CC BY
17
УДК 330.341.1
Федулова Л.1.,
доктор економ1чних наук, професор Наконечна Т.Ю.,
ДУ "1нститут економки i прогнозування НАНУ" (м. Кшв)
НАПРЯМИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ТОРГОВО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН УКРА1НИ ТА РЕСПУБЛ1КИ Б1ЛОРУСЬ НА 1ННОВАЦ1ЙН1Й ОСНОВ1
В статтi зд/йснено оценку стану торгово-економ1чних вщносин Miœ Укра/'ною й Республикою Блорусь та встановлено npiopèTeTHi напрями розкриття виробничого та ,нновацйного потенщалу. Визначено п,дходи до застосування ,ннова-щйних механ,зм,в пщвищення ефективност торгово-економ,чних вщносин Miœ двома кра'нами в умовах глобал,зацИ та eкoнoмiчних трансформашй.
Ключовi слова: тopгoвo-eкoнoмiчнi вщносини, мжнародна взаемод/я, Украна, Блорусь, високотехнолопчн послу-ги, ннова^йний фактор.
В статье осуществлена оценку состояния торгово-экономических отношений между Украиной и Республикой Беларусь и установлены приоритетные направления раскрытия производственного и инновационного потенциала. Определены подходы к применению инновационных механизмов повышения эффективности торгово-экономических отношений между двумя странами в условиях глобализации и экономических трансформаций.
Ключевые слова: торгово-экономические отношения, международное взаимодействие, Украина, Беларусь, высокотехнологические услуги, инновационный фактор.
In the article carried out estimation of the state of trade and economic relations between Ukraine and Republic of Byelorussia and priority directions of opening of production and innovative potential are set. Going is certain near application of innovative mechanisms of increase of efficiency of trade and economic relations between two countries in the conditions of globalization and economic transformations.
Key words: trade and economic relations, international co-operation, Ukraine, Byelorussia, highly technological services, innovative factor.
Постановка проблеми. Процес створення мiждержавного економiчного й шноващйного простору краш СНД пе-редбачае застосування механiзмiв формування середовища, в якому будуть здмснюватись сптьы дм щодо розвитку науки, впровадження нових технолопй, як забезпечать випуск конкурентоспроможних на св^овому ринку товарiв i послуг, об'еднанню виробничого та науково-технолопчного потенщалу, зусиль та ресурав на нових проривних напря-мах стмкого розвитку нацюнальних економк. Важлива роль в зазначеному процес выводиться правильно обраый моделi торгово-економiчних вщносин, що сприятиме результативна актуалiзацiï стратепчних ршень.
Анал1з останых дослщжень i публшацш. Вивчення даного питання показало вщсутнють системних наукових роз-робок та вщповщно'|' експертно'|' оцiнки в данiй предметнiй галузi знань. В попереднiх дослiдженнях нами було здй снено аналiз стану науково-технолопчного ствроб^ництва Украïни, Pосiï й Бторуа з визначенням вiдповiдних тен-денцiй i проблем [1-2] та обфунтована необхiднiсть дотримання принципiв сощально)' спрямованостi в умовах свте-вих штегращйних процесiв [3]. Проте невиршеними залишаються питання стосовно розробки науково обфунтова-них напрямiв залучення Ыноващйного фактору в торгово-економiчних вiдносинах мiж двома кра'нами.
Мета статтi - здмснити оцiнку прiоритетних напрямiв розкриття потенщалу торгово-економiчних вiдносин мiж Украиною й Pеспублiкою Бiлорусь та визначити тдходи до застосування шноващйних механiзмiв пiдвищення ¿х ефек-тивност в умовах глобалiзацiï та економiчних трансформацiй.
Виклад основного матерiалу. За прогнозами бтьшост авторитетних експертних ствтовариств мiжнародне спь вробiтництво до 2015 року буде змщнюватися, особливо за умови, коли можливють одержання великих прибутюв мо-бiлiзуe комерцiйний сектор чи проявиться сильний штерес з боку некомерщйних груп i мереж. Бтьшють багатих де-мократичних кра'н будуть брати участь у робот численних мiжнародних органiзацiй i прагнути до ствроб^ництва по широкому колу питань з метою захисту власних штереав i змщнення свого впливу. Члени SC будуть працювати над здмсненням винятково амбщмно''' програми, що передбачае високий ступiнь кооперацiï в сферi полiтики й безпеки. Автократичн держави будуть вибiрково брати участь у мiжурядових органiзацiях, працюючи в них з метою визначен-ня й захисту кола сво^х Ытереав, одночасно борючись проти тих починань, яю, з ïхнього погляду, загрожують ïх вну-трiшнiм владним структурам i нацюнальному суверенiтету. Бiднi краши, що розвиваються, будуть брати активну участь у мiжнародних органiзацiях i угодах з метою затвердження власного сувереытету, нагромадження ресурсiв для здмснення соцiального й економiчного розвитку й пщтримки урядiв, що перебувають у владк
За таких умов на вибiр моделi торгово-економiчних вiдносин мiж Украïною й Pеспублiкою Бiлорусь будуть вплива-ти наступнi умови.
По-перше. Ключовою проблемою для краïн, так званого наздоганяючого розвитку, постае необхщнють у визначен-нi сутностi залучення потенщалу мiждержавноï й регiональноï штеграци для посилення процесу формування Ыститу-цiонального середовища, здатного забезпечити економiчне зростання кожноï краïни на шноващйый основi.
По-друге. Вiдсутнiсть iнновацiйноï стратеги й сучасно[ iнфраструктури приводить до нее^валентност мiжкраïнно-го товарообмiну, "погаый якостi" структури товарних балансiв (тому в украшсько-бторуському спiвробiтництвi домь нують паливно-енергетичн й iндустрiальнi прiоритети), неефективый участi в глобальнiй системi подту працi.
По-трете, iнновацiйний сегмент економки як Украïни так i Бторуа поки перебувае у фазi розвитку початкових ме-ханiзмiв з домшуючою роллю державних iнвестицiй в шноващйних процесах. Pегiональнi iнновацiйнi моделi ще тть-ки формуються. Етап Ыноващйно[ кластеризацiï ще не проявився. Однак стратепчний потенцiал шноващйночнвести-
196 Eкономiчний вюник унiверситету | Випуск № 18/2
© Федулова Л.1., Наконечна Т.Ю., 2012
цмного украТнсько-бторуського ствроб^ництва, особливо з врахуванням активного Тхнього членства в Схщно-евро-пейському партнере^ складно переоцЫити.
Тому сьогодн як УкраТна, так ¡ Республка Бторусь зацкавлеы надал1 в розвитку тюних зовышньоекономнних зв'язюв. На шляху до ствроб^ництва й ¡нтеграцп обох краТн за останн роки накопичилося багато труднощю, як ви-никли в процес\ становлення нових економ\чних моделей наших краТн. 0сновним резервом економ\чного зростання на довгострокову перспективу може бути р\зке зб\льшення частки технолог\чного й ¡нтелектуального компонента в структур\ експорту обох краТн, до того ж прюритетна увага повинна прид\лятися кап\тал\зац\Т ¡нтелектуальноТ власно-ст\ й зростанню обсягу трансферу технолог\й на л\ценз\йн\й основ\.
Результати досл\дження показують, що зовн\шньоторговельна д\яльн\сть УкраТни й Республ\ки Б\лорусь протягом 2000-2010 рр. характеризувалася наступними тенденц\ями: динам\ка експорту й ¡мпорту УкраТни з Б\лорус\ протягом 2000-2009 рр. була майже стаб\льною й становила сп\вв\дношення 50/50%, однак у кризов\ 2008-2009 рр. спостер\-галося негативне сальдо, яке збереглося \ в 2010 роц\ (рис. 1).
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
□ Експорт СЗ Тмпорт □ Сальдо
Рисунок 1. Обсяги зовшшньоТ торпвл1 УкраТни з Республкою Бторусь
Джерело: складено на основ! даних Держкомстату Украни: http://www.ukrstat.gov.ua/
У в\с\м раз\в зб\льшився обсяг торговельних в\дносин м\ж Киевом \ М\нськом з 2004 по 2008 рр. Але нав\ть при цьо-му УкраТна забезпечуе т\льки 5,3% б\лоруського ¡мпорту. Зокрема, в 2009 роц\ частка експорту УкраТни в Б\лорусь склала 3,2% у загальый питом¡й ваз¡ краТн СНД, у той час як у РФ - 21,4%, а в 6С - 23,9% (рис. 1.2). У 2010 рощ частка експорту УкраТни в Бторусь складала 3, 7%, а РФ - 26,1% (рис. 2).
Рос'шська Федерац/'я 26,1%
Бторусь 3,;
Рисунок 2. Питома вага оргашзацш-партнер1в у загальному обсяз1 експорту товар1в УкраТни в 2010 роц1
Джерело: дан! Держкомстату Украши: [Електронний ресурс]. - Режим доступу, http://www.ukrstat.gov.ua/
Слщ вщзначити зростаючу динам¡ку експорту послуг УкраТни в Республку Бторусь у грошовому вимр, особливо на початку кризи у 2008 рощ, що становить трете мюце серед краТн СНД пюля РФ ¡ Казахстану. Проте питома вага Бторуа у загальному обсяз¡ експорту послуг е досить низькою. Так, протягом 2000-2010 роюв вона складала лише близько 1% серед краТн СНД (рис. 3).
Найбтьшу питому вагу в експорл товара з УкраТни в РБ складають чоры метали та вироби з них, а також продук-цт машинобудування, що здмснюеться в основному в рамках виробничоТ кооперац¡Т (рис. 4).
0собливо показовою у контекст¡ предмету дослдаення е динам¡ка зовн¡шньоТ торг¡вл¡ УкраТни з Бторуаею висо-
%
80 70 60 50 40 30 20 10 0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 ♦ ЕС —■— Краши СНД —о— Росшська Федерация
А Бторусь Ж 1шш краши евггу
Рисунок 3. Динамка питомоТ ваги краТн-партнер1в УкраТни у загальному обсяз1 експорту послуг
Джерело: розраховано на основ! даних статистичного зб!рника Зовн1шня торпвля Украни товарами та послугами т.1 2000-2008рр. - С.102; Держстат Украни: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Наземмтранспорт!засоби, кр1м .. ... ..______
. ЕаЙЙЯ 30850,3
ЗЭЛ13НИЧНИХ
гегегегега'Я 68944,2
Залвничш або трамвайш локомотиви, шляхове обладнання Електричм машини I устаткування 55552,3
Котли, машини, апарати 128855,0
Алюмшм I вироби з алюмшно 0 4066,5
Мщь I вироби з мщ1 И 9809,9
Вироби з чорних метал1в Е^йййййййййййЛ 97373,2
Чорш метали Г^/л-^/^/^/л-^/^/^^ 82599.0
Одягтекстильний 1215,8
Каучук, гума ЕЭ 12155,2
Органтш х1м1чн1 сполуки 12868,9
Продукт неорганнноТ х1мм КЯЯЯ 32362,3
Енергетчм матершли 1ЯЯЯЯЯ^ 48324,3
Руди, шлаки та зола В 4981,0
Сть, Ырка, штукатуры матер1али, цемент 39534,4
Цукор \ кондитерсыи вироби Е5313205,1
Насшня -1 плоди олшних рослин б 4419,7
0 40000 80000 120000 160000 200000
т исмол. США
Рисунок 4. Експорт УкраТною окремих товар1в в Бторусь у 2009 роц
Джерело: Украина та крани СНД 2009/Статистичний зб!рник. - К.: Держкомстат, 2010. - С. 68-69.
котехнолопчними товарами, яка протягом 2000-2007 рр. характеризувалася майже задовтьним для УкраТни сальдо. Найбтьшу питому вагу в експорт УкраТни в Бторусь займае фармацевтична продукцт, хоч частка ця й невелика. Стан зовншньоТ торг^ високотехнолопчними послугами УкраТни з Республкою Б¡лорусь у розр¡з¡ окремих видю послуг на фон¡ аналопчного процесу з Рос¡йською Федерац¡eю та 6С майже нульовий, що вказуе, перш за все, на вщ-сутн¡сть стратег¡Т зовн¡шньоеконом¡чноТ д¡яльност¡ УкраТни, адекватноТ викликам сьогодення, коли у провщних краТнах св¡ту акцент у товарному об^у ставиться на наукомютю товари та послуги.
В регюнальному розр¡з¡ в 2008-2010 рр. питома вага експорту товара Республ¡ки Бторусь по регюнам УкраТни була незначною. Зокрема, в 2010 р. серед регюыв-партнер^ Бторуа особливо вид¡ляються Львюська, КиТвська та Житомирська област¡. Стосовно ¡мпорту товара Республ¡ки Б¡лорусь в 2009-2010 рр. перевага надавалася Донець-юй, КиТвськ¡й та Дн¡пропетровськ¡й областям.
У цтому можна вид¡лити наступи основн¡ проблеми д¡ючого ¡нновац¡йного середовища як Республки Б¡лорусь,
так i УкраУни, що негативно впливають на розвиток i реалюацю ¡нновацмного потенщалу, тому числ1 й при здмснен-Hi торгово-економ¡чноí д¡яльност¡:
• вщсутнють системноУ, ч¡тко структурованоУ законодавчоУ бази для зд¡йснення вс¡x стад¡й ¡нновацмно'|' д¡яльност¡, а також для заход^ державноУ п¡дтримки, включаючи прям¡ (бюджетне ф¡нансування) ¡ непрям¡ (податков¡ преференций державн¡ гарант¡í й т.и) меxан¡зми, а також нормативно-правовоУ бази, що регулюе умови створення пщприемств ¡ норми взаeмов¡дносин м¡ж суб'ектами ¡нновац¡йноí ¡нфраструктури;
• обмежений платоспроможний попит на внутршньому ринку на передов¡ теxнолог¡í й нововведення, наявнють низького попиту з боку реального сектора економки на перспективних - з позицм ¿хнього комерц¡йного застосування - результатах науково-технолопчноУ дтльносп, в¡дсутн¡сть сформованого ринку ¡нновац¡йноí продукци;
• нерозвинен¡сть спец¡альниx ф¡нансовиx мехаызм^ п¡дтримки окремих елемент¡в ¡нновац¡йноí ¡нфраструктури, ¡нновацмного п¡дприeмництва й самост¡йниx ¡нновацмних проект¡в, а саме фонд¡в ризикового фшансування (венчур-них фонд¡в), спещальних ф¡нансовиx меxан¡зм¡в п¡дтримки ф¡рм на етап íxнього швидкого зростання, сертифкованих оц¡нювач¡в ф¡рм та ¡нтелектуальноí власносп, страхування ¡нновац¡йниx ¡нвестиц¡й, л¡зингу високотехнолопчного устаткування й прилад¡в, фондового ринку для наукомютких компан¡й, торгових домю ¡ т.¡.;
• в¡дсутн¡сть ефективно)' координац¡í ДР, ф¡нансованиx окремими органами виконавчо)' влади, що перешкоджають як консолщаци ф¡нансовиx, кадрових ¡ оргаызацмних ресурс¡в держави для реал¡зац¡í великих науково-виробничих проекта, так ¡ ¡нвентаризац¡í й введенню в господарський оборот результата науково-теxнолог¡чноí д¡яльност¡, об'еклв ¡н-телектуальноí власност¡, отриманих за рахунок кошлв бюджету, у сумжних галузях реального сектора економ¡ки;
• слабкють кооперац¡йниx зв'язк¡в м¡ж науковими оргаызацтми, установами осв¡ти й виробничих пщприемств;
• нерозвиненють сучасних форм ¡нновацмного менеджменту й комерц¡ал¡зац¡í нововведень (за допомогою ринку науково-техннно'[ продукци);
• низька ¡нформацмна прозор¡сть ¡нновацмно'[ сфери, у першу чергу, брак ¡нформаци про нов¡ теxнолог¡í й мо-жлив¡ ринки збуту принципово нового (¡нновацмного) продукту, а також вщомостей для приватних ¡нвестор¡в ¡ кре-дитних орган¡зац¡й про об'екти вкладення кап¡талу з потенц¡йно високою прибутковютю;
• низький р¡вень розвитку малого ¡нновацмного п¡дприeмництва (у т.ч. без утворення юридично'[ особи);
• низька ¡нновацмна культура населення й пщприемщв.
Бар'ерами на шляху ¡нновацм виступають також недостатн¡й р¡вень наукоемносп ВВП, високе податкове наванта-ження на суб'екти ¡нновац¡йноí д¡яльност¡ й ¡н. Зазначен¡ бар'ери й проблеми ¡нновацмного розвитку в сукупност¡ виз-начають головну системну проблему: темпи розвитку, структура й науково-технолопчний рюень досл¡джень ¡ розро-бок науково'[ сфери обох краíн не вщповщають потребам розвитку нац¡ональноí економ¡ки, и структурн¡й перебудов¡ й п¡двищення конкурентоспроможносп; при цьому пропонован¡ розробки й проекти не завжди знаходять попиту на ¡нновацмному ринку й у практичному застосуванн в економщ через дисбаланс ланок науково-шновацмного комплексу й низьку сприйнятливють до ¡нновацм п¡дприeмств ¡ орган¡зац¡й.
Hауково-теxнолог¡чна ¡нтеграцы та розвиток м¡жнародноí кооперац¡í в сфер¡ ¡нновац¡й мають стати ключовими факторами спйкого зростання й ¡нновацмного розвитку обох краíн. Розв'язання цих завдань вимагае подальшого розкриття потенщалу економ¡ки, розширення ¡мпорту теxнолог¡й через торпвлю, розвитку субконтрактних в¡дносин, залучення прямих ¡ноземних ¡нвестиц¡й, вбудовування учасниюв сп¡льноí ¡нновац¡йноí д¡яльност¡ в глобальы ¡нновац¡й-н¡ ланцюжки.
Для системно!' реал¡зац¡í зазначеного вище, в контексп використання орган¡зац¡йного ресурсу необx¡дним вбача-еться розвиток розгалужених нац¡ональниx регюнальних мереж, керованих ¡нновац¡йно-¡нвестиц¡йними центрами ре-г¡онального розвитку високотеxнолог¡чниx послуг.. У якосл таких можуть виступати технопарки й Центри трансферу технолопй. Неодмшною умовою ефективносп д¡яльност¡ такоí системи може бути сильна мвдержавна й нацюналь-на п¡дтримка д¡яльност¡ консорщумю у рамках м¡ждержавноí мереж¡ високотехнолопчних малих ¡ середн¡x п¡дпри-емств, результати д¡яльност¡ якоí забезпечуються скоординованими дтми уряд¡в обох краíн. Таким чином, постае необx¡дн¡сть пост¡йного розвитку прюритетних напрямк¡в розкриття потенц¡алу в торгово-економнних в¡дносинаx, досл¡дження й обфунтування нових тенденц¡й, що виникають у цих вщносинах, для п¡двищення загального торговель-ного обороту м¡ж Украшою й Республ¡кою Б¡лорусь в умовах глобалюаци й економ¡чниx трансформац¡й.
Як позитивний слщ визнати досв¡д Бторуа щодо формування системи трансферу технолопй. Зокрема, у рамках проекту "Удосконалювання ¡нфраструктури пщтримки ¡нновацмно[ д¡яльност¡ в РеспублМ Б¡лорусь" (2001-2004 рр.) за сприяння Уряду Республки Б¡лорусь, Програми розвитку ООН (ПРООН) ¡ Оргаызацп Об'еднаних Hац¡й по проми-словому розвитку (ЮН1ДО) у травн¡ 2003 р. був створений Республканський центр трансферу технолопй (РЦТТ). РЦТТ е членом мереж¡ UNIDO EXCHANGE. Бторусью орган¡зац¡í, п¡дприeмства й ф¡зичн¡ особи можуть розмютити в мереж¡ UNIDO EXCHANGE ¡нновацмы й ¡нвестиц¡йн¡ проекти, користуючись послугами РЦТТ. Для зручносп сво(х кл¡-eнт¡в РЦТТ розроблеы методичн¡ пос¡бники з оформлення ¡нновацмних ¡ ¡нвестиц¡йниx проект¡в у формам ЮНИДО, як¡ доступн¡ на Iнтернет-Портал¡ РЦТТ http://ictt.by:
У структур¡ загальнонацюнально( ¡нновац¡йноí системи РЦТТ в¡дводиться важлива роль ключового мехаызму взае-моди м¡ж державним ¡ недержавним секторами, наукою й промисловютю при комерщалюаци теxнолог¡й на нац¡ональ-ному й м^народному р¡вн¡. На РЦТТ покладеы обов'язки по розвитку рег¡ональноí ¡нфраструктури, що займаеться просуванням ¡ трансфером технолопй, а також методолопчне забезпечення дтльносп центр¡в трансферу теxнолог¡й у РеспублМ Б¡лорусь [4].
M¡с¡я РЦТТ - комерщалюацт зак¡нчениx науково-досл¡дниx ¡ досл¡дно-конструкторськиx роб¡т, виконаних за рахунок кошлв, насамперед, державного бюджету шляхом сприяння ствроб^ництву м¡ж розроблювачами, пщприемцями й ¡н-весторами, методичне кер^ництво центрами трансферу теxнолог¡й у республщг Серед завдань РЦТТ: створення й пщ-тримка ¡нформац¡йниx баз даних, що обслуговують кл^нлв теxнолог¡чного трансферу; забезпечення доступу шенпв
РЦТТ до м1жнародно1 Mepexi трансферу технолопй UNIDO EXCHANGE, ¡нших мжнародних i нацюнальних мереж трансферу технолопй i науково-тeхн¡чноí ¡нфоpмац¡í; надання допомоги суб'ектам ¡нновац¡йноí д¡яльност¡ в pозpобц¡ й прос-уванн¡ ¡нновац¡йних ¡ ¡нвестищйних пpоeкт¡в; п¡дготовка кадp¡в у сфep¡ науково-¡нвeстиц¡йного п¡дпpиeмництва та ¡н.
У дыльност РЦТТ Б¡лоpус¡ заслуговуе на увагу щирокий спектр м¡жнаpодних зв'язюв - в¡д членства у мережах трансферу технолопй в ¡нших кражах до створення мвдержавних цeнтp¡в та представництв. Укра'[нсью мepeж¡ трансферу технолопй таку ¡нфоpмац¡ю практично не розмщують (виключення сepтиф¡кованe членство РоайськоС мepeж¡ трансферу тeхнолог¡й окремими регюнальними центрами). Aнал¡з ¡нфоpмац¡í, pозм¡щeноí на офщмних сайтах p¡зних мереж трансферу технолопй в УкраТы, св¡дчить про недостатый p¡вeнь ¡нфоpмац¡йного супроводу. Практично вщсут-н¡ дан¡ про дыльнють цeнтp¡в ¡ мереж трансферу технолопй, устшно peал¡зован¡ проекти, що не дозволяе оц¡нити eфeктивн¡сть íх дыльносл. Проте в Б¡лоpус¡ на уах оф¡ц¡йних сайтах оpган¡в влади та оргаызащй надаеться вичерпна ¡нфоpмац¡я (у т.ч. рекламы буклети) щодо трансферу технолопй, розоблено критери та показники оцшювання дтль-ност¡ цeнтp¡в трансферу технолопй.
Пор^няння ноpмативно-законодавчоí бази УкраТни та Б¡лоpус¡ щодо трансферу технолопй дозволяе визнати потребу у и розширены, зокрема щодо передачи й набуття прав власност на об'екти права ¡нтeлeктуальноí власност¡, створено)' за кошти державного бюджету. При цьому вщсутнють спeц¡альних закоыв щодо трансферу тeхнолог¡й в Бторуа не е перепоною ефективному функцюнуванню мepeж¡ в¡дпов¡дних цeнтp¡в та (х ф¡л¡й. Як насл¡док, можемо спостер^ати хоч ¡ нeстаб¡льний, проте позитивний характер процесу передачи нових технолопй в РБ. Особливо в 2010 рощ (рис. 5).
УкраУна
2008
УкраТна Бторусь 2009
Б Ктькють переданих нових технолопй
□ в краТш
У крата Binopycb 2010 в поза меж1 краТни
Рисунок 5. Ктькють переданих нових технолопй
Джерело: складено на основ! даних статистичного зб!рника Наукова та шновацмна Д1яльн1сть Украни за в/дпов/дн/ роки; статистичного щорЫника Республ/ки Бторусь за в/дпов/дн/ роки.
Основними завданнями при визначенн пщходю до застосування ¡нноващйних мехаызм1в розкриття потенщалу торгово-економнних в¡дносин мж Украшою й Pеспубл¡кою Б¡лорусь та пщвищення ¿х ефективност¡ в умовах глобаль зац¡í ¡ економ¡чних трансформащй е так¡:
1.Оц¡нити стратег¡чне положення УкраУни й Pеспубл¡ки Б¡лорусь у розвитку високотехнолопчного сектора й виз-начити шляхи п¡двищення експорту та ¡мпорту високотехнолог¡чних товар¡в та послуг в обох напрямках.
2.Розробити пропозици щодо гармон¡зац¡í законодавчих акт¡в та ¡нструменлв регулювання зовн¡шньоеконом¡чноí д¡яльност¡, посилення координуючих функщй у ц¡й сфер¡ державних програм, ¡нших необх¡дних нормативних аклв;
Э.Обфунтувати доц¡льн¡сть створення загального банку даних щодо експортного потенщалу краУн ¡ забезпечення широкого ¡нтерактивного допуску до ц¡eí ¡нформац¡í вах зац¡кавлених м¡н¡стерств, в¡домств, орган¡зац¡й та ¡ншг
4.Розробити механ¡зм залучення потенщалу високотехнолог¡чного сектора для п¡двищення обсягу ¡мпортно-ек-спортних операц¡й м¡ж двома кра'|'нами, обфунтувати заходи сприятливому пщвищенню експорту продукц¡í прюри-тетних сфер промисловостк
5.Розробити й запропонувати для впровадження в практику мехаызми захисту суб'еклв господарювання на ринках обох кра[н, а також системи обмежень дтльност на зовн¡шн¡х ринках несумлЫних суб'eкт¡в господарювання; вив-чити вплив мжнародних стандарт¡в якост¡ й норм техннного регулювання.
6.Визначити шляхи створення в прикордонних регюнах обох краш в¡льноí економ¡чноí зони з метою вдосконален-ня практичноí модел¡ ¡нновац¡йних форм сп¡вроб¡тництва.
7.Розробити конкретн заходи та пропозиц¡í для реалюацп орган¡зац¡йно-економ¡чних механ¡зм¡в п¡двищення ефективност¡ торгово-економнних в¡дносин Украíни й Pеспубл¡ки Бторусь на ¡нноващйый основ¡.
Висновки \ пропозицм. В умовах глобал¡зац¡йних виклиюв кон'юнктура ринк¡в складаеться так, що участь у про-цесах ¡нтернацюналюацп створюе труднощ¡ для багатьох пщприемств. У цьому контекст¡ необх¡дн¡ цтеспрямоваы зу-силля держави на розширення м¡жнародноí торг¡вл¡ науком¡сткою продукц¡eю й технологами. Особливу увагу варто придтяти робот¡ з експортно-ор¡eнтованими малими й середыми п¡дприeмствами, що в¡дчувають найб¡льш¡ пробле-ми у зв'язку з торговельними бар'ерами.
Cтратег¡я господарськоí й у тому чи^ ¡нновац¡йноí взаемоди м¡ж Украíною й Pеспубл¡кою Бторусь повинна бути спрямована на поступове посилення ступеня взаемозалежност й взаемодоповнюваност економк обох краíн на вну-тр¡шньому ринку Cп¡вдружност¡, що може створити сприятлив¡ передумови для переходу надал¡ до б¡льш т¡сних, ¡нте-
грацмних форм сгмвроб1тництва. В рамках СНД зазначений напрямок ствроб^ництва може також бути реалюований як на двостороный, так i на багатостороный основу у поеднанн м1ждержавного р1вня взаемоди й р1вня господарюю-чих суб'eктiв, з пщключенням органiзацiйних структур, що вже юнують у рамках СНД - галузевих асощацм ствроб^-ництва, дтових рад, ЕнергетичноТ ради СНД, ТранспортноТ ради й iн. Зазначенi взаемозв'язки повиннi пщкртлюва-тися вiдповiдними мiждержавними й мiжурядовими угодами, що передбачають особливий мехаызм для виробничоТ коопераци (наприклад, пiльговi умови поставок для кооперованоТ продукцiТ). При цьому прюритетними напрямами га-лузевого спiвробiтництва варто визнати таю проекти, що ведуть до формування загальних секторальних внутршых ринюв та дозволяють виршити сощальы проблеми.
Державна пiдтримка процесiв iнтернацiоналiзацiТ наукомiстких виробництв - важливий Ыструмент розвитку Ыно-вацiйноТ дiяльностi й мiжнародноТ економiчноТ iнтеграцiТ. Тому в наукових розробках предметом першочерговоТ ува-ги повиннi стати: експорт i iмпорт як важливi канали поширення iнновацiй, бар'ери для зовнiшньоТ торпвл^ процеду-ри сертифiкацiТ й стандартизации Також потрiбно розвивати потенцiал малого й середнього бiзнесу. Для виходу пщ-приемств на зовнiшнi ринки новий пщхщ може бути випробуваний у рамках системи державних закутвель.
Л1тература
1.Федулова Л.1 Научно-технологическое сотрудничество Украины, России и Беларуси в условиях мировых интеграционных процессов// Инновации. - 2011. - № 12. - С. 38-43.
2.Федулова Л.1 Сотрудничество Республики Беларусь и Украины в сфере обеспечения инновационного развития экономики и нового качества экономического роста // Евразийская экономическая интеграция. - 2011. - № 2(11). -С. 51-70.
3.Федулова Л.1. Сошальна спрямовансть взаемоди та ¡нтеграцн Украни та Республики Блорусь в ¡нновацйно-тех-нолопчн1й сферi // Укранський соцум. - 2011. - № 4. - C. 115-132/
4.Продвижение проектов коммерциализации через сети трансфера технологий [Электронный ресурс] / Успенский А.А., Кузьмин В.В., Денисенко М.Ф., Земцов Ю.В., Гулецкий В.А., Шмыгова Л.И. / Под редакцией: Успенского А.А. / Республиканский центр трансфера технологий. Государственный комитет по науке и технологиям Республики Беларусь, 2007. - 166 с. - Режим доступа: http://ictt.by.
УДК 658
Чайковська М.П.,
к.е.н., доцент., Одеський нацюнальний уыверситет iм.I.I.Mечникова (м. Одеса)
ПЕРСПЕКТИВИ ГИПЕРМЕД1ЙН01 1НТЕГРАЦ11 CRM-CMCTEM
У стат розглядаються сучасн тенденци розвитку Internet-середовища в свт та Укра'mi, тенденцИ розвитку со^аль-них мереж та аналiзуються перспективи використання со^альних мереж щодо реалiзацil CRM -стратеги.
Ключовi слова: Вiртуалiзацiя, Internet-маркетинг, соцiальнi CRM.
В статье рассматриваются современные тенденции развития Internet-среды в мире и Украине, тенденции развития социальных сетей и анализируются перспективы использования социальных сетей для реализации CRM-стратегии.
Ключевые слова: Виртуализация, Internet-маркетинг, социальный CRM.
This article reviews current trends in Internet-environments in the world and Ukraine, development trends of social networking and the perspectives of social networks for the implementation of CRM-strategy.
Keywords: Virtualization, Internet-Marketing, Social CRM.
Постановка проблеми в загальному виглядк Посткризове ускладнення умов ведення дiяльностi в оточены висо-коконкурентного агресивного бiзнес-середовища, бурхливий розвиток процеав Ыформатизацп та вiртуалiзацiТ еко-номки в глобальних масштабах вимагають пошуку ефективних шновацмних напрямюв та технолопчних шструменлв для утримання конкурентних переваг та завоювання ^ента. Активне проникнення технолопй Internet, бурхливий розвиток i посилення економiчного значення сощальних мереж, перетворення Тх в основний шструмент комункацм, майданчик персоыфкованоТ взаемоди гостро ставить питання Ытеграцп функцюнальносл CRM-систем i можливо-стей сощальних мереж.
Анал1з публкацм та дослщжень останых роюв та видшення невиршеноТ частини проблеми. Тенденци та перспективи переходу до CRM-стратепТ, проблеми, ризики та переваги CRM-концепци, особливосп окремих краТн щодо впровадження CRM розглядалися та аналiзувалися чисельними як зарубiжними, так i в^чизняними авторами, такими як Стоун M., Вудкок Н., Мечтингер Л., Свифт Р., Молино П., Сет Годин, Ноель Ф, Тернер Ч., Рамзаев M., Александер Д.,. Лосев С., Ильичев В., Титенська I., Mельник О., Бондик П. Рiзноманiтнi аспекти Internet-маркетингу також е об'ектом дослдаення Уеллса В., Бернета Дж., Утсона Р., Mорiартi С., Еллвуда Я., Ашманова I., Голiка В., Дейнеюна Т., Доценко А., Свдокимова Н., Iванова А., Смирнова С., Успенського I., Литовченко !.Л., Пономарен-ко О.В., Пушкар O.I., Толкарева А.!., Юрасова А., проте дослдаення переваг застосування середовища соцiальних мереж для подальшого розвитку результативностi Internet-маркетингу, а також аналiз програмних продуклв для практичного використання на украТнських пiдприeмствах та принципи Тх вибору залишаються не висвiтленими.
Метою даноТ статт1 е аналiз динамки розвитку та структури Internet-середовища та сощальних мереж, перспек-тивних напрямюв сучасного Iнтернет-маркетингу, особливостей, умов та способiв використання технологiчноТ моде-лi соцiального CRM а також ТТ практичних iнструментiв реалiзацiТ в SCRM-системах.
Викладення основного матер1алу. Початок XXI стол^тя характеризуеться вiртуалiзацieю всiх основних сегменлв
© Чайковська М.П., 2012
Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 18/2 201
