CC BY
50
Науковий в1смик', 2004, вип. 14.2
Висновки. Для спостереження за динамiкою вуглецю в лiсових насад-женнях необхщно виконувати програми монiторингу за спещальною методикою, яка повинна включати оцiнки всiх компонентiв лiсових екосистем. З метою точного ощнювання вуглецевого балансу потрiбно розробити керiвництво з гармонiзованого використання даних мониторингу та швентаризаци лiсiв. Запропонованi у данш роботi методичнi пiдходи узгоджуються з мiжнародни-ми вимогами i можуть бути використанi при шдготовщ такого керiвництва.
Л1тература
1. Букша I. Внесок лiсового господарства Украши у зменшення ризику змiни кшма-ту// Деякi аспекти глобально! змши клiмату в Украiнi: Зб. статей. - К.: Мщатива з питань змь ни клiмату, 2002. - С. 132-146.
2. Букша I., Пастернак В., Коршснко В. Роль люового господарства у зменшенш ризику глобальних змiн клiмату// Лiсовий i мисливський журнал. - К.: Преса Украши, 2002, № 1. - С. 28-29.
3. Замолодчиков Д.Г., Уткин А.И., Коровин Г.Н. Определение запасов углерода по зависимым от возраста насаждений конверсионно-объёмным коэффициентам// Лесоведение.
- 1999, № 3. - С. 84-93.
4. Киотский протокол к Конвенции об изменении климата// UNEP-IUC Geneva Executive Center. - 1997 - 33 с.
5. Лакида П.1. Ф^омаса лiсiв Украши. - Тернопшь: Збруч, 2002. - 256 с.
6. Пастернак В.П., Букша 1.Ф. Можливост оцшки динамки вуглецю в люах Харювсько! област на основi даних мониторингу// Вюник ХНАУ. - Харюв: ХНАУ. - 2003, № 2 - С. 135-138.
7. Рамочная Конвенция Организации Объединенных Наций об изменении климата.
- UNFCCC. - 1992 - 29 с.
8. Родин Л.Е., Ремезов Н.П., Базилевич Н.И. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах. - Л.: Наука, Ленинград. отд., 1968. - 145 с.
9. Intensive monitoring of forest ecosystems in Europe, 2003, Technical report. EC, UN/ECE Brussels, Geneva. - 163 p.
10. IPCC Guidelines for National greenhouse gas inventories. Module 5: Land-use change and forestry// Proceedings of the revised 1996 IPCC Guidelines, Vol. 3 Reference manual, 74 p.; Workbook, Vol.2. Working Group I. TSU, UK, 54 p.
11. Manual on methodologies and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effect of air pollution on forests, Hamburg, Prague: BFH and Sachsische Zeitung, 1994. - 177 p.
12. Nabuurs Ger-Jan, Mohren Frits, Dolman Han Monitoring and reporting carbon stocks and fluxes in Dutch forests: Pap. COST E21 Workshop "Contribution of Forests and Forestry to Mitigate Greenhouse Effects", Joensuu, 28-30 Sept, 2000// Biotechnol., agr., soc. et environ. - 2000. № 4. - С. 308-310.
13. Tallent-Halsell N.G. (ed.). 1994. Forest Health Monitoring, Field Methods Guide. EPA/620/R-94/027. U.S. Environmental Protection Agency, Washington, D C.
14. Thenhunen J.D., Valentini R., Kostner B. et al. Variation in forest gas exchange at landscape to continental scales. Annales des Sciences Forestrieres 55 (1-2), 1998. - P. 1-11.
УДК 630*89 Асист. Л. О. Малик, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА ЧЕХИ I Ф1НЛЯНД11 ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВНИХ РЕСУРС1В Л1СУ
Розкрито стан використання недеревних люових ресурав в европейських кра-!нах, !х економiчне значення та перспективи розвитку ще! галузь
Ключов1 слова: недеревш рослинш лiсовi ресурси, люовий менеджмент, спець альне використання.
2. Лкова полггика i менеджмент лiсових ресурсiв
181
Assist. L.O. Malyk - USUFWT
Forest policy of Czech republic and Finland: the usage of non-wood forest resources
In this article the situation of utilization of non-wood forest products in Europe countries, economic values and perspectives are developed.
Keywords: non-wood forest resources, forest management, utilization
nÍBHÍ4HÍ люи Свропи мають досить велике pÍ3HOMamrra недеревних люових продукпв. В багатьох крашах бшьшють з них, якщо не bcí, може зби-рати кожний громадянин i безоплатно. При цьому основна маса зiбраних недеревних рослинних ресурЫв використовуеться для особистого споживання. Немала частка постачаеться також як на нащональш ринки, так i на експорт. 1з загального обсягу потенцшних ресурЫв недеревно! рослинностi (включа-ючи ягоди i гриби), коли йдеться про збiр !х у малш кiлькостi. Перешкодами щодо комерцшно! заготiвлi цих продуктiв е сертифiкацiя та iншi заходи та умови, що стримують використання недеревних рослинних люових ресурсiв.
Очевидним е той факт, що сектор недеревно! люово! рослинност е важливим джерелом зайнятостi населення та отримання доходiв, а також сприяе вщпочинку i туризму [1-3].
Загот1вля недеревних ресурс1в у ЧехГт'
Згiдно статтi 19 останнього Люового Акту 1995 року громадяни кра-!ни мають право ходити до люу, збирати лiсовi ягоди i суху деревину для власних потреб. Водночас вони не повинш пошкоджувати дерева чи втруча-тися в люове довкiлля та повиннi виконувати шструкцп власникiв, орендарiв i пращвниюв лiсу. Варто вiдзначити, що в цьому люовому актi не згадуеться про гриби та лшарсью рослини [2].
Одшею з проблем при заготiвлi люово! недеревно! продукци е засто-сування термiну "для власних потреб". Зiбранi безоплатно вiдвiдувачами люу ягоди можуть бути проданi, тому що на практищ !х продаж е вшьним, за ви-нятком грибiв, продаж яких е лщензований.
Бiльша частина недеревно! рослинностi, зiбраноl лiсовими вщвщува-чами була використана в сво!х домашнiх господарствах. Особиста заго^вля недеревно! рослинностi впливае на ринок тим, що вона е спожита замють по-дiбних ресурЫв сiльськогосподарського походження, проданих за ринковими щнами.
У цiлому середня щорiчна вартiсть заготiвлi недеревних ресурсiв 750 млн.$ (за перiод з 1994 по 1996 роки). Це надзвичайно високий показник i вш е е^валентний % вщ обсягу щорiчно продано! деревини. Вартiсть чор-нищ, зiбраноl з одного гектара чорничника, сягае бшьше, нiж 1,12 тис. $, що е подiбним до середньо! вартостi деревини, вилучено! з 1 га в рж. Чорнични-ки покривають майже 10 вщсотюв загально! люово! площi Чехи. Тiньовi при-бутки вiд заготiвлi недеревно! рослинностi в 1995 роцi становили 60 $/га, а доходи вщ заготiвлi i переробки деревини - 80 $/га в 1995 рощ. Наведет цифри не вщображають в повнш мiрi вЫе! важливостi люових недеревних ре-сурсiв для розвитку люового господарства [2].
Науковий вкчшк, 2004, вип. 14.2
У Чехи заготовлен лiсовласниками, орендарями та шдприемцями не-деревнi ресурси, як правило, не переробляються. Проте перспективи для плантацшного розведення деяких недеревних ресурЫв е непоганi. Бiльшу частину люово! недеревно! рослинностi можна розглядати як альтернативу Ыльськогосподарському виробництву, де застосовуються хiмiкати.
Лiсовий менеджмент може поеднувати класичне лiсiвництво i вироб-ництво недеревних продуктiв. Ця бшьш рiзнобiчна концепцiя лiсового менеджменту може збшьшувати привабливiсть, гнучкiсть, сталють лiсового госпо-дарства i люового менеджменту, особливо в деяких репонах Чехи. Проте ос-таннiй Люовий Акт не визначив можливостi запланованого виробництва i за-готiвлi недеревних ресурЫв люовласниками i орендарями, а також не захи-щае люових виробникiв вiд комерцiйних заготiвельникiв недеревно! рослин-ностi. Згiдно з статтею 19 орган державно! лiсово! адмшютраци може вирь шити за вимогою власника накласти тимчасовi обмеження доступу до люу з метою захисту люу чи в iнтересах здоров'я i безпеки населення.
Загот1вля недеревних ресурс1в у Ф1млямд1'1
У врожайний рж бiологiчний врожай лiсових япд в лiсах i на торфо-вищах Фiнляндi! становить близько 1 млн. т. В неврожайний рж вш може бути приблизно 0,5 млн. т. Урожай, який можна зiбрати - це бшя 30 вщсотюв всього бiологiчного запасу. За останш роки заготовляеться тшьки вiд 5 до 10 вщсотюв лiсових ягiд [3].
У багатьох репонах кра!ни заготiвля лiсових япд здшснюеться для продажу. З 1977 року щорiчнi статистичнi звiти мютили данi про доходи вiд продажу люових ягiд i грибiв на рiвнi iз садовими. Здебiльшого за роки вар-тiсть лiсових япд була вищою вiд садових.
У Фшлянди морошка е найбiльш щнною лiсовою ягодою. В 1996 рощ !! цiна на ринку становила 7 $ за кг. Ця "апельсина ШвночГ' е важливим дже-релом вiтамiну С для жителiв цих умов. У сприятливий рж бiологiчнi запаси грибiв становлять близько 2 млн. т, а в неврожайний - близько 0,4 млн. т. Проте обсяги комерщйно! переробки грибiв е набагато меншими, шж япд.
На початку 80-х роюв рiчна вартiсть заготовлених лiкарських рослин складала вiд 170 тис. до 510 тис. $, а через десять роюв - вартють зросла до 3,4 млн. $ [3]. З метою отримання доходiв потрiбно використати у щлому вщ 1/10 до 1/3 врожаю. В 80-х роках продукщя лiсово! недеревно! рослинност сягала 8 вiдсоткiв вiд вартост поставок деревини, в 1994 рощ - 9 %.
У Фшлянди спостершаються регюнальш i мiсцевi особливост вико-ристання недеревних ресурсiв. Найбшьшого значення недеревна рослиннiсть мае у Фшсьюй Лапландi!, де виробництво недеревно! продукци у 80-х роках складала 16 % вщ валового доходу, а в 1994 рощ - 28 %.
З погляду зайнятост мюцевого населення у виробнищв продукци з недеревно! люово! рослинностi, то вона не е настшьки привабливою, адже е бiльш трудомiсткою, шж переробка деревини.
Недеревнi рослиннi лiсовi ресурси вносять важливий вклад в економь ку Чехi! i Фшлянди. У деяких репонах цей сектор е виршальним для жит-тедiяльностi мiсцевого населення. Факти говорять, що деяка форма вшьного
2. Лкова полiтика i менеджмент лiсових ресурав
183
громадського доступу в люи i заготiвля недеревних продуклв для рiзних щ-лей не дае повно! шформаци про ринок цих продуклв. Важливо вщзначити, що багато недеревно! люово! рослинност було заготовлено пiд час рекре-ацiйних вiзитiв в лiси, що збшьшуе попит на цi продукти. Однiею з особли-востей люового менеджменту щодо заготiвлi недеревних ресуршв е коливан-ня врожайностi, а вщповщно в доходах, що утворюються вiд ще! дiяльностi. Цi, школи високi, змiни врожайностi грибiв i ягiд можуть частково пояснити низьк обсяги заготiвлi для комерцiйних цшей. Але це не зменшуе !х еконо-мiчного i соцiального значення.
Л1тература
1. D.A. Taylor requisites for thriving rural non-wood forest enterprises/ Unasylva, Vol 50, 1999/3.
2. O. Saastamoinen Forest policies, access rights and non-wood forest products in northern Europe/ Unasylva, Vol 50, 1999/3.
3. Adapted by S. Olmos Non-wood forest products: utilization and income generation in the Chech Republic, Finland and Lithuania/ forest products._
УДК 630*634.06 Acnip. Н.Г. Криницька - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 Л1СОВИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
ЛЬВ1ВЩИНИ
Проанад1зовано сучасний стан дюових рекреацшних територш Л^вщини. Ви-користано якюш даш державного дюогосподарського об'еднання мЛьвiвдiсм i наць онадьного природного парку мСкодiвськi Бескиди" та матерiадiв подьових обсте-жень. Запропоновано шляхи тдвищення ефективностi використання дюових рекре-ацiйних ресурсiв.
Ключов1 слова: дiсовi рекреацiйнi ресурси, рекреацшна зона, рекреацiйне на-вантаження.
DoctorateN.G. Krynytska - USUFWT The characteristics of the Lviv forest recreational resources
In this paper the modern status of wood recreational territories of Lviv region is analysed. Qualitative data was used from state forestry association "Lvivlis" and national natural park "Skolivski Beskydy" and materials of field researchings. There are offered ways of rising of efficiency of use of wood recreational resources.
Keywords: forest recreational resources, recreational area, re4creational loading.
Льв1вщина характеризуемся багатим потенщалом люових ресуршв, що можуть бути використаш для вщпочинку i оздоровлення населення регь ону, кра!ни та шших держав. Примюью рiвниннi люи використовують, як правило для короткотривалого вiдпочинку. В теплу пору року жителi мiст об-ластi часто здiйснюють по!здки "вихщного дня" у навколишнi лiси. Популяр-ними мiсцями довготривалого вiдпочинку i, зокрема туризму е лiси перед-гiр,я та прсько! частини регюну. Цiлющий вплив лiсу пояснюеться його мж-роклiматичними властивостями. На фiзичний та психiчний стан людини позитивно впливае здатшсть дерев видшяти кисень, фiтонциди, збагачувати по-вггря додатнiми iонами. Вiдпочинок на природi сприяе задоволенню естетич-них i пiзнавальних потреб сучасних людей. Таким чином оздоровчi власти-
