Научная статья на тему 'Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці'

Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
1995
176
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экономический вестник университета. Сборник научных трудов ученых и аспирантов
Область наук
Ключевые слова
світовий ринок праці / робоча сила / трудова міграція / безробіття / дискримінація / міжнародні організації / ООН / інституційно-правові / організаційно-економічні / механізми регулювання світового ринку праці / оплата праці / легалізація зайнятості / «торгівля людьми» / світове господарство. / world labor market / labor force / labor migration / unemployment / discrimination / international organizations / UN / institutional and legal / organizational and economic / mechanisms of world labor market regulation / pay rise / employment legalization / human trade / world market.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Біла Світлана Олексіївна

Актуальність теми дослідження. Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці у першій третині ХХІ ст. формуються під впливом різноспрямованої дії низки чинників – від глобалізації та дотримання принципів відкритості економіки для більшості країн світу, до неопротекіонізму, який набуває поширення у зовнішньоекономічній політиці розвинутих країн світу. Кожна країна світу, що дотримується принципів ринкового господарювання, через ресурс робочої сили та процеси трудової міграції тісно пов'язана зі світовим ринком праці. Щорічно цей зв'язок посилюється, адже країни дотримуються міжнародного права, враховують у національній практиці господарювання дію міжнародних механізмів регулювання ринку праці, впроваджують найкращу світову практику інституційної підтримки зайнятості, зменшення безробіття, регулювання трудової міграції та протидії всіх форм дискримінації на ринку праці. Врахування стратегічних пріоритетів розвитку світового ринку праці актуально для всіх країн світу, у т.ч. і для України, яка за останні п'ять років суттєво збільшила потоки трудової міграції, стала активним учасником світового ринку праці. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження поточного стану, у визначення основних новітніх трендів розвитку світового ринку праці у ХХІ ст. здійснили провідні україніські вчені: А. Філіпенко, О. Грішнова, О.Малиновська, Е.Лібанова та інші. Серед іноземних вчених, які досліджували сутність та визначали основні закономірності розвитку світового ринку праці в умовах глобалізації найбільш відомі: Дж. Борджіас, У.Джансен, Р.Селікатес, Дж. де Блуіс, А. Золберг, Е. Мейерс, Р. Віскрамасекара, А. Зогата-Куртц та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проблематика дослідження сутності та складових розвитку світового ринку праці достатньо повно висвітлена у світовій економічній літературі. Натомість, для визначення стратегічних пріоритетів розвитку світового ринку праці особливого значення набуває дослідження впливу інституційних та організаційно-економічних механізмів дії міжнародних організацій на регулювання та розвиток світового ринку праці. Ці питання є важливою складовою системи міжнародних економічних відносин. Постановка завдання, мети дослідження. Мета дослідження – дослідити закономірності та визначити стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці у ХХІ ст. Для досягнення мети у статті поставлені та вирішуються наступні завдання: дослідити чинники, що впливають на реформування світового ринку праці, визначають пріоритети його розвитку; дослідити інституційно-правові та організаційно-економічні механізми впливу міжнародних організацій на регулювання та уніфікацію, на визначення стратегічних пріоритетів розвитку світового ринку праці; виявити новітні тенденції розвитку світового ринку праці, що формуються під впливом структурноінноваційних зрушень, переходу країн до «Індустрії 4.0», а також під впливом процесів трудової міграції. Метод або методологія проведення дослідження. В процесі визначення стратегічних пріоритетів розвитку світового ринку праці використовувалися теоретичні та емпірічні методи наукових досліджень. У т.ч. в процесі визначення інституційних чинників, що впливають на розвиток світового ринку праці було використано методи історичного та логічного, аналізу та синтезу, абстрактного та конкретного, метод причинно-наслідкових зв’язків. Під час дослідження впливу інституційно-правових та організаційно-економічних механізмів на функціонування світового ринку праці було задіяно методи історичного та логічного, індукції та дедукції, методи класифікації та узагальнення. Синергетичний підхід, метод експертних оцінок, каузальний (причинно-наслідковий) метод наукових досліджень було використано для обґрунтування впливу інноваційних процесів та трудової міграції на формування стратегічних пріоритетів розвитку світового ринку праці. Викладення основного матеріалу (результати роботи). Світовий ринок праці – це складна економічна система, що модифікується під впливом динаміки попиту та пропозиції трудових ресурсів на світовому ринку; під впливом особливостей становлення ціни на робочу силу, формування умов та розміру оплати праці, специфіки соціального захисту; кількісного та якісного руху та розміщення робочої сили в різних країнах світу; відмінностей у національних підходах щодо відтворення робочої сили, її професійної підготовки та перекваліфікації. В умовах глобалізації національні ринки праці швидко втрачають свою замкненість та відокремленість, стають складовими світового ринку праці. Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці формуються під впливом різноспрямованої дії низки чинників: глобалізації та відкритості національної економіки, неопротекціонізму, структурноінноваційних зрушень у світовій економіці, переходу країн до «Індустрії 4.0», внаслідок активізації трудової міграції та посилення ролі міжнародних організацій як координаторів розвитку міжнародних економічних відносин. Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці формуються під регулюючим впливом міжнародних організацій, які визначають стандартні «правила гри» для країн світу на національному та світовому ринку праці. Серед таких пріоритетів особливого значення набуває: захист прав працюючого населення, уніфікація системи оплати праці та оподаткування, встановлення соціальних гарантій та соціального захисту, правил прийому на роботу та звільнення, недопущення всіх різновидів дискримінації та легальне працевлаштування найманих працівників. Для розвинених країн світу стає реальним перехід до 4-х денного робочого тижня. Унормовуються умови роботи по системі «фрі-ланс», робота на дому для працівників сфери послуг та креативної економіки. У ХХІ ст. у світі зростає мобільність робочої сили; уніфікуюється захист прав трудових мігрантів, стандарти та умови оплати праці, гарантії соціального захисту трудових мігрантів. Інституційно-правове та організаційно-економічне забезпечення функціонування національних ринків праці країн світу поступово узгоджуються, уніфікуються зі світовими стандартами, які запроваджують міжнародні організації. Міжнародні організації визначають новітні тренди реформування світового ринку праці. До організаційних форм функціонування світового ринку праці у ХХІ ст. належить: розробка та прийняття інституційно-правових норм стимулювання розвитку світового ринку праці; індикативне планування (прогнозування), визначення стратегічних пріоритетів та цілей довгострокового розвитку світового ринку праці; адміністративні методи регулювання (у т.ч. штрафи, ліцензування, санкції). Зростає значення міжнародної інституційної та фінансової допомоги: консультації, форуми, технічна допомога та рекомендації, а також – цільове фінансування проектів, гранти, безкоштовна гуманітарна та інша фінансова допомога. Світовий ринок праці підлягає регулярному міжнародному моніторингу, системі міжнародного контролю за розвитком з огляду на недопущення будь-яких видів дискримінації, порушень прав та свобод людини (робочої сили, працівників), недопущення експлуатації дітей та торгівлі людьми на світовому ринку праці. Серед стратегічних пріоритетів реформування світового ринку праці –легалізація зайнятості, протидія «торгівлі людьми» та нелегальній експлуатації робочої сили, недопущення експлуатації дитячої праці; протидія всім формам дискримінації та «тінізації» процесів найму та отримання доходів на ринку робочої сили; захист прав та свобод працівників та трудових мігрантів на світовому ринку праці. До стратегічних пріоритетів реформування ринку праці України, як складової світового ринку праці, слід віднести: введення в Україні міжнародних стандартів щодо захисту прав працюючих; підвищення рівня оплати праці до стандартів країн ЄС, недопущення дискримінації та «тінізації» ринку праці, легалізація доходів працедавців та найманих працівників, захист прав та свобод, дотримання соціальних гарантій для всіх найманих працівників, що працюють на ринку України, а також для українських трудових мігрантів. Галузь застосування результатів. Міжнародні економічні відносини та світове господарство. Висновки відповідно до статті. Тенденції розвитку світового ринку праці корелюються із загальними тенденціями та трендами стадій економічного циклу (спад, депресія, економічне піднесення, «пік»), залежать від демографічної ситуації в країні та у світі, від характеру та спрямованості структурної перебудови економіки країн та інтеграційних угрупувань країн світу. До базових тенденцій розвитку світового ринку праці наприкінці другого десятиріччя ХХІ ст. належать: реформування системи оплати праці, тенденція до загального зростання рівня оплати праці при збереженні суттєвих розбіжностей у розмірах заробітної плати (погодинної та місячної) для розвинутих країн світу та країн, що розвиваються. Базовим трендом для світового ринку праці є активізація процесів трудової міграції як на ринках розвинутих країн світу, так і на ринках країн, що розвиваються. Трудова міграція у ХХІ ст., переважно, набуває характеру легальної, офіційної трудової міграції, а її сегменти змінюються у бік зростання попиту на робочу силу на ринках країн ЄС та Азії. Найбільш динамічно на світовому ринку праці зростає попит на висококваліфікованих спеціалістів, діяльність яких пов'язана з інноваціями.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Біла Світлана Олексіївна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

STRATEGIC PRIORITIES OF WORLD LABOR MARKET DEVELOPMENT

Actuality of the research topiс. Strategic priorities of world labor market development in the first quarter of the 21st century are shaped under the impact of a range of multidirectional actions factors – from globalization and respect for the open economy principle by majority of the world countries to neoprotectionism which is becoming more widespread in foreign economic policy of developed countries of the world. Each country which observes the market-based principles is closely linked to the world labor market via labor force resource and labor migration processes. These ties are constantly strengthening as countries obey international law, consider international labor market regulatory mechanisms in their national governance practice, and introduce the best world examples of institutional support for employment, unemployment reduction, labor migration regulation and counteracting all forms of discrimination at labor market. Respect for strategic priorities of world labor market development is of actual importance for all world countries, including Ukraine which for the last five years has significantly expanded labor migration flows and become the active participant of world labor market. Analysis of recent research and publications. Considerable contribution to the study of current situation and defining the newest world labor market development trends in the 21st century was made by profound Ukrainian scholars like A.Philippenko, O.Hrishnova, O.Malinovs’ka, E.Libanova, A.Dembitska and others. Among the foreign scientists who researched the core and main patterns of world labor market development within globalization we should mention G. Borjas, Y. Jansen, R. Celikates, J. de Bloois, A. Zolberg, E.Meyers, P. Wickramasekara, A. Zogata-Kusz etc. Extraction of unexplored parts of a common problem. Scope of the study into the core and constituencies of world labor market are pretty fully highlighted in the world economic literature. Yet, to define strategic priorities of world labor market development it is especially important to study the impact of institutional and organizational and economic tools of international organizations activity on world labor market regulation and development. This issue is an important component of international economic relations. Statement of the research purpose and tasks. The purpose of the study is to examine commonality and define strategic priorities of world labor market development in the 21st century. To achieve it the following tasks are set and resolved in the article: to research the factors affecting world labor market reforming and defining the priorities of its development; to research institutional and legal, organizational and economic mechanisms of international organizations impact on regulation and unification, defining strategic priorities of world labor market development; to reveal the newest trends of world labor market development which are shaped under structural and innovative changes, countries’ transition to ‘Industry 4.0’, as well as under impact of labor migration processes. Method or methodology of the research. While defining strategic priorities of world labor market development a set of theoretical and empirical scientific research methods are used. Revealing institutional factors affecting world labor market development, historical and logical methods, methods of synthesis and analysis, abstract and specific methods, and cause-effect method are used. To research the impact of institutional and legal, organizational and economic mechanisms on world labor market historical and logical methods, methods of induction and deduction, methods of classification and generalization are employed. Whereas methods of synergy and expert estimates, casual method are used to justify the innovational processes and labor migration impact on shaping strategic priorities of world labor market development. Presentation of the main material (research results). World labor market is a complex economic system modified under dynamics of supply and demand for labor resources at the world market; under the impact of labor force price charges specificity, terms and pay level formation, as well as social security peculiar nature; qualitative and quantitative mobility and placement of labor force in different world countries; differences in national approaches to labor force reproduction, their professional training and qualification improvement. Within globalization national labor markets lose their closeness and remoteness, becoming constituent part of world labor market. Strategic priorities of world labor market development are shaped under the impact of a range of multidirectional actions factors: globalization and national economy openness, neoprotectionism, structural and innovational changes in world economy, countries’ transition to ‘Industry 4.0’. It occurs due to labor migration activization and enhancing the role of international organizations as coordinators of international economic relations development. Strategic priorities of world labor market development are strongly affected by the international organizations which set standard rules of the game for all countries of the world both at local and world labor markets. Among the priorities the following ones are particularly important: protecting the rights of the employed, unification of system of remuneration and taxation, establishing social guarantees and social security, procedures of admission and dismissal, preventing all forms of discrimination and legal employment. Transition to a 4-day working week is of reality for developed countries of the world. Working terms under freelance system are standardized, as well as for those who work from home in services and within the norms of creative economy. The 21st century faces the growth of labor force mobility, unification of labor migrants’ rights security, labor standards and salary conditions, guaranteeing labor migrants’ social protection. Institutional and legal, as well as organizational and economic security of national labor markets of the world countries is gradually harmonized and unified with world standards implemented by international organizations. International organizations shape the newest trends of world labor market reforms. Organizational forms of world labor market in the 21st century include elaboration and adoption of institutional and legal norms of world labor market development provision; indicative planning (forecasting); defining strategic priorities and long-term purposes of world labor market development; administrative regulatory methods (including fines, penalties, licenses and sanctions). The role of international institutional and financial assistance is growing via consultations, forums, technical aid and recommendations, as well as target-projected financing, grants, free humanitarian and other financial assistance. World labor market is a subject to regular international monitoring, system of international control on the development aimed at prevention all forms of discrimination, human rights and freedoms violation (including labor force and employees), child exploitation and human trade at the world labor market. Strategic priorities of world labor market reforms involve measures directed at employment legalization, preventing human trade and illegal labor force exploitation, avoiding child labor exploitation, preventing all forms of discrimination and ‘shadow economy’ features in recruitment and income generation, protection of employees and labor migrants’ rights and freedoms at world labor market. Reforming Ukrainian labor market as a part of world labor market demands for such strategic priorities as implementation of international standards on the employees’ rights security in Ukraine, pay rise in accordance with EU countries standards, prevention of discrimination and ‘shadow economy’ features at labor market, legalization of employers’ and employees’ income, protection of their rights and freedoms, social securing of their guarantees, as well as the ones for employed migrants working at Ukrainian labor market and Ukrainian labor migrants abroad. The field of the results application. International economic relations and world market. Conclusions according to the article. Trends of world labor market development are correlated with general trends and directions of economic cycle stages (recession, depression, growth and peak), whereas depending on demographical situation in the country and the world, character and dimension of countries’ economy structural transformation and integrational world countries grouping. Basic trends of world labor market development in the 2010s include system of remuneration reforming, moving to general growth in pay rise while freezing substantial discrepancies in wages and salaries between developed and developing countries of the world. The essential trend of world labor market is activization of labor migration processes both at the markets of developed and developing countries. Labor migration in the 21st century is mostly of legal official character, though their segments alter towards growth in demand for labor force at the EU and Asian markets. The demand for highly skilled professionals whose activity is close to innovations is rising dynamically at the world labor market.

Текст научной работы на тему «Стратегічні пріоритети розвитку світового ринку праці»

УДК: 399.9 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-41-107-119

СТРАТЕГ1ЧН1 ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ СВ1ТОВОГО РИНКУ ПРАЦ1

Бiла С. О.

Актуальнсть теми досл'дження. Стратег'чн'! проритети розвитку св1тового ринку прац у перш1й третин1 ХХ1 ст. формуються пд впливом р'зноспрямовано'У д'УУ низки чинниюв - вд глобал'зацУУ та дотримання принцип1в в/'дкритост/' економки для б'тьшост'! кран св1ту, до неопротек1он1зму, який набувае поширення у зовшшньоеконом'чнШ пол1тиц1 розвинутих кран свту. Кожна краУна свту, що дотримуеться принцип1в ринкового господарювання, через ресурс робочоУ сили та процеси трудовоУ м'грац'УУ тсно пов'язана з с&товим ринком прац1. Щор1чно цей зв'язок посилюеться, адже краУни дотримуються м1жнародного права, враховують у нац1ональн1й практиц господарювання дю м1жнародних механ1зм1в регулювання ринку прац1, впроваджують найкращу с&тову практику ¡нституц1йно'У п1дтримки зайнятост¡, зменшення безроб1ття, регулювання трудовоУ м'грац'УУ та протид'УУ вс'х форм дискрим'тацУУ на ринку прац1. Врахування стратег'чних пр1оритет1в розвитку свтового ринку прац актуально для вс'к краУн с&ту, у т.ч. / для УкраУни, яка за останн п'ять рок'т суттево збльшила потоки трудовоУ м'грацУУ, стала активним учасником свтового ринку прац1.

Анал'з останнх досл'джень та публiкацiй. Вагомий внесок у досл'дження поточного стану, у визначення основних нов1'тн1'х тренд'т розвитку с&тового ринку прац у ХХ1 ст. здшснили пров1дн1 украУнськ! вчеш: А. Фт1пенко, О. Гр/'шнова, О.Малиновська, Е.Л'банова та ¡нш1. Серед ¡ноземних вчених, як досл'джували сутнсть та визначали основн законом'рност/ розвитку с&тового ринку прац в умовах глобал'зацУУ найбльш вдом'г. Дж. Бордж'ас, У.Джансен, Р.Селкатес, Дж. де Блус, А. Золберг, Е. Мейерс, Р. Вскрамасекара, А. Зогата-Куртц та ¡нш1.

Видшення недосл'джених частин загальноУ проблеми. Проблематика досл'дження сутност/ та складових розвитку св1тового ринку прац достатньо повно висвтлена у с&тов'ш економ'чнШ л1тератур'1. Натомсть, для визначення стратег'чних пр1оритет1в розвитку свтового ринку прац особливого значення набувае дослдження впливу ¡нституц1йних та орган1зац1йно-економ1чних механ1зм1в д'УУ м1жнародних орган1зац1й на регулювання та розвиток свтового ринку прац1. Ц питання е важливою складовою системи м1жнародних економ'чних в'дносин.

Постановка завдання, мети досл'дження.

Мета досл'дження - дослдити законом'рност/ та визначити стратег'чш проритети розвитку свтового ринку пращ' у ХХ1 ст.

Для досягнення мети у статт/ поставлен/ та виршуються наступн завдання:

- дослдити чинники, що впливають на реформування свтового ринку прац1, визначають проритети його розвитку;

- дослдити ¡нституц1йно-правов1 та орган1зац1йно-економ1чн1 механ1зми впливу м1жнародних орган1зац1й на регулювання та ун1ф1кац1ю, на визначення стратег1чних пр1оритет1в розвитку свтового ринку прац1;

- виявити нов1тн1 тенденцУУ розвитку св1тового ринку прац1, що формуються пд впливом структурно-¡нновац/'йних зрушень, переходу краУн до «1ндустрП' 4.0», а також пд впливом процесв трудовоУ мграцУУ.

Метод або методолог'т проведення досл'дження. В процес визначення стратегчних пр1оритет1в розвитку с&тового ринку прац використовувалися теоретичн!' та емп1р1чн1 методи наукових досл'джень. У т.ч. в процес визначення ¡нституц1йних чинниюв, що впливають на розвиток свтового ринку прац було використано методи ¡сторичного та лог1чного, анал'зу та синтезу, абстрактного та конкретного, метод причинно-насл'дкових зв'язк'т. П'д час досл'дження впливу ¡нституц1йно-правових та орган1зац1йно-економ1чних механ1зм1в на функцонування свтового ринку прац було зад'яно методи ¡сторичного та лог1чного, ¡ндукцУУ та дедукцУ, методи класиф'кацУУ та узагальнення. Синергетичний п1дх1д, метод експертних оц1нок, каузальний (причинно-насл/'дковий) метод наукових дослджень було використано для обфунтування впливу ¡нновац/'йних процес'т та трудовоУ м'граци на формування стратегчних пр1оритет1в розвитку свтового ринку прац1.

Викладення основного матер'тлу (результати роботи).

С&товий ринок прац - це складна економ'чна система, що модифкуеться пд впливом динамки попиту та пропозици трудових ресурс'т на свтовому ринку; пд впливом особливостей становлення щ'ни на робочу силу, формування умов та розм1ру оплати прац1, специф1ки соц1ального захисту; ктьюсного та яксного руху та розм1щення робочоУ сили в р1зних краУнах с&ту; в'дм'нностей у нацональних пдходах щодо в'дтворення робочоУ сили, УУ профес1йно'У подготовки та переквал1ф1каци. В умовах глобал'зацУУнац1ональн1 ринки прац швидко втрачають свою замкненсть та в'докремлен'ють, стають складовими св1тового ринку прац1.

Стратег 'мн'! проритети розвитку свтового ринку прац формуються пд впливом р'зноспрямовано'У д 'УУ низки чинниюв: глобал1зац1У та в/'дкритост/' нацональноУ економки, неопротекц1он1зму, структурно-¡нновац/'йних зрушень у с&тов'ш економ1ц1, переходу краУн до «<1ндустрй' 4.0», внасл'док актив'зацУУ трудовоУ м'грац'УУ та посилення рол!' м1жнародних орган1зац1й як координатор'т розвитку м1жнародних економ'чних в 'дносин.

Стратегiчнi проритети розвитку свтового ринку прац формуються пд регулюючим впливом мiжнародних органiзацiй, як визначають стандарта «правила гри» для кран свту на нацональному та свтовому ринку прац1. Серед таких прiоритетiв особливого значення набувае: захист прав працюючого населення, ун'1ф'1кац'1я системи оплати прац та оподаткування, встановлення со^альних гарантiй та со^ального захисту, правил прийому на роботу та звтьнення, недопущення всх р'зновид'в дискрим'нацУУ та легальне працевлаштування найманих прац/'вник/'в.

Для розвинених кран с&ту стае реальним перехд до 4-х денного робочого тижня. Унормовуються умови роботи по систем/ «фрi-ланс», робота на дому для прац^вниюв сфери послуг та креативноУ економки. У ХХi ст. у свШ зростае мобтьнють робочоТ сили; ун'1ф'1куюеться захист прав трудових м'грант'т, стандарти та умови оплати прац^, гаранти со^ального захисту трудових м'грант'т. iнституцiйно-правове та орган/'зац/'йно-економ/'чне забезпечення функц'онування нацональних ринюв прац кран с&ту поступово узгоджуються, ун'ф'куються з/ свiтовими стандартами, як запроваджують мiжнароднi орган'зацУУ.

Мiжнароднi оргашзацп визначають новiтнi тренди реформування свтового ринку прац/. До органiзацiйних форм функцонування с&тового ринку прац у ХХi ст. належить: розробка та прийняття iнституцiйно-правових норм стимулювання розвитку свтового ринку прац'; ндикативне планування (прогнозування), визначення стратег'чних прюритетiв та цтей довгострокового розвитку свтового ринку прац'; адмМстративн'! методи регулювання (у т.ч. штрафи, лцензування, санкцУУ). Зростае значення м'жнародно'У '¡нституцШно'У та фнансовоУ допомоги: консультацУУ, форуми, технiчна допомога та рекомендаций а також - цльове фнансування проект'т, гранти, безкоштовна гумантарна та /нша фнансова допомога. Св1'товий ринок прац тдлягае регулярному м'жнародному монторингу, систем/ м1'жнародного контролю за розвитком з огляду на недопущення будь-яких вид'т дискримнацп, порушень прав та свобод людини (робочоУ сили, працвникв), недопущення експлуатацУУ дтей та торгiвлi людьми на с&товому ринку прац/.

Серед стратег'чних прюритетiв реформування с&тового ринку прац -легалiзацiя зайнятост'!, протидiя «торг'вл! людьми» та нелегальна експлуатацУУ робочоУ сили, недопущення експлуатацИ дитячоУ пращ протидiя вам формам дискрим'нацУУ та «тМзацУУ» процес'т найму та отримання доход'т на ринку робочоУ сили; захист прав та свобод прац/'вник/'в та трудових м'грант'т на с&товому ринку прац/.

До стратегчних прiоритетiв реформування ринку прац УкраУни, як складовоУ свтового ринку прац^, сл'д в'днести: введення в УкраУн мiжнародних стандарт'¡в щодо захисту прав працюючих; пдвищення рiвня оплати прац до стандарт'¡в краУн €С, недопущення дискрим'нацУУ та «тМзацУУ» ринку прац^, легалiзацiя доход'т працедав^в та найманих прац'вниюв, захист прав та свобод, дотримання со^альних гарантiй для всх найманих працвникв, що працюють на ринку УкраУни, а також для украУнських трудових м'грант'т.

Галузь застосування результат¡в. Мiжнароднi економiчнi в 'дносини та с&тове господарство.

Висновки в'дпов'дно до статт'1. ТенденцУУрозвитку с&тового ринку прац корелюються Iз загальними тенден^ями та трендами стадй економ'чного циклу (спад, депреая, економiчне пднесення, «пк»), залежать вд демограф1'чно'У ситуацУУ в кра/М та у свШ, вд характеру та спрямованост/ структурно)' перебудови економки краУн та iнтеграцiйних угрупувань краУн с&ту. До базових тенден^й розвитку с&тового ринку прац наприкнц другого десятирiччя ХХi ст. належать: реформування системи оплати прац/, тенден^я до загального зростання р'тня оплати пращ' при збереженн суттевих розбiжностей у розмiрах заро&тно'Уплати (погодинноУта м'юячно'У) для розвинутих краУн с&ту та краУн, що розвиваються. Базовим трендом для с&тового ринку прац е активiзацiя процес 'в трудовоУ м'грацУУ як на ринках розвинутих краУн свiту, так / на ринках краУн, що розвиваються. Трудова мграц^я у ХХi ст., переважно, набувае характеру легально), оф/'ц/'йно'УтрудовоУмграцУУ, а УУсегменти змнюються у бк зростання попиту на робочу силу на ринках краУн €С та АзУУ. Найбтьш динам'чно на с&товому ринку прац зростае попит на висококвал'ф'кованих спецiалiстiв, д'яльн'ють яких пов'язана з ннова^ями.

Ключов'1 слова: с&товий ринок прац^, робоча сила, трудова м'грац/я, безро&ття, дискримна^я, мiжнароднi оргашзацУУ, ООН, 1нституцшно-право&, орган1'зац1йно-економ1'чн1', механiзми регулювання с&тового ринку прац/, оплата прац/, легалiзацiя зайнятост'!, «торгiвля людьми», свтове господарство.

СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ПРИОРИТЕТЫ РАЗВИТИЯ МИРОВОГО РЫНКА ТРУДА

Белая С.А.

Актуальность темы исследования. Стратегические приоритеты развития мирового рынка труда в первой трети XXI века формируются под влиянием разнонаправленного действия ряда факторов - с одной стороны, глобализации и соблюдения принципов открытости экономики для большинства стран мира, а с другой стороны - под влиянием неопротекионизма, что встречается во внешнеэкономической политике развитых стран мира. Каждая страна мира, придерживающаяся принципов рыночного хозяйствования, через ресурс рабочая сила и процессы трудовой миграции тесно связана с мировым рынком труда. Ежегодно эта связь усиливается, ведь страны придерживаются норм международного права, учитывают в национальной практике хозяйствования действие международных механизмов регулирования рынка труда, внедряют лучшую мировую практику

институциональной поддержки занятости, уменьшения безработицы, регулирования трудовой миграции и противодействия всем формам дискриминации на рынке труда. Понимание стратегических приоритетов развития мирового рынка труда актуально для всех стран мира, в т.ч. и для Украины, которая за последние пять лет существенно увеличила потоки трудовой миграции, стала активным участником мирового рынка труда.

Анализ последних исследований и публикаций. Весомый вклад в исследование текущего состояния и в определение основных новейших трендов развития мирового рынка труда в XXI в. внесли ведущие украинские ученые: А. Филиппенко, А. Гоишнова, А.Малиновская, Э. Либанова и другие. Среди иностранных ученых, исследовавших сущность и определивших основные закономерности развития мирового рынка труда в условиях глобализации наиболее известны: Дж. Борджиас, У.Джансен, Р.Селикатес, Дж. Де Блуис, А. Золберг, Е. Мейерс, Р. Вискрамасекара, А. Зогата-Куртц и другие.

Выделение неисследованных частей общей проблемы. Проблематика исследования сущности и составляющих развития мирового рынка труда достаточно полно представлена в мировой экономической литературе. В то же время, для определения стратегических приоритетов развития мирового рынка труда особое значение приобретает исследование роли институциональных и организационно- экономических механизмов влияния международных организаций на регулирование и развитие мирового рынка труда. Эти вопросы являются важной составляющей системы международных экономических отношений.

Постановка задачи, цели исследования.

Цель исследования - выявить закономерности и определить стратегические приоритеты развития мирового рынка труда в XXI в.

Для достижения цели в статье поставлены и решаются следующие задачи:

- определить факторы, влияющие на реформирование мирового рынка труда, выявить приоритеты его развития;

- исследовать институционально-правовые и организационно- экономические механизмы влияния международных организаций на регулирование, унификацию и формирование стратегических приоритетов развития мирового рынка труда;

- выявить новые тенденции развития мирового рынка труда, формирующиеся под влиянием структурно-инновационных сдвигов, перехода стран к «Индустрии 4.0», а также под влиянием процессов трудовой миграции.

Метод или методология проведения исследования. В процессе исследования стратегических приоритетов развития мирового рынка труда использовались теоретические и эмпирические методы научных исследований. Так, в процессе определения институциональных факторов, влияющих на развитие мирового рынка труда, использовались методы исторического и логического, анализа и синтеза, абстрактного и конкретного, метод причинно-следственных связей. Для исследования влияния институционально-правовых и организационно- экономических механизмов на функционирование мирового рынка труда были задействованы методы исторического и логического, индукции и дедукции, метод классификаций и обобщений. Синергетический подход, метод экспертных оценок, каузальный (причинно-следственный) метод научных исследований использовались для обоснования влияния инновационных процессов и трудовой миграции на формирование стратегических приоритетов развития мирового рынка труда.

Изложение основного материала (результаты работы).

Мировой рынок труда - сложная экономическая система, модифицирующаяся под влиянием динамики спроса и предложения трудовых ресурсов на мировом рынке; под влиянием особенностей становления цены на рабочую силу, формирования условий и размера оплаты труда, специфики социальной защиты; количественных и качественных потоков и размещения рабочей силы в разных странах мира; под влиянием различий в национальных подходах к воспроизводству рабочей силы, ее профессиональной подготовке и переквалификации. В условиях глобализации национальные рынки труда быстро теряют свою замкнутость и обособленность, становятся составляющими мирового рынка труда.

Стратегические приоритеты развития мирового рынка труда формируются под влиянием разнонаправленного действия ряда факторов: глобализации и открытости национальной экономики, неопротекционизма, структурно-инновационных сдвигов в мировой экономике, перехода стран к «Индустрии 4.0», в результате активизации трудовой миграции и усиливающейся роли международных организаций как координаторов развития международных экономических отношений.

Стратегические приоритеты развития мирового рынка труда формируются под влиянием международных организаций, которые определяют и регулируют стандартные «правила игры» для всех стран мира на национальном и мировом рынке труда. Среди таких приоритетов следует выделить: защиту прав работающего населения, унификацию системы оплаты труда и налогообложения, установление социальных гарантий и социальной защиты, правил приема на работу и увольнения, запрет на все разновидности дискриминации; легальное трудоустройство наемных работников.

Для развитых стран мира реальным становится переход к 4-х дневной рабочей неделе. Нормируются условия труда по системе «фриланс», работа на дому для работников сферы услуг и креативной

экономики. В XXI столетии в мире активизируется мобильность рабочей силы; унифицируется защита прав трудовых мигрантов, стандарты и условия оплаты труда, гарантии социальной защиты трудовых мигрантов. Институционально-правовое и организационно-экономическое обеспечение функционирования национальных рынков труда для всех стран стран мира согласуется, унифицируется с мировыми стандартами, которые определяют и контролируют международные организации.

Международные организации определяют новейшие тренды реформирования мирового рынка труда. К организационным формам функционирования мирового рынка труда в XXI в. относятся: разработка и принятие институционально-правовых норм стимулирования развития мирового рынка труда; индикативное планирование (прогнозирование), определение стратегических приоритетов и целей долгосрочного развития мирового рынка труда; административные методы регулирования (в т.ч. штрафы, лицензирование, санкции). Возрастает значение международной институциональной и финансовой помощи: консультации, форумы, техническая помощь и рекомендации, а также - целевое финансирование проектов, гранты, бесплатная гуманитарная и другая финансовая помощь. Мировой рынок труда подлежит регулярному международному мониторингу, внедрению системы международного контроля за развитием, с учетом противодействия всем видам дискриминации, нарушения прав и свобод человека (рабочей силы, работников), недопущения эксплуатации детей и торговли людьми на мировом рынке труда.

Среди стратегических приоритетов реформирования мирового рынка труда - легализация занятости, противодействие «торговле людьми» и нелегальной эксплуатации рабочей силы, недопущение эксплуатации детского труда; противодействие всем формам дискриминации и «тенизации» процессов найма и получения доходов на рынке рабочей силы; защита прав и свобод работников и трудовых мигрантов на мировом рынке труда.

К стратегическим приоритетам реформирования рынка труда Украины, как составляющей мирового рынка труда, следует отнести: введение в Украине международных стандартов по защите прав работающих; повышение уровня оплаты труда до стандартов стран ЕС, недопущение дискриминации и «тенизации» рынка труда, легализация доходов работодателей и наемных работников, защита прав и свобод, соблюдение социальных гарантий для всех наемных работников, работающих на рынке Украины, а также для украинских трудовых мигрантов .

Область применения результатов. Международные экономические отношения и мировое хозяйство.

Выводы в соответствии со статьей. Тенденции развития мирового рынка труда коррелируются с общими тенденциями и трендами стадий экономического цикла (спад, депрессия, экономический подъем, «пик»), зависят от демографической ситуации в стране и в мире, от характера и направленности структурной перестройки экономики стран и интеграционных группировок стран мира. К базовым тенденциям развития мирового рынка труда в конце второго десятилетия XXI века относятся: реформирование системы оплаты труда, тенденция к общему росту уровня оплаты труда при сохранении существенных разногласий в размерах заработной платы (почасовой и месячной) для развитых стран мира и развивающихся стран. Базовым трендом для мирового рынка труда является активизация процессов трудовой миграции, как на рынках развитых стран мира, так и на рынках развивающихся стран. Трудовая миграция в XXI в., главным образом, приобретает характер легальной, официальной трудовой миграции, а ее сегменты изменяются в сторону увеличения спроса на рабочую силу на рынках стран ЕС и Азии. Наиболее динамично на мировом рынке труда растет спрос на высококвалифицированных специалистов, деятельность которых связана с инновациями.

Ключевые слова: мировой рынок труда, рабочая сила, трудовая миграция, безработица, дискриминация, международные организации, ООН, институционально-правовые, организационно-экономические, механизмы регулирования мирового рынка труда, оплата труда, легализация занятости, «торговля людьми», мировое хозяйство.

STRATEGIC PRIORITIES OF WORLD LABOR MARKET DEVELOPMENT

Bila S. O.

Actuality of the research topс. Strategic priorities of world labor market development in the first quarter of the 21st century are shaped under the impact of a range of multidirectional actions factors - from globalization and respect for the open economy principle by majority of the world countries to neoprotectionism which is becoming more widespread in foreign economic policy of developed countries of the world. Each country which observes the market-based principles is closely linked to the world labor market via labor force resource and labor migration processes. These ties are constantly strengthening as countries obey international law, consider international labor market regulatory mechanisms in their national governance practice, and introduce the best world examples of institutional support for employment, unemployment reduction, labor migration regulation and counteracting all forms of discrimination at labor market. Respect for strategic priorities of world labor market development is of actual importance for all world countries, including Ukraine which for the last five years has significantly expanded labor migration flows and become the active participant of world labor market.

Analysis of recent research and publications. Considerable contribution to the study of current situation and defining the newest world labor market development trends in the 21st century was made by profound

Ukrainian scholars like A.Philippenko, O.Hrishnova, O.Malinovs'ka, E.Libanova, A.Dembitska and others. Among the foreign scientists who researched the core and main patterns of world labor market development within globalization we should mention G. Borjas, Y. Jansen, R. Celikates, J. de Bloois, A. Zolberg, E.Meyers, P. Wickramasekara, A. Zogata-Kusz etc.

Extraction of unexplored parts of a common problem. Scope of the study into the core and constituencies of world labor market are pretty fully highlighted in the world economic literature. Yet, to define strategic priorities of world labor market development it is especially important to study the impact of institutional and organizational and economic tools of international organizations activity on world labor market regulation and development. This issue is an important component of international economic relations.

Statement of the research purpose and tasks. The purpose of the study is to examine commonality and define strategic priorities of world labor market development in the 21st century. To achieve it the following tasks are set and resolved in the article:

- to research the factors affecting world labor market reforming and defining the priorities of its development;

- to research institutional and legal, organizational and economic mechanisms of international organizations impact on regulation and unification, defining strategic priorities of world labor market development;

- to reveal the newest trends of world labor market development which are shaped under structural and innovative changes, countries' transition to 'Industry 4.0', as well as under impact of labor migration processes.

Method or methodology of the research. While defining strategic priorities of world labor market development a set of theoretical and empirical scientific research methods are used. Revealing institutional factors affecting world labor market development, historical and logical methods, methods of synthesis and analysis, abstract and specific methods, and cause-effect method are used. To research the impact of institutional and legal, organizational and economic mechanisms on world labor market historical and logical methods, methods of induction and deduction, methods of classification and generalization are employed. Whereas methods of synergy and expert estimates, casual method are used to justify the innovational processes and labor migration impact on shaping strategic priorities of world labor market development.

Presentation of the main material (research results). World labor market is a complex economic system modified under dynamics of supply and demand for labor resources at the world market; under the impact of labor force price charges specificity, terms and pay level formation, as well as social security peculiar nature; qualitative and quantitative mobility and placement of labor force in different world countries; differences in national approaches to labor force reproduction, their professional training and qualification improvement. Within globalization national labor markets lose their closeness and remoteness, becoming constituent part of world labor market.

Strategic priorities of world labor market development are shaped under the impact of a range of multidirectional actions factors: globalization and national economy openness, neoprotectionism, structural and innovational changes in world economy, countries' transition to 'Industry 4.0'. It occurs due to labor migration activization and enhancing the role of international organizations as coordinators of international economic relations development.

Strategic priorities of world labor market development are strongly affected by the international organizations which set standard rules of the game for all countries of the world both at local and world labor markets. Among the priorities the following ones are particularly important: protecting the rights of the employed, unification of system of remuneration and taxation, establishing social guarantees and social security, procedures of admission and dismissal, preventing all forms of discrimination and legal employment.

Transition to a 4-day working week is of reality for developed countries of the world. Working terms under freelance system are standardized, as well as for those who work from home in services and within the norms of creative economy. The 21st century faces the growth of labor force mobility, unification of labor migrants' rights security, labor standards and salary conditions, guaranteeing labor migrants' social protection. Institutional and legal, as well as organizational and economic security of national labor markets of the world countries is gradually harmonized and unified with world standards implemented by international organizations.

International organizations shape the newest trends of world labor market reforms. Organizational forms of world labor market in the 21st century include elaboration and adoption of institutional and legal norms of world labor market development provision; indicative planning (forecasting); defining strategic priorities and long-term purposes of world labor market development; administrative regulatory methods (including fines, penalties, licenses and sanctions). The role of international institutional and financial assistance is growing via consultations, forums, technical aid and recommendations, as well as target-projected financing, grants, free humanitarian and other financial assistance. World labor market is a subject to regular international monitoring, system of international control on the development aimed at prevention all forms of discrimination, human rights and freedoms violation (including labor force and employees), child exploitation and human trade at the world labor market.

Strategic priorities of world labor market reforms involve measures directed at employment legalization, preventing human trade and illegal labor force exploitation, avoiding child labor exploitation, preventing all forms of discrimination and 'shadow economy' features in recruitment and income generation, protection of employees and labor migrants' rights and freedoms at world labor market.

Reforming Ukrainian labor market as a part of world labor market demands for such strategic priorities as implementation of international standards on the employees' rights security in Ukraine, pay rise in accordance with EU countries standards, prevention of discrimination and 'shadow economy' features at labor market, legalization of

employers' and employees' income, protection of their rights and freedoms, social securing of their guarantees, as well as the ones for employed migrants working at Ukrainian labor market and Ukrainian labor migrants abroad.

The field of the results application. International economic relations and world market.

Conclusions according to the article. Trends of world labor market development are correlated with general trends and directions of economic cycle stages (recession, depression, growth and peak), whereas depending on demographical situation in the country and the world, character and dimension of countries' economy structural transformation and integrational world countries grouping. Basic trends of world labor market development in the 2010s include system of remuneration reforming, moving to general growth in pay rise while freezing substantial discrepancies in wages and salaries between developed and developing countries of the world. The essential trend of world labor market is activization of labor migration processes both at the markets of developed and developing countries. Labor migration in the 21st century is mostly of legal official character, though their segments alter towards growth in demand for labor force at the EU and Asian markets. The demand for highly skilled professionals whose activity is close to innovations is rising dynamically at the world labor market.

Key words: world labor market, labor force, labor migration, unemployment, discrimination, international organizations, UN, institutional and legal, organizational and economic, mechanisms of world labor market regulation, pay rise, employment legalization, human trade, world market.

JEL Classification: F29, J40, J49

Актуальшсть теми дослщження. Стратепчш прюритети розвитку CBiTOBoro ринку працГ у першш третиш ХХ1 ст. формуються пщ впливом рГзноспрямованоТ дм низки чинниш - вщ глобалГзацГТ та дотримання принцишв вщкритосп економки для бшьшосп краТн свГту, до неопротекюшзму, який набувае поширення у зовнiшньоекономiчнiй полГтиц розвинутих краТн свГту. На модершзацш свГтового ринку працГ впливають структурна перебудова глобального ринку товарiв та послуг, змши попиту та пропозицГТ пщ впливом нового технолопчного укладу («1ндустрГТ 4.0»), кардинальш структуры зрушення на ринку послуг, що вщбуваються пщ впливом 1Т-технологш тощо. Кожна краТна свГту, що дотримуеться принцишв ринкового господарювання, через ресурс робочоТ сили та процеси трудовоТ мiграцiТ тюно пов'язана зi свiтовим ринком працк Щорiчно цей зв'язок посилюеться, адже краТни дотримуються мiжнародного права, враховують у нацiональнiй практицi господарювання дш мiжнародних механiзмiв регулювання ринку працГ, впроваджують найкращу свiтову практику шституцшноТ' пiдтримки зайнятостi, зменшення безробiття, регулювання трудовоТ мГграци та протидiТ вах форм дискримшаци на ринку працк Такi проблеми актуальнi i для УкраТни, яка за останнi п'ять рош суттево збiльшила потоки трудовоТ мiграцiТ, стала активним учасником свГтового ринку працi. Дослiдження стратегiчних прюрите^в розвитку свiтового ринку працi дозволяе кожнш краТнi - учасницi цих процеав, визначити стратегiю нацiональноТ економГчноТ полiтики у сферi зайнятостi та трудовоТ мГграци, що позитивно позначиться на конкурентоспроможност нацюнальноТ' економiки у ХХ1 ст.

Постановка проблеми. Визначення основних стратепчних прiоритетiв розвитку свГтового ринку працi дозволяе кожнiй краТн i - учасницi цих процеав, визначити стратепю нацiональноТ економiчноТ полГтики у сферi зайнятостi та трудовоТ мГграци, узгодити ТТ з мiжнародними тенденцiями розвитку, що позитивно позначаеться на конкурентоспроможност нацiональноТ економiки у ХХ1 ст.

Особливу роль у визначенш стратегiчних прiоритетiв розвитку свГтового ринку працi вiдiгають мiжнароднi оргашзаци, у т.ч. за рахунок шституцшних, адмiнiстративних, економiчних та органiзацiйних механiзмiв. Дослiдження цих питань е актуальним, мае вагоме практичне значення. На свГтовий ринок працГ активно впливають процеси трудовоТ мiграцiТ економiчно-активного населення та молодо що особливо актуально для УкраТни.

Аналiз ocTaHHix дослщжень та публiкацiй. Вагомий внесок у дослiдження поточного стану, у визначення основних нов^шх трендiв розвитку свГтового ринку працi у ХХ1 ст. здшснили провiднi украшюькГ вченi: Е.ЛГбанова, О.Малиновська, А. Фiлiпенко [1; 2] та шшк Серед iноземних вчених, як дослiджували сутнiсть та визначали основш закономiрностi розвитку свiтового ринку працГ в умовах глобалГзацГТ найбтьш вiдомi: Дж. Борджiас, У.Джансен, Р.Селкатес, Дж. де Блуiс, А. Золберг, Е. Мейерс, Р. Вюкрамасекара, А. Зогата-Куртц [3; 4; 5; 6; 7; 8] та шшк

Видшення недослщжених частин загально! проблеми. Проблематика дослiдження сутностi та складових розвитку свГтового ринку працi достатньо повно висвГглена у свiтовiй економiчнiй лГгературк Натомiсть, для визначення стратегiчних прюрите^в розвитку свiтового ринку працi особливого значення набувае дослщження впливу шституцшних та органiзацiйно-економiчних механiзмiв дГТ мiжнародних органiзацiй на регулювання та розвиток свГтового ринку працi. ЦГ питання е важливою складовою системи мiжнародних економГчних вГдносин.

Постановка завдання, мети дослщження.

Мета дослГдження - дослГдити закономГрностГ та визначити стратегГчнГ прюритети розвитку свГтового ринку працГ у ХХ1 ст.

Для досягнення мети у статл поставленГ та вирГшуються наступнГ завдання:

- дослГдити чинники, що впливають на реформування свГтового ринку працГ, визначають прюритети його розвитку;

- дослГдити шституцшно-правовГ та оргашзацшно-економГчш мехашзми впливу мГжнародних органГзацГй на регулювання та ушфкацш, на визначення стратепчних прюритетГв розвитку свГтового ринку працГ;

- виявити HOBiTHi тенденцiï розвитку CBiTOBoro ринку пращ, що формуються niд впливом структурно-iнновацiйних зрушень, переходу кра!'н до «1ндустри' 4.0», а також пщ впливом процесiв трудовоï мГграцп.

Метод або методологiя проведення дослiдження. В процес визначення стратегiчних прiоритетiв розвитку свгтового ринку працi використовувалися теоретичн та емпiрiчнi методи наукових дослщжень. У т.ч. в процесi визначення ¡нституцшних чинникiв, що впливають на розвиток свггового ринку пращ було використано методи ¡сторичного та лопчного, аналiзу та синтезу, абстрактного та конкретного, метод причинно-наслщкових зв'язш. Пщ час дослiдження впливу iнституцiйно-правових та органiзацiйно-економiчних механiзмiв на функцiонування свГтового ринку працi було задiяно методи ¡сторичного та лопчного, ¡ндукци' та дедукци', методи класифкацп' та узагальнення. Синергетичний пщхщ, метод експертних ощнок, каузальний (причинно-наслiдковий) метод наукових дослщжень було використано для обфунтування впливу ¡нновацшних процесiв та трудово!' мГграци' на формування стратегiчних прюрителв розвитку свГтового ринку працi.

Викладення основного матерiалу. Вщповщно до класичного розумЫня, свГтовий ринок працi, як i будь-який ¡нший ринок формуеться пщ впливом попиту-пропозицп' на ресурс «робоча сила». У ХХ1 ст. базовi тенденци' розвитку свГтового ринку працi формуються пщ впливом структурних трансформацш, iнновацiйних процесiв та реформ, що вщбуваються у световому господарствi, е результатом дм' циклГчност розвитку свГтово!' економiки, а також регулюючого впливу мГжнародних оргашзащй, державного та мГжнародного регулювання свГтового ринку пращ. Станом на 2018 р. свГтова економка перебувае у стади' економГчного пщнесення, що формуе стабтьний попит на робочу силу на свгтовому ринку пращ. РГвень безробгття у розвинутих кра!'нах свГту наближаеться до природного рГвня безробГття (5 - 6,5 % вщ економГчно-активного населення, у т.ч. для США). Зростае попит i на робочу силу в кра!нах GC. Так, з 1 ачня 2019 р. Польща та Ымеччина спростили умови для офщмного працевлаштування трудових мГгрантГв з кра!н - члеыв Схщного партнерства GC, що свщчить про защкавленють цих кра!н у залученн на нащональш ринки ¡ноземно!' робочо!' сили [9; 10; 11].

На свтовому ринку працi наприкшщ ХХ - на початку ХХ1 ст. сформувалося п'ять центрiв, якi приваблюють робочу силу. Велик центри «тяжшня» для робочо! сили: США та Канада; кра!ни Захщно!' та ^вшчно!' бвропи; нафтовидобувнi кра!'ни Близького Сходу; Латинська Америка. П'ятий центр поеднуе у ^6î декiлька «малих центрiв» трудово! мiграцiï, а саме: кра!ни ^вденно!' та Центрально! Африки; кра!ни Пiвденно-Схiдноï Ази'. Ц центри умовно отримали статус «регюнальних центрГв тГжшня робочо! сили» (див. Таблиця 1.).

Таблиця 1. Репональж «центри тяжiння робочо! сили» у свгговому господарствi

Репональна модель ринку працi Крайни - центри тяжiння трудових мiгрантiв

ПГвшчноамериканська США, Канада

бвропейська Кра!ни 6С, Норвегiя, Швейцарiя, iншi кра!ни бвропи.

Близькосхщна Бахрейн, Катар, Кувейт, Оман, Об'еднан Арабськi Емiрати, Саудiвська Аравiя

Азшсько-Тихоокеанська Япошя, Малайзiя, Гонконг, Сiнгапур, Тайвань, ^вденна Корея, КНР та iн.

ПГвденноамериканська Аргентина, Бразилiя, Колумбiя, Парагвай, Болiвiя, Уругвай, Венесуела та ш.

бвразшська Кра!ни СНД, Грузiя, Укра!на iншi пострадянськi кра!ни

Джерело: [9; 10].

З огляду на репональш особливосл функщонування свiтового ринку працi, у наущ мiжнароднi економiчнi вiдносини розрiзняють: Пвычноамериканську, бвропейську, Близькосхiдну, Азiйсько-Тихоокеанську, Пiвденноамериканську та бвразшську систему (модель) ринку пращ. Ринки працi цих регiональних цен^в вiдрiзняються рiвнем оплати працi, структурою зайнятих, динамкою зростання та залучення трудових мiгрантiв, залежать вщ економiчно! полiтики, яка проводиться на !х територi!. Так, найбiльш привабливими для трудових мiгрантiв традицiйно залишаються ^вшчноамериканський та бвропейський ринок працi. Натомють, у США (тенденцi! 2016 - 2018 рр.). чiтко прослiдковуeться прихильнють Д.Трампа до полiтики «неопротекщошзму» та до захисту нащональних ринкiв вщ зовнiшньо! конкуренцп, що супроводжуеться введення обмежень для трудових мiгрантiв. Це лопчно призвело до зростання зайнятосп, скорочення показникiв безробiття у США, але суперечить принципам вiльного руху трудових ресурав, не вiдповiдае принципам глобалiзащí - «вщкритосл ринш», втьному руху ресурсiв, капiталiв, робочо! сили.

У першi два десятилiття ХХ1 ст. найбiльш динамiчно серед регюнальних ринмв працi розвиваеться Азiйсько-Тихоокеанський ринок пращ (КНР, Азiйськi ринки). Так, за перюд 2000 - 2017 рр. прирют зайнятостi на цьому ринку становив понад + 63 % (отже, зростае i ктькють новостворених робочих мюць) [10].

Серед базових новгтнк тенденцiй реформування св^ового ринку працi у ХХ1 ст. - нова динамка щодо оплати пращ тенденци яко! формують i новi тенденци шодо трудово! мiграцi!. Так, якщo у другiй пoлoвинi ХХ ст. висoкий рiвень oплати працi був притаманний лише для рoзвинутих кра!н свiту, а в кра!нах, щo рoзвиваються рiвень oплати працi був на пoрядoк нижче. Низький рiвень оплати працi традицшно фoрмував кoнкурентнi переваги кра!н, що розвиваються, для залучення iнoземних швестицш, рoзмiщення iноземного вирoбництва. Натомiсть, у ХХ1 ст. така перевага починае зникати. Адже внаслiдoк низь^! oплати працi з «кра!ни-донора» робочо! сили масoвo ви!жджають квалiфiкованi фахiвцi (насамперед - спещалюти iнженерних спецiальнoстей, пращвники бюджетно! сфери та послуг - лшар^ вчителi) а також - молодь. Дефщит рoбoчo! сили обумовлюе дефiцитнiсть поповнення державного бюджету, що змушуе уряди кра!н пiднiмати рiвень мiнiмально! та

середньо'' зароб^ноТ плати, проводити податковi реформи. Так, у ХХ1 ст. майже у вах кра'нах зростають податки, розширюеться база оподаткування, бтьшою мiрою зростають податки опосередковаш, пов'язанi з оподаткуванням об^у. Натoмiсть, процес «вирiвнювання» оплати пращ в рiзних кра'нах свiту вщбуваеться пoвiльнo, мае «шерцшний» характер, що вщповщае екoнoмiчним iнтересам тих краш, як прагнуть залучати на сво'' ринки працi iнoземних фахiвцiв, трудових мiгрантiв. Так, i досi розбiжностi у рiвнях мЫмальноТ заробггноТ плати свщчать на користь трудово'' мiграцil до розвинутих краш свiту (див. Таблицю 2).

Таблиця 2. МЫмальна 3apo6iTHa плата в деяких кра'шах СС та в Укра'Гш (станом на 01.01.2019 р., у нацюнальних грошових одиницях)_

Кра'ша СС Мiнiмальна заробiтна плата Гривневий е^валент

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Нiмеччина 1560 евро 48360 грн

Польща 2250 злотих (519 евро) 16400 грн

Чехiя 13350 крон (513 евро) 16300 грн

Словаччина 520 евро 16500 грн

Литва 555 евро 17500 грн

Естошя 675 евро 21300 грн

Украша 131,58 евро 1 евро=31,7141 грн (на 01.01.2019, НБУ) 4173 грн

Джерело: [11; 12].

Основы тенденци' розвитку CBiTOBoro ринку працi формуються пiд впливом базових прюрите^в реформування свiтового ринку пращ, становлення унiфiкованих правил, нормативiв та стандартiв розвитку як для нащонального, так i для св^ового ринку працi. У ХХ1 ст. нормативно-правове забезпечення функцюнування свiтового ринку пращ (та його складових - нацюнальних ринмв працi) охоплюе наступш напрямки та стратегiчнi прiоритети.

Захист прав працюючого населення, тобто «захист пращ». Механiзмами реалiзацiï цого напрямку е: встановлення правил, норм та умов прийому на роботу та звтьнення пращвниш з роботи; недопущення будь яко'Г дискримiнацiï (за вком, статтю, релiгiйними уподобаннями та ш.) при прийомi на роботу та звтьнення пращвнимв з роботи.

Оподаткування працюючих, найманих працiвникiв. Механiзми дм: встановлення единих для краши, ушфкованих норм оподаткування; визначення об'ектiв оподаткування, платниш податкiв (працiвникiв та/або роботодавщв), визначення умов, суб'ектiв та порядку сплати податш, у т.ч. сощальних внескiв; недопущення подвiйного оподактування трудових мiгрантiв.

Встановлення соцiальних гарантiй для найманих пращвниш, працюючого населення, у т.ч. йдеться про оплату лкарняних, оплату вщпустки, визначення умов оплати пращ нормових та позанормових годин, роботи у шчну змiну та у вихщш.

Законодавче закрiплення сощальних гарантiй, соцiального захисту працюючого населення (у т.ч. виплати по безроб^тю, виплати у зв'язку iз народженням дитини, порядку надання матерiальноï допомоги, виплат лкарняних, виплат у зв'язку iз смертю працюючого через нещасний випадок на виробництв^. Такi мехашзми дм встановлюються роботодавцем, керуючись нормами усталеного в краМ (або ж у штеграцшному угрупуваннi краïн) трудового права i за участ профсшлок.

Легалiзацiя ринку робочоГ сили, нарахування та офщшш виплати «бто^» зароб^но!' плати (у т.ч. встановлення стандарт та норм оплати працi). Мехашзми реалiзацiï: встановлення мiнiмального розмiру оплати пращ (мiсячна та погодинна оплата пращ), врахування сшввщношення мiж зростанням продуктивност працi та темпами зростання оплати пращ ^внем зароб^но^' плати).

Встановлення офщшно'|' тривалостi робочого часу. Мехашзми дм: встановлення тривалостi робочого тижня, тривалост вiдпочинку найманого пращвника, унормування роботи працюючого у позанормовий робочий час, у шчну змшу. У розвинених кражах св^у у 2018 р. i надалi прослщковуеться тенденцiя переходу до 4-х денного робочого тижня; поширюються практика «фркпанс», робота на дому.

Серед стратепчних прюрите^в розвитку свiтового ринку пращ - унормування питань трудовой' мiграцiï. У ХХ1 ст. у свт зростае мобiльнiсть робочоï сили; ушфкуються процеси захисту прав трудових мiгрантiв; унормовуються стандарти та умови роботи, сощальний захист трудових мiгрантiв. Серед механiзмiв регулювання цiеï сфери функцюнування свггового ринку працi - видача дозволiв на працю для трудових мiгрантiв, «трудових вiз», унормування тривалост перебування трудових мiгрантiв на територи приймаючоï краши; запровадження квот та дозволiв для прийому на роботу трудових мiгрантiв; механiзм офiцiйноï реестраци, видача страховки для працюючих трудових мiгрантiв; врегулювання питань медичного страхування, виплат трудових мiгрантiв для набуття права на пенсiйне забезпечення в краМ-перебування пiсля настання пенсiйного вку; усунення подвiйного оподаткування доходiв трудового мiгранта.

Серед адмiнiстративних механiзмiв протиди нелегальнiй трудовiй мiграцiï - розробка та впровадження правил та норм депортаци трудових мiгрантiв, запровадження стандарт та механiзмiв щодо легалiзацiï тшьового ринку працi та мiнiмiзацiï обсяпв нелегальной' трудовой' мiграцiï у приймаючi кран

Однiею з базових тенденцш розвитку свiтового ринку працi е загострення проблем щодо працевлаштування найбтьш «вразливих» верств ринку працi - молодi та людей передпенсiйного та

пенсшного вку, як прагнуть та можуть працювати. Для вирГшення проблеми працевлаштування молодо в кра!нах 6С запроваджують: дуальну освГту (коли навчання молодГ чередуеться з роботою); впроваджують спещальш державы програми надання «першого робочого мюця», надають грантову пщтримку «фртансерГв» та самозайнятосп; дГе пщготовка та переквалГфкащя пращвниш (на основГ системи «освГта впродовж усього життя» (LLL)); пщготовка робочо! сили для сфери послуг на основГ володшня навичками роботи з 1Т-технолопями; ¡нституцшна пщтримка розвитку креативно! економки (культура, виставки, шоу-бГзнес, арт-проекти тощо) з вщповщним шльговим оподаткуванням «фртансерГв» [13].

У розвинутих кра!нах свГту запроваджено податковГ птьги щодо оподаткування прибутш пщприемщв, як створюють новГ робочГ мюця та беруть на роботу молодь. Практикуеться i щлова державна фшансова пщтримка надання освГтшх послуг з переквалГфГкацГ! безробГтних (насамперед - оаб до 35 рош) та для людей передпенсшного вку.

На свГтовому ринку пращ нормативно-правове забезпечення та ¡нституцшш нормативи функщонування нащональних ринш пращ вах цивтГзованих кра!н свГту поступово узгоджуються, ушфкуються ¡з свГтовими стандартами. Адже кра!ни свГту отримують членство у мГжнародних оргашзащях, що опкуються питаннями розвитку свГтового ринку пращ, визнають мГжнародн правила та норми його функщонування.

Провщними мГжнародними оргашзащями, як розробляють та впроваджують нормативно-правовГ ¡нструменти регулювання свГтового ринку пращ, а також врегульовують питання мГжнародно! трудово! мГграцГ! (як складово! розвитку свГтового ринку пращ) виступають: МГжнародна оргашзащя пращ (МОП); КомГая ООН по народонаселенню; Оргашзащя ООН з питань освГти, науки i культури (ЮНЕСКО); ВсесвГтня оргашзащя охорони здоров'я (ВООЗ); МГжнародна оргашзащя з мГграцГ! (МОМ); Управлшня верховного комюара у справах бГженцГв (УВБК) при ООН; Система постшного нагляду за мГгращею (CONEMI); МГжнародний комГтет з питань мГграцГ! (С1МЕ) та ¡ншГ мГжнароднГ оргашзацГ! [10;13;14].

Поряд з адмшютративними та економГчними мехашзмами, що врегульовують функщонування свГтового ринку пращ, мГжнародш оргашзацГ! розробляють та усшшно застосовують оргашзацшш форми контролю та регулювання розвитку свгтового ринку пращ. До оргашзацшних форм забезпечення функщонування свГтового ринку пращ належать:

- розробка та прийняття правових норм стимулювання розвитку свгтового ринку пращ (йдеться про ¡нституцшно-правове забезпечення як рекомендацшного характеру так i обов'язкового до виконання вама кражами свгту);

- планування (прогнозування), визначення стратепчних прюритетГв та щлей довгострокового розвитку свгтового ринку пращ;

- адмшютративш методи мГжнародного регулювання процеав розвитку свгтового ринку пращ. У т.ч. застосування проти кра!н, як порушують мГжнародш угоди, конвенцГ!, не дотримуються мГжнародних домовленостей адмшютративних санкцш, заборон, накладання штрафГв, запровадження режиму мГжнародно! ¡золяцГ!; позбавлення кра!ни, що порушуе мГжнародш конвенцГ!, угоди та ¡н. членства у мГжнародних оргашзащях (як правило, на певний перюд);

- мГжнародна ¡нституцшна допомога (консультаций форуми, рекомендацГ! тощо) та фшансова допомога кра!нам, як дотримуються мГжнародних рекомендацш у сферГ розвитку свГтового ринку пращ (у т.ч. надання техшчно! допомоги, щльове фшансування проектГв, гранти, безкоштовна гумаштарна та ¡нша допомога за рахунок коштГв благодшних оргашзацш, «Червоний Хрест» ¡н.;

- регулярний монгторинг (у т.ч. вибГркове статистичне обстеження стану та ситуацГ! у вах секторах та напрямках, у вах сферах розвитку свгтового ринку пращ, у т.ч. на рГвш регюнальних ринш пращ, на рГвш нащональних ринш окремих кра!н свгту (насамперед тих, до яких прямують трудовГ мГгранти); налагодження ¡нформацшного та аналГтичного забезпечення - основи для поточного управлшня, прийняття обфунтованих мГжнародних управлшських рГшень на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу;

- налагодження системи мГжнародного контролю за розвитком свгтового ринку пращ з огляду на недопущення будь-яких видГв дискримшацГ!, порушення прав та свобод людини (робочо! сили, пращвниш) на свгтовому ринку пращ;

- оргашзацшш заходи мГжнародних оргашзацш, спрямоваш на легалГзащю зайнятост на регюнальних, нащональних та на свгтовому ринку пращ, на детЫзащю свгтового ринку пращ в уах кра!нах свГту, на протидш розвитку «торгГвлГ людьми» та нелегальну експлуатащю робочо! сили, припинення експлуатацГ! дитячо! працГ; протидГю всГм формам дискримшацГ! робочо! сили, пращвниш та трудових мГгрантГв на свГтовому ринку пращ тощо [10;13;14].

ПГд впливом НТП та НТР, внаслГдок швидкого поширення ¡нновацГй, переходу розвинутих кра!н свГту до «1ндустрГ! 4.0» на ринках пращ розвинених кра!н свГту та кра!н-лГдерГв ¡нновацГйного розвитку (у т.ч. 6С, ЯпонГя, ПГвденна Корея та ¡н.) спостерГгаеться структурне бГзробГття, змГна попиту на старГ (традицшш -¡ндустрГальнГ) професГ!. ПГд впливом швидкого та повсюдного поширення ¡нновацшних процеав, на свГтовому ринку пращ поступово «вщмирають» такГ традицГйнГ для ХХ ст. професГ! як: водш транспортного засобу, листоноша, екскурсовод, кур'ер, будГвельник, традицГйнГ ¡нженернГ спецГальностГ, а також професГ!, якГ вимагають великих трудовитрат. Пращвниш замшюе: «1ндустрГальний ¡нтернет», 3-D прГнтери, «вГртуальна реальнГсть», 1Т-технологГ!, роботи та рГзновиди !х поеднання. Така тенденщя обумовлюе ризики швидкого зростання безробГття на свГтовому ринку пращ в щлому. НатомГсть, на ринках пращ розвинених кра!н свГту

зростае попит на принципово новi професiï: iнженери у сфер1 роботобудування, оператори роботизованих машин та обладнання, оператори безшлотних транспортних засоб1в (дрон1в та безпiлотних такс1). Неухильно буде зростати попит на фах1вц1в м1ждисципл1нарного проф1лю, особливо на стику професш: аграрних та шженерних спец1альностей, бю-технологи', бю-шженери'. Гарантованим буде попит на професи', пов'язан1 1з медициною та бiо-iнженерiею, бiо-технологiею, на вс професи', що обслуговують «економку здоров'я». З'являються i принципово новГ професи', пов'язанi Гз креативною економкою: персональний тренер та консультант Гз здоров'я (здорового способу життя), персональш коуч-тренер, фахГвцГ у сферГ креативной' сфери та креативноï економГки, психологи, медГа-фахГвцГ, фахГвцГ у сферГ шдустри' розваг; фахГвцГ у сферГ online освГти; фахГвцГ у сферГ on-line маркетингу та Гн. [13]. Новi тенденцiï щодо вiдмирання традицшних професiй викликають i тенденцiï щодо реформування системи сощального захисту населення (у т.ч. - системи пенсшного забезпечення, сощально1' допомоги та сощальних виплат, на змшу яких, ймовiрно, прийде система виплат ББД «безумовного базового доходу»).

СвГтовий ринок пращ постшно пГдживлюеться трудовою мГграцГею. Як правило, потоки трудовой' мiграцiï Гдуть вГд краïн, що розвиваються до розвинутих краш свГту. Трудова мГгращя вирГшуе проблему постарГння населення в крашах-рецишентах, проблему дефГциту робочоï сили у секторГ непрестижних та низькооплачуваних професш, що не мають популярност серед економiчно-активного населення. Цi вакансп займають, як правило, трудовi мГгранти (будiвництво, торгiвля, послуги щодо догляду за хворими людьми та особами л^нього вку; робота у сферi пакування, сортування товарiв; прибирання територш) тощо. НатомГсть, iснуе й прошарок висококвалГфГкованих працiвникiв з унГкальними штелектуальними здГбностями, що iлюструе «вГдтГк мГзкв» трудових мiгрантiв з краïни-донора. Найбтьш дГевим чинником, що активГзуе процеси трудовоï мГграци' е вищий рГвень оплати працГ.

АналГз чисельностГ мГжнародних трудових мГгрантГв свГдчить про те, що на кшець 2017 року ^'х кГлькГсть становила бГля 387 мтьйошв осГб (це бГля 4,3% населення планети Земля) [15]. ПорГвняно з 1990 роком кГлькГсть трудових мГгранлв у свГтГ зросла на 76 %. У планетарному масштабГ найбГльшГ групи трудових мГгрантГв - це вихщщ з краïн Азп та Латинськоï Америки, що проживають за межами краш та регюшв 1х походження. Питання трудовоï мiграцiï надзвичайно актуально для Украши, адже (за рiзними оцiнками) 6,5 -7 млн громадян Украши перебувають у якост трудових мiгрантiв за кордоном [15; 16].

Трудова мiграцiя з Украши обумовлена низкою факторiв: кардинальною структурною перебудовою нацiонально'!' економки, втратою традицiйних ринкiв збуту, переорiентацiею нацiонального виробництва на експорт сировини, нашвфабрика^в, сировинне аграрне виробництво. Для економки Украши притаманний низький рiвень оплати працi, полiтична турбулентнiсть та вiйськовi дм на Сходi Украши. В УкраМ вiдсутне державне бачення стратепчних прюрите^в входження до iнновацiйно-орiентованого свiтового ринку товарiв та послуг, що лопчно потребуе державного розумшня стратегiчних прiоритетiв створення нових робочих мюць в УкраМ Проблеми (потенщально зростаючого) безробiття, за ситуацп' що склалася впродовж 2014 - 2018 рр., в УкраМ на практищ вирiшуються за допомогою трудовоï мiграцiï. Найбiльш «популярними» напрямками зовнiшньоï трудово1' мiграцiï для украшських заробiтчан стали Польща та Росiя, Португалiя, 1спашя, Канада та США.

Таблиця 3. Структура офщшно працевлаштованих трудових мiгрaнтiв Украши суб'ектами господарювання, що мають лщензи з посередництва щодо працевлаштування за кордоном (2017 р.)

Види економiчноï дiяльностi Легально працевлаштоваш укрaïнськi трудовi мiгрaнти (%)

Транспорт, складське господарство, поштова дiяльнiсть, сфера громадського харчування та ^i види послуг (у т.ч. т^ якi потребують високих трудозатрат, ручно1 працi) 54,3

Переробне виробництво, промисловють 10,4

Послуги у сферi будiвництва, будiвельнi роботи 10,2

Торгiвля (оптова та роздрiбна), ремонтнi послуги, автосервю та iн. 6,4

Сiльське, лiсове та рибне господарство (у т.ч. сезоны роботи) 5,2

lншi види роб^ та послуг 13,5

Примтка. [12;16].

Украшськ трудови мiгранти перерахували до Украши: у 2017 р. - 9,3 млрд. дол. США; у 2018 р. - бтя 11 млрд. дол. США (переведено офщшно, через банквськ структури) [12]. За експертними оцшками, трудовi мiгранти з Украши, в цтому, використовуючi рiзнi (у т.ч. «тiньовi») варiанти фiнансових переказiв, перевели до домогосподарств Украши у 2018 р. приблизно 16 млрд. дол. США. Отже, на короткостроковому часовому пер^ - трудова мiграцiя несе для Украши бтьше переваг (зменшуе безробггтя, залучае валюты надходження до краши). Натомють, на довгостроковому часовому пер^ - трудова мiграцiя несе для Украши велик ризики та проблеми: постаршня населення (у 2018 р. - на 1 працюючого припадало вже 1,2 пенсюнера) [12], а до 2020 р. очкуеться, що на 1 офщшно працевлаштовану особу буде припадати щонайменше 2 пенсюнери, що загострить проблему дефщиту державного бюджету, постаршня наци, спричинить падшня купiвельноï спроможносп домогосподарств та ш. Розвиток ринку працi в УкраМ е вiдкритим щодо свiтового ринку пращ. Економiчно-активне населення Украïни у випадку, якщо не знаходить роботи на нащональному

ринку пращ, активно ви!жджае на зоробгтки за кордон. Так тенденци вкрай негативно позначаться на внутрГшньому економГчному розвитку Укра!ни вже найближчого часу, зокрема - через дефщит робочо! сили на внутрГшньому ринку, вщтк молодк Така ситуащя потребуе розробки та впровадження науково-обфунтовано! державно! полГтики щодо реформування укра!нського ринку пращ, узгодження принцитв та стандарт його розвитку ¡з свгтовими стандартами функщонування цивтГзованого свгтового ринку пращ. Тому на порядку денному для Укра!ни постае виклик щодо реформування нацюнального ринку пращ, проблема щодо оптимГзацГ! процеав входження Укра!ни до свгтового ринку пращ у ХХ1 ст

Висновки вщповщно до статтi. Свгтовий ринок пращ корелюе свш розвиток ¡з загальними тенденщями динамки свггово! економГчно! кон'юнктури, залежить вщ стадш економГчного циклу (спад, депреая, економГчне пщнесення, «пк»), вщ демографГчно! ситуацГ! в кра!ш та у свт, вщ характеру та спрямованост структурно! перебудови економки кра!н та ¡нтегращйних угрупувань кра!н свгту. Характеризуючи основы стратепчш прюритети розвитку свггового ринку пращ слщ вщзначити наступш: реформування системи оплати пращ у вах кра!нах свгту у бк зростання рГвня оплати пращ при збереженн суттевих розбГжностей у розмГрах заробгтно'! плати (погодинно! та мюячно!) для розвинутих кра!н свгту та кра!н, що розвиваються.

Основы тенденци' розвитку свггового ринку пращ формуються пщ впливом базових прюритетГв реформування свггового ринку пращ, становлення ушфкованих правил, нормативГв та стандарт розвитку як для нацюнального, так i для свггового ринку пращ. У ХХ1 ст. нормативно-правове забезпечення функщонування свггового ринку пращ (та його складових - нащональних ринмв пращ) охоплюе наступш напрямки та стратепчш прюритети: захист прав працюючого населення, що передбачае встановлення правил, норм та умов прийому на роботу та звтьнення пращвнимв; недопущення будь яких рГзновидГв дискримшацГ! (за вком, статтю, релИйними уподобаннями та ¡н.) при прийомГ на роботу та в процеа звтьнення пращвникв з роботи. Удосконаленню пщлягае система оподаткування малого бГзнесу, доходГв самозайнятих та найманих пращвникв; недопущення подвшного оподаткування трудових мГгрантГв. Серед прюритетГв розвитку свггового ринку пращ - встановлення ушфкованих сощальних гарантш для найманих пращвнимв (оплата лкарняних, вщпустки, визначення умов оплати пращ нормових та позанормових робочих годин, роботи у шчну змшу, у вихщш та святковГ дш); сощальних гарантш для працюючого населення (виплат по безробгттю, виплат у зв'язку ¡з народженням дитини, виплат лкарняних тощо).

Стратепчним прюритетом розвитку свггового ринку пращ стае узгоджена полгтика мГжнародних оргашзацш та нащональних урядГв кра!н свгту щодо легалГзацГ! ринку робочо! сили, нарахувань та виплат пщприемцями, роботодавцями офщшно! «бто!» заробгтно! плати. У свгтовш практищ ушфкацГ! пщлягае i встановлення офщшно! тривалост робочого часу, робочого тижня, термов вщпочинку найманого пращвника, унормування умов та стандарт безпеки пращ працюючого. У розвинених кра!нах свГту у 2018 р. i надалГ прослщковуеться тенденщя щодо переходу до 4-х денного робочого тижня; унормовуються стандарти роботи за системою «фркпанс», робота на дому.

Стратепчш зрушення на свгтовому ринку пращ очкуються внаслщок переходу розвинутих кра!н свГту та кра'!н-лщерГв свггового розвитку до нового технолопчного укладу, в основГ якого - «1ндустрГя 4.0», цифрова економка та 1Т-технологГ!. Так структурно-шновацшш зрушення вже найближчого часу призведуть до структурних змш на нащональних ринках пращ майже вах кра!н свГту, а також i на свгтовому ринку пращ, що проявиться через лквщащю традицшних професш (наприклад - водш, касир, листоноша, бармен, ¡н.) та обумовить появу щло! низки нових спещальностей та професш на основГ синергГ! та сумюництва спещальностей, освоення 1Т-технологш, задГяння креативного потенщалу людського капгталу.

Серед стратепчних прюритетГв реформування свггового ринку пращ слщ назвати: легалГзащю зайнятосп, протидш «торпвлГ людьми» та нелегальнш експлуатацГ! робочо! сили, недопущення експлуатацГ! дитячо! пращ; протидГя вам формам дискримшацГ! (за вком, статтю, культурними, релкшними уподобаннями людини), протидГя «тГнГзацГ!» найму та отримання доходГв на ринку робочо! сили; захист прав та свобод пращвникв та трудових мГгрантГв на свгтовому ринку працГ.

Серед стратепчних прюритет1в розвитку свГтового ринку пращ - унормування процеав трудово! м1грацГ!. У ХХ1 ст. щ питання вирГшуються мГжнародними органГзацГями, у т.ч. через ушфкащю процесГв захисту прав трудових мГгрантГв; визначення свгтових стандартГв та унГфГкацГ! умов роботи для найманих пращвникв, через систему сощального захисту трудових мГгрантГв. Йдеться про видачу дозволГв на працю для трудових м1гранлв («трудових вГз»), унормування тривалостГ перебування трудових мГгрантГв на територГ! приймаючо! кра!ни; запровадження квот та дозволГв для прийому на роботу трудових мГгрантГв; запровадження мехашзму офГцГйно! реестрацГ!, укладання договорГв страхування для працюючих трудових мГгрантГв; врегулювання питань медичного страхування, виплат трудових мГгрантГв для набуття права на пенсшне забезпечення в кра!ш-перебування (чи на батькГвщинГ) пГсля настання пенсшного вку; усунення подвГйного оподаткування доходГв трудових мГгрантГв. Серед адмшютративних мехашзм1в протидГ! нелегальнГй трудовГй м1грацГ! -розробка та впровадження правил та норм депортацГ! трудових мГгрантГв, запровадження стандартГв та механГзмГв щодо легал1зацГ! тГньового ринку працГ та мЫм1зацГ! обсягГв нелегально! трудово! м1грацГ! у приймаючих кра!нах. СтратегГчним прюритетом на свГтовому ринку працГ стае недопущення будь-яко! форми дискримГнацГ! (за нащональнютю, статтю, релГгГйними та культурними ознаками).

До стратепчних прюритет1в реформування ринку пращ Укра!ни, як складово! свгтового ринку працГ, слГд вщнести: введення в Укра!нГ мГжнародних стандарт щодо захисту прав працюючих; пщвищення рГвня оплати

працi до стандарлв краТн GC, недопущення Bcix pi3HOB^iB дискримшаци та «пшзацп» ринку пращ, легалiзацiя доходiв працедавцiв, самозайнятих та найманих пращвниш, захист прав та свобод економiчно-активного населення, дотримання сощальних гарантш для Bcix найманих пращвниш, що працюють на внутрiшньому ринку УкраТни, а також для украТнських трудових мiгрантiв.

Перспективи подальших розвщок у цьому напрямку.

У ХХ1 ст. cтратегiчнi прiоритети розвитку св^ового ринку працi напряму будуть пов'язан i3 розвитком та активiзацieю мiграцiйниx процеciв. Мiграцiйнi потоки у свт будуть формуватися як внаcлiдок загострення вмськових, полiтичниx, етнiчниx та релИйних конфлiктiв, так i внаcлiдок еколопчних катаклiзмiв, глобальноТ змiни клiмату -пщтоплення територiй, збiльшення кiлькоcтi шматичних бiженцiв, бiженцiв з краТн внаслщок неcтачi питноТ води, загроз голоду та загострення Ыших гуманiтарниx, еколопчних та сощальних проблем людськоТ цив^зацп. Процеси масовоТ м^рацп населення континен^в кардинально змiнять не тiльки ситуацю на cвiтовому ринку працi, але, ймовiрно, й полiтичну карту св^у у ХХ1 ст. Цi питання потребують подальших системних наукових дослщжень.

Список використаних джерел

1. Лiбанова Е., Палй О. Ринок прац та со^альний захист: навч. посб. КиУв : Вид-во СоломУУ Павличко «Основи», 2004. 491 с.

2. Малиновська О. А. Мiгранти, мiграцiя та УкраУнська держава : аналiз управл'1ння зовн'шн'ши мгра^ями: Монографiя. КиУв : Вид-во НАДУ, 2014. 236 с.

3. Borjas G. Economic Research on the Determinants of Immigration: Lessons for the European Union. World Bank Technical Paper, 2014. 438 р.

4. Jansen, Y., Celikates, R., de Bloois, J. The Irregularization of Migration in Contemporary Europe. Detention, Deportation, Drowning. London - New York, Rowman & Littlefield, 2015. 638 р.

5. Zolberg A. The Matters of State: Theоrithing immigration policy. The Handbook of International Migration / Ed by C. Hirschman, P. Kasinitz, J. De Wind. New York, 2016. P. 71-93.

6. Meyers E. Theories of international migration policies - a comparative analysis. International migration review. 2017. Vol. 34. №. 4. р. 46-52.

7. Wickramasekara P. Bilateral agreements and memoranda of understanding on migration of low skilled workers: a review; International Labour Office. Geneva, 2015. 395 р.

8. Zogata-Kusz A. Theoretical Perspectives on Immigration Policy and Politics. Contemporary European Studies. 2017. No. 1. Р. 74-86.

9. Оф^йний сайт Департаменту економ'чних i сощальних питань ООН (п'дрозд'т народонаселення). URL: http://www.un.org/en/development/desa/population/migration/index.shtml

10. Оф^йний сайт МiжнародноУ оргашзацИ з м'грацИ. Агентство ООН з питань м'грацИ. URL: http://iom. org.ua/ua/migraciyne-zakonodavctvo

11. Оф^йний сайт Свростату. URL: https://ec.europa.eu/eurostat

12. Оф^йний сайт ДержавноУслужби статистики УкраУни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

13. Оф^йний сайт М'жнародноУорган'зацУУпрац (International Labour Organization, ILO). URL: http://www.ilo.org

14. Оф^йний сайт Фонду орган'/зац'УУ Об'еднаних на^й у галуз'1 народонаселення (ECOSOC). URL: www. un.org/ru/ecosoc/unfpa

15. International Migration Outlook. Continuous Reporting System on International Migration. Annual Reports 2006-2017/ OECD. URL: http://www.oecd-ilibrary.org

16. Оф^йний сайт ДержавноУ мiграцiйноУ служби УкраУни. URL: https://dmsu.gov.ua

References

1. Libanova, E. (2004). Rynok pratsi ta sotsialnyi zakhyst. [Labor market and social security]. Kyiv, Vyd-vo Solomii Pavlychko «Osnovy», 491 p.

2. Malynovska, O. A. (2014). Mihranty, mihratsiia ta Ukrainska derzhava : analiz upravlinnia zovnishnimy mihratsiiamy [Migrants, migration and Ukrainian state: analysis of external migration governance]. Monohrafiia. Kyiv, Vyd-vo NADU, 236 p.

3. Borjas, G. (2014). Economic Research on the Determinants of Immigration: Lessons for the European Union. World Bank Technical Paper, 438 р.

4. Jansen, Y., Celikates, R., de Bloois, J. (2015). The Irregularization of Migration in Contemporary Europe. Detention, Deportation, Drowning. London - New York, Rowman & Littlefield, 638 р.

5. Zolberg, A. (2016). The Matters of State: Theоrithing immigration policy. The Handbook of International Migration. Ed by C. Hirschman, P. Kasinitz, J. DeWind. New York. P. 71-93.

6. Meyers, E. (2017). Theories of international migration policies - a comparative analysis. International migration review. 34, 4. р. 46-52.

7. Wickramasekara, P. (2015). Bilateral agreements and memoranda of understanding on migration of low skilled workers: a review. International Labour Office. Geneva. 395 р.

8. Zogata-Kusz, A. (2017). Theoretical Perspectives on Immigration Policy and Politics. Contemporary European Studies, 1, 74-86.

9. UN Department of Economic and Social Issues. URL: http://www.un.org/en/development/desa/ population/migration/index.shtml

10. UN International Organization of Migration. URL: http://iom.org.ua/ua/migraciyne-zakonodavctvo

11. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat

12. State Statistics of Ukraine. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

13. International Labour Organization (ILO). URL: http://www.ilo.org

14. UN Economic and Social Council. (ECOSOC) URL: www.un.org/ru/ecosoc/unfpa

15. International Migration Outlook. Continuous Reporting System on International Migration. Annual Reports 2006 - 2017/OECD. URL: http://www.oecd-ilibrary.org

16. State Migration Service of Ukraine. URL: https://dmsu.gov.ua

ДАН1 ПРО АВТОРА

Бта Свгглана Олексмвна, професор кафедри мiжнародних eKOHOMi4HMx вщносин i 6i3Hecy, професор, доктор наук з державного управлшня.

Факультет мiжнародних вщносин (ФМ1).

Нацюнальний авiацiйний ушверситет (НАУ),

просп. Космонавта Комарова 1, м. Кив, 03680, Украша.

e-mail: svbila [email protected]

orcid.org/0000-0003-3909-5054

Researcher ID : F-7237-2018

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Белая Светлана Алексеевна, профессор кафедры международных экономических отношений и бизнеса, профессор, доктор наук государственного управления, заслуженный экономист Украины. Факультет международных отношений (ФМО). Национальный авиационный университет (НАУ), просп. Космонавта Комарова 1, г. Киев, 03680, Украина. e-mail: svbila [email protected]

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

DATA ABOUT THE AUTHOR

Bila Svitlana, Professor of International Economic Relations and Business Department, Professor, Doctor of Public Administration, Honored economist of Ukraine. Faculty of International Relations (FIR). National Aviation University (NAU), prosp. Kosmonavta Komarova 1, Kyiv, 03680, Ukraine. e-mail: svbila [email protected]

Подано до редакци 16.03.2019 Прийнято до друку 27.03.2019

УДК 330.322 https://doi.org/10.31470/2306-546X^019-41-119-126

НАПРЯМИ ОПТИМ1ЗАЦП 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО КЛ1МАТУ В УКРА1Н1

Кужелев М. О., Плахотнюк В. В.

Предметом досл'1дження виступають економiчнi в'дносини, як виникають у процес функцонування '¡нвестицшного ринку УкраУни.

Мета роботи - на основ/ системного анал'зу дати оцнку iнвестицiйному кл'!мату УкраУни, виявити проблемнi аспекти та стримуючi чинники його формування в сучасних умовах, а також визначити прiоритетнi напрями його оптим'зацп.

Методолог'чною основою статтi стали методи анал'зу та синтезу, статистичн методи, в тому числ! графiчний метод, методи порiвняння та узагальнення.

Результати роботи. У статт/ проведено статичний аналiз основних макроеконом'чних показниюв '¡нвестицшного ^мату УкраУни. Виявлено, що iнвестицiйний кл'шат держави залишаеться несприятливим для зовншнього ¡'нвестора. В'дпов'дно виявлено ряд проблем та запропонован шляхи Ух виршення для покращення '¡нвести^йного середовища держави.

Галузь застосування результат¡в. Фнансов!' ринки, формування '¡нвестицшного кл'шату УкраУни, перспективи розвитку '¡нвестицшного середовища краУни.

Висновки. 1нвести^йний кл'шат УкраУни, попри позитивну тенден^ю, залишаеться несприятливим. КраУна мае невисок показники у св/'тових рейтингах. В 'дпов 'дно, кер'тництво держави повинно спрямовувати зусилля на покращення '¡нвестицшного '¡м'джу держави шляхом проведення д 'евих реформ, створенням належноУ 1'нвестиц1'йно'У нфраструктури, приведення у вдповднсть до св/'тових та европейських стандарт'¡в втчизняного законодавства тощо.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука