CC BY
20
Восьмий блок проблем стосуеться питання про те, який характер мали б носити правовi норми, що будуть виписаш в ЕКЗ? Чи це мали б бути iмпе-ративнi норми, ят тягнуть за собою санкцп, покарання, як це мае мкце в на-цiональному правi? Чи норми ЕКЗ мали б мати рекомендацшний характер? Але тодi школи не будуть виконуватися вимоги ЕКЗ!
Еколопя, природа, довкiлля мають бути головним, першим; економь ка, полиика е наступним, похiдним! "Глобалiзм" повинен проявлятися, у першу чергу, в еколопчному аспектi.
Сьогодш на порi глобальна програма сталого розвитку. I вона випе-реджае вде! ЕКЗ. Але ЕКЗ - неминучий, об'ективний етап розвитку цившза-цií. Все бiльше людей на планета проникаються iдеями В. Вернадського, шд-нiмаються до ршня усввдомлення цiлiсностi та едностi людства та його нероз-ривного зв'язку з усша "живими" та "неживими" на Земл1 ЕКЗ - це i переду-мова, i провiсник майбутньо! Конституцií планети Земля. Бо принципи та iдеí ЕКЗ i КЗ виростають iз само!' людсько! душ^ з душi всього людства.
Проф. Ю.Ю. Туниця, д-р екон. наук - УкрДЛТУ
СУТН1СТЬ 1ДЕ1 ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦ11 ЗЕМЛ1 ТА II ОСНОВН1 КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ
На пiдставi ан^зу причин глобально! еколопчно! кризи, опрацювання науко-во! лiтератури та матерiалiв Конференци ООН з довкiлля i розвитку "Pio-92" розкри-то сутшсть ще! створення Еколопчно! Конституци Землi як необхiдного правового акта еколопчно! безпеки i сталого розвитку цившзаци та обгрунтовано 11 основнi концептуальш засади.
Yu.Yu. Tunytsia - USUFWT
The substance of Idea of Earth Ecological Constitution and its Basic Conceptual Fundamentals
On the basis of analysis of reasons for global ecological crisis, elaborating of scientific literature and proceedings of UN Conference on environment and development "Rio-92" the substance of idea for creation of Earth Ecological Constitution is presented as a necessary legal act of ecological security and sustainable development of civilization and its conceptual fundamentals are substantiated.
Наприкшщ ХХ столтя людство усвщомило, що здорове сусшльство та ефективна економша неможливi в умовах еколопчно!' кризи - тотального попршення якосп природного довкшля, його деградацп та виснаження при-родних ресурав.
Розпочався свиовий рух, спрямований на досягнення сталого розвитку. Причому загальновизнаним став постулат про те, що природне довкшля, екологiчнi вимоги i соцiально-економiчний розвиток не можна розглядати iзольовано. Держави повиннi будувати свою полиику i приймати сво1 ршен-ня таким чином, щоб вони враховували екологiчнi наслiдки сощально-еконо-мiчного розвитку, його вплив на довкiлля i навпаки.
Цлком очевидно, що реальний ycnix на цьому шляху можливий лише за умови обов'язково' y4acTi широких верств населения та урядш у реатзацц прийнятих Конференцieю ООН "Рiо-92" положень "Порядку денного на ХХ1 столитя", якi передбачають взаемоузгоджений шдхвд до вирiшения комплек-сних проблем економжи й довкшля не лише на нацюнальному, але й загаль-нопланетарному рiвиях. Для iмплементацií такого шдходу, на наш погляд, важливо опрацювати i прийняти глобальний правовий акт обов'язково' юри-дично' сили jus cogens - Екологiчнy Конституцда Землi (ЕКЗ), а також привести нацюнальне законодавство та багатосторонш й двостороннi мiжнарод-нi угоди в галyзi захисту довкшля у вiдповiднiсть з вимогами ЕКЗ. Без цього неможливо перейти на шлях сталого розвитку.
Незважаючи на те, що програму дай "Порядок денний на ХХ1 столiття" було прийнято на основi спiльноí згоди 179 кра'н свiтy, i що ця программа всес-вiтнього спiвробiтництва спрямована на збалансоване досягнення принаймнi чотирьох життево важливих цшей, а саме: високо' якостi природного довкшля, здоров'я людей, подолання бiдностi та створення ефективно' економiки для всiх народав св^, - вона до цього часу виконуеться незадовшьно. Мусимо глибоко замислитися над тим, чому так важко здшснюеться реалiзацiя рiшень "Рiо-92", mi були прийняп на основi консенсусу майже всх кра'н свiтy.
Лопчно допустити, що головною причиною тут е, очевидно, юридич-но необов'язковий (рекомецдацшний) характер докумештв "Рiо-92". Можна впевнено стверджувати, що Рю-процес гальмуватиметься i надалi, якщо його засадничi документи не набудуть бiльшоí юридично' ваги, iншими словами, якщо вони не будуть перекладенi на юридичну мову. Саме це пiдтверджyе необхщнкть розроблення на базi рiшень Конференцц "Рiо-92" та iнших мiж-народно визнаних докyмеитiв у галyзi довкшля й розвитку глобального правового акта - Еколопчно!' Конституцй' Земл!
Вважаемо, що лише iз створенням ЕКЗ та органiв контролю за дотри-манням ii норм можна буде сподшатися, що прагнення людства до сталого розвитку на основi поеднання економiчних iнтересiв з еколопчними шпера-тивами поступово реалiзyватиметься у конкретних справах. На всiх щаблях iерархií yправлiния економiчною дiяльнiстю вщбуватимуться давно очiкyванi радикальнi змiни.
Чим швидше людство прийде до усвщомлення необхiдностi створення Еколопчно!' Конституцй' Землi - основного закону виживання i сталого розвитку цившзацп, тим бшьше воно матиме шансiв на вщвернення катастро-фiчних екологiчних загроз i тим сильнiшими будуть сподiвання спроможнос-тi захистити едину екосистему Землi i зберегти на планета життя.
1дея ЕКЗ виникла у 1992 рощ, напередодш Конференцп ООН з довкш-ля i розвитку "Рiо-92". Вона була запропонована для дискусп на конференцй' з проблем федералiзмy, яка вiдбyвалася у квит 1992 року в ушверситеп Гофстра у Нью-Йорку автором цих рядюв та доктором юридичних наук, про-фесором М.В. Костицьким (нииi суддя Конститyцiйного Суду Укра'ни). Трохи згодом до ii опрацювання активно долучилися доцент Львiвського национального yнiверситетy im 1вана Франка, кандидат економiчних наук Т.Ю. Ту-
ниця i старшi HayKOBi спiвробiтники Б.А. Невелюк та С.Н. Краевський. Сьогодш коло наyковцiв та полiтичних дДячДв, якi роблять свiй внесок в опрацю-вання концептуальних засад та популяризацп iдеí ЕКЗ, розширилося. Серед них вичизняш вченi - академки НАН Украши М.А. Голубець, Ю.М. Пахо-мов i Ю.С. Шемшученко, професори В.А. Василенко, О.1. Шаблш, зарyбiжнi вченi - Дiтер Блюменвщ, Норберт Вебер (ФРН), Герт Ван Хорк (Бельпя), Джорджiо Андрiанi (1талк), Богдан Футей, Джеймс Хiккi (США).
Сама вдея ЕКЗ складаеться з двох частин - писаного Акта (законот-ворчий аспект) i створення мiжнародних органiв контролю за дотриманням його норм (iнститyцiйний аспект).
Вперше офiцiйне проголошення iдеí зробив Президент Украши Ле-онiд Кучма. На Х1Х спецiальнiй сесп Генерально! Асамбле! ООН, присвяче-нiй всебiчномy огляду та оцiнцi ходу здiйснення "Порядку денного на ХХ1 столiття", Президент Украши заявив: "Наша сес1я засвдауе: людство на по-розi третього тисячолiття сповнене розyмiння бiосферних масштабов свое!' да-яльностi. Понад с1мдесят ротв тому наш великий сшввичизник, родоначальник науки про бюсферу Землi Володимир Вернадський сказав: людство стае потужною геолопчною силою. I перед ним, перед його думкою i працею пос-тае питания про перебудову бюсфери в штересах людства як единого цшого, що вшьно мислить.
Ми надто довго йшли до yсвiдомления цiеí ктини. Майбутне наших дiтей залежить вДд здатностi ii розумии, а насамперед - дДяти адекватно.
Тому вже сьогодш слДд починати розробку глобального мДжшродно-правового акта, покликаного гарантувати еколопчну безпеку всДх кра'н свггу. Такого акта, який визначав би допустим норми екологiчноí поведiнки уах держав в iнтересах виживання й процвггання цивiлiзацií у XXI столДтп." [1]
Другу, шституцшну частину вде!, Президент Украши проголосив у своему Зверненш з нагоди закриття Чорнобильсько! атомно! електростанцй' 15 грудня 2000 року.
Зокрема вш сказав: "Сьогодш я хочу повернутися до вде!, яку проголосив у 1997 рощ на сесп Генерально! Асамбле! ООН - про створення Ради Еколопчно! Безпеки Об'еднаних Нацiй, Мiжнародного Еколопчного Суду та Мiжнародного Еколопчного банку. Вважаю, що настав час перевести цю пропозицда на практичну основу. Це дало б можливкть дДяти разом, узгод-жено i скоординовано, концентруючи кошти i ресурси там, де окремi кра'ни неспроможнi самостiйно долати наслвдки стихшних та техногенних лих" [2].
ЕКЗ мае бути документом правового регулювання не лише природо-охоронно! даяльносп, а й економiчноí поведанки людей загалом. Тому вона повинна ввдображати вимоги нового критерда доцшьносп виробничо! д1яль-носТ - критерда еколого-економiчноí ефективностi. Шд^плена документом обов'язково! юридично! сили, оркнтащя дшово! активностi на критерiй еко-лого-економiчноí ефективностi виробництва матерiальних благ, дасть змогу оптишзувати процеси використання, охорони й вiдтворення ресyрсiв та природного довкшля, перейти на шлях сталого розвитку. Саме цей постулат ле-жить в основД iдеí ЕКЗ.
Метою ЕКЗ е створення основного правового закону еколопчно!' безпеки, сталого розвитку i виживання цивiлiзацií в единш екосистемi Земл^ включаючи навколоземний космiчний простiр до висоти орбгг польопв штучних супутникiв Землi. Тобто, це - мiжнародний правовий акт еколопч-ноí' безпеки планети i сталого розвитку суспiльства, який повинен визначати допустим норми економiчноí' даяльносп держав стосовно единоí' (регюналь-ноí' i глобально^ екосистеми Землi з метою ц рацiонального використання в iнтересах нинiшнього поколiння i збереження для майбутнiх поколiнь.
Схемареформування оргамв ООНз метою реалiзацu положень Екологiчноi Конституцп Землi
ЕКЗ повинна передбачати створення оргашв контролю за дотриман-ням визнаних норм економiчноí' дiяльностi нацiональних i мiжнародних ви-робничих структур. Такими органами могли б стати: Рада Екологiчноí' Безпеки i Сталого Розвитку або Свiтова Екологiчна Оргашзащя; Мiжнародна Еко-логiчна Полiцiя, Шжнародний Еколопчний Суд чи якiсь iншi правоохоронш органи; Мiжнародний Екологiчний Банк або Глобальний Екологiчний Фонд, а також iншi взаемопов'язанi в едину систему, шдпорядковану единiй метi ш-
1 Можливий простший вар1ант: заметь створення РЕБ офщшне вщнесення 11 функцш до РБ ООН.
2 Можливий простший вар1ант: функцп Еколопчного суду офщшно вщнести до компетенцп Мжнародного Суду ООН.
3 1нтерпол не вщноситься до структур ООН.
4 Можливий простший вар1ант: функцп МЕБ офщшно делегувати Свгговому Банку.
ституцп, що забезпечують дiяльнiсть, спрямовану на шдтримку принципiв сталого розвитку (див. схему).
Наведена схема ткно корелюе зi спiльною заявою ("Глобальна шшд-атива для сталого розвитку") Нiмеччини, Бразилп, Сiнгапуру та Пiвденноí' Африки, зробленою ними на 19-й спецiальнiй сесп Генеральноí' Асамблеí' ООН 23 червня 1997 р.
У цiй сшльнш заявi чотирьох краш з рiзних континентов було сказано: "Ми, голови держав i урядш Бразилп, Шмеччини, Сiнгапуру та Пiвденноí' Африки виртили оприлюднити цю спшьну iнiцiативу як внесок у роботу спецiальноí' сесп Генеральноí' Асамблеí' ООН. За п'ять роюв, що минули вiд часу зустрiчi у верхах у Рю-де-Жанейро досягнуто значного поступу, але ще багато залишилося не зробленим. Шкода, яка завдаеться довкшлю, i далi негативно впливае на життя мiльйонiв людей у всiх частинах свиу. Нагрiвання атмосфери Землi, втрата бiологiчного рiзноманiття, утворення пустель, виру-бування лiсiв, кризовi ситуацií' в багатьох наших мктах нагадують нам кожного дня про виклик, перед яким ми стоí'мо. Нестабшьш споживацькi та ви-робничi зразки, як i колись, е головними причинами шкоди для довкiлля у всьому свт. Тому немае жодноí' пiдстави бути самовдоволеними чи безтур-ботно святкувати. Але i немае приводу для песишзму. Ми повинш скориста-тися нагодою i згадати атмосферу "Рю-92", скрiпити нашi зобов'язання i шд-силити нашi намагання у справi збереження Всесвiту i тривалого розвитку.
Всi держави повинш сшвпрацювати, щоб захистити Екосистему Землi i створити мiжнародне економiчне середовище, яке б сприяло реалiзацií' " Порядку денного на ХХ1 столiття". Державам випадае при цьому спшьна, але рiзна вiдповiдальнiсть. Iндустрiальнi краши на основi своí'х економiчних i технологiчних ресурсiв повиннi здшснювати свою полiтику з особливою вщ-повiдальнiстю за вирiшення глобальних проблем.
Для реалiзацií' вимог "Порядку денного на ХХ1 столiття" потрiбно ма-ти достатньо фiнансiв як i з джерел окремих краш, так i з мiжнародних фон-дiв. Це передбачае посилену двосторонню i багатосторонню спшпрацю, охо-плюючи технолопчний трансфер та приватнi швестицц...
ООН, як справдi унiверсальнiй мiжнароднiй оргашзацп, належить у наших намаганнях важлива роль: задовольнити подвiйну вимогу - сталий розвиток i захист довкiлля. Статут ООН повинен бути змшеним таким чином, щоб сталий розвиток i захист довкшля були визнанi як двi новi цiлi ООН (тдкреслено нами - Ю. Т.).
На короткому еташ еколопчна програма ООН повинна бути реформо-вана i посилена в такий споаб, щоб вона змогла взяти на себе функцда мiж-народноí' " екологiчноí' совiстi". У середш термiни потрiбно зосередити увагу на заснуванш глобальноí' Верховноí' органiзацií' ООН з питань довкшля (тдкреслено нами - Ю.Т.), яка б опиралася на програму екологiчного захисту довк1лля, як на один iз своí'х основних стовшв" [3].
Таким чином, вченими та политиками рiзних краí'н вносяться пропози-цií' про необхiднiсть реформування оргашв ООН з метою посилення впливу цiеí авторитетноí' мiжнародноí' органiзацií' на виртення проблеми збережен-
ня едино!' Екосистеми Землi та шплементацда пpинципy сталого pозвиткy y всix кpaïнax свiтy. У згaдaнiй вище спiльнiй зaявi "Глобальна iнiцiaтивa для сталого pозвиткy" пpозвyчaлa пpопозицiя ^о тpaнсфоpмaцiю Пpогpaми ООН з оxоpони довкшля (UNEP) y Cвiтовy Еколопчну Оpгaнiзaцiю.
Подiбнi думки висловлюють також окpемi вченi, зокpемa, вiтчизиянi. На^иклад, MA. Голубець вважае за необxiдне для виpiшения пpоблеми збе-pеження екологiчного потенцiaлy та забезпечення сталого pозвиткy на плане-тi, ствоpення " Miжнapодного оpгaнy кеpyвaния соцiосфеpними пpоцесaми" з наданням такому оpгaнy найвищик повноважень i необxiдниx зaсобiв с^иян-ня сталому pозвитковi та вжиття цим оpгaном сaнкцiй y rnx випaдкax, коли поpyшyються мiжнapоднi еколопчш ноpми [S].
За SS pокiв фyнкцiонyвaния ООН y свт вiдбyлися paдикaльнi змiни глобaльниx ^облем та iитеpесiв. Головний акцент пеpемiщaеться з вшсько-воï i полiтичноï безпеки на екологiчнy та економiчнy безпеку деpжaв. Вшсь-ково-полiтичнa конфpонтaцiя посуваеться на зaднiй план поpiвняно з еколо-го-економiчною безпекою як о^емж деpжaв, так i планети в цшому. Основ-ними функщями ООН повиннi б стати в цж новиx yмовax - консолщацшна та pегyляцiйнa.
У зв'язку з цим, можливо, настане час скликати Генеpaльнy Конфеpен-цiю деpжaв - члешв ООН з пеpеглядy Статуту ООН, оскшьки сама Оpгaнiзa-щя Об'еднaниx Haцiй потpебyвaтиме paдикaльного pефоpмyвaння для вико-нання нею функцш кооpдинaтоpa i pегyлятоpa дiй щодо дотpимaния вимог ЕКЗ i забезпечення сталого pозвиткy на глобальному, pегiонaльномy i локальному (нaцiонaльномy) piß^x. 1накше ООН втpaчaтиме свiй високий свь товий aвтоpитет i не в^^авати^ пpизнaченоï ш pолi.
У ХХ стодгт людство вже шдшшло до виснаження пpиpодниx pесyp-с1в i непомipного зaбpyднения пpиpодного життевого довкшля внaслiдок своеï економiчноï д1яльност! Це означае необxiднiсть paдикaльниx змш y теxиологiï та оpгaнiзaцiï виpобничо-господapськоï дiяльностi. Тaкi змiни пpо-диктоваш новим еколопчним iмпеpaтивом. Щоб досягти необxiдниx змiн i покpaщити еколого-економiчнy ситуащю як на глобальному, так i нацюналь-ному piвияx, потpiбнi пеpедyсiм paдикaльнi змiни економiчноï поведши людей, ïx меитaльностi i псиxологiï, змiни економiчного способу мислення, пpи-таманного ХХ столiттю. Цього не можна досягнути без пpийняття Еколопч-ноï Конститyцiï Землi.
Якщо ми дiйсно yсвiдомили iстинy нашого великого сшввтизника В. Веpнaдського, що людський pозyм i кеpовaнa ним ^адя y ХХ столiттi стали "потужною геологiчною силою", то на початку ХХ1 столiття мусимо усвь домити необxiднiсть найшвидше спpямyвaти цю iнтелектyaльнy силу на по-pятyнок Землi вiд екологiчноï загрози, на ствоpения глобального '^ятуваль-ного пояса" - Екологiчноï Конститyцiï Земл1
Взaгaлi, людина, як пише MA. Голубець, "завдяки своему iнтелектовi стае не лише оpгaнiзaтоpом глобaльноï надсистеми - соцiосфеpи, але й най-потyжнiшим pyйнiвником базовой фyнкцiонaльно незaмiнноï ïï пiдсистеми -бiосфеpи, i ^и цьому всьому мае взяти на себе повну вiдповiдaльнiсть за
наслiдки своеí' деструктивноí' д1яльносп на Землi, а також функцц регулятора i проектувальника геосоцiосистем (i соцiосфери) майбутнього. I все це ввдбу-лося, порiвняно з тривалiстю еволюцií' бiосфери, за надзвичайно короткий промiжок часу.
За тако'' унiкальноí' ситуацií' немае шчого дивного, що аж тодi, коли ви-робнича дiяльнiсть людства поширилася за межi бiосфери i почала загрожува-ти iснуванню вищих життевих форм на Землi та деградащею умов iснування само'' людини, остання усвiдомила потребу порятунку - розумного керування соцiосферними процесами. Тому й мехашзми саморегуляцií' в геосоцюсисте-мах загалом знаходяться лише на початкових стад1ях формування" [4, с. 277].
Далi М.А. Голубець продовжуе: "I якою складною й недосяжною не видавалася б вдея керування глобальними геосоцiосистемними процесами, альтернативи, на нашу думку, немае. Адже, якщо людство створило соцюс-феру, якщо воно стало визначальним чинником руйнування основно'' п шд-системи - бюсфери - середовища природного iснування людей i якщо регулятором цих процесов мусить стати людський штелект, то саме вiн повинен знайти розумне виршення цiеí' складно'' проблеми" [4, ст. 283].
Ми вважаемо, що виршення цiеí' складно'' проблеми можливе лише за умови створення ЕКЗ.
Мета ЕКЗ - забезпечити реалiзацiю "Порядку денного на XXI столгт-тя" та шших документiв "Рiо-92", якi були шдготовлеш на основi глибоких попередтх дослiджень, широкого обговорення 'х результатов i прийнятi консенсусом 179 держав свиу.
На нашу думку, без створення ЕКЗ ми школи не досягнемо тих пози-тивних змiн в економiцi i поттищ, якi б забезпечували радикальне полшшен-ня екологiчноí' ситуацií' на свповому i нацiональному рiвнях. Мова йде про т змiни, якi вимагае "Порядок денний на XXI столитя" i про якi так багато говориться сьогодш у колах учених i полiтикiв.
Якщо люди у XXI столпи зумiють знайти шляхи випдно'' " спiвпрацi" з природою, якщо галузеве i територiальне виробництво на всiх його iерар-хiчних рiвнях (покомпонентно, регiонально i в цiлому на планетi) досягне нового злиття з природними процесами, тодi песимiстичнi прогнози близько'' загибелi цившзацп, внаслiдок забруднення довкшля i виснаження природних ресурсiв можуть виявитися не настшьки загрозливими i не обов'язково неминучими [6].
На пiдставi сказаного можна зробити таю висновки.
ЕКЗ - це глобальний мiжнародно-правовий акт екологiчноí' безпеки планети, який визначае допустимi норми економшо-еколопчно'' поведiнки усiх суверенних держав в штересах виживання i процвгтання цивiлiзацií' у XXI столiттi. Тобто, це Основний Закон, що мктить економжо-еколопчш правила i норми людсько'' дiяльностi, якi забезпечують цiлiснiсть i безпеку едино'' екологiчноí' системи планети та е обов'язковими для дотримання '1 усi-ма державами свиу.
Причинами необхщносп створення ЕКЗ стало дедат iстотнiше погiр-шення регюнально! та глобально'' екологiчноí' ситуацií', виснаження природ-
них ресурс1в, зниження якост1 природного життевого довкшля, попршення економ1чного р1вня життя, зростання бвдносп, ввдсутшсть м1жнародних документ обов'язково' юридично!' сили, на шдстав1 яких можна було б серйозно запоб1гати цим негативним явищам.
Яким повинен бути статус ЕКЗ?
ЕКЗ повинна мати статус Основного Закону виживання 1 розвитку ци-вшзацц, покликаного гарантувати еколопчну безпеку всх кра'н свиу, закону, прийнятого за спшьною добровшьною згодою суверенних держав - чле-шв ООН на сеси Генерально' Асамбле' ООН.
ЕКЗ повинна стати основою шрамщи м1жнародного еколопчного права 1 започаткувати мехашзм реал1зацп морально-етичних 1мператив1в Хартп Земл1 та Хартп Океашв, Рю-декларацп та Порядку денного на ХХ1 стол1ття, доповвд м1жнародно1 комки ООН "Наше спшьне майбутне", шших м1жна-родних угод та конвенцш, але не повторювати 'х змкту дослшно.
Под1бно до того, як колись хартп вольностей поступово переросли у Конституцп багатьох держав, так сьогодш Харт1я Земл1 та Харт1я Океашв шдвели нас до розробки 1 необхщносп прийняття ЕКЗ.
Прийняття ЕКЗ забезпечить превентивний захист природного житте-вого довкшля, умов здоров'я людини, ращональне використання, охорону 1 вщтворення природних ресурсш для забезпечення потреб нишшнього 1 май-бутнього поколшь 1 величезну економда кошт1в за рахунок попередження не-гативних еколопчних ефекпв у бюсфер1 замкть нишшнього витрачання гран-дюзних кошт1в на лшвдацда наслвдюв антиеколопчно!' д1яльност!
Лггература
1. Гарантувати екологiчну безпеку планети. Виступ Президента Украши Леонiда Кучми на 19-й спецiальнiй сеси Генерально!' Асамбле!' ООН для всебiчного огляду та оцшки ходу здшснення "Порядку денного на ХХ1 столтгтя". - "Урядовий кур'ер", № 114-115, 26 чер-вня 1997 року.
2. Звернення Президента Украши Л.Д. Кучми з нагоди закриття Чорнобильсько!' атомно!' електростанци 15 грудня 2000 року. - "Урядовий кур'ер", № 236, 19 грудня 2000 року.
3. Бюлетень ведомства преси та шформаци Федерального Уряду Нмеччини, № 56/С. 641. Бонн, 3 липня 1997 р.
4. Голубець М.А. Екосистемологiя. - Львiв.: ПОЛЛ1, 2000. - С. 277, 283.
5. Голубець М.А. Пивка Життя. - Львiв.: ПОЛЛ, 1997. - С. 174.
6. Туниця Ю. Еколопчна Конституцiя Землi. 1дея. Кондепдiя. Проблеми. Частина перша. Льв1в: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2002. - С. 289.
УДК[341.24+349.6] 001.11 (100) Проф. Е.П. Семенюк, д-р фтософ. наук -
УкрДЛТУ
1ДЕЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КОНСТИТУЦП ЗЕМЛ1 ЯК ПОГЛИБЛЕННЯ КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Поняття Еколопчно!' Конституци Землi е яскравим прикладом того, що оригь нальш ще! (як прояв активносй людського iнтелекту) можуть вiдiгравати велику роль у розвитку науки i сощально!' практик. Ця iдея народилася в контекст форму-вання концепци сталого розвитку. З iншого боку, вона е поглибленням ще!' концепци
