CC BY
17
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК[341.24+349.6]:005 Акад. НАН Украти, проф. Ю.Ю. Туниця,
д-р екон. наук - НЛТУ УкраХни, м. Львiв
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ ПОЗИЦ11 УКРА1НИ НА М1ЖНАРОДНИХ ФОРУМАХ З ДОВК1ЛЛЯ I РОЗВИТКУ
"... погано, коли политики спотворюють науку, але ще г1рше, коли вони п iгнорують... " (When politicians distort science //Bull. At. Sci. — 2011. — Oct. 20)
Здшснено спробу попереднього, далеко неповного за фактажем, глибиною анал1зу та масштабами, наукового осмислення позицп Украши на м1жнародних форумах з проблем охорони довкшля i сталого розвитку. Поряд з фаховим обгрунтуванням кон-кретних шституцшних положень сталого розвитку - необхщшстю визнання ще! Еколо-пчно! Конституцп Землi з одночасним заснуванням Свтово! Еколопчно! Оргашзаци та еколопзащею знань як фактора становлення зелено! економши - порушено питання безвщповщального ставлення чиновников до використання наукових здобутюв у цiй сферi, що не сприяе шднесенню мiжнародного iмiджу Украши та утвердженню 'й ге-ошштично! ролi у свiтi. Наголошуеться, що проблема сталого розвитку перебувае в центрi уваги Оргашзаци Об'еднаних Нацш, починаючи з другш половини 80-х рокiв ХХ ст. Вона дои залишаеться невирiшеним ключовим завданням свггово! науки, госпо-дарсько! практики та национально? i мiжнародноl пол^ики. Таке завдання можна виршити лише спшьними зусиллями науки, влади i громадянського суспшьства.
Ключовi слова: сталий розвиток, iнституцiйнi рамки, Основний закон довкшля планети, Свiтова Екологiчна Оргашзащя, екологiзацiя знань i виробничо! дiяльностi.
Вступ. Протягом останшх 20-ти роюв (1992-2012) ООН провела вже чо-тири конференцп з довкiлля й розвитку: "Рю-92", "Рiо+5", "Рiо+10", "Рю+20". Тобто, кожнi п'ять рокiв свггова спiльнота на найвищому рiвнi дискутувала питання комплексного вирiшення проблем захисту природного довкшля у поеднанш з економiчним i соцiальним розвитком. Найбшьш чисельною (понад 40 тис. учасниюв) була Конференцк "Рiо+20" в Рю-де-Жанейро у 2012 р. Проте i на цьому масовому форумi з багатьох причин не вдалося досягти консенсусу щодо iнституцiйних рамок сталого розвитку, зокрема, з причини несприйняття вде' пiдготовки Основного закону охорони довкшля планети - Еколопчно!' Кон-ституцп Землi. Саме тому вже через три роки шсля "Рю+20" скликаеться новий самiт з розвитку (вересень 2015 р.) в рамках ювшейно' 70-то' сесп Генерально' Асамбле' ООН. Можна стверджувати, що аналопчш форуми будуть збиратися ще неодноразово також i в майбутньому.
Якою мае бути позищя Украши на цих життево важливих мiжнародних заходах?
У 1997 р. на Конференцп "Рю+5" Укра'на вперше заявила про необхвд-нiсть розпочинати пiдготовку Основного закону захисту довкшля планети i сталого розвитку цивiлiзацií - Еколопчно!' Конституцп Землi (ЕКЗ). 1дея ЕКЗ скла-даеться з двох нерозривних частин: дефiнiтивноí (нормативно') та шститущйно!'
(регуляторно1). Дефшггавна частина мае мiстити екологiчно допустим норми eKOHOMi4HOi поведiнки суб'екпв господарювання, санкцií та стимули екологiчно безпечно1 зелено!' економжи, iнститyцiйна - формування та порядок функщону-вання у системi ООН ефективного механiзмy тараний безпеки та виживання людства шляхом заснування Свiтовоí Екологiчноí Органiзацií (СЕО) та шших оргашв, вiдповiдальних за дотримання норм ЕКЗ [1- 4].
Ыщативу створення ЕКЗ офiцiйно озвучено ввд iменi Украши також на "Рю+20" та iнших форумах ООН.
1. Сутшсть иозицм та И мiжнародна пiдтримка. У 2007 р. мГжшрод-ний журнал " Socialook International" звернув увагу на послщовш iнiцiативи Украши з питань глобально! еколопчно! безпеки i сталого розвитку та опублжу-вав редакцшну статтю зi заголовком: "Украша врятуе сви?" [5]. У статтi йшло-ся про те, що сумний досввд Чорнобильсько! катастрофи спонукав Украшу зап-ропонувати свiтовомy спiвтовариствy щею створення Екологiчноí Конститyцií Землi як шструменту уникнення глобально1 екологiчноí катастрофи та стиму-лювання сталого розвитку.
Сьогоднi цi думки редакцп журналу звучать особливо актуально, бо Украша "рятуе свгг" не тiльки життями сво!х громадян, стримуючи росiйськy агре-сiю, яка руйнуе всю систему повоенно! колективно! безпеки. Вона також про-довжуе наполягати на свош iнiцiативi створення всеохопного акта глобально! екологiчноí безпеки, вкотре пропонуючи ООН визнати вдею ЕКЗ та заснувати Сватову Еколопчну Органiзацiю, здiйснювати екологiзацiю освии й економши задля виживання людства й сталого розвитку цившзацп [6].
З огляду на те, що ФРН i Франщя паралельно з Украшою Ыщюють заснування СЕО, що е шституцшною складовою частиною вде1 ЕКЗ, дуже важливо у процес тдготовки Украши до Самиу ООН з розвитку та Загально1 дискуси на 70-й сесií ГА ООН налагодити контакти з крашами-членами 6С.
Для цього дощльно рекомендувати Представництву Украши при 6С ви-користати у дипломатичнiй робота задекларовану кшька рокш тому готовнкть вадповадних структур бвропарламенту та бврокомки "до предметного дiалогy з украшською стороною з питання ЕКЗ за умови шдтвердження зацiкавленостi у цьому документа бшьш широко1 мiжнародноí сшльноти" (лист Представника Украти при СС Р.В. Шпека на гМ'я заступника MiHicmpa закордонних справ Украти М.1. Маймескула "Щодо Екологiчноi Конституцп ЗемлГ № 3111/8-6401125 eid 16.05.2007р.) [7]. Пщтримку таких Мщатив Украши було досягнуто завдяки активним зусиллям ствробтаникш Представництва Украши при 6С. Бшьш активна позищя та штенсивш дипломатичнi контакти з посольствами краш-члешв 6С можуть забезпечити подальше просування далекосяжно1 укра-1нсько1 вде1 ЕКЗ.
Додатковим аргументом також може слугувати посилання в цьому ж листа на висловлене занепокоення Генерального директора бврокомки (6К) з питань охорони навколишнього середовища Могенсома Карла "тим фактом, що свгговий реестр мiжнародних домовленостей у сферi охорони природи дшсно не е оргашчним та завершеним, а за щлою низкою конвенцiй ввдсутня узгодже-шсть 1хшх положень з регюнальними контекстами...". Крш цього, за ощнкою
6К, кнуе багато важливиx екологiчниx напpямкiв, ят взагалi не оxопленi мiж-наpодними домовленостями, що зайвий шд^еслюе потpебy yдосконаления свiтовоï юpидичноï бази y сфеpi оxоpони навколишнього сеpедовища для усу-нення такиx пpогалин" [7].
Зважаючи на мiжнаpоднy вагомкть запpопонованиx в ЕКЗ положень, дипломатичш зусилля Пpедставництва Укpаïни пpи 6С, за обов'язкового офь цiйного доpyчення з боку МЗС Укpаïни, мають бути спpямованi на пpодовжен-ня активниx консyльтацiй з пpедставництвами ^аш GC щодо цiлiсностi iдеï ЕКЗ i СЕО. Пеpедовсiм необxiдно наголошувати, що пpiоpитет iдеï ЕКЗ в ïï щ-лiсномy виглядi (шституцшна та дефiнiтивна частини) повнiстю належить Ук-pаïнi. Потpiбно зазначити, що значно шзшше вiд Укpаïни шституцшну частину iдеï pозпочали цiлеспpямовано й активно вщстоювати Фpанцiя та ФРН.
2. Екологiзацiя освiти й економжи. Наступним ключовим моментом концептуально!' позицп Укpаïни на Cамiтi ООН з pозвиткy е потpеба за^ова-джувати пpоцес екологiзацiï освiти в ydx навчальниx закладаx з метою фоpмy-вання нового еколого-економiчного мислення та тдготовки фаxiвцiв для pеалi-зацц вимог сталого pозвиткy [1]. Тобто йдеться ^о фоpмyвания людського ка-пiталy (pесypсy), спpоможного pеалiзyвати нову паpадигмy безпеки i pозвиткy, еколопзацда господаpськоï дiяльностi, а вiдтак фоpмyвання екологiчно безпеч-ноï, зеленоï економши. Саме цим Укpаïна може с^ияти пpийияттю констpyк-тивного поpядкy денного y сфеpi pозвиткy на rop^ пiсля 2015 p.
Eкологiчнi чи ^^одт лиxа та спpичиненi людиною катастpофи, якi по-частiшали за останш pоки y багатьоx частинак Землi, не знають деpжавниx rap-донiв. Тому, зважаючи на нестабшьну ситуацда на сxодi нашоï деpжави, до-цiльно також ставити питання пpо pозмiщения на об'eктаx У^аши з високим екологiчним pизиком сте^альн^ мiжнаpодниx воeнiзованиx пiдpоздiлiв iз по-пеpеджения та запобiгания теxиогенним катастpофам. Вони мають бути осна-щеш необxiдним споpяджениям, залишатися пiд юpисдикцieю вiдповiдниx мiж-наpодниx оpганiв та слугувати надiйним "Залiзним куполом" для вpазливиx то-чок eвpопейського довкшля. Така потpеба зумовлена тим, що теpоpисти мають сучасну збpою i каpт-бланш цiлковитоï безкаpностi (пiдтвеpджениям е знищен-ня малайзiйського "Бошга", поpyшення Шн^кт домовленостей та iн.). Система забезпечення дiяльностi такиx тдуоздЫв необxiдна ще й як ^ото^п майбyтнix свiтовиx оpганiв контpолю за дотpиманням ноpм ЕКЗ [8].
Момент ктини полягае в тому, що агрет Росiï пpоти У^аши вкpай за-гостpила потpебy каpдинальниx змiн y нинiшньомy i майбутньому свiтовомy поpядкy. Людство мусить ви^ати цей цивiлiзацiйний поединок i започаткувати цiлком новi вiдносини мiж деpжавами i наpодами, а водночас - мiж Людиною та Пpиpодою, без чого неможливо (conditio sine qua non) досягти сталого pоз-витку.
Ваpто мати на yвазi, що сьогодш на мiжнаpоднiй аpенi yтвоpився своepiдний полiтичний вакуум внаслiдок piзкоï кpитики (шиpокою науковою гpомадськiстю, пpедставниками "зелениx" та Всесвiтньою pадою цеpков) не-достатньо констpyктивниx piшень самиу Землi зi сталого pозвиткy "Рю+20" щодо iнститyцiйниx pамок сталого pозвиткy. Цей вакуум може заповнити пос-
2. Екoлoгiя Ta дoвкiлля
79
лiдовна, тверда позищя Украши щодо започаткування процесу пiдготовки проекту ЕКЗ з одночасним заснуванням на базi Програми UNEP СЕО з ввдповвдни-ми повноваженнями та обов'язками. Саме це забезпечить конструктивш меха-нiзми створення iнституцiйноí платформи сталого розвитку. Тому грунтовно пiдготовлений виступ Президента Украши на вересневому Самiтi ООН з розвитку мае здшснити прорив у формуваннi ефективно! системи глобально! еко-логiчноí безпеки, до яко!' прагне свiтова спiльнота. Немае сумшву, що це шдне-се мiжнародний iмiдж Украши та ii Президента. Проти виртення цiеí пробле-ми ще не виступила жодна полггична сила нi в УкраМ, ш за рубежем. 1дея ЕКЗ становить надшну опору для рiвноправного дiалогу Украши з iншими краша-ми-членами ООН.
Активне просування ще!' ЕКЗ на мiжнароднiй аренi значно пришвид-шить закономiрний процес розширення географiчного простору колективно! безпеки. Адже наша планета споконвшу була единою взаемопов'язаною при-родною системою, а тепер, внаслiдок процеав глобалiзащi, стала такою ж единою i взаемозалежною соцiоекономiчною системою. Стабшьне функцiонування ще!' ново! системи неможливе без урахування екологiчного iмперативу [9]. До того ж, абсолютна бшьшкть екологiчних проблем, без виртення яких немож-ливий сталий розвиток, е внутртньою "хворобою" економiки. Тому ix необхщ-но вирiшувати в рамках економiчноi системи, а не поза нею.
3. Глобальна безпека. Зважаючи на динамiчнiсть розвитку сучасних ге-ополiтичниx систем та бажання деяких краш, спираючись на грубу силу, без-пiдставно нав'язувати шшим свою точку зору, позищя Украши на вересневому самiтi мае бути чггкою, твердою та послiдовною щодо реформування дiяльностi мiжнародниx органiзацiй. Адже сьогодш Рада Безпеки ООН вже вичерпала себе як фактор надшно! колективно! безпеки i неспроможна захистити не тiльки Ук-ра!ну, але й Европу та свiт загалом.
Сучасна вiйна, на вiдмiну вщ воен у минулому столiттi, ведеться на те-ритор1ях, перенасичених промисловою iнфраструктурою (атомнi електростан-цц, мшчш шдприемства, амiакопроводи, сховища токсичних вiдxодiв etc), руйнування яко! загрожуе величезною екологiчною небезпекою. Страждання й колосальш економiчнi збитки вiд наслiдкiв iмовiрниx екологiчниx катастроф можуть сукупно перевершити втрати вiд ведения военних дш та вiд наслiдкiв чорнобильсько! катастрофи. Все це мае бути враховано у пропозищях щодо реформування Ради Безпеки ООН [10].
4. Фундаментальний характер Мщатив Украши. На пiдставi наведе-них аргументiв дощльно вiд iменi Украши на Самт ООН внести для прийняття порядку денного у сферi розвитку на перюд пiсля 2015 р., а також на майбутшх форумах з довкшля i розвитку, як мшмум, три фундамеитальнi пропозицп:
1. Шдтверджуючи послщовшсть зовшшньо!' полiтики Украши у сферi еколопчно!' безпеки i сталого розвитку, яка тривала впродовж 1997-2012 рр., просити ООН визнати цшсшсть ще!' створення Еколопчно!' Конституцп Зе)№ з одночасним заснуванням Сватово!' Еколопчно! Оргашзацп (пiдтримуеться Францiею та iншими крашами) та потребу створення регюнальних фахових ро-бочих груп для шдготовки проекту ЕКЗ i його публiчного обговорення [11].
При цьому наполягати на тому, що реалГзаця тако! пропозицц стане фактором надшно! майбутньо! шституцшно! платформи сталого розвитку та безпеки нащ-онального i глобального довкшля.
2. Зважаючи на вщсутшсть у всГх крашах свиу достатньо квалГфжова-но! професшно! шдготовки кадрiв у галyзi сталого розвитку, рекомендувати всгм навчальним закладам запроваджувати процес екологiзацií освии (Greening of Education) для формування еколопчно! компетенгностi випускникгв та нового еколого-економiчного способу мислення майбyтнix фахшцш, спроможних забезпечувати сталий розвиток (зафжсовано у зобов'язаннях Украши на "Рю+20") [12].
Рекомендувати нацiональним i транснацiональним виробничим (i фшан-сово-виробничим) структурам здшснювати процес екологiзацií ydx видш гос-подарсько! д1яльносп на основГ кригерiю п еколого-економiчноí ефективностi для формування еколопчно безпечно! зелено! економжи на глобальному i нащ-ональному рГвнях [13].
3. Шдтримуючи пропозицл багатьох краш щодо потреби реформування Ради Безпеки ООН, а також враховуючи перспективу обрання Украши непос-тшним членом Ради Безпеки ООН на 2016-2017 рр., украшськш делегацп на Самiтi ООН потрГбно шщдавати розширення мандату Ради Безпеки ООН шляхом надання 1й додаткових повноважень з розгляду питань у сферi еколопчно! безпеки.
Вересневий (2015 р.) Сами з розвитку е продовженням Самiтy ООН зГ сталого розвитку, який вщбувся у Рю-де-Жанейро у 2012 р. ("Рю+20"). Треба обов'язково врахувати, що обидва форуми ООН мають одну i ту ж мету. Делегацп ввд Украши, в якш, окргм офщшних представнитв i дипломатов, обов'яз-ковою е участь представнитв неурядового сектору загалом та науковщв зокре-ма, потрГбно детально вивчити i максимально використати позитивш сторони та недолши Самиу "Рю+20" [14].
Важливо наголосити, що, завдяки активносп наших i американських на-уковцш, Украша на "Рю+20" була позицюнована у когорта цившзованих евро-пейських держав. БагаторГчш послвдовш та конструктивш Мщативи Украши збГглися з позищею Францц, ФРН, 6С загалом та низки Гнших держав.
Настав час усвГдомити, що одшею з причин скликання нового самиу, зпдно з Резолющею ГА ООН A/Res/69/244 ввд 29.12.2014 р., е те, що результати попереднього Самиу "Рю+20" не виправдали сподГвань сви,ово1 громадськосп та викликали бурхливу критику науковцш та журналкпв. У Шдсумковому документ "Майбутне, якого ми хочемо" не було досягнуто консенсусу щодо ш-ституцшних рамок сталого розвитку, але людство розумк потребу активного пошуку шляхГв досягнення сталого розвитку - посилення вшськово! та еколо-пчно! безпеки, подолання важких захворювань i бГдностГ та шших сощальних негараздш.
НеобхГдно також врахувати недолши в робота делегацш Украши на багатьох, тематично спорГднених, мГжнародних форумах, зокрема на конференщ-ях ООН з проблем змГни клгмату. З причин слабко! фахово! шдготовки i некомпетентной члешв делегацп Украши на такому форумГ у Копенгаген Украша
отримала титул " динозавра" [2]. У нишшшх умовах ведения вiйни з Роскю по-дiбних випадкш допускати не можиа. Кожеи член делегацп мае професiйио во-лодiти питанням i вiдповiдальио й активно захищати iитереси Украши. При цьому, концептуальш завдання Украши пiд час шдготовки до нового Самiту 2015 р. е такими:
По-перше, фахово проаналiзувати послiдовнi фундаментальнi iнiцiативи Украши (виголошеш у 1997, 2000, 2007, 2008, 2009, 2011, 2012 рр.) щодо шдготовки проекту ЕКЗ та його публiчного обговорення, заснування на базi Програ-ми UNEP СЕО та запровадження процесу еколопзацп освiти у всiх навчальних закладах як фактора досягнення щлей сталого розвитку [3, 15, 16]. На пiдставi цих ключових складових треба знайти оновлеш формулювання позицп делегацц Украши на вересневому Самт з розвитку з урахуванням наслдаш ни-нiшньоï агресй' Росп, яка не тшьки паралiзуе розвиток, але й руйнуе всю гло-бальну систему колективноЗ безпеки.
Для досягнення цшей сталого розвитку варто переконати ООН у потребi розглядати питання вiйськовоï, еколого-економiчноï та гуманiтарноï безпеки в единому пакета, що мае стати важливим фактором захисту територiальноï цшс-ностi Украши та ïï пивiлiзапiйного розвитку.
По-друге, проаналiзувати пропозицц Францц, ФРН, €С та шших краш на "Рiо+20" i дипломатичними каналами з'ясувати ïхию ймовiрну позицда на майбутньому вересневому (2015 р.) Самт з розвитку.
G шдстави вважати, що США, Китай i ряд шших краш, яш на "Рю+20" заперечували iнiпiативи Украши та GC, теж можуть радикально змшити свою точку зору на нашу користь.
5. Органiзацiйнi заходи. Для популяризацп зазначених пропозипiй до-цшьно, пiсля виступу глави делегацп Украши на Самт, оргашзувати (ймовiр-но, у Поспйному Представниптвi Украши при ООН) презентацда книги " World Environmental Constitution" та брифшг для журналкпв. Така акпiя була im-пiйована НАН Украши у лисп Президента НАН Украши, академiка НАН Украши Б^. Патона на ш'я Президента Украши [17]. В ïï реалiзацiï готовi взяти участь академш НАН Украши Юрiй Туниця, перший космонавт Украши Леонiд Каденюк, а також професори унiверситетiв США - Джошуа Фарлей, Пол Бар-рез^ Браян Чех.
НАН Украши надала 11 березня 2015 р. назваш вище пропозицiï та низку шших до МЫстерства економiчного розвитку i торгiвлi Украши, яке мае оп-рацювати стльно з МЗС Украши та Мшприроди Украши проект виступу Президента Украши на вересневому Самт ООН та визначити концептуальш засади позицп Украши з урахуванням агресп Росп та потреби формування новоï системи глобальноï безпеки. Непокойъ те, що станом на 21 квита 2015 р. у Mi-некономрозвитку Украши i дос ще не визначилися, який саме департамент ш-нiстерства буде опрацьовувати наданi НАН Украши пропозицп. Повторюеться безвiдповiдальна традищя МЗС Украши вiдкладати опрацювання важливих мiжнародних документiв на останнi дш. По-перше, це не гарантуе ïхньоï висо-коï якостi, i, як наслвдок, не сприяе серйозному ïх сприйняттю свiтовою сшль-нотою. По-друге, не дае змоги, через брак часу, узгодити конкретш пропозицц
Укра!ни з пропозищями iнших держав. У цьому випадку це треба обов'язково зробити, принаймш, з кра!нами 6С, ят вже майже цiлковито солiдарнi з багато-разовими iнiцiативами Укра!ни (1997-2012 рр.) у частиш заснування СЕО.
Для цього пот^бно виконати три важлив^ як на наш погляд, оргашза-цiйнi заходи:
1. Провести в Нью-Йорку паралельно iз Самiтом з розвитку 2527.09.2015 р. презентацда книги "World Environmental Constitution" та брифшг для журналктав за участю першого космонавта Украши Леошда Каденюка, ака-демiка НАН Укра!ни Юрiя Туницi, американських професорiв Джошуа Фарлея, Пола Баррезi, Браяна Чеха та представнитв мiжнародних експертних кiл [18].
2. Скористатися готовнктю Брюсселю до предметного дiалогу з укра-!нською стороною з питань ЕКЗ. Для цього налагодити шформування евро-пейських чинникiв про процес обговорення ЕКЗ, прид1ливши увагу оцшкам та напрацюванням вiдомих мiжнародних оргашзацш, а також експертш з кра!н-членiв 6С. Це вiдкрие шлях для результативно! роботи Представництва Украши при 6С та посольств Украши з дипломатичними та урядовими колами кон-кретних европейських кра!н, насамперед, Францп, Нмеччини, Польщi.
3. Використати отриманi результати для проведения у жовтнi-листопадi 2015 р. у Брюсселi презентацй' щодо ЕКЗ у рамках чергового засщання одного з робочих органiв Комiтету з питань довкшля бвропарламенту.
Висновки. Екологiчна Конституция Землi - явище ХХ1 столитя! Не ХХ, наприкiнцi якого зародилася ця iдея як реакция на еколопчш загрози iснуванню людства, i не XXII, коли вже, судячи з нинiшнiх тенденцiй наростання еколопч-них загроз, буде занадто шзно визнавати i ухвалювати такий документ, а саме -феномен XXI ст. Це треба мати на увазi як Украшськш делегаци, так i Оргашза-торам Самiту ООН для прийняття порядку денного у сферi розвитку на перiод шсля 2015 р.
Нашi мiркування щодо концептуально! позицл Укра!ни на вересневому 2015 р. Самiтi ООН виношувалися понад два десятки рок1в, апробувалися на рiз-ного рiвня наукових конференцiях, конгресах та iнших форумах, парламентских слуханнях, на лекщях i дискусiях зi студентами та колегами-фах1вцями.
Вони можуть бути доповнеш, розширенi, звуженi, стилiстично видозмь неш, переписанi, так званою "дипломатичною" мовою тощо, але вони не мають бути проiгнорованi.
Нема потреби переконувати когось в актуальностi проблеми сталого розвитку для свiтово!' спiльноти загалом i, особливо, для Укра!ни. Без сумшву, ООН i надалi продовжуватиме розглядати цю проблему на рiзних форумах.
Гострим залишаеться питання, якою мае бути позищя Укра!ни на Самт ООН у вереснi 2015 р. та майбутшх форумах з проблем сталого розвитку: тради-цшно пасивною (приеднуватися до iнiцiатив шших держав) чи по-лiдерськи активною, Ыщативною з ефективним використанням наукових здобутюв, дипломатичного хисту, конкретно! вшськово-полггично! ситуацл, геополiтично! ролi нашо! держави у свiтi та !"! гуманiстично! мiсi!. Концептуальнi засади мають за-лишатися незмiнними до часу повного визнання глобально! укра!нсько! ще!.
Лiтература
1. Каденюк Л. Земля в небезпец / Л. Каденюк, Ю. Туниця // День. - № 23-24, 8-9 лютого, 2013 р.
2. Толстоухов А. Свггова Конституция Довкiлля - наше спшьне майбутне / А. Толстоухов, Ю. Туниця // Свобода". - № 36, 3 вересня 2010 р.
3. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конституцiя Земл^ 1дея. Концепцiя. Проблеми / Ю.Ю. Туниця. - Львш : ЛНУ ш. 1вана Франка, 2002. - Ч. I. - 298 с.
4. Туниця Ю.Ю. Чорнобильський синдром вщцзеркалюе антиеколопчну сутнiсть ринково'1 економши / Ю.Ю. Туниця, Т.Ю. Туниця // Дзеркало тижня. - № 12, 2 кютня 2011 р.
5. Ukraine to save the World? // Socialook International. - February, 2007. - Vol. 33, № 2. - Рр.
4-6.
6. Туниця Т.Ю. Вплив шституцшного середовища на забезпечення норм Еколопчно!' Кон-ституцл Землi / Т.Ю. Туниця // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.8. - С. 165-172.
7. Шпек Р.В. Щодо Екологiчноï Конституци Землi. Лист Представника Украши при СС / Р.В. Шпек // День. - № 3111/8-640-1125 вщ 16.05.2007 p.
8. Туниця Ю.Ю. Еколопчна безпека - дитя без нагляду / Ю.Ю. Туниця // День. -№ 14-15 вщ 30-31.01.2015 р. - С. 9.
9. Туниця Ю. Далектика глобалiзацiï у контекст еколопчного шперативу / Ю. Туниця, Е. Семенюк, т. Туниця // Вюник НАН Украши. - 2008. - № 2. - С. 8-24.
10. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земп: сутшсть i концептуальнi засади. "Вюник НАН Украши". - 2005. - № 11. - С. 32-42.
11. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конституцш Земл^ перша украшська версш побудови каркасу / Ю.Ю. Туниця, Т.Ю. Туниця, С.Н. Краевський // Репональна економжа". - 2007. - № 2. -С. 7-21.
12. Greening of Education: Ukraine's Contribution. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.uncsd2012.org/index.php? page=view&nr=77&type=1006&menu=36.
13. Туниця Ю.Ю. Еколопзацш економши: полiтико-економiчний аспект / Ю.Ю. Туниця, Т.Ю. Туниця // В кн. Пол^ична економш: к;тор1я, сучасшсть, майбутне : монографiя / за ред. В.М. Гейця, В.М. Тарасевича. - К. : ООО "Принтхаус Римм", 2015. - С. 495-505.
14. Туниця Ю.Ю. Майбутне Украши - в глобальней систем сталого розвитку / Ю.Ю. Туниця // Урядовий кур'ер. - № 147 вiд 16.08.2012 р. - С. 10.
15. Еколопчна Конституция Землi. Методологiчнi засади / за ред. акад. НАН Украши, д-ра екон. наук, проф. Ю.Ю. Тунищ. - Львш : РВВ НЛТУ Украши, 2011. - 440 с.
16. Экологическая Конституция Земли. Методологические основы : пер. с укр. с незначит. измен. и доп. / под ред. акад. НАН Украины, проф. Ю.Ю. Туныци. - Луцк : ДП "Волинсью ста-рожитностп", 2012. - 559 с.
17. Туниця Ю.Ю. Мiсiя Украши в ОБСС: торувати шлях до еколопчно безпечного свпу / Ю.Ю. Туниця // Газета "День". - 2013. - № 137. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.day.kiev.ua/uk/article/svitovi-diskusiyi/misiya-ukrayini-v-obsie-toruvati-shlyah-do-ekolo-gichno-bezpechnogo- svitu.
18. World Environmental Constitution. Methodological Foundation / Edited by Prof., Dr. Yuriy Tunytsya - Lviv : Ukrainian National Forestry University Press, 2014. - 400 p. / Translated from the Ukrainian edition with minor amendments and additions.
Туныця Ю.Ю. Концептуальные принципы позиции Украины на международных форумах по окружающей среде и развитию
Осуществлена попытка предыдущего, далеко неполного по фактажу, глубине анализа и масштабам, научного осмысления позиции Украины на международных форумах по проблемам охраны окружающей среды и устойчивого развития. Рядом с профессиональным обоснованием конкретных институционных положений устойчивого развития - необходимостью признания идеи Экологической Конституции Земли с одновременным основанием Мировой Экологической Организации и экологизацией знаний как фактора становления зеленой экономики - затронуты вопросы безответственного отношения чиновников к использованию научных достижений в этой сфере, которая не способствует подъему международного имиджа Украины и утверждению ее геополитической роли в мире. Подчеркнуто, что проблема устойчивого развития нахо-
дится в центре внимания Организации Объединенных Наций, начиная со второй половины 80-х годов ХХ века. Она до этого времени остается нерешенным ключевым заданием мировой науки, хозяйственной практики и национальной и международной политики. Такое задание можно решить лишь совместными усилиями науки, власти и гражданского общества.
Ключевые слова: устойчивое развитие, институционные рамки, Основной закон окружающей среды планеты, Мировая Экологическая Организация, экологизация знаний и производственной деятельности.
Tunytsya Yu.Yu. Conceptual Foundations for Position of Ukraine at International Fora on Environment and Development
The paper presents preliminary attempt of scientific comprehension for what is the position of Ukraine at international fora on issues of environment protection and sustainable development. This attempt is far from being complete by facts range, depth of analysis and scope. It focuses mainly on professional substantiation for specific institutional provisions of sustainable development, before all the need to recognize the idea of World Environmental Constitution while establishing the World Environmental Organization and greening of knowledge as a factor for formation of a green economy. Also the questions are raised squarely pertaining irresponsible attitude of officials to proper use of scientific achievements in this area, that does not improve the international image of Ukraine and does not make its geopolitical role in the world stronger. The author noted that the problem of sustainable development is the focus of United Nations since the second half of 80 s of last century. It remains so far unresolved key objective for the world science, business practices as well as for national and international policy. This tusk can be fulfilled only by joint efforts of science, governments and civil society.
Keywords: sustainable development, institutional framework, the basic law of the global environment, World Environmental Organization, greening of knowledge and production activities.
УДК 581.5:504 Доц. О.Я. Думич, канд. бюл. наук - Львгвський НУ ¡м. 1вана Франка; доц. Р.М. Данилик, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЗООПЛАНКТОНН1 УГРУПОВАННЯ ВОДОЙМ М1СТА ЛЬВОВА (НА ПРИКЛАД1 П1СКОВИХ ОЗЕР)
Проведено комплексне дослщження таксож^чного складу та динамши чисель-ност й бюмаси зоопланктону на прикладi Шскових озер комплексно! зелено! зони Львова. Еколопчний стан водойм оцшено за загальноприйнятими методиками, вико-ристовуючи також шдекс Пантле-Бука, а рiзнoманiття зоопланктону озер - шдексами видового рiзнoманiття Шеннона та Чекановського-Сьоренсена. Угруповання зоопланктону двох дослщжених Шскових озер мicтить 33 види коловерток i ракошдабних, як належать до 25 рoдiв. Визначено показники видового рiзнoманiття та видово! спорщне-носп, встановлено сапробний статус водойм. Переважаючими в обох водоймах е угруповання, яю можуть перебувати шд впливом антропогенних навантажень. Так угруповання характеризуются стшюстю i стабшьшстю в екосистемах i вщповщно мають вплив на еколопчний стан цих систем, передовим, на яюсть води.
Ключовi слова: зоопланктон, сапробшсть, пдроекосистема, зелена зона мюта.
Парк "ПкковГ озера" - невелика територш зелено! зони мкта Львова, за-гальною площею 5,8 га. У його межах розмщуються два озера з площею водного дзеркала 1,8 га. Парк було облаштовано у 1960-тГ роки на мкщ зруйнованого ландшафту - колишшх кар'ерГв з видобутку шску. Озера утворилися через про-сочування води на дно пщано! ви!мки [3]. Основна функця парку - рекре-
