CC BY
17
цес1в й опрацювання управлшських ршень, а також пропонованих Ю.Ю. Ту-ницею [6] Ради Екологiчноi Безпеки, Мiжнародного Екологiчного суду, Мiжнародного Екологiчного Банку, Мiжнародноi Екологiчноi Полщп та
шших оргатв.
На нашу думку, можна дискутувати з приводу назви, структури чи на-повнення ЕКЗ. Може, доречшше 1й дати назву "Глобальна Конститущя Ста-лого Розвитку", "Глобальна Конститущя виживання", чи просто "Глобальна Конститущя" або "Конститущя ЗемлГ, одним 1з роздшв яко'' була б ЕКЗ. Ад-же потр1бн1 також економ1чна, сощальна, демограф1чна, гумаштарна, поль тична конституцп, чи, в1рн1ше, в1дпов1дн1 роздши зведено'' "Конституцп Зем-лГ. Але найменшого сумтву щодо вде!" ЕКЗ, ii актуальносп i своечасносп не повинно бути. Без тако!" Конституцп i вiдповiдних мiжнародних структур, створених для втшення ii' норм у життя, охорони та дотримання, виконання "Agenda-21", реалiзацiя програми сталого розвитку залишиться декларацieю. Свiтове сусшльство сповзатиме в епоху нових глобальних криз i мiжнарод-них конфлштав.
Лiтература
1. Браун Л.Р., Флавш К., Френч Г. та iH. Стан свпу 2000. Доповiдь 1нституту Всес-BiTHboro Спостереження про прогрес до сталого суспшьства. - К.: 1нтелсфера, 2000. - 285 с.
2. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. - М.: Наука, 1977. - 192 с.
3. Голубець М.А. Вщ бioсфери до сощосфери. - Льв]в: Пoллi, 1997а. - 256 с.
4. Голубець М.А. Плшка життя. - Лbвiв: Полл^ 19976. - 186 с.
5. Програма дiй. "Порядок денний на XXI стсшття" (Agenda - 21). - К.: 1нтелсфера, 2000. - 359 с.
6. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Землi. - ^BiB: Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
УДК 338.246:502.34 Проф. М.В. Костицький, академт -
АПН Украти, м. Kuie
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Розглядаеться Екoлoгiчна Концепця Землi (ЕКЗ) як об'ективний етап розвитку цившзацп. У правовому ракурс шалiзуються вiсiм блoкiв проблем ЕКЗ: зв'язок ЕКЗ з нацюнальними Конституцшми i мiжнарoдними правовими актами, мiжнарoдними правовими оргашзащями та 1хн1ми Статутам; потреба в регулюванш взаемин мiж нацшми, народам, етносами, людьми, окремою особою, мiжнарoдними оргашзаць ями; домшування еколопчних проблем на планет i потреби переходу у правовому врегулюванш вщ охорони природи до глобального правового регулювання взаемин людини i природи; структура ЕКЗ; проблеми виршення складу розробниюв ЕКЗ та порядок ii прийняття; питання про характер правових норм в ЕКЗ.
Prof. M. V. Kostyckiy - Kyiv Methodological problems of World Ecological Constitution
There are considered World Ecological Constitution (WEC) as an objective phase of civilization evolution. In this article was made analysis of eight problem group: connection
WEC with national Constitutions and international legal acts, international organizations and their statutes; necessity of relationship adjustment between nations, peoples, ethnic groups, persons, international organizations; domination of ecological problems and necessity of transfer from environment preservation to global legal regulation of relations between human being and nature; WEC structure; structure of WEC creators; questions about nature of WEC legal regulations.
Еколопчна Конституидя Землi (ЕКЗ) e надзвичайно оригшальним яви-щем, дуже важливою подieю, яка зародилася 10 ротв тому i на сьогодш стала предметом виступу провiдникiв нашо1 держави на мiжнародних форумах, презентацiях, сесiï генерально1 Асамбле1 ООН та iн.
Прагнучи переосмислити та розвинути у правовому ракурс напраць-оване професором Ю.Ю. Туницею та його колегами, розглянемо вкш блоюв проблем, пов'язаних зi створенням ЕКЗ як правово'' основи стратеги сталого розвитку.
В юриспруденцiï e сво'' закони, якi не тшьки пов'язанi з тим, що юрис-пруденцiя забезпечуе правове регулювання сусшльнпх вiдносин, вiдносин мiж людьми, але й розробляе технологда такого регулювання, що нази-ваеться законодавчою технолопею, або законодавчою технiкою. Вiдповiдно до njeï технiки та нацiональних традищй законодавчi акти рiвня конституцiï е писаними (як цiлiсний акт) i неписаними (власне, писаними, але не в одному, а в десятках нормативних акпв). Наприклад, Великобританiя не мае "писано!" Конституцп, але в нш дiють нормативнi акти, ят сягають сиво1 давнини, починаючи з Велико1 хартiï вiльностей 1213 року (приблизно 800 рок1в). Тому ЕКЗ без сумшву мала би бути писаним правовим актом. Вона мала би бути певним полггичнпм компромiсом мiж рiзними державами, яш представля-ють рiзнi культури, рiзнi раси, рiзнi наци i рiзний рiвень розвитку економжи, полiтики i права. Це мав би бути певний сусшльний договiр. Очевидно, я зга-дую Ж. -Ж. Русо, який казав, що в основi творения держави i права лежить сусшльний договiр, який шхто нiколи не пiдписував, але суттю права нащ-онального чи мiжнародного е суспiльний договiр. Очевидно, ЕКЗ - це теж сусшльний договiр, але не новиня утошя, а глобальний правовий акт.
Другий блок проблем - це зв'язок ЕКЗ з нащональнпми Конститущ-ями i мiжнародними правовими актами, мiжнародними правовими оргашза-цiями та 1хшми Статутами та ЕКЗ. Очевидно, що нащональш Конституцiï ма-ють специфiчний нацiональний характер. Ми тiшимося, що нашi предки ще у 1710 р. започаткували "писану" Конституцiю, вперше в Gвропi, i тiльки сусь ди нашi, поляки, реалiзували свою Конститущю майже через 30 ли у 1739 р., а вже шзшше - Декларацiя прав людини i громадянина (1789 р.), "Перша Конститущя" (1793 р.), "Друга Конститущя" (1799 р.) у Францп, Декларащя незалежносп (1776 р.) та Конституидя США (1787 р.). I тому, очевидно, як правовий акт глобального характеру, ЕКЗ мала би враховувати ид концепту-альш дде1, ят розробили рiзнi народи впродовж творення сво1х Конституцiй як основи нащонального права.
Третiй блок проблем пов'язаний iз питанням, чи е потреба регулювати взаемин мiж нацiями, народами, етносами, людьми, окремою особою, цивш-
1. Теоретичш аспекти глобально'1 та репонально*! еколопчно*! безпеки
19
защею, ООН, мiжнародними органiзацiями на такому високому ршш, власне Конституцiйним актом? На мш погляд, ми дозрши у 3-му гисячолип i 21-му сголггп до творения Конституцiйного акту глобального ршня, глобального взiрця. Передумовою творення гако1 Консгигуцií е, у першу чергу, еколопч-нi, економiчнi, кульгуролопчш, полiгичнi умови, i нарешгi те, що нази-ваеться "свiгова павутина" (Iнгернег). Можливо вона не мае "чистого" вщно-шення до ЕКЗ, але гехнологiчне забезпечення передачi шформацп про право-ву оцiнку, правомiрну поведанку держав, юридичних осiб, корпорацш, при-вагних осiб, можливiсгь врегульовуваги, навиъ дачi санкцiй через гехноло-гiчнi сгрукгури 1нтернегу, стае немов нарiжним каменем при сгвореннi ЕКЗ i цiеí сисгеми.
Чегвергий блок проблем пов'язаний з домшуванням еколопчних проблем на планегi i погреби переходу при правовому врегулюванш вщ охо-рони природи рацiоналъноí експлуагацц довкiлля для забезпечення розвигку прогресу на нацiоналъному, континентальному i мiжнародному рiвнях до глобального правового регулювання взаемин людини i природи, до глоба-лiсгсъкого правового акту консгигущйного рiвня. Очевидно, що присугнi на конференцц вченi, якi займаюгься еколопчними га економiчними проблемами, рашше гак чи iнакше, у свош пракгицi займалися пиганням правового забезпечення i правового регулювання. Тобго, дослiдивши економiчний чи природознавчий аспект, виходили у кiнцевому рахунку на погребу врегулю-ваги правом, або забезпечиги правом реалiзацiю проблем, котрi вони вирту-вали у процес своíх дослiдiв. I, зрозумiло, що сьогодш керуючись iдеею ЕКЗ, треба враховуваги, що е величезний досввд га вклад нацiоналъних правникiв. Так, в украшському двогомному збiрнику еколопчного законодавсгва, вида-ного в нащональному унiверсигегi iм. Т. Шевченка, 10 % правових акги тор-каюгься охорони довкiлля, експлуагацií i викорисгання природних ресурсiв.
П'ягий блок проблем ЕКЗ стосуеться сгрукгури ЕКЗ. Яи ж документа, роздши, статл мали б бути в ЕКЗ? Очевидно, що з точки зору законодав-чо1 гехнiки, е юлька варiангiв. Може бути викорисгана практика, яка вже напрацьована. Наприклад, може бути викорисгана американська модель Кон-сгигуцií. 1й передувала "Декларащя незалежносгi", яка погiм була трансфор-мована в текст Конституций Якщо формуваги ЕКЗ, го може бути прийнята "Екологiчна Декларацiя Планеги" як концептуальна часгина майбугнього урегулювання в ЕКЗ уже конкретними нормами тих чи шших глобальних екологiчних проблем. Це може бути i "неетапний" документ, гексги якого розробляегься як нащональна Консгигуцiя. Могла би бути гакож викорисгана "свiжа гехнолопя" розробки украшсько!' Консгигуцií, коли ЕКЗ видшялася би як концептуальна вдея, визначалися б часгини i робочi групи, якi працюва-ли б над ними. Еколопчна Консгигуцiя Землi могла б бути грансформацiею еколопчних закошв вже напрацьованих (нацiоналъних i мiжнародних). Робота над ЕКЗ могла би йги як робота над певними етапами:
• концепщя загальна (1н1ц1ативна група);
• етап, що пов'язаний з трансформащею через сучасну свщомють, переклад
1дей В. Вернадського, Т. де Шардена, А. Швейцера;
• етап, що пов'язаний iз питанням економiки, добування i експлуатацп природ-них ресурсiв, використання води i прiсноводних, морських i океанiчних ре-сурсiв, поводження людини щодо "живого" в щлому;
• етап, який мав би бути пов'язаний iз врахуванням релiгiйних вiдмiнностей мiж людьми (християнство, буддизм, мусульманств тощо). ЕКЗ мае бути уш-версальною "релтйною" Конституцiею. Все в нiй мае бути сконцентровано i зведено до юлькох десяткiв постулатiв, щоб ви люди, рiзнi за ментальнiстю, знайшли свое мiсце в нiй, i 1хш права мали б бути враховат в ЕКЗ, щоб еко-логи не спровокували через iмперативи в ЕКЗ конфлiкти мiж рiзними нащ-ями, щоб через ЕКЗ не започаткувати новi "Хрестовi походи", агрес1я та ш-тервенцiя одних народiв проти iншиx тепер вже тд екологiчними прапорами;
• етап, пов'язаний з утворенням юридичних мiжнародниx iнституцiй: Еколо-гiчного Суду, Еколопчного Трибуналу, Еколопчно! Прокуратури, Еколопчно! Полiцii i, очевидно, Еколопчних органiв управлiння. Але це мае бути не дублюванням ЮНЕСКО, ООН, ЮНЕП. Це мають бути дещо iншi органи з iншими повноваженнями, якi б випливали з 1хшх Статутiв. Суть пропонова-них щей не в тому, що хтось хоче щеею створення ЕКЗ прославитися, возве-личитися або нав'язати 6,5 млрд. людей яюсь ще!, яю е не на часi. Головне про це тут наголошуеться, щоб нас почули.
Наступний шостий блок стосуеться того, хто мае розробляти ЕКЗ. Ав-торський колектив iз залученням Мщативно!' групи з Украши, консультантiв з рiзних мiжнародних iнституцiй Ради бвропи чи ще хто-небудь. Не так складно розробити першi контури ЕКЗ, складшше мабуть заявити про цей документ. Головна зараз мета: заявити про ЕКЗ на мiжнародному р1вш через бвропейсью структури. Конференцiя "Рю+10" у вереснi цього року в Йоган-несбурзi - це е визначний екзамен, випробування iдеi ЕКЗ. Чи вона буде сприйнята, чи не буде сприйнята? I якщо там (в Йоганнесбурзi) 1й буде дано додатковий шпульс, то подальша робота передбачаеться дуже тривалою. Приклад: прийняття Орхусько!' конвенцii - ввд iдеi до прийняття - 3 роки.
Сьомий блок проблем пов'язаний iз питанням, яким чином, де, коли i ким повинна прийматися ЕКЗ? Хто буде приймати п? По сутi вирiшення проблеми може мати кшька варiантiв.
• 1-й варiант. ЕКЗ може бути договiр з тдписанням всiма крашами i наступ-ними ратифiкацiями;
• 2-й варiант. ЕКЗ може прийнятися на сесп Генерально! Асамбле! (ГА) ООН, але 11 юридична сила буде досить скромна, бо ршення ГА носить рекоменда-цiйний характер, i тiльки Рада Безпеки може приймати iмперативнi рiшення;
• 3-й варiант. На ГА також буде важко прийняти ЕКЗ вима (бiльше 120) крашами свiту з урахуванням всix нацiональниx побажань, бо кожна кра!на свь ту мае свою думку. Мала б скликатися "шщативна група" позаблокових держав, яю обговорюють i приймають ЕКЗ регюнально, а потiм через нацюналь-ний парламент 11 ратифiкують, а решта держав приеднуються, поступово тд-писують i ратифiкують ЕКЗ;
• 4-й варiант. Скликаеться повноважна конференцiя з повноважних представ-никiв, якi приймають ЕКЗ, а поим ратифшуеться ЕКЗ нащональними парламентами.
Остаточно визначитися зараз е дуже важко! На щ питання тдуть ще
роки.
1. Теоретичш аспекти глобально! та репонально! еколопчно! безпеки
21
Восьмий блок проблем сгосуегься питання про те, який характер мали б носиги правовi норми, що будугь виписаш в ЕКЗ? Чи це мали б бути iмпе-рагивнi норми, ят гягнугь за собою санкцп, покарання, як це мае мкце в на-цiоналъному правi? Чи норми ЕКЗ мали б маги рекомендацшний характер? Але тодi школи не будугь виконувагися вимоги ЕКЗ!
Еколопя, природа, довкiлля маюгь бути головним, першим; економь ка, полиика е насгупним, похiдиим! "Глобалiзм" повинен проявлягися, у першу чергу, в еколопчному аспекгi.
Сьогодш на порi глобальна програма сталого розвигку. I вона випе-реджае вде1 ЕКЗ. Але ЕКЗ - неминучий, об'ективний егап розвигку цившза-цií. Все бiлъше людей на планета проникаюгься iдеями В. Вернадського, шд-нiмаюгъся до ршня усввдомлення цiлiсносгi га едносгi людсгва га його нероз-ривного зв'язку з усша "живими" га "неживими" на Земл1 ЕКЗ - це i переду-мова, i провiсник майбугньо!' Консгигуцií планеги Земля. Бо принципи га iдеí ЕКЗ i КЗ виросгаюгь iз само!' людсько!' душ^ з душi всього людсгва.
Проф. Ю.Ю. Туниця, д-р екон. наук - УкрДЛТУ
СУТН1СТЬ 1ДЕ1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦ11 ЗЕМЛ1 ТА II ОСНОВН1 КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ
На пiдставi ан^зу причин глобально! еколопчно! кризи, опрацювання науко-во! лiтератури та матерiалiв Конференци ООН з довкiлля i розвитку "Pio-92" розкри-то сутшсть ще! створення Еколопчно! Конституци Землi як необхiдного правового акта еколопчно! безпеки i сталого розвитку цившзаци та обгрунтовано 11 основнi концептуальш засади.
Yu.Yu. Tunytsia - USUFWT
The substance of Idea of Earth Ecological Constitution and its Basic Conceptual Fundamentals
On the basis of analysis of reasons for global ecological crisis, elaborating of scientific literature and proceedings of UN Conference on environment and development "Rio-92" the substance of idea for creation of Earth Ecological Constitution is presented as a necessary legal act of ecological security and sustainable development of civilization and its conceptual fundamentals are substantiated.
Наприкшщ ХХ столтя людство усвщомило, що здорове сусшльство та ефективна економша неможливi в умовах еколопчно! кризи - тотального попршення якосп природного довкшля, його деградацп та виснаження при-родних ресурав.
Розпочався свиовий рух, спрямований на досягнення сталого розвитку. Причому загальновизнаним став постулат про те, що природне довкшля, екологiчнi вимоги i соцiально-економiчний розвиток не можна розглядати iзольовано. Держави повиннi будувати свою полиику i приймати сво! ршен-ня таким чином, щоб вони враховували екологiчнi наслiдки сощально-еконо-мiчного розвитку, його вплив на довкiлля i навпаки.
