CC BY
14
свое! дiяльностi на мiжнароднi ринки, завдяки штеграци ринкiв i максим1заци конкурентних переваг вщ мiсцезнаходження фiнансових кош^в, сам1 шд-приемцi, пiдприемcтвa, фiрми зумiли збiльшити показники прибутковоcтi.
Еколого-економiчнa cпiвпрaця з iншими державами у сучасних шфор-мaцiйних умовах юнування нацюнально!' економiки неминуча. Мiжнaроднa економжа функцiонуе в умовах, коли основш види економ1чно!' дiяльноcтi, тaкi, як виробництво, розподш, споживання й обмш товaрiв i послуг, а так само !х cклaдовi (кaпiтaл, праця, керування, iнформaцiя, технологiя, еколопя, ринки) оргaнiзуютьcя, взaемодiють у глобальному масштаб^ безпосередньо або з використанням розгалужено!' мережi, яка пов'язуе шдприемства, оргаш-заци, iнcтитути, фiрми й т.ш.
Необхiднicть м1жнародно!' cпiвпрaцi для шдвищення рiвня усвщом-лення змш, що вiдбувaютьcя у навколишньому середовишд в усьому cвiтi, стала предметом обговорень, мiжнaродних наукових проектiв. Таке ж велике значення мае поширення знань i доcвiду щодо багатьох альтернативних тех-нологiй, якi в цей час вже юнують або швидко створюються. Цi шноваци зап-роваджуються пiд егiдою Програми з навколишнього середовища Оргашзаци Об'еднаних Нацш. Сучacнi екологи висловили припущення про те, що дов-кiлля мае ушкальну вiдновлювaльну здaтнicть щодо шдтримки життя люди-ни, але коли цей ресурс буде перевищений, наступить широкомасштабна еко-логiчнa катастрофа зi cтрaхiтливими нacлiдкaми для людства. I йдеться сьогодш про порятунок не окремих сустльств, а вЫе!' планети в цшому.
Отже, вiд активное' учacтi кожно!' людини та держав у виршенш зав-дань охорони навколишнього природного середовища й природокористуван-ня залежить майбутне цившзаци.
Л^ература
1. Sadchenko E.V., Harichkov S.K. Sustainable business as a tool for stabilizing of economic situation in zones of ecological risk. In book: Business Styles and Sustainable Development. Fifth International Conference on Ethics and Environmental Policies. - Kyiv: National Ecological Center of Ukraine. - 2003. - P. 1/6-6/6.
2. Садченко О.В. Соцiaльно-економiчнi аспекти впровадження традицшних форм при-родокористування в Укра'т// Збереження бюрозмаггтя: традицп та сучаснють/ Вщповщаль-ний ред, Т.В. Гардашук. - К.: Х!мджест, 2003. - С. 25-42.
3. Садченко Е.В. Принципы и концепции экологического маркетинга: Монография. -Одесса: Астропринт, 2002. - 400 с.
4. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. со 2-го изд. - М: Дело, 1997. - 864.
УДК 330.342 Доц. 1.П. Соловй, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТВОРЕННЯ СВ1ТОВО1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОРГАНВАЦП (СЕО): ШСТИТУЦШШ ПЕРЕДУМОВИ, ПЕРЕШКОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Розглядаеться вплив дiяльноcтi мiжнaродних оргашзацш на стан довкшля. Обгрунтовано доцiльнicть створення Св^ово!' Еколопчно!' Оргашзаци та icнуючi для цього передумови у контекст ще!' Еколопчно'! Конституцп Землi.
Ключов1 слова: стан довкшля, Еколопчна Программа ООН, Еколопчна Кон-cтитуцiя Землi, глобальне еколопчне упрaвлiння
Assist. prof. I.P. Solovij - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Creating the World Environmental Organization (WEO): Institutional preconditions, obstacles, perspectives
The influences of international organizations activity on the state of the environment have been considered in the article. The necessities to create the World Environmental Organization and preconditions for it are substantiated in the context of World Environmental Organizations idea.
Keywords: state of environment, United Nations Environmental Program, World Environmental Constitution, global environmental governance.
Вступ
Деградащя довкшля сьогодш е одшею i3 центральних св^ових проблем. Пряма залежшсть забруднення довкшля вщ людсько! дiяльностi - почи-наючи вщ мiкрорiвня особистостей i домогосподарств до макрорiвня шд-приемств, нацiональних i мiжнародних шдприемств i урядiв е загальновизна-ним у науковому свт фактом. Сощолопчт дослiдження свiдчать про зростан-ня шдив^ально! зацiкавленостi, стурбованостi проблемами довкшля i збшь-шення кiлькостi еколопчних органiзацiй в усьому свiтi [2, 5, 8]. Однак визнан-ня проблеми на рiвнi формування еколопчно! свiдомостi приховуе одну важ-ливу проблему: позитивне ставлення до щей охорони природного довкшля не обов'язково виливаеться в проеколопчну поведшку як на полгтичному макро-рiвнi, так i на мiкрорiвнi особистого життя. Часто на завершення наукових конференцш на екологiчну тематику приймають деклараци i резолюци, якi не далеко не завжди втiлюються в життя. Схожi речi вiдбуваються i в приватному житп. Бiльшiсть людей погоджуються з доречнiстю еколоriчно-орiентованоl поведiнки, однак ситуащя змiнюеться, коли доходить до реальних справ. Стан же довкшля залежить вiд людсько! поведiнки, а не вщ ставлення до проблем охорони довюлля. Результати соцiологiчних дослщжень також свiдчать, що респонденти часто бачать висок екологiчнi ризики у чинниках, як не пов'яза-m iз персональним досвiдом або спрямоваш на абстрактних учасникiв (нап-риклад, мпромисловiстьм загалом), тодi як особиста еколопчна поведiнка (нап-риклад, користування приватним автомобшем) розглядаеться як значно менш загрозлива. Як наслiдок - мiж ставленням до екологiчних проблем i поведш-кою iснуе слабкий зв'язок [3, 9]. Звiдси, центральним завданням стае тран-сформування еколопчно! свiдомостi в конкретнi екологiчнi ди.
Можна припустити, що в епоху економiчноl глобалiзацil певний вплив на довкшля мають не лише еколопчш оргашзаци (тобто тi, якi визначають для себе проблеми охорони довкшля як прюритетне завдання), але й ус ос-новнi мiжнароднi оргашзаци. Наскiльки ж насправдi iстотним е вплив 1хньо1 дiяльностi на довкшля?
Вплив м1жнародних орган1зац1й на довкшля
Усвщомлення важливостi проблем охорони довкшля, формування ново! еколопчно! свщомост зумовило iнституцiйнi змiни на мiжнародному рiв-нi i, як наслщок, - створення дедалi бшьшо! кшькост екологiчних оргашза-цiй (мiждержавних, державних, громадських) на рiзних рiвнях управлшня.
Впродовж останнього двадцятилггтя, тобто вiд оприлюднення звiту ко-мюп Брундтланд у 1987 р., мiжнароднi оргашзаци стали брати до уваги у свош полiтицi важливiсть екологiчних проблем. Зокрема так впливовi оргашзаци як мiжнароднi банки, якi займаються питаннями розвитку (multirateral development banks - MDBs), почали залучати елементи еколопчно: пол^ики у сво! програ-ми, ставлячи певнi екологiчнi умови при фшансуванш проектiв або ж шляхом iнституалiзацil процедури оцiнки впливу на довкшля в рамках погодження про-екпв. На початку 1990-х М1жнародний валютний фонд (International Monetary Found - IMF) також виршив долучити еколопчш аспекти до розгляду проектiв надання позик, виходячи з того, що якщо проблеми довкiлля впливають на мак-роекономiчнi показники, то вони можуть становити загрозу економiчнiй ста-бiльностi. Мiжнароднi оргашзаци також заснували чисто екологiчнi структури, такi як фонд "Глобальш екологiчнi можливостi (Global Environmental Facilities-GEF)", який е самостшним iнструментом еколопчно: полiтики i управлiння шляхом надання цiльових позик крашам, а не побiчним аспектом полггики, як це можна сказати про проекти мiжнародних банкiв iз розвитку.
Незважаючи на те, що мiжнароднi оргашзаци декларують защкавле-шсть в екологiчних проблемах у формуванш i реалiзацil полiтики, вони е об'ектом критикiв, якi твердять, що щ оргашзаци, зазвичай, лише усувають негативш наслiдки негативних впливiв на довкшля, а не запоб^ають 1м. На-самперед об'ектом критики е Свггова органiзацiя торгiвлi (World Trade Organization- WTO) за ll ^норування впливiв на довкiлля у свош полггищ через ль бералiзацiю торгiвлi i орiентацiею винятково на економiчне зростання.
Задля справедливостi зазначимо, що твердження про вигоди чи втрати для довкшля вщ дiяльностi мiжнародних органiзацiй е часто емшричними за своею природою. Однак е i висновки, обгрунтоваш результатами конкретних дослщжень. Так вiдомо, що програми Мiжнародного валютного фонду (International Monetary Found - IMF) спрямоваш на зростання експорту i генеру-вання зарубiжних фондiв. Як наслщок кра!ни можуть перевиснажувати влас-ш природнi ресурси, генерувати надмiрне забруднення та деградащю довкiл-ля [6]. Дослщження Pandey та Wheeler показали, що девальващя валюти, яка була частою вимогою IMF аж до 1980-х роюв, ютотно збшьшила впродовж 38 рокiв рiвень знелюнення в 112 кра!нах, що розвиваються [11].
Дослiдження проведенi Швейцарським федеральним iнститутом тех-нолог^' [4], дають шдставу для висновку, що дiяльнiсть мiжнародних органi-зацiй мае ютотний вплив на довкiлля.
Зокрема щодо викидiв СО2 зроблено такi висновки:
• участь крахи у проектах, фшансованих Свгговим Банком (World Bank), Аз1-атським Банком Розвитку (ADB), Програмою ООН з розвитку (UNDP), а також членство краши в WTO зумовлюе збiльшеиия обсяпв викид1в;
• участь кратн у проектах, фшансованих Мшамериканським банком розвитку (Inter-American Development Bank -IADB) зумовлюе зменшення обсяг1в викидгв;
• участь краш у проектах, фшансованих Свропейським банком реконструкий та розвитку (EBRD), та програмах UNEP не впливае 1стотно на обсяги викид1в;
• участь кратн у проектах, фшансованих Африканським банком розвитку (African Development Bank -AfDB), тсля 1985 року впливае iстотио на збшьшен-ня обсягiв викидiв;
• якщо брати до уваги непрям1 впливи л1берал1заци торпвл1, то можна дшти
висновку, що WTO зменшуе шльюсть викид1в, IADB зменшуе !х кшьшсть;
• виявлено також, що проекти мшнародних оргатзацш впливають на викиди
С02, забруднення вод, л1созагот1вл1.
Особливо вражаючими виявились висновки щодо Еколопчно!' програ-ми ООН (United Nations Environmental Program-UNEP). Для UNEP не виявлено значущих коефщенлв зв'язку мiж кiлькicтю проектiв, фiнaнcовaних з фондiв Глобальних екологiчних можливостей, виконаних шд керiвництвом UNEP та будь-яким з показниюв, що характеризують стан довкшля. Понад це, результати крос-секторального aнaлiзу нaвiть cвiдчaть про те, що проекти UNEP ютотно впливають на збшьшення забруднення вод. Ц дивнi результати мають щоправда рiзнi тлумачення. Оcкiльки стан природного довкшля покращуеться досить повшьно, то неефектившсть UNEP щодо icтотного пок-ращення довкiлля може просто вщображати короткий перiод дiяльноcтi оргашзаци. Andersen та Rosendal вказують, що бюджет UNEP е надто малим i тому обмежуе ii вплив [4]. Тобто, UNEP на сьогодш не е достатньо значущою оргашзащею, щоб досягти бажаних змш.
Причини для створення Свггово1 еколопчно1 орган1заци
Глобaлiзaцiя е однiею з нaйхaрaктернiших ознак суспшьного розвитку наших днiв. З нею пов'язаш як позитивнi, так i негaтивнi нacлiдки. Загальний добробут людства завдяки глобaлiзaцii зростае, а абсолютна бщшсть змен-шуеться. Вважають, що за останш 25 роюв завдяки глобaлiзaцiйним проце-сам кшьюсть людей, якi живуть в абсолютнш бiдноcтi, зменшилась до 1,2 млрд. порiвняно з потенцiйно можливими 2.0 млрд. людей. Очевидними е переваги шформацшно! глобaлiзaцii.
Перший генеральний директор Свгтово! оргaнiзaцii торгiвлi (СОТ) Ре-нато Руггiеро проголосив: "Ми бшьше не пишемо правил взaемодii мiж окре-мими економiкaми, ми пишемо конститущю едино! глобально! економжи" [10]. Сьогодш СОТ йде таким шляхом, що надае транснацюнальним корпора-щям безпрецедентну свободу руху кaпiтaлу через кордони, доступ до ринюв, дешеву робочу силу i природнi ресурси. Невщ'емним компонентом економiч-но! глобaлiзaцii може стати поcтiйне знищення свгтових природних реcурciв. Уряди багатьох кра'н, зазнаючи потужного тиску трaнcнaцiонaльних корпо-рaцiй, приймають модель менеджменту природних ресурЫв, яка надае перевагу короткотермшовим вигодам глобальних iнвеcторiв перед еколопчною cтaбiльнicтю мicцевих територiй i громад.
Щоправда СОТ також зазнае змш шд тиском громaдcькоcтi. На фору-мi "Яка СОТ для XXI сташття", що вiдбувcя 25-26 вересня 2006 р. у Женев^ Швейцaрiя пройшли диcкуcii щодо майбутнього торговельного режиму i дов-кшля, "дорожньо! карти" сталого розвитку для СОТ, необхщнос^ оцiнки впливу торговельних угод на довкшля i перспективи сталого розвитку, нас-лiдки субсидшвання рибних промиcлiв [14].
Професор Болонського ушверситету Стефано Зaмaгнi вважае, що основною рисою глобaлiзaцii е те, що вона вщмшна вщ iнтернaцiонaлiзaцii [12]. Iнтернaцiонaлiзaцiя покладаеться на зростання важливос^ зв,язкiв мiж кра-
1'нами: мiжнaродноï торгiвлi, aльянсiв, протоколiв i т.ш. Базовою суспiльною i пол^ичною структурою зaлишaeться краша, а вщносини мiж крашами, i мiж людьми з рiзниx краш стають дедaлi вaгомiшими. Глобaлiзaцiя орieнтовaнa на всеоxопну економiчну iнтегрaцiю бaгaтьоx колишнix формально нацю-нaльниx економiчниx систем в одну глобальну економiчну систему шляxом запровадження вiльноï торгiвлi, особливо шляxом вiльноï мобiльностi кашта-лiв. Глобaлiзaцiя e одним iз нaйбiльш ефективнж зaсобiв стирання нацю-нaльниx границь з економiчною метою.
Якщо таю оргашзаци як Miжнaродний Валютний Фонд, Свгтовий Банк, СОТ служать не штересам краш, якi ïx заснували, як це записано в ïx xaртiяx, а iнтересaм iнтегровaноï глобально!" економiки, то xто ж вщстоюва-тиме глобaльнi екологiчнi iнтереси людства, як e водночас елементом нащ-онaльниx iнтересiв будь-яко1' краши. Звщси i випливae необxiднiсть створення Свггово1' Екологiчноï Oргaнiзaцiï. До основнж причин для створення тако1' оргашзаци можна вщнести:
• брак потужив екологiчниx оргaнiзaцiй на глобальному рiвнi, що фактично не дас змогу розв'язувати проблеми оxороии довкiлля;
• тод^ коли ринкове регулювання економiчниx процесiв глобaлiзовaие, тран-сиaцiоиaльиий шституцшний ландшафт залишився недостатньо змiиеиим ще вщ середини XX столiття;
• на сьогодш не шнуб транснационального органу, здатного впроваджувати в життя угоди мiж крашами у сферi xороии довкiлля.
Зaвдaння, щo стоять перед СЕО
Свгтову Екологiчну оргашзащю можна створити на бaзi UNEP, як це пропонус aкaдемiк Ю.Ю. Туниця в рaмкax iнституцiйноï частини ще1' Еколо-гiчноï Kонституцiï Землi [1].
Екологiчнa програма ООН - UNEP заснована у 1972 р. шд час вщомо1' конференцiï у Cтокгольмi з метою визначення загальнж полiтичниx орieнти-рiв для спрямування i координаци екологiчниx програм в системi ООН. Ïï мандат репрезентуe поeднaння мiжурядовиx функцiй, функцiï координування дiяльностi рiзниx агентств та секретaрiaту з екологiчниx питань. Генеральна Асамблея ООН у 1997 р. шдтвердила роль UNEP як основного органу у сферi проблем довкшля.
У 1998 р. Генасамблея Assembly створила Глобальний еколопчний Форум на рiвнi мшю^в усix краш з оxорони довкiлля (The Global Ministerial Environment forum), а також вщновила дiяльнiсть групи з екологiчного менеджменту - The Environment Management Group (EMG).
На Свгтовому Саммт ООН у 2GG5 р. з нагоди 60-рiччя його заснуван-ня звернено увагу на важливють тaкиx напрямюв дiяльностi UNEP:
• коордииaцiя дiяльностi iз iишими структурами ООН (UNEP, CSD, FAO, GEF, UNDP, UNESCO, UN-Habitat, WMO, World Bank, MEAs);
• покращення дiяльностi у сферi полiтичииx консультаций Improved policy advice and guidance (поради щодо екологiчиоï полгтики крашам-членам ООН);
• посилення роботи щодо отримання науково1 iиформaцiï, оцшювання i ствро-бiтиицтвa (моиiторииг, спостереження, створення мереж оргaиiзaцiй, опра-цювання дaииx, розробка iидикaторiв, передбачення i попередження еколо-гiчииx загроз) [13].
До структури UNEP входять науковi центри, яю знаходяться в рiзних кра!нах (США, Швейцарiя, Японiя, Фiлiппiни) i охоплюють широкий спектр глобальних екологiчних проблем. Це таю науковi центри:
• завчасного попередження i оценки;
• технологш, промисловост1 та екоиомжи;
• глобальна програма дш з охорони морського довшлля ввд д1яльиост1 на землц
• глобальна м1жиародиа ощнка вод;
• глобальна база даних з ресуршв;
• мiжиародиий центр еколопчних техиологш;
• спшьиий секретар1ат шщативи з коралових риф1в;
• тдроздш ощики пост-коифлштиих ситуащй;
• центр мотторингу збережеиия природи;
• центр ствроб1тництва з еиерги i довкшля;
• цеитр ствроб1тиищва з води i довкшля;
• офю коордииащ! спостережеиь за планетою;
• цеитр UNEP з х1м1чиих речовии.
Обгрунтовуючи стратегiю створення Свггово! еколопчно! оргашзаци, слiд взяти до уваги i те, що на сьогодш вже iснуе органiзацiя з такою назвою. The World Environmental Organization (скорочена назва за адресою 1нтернет сайту - World.Org). Ця оргашзащя мае на мет "збереження природно! видово! рiзноманiтностi рослин i тварин, та !хтх мiсць iснування шляхом попередження деградаци i руйнування довкшля". World.Org створюе i впроваджуе науковi стратеги щодо зменшення використання викопних невiдновних ресурсiв, попередження кшматичних змiн, охорони видiв тварин i рослин та !х бютошв. Щоп-равда ця органiзацiя, яка розташована в штат Джорджiя, США, незважаючи на таку амбiцiйну назву, е лишень одшею iз багатьох американських громадських екологiчних органiзацiй i далека вiд того, аби вщповщати згаданим вище очжу-ванням, та бути справжшм екологiчним лiдером на глобальному рiвнi.
1дею створити Св^ову органiзацiю довкiлля (World Environment Organization) на сьогодш тдтримують Свгговий рух прихильникiв федералiзму -World Federalists Movement (WFM) та 1нститут глобально! полiтики (Institute for Global Policy). Цитуемо iз сайту цього руху " Свiтова спiльнота повинна управ-ляти спiльними благами. Щоб уникиути руйнiвно! експлуатаци нашого спшьно-го, потрiбного усiм людям глобального довкшля, охорона та збереження глобального спшьного блага мусить бути поставлена тд управлшня ООН. Зпдно з цим, WFM виступае за створення Св^ово! оргаиiзацi! довкiлля (WEO)" [7].
На нашу думку, перед СЕО шсля !! створення стоятимуть насамперед таю завдання:
• СЕО, взаемодшчи 1з WTO, повинна досягти такого р1вия впливовост1, щоб закони, що визиачають умови вшьио! торпвл1, ие дом1иували иад законами, як регулюють охороиу довкшля;
• СЕО мусить втручатись у вс1 випадки загостреиия еколопчио! ситуащ! (як трапляються дедал1 частше), коли регулювання рииковими шструмеитами ие дае змоги уникнути иезворотиих втрат для природного довкшля.
Висновки. Дiяльнiсть мiжнародних оргашзацш загалом мае iстотний вплив на стан довкшля. Спектр оргашзацш, яю системно вирiшують еколо-гiчнi проблеми на глобальному рiвнi, досить широкий, однак вплив !х не е
достатньо значимим, i не може урiвноважити негативнi наслiдки eKOHOMi4HOi глобалiзацil, як створюють загрозу виснаження природних ресуршв та деграда-ци довкiлля. Виникае необхiднiсть створити нову органiзацiю на мiжнародно-му рiвнi, здатну збалансовувати негативнi впливи дiяльностi глобальних фшан-сово-торговельних органiзацiй та транснацiональних компанш, яка була б надь лена достатньо широким мандатом повноважень вщ ООН. Беручи до уваги розвинену оргашзацшну i науково-монiторингову структуру еколопчно! прог-рами ООН UNEP, можна визнати, що саме ця оргашзащя е найбiльш придат-ною для того, щоб бути трансформованою у Свггову екологiчну органiзацiю.
Л1тература
1. Туниця Ю.Ю. Екологiчна конституцiя Землг сутнiсть i концептуальнi засади. - Вю-ник Нацюнально1' Академп Наук Укра'ни, 2005, № 11. - С. 32-42.
2. Buttel, Frederick.1987. "New Directions in Environmental Sociology". Annual Review of Sociology 13: 465-488.
3. Diekmann, Andreas.1996. Homo Ökonomikus. Anwendungen und Probleme der Theorie rationalen Handelns im Umwelberieh. In: Umweltsociologie, eds. Andreas Diekmann and Carlo Jäger, 89-118.
4. Dreher, Axel & Magdalena Ramada-Sarosa. The Impact of International Organizations on the Environment: An Empirical Analysis. - ETN, No. 131, Swiss Federal Institute of Technology, Zurich, 2006.
5. Frank, David John, Ann Hironaka, Evan Schofer. 2000."The Nation-State and the Natural Environment over the Twentieth Century." American Sociological Review 65: 96-116.
6. Friends of the Earth, 1999. The IMF: Selling The Environment Short, Report, http://www.foe.org/international
7. Global Environmental Governance. WEM's position on: World Environment Organization. - http://www.wfm.org/site/index.php/pages/55
8. Kanagy, Conrad L., Craig R. Humphrey, Glenn Firebaugh. 1994." Surging Environ-mentalism: Changing Public Opinion or Changing Publics?" Social Science Quarterly 75: 804-819.
9. Kuckartz, Udo.1998. Umwelbewussstsein und Umweltverhalten. Berlin etc.: Springer.
10. M'Comigle, Michael. New Theoretical Perspectives on International Law: Ecological Political Economy (Paper presented at Looking Ahead: International Law in the 21st Century: CCIL 29th Annual Conference, 2000).
11. Pandey, K. and D. Wheeler. 2001. Structural Adjustment and Forest Resources: The impact of World Bank Operations, Policy Research Working Paper 2584, Washington, DC, World bank.
12. Zamagni, Stefano. Sustainable development, the Struggle Against Poverty and New Structures of Governance in the Era of Globalization. - 5th International Conference on Ethics and Environmental Policies "Business Styles and Sustainable Development", Kyiv, April 2-6, 2003.
13. UN Reform. Implications for the Environment Pillar. - UNEP, 2006.
14. WTO holds public forum 2006. MEA Bulletin. Issue No 14, 12 October 2006. Published by International Institute for Sustainable Development._
УДК 574/458+577.4; 577.486 Проф. С.М. Стойко, д-р бюл. наук, пров. наук.
ствробтник 1нститут Екологи Карпат НАН Украти, м. Львiв
ГЕОСОЗОЛОГ1Я - НАУКА ПРО ОХОРОНУ Б1ОСФЕРИ ЯК ГЛОБАЛЬНО! СОЦ1ОЕКОСИСТЕМИ
Дано наукове обгрунтування охорони бюсфери як науково! дисциплши, яку названо геосозолопя (вщ старогрецього "sodzo" - охороняти). Визначено панбюцен-тричний, панекоцентричний та пансощоцентричний принципи геосозологп. Геосозо-лопю розглядаемо як мiждисциплiнарну науку. Залежно вщ об'екта охорони в и рамках видшено таю науковi галузг екосозолопя людини, ф^осозолопя, зоосозолопя,
