CC BY
30
Н.В. Осадча
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ЗАКОНОДАВСТВА ПРО МИТН1 РЕЖИМИ УКРА1НИ З СВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ТА МИТНИМ СОЮЗОМ РОСП, Б1ЛОРУС1, КАЗАХСТАНУ (РБК)
Здшснено анал1з законодавства €С, Митного союзу РБК, Украти задля пошуку шляхiв aKmuei3a^i зовнШньо-
економiчноi дiяльносmi. Визначено стимули та заборони митних реж-UMie, як впливають на сальдо торговельного балансу i використання яких обумовлено необхiднiсmю розвитку нацiональноi економiки. Визначено та проаналгзовано перспективу розвитку експортного поmенцiалу Украти.
Осуществлен анализ законодательства ЕС, Таможенного союза РБК, Украины с целью поиска путей активизации внешнеэкономической деятельности. Определены стимулы и ограничения таможенных режимом, которые
© Н.В. Осадча, 2010
влияют на сальдо торгового баланса и использование которых обусловлено необходимостью развития национальных экономик. Определена и проанализирована перспектива развития экспортного потенциала Украины.
The legislation of EU, Ukraine and the Customs Union of Russia, Belarus and Kazakhstan are analyzed in the article to find the ways to enhance the foreign economic activity. Incentives and restrictions of customs regime, which affect the trade balance and the use of which is due to the need for development of national economies, are determined. The prospects for the development of the export potential of Ukraine are evaluated and analyzed.
Формування та змша регуляторно1 митно1 пол^ики знаходиться тд впливом глобалiзацiйних процеав. Для досягнення найбшьш вигщного становища в мiжнароднiй спшьнот з одночасним дотриманням нацюнальних штереав Укрш'ш необхщно проводити продуману дипломатичну пол^ику щодо кра!н та союзiв кра!н, з якими вона межуе або плануе вступити в певш штеграцшш об'еднання. Одним i3 виршальних перспективних завдань, яю постають перед украшським урядом, е вступ до Свропейського Союзу. Але даний крок не мае бути для Укра!ни хворобливим та призвести до економiчного спаду внаслщок переформовування митного законодавства в напрямi зняття практично вЫх бар'ерiв.
Тому доцшьно готуватися, проводити ретельнi дипломатичнi перемови для того, щоб створити найбшьш вигщш позици. При цьому слщ зазначити необхiднiсть приведення основ нацюнального митного законодавства до единого зразка - Митного кодексу £С. При цьому треба не забувати i про нацюнальш економiчнi iнтереси, для чого при пщписанш певних домовленостей та угод потрiбно сформувати таю митш процедури та митнi режими загалом, якi сприятимуть полiпшенню стану Укра!ни в даному об'еднаннi.
Через свое географiчне розташування й шторичний розвиток Укрш'ш також необхiдно пщтримувати добрi вiдносини iз кра!нами ближнього зарубiжжя. Це пов'язано як з енергетичною залежнiстю, так i з тим, що цi кра!ни е потенцшними покупцями продукци, яка виробляеться на тдприемствах Укра!ни, тому що кра!ни пострадянського простору пов'язанi тюними економiчними зв'язками. Вiдсутнiсть нормальних вщносин iз кра!нами ближнього зарубiжжя приноситиме для Укра!ни великi фiнансовi втрати. При цьому слщ сказати, що, втративши даш зв'язки, кра!на може не знайти шших ринкiв збуту, тому що на сировинних ринках шнуе велика конкуренцiя. Тому одним iз варiантiв формування зовнiшньоекономiчноl пол^ики Укра!ни е взаемодiя з членами Митного союзу РБК. Даний крок буде супроводжуватися також певними змшами у законодавствi для узгодження його з умовами Митного союзу.
Тому при формуванш стратеги мiжнародноl спiвпрацi Укрш'ш слщ шукати шляхи, за яких при встут в певнi об'еднання або взаемодп з ними, вона повинна збер^ати власний iнтерес, щоб не потрапити в пастку повно1 залежност та не призвести до кризи плаижного
балансу внаслщок збшьшення iмпорту. При цьому треба не забувати про захист нащональних виробниюв та пiдтримку експортерiв на шляху пошуку нових ринюв збуту. Слiд зазначити, що, незважаючи на загальний спад зовшшньоекономiчноl дiяльностi у 2009 р., Держмитслужба Укра!ни (ДМСУ) залишаеться одним iз головних виконавцiв законодавства з митних та зовнiшньоекономiчних питань i iстотним джерелом формування дохщно! частини Державного бюджету Украши (рис. 1) [11].
При цьому слщ зазначити, що у 2009 р. загальний зовшшньоторговельний обк в Укрш'ш склав 88 612,9 млн. дол. США ^мпорт - 48 957,9 млн. дол. США, експорт - 39 655,0 млн. дол. США), що по iмпорту на 40,1%, по експорту - на 40,8% менше, шж за попереднш рк. 1мпорт товарiв, оподаткованих митом, зменшився у 2,4 рази, оподаткованих акцизним збором - у 3,8 раза, оподаткованих ПДВ у грошовш формi - у 1,7 раза (табл. 1). Найбшьшим торговельним партнером залишаеться Росшська Федеращя, частка iмпорту з яко! становить 27% (13 016 млн. дол. США), а частка експорту - 21% (8 477 млн. дол. США) загальних обсяпв iмпорту й експорту товарiв. Значним торговельним партнером також е Имеччина (частка iмпор-
120-,
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Рк
Рис. 1.
Основт показники д\яльност\ Державног митног служби Украгни щодо наповнення Держбюджету [1, 6]
Таблиця 1
Зовтшнт товарообгг в Украгт [1, 5]
Показник 2008 р. 2009 р. Змши
+ , - %
Товарооб1г, млн. дол. США 148 668 88 613 - 60 055 зменшено у 1,7 раза
експорт 66 967 39 655 - 27 312 зменшено у 1,7 раза
1мпорт 81 701 48 958 - 32 743 зменшено у 1,7 раза
ту - 8%, або 3 883 млн. дол. США, частка експорту - 3%, або 1 246 млн. дол. США). Порiвняно з 2008 р. обсяги iмпорту з Росшсько! Федераци зменшилися на 6 282 млн. дол. США (на 33%), а експорту до ще! кра!ни - на 7 227 млн. дол. США (на 46%) [1, 6].
Певш змши вщбулисьу зовшшнш торгiвлi з шшими кра!нами. Прiвняно з попередшм роком збшьшилися обсяги iмпорту з Узбекистану (у 2 рази, на 1 135 млн. дол. США), Казахстану (на 20%, на 481 млн. дол. США), Азербайджану (у 5 раз, на 289 млн. грн.); експорту - до Китаю (у 2,6 раза, на 887 млн. дол. США), 1ндп (на 15%, на 147 млн. дол. США), Лiвану (у 2 рази, на 354 млн. дол. США). Зменшилися обсяги iмпорту - з Бшорус (на 40%, на 1118 млн. дол. США), Шмеччини (на 45 %, на 3 241 млн. дол. США), Китаю (на 51%, на 2 866 млн. дол. США), Польщi (на 48%, на 2 083 млн. дол. США), США (на 55%, на 1 526 млн. дол. США); експорту - до Бшоруа (на 40%, на 847 млн. дол. США), Шмеччини (на 32%, на
589 млн. дол. США), Тyреччини (на 54%, на 1 116 млн. дол. США), Ггалп (на 64%, на 1 453 млн. дол. США), Польщi (на 56%, на 1 028 млн. дол. США), Угорщини (на 47%, на 636 млн. дол. США), Болгари (на 64%, на 710 млн. дол. США) [1, 6]. Основу зовшшньоторговельного обку складають паливно-енергетичш товари; машини, устаткування та транспорт; продукщя xiмiчноï промисловостц продовольчi товари; сшьськогосподарська продyкцiя; метали та вироби з ник, сумарна частка якиx складае до 88 % загально1' вaртоcтi товaрiв (рис. 2).
□ Пaливно-енергетичнi товари
□ Метали та вироби з н^
□ Продовольчi товари та продyкцiя ciльcького господарства
□ Продукщя xiмiчноï промиcловоcтi
□ Машини, устаткування та транспорт
□ Iншi товари
Pue. 2. Товарна структура експортночмпортшх операцт Укран [1, 5]
Загальш обсяги оформлениx протягом 2009 р. вaнтaжiв становлять 419,7 млн. т, що на 7,9 млн. т менше, шж було оформлено протягом попереднього року. У тому чи^ оформлено екcпортниx вaнтaжiв - 137,5 млн. т, iмпортниx - 90,7, транзитам - 191,6 млн. т. При цьому порiвняно з попереднiм роком спостеркаеться збiльшення лише обcягiв оформленж трaнзитниx вaнтaжiв - на 8,4% (14,9 млн. т). Обсяги екcпортниx та iмпортниx вaнтaжiв зменшилися вщповщно на 8,2% (12,3 млн. т) та 10,3% (10,5 млн. т) [1, 10]. Протягом 2009 р. оформлено майже 2,5 млн. вaнтaжниx митнж декларацш, що на 1 млн. шт. менше, шж за попереднш рк [1, 11].
Через митний кордон Украши пропущено 76,2 млн. оаб. Кiлькicть громадян, що при цьому були оформлеш в митному вщношенш, склала 6,5 млн. оЫб [1, 10]. Зниження нaдxоджень до Держбюджету у 2009 р. та тенденщя iнтегрaцiï Украши до мiжнaродноï cпiльноти робить питання дослщження й удосконалення митного регулювання актуальним та своечасним.
Питанням регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльноcтi в межax взaeмовiдноcин iз СОТ займався О. Гребельник [2]. Н. Пирець визначив конкурентш переваги украшського експорту в контекcтi св^ового розвитку [3]. I. Тонев проaнaлiзyвaв теоретичнi засади поняття митно1' вартост як складово1' митно-тарифного регулювання [4]. С. Боротничек дослщив доcвiд митного регулювання у США [5]. Т. Трошкша визначила новi конкyрентнi переваги митно-тарифного регулювання [6]. А. Кругленя дослщив застосування пол^ики протекцiонiзмy в сучасному cвiтi [7]. Т. Проценко визначив адмшштративно-правове забезпечення дiяльноcтi митнох' служби та його вдосконалення [8]. А. Кредюов та I. Бережнюк визначили iнcтрyменти yпрaвлiння митною справою на мiжнaродномy рiвнi та проaнaлiзyвaли роль та знaчyщicть Bcеcвiтньоï митноï оргaнiзaцiï [9]. Biтчизнянi вченi проaнaлiзyвaли багато acпектiв iз питань удосконалення оргашзацп зовнiшньоекономiчноï дiяльноcтi, але грунтовного порiвняльного aнaлiзy митниx режимiв Украши з £С та Митним союзом РБК дос не здiйcнено.
Тому метою статт е aнaлiз режимiв, якi впливають на сальдо торговельного балансу та нaцiонaльниx режимiв Украши, Митного кодексу РБК та £С, задля пошуку балансу cтимyлiв та обмежень у режимax у митному зaконодaвcтвi Украши та пристосування до законодавства
кра1н i об'еднань для здiйснення взаемовигщного спiвробiтництва. Визначити шляхи захисту в^чизняних виробникiв вiд можливих стресiв, яю пов'язанi iз загостренням конкуренци, виникненням нових заборон. При цьому слщ ураховувати ймовiрнiсть виникнення перспектив для розвитку бiзнесу, якi пов'язанi з певними об'еднаннями.
Оскiльки заборони та стимули мiстяться в механiзмi ре^заци кожного митного режиму, тому й доцшьно проаналiзувати перспективи реалiзацil митних режимiв, якi наведенi в Митному кодека £С та Митного союзу РБК для визначення загроз та можливостей для украшського бiзнесу. Ан^з формування та механiзму реалiзацil доцшьно здшснювати на основi методологи, запропоновано! в роботi [10] для кожного режиму. При цьому необхщно зазначити, що кожен режим базуеться на основi створення балансу стимулiв та обмежень, яю для кожного об'еднання проявляються в рiзному ступенi. Багатоаспектшсть цих завдань потребуе вдосконалення класифжацп митних режимiв у напрямi визначення прюритетних сфер впливу (експорт та iмпорт), удосконалення спецiальних митних режимiв вiдповiдно до мiжнародних вимог i з урахуванням нацiональних iнтересiв та формувати режими, якi дозволять пщтримувати нацiональнi економiчнi прiоритети й штереси вiтчизняних товаровиробникiв.
Задля визначення значущост певних груп режимiв та вдосконалення мехашзму !х реалiзацil пропонуеться вдосконалити iснуючу систему класифшаци та здшснювати 11 за такими групами: режими, яю впливають на сальдо торговельного балансу; глобалiзацiйнi; режими, використання яких обумовлено необхiднiстю розвитку нацюнально1 економши. До групи режимiв, якi впливають на сальдо торговельного балансу слщ вщнести iмпорт та експорт. При цьому доцшьно створити такий мехашзм !х реалiзацil, який би дозволив створити позитивне сальдо торговельного балансу та включав би заходи щодо стимулювання експорту, а при необхщност - сповiльнював iмпорт [10]. До групи режимiв, використання яких обумовлено необхщшстю розвитку нацюнально1 економiки, можна вщнести и режими, у яких краша мае потребу для захисту сво1х економiчних iнтересiв. До дано1 групи можуть бути включенi таю режими, як безмитна торпвля, перемщення припасiв, специфiчнi митнi режими, магазин безмитно1 торгiвлi, знищення та руйнування, вiдмова на користь держави. Даний перелж може бути доповненим та розширеним у разi необхiдностi [10].
Слщ зазначити, що при встут Украши до СОТ суттево зменшилося податкове навантаження на суб'ектiв, але перерахування до бюджету при цьому не зменшуються. Це пов'язано зi збiльшенням контролюючого пресу на декларанив. Так, у звiтах Держмитслужби зазначаеться, що з метою забезпечення виконання бюджетного завдання Держмитслужбою вжито низку «оргашзацшних заходiв», спрямованих на забезпечення повноти надходжень платежiв до бюджету. Тобто постшно проводилася робота з удосконалення адмшстрування нарахування та сплати митних платежiв, а також нормативного забезпечення
Таблиця 2
Основт показники д\яльност\ Держмитслужби по наповненню Держбюджету та фтансування видаттв у 2009р., млн. грн. [1, 11]
Показники 2008 рк 2009 рк Змши
+ , - %
Перераховано до Держбюджету 96 047,2 83 116,0 - 12 931,2 87
1з них:
податку на додану вартгсть 80 978,7 73 148,7 - 7 830,0 90
акцизного збору 2 209,7 3 023,9 + 814,2 137
мита 12 124,6 6 707,9 - 5 416,7 зменшено у 1,8 раза
единого збору 137,4 126,9 - 10,5 92
Надходження ввд коригування заявлено1 митно1 вартост товарш 3 349,4 2 744,9 - 604,5 82
Надходження ввд контролю кодування товарш 147,6 92,4 - 55,2 зменшено у 1,6 раза
Надходження ввд перев1рки кра1ни походження товарш 42,6 17,9 - 24,7 зменшено у 2,4 раза
ушфшацп процедур здшснення платежiв. Вживалися заходи щодо посилення контролю за повнотою бази митного оподаткування, недопущення заниження митно1 вартостi товарiв, неправильного визначення класифшаци товарiв та краш ïx походження.
Ця робота велась, зокрема, у напрямах контролю за визначенням mottoï вартостi, краïни походження та правильной визначення коду товарiв згщно з УКТ ЗЕД. Особлива увага придшялася монiторингу експортно-iмпортниx операцiй та взаемоди з iншими контролюючими службами, у тому чи^ з шших держав. Протягом 2009 р. митними органами прийнято 154,7 тис. рiшень щодо коригування mottoï вартостi. Здiйснення заxодiв щодо посилення контролю за правильшстю визначення митноï вартостi товарiв дало можливють протягом року додатково направити до Держбюджету Украши 2 744,9 млн. грн., що на 18% менше, шж у 2008 р. Основними причинами зниження показникiв е значне зменшення обсягiв оподаткованого iмпорту, а також змiна структури експортно^мпортних операцiй [1, 12]. У структурi додаткових надходжень вiд коригування митнох' вартостi iмпортованиx товарiв податок на додану вартiсть становить 83%, ввiзне мито - 17% [1, 13].
1з цього можна зробити висновок, що на суб'екпв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi достатньо сильно впливають
митнi органи в напрямi коригування митноï вартостi та визначення краши походження. Данi заходи мають багатоаспектний характер як позитивний, так i негативний. З одного боку, вони сприяють поповненню Держбюджету, а з шшого - сповiльнюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть шляхом додаткових розслiдувань та донарахувань митних платежiв. При цьому суб'ект при даних розслiдуванняx може й не здшснювати зловживань у сферi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. Тому державi доцшьно проводити врiвноважену регуляторну полiтику в митнш сферi в пошуку балансу штереЫв пiдприемцiв та держави. Одним iз наслiдкiв достатньо жорсткоï пол^ики з контролю експортно-iмпортниx операцiй можна визначити той факт, що кшьюсть суб'екив зменшилася на 2249 од.
Держава при формуванш своеï митноï полiтики повинна враховувати й штереси пiдприемцiв, заохочувати привабливих для краши постачальниюв, ресурси, iнвестицiï, розвивати свш транзитний потенцiал тощо. Тому при формуванш мехашзму реалiзацiï кожного митного режиму важливо враховувати стимули й обмеження у його реалiзацiï. Особливо це стосуеться митних режимiв, яю впливають на сальдо торговельного балансу -iмпорту й експорту.
Поняття митного режиму iмпорту, а також умови його застосування при перемщеш товарiв через митний кордон Украши визначено в роздЫ 29 Митного кодексу Украши. Пвд режим iмпорту розмiщуються товари, якi ввозяться в Укра1ну. Але слiд зазначити, що не завжди розмiщення товарiв тд даний режим супроводжуеться фактичним ввезенням. Так, пiд митний режим iмпорту можуть розмiщуватися товари, якi не ввозилися в Укра1ну й отримаш внаслiдок переробки за ïï межами. У визначеш цього митного режиму краша, з якоï виходить товар, конкретно не вказуеться, тому тд митний режим iмпорту можуть бути розмщеш товари, якi походять iз будь-якоï краши, у тому чи^ з Украши. Разом iз тим в практищ митного оформлення товарiв виникали випадки, коли митнi органи наполягали на розмiщеннi товарiв, яю походять з Украши, пiд митний режим реiмпорту, коли такi товари були рашше вивезенi з Украши в митному режимi експорту. Але згщно iз законодавством Украши дана вимога е некоректною, тому що декларант сам обирае режим, а щодо краши походження не юнуе будь-яких обмежень [11].
При цьому слщ зазначити характерну рису даного режиму - вщсутшсть часових обмежень перебування тд даним режимом. Тодi як, наприклад, митнi режими транзит, переробка на митнш територи, митний склад, тимчасове ввезення мають певш часовi обмеження. Сучасний етап розвитку митних взаемовщносин характеризуеться зменшенням митного контролю iмпорту при ввезеннi товарiв та проведенням митного пост-аудиту при вшьному використанi товарiв. Але ключовими обмежувальними факторами е коригування митноï вартостi, визначення краши походження та кодування згщно iз УКТЗЕД. Ц складовi митного регулювання прямо впливають на суму нарахованого мита. Розмщення товарiв пiд митний режим iмпорту виключае митнi обмеження щодо подальшого використання товарiв, крiм випадкiв з операщями внесення до статутного фонду пщприемства з iноземними
швестищями, гумаштарно1 та техшчно1 допомоги тощо. Пiсля здiйснення даних операцiй товари тдлягають додатковiй державнiй перевiрцi.
Митно-тарифне регулювання iмпорту здiйснюeться на
пiдставi мiжнародних домовленостей, за якими ключовими елементами для визначення митно-тарифного навантаження е код товарiв, краша походження, митна вартшть. Нетарифне регулювання здшснюеться як у вiдкритiй формi, якщо це вiдповiдае мiжнародним домовленостям, так i у скритiй - для захисту вiтчизняного ринку. Обсяги iмпорту з кра!н СНД у 2001-2003 рр. практично вдвiчi перевищували iмпорт з СС, але з роками кон'юнктура економiки Украши змiнилася та стала менш орiентованою на кра!ни пострадянського простору Так, обсяг iмпорту iз кра!н СС у 2009 р. склав 15392,7 млн. дол. США, а з кра!н СНД - 19696,6 млрд. дол. США (рис. 3). Тобто вплив СС та кра-
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Ик
Рис. 3. Обсяги Iмпорту 1з крат СНД та СС, млн. дол. США [12, 7]
!н СНД на обсяг iмпорту практично зрiвнявся. Найбшьшу частку iмпорту складають у 2009 р мшеральш продукти - 34,5%; енергетичш матерiали, нафта та продукти И переробки - 32,2%; продукщя хiмiчноl промисловостi - 11,7; мехашчне обладнання, машини та механiзми, електрообладнання та !х частини - 13,8% [12].
Найбшьшими iмпортерами в Укра!ш з кра!н СС у 2009 р. були: Шмеччина - 3852,1 млн. дол. США, Польща - 2170,3, Iталiя -1139,8 млн. дол. США [12, 2]. У Митному кодека Митного союзу РФ, БшоруЫ, Казахстану режим iмпорту мае назву «митна процедура випуску для вшьного споживання». При цьому пiд випуском для вiльного споживання розумiеться митна процедура, при розмщеш пiд яку шоземш товари знаходяться та використовуються на територи Митного союзу без обмежень щодо !х використання та розпорядження, у випадку якщо шше не встановлено кодексом. Товари розмщуються пiд дану митну процедуру за таких умов: сплати митних податюв, у випадку коли не встановлеш тарифш преференци та пiльги при сплат митних платежiв; дотриманi заборони й обмеження; наданi документи, яю пiдтверджують дотримання обмежень у зв'язку iз застосуванням спецiальних захисних, антидемпшгових та компенсацiйних дiй [13].
Слщ зазначити, що за виконання даних умов товари набувають статусу товарiв Митного союзу (РБК). Але для товарiв, якi декларуються за пшьговими податками та до яких застосовуються обмеженнями щодо !х споживання та розпорядження, установлюеться статус шоземних товарiв. Обов'язки щодо сплати мита, митних платежiв щодо товарiв пiд процедурою випуску для вшьного використання, виникають у декларанта з моменту реестраци митним органом вантажно! митно! деклараций У ст. 80 Митного кодексу РБК зазначаеться, що обов'язки щодо сплати мита, податюв зупиняються в таких випадках: розмщення товарiв тд митну процедуру випуску для вшьного споживання з наданням пiльг щодо сплати мита, податюв, що не супроводжуеться обмеженнями у використаш чи розпорядженш товарами; знищення (втрата) шоземних товарiв унаслiдок аварil, або дш непередбачено! сили, або в результат природного знищення при нормальних умовах перевезення (зберiгання); у випадку, коли розмiр несплачено1 суми податкiв не перевищуе два евро; розмщення товарiв
пщ митну процедуру вiдмови на користь держави, коли обов'язки по сплат мита, податюв виникли до реестрацп митно! декларацп на розмiщення товарiв пiд цю процедуру; повернення товарiв у власнiсть держав-членiв Митного союзу вщповщно до законодавства цих кра!н; вiдмова щодо випуску товарiв згщно iз заявленою митною процедурою; при визнанш 11 безнадiйною до стягнення i списаннi в порядку, визначеному законодавством держав-члешв Митного союзу [13].
Митш збори, податки не сплачуються: 1) при розмiщеннi товарiв пщ митнi процедури, що не передбачають таку сплату, при дотриманнi умов вщповщно! митно! процедури; 2) при ввезенш товарiв, за винятком товарiв для особистого користування, на адресу одного одержувача вiд одного вщправника за одним транспортним (перевiзником) документом, загальна митна вартiсть яких не перевищуе суми, еквiвалентно! 200 (двомстам) евро по курсу валют, що встановлюеться вщповщно до законодавства держави-члена Митного союзу; 3) при перемщенш товарiв для особистого користування у випадках, установлених мiжнародними договорами держав-члешв Митного союзу; 4) якщо вщповщно мiжнародних договорiв держав-членiв Митного союзу товари звшьняються вiд обкладення Митними зборами, податками i при дотриманш певних умов, у зв'язку з якими й надано таке звшьнення [13]. Щодо до товарiв, до яких застосовуються пшьги, iснують певш обмеження щодо використання та розпорядження товарами.
Отже, у кодексi Митного союзу РБК наданий можливий перелш пiльг щодо сплати податкiв, але також наявнi заборони щодо використання, яю перевищують пiльги. При цьому в кодексi недостатньо розкритi обмеження та мехашзм контролю за процесом використання.
Слiд зазначити, що обсяги iмпортних надходжень до РФ iз роками збiльшуються, при цьому частка iмпорту з Укра!ни також мае тенденщю до зростання. Так, обсяг iмпорту з Укра-!ни в 2006 р. склав 9238 млн. дол. США, у 2007 р. - 13330, у 2008 р. - 16235 млн. дол. США 141 (рис. 4).
1995 2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Рж
Рис. 4. Обсяги Iмпортуу РФ, у тому числ1 з Украгни
(дат за 2009 р. на сайт1 Федеральног служби державног статистики вгдсутт), млн. дол. США [14]
Обсяги iмпорту до Республши Бшорусь мають також тенденщю до збшьшення, що також може здшснюватися за рахунок iмпорту з Укра!ни. Але, на жаль, у статистичному збiрнику Республши Бшорусь вщсутня iнформацiя щодо обсягiв iмпорту з Укра!ни [15] (рис. 5).
У Митному кодека Свропейського Союзу режим iмпорту мае назву вiльного використання. У кодека не юнуе опису процедури й обмежень щодо розмщення товaрiв пiд даний режим. Але також зазначаеться, що товари, яю оформлюються з пшьгами, залишаються пщ митним наглядом. У Свропейському Союзi бiльше уваги надаеться митному боргу та його погашенню, мехaнiзм його виявлення бшьше покладено на митний пост-аудит, в Укра!ш бiльше уваги надано первинному митному контролю при оформлеш товaрiв [16]. Слiд
зазначити нейтральшсть митного законодавства Свропейського Союзу, де не юнуе довгого перелжу пiльг та заборон на вiдмiну вiд Митного союзу РБК.
23432.9
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2003
Рж
Рис. 5. Обсяги ¡мпорту в Республ1ку Быорусь, млн. дол. США [15]
1мпорт до кра!н £С до 2009 р. мав тенденщю до збшьшення, але криза значно зменшила потреби кра!н в iмпортних товарах (рис. 6). Але загальна тенденцiя до збшьшення iмпорту наводить на думку щодо пошуку Украшою свого мюця в iмпортi товарiв у краши СС, тобто в мiжнародному розподЫ працi. При цьому доцiльно орiентуватися не на сировиннi ринки (чорна металурпя, насiння соняшникове, добриво), де щни постiйно змiнюються, а на ринки, де продукщя мае високий ступшь обробки. Слiд зазначити, що при вступi Украши до СОТ зменшилися прецеденти антидемпiнгових розслiдувань. Отже, обидва об'еднання СС та Митний союз РБК е важливими зовшшньоторговельними партнерами, тому доцiльно користуватися вигщним географiчним становищем, першочерговiстю вступу до СОТ для опанування нових риюв збуту й одночасно не втрачати та навпаки активiзувати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть iз РФ, Бiлоруссю, Казахстаном тощо.
156/- 99 2
1999 2000 2001 2002 2003 200/ 2005 2005 2007 2008 2009
Рж
Рис. 6. Обсяги ¡мпорту до краш СС, млн. евро [17]
Слщ зазначити, що режим iмпорту мае в Укра!ш та СС баланс стимулiв та обмежень, у Митному союзi РБК переважають бшьше заборони (табл. 3).
Будь-яка кра!на мае у сво!х нaмiрaх розвиток свого експортного потенцiaлу, тому митна та регуляторна пол^ики держави нацшеш на пiдтримку пiдприемств, яю займаються експортом. Митним кодексом Укра!ни передбачено, що пiд митний режим експорту розмiщуються товари, якi вивозяться з Укра!ни для вiльного використання без обов'язюв щодо !х повернення в Укра!ну та без установлених умов !х використання за межами митно! територi! Укра!ни. У результат пiд даний митний режим можуть розмiщувaтися не обов'язково тшьки товари, якi продаються укра!нськими тдприемствами. Даний режим може застосовуватися до товaрiв (майна), якi е предметом зовнiшньоекономiчних, лiзингових оперaцiй, iнвестицiйних операцш, а також в iнших випадках, коли вивезення товaрiв здiйснюеться внаслщок iнших цiлей, нiж продаж [11].
Таблиця 3
Стимули та заборони режиму ¡мпорту в Украгт, Митному Союзг РБК, €С
Стимули/ заборони Укра!на СС Митний союз РБК
Стимули Зниження з величини мита у зв'язку з1 вступом до СОТ, вщсутшсть часових обмежень Менше уваги первинному митному контролю, шж в Укршш, електрона система декларування, ввдсутшсть часових обмежень Надання системи пшьг для визначених категорш кран чи товар1в, вщсутшсть часових обмежень, але контроль за !х використанням
Обмеження Коригування митно!' вартосп, сертиф1кати вщповвдносп видаються горговельною палатою, достатньо детальний митний контроль Налагоджена система управлшня ризиками, митний пост-аудит Дотримання заборон та обмежень; необх1дн1сть надання документ1в, як1 п1дтверджують дотримання обмежень у зв'язку 1з застосуванням спец1альних захисних, антидемтнгових та компенсац1йних д1й
Визначимо ключовi характеристики режиму експорту в Укршш. По-перше, пщ режим експорту пщпадають товари, яю вивозяться з Укра!ни для вшьного використання без обов'язку !х повернення на цю територiю, що виключае будь-якi обмеження щодо використання товaрiв, якi експортуються з Укра!ни [18]. У визначенш митного режиму експорту кра!на, iз яко! мае походити товар, конкретно не вказана, тому пщ даний режим можуть бути розмщеш товари, яю походять iз будь-яко! кра!ни, тобто й шоземного походження. Але, як у випадках iз застосуванням режиму iмпорту, у практищ митного оформлення iснують випадки, коли митш органи наполягали на розмщенш iноземних товaрiв пiд митний режим реекспорту, якщо даш товари були рашше ввезеннi в Укра!ну. У Митному кодексi Укра!ни вщсутш будь-якi обмеження стосовно часу перебування товaрiв пiд митним режимом експорту, а також митш обмеження щодо даних товaрiв. Тобто для товaрiв, якi розмiщуються пiд митний режим експорту, не встановлеш умови обов'язкового !х розмiщення пiд iнший митний режим протягом певного промiжку часу. Одним з основних завдань митного органу тсля митного оформлення експорту товaрiв е проконтролювати фактичне вивезення товaрiв за межi митно! територи Укра!ни. Здiйснюеться це як iз використанням порядку та технологiчних схем контролю за доставкою товaрiв, яю перемiщуються помiж митними органами, так i шляхом перевiрки на прикордонних пунктах пропуску (на пiдстaвi домовленостей мiж митними органами Укра!ни й шших кра!н) кiлькостi та характеристик перетинаючих кордон товaрiв.
Мито в режимi експорту утримуеться з певно! групи товарiв (металобрухт, насшня соняшникове, велика рогата худоба, газ, шюра велико! рогато! худоби), податок на додану вартiсть та акцизний збiр не утримуються. Нетарифнi обмеження використовуються вiдповiдно до мiжнародних домовленостей та у скритш формi для захисту вiтчизняного ринку вiд вивозу сировини [18].
Однiею з домовленостей зi Свiтовою органiзацiю торгiвлi е вщсутшсть так званих мiнiмальних щн при експортi, нижче яких не може бути задекларований товар. Але на практищ мiнiмальнi цiни мають назву iндикативних i мають поширене використання при оформленнi товарiв у режимi експорту. Ц цiни регулюються внутрiшнiми наказами Держмитслужби, Мiнекономiки наглядае за даним процесом. Даний крок обмежуе оформлення товарiв у даному режим^ тому що нараховуються значш митнi платежi. Данi обмеження впливають на цiноутворення певних товарiв з урахуванням базиав !х поставок. Обмежувальш заходи стосуються процедури лiцензування експорту та реестрацп учасникiв зовнiшньоекономiчних договорiв та контролю з боку Державно! служби контролю експорту. Заходи саштарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та iнших видiв контролю здiйснюються в загальному порядку. Найбшьша увага придiляеться здiйсненню контролю за перемщенням культурних цiнностей. При помщенш товару в режим експорту заповнюеться вантажна митна декларащя ЕК.10.
Обсяги експорту до £С поступово збiльшуються, у 2008 р. вони сягнули майже 18129, 5 млн. дол. США, що на 7896, 1 млн. дол. США бшьше порiвняно з 2005 р. (рис. 7). Але кра!ни СНД залишаються найбiльшими ринками збуту для Укра!ни [12]. Так, у 2009 р. експорт до кра!н СНД перевищив експорт до СС на 3973,6 млн. дол. США (рис. 7). Найбшьшу частку експорту з Укра!ни складають чорнi метали - 25,8%, продукти рослинного походження - 12,7, зерновi культури - 9, мшеральш продукти - 9,8, продукцiя хiмiчно!' та неорганiчно!' хiмi!' - 6,3, жири та олiя - 4,5, мехашчне обладнання - 12,6%.
25000
20000 ■
15000 -
10000
5000
I Краши СНД
■ ее
23166,3
18087
12351,1 10531 12087,9 11009,6
10233,4
8685
4339 , 6376,2 сод| 5506,3 п 4-!><>,1 ■
-■Н
'%40У|4
3516,4
18129,5
13472,9
9499,3
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Рж
Рис. 7. Обсяги експорту з Украти в крати СНД та Свропи, млн. дол. США [12, 7]
Слщ зазначити, що при встут Укра!ни до СОТ збшьшились обсяги прямих шоземних швестицш в Укра!ну, яю доцшьно спрямовувати на розвиток виробництв з бiльш високою часткою переробки матерiалiв, нiж сировиннi ринки (табл. 4).
Таблиця 4
Прям1 тоземт твестицп в Украту, млн. дол. США [19, 1-4]
Перюд Обсяги прямих швестицш
На 01.01.2008 р. 29489,4
На 01.01.2009 р. 35723,4
На 01.01.2010 р. 40026,8
Найбшьшу частку експорту у кра!ни £С складають Iталiя - 1227,6 млн. дол. США, Имеччина - 1248,1, Польща - 1208, Iспанiя - 570,4 млн. дол. США [19, 1-4]. У кодека Митного союзу РБК визначення поняття експорту з Митним кодексом Укра!ни вiдрiзняeться тим, що товар, який вивозиться, призначений для постiйного знаходження за межами союзу. У Митному кодексi Украши даних обмежень немае, тобто товар призначений для вшьного використання. У кодека Митного союзу зазначаеться, що пщ митну процедуру експорту можуть попадати товари, якi ранiше були розмщеш пiд митнi процедури тимчасового ввезення, переробки поза межами митно! територп, без !х фактичного пред'явлення митним органам. Товари розмiщуються пщ митну процедуру експорту при дотримаш таких умов: сплата вивiзного мита, якщо не встановленi пiльги щодо сплати даного виду мита; дотримання заборон та обмежень; надання сертифшаив походження товарiв щодо товарiв, що включаються до зведеного перелiку товарiв, який формуеться Комiсiею митного союзу вщповщно до мiжнародних домовленостей краш-члешв Митного союзу, яка у свою чергу врегульовуе питання застосування вивiзних мит щодо третiх кра!н [13].
Пщтвердження вивезення за межi митно! територп Митного союзу товарiв, як розмiщуються пiд митну процедуру експорту, здшснюеться шляхом iнформацiйного обмiну мiж митними органами. Сплата вивiзного мита здшснюеться до вивезення товарiв за кордон. Обов'язки зi сплати мита надаються у випадках: сплати митних платежiв, знищення (втрати) товарiв унаслщок аварi! чи дiй непередбачено! сили; розмiщення товарiв пiд митну процедуру вщмови на користь держави; повернення товарiв у власнiсть держав-членiв Митного союзу вщповщно до законодавства цих кра!н; вщмова вiд експорту товарiв згiдно iз заявленою митною процедурою, при визнанш !! безнадiйною до стягнення i списання в порядку, визначеному законодавством держав-члешв митного союзу. Надання сертифшатсв походження товарiв створюе додатковi нетарифнi та тарифнi бар'ери, яю формують певнi обмеження щодо застосування даного режиму, але при цьому сприяють захисту ринку митного союзу вщ вивезення сировини. Роая, Бiлорусь, Казахстан не приедналися до угод СОТ, тому на !х територп юнуе система фiксованих щн, нижче яких не можна здшснювати оформлення товарiв [14]. Отже, режим експорту в Митному союзi РБК мае переважно обмежувальну функцiю, шж стимулюючу.
Слiд зазначити, що обсяги експорту до РФ з роками збшьшуються, при цьому частка експорту з Укра!ни також мае тенденщю до зростання. Так, експорт з Укра!ни у 2006 р. склав 14983 млн. дол. США, у 2007 р. - 16425, у 2008 р. - 23551 млн. дол. США [20] (рис. 8). Тобто кра!ни пострадянського простору залишаються постачальниками товарiв в Укра!ну, головними серед яких е нафта i газ.
Еспорт усього
В Укра!ну
70000 1
69862
60000 50000 40000 30000 20000 10000
¡"М71
32627
71 40
20498
42310
-14530 13824
Ж
23551
1995 2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Рк
Рис. 8. Обсяги експорту РФ, у тому числ1 в Украгну (дат за 2009 р. на сайт1 Федеральног служби державног статистики вгдсутт), млн. дол. США [20]
Обсяги експорту Республжи Бiлорусь мають також тенденцш до збiльшення. Так, обсяги експорту у 2008 р. збшьшилися порiвняно з 2007 р. на 19416, 4 млн. дол. США [15]
рис. 9).
72385
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Ик
Рис. 9. Обсяги експорту Республжи Бторусъ, млн. дол. США [15]
Товари, що вивозяться з територп Свропейського Союзу оформлюються в режимi експорту. У Митному кодека СС немае ч^кого визначення експорту. Восьмий роздiл Митного кодексу СС саме присвячений вивезенню товарiв, зокрема система контролю експорту (ЕСS). Особа, яка буде вивозити товар, повинна надати митному органу попередню декларацш У випадку товарiв неевропейських, яю реекспортуються з територi! СС, до митного органу необхщно буде подати повщомлення про реекспорт. На територп кожно! з кра!н юнуе свое визначення митного режиму експорту з певними уточненнями. Митний кодекс СС не нав'язуе едино! системи визначення режимiв.
Товари, яю вивозяться за межi митно! територi! СС, пщлягають митному нагляду та можуть тдлягати митному контролю. За доцшьшстю митнi органи можуть визначати маршрути транспортування та термiни, упродовж яких товари можуть бути вивезенi за межi митно! територi! СС.
Товари оформлюються в режимi експорту за таких умов: стягнення експортного мита у визначених випадках; застосування обмежень та заборон, яю обrрунтованi суспшьною мораллю, державною полiтикою або громадською безпекою, охороною здоров'я та життя людей, тварин або рослин, захистом навколишнього природного середовища, охороною нацюнально! спадщини, що становить археолопчну цiннiсть та захистом промислово! та комерцшно! власностi, включаючи контроль за наркотичними прекурсорами, товарами, що порушують окремi права iнтелектуально! власностi, i готiвковими коштами, що вивозяться з СС та заходи комерцшно! пол^ики.
У кодека також зазначаеться перелж оаб, якi можуть представляти товари в режимi експорту, а саме: особа, яка експортуе товари з митно! територп: особа, вщ iменi яко! або на користь яко! дiе особа, яка експортуе товари; особи, яка несе вщповщальшсть за перевезення товарiв перед !х експортом. Митне оформлення для вивезення проводиться за умови, що товари вивозяться в тому сташ, у якому були оформлеш в деклараци.
У Митному кодека СС надаш широк межi щодо змiни митно! пол^ики в напрямi експорту. Причини щодо встановлення обмежень пов'язаш як з економiчним, полiтичним станом у кра!ш, так i принципами моралi та захисту навколишнього середовища. 1з цього можна зробити висновок, що законодавство СС захищае свою територш вщ вивезення стратепчно важливих продуктiв i для цього iснуе певний мехашзм захисту. Тобто режими експорту та реекспорту мають бiльше заборон, шж стимулiв. Обсяг експорту з кра!н СС до 2009 р. мав тенденцш до збшьшення, але криза значно зменшила можливостi iнших кра!н у споживаннi продукцi! СС (рис. 10). Укра!на в перспективному майбутньому може купувати у
кра1н £С новi технологи виробництва, устаткування для нього, об'екти штелектуально! власноси.
1
124140Е 1160101
■К
Л
1553 2000 2001 2002 2003 200- 2005 2006 2007 2005 2003
Рк
Рис. 10. Обсяги експорту краш СС, млн. евро [21, 5]
Слщ зазначити, що у плаш потенцiйних покупщв продукцп та послуг з Укра1ни, кра1ни СС та Митний союз РБК е однаково важливими зовшшньоторговельними партнерами. Але в напрямi експорту Украша ще мае орiентацiю на краши СНД, що пов'язано з шторичними корiннями та вiдповiдно взаемозв'язками виробничих процеЫв.
Задля захисту нащональних товаровиробникiв у Митному союзi РБК та СС режим експорту мае бшьше заборон, шж стимулiв. В Укра1ш режим експорту побудований бшьш лiберальним для пiдтримки експортерiв та розвитку !х потенцiалу, завоювання позитивного iмiджу на мiжнароднiй аренi (табл. 5). Для тдтримки нащонально! економши та захисту сво1х iнтересiв юнуе група режимiв, необхiднiсть введення яких обумовлена особливостями економiк. Ц режими в певному випадку е обслуговуючими до режимiв, якi впливають на сальдо торпвельного балансу - це вщмова на користь держави, знищення та руйнування.
Митний режим знищення та руйнування з'явився в митному законодавствi Украши тшьки у 2004 р., хоча даний режим е iнодi единим шляхом закшчення зовнiшньоекономiчних опе-
Таблиця 5
Стимули й обмеження режиму експорту в Украгт, Митному Союзг РБК, СС
Стимули/ заборони Украша СС Митний союз РБК
Стимули Ввдсуттсть мита на експорт, зокрема трьох груп товарш. Шд даний режим можуть бути розмщеш товари, якi походять 1з будь-яко! краши, тобто й шоземного походження (на вщмшу вщ ре1мпорту) Стягнення експортного мита у визначених випадках Вщсуттсть експортного мита на деяю види товар1в, тобто наявшсть певно! системи пiльг
Обмеження Коригування митно! вартоста, достатньо детальний митний контроль, Нетарифш обмеження використовуються зпдно з м1жнародними домовленостями та у У Кодека надаш широю меж1 щодо змши митно! полижи в напрям1 експорту. Причини щодо встановлення обмежень та заборон Умови: сплата вив1зного мита, якщо не встановлеш пiльги щодо сплати даного виду мита; дотримання заборон та обмежень; надання сертиф1кат1в щодо походження товар1в у вщношенш до товар1в, яю включаються у зведений
скритш формi з метою захисту вггчизняного ринку вiд вивозу сировини. Лщензування експорту та реестраци учасникiв зовшшньоекон^чн их договор1в та контролю з боку Державин служби контролю експорту. Можливiсть введення аншдемишгового мита
пов язанi як з еконмчним, полiтичним станом у краш, так i принципами моралi та захисту навколишнього середовища. Налагоджена система управлiння ризиками, митний постаудит
перелiк товарш, який формуеться Комтаею митного союзу згiдио з мiжнародними домовленостями краш-члешв митного союзу, яка у свою чергу врегульовуе питання застосування вивiзних мит по вдаошшню до третх краш. Надання сертифiкатiв походження товарiв створюе додатковi нетарифнi та тарифш бар'ери, якi формують певнi обмеження щодо застосування даного режиму, але при цьому сприяють захисту ринку митного союзу вщ вивезення сировини. Роая, Бшорусь, Казахстан не приедналися до угод СОТ, тому на ïх територiï iснуе система фжсованих цш, нижче яких не можна здшснювати оформлення товар1в_
рацш Необхщшсть застосування даного режиму в 1мпортера виникае за р1зних обставин, але найбшьш часто 1мпортер обирае даний режим, коли товар тсля перемщення через митний кордон Украши втратив сво! споживч1 якост та заюнчився його термш збериання. Так, коли товар довгий час збериаеться на митному лщензшному склад^ вш може втратити сво! споживч1 якост та не може бути реал1зований, тому його необхщно знищити. Знищивши такий товар пщ митним контролем, пщприемство звшьняеться одночасно вщ транспортних витрат для вивезення товар1в з Украши та сплати вв1зних мит та збор1в. Знищення чи руйнування здшснюеться защкавленою особою за власний рахунок, що не мае тягнути за собою будь-яких витрат з боку держави [18].
Застосування даного режиму не е бажаним фактом для державних оргашв Украши, оскшьки саме знищення товар1в на територп краши може негативно вплинути на забруднення навколишнього середовища. Тому вщповщно до Митного кодексу Украши знищення та руйнування може здшснюватися тшьки за отримання письмового дозволу митного органу, який надаеться за наявност дозвол1в шших державних оргашв влади, яю здшснюють вщповщно до 1х компетенцп контроль за даними випадками. Однак дозвш митних оргашв не даеться, коли знищення (руйнування) товар1в може завдати суттево! шкоди навколишньому середовищу, а також в шших випадках, яю визначаються Держмитслужбою Украши спшьно з шшими державними органами влади, яю здшснюють контроль за перемщенням товар1в через митний кордон Украши. Таю випадки визначаються наказами Держмитслужби, Мшздоров'я, Мшкультури та Мшагропол1тики Украши. До таких випадюв належать неяюсна та небезпечна продукщя, електроенергетичш й шш1 товари, яю не можуть бути щентифжоваш, ядерш матер1али, особо небезпечш х1м1чш речовини; вилучеш митними органами як предмети порушення митних правил; радюактивш залишки, у результат! знищення чи руйнування яких створюються особливо небезпечш х1м1чш речовини, культурш цшностц представники рослинного та тваринного св1ту, яю обериаються державою, за виключенням випадюв, коли !х знищення необхщне для попередження епщемп.
Розмщення товар1в пщ даний режим здшснюеться без застосування заход1в митно-тарифного та нетарифного регулювання. Однак розмщення товар1в пщ даний режим неможливе без проведення контролю уповноваженими на це державними органами влади.
У кодека Митного союзу РБК пщ знищенням товар1в розумшть знешкодження або приведення товар1в у стан, за якого вони частково або повшстю втрачають сво! споживч1 чи шш1 характеристики та не можуть бути вщтвореш у первинному сташ економ1чно доцшьним засобом. Митна процедура знищення може бути застосована також по вщношенню до товар1в, яю були знищеш, втрачеш внаслщок аварп чи дш непередбачено! сили [13]. Розмщення товар1в пщ митну процедуру знищення допускаеться на основ1 висновку вщповщних державних оргашв, який видаеться вщповщно до законодавства краш-члешв Митного союзу щодо можливост знищення, у якому вказуеться зааб та мюце знищення. У
кодека також наведений перелш TOBapiB, яю не можуть бути розмiщенi тд митну процедуру знищення. Даний перелш суттево не вiдрiзняeться вiд прийнятого в Укршш. У кодексi також зазначаеться, що даний перелiк товарiв може бути доповнений Комiсiею Митного союзу. Знищення товарiв забороняеться, якщо це може призвести до витрат державних оргашв влади. Порядок знищення товарiв визначаеться законодавством держав-членiв Митного союзу.
У Митному кодека Свропейського Союзу даний режим не визначений як митна процедура. Але у ст. 125 Митного кодексу £С зазначаеться, що митш органи можуть вимагати знищення товарiв, яю були представлен митнищ, якщо вони мають обrрунтованi пiдставi для цього. Витрати на знищення товарiв несе утримувач товарiв. Митнi органи вживають уах зaходiв, необхiдних для розпорядження товарами, включаючи конфiскацiю або продаж, знищення у таких випадках: а) коли одне iз зобов'язань, установлених митним законодавством щодо ввезення товaрiв, що не е товарами £С, на митну територш GC, не було виконано, або товари було видалено з-пщ митного нагляду; б) коли проведення митного оформлення товaрiв неможливе з однiеï з таких причин: з причин, що вщносяться до декларанта, провести або продовжити огляд товaрiв протягом часу, приписаного митними органами; документи, яю мали бути наданими до розмщення або митного оформлення товaрiв у запитаний митний режим, не е доступними; плaтежi або гaрaнтiï, якi мали бути здшснеш або нaдaнi вiдносно iмпортних або експортних мит, залежно вщ ситуaцiï, не були здiйсненi або надаш протягом приписаного часу; товари е предметом обмежень або заборон; в) коли товари не було перемщено протягом обгрунтованого перюду часу тсля проведення ïx митного оформлення; г) коли тсля проведення митного оформлення товaрiв установлено, що вони не вщповщають умовам ïx митного оформлення; д) коли вiд товaрiв вiдмовилися на користь держави [16].
За своïм змiстом знищення належить до режимiв, якi обумовленi особливостями нащональних економш, тобто вводиться залежно вщ економiчниx особливостей крaïни. В Украш та Митному союзi РФ, Бшоруа, Казахстану застосування даного режиму не е бажаним, та вш застосовуеться тсля надання висновюв державних оргашв влади. У Митному кодека £С не кнуе певних заборон щодо використання дaноï процедури, та вона обслуговуе здiйснення режимiв, яю впливають на сальдо торговельного балансу. Незащкавленост в дaнiй процедурi в Митному кодека £С не зазначаеться.
Застосування митного режиму вщмови на користь держави, як i режиму знищення та руйнування, безпосередньо пов'язане з неможливютю або неефектившстю реaлiзaцiï iмпортного товару на укрaïнському ринку. Даний режим е новим для Украши, а його застосування передбачае проведення митними органами встaновленоï процедури контролю. Метою застосування даного режиму е уникнення будь-яких подальших витрат щодо товaрiв, операци з якими неефективш з економiчноï точки зору або неможливi через рiзнi обставини [18].
Передаш митним органам товари будуть знаходитися пщ митним контролем та в подальшому, реaлiзовaнi з метою поповнення бюджету. Для розмщення товaрiв пiд дану процедуру необхщно отримати дозвiл митного органу. До товaрiв, якi не можуть бути розмщеш тд даний режим, належать: заборонеш до ввезення, вивезення чи транзиту в Украшу товари; товари, яю не знаходяться на митнш територи Украши, термiн зберiгaння чи використання яких заюнчився, товари, яю потребують певних умов зберiгaння, вилучеш митними органами, ядернi мaтерiaли, радюактивш та небезпечнi вiдxоди, витрати на зберкання та реaлiзaцiю яких будуть перевищувати суму, отриману вiд ïx реaлiзaцiï тощо. Товари, якi розмiщенi пiд митний режим вiдмови на користь держави протягом трьох дiб тсля отримання дозволу митного органу, мають бути доставлен власником чи уповноваженою ним особою на склад митного органу. Шсля проведення митного контролю та митного оформлення таю товари зберкаються на склащ митнищ.
У кодека Митного союзу РБК процедура вщмови на користь держави визначаеться як така, при яюй товари безоплатно передаються у власшсть держав-члешв Митного союзу без сплати митних плaтежiв i без застосування зaxодiв нетарифного регулювання. При цьому зазначаеться, що пщ митну процедуру вщмови на користь держави можуть бути розмщеш шоземш товари, за виключенням товaрiв, яю зaбороненi до ввезення на митну територш союзу. Ршенням Комiсiï Митного союзу може бути встановлений перелш товaрiв, яю не
можуть бути розмщеш пщ митну процедуру вщмови на користь держави [13]. Порядок вщмови на користь держави визначаеться законодавством держав-члешв митного союзу.
У Митному кодека £С зазначаеться, що утримувач режиму за наявност попереднього дозволу митних оргашв може вщмовитися вщ товар1в, що не е товарами £С та товар1в, яю розмщеш в митний режим для юнцевого використання. Але вщмова не мае тягнути за собою будь-яких витрат для держави, уа витрати здшснюються за рахунок власника режиму [16].
Отже, режим вщмови на користь держави належить до нацюнальних. В Украш1 та Митному союз1 РФ, Бшоруа, Казахстану, £С передбачено використання даного режиму, при цьому дана вщмова мае бути економ1чно обгрунтована для держави. Для пщприемця даний режим може бути лопчним виходом 1з ситуаци, коли для нього реал1защя товар1в чи вивезення ix може бути не вигщно, тому даний режим мае право займати свое мюце в регулюванш митно! справи державою.
У Кодека Митного союзу РБК юнуе ще ряд режим1в, необхщшсть введення яких обумовлена нацюнальними економ1ками. Так, у Митному кодека РБК мають м1сце ще процедури вшьний склад, переробка для внутр1шнього споживання та спещальна митна процедура (митна процедура, яка визначае для митних цшей вимоги й умови використання та розпорядження окремими категор1ями товар1в на митнш територп Митного союзу або за ïï межами). Мехашзму реал1заци спецiальноï митноï процедури та вшьного складу в кодека не надано.
Переробка для внутр1шнього споживання являе собою процедуру, за яко].' шоземш товари використовуються для здшснення операцш 1з переробки на митнш територiï союзу у встановлеш термши без сплати вв1зного мита, 1з застосуванням заборон та обмежень у зв'язку 1з застосуванням спещальних захисних, антидемтнгових та компесацшних заход1в за умов наступного розм1щення продукт1в переробки п1д процедуру випуску для внутр1шнього споживання з1 сплатою податк1в за ставками, яю застосовуються до продукт1в переробки. Переробка для внутршнього споживання допускаеться до товар1в, перел1к яких визначаеться Ком1аею Митного союзу.
Розм1щення товар1в пщ процедуру переробки для внутр1шнього споживання допускаеться за умов: надання документ1в щодо умов переробки товар1в для внутршнього споживання, як1 видаються вповноваженим органом держави-члена Митного союзу; можливост1 щентиф1кацп 1ноземних товар1в в продуктах ix переробки митним органом; коли сума мита, яка мае бути сплачена щодо продукт1в переробки менша тiеï, яка мае бути сплачена на день розмщення шоземних товар1в п1д митну процедуру переробки для внутр1шнього споживання, коли вони повинш бути розм1щен1 п1д митну процедуру випуску для внутршнього споживання; продукти переробки не можуть бути вщтвореш в первинному стан1 економ1чно вигщним засобом.
У Кодекс1 Митного союзу зазначаеться перел1к операц1й, як1 не можуть бути здшснеш п1д час переробки для внутршнього споживання, та схема щентифшаци товар1в у продуктах переробки. Термш перебування товар1в для внутр1шнього споживання не може перевищувати один р1к. У законодавств1 визначений перел1к документ1в, як1 необх1дн1 для розмщення товар1в п1д процедуру переробки для внутршнього споживання.
Митн1 режими, яю обумовлен1 необxiднiстю розвитку економ1к дозволяють регулювати зовн1шньоеконом1чну д1яльн1сть краш та ïx об'еднань в1дпов1дно до нацюнальних штереав. Механ1зм реалiзацiï даних режим1в, стимули й обмеження враховують нацюнальш особливост1 економ1к краïн та дозволяють рацюнал1зувати митн1 процедури в штересах як п1дприемц1в, так i уряду. Нац1ональн1 режими дозволяють здшснювати захист товаровиробник1в, регулювати розвиток певних галузей економ1ки, сприяти розвитку певних вид1в б1знесу. Доц1льн1сть прийняття даних режим1в може бути обумовлена неможливютю завершення деяких митних процедур (застосування режим1в руйнування та в1дмови) i необхщшстю стимулювання деяких галузей (переробка для внутр1шнього споживання).
Отже, на пщстав1 проведеного анал1зу можна дшти висновку, що режим 1мпорту в Украш1 та £С мае нейтральне значення, у Митному союз1 РБК переважають обмеження. Режим експорту в Украш1 - нейтральний, у £С та Митному союз1 РБК мае бшьше обмежувальних функц1й, що пов'язано 1з захистом в1тчизняних товаровиробник1в.
Украша мае перспективи для розвитку сво1х зовшшньоторговельних iнтересiв як iз £С, так iз Митним союзом РБК. Ринки Свропи е вiдносно новими для Украши, але й найбшьш перспективними внaслiдок ряду вже кнуючих мiжнaродниx домовленостей та тенденцiï перспективного зростання експорту до краш £С. Украши треба також захищати сво1х iнтереси й упровадити в обмежувальних заходах iмпорту й експорту можливкть ïx квотування та лiцензувaння внаслщок впливу комерцiйноï полiтики крaïни.
Украш доцiльно дуже ретельно ставитися до формування своеï митноï полiтики та розробити найбшьш вдалий апарат захисту в^чизняного ринку з використанням норм мiжнaродного права й на основi iснуючиx домовленостей мiж крaïнaми СОТ (aнтидемпiнговi розслiдувaння, пiдняття мита внаслщок кризи плаижного балансу). При цьому активно використовувати вс переваги, надаш при вступi до СОТ. Направити вс можливостi щодо заохочення iмпорту iнвестицiй як кaпiтaлу, так i технологш
Стимули й обмеження в режимах iмпорту й експорту мають постшно вдосконалюватися зi змiною економiчного становища крaïнa та ïï положення на мiжнaроднiй aренi в нaпрямi пошуку балансу iнтересiв пiдприемцiв та держави.
Режими, введення яких обумовлено необхщшстю нaцiонaльниx економiк, iнодi виступають як обслуговуючi для експортно-iмпортниx операцш Режим знищення та руйнування не дуже в^аеться як в Украм, так в iснуючиx об'еднаннях, тому що жодна iз крaïн не бажае перетворитися на мiжнaродний см^ник. Режим вiдмови на користь держави використовуеться у випадку доцiльностi для держави тaкоï Iншi «нащональш» режими доцiльно вводити з метою захисту в^чизняного ринку, пiдтримки нaцiонaльноï економiки та в межах мiжнaродниx домовленостей.
Л1тература
1. Пiдсумки роботи Держмитслужби за 2009 рiк. - К.: ДМСУ, 2010.-120 с.
2. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi: пiдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр нaвчaльноï л^ератури, 2005. - 696 с.
3. Пирець Н.М. Конкурентнi переваги украшського експорту в контекстi свiтового розвитку / Н.М. Пирець // Формування ринкових вщносин в Укрaïнi. - 2005. - № 3. - С. 11-16.
4. Тонев 1.М. Теоретичш засади митноï вaртостi / 1.М. Тонев // Формування ринкових вщносин в Украш. - 2006. - № 11 (66). - С. 16-18.
5. Боротничек С.М. Таможенное регулирование в США / С.М. Боротничек // Закон. - 2005. - № 7.- С. 80-83.
6. Трошкина Т.Н. Новые аспекты таможенно-тарифного регулирования / Т.Н. Трошкина // Закон. - 2005. - № 7. - С. 28-33.
7. Кругленя А. Применение политики протекционализма в современном мире / А. Кругленя, А. Блинов // Журнал европейской экономики. - 2007. - Т. 2 (№ 2). - С. 166-183.
8. Проценко Т. Адмшютративно-правове забезпечення дiяльностi митноï служби та його вдосконалення / Т. Проценко // АдмЫстративне право. - 2006. - № 6. - С. 113-118.
9. Кредков А., Бережнюк I. Всесв^ня митна оргашзащя як шститут управлшня митною справою на мiжнaродному рiвнi / А. Кредков // Журнал европейской экономики. - 2009. - Т. 8 (№ 2).- С. 168-189.
10. Осадча Н.В. Глобaлiзaцiйнi процеси та ïx вплив на митну пол^ику та на тарифне регулювання / Н.В. Осадча, B.I. Ляшенко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2010. - С. 21-25.
11. Митний кодекс Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// customs.gov.ua.
12. Геогрaфiчнa структура експорту^мпорту товaрiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/.
13. Таможенный кодекс таможенного союза [Электронный ресурс] - Режим доступа: http : //www.tamognia. ru/doc_base/docu-
ment. php?ID=145503 7&gclid=CKm3teq7p6ECFQsFZgodKgo2lg.
14. Товарная структура импорта РФ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gks.ru.
15. Внешняя торговля товарами по областям Республики Беларусь [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http: //www.belstat.gov.by/.
16. Регламент £С № 450/2008 Свропейського парламенту та ради вщ 23 кытня 2008 р. про встановлення Митного кодексу Ствтовариства (Модернiзованого Митного союзу) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eurodocs.sdla.gov.ua/Documeраnt ViewLast/tabid/3 0/ctl/Edit/mid/31 /ID/10004098/Lang/Default. aspx.
17. Trade in goods, by main world traders - [tet00018]; Imports in million of ECU/EURO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/refreshTableAction.do;jsessio-
nid=9ea7974b30dde75c3b71759b4127ba9df9bb4e3fbe01.e34SbxiPb3uSb40Lb34LaxqRb30Ne0?tab=ta ble&plugin= 1 &pcode=tet00018&language=en.
18. Науменко В.П. Применение таможенных режимов в Украине: теория, практика, рекомендации: практ. пособие / В. Науменко. - К.: Знання, 2005. - 430 с.
19. Прямi шоземш швестици в Укра1ну [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //ukrstat. gov.ua/.
20. Товарная структура экспорта РФ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gks.ru.
21. Trade in goods, by main world traders - [tet00018]; Exports in million of ECU/EURO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/tgm/refreshTableAction.do?tab=table&plugin=1&pcode=tet00018&lan guage=en.
22. Митний союз (МС) стае класичним прикладом того, як пол^ичш амбщи Роси входять у системне протирiччя з И власними економiчними штересами i реальним ступенем впливу на партнерiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: /www.day.kiev.ua/290619?idsource=297309&minlang=ru.
НадШшла до редакцП 16.06.2010 р.
