CC BY
14
8. Piccione, M. and A. Rubinstein. 1997. On the Interpretation of Decision Problems with Imperfect Recall. Games and Economic Behaviour 20, 3-24.
9. Rubinstein, A. 1997. Modelling Bounded Rationality. The MIT Press. Chapter 4, 1-201.
10. Rubinstein, A. and A. Wolinsky. 1990. On the Logic of 'Agreeing to Disagree' Type Results. Review of Economic Studies 44, 393-406.
11. Rubinstein (eds). 1990. Game Theory in Economics, Edward Elgar.
12. Rubinstein, 2005. Lecture Notes in Microeconomics (modeling the economic agent), Princeton Univeristy Press.
13. Selten, R. 1989. Evolution, Learning and Economic Behavior. Nancy Schwartz Lecture. Kellogg Foundation.
14. Simon, H. 1955. A Behavior Model of Rational Choice. Quarterly Journal of Economics 69. 99-118.
15. Simon, H. 1976. From Substantive to Procedural Rationality. In: S, Latin ed. Methods and Appraisal in Economics. NY: Cambridge University Press, 129-148.
16. Tversky, A. and D. Kahneman, 1981. The Framing of Decisions and the Psychology of Choice. Science 211, 453-458. _
УДК338.57:551:341(075.8) Ст. наук. ствроб. О.В. Садченко, д-р екон. наук;
проф. С.К. Xapi4^e, д-р екон. наук; астр. Н.В. Скорик - 1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних до^джень НАН Украти
НАЩОНАЛЬШ ПРОГРАМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ Б1ОРОЗМА1ТТЯ У ГЛОБАЛЬНОМУ ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВОМУ ПРОСТОР1
Розглядаеться вплив глобалiзащi на природно-ресурсний потенщал Укршни. Встановлено чотири основш причини зменшення бюрозмшття. В Еколопчнш Кон-ституцп Землi запропоновано передбачити роздши, пов'язаш i3 проблемою збере-ження бюрозмшття. На мiжнародному рiвнi повинш виршуватися як пол^ичш, со-щальш, так i еколого-економiчнi проблеми. Пщ час прийняття ршень у рiзних сферах людсько}.' дiяльностi на нацюнальному та глобальному рiвнях треба враховувати }_'хнш вплив на навколишне середовище та обгрунтовувати його економiчно.
Ключов1 слова: нацюнальш програми, конвенцп, збереження бюрозмшття, економшо-еколопчне ствробгтництво, економшо-правовий проспр, штеграцшш процеси, нормативно-правове забезпечення, Глобальний Форум з Бюрозмшття, мiж-народне ствроб^ництво.
Senior research officer O.V. Sadchenko; prof. S.K. Kharichkov;
post-graduate N.V. Skoryk - The Institute of Market Problems and Economic and Ecological Researches of the NAS of Ukraine
National programs on conservation of biological diversity in global
economic legislation space
In the paper we discuss the influence of globalization on natural resources potential of Ukraine. The four main reasons of reducing the biodiversity are investigated. In Ecological Constitution of the Earth it is necessary to foresee the chapters related with the biodiversity preservation problem. At the international level the political, social, and ecological-economic problems must to be solved. Decision making in different spheres of human activities at national and global levels must be grounded on assessment of ecological impacts and be economically argued.
Keywords: national program, convention, conservation of biodiversity, economic-ecological collaboration, economic and ecological law, integration processes, legal aspects and legislative background, Global Biodiversity Forum, international cooperation.
У наш час важливою проблемою е стабiлiзацiя еколопчно1 ситуаци на планет^ охорона глобальних природно-суспiльних благ. Проблемою е вщсут-нiсть единих концептуальних основ Еколопчно1 Конституцп Землi i належно! мiжнародноl координаци щодо питань збереження бюрозмш'ття. Глобальний характер попршення якостi навколишнього природного середовища зумов-люе необхiднiсть об'еднання зусиль вЫх краш для запобiгання екологiчнiй катастроф^ збереження бiосфери Землi, зниження ймовiрностi виникнення екологiчно небезпечних ситуацiй, зменшення масштабiв 1хнього впливу та убезпечення людей. У багатьох крашах прийнято комплексы програми при-родокористування по всьому природно-продуктовому ланцюжку й по вЫх се-редовищах, пiдкрiпленi вщповщними диверсифiкованими законодавствами. У них закршлено вагому роль держави щодо регулювання природоощадно1 дiяльностi, визначення права та обов'язку природокористувачiв. Iснуючi мiж-народш структури не мають достатнiх повноважень i ресурсiв для вирiшення глобальних проблем. Вщнедавна Украша бере активну участь практично у вЫх формах мiжнародного спiвробiтництва у природоохороннiй сферь Бь орозмапгя для Украши - це цшшсть, що мае генетичне, сощальне, еколопч-не, економiчне, наукове, культурне, освггне значення. Адже воно - головний ресурс на планет^ що уможливлюе сталий розвиток, збереження середовища перебування й бюлопчних ресурЫв. Тому Екологiчна Конституцiя Землi повинна обов'язково передбачати роздiли, пов'язаш iз проблемою збереження бюрозмапгя. Мають виршуватися як полiтичнi, екологiчнi, так i економiчнi завдання на глобальному рiвнi, зокрема:
• ствробггаицтво та взаемна допомога в науково-дослщних 1 дослвдно-конструкторських роботах, техтко-технолопчне ствроб1тництво, охоплю-ючи систему обмшу природоохоронними та ресурсоощадними технолопями (техткою) 1 шформащею;
• запровадження системи контролю за ходом виконання прийнятих сторонами зобов'язань;
• здшснення м1жнародно1 еколопчно1 експертизи;
• пор1внянтсть (або створення единой системи) ощнних економшо-еколопч-них показнишв, а також створення доввднишв единой термшологи з природо-користування;
• оргатзаци мiжнародного центра термшово1 еколопчно1 допомоги й створення ввдповвдно! системи надання мшнародно1 допомоги;
• еколопчне виховання й освиу;
• генерування нового знання, нових процес1в 1 нових еколопчних й еколопчно чистих товар1в 1 т.д.
Проблеми еколого-стшкого виробництва на цей час нагально постають перед виробничо-господарською дiяльнiстю i е причиною зменшення бюрозмаггтя на всш Землi. Сполучення вщсталосл iснуючого технiчного базису виробництва iз сучасними тенденцiями науково-техшчно1 революци порушуе екологiчну рiвновагу i з кожним роком дедалi бшьше погiршуе стан навколишнього природного середовища. Еколопзащя технологiй (виробництва) -це основний захщ щодо запоб^ання негативному впливу виробничих проце-шв на природне середовище, який повинен розглядатися й впроваджуватися як на нацюнальному рiвнi, так i мати шдтримку на глобальному. Створення
единого мiжнародного центру з екологiчноï допомоги уможливить здiйснення природоохоронних заходiв шляхом розробки й впровадження новоï технiки i технологiй (зокрема маловiдхiдних), у яких задiяно мiнiмальну кiлькiсть при-родних ресуршв (або альтернативно можна замшити обмеженi ресурси на не-обмежеш) i передбачено мiнiмiзацiю шкiдливих викидiв.
На сьогоднi iснують чотири загальш причини зменшення бюрозмагт-тя: неефектившсть ринку, державного регулювання, iнститутiв i низький рь вень екологiчноï культури. Важливою економiко-екологiчною причиною, що перешкоджае збереженню бiорозмаïття, е розбiжнiсть глобальних i локаль-них вигiд, тобто те, що економiчно невигiдне для окремого регюну краши, може виявитися життево важливим для iнших краш, вЫе1' планети. Для св^о-вого сшвтовариства основними умовами вигiдностi збереження бюрозмаптя у конкретному регiонi е дотримання умови перевищення суми локальних i глобальних вигiд над локальними витратами. Для збереження бiорозмаïття важливим е створення й функцюнування природних територш, якi потребу-ють особливо!" охорони. Украша володiе унiкальними i найщншшими для всiеï планети збереженими територiями, розмаïтiстю екосистем, природних ландшаф^в. Такi територiï, природнi комплекси та об'екти, що мають особ-ливе природоохоронне, наукове, культурне, рекреацшне й оздоровче призна-чення, е загальнонацюнальним надбанням. Потрiбнi кооперацiя держав для керування глобальним надбанням, координацiя мiжнародних дiй з еколопч-ною политикою усерединi краши. Вiдповiдно до ршень Стокгольмсько1' кон-ференцiï (1972), шд егiдою ООН був створений самостшний орган, на який було покладено мiжнародне спiвробiтництво у цiй галузi у свiтовому масшта-6ï. Цей орган отримав назву Програма ООН з навколишнього середовища -ЮНЕП (United Nations Environment Programme). Дедалi вагомiшу роль у вирь шенш глобальних екологiчних проблем вiдiграе така мiжнародна органiзацiя, як Глобальний еколопчний фонд. Створений на початку 90-х роюв цей фонд призначений допомагати, здебшьшого, крашам, що розвиваються, у виршен-нi таких екологiчних проблем, як мають планетний характер. У дiяльностi ГЕФ беруть участь три мiжнароднi структури: Програма ООН з розвитку, Програма ООН з навколишнього середовища й Всесвгтнш банк. Як першо-черговi видiлено чотири проблематичш напрямки для фiнансування: глобаль-не потеплшня клiмату, забруднення мiжнародних вод, зменшення бюрозмагт-тя та виснаження озонового шару.
Питання збереження бюрозмаггтя повинш знайти вщображення в Еко-логiчнiй Конституцiï Землi.
Кожна держава, здшснюючи право на проведення стосовно нацюналь-но1' системи навколишнього середовища власно1' полiтики, повинна дотриму-ватись при цьому загальновизнаних принципiв й норм сучасного мiжнарод-ного права. Нова концепщя екологiчноï безпеки покликана сприяти збереженню й шдтримщ юнуючого природного балансу, стiйкому i безпечному розвитку вЫх держав. Будь-яка дiяльнiсть мае здiйснюватися так, щоб уне-можливити заподiяння збиткiв не тшьки iншим державам, але й усьому мiж-народному спiвтовариству в цшому.
Правовими засобами створення безпечних екологiчних умов е як peri-ональш, так i унiвepсальнi мiжнаpоднi договори. Тому необхщно формувати eкологiчний правовий проспр i розробити единий eколого-eкономiчний, еко-номiко-пpaвовий документ в гaлузi захисту навколишнього середовища, що став би одшею з нaйвaжливiших складових еколопчно1 безпеки. Таким документом i е Еколопчна Конституцiя Зeмлi.
Вщнедавна набули поширення тaкi форми мiжнapодноï спiвпpaцi, як конвeнцiï, угоди, резолюцп, програми. Вони передбачають прийняття краша-ми зобов'язань з тих або шших aспeктiв пpиpодоохоpонноï дiяльностi. Конвен-цiï передбачають застосування цiлком конкретних зaходiв щодо досягнення встановлених цшей i пapaмeтpiв. Так, у Конвенци про транскордонне забруд-нення повггря ставляться завдання зi зниження до певного piвня викидiв сipки, оки^в азоту у встановлених обсягах, а в останш роки - з обмеження викидiв стiйких оpгaнiчних сполук i важких мeтaлiв. У 1996-97 pp. цю конвенщю до-повнено угодами про транскордонний вплив промислових аварш, про охорону й використання транскордонних водних шляхiв i мiжнapодних озер, про ощн-ку впливу на навколишне середовище в транскордонному контексть
Конвeнцiю зi збереження м^руючих видiв диких тварин, яку ще нази-вають Боннською конвeнцiею (Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals (Bonn Convention), було шдготовлено й вщкрито для шдписання у 1979 р. Вона набула чинност у 1983 р. шсля paтифiкaцiï п'ят-надцятьма крашами. Мета - збереження м^уючих видiв, охоронний статус яких вважаеться несприятливим за певними кpитepiями.
Конвенщю про водно-болотш угiддя, що мають мiжнapоднe значення головним чином як мюцеперебування водоплавних птaхiв (Рамсарская кон-фepeнцiя) (Convention on Wetlands of International Importance as Wildlife Habitats, Ramsar), укладено 2 лютого 1971 p. у м. Рамсар (1ран). Метою е виявлен-ня й збереження найщншших водно-болотних упдь (морськ затоки, озера, дiлянки долин piчок, зaболочeнi тepитоpiï) незалежно вщ гeогpaфiчного роз-ташування, якi за низкою встановлених критерив вiдповiдaють статусу упдь, що мають мiжнapоднe значення. Проголошення водно-болотного упддя "що мае мiжнapоднe значення" i внесення його до Списку Конвенци означае, що держава бере на себе зобов'язання здшснювати свою дiяльнiсть на даному угiддi таким чином, щоби сприяти його збереженню й стшкому використан-ню, а також сприяти охорош, керуванню й paцiонaльному використанню ре-суpсiв мiгpуючих водоплавних птaхiв.
Конвенщя про охорону дико1' фауни, флори й природних середовищ перебування в Сврош (Бернська конвeнцiя) (Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats - The Bern Convention). Мета - забезпе-чити охорону дико1' фауни, флори й природних мюцеперебувань; сприяти мiжнapодному сшвробггництву; придшяти особливу увагу рщюсним i нaйбiльш уразливим видам, враховуючи види м^руючь
Конвeнцiя про охорону всесвггньо1" культурно:' й природно1' спадщини (World Heritage convention). Метою цiеï конвенци е встановлення вщповь дальност за виявлення, захист, охорону й передачу прийдешшм поколiнням
культурно:' й природно1' спадщини; залучення охорони спадщини у програми розвитку, створення служб, розвиток науково-техшчних дослiджень, вживан-ня необхщних заходiв щодо правового, науково-адмшютративного й фшан-сового захисту спадщини.
Пан-Свропейська стратегiя збереження бiологiчноï й ландшафтноï розмаïтостi (Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy). У 1995 р. на Софшськш конференци мшс^в навколишнього середовища европейських держав шд егiдою Ради ввропи i Cвропейськоï Економiчноï Комiсiï ООН було шдготовлено i прийнято документ "Пан-ввропейська стра-тегiя збереження бiологiчноï й ландшафтноï розмагтостГ' (ПЕС). Мета - ю-тотне зменшення загроз для бiологiчноï й ландшафтноï розмаïтостi ввропи; створення умов для вщновлення порушених систем; змщнення екологiчноï цiлiсностi всiеï ввропи; всебiчне залучення громадськостi до збереження бь ологiчноï й ландшафтноï розмагтость
Глобальний Форум з бiорозмаïття (Global Biodiversity Forum - GBF) -незалежний i вщкритий механiзм для обговорення екологiчних, економiчних, органiзацiйних i сощальних питань, пов'язаних зi збереженням бiорозмаïття, ви-користання бiологiчних ресуршв. Покликаний пiдтримувати Конвенцiю про бь ологiчну розмаïтiсть на мiжнародному, регюнальному й нацiональному рiвнях.
Програма DIVERSITAS - мiжнародна програма розвитку шфраструк-тури наукових дослiджень у галузi збереження бiорозмаïття. Програма приз-начена для реалiзацiï цiлей Порядку Денного 21 (Agenda 21) i Конвенцп про бюлопчну розмаïтiсть. У рамках Програми розглядаються як природш, так i сощальт аспекти бiорозмаïття. DIVERSITAS започатковано у 1991 р. i вона е единою програмою з координаци наукових дослщжень у галузi бюрозмагття на глобальному рiвнi. Програма Бюлопчш Види 2000 (Species 2000) im-цiйована М1жнародним союзом бюлопчних наук (International Union of Biological Sciences (IUBS), у сшвроб^нищш з Комiтетом з наукових i технолопч-них даних (CODATA) i М1жнародним союзом мiкробiологiчних товариств (IUMS) у вереснi 1994 р. Species 2000 являе собою федеращю оргатзацш, якi займаються формуванням баз даних з таксономи. Мета - представити широкому колу користувачiв найбшьш достовiрну й повну iнформацiю про бюлопчш види у зручнш формь
UNCTAD розпочав Iнiцiативу BIOTRADE на третш Конференцiï Сто-рш КБР у листопадi 1996 р., поставивши основне завдання - стимулювати розвиток торгiвлi й швестування в бюлопчш ресурси для забезпечення стшкого розвитку, а також виконання трьох основних цшей Конвенцiï: збереження бiологiчноï розмаïтостi, стiйкого використання його компоненпв i спiльне одержання на справедливш i рiвнiй основi випд, пов'язаних з вико-ристанням генетичних ресурЫв. Iнiцiатива покликана сприяти крашам, що розвиваються, виробляти коштовш продукти з бiологiчних ресурсiв для мю-цевого й мiжнародного ринку. Глобальна шформацшна iнфраструктура з бi-орозмапгя (The Global Biodiversity Information Facility (GBIF,1996) - плано-вана вiртуальна мережа сумiсних розподiлених баз даних з бюрозмагття та шструменлв, що дають змогу користувачам широко використати наявш даш
з бiорозмаïття. Мета створення мережi - забезпечити застандартоване об'ед-нання й поширення даних з бiорозмаïття на глобальному piBm. Мережа буде тюно взаемодiяти з iснуючими програмами й оргашзащями, що займаються створенням, збором i обробкою iнфоpмацiï. Механiзм Посередництва Свро-пейського Союзу (EC CHM) призначений для сприяння науково-техшчному ствробгтництву й iнфоpмацiйному обмiну з питань збереження бюрозмагття для кpаïн-членiв Свропейського Союзу. Мiжнаpоднi програми з охорони нав-колишнього середовища, pозpобленi як у рамках конвенцш i угод, так i поза ними, мають аналопчш цш. У 1993 р. прийнято Програму дш з охорони нав-колишнього середовища для Центpальноï й Схiдноï Свропи як основу для на-цiональних уpядiв, Комiсiï европейських спiвтоваpиств, мiжнаpодних оргаш-зацш i приватних iнвестоpiв, що ддать у pегiонi.
В основу стратеги Ганноверсько1' конфеpенцiï мОсновнi принципи стшкого просторового розвитку Свропейського континенту", що вщбулася 78 вересня 2000 р., покладено мiжконтинентальнi вiдносини як стратепчш елементи Свропейського просторового планування.
У ст. 20 Конвенци про бюлопчну розматсть вiдзначено, що краши, якi приедналися до не", беруть на себе зобов'язання забезпечувати фшансову пiдтpимку й економiчнi стимули стосовно тих видiв дiяльностi на нацюналь-ному piвнi, якi спpямованi на досягнення цшей охорони живо1' природи. Дуже важливо розробити новi правов^ економiчнi й фiнансовi механiзми природо-охоронно1' дiяльностi на глобальному piвнi.
Економiко-пpавовий пpостip у глобальному масштабi охоплюе мiжна-pодно-пpавовi норми як юридично обов,язковi правила поведiнки. Порушення норм мiжнаpодного права дае тдставу для мiжнаpодно-пpавовоï вщповщаль-ностi. Основу норм мiжнаpодного права становлять права й обов'язки, якими надiляються держави й iншi суб'екти мiжнаpодного права. Вступаючи у вщно-сини мiж собою, суб'екти мiжнаpодного права pеалiзують сво1' права й дотри-муються обов'язкiв, що встановленi мiжнаpодно-пpавовими нормами. Виходя-чи з дотримування мiжнаpодно-пpавовоï норми, суб'ект мiжнаpодного права може судити як про свое можливе й належне поводження, так i про можливе й належне поводження iнших суб'ектiв мiжнаpодного права. Так, мiжнаpодно-пpавовi норми виконують pегулiвну роль у взаеминах, зокрема й в еколого-економiко-пpавових вщносинах суб'ектiв мiжнаpодного права. Фундамент мiжнаpодного правопорядку становить низка основних принцишв мiжнаpод-ного права. Пiд час розгляду питань збереження бюрозмагття на планер порушення державою якого-небудь основного принципу може розглядатися мiж-народним сшвтовариством як зазiхання на увесь мiжнаpодний правопорядок. До основних належать принципи суверенно:' piвностi, дотримання мiжнаpод-них зобов'язань, установлюваних мiжнаpодно-пpавовими нормами з охорони навколишнього природного середовища, мирного розв'язання екологiчних мiжнаpодних суперечок, невтручання у внутpiшнi справи.
В економжо-правовому полi iнвестицiï на шдтримку унiкальних тери-тоpiй для збереження бюрозмагття повинш pозподiлятися вщповщно до важ-ливостi й прюритетнос^ заходiв стосовно всiеï планети. До однорщних мiж-
народних вщносин варто вiднести екологiчнi мiжнаpоднi вщносини, що, своею чергою, зумовлюе юнування груп i комплексiв одноpiдних мiжнаpод-но-правових норм, якi мають утворити шститути й галузi екологiчного мiж-народного права. Пiд екологiчним мiжнаpодно-пpавовим iнститутом розумь ють групу еколого-економжо-правових норм, якi регулюють екологiчнi мiж-наpоднi стосунки, тiсно пов'язанi мiж собою загальним об'ектом. Це може бути шститут мiжнаpодноï вщповщальност за екологiчнi правопорушення. Економiко-пpавовi, еколого-пpавовi норми й iнститути поеднуються в галузi екологiчного мiжнаpодного права. Об'ектом галузi е весь комплекс еколопч-них мiжнаpодних вiдносин (наприклад, висновок мiжнаpодних договоpiв що-до збереження бюрозмагття й ттн.).
Пiд кодифжащею екологiчного мiжнаpодного права треба розумгти систематизацiю мiжнаpодно-пpавових (економiко-пpавових, еколого-право-вих) норм, що здшснюеться суб'ектами еколопчного мiжнаpодного права. Кодифiкацiя припускае не тшьки зведення в едину систему чинних мiжна-родно-правових норм, але й бiльш точне 1хне формулювання, у договipнiй фоpмi мiжнаpодних порядюв. Однак кодифiкацiя екологiчного мiжнаpодного права не повинна обмежуватися цим, вона пов'язана з необхщшстю змши чинних, а також вироблення нових норм. 1ншими словами, кодифжащя суп-роводжуеться прогресивним розвитком мiжнаpодного екологiчного права.
Еколопчна Конституцiя Землi повинна мютити pоздiли з економiки збереження бюрозмагття, економiчних механiзмiв стимулювання охорони бюрозмагття, теоретичних i практичних пiдходiв до економiчноï оцiнки живог природи, ïï функцiй i послуг.
Для цього повинш бути видiленi важливi напрямки еколого-економь ко-правових перетворень, що сприяють збереженню бюрозмагття: еколого-збалансована pестpуктуpизацiя нацiональних економiк i едина мiжнаpодна теpмiнологiчно-оцiнна база, адекватний облж i оцiнки цiнностi природного кашталу пiд час прийняття економiчних ршень, пpiоpитетнi iнвестицiйнi вкладення, визначення прав власност на пpиpоднi ресурси, торговельна поль тика з урахуванням прюритетност екологiчних чинникiв у глобальному роз-piзi (наприклад, експортна полiтика - скорочення питомог ваги в експор^ первинних природних pесуpсiв при збшьшенш питомог ваги високотехноло-гiчноï наукомютког пpодукцiï й т.iн.).
Для створення потужного економiчного базису кожног краши pинковi механiзми мають сприяти швидкому i якiсному вiдновленню виробництва на базi новiтнiх технологiй i сучасних наукових досягнень, впровадженню нових методiв господарювання з урахуванням транскордонног сшвпращ. Реформу-вання економiки Украгни визначае структурну pеоpганiзацiю в галузi вико-ристання, охорони й вiдтвоpення природних ресурЫв, що охоплюе економiко-еколопчш механiзми транскордонног спiвпpацi, банкiвську, фшансово-кре-дитну систему, iнвестицiйну, iнновацiйну пол^ику, безпосередне здiйснення природокористування на приватних i державних об'ектах пiдпpиемництва.
М1жнародна iнтегpацiя фiнансових pинкiв внаслiдок використання нових шформацшних технологiй вплинула на виведення потоюв капiталу з на-цiональних економiк кра1н. Останшм часом шляхом дедалi бiльшоï оpiентацiï
своеï дiяльностi на мiжнароднi ринки, завдяки штеграци ринкiв i максимiзацiï конкурентних переваг вщ мiсцезнаходження фiнансових кош^в, самi шд-приемцi, пiдприемства, фiрми зумiли збiльшити показники прибутковостi.
Еколого-економiчна спiвпраця з iншими державами у сучасних шфор-мацiйних умовах юнування нацiональноï економiки неминуча. Мiжнародна економжа функцiонуе в умовах, коли основш види економiчноï дiяльностi, такi, як виробництво, розподш, споживання й обмш товарiв i послуг, а так само ix складовi (капiтал, праця, керування, iнформацiя, технологiя, еколопя, ринки) органiзуються, взаемодiють у глобальному масштаб^ безпосередньо або з використанням розгалуженоï мережi, яка пов'язуе шдприемства, оргаш-заци, iнститути, фiрми й т.ш.
Необxiднiсть мiжнародноï спiвпрацi для шдвищення рiвня усвщом-лення змш, що вiдбуваються у навколишньому середовишд в усьому свiтi, стала предметом обговорень, мiжнародниx наукових проектiв. Таке ж велике значення мае поширення знань i досвiду щодо багатьох альтернативних тех-нологiй, якi в цей час вже юнують або швидко створюються. Щ iнновацiï зап-роваджуються пiд егiдою Програми з навколишнього середовища Оргашзаци Об'еднаних Нацш. Сучаснi екологи висловили припущення про те, що дов-кiлля мае ушкальну вiдновлювальну здатнiсть щодо шдтримки життя люди-ни, але коли цей ресурс буде перевищений, наступить широкомасштабна еко-логiчна катастрофа зi страxiтливими наслiдками для людства. I йдеться сьогодш про порятунок не окремих суспшьств, а всiеï планети в цшому.
Отже, вiд активноï участi кожноï людини та держав у виршенш зав-дань охорони навколишнього природного середовища й природокористуван-ня залежить майбутне цивiлiзацiï.
Лiтература
1. Sadchenko E.V., Harichkov S.K. Sustainable business as a tool for stabilizing of economic situation in zones of ecological risk. In book: Business Styles and Sustainable Development. Fifth International Conference on Ethics and Environmental Policies. - Kyiv: National Ecological Center of Ukraine. - 2003. - P. 1/6-6/6.
2. Садченко О.В. Соцiально-економiчнi аспекти впровадження традицшних форм при-родокористування в Укра1т// Збереження бюрозмагття: традицп та сучаснють/ Вщповщаль-ний ред, Т.В. Гардашук. - К.: Х^мджест, 2003. - С. 25-42.
3. Садченко Е.В. Принципы и концепции экологического маркетинга: Монография. -Одесса: Астропринт, 2002. - 400 с.
4. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. со 2-го изд. - М: Дело, 1997. - 864.
УДК 330.342 Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТВОРЕННЯ СВ1ТОВО1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОРГАШЗАЦП (СЕО): ШСТИТУЦШШ ПЕРЕДУМОВИ, ПЕРЕШКОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Розглядаеться вплив дiяльностi мiжнародних оргашзацш на стан довкiлля. Обгрунтовано доцшьшсть створення CBiTOBOi Екологiчноi Органiзацii та iснуючi для цього передумови у контексп iдеi Екологiчноi Конституцii Земль
Ключов1 слова: стан довкiлля, Еколопчна Программа ООН, Екологiчна Кон-ститущя Землi, глобальне екологiчне управлiння
