CC BY
12
УДК: 341.24+349.6 Доц. Т.Ю. Туниця, канд. екон. наук -Львiвський НУ
M. 1вана Франка
ВПЛИВ ШСТИТУЦШНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Проаналiзовано мiжнародне шституцшне середовище як головний чинник, що сприятиме прийняттю майбутньо'1 Еколопчно'1 Конституцп Землi. Виявленi основнi перешкоди, яю з високою ймовiрнiстю можуть реально постати на шляху визнання, прийняття та реалiзащi норм цього глобального економшо-правового документа.
Ключов1 слова: Еколопчна Конституцiя Землi, iнституцiйне середовище, мiж-народна економiчна полiтика.
Assist. prof. T. Yu. Tunytsya - L'viv NU named after Ivan Franko
Impact of institutional environment on providing the norms of the World Environmental Constitution
An international institutional environment is analysed as a main factor that will be assists in acceptance of future World Environmental Constitution. Founded out the main obstacles, which with high probability can really get up on the way of confession, acceptance and realization of norms of this global legal document.
Keywords: World Environmental Constitution, institutional environment, international economic policy.
Сучасна глобал1защя зумовлюе потребу у виробленш адекватних гло-бальних економжо-правових мехашзм1в розв'язання гострих еколопчних проблем. Необхщшсть вироблення таких мехашзм1в об'ективно пов'язана з тим, що багато в чому питання формування модел1 сталого еколого-еконо-м1чного розвитку стало р1вноцшним питанню про виживання людства. Ство-рення Екологiчноi Конституцп Земл1 (ЕКЗ) по сут означатиме перехщ до но-воi парадигми соцiально-економiчних вiдносин у свiтi, до формування нового економiчного порядку, що мае прийти на замшу несправедливы, небезпечнш та неефективнiй системi мiжнародних економiчних вiдносин, яка засно-вуеться на правi сили та екстраполяци логiки споживання на глобальний еко-номiчний порядок.
Право народiв на нормальне iснування, iншими словами - на дос-татньо високу частку виробленого глобального продукту та на еколопчно прийнятш умови iснування, уже прописано в базових мiжнародних угодах та статутних документах мiжнародних оргашзацш (наприклад ООН). Але, з ог-ляду на критичну екологiчну ситуацш, цього ще явно недостатньо. Нагрома-дження низки глобальних проблем у системi мсуспiльство - природа" призве-ло не просто до значного попршення екологiчноi ситуацй' на планет^ але й сягнуло рiвня екологiчноi кризи.
Мiжнародна спiвдружнiсть нацiй докладае чималих, але очевидно, ще недостатшх зусиль, щоб запобiгти глобальнiй еколопчнш катастрофi. Свiто-вий форум у Йоганесбурзi (2002 р.) ще раз продемонстрував серйозну роз-бiжнiсть у позищях рiзних держав i ix неспроможнiсть домовитися з найiс-тотнiшиx моментiв стратегй' сталого розвитку. Це саме стосуеться проблеми дотримання вимог Кютського протоколу, про що зараз йдеться на дебатах рiзного рiвня з проблем змши клiмату Земль Цiлком зрозумiло, що створення
i прийняття ЕКЗ допомогло би в усуненш згаданих вище розбiжностей. Але на прийняття i, головне, на дотримання норм ЕКЗ ютотний вплив буде мати piBeHb досконалостi мiжнародного шституцшного середовища.
Нагадаемо, що iнституцiйне середовище охоплюе сукупнiсть осново-положних пол^ичних, соцiальних i юридичних правил, як утворюють базис для виробництва, обмшу i розподiлу [1]. 1нститути - це вироблеш людьми формальнi та неформальш обмеження (законодавчi акти i добровiльно прийнятi кодекси поведiнки), а також шструменти примусу. 1нститути визна-чають правила гри учасникiв суспiльно-економiчних вiдносин, в ролi яких виступають переважно рiзноманiтнi оргашзаци. Iнституцiйнi рамки вплива-ють на розвиток оргашзацшних утворень, а оргашзаци, своею чергою, впли-вають на змiни шституцшних рамок. Виходячи з цього, суб'екти господарю-вання та 1хню економiчну дiяльнiсть необхiдно розглядати як головний дви-гун економiчного прогресу, а шститути як чинники, що визначають (регулю-ють i обмежують) 1хню поведiнку.
Всi цi обставини, на нашу думку, е особливо важливими при пошуку шляхiв розв'язання проблеми шдготовки проекту Еколопчно! Конституцп Земл^ оскiльки цей безпрецедентний акт повинен мати характер глобального економжо-правового документа.
З точки зору шститущоналю^в, економжа це - процес прийняття та реалiзацil рiшень, у якому окремi економiчнi (господарчi) суб'екти рiзними способами виборюють у конкурентны боротьбi належне мiсце, максимiзу-ючи результати свое! дiяльностi. Тобто економiка охоплюе не тшьки ринковi вiдносини, але й шститути, завдяки яким ринок функщонуе. 1ншими словами, ринок шдпорядковуеться правилам, якi сформованi iнституцiйним сере-довищем. Звiдси зрозумiло, наскiльки важливо на цьому етапi опрацювання концепцп ЕКЗ передбачити, як будуть реагувати економжи рiзних краш на прийняття ЕКЗ i запровадження li норм. Адже сьогодш успiх розвитку еконо-мiки головним чином залежить вщ доступу до наявних запасiв природних ре-сурсiв та вiд стану природного життевого довкiлля. Запаси природних ресур-сiв, зокрема, нафти, газу, вугшля та iнших, вже вичерпуються. Природ^ щоб створити цi запаси, були потрiбнi мiльйони рокiв, а витрачеш вони можуть буди за кшькасот лiт. Тому сьогоднi треба не тшьки серйозно замислитися над тим, як не допустити подальшого виснаження природних багатств, але й адекватно дiяти у цьому напрямку.
Особливо! гостроти ситуаци надае поглиблення технолопчних проце-сiв мiжнародного подшу працi та унiверсалiзацiя спецiалiзацiйно-коопера-цшних систем. Така унiверсалiзацiя означае дедалi бiльшi обсяги залучення природних ресуршв - матерiалiв, енергоносив, а також пращ, каппашв, ви-никнення та стрiмке поширення передових технологiй, що не може не спри-чинити збшьшення навантаження на екосистеми, додаткових випробувань природних репродуктивних механiзмiв у планетарних масштабах.
Серйозною перешкодою на шляху реалiзацii мiжнародних домовле-ностей з проблем сталого розвитку е юридично необов'язковий характер вщ-повщних документiв свiтовоi спiльноти. Досить сказати, що нав^ь рекомен-
даци Генерально! Асамбле! ООН не мають обов'язково! сили (за винятком рь шень Ради Безпеки ООН). Саме тому i виникла iдея створення Еколопчно! Конституцп Землi, яка може забезпечити штернащональне втручання в про-цеси екологiчного контролю за економiчною дiяльнiстю з метою захисту природного середовища.
Вперше iдея ЕКЗ дискутувалася на конференцп з проблем федералiз-му, яка вiдбулася у кв^ш 1992 р. в унiверситетi Гофстра у Нью-Йорку (напе-редоднi Конференцп ООН з довкiлля i розвитку "Рю-92") [2]. Метою ЕКЗ е розробка основного закону еколопчно! безпеки, програми сталого розвитку й виживання цившзацп. ЕКЗ - мiжнародний правовий акт, який мае визначити допустимi норми економiчноl дiяльностi держав у единш глобальнiй со-цiоекологiчнiй системi Землi.
У 1997 р. на 19-й спещальнш сесп Генерально! Асамбле! ООН у спшь-нiй заявi глав держав й урядiв Бразилп, Нiмеччини, Сiнгапуру та ПАР, а та-кож у виступi Президента Украши на цiй сесп було виголошено iдею створення Свггово1 еколопчно! оргашзацп (СЕО) на базi програми ООН ЮНЕП [2, с. 203] та Глобального правового акта, покликаного гарантувати еколопч-ну безпеку вЫх кра!н свiту [3]. У спшьнш заявi чотирьох кра!н наголошува-лося, що наприкiнцi ХХ ст. людству надаються епохальнi шанси, про як ще недавно не можна було й мрiяти. Зростае усвщомлення того, що збереження планети, як i мир на Землi е рiвновеликим завданням спiльноти народiв. До-леносне питання - якнайдовше зберегти природш життевi умови та ресурси планети - мае ч^ко й незмшно стояти на порядку денному ООН.
Об'ективна необхiднiсть прийняття ЕКЗ диктуеться, з одного боку, невпинною деградащею природного довкшля, а з шшого - неможливiстю без ч^ких юридичних зобов'язань спонукати уряди вЫх кра!н до непростих кро-юв у напрямi полiпшення ситуацп. Практика останшх десятилiть доводить, що без мiжнародноl кодифшацп умов та механiзмiв сощально-еколопчно! дь яльностi свггово1 спшьноти розв'язати це завдання реально не вдасться.
Для шституцшного забезпечення норм майбутньо! Еколопчно! Конституцп Землi необхiдно передбачити не тiльки реформування структури ООН з тим, щоб сформувати органи управлiння, регулювання та контролю за дотримання норм цього акта [2, с. 289]. На нашу думку, не менш важливим буде також формування громадянського суспшьства i посилення впливу гро-мадськост та полiтичних партiй на економiчну полiтику держав, яка б вщпо-вiдала нормам ЕКЗ.
Як вщомо, в системi органiв контролю за дотриманням норм еколопч-но безпечно! економiчноl дiяльностi нацiональних i мiжнародних структур пропонуеться, по-перше, поширити мандат Ради Безпеки ООН, поруч з и тра-дицiйними функцiями, i на розв'язання мiжнародних екологiчних проблем; по-друге, створити на базi програми ООН з довкшля (ЦЫЕР) Мiжнародноl еколопчно! оргашзацп або Агентства з довкшля; по-трете, створити Мiжна-родну службу мошторингу, Мiжнародний екологiчний суд та Мiжнародного екологiчного банку [2]. Ц шституцп, згiдно з нормами ЕКЗ, повинш забезпе-чувати таку економiчну дiяльнiсть, яка спрямована на шдтримку принципiв сталого розвитку.
Треба зазначити, що в ЕКЗ необхщно буде вщобразити взаемостосун-ки i сшвпрацю новостворено! Св^ово! еколопчно! оргашзаци з шшими мiж-народними органiзацiями, такими як СОТ, МООЗ, МОП, ФАО ООН, МАГА-ТЕ та шшими. Водночас важливо також сформулювати роль мюцево! судово! влади у виршенш локальних еколого-економiчних проблем. Крiм цього, для шституцшного забезпечення норм ЕКЗ треба передбачити гаранти економiч-ного стимулювання рацiонального використання, охорони i вiдтворення природного довкiлля i ресурсiв, а також санкцiй за !х нерацiональне використання та деструктивний вплив на довкiлля.
Одшею з важливих характеристик якостi шституцшного середовища (в контекст дано! проблематики) е мiжнароднi договори з охорони довкшля. Треба зазначити, що природоохоронне законодавство, хоча i е досить обширним i всебiчним, на практищ дiе ще недостатньо ефективно. Причин цьому багато. Але одшею з найважливших е невiдповiднiсть тяжкосп покарання небезпецi злочину, зокрема, низью ставки стягуваних штрафiв. Кримiнальна вщповщаль-нiсть i вiдшкодування нанесеного збитку застосовуються значно рiдше, нiж це було потрiбним на думку експертв. До того ж окремим завданням е розробка правового мехашзму захисту екологiчних прав людини. Бiльш розвиненою еко-лого-правова система е в швшчноевропейських кра!нах, а також у США, де типовою е ситуащя, коли кожен громадянин, здоров'я якого постраждало вiд шкiдливих викидiв того чи iншого пiдприемства, подае позов з вимогою матерь ального вiдшкодування компенсацii, оцiнюючи свое здоров'я в достатньо вели-ку суму. Шдприемство, яке своею дiяльнiстю спричинило шкоду здоров'ю гро-мадянина, змушене буде вживати термiнових заходiв до зниження забруднення, до чого його спонукатиме вже суто економiчний штерес.
Про рiвень iнституцiйного середовища можна судити за кшьюстю шд-писаних мiжнародних договорiв з охорони довкшля та кшьюстю кра!н, якi беруть участь в цих мiжнародних домовленостях. Кшьюсть мiжнародних до-говорiв з охорони довкшля, шдписаних кра!нами з 1886 до 2000 рр. та кшьюсть кра!н, яю стали учасниками мiжнародних договорiв з охорони довкшля, показано на рис. 1-2. Як бачимо, найбшьша концентращя шдписання мiжна-родних договорiв з охорони довкшля спостершаеться в повоеннi роки (у 70-х рр. та 90-х рр. ХХ ст.) Зауважимо, що дедалi частше до шдписання мiжна-родних договорiв з охорони довкшля залучаються малi кра!ни (передусiм це кра!ни, що розвиваються), якi вщносно донедавна не брали активно! участ у мiжнароднiй кооперацii з охорони довкшля.
Ми припускаемо, що покращення шституцшного середовища в кож-нш окремо взятiй краiнi i у свт загалом сприятиме швидшiй реалiзацii норм ЕКЗ. Якщо дана гшотеза вiрна, тодi покращення iнституцiйного середовища повинно позитивно впливати на стан довкшля i еколопчну ситуацiю, тобто стан природного життевого середовища мае полшшуватися. Це можна пере-вiрити, проаналiзувавши статистичнi данi щодо шституцшного середовища, та даш щодо якост довкiлля.
Рiвень розвитку iнституцiйного середовища, о^м наявностi велико! кiлькостi мiжнародних договорiв, можна оцiнити, використовуючи також ш-
шi характеристики - це рiвень демократ^', свободи, доступу до шформаци, розвиток мас-медiа, освiти i науки, державш видатки на соцiальне забезпе-чення, охорону здоров'я та iн.
И 25 а о и
о
1-1 о
и
5
я
п
о
6
Я и в х а (j я Я
5 к «а Z "3
ив
20
15
10
0
♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦♦
♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦
—♦-♦—♦-♦-
♦ ♦
О ♦♦ ♦
♦♦♦
Роки
1855 1865 1875 1885 1895 1905 1915 1925 1935 1945 1955 1965 1975 1985 1995 2005
Рис. 1. Ктьшсть мiжнародних договорiв з охорони довктля, мдписаних кратами з 1886 до 2000роки. Джерело: Побудовано на nidcmaei даних [4]
200
150
100
50
♦
♦
♦ ♦♦
♦ ♦
♦ ♦ ♦ ♦♦ ♦
V.
I
♦ ♦
♦ ♦ «♦
> fr» <»
Роки
1855 1865 1875 1885 1895 1905 1915 1925 1935 1945 1955 1965 1975 1985 1995 2005 Рис. 2. Ктьшсть крат, як стали учасниками мiжнародних договорiв з охорони довктля. Джерело: Побудовано на nidcmaei даних [4]
У нашому дослщженш було використано Political Right Index (шдекс полггичних прав) та Level of Democracy/Autocracy Index (шдекс рiвня демок-ратп/автократп) як незалежш змшш. Political Right Index визначае стушнь свободи у виборчому процеЫ, полггичному плюралiзмi та прийняттi рiшень, а також яюсть функцiонування уряду. Показник розраховуе Freedom House за семибальною шкалою вщ 1 до 7, де 1 вщображае найбiльш вiльний стушнь свободи, 7 - вщповщно найменш вiльний [5]. 1ндекс Level of Democracy/Autocracy мае шкалу вщ -10 до +10 [6]. Значення +10 свiдчить, що в кра1ш iснуе достатньо демократичний устрш, а -10 - сильно автократичний. Максимальне
додатне значення (тобто +10) означае, що юнуе цiлком демократичний уряд, який мае таю характеры ознаки: а) досконала конкyренцiя yчаcтi в пол^ич-ному процесц б) наявнicть iнcтитyцiйних обмежень для виконавчо! влади; в) гарания громадянсько1' свободи вciм громадянам у ïx щоденному життi та ïx yчаcтi в полiтичниx процесах.
Для характеристики природного життевого довюлля можна викорис-тати багато рiзноманiтниx показниюв. До них належать показники: стану ви-користання й охорони земельних ресурЫв; стану використання й охорони ль сових реcyрciв; стану й охорони заповщних територiй i люових насаджень на територiï; стану забруднення й охорони атмосфери; стану використання й охорони водних ресурЫв; охорони надр i ращонального використання мше-ральних реcyрciв, а також показники розвитку сшьського господарства, якос-т продовольства та iншi.
Для проведення економетричного аналiзy ми зосередили увагу на ви-кидах СО2 на душу населення [7]. У моделi було використано аналiз трьох названих вище показникiв за 30 роюв (з 1972 до 2002 роки) для 74 краш свь ту. Решту краïн cвiтy було вилучено з дослщження у зв'язку з вщсутшстю на-лежних даних за вибраними показниками.
Модель була записана таким рiвнянням:
EMI S/г = A + B(PRIit) + C(LDIff) + error term , ( 1 )
де: EMISit - викиди СО2 i-ï краïни в чаci t; PRIit - iндекc полiтичниx прав i-ï краïни в чаci t; LDIit - iндекc рiвня демократiï / автократи i-ï краши в час t; A - константа; В, С - коефщенти, якi необхщно визначити; error term - зна-чення похибки.
Для аналiзy було використано моделювання панельних даних з фжсо-ваним ефектом. Така модель виявилась найбшьш адекватною для даного ана-лiзy. Показана нижче модель вiдображаe взаемозв'язки мiж полiпшенням ш-cтитyцiйного середовища та викидами СО2 в атмосферу. Загалом для всього cвiтового господарства спостершаеться позитивний ефект на довюлля вщ покращення iнcтитyцiйного середовища. Якщо аналiзyвати тi cамi показники окремо для кожно1' краши, то виявляеться, що у менш розвинених крашах ic-нуе обернена кореляцiя мiж залежною та незалежними змiнними.
Постае питання, чи готове св^ове сшвтовариство до формування i пiдпиcання нового Всесвгтнього договору екологiчноï безпеки людства у виг-лядi Екологiчноï Конституци Землi? Виходячи з резyльтатiв цього дослщжен-ня (можливо не зовЫм досконалого), можна зробити висновок, що нерiвнicть краш у cоцiально-економiчномy розвитку, неоднаковий рiвень розвитку ix ш-cтитyцiйного середовища гальмуватиме прийняття та реалiзацiю ЕКЗ.
Основними перешкодами на шляху реалiзацiï норм ЕКЗ, на нашу думку, будуть: неоднаковий cоцiально-економiчний розвиток; неоднаковий рь вень розвитку шституцшного середовища; етшчно-культурш та релтйш вщ-мiнноcтi i суперечностц cyб,eктивнi причини, якi полягатимуть у суперечнос-тях мiж високорозвинутими крашами i крашами, що розвиваються.
ЕКЗ передбачае вщповщальшсть i рiвнicть перед ïï нормами вcix сто-рш. Але економiка високорозвинено!" краши з високим рiвнем ВВП мае бшь-
ший негативний вплив на природне життеве довкiлля, шж економжа слабороз-винено! кра!ни. Норми ЕКЗ повинш вир1внювати можливост економ1чного розвитку для вс1х кра!н. Кра!ни, що розвиваються, повинш мати можливють шдшмати р1вень нащонального виробництва до еколопчно допустимих норм, а високорозвинеш кра!ни повинш або стримувати темпи свого економ1чного розвитку (що абсолютно не сприймаеться урядами цих кра!н) або ж приводити нащональне виробництво (всю господарську д1яльнють) у вщповщшсть до еколопчних обмежень, як повинш бути однаковими для вс1х кра!н свггу.
Модель взаемозв'язшв мiж емшями СО2 та шституцшним середовищем у 74-х крагнах ceimy
Залежна змшна: EMIS
Метод: панельш даш методом найменших квадрат1в з ф1ксованими ефектами
Виб1рка: 1972-2002 рр.
Перюд спостережень: 30 рок1в
Кшьюсть краш: 74
Загальний масив (незбалансованих) спостережень: 2123
Змiннi Коефь щент Стандартна помилка t-статистика Имовiр-н1сть
PRI 17.32328 7.463939 2.320930 0.0204
LDI 3.743161 1.961863 1.907963 0.0565
R-квадрат 0.810638 Середня залежна змшна 447.0867
Вивiрений R-квадрат 0.803700 Стандартна диспершя залежно! змшно! 497.9316
Стандартна похибка регреси 220.6125 Залишкова сума квадратiв 99627197
F-статистика 8762.977 Статистика Дурбша-Ватсона 1.574130
Значимiсть F-статистики 0.000000 1
*У модел1 не показано значення фшсованих ефекпв.
У теори мiжнародних економiчних вiдносин, як вщомо, виокремлюють-ся так зваш мвеликi краши" i Mмалi краши". Зрозумiло, що мала кра!на не мае змоги впливати на економ^ велико! кра!ни i на св^ове господарство загалом (виняток можуть становити впливи техногенних та природних еколопчних катастроф - широкомасштабне забруднення довкшля, землетруси, стихiйнi лиха i т.д.). Водночас велика кра!на мае прямий вплив на економшу мало!. Розвиток нацюнально! економiки мало! краши багато в чому залежить вщ чинникiв, якi формуються великими кра!нами. Сюди належать змiна курсiв свгтових валют, iнфляцiйнi процеси, обсяги торпвельного обiгу, а також, скаж1мо, ршення кра-!н "велико! вiсiмки" (0-8) тощо. Цi та iншi чинники створюють обмеження для розвитку мало! краши. Норми ж ЕКЗ повинш бути чинником однакового впли-ву як на економ^ мало! кра!ни, так i на економiку велико! кра!ни.
Якщо опиратися на результати нашого дослiдження, то виглядае, що щея ЕКЗ краще сприйматиметься високо розвиненими кра!нами, у яких шститу-цiйне середовище бiльш досконале. З шшого боку, кра!ни з великим економiч-ним потенцiалом через шертшсть економiчного мислення та нацiональний его-!зм можуть, навпаки, стати основними противниками прийняття ЕКЗ.
Для прикладу, Франщя пропонуе реформувати Програму ООН з довкшля (ЮНЕП) в оргашзащю з бiльш широкими повноваженнями - Агентство ООН з довкшля. До реч^ така оргашзащя е одшею iз ранiше запропонованих
Укра'ною структур у цшснш системi глобально' екологiчноi безпеки, яка вь дображена у Сxемi реформування органiв ООН з метою реашзаци положень Екологiчноi Конституцп Землi [2, с. 289]. 1шщативу Францii пiдтримали 45 кра'н свггу, якi вважають, що така оргашзащя могла би об'еднати всi держави св^у навколо iдеi екологiчного порятунку людства, контролювати i керувати багатьма еколопчними iнiцiативами. Проте iнiцiативу Францп не шдтриму-ють кра'ни, як найбiльше забруднюють атмосферу Землi. Зокрема, щею Свь тово' екологiчноi оргашзацп не подшяють США. Ця кра'на традицiйно вдаи-ляе будь-якi схеми мiжнародного контролю над власним суверенитетом в га-лузi охорони природи. Згадаймо негативне ставлення США до ратифжацп шщшованого i ранiше тдписаного ними ж Кiотського протоколу. Таких прикладiв можна навести багато. Фактом залишаеться те, що великi кра'ни з огляду на нацiональнi економiчнi iнтереси, часто вiдмовляються вiд укладе-них ними мiжнародниx екологiчниx домовленостей.
Деяк кра'ни, наприклад Бразилiя, Iндiя та Китай, бурхливо розвиваючи свою економжу, та iстотно забруднюючи атмосферу i створення парникового ефекту, теж не сприймають укра'нсько' та французько' iдей про створення Агентства ООН з довкшля.
Таким чином, рiвноправнiсть норм ЕКЗ для вЫх кра'н свiту, як це не парадоксально, може стати реальною перешкодою для ii схвалення.
Л1тература
1. Мир словарей. Экономический словарь <http://mirslovarei.com/category_eco/ INSTI-TUCI0NALNAJA-SREDA-38401.html.
2. Тумиця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земл1. 1дея. Концепц1я. Проблеми. - Л.: ВЦ ЛНУ 1м. I. Франка, 2002. - Ч. 1.
3. Гарамтувати еколог1чму безпеку планети: Виступ Президента Укра'ни на 19-й спе-ц1альн1й сес1'1 Генерально' Асамбле' ООН для всеб1чного огляду та оцшки ходу зд1йснення "Порядку денного на XXI столггтя"// Урядовий кур'ер. - 1997, № 114-115.
4. Center for International Earth Science Information Network (CIESIN). Environmental Treaties and Resource Indicators (ENTRI). Palisades, NY: CIESIN, Columbia University. < http:// sedac.ciesin.columbia. edu/ entri/.
5. Статистичм1 дам1 доступно: http://www.freedomhouse.org/ або http://earthtrends.wri.org
6. Статистичм1 дам1 доступно: http://www.cidcm.umd.edu/inscr/polity/index.htm або http:// earthtrends .wri. org
7. Статистичм1 дам1 по викидах СО2 на душу населення доступно: http://earthtrends.wri.org
УДК 330:502.4 Ст. викл. А.Ю. Якимчук, канд. екон. наук - НУ водного
господарства та природокористування, м. Пвне
ЕКОНОМ1ЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ У КОНТЕКСТ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦ11 ЗЕМЛ1
На основi узагальнення наукових публшацш та власних вишукувань здшснено еколого-економiчне обгрунтування розвитку природно-заповщного фонду у контек-стi тдготовки Екологiчноi Конституцп' Землi.
Ключов1 слова: Екологiчна Конституцiя Землi, еколого-економiчна оцiнка, природно-заповiдний фонд.
