CC BY
22
УДК [531.7.08 + (083.74)]: 502.7 Доц. П.М. Скрипчук, канд. техн. наук -
НУ водного господарства i природокористування, м. Рiвне
СТАНОВЛЕНИЯ ТА РОЗВИТОК СТАНДАРТИЗАЦН ТА СЕРТИФ1КАЦН ЯК 1НСТРУМЕНТ1В ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Обгрунтовано потребу розвитку теоретичних, методичних i практичних основ еколопчних менеджменту, аудиту, стандартизацп та сертифшацп у сферi природокористування. Встановлено, що у подальшому необхщно розробляти теоретико-мето-дологiчнi, законодавчо-нормативнi основи екодопчно'' стандартизацп i сертифшацп у рiзних галузях економiки вiдповiдно до апробованих ix концептуальних положень.
Ключов1 слова: розвиток, екологiчнi менеджмент, аудит, стандартизащя та сертифiкацiя.
Assoc. prof. P.M. Skripchuk - National university of water
economy and natural use, Rivne
Becoming and development of ecological to the management, standardization, certification
The necessity of development of theoretical, methodical and practical bases of ecological is grounded to the management, audit, standardization and certification in the field of the use of natural resources. It is set that in subsequent it is necessary to develop theoretical and methodological, legislative and normative bases of ecological standardization and certification in different industries of economy in accordance with approved them conceptual positions.
Keywords: development, a management, audit, standardization and certification, is ecological.
Широке р1зномашття питань, як виршуе еколопчний менеджмент, наведено в працях А.1. Амоша, В.В. Волошина, О.Ф. Балацького, Б.В. Бур-кшського, 1.К. Бистрякова, О.А. Веклич, Т.П. Галушкшо'', Л.С. Гришв, М.1. Долшнього, С.1. Дорогунцова, Б.М. Данилишина, С.М. 1лляшенка, Л.Г. Мельника, Ю.Ю. Тунищ, В.М. Трегобчука, П.В. Тархова, 1.М. Синякеви-ча, В.Я. Шевчука та ш. В Укра'ш визрша потреба науково-методолопчного обгрунтування, еколопчних стандартизацп' та сертифжаци сировини, продук-цii, послуг, об'екпв навколишнього природного середовища (НПС), територь ально-господарських систем, окремих територш тощо.
Подальший розвиток еколопчного менеджменту та його шструмен-ту - еколопчно'' сертифжаци у сфер1 природокористування вщбуваеться 1з використанням анал1зу i синтезу наукових досягнень у вЫх сферах життеза-безпечення. Тому еколопчш стандартизащя та сертифшащя грунтуються на: теоретико-методолопчних основах теори, практики стандартизацп' та серти-фшаци; системного шдходу; новггнього шформацшного забезпечення; шно-вацшно-швестицшнш модел1 розвитку економши; теори бютичного регулю-вання функцюнування екосистем i територш. Таю засади вщповщають принципам гармошзаци, збалансованого еколого-вр1вноваженого сощально-еко-ном1чного розвитку й не суперечать теоретико-методолопчним положенням природного катталу.
В умовах глобального ринку, у який штегруеться економжа Укра'ни, шдприемства, оргашзацп, державш органи управлшня повинш дотри-
муватись вимог еколопчних менеджменту, стандартизацй та сертифжацй, якi забезпечують загальнодержавнi переваги перед конкурентами в питаннях якост^ цши, виготовлення екологiчно безпечно! конкурентно! продукцй, дот-римання регламентiв чи директив СОТ, вС та iнших загально вiдомих вимог i критерйв.
Еколопчш стандартизацiя та сертифiкацiя у сферi природокористу-вання набули особливо! ваги з огляду на те, що свiтовий розвиток потребуе в нових парадигм розвитку та ошгашзацй юнуючо! концепцi! стiйкого розвит-ку. Еколопчна сертифiкацiя у сферi природокористування е методичним, на-уковим обгрунтуванням системного виршення еколого-економiчних проблем. Вона використовуе таю процедури як еколопчний аудит, теоретико-практичнi доробки менеджменту, економжи природокористування, iнновацiй тощо для шформацшного забезпечення процедури екологiчно! сертифжацй.
Для того, щоб забезпечити переважання штереЫв громади над штере-сами окремих шдприемств i органiзацiй, зокрема великого бiзнесу, потрiбнi вiдповiднi органiзацiйно-економiчнi важелi менеджменту: стимуляцiйнi та ш-формацiйнi (господарськi структури на сертифжованих територiях будуть от-римувати бiльшi капiталовкладення, оскiльки ведення бiзнесу е менш ризико-ваним завдяки забезпеченню iнформацiею фактично про всi можливi процеси та !хнi наслiдки, що вщбуваються в НПС); органiзацiйнi (здшснення еколо-гiчно! сертифiкацi! з метою встановлення безпеки виробництв, продукцй, послуг вщповщно до вимог Держспоживстандарту Укра!ни, добровольна еко-логiчна сертифiкацiя об'ек^в НПС у сферi природокористування тощо); забо-роннi (наприклад, заборона реашзацй не сертифiковано! продукцi! дитячого харчування); запобiжнi (наприклад, сертифiкацiя сiльськогосподарських упдь, лiсiв з метою гарантованого отримання якiсно! сировини, що вже дiе i на територi! Укра!ни); каральш (система штрафiв за недотримання вимог обов'язково! сертифiкацi! чи фальсифiкацiю якост продукцi!) та iн.
Ефективнiсть запровадження на практищ екологiчно! сертифiкацi! у сферi природокористування визначаеться i доповнюеться такими шструмен-тами як еколопчш: аудит, експертиза, стандартизащя та !х метрологiчне забезпечення. В умовах зростаючо! глобалiзацi! ринкiв, товарiв, послуг керiв-ники органiзацiй, держав дедаш бiльше звертають увагу на шдвищення якос-тi та забезпечення вщповщност стану НПС для досягнення тако! мети, що безпосередньо залежить вщ реалiзацi! положень екологiчних менеджменту та сертифжацй. Якiсть НПС стала невщ'емною складовою частиною конку-рентностi продукцй, яка виробляеться в Укра!ш, умовою виживання тд-приемств та цших регiонiв. Вступ Укра!ни до СОТ, планування вступу до вС передбачае боротьбу за ринки збуту поруч з фiрмами, як вже мають мiжна-родне визнання. Набуття членства в СОТ потребуе створення втизняно! конкурентоспроможно! економiки i за еколопчними стандартами, де 146 кра-!н - учасниць здiйснюють торгiвлю за единими правилами i обсяг товарообь гу мiж якими становить 96 %. Стане значно складшше забезпечувати конку-рентоспроможнiсть укра!нських пiдприемств за рахунок використання мит-них i тарифних механiзмiв та засобiв технiчного регулювання щодо обмежен-
ня iмпорту. За таких умов вiтчизнянi шдприемства повиннi використовувати мiжнароднi нормативнi документи для досягнення найвищо! якостi сировини, продукцй, послуг у всiх галузях економiки, зокрема iз використанням напра-цювань в екологiчних аудитi, стандартизацй, сертифжаци, а згодом вмiти !х перевищувати.
Екологiчний менеджмент мае враховувати потенщальш можливостi певно! територи щодо надання еколопчних послуг. Тому нацiональне багат-ство вханурова в. А. пропонуе доповнювати елементами економiчно! оцiнки екологiчних функцш та послуг. При цьому шд природним капiталом вона ро-зумiе сукупнiсть природних чинникiв, яка складаеться iз систем життезабез-печення [1, с. 468]. Зрозумшо, що вартють природного капiталу значно зрос-татиме за умови, якщо об'екти НПС, люи, сiльськогосподарськi землi будуть сертифжоваш (за аналогiею сертифiкованих пiдприемств). Тому природний каттал мае враховувати потенщальш можливост певно! територi! щодо надання еколопчних послуг, що узгоджуеться iз концепщею Всесвiтнього банку, вiдповiдно до яко! нацiональне багатство формуеться на основi трьох форм капiталу: виробничого, природного та людського.
Зазнала змш i мотивацiя екологiчних стандартизацi! та сертифжащ! в Укра!нi. Так, наприклад, на рис. 1 показано ставлення державних шституцш та бiзнесових структур до важливост стандартизацi! та як шструмент1в екологiчного менеджменту сертифiкацi! вщ 1980-х до 2009 р. для врахування у моделях розвитку та вдосконалення сфери природокористування та приро-доохоронно! дiяльностi.
Рис. 1. Ставлення державних шституцш i бiзнесових структур до важливостi стандартизаци та сертифшаци як iнструментiв екологiчного менеджменту. *СЕВ — Союз Економiчно'iВзаемодопомоги (який кнував до розпаду СРСР)
1нтенсифжащя науково-техшчного прогресу, орiентащя його на ре-сурсо - i природозбереження е визначальною передумовою для вирiшення нагальних соцiально-економiчних i екологiчних проблем. При цьому поеднання ринкових механiзмiв та державного регулювання треба розглядати як важливий спосiб, за допомогою якого можливо, зрештою, подолати сощ-ально-економiчну та екологiчну кризи в УкраАт. Перехiд до ринково! еконо-мжи забезпечуе широкомасштабне використання новiтнiх досягнень науки, техшки в усiх галузях економiки, впровадження прогресивних еколого-без-печних технологш, iнформатизацiю всiх галузей життезабезпечення, зокрема, що особливо актуально - принципово нового вщношення до природокористування й охорони НПС. Тому отримання шформаци про стан i функщону-вання НПС у нашш краАш натепер е не достатшм для системного забезпечен-ня вЫх галузей економiки.
Л.Г. Мельник, А.А. Чухно шдтверджують, що базовими економiчни-ми, екологiчними, соцiальними параметрами майбутньо! формаци е шформа-цiя. При цьому переважатиме тип споживання шформацшний [1]. Врахову-ючи, що домшантною функцiею природи будуть соцiальна та еколопчна, можливо стверджувати що еколопчна сертифжащя у сферi природокористування (як процедура, яка базуеться на шформаци та напрацьовуе нову шфор-мащю бшьш комплексного та сощального значення) буде вкрай потрiбна в майбутньому шформацшному суспiльствi.
Науково-технiчний прогрес та пiдвищення продуктивностi вiдiграють важливу роль у вирiшеннi екологiчних проблем на фош посилення вимог еколопчних стандарт. Встановлення екологiчних нормативiв спрямовуе шд-приемства до шновацшно! дiяльностi, чим пiдвищуе конкурентоспроможнiсть.
Розробляння нових стандар^в, наприклад, на системи менеджменту, системи еколопчного менеджменту та шш^ зокрема й штегроваш системи, сертифжащя таких систем, екологiчна сертифжащя сшьськогосподарськоА продукцп, напер i в Укра'ш, засвiдчують, що якiсть продукцп покращуеться а це потребуе вщповщних вимог до сировини, технологiй, НПС. Отже стандартизащя, сертифжащя зокрема еколопчш щодо продукцп, послуг, об'екпв НПС i територiй набувають дедалi бшьшо1 актуальностi, потреби роз-роблення i запровадження на практицi, що сприяе шдвищенню конкурентос-проможностi шдприемств та нащонально: економiки загалом.
Отже, еколопчна сертифжащя у сферi природокористування створюе умови для ефективного виршення iснуючих еколого-економiчних проблем, а також запоб^ання 1'х виникненню в майбутньому. Основним завданням держа-ви при цьому е створення правових, соцiально-економiчних, органiзацiйних та iнституцiйних передумов для запровадження еколопчно!' сертифжацн у сферi природокористування, забезпечення гармонiйного розвитку i життедiяльностi суспiльства в умовах складно: еколопчноА та економiчноl ситуацiй.
Сучасний аналiз процедур екологiчного менеджменту засв^уе, що вони послiдовно наближаються до утфшаци процесiв управлiння трансфор-мащями соцiально-економiчних систем. Якщо ранiше людина стандартизува-ла характеристики стану (наприклад, параметри продукцп, об'екпв НПС), то
сьогоднi вона змушена здiйснювати стандартизацiю процесiв менеджменту, властивостей екосистем, еколого-економiчних процесiв у суспшьствь Так, наприклад, розроблення стандарт ISO 14 000, ISO 9000 та шших щодо pi3-них галузей економiки, загалом шформацшно! безпеки ISO/IEC 27001, а надалi i системи еколопчно! безпеки.
Тому одним з шструменлв iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку е екологiчнi менеджмент, сертифiкацiя якi використовують положення стан-дартизаци щодо шдприемств, систем менеджменту, об,ектiв НПС та законо-мiрно наближаються до процеЫв управлiння змiнами в НПС i сощально-еко-номiчних систем. До того ж еколопчна сертифiкацiя використовуе фактично вс види шформаци. Iнформацiя - це продукт, виробництво якого можна на-рощувати безмежно в умовах наявност матерiальних меж.
Отже, еколопчна сертифжащя у сферi природокористування з одного боку е тим шструментом, який використовуе масиви шформаци, наприклад, про стан довкiлля, а з шшого - створюе iнформацiю для прийняття управ-лiнських рiшень. Тобто така шформащя е системною, шновацшною, вщповь дае практичним потребам сьогодення, потрiбна для комунiкацiйних вiдносин та за своею сутшстю е шформацшним товаром, наприклад, екологiчно без-печне сшьськогосподарське виробництво, розвиток туризму, рекреацй тощо.
Тому принципи екологiчного менеджменту розвитку територш потрiбно узгоджувати iз створенням нацюнально! системи еколопчно! серти-фшаци. Звiдси нацiональна система еколопчно! сертифжацп повинна бути розроблена у контекст та з урахуванням системи наукових та практичних надбань, зокрема i за географiчним принципом. Тобто систему еколопчно! сертифжаци можливо приурочити до регюнального розвитку, оскiльки стра-тегiя регiонального розвитку будуеться на принцип рацiоналiзацil з еколопч-но! та економiчноl позицiй впливу господарсько! дiяльностi на НПС. Це потребуе створення тако! моделi господарювання в регюш, яка б дала змогу мiнiмiзувати сукупнi витрати економiчних суб'еклв i суспiльства на виробни-чу та природоохоронну дiяльнiсть. При цьому кожний господарюючий суб'ект повинен поряд з виробництвом матерiальних цiнностей, одночасно брати участь у вщновленш природних благ, асимшяцшних можливостей природного середовища. Для цього зокрема потрiбно вдосконалювати систему управлiння суспiльним виробництвом, зорiентовану на забезпечення еколого-економiчноl збалансованостi.
Звiдси актуальнiсть системного шдходу в екологiчних стандартизации сертифжаци зростатиме через збшьшення споживання всiх видiв ресурсiв як для промисловостi так i особливо для продуктово! групи та у сферi надання послуг, суцшьнш еколопзаци всiх сфер життедiяльностi. Так, наприклад, стандартизацiя е своерщним вiдображенням об'ективних законiв еволюци розвитку економши, сощально! та iнших сфер життедiяльностi людини. Вона не е вольовим актом, який нав'язуеться техшчному прогресовi ззовнi, а вип-ливае як неминучий наслщок вiдбору засобiв, методiв i механiзмiв еколого-врiвноваженого розвитку, що забезпечують високу яюсть продукци, довкiлля на певному щаблi розвитку науки. У цьому безперервному процес головна
мета стандартизации зокрема еколопчно", полягае в тому, щоб на будь-якому eTani економiчного розвитку суспiльства створювати вiдповiдну нормативну базу. Таким чином, об'ективш закони розвитку економжи неминуче ведуть до стандартизации яка е запорукою найвишо якостi продукцiï, послуг, а тепер i НПС, що може бути досягнуто на цьому вторичному еташ. Завдяки стан-дaртизaцiï як нормативному складнику та шструменту eкологiчного менеджменту суспшьство мае змогу свщомо керувати eколого-eкономiчним роз-витком краши та ïï рeгiонiв.
Тaкi процеси шдтверджують Концепщя системи стaндaртизaцiï та нормування у сфeрi сталого землекористування та концептуальш засади еколопчних стaндaртизaцiï i сeртифiкaцiï [2-6].
Процедури сертифжацп, зокрема eкологiчноï, набувають дeдaлi бшь-шого використання у нaйрiзномaнiтнiших сферах eкономiки, НПС, сощаль-но1' сфери та iн. Так, за останш 20-30 рокiв у розвинених крашах, особливо в Япони, США, Кaнaдi, Gвропi, широкого використання набули процедури еколопчного аудиту (з 70-их роюв минулого столiття) а нaдaлi сертифшацп (eкологiчноï сeртифiкaцiï продукцп та послуг починаючи з 90-их рокiв мину-лого столiття).
Таю процеси зумовлеш вимогами мiжнaродних кредитних оргашзацш до eкологiчного супроводу швестицшних проeктiв, якi полягають в тому, що Всесвггнш банк в порядку експерименту фшансував eкологiчнi проекти ще на початку 70-х рокiв XX ст. У 1984 р. еколопчний супровщ став обов'язковим для вЫх проeктiв якi потeнцiйно можуть впливати на НПС а з 1989 р. таю ви-моги були сформульоваш у спещальному докумeнтi, що визначае порядок еколопчно1" оцiнки вЫх проeктiв, якi потeнцiйно здiйснювaтимуть значний вплив на НПС. Вимоги еколопчного супроводу не суперечать шдходам Мiж-народного банку реконструкцн i розвитку, Свропейського банку реконструк-цй' i розвитку, Мiжнaродноï aсоцiaцiï розвитку, М1жнародно1' фiнaнсовоï кор-порaцiï. Так, типовий цикл вибору, шдготовки, розроблення та оцшки проек-тiв за рахунок представлення швестицшного кредиту чи займу Свропейського банку реконструкцн i розвитку мютить шм eтaпiв: пропозицiя, уточнення концепций початковий розгляд, шдготовка проекту, остаточний розгляд, розгляд Радою дирeкторiв, пiдписaння проекту. У проектах потрiбно дотримуватись чинних, а також можливих у майбутньому вимог та обмежень. Тобто у таких проектах закладено вимоги пeрспeктивноï стандартизации використання но-вiтнiх та iнновaцiйних тенденцш у вiдповiдних сферах. Виконання та затвер-дження таких проeктiв потребуе знання та дотримання менеджерами нов^шх розробок у галузях метрологи, стандартизацп та сeртифiкaцiï (а тепер i еколопчних) щодо всiх галузей економжи та НПС. З шшого боку, мeтрологiчнe, нормативне забезпечення мае встигати обслуговувати штереси суспiльствa, науки, промисловост та загалом нaцiонaльних економж чи свiтовоï спшьно-ти, тобто бути перспективними, розробленими i гармошзованими.
Сучасний стан будь-яких питань - як eкономiчних, так i сощальних, еколопчних потребуе мiжнaродного консенсусу, осюльки свiтовa eкономiкa потребуе мiжнaродних (глобальних) стaндaртiв, схем сeртифiкaцiï та зaсобiв
для виршення (вимiрювання) показникiв фактичного стану НПС, стану еко-номiчних суб,ектiв тощо. Експерти Свiтового Банку у шдготовленому для майбутнiх iнвестицiйних проектiв звт про стан навколишнього природного середовища Укра!ни оцiнювали втрати для укра!нсько! економiки вiд його забруднення у (10-15)% ВНП, що збiгаеться з ощнками укра!нських вчених (О.Ф. Балацький, Л.Г. Мельник [7]).
Тому запропоновано використання еколопчних менеджменту, стан-дартизацй, сертифiкацi! в iнновацiйно-iнвестицiйнiй моделi розвитку еконо-мiки держави щодо ращонального природокористування та природоохорон-но! дiяльностi (рис. 2).
1з врахуванням теоретичних аспеклв розвитку економiчно! теорi! щодо природного катталу необхiдно зазначимо, що еколопчш стандартизацiя та сертифжащя загалом - це наслiдок самооргашзаци еколого-економiчних систем на основi генерувальних процесiв, коеволюцiйних та когерентних ме-ханiзмiв. У цьому випадку генерувальшсть полягае в природнiй змiнi проце-сiв стандартизацi! та сертифiкацi! на св^овому рiвнi тепер вже еколопчно! сертифiкацi! товарiв i послуг, а на перспективу об'екпв НПС та загалом щодо природокористування. Коеволюцшш мехашзми покликанi забезпечувати гар-монiзацiю ушх складових елементiв економiки (глобалiзацiя, попршення якостi НПС, конкурентоспроможнiсть та ш.) а когерентнi - погодження цих та шших об'ективних чинникiв. Отже, еколопчш стандартизащя i сертифжа-щя виникли та розвиваються внаслiдок складних економiчних, екологiчних, соцiальних явищ, тенденцш та !хнiх наслiдкiв, е актуальними та потребують свого методологiчного обгрунтування, законодавчо-нормативного забезпе-чення тощо.
Надалi потрiбно розробляти теоретико-методологiчнi, законодавчо-нормативш основи екологiчних стандартизацi! та сертифшаци у рiзних галу-зях економжи вiдповiдно до апробованих !х концептуальних положень.
Табл. Змшт блотв Ыформаци до рис. 2
№ | Номер блоку шформаци та його змшт
I. Об'ективт чинники та шиоваци ХХ-ХХ1 ст.
1. Стадий розвиток
2. Глобал1защя
3. Висиажеиия природних ресуршв. Нестача питно! води, продукив харчуваиия
4. Еколопчш проблеми свггу, кра!и, регютв
5. Поява нових етдемш 1 захворюваиь
6. Дифереищащя доход1в кра!и та !х населения
7. Глобальна шформатизащя економ1ки, торпвл^ науки
8. Поява, д1яльтсть м1жнародних оргатзацш р1зного спрямування ООН, СОТ, СС, 180, 1ЕС
9. Пол^ичт, сощальт процеси. Д1яльн1сть громадських оргатзацш
10. Оцiиюваиия иараметр1в, процешв, стану економ1ки та навколишнього середовища.
II. Концептуальт положения розвитку економши Укра!ни
1. |Становлення рииково! економ1ки
2. Розроблення законодавчо-нормативних положень у вшх галузях економiки (наприклад, Закону Украши,, Про екологiчну сертифiкацiюм та ш.)
3. Реформування органiзацiйноi структури управлiння, виробничих вiдносин, соцiальних умов життезабезпечення
4. Стабшзащя якост довкшля
5. Науково обгрунтоване використання природо-ресурсного потенщалу краiни на основi теоретичних положень природного капiталу
III. Системний аналiз соцiально-еколого-економiчноi ситуацн
1. Ыфраструктури регiонiв
2. Еколого-економiчного потенцiалу
3. Iнвестицiйного ^мату, запровадження iнновацiй
4. Правових умов дiяльностi
5. Спецiалiзацii промисловостi, сiльського господарства, рекреаци через геогра-фiчне положення та клiматичнi умови
6. Мiжрегiональних зв'язшв
7. Еколопчного стану сфер ведення бiзнесу (метролопчне забезпечення, еколо-гiчнi стандартизацiя та сертифшащя) та iн.
IV. Розроблення i фiнансування еколого-економiчних iнструментiв
1. Державного регулювання та захисту насамперед iнтересiв держави, регюну, громад
2. Прозороi законодавчоi, фшансово", кредитноi полiтики та спрощення оргат-зацii i ведення бiзнесу
3. Ыститущонально" бази
4. Еколого-економiчних механiзмiв та шструменив
5. Iнновацiйно-iнвестицiйноi полiтики та вiдповiдного законодавчо-норматив-ного забезпечення на практицi
V. Еколопчно, економiчно, соцiально вiдповiдальна система
1. Закони, постанови, нормативи для вшх галузей економiки та сфер життезабезпечення, тощо
2. Наявнiсть чiтких положень у стратеги розвитку краши, регiонiв та суб'екив бiзнесу
3. Вiдповiднiсть органiзацiйних структур до заявлено!" стратегii та мотиващя "х роботи
4. Екологiчнi: менеджмент, аудит, експертиза, сертифшащя, стандартизацiя. Економiчнi важелi "х запровадження: стимулювальт, пiдтримувальнi, ком-пенсацiйнi
5. Умови для iнновацiйно-iнвестицiйноi дiяльностi завдяки процедурi еколопч-ного аудиту i наявностi достовiрноi шформаци
VI. Результати
1. Планування
2. Органiзацiя
3. Контроль i монiторинг стану i функцiонування НПС
4. Екологiчний аудит та експертиза. Стратепчна екологiчна ощнка
5. Бази iнформацii, кадастри природних ресуршв
6. Прийняття рiшень про екологiчну сертифшащю у сферi природокористування
7. Практичнi рекомендацн з стабiлiзацii еколого-економiчноi, соцiальноi ситу-ацii та сталого розвитку
8. Мотторинг НПС. Врахування синергетичного, екстернального ефекпв. Прийняття системних управлiнських рiшень. Стабшзащя i покращення еко-лого-економiчноi, сощально" ситуацii.
Вхщ 1сторичш, методолопчж парадигми розвитку та штереав краш, союз1в тощо Практичш засади д1яльност1 Ви\1д
и) о»
3 к
о а
о ■
н п
и
№ в в-
I.
Об'сктивш факторы та
¡нновацн ХХ-ХХ1 ст.:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8. 9. 10
II.
Концепту»-
льш положения розвитку економЬсн Укра'Гни:
1.
2.
3.
4.
5.
сс
О К й >К
с, и ®
Е о г я
я я к
5 О ^ Н
'г Си >• К
Я С ^ 5 и я т
Я 5 2 .а
I" ■ =
"С
III.
Смет ем кий
анал13 сошалыю-еколого-економ ¡чно1 ситуацп:
1. 2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
О
о
о
о
о
IV. РозробкаI фшансуван-нн:
О
о
о
о
V.
Еколопчно, скопом ¡ч но, гоша.чьно вшпов ¡дальня система: 1.
2.
Рис. 2. Врахування екологлчних менеджменту, ст андарт ишци, сертифшацП в Ыновацшно-Ывестицшнш модел1 розвитку економЫи державы, * - умоет по значения наведет в табл. 1.
И
№ с
п о н п
и
ю п
н п н
Лггература
1. Социально-экономический потенциал устойчивого развития : учебник / под. ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2007. - 1120 с.
2. Концепщя системи стандартизаци та нормування у сферi сталого землекористування / за ред. Балюка С.А., Нащональний науковий центр "1н-т грунтознавства та агpохiмii iM. О Н. Соколовського". - Харюв : УААН, 2005. - 28 с.
3. Скрипчук П.М. Концептуальш засади еколопчно'1' сертифшаци в Украш // Системи - 2008: метролопя, стандартизацiя, сертифiкацiя (до 40^ччя створення ДП НД1 "Система" : матер. наук.-техн. конф., 30-31 жовтня 2008 р. - Львiв. - С. 228-231.
4. Скрипчук П.М. Методолопчш засади запровадження еколопчно'1' сертифшаци. Зе-мельнi вiдносини i просторовий розвиток в Украiнi // Матер. М1жнар. наук. конф. - у 2-ох ч. (Кшв, 13-14 квггня 2006 р.). - К. : РзВПС Украши НАН Украши. - 2006. - Ч. II. - С. 161-163.
5. Скрипчук П.М. Економiчнi засади еколопчно'1' стандартизаци // Вiсник сощально-економiчних дослщжень / редкол.: Зверяков M.I., Ковальов А.1., Валуев Б.1., Буркинський Б.В., Редькш О.С. та iн. - Одеса : Вид-во ОДЕУ, 2007. - Вип. 26. - С. 307- 313.
6. Скрипчук П.М. Социально-экономические основы экологической сертификации в Украине // Устойчивое социально-экономическое развитие региона : сб. науч. ст. - в 2-х ч. -Ч. 1/ ГрГУ им. Я. Купалы; редкол.: Ли Чон Ку и др. - Гродно : ГрГУ, 2008. - С. 167-172.
7. ISO Annual Report. - 1994. - P. 4-5._
