CC BY
11
УДК338.246:502.34 Проф. М.В. Костицький -
академк АПН Украти, м. Кит
ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1 У КОНТЕКСТ1 ГЛОБАЛЬНОГО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВЗАСМИН ЛЮДИНИ I ПРИРОДИ
Розглянуто Еколопчну Конституцiю Землi (ЕКЗ) як об'ективний етап розвитку цившзацп. У правовому ракурс аналiзуються вюм блокiв проблем ЕКЗ: зв'язок ЕКЗ з нащональними конститущями i мiжнародними правовими актами, мiжнародними правовими органiзацiями та "хшми Статутами; потреба в регулюваннi взаемин мiж нацiями, народами, етносами, людьми, окремою особою, мiжнародними оргашзаць ями; домшування екологiчних проблем на планер i потреби переходу у правовому врегулюванш вiд охорони природи до глобального правового регулювання взаемин людини i природи; структура ЕКЗ; проблеми виршення складу розробникiв ЕКЗ та порядок ii прийняття; питання про характер правових норм в ЕКЗ.
Prof. M. V. Kostyckiy - APS of Ukraine, Kyiv
Problems of the World Environmental Constitution in the Context of Global Legal Regulation Man and Nature Interrelations
There are considered World Ecological Constitution (WEC) as an objective phase of civilization evolution. In this article was made analysis of eight problem group: connection WEC with national Constitutions and international legal acts, international organizations and their statutes; necessity of relationship adjustment between nations, peoples, ethnic groups, persons, international organizations; domination of ecological problems and necessity of transfer from environment preservation to global legal regulation of relations between human being and nature; WEC structure; structure of WEC creators; questions about nature of WEC legal regulations.
Еколопчна Конститущя Земл1 (ЕКЗ) е надзвичайно орипнальним яви-щем, дуже важливою под1ею, яка зародилася 15 роюв тому i на сьогодш стала предметом виступу провщниюв та вчених нашоi держави на м1жнародних форумах, презентащях, сесп Генеральноi Асамблеi ООН та ш.
Прагнучи переосмислити та розвинути у правовому ракурс напрацю-вання професора Ю.Ю. Тунищ та його колег, розглянемо вшм блоюв проблем, пов'язаних з1 створенням ЕКЗ як правово" основи стратеги сталого розвитку.
В юриспруденцп е сво" закони, яю не тшьки пов'язаш з тим, що юрис-пруденщя забезпечуе правове регулювання сусшльних вщносин, вщносин м1ж людьми, але й розробляе технолопю такого регулювання, що називаеться законодавчою технолопею, або законодавчою техшкою. Вщповщно до ц1е" техшки та нацюнальних традицш законодавч1 акти р1вня конституцп е писа-ними (як цшсний акт) i неписаними (власне, писаними, але не в одному, а у десятках нормативних акпв). Наприклад, Великобриташя не мае "писано"" Конституцп, але в нш ддать нормативы акти, яю сягають сиво" давнини, по-чинаючи з Велико" хартп вшьностей 1213 року (приблизно 800 роюв). Тому ЕКЗ поза сумшвом мала би бути писаним правовим актом певним пол1тичним компромюом м1ж р1зними державами, яю представляють р1зш культури, р1зш раси, р1зш наци i р1зний р1вень розвитку економжи, пол1тики i права. Це мав би бути певний сусшльний догов1р. Очевидно, я згадую Ж.-Ж. Руссо, який ка-зав, що в основ! творення держави i права лежить сусшльний догов1р, якого
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
39
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
нiхто школи не пiдписував, але суттю права нацюнального чи мiжнародного е саме сусшльний договiр. Очевидно, ЕКЗ - це теж сусшльний договiр, але не нов^ня утопiя, а глобальний правовий акт.
Другий блок проблем - це зв'язок ЕКЗ з нацюнальними конституцiями i мiжнародними правовими актами, мiжнародними правовими органiзацiями та 1хтми статутами та ЕКЗ. Очевидно, що нацiональнi конституци мають специфiчний нацiональний характер. Ми гордi, що нашi предки ще у 1710 р. започаткували "писану" конституцiю, вперше в Gвропi, i тiльки сусщи нашi, поляки, реалiзували свою конститущю майже через 30 лiт - у 1739 р., а вже шзшше були Декларащя прав людини i громадянина (1789 р.), "Перша кон-ститущя" (1793 р.), "Друга конститущя" (1799 р.) у Францй, Декларацiя неза-лежностi (1776 р.) та конституцiя США (1787 р.). I тому, очевидно, як правовий акт глобального характеру, ЕКЗ мала би враховувати щ концептуальш ще1, якi розробили рiзнi народи впродовж творення сво1х конституцiй як ос-нови нацюнального права.
Третш блок проблем пов'язаний iз питанням, чи е потреба регулювати взаемини мiж нащями, народами, етносами, людьми, окремою особою, цивь лiзацiею, ООН, мiжнародними органiзацiями на такому високому рiвнi, влас-не конституцiйним актом? На мш погляд, ми дозрши у третьому тисячолiттi до творення конституцшного акту глобального рiвня, глобального взiрця. Пе-редумови творення тако! конституци е, насамперед, екологiчнi, економiчнi, культурологiчнi, полiтичнi умови, i, нарешт^ те, що називають "свiтовою па-вутиною" (1нтернет). Можливо, вона не мае "чистого" стосунку до ЕКЗ, але технолопчне забезпечення передачi шформаци про правову оцiнку, право-мiрну поведiнку держав, юридичних осiб, корпорацш, приватних осiб, мож-ливiсть врегульовувати, навт видавання санкцiй через технолопчш структу-ри 1нтернету стае немов нарiжним каменем при створеннi ЕКЗ i ще1 системи.
Четвертий блок пов'язаний з домшуванням екологiчних проблем на планер i потребою переходу при правовому врегулюванш вiд охорони при-роди рацюнально1 експлуатаци довкшля для забезпечення розвитку прогресу на нацюнальному, континентальному i мiжнародному рiвнях до глобального правового регулювання взаемин людини i природи, до глобалютського правового акта конституцiйного рiвня. Очевидно, що присутнi на конференцй вченi, якi займаються екологiчними та економiчними проблемами, ранiше так чи шакше, у свош практицi займалися питанням правового забезпечення i правового регулювання. Тобто, дослщивши економiчний чи природознавчий аспект, виходили у кшцевому рахунку на потребу врегулювати правом, або забезпечити правом реалiзацiю проблем, котрi вони вирiшували у процес сво1х дослiдiв. I, зрозумiло, що сьогодш, керуючись iдеею ЕКЗ, треба враховувати, що е величезний досвщ та внесок нацюнальних правниюв. Так, в ук-рашському двотомному збiрнику екологiчного законодавства, виданого в Нащональному ушверситет iм. Татаса Шевченка, десять вiдсоткiв правових ак^в торкаються охорони довкiлля, експлуатаци i використання природних ресурсiв.
П'ятий блок проблем ЕКЗ стосуеться структури ЕКЗ. Як ж документи, роздiли, статт мали б бути в ЕКЗ? Очевидно, що, з точки зору законодавчо1
40
Проблеми створення ЕколопчноТ Конституци Землi
техшки, е кiлька варiантiв. Можна скористатися вже напрацьованою практикою. Наприклад, може бути використана американська модель Конституци. 1й передувала "Декларащя незалежностГ, яка пот1м була трансформована в текст конституци. Якщо формувати ЕКЗ, то може бути прийнята "Еколопчна декларащя планети" як концептуальна частина майбутнього урегулювання в ЕКЗ уже конкретними нормами тих чи шших глобальних еколопчних проблем. Це може бути i "неетапний" документ, тексти якого розробляються як нащональна конститущя. Могла би бути також використана "свiжа техноло-гiя" розробки украшсько1 конституци, коли ЕКЗ видшялася би як концептуальна щея, визначалися б частини i робочi групи, якi працювали б над ними. Еколопчна Конститущя Землi могла б бути трансформащею екологiчних за-конiв вже напрацьованих (нацiональних i мiжнародних). Робота над ЕКЗ пе-редбачае такi етапи:
• вироблення загально1 концепцп (Мщативна група);
• етап, пов'язаний з трансформацию через сучасну свщомють, щей В. Вер-надського, Т. де Шардена, А. Швейцера;
• етап, пов'язаний 1з питаннями економжи, добування та експлуатаци природ-них ресуршв, використання води 1 пршноводних, морських 1 океатчних ре-суршв, поводження людини щодо "живого" в цшому;
и I и • • ' и •• и '
• етап, якии мав би бути пов язании 1з врахуванням рел1пиних в1дм1нностеи мiж людьми (християнство, буддизм, мусульманство тощо). ЕКЗ мае бути утвер-сальною "релтйною" конститущею. Все в нш мае бути сконцентровано 1 зве-дено до кшькох десятшв постулатов, щоб ус люди, р1зн1 за ментальтстю, знайшли свое мюце в нш, 1 1хт права мали б бути враховаш в ЕКЗ, щоб еколо-ги не спровокували через 1мперативи в ЕКЗ конфлшти мiж р1зними нащями, щоб через ЕКЗ не спровокувати нових "Хрестових поход1в", агреси та 1нтер-венцИ одних народ1в проти 1нших тепер вже тд еколог1чними прапорами;
• етап, пов'язаний з утворенням юридичних мiжнародних шституцш: Еколо-г1чного суду, Еколог1чного трибуналу, Еколопчно1 прокуратури, Еколог1чно1 пол1цИ 1, очевидно, Еколопчних оргатв управл1ння. Але це мае бути не дуб-люванням ЮНЕСКО, ООН, ЮНЕП. Це мають бути дещо шш1 органи з 1нши-ми повноваженнями, яш б випливали з 1хн1х статуив. Суть пропонованих 1дей не в тому, що хтось хоче щеею створення ЕКЗ прославитися, возвеличи-тися або нав'язати 6,5 млрд. людей яшсь ще1, як1 е не на час1. Головне, про це тут наголошуеться, щоб нас почули.
Шостий блок стосуеться того, хто мае розробляти ЕКЗ: авторський ко-лектив iз залученням iнiцiативноl групи з Украши, консультантiв з рiзних мiжнародних iнституцiй Ради ввропи чи ще хто-небудь? Не так складно роз-робити першi контури ЕКЗ, складшше, мабуть, заявити про цей документ. Головна мета зараз: заявити про ЕКЗ на мiжнародному рiвнi через европейсь-кi структури.
Сьомий блок проблем пов'язаний iз питанням, яким чином, де, коли i хто буде приймати ЕКЗ? По суп, виршення проблеми може мати кшька варiантiв.
• 1-й вар1ант. ЕКЗ може бути договiр з тдписанням всiма кра1нами i подаль-шими ратифiкацiями;
• 2-й вариант. ЕКЗ може прийнятися на сесй Генерально1 Асамбле1 (ГА) ООН, але и юридична сила буде досить скромна, бо ршення ГА мае рекоменда-
• и и • • тч 1—1 и ' • •
п^йний характер, i ильки Рада Безпеки може приймати iмперативнi рiшення;
Зб1рмик' науково-технiчних праць
41
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
• 3-й вар1ант. На ГА також буде важко прийняти ЕКЗ вшма (бшьше 120) кра-шами свiту з урахуванням всiх нацюнальних побажань, бо кожна краша свь ту мае свою думку. Мала б скликатися "Мщативна група" позаблокових держав, як обговорюють i приймають ЕКЗ регюнально, а потiм через нащональний парламент й ратифiкують, а решта держав приеднуються, поступово тд-писують i ратифiкують ЕКЗ;
• 4-й вар1ант. Скликаеться повноважна конференция з повноважних представ-ниюв, яш приймають ЕКЗ, а пот!м й ратифiкують нацiональнi парламенти.
Остаточно визначитися зараз дуже важко! На виршення цих питань тде ще багато роюв.
Восьмий блок проблем стосуеться питання про те, який характер по-винш б мати правов1 норми, що будуть виписаш в ЕКЗ? Чи це мали б бути 1мперативш норми, яю тягнуть за собою санкцп, покарання, як це е в нащ-ональному прав1? Чи норми ЕКЗ мали б бути рекомендацшними? Але тод1 ш-коли не будуть виконуватися вимоги ЕКЗ. Тобто ЕКЗ повинна мютити норми обов'язково! юридично! сили.
Еколопя, природа, довюлля мають превалювати; економжа, пол1тика -це похщне! "Глобал1зм" повинен проявлятися, передуем, в еколопчному ас-пекл.
Сьогодш на пор1 - глобальна програма сталого розвитку. I вона не су-перечить 1де! ЕКЗ. ЕКЗ е неминучим, об'ективним етапом розвитку цившзацп загалом. Адже все бшьше людей на планет! проникнув щеями В. Вер-надського, шдшмаються до р1вня усвщомлення цшсноси та едност людства. Це стае серйозним шдгрунтям створення \ схвалення ЕКЗ.
УДК 341.24+349.6 Проф. Ю.Ю. Туниця1, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
П1ДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ КАРКАСУ ЕКОЛОГIЧНОÏ КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Висвiтлено основш концептуальнi положення та тдходи до формування струк-тури (каркасу) Еколоriчноï Конституцп Землi як Основного Закону еколопчно!' без-пеки планети, збереження життя i сmльноï природноï спадщини людства, забезпе-чення сталого соцiально-економiчного розвитку.
Ключов1 слова: глобальна еколопчна безпека, спшьна природна спадщина, сталий розвиток.
Prof. Yu. Yu. Tunytsya - UNFU, L 'viv
Approaches to the Modeling of Framework for the World Environmental Constitution
The basic conceptual foundations and approaches to forming the structure (framework) of the World Environmental Constitution are being considered. It is viewed as a main Law for environmental safety of the planet, preserving life and common heritage of mankind, providing sustainable social-economic development.
Keywords: global environmental safety, common heritage, sustainable development.
1 академк НАН Украши, ректор Нацюнального лкотехшчного утверситету Украши (UNFU, L'viv)
42
Проблеми створення ЕколопчноТ Конституцп Землi
