CC BY
25
Звичайно ж, це далеко не вс напрямки, про як варто вести пере-орiентацiю держави на еколопчно спрямовану полiтику в економiчнiй, при-родоохороннiй, полiтичнiй, соцiальнiй сферах, однак варто починати саме з цього сьогодш, i тодi майбутне краши буде захищено.
Лiтература
1. Кислий В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. - Суми: ВТД "Университетская книга", 2002. - 232 с.
2. Синякевич 1.М., Олшник О.1. Методи еколопзацп податково'1 системи// Фшанси Украши. - 2002, № 1. - С. 28-33.
3. Синякевич И. Еколопзащя розвитку: об'ективна необхщнють, методи, прюрите-ти// Економка Украши. - 2004, № 1. - С. 57-63.
4. Экологический менеджмент/ Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.
5. Экология и экономика природопользования: Учебн. для вузов/ Под ред. проф. Э.В. Гирусова, проф. В.Н. Лопатина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Единство, 2002. - 519 с. _
УДК 504:339.92 Доц. I.A. Дубович, канд. геогр. наук -НЛТУ Украши
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я ТРАНСКОРДОННИХ В1ДНОСИН: ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
Звернено вашу увагу на глобальш еколопчш проблеми. Розглянуто важливють i актуальшсть транскордонно'1 еколопзацп економши. Проаналiзовано проблеми еколопзацп у прикордонних репонах. Описано теоретико-методичнi аспекти дослщ-ження прикордонних територiй сумiжних держав.
Ключов1 слова: екологiзацiя економши, сталий розвиток, транскордонна еколопзащя економiки, екологiчнi проблеми, екологiчна безпека, еколопчне виховання, транскордоннi вiдносини, транскордонна географiя, прикордоннi територп.
Doc. I.A. Dubovych - NUFWT of Ukraine
Transformation of Ukrainian transboundary relations towards the needs of ecological imperative: theory and practice
Paper deals with global environmental problems. Importance and urgency of international relations transforming towards environmentally sound relations are considered. Special emphasis is put on of international relations transformation in boundary regions. Theoretical and methodological aspects of relevant international relations transformation in boundary regions of adjacent countries are described.
Keywords: economic transformation towards ecological imperative, environmental problems, environmental security, environmental education, sustainable development, transboundary relations, transboundary geography, boundary regions, and transboundary collabouration.
У наш час чинник еколопзацп стае дедал актуальшшим i одним i3 найпрюритетшших у м1жнародних вщносинах. Це пояснюеться штенсивним зростанням масштаб1в забруднення грунту, повггря, води тощо. У багатьох крашах деградащя бюсфери призвела до великомасштабних бюлопчних катастроф, до попршання якост життя та здоров'я населення.
Необхщно зазначити, що формування сталого розвитку i забезпечення нацюнально! еколопчно! безпеки в будь-якш держав! чи регюш неможливе
без еколопзаци економiки, тобто без перетворення економжи, спрямування !! на зменшення штегрального екодиструктивного впливу процесiв виробниц-тва та споживання товарiв i послуг.
Вщповщно до глобальних екологiчних проблем, науковщ (понад 1500 з 68 держав) виступали з Декларащею-попередженням людству, в якш наголо-шуеться, що залишилось не бiльше одного або декшькох десятилiть до того, коли можливють запобiгти загрозам, з якими зараз стикаеться людство, буде упущено i перспективи для виживання людства рiзко зменшаться [9, с. 10].
Як свщчать науковi дослiдження, вiдбуваеться колосальне забруднен-ня довкiлля. Крiм важких металiв, радiацil, величезнi простори зараженi хь мiчними речовинами, стан грунпв катастрофiчний. Щороку близько 6 млн. га сшьськогосподарських угiдь перетворюються у пустель Щодня на нашiй планет зникае до 40 тис. га люу [4, с. 11]. Це означае, що впродовж року на Зем-лi знищують близько 14,6 млн. га люу. Це набагато бшьше, нiж площа лiсiв Укра!ни (8,6 млн. га [5, с. 88]).
Оскшьки доведено, що половину всього атмосферного кисню проду-кують лiси, якi, своею чергою впливають на формування клiмату на нашш планетi [4, с. 11], то вже сьогодш необхiдно кардинально виршувати щодо нерацiонального вирубування лiсiв.
У наш час, за даними Всесвггнього фонду охорони живо! природи, на Землi щогодини зникае один вид тварин. Тривожш наслiдки свiтового зна-чення мае аварiя ЧАЕС. Доведено, що майже 5 % територи Укра!ни втрачено пiсля чорнобильсько! аварп, радiацiйного забруднення. Значно збiльшилась кшьюсть онкологiчних захворювань людей, хвороб ендокринно! системи, ор-ганiв дихання тощо.
Отже, з цих та шших прикладiв можна зробити висновок, що еколо-гiчнi проблеми мають загальносвгговий характер i створюють загрозу по-дальшому iснуванню життя на нашш планер; суспiльство, рослинний i тва-ринний свiт опинилися на межi широкомасштабно! деградацi!.
Глобальна екологiчна криза, а точшше реальна можливiсть небезпеки еколопчно! катастрофи дедалi бiльше визнаеться на державних та мiжнарод-ному рiвнях. Проблеми екологiзацi! мiжнародних вщносин вперше були ви-сунутi на конференцп ООН з охорони природи, яка вщбулась 1972 р. у Сток-гольмi (Швецiя). Для вдосконалення екологiзацi! мiжнародних вiдносин, у тому чи^ транскордонних вiдносин, важливе значення мала Мiжнародна конференцiя з еколопчних питань, що вiдбулася у 1992 р. в Рю-де-Жанейро (Бразилiя). На цш конференцi! окреслено новi шляхи мiжнародно! спiвпрацi, в яких вщображеш iнтереси всiх держав свiту щодо захисту цшсно! глобально! системи довкшля й розвитку. Особливу увагу було звернено на змщнення зв'язюв науки з урядовими структурами, промисловютю та громадськiстю [7].
Оскiльки еколопзащя економiки стосуеться не тiльки окремих держав, а е мiжнародною глобальною проблемою, то необхщно вжити вщповщ-них заходiв, якi б сукупно створили мiжнародну екологiзацiю економши.
Вдосконалення мiжнародно! екологiзацi! економiки треба починати насамперед з мiкрорiвня. Тобто застосовувати сучасну наукову формулу:
"мислити глобально, дiяти регiональном. Особливе мюце у цьому напрямi на-лежить транскордонному сшвробггництву. Прикордоннi територiï сумiжних держав мають багато спiльних рис не тшьки у природно-географiчному, а й в еколого-економiчному, геополiтичному та шших аспектах. Тому питання еколопзаци транскордонних вщносин е актуальними.
Добросусщсью вiдносини мiж сумiжними державами багато у чому залежать вiд ефективного сшвроб^ництва у галузi екологiï, яке, своею чертою, залежить вщ рiвня екологiчного виховання населення, культури та освь ти держав-сусiдiв. Дисбаланс в еколопчному вихованнi, невiдповiднiсть рiв-нiв економiчного та соцiально-полiтичного розвитку мiж сумiжними державами часто призводить до мiжнародних непорозумiнь.
За своею суттю транскордонну спiвпрацю сумiжних держав назива-ють "транскордонне сшвробггництво". Об'ектом дослiдження е прилеглi до кордону регюни. Вони е певною географiчною територiею, яка охоплюе дь лянку державного кордону та сумiжнi прикордоннi регiони двох або бшьше держав i характеризуеться певною однорщшстю в одному або декiлькох вщ-ношеннях. Отже, транскордонне спiвробiтництво - це специфiчна сфера мiж-народно-економiчноï, екологiчноï, полiтичноï та iнших видiв людськоï дiяль-ностi, що здшснюеться на регiональному рiвнi. Транскордоннi вщносини мають низку особливостей, визначених наявшстю кордону та необхiднiстю його облаштування, вирiшення екологiчноï безпеки, сшльне використання природних ресурсiв тощо.
Проблеми мiжнародноï екологiзацiï економiки, а також потреби сшв-робiтництва мiж сусщтми державами (у рiзних сферах людсько!" дiяльностi i на рiзних рiвнях - районних, обласних чи загальнодержавних) свiдчать про те, що ютотну увагу необхiдно звертати на вивчення еколопчного стану саме прикордонних територш.
Тому, щоб дослiдити екологiчну ситуащю прикордонних територiй, необхiдно ввести в еколого-економiчний цикл наук такий науковий напрям дослвджень як транскордонна еколопзащя економжи, або еколого-еконо-MÏ4HÎ транскордонш вiдносини. На ïï базi дослщжували б екологiзацiю еко-номiки прилеглих до кордону територш.
Для того щоб краще зрозумгги специфiку транскордонного сшвробгг-ництва у галузi екологи, потрiбна теоретико-методична розробка транскор-донно1' екологiзацiï економiки.
Вивчення еколого-економiчноï ситуацп прикордонних регiонiв сумiж-них держав потребуе проведення аналiзу за такими показниками: географiчне розташування, природнi умови й ресурси, iсторико-географiчнi особливостi розвитку, еколопчний стан, рiвень економiчного i сощального розвитку, структура господарства, рiвень розвитку виробничо1' та соцiальноï шфрас-труктури, розвиток зовнiшньоекономiчних зв,язкiв, демографiчна ситуацiя, екологiчне виховання населення, сощально-психолопчний клiмат тощо. Отже, еколопзащя транскордонних вщносин вимагае глибоко!" i детально!" обiз-наностi у вшх сферах людсько1' дiяльностi прикордонних регюшв.
Як правило, науковцi тiеï чи шшо1' краши описують прилеглi до кордону територи на перевагу рщно1' держави... Це природно, але водночас не-
безпечно, оскшьки необ'ективний аналiз може мати небажаш наслiдки. Якщо у геополiтичному контекст прикордонних територiй (наприклад, вивчення етшчних територiй) iз позици мпатрiотизмум науковщ можуть собi дозволити суб'ективне трактування фактiв, то при дослiдженнi еколопчних аспектiв не-об,ективнiсть неприпустима.
Для оптимального i водночас об'ективного еколого-економiчного транскордонного спiвробiтництва дослiдження прилеглих до кордону терито-рiй повиннi проводити одночасно фахiвцi двох сусiднiх держав. Незалежно вiд тих чи шших непорозумiнь у мiжнародних вiдносинах, що склалися юто-рично, нинi необхщно шукати цивiлiзованi шляхи вирiшення багатьох мiж-державних проблем, особливо еколопчних.
Отже, завдяки вивченню транскордонно1 еколопзацп економжи, е реальнi можливостi виршити чимало iснуючих еколого-економiчних мiжна-родних проблем. Це допоможе:
• зробити м1ждержавт кордони б1льш прозорими (насамперед, у сфер1 еколопзацп економжи);
• створити атмосферу взаемно! дов1ри 1 поваги, розбудови дружтх 1 взаемови-гвдних партнерських ввдносин м1ж сусвдтми державами, зокрема в еколого-економ1чнш галузц
• активтше включатися в еколого-економ1чне м1жнародне ствробггництво на р1зних транскордонних р1внях (мшро-, мезо-, макро-);
• впливати на еколопчне виховання населення прикордонних райотв сумш-них держав тощо.
Уведення в еколого-економiчний цикл наук такого наукового напряму дослвджень як транскордонна еколоНзащя економ1ки випливае, насамперед, iз вивчення мiжнародних вiдносин у сферi еколопзацп економiки, а та-кож iз потреби вирiшення iснуючих мiждержавних еколого-економiчних проблем мiж крашами-сусщами.
Для детального вивчення прикордонних територш сумiжних держав розроблено науково-дослiдний напрям - транскордонна географiя або геог-рафiя прикордонних територш (I. Дубович, 1999). На його базi дослщжують-ся прилеглi до кордону територп (прикордонш територп сумiжних держав).
Транскордонна географiя е комплексною наукою, що вивчае мiжна-роднi вiдносини, конкретизуе юторико-культурш, еколого-економiчнi та iншi процеси людсько! дiяльностi прикордонних територiй.
Автор "транскордонно! географп" розробив декiлька пiдходiв щодо видiлення специфiки об,ектiв дослiдження геопросторових прикордонних територш: iсторико-географiчний, етнiчний, адмм^тративно-полтичний, со-цiалbно-економiчний, орографiчний та формально-просторовий [2].
Використовуючи теоретико-методичну та практичну основу транскордонно'1 географИ, фахiвцi (екологи, економюти, юристи та ш.) мають змогу об'ективно дослiджувати еколого-економiчнi, полiтико-правовi, соцiальнi, куль-турнi та iншi особливостi вну^штх та зарубiжних прикордонних регiонiв.
Хоча сприяння транскордонному сшвробггництву е одним iз головних прiоритетiв i цшей полiтики Свропейського Союзу (СС), вступ деяких держав (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунiя) в НАТО та !х iнтеграцiя в СС
породжують ряд нових проблем щодо еколого-економiчноï ствпращ Украши з цими державами.
Оскгльки GC ставить жорсткi вимоги у сощальнш, еколого-економгч-нiй та полггико-правовш сферах до держав, якг бажають вступити до нього, то Украша найближчим часом не зможе стати повноправним членом ще1' мiжнародноï органiзацiï. Тому сьогоднi необхiдно застосувати таю форми ствпращ, яю б допомогли Украшг привести ïï сощальну, еколого-економiчну та полiтико-правову системи у вгдповгдшсть до европейських стандартiв.
На нашу думку, сьогоднг одним з ключових моментiв для Украши повинно бути входження в европейсью структури транскордонного спгвробгт-ництва в рамках запропоновано1' GC "Концепцiï сусгдства". Нинi державнi кордони Украши з'еднують прикордоннi регiони, сформованi територiями рiзноï геополiтичноï орiентацiï, що потребуе обгрунтування державно1' регг-онально1' полiтики у сферi транскордонних вiдносин, вiдповiдно до яких мае бути забезпечено оптимальний розвиток прикордонних територш. Таю засади повиннг бути покладенг в основу угод про транскордонне сшвробгтництво мiж прикордонними регiонами сусiднiх держав.
Ниш у сферi охорони навколишнього середовища у прикордонних регг-онах прийнято i дiе ряд мiжнародних конвенцiй: "Конвенцiя про транскордонне забруднення повiтря", "Конвенцiя про ощнку впливу на навколишне середо-вище", "Конвенцiя про транскордонний вплив промислових аварш", "Конвен-цiя з охорони та використання водотоюв i мiжнародних озер та iншi угоди".
Необхгдно вiдзначити, що проблеми екологiзацiï у прикордонних регг-онах Украши залишенг поза увагою вищих ешелонiв державно1' влади, хоча у пiдписаних угодах мiж Украшою та державами-сусiдами (наприклад, стаття 63 Угоди про сшвробггництво мiж Украшою та Свропейським Союзом) наго-лошуеться необхiднiсть боротьби з локальним, регiональним та транскордон-ним забрудненням атмосферного повгтря, води тощо [1].
На нашу думку, шдписаш угоди мгж Укра1'ною та державами-сусщами мають 6гльш теоретичний, формальний характер. Досвщ показав, що не зав-жди вдаеться застосувати 1'х на практищ. Тобто, не розроблено чгткого меха-нгзму юридично1' вiдповiдальностi, який би передбачав виконання фгзичними та юридичними особами обов'язку щодо компенсацп шкоди, заподiяноï влас-никам чи користувачам природних ресурЫв сумгжних держав.
У цьому контекст^ а також у зв'язку з процесами, що вщбуваються у сферi екологiзацiï мгжшродних вгдносин, професор Ю.Ю. Туниця пропонуе розробити Еколопчну Конституцгю Землi, тобто загальний для всгх без винят-ку держав свгту Закон, який би забезпечував ушм кра1'нам свгту екологiчну без-пеку, а окремш людинг - нормальнi для ïï життя i здоров'я природнг умови.
Вщповщно до мгжнародного права та принципгв, проголошених на Мгжнароднгй конференци 1992 р. у Рго-де-Жанейро, кожна держава мае суве-ренне право на проведення власноï природоохоронноï полгтики та полгтики розвитку i гарантувати у межах своеï юрисдикцiï або контролю, що ïхнi дГ1' не шкодять навколишньому середовищу гнших держав чи районгв, якг перебува-ють за межами ди ïхнiх нацгональних законгв [7, с. 151].
Важливим моментом еколопзацп транскордонного сшвробггництва е об'еднання зусиль науково-дослщних, еколого-економГчних та управлшських структур сумГжних прикордонних територш з метою використання всього на-явного потенщалу. Без взаемно! пошформованост (м1ж державами-сусща-ми), вщповщного озброення новими знаннями i новим еколого-економ1чним мисленням, еколопзащя транскордонних вщносин буде нерезультативною.
Ниш транскордонне ствроб1тництво не можна розглядати як окрем1 ешзоди в окремих напрямках, а через визначення ефективност ще! дГяльнос-т в уЫх Ii сферах: еколого-економ1чнш, сощальнш, полггачнш, культурно-освгтнш, комушкацшнш та ш.
Для результативно!' еколопзацп транскордонних вщносин необхщна не тшьки теоретико-методична основа прикордонних регюшв, а й мехашзм практично!' д1яльност1.
Отже, незважаючи на юнуюч1 м1ждержавш проблеми пол1тико-право-вого чи шшого характеру, еколопзащя м1жнародних вщносин, у тому числ1 транскордонних, е невщкладною. Для подолання негативних змш, що вщбу-ваються у навколишньому середовишд, еколопчне виховання людей, еколопчна свщомють та еколопчна культура е необхщними умовами.
Лггература
1. Дол1шн1й М., Беленький П. Репональш основи транскордонного сшвробггництва// Региональна економiка: Науково-практичний журнал. - ЛьвГв: Афiша, 1996, № 1/2. - С. 50-58.
2. Дубович I.A. Теоретичне, методичне та практичне обгрунтування "транскордонно! географи" як науки сощально-економГчно! та полгшчно! географи// Соцiально-економiчнi дос-лiдження в перехiдний перюд. Проблеми европейсько! i транскордонно! ствпращ, вип. XXIX. В 2-х т./ НАН Украши. 1РД. Ввдп. ред. М.1. Долшнш. - ЛьвГв-Луцьк, 2001, т. 1. - С. 211-216.
3. Дубович I.A. Кранознавчий словник-довщник. - Вид. 3-е. - ЛьвГв: Афта, 2005. - С. 699.
4. Еколопзащя гумаштарно! освпи: Зб. наук. статей, матерiалiв, докуменпв. - ЛьвГв: Афiша, 2004. - С. 5-34.
5. Заставний Ф.Д. Географiя Украши. - ЛьвГв: Афта, 1994. - С. 58-115.
6. Крисаченко В.С. Еколопчна культура. - К.: Наука, 1996. - С. 47-55.
7. Малишко MI. Еколопчне право Украни: Навч. поабник. - К.: Либщь, 2001. - С. 148-159.
8. Мельник Л.Г. Еколопчна економка: Пщручник. - Суми: Екософт, 2003. - С. 227-303.
9. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування. - Запорiжжя: Основа, 2003. - С. 3-17. _
УДК629.630.4; 316.3; 113/119 Ст. наук. ствроб. О.П. Рябоконь, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. В.В. Лавров, канд. бюл. наук - УкрНДЛГА
МОДЕЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ "СУСШЛЬСТВО-ПРИРОДА" У КОНТЕКСТ1 КАТЕГОРП "ЯК1СТЬ"
Запропоновано модель забезпечення сталого розвитку системи "суспшьство-природа" у контекст категорп "яюсть". Модель синтезуе у собГ гармонiйне поеднан-ня соцiального, економiчного i екологiчного сенсiв категорп "якють" з врахуванням сучасних проблем, методолопчних засад i норм системного регулювання розвитку суспiльства. Як рушiйна сила реалГзацп принцитв сталого розвитку виднеться якють людсько! думки, творча енерпя ново! особистосл (Homo sapiens faber) з бю-сферним свГтоглядом, здатно! працювати на рГвш ново!, гармошзовано! якосп.
Ключов1 слова: система "суспшьство-природа", категорГя "яюсть", людська думка, концепщя сталого розвитку.
