CC BY
14
джмента и экологической политики для ОАО "Вадан Ярдс Океан", исходя из особенностей процесса судостроения.
Ключевые слова: система экологического менеджмента, окружающая среда, экологическая политика, экологический аспект, парниковые газы.
RyzhkovS.S., Blagodatniy V.V., RemeshevskayaI.V. Greenhouse gases emissions reducing by introduction of ecological management system on shipbuilding plants.
Condition, problems and prospects of the reduction surge hotbed gas on shipbuilding by introducing the of ecological management system, are analyzed. The concept of ecological management system and the ecological policy for Stock Company "Wadan Yards Ocean" is offered coming from particularities of the process of the shipbuilding.
Keywords: ecological management system, environmental, ecological policy, ecological aspect, hotbed gases. _
УДК 378.014+681.322 Проф. С. С. Рижков, д-р техн. наук;
доц. 1.Ю. Потай, канд. техн. наук -НУ кораблебудування м. адм1рала Макарова, м. Миколам
ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ П1ДГОТОВКИ МАГ1СТР1В З1 СПЕЦ1АЛЬНСТ1 "ЕКОНОМ1КА ДОВК1ЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В" У НАЦЮНАЛЬНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 КОРАБЛЕБУДУВАННЯ
Поеднання перехщного стану Украши та обмежена довiра в суспшьста до на-явно'1 еколого-економiчноi сфери насправдi дае шанс для стратеги руху на випере-дження i радикальних змш. Вщкриття у Нацюнальному ушверситет кораблебудування iм. адмiрала Макарова спещальносп 8.000010 "Економша довкшля та природ -них ресурав" мае за мету тдготовку саме таких фахiвцiв-експертiв, спроможних ви-рiшувати комплекснi еколого-економiчнi проблеми на всiх рiвнях управлшня: наць ональному, регiональному та мюцевому.
Ключов1 слова: Пiвденний регiон, еколопчна безпека, екологiчна рiвновага, економiко-екологiчнi умови, економша довкiлля, реструктуризацiя, ринок пращ.
Сучасний розвиток свiтовоi спшьноти потребуе виршення питань ра-цюнального використання природних ресурЫв та iхнього вщновлення за до-помогою економiчних механiзмiв. Вже багато рокiв у крашах Свропи здiйснюють пiдготовку магiстрiв iз напрямку "Економiка довкiлля та природних ресурЫв". За допомогою СС в Украiнi також розпочато тдготовку фахiв-цiв з цього напрямку. Але ж у сучасному сташ, фахiвцiв у цiеi сферi не дос-татньо, особливо це стосуеться Швденного регiону - Миколаiвськоi, Хер-сонськоi та Одесько!" областей. Попршення стану природно-ресурсного по-тенцiалу Швденного регюну, своею чергою, спричинюе зниження продуктивной! природного капiталу сусшльного вiдтворення через скорочення сталого потоку природних благ й еколопчних послуг. Внаслщок цього звужуються конкурентнi можливост виробництва та отримання стабiльного доходу, що негативно впливае на процес формування нацюнальних конкурентних пере-ваг, рiвень конкурентоспроможностi украшсько1' економiки.
Микола1'вська область, як i весь Швденний регiон Украши, е провщ-ною iндустрiальною частиною держави з численним населенням, мае статус
великого багатофункцюнального адмшютративного, наукового, економiчно-го та культурного центра Укра1ни i характеризуемся потужною, багатогалу-зевою промисловiстю, що займае важливе мiсце у структурi народногоспо-дарського комплексу Укра1ни.
У загальнореспублжанському подiлi працi на частку Микола1всько1 областi припадае до 2,5 % промислово! продукци. Промисловi шдприемства областi забезпечують до 40 % обсягу продукци суднобудування Укра1ни, близько 90 % республшанського виробництва газових турбш, 80 % обсягу глинозему - сировини для виробництва алюмшда тощо.
Прiоритетна галузь економiки Микола!вщини - суднобудування -представлена в обласному цен^ великими суднобудiвними шдприемствами та проектними органiзацiями. Основною продукщею цих пiдприемств е тан-кери, суховантаж^ контейнеровози, рефрижератори, траулери, плавучi готелi, катера, яхти тощо. Характерною особливютю суднобудiвних пiдприемств е наявшсть власних плавзасобiв - буксирiв та плавспоруджень. У Микола1всь-кiй област функцiонують чотири морських порти i один рiчковий порт, якi входять до единого Днiпро-Бузького транспортного вузла. Також у Мико-лаевi функцюнуе низка пiдприемств, робота яких пов'язана з портово-тран-спортною або суднохщною дiяльнiстю.
За оцiнками експертiв, у найближчi 3-4 роки обсяги перевезень через украшсью воднi транспортнi шфраструктури зростуть до 65-75 млн т (зокре-ма 25-30 млн т нафтопродугав, 20-25 млн т сипучих вантажiв, до 1 млн кон-тейнерiв). При цьому аналiз можливостей укра!нських транспортних вузлiв, з погляду пропускно! спроможностi, перспектив розвитку та швестицшно! привабливостi, свiдчить про значш переваги саме ДБТВ, який перебувае на перехрест залiзничних та автомобшьних шляхiв перевезення експортно^м-портних та транзитних вантажiв. ДБТВ е морськими воротами для укра!нсь-ких та бшоруських пiдприемств промислового комплексу, що розташоваш у басейнi Днiпра. Вш розташований у закритiй та захищенш акватори, оснащений розвиненим морським портовим комплексом державного та недержавного секторiв економжи, мае перспективи розвитку великовантажного судноп-лавства i дае змогу створити новi спещашзоваш портовi комплекси (до 70 млн т) поблизу функцюнуючих транспортних шфраструктур.
Сприятливими чинниками економiко-географiчного положення Мико-ла!всько1 областi е 11 близьюсть до великих промислових центрiв Донецько-Приднiпровського регiону та вихiд до Чорного моря. Зазначеш чинники у су-купностi iз наявнiстю судноплавних артерш сприяють розвитку портового господарства i водного транспорту Миколаева, а саме становленню його по-зици як потужного транзитного транспортного вузла республжанського та мiжнародного значення.
Наявний у регюнах Укра1ш, зокрема у Микола1'вськш областi, еконо-мiчний мехашзм екологiчного управлiння здебiльшого оперуе групою таких регуляторiв еколопчно! поведiнки товаровиробниюв, якi змушують 1х обме-жувати свою природоруйшвну дiяльнiсть згiдно з вимогами нормативних ак-тiв, постанов i законiв. Такий механiзм не спонукае до використання еколо-
гiчно безпечних способiв господарювання, сковуе природоохоронну дiяль-нiсть, обмежуе запровадження iнновацiйних екологоорiентованих технологiй, що спричинюе закономiрне попршення якостi довкiлля. Отже, виявляеться неконструктившсть економiчного iнструментарiю наявного механiзму, який не здатний заохотити суб'ек^в господарювання задля досягнення еколопч-них цшей i створити необхiднi фiнансовi умови для реашзаци природоохо-ронних заходiв у Микола1вськш областi та загалом у Пiвденному регiонi.
Сучаснi масштаби екологiчних змiн створили реальну загрозу життю i здоров'ю громадян Украши, И нацiональнiй безпецi, зокрема й у Микола1всь-кiй областi. Так, одним з найважливших завдань на сьогодш е ще не вирше-нi проблеми iнтегрованого управлiння басейном Швденного Бугу в таких районах Микола1всько1 областi, як Вознесенськ, Южноукрашськ, Перво-майськ. Ситуацiя у басейш характеризуеться не з кращого боку: наслщок по-рушення спiввiдношення природних i господарських об,ектiв - розбалансу-вання ушкально1 екосистеми, надмiрне зарегулювання рiки (тiльки у верхньому плит И припливу 1нгулу налiчуеться 770 ставюв), замулювання, забруднення стiчними водами i т. iн. Так, наприклад, Вознесенськ найближ-чим часом може повшстю втратити статус судноплавного мюта.
Одна iз цiлком можливих у майбутньому еколопчних проблем водойм на територи регiонального ландшафтного парку "Пршнгульскш", зокрема рiчки Березовки, пов'язана з активiзацiею роботи гiрничо-збагачувального комбiнату у Клровоградськш областi, що колись будував "весь СЕВ", i який шсля розвалу СРСР перебував "у неробочому сташ". Стоки ГОК здатнi пе-ретворити квiтучi береги у пустелю.
Одним з концептуальних завдань е проблема шдтоплення в регiонi, що потребуе комплексного шдходу, оскiльки сильно залежить вiд госпо-дарсько1 дiяльностi у басейнах водойм. Частиною ршення може стати мшмь зацiя прояву техногенних чинниюв у районах басейшв рiк 1нгул i Пiвденний Буг. 15 квггня 2009 р. у Вшнищ було створено Басейнову раду ржи Швден-ний Буг, що важливо для прийняття Стратегiчного плану дш у басейнi П. Бугу, який комплексно поеднуе питання штегрованого управлшня водними ресурсами, збереження бюрозмаггос^ та збалансованого ведення сшьського господарства в названому басейш.
Державне управлшня охорони навколишнього середовища в Микола-lвськiй областi запропонувало проект Чорноморсько1 програми "Ветландс 1н-тернешнл" "У напрямку до комплексного об'еднання збереження водно-бо-лотно1 розмагшст^ водного управлiння та сiльського господарства в Украшь Пiлотний проект у басейш ржи Швденний Буг", прюритетним напрямком якого е збереження басейшв рж Микола1вського регiону, зокрема, 1нгулу, лi-вого припливу Пiвденного Бугу, довжина якого в нашш облас^ становить 179 км, 1хньо1 флори i фауни. Одним iз головних завдань цього проекту вба-чають у розробленш наукового обгрунтування зi створення восьми об,ектiв природно-заповiдного фонду i пiдготовцi вiдповiдних квалiфiкованих фахiв-цiв, яких, на жаль, у нашому регiонi, недостатньо.
В Основних напрямках державно1' пол^ики Украши в rany3Ï охорони навколишнього середовища, використанш природних ресурЫв i зaбезпеченнi еколопчно1' безпеки наголошено, що територiaльний розподш суспiльних ш-тересiв у гaлузi охорони природи визначають обсяги природних геоекосис-тем i дiлиться на: загальнодержавш, регiонaльнi та мiсцевi.
Такий характер просторового подшу навколишнього середовища створив територiaльну невiдповiднiсть мiж адмшютративними одиницями й системами навколишнього середовища як об'ектами упрaвлiння. Тому вини-кае необхiднiсть у видiленнi регюнального рiвня упрaвлiння природоохорон-ними заходами, насамперед для ршенш завдань планування й використання швестицш природоохоронного призначення, що, своею чергою, дасть змогу цшковито враховувати територiaльнi iнтереси у створенш екологiчно безпеч-ного навколишнього середовища.
Одним iз нaйвaжливiших чинникiв забезпечення переходу суспшьства до моделi сталого розвитку е шдвищення економiко-екологiчноï ефективнос-тi господарсько1' дiяльностi регiонiв. Йдеться про необхщшсть зменшення об-сягiв природних ресурЫв, що витрачаються на кожну одиницю вироблювано1' продукцiï (а у шдсумку - одиницю грошового еквiвaлентa ВВП), зниження кшькост забруднювальних речовин, вiдходiв, утворення яких пов'язане з ви-робництвом одиницi продукцiï кожного iз секторiв (галузей) господарства та економжи загалом.
Перед економiкою Миколaïвськоï област стоïть завдання ïï глибоко1' реструктуризаци та оновлення, створення умов для прискореного технолопч-ного переозброення виробництва, забезпечення конкурентоспроможност продукцiï, водночас зменшуючи рiвень негативних впливiв на довкшля. Еко-номiчнa полiтикa може бути ефективною тiльки за умови збереження довкшля з одночасною оптимiзaцiею процесiв прийняття рiшень у рiзних галузях економiки.
У непростих економжо-еколопчних умовах, що склалися нинi в уЫх регiонaх Украши, одним iз нaйефективнiших шляхiв вирiшення зазначених проблем е перехщ до екологiчно безпечних чистих виробництв, як передба-чають можливiсть продукування товaрiв та послуг з мшмальним впливом на довкшля. Воно е не лише еколопчною стратепею, а й не заперечуе i не пе-решкоджае розвитку будь-яко1' сфери людсько1' дiяльностi. Головна мета -запровадження концептуальних засад стратеги у сферi рaцiонaльного приро-докористування та захисту навколишнього середовища, а також 1'хня практична реaлiзaцiя з метою сталого економiчного та соцiaльного розвитку держави.
Серед завдань, виршення яких передбачае досягнення поставлено!" мети, особливе мiсце посщае створення системи екологiчноï освiти, вихован-ня та iнформувaння громaдськостi про стан довкшля, впливи на нього з боку рiзних суб'ек^в господарювання та заходи щодо його покращання. Цим самим на державному рiвнi визнано та пiдтримaно, що лише за наявност фа-хiвцiв з новим мисленням можливо реaлiзувaти принципи сталого розвитку, виголошенi та задеклароваш конвенцiею ООН про змшу клiмaту у 1992 р.,
вимогами Кютського протоколу до ще1 конвенци у 1997 р. та на 63-й сеси ГА ООН у 2008 р. про шдготовку Еколопчно1 Конституци Землi.
На пiвднi Украши фахiвцiв з напрямку "Економiка довкiлля та при-родних ресурсiв" не готують. Шдготовку цих фахiвцiв в УкраАш ведуть тшь-ки в Нацюнальному лiсотехнiчному унiверситетi (м. Львiв), у Сумському державному ушверситет (м. Суми), Харювському нацiональному ушверсите-тi iм. В.Н. Кармазiна (м. Харкiв) та Нацюнальному ушверситет водного господарства та природокористування (м. Рiвне). Тому шдготовка магiстрiв зi спецiальностi 8.000010 "Економжа довкiлля та природних ресурЫв", яку ор-ганiзовуе наш ушверситет, дасть змогу забезпечити Швденний регюн конку-рентоспроможними фахiвцями - економютами-екологами.
Вiдкригтя в Нацiональному унiверситетi кораблебудування iм. адмь рала Макарова спещальност 8.000010 "Економiка довкiлля та природних ре-сурсiв" на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi магiстр мае за мету шдготовку саме таких фахiвцiв-експертiв, спроможних виршувати комплекснi еколого-економiчнi проблеми на вЫх рiвнях управлiння: нацюнальному, регюнально-му та мiсцевому, здатних мислити глобальними категорiями i приймати рь шення, якi дають змогу створити умови для гармоншного поеднання штере-сiв людини у сферi матерiального виробництва та охорони довкшля, тобто ш-тегрувати аспекти охорони довкшля в ус сфери И дiяльностi, реалiзуючи на практицi концепщю сталого розвитку.
Навчальний план тдготовки магiстрiв зi спецiальностi 8.000010 "Еко-номiка довкiлля та природних ресуршв" у Нацiональному унiверситетi кораблебудування охоплюе таю дисциплши: "Проблеми еколопчно1 безпеки", "Менеджмент довкiлля пiдприемств", "Охорона працi в галузях", "Теорiя сталого роз витку", "Фшософсью засади сталого розвитку". "Еколопчна еконо-мжа", "Економiка довкiлля", "Методи аналiзу еколого-економiчних систем", "Менеджмент природних ресурсiв", "Ресурсозберiгаючi технологи", "Еконо-мiчний аналiз швестицшних проектiв", "Оптимiзацiя природокористування", "Екологiчний туризм", "Прикладний екологiчний маркетинг", "Еколого-еко-номiчнi основи ресурсозбереження", "Еколого-економiчна оцiнка природного середовища", "Методологiя та органiзацiя наукових дослщжень", "Еколого-економiчнi аспекти управлшня проектами", "Оцшка економiчноl ефективнос-т природоохоронних заходiв", "Екологiчна полiтика", "Регюнальне природокористування", "Сучаснi методи економiчних дослiджень", "Екологiчнi аспекти мiжнародних економiчних вiдносин". Варiативну частину навчального плану розроблено згiдно з перелiченими вище еколого-економiчними особли-востями та вимогами Мигала^'в^ко: областi та Швденного регiону.
Результати монiторингу ринку пращ на шдприемствах Миколаlвськоl областi та деяких шдприемств Херсонсько1, Одесько1 областей та Автономно!' Республжи Крим шдтверджують необхiднiсть пiдготовки квалiфiкованих економюТв-еколопв не менш нiж 30 оЫб щорiчно.
На основi наведеного вище, можна зробити висновок про нагальну потребу у фахiвцях зi спещальност "Економiка довкiлля та природних ресур-сiв" у Пiвденному регiонi для яюсного переходу вiд економiчноl оцшки всiх
сфер матерiального виробництва до еколого-економiчноl оцiнки, що дасть змогу об'ектившше вимiрювати ефектившсть суспiльного виробництва, з погляду перспектив сталого розвитку та виявить обов'язковий взаемозв'язок економiчного ефекту, який досягаеться внаслiдок виробничо-господарсько! дiяльностi, з еколопчним ефектом. Це надасть змогу вщобразити цей взаемозв'язок в iнтегральному еколого-економiчному ефектi та пiдвищити рь вень регюнально! та державно! конкурентоспроможностi.
Рыжков С.С., Потай И.Ю. Обоснование перспектив подготовки магистров по специальности "Экономика окружающей среды и природных ресурсов" в Национальном университете кораблестроения
Сочетание переходного состояния Украины и ограниченное доверие в обществе к имеющейся эколого-экономической сфере в действительности дает шанс для стратегии движения на опережение и радикальных изменений. Открытие в Национальном университете кораблестроения им. адмирала Макарова специальности 8.000010 "Экономика окружающей среды и природных ресурсов" имеет целью подготовку именно таких специалистов-экспертов, способных решать комплексные эко-лого-экономические проблемы на всех уровнях управления: национальном, региональном и местном.
Ключевые слова: Южный регион, экологическая безопасность, экологическое равновесие, экономико-экологические условия, экономика окружающей среды, реструктуризация, рынок труда.
Ryzhkov S.S., Potay I.Yu. Substantiation of prospects of preparation of masters on a specialty "Economy of an environment and natural resources" in national university of shipbuilding named after admiral Makarov
Association of a transitive condition of Ukraine and the limited trust in a society to existing ecologic-economic sphere actually gives chance for strategy of movement for an advancing and radical changes. Opening at National university of shipbuilding name of admiral Makarov of a speciality 8.000010" Economy of an environment and natural resources "has behind the purpose preparation of the experts, capable to solve complex ecologic-economic problems at all levels of management: national, regional and local.
Keywords: Southern region, ecological safety, ecological equilibrium, economic -ecological conditions, economy of an environment, re-structuring, labour market.
УДК 628.4.032:551.588.74 Проф. А.М. Рокочинский, д-р техн. наук;
проф. З.Р. Маланчук, д-р техн. наук; acnip. С.Ю. Громаченко -НУ водного господарства та природокористування, м. Piem
ПОЛ1ГОНИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Показано реальний стан та шляхи виршення проблеми забруднення атмосфери парниковими газами, що утворюються у вщвалах пол^ошв твердих побутових вщ-ходiв та спричиняють виникнення парникового ефекту на репональному рiвнi.
Ключовi слова: твердi побутовi вщходи, парниковий ефект, шфшьтрат, бюгаз, комплекс шженерно-мелюративних заходiв.
В останш роки актив1зувались дослщження з питань оптим1заци природокористування i оздоровлення стану природного середовища як на ло-
