CC BY
5
УДК 339.5.025.7: 339.94
СВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ТОРГОВЕЛЬНОТ КУМУЛЯЦ11 ТА ГЛОБАЛЬН1ЛАНЦЮГИ
ДОДАНОТ ВАРТОСТ1
© 2015 БЕРЕИДА С. В.
УДК339.5.025.7:339.94
Беренда С. В. Свропейська система торговельноТ кумуляцй та глобальнi ланцюги додано! вартост
Метою cmammi е розгляд генезису, з'ясування характерных рис та особливостей явища торговельноÏ кумуляцй в рамках diï преференцйних угод з мiжнародноï торгiвлi на прикладi ЕС. У статтi з'ясовано, що сучат процеси м'жнародного под'шу прац1 спецiалiзацiï та кооперацй серед кран слid розглядати через призму кнування набору конкурентних переваг р'вно!природи. Визначено, що однею з рушшних сил глобальних корпорацй безумовно е кнування когерентних правил визначення походження товар'в (Rules of Origin - ROO) i преференцйних торговельних угод (Preferential Trade Arrangement - PTA), як регулюють мiжнародну торговельну кумуляцю на основi норм СОТ. Вид'шено, що важливим питанням залишаеться побудова глобальнихланцюгiв доданоÏвартостi в регональному та глобальному вимiрах та еволю^я дихотомноÏ природи цього явища в бк так званоÏглокал'ваци. Система торговельноï кумуляцй, яка склалася в ЕС i пов'язаних з ним в'дпов'дними угодами кранах, а тепер i в Укра'щ формуе новий конфгура^йний прост'р. Розумтня та усв'домлення нових можливостей i загроз у побудовi ланцюгiв доданоï вартостi, як створюються пiд впливом системи мiжнародноï торговельноï кумуляцй, формують нов'> конкуренты переваги i посилюють конкурен^ю на в'дпов'дних ринках. Кпючов'1 слова: система торговельноï кумуляцй, правила походження товар'в (ROO), преференцшн торговельт угоди (PTA), глобальм ланцюги доданоï вартот (GVC), СОТ (WTO). Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 13.
Беренда Сергй Васильович - кандидат економ'нних наук, доцент, кафедра мiжнародноïеконом'ши та свтового господарства, Хармвський на-цональний ушверситет iм. В. Н. Караз'ша (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 339.5.025.7:339.94 Беренда С. В. Европейская система торговой кумуляции и глобальные цепочки добавленной стоимости
Целью статьu является рассмотренuе генезuса, выясненuе xарактер-ньк черт u особенностей явленuя торговой кyмyляцuu в рама дей-ствuя преференцuальныx соглашенuй в междyнародной торговле на прuмере ЕС. В статье выяснено, что современные процессы международного разделенuя трyда, спецuалuзацuu u кооперацuu средu стран следyет рассматрuвать через прuзмy сyществованuя набора конку-рентнык преuмyществ разлuчной прuроды. Определено, что одной uз двuжyщux u глобальны/x корпора^й безусловно является существо-ванuе когерентные правuл проuсxожденuя товаров (Rules of Origin -ROO) u преферен^альнык торговый соглашенuй (Preferential Trade Arrangement - PTA), регyлuрyющux международную торговую кумуля-^u на основе норм ВТО. Выделено, что важным вопросом остается построенuе глобальны/x цепочек добавленной стоuмостu в регuональ-ном u глобальном разрезаx u эволю^я дuxотомной прuроды этого явленuя в сторону так называемой глокалuзацuu. ^стема торговой кумуля^u, сложuвшаяся в ЕС u связанныx с нuм соответствyющuмu соглашенuямu стран, а теперь u в Украuне, формuрyет новое конфu-гура^онное пространство. Понuманuе u осознанuе новык возможностей u угроз в построенuu цепочек добавленной стоuмостu, которые создаются под воздействuем жтемы международной торговой ку-муля^u, формuрyют новые конкурентные преuмyщества u yсuлuва-ют конкурен^ю на соответствyющux рынш. Ключевые слова: астема торговой кумуля^u, правuла проuсxожде-нuя товаров (ROO), преферен^альные торговые соглашенuя (PTA), глобальные цепочт добавленной стоuмостu. (GVC), ВТО (WTO) Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 13.
Беренда Сергей Васильевич - кандuдат экономuческux наук, доцент, кафедра международной экономuкu u мuрового xозяйства, Харьков-стй на^ональный yнuверсuтет uм. В. Н. Каразuна (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украuна) E-mail: [email protected]
UDC339.5.025.7:339.94 Berenda S. V. The European System of Trading Cumulation and Global Value Chains
The article is aimed to examine the genesis as well as clarify the characteristics and features of the phenomenon of trade cumulation in terms of preferential arrangements in the international trade on the example of the European Union. The article determines that modern processes of the international division of labor, specialization and cooperation among countries must be viewed through the prism of the existent set of competitive advantages of different nature. Also has been determined that one of the driving forces behind the global corporations are the coherent Rules of Origin (ROOj and Preferential Trade Arrangement (PTAj, which are regulating the international trading cumulation on the basis of WTO norms. It has been emphasized that an important issue remains the building of global value chains in the regional and global aspects as well as evolution of the dichotomous nature of the phenomenon towards the so-called glocalization. The system of trading cumulation, which is established in the EU and the countries, associated on the basis of respective agreements, and which is nowadays coming into Ukraine, creates a new configuration space. Understanding and awareness of the new opportunities and threats in building the value chains that are created under the influence of the system of international trading cumulation, create new competitive advantages and increase competition in the relevant markets. Key words: system of trading cumulation, rules of origin (ROOj, preferential trade agreements (PTAj, global value chains (GVCj, World Trade Organization (WTOj.
Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Berenda Sergiy V. - Candidate of Sciences (Economicsj, Associate Professor, Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukrainej E-mail: [email protected]
Процеси економiчноí штеграци набувають все строкатших рис i форм, яю вцходять в1д устале-них поглядiв юнця ХХ сторiччя. Одним iз таких явищ е так звана мiжнародна торговельна кумуляцш.
Актуальшсть дослцження явища мiжнародноí торговельно! кумуляцй пов'язуеться iз формуванням та ускладненням торговельних режимiв преференцшно!
природи i намаганням гармоншаци правил походження товар1в у рамках СОТ. Торговельна кумуляцiя розгляда-еться як одне i3 правил СОТ щодо визначення краши походження (Rules of Origin - ROO) у разi участ деккь-кох краш у виробництвi - де було проведено найбкьш суттеву переробку товару. Це явище сприяло значному поштовху у формуванш торговельних потоюв як в се-
редиш, так i мiж iнтеграцiйними треками. Фактично мiжнародна торговельна кумуляцiя створюе додатковий стимул для подальшого посилення мiжнародного подь лу працi, спецiалiзацiï та кооперацн, i в лiтературi через свою складнiсть навiть отримала назву «spaghetti bowl».
Формування конкурентных переваг в умовах функ-цiонування мiжнародних iнтегрованих виробничих мереж усе бкьше спираеться на можливостi застосування так званих унiверсальних привал походження товарiв та створення вцповцних торговельних кумуляцiй.
Для сучасних глобальних корпорацiй, якi е провайдерами мiжнародного подку пращ та широко за-лученi до процеав спецiалiзацiï та кооперацн на основi використання як абсолютних, так i вцносних переваг, iснуе можливкть бкьш активно та гнучко формувати свою зовнiшньоекономiчну полiтику за допомогою инструменту торговельно! кумуляцн.
Серед украшських дослiдникiв проблематика торговельно'1 кумуляцн залишаеться дослiдженою поверх-нево, фактично Грунтовш дослiдження вiдсутнi. 1снують декiлька дослiджень, якi мають здебкьшого довiдковий характер i спираються на англомовш джерела. Так, на-приклад, поняття «^атональна кумуляцiя» у запит google scholar зустрiчаеться лише в деккькох наукових статтях: Науменко Н. С. «Також там (в угодi про ЗВТ Украши з 6АВТ - авт.) передбачена можливiсть кумуляцн походження: коли комплектуючi i сировина, завезет з шшо! краши, вважаються «мiсцевими». Угода пе-редбачае два види кумуляцн: двосторонню i дiагональ-ну» [1], Гончарук А. I. та Усенко О. О. [2], також окремi питання системи кумуляцн торгiвлi розглядаються у Пятницького В. Т. [3].
В англомовнш лiтературi проблематика торговельно'1 кумуляцн та визначення впливу правил походження на торговельш потоки як у регюнальному розрiзi, так i у глобальному, дослужена широко i представляеться такими дослдниками, як A. Estevadeordal, K. Suominen, P. Augier, O. Cadot, K. Hayakawa, M. Gasiorek та iншими.
Мета стати - розглянути генезис, з'ясувати характеры риси та особливост явища торговельно'1 кумуляцн в рамках дп преференцiйних угод з мiжнародноï торгiвлi на прикладi 6С.
Теоретично формування торговельно'1 кумуляцн мiж крашами - учасницями преференцiйноï торговельно'1 угоди (Preferential Trade Arrangement - PTA) на початкових етапах пояснюеться досить простими статичними ефектами створення торгшл^ до яких згодом «шдключаються» i динамiчнi та гшерди-намiчнi ефекти вiд скасування торговельних обмежень як тарифно! природи, так i нетарифно!, залежно вiд рiвня преференцiй та гармонiзацiï законодавства краш-учасниць. Отже, будь-яка торговельна кумуляцiя сприяе пiдвищенню розвитку рiвня мiжнародноï кооперацн та спецiалiзацiï як на двосторонньому, так i на багатосто-ронньому рiвнi мiж крашами-учасницями.
Питання формування торговельно'1 кумуляцн за-вжди знаходилося у фокусi отримання переваг (шдви-щення добробуту) вiд утворення PTA. Однак, зважаючи на те, що цi ефекти не е з'ясованими та визначеними
остаточно, а також на 1снування, у загальному вигля-д1, в1д'емного ефекту для трети кра!н (стор1н), на порядок денний висуваеться питання зменшення цього в1д'емного ефекту в1д утворення PTA. Одним Í3 шстру-мент1в подолання можливих в1д'емних ефект1в е гармо-н1зац1я торговельних режим1в м1ж кра!нами та штегра-ц1йними об'еднаннями, що, власне, е завданням СОТ. Отже, економ1чний штерес до сшввгдношення витрат i здобутк1в вiд утворення РТА е ключовим i визначаль-ним. Вiдповiдно до цього економiчного iнтересу форму-еться регуляторна сфера. Однак у процесГ становлення виникають розбiжностi мiж суб'ектами цього процесу. Щ розбiжностi Грунтуються на неузгодженост регю-нальних iнтересiв (окремих штеграцшних трекiв) та ба-гатосторонньою торговельною системою. Так чи шак-ше, залишаеться вiдкритим питання узгодженостi двох фундаментальних пiдходiв: регiоналiзму (у бгльш широкому розумiннi - протекцюшзму) та багатосторонньо! торговельно'1 системи (лiбералiзму).
Частково вiдповiдь на це питання ми знаходимо у [4, с. 12], де зазначаеться, що глобальш ланцюги додано! вартостi змiщуються в регюнальну пло-щину, i основою цього змщення е система дГагонально! торговельно! кумуляцГ!, яка поширюеться в регюналь-них iнтеграцiйних блоках на основi ROO (рис. 1). Саме гармошзоваш мiж кра!нами певного регюну ROO е ви-значальними у прийнятт рiшення щодо розмiщення виробничих ланок ланцюпв додано! вартосп.
Слiд згадати, що торговельна кумуляцiя як система, яка визначае походження товару, не е единою. На практищ у Спiвтовариствi (6С - прим. автора) для визначення походження того чи шшого товару використо-вуеться такаа послгдовшсть методiв:
f промисловий метод: визначення достатност вироблених над продуктом операцш для шд-твердження його походження в данш краМ; f економiчний метод: оцшка додано! при пере-
робцi товару вартостi; f метод тарифной класифшащй чи вгдбуваеться змша товарно! позицГ! в митному тарифi при переробцi товару.
1нодГ методи поеднуються. ВГдомий також четвер-тий, так званий абстрактний метод: достатньою вва-жаеться остання iстотна переробка, яка економiчно ви-правдана i являе собою виробництво нового товару або важливу частину такого виробництва. У цьому випадку ршення питання про походження проводиться в адмь шстративному або судовому порядку. ВГдомий також кумулятивний метод, який застосовуеться до товарГв, що походять з територГ! митних союзГв або зон вгльно! торпвлГ, по вГдношенню до яких у СшвтовариствГ дГе единий Гмпортний режим незалежно вГд конкретно! кра!ни походження.
ОсобливГ правила визначення походження товарГв передбачеш для:
а) текстилю та шших продуктГв, що мГстяться у XI роздш КомбГновано! номенклатури (див. рис. 1).
б) запасних частин [5, с. 76 - 79].
для текстильно! галузО
€С
Продаж одягу
(д1е преференця,
втьний o6ir у £С)
Рис. 1. Глобальний ланцюг додано! вартост на ochobí дм регiональноï системи кумуляцй в €С Прим1тка: * - визнаеться торговельна кумуляцiя з СС. Джерело: складено автором на ochobí [7].
Перш шж aHaAÍ3yBaTM природу та ефекти торго-вельно! кумуляцй, спробуемо визначити ii рiзно-види. 1снуе загальноприйнятне уявлення щодо систем торговельно! кумуляцй, а саме, iснyють таю системи кумуляцй:
f двостороння кyмyляцiя; f регiональна кyмyляцiя; f розширена кyмyляцiя.
Зазначимо, що питання торговельно! кумуляцй е актуальним лише в разi iснyвання РТА мiж крашами-учасницями i за умови однакових правил визначення походження товарiв (ROO). Окремим проблемним пи-танням залишаеться гармонiзацiя, або когеренцiя, ROO рiзних iнтеграцiйних трекiв, а вцтак - i фyнкцiонyвання торговельно! кумуляцй мiж ними.
Згiдно з регламентом бврокомкй (EEC) No 2454/93 [6, c. 48], вищеозначеш системи торговельно! кумуляцй визначаються таким чином:
f пiд «двосторонньою кумулящею» розyмiеться система, за якою продукти, що походять, вц-повiдно до цього Регламенту, з бвропейського Сшвтовариства, можуть вважатися матерiала-ми, яю мають походження в краiнi-бенефiцiарi, якщо вони пiддаються подальшiй переробцi або стають частиною продукцй, вироблено! в данш краiнi-бенефiцiарi; f пiд «кумулящею з Норвепею, Швейцарiею або Туреччиною» (кумуляцй з крашами, якi визна-ють торговельну кyмyляцiю з 6С, але якi не е членами 6С. - прим. автора) розушеться система, за яко! продукти, що походять з Норвегй, Швейцарй або Туреччини, можуть вважатися матерiалами, що мають походження в краМ-бенефiцiарi, якщо вони пiддаються подальшш переробцi або стають частиною продукцй, ви-роблено! в данiй краМ-бенефщар^ та iмпортy-ються в бвропейське Спiвтовариство; f пiд «регiональною кумулящею» розyмiеться система, за яко! продукти, що походять, вцпо-вiдно до цього Регламенту (бврокомкй (EEC)
No 2454/93 - прим. автора), з краши, яка входить у склад регюнально'1 групи, можуть вважатися MaTepiaAaM^ яю мають походження в iH-шiй краМ rid ж регiонaльноï групи (або в краМ iншоï регiонaльноï групи, коли мова може йти про кумулящю мiж групами), якщо вони шдда-ються подaльшiй переробцi або стають частиною продукцй, вироблено'1 у вцповцнш крaïнi; f пiд «розширеною кумуляцiею» розумiеться система, дiючa за умови задоволення Комгаею вiдповiдного запиту вц крaïни-бенефiцiaрa, за яко'1 певш мaтерiaли, що походять з краши, яка уклала з бвропейським Сшвтовариством угоду про вкьну торпвлю згiдно зi Статтею XXIV чинно'1 версй Генерально'1 угоди з тaрифiв i тор-гiвлi (GATT), можуть вважатися мaтерiaлaми, що мають походження у вцповцнш краМ-бенефiцiaрi, якщо вони шддаються подaльшiй переробцi або стають частиною продукцй, вироблено'1 у данш краМ.
Дaнi визначення е офщшними у 6С, однак у науко-вiй лiтерaтурi ми зустрiчaемо також тaкi визначення ти-пiв торговельно'1 кумуляцй, як: «^атональна» кумуляцiя та «повна» кумуляцiя. Зокрема, у В.Т. Пятницького зна-ходимо таю визначення: «^агональна» кумуляцiя дозво-ляе здiйснювaти кумуляцiю походження бкьш як двом партнерам (наприклад, дiaгонaльнa кумуляцiя здшсню-еться щодо краш АСЕАН за умов застосування режиму ГСП). Врешп-решт «повна» кумуляцiя поширюеться на ккька зон вкьно'1 торгiвлi (6ЕП та бвропейсько-Середземноморську зону вкьно'1 торгiвлi)» [3, с. 69].
Зупинимось бкьш детально на кожнш iз систем торговельно'1 кумуляцй.
Приклад регюнально'1 системи кумуляцй, який до-зволяеться в рамках 6С, представлено на рис. 1.
Регюнальна кумулящею реaлiзуеться мiж краша-ми - членами штеграцшного угрупування з рiвнем ште-грацй «митний союз» i вище.
Однак на рiвнi митного союзу е певш обмеження, виключення та застереження через кнування велико'1
юлькост рiзноманiтних норм як тарифно!, так i нетарифно! природи та кнування поширено! практики так званих часткових митних союзiв.
До таких прикладiв можемо вiднести митний союз мiж 6С i Туреччиною. У Туреччиш пов'язанi тарифи не визначеш приблизно на 50% тарифно! номенклатури, на вГдмшу вiд 6С та Укра!ни, де цей показник складае 100% [8, с. 34]. Тобто з огляду на класичну теорш економiчно! штегращ! iснуе «частковий митний союз», однак разом з тим Туреччина визнае ROO 6С. На вГдмшу вГд Туреч-чини, Норвепя та Швейцарiя мають фактично единий економiчний простiр з 6С. Усе це вказуе на складшсть питання торговельно! кумуляцГ! в мiжнародному та ре-гiональному розрiзах, про що окремо йдеться у вище-згаданому Регламент бврокомга! щодо визначення кумуляци з Туреччиною, Норвегiею та Швейцарiею.
Розглянемо торговельну кумуляцГю на прикладi к-
нування вГдповГдних угод 6С з Гншими кра!нами
та угрупуваннями кра!н, тобто двосторонню систему кумуляцГ!. Фактично сьогодш Зона вГльно! торгГвлГ (ЗВТ) дГе у всш бврош, за виключенням РФ та БГлорусГ (учасники бвразшського ЕкономГчного Союзу, EAEU). Тобто двостороння система кумуляцГ! охоплю майже всГ европейсью кра!ни. Для Укра!ни цей процес ще не завершено повнГстю через Гснування автономно! дГ! асо-щацГ! з 6С та деякГ виключення Гз загального масиву товарГв (наприклад, 1 - 24 групи УКТЗЕД i пов'язаних Гз поступовим скасуванням тарифних обмежень в окре-мих випадках до 7 рокГв), однак, як очжуеться, повною мГрою асощацГя почне дГяти з кГнця 2015 р.
Для Укра!ни у свил! поступового долучення до системи вГльно! торгГвлГ з кра!нами 6С е також акту-альним питання когерентностГ торговельно! кумуляцГ! з кра!нами, яю мають, у свою чергу, вГдповГдш угоди з 6С щодо торговельно! кумуляцГ!. Одним Гз таких великих об'еднань кра!н е кра!ни Пан-бвро Середземноморсько! зони кумуляцГ!.
МГсце укра!нських виробникГв з огляду на вище-означенГ тенденцГ! е остаточно не визначеним. Адже рГвень укра!нсько! торгГвлГ в рамках регюнальних угод з РТА складае до 70 %, решта вГдбуваеться на стандарт-них умовах преференцГй СОТ, т. зв. генерально! системГ преференцГй (ГСП). Таю змши сформують новГ схеми ведення мГжнародного бГзнесу для укра!нських шдпри-емцГв, зокрема набудуть нового змГсту угоди, наприклад, пов'язанГ з давальницькою сировиною.
ВеликГ очГкування Гснують щодо приеднання Укра!-ни до Пан-бвро-Середземноморсько! зони кумуляцГ! в повному обсязГ - пГдписання низки договорГв щодо РТА з кра!нами-учасницями, наприклад з Туреччиною та 1з-ра!лем. 1снування цих договорГв е обов'язковою умовою для реалГзащ! дГагонально! кумуляцГ!. ВГдтак рГвень мГж-народно! торгГвлГ Укра!ни на умовах преференцГйно! торгГвлГ в рамках РТА може збГльшитись до 90 %.
Звюно, залишаеться загроза - частковий або пов-ний вихГд РФ Гз договору СНД про ЗВТ через можливе, на думку РФ, потрапляння европейських товарГв до РФ через Укра!ну. Досить обгрунтованим поглядом на це питання ми знаходимо у [9]: «Проведене дослГдження
св1дчить, що 1снуе в1дмшшсть у правилах визначення кра!ни походження товар1в не на piBHi базових прин-цип1в, вимог, а на рГвш конкретних умов щодо розмiрiв додано! вартостi, набору технологiчних операцш, за-значених вище. Однак спряження режимiв Походження товарiв з 6врАзЕС/СНД та 6С вписуеться у загальш вимоги СОТ. Фактично йдеться про об'еднання пре-ференцiйних режимiв ПВПТ (ROO - прим. автора). На нашу думку, можливим шляхом подолання економiчних протирiч мiж Укра!ною та 6врАзЕС/СНД е збереження та вдосконалення iнституту сертифiкатiв походження окремог dii для 6врАзЕС/СНД i 6С».
Такий можливий розвиток подш лише шдвищуе актуальнiсть подальшого процесу економiчно! штегра-цГ! з 6С i пов'язаними кра!нами.
Класичним прикладом поступового формуван-ня зони торговельно! кумуляци за межам ште-грацiйного об'еднання 6С можна розглядати Пан-бвро-Середземноморьску зону кумуляци, яка була започаткована ще у 1997 р. Шсля !! утворення було ре-алiзовано велику кГльюсть доповнень та вдосконалень. У науковш лiтературi зустрiчаеться декГлька варiацiй назви цього об'еднання: Середземноморська зона куму-ляцГя, яка включала донедавна кра!ни Агадiрсько! угоди про ЗВТ, а згодом i 10 середземноморських кра!н - учас-ниць асоцiацi! з 6С. До таких кра!н вГдносяться: Алжир, бгипет, 1зра'!ль, Йорданiя, Лiван, Марокко, СирГя (дГя призупинена), Тушс, Туреччина та Палестинська авто-номГя, окремi угоди е з Албашею, Чорногорiею, Боснiею та Герцеговиною.
Намагання формувати загальний пГдхГд, який ба-зуеться на нормах i правилах СОТ щодо регюнально! торговельно! кумуляци зпдно зГ ст. 86 Регламенту комь сГ! (6С) № 2454/93 застосовуеться для чотирьох окремих регюнальних груп, а саме (табл. 1):
Таблиця 1
Регiональнi групи краТн
Група I Бруней, Камбоджа, lндонезiя, Лаос, Малайзiя, Фттпши, Снгапур, Та'танд, В'втнам
Група II Болiвiя, Колумбiя, Коста-Рiка, Еквадор, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Ыкарагуа, Панама, Перу, Венесуела
Група III Бангладеш, Бутан, lндiя*, Мальдiви, Непал, Пакистан, ШркЛанка
Група IV Аргентина, Бразилiя, Парагвай i Уругвай
Примiтка: * - див. рис. 1. Джерело: [6, с. 58].
Однак це не означав всеохоплюючу дгю цього режиму, icHye цГла низка виключень i3 перелгку TOBapiB (матерiалiв) зггдно з номенклатурою зовншньо! торггв-лг SITC (HS), якг не пгдпадають пгд дгю торговельно! кумуляцГ! зг згаданих груп. Так, наприклад, для кра!н групи I серед виключення з регюнально! кумуляцГ! e такг то-варнг групи: 0207 Meat and edible meat offal, of the poultry of heading 0105, fresh, chilled or frozen. Слгд також зазна-чити, що на кра!ни, якг e найменш розвинутими (НРК),
зпдно з класифкащ! ООН, ця торговельна кумуляцш може поширюватися в повному обсязГ Так, наприклад, це стосуеться Камбоджi та Лаосу з Групи I, Бангладеш, Бутана, Мальдiв та Непалу з Групи III.
На додачу 6С мае розгалужену мережу угод про ЗВТ, i вГдповГдно i торговельно! кумуляци, з неевропей-ськими кра!нами з вiддалених регюшв та iнших конти-нентiв, яю не входять до вищенаведених перелшв. До них належать, наприклад, таю: Мексика, 4ki, Пiвденна Африка, Швденна Корея. Потенцiйна угода - трансат-лантична зона вкьно! торгiвлi (TAFTA), взагалi створюе такi умови у свт, що два з трьох економiчних центрiв свiту об'еднуються у ЗВТ. За даними A. Estevadeordal та K. Suominen, паневропейська система кумуляцГ! (визнан-ня ROO) поширюеться бкьш як на 65 кра!н [10].
Cлiд зауважити, що поняття торговельно! кумуляци iснуе не ткьки у практицi 6С i Пан-бвро-Середземноморсько! системи кумуляци. Ана-логiчнi норми iснують у всГх зонах вкьно! торгiвлi, якi мають офiцiйний статус у СОТ. Так, наприклад, така норма дiе щодо кра!н СНД: для цкей визначення кра!ни походження товару, виготовленого в державi - учасницi Угоди (Угода про ЗВТ СНД - прим. автора), застосову-еться кумулятивний принцип, що визначае походження того чи шшого товару при його послцовнш обробщ/пе-реробщ. Якщо у виробництвi юнцевого товару в однiй з держав - учасниць Угоди використовуеться сировина чи матерiали, що походять з шших держав - учасниць Угоди, шдтверджеш сертифжатом про походження товару форми СТ-1 i яю пiддаються поетапнiй подальшiй обробцi в шших державах - учасницях Угоди, то кра!-ною походження такого товару вважаеться кра!на, де вш востанне був пiдданий обробцi/переробцi [11].
Особливе мшце серед систем мГжнародно! торговельно! кумуляци займае дiагональна кумуляцiя. У до-слiдженнi [4] автори намагаються зробити висновок сто-совно впливу ROO та кнування системи торговельно! кумуляцГ! в рамках преференцшних угод мiж рiзними кра!нами та iнтеграцiйними угрупуваннями. Зпдно з !х дослiдженням роль дГагонально! кумуляци у формуванш ланцюгiв додано! вартостГ тобто мiжнародно! торгГвлГ, на прикладi кра!н АСЕАН мае середнiй рiвень впливу. Осо6ливГстю дано! системи кумуляци е можлившть за-стосування т. зв. «змшно! геометр!!». Ця система може бути застосована мгж обмеженою групою кра!н, як! укла-ли мГж собою угоди про вГльну торгГвлю, i без завершення створення повно! мереж! угод про вГльну торгГвлю [12].
Система дГагонально! кумуляцГ! фактично створюе можливост! для транскордонного поширення виробничих ланок ланцюгГв додано! вартостГ Однак треба зважити на те, що ROO мають i обмежувальний вплив на кооперацш-ш зв'язки мГж кра!нами, як! мають навггь вГдповГдну систему PTA. Тут доречно згадати приклад, який наводиться у [4, с. 9]: «ROO можуть навГть обмежувати можливост! з аутсорсингу серед кра!н, мГж якими дГе PTA. ВГзьмемо, наприклад, Швшчноамериканську Зону Вкьно! ТоргГвлГ (NAFTA). ВГдповГдно до дшчо! угоди ROO означае що ви-готовлен! юнцев! товари у США з використанням комп-лектуючих з Канади можуть експортуватись до Канади з
нульовим митом, таким самим чином, якщо б вони були цГлком виготовлен! у США. Проте, якщо комплектуючГ, використанн! у США, походять Гз Мексики - шшо! кра-!ни NAFTA, а юнцев! товари експортуються до Канади, вони будуть обкладатись Гмпортним митом. Таким чином створюеться перешкода переносу частини виробничих процеав з! США до Мексики».
На перший погляд, досить неочжуваний висновок, однак якщо поглянути на цей приклад торговельно! не-кумуляцГ! з глобально! точки зору, то стае очевидним, що гармошзацГ! ROO мГж Мексикою та Канадою не вГд-буваеться, або принаймш не завершена, i на додачу до цього Мексика мае ЗВТ з 6С, тобто ця гармошзац1я вГд-буваеться з кра!нами 6С.
I там само, вГдповГдно до результатГв дослГджен-ня, в якому порГвнюеться можливост! утворення ланцюгГв додано! вартост! в умовах дГ! PTA, без можливост! кумуляцГ! та з такою можливктю, автори дГстаються результату, що бкьш як в 3 рази збГльшуеться кГлькГсть додано! вартост! в торгГвлГ з шоземними кра!нами -учасницями PTA за умови кнування тако! можливост!. Це свГдчить на користь того, що питання дГ! такого гнуч-кого механГзму ROO, як кумуляцГ!, е очевидним i дуже важливим, особливо у формуванш та функцюнуванш регюнальних ланцюгГв додано! вартость НатомГсть гло-бальн! ланцюги додано! вартост! також вГддграють важ-ливу роль в умовах зниження впливовост! фактора вГд-стан! у мГжнароднш торгГвлГ, через зменшення вартост! органГзацГ! перевезень.
ВажливГсть ROO у формування глобальних ланцюгГв додано! вартост! актуально для всГх кра!н без
виключення, а для найменш розвинених кра!н це питання сто!ть дуже гостро. Особливий фактор тут - тор-говельна кумуляц1я та рГвень лГбералГзацГ! ROO. «БГльш лГберальн! правила походження дозволяють виробникам гнучко вибирати постачальниюв ресурсГв. Так! правила побГчно визнають низьку капГталомГсткГсть i недостат-ню горизонтальну або вертикальну ГнтеграцГю найменш розвинених кра!н (НРК). Наприклад, у рамках програ-ми преференцГй НРК щодо !х походження продукцГ! (а, отже, преференцГ!) можуть Грунтуватися на мшшаль-ному обсяз! мкцево! додано! вартост! або на змш тарифно! класифГкацГ!, що служить непрямим визнанням того, що товар змшився i в НРК була проведена додана вар-тГсть. Встановлений ЫдГею низький, на рГвн! 30 вГдсотюв, порГг додано! вартост! дозволяе потенцГйним експорте-рам з НРК гнучко пГдходити до вибору постачальникГв Гмпортних ресурсГв» <...> «правила кумуляцГ! визначають, наскГльки легко одержувач! преференцГй можуть торгу-вати мГж собою, використовуючи промГжш товари або процеси, отримаш з Гнших кра!н» [13, с. 52]. Отже, можна констатувати, що ROO та участь кра!ни у PTA створюе до-датков! конкурентш переваги у мГжнароднГй торгГвлГ.
ВИСНОВКИ
Генезис процесу мГжнародного подГлу пращ, мГж-народно! спецГалГзацГ! та кооперацГ! серед кра!н слГд роз-глядати через призму шнування набору конкурентних переваг рГзно! природи. На цьому тл! важливим питан-
ням залишаеться побудова глобальних ланцюпв додано! вартостг, де суб'ектом цього процесу виступають зде-бГльшого глобальш корпорацГ!. Однгею з рушшних сил та мотиващею дГ! глобальних корпорацш, безумовно, е гснування когерентних ROO та РТА, якг регулюють мгж-народну торговельну кумуляцГю на основГ норм та правил СОТ. Отже, слгд штегрувати мГжнародну торговель-ну кумуляцш в теоретичш погляди у сферу мГжнародно! торпвлГ наприклад щодо перелжу та змшту альтерна-тивних теорГй мГжнародно! торгГвлГ та !х пояснення.
Система мГжнародно! торговельно! кумуляцГ! ви-ходить за межГ !! дГ! виключно в ГнтеграцГйних об'еднаннях. Початком цього процесу е утворен-ня Пан-бвро-Середземноморсько! зони кумуляцГ! у 90-х роках ХХ сторГччя.
Системи торговельно! кумуляцГ!, якГ Гснують в 6С з шшими кра!нами та штеграцшними угрупування-ми Г до яко! долучаеться Укра!на, утворюють глобальну систему торпвлГ на основГ РТА. Фактично 2/3 свггово! економГчно! активност у близькш перспективГ буде вгд-буватися на основГ торговельних преференцГй за допо-могою РТА.
Ланцюги додано! вартост умовно можна роздГли-ти залежно вгд рГвня аналГзу на глобальш та регюнальш. Вгдповгдно до цього пГдходу виникае об'ективно сформо-ваш двг тенденцГ!: 1) формування регюнальних ланцюпв додано! вартост на основГ ROO та PTA; 2) формування глобальних ланцюпв додано! вартостГ Таким чином, ди-хотомна природа цих тенденцш наражаеться на шшу, не менш потужну, тенденцш - тенденцш глокалГзацГ!, провайдером яко! е ROO та РТА та !х когеренцГя. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Науменко Н. С. Оцжка ефективностi запровадження зони втьно! торгiвлi УкраТни з кражами ЕАВТ/ Н. С. Науменко // Вкник економiчно''' науки УкраТни. - 2014. - № 2. - С. 103 - 106.
2. Гончарук А. I. Регюнальна торговельно-економiчна ¡н-тегра^я УкраТни та ЕС: стан, проблеми i перспективи / А. I. Гончарук, О. О. Усенко // Мiжнародна економiчна политика. - 2010. -№ 1-2. - С. 98 - 132.
3. Пятницький В. Т. Деяк аспекти торговельно-еконо-мiчного спiвробiтництва УкраТни i ЕС / В. Т. Пятницький // Ана-лiтичний щоквартальник. Вип. 2: ЕВРО: Економiчний вимiр жте-граци. - 2003. - № 04. - С. 65 - 78 .
4. Estevadeordal A. Are Global Value Chains Really Global? Policies to Accelerate Countries' Access to International Production Networks. E15Initiative / A. Estevadeordal, J. Blyde, K. Suomine. -Geneva : International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum, 2014.
5. Наку А. А. Митне право ЕС : навчальний поабник / А. А. Наку. - К. : IMB КНУ !меы Тараса Шевченка, 2003. - 190 с.
6. Регламент комо ЕС № 2454/93 // CONSLEG-1993R2454-20130131-EN-TXT.pdf [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.siteresources.worldbank.org
7. Поабник користувача з правил преференцшного по-ходження, що застосовуються у торпвл1 м1ж европейським ствтовариством, ¡ншими европейськими кражами та кражами, що беруть участь в евро-середземноморському партнер-ств1 [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minjust. gov.ua/45882
8. Berenda S. V. From Overhang to Policy Space Enhancement Within WTO Negotiations / S. V. Berenda, A. V. Panova // The Problems of Economy. - 2014. - № 2. - C. 30 - 35.
9. Григорова-Беренда Л. I. Спряження торговельних реж^в жтеграцмних об'сднань £С та £врАзЕС/СНД / Л. I. Гри-горова-Беренда // Ефективна економка. - 2014. - № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.econom.nayka.com.ua
10. Estevadeordal A. Rules of Origin in the World Trading System Integration, Trade and Hemispheric Issues Division, Integration and Regional Programs Department Inter-American Development Bank / A. Estevadeordal, K. Suominen. - Washington, D.C., Centre William Rappard World Trade Organization November 14, 2003 [Electronic resource]. - Mode of access : www.wto.org/ english/tratop_e/region_e/sem_nov03_e/estevadeordal_e.ppt-2003-11-25
11. Угода про Правила визначення кражи походження товарiв у Ствдружносп Незалежних Держав [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/997_m65
12. Пщтримка дiалогу мiж £С та Укра'жою стосовно угоди про втьну торпвлю. Матерiали для обговорення 2: правила визначення походження [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ctaeconomic.com/issues20paper20228RoO129.pdf
13. Эльборг-Войтек К. Наиболее бедные страны могут больше экспортировать / К. Эльборг-Войтек, Р. Грегори // Финансы & развитие. - Декабрь.- 2010.- С. 50 - 52.
REFERENCES
Berenda, S. V., and Panova, A. V. "From Overhang to Policy Space Enhancement Within WTO Negotiations". The Problems of Economy, no. 2 (2014): 30-35.
Estevadeordal, A., Blyde, J., and Suomine, K. Are Global Value Chains Really Global? Policies to Accelerate Countries' Access to International Production Networks. Geneva: International Centre for Trade and Sustainable Development (ICTSD) and World Economic Forum, 2014.
Estevadeordal, A., and Suominen, K. "Rules of Origin in the World Trading System Integration, Trade and Hemispheric Issues Division, Integration and Regional Programs Department Inter-American Development Bank Washington, D. C., Centre William Rappard World Trade Organization November 14, 2003" www.wto. org/english/tratop_e/region_e/sem_nov03_e/estevadeordal_e. ppt-2003-11-25
Elborg-Voytek, K., and Gregori, R. "Naibolee bednye strany mogut bolshe eksportirovat" [The poorest countries can export more]. Finansy irazvitie, December (2010): 50-52.
Hryhorova-Berenda, L. I. "Spriazhennia torhovelnykh re-zhymiv intehratsiinykh ob'iednan YeES ta YeEvrAzES/SND" [Conjugation trade regimes and EU integration associations EurAsEC / CIS]. http://www.econom.nayka.com.ua
Honcharuk, A. I., and Usenko, O. O. "Rehionalna torhovelno-ekonomichna intehratsiia Ukrainy ta YeES: stan, problemy i pers-pektyvy" [Regional trade and economic integration of Ukraine and the EU: progress, problems and prospects]. Mizhnarodna ekono-michnapolityka, no. 1-2 (2010): 98-132.
Naumenko, N. S. "Otsinka efektyvnosti zaprovadzhennia zony vilnoi torhivli Ukrainy z krainamy IEAVT" [Evaluation of a free trade zone with Ukraine EFTA countries]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, no. 2 (2014): 103-106.
Naku, A. A. MytnepravoIES [EU Customs Law]. Kyiv: IMB KNU imeni Tarasa Shevchenka, 2003.
"Posibnyk korystuvacha z pravyl preferentsiinoho pokhod-zhennia, shcho zastosovuiutsia u torhivli mizh ievropeiskym spiv-tovarystvom, inshymy ievropeiskymy krainamy ta krainamy, shcho berut uchast v ievro-seredzemnomorskomu partnerstvi" [Manual of preferential origin rules that apply to trade between the Euro-
pean Union and other European countries and the countries participating in the Euro-Mediterranean partnership]. http://www. minjust.gov.ua/45882
P'iatnytskii, V. T. "Deiaki aspekty torhovelno-ekonomichno-ho spivrobitnytstva Ukrainy i YeES" [Some aspects of trade and economic cooperation between Ukraine and the EU]. Analitychnyi shchokvartalnyk, no. 2 (2003): 65-78.
"Pidtrymka dialohu mizh YeES ta Ukrainoiu stosovno uhody pro vilnu torhivliu" [Support for dialogue between the EU and
Ukraine on a free trade agreement]. http://www.ctaeconomic. com/issues20paper20228Roü129.pdf
"Rehlament komisii IES № 2454/93" [Commission Regulation EC № 2454/93]. http://www.siteresources.worldbank.org
"Uhoda pro Pravyla vyznachennia krainy pokhodzhennia tovariv u Spivdruzhnosti Nezalezhnykh Derzhav" [Agreement on Rules of origin of goods in the Commonwealth of Independent States]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_m65
- ашрантка, кафедра фiнанciв, Kuiва^й нацiональнuй економiчнuй yнiверcuтет ím. В. Гетьмана (пр. Перемогу 54/1,
УДК 378.31
ЕНДАУМЕНТ-ФОНД ЯК АЛЬТЕРНАТИВНЕ ДЖЕРЕЛО Ф1НАНСУВАННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
© 2015 Б1Л1ИЕЦЬ М. Ю.
УДК 378.31
БЫнець М. Ю. Ендаумент-фонд як альтернативне джерело фшансування вищоТ освгги
У статт'1 розглядаються сутшсть, завдання, основн! риси та щт формування ендаумент-фонд'в. Визначаються кторичн передумови виник-нення та основнi етапи розвитку найбЛьших i найв1дом1ших фонд/в цльового кап/талу, що виникли у США та Великобритании Анал'вуеться сучасний стан i динам'ша розвитку ендаумент'в ушверситет'в США. Вивчаеться сучасний стан iрозвиток ендаумент'в у Росн, тсля прийняття у 2006 р. закону «Про порядок формування та використання цльового капталу некомерцйних органiзацiй». Розглядаються основнi модел'> управ-л'шня ендаумент-фондами, що виникли в процеа ix функцонування. Пор'внюються вiдмiнностiу формуванн та управл'шш ендаументами у США i Росн, вдповдно до 'ix нормативно-правовоi бази. Вивчаеться розвиток ендаумент'в в УкраЫ, визначаються певн проблеми в цй галуз та заходи щодо вдосконалення iх формування та управл'шня на основi вивчення свтового досв'ду. Ключов слова: ендаумент, фшансування вищоiосвти, цльовий каптал, благодйництво, компашя зуправлння. Табл.: 2. Ббл.: 15. Блнець Марина Юрнвна Кив, 03068, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 378.31
Билинец М. Ю. Эндаумент-фонд как альтернативный источник финансирования высшего образования
В статье рассматриваются сущность, задачи, основные черты и цели формирования эндаумент-фондов. Определяются исторические предпосылки возникновения и основные этапы развития крупнейших и известнейших фондов целевого капитала, возникшие в США и Великобритании. Анализируется современное состояние и динамика развития эндаументов университетов США. Изучается современное состояние и развитие эндаументов в России, после принятия в 2006 г. закона «О порядке формирования и использования целевого капитала некоммерческих организаций». Рассматриваются основные модели управления эндаумент-фондами, возникшие в процессе их функционирования. Сравниваются различия в формировании и управлении эндау-ментом в США и России, в соответствии с их нормативно-правовой базой. Изучается развитие эндаументов в Украине, определяются проблемы в этой области и меры по совершенствованию их формирования и управления на основе изучения мирового опыта. Ключевые слова: эндаумент, финансирование высшего образования, целевой капитал, благотворительность, компания по управлению. Табл.: 2. Библ.: 15.
Билинец Марина Юрьевна - а^рантка, кафедра фuнанcов, ^ев^й на^ональный экономuчеcкuй yнuверcuтет um. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Kuев, 03068, У^на) E-mail: [email protected]
UDC 378.31
Bilinec M. Yu. Endowment Fund as an Alternative Source of Financing Higher Education
The article discusses the essence, objectives, main features and purposes of establishing the endowment funds. Historical backgrounds and main stages of development of the largest and most famous endowment funds raised in the United States and Great Britain have been identified. Both the current state and development dynamics of the endowment, related to the Universities in the United States, has been analyzed. Also the current state and development of endowment in Russia is examined, following the adoption in 2006 of the law «On the order of formation and use of endowment funds of nonprofit organizations». The basic models of managing the endowment funds, which emerged during their functioning, have been considered. Differences in the formation and management of endowment in the United States and in Russia are compared in accordance with their legal and regulatory frameworks. Development of endowment in Ukraine has been studied, problems in this area as well as measures to improve their formation and management, based on international experience, has been determined. Key words: endowment, financing higher education, charity, management company. Tabl.: 2. Bibl.: 15.
Bilinec Maryna Yu. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Формyвaння iнновaцшноï економжи зночною мЬ-рою золежить в1д ефективного розвитку ште-лектyaльного то тукового потенцiaлy нгщи. Вожливу роль y розвитку людського коп^олу вiдiгрae вищо освгта. Проктита остоннк роив свцчить, що держово не в змозi зобезпечити достотнш рiвень фiнaнсyвaння вищих новчяльних зaклaдiв, що призводить до пошуку
ольтернотивних джерел 'ix зобезпечення. Однieю з форм фiнaнсyвaння вищо'1 освгги можно розглядоти ендоумент-фонди, шд якими тродицшно розумшть цкьовий кош-тол некомерцшно'1 оргaнiзaцп, що формyeться iз внесюв блогодшникш, передaeться в довiрче упровлшня компот для отримоння доходу, що використовyeться для фшон-сувоння ïï дшльносп в1дповцно до визночених цкей.
