CC BY
176
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК327:502.34(477) Доц. I.A. Дубович, канд. геогр. наук - НЛТУ Украти
М1ЖНАРОДНЕ СП1ВРОБ1ТНИЦТВО УКРА1НИ У ГАЛУЗ1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО ПРАВА, ЕКОЛОГ1ЧНО1 ПОЛ1ТИКИ ТА ЕКОЛОГ1ЧНО1 ЕКОНОМ1КИ
Закцентовано увагу на глобальну екодопчну кризу. Описано мiжнародне еко-логiчне спiвробiтництво Украши. Аналiзуeмо головш результати мiжнародного ств-робiтництва Украши у галузi екологiчного права та еколопчно! полiтики. Розгля-даемо необхщшсть запровадження в еколого-економiчний цикл наук такого науково-го напрямку досдщжень, як "транскордонна екологiзацiя економiким.
Ключовi слова: мiжнародне екологiчне спiвробiтництво, еколопчне право, еко-логiчна полiтика, украшоцешризм, транскордонна екологiзацiя економiки, транскор-донш вiдносини.
Doc. I.A. Dubovych - NUFWT of Ukraine
International cooperation of Ukraine in the field of environmental law, environmental policy and ecological economics
Special attention to the global environmental crisis is taken in the paper. International environmental cooperation of Ukraine is described too. Main result of the international cooperation of Ukraine in the field of environmental policy have been analyzed. The necessity of term "trans-boarden ecologisation of economy" implementation in the ecological economics cycle has been considered too.
Keywords: international environmental cooperation, environmental law, environmental policy, Ukrainian centrism, trans-boarden ecologisation of economy, trans-boarden relations.
1з розвитком цившзаци та науково-техшчного прогресу, бурхливим зростанням кшькосп населения на Земл^ обсяпв виробництва та його в1дход1в проблеми взаемозв'язюв м1ж суспшьством i природою дедаш загострюються.
Науков1 дослщження свщчать, що в наш час вщбуваеться значне заб-руднення довкшля. Щороку близько 6 млн. га сшьськогосподарських угiдь перетворюються в пустель Щодня на нашiй планер "зникае" до 40 тис. га ль су [3, с. 11], тобто упродовж року - близько 14,6 млн. га люу. Це набагато бшьше, тж загальна площа лiсiв Укра1ни (8,6 млн. га [4, с. 88]). Страшною дшсшстю стали отруеш рiчки та моря, шюдливе повiтря, зокрема, у великих промислових центрах, сотш зниклих видiв тварин i рослин, загроза кшматич-них аномалiй тощо.
Екологiчнi проблеми виникли не сьогодш i не вчора. Науково доведено, що початок третього тисячолггтя характеризуеться глобальною еколопч-ною кризою. Глобальна еколопчна криза, а точнiше реальна можливють не-безпеки еколопчно! катастрофи дедаш бiльше визнаеться на державних та мiжнародному рiвнях.
Хижацьке ставлення людини до природи та 11 багатств може призвес-ти до спустошення нашо! планети, до перетворення 11 на безлюдну пустелю. Необхiднiсть розв'язання глобальних екологiчних проблем зумовила прийняття вiдповiдних мiжнародних правових актiв, договорiв, угод тощо, якi у сукупност створили мiжнародне екологiчне право. Це право юнуе по-ряд iз нацiональними правовими екологiчними системами. Загальновизнаш принципи i норми мiжнародного еколопчного права спонукають окремi дер-
316
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.1
жави приймати вiдповiднi npaBOBi акти нацюнального екологiчного законо-давства для розвитку мiжнародного спiвробiтництва у цiй галузь
Розв'язання сучасних екологiчних проблем можливе тшьки в умовах широкого й активного мiжнародного спiвробiтництва всiх держав у цш сфе-pi. Мiжнародне спiвробiтництво Украши щодо екологiï визначаеться основ-ними напрямами деpжавноï екологiчноï полiтики, а також мiжнаpодними i мiждеpжавними конвенцiями, договорами та угодами.
Украша, як незалежна держава i як правонаступниця мiжнаpодно-пpа-вових норм i зобов'язань колишнього СРСР, е учасницею декiлькох десяткiв (близько 50) мiжнаpодних конвенцiй та двостоpоннiх угод, пов'язаних з охоро-ною довкшля: Договiр про заборону випробування ядерно'1' збро'1' в атмосферi, KOCMÎHHOMy просторi й nid водою (Москва, 1963); Конвенщя про заборону роз-робки, виробництва та накопичення запаЫв бiологiчноï i токсично'1' збро'1, ïx знищення (Лондон, Москва, Вашингтон, 1972; ратифжовано 1975 р.); Конвенщя про запоб^ання забрудненню моря скидами вiдxодiв та тших матерiалiв (Лондон, 1972; ратифжовано 1975 р.); Конвенщя про охорону свтово'1' культурноï та природно'1' спадщини (Париж, 1972; ратифжовано в 1988 р.); Конвенщя про заборону вшськового та мшого ворожого використання засобiв впли-ву на навколишне середовище (Женева (Швейцаpiя), 1976; ратифжовано 1978 р.); Конвенщя про транскордонне забруднення повтря на велик вiдстанi (Женева, 1979; ратифжовано 1980 р.); Конвенщя про контроль транскордон-них перевезень токсичних вiдxодiв та ïx видалення (Базель (Швейцаpiя), 1989); Конвенщя про транскордонний вплив промислових аварш (Гельсшю (Фшлян-дiя), 1992); Конвенщя про охорону та використання транскордонних водото-тв i мiжнародниx озер (Гельсшю, 1992) та багато шших [5].
Головними результатами мiжнаpодного сшвробггництва Украши у га-лузi еколопчного права та екологiчноï полггики е:
• вщображення нацюнальних штерес1в та позици держави в директивних документах та ршеннях форушв мшнародних мшурядових оргатзацш;
• розширення сфери м1жнародного сшвробггництва завдяки укладенню нових угод, договор1в та програм;
• посилення м1жнародно-пол1тичного авторитету Украши та змщнення нащ-онально-правово1 бази;
• тдвищення екологiчноï' квал1ф1каци (правовой технологiчноï' та методологи управлшня), спрямовано1 на покращення еколопчно1 ситуацiï в Укpаïнi;
• отримання вiд мiжнаpодного спiвтоваpиства допомоги у галузi охорони довкшля тощо.
Для вдосконалення екологiзацiï мiжнаpодних вщносин важливе зна-чення мае М1жнародна конфеpенцiя з екологiчних питань, що вiдбулася 1992 р. в Рю-де-Жанейро (Бpазилiя). На цiй конфеpенцiï накреслено новi шляхи мiжнаpодноï спiвпpацi, в яких вщображеш iнтеpеси всiх держав свггу щодо захисту цiлiсноï глобально:' системи довкшля i розвитку. Особлива ува-га була звернена на змщнення зв'язюв науки з урядовими структурами, про-мисловiстю та громадсьюстю.
Вiдповiдно до мiжнаpодного екологiчного права та принцишв, прого-лошених на Мiжнаpоднiй конфеpенцiï 1992 р. у Рю-де-Жанейро, кожна дер-
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
317
Haцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
жава мае сyвеpенне пpаво на пpоведення власноï' пpиpодооxоpонноï' полiтики та полiтики pозвиткy i гаpантyвати y межах своeï' юpисдикцiï' або контpолю, що ïxm дiï не шкодять навколишньомy сеpедовишy iншиx деpжав чи pайонiв, як пеpебyвають за межами дiï ïxmx нацiональниx законiв [5].
Цi та iншi пpинципи мiжнаpодного спiвpобiтництва в галyзi екологп свiдчать пpо те, що ефективне в^шення пpоблем, пов'язаних з глобальною еколопчною кpизою, можна здшснювати, насампеpед, завдяки сyвоpомy дот-pиманню екологiчного законодавства як на нацiональномy, так i на мiжна-pодномy piвняx.
Беpyчи до yваги мyкpаïноцентpичнийм пiдxiд до типологiï деpжав свiтy [S], Укpаïна повинна надавати бшьше yваги вивченню екологiчноï ситуацн сyсiднix деpжав та ïxнix pегiонiв, зокpема пpикоpдонниx. Вивчення мiждеp-жавних еколопчних взаeмозв'язкiв, пpилеглиx до коpдонy теpитоpiй, мае не тiльки наукову, а й пpактичнy метy.
Вдосконалення мiжнаpодного спiвpобiтництва y галyзi еколопзацп економiки, екологiзацiï освiти, екологiчного ^ава та екологiчноï полiтики тpеба починати не з ма^о-, а з мiкpоpiвня. Тобто застосовyвати сyчаснy на-Укову фоpмyлy: "мислити глобально, дiяти pегiональном. Особливе мiсце y цьому напpямi посiдаe тpанскоpдонне спiвpобiтництво. Пpикоpдоннi теpито-piï сyмiжниx деpжав мають багато спшьних pис не тшьки у пpиpодно-геогpа-фiчномy, а й у еколого-пpавовомy, еколого-полiтичномy, еколого-економiч-ному та шших аспектах. Тому питання еколопзацп тpанскоpдонниx вiдносин е особливо актуальними.
Добpосyсiдськi взаeмовiдносини мiж сyмiжними деpжавами багато у чому залежать вiд ефективного спiвpобiтництва у галyзi екологiï, яке, у свою чеpгy, залежить вiд piвня екологiчного виховання населення, кyльтypи та ос-вгги деpжав-сyсiдiв. Дисбаланс у екологiчномy вихованш, невiдповiднiсть piвнiв економiчного, пpавового та сощально-полгтичного pозвиткy мiж су-мiжними деpжавами часто пpизводить до мiжнаpодниx непоpозyмiнь.
Тpанскоpдоннi вiдносини мають низку особливостей, визначених на-явнiстю коpдонy та необxiднiстю його облаштування, в^шення екологiчноï безпеки, спiльне викоpистання ^^одних pесypсiв тощо.
Встановлення тpанскоpдонного еколопчного поpядкy пеpедбачаe:
• мiжнаpоднy еколопчну експеpтизy вс1х пpоектiв пpиpодокоpистyвання;
• фоpми ввдповщальносп деpжави за знищення екосистем, яке вщбуваеться навгть у межах власних теpитоpiй;
• ствоpення мiжнаpодного мехатзму щодо стимулювання, пошиpення i в^о-вадження технолог1й, спpямованиx на дотpимання еколог1чних ноpм тощо.
Отже, глобальнi екологiчнi пpоблеми та потpеби спiвpобiтництва мiж су-шдшми деpжаБами (у piзниx сфеpаx людсь^' д^яльност^ та на piзниx piвняx -pайонниx, обласних чи загальнодеpжавниx) свiдчать пpо те, що ютотну увагу не-обxiдно звеpтати на вивчення еколопчного стану саме пpикоpдонниx теpитоpiй.
Щоб дослiдити екологiчнy ситуацш на пpикоpдонниx теpитоpiяx, не-обхщно ввести у еколого-економiчний цикл наук такий науковий на^ямок дослiджень, як транскордонна eкологiзацiя економжи, або eколого-eкономiчнi
31S
Зб1рмик' нaуково-технiчних мриць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.1
транскордонш в1дносини [1]. На и базi дослiджувалась би екологiзацiя еконо-мжи прилеглих до кордону територш. Для детального вивчення прилеглих до кордону територш сумiжних держав розроблено науково-дослщний нап-рямок - транскордонна географ1я або географ1я прикордонних територш [2]. На 11 базi дослщжують прилеглi до кордону територп (прикордонш територп сумiжних держав).
Вивчення еколого-економiчноl ситуацп прикордонних регiонiв сумiж-них держав потребуе проведення анашзу за такими показниками: географiчне розташування, природнi умови й ресурси, iсторико-географiчнi особливостi розвитку, екологiчний стан, еколого-правовi й еколого-полiтичнi аспекти, рь вень економiчного i соцiального розвитку, структура господарства, розвиток зовнiшньоекономiчних зв,язкiв, демографiчна ситуацiя, екологiчне виховання населення, сощально-психолопчний клiмат тощо. Таким чином, еколопзащя транскордонних вiдносин вимагае глибоко! i детально! обiзнаностi у всiх сферах людсько! дiяльностi прикордонних регюшв.
Важливим моментом еколопзаци транскордонного сшвробггництва е об'еднання зусиль науково-дослiдних, еколого-економiчних, еколого-право-вих та управлiнських структур сумiжних прикордонних територiй з метою використання всього наявного потенщалу.
Для оптимального i водночас об'ективного еколого-економiчного транскордонного спiвробiтництва дослiдження прилеглих до кордону територш повинш проводити одночасно спещалюти двох сусiднiх держав, при пот-ребi залучаючи i третю сторону (представникiв-фахiвцiв iнших держав). Не-залежно вiд тих чи тих непорозумшь у мiжнародних вщносинах, що склалися iсторично, нинi необхщно шукати цивiлiзованi шляхи вирiшення багатьох мiждержавних проблем, особливо екологiчних.
Тшьки вивчаючи транскордонну еколог1защю економжи, е реальш можливостi вирiшити чимало юнуючих еколого-економiчних, еколого-право-вих та еколого-полгтичних мiждержавних проблем. Це допоможе:
• створити м1ждержавш кордони б1льш прозорими (у сфер1 екологи);
• створити атмосферу взаемно! дов1ри 1 поваги, розбудови дружшх 1 взаемови-пдних партнерських ввдносин м1ж сусщтми державами;
• активтше включатися у еколого-економ1чне, еколого-правове та еколого-по-л1тичне мшнародне ствробггаицтво на р1зних транскордонних р1внях (м1к-ро-, мезо-, макро-);
• впливати на еколопчне виховання населення прикордонних райотв сумш-них держав тощо.
Аналiзуючи мiжнародне спiвробiтництво Украши в галузi екологи (мiжнароднi зобов'язання щодо охорони довкшля; транскордонне забруднен-ня; необхiднiсть мiжнародного обмiну досвiдом, технологiями тощо), можна зробити висновок, що розв'язання сучасних еколопчних проблем в Укра!ш можливе тiльки в умовах широкого й активного сшвроб^ництва зi всiма державами свгту (особливо з державами-сусщами) у сферi екологiчного права, еколопчно! полiтики та еколопчно! економiки.
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
319
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Л1тература
1. Дубович 1.А. Теоретико-методичнi та практичт аспекти еколопзацп транскордонних вщносин// Еколопзащя економiки як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Матерiали конференцп. - Львiв, 2005. - С. 47-48.
2. Дубович 1.А. Крашознавчий словник-довiдник. - Вид. 3-е. - Львiв, 2005. - 699 с.
3. Еколопзащя гумаштарно'1 осв^и// Зб. наук. статей, матерiалiв, докуменпв. - Львiв, 2004. - С. 5-34.
4. Заставний Ф.Д. Географiя Украши. - Львiв, 1994. - С. 58-115.
5. Малишко М.1. Екологiчне право Украши: Навч. посiбник. - К., 2001. - С. 148-159.
6. Мельник Л.Г. Еколопчна економша: Пiдручник. - Суми, 2003. - С. 227-303.
7. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування. - Запорiжжя, 2003. - С. 3-17.
8. Соцiально-економiчна географiя свiту/ За ред. С.П. Кузика. - Тернопшь, 1998. - 68 с.
УДК 327:502.34 Доц. П. А. Заремба, канд. техн. наук - Донецкий
государственный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского
МАРКЕТИНГОВАЯ СРЕДА ПРЕДПРИЯТИЙ МЯСОПЕРЕРАБАТЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ И
МЕХАНИЗМ ЕЁ ОЦЕНКИ
Исследовано содержание категории "маркетинговая среда", определены её составляющие в рамках мясоперерабатывающей промышленности, проведен анализ силы и характера влияния среды на предприятия отрасли, сформирован механизм оценки маркетинговой среды, и разработана матрица "мощность влияния среды - сила влияния среды".
Ключевые слова: мясоперерабатывающая промышленность, маркетинговая среда, механизм оценки маркетинговой среды, сопротивление влиянию среды, сила влияния, матрица "сопротивление влиянию - сила влияния".
Doc. P.A. Zaremba - Donetsk state university of economy and trade named after M. Tugan-Baranovski
Marketing environment of enterprises of meat processing industry and
mechanism of its estimation
Maintenance of category is explored "marketing environment", constituents are certain her within the framework of meat processing industry, the analysis of force and character of influencing of environment is conducted on the enterprises of industry, the mechanism of estimation of marketing environment is formed, and a matrix is developed "power of influencing of environment force of influencing of environment".
Keywords: meat processing industry, marketing environment, mechanism of estimation of marketing environment, resistance to influencing, environments, force of influencing, matrix "resistance to influencing force of influencing".
Вступление
Функционирование предприятия на рынке неизменно связано с оценкой маркетинговой среды. Быстрота и корректность такой оценки предопределяет точность определения фактического и потенциального положения предприятия на рынке. В целом оценка маркетинговой среды обеспечивает предприятию понимание и знание факторов среды, а также силы их влияния и сопротивления предприятия влиянию среды, адекватное понимание самой
320
Збiрник науково-техшчних праць
