CC BY
3
УДК 339.924
СТРУКТУРНИИ РУХ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11 СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1КИ
© 2015 ДАЛЕВСЬКА Н. М.
УДК 339.924
Далевська Н. М. Структурний рух мобалiзацм свгговоТ економши
Метою cmammi е досл/дження сутностi протир/ч i насл/дк/в структурного руху глобал'ваци свтово/ економ/ки, визначення напрям/в структурноi трансформацп свтового порядку. У статтi проанал/зовано взаемод/ю суб'ект'в м/жнародних в/дносин у межах свтового полтико-економ/чного простору. Використано метод шституцшного анал/зу, який дозволив провести досл/дження напрям/в функц/ональних зм/н м/ж-народних 'шститут'ю за умов глобал'ваци свтовоi економ'ши. Об(рунтовано необх/дн/сть забезпечення нац/ональних штереав держав через впровадження штеграцшного сп/вробтництва м/ж суб'ектами свтового господарства та легтимац/ю iнститут/в мжнародноi влади. Запро-поновано тдмд до визначення структурних компонент/в трансформацп свтового порядку. Розроблено вих/днi позицИ вибору сустльних норм, режим/в та мехашзм/в взаемозалежностi актор/в м/жнародних в/дносин. Зроблено висновок, що визначальний вплив на формування напрям/в структурноi трансформацп свтового порядку мають мета, дп, умови, в яких розгортаються процеси легтимаци iнститут/в м/жнародноi влади соцального порядку в межах свтового полтико-економ/чного простору.
Ключов'! слова: глобал/зац/я свтовоi економ/ки, актори м'жнародних в/дносин, свтовий полтико-економ/чний прост/р, свтовий порядок, гло-бальне управл/ння. Табл.: 1. Ббл.: 25.
Далевська Наmалiя Михайл'тна - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра економ/чноi теорИi державного управл/ння, Донецький нац/ональ-ний техн/чний ун/верситет (вул. Артема, 58, Донецьк, 83001, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 339.924
Далевская Н. М. Структурное движение глобализации мировой экономики
Целью статьи является исследование сущности противоречий и последствий структурного движения глобализации мировой экономики, определение направлений структурной трансформации мирового порядка. В статье проанализировано взаимодействие субъектов международных отношений в пределах мирового политико-экономического пространства. Использован метод институционального анализа, который позволил провести исследование направлений структурной трансформации международных институтов в условиях глобализации мировой экономики. Обоснована необходимость обеспечения национальных интересов государств через внедрение интеграционного сотрудничества между субъектами мирового хозяйства и легитимацию институтов международной власти. Предложен подход к определению структурных компонентов трансформации мирового порядка. Разработаны исходные позиции выбора общественных норм, режимов и механизмов взаимозависимости акторов международных отношений. Сделан вывод, что определяющее влияние на формирование направлений структурной трансформации мирового порядка имеют цель, действия, условия, определяющие процессы легитимации институтов международной власти социального порядка в пределах мирового политико-экономического пространства. Ключевые слова: глобализация мировой экономики, акторы международных отношений, мировое политико-экономическое пространство, мировой порядок, глобальное управление. Табл.: 1. Библ.: 25.
Далевская Наталия Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономической теории и государственного управления, Донецкий национальный технический университет (ул. Артема, 58, Донецк, 83001, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.924
Dalevska N. M. Structural Progression of Globalization of the World Economy
The article is aimed to study the essence of contradictions and consequences of structural progression of globalization of the world economy, definition of directions of the structural transformation of the global order. The article analyzes the interaction of actors in international relations within the global politico-economical space. The method of institutional analysis was used, which helped to study the directions of structural transformation of international institutions in the context of globalization of the world economy. The necessity of ensuring the national interests of Member States, through the implementation of integrative cooperation between actors in the global economy and legitimization of institutions of international power authorities, has been substantiated. An approach to definition of the structural components of the global order transformation has been proposed. Starting positions for selecting social norms, regimes and mechanisms of interaction of actors in international relations have been elaborated. It has been concluded that the decisive influence on the formation of directions of the structural transformation of the global order are causing the purpose, conditions and actions, which determine the processes of legitimation of the international power institutions of social order within the world politico-economical space. Key words: globalization of the world economy, actors in international relations, international politico-economical space, global order, global governance.
Tabl.: 1. Bibl.: 25.
Dalevska Nataliya M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Economics and Public Administration, Donetsk National Technical University (vul. Artema, 58, Donetsk, 83001, Ukraine) E-mail: [email protected]
Глобалiзацiя cbîtoboï економжи e складним i супе-речливим процесом, структуризацiя якого набула C0^aAbH0-eK0H0Mi4H^ TOHTypiB у ХХ CTOpi44i. Це тривалий процес узгодження потреб суб'екпв свитого господарства, який визначаеться у бaгaтомiрних та ба-гaторiвневих уявленнях про прюритети, цш i завдання свитого економiчного розвитку. При цьому певним чином синхрошзуються штереси aкторiв мiжнaродних вцносин, вцбуваеться формування единого фшансово-
шформацшного простору, поглиблюеться соцiaлiзaцiя економiчних вцносин, що супроводжуеться вцповц-ними змшами в мiжнaродномy подку пращ. По суп ж усунення диспропорцш у структурному руй глобaлiзa-ци свито": економжи е одним з прюритепв сучасного свггового економiчного розвитку.
Вагомий внесок у дослцження проблем структурного руху глобaлiзaщï св^во": економжи здшснили су-часш вичизняш та зaрyбiжнi вчеш, а саме: Дж. Аррт [1],
У. Бек [2], В. Белло [3], З. Бжезинський [4], О. Бкорус [5], I. Валлерстайн [6], А. Гальчинський [7], Г. Колодко [8], Ю. Остерхаммель [9], Ю. Пахомов [10], Н. Штерсон [9], Р. Робертсон [11], Дж. Сорос [12], Дж. Ст1глщ [13], Е. Тоффлер [14], А. Фшпенко [15], Ф. Фукуяма [16], Д. Хелд [17] та ш. Зокрема, досл1джуються питання про реальш позитивш насл1дки структурного руху гло-бал1заци - глобальну 1нтеграц1ю й економ1чну синер-гш, виявлено проблеми, що пов'язан1 з негативними насл1дками корпоративно-конкурентного глобал1зму та м1жнародних конфл1кт1в. Зазначаеться, що кшець XX ст. ознаменувався остаточним становленням пост-шдустр1ально! св1тогосподарсько! системи з нарощу-ванням хвиль глобал1заци й регюнал1заци, р1зким па-д1нням рол1 та статусу нац1й-держав 1з низьким р1внем м1жнародно'1 конкурентоспроможност1 та зростанням впливу наймогутнших кра!н. Св1т вступив у складний етап структурних перетворень, характерною ознакою якого е трансформац1я св1тового порядку. При цьому недостатньо вивченим 1 обгрунтованим лишаеться саме проблема вибору суспкьних норм, режим1в, 1нститут1в та механ1зм1в взаемозалежност1 актор1в м1жнародних в1дносин. Очевидною е необх1дшсть розробки сучасно'1 системи глобального управлшня з урахуванням структурних чинниюв, що 11 визначають.
Метою статт1 е досл1дження сутност1 протир1ч 1 наслоив структурного руху глобал1заци св1тово'1 еко-ном1ки, визначення напрям1в трансформаци св1тового порядку.
В1домо, що з моменту формування Вестфальско'1 системи в середиш XVII ст. модель св1тово'1 вза-емоди суб'ект1в господарювання визначалася «ба-гатополярним» балансом сил. Друга половина минулого стол1ття позначалася як протиборство Сходу 1 Заходу. Згодом конфронтац1я почала «розщеплюватися» на де-ккька нових осей конфл1ктност1, схиляючись до лши «П1вн1ч - П1вдень». Одним з елеменйв перех1дно'1 епохи в м1жнародних в1дносинах, за визначенням Г. Юссшдже-ра, е системна криза «вестфальського св1тового порядку», який базуеться на суверештет1 держав через '1хню в1дмову в1д принципу невтручання у внутршш справи один одного на користь концепци загально'1 гумаштар-но! штервенци чи ун1версально'1 юрисдикци [18, с. 21].
Привертае увагу 1 те, що останшм часом змкти-лося значення понять «розвинеш кра'1ни» 1 «кра'1ни, що розвиваються». Перше являе собою операц1ональне визначення поняття - до ще! категори в1дносять кра'1ни Оргашзаци економ1чного сп1вроб1тництва 1 розвитку (ОЕСР) 1 частково кра!ни БР1КС. Пов'язано це з тим, що кра!ни БР1КС займають л1дируючу позиц1ю за обсягом експорту товар1в 1 послуг, величиною прямих швести-ц1й за кордон 1 залученням 1ноземного кап1талу, а також за зростаючим внеском у створення св1тового валового продукту [19]. Показово, що на сучасному еташ свого розвитку БР1КС робить основний акцент на фшансово-економ1чних питаннях у м1жнародних в1дносинах, тому що саме в цш сфер1 склалися спкьш глобальн1 страте-г1чн1 штереси «Групи двадцяти» для спкьного обгово-
рення питань глобально! економ1ки основними розви-неними кра'1нами 1 крашами, що розвиваються.
Кра'1ни, що ранше в1дносилися до друго'1 категори, роздкилися на дв1 групи: що дшсно розвиваються 1 «стагнуюч1» [20]. При цьому важливо мати на уваз1, що найважлившим 1нструментом зростання для кра'1н П1вдня стае !х внутр1шн1й ринок. За оц1нками ООН, до 2025 р. обсяг р1чного споживання на ринках, що формуються, зросте до 30 млрд дол. США. До цього часу на долю Швдня припадае 3/5 з 1 млрд домогоспо-дарств з доходом бкьше 20 тис. дол. США на рж. Краши Швдня виступають природними центрами з освоення технологш та розробки продукци. В1дпов1дно техноло-пчна адаптац1я, зд1йснювана самими крашами Швдня, приводить до нових вид1в шновацш, що чинять безпо-середню позитивну д1ю на людський розвиток [21, с. 16]. За цих умов досягнення глобально! р1вноваги вимагае, щоб кра!ни сформували збалансований п1дх1д до засад св1тового економ1чного розвитку.
У «Допов1д1 про людський розвиток 2013» акцен-товано увагу на тому, що глобальш економ1чш та пол1-тичн1 структури знаходяться в пост1йному рус1, тод1 як св1т випробовуе ф1нансов1 кризи, що перюдично повто-рюються, кл1матичн1 змши 1 зростання соц1альних хви-лювань. Глобальш шститути виявляються нездатними адаптуватися до владних стосунюв, що змшюються, за-безпечити адекватне надання глобальних громадських благ для протидй глобальним 1 рег1ональним викликам або реагувати на зростаючу потребу сощально! справед-ливост1 та сталост1 [21, с. 2].
Зазначимо, що основш фшансов1 переваги в1д гло-бал1зацГ1 традицшно отримують економ1чно розвинут1 кра!ни (у цьому випадку мова йде про переваги в1д реа-л1зацГ1 позитивного ефекту масштабу, маншулювання ц1-нами через використання механ1зм1в трансферного цшо-утворення та проведення операц1й через офшорш зони). Н. Кравчук вважае, що саме таким чином уряди, принай-мш найвпливов1ш1, залишаються вагомою ринковою силою, що мае доступ через багатонацюнальш компанп до фшансових ресурйв 1 нац1ональних ринюв менш еконо-м1чно розвинутих кра!н [22, с. 185]. З огляду на це досить часто транснацюнал1зацю економжи розц1нюють як ви-нятково несприятливу тенденц1ю в контекст1 концепци сталого розвитку, яка пов'язана з експансюшстською пол1тикою ТНК, дискрим1нац1ею економ1чних 1нтерес1в суб'ект1в господарювання приймаючих кра!н 1 пог1ршен-ням стану навколишнього природного середовища.
Тим часом, початок XXI ст. ознаменувався ктот-ною актив1защею д1яльност1 ТНК у напрям1 розширення !х участ1 у реал1зацй концепцй сталого розвитку [23, с. 10 - 11]. У процеа залучення транснац1онального б1знесу до впровадження ключових атрибут1в сталого розвитку у кра!нах св1ту центральна роль належить ООН, яка, зокрема, формуе нормативно-правов1 основи для збалан-сування економ1чних, еколог1чних 1 соц1альних штереав у межах д1яльност1 ТНК. Серед найважливших 1н1ц1атив ООН у цш сфер! - Принципи в1дпов1дального швестуван-ня, Глобальний догов1р 1 Фшансова 1н1ц1атива Програми ООН з навколишнього середовища, як1 об'еднують р1зних
суб^тш м1жнародних економ1чних в1дносин y к праг-ненн1 до сталого розвитку. Промисловими ТHK, як1 здш-снили найбкьший внесок y реал1зац1ю концепцп сталого розвитку, e «Henkel», «Intel», «Toyota», «Mitsubishi Heavy Industries», «Scania», «Adidas», «Siemens», «L'Oreal», «Renault», «Unilever», «Danone», «H&M», «Samsung», «Nissan Motor» та ш. В1дтак, забезпечення шституцшного штер-есу актор1в свггового пол1тико-економ1чного простору y в1дносинах сощального порядку вiдбyваeться через трансформац1ю шституцюнальних структур i м1ждер-жавних регулятивних механ1зм1в з визначальною роллю ТЖ i м1жнародних орган1зац1й.
Проте, це не виключаe виокремлення контролю в напрям1 зд1йснення м1жнародно! влади в статуй окре-мих ïï шституцш. Водночас важливою ознакою контролю e те, що його не можна цкком ототожнювати з яко-юсь однieю iнститyцieю чи ткьки з одним напрямом зд1йснення влади. За таких умов мехашзм лег1тимност1 маe «наскр1зне» значення як щодо 1нституц1й, так i щодо напрям1в зд1йснення влади, осккьки надкений y цьому розум1нн1 певними 1нтегруючими, об^днуючими озна-ками. Саме за цих умов зовн1шньопол1тична взаeмодiя створюe значуще для усього м1жнародного сшвтовари-ства шформацшно-комушкацшне поле, яке поширю-eться на всю систему м1жнародних в1дносин.
Базуючись на ключових положеннях конструкти-вктсько! модел1 динам1ки взаeмодiï м1ж структурою та акторами в мшнароднш систем1, О. Шаповалова слушно вважаe, що вплив структурних детермь нант на повед1нку актор1в e не автоматичним, а опосе-редкованим через !х когн1тивне осмислення акторами, i що шдтримання структур залежить в1д готовност1 та здатност1 актор1в до !х репродукування, осккьки пове-д1нка актор1в e головним мехашзмом, який вiдтворюe д1юч1 структури. При цьому п1д структурою системи м1жнародних в1дносин розyмieться не наб1р найб1льш ст1йких 1нвар1антних елемент1в системи, а комплекс параметр1в, властивостей та взаeмозв'язкiв, як1 визна-чають поточну орган1зац1ю системи i задають можлив1 напрямки ïï подальшого розвитку [24, с. 214].
Щкавим y цьому в1дношенш e м1ркування О. Шви-даненко [25, с. 18] стосовно таких ознак полкистемного типу оргашзаци св1тово! економ1ки, як:
f констатуюча роль зв'язк1в, а не елемент1в св1то-во'1 економ1ки; розчленування глобально! спкь-ноти на «центр» i «периферш» вже не означаe жорсткого розмежування структурних р1вн1в; f формування рухливих i нест1йких «проактив-них зон» з н1велюванням таких властивостей, як повна залежшсть, в1дстал1сть, i набуттям ознак перифер1йност1; f прюритетшсть y забезпеченн1 цк1сност1 св1то-во! економ1ки набyваe системна взаeмодiя ïï учасник1в на основ1 узгодження економ1чних 1нтерес1в глобал1зованого характеру; f нер1вном1ршсть економ1чного розвитку, яка зу-мовлена пер1одичним процесом посл1довного замщення технолог1чно спряжених виробництв, y ход1 якого в пер1од структурно! кризи св1тово!
економки зм1нюеться спрямован1сть фшансо-вих поток1в.
Зазначимо, однак, що розвиток сучасного свггово-го господарства характеризуеться надзвичайним ускладненням державних механ1зм1в, що обумов-люе необх1дшсть переосмислення як рол1 й мкця держа-ви, так 1 мехашзмш соц1ально! регуляцп людських взаемо-в1дносин. Специф1чною особлив1стю глобал1зацй св1тово! економжи е трансформац1йн1 процеси, як1 обумовлюють потребу в яюсно нових формах регулювання розвитку суб'екйв господарювання. Передуам йдеться про визна-чення стратепчних ор1ентир1в м1ждержавно! [нтеграцй з урахуванням функц1онально-структурних зм1н у д1яль-ност1 держав, як1 й зумовлюють багатор1вневий баланс на основ1 щ1льност1 пол1тичних та соц1альних комун1кац1й, суттевою характеристикою яких е просторов1сть.
За таких умов в1дпов1дальшсть актор1в у межах св1тового пол1тико-економ1чного простору вир1зняеть-ся суттевою неоднор1дшстю, нестаб1льн1стю, позаяк чинники, що !! визначають перебувають у сташ зв'язно! зм1ни р1зних ознак, що варшються у зв'язку з активними сощально-економ1чними, пол1тичними та свиоглядними трансформац1ями. В1дпов1дно, зм1ни, як1 в1дбуваються у св1тов1й систем1 господарства, привели до формування наднацюнальних 1нститут1в глобального управлшня, спрямованих на створення мереж 1 корелятивних зв'язк1в м1ж акторами м1жнародних в1дносин у межах св1тового пол1тико-економ1чного простору. Це, у свою чергу, додае ряд специф1чних особливостей структурн1й трансфор-мацй св1тового порядку, яю адаптуються до структурного руху глобал1зацй св1тово! економ1ки (табл. 1).
Уявляеться, що конкретш напрями структурно! трансформаци св1тового порядку визначаються вза-емозалежн1стю та взаемовпливом держав, посиленням процейв 1нтернац1онал1зацй сусп1льного виробництва, можливостями диверсифжацп 1нвестиц1йних портфел1в на м1жнародному р1вн1. Важливо й те, що ступшь кон-сол1дацй пол1тико-економ1чних угрупувань у межах св1-тового пол1тико-економ1чного простору актуал1зуе розвиток субсистем, формуе пол1тично активн1 спкьноти з ч1тко вираженими 1нтересами, яю п1дтримуються 1 реа-л1зуються за допомогою моделей багатор1вневого управ-лшня економ1чним розвитком св1тового господарства.
Особливу роль у цьому процей в1дцрае 1нформа-ц1йно-знакова подструктура, в якш формуеться нова мета функц1онування системи глобального управлшня шформацшним забезпеченням д1яльност1 суб'ект1в господарювання та яка визначае !хш дП, що мають спрямо-вуватися на св1тов1 шституцшш норми. Разом 1з тим, до-м1нуючою тенденц1ею е лег1тимац1я сощального порядку в межах св1тового пол1тико-економ1чного простору.
ВИСНОВКИ
Структурний рух глобал1зацй св1тово! економ1ки е законом1рним насл1дком св1тового економ1чного розвитку, взаемопов'язаносй 1 взаемообумовленост1 д1й р1зних актор1в м1жнародних в1дносин, що базуються на принципах штернацюнал1заци сусп1льного виробни-
Таблиця 1
Структурна трансформащя свггового порядку
Чинники структурного руху мобалiзацм свгговоТ економiки Специфiчнi особливостi сучасного свiтового порядку Напрями структурноТ трансформацГТ свггового порядку
Протирiччя мiж акторами мiжнародних вiдносин, змiни цшшсно-нормативно! структури суспiльства Ускладнення форм взавмодп мiж акторами мiжнародних вiдносин, поширен-ня глобальних шформацмних мереж, трансформацiя системи цшностей i норм, загострення боротьби за ресурси В^р принципiв, цiннiсних установок, як не посилюють iснуючi рiвнi ризику та небезпеки i допомагають вирiшенню глобальних проблем людства
Нерiвномiрнiсть розвитку i потенцiалу держав, нагромадження соцiальних суперечностей Синхронiзацiя економiчних циклiв нацюнальних господарств, зростання ролi транснацiональних корпорацш та мiжнародних неурядових органiзацiй Виявлення можливостей диверсифкацп iнвестицiйних портфелiв на мiжнарод-ному рiвнi, посилення мiждержавного регулювання глобального економiчного середовища
Посилення регюнальних диспропорцiй у свиовому господарствi, структурна криза Посилення асинхронност циклiчного розвитку свiтово! економки, змiна стратифiкацiйно! структури суспiльства, поява нових критерпв соцiально! дифе-рен^аци, формування багатополярного свiтового господарства, розвиток гори-зонтальних зв'язкiв мiж регюнами Виявлення проблем со^ально-економiчного розвитку регюну, впровадження iнтеграцiйного спiвробiтництва мiж суб'вктами свiтового господарства
Розвиток глобально! шновацшно! системи Мiжнародне регулювання у сферi штелектуально! власностi, змiна мож-ливостей розвитку за умов глобального розподту громадських благ lдентифiкацiя i впровадження альтерна-тивних шляхiв свiтового економiчного розвитку
Свiтовi фiнансово-економiчнi кризи Посилення технолопчно! конкуренцп, с^мкий розвиток технопаркових структур Подолання нееквiвалентного обмiну, iнвестування в людину
Криза мiжнародних iнститутiв Посилення адаптацiйних властивостей i цiлеспрямованостi соцiальних систем, трансформа^я iнститутiв мiжнародно! влади, необхiднiсть в створенш меха-нiзмiв та шститупв глобального управлiння Виявлення резервiв для виконання взавмовиключних вимог акторiв мiжнародних вщносин, легiтимацiя iнститутiв мiжнародно! влади та свтэвого соцiального порядку
Свiтова конвергенцiя Зростаюча тенденцiя регюнальних конфлк^в та протирiч, визначення параметрiв свiтового соцiального порядку, посилення ключових функцю-нальних складових мiжнародно! соцн ально! безпеки на базi мереж свiтового соцiального капiталу, со^ально-еконо-мiчних важелiв мiжнародного регулювання трудових прав i соцiальних гарантш людини Прогнозування свггового технолопч-ного розвитку, розширення мiжнарод-ного спiвробiтництва в iнновацiйнiй сферь розвиток регiонально! коопера-цГГ, зростання со^ально! iнтеграцГí й солiдарностi актсрв мiжнародних вiдносин у межах свггового полiтико-економiчного простору
Джерело: складено автором за [5 - 10].
цтва. Аналiз свггового полiтико-економiчного простору свцчить, що стан центру i периферiй не е стабкьним, вiн досить рухливий. Адже модель структурного руху глобалiзащ! свито! економiки формуе уяву про склад-ну багатоярусну систему з вцповцними просторово-часовими вимiрами, в якш розвиваеться процес структурно! трансформаци свiтового порядку. Зокрема, необ-хцною е розробка вiдповiдно! стратеги з тактичними мехашзмами, якi були б спрямоваш на створення спри-ятливих передумов впливу соцiальних факторiв на свно-вий економiчний розвиток, посилення ключових функ-цiональних складових мiжнародноl соцiально! безпеки на базi мереж свпового соцiального капiталу, сощально-економiчних важелiв мiжнародного регулювання тру-
дових прав i соцiальних гарантiй людини. Вiдповiдно, критерiальну основу поведiнки акторiв мiжнародних вiдносин складають специфiчнi особливост сучасного свiтового порядку, якi адаптуються до структурного руху глобалiзацi! свпово! економiки. У свою чергу, ви-значальний вплив на формування напрямiв структурно! трансформаци свiтового порядку мають мета, ди, умо-ви, в яких розгортаються процеси легiтимацi! шститупв мiжнародно! влади та соцiального порядку в межах свь тового полiтико-економiчного простору.
Перспективними напрямками подальших досль джень е виявлення iнституцiйно-структурних зсувiв у глобальному конкурентному середовищi. ■
О
<
О ш
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Арриги Дж. Адам Смит в Пекине: Что получил в наследство 21 век / Джованни Арриги ; [пер. с англ. Т. Б. Менская]. - М. : Институт общественного проектирования, 2009. - 456 с.
2. Бек У. Власть и ее оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия / У. Бек ; [пер. с нем. А. Б. Григорьева, В. Д. Седельника ; послесловие В. Г. Федотовой, Н. Н. Федотовой]. - М. : Прогресс-Традиция; Издательский дом «Территория будущего», 2007. - 464 с.
3. Bello W. Deglobalisation: Ideas for a New World Economy / W. Bello. - London, New York: Zed Books, 2004. - 192 p.
4. Brzezinski Z. The Choice: Global Domination or Global Leadership / Z. Brzezinski. - New York : Basic Books, 2004. - 256 p.
5. Бшорус О. Полггична економiя глобалiзму i пробле-ми структурно!' модерызацп нацюнальноТ економки / О. Бшорус // Дошдження мiжнародноТ економки : збiрник наукових праць. - 2011. - Випуск 2. - С. 3 - 26.
6. Валлерстайн И. После либерализма / И. Валлерстайн ; [пер. с англ. М. М. Гурвица, П. М. Кудюкина, Л. В. Феденко под ред. Б. Ю. Кагарлицкого]. - М. : Едиториал УРСС, 2003. - 256 с.
7. Гальчинський А. Кризи i цикли свггового розвитку / А. Гальчинський. - К. : АДЕФ-УкраТ'на, 2009. - 392 с.
8. Колодко Гж. В. Мир в движении / Г. В. Колодко ; [пер. с пол. Ю.Чайникова]. - М. : Магистр, 2009. - 575 с.
9. Osterhammel J. Globalization: A Short History / J. Os-terhammel, N. Petersson. - Princeton : Princeton University Press, 2005. - 200 p.
10. Пахомов Ю. Национальные аспекты реструктуризации глобального пространства / Ю. Пахомов // Науковий вкник Дипломатично'' академп УкраТ'ни. - 2012. - № 18. - С. 9 - 14.
11. Robertson R. The Three Waves of Globalization: A History of a Developing Global Consciousness / R. Robertson. - London : Zed Books, 2003. - 291 p.
12. Сорос Дж. О глобализации / Дж. Сорос ; [пер. с англ. А. Башкирова]. - М. : Издательство Эксмо, 2004. - 224 с.
13. Стиглиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции / Дж. Стиглиц ; [пер. с англ. Г. Пирогова]. - М. : Национальный общественно-научный фонд, 2002. - 304 с.
14. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. - М. : АСТ, 2004. - 781 с.
15. Филипенко А. Экономическая глобализация: истоки и результаты / А. Филипенко. - Москва : Экономика, 2010. - 511 с.
16. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Ф. Фукуяма. - М. : АСТ, 2004. - 592 с.
17. Held D. Globalization / D. Held, A. McGrew // Anti-globalization: Beyond the Great Divide. - [Second Edition]. - Cambridge : Polity Press, 2007. - 304 p.
18. Kissinger H. Does America Need a Foreign Policy. Toward Diplomacy for the 21 century / H. Kissinger. - N.Y., 2001. - 350 p.
19. Пасмор М. БР1КС як феномен розвитку сучасних свн тогосподарських штеграцмних процеав / М. Пасмор // Вкник Харювського нацюнального ушверситету iменi В. Н. Каразша. -2013. - № 1042. - С. 35 - 39.
20. Кулагин В. Глобальная или мировая безопасность / В. Кулагин // Международные процессы. - 2007. - № 2 (14) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.intertrends. ru/fourteen/004.htm
21. Доклад о человеческом развитии 2013. Возвышение Юга: человеческий прогресс в многообразном мире. - М. : Издательство «Весь мир», 2013. - 203 с.
22. Кравчук Н. Асиметричш ефекти нерiвномiрностi глобального розвитку / Н. Кравчук // 1нновацшна економка. -2010. - № 4 (18). - 331 с. - С. 183 - 188.
23. Циганов С. Проблеми сталого розвитку у контекст неолiберальноТ моделi глобалiзаци / С. Циганов, А. Яншина // Економка УкраТ'ни. - 2013. - № 4. - С. 4 - 14.
24. Шаповалова О. Структурна роль мiжнародних шсти-тутв у сиоем^ мiжнародних вщносин / О. Шаповалова // Науковий вкник Дипломатично'' Академп Укра'ни. - 2010. - Вип. 16. -С. 212 - 218.
25. Швиданенко О. Сучасн тенденци становлення глобально'' економiчноТ системи / О. Швиданенко // Вкник Криво-рiзького економiчного шституту КНЕУ. - 2009. - № 4. - С. 17 - 20.
Arrigi, Dzh. Adam Smit v Pekine: Chto poluchil v nasledstvo 21 vek [Adam Smith in Beijing: What has inherited the 21st century]. Moscow: Institut obshchestvennogo proektirovaniia, 2009.
Bek, U. Vlast i ee opponenty v epokhu globalizma. Novaia vsemirno-politicheskaia ekonomiia [Government and its opponents in the era of globalization. New-world political economy]. Moscow: Progress-Traditsiia; Territoriia budushchego, 2007.
Bello, W. Deglobalisation: Ideas for a New World Economy. London; New York: Zed Books, 2004.
Brzezinski, Z. The Choice: Global Domination or Global Leadership. New York: Basic Books, 2004.
Bilorus, O. "Politychna ekonomiia hlobalizmu i problemy strukturnoi modernizatsii natsionalnoi ekonomiky" [The political economy of globalization and the problems of structural modernization of the national economy]. Doslidzhennia mizhnarodnoi ekonomiky, no. 2 (2011): 3-26.
Doklad o chelovecheskom razvitii 2013. Vozvyshenie Yuga: chelovecheskiy progress v mnogoobraznom mire [Human Development Report 2013. The Rise of the South: human progress in a diverse world]. Moscow: Ves mir, 2013.
Filipenko, A. Ekonomicheskaia globalizatsiia: istoki i rezultaty [Economic globalization: the origins and results]. Moscow: Ekono-mika, 2010.
Fukuiama, F. Konets istorii i posledniy chelovek [The End of History and the Last Man]. Moscow: AST, 2004.
Halchynskyi, A. Kryzy i tsykly svitovoho rozvytku [Crises and cycles of the world]. Kyiv: ADEF-Ukraina, 2009.
Held, D., and McGrew, A. "Globalization". In Anti-globalization: Beyond the Great Divide. Cambridge: Polity Press, 2007.
Kolodko, G. V. Mir v dvizhenii [World in Motion]. Moscow: Magistr, 2009.
Kissinger, H. Does America Need a Foreign Policy. Toward Diplomacy for the 21 century. New York, 2001.
Kulagin, V. "Globalnaia ili mirovaia bezopasnost" [Global or world security]. http://www.intertrends.ru/fourteen/004.htm
Kravchuk, N. "Asymetrychni efekty nerivnomirnosti hlobal-noho rozvytku" [Asymmetric effects of uneven global development]. Innovatsiina ekonomika, no. 4 (18) (2010): 183-188.
Osterhammel, J., and Petersson, N. Globalization: A Short History. Princeton: Princeton University Press, 2005.
Pakhomov, Yu. "Natsionalnye aspekty restrukturizatsii globalnogo prostranstva" [National aspects of the restructuring of the global space]. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy, no. 18 (2012): 9-14.
Pasmor, M. "BRIKS iak fenomen rozvytku suchasnykh svito-hospodarskykh intehratsiinykh protsesiv" [BRICS as a phenomenon of modern global integration processes]. Visnyk Kharkivskoho nat-sionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, no. 1042 (2013): 35-39.
Robertson, R. The Three Waves of Globalization: A History of a Developing Global Consciousness. London: Zed Books, 2003.
Soros, Dzh. O globalizatsii [About globalization]. Moscow: Eksmo, 2004.
Stiglits, Dzh. Globalizatsiia: trevozhnye tendentsii [Globalization: disturbing trends]. Moscow: Natsionalnyy obshchestvenno-nauchnyy fond, 2002.
Shapovalova, O. "Strukturna rol mizhnarodnykh instytutiv u systemi mizhnarodnykh vidnosyn" [Structural role of international institutions in international relations]. Naukovyi visnyk Dyp-lomatychnoi Akademii Ukrainy, no. 16 (2010): 212-218.
Shvydanenko, O. "Suchasni tendentsii stanovlennia hlobal-noi ekonomichnoi systemy" [Current trends of the global economic system]. Visnyk Kryvorizkoho ekonomichnoho instytutu KNEU, no. 4 (2009): 17-20.
Tsyhanov, S., and Yanshyna, A. "Problemy staloho rozvytku u konteksti neoliberalnoi modeli hlobalizatsii" [Problems of sustainable development in the context of neo-liberal model of globalization]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2013): 4-14.
Toffler, E. Tretia volna [Third Wave]. Moscow: AST, 2004.
Vallerstayn, I. Posle liberalizma [After liberalism]. Moscow: Editorial URSS, 2003.
