CC BY
7
УДК 339.923
торгово-економ1чна складова репональних економ1чних процес1в
в умовах глобал1заци
© 2016 С1ДОРОВ в. I., БАБЕНКО В. О. ПАСМОР М. С.
УДК 339.923
Сщоров В. I., Бабенко В. О. Пасмор М. С. T0pr0B0-eK0H0Mi4Ha складова регiональних економ1чних процесiв
в умовах глобалiзацii'
Мета статтi полягае в анал'в'> та визначент структуры торгово-економ1чно1 складово!' регональних економ1чних процеав на прикладi £С, АСЕАН, БР1КС, ШОС та НАФТА в умовах глобал'ваци. На основi виконаного анал'ву макроеконом'мних показнимв було розглянуто та систематизовано сукупшсть теоретичнихiстатистичних данихстосовно сучаснихрегональних штеграцшних об'еднань. Проведено анал'в торгово-економiчних вдносин об'ективно пров'дних та особливиху сучасних свтогосподарських процесахрегональних штеграцшних об'еднань, а саме: ЕС, ШОС, БР1КС, АСЕАН та НАФТА, визначено 1'х вплив на розвиток сучасних м'жнародних економiчних в'дносин. Дослджено структуру та виконано пор'вняльну характеристику даних регональних економiчних нтеграцшних об'еднань в умовах глобальноi економки. Перспективою подальших досл'джень з даного питання е визначення залученост'1 окремого ттеграцтного об'еднання в систему сучасних свтогосподарських зв'язмв. Ключов'! слова: мiжнароднi економiчнi в'дносини, регональна нтегращя, свтогосподарськ вдносини, торгово-економ'мт в'дносини. Рис.: 3. Ббл.: 19.
йдоров Вадим 1горевич - кандидат економ'мних наук, професор кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Хармвський нацональний ушверси-тет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна)
Бабенко Втална ОлексПвна - доктор економiчних наук, кандидат техтчних наук, професор кафедри економ'мноi теорп, Хармвський нацональ-ний ушверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: vitalina_babenko@meta.ua
Пасмор Марина Сергпвна - астрантка, кафедра мiжнародних економ'нних в'дносин, Хармвський нацональний утверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: pasmor.m@gmail.com
УДК 339.923
Сидоров В. И., Бабенко В. А. Пасмор М. С. Торгово-экономическая составляющая региональных экономических процессов в условиях глобализации
Цель статьи заключается в анализе и определении структуры торгово-экономической составляющей региональных экономических процессов на примере ЕС, АСЕАН, БРИКС, ШОС и НАФТА в условиях глобализации. На основе анализа и обобщения научных трудов многих ученых была рассмотрена и систематизирована совокупность теоретических и статистических данных о современных региональных интеграционных объединениях. Проведен анализ торгово-экономических отношений, объективно ведущих и характерных в современных мирохозяйственных процессах региональных интеграционных объединений, а именно: ЕС, ШОС, БРИКС, АСЕАН и НАФТА, определено их влияние на развитие международных экономических отношений. Исследована структура и выполнена сравнительная характеристика данных региональных экономических интеграционных объединений в условиях глобальной экономики. Перспективой дальнейших исследований по данному вопросу является определение вовлеченности отдельного интеграционного объединения в систему современных мирохозяйственных связей. Ключевые слова: глобализация, международные экономические отношения, региональная интеграция, мирохозяйственные отношения, торгово-экономические отношения. Рис.: 3. Библ.: 19.
Сидоров Вадим Игоревич - кандидат экономических наук, профессор кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
Бабенко Виталина Алексеевна - доктор экономических наук, кандидат технических наук, профессор кафедры экономической теории, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: vitalina_babenko@meta.ua
Пасмор Марина Сергеевна - аспирантка, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: pasmor.m@gmail.com
UDC 339.923
Sidorov V. I., Babenko V. O., Pasmor M. S. The Trade-Economic Component of the Regional Economic Processes in the Context of Globalization
The article is concerned with analyzing and defining the structure of the trade-economic component of the regional economic processes on example of the EU, ASEAN, BRICS, SCO and NAFTA in the context of globalization. Based on analysis and generalization of numerous scientific works by various authors, a block of theoretical and statistical data on the contemporary regional integration associations has been considered and systematized. The article carries out an analysis of the trade-economic relations by the objectively leading and indicative, as to the current global economic processes, regional integration associations, namely the EU, SCO, BRIC, ASEAN and NAFTA, determines their impact on development of the international economic relations. The structure has been studied, as well as a comparative characterization of the data of regional economic integration associations in the context of global economy has been accomplished. Prospect for further research on this issue is determining the involvement of an individual integration association in the system of contemporary global economic relations. Keywords: globalization, international economic relations, regional integration, global economic relations, trade-economic relations. Fig.: 3. Bibl.: 19.
Sidorov Vadim I. - PhD (Economics), Professor of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svo-body Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
Babenko Vitalina O. - D. Sc. (Economics), PhD (Engineering), Professor of the Department of Economic Theory, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: vitalina_babenko@meta.ua
Pasmor Maryna S. - Postgraduate Student, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: pasmor. m@gmail.com
Вумовах розвитку сучасних мiжнародних еконо-мiчних вiдносин питання регюнально1 еконо-мiчноí штеграци мае особливу актуальнiсть та перспектившсть для дослiдження. У багатьох випадках саме торговельш вiдносини складають основу даного процесу, адже iз розвитком сучасних мiжнародних еко-номiчних вiдносин та геополiтичних змiн !х схема та структура також змшюеться. Саме тому е актуальним та потребуе подальшого дослiдження питання розвитку торгово-економiчноí складово'1 регiональних штегра-цшних процесiв в умовах глобалiзацií.
За визначенням таких вчених, як А. П. Голков [1], О. А. Довгаль [1], А. П. Киреев [2], В. I. Одоров [3], А. С. Фкшенко [4] та багатьох шших, торговельно-еко-номiчнi в1дносини - це найважливiша сфера економiч-но! спiвпрацi держав. Такi науковщ, як О. Маковоз [5], I. Матюшенко [6], В. Сiдоров [3], А. Фшпенко [4], С. Ци-ганов [7], С. Якубовський [8] придкяють значну увагу досл1дженню саме торговельно-економiчних зв'язкiв ре-гiональних штеграцшних об'еднань як об'ективних про-цейв глобалiзацií свiтогосподарських зв'язкiв.
Серед шоземних науковцiв вивченню дано1 тематики значна увага придкена такими дослцниками, як А. Кослер [9], Г. Костюнша [10], В. Ломакiн [11], Г. Толо-рая [12], М. Фаррелл [13], С. Хiкс [14] та багатьма шшими вченими, яю займаються дослiдженням регiональних ш-теграцшних процесiв в умовах сучасного розвитку гео-полiтичноl ситуаци та и трансформации Так, наприклад, А. Кослер [9] та Г. Толорая [12] займаються вивченням штеграцшного об'еднання БР1КС як ново! форми про-яву регюнально! штеграци, у той час як Джим О'Нкл прогнозував розвиток об'еднання на основi розрахунку макроекономiчних показникiв [15].
Попри глибину сучасних наукових дослiджень з даного питання деяю аспекти потребують подальшого вивчення, на основi бкьш детального прогнозу та перспектив розвитку, адже регюнальна штеграцш в сучасних мiжнародних економiчних вiдносинах е основою успшного розвитку як окремо! краши, так i глобальних економiчних вцносин.
Торговельно-економiчнi вiдносини - це вцноси-ни мiж державами або штеграцшними об'еднаннями, якi заснованi на обмшних та фiнансових операцiях, а також коопераци та спкьному розвитку [1, с. 384]. З метою бкьш практичного шдходу в дослiдженнi пропонуемо вивчити дане питання на прикладi тор-говельно-економiчних вiдносин окремих регюнальних iнтеграцiйних об'еднань, таких як БР1КС, 6С, НАФТА та ШОС. Вибiр саме цих iнтеграцiйних утворень об-Грунтовано тим, що вони володшть такими важливими характеристиками, як найбкьша розвиненiсть за кла-сичною формою еволюци штеграци як процесу (6С), регiональнiсть та iдеологiчнiсть створення (НАФТА, ШОС, АС6АН), а також нов^ня форма виникнення, ор-гашзаци та функцюнування регiонального об'еднання (БР1КС). Також у зв'язку з тим, що сощально-полп'ичш умови мають значний вплив на економiчний розвиток Украши, об'ективним буде констатувати, що одшею з ефективних стратегш вiтчизняних перспектив може стати трансформацш курсу партнерства з регюнальни-
ми iнтеграцiйними об'еднаннями, а для цього необхцно оцiнити можливосп, якi можуть бути б1льш перспек-тивними.
£С (Еигореап ип1оп) на даний час е iнтеграцiйним об'еднанням краш, що пройшло найб1льше кiлькiсть основних стадiй свого розвитку [2, с. 304]. 6С - це еко-номiчний та полiтичний союз держав - члешв бвропей-ських Спкьнот (6ВС, 6ОВiС, бвратом), створений зпд-но з Договором про 6С, пiдписаним в лютому 1992 р. i чинним iз листопада 1993 р. [16]. На сьогодншнш день в об'еднання входять 28 европейських держав з населен-ням понад 505 млн ойб [16]. Про вцносну економiчну стабiльнiсть та продуктившсть роботи групи даних кра-ш свiдчить статистика на основi темпiв зростання ВВП кра1н - учасниць о б'еднання, а також швидюсть по долан-ня загальносвиових проблем, пов'язаних iз кризовими явищами. Аналiз тенденци вiдсотковоl змiни ВВП кра1н -члешв 6С свiдчить про достатньо позитивну динамь ку (рис. 1). Так, за перюд дослцження 2004-2014 рр. максимальне значення темпу зростання ВВП 6С було зафжсовано у 2006 р. i складало 3,1 %. Виключенням е роки глобально: економiчноl кризи та виходу з не1, а саме з 2008-2009 рр., коли показник дорiвнював -4,1 %, але даний процес, як i кожна «хвиля», змшився на реце-сiю. Необхiдно вцмп'ити, що на даний час регюнальне об'еднання 6С знову зiштовхуеться з певним рядом труднощiв, позитивна динамка збертаеться [18]. Отже, загальний розвиток дослцжуваного iнтеграцiйного угрупування характеризуеться стабкьним зростанням.
Загальний ВВП 6С складае понад 14625,3 млрд
евро (2015 р.), та займае перше мкце в свт [20].
Слiд зауважити, що 6С як iнтеграцiйна група, взноситься до найб1льш розвинено1 частини свiту з ви-соким життевим рiвнем населення кра1н. Це знаходить вцображення, зокрема, в середньому показнику ВВП на душу населення, який у 2015 р. склав 27500 евро на людину, у той час як ВВП дорiвнював 14625,3 млрд евро iз чисельшстю населення у 508,4 млн ойб [17]. У цкому, даш показники можна охарактеризувати як порiвняно висою для багатьох кра1н свiту, що дае можливкть зро-бити висновок, що 6С - це штеграцшне об'еднання, яке достатньо стаб1льно розвиваеться та мае досить багай перспективи, незважаючи на те, що в умовах сучасних мiжнародних економiчних вцносин угрупування зi-штовхуеться зi значними проблемами [1, с. 279].
При розглядi динамки шших основних макроеко-номiчних показникiв наявне також !х стаб1льне пiдви-щення. Так, даш за експортом та iмпортом, як i за ВВП, характеризують економiчне положення даних кра1н як стабкьний розвиток, за винятком 2008-2009 рр., коли спостертаеться спад, який було пов'язано iз всесвiтнi-ми кризовими явищами. Таким чином, з урахуванням покращення основних макроекономiчних показникiв кра1н - члешв 6С, можливо стверджувати, що вся група у мiжнародних свiтогосподарських вцносинах мае ста-лий розвиток [18].
При порiвняннi структури експорту краш 6С з шшими розвиненими крашами свiту слiд зазначити, що машинобудування i хiмiчна промисловкть - провiднi
Рис. 1. Темпи зростання ВВП €С за перюд 2005-2015 рр. Джерело: побудовано за матерiалами [18].
статт1 На частку цих галузей припадае 20-23 % вiд свь тового експорту цих груп товарiв. В експорт обробно! промисловостi iснують вцмшност вiд США i Япони (у галузi машинотехшчно! галузi). Частка високотехно-логiчних товарiв в 6С становить 13 %, а у США - 26 %, Япони - 24 % [17], що дозволяе дшти висновку, що бвро-па не е лидером з експорту високих технологiй, осккьки в основному експортуе технологи середнього рiвня. Екс-порт скьськогосподарсько! продукци займае друге мк-це пiсля США, а саме - 13 % в1д свггового обсягу [17].
Також 6С - значний iмпортер ряду скьськогос-подарських товарiв: кукурудзи, соевi боби (ш США) [16]. Поряд з продовольством важливе мiсце в iмпортi займае мiнеральна сировина та неметалевi нашвфабри-кати. Кра'1ни 6С перейшли на виробництво нафти, газу, боксипв, але, незважаючи на це, вони можуть задоволь-няти потреби за рахунок власних ресурсiв. Кра'1ни 6С ввозять понад 2/5 енергетично'1 сировини та шших видiв сировини, що споживаеться в господарствi [16]. Таким чином, 6С, незважаючи на ниншш стримуючi фактори та слабкостi, продовжуе залишатись одним iз найбкьш розвинених регiональних iнтеграцiйних об'еднань.
Розглянемо ще одне перспективне об'еднання в аспект дослiдження - Шанхайську органiзацiю сшвробггництва (ШОС). Це одне з провцних iнтеграцiйних об'еднань, що було утворено на основi принципiв глобальних мiжнародних економiчних вц-носин i представляе собою регюнальну мiжнародну ор-гашзацш, яка була заснована у 2001 р. лидерами Китаю, Роси, Казахстану, Таджикистану, Киргизи та Узбекистану. За винятком Узбекистану, решта кра'ш були учасни-цями «Шанхайсько'1 п'япрки», засновано'1 в результатi пiдписання в 1996-1997 рр. мiж Казахстаном, Киргизь ею, Китаем, Росiею i Таджикистаном угод про змщнення довiри у вшськовш областi та про взаемне скорочення збройних сил у межах кордону [19].
Загальна територiя краш, що входять до ШОС, складае 30 млн км2, що становить 60 % територи бвра-
зи [19]. Загальна 4MceAbHicTb населення краш ШОС до-рiвнюe 3400 млн oci6 (четверта частина населення пла-нети) [18]. Економiка Китаю за ВВП, шсля США, також поступаеться сумарному ВВП бвросоюзу. Станом на 2014 р. даний показник склав 10354,8 млрд дол. США та вважаеться другим у свт [18]. Найменший ВВП краш -учасниць ШОС у Киргизи - 7,4 млрд дол. США. Аналiзу-ючи динамку макроекономiчних показникiв, можливо констатувати, що об'еднання розвиваеться згiдно iз за-гальними мiжнародними економiчними тенденцiями, а саме - рiвень зростання ВВП було сповкьнено у перюд 2008-2009 рр., який склав тодi близько 7784,9 млрд дол. Середнш рiвень ВВП на душу населення за ринковими щнами у 2014 р. склав 14804,5 дол. США. Також даний показник значно вiдрiзняеться мiж крашами - учасни-цями ШОС, кнуе значна вiдмiннiсть мiж рiвнем ВВП краши та чисельнктю його населення [18].
На мiжнароднiй аренi ШОС спiвпрацюе з багать-ма мiжнародними органiзацiями та об'еднаннями. Як зазначено на офщшному сайт ШОС, у 2005 р. вцбулося пiдписання меморандуму про взаеморозумiння ШОС та АС6АН, у якому було закршлено прiоритетнi облас-тi сшвробггництва, включаючи боротьбу з тероризмом, наркоторпвлею, контрабандою збро! та вiдмиттям грошей (ASEAN, 2005) [20]. ШОС та АС6АН дотримують-ся схожих нормативних принцишв, включаючи при-йняття ршень на основi консенсусу та поваги до державного суверенитету. Таким чином, ШОС сформовано та продовжуе функцюнування за класичною формою розвитку регюнального iнтеграцiйного об'еднання, а його кооперацш з АС6АН може стати прикладом над-штеграцшно! взаемода.
З шшо! точки зору, на фош сучасних геополгтич-них змш особливо актуальною е така регюнальна ште-грацiя, як БР1КС (Бразилiя, Росiя, Iндiя, Китай, ПАР). Незважаючи на те, що дана група краш е новою, вона мае стрiмкий та нестандартний розвиток. З того моменту, як у 2003 р. було опублковано перший зви фшансово! гру-пи The Goldman Sachs Group Inc., який було присвячено
перспективам Бразил!!, Рос!!, 1ндГ! та Китаю у XXI ст., акрошм БР1К (адже спочатку до групи входили Бразилш, Росш, Iндiя, Китай) увшшов у загальне використання, а штерес до кра'!н цiei групи став шдвищуватися з кож-ним роком [15]. Термш БР1КС увiв у 2001 р. провцний економiст банку The Goldman Sachs Group Inc. Джим О'Нкл (послцовшсть великих лггер в абревiатурi була визначена виключно для 'й благозвучностi). О'Нкл об'еднав у групу БР1К чотири найбiльшi кра'!ни з ринками, що розвиваються, а також зi значною орieнтацieю на експорт [9]. У квпш 2011 р. до БР1К приедналась ПАР i об'еднання було перетворено у БР1КС [21]. Слц в^дмти-ти, що актуальнiсть i важливiсть БР1КС усвцомлюеть-ся не ткьки дковими та державними структурами, а й громадянським суспкьством, зокрема, у науковому колi свiту. На полпичному рiвнi пiдтримка ке! регюнально-го об'еднання даного типу шдтверджуеться цiкавiсть ш-ших держав щодо приеднання до цього iнтеграцiйного об'еднання. В останнш час основними кандидатами до штеграцГ! у БР1КС виступають 1ран та 1ндонезш, якi вже офщшно констатували свiй курс [21].
Зпдно з даними щорiчного статистичного збiрни-ка, у теперiшнiй час угрупування БР1КС поеднуе 3 млрд оаб, що складае приблизно 43 % населен-ня Землi, а також займае територш 39,7 млн км2, що е бкьшим, шж чверть поверхнi земно'' сушi [18]. Якщо розглянути основнi макроекономiчнi показники станом на 2015 р., то за показником ВВП серед кра'!н БР1КС лЬ-дируе Китай - 10354,8 млрд дол. США, пойм Бразилш -2346,1 млрд дол. США, 1ндш - 2048,5 млрд дол. США, Росш - 1860,5 млрд дол. США та ПАР - 350,1 млрд дол. США [18]. Дана ситуацш пов'язана з розвинешстю ви-робництва готово! продукца, достатньою ресурсною базою, а також високою технолопчшстю виробництва. Але в розрахунку на душу населення у зв'язку з високою ккьюстю населення Китаю та 1ндГ! структура першост всередиш регiонального об'еднання за даним питан-
ням змiнюeться. У 2015 р. перше мкце займае Росш -12735,9 дол. США, друге - Бразилш (11384,4 дол. США), Китай трете (7590 дол. США), ПАР - четверте (6482,8 дол. США), 1ндш займае п'яте мкце (1581,5 дол. США). Чисельшсть населення зросла у перюд з 2009-2015 рр. з 2853 млн оаб до 3003,7 млн оаб в1дпов1дно, може бути пояснено як зростанням чисельност населення, так i приеднанням нових кра!н-члешв, а саме - ПАР. Таким чином, при розглядi динамки основних макроекономiч-них показниюв можна вiдмiтити !х стабкьне зростання.
Випдне положення кра'1нам iнтеграцiйного угрупування БР1КС забезпечуе наявнiсть у них значних обсягш важливих для свгтово! економiки видш ресурсiв. Напри-клад, Бразил1я багата на скьськогосподарську продук-цiю; Рос1я - найбкьший у свiтi експортер мiнеральних ресурйв; Iндiя мае в1дносно дешевi штелектуальш ре-сурси; Китай мае у своему розпорядженш вiдносно де-шевi трудовi ресурси; ПАР - природш ресурси. На кра-!ни об'еднання також припадае приблизно 13 трлн дол. виробництва ВВП на рк, що дорiвнюе 21 % светового виробництва [21].
При аналiзi динамки ВВП краш БР1КС, що наведено на рис. 2, видно, що у перюд 2009-2015 рр. мак-симальне значення ВВП було зафксовано у 2011 р. -8298,62 млрд дол. США, а мшмальне у 2009 р. - 5572,48 млрд дол. Поясненням даних тенденцш може служити факт глобально! кризи 2008 р. i подальшо! рецеси з не!, а також зацкавлешсть групою БР1КС та активiзацiя !"1 дiяльностi у 2011 р. Також слц зауважити, що, незважа-ючи на позитивнi темпи зростання основних макроеко-номiчних показникiв, кра!ни БР1КС вiдносять до кра!н, що розвиваються, а це може бути ункальшстю дано! групи, адже саме вони можуть стати поштовхом i методом подолання глобальних геополгтичних питань. Шд-твердженням перспективностi взаемоди в рамках групи кра!н БР1КС е аналiз ВВП та лшш тренду (див. рис. 2), яка наочно демонструе тенденцш до подальшого зростання показника ВВП кра!н БР1КС.
10000 -|
9000
8000
< 7000
3
и 6000
с
о ч 5000 -
ч а 4000
г
:> 3000
2000
1000 -
y = 436,08x + 5617,9
R2 = 0,6837
6122,24
954,92
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 PiK
Рис. 2. Динамка ВВП краш БР1КС у перюд 2009-2015 рр. Джерело: побудовано за матерiалами [18].
0
Щп
East Asian
е одншю перспективною групою краш на думку автор1в е АС6АН - Асоцiацiя держав . Швденно-Сх^дно!' Азп (Association of SouthEast Asian Nations) - пол1тична, економ1чна i культурна рег1ональна мiжурядова органiзацiя краш, розташо-ваних у Швденно-Схцнш Ази. АС6АН була утворена 8 серпня 1967 р. у Бангкоку з шдписанням «Деклараци АС6АН», бкьш вiдомоï як «Бангкокська декларацш» [20]. Договiрне оформлення АС6АН вцбулося лише в 1976 р. у шдписаних на островi Балi Договорi про дружбу i сшвробггництво в Пiвденно-Схiднiй Ази та Деклараци згоди АС6АН [20].
Характерною рисою АС6АН е переважання неформального стилю обговорення проблем спшробгт-ництва та прагнення уникнути на переговорах «незруч-них» для окремих краш питань [20]. Щ особливостi, а також принципи консенсусу i невтручання у внутрш-ш справи кра'ш-учасниць, яю е основою спiвпрацi в АС6АН, i сприяли в минулому уникненню внутршнк конфлiктiв i встановленню атмосфери довiри мiж кра'1-нами. Отже, розширення АС6АН спричинило знижен-ня ефективност механiзму прийняття рiшень на основi консенсусу.
Необхiдно вiдмiтити, що об'еднання АС6АН е унiкальним за методом створення. Ми погоджуемось i3 думкою науковщв, якi вважають, що його феноменаль-нiсть виражаеться як у склада так i у регулярнш роботi самiтiв при вiдсутностi чито! структури та органiзацiï. Але, незважаючи на значну кiлькiсть суперечностей, об'еднання плцно функцiонуе та розвиваеться.
За даними офщшно'1 статистики 2015 р., AC6AH об'еднуе кра'ши iз сукупним населенням у 592 млн оаб i ВВП у 2520,5 млрд дол. США [18]. Частка експорту у ВВП за останнш рк знизилася 1з 72,2 до 57,4 %, частка iмпор-ту - iз 66,4 до 51,8 %. Економiчною особливiстю АС6АН е той факт, що, незважаючи на малу частку в структурi обсягу ВВП деяких членiв регiонального iнтеграцiйного об'еднання, таких як Лаос, В'етнам, М'янма, Камбоджа, темпи к зростання багато в чому перевищують темпи зростання краш - лiдерiв штеграцшного об'еднання АС6АН за дослiджуваний перiод, що включае роки свь тово'1 фшансово! кризи.
Баланс зовнiшньоторговельного обороту штеграцшного об'еднання АСЕАН за шють роив зрю на 49,3 млрд дол. США - з 53,1 до 102,4 млрд дол. США [18]. Прирют експорту за цей перюд становить 396,1 млрд дол. США, а iмпорту - 346,8 млрд дол. США. Базисш темпи зростання експорту дорiвнюють 160,4 %, а iмпор-ту - 157,5 %. Частка експорту та iмпорту в зовншньотор-говельному обери за шють роив збериаеться у сшввц-ношенш 52-53 % - по експорту, 47-48 % - по iмпорту. За обсягом експорту серед краш - члешв АС6АН лцируе Сiнгапур - 352 млрд дол. США, поим Малайзiя - 199 млрд дол. США, Таканд - 195 млрд дол. США [18].
Таким чином, на основi аналiзу динамки змш основних макроекономiчних показниюв можливо дiйти висновку про успшний розвиток краш, що е членами об'еднання АС6АН. Це означае свиту конкуренто-спроможнiсть в умовах сучасних мiжнародних еконо-
MÍ4HMX вiдносин та кооперацш з бiльш розвиненими ринками, а також штеграцшними об'еднаннями.
Якщо ж розглянути Американський континент, то бкьш впливовим iнтеграцiйним об'еднанням Шв-шчно! Америки е НАФТА (North American Free Trade Agreement, NAFTA). Дана група краш мае, на нашу думку, певш особливост функцюнування, такi як континен-тальш масштаби, рiзниця в рiвнi економiчного розвитку, яскраво виражений центр, широкомасштабнють характеру: охоплюе виробничу сферу, мiжнародну торгiвлю, фiнансовi вiдносини мiж крашами-штегрантами тощо. Також НАФТА е водночас i атлантичним, i тихоокеан-ським об'еднанням.
На вцмшу вiд бвропейського Союзу, що шднявся на найвищий штеграцшний рiвень, НАФТА не мае до-сконало'1 структури нацiональних органiв регулювання тристороншх вiдносин, що останнiй час цкком «улашто-вуе» Канаду i Мексику, яю вбачають у нш загрозу полЬ-тичнiй та економiчнiй незалежностi. Аналiзуючи основ-нi тенденци соцiально-економiчного розвитку кра'1н -члешв НАФТА, смд вiдмiтити достатньо значну рiзни-цю макроекономiчних показникiв всередиш об'еднання. Наприклад, станом на 2015 р. США е лидером з ВВП -17419 млрд дол. США, у той час як даний показник у Мексищ складае 1294,7 млрд дол. США, хоча торговель-ний баланс у США е найнижчим - 724 млрд дол. США. Сл1д в1дмггити, що рiзнiсть показниюв не свцчить про неперспектившсть такого роду коопераци, навпаки, спо-стерiгаемо ефективну спiвпрацю в рамках об'еднання НАФТА. У перюд 2008-2015 рр. загальний ВВП цього регюнального штеграцшного угрупування змшився з 17362,5 млрд дол. США до 20499,1 млрд дол. США вц-повцно. Середнш ВВП на душу населення об'еднання НАФТА за той самий перюд також мав позитивш змши, а саме - з 34793,47 дол. США до 38396,83 дол. США [18]. Таким чином, вивчаючи динамку, можна констатувати стабкьне зростання показниюв ВВП як загального, так i на душу населення у крашах, що входять до об'еднання НАФТА. Отже, юнуюча динамка може свцчити про до-статню стабiльнiсть розвитку та функцiонування регюнального штеграцшного об'еднання НАФТА.
Проаналiзувавши кожне об'еднання окремо, доцкьно порiвняти !х рiвнi ВВП мiж собою, осккьки цей показник е одним з основних характеруих i результуючих показникiв рiвня успшно-стi регюнального штеграцшного об'еднання. Отже, най-бкьший рiвень ВВП станом на 2015 р. мае регюнальне iнтеграцiйне угрупування НАФТА - 20499,1 млрд дол. США (рис. 3), осккьки об'еднання характеризуеться выносною стабкьнютю та мае у своему складi США як крашу з найбкьшим рiвнем даного показника. Далi, зi зниженням показника ВВП у 2520,5 млрд дол. США сль дуе об'еднання АС6АН, 16960 млрд дол. США - БР1КС, 14804,5 млрд дол. США - ШОС та 6С - 13957,7 млрд дол. США [18]. Отже, АС6АН, БР1КС та ШОС мають схожi риси розвитку та намагаються вести спкьну дiалогову полiтику задля особистого соцiально-економiчного розвитку та подолання з агальних мiжнародних економiчних проблем. Пiдтвердженням дано! тези е практично пара-
60000 50000 40000
<
3
v
с о
4
с 20000
30000
10000
1-1-1-1-1-1-1
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
PiK
0
Рис. 3. Динамка ВВП регюнальних штеграцшних об'еднань СС, ШОС, БР1КС, АССАН та НАФТА у перiод 2009-2015 рр. Джерело: складено та розраховано авторами на 0CH0Bi даних [18].
лельне графiчне вiдображення динамiки показника ВВП дослцжених регiональних iнтеграцiйних угрупувань. Найменше значення рiвня ВВП у 6С можна пояснити нинiшнiми економжо-полп'ичними труднощами, з яки-ми зикнулися кра!ни цього iнтеграцiйного об'еднання.
ВИСНОВКИ
Вивчаючи макроекономiчнi показники та загаль-ну характеристику таких регiональних штеграцшних об'еднань, як 6С, БР1КС, ШОС, НАФТА та АС6АН, можливо дшти таких висновкiв. Серед дослiджених мiжнародних iнтеграцiйних угрупувань 6С на даний час, незважаючи на ряд проблем як внутршнього, так i зовншнього характеру, е найбкьш стабкьним i про-дуктивним iнтеграцiйним об'еднанням, яке ефективно сформовано та структурно, а також мае ч^ку систему подку груп з виршення рiзних економiчних питань, що дае можливiсть бкьш продуктивно! спiвпрацi. 6С мае свою фшансову систему, що також шдтверджуе стабiльнiсть розвитку кра!н-учасниць в рамках даного об'еднання. Також об'еднання активно займаеться не ткьки сво!ми внутршшми справами, але й бере активну участь у виршенш глобальних питань на геополпично-му рiвнi, що свцчить про його потужнiсть, значимють та перспективнiсть. Дане регiональне штеграцшне об'еднання пройшло найбкьшу ккьюсть етапiв свого розвитку за класичною теорiею мiжнародних регiональних економiчних вiдносин. Воно мае достатньо значний рь вень макроекономiчних показникiв, незважаючи на те, що в умовах сучасних глобальних змш ця група кра!н зiштовхуеться з рядом власних внутршнтх проблем як економiчного, так i полiтичного характеру, як, напри-клад, контроль мiграцiйно! полiтики та ефектившсть економiчних змiн.
Iнтеграцiйне угрупування НАФТА вцдалена вiд iнших регюнальних об'еднань та мае особливост функ-цiонування, пов'язанi з цим фактом, адже його дистан-цiйнiсть може бути як позитивним фактором у розумшш географiчно! вiддаленостi вiд геополiтичних конфлiктiв, так i негативним - з точки зору кооперащ! та розширен-ня ринкiв збуту. АС6АН та ШОС мають певну схожкть
у CTpyKTypi та MexaHi3Mi функцюнування. Слiд особливо вiдмiтити !х кооперацш з piзних економiчно-соцiальних питань, яка дie на yMOBi зyстpiчей, що е пiдтвеpдженням теорГ! наднацiонально! взаемоди та впливу.
Несхожим на жодне з дослiджених регюналь-них штеграцшних утворень е група кра!н БР1КС. Дане об'еднання вiдpiзняeться як передумовами формуван-ня, pyшiйними силами, так i самим механiзмом фор-мування мiжнаpодно! pегiонально! iнтегpацi!, що е особливо актуальним для сучасних мiжнаpодних еко-номiчних вiдносин, оскiльки новггнш, нестандартний пiдхiд зможе стати виршенням глобальних сучасних геополiтичних питань. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Голiков А. П. М1жнародш економты вщносини : п1д-ручник / А. П. Полков, О. А. Довгаль. - Х. : ХНУ ¡мен В. Н. Каразн на, 2015. - 464 с.
2. Киреев А. П. Международная экономика : учеб. по-соб.; в 2-х ч. / А. П. Киреев. - М. : Международные отношения, Ч. 1., 1997. - 416 с. ; Ч. 2, 2001. - 488 с.
3. Здоровко С. Ф. Судова система Францп : монографт / С. Ф. Здоровко, В. I. Сдоров. - Х. : ХНУ ¡меж В. Н. Каразша, 2015. -188 с.
4. Фшшенко А. С. Мжнароды економты вщносини: те-ор1я: [п1друч. для студ. економ. спец. вищ. навч. закл.] / А. С. Фн лтенко. - К. : Лийдь, 2008. - 408 с.
5. Маковоз О. В. Антикризове регулювання як ефек-тивний вплив держави на розвиток економки / О. В. Маковоз, А. С. Плазкова, £. О. Кириченко // Вкник економки транспорту i промисловосп. - 2014. - Вип. 45. - С. 21-25.
6. Матюшенко I. Ю. Стввщношення глобальних проблем людства, прюритет1в науково-техшчно! дтльносп та нацн ональних проект^ в Укра'ш / I. Ю. Матюшенко // Бвнес 1нформ. -2011. - № 4. - С. 7-11.
7. Циганов С. А. Проблеми сталого розвитку у контекст неол1берально! модел1 глобалвацп / С. А. Циганов, А. М. Яншина // Економка Укра'ни. - 2013. - № 4. - С. 4-14.
8. Якубовський С. О. Зовншня заборговашсть як фактор нестабтьносп баншсько! системи Укра'ни / С. О. Якубовський, Т. А. Родюнова // Постсоцтлктичы кражи в умовах св1тово! фшансово-економтно! кризи : зб. наук. пр. конф. / Одес. нац. ун-т ¡м. I. I. Мечникова. - Одеса, 2009. - Ч. 1. - С. 23-26.
9. Kosler, A. Elements of regional integration: а multidimensional approach / A. Kosler, M. Zimmek. - Baden-Baden : Nomos, 2009. - 278 р.
10. Костюнина Г. М. Интеграционные объединения мира / Г. М. Костюнина, Н. Н. Ливенцев // Мировая экономика и международные экономические отношения : учебник / Под ред. А. С. Булатова и Н. Н. Ливенцева. - М. : Магистр, 2008. - С. 164-187.
11. Ломакина В. К. Мировая экономика / В. К. Ломакина. -М. : Анкил, 2009. - 174 с.
12. Toloraya, G. D. Could revitalization of Russia - North Korea relations lead to an economic renaissance? [Electronic resource] / G. D. Toloraya. - Mode of access : http://www.nknews. org/2014/05/could-revitalization-of-russia-north-korea-relations-lead-to-an-economic-renaissance
13. Farrell, M. Global politics of regionalism: Theory and Practice / M. Farrell, B. Hettne, L. van Langenhove. - London : Pluto Press, 2005. - 321 p.
14. Hix, S. The Political System of the European Union / Simon Hix, Bjorn Hoyland [3rd ed]. - London : Palgrave Macmillan, 2011.
15. O'Neill, J. The long-term outlook for the BRICs and N-11 post crisis / Jim O'Neill, Anna Stupnytska // Global economics paper. - December 4, 2009. - No. 192. - P. 1-27.
16. Офщшний сайт ЕС / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. europa.eu/
17. Офщшний сайт Центрального розвщувального уп-равлшня [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. cia.gov
18. Офщшний сайт Свггового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldbank.org
19. Офщшний сайт ШОС [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. sco-russia.ru
20. Офщшний сайт АСЕАН [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.asean.org
21. Офщшний сайт Росп у БР1КС [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.brics.mid.ru/
REFERENCES
Filipenko, A. S. Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny: teoriia [International Economic Relations: Theory]. Kyiv: Lybid, 2008.
Farrell, M., Hettne, B., and Van Langenhove, L. Global politics of regionalism: Theory and Practice. London: Pluto Press, 2005.
Holikov, A. P., and Dovhal, O. A. Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny [International Economic Relations]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2015.
Hix, S. The Political System of the European Union. New York: Palgrave Macmillan, 2005.
Kosler, A., and Zimmek, M. Elements of regional integration: A multidimensional approach. Baden: Nomos, 2009.
Kostyunina, G. M., and Liventsev, N. N. "Integratsionnyye obedineniya mira" [Integrated associations in the world]. In Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye ekonomicheskiye otnosh-eniya, 164-187. Moscow: Magistr, 2008.
Kireyev, A. P. Mezhdunarodnaya ekonomicheskaya intehratsi-ya [International economic integration]. Moscow: Norma, 2008.
Lomakina, V. K. Mirovaya ekonomika [World economy]. Moscow: Ankil, 2009.
Makovoz, O. V., Hlazkova, A. S., and Kyrychenko, Ye. O. "An-tykryzove rehuliuvannia yak efektyvnyi vplyv derzhavy na rozvytok ekonomiky" [Crisis management as an effective state influence on the economy]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2014_45_5
Matiushenko, I. Yu. "Spivvidnoshennia hlobalnykh problem liudstva, priorytetiv naukovo-tekhnichnoi diialnosti ta natsional-nykh proektiv v Ukraini" [Value of global issues of humanity prior-
ity scientific and technological activities and national projects in Ukraine]. BiznesInform, no. 4 (2011): 7-11.
O'Neill, J., and Stupnytska, A. "The long-term outlook for the BRICs and N-11 post crisis". Global economics paper, no. 192 (2009): 1-27.
Ofitsiinyi sait YeS. http://www.europa.eu/ Ofitsiinyi sait tsentralnoho rozviduvalnoho upravlinnia. http://www.cia.gov
Ofitsiinyi sait svitovoho banku. http://www.worldbank.org Ofitsiinyi sait ShOS. http://www.sco-russia.ru Ofitsiinyi sait ASIEAN. www.asean.org Ofitsiinyi sait Rosii u BRIKS. http://www.brics.mid.ru/ Toloraya, G. D. "Could revitalization of Russia - North Korea relations lead to an economic renaissance?". http://www.nknews. org/2014/05/could-revitalization-of-russia-north-korea-relations-lead-to-an-economic-renaissance
Tsyhanov, S. A., and Yanshyna, A. M. "Problemy staloho roz-vytku u konteksti neoliberalnoi modeli hlobalizatsii" [Problems of sustainable development in the context of the neoliberal model of globalization]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2013): 4-14.
Yakubovskyi, S. O., and Rodionova, T. A. "Zovnishnia zabor-hovanist yak faktor nestabilnosti bankivskoi systemy Ukrainy" [Foreign debt as a factor of instability in the banking system of Ukraine]. Postsotsialistychni krainy v umovakh svitovoi finansovo-ekonomichnoi kryzy. Part 1. Odesa, 2009.23-26.
Zdorovko, S. F., and Sidorov, V. I. Sudova systema Frantsii [The judicial system in France]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2015.
О О =п E?
OQ
О
О
Q_ <
<
о ш
