CC BY
29
1. ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНОÏ ТА РЕГIОНАЛЬНОÏ EKO.lOri'llIOÏ БЕЗПЕКИ
УДК 330.342 Проф. MA. Голубець, д-р с.-г. наук - 1нститут екологп
Карпат НАН Украти, м. Львiв
ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛ1ЗАЦП, СТАЛОГО РОЗВИТКУ, КЕРУВАННЯ ТА ЕКОЛОГ1ЧНА КОНСТИТУЦ1Я ЗЕМЛ1
Розглянуто фундаментальнi основи анашу глобальних процесiв, проаналь зовано спонтанш чинники, якi спричиняють до глибоких екологiчних, сощально-економiчних, демографiчних i полiтичних змш на всiй планету до перебудови свггог-лядних засад i до пошуку нових теорш i парадигм у виршенш складних глобальних проблем.
Prof. MA. Golubets - Institute of Ecology of the Carpathians, National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv
Problems of globalization, sustainable development and world ecological
constitution
The fundamental bases of global processes analysis have been considered. Spontaneous factors which are causing the substantial ecological social, economic, demographical and political changes at the globe as well as the reestablishment of philosophical perception and new concepts and paradigms towards global problems resolving have been analyzed.
Президент 1нституту Всесвгтнього Спостереження, директор проекту "Стан свиу 2000" (США) Лестер Р. Браун (2000) у доповвд про прогрес до ста-лого сустльства слушно вщзначив: "Настав час для того, що кторик науки Томас Кун описуе, як змшу парадигми. У свош класичнiй пращ "Структура науково!' революци" вiн зауважуе, що коли наукове розумiння реальности у певнiй галузi розвиваючись досягае стану, де кнуюча теорiя бшьше не пояс-нюе адекватно цю реальнiсть, тодi теорда треба мшяти. Ïï треба привести у вiдповiдшсть з новими даними, замiнюючи стару парадигму новою" [1, ст. 9].
Саме злам тисячолиь виявився тим часом, коли настала потреба фор-мування нових наукових пiдходiв до шзнання та ощнки глобальних подш, нових наукових концепцiй i галузей знань, якi допомогли б усвщомити сучас-ний стан нашо1 планети й визначити способи забезпечення нормальних умов iснування людства на близьку й далеку перспективу. Зрештою, мусимо збаг-нути й тi фактори, ят спричинилися до появи низки глобальних еколопчних i соцiально-економiчних проблем й до активного пошуку розумного поперед-ження грядущих свiтових криз.
Першими, хто заклали фундаментальш основи аналiзу глобальних процесiв, були знаменитий украшський геохшш i фшософ, перший президент Всеукрашсько! академiï наук, академш В.1. Вернадський, французький
математик i фшософ Е. Ле Руа i французький палеонтолог i фшософ П. Тейяр де Шарден. Починаючи вiд 1922 р., В.1. Вернадський читав лекцп з геохiмií у Сорбонш, проводив експериментальнi дослiдження в Мшералопчнш лабора-торií Музею природно! iсторií у Парижi, у 1925 р. опублкував свою працю "Автотрофнiсть людства", а у 1929 р. - французькою мовою монографда "Бь осфера" (росiйською мовою вона вийшла у свiт у 1926 р.). У цих працях вперше була визначена планетна роль живо!' речовини як оргашзащйно! й енергетично! сили бiосфери. Нема сумнiву, що пiд впливом бiосферологiчних iдей В I. Вернадського Е. Ле Руа разом зi сво'м другом П. Тейяр де Шарде-ном сформулював поняття " ноосфера" i у 1927 р. використав його шд час чи-тання лекцiй у Паризькому Коллеж де Франс для означення ново! стадп ге-олопчно! iсторií бiосфери. Так само, шд впливом згаданих французьких уче-них через 9 рокiв B.I. Вернадський розпочав розробку свого неперевершено-го вчення про ноосферу, основнi положения якого були опублшоваш у 1944 р. у статп "Декшька сжв про ноосфери" й аж у 1977 р. - у знаменитш пращ "Роздуми натуралiста. Наукова думка як планетне явище".
Таким чином, саме B.I. Вернадського маемо шдставу вважати тим ученим, який заклав теоретичнi основи пiзнання глобально! перетворюваль-но! сили на поверхш Землi живо! речовини (усiеí сукупносп рослинних, тва-ринних i мшробних iстот), робота яких протягом мшьярдш рокш спричинила-ся до формування сучасно! бiосфери. Завдяки йому маемо змогу зрозумгги сенс "вселенськостi" людства, "геолопчно! сили людського розуму i керова-но! ним працi". Ще у 40-х роках минулого столiття вiн вiдзначав, що " людина вперше реально зрозумiла, що вона мешканець планети i може - повинна -думати та д1яти в новому аспектi, не тшьки в аспектi окремо! особистосп, ро-дини чи роду, держав чи !х союзш, але й у планетному аспекта" i що "наука i наукова робота взяп загалом, не е результатом тшьки роботи окремих уче-них, !х свiдомого пошуку науково! ктини... Вона е проявом дií в людському суспiльствi сукупностi людсько! думки... Ми живемо на переломi, у надзви-чайно важливу, по суп нову епоху iснування людства, його кторп на нашiй планетi" [1, ст. 23, 24, 38].
На пiдставi численних прикладiв можемо стверджувати, що не тшьки глобалiзацiя людського мислення i науково! думки, але й шших сфер людсь-ко! дiяльностi (зв'язку, iнформацií, капiталу, виробництва, торгiвлi, забруд-нень, полiтики, культури тощо) виявилися тим спонтанним чинником, який спричинився до глибоких еколопчних, соцiально-економiчних, демографiч-них i полиичних сил на всiй планетi, до перебудови свиоглядних засад i до пошуку нових теорiй, нових парадигм у виртенш складних глобальних проблем. Врештьрешт, освоення протягом останнiх сорока ротв Космосу i вихвд виробничо! дiяльностi за межi бiосфери - колиски Homo Sapiens та единого середовища природного кнування людини е свiдченням якiсно нового стану речей на планета, вивчити й описати яю традицiйними засобами кла-сичних наук неможливо. "Теорiю, за Т. Куном, треба привести у вщповщ-нкть з новими даними, замiняючи стару парадигму новою".
Розумова й виробнича даяльнкть людства спричинила новине сшввщ-ношення бютичних 1 сощальних сил на планета, виникнення яккно ново!' глобально!' надсистеми - сощосфери, до складу яко'' увшшли бюсфера, шш1, охоплеш господарською д1яльнктю геосфери та навколишнш Космос, 1 людське сусшльство з ус1ма наслвдками його штелектуально! 1 виробничо'' да-яльноста [3]. На в1дмшу в1д бюсфери, центральним оргашзатором котро'' е жива речовина, 1 роль шбернетично! пам'ята та регулятора генопласту (фун-кщональна сукупнкть генетичного матер1алу ще! речовини), центральним оргашзатором сощосфери е всесвггне людство, а функщю пам'ята й регулятора виконуе його 1нтегральний штелект. I це найважливше. Бо саме в1д ште-лектуального регулювання залежить як тепертнш стан сощосфери й ус1х 11 складових блоюв - бютичного (еколопчного, бюсфери), сощального, еконо-м1чного, демограф1чного, технолопчного, полиичного та шших, так 1 пара-метри 11 структурно-функщонально! оргашзацп в майбутньому.
Ця кардинальна глобальна трансформащя ввдбулася ввдносно недавно - фактично протягом тривалоста життя людини (адже постнеолггична епоха тривала тисяч1 роив, а техшчна революця - кшька столиь). Тому й не дивно, що, якщо цього вибуху глобальних змш не спромоглися, або не хочуть усвь домити науков1 голови, то чи можна цього вимагати в1д загалу?
А майбутне людства залежить саме вщ розумшня сучасного стану речей на планета, в1д розумно'' повед1нки людей 1 розумного керування гео-сощосистемними процесами [3].
Тому-то величезну ращю мав видатний американський учений у галу-з1 системно'' динамжи, член Римського клубу Деннк Медоуз, котрий, аналь зуючи найважлив1ш1 риси людсько'' д1яльноста, сказав: "Природа майбутнь-ого глобального устрою... вимагае сильного кер1вництва 1 широко'' макро-осв1ченоста, оскшьки тод1, коли проблема стане очевидною для кожного, по-чинати будь-ят до буде вже надто шзно". I саме тому дуже своечасними е рь шення Конференцц ООН з довкшля 1 розвитку 1992р. в Рю-де-Жанейро, оформлеш шд назвою "Програма дш. Порядок денний на 21 стол1ття" (2000).
Програма сталого розвитку, шдтримана главами 179 держав, е рятав-ною для людства, але, на жаль, переважно декларативною. У шй не передба-чено розв'язання найскладшших 1 найважлив1ших питань - оргашв управлш-ня 1 мехашзм1в керування геосощосистемними (еколопчними, сощально-еко-ном1чними, демограф1чними, гумаштарними та шшими) процесами. А таке керування не можливе, якщо не визначено структурних 1 функщональних па-раметр1в глобально'' сощосфери 1 шдпорядкованих 'й м1ждержавних, нащ-ональних, регюнальних, обласних 1 нижчих ранпв геосощосистем й не обговорено способ1в реал1зацп управлшських ршень.
Сощосфера - це спонтанна, самооргашзована й саморегульована кь бернетична система. Для забезпечення ефекту саморегуляцц, окр1м еталонно'' системи, в ц структур! обов'язково мусить бути центральний кер1вний орган 1 постайний зворотний зв'язок м1ж ним 1 керованою системою, за допомогою якого до центру управлшня постайно надходить шформаця про стан керова-но'' системи та результативнкть реал1зацп управлшських вплив1в. Шжнарод-
ним органом керування структурно-функцiональною органiзацieю сощосфе-ри та 11 геосоцiосистем шг би бути Мiжнародний центр управлтня гло-бальними процесами при Оргашзацп Об'еднаних Нащй, а функцда зворот-ного зв'язку повинен виконувати комплексний глобальний мошторинг, керо-ваний Мiжнародним центром мошторингу при ООН [4].
Якщо ж "природа майбутнього глобального устрою, за Д. Медоузом, вимагае сильного кершництва", то це не означае, що таке кер1вництво повинен виконувати потужний автократичний, тоталггарний чи диктаторський режим. Так само, управлшсьт рiшення 11 керiвного (регуляторного) органу не можуть базуватися тшьки на наукових знаннях еколопчного чи економiчного плану, не тшьки на розумних концепщях i декларащях, наприклад, сталого розвитку, але й обов'язково на фундаментальних, твердих i незаперечних юридичних нормах. Тому, поряд з науково обгрунтованими, розумними, гу-манiтарними, екологiчними, соцiальними, економiчними й техшчними параметрами в еталоннш системi повиннi бути закладенi правовi параметри, юри-дичнi норми, на ят у сво1й дiяльностi поспйно повинен орiентуватися регулятор - керiвний орган.
У глобальному масштабi цьому повинна служити Екологiчна Кон-ститущя Землi [6]. I як би декому щея тако1 конституцп не видавалася пе-редчасною, численш факти мiжнародних договор1в, нормативних акпв та й сама " Програма дай. Порядок денний на 21 столтя" свiдчать про 11 актуаль-нiсть. Давно функцiонуе низка мiжнародних структур, якi накопичили бага-торiчний досвiд розв'язання глобальних проблем, таю як Оргашзащя твшч-ного Атлантичного договору, Органiзацiя солiдарностi кра1н Ази та Африки, Органiзацiя економiчного сшвробиництва i розвитку, Рада бвропи, бвро-пейський Союз, Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я, Мiжнародний союз охорони природи i розвитку, Мiжнародний астрономiчний союз i багато ш-ших. Найвагомту роль у регулюваннi мiждержавних вщносин i виконаннi глобальних програм ввдграе Органiзацiя Об'еднаних Нацiй, яка створена шв-столiття тому для шдтримання миру й безпеки, мiжнародного сшвробггниц-тва з питань економiки, культури, науки, освiти, прав людини та ш. II струк-турнi шдроздши - Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економiчна i Сощ-альна Ради, Мiжнародний суд, ЮНЕСКО, МАГАТЕ та iншi спричинилися до вирiшення численних глобальних i регiональних проблем еколопчного, социального, полiтичного, гуманiтарного, наукового та освггнього характеру. До них належать Мiжнародна Бiологiчна Програма, програма "Людина i бюсфе-ра", подолання голоду, мiжетнiчних i мiлiтарних конфлжпв, урештi-решт " Програма дiй. Порядок денний на 21 столггтя".
Зрозумшо, що Екологiчна Конститущя Землi (ЕКЗ) може виконувати функцда мiжнародного правового акта тiльки тодi, коли 11 норми будуть пристосованi до нащональних конституцiй бiльшостi держав, коли вона буде ратифшована парламентами цих держав, якщо дотримання 11 норм буде за-безпечене вiдповiдними структурними перебудовами ОрганiзацiI Об'еднаних Нацiй 1, передовым, створенням в 11 складi уже згаданого ранiше Мiжнарод-ного центру монiторингу, моделювання та прогнозування соцiосферних про-
цес1в й опрацювання управлшських ршень, а також пропонованих Ю.Ю. Ту-ницею [6] Ради Екологiчноi Безпеки, Мiжнародного Екологiчного суду, Мiжнародного Екологiчного Банку, Мiжнародноi Екологiчноi Полщп та
шших оргатв.
На нашу думку, можна дискутувати з приводу назви, структури чи на-повнення ЕКЗ. Може, доречшше 1й дати назву "Глобальна Конститущя Ста-лого Розвитку", "Глобальна Конститущя виживання", чи просто "Глобальна Конститущя" або "Конститущя ЗемлГ, одним 1з роздшв яко'' була б ЕКЗ. Ад-же потр1бн1 також економ1чна, сощальна, демограф1чна, гумаштарна, поль тична конституцп, чи, в1рн1ше, в1дпов1дн1 роздши зведено'' "Конституцп Зем-лГ. Але найменшого сумтву щодо вде!" ЕКЗ, ii актуальносп i своечасносп не повинно бути. Без тако!" Конституцп i вiдповiдних мiжнародних структур, створених для втшення ii' норм у життя, охорони та дотримання, виконання "Agenda-21", реалiзацiя програми сталого розвитку залишиться декларацieю. Свiтове сусшльство сповзатиме в епоху нових глобальних криз i мiжнарод-них конфлштав.
Лiтература
1. Браун Л.Р., Флавш К., Френч Г. та iH. Стан свпу 2000. Доповiдь 1нституту Всес-BiTHboro Спостереження про прогрес до сталого суспшьства. - К.: 1нтелсфера, 2000. - 285 с.
2. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. - М.: Наука, 1977. - 192 с.
3. Голубець М.А. Вщ бioсфери до сощосфери. - Льв]в: Пoллi, 1997а. - 256 с.
4. Голубець М.А. Плшка життя. - Лbвiв: Пили, 19976. - 186 с.
5. Програма дiй. "Порядок денний на XXI стсшття" (Agenda - 21). - К.: 1нтелсфера, 2000. - 359 с.
6. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Землi. - ^BiB: Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
УДК 338.246:502.34 Проф. М.В. Костицький, академт -
АПН Украти, м. Kuie
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1
Розглядаеться Екoлoгiчна Концепця Землi (ЕКЗ) як об'ективний етап розвитку цившзаци. У правовому ракурсi аналiзуютbся вiсiм блoкiв проблем ЕКЗ: зв'язок ЕКЗ з нацюнальними Конституцшми i мiжнарoдними правовими актами, мiжнарoдними правовими оргашзащями та 1хн1ми Статутами; потреба в регулюваиш взаемин мiж нацшми, народами, етносами, людьми, окремою особою, мiжнарoдними оргашзаць ями; дoмiнування еколопчних проблем на планетi i потреби переходу у правовому врегулюванш вщ охорони природи до глобального правового регулювання взаемин людини i природи; структура ЕКЗ; проблеми виршення складу розробниюв ЕКЗ та порядок ii прийняття; питання про характер правових норм в ЕКЗ.
Prof. M. V. Kostyckiy - Kyiv Methodological problems of World Ecological Constitution
There are considered World Ecological Constitution (WEC) as an objective phase of civilization evolution. In this article was made analysis of eight problem group: connection
