CC BY
30
Soto, E. Zagadka kapitala [The Mystery of Capital]. Moscow: Olimpik-Biznes, 2004.
Smit, A. Issledovanie o prirode i prichinakh bogatstva narodov [The Wealth of Nations]. Moscow: Sotsekgiz, 1962.
Sey, Zh.-B. Traktat po politicheskoy ekonomii [A treatise on political economy]. Moscow: Delo, 2000.
Samuelson, P., and Nordkhaus, V. Ekonomika [The Economy]. Moscow: Viliams, 2008.
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainyza 2013 r. [Statistical Yearbook of Ukraine for 2013]. Kyiv: Konsultant, 2013.
Unkovska, T. "Makroekonomichne modeliuvannia: suchasni vyklyky i perspektyvy rozvytku" [Macroeconomic Modeling: Challenges and prospects]. Makroekonomika, no. 2 (2013): 43-60.
УДК 339.924
НАПРЯМИ ФУНКЦ1ОНАЛЬНО1ТРАНСФОРМАЦИ СУБ'Ш1В М1ЖНАРОДНИХ В1ДНОСИН ЗА уМОв ГЛОБАЛ1ЗАЦ11 СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1КИ
© 2014 ДАЛЕВСЬКА Н. М.
УДК 339.924
Далевська Н. М. Напрями функцюнально''' трансформацм суб'екпв мiжнародних вiдносин за умов глобалiзацii'
CBiTOBOi' економiки
Метою cmammi е визначення структурних компонент/в функц/ональноi трансформацП суб'ект/в м/жнародних в/дносин у межах св/тового пол/тико-економ/чного простору, досл/дження основних /мператив/в формування геоеконом/чних /нтерес/в суб'ект/в м/жнародних в/дносин, роз-гляд стратеги балансу штереав суб'ект/в м/жнародних в/дносин на засадах штеграцшного партнерства. У статтi проанал/зовано сп/в/снування суб'ект/в м/жнародних в/дносин у межах свтового пол/тико-економ/чного простору. Використано метод нституцшного анал/зу, який дозволив провести досл/дження напрям/в функционально! трансформации суб'ект/в м/жнародних в/дносин за умов глобал/заци св/товоi економ/ки. Об(рун-товано необх/дн/сть забезпечення нац/ональних штереав держав через штернацюнал/зац/ю господарських зв'язк/в м/ж суб'ектами м/жнародних в/дносин / лег/тимац/ю м/жнародноi влади. Запропоновано схему структурних компонент/в функцюнальноi трансформац/i суб'ект/вм/жнародних в/дносин у межах св/тового пол/тико-економ/чного простору. Розроблено вих/дн/ позицИ штереав суб'ект/в м/жнародних в/дносин на засадах /нте-грацйного партнерства. Зроблено висновок, що баланс /нтерес/в суб'ект/в м/жнародних в/дносин визначаеться р/внем розвитку в/дцентрових / доцентрових сил з урахуванням щльност/ та характеру соц/альних комун/кацй у межах св/тового пол/тико-економ/чного простору. Ключов'! слова: м/жнародн/ в/дносини, суб'екти м/жнародних в/дносин, св/товий пол/тико-економ/чний прост/р, /нтеграц/йне партнерство, гло-бал/зац/я св/товоi економ/ки. Рис.: 1. Табл.: 2. Б'бл.: 26.
Далевська Наталiя Михайл'юна - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра економ/чноi теор/i та державного управл/ння, Донецький нацо-нальний техн/чний ун/верситет (вул. Артема, 58, Донецьк, 83001, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 339.924
Далевская Н. М. Направления функциональной трансформации субъектов международных отношений при условиях глобализации мировой экономики
Целью статьи является определение структурных компонентов функциональной трансформации субъектов международных отношений в пределах мирового политико-экономического пространства, исследование основных императивов формирования геоэкономических интересов субъектов международных отношений, рассмотрение стратегии баланса интересов субъектов международных отношений на принципах интеграционного партнерства. В статье проанализировано сосуществование субъектов международных отношений в пределах мирового политико-экономического пространства. Использован метод институционального анализа, позволяющий провести исследование направлений функциональной трансформации субъектов международных отношений в условиях глобализации мировой экономики. Обоснована необходимость обеспечения национальных интересов государств через интернационализацию хозяйственных связей между субъектами международных отношений и легитимацию международной власти. Предложена схема структурных компонентов функциональной трансформации субъектов международных отношений в пределах мирового политико-экономического пространства. Разработаны исходные позиции интересов субъектов международных отношений на принципах интеграционного партнерства. Сделан вывод о том, что баланс интересов субъектов международных отношений определяется уровнем развития центробежных и центростремительных сил с учетом плотности и характера социальных коммуникаций в пределах мирового политико-экономического пространства. Ключевые слова: международные отношения, субъекты международных отношений, мировое политико-экономическое пространство, интеграционное партнерство, глобализация мировой экономики. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 26.
Далевская Наталия Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономической теории и государственного управления, Донецкий национальный технический университет (ул. Артема, 58, Донецк, 83001, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.924
Dalevska N. M. Directions of Functional Transformation of International Entities within Globalized World Economy
The article is aimed at identifying the structural components of functional transformation of international entities within the frame of global political and economic space, studying of the basic imperatives of forming of geo-economical interests of international actors, exploring of strategy to balance the interests of international entities on the principles of integration and partnership. The article analyzes the co-existence of international actors within the global political and economic space. The method of institutional analysis, which allows to carry out a study on the functional transformation of international relations within globalized world economy, was used. The necessity of ensuring the national interests of states through the internationalization of economic relations between the international entities, as well as need for legitimization of an international authority, were substantiated. A scheme of structural components of a functional transformation of international entities within the global political and economic space is proposed. The initial positions of interests of international entities on the principles of integration partnership were elaborated. It is concluded that the balance of interests of international entities is determined by the level of development of the centrifugal and centripetal forces, taking into account the density and character of social communication within the worldwide political and economic space. Key words: international relations, international entities, worldwide political-economic area, integration partnership, globalization of the world economy. Pic.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 26.
Dalevska Nataliya M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Economics and Public Administration, Donetsk National Technical University (vul. Artema, 58, Donetsk, 83001, Ukraine) E-mail: [email protected]
Розвиток складност та динамiчностi свiтового гос-подарства обумовлюе необхiднiсть змiн шститу-цiйного базису мотивацшно1 та комушкативно1 дiяльностi суб'ектiв мiжнародних вiдносин. Це приводить до змш у структур потреб суб'ектiв мiжнародних вцносин, розмайтя форм мiжнародного сшвробини-цтва в межах свггового полiтико-економiчного простору. Отже, необхцною умовою для дослцження напрямiв функцюнально1 трансформаци суб'екпв мiжнародних вiдносин е, безумовно, визнання 1хньо! неоднорiдностi. Це актуалiзуе одне з найважливших завдань щодо ра-цiоналiзацií мiжнародноí влади - розв'язання протирiч мiжсистемного та iерархiчного характеру.
Вивченню проблем функцюнально1 трансформаци суб'ектiв мiжнародних вiдносин за умов глобалiзацií св^во! економiки присвяченi пращ таких авторiв, як С. Амш [1], Дж. Аррiгi [2], О. Бкорус [3], У. Бек [4], I. Вал-лерстайн [5], П.-М. Галлуа [6], А. Гальчинський [7], В. Дементьев [8], Р. Жирардет [9], М. 1ванов [10], М. Кастельс [11], Г. Колодко [12], П. Кругман [13], Д.-Ж. Маннинг [14], Ю. Мацейко [3], М. Портер [15], В. Оденко [16], Дж. Сорос [17], Е. Тоффлер [18], Ф. Утар [1], А. Фшпенко [19], Ф. Фукуяма [20] та ш.
У науковш лiтературi суть функцюнально1 трансформаци суб'екйв мiжнародних вiдносин пов'язуеться з уявленням про розподк владних повноважень i еконо-мiчних ресурсiв, !х соцiальним вiдтворенням з позицiй геополпичних, геоекономiчних, iнституцiйних та iнших ознак. Це, у свою чергу, створюе новi засади визначення стратегiчних штерейв суб'ектiв мiжнародних вiдносин, дослiдження детермшант зростання впливу суб'ектiв мiжнародних вцносин на формування шституцшно1 iнфраструктури глобалiзацií св^во! економiки.
Метою статтi е визначення структурних компонента функцюнально1 трансформаци суб'ектiв мiжнародних в1дносин у межах свитого полiтико-економiчного простору, досл1дження основних iмперативiв формування геоекономiчних iнтересiв суб'ектiв мiжнародних вцно-син, розгляд стратеги балансу штерейв суб'екпв мiжна-родних вiдносин на засадах штеграцшного партнерства.
Основу анал1зу функцюнально1 трансформаци суб'ек-тiв мiжнародних вцносин складае змiст 'й визначення на понятшному рiвнi. Головна характеристика суб'екта мiжнародних вiдносин - його функцюнальна дiяль-нiсть, яка знаходить вцображення та закрiплюеться рiзними формами сощально1 центифжаци, включаючи цiннiсно-нормативну сферу, шституцшну характеристику i межi лептимно1 ди. У цьому планi суб'ект мiжнарод-них вiдносин iнституцiалiзуеться, набуваючи сощально-статуснi конфиураци, специфiку дiяльностi та оргашза-ци. Пов'язано це з тим, що сучасне свиове господарство репрезентуе складне i багатомiрне розмаитя суб'ектiв мiжнародних вiдносин (рис. 1).
Адже глобалiзацiя свiтового господарства прояв-ляе свою сутнiсть у розтиш та диференщаци усталених сощальних iнституцiй. Радикальнiсть суспкьних пере-творень зумовлюе гостру боротьбу цiннiсних орiента-цiй, що вiдповiдним чином вцбиваеться на виборi прь оритетiв св^вого iнтеграцiйного розвитку. Найбкьш суттевий вплив на напрями функщонально1 трансформаци суб'ектiв мiжнародних вiдносин за умов глобаль заци св^во! економiки мають: 1) метакорпоратизацiя, проявами яко'1 е формування глобальних виробничих та шновацшних мереж з розвитком внутрiшнього шдпри-емництва i децентралiзацiя компанiй (круговi корпора-ци, горизонтальнi корпораци, квазколдинги, проектнi товариства, вiртуальнi корпораци); 2) екологiзацiя ви-робництва i середовища життедiяльностi; 3) посилення впливу мирацшних потокiв, потокiв капiталiв, товарiв на традицшш та вiдноснi конкурентнi переваги краш, регiонiв у свiтовому полiтико-економiчному просторi; 4) поглиблення структурних асиметрш у процесах ало-каци виробничих факторiв у нацiональних i регюналь-них економiках; 5) виникнення потужних перерозпо-дкьчих конфлiктiв через обмежешсть ресурсiв, шститу-цiоналiзацiя кластерiв; 6) посилення влади недержавних суб'ектiв; 7) вплив формальних i неформальних шститу-тiв на нагромадження соцiального кашталу; 8) наявнiсть глобальних фiнансових дисбаланйв; 9) формування ба-гатополярностi свиоустрою тощо [21, с. 173 - 190].
О
о =п
Е? со
о
о <
Рис. 1. Сшвкнування суб'екпв мiжнародних вiдносин у межах свiтового полiтико-економiчного простору
<
О ш
о о =п
Е?
GQ
о
О
Q_ <
Розглядаючи фундаментальну змшу природи мьж-державного суперництва, варто враховувати, що в минулому держави боролися за контроль над територieю i розташованими на нiй ресурсами. Сьогод-ш ж держави все бкьше конкурують за ринковi частки в межах свьтового полiтико-економiчного простору. У цьому сyперництвi територiя вже не е основою для виробництва суспкьного блага. Зрозумко й те, що на сучасному еташ свiтового економiчного розвитку держави конкурують за залучення кашталу з позицiй на-цюнальних iнтересiв у зовнiшнiй полiтицi. При цьому важливо мати на уваз^ що держава змушена роздкяти владш повноваження в економiцi й громадському жит-тi з iншими суб'ектами, що включають не ткьки ТНК, банки, бухгалтерсью та юридичнi фiрми, мiжнароднi ш-ститути, а й мiжнароднi неyрядовi оргашзаци. Трансна-цiоналiзацiя ринкiв посилила позици глобальних фiрм i, як наслiдок,- сприяла формуванню потреб держав бути привабливими для них. Всередиш само! держави влад-нi повноваження все частiше розподкяються мiж цен-тральним урядом i мiсцевою владою [22, с. 137 - 138].
Звкно, кожна держава свггу мае власне мiсце серед суб'екйв мiжнародних вiдносин. Воно не може бути по-стiйним, «офщшно закрiпленим», проте в1дтворюе ре-альш мiжнароднi стосунки на певний час. Так, держава може бути: наддержавою, глобальним лiдером; великою свiтовою державою; регюнальним лiдером; державою-партнером; державою-аутсайдером. Виникнення над-держав стало ознакою бшолярного протистояння двох систем шсля Друго'1 свЬтово! вшни. Саме щ держави перебрали на себе надвшськову потугу й одержали умо-ви консолцувати iншi кра'1ни i диктувати свою волю як партнерам, так i кра!нам, що лишилися за межами бЬ-полярного утворення [23, с. 127]. РЬзниця в темпах еко-номьчного зростання традицiйних л^д^в свЬтово! еко-номжи (зокрема G-7) та економж, що розвиваються, е особливою рисою сучасного етапу розвитку глобально! економжи та одшею з вагомих диспропорцш розвитку свьтового господарства (табл. 1). Важливо тдкреслити, що асиметричне протистояння припускае перш за все
яюсну рiзницю мiжнародних акторiв - протиборство не мiж сильною й слабкою державою, а мiж соцiальними спкьнотами, що сповiдують рiзнi цiнностi та викори-стовують рiзнi способи конкурентно! боротьби. Слаб-кий мiжнародний гравець завдяки iдентичним техно-логiчним можливостям одержуе додатковi можливостi економiчно! та сощально! трансформац!!.
Водночас сучаснi технологи, передуам шформа-цiйно-комунiкацiйнi, дають змогу сильному м!жнарод-ному актору збкьшити свою могутшсть, а також опти-мiзувати Г! використання й управлшня нею. На думку О. Лозовицького, проблема трансформац!! суб'ектiв дЬ-яльност держави в шформацшних системах ! мережах сьогодш набула особливо! актуальност та перебувае в центр! уваги провцних краГн свггу, а обгрунтування на-прям!в ! способ!в Г! розв'язання е нар!жним каменем !х внутршньо! та зовншньо! политики. Проте, технолопч-ний прогрес суттево змшюе саме поняття державно! мо-гутносй й традицшш основи сшввцношення спкьнот у свт, роблячи в!дносним традицшний подк на сильних ! слабких учасниюв м!жнародних в!дносин [25]. Як на-сл!док, на структурному р1вш поглиблюеться глобальна конфронтац1я м!ж !ерарх!чними ! мережевими структурами. Усе це засвцчуе, що у сучасному мережевому, або шформацшно ор!ентованому конфлжй, бкьш вагомою стае саме структурна й доктринальна перевага, шж тех-нолопчна [9, с. 22].
Отже, будь-яка взаемод1я суб'екйв м!жнародних в!дносин визначаеться метою. У випадку спшпа-дання цкей виникае потреба в штеграцшнш мо-тиваци. Якщо цш протилежш, формуеться конфлжтна ситуац1я, яка може виршитись чи за допомогою компро-мку, чи за допомогою взаемод!! типу тиску - п1дкорен-ня. Водночас очевидно, що сощальна взаемод1я суб'ектш м!жнародних в1дносин в!дбуваеться за двома напряма-ми: перший пов'язаний з ¡мперативами формування гео-економ!чних штересш, а другий - з! зростанням форм м!жнародного сшвробп'ництва. Це пояснюеться тим, що оргашзацшна цшсшсть суб'екйв м!жнародних вцносин
Таблиця 1
Фактичнi та nporH03Hi MaKpoeKOHOMi4Hi показники розвинутих краУн i краж, що розвиваються (МВФ)
Показник Нк
2001 - 2008 2009 2010 2011 2012 2009 - 20012 2013 - 2016
Р/'чн/' темпи зростання реального ВВП, %
CBIT 4,0 -0,5 5,0 4,4 4,5 3,3 4,6
Розвинут кражи 2,1 -3.4 3,0 2,4 2.6 1,1 2,4
Кражи, що розвиваються 6,6 2,7 7,3 6,5 6,5 5,7 6,7
Р'мт темпи зростання споживчих щн, %
Розвинут кражи 2.2 0,1 1,6 2,2 1,7 1.4 1,8
КраТни, що розвиваються 6,8 5,2 6,2 6,9 5,3 5,9 4,0
Баланс поточного рахунку, % ВВП
Розвинут кражи -0,9 -0,3 -0,2 -0,3 -0,2 -0,2 -0,4
Кражи, що розвиваються 2,9 1,8 1,8 2,6 2,3 2,1 2,2
<
ш
Джерело: складено автором на 0CH0Bi джерела [24].
дозволяе створити мультиплкативний ефект зростання у свГтовому полiтико-економiчному просторi.
В. Савчук зауважуе, що, з одного боку, об'ективт процеси глобалГзацГ!, що прискорюються суб'ективними зусиллями найпотужнiших в економiчному планi кра'ш, значно скорочують можливост самостiйного вибору варiантiв та шструментГв формування власних конку-рентоспроможних нацюнальних господарських систем кра'1нами, що розвиваються. Однак, з iншого - дшльшсть ТНК, так чи iнакше, сприяе формуванню таких систем -шляхом швестицш, оргашзаци виробництва сучасних видiв продукцГ!, втягування нацiональних пiдприемств в орбпу специфiчних проявiв мiжнародного подГлу пра-цi: у формi внутршньо фiрмових зв'язкiв, створення пiдприемницьких мереж тощо [26, с. 179]. Поряд з про-цесами створення великих вертикально штегрованих структур не слГд залишати поза увагою розвиток малого й середнього бiзнесу та його горизонтально! штеграци на засадах кластерно'1 оргашзаци. Уявляеться, що клас-тери слд розцiнювати як окремий суб'ект мiжнародних вiдносин i, одночасно, як важливий елемент реалГзацГ! регюнально! полижи, забезпечення поеднання штере-сiв держави та окремих регюшв у свитому полГтико-економiчному просторi, розв'язання проблем територь ального устрою, створення сприятливих умов для еко-номiчного спiвробiтництва мiж крашами.
Групування iнтересiв суб'ектГв мiжнародних вГдно-син вiдбуваеться в межах свггового полиико-еко-номiчного простору. У свою чергу, виникае i певна iерархiя територiально-економiчних iнтересiв (нацю-нальних, регюнальних, локальних). Нарештi, рiвень кон-курентоспроможносп та конфлiктностi суб'ектiв мГж-народних вiдносин може або сприяти, або ставати на завадi формувань сощально! солiдарностi щодо норм мiжнародного порядку. За цих умов вихiдними позищ-ями при розробцi стратегГ! балансу штересш суб'ектiв мiжнародних вГдносин можуть виступати: видГлення ключових факторiв впливу на функцюнальну трансфор-мацiю суб'ектГв мiжнародних вГдносин, аналiз сощально-економiчних наслГдкГв та обгрунтування напрямГв функ-цюнально! трансформацГ! суб'ектГв мГжнародних вГдносин у межах свГтового полГтико-економГчного простору на засадах ГнтеграцГйного партнерства (табл. 2).
Отже, рГзномаштшсть суб'ектГв мГжнародних вГдносин е Гмпульсом для вГдцентрових сил механГзмГв са-морегуляцГ! свГтового господарства Г залежить вГд спе-цифГки свГтового полГтико-економГчного простору, сту-пеня його гетерогенность Водночас основною доцентро-вою силою е цшсшсть нацГональних держав у свГтовому полГтико-економГчному просторГ. Це означае, що баланс штересГв суб'ектГв мГжнародних вГдносин визначаеться рГвнем розвитку вГдцентрових Г доцентрових сил з ура-
Таблиця 2
Структурнi компоненти функцюнальноТ трансформацм суб'екпв мiжнародних вiдносин у межах свiтового
полiтико-економiчного простору
Фактори впливу на функцiональну трансформащю суб'еклв мiжнародних вiдносин Соцiально-економiчнi наслiдки Напрями функцюнально! трансформацм
Посилення вза£мозалежностi суб'£к-т1в мiжнародних вiдносин та Тх вза£мо-пов'язанiсть за умов концентрацп банкiвського i фiнансового капталу Змiни домшуючоТ форми орган1зац1йноТ' структури пiдпри£мств i мiжфiрмового спiвробiтництва, застосування боргово-го фшансування державних витрат Розподiл державних боргових зобов'я-зань у св1тов1й економр, деф|цит1в рахункiв поточних операцiй та дефщи-т1в державних бюджетiв
Нерiвномiрнiсть розподiлу благ i випд глобал1зац1Т' Диспропорцiйнiсть розвитку свтэвоТ економiки, нерiвномiрнiсть техноло-гiчного розвитку, поляриза^я доходiв, збiльшення кризових явищ Переважний розвиток «третинного» сектора економiки - надання послуг, створення цткноТ системи мiжнарод-ноТ, нацюнальноТ, регюнально!' безпеки
Перерозподiл економiчно''' влади й контролю, збтьшення вiдкритостi нацiональних економк, ¡нтернац1о-нал1зац1я потокiв капiталу Розвиток мiждержавного економiчного спiвробiтництва, створення механiзмiв узгодження фккальноТ полiтики в мiж-краТ'нн1Й вза£модГ'' на засадах ¡нтегра-цiйного партнерства Удосконалення системи шституцмного забезпечення свтэвого економiчного розвитку, партнерство влади, б1знесу i домогосподарств, спроможнiсть держав контролювати стан навколишнього середовища
Масштабы ¡мм1грац|йн1 процеси Посилення со^альних ризикiв, пов'яза-них з вщмшнктю суспiльних норм, зростання чисельносп домогосподарств, що складаються з одша особи Змiни напрямш руху капiталу в межах свтэвого полiтико-економiчного простору, дотримання оптимального балансу мiж загальнонацiональними та мiжнародними iнтересами
Перетворення знань як продуцента релевантно' ¡нформацГТ на виршальний чинник свiтового економiчного зростання i джерело глобального суспiльного багатства Глобальна конфронтацiя мiж ¡£рарх1ч-ними i мережевими структурами, посилення регюнально!' та локально' суб'£ктностi, соцiально-економiчна конвергенцiя краТн i рег1он1в Мiжрегiональне спiвробiтництво, роз-ширення iнформацiйно-комунiкативних процесiв у свтзвому полiтико-еконо-мiчному просторi, транскордонне i транснацiональне спiвробiтництво, мiжнародна кооперацiя
О О =П
Е? со
о
о <с
<
о
Ш
Джерело: складено автором на основi джерел [11 - 13].
хуванням щ1льност1 та характеру сощальних комушка-цш у межах св1тового пол1тико-економ1чного простору.
ВИСНОВКИ
Динам1чний розвиток глобал1заци св1тово! еконо-м1ки сприяв формуванню досить розгалужено! i складно! структури суб'ект1в м1жнародних в1дносин. Баланс штересш суб'ект1в м1жнародних в1дносин визначаеться р1внем розвитку в1дцентрових i доцентрових сил з ура-хуванням щкьносй та характеру соц1альних комушка-цш у межах св1тового пол1тико-економ1чного простору.
Вар1атившсть напрям1в функцюнально! трансфор-мацп суб'ект1в м1жнародних в1дносин припускае форму-вання певного балансу м1жнародних, нацюнальних i регю-нальних 1нтерес1в на засадах штеграцшного партнерства м1ж владою, б1знесом i домогосподарствами. Саме така стратег1я економ1чного розвитку суб'ект1в м1жнародних в1дносин дозволяе визначити 1мперативи формування геостратепчних 1нтерес1в шляхом використання гнучких систем багатор1вневого глобального управл1ння.
Напрямом подальших досл1джень е вдосконален-ня методологи нормативно! оцшки рентних доход1в суб'ект1в м1жнародних в1дносин i в1дпов1дно шструмен-т1в рентно! пол1тики в межах св1тового пол1тико-еко-ном1чного простору задля шдвищення р1вня ефектив-ност використання ресурс1в i створення сприятливих умов розвитку м1жнародно! коопераци. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Глобализация сопротивления: Борьба в мире / Отв. ред. С. Амин и Ф. Утар / Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. А. В. Бузгали-на. - Изд. 2-е. - М. : Книжный дом и «ЛИБРОКОМ», 2009. - 309 с.
2. Арриги Дж. Адам Смит в Пекине: Что получил в наследство 21 век / Джованни Арриги / [Пер. с англ. Т. Б. Менская]. - М. : Институт общественного проектирования, 2009. - 456 с.
3. Бшорус О. Глобальна перспектива i сталий розвиток : монографiя / О. Бшорус, Ю. Мацейко. - К. : МАУП, 2005. - 492 с.
4. Бек У. Власть и ее оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия / У. Бек / [Пер. с нем. А. Б. Григорьева, В. Д. Седельника ; послесловие В. Г. Федотовой, Н. Н. Федотовой]. - М. : Прогресс-Традиция ; Издательский дом «Территория будущего», 2007. - 464 с.
5. Валлерстайн И. После либерализма / И. Валлерстайн / [Пер. с англ. М. М. Гурвица, П. М. Кудюкина, Л. В. Феденко ; под ред. Б. Ю. Кагарлицкого]. - М. : Едиториал УРСС, 2003. - 256 с.
6. Gallois P.-M. Geopolitique; les voles de la puissance / P.-M. Gallois. - Paris. Fondation pour les etudes de defence nation-ale/Plon, 2000. - 246 p.
7. Гальчинський А. Начала ново! парадигми полiтичноï економп. Постановка проблеми / А. Гальчинський // Економiчна теорiя. - 2012. - № 2. - С. 5 - 16.
8. Дементьев В. В. Экономика как система власти : монография / В. Дементьев / Министерство образования и науки Украины. Донецкий национальный технический университет. -Изд. 2-е. - Донецк : Друк-Инфо, 2006. - 404 с.
9. Girardet R. Problemes contemporains de defense nationale / R. Girardet. - P. : Dalloz, 2004. - 238 p.
10. Иванов Н. Глобализация и общество: проблемы управления / Н. Иванов // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - № 4. - С. 3 - 15.
11. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура / М. Кастельс / [Пер. с англ. под. научн. ред. О. Шкаратана]. - М. : ГУ-ВШЭ, 2000. - 608 с.
12. Колодко Г. В. Мир в движении / Г. В. Колодко / [Пер. с пол. Ю. Чайникова]. - М. : Магистр, 2009. - 575 с.
13. Krugman P. International economics: theory and policy : study guide to accompany / P. Krugman, Maurice Obstfeld . - New York : Harper Collins, 1991. - 298 p.
14. Manning D.-J. The Place of ideology in Political Life / D.-J. Manning, T.-J. Robinson. - L., 2005. - 512 p.
15. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер / [Пер. с англ. под ред. и предисловием В. Д. Шетинника]. -М. : Международные отношения, 1993. - 896 с.
16. Сщенко В. Модифка^я свтэво! економти пщ впли-вом нов™х фактсрв глобально'' трансформацшно! кризи / В. Сщенко // Економка УкраТни. - 2012. - № 5. - С. 18 - 31.
17. Сорос Дж. О глобализации / Дж. Сорос / [Пер. з англ. А. Башкирова]. - М. : Изд-во ЭКСМО, 2004. - 224 с.
18. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. - М. : АСТ, 2004. - 781 с.
19. Фмшенко А. Полiтекономiя свтэвого господарства / А. Фттенко // Журнал европейсько''' економки. - 2012. - Том 11 (№ 1). - С. 3 - 13.
20. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Ф. Фукуяма. - М. : АСТ, 2004. - 592 с.
21. Реформи у глобальнш економр та УкраТна (Аналн тична записка за матерiалами 16-'' пщсумково! мiжнародно''' конференци, м. Гувес, о. Крит. - Гре^я, 23 - 30 вересня 2011 р.). Юрш С., Савельев £., Кириленко О., Мельник А. та ¡н. // Вкник ТНЕУ. - 2011. - № 4. - С. 173 - 190.
22. Алексеенко I. Нацюнальна держава: iмператив трансформацп / I. Алексеенко // Пол1тичний менеджмент. -2009. - № 1. - С. 131 - 139.
23. Мехдiзаде Ф. Фунщя держави у сипемн мiжнарод-них вщносин щодо проблем нацюнально! безпеки / Ф. Мехдiза-де // Пол™чний менеджмент. - 2008. - С. 126 - 134.
24. World Economic Outlook (International monetary Fund). - Washington DC : International Monetary fund, April 2011. -221 p.
25. Лозовицький О. Суб'екти дiяльностi держави в Ы-формацшних системах i мережах за умов глобалiзацN / О. Лозовицький // Електронне фахове видання Державне управлшня: теорiя та практика. - 2011. - № 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Lozovitsky.pdf
26. Савчук В. С. Мiжнародна, або глобальна, пол™чна економiя / В. С. Савчук // Формування ринково''' економки : зб. наук. праць. - Спец. вип. Методолопчы проблеми сучасно''' по-л™чно! економп / М-во осв™ i науки, молодi та спорту Укра'''-ни, ДВНЗ «Ки'вський нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана» ; вщп. ред. О. О. Беляев. - К. : КНЕУ, 2011. - С. 175 - 185.
REFERENCES
Arrigi, Dzh. Adam Smit v Pekine: Chto poluchil v nasledstvo 21 vek [Adam Smith in Beijing: What has inherited the 21st century]. Moscow: Institut obshchestvennogo proektirovaniia, 2009.
Alekseienko, I. "Natsionalna derzhava: imperatyv transfor-matsii" [Nation state: the imperative of transformation]. Politychnyi menedzhment, no. 1 (2009): 131-139.
Bilorus, O., and Matseiko, Yu. Hlobalna perspektyva i stalyi rozvytok [Global perspective and sustainable development]. Kyiv: MAUP, 2005.
Bek, U. Vlast i ee opponenty v epokhu globalizma. Novaia vsemirno-politicheskaia ekonomiia [Government and its opponents in the era of globalization. New-world political economy]. Moscow: Progress-Traditsiia; Territoriia budushchego, 2007.
Dementev, V. V. Ekonomika kak sistema vlasti [The economy as a system of power]. Donetsk: Druk-Info, 2006.
Filipenko, A. "Politekonomiia svitovoho hospodarstva" [Political world economy]. Zhurnalievropeiskoiekonomiky, vol. 11, no. 1 (2012): 3-13.
Fukuiama, F. Konets istorii i posledniy chelovek [The End of History and the Last Man]. Moscow: AST, 2004.
Girardet, R. Problemes contemporains de defense nationale. Paris: Dalloz, 2004.
Gallois, P.-M. Geopolitique; les voles de la puissance. Paris: Fondation pour les etudes de defence nationale; Plon, 2000.
Globalizatsiia soprotivleniia: Borba v mire [Globalization resistance: Fighting in the world]. Moscow: LIBROKOM, 2009.
Halchynskyi, A. "Nachala novoi paradyhmy politychnoi eko-nomii. Postanovka problemy" [Beginning of a new paradigm of political economy. Problem]. Ekonomichna teoriia, no. 2 (2012): 5-16.
Ivanov, N. "Globalizatsiia i obshchestvo: problemy upravle-niia" [Globalization and Society: management problems]. Mirovaia ekonomikaimezhdunarodnye otnosheniia, no. 4 (2008): 3-15.
Krugman, P., and Obstfeld, M. International economics: theory and policy: study guide to accompany. New York: Harper Collins, 1991.
Kastels, M. Informatsionnaia epokha: ekonomika, obshchestvo, kultura [Information Age: Economy, Society and Culture]. Moscow: GUVShE, 2000.
Kolodko, G. V. Mir v dvizhenii [World in Motion]. Moscow: Magistr, 2009.
Lozovytskyi, O. "Sub'iekty diialnosti derzhavy v informatsi-inykh systemakh i merezhakh za umov hlobalizatsii" [The subjects of the state information systems and networks under conditions of globalization]. http://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Lozo-vitsky.pdf
Manning, D.-J., and Robinson, T.-J. The Place of ideology in Political Life. L., 2005.
Mekhdizade, F. "Funktsiia derzhavy u systemi mizhnarod-nykh vidnosyn shchodo problem natsionalnoi bezpeky" [The function of the state in the international system on national security issues]. Politychnyi menedzhment (2008): 126-134.
Porter, M. Mezhdunarodnaia konkurentsiia [International competition]. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniia, 1993.
Soros, Dzh. O globalizatsii [About globalization]. Moscow: EKSMO, 2004.
Sidenko, V. "Modyfikatsiia svitovoi ekonomiky pid vplyvom novitnikh faktoriv hlobalnoi transformatsiinoi kryzy" [Modification of the world economy under the influence of new factors of transformational global crisis]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (2012): 18-31.
Savchuk, V. S. "Mizhnarodna, abo hlobalna, politychna eko-nomiia" [International or global political economy]. Formuvannia rynkovoi ekonomiky. Metodolohichni problemy suchasnoi politychnoi ekonomii (2011): 175-185.
Toffler, E. Tretia volna [Third Wave]. Moscow: AST, 2004.
Vallerstayn, I. Posle liberalizma [After liberalism]. Moscow: Editorial URSS, 2003.
World Economic Outlook (International monetary Fund). Washington DC: International Monetary fund, 2011.
Yurii, S. et al. "Reformy u hlobalnii ekonomitsi ta Ukraina" [Reforms in the global economy and Ukraine]. Visnyk TNEU, no. 4 (2011): 173-190.
УДК 338.2:339.543
М1СЦЕ МИТНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ СЕРЕД ОСНОВНИХ СКЛАДОВИХ II ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
© 2014 ГУБА М. 0.
УДК 338.2:339.543
Губа М. О. Мкце митно''' безпеки держави серед основних складових i'i забезпечення
Метою статт/ е досл/дження сучасного механ/зму забезпечення митноi безпеки держави. Розглядаеться проблематика забезпечення митноi безпеки держави та зд/йснюеться анал/з пров/дних складових, як/ впливають на мехашзм цього процесу. Теоретично обфунтовано / визначе-но м/сце митноi безпеки серед складових ii забезпечення, досл/джено зв'язок митноi безпеки з економ/чною безпекою держави. Об(рунтовано взаемозв'язок митноi безпеки /з зовн/шньоеконом/чною та ф/нансовою пол/тикою держави. Запропоновано п/дх/д до визначення понять «митна безпека», «митне оподаткування» у б/льш широкому розум/нн/. Встановлено м/сце митного оподаткування в систем/ економ/чно'}' безпеки. Досл/джено складов/, як/ впливають на базу митного оподаткування - митну варт/сть.
Ключов'1 слова: економ/чна безпека, зовн/шньоеконом/чна пол/тика, митна безпека, митна варт/сть, митне оподаткування,ф/нансова пол/тика
держави.
Рис.: 2. Ббл.: 8.
Губа Марiя Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, старший викладач кафедри ф/нанс/в / кредиту, Академ/я митноiслужби Украни (вул. Рога-льова, 8, Дн/пропетровськ, 49000, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.2:339.543 Губа М. А. Место таможенной безопасности государства среди основных составляющих её обеспечения
Целью статьи является исследование современного механизма обеспечения таможенной безопасности государства. Рассматривается проблематика обеспечения таможенной безопасности государства и анализируются ведущие составляющие, которые влияют на механизм этого процесса. Теоретически обосновано и определено место таможенной безопасности среди составляющих её обеспечения, исследована связь таможенной безопасности с экономической безопасностью государства. Обоснована взаимосвязь таможенной безопасности с внешнеэкономической и финансовой политикой государства. Предложен подход к теоретическому определению понятий «таможенная безопасность», «таможенное налогообложение» в более широком смысле. Установлено место таможенного налогообложения в системе экономической безопасности. Исследованы составляющие, влияющие на базу таможенного налогообложения - таможенную стоимость. Ключевые слова: внешнеэкономическая политика, экономическая безопасность, таможенная безопасность, таможенное налогообложение, таможенная стоимость, финансовая политика государства. Рис.: 2. Библ.: 8.
Губа Мария Александровна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры финансов и кредита, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.2:339.543 Guba M. O. Place of Customs Security of the State Among the Main Constituents of its Ensuring
The article is aimed to study the contemporary mechanism of ensuring the customs security of the State. Problematics of ensuring the customs security of the State was explored and the key components that influence the mechanism of this process were examined. Place of customs security among its constituents was theoretically grounded and determined, relationship of customs security with the economic security of the State has been explored. Relationship of customs security with foreign economic and financial policies of the State has been substantiated. An approach to the theoretical definition of the notions «customs security» and «customs taxation» in a broader sense was proposed. Place of the customs taxation in the system of economic security has been identified. The constituents, that cause influence on the customs value - basis of the customs taxation, were explored. Key words: foreign economic policy, economic security, customs security, customs taxation, customs value, financial policy of the State. Pic.: 2. Bibl.: 8.
Guba Mariia O. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer of the Department of Finance and Credit, Ukranian Academy of Customs (vul. Roga-lyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) E-mail: [email protected]
