CC BY
21
1лш т этвздмиш
УДК 339.924 : 338.45 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-43-55
ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ 1НСТРУМЕНТ1В В УМОВАХ НОВ1ТН1Х 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ УГОД
Дейнеко О. Т.
Актуальнсть теми досл'дження пояснюеться необх'дн'ютю врахування впливу ¡нтеграц1йних угод, зокрема - про створення зон вльноТ торг1вл1, на перел1к '¡нструмент'в, як держава може використовувати для реал1зац1)' свое)' економ'чно)' пол1тики у сфер1 зовн'шньоеконом'нно)' д'яльност'!, зокрема - на перел1к митних '¡нструмент'в.
У свШ спостергаеться стйке збльшення м1жнародного товарообороту, поеднане з тенденц1ею до поступового зниження торг'вельних бар'ер'т бтьшютю краТн. Посилення ¡нтеграц1йних процес'в позначаеться на широт1 впливу та призводить до скорочення перел1ку митних '¡нструмент'т регулювання економки. Зважаючи на ризики соц1ально-економ1чного та еколог'чного характеру, як виникають при в'дсутност/ або недостатност/ державного регулювання економ'чних процесв, важливим е забезпечення ефективност1 тих митних '¡нструмент'т, використання яких можливе за умовами ¡нтеграц1йних угод. Поряд з цим, увага до митних '¡нструмент'т посилюеться на хвил/ ¡дей «економ'чного патриотизму» що набувають все б'тьшо)' популярност1 в США, €вроп1 та ¡нших краТнах с&ту та критики неол'берал'зму.
Висвтлення питання у працях в/'тчизняних та заруб'жних вчених носить спорадичний характер ¡, зазвичай, прив'язуються до проблеми конкретного ринку або галуз у конкретн1й угод'!. Т. Осташко у ряд! роб1т до та у перш1 роки псля ратифкацТ Угоди про асоцацю мж УкраТною та €С проводила дослдження потенцйних впли&в цеТ угоди на ¡нструменти регулювання окремих галузей економки УкраТни. З точку зору узагальнення практики державного регулювання економки в евро1нтеграц1йних процесах можна вдзначити В. Олеф1ра та О. Митченка, як висвтлюють досв'д БолгарТ, Польщ', РумунТ, краТн Африки, Америки та Близького Сходу.
Вказан вище досл'дження не розглядають окрем1 ¡нститути державного регулювання економки, зокрема митних '¡нструмент'т на глибинному р'тн'!, концентруючись на безпосередньо економ'чних процесах та вплив/ збльшення свободи торг'тельного обороту на нацюнальне виробництво.
Метою досл'дження е анал1з впливу м1жнародних економ'чних процес'в на митн ¡нструменти реал1заци економ'чно)' пол1тики держави, з метою вироблення пропозиц1й щодо ефективного використання цих '¡нструмент'т.
У робот '! використано теоретичний та емпричний методи п1знання в Тх д'алектичному поеднанн'!. При анал1з1 ¡снуючих ¡нтеграц1йних процес'в використано статистико-економ'чн'! методи, зокрема, пор1вняння, граф1чних побудов, а також методи дескриптивноТ та компаративно)' статистики. Для визначення шлях1в ефективного використання митних '¡нструмент'в застосовано компаративн методи, методи анал1зу, синтезу, узагальнення, а також системний метод. використано системний метод.
© Дейнеко О. Т., 2019
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 43
43
У рамках дослiдження розкрито динамiку розвитку iнтеграцiйних процесв та вплив рiзних Ух вид'в на митн '¡нструменти як загалом, так / в окремих галузях. Досл'джено мiжнародний досв'д застосування митних '¡нструмент'т в цих умовах / висвтлено найефективнiшi з них.
Результати цього досл'дження можуть бути застосован в процес формування державноУ економ'чно'У полтики, зокрема щодо зовшшньоеконом'чно'У д'яльност'!, продовольчоУ безпеки, захисту нацонального продовольчого ринку та його окремих сегмент'в, пiдтримки втчизняних виробник'т.
Дослiдження продемонструвало, що у рамках СОТ для контролю товарообороту ефективним е наближення фактичних митних ставок до розмiру зв'язаних. У рамках двостороннх та багатостороннх договор'в ефективним Iнструментом, завдяки гнучкост/ та потенцйним напрямкам застосування, е тарифне квотування.. Зб'тьшення участ/ краУни у регональних та двостороннх торгiвельних договорах хоч! несе у собi ризик створення заплутаного регулятивного «клубка» / торг'тельноУ ¡нтервенцИ, залишае достатню ктькють митних '¡нструмент'в для ефективноУреалiзацíl' державного регулювання економки.
Ключов'1 слова: м'жнародна торгвля, торгiвельна полтика, митн бар'ери, нетарифнi бар'ери, продовольча безпека.
ЭФФЕКТИВНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТАМОЖЕННЫХ ИНСТРУМЕНТОВ В УСЛОВИЯХ НОВЕЙШИХ ИНТЕГРАЦИОННЫХ СОГЛАШЕНИЙ
Дейнеко О. Т.
Актуальность темы исследования объясняется негативным влиянием интеграционных соглашений, в частности - о создании зон свободной торговли, в перечень инструментов, которые государство может использовать для реализации своей экономической политики в сфере внешнеэкономической деятельности, в частности - на перечень таможенных инструментов.
В мире наблюдается устойчивое увеличение международного товарооборота, соединенное с тенденцией к постепенному снижению торговых барьеров большинством стран. Усиление интеграционных процессов негативно влияет на широту воздействия и перечень таможенных инструментов регулирования экономики. Учитывая риски социально-экономического и экологического характера, которые возникают при отсутствии или недостаточности государственного регулирования экономических процессов, важным является обеспечение эффективности тех таможенных инструментов, использование которых возможно по условиям интеграционных соглашений. Вместе с этим, внимание к таможенным инструментам усиливаются на волне идей «экономического патриотизма», которые приобретают всё большей популярности в США, Европе и других странах мира и критики либерализма.
Освещение вопросы в трудах отечественных и зарубежных ученых носит спорадичный характер и, как правило, привязываются к проблеме конкретного рынка или отрасли в конкретном соглашении. Т. Осташко в ряде работ в и в первые годы после ратификации Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС проводила исследования потенциальных воздействий этой сделки на инструменты регулирования отдельных отраслей экономики Украины. С точки зрения обобщения практики государственного регулирования экономики в евроинтеграционных процессах можно отметить В. Олефира и А. Митченка, освещающих опыт Болгарии, Польши, Румынии, стран Африки, Америки и Ближнего Востока.
Вышеуказанные исследования не рассматривают отдельные институты государственного регулирования экономики, в частности таможенных инструментов, на глубинном уровне, концентрируясь на непосредственно экономических процессах и влиянии увеличения свободы торгового оборота на национальное производство.
Целью исследования является анализ влияния международных экономических процессов на таможенные инструменты реализации экономической политики государства, с целью выработки предложений по эффективному использованию этих инструментов.
В работе использованы теоретический и эмпирический методы познания в их диалектическом сочетании. При анализе существующих интеграционных процессов использовано статистико-экономические методы, в частности, сравнение, графических построений, а также методы дескриптивной и компаративной статистики. Для определения путей эффективного использования таможенных инструментов применено компаративные методы, методы анализа, синтеза, обобщения, а также системный метод. использован системный метод.
В рамках исследования раскрыто динамику развития интеграционных процессов и влияние различных их видов на таможенные инструменты как в целом, так и в отдельных отраслях. Исследована международный опыт применения таможенных инструментов в этих условиях и освещены наиболее эффективные из них.
Результаты этого исследования могут быть применены в процессе формирования государственной экономической политики, в частности в сфере внешнеэкономической деятельности, продовольственной безопасности, защиты национального продовольственного рынка и его отдельных сегментов, поддержки отечественных производителей.
Исследование продемонстрировало, что в рамках ВТО для контроля товарооборота эффективно приближение фактических таможенных ставок до размера связанных. В рамках двусторонних и многосторонних договоров эффективным инструментом, благодаря гибкости и потенциальным
направлениям применения, является тарифное квотирование. Увеличение участия страны в региональных и двусторонних торговых договорах хоть и несет в себе риск создания запутанного регулятивного «клубка» и торговой интервенции, оставляет достаточное количество таможенных инструментов для эффективной реализации государственного регулирования экономики.
Ключевые слова: международная торговля, торговая политика, таможенные барьеры, нетарифные барьеры, продовольственная безопасность.
EFFECTIVE EMPLOYMENT OF CUSTOMS INSTRUMENTS IN THE CONTEXT OF THE LATEST INTEGRATION AGREEMENTS
Deineko O. Т.
The relevance of the research topic is explained by the negative impact of integration agreements, in particular the free trade ones, on the list of instruments that the state can use to implement its economic policy in the field of foreign economic activity, in particular - on the list of customs instruments.
There is a steady global increase in international trade, coupled with the tendency to gradually reduce trade barriers by most countries. Strengthening integration processes negatively influence the breadth of influence and the list of customs instruments of economic regulation. Given the socio-economic and environmental risks that arise in the absence or lack of state regulation of economic processes, it is important to ensure the effectiveness of those instruments that may still be used under the terms of integration agreements. Additionally, the attention to the customs instruments is increasing in the context of the «economic patriotism» that is becoming popular in USA, Europe and other countries, together with the criticism of the neoliberalism.
The coverage of the issue in the works of domestic and foreign scholars is sporadic in nature and is usually tied to the problem of a particular market or industry in a particular agreement. In the last years before the ratification of the Association Agreement between Ukraine and the EU, as well as in the first years after, T. Ostashko studied the potential effects of that agreement on the instruments of regulation of certain sectors of the economy of Ukraine. From the point of view of generalization of the practice of state regulation of economy in the European integration processes, it is possible to mention V. Olefir and O. Mitchenok which covers the experience of Bulgaria, Poland, Romania, Africa, America and the Middle East.
The above studies do not consider separate institutes of state regulation of the economy, in particular customs instruments, at a deeper level, focusing on the direct economic processes and the impact of increasing the freedom of trade turnover on national production.
The research objective is to analyse the essence and impact of international economic processes on customs instruments for the implementation of the state economic policy in order to develop proposals for the effective use of these instruments.
The theoretical and empirical methods of cognition in their dialectical combination are used in this work. In the analysis of existing integration processes, statistical and economic methods, in particular, comparisons, graphic constructions, as well as methods of descriptive and comparative statistics are used. Comparative methods, methods of analysis, synthesis, generalization, and also the system method are used to determine the ways of efficient use of customs instruments. system method is used.
The dynamics of the development of integration processes and the influence of their various types on the customs instruments both in general and in separate branches are revealed in the framework of this research. The international experience of using customs instruments in these conditions is investigated and the most effective ones are highlighted.
The results of this research can be applied in the process of formulating the state economic policies, in particular in the context of international economic activities, food security, protection of the national agri-food market and its elements, support of the national manufacturers.
The research has demonstrated that in the framework of the WTO effective applied tariffs may be effectively utilized by approximation to the bound tariffs. Within the framework of bilateral and multilateral agreements, the institute of tariff quote is an effective tool, due to flexibility and potential directions of application, Increasing the country's participation in regional and bilateral trade agreements, albeit with the risk of creating a complicated regulatory «stew» and trade intervention, leaves a sufficient number of customs tools for effective implementation of the state regulation of economy.
Key words: international trade, trade policy, tariffs barriers, non-tariff barriers, food security.
JEL Classification: F15, L51.
Актуальшсть теми дослщження. В умовах глобалiзацN, мiжнародного розподту прац та посилення ролi 30BH^Hb0eK0H0Mi4H0'i дiяльностi у розвитку нацюнальних економк, ефективне формування митноТ пол^ики держави та ТТ реалiзацiя через вщповщж шструменти стають дедалi важлившим та нагальшшим питанням, тим паче з урахуванням того, що з посиленням штеграцшних процеав, притаманних сучасному етапу свтового економiчного розвитку, це ускладняеться.
За загальним правилом, як це вбачаеться з аналггичних та доктринальних джерел [1], штеграцшш процеси, ям збтьшують свободу торгiвлi мiж краТ'нами/блоками, сприяють економiчному зростанню кожного з учаснимв такого штеграцшного процесу. Так, наприклад, для агропродовольчих ринш практично уах краТн, ям пщписали ту чи шшу угоду штеграцшного характеру з бвропейським Союзом, можна виокремити низку закономiрностей, незалежно вщ Тх географiчного розташування, рiвня розвитку чи часу укладання угоди. Це
- збiльшення обсягу та пожвавлення прямих шоземних швестицш, мобiлiзацiя внутрiшнього виробничого потенцiалу, збтьшення обсягу виробництва продукцiï з порiвняно високою доданою вартiстю та значне змщнення експортного потенцiалу агропродовольчого комплексу.
Однак, вищезазначене збтьшення свободи торгiвлi мае i зворотну сторону - зменшення перелiку та обсягу застосування важелiв, якi держава може використовувати задля реалiзацiï свое!' економiчноï пол^ики, у тому числi - у частит продовольчо!' та екологiчноï безпеки. Яскравим прикладом е ситуа^я, що складаеться з виробництвом та експортом соняшникового насшня з Украши - заплановане в економiчнiй частинi Угоди про асо^ацш мiж УкраТною, з одше!' сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським спiвтовариством з атомно!' енергп i !'хшми державами-членами, з шшо!' сторони (далi - Угода про асо^ацш мiж УкраТною та GC), зменшення митного та фiскального навантаження на експорт насшня соняшнику несе у собi цiлий ряд реальних та значних ризиш як для економки (вiдплив сировини вiд переробних пщприемств i зменшення експорту соняшниково!' олiï, продукцiï з бiльшою доданою вартютю та одним з найбтьш успiшних кейсiв розвитку вiтчизняноï промисловосл) так i для навколишнього середовища (сценарш екстенсивного розширення виробництва насшня ^е!' високоенергетично!' та виснажливо!' для футчв культури, який е найбтьш вiрогiдним через низький рiвень техшчно!' оснащеностi дрiбних селянських рослинницьких господарств, нестачу державних кошлв, якi можна було б направити на пщтримку агропродовольчого сектора та несприятливий швестицшний ^мат через волатильнiсть полiтичноï ситуаци i сумнiвнi умови ведення бiзнесу) [2]. При цьому очевиднi шструменти, якi могла б застосувати держава у розумн строки для швелювання ризикiв, в угодi вiдсутнi, а iснуючi у рамках украшського законодавства - обмежен або виключенi для правовщносин з ринками бвропейського Союзу вищезгаданою угодою.
З вищенаведеного вбачаеться, що розумшня того, як ефективно реалiзовувати залишковий iнструментарiй тим бтьш важливе, чим менший його обсяг. Осктьки чiльне мiсце у регулюванш зовнiшньоекономiчноï дiяльностi посiдаe митна пол^ика та митнi iнструменти, дане дослщження концентруватиме свою увагу на !'х частинi.
CTyniHb дослiдження дано! проблеми вченими. Висв^лення питання у працях в^чизняних та зарубiжних вчених носить спорадичний характер i, зазвичай, прив'язуються до проблеми конкретного ринку або галузi у конкретнш угодi - зокрема, варто вщзначити фунтовний внесок украшсько!' вчено!' Т. Осташко, яка у рядi робiт до та у першi роки пiсля ратифкаци' Угоди про асоцiацiю мiж УкраТною та GC проводила дослiдження потенцшних впливiв цieï угоди на шструменти регулювання окремих галузей економки Украши. З точку зору узагальнення практики державного регулювання економки в евроштеграцшних процесах можна вiдзначити В. Олефiра та О. Митченка, якi висв^люють досвiд Болгарiï, Польщi, Румунiï, краТн Африки, Америки та Близького Сходу. Разом з тим, вказан дослщження не розглядають окремi iнститути державного регулювання економки, зокрема митних шструменлв, на глибинному рiвнi, концентруючись на безпосередньо економiчних процесах та впливi збiльшення свободи торгiвельного обороту на нацюнальне виробництво.
Предметом дослiдження е державне регулювання економш в умовах посилення штеграцшних процесiв.
Об'ектом дослщження е особливост ефективного використання митних шструменлв для реалiзацiï економiчноï пол^ики держави.
Метою дослiдження е розробка пропозицш щодо можливих напрямiв ефективного використання митних шструменлв для реалiзацiï економiчноï полiтики держави.
Досягнення поставлено!' мети передбачае виконання наступних завдань:
- дослщити iснуючi iнтеграцiйнi процеси та виявити притаманн !'м спшьш риси у розрiзi впливу на державне регулювання економки;
- розкрити вплив основних iснуючих iнтеграцiйних процеав на обсяг застосування та перелк митних iнструментiв у розпорядженнi Укра!'ш та iнших краТн;
- дослщити та узагальнити мiжнародну практику реагування нацюнальних регуляторiв на звуження митного шструментарщ
- розробити практичнi рекомендацп щодо ефективного використання митних шструметчв загалом та в Украïнi.
Методи дослщження. У робот використано теоретичний та емтричний методи пiзнання в !'х
дiалектичному поeднаннi. При аналiзi iснуючих iнтеграцiйних процесiв використано статистико-економiчнi методи, зокрема, порiвняння, графiчних побудов, а також методи дескриптивно!' та компаративно! статистики. Для визначення шляхiв ефективного використання митних шструменлв застосовано компаративн методи, методи аналiзу, синтезу, узагальнення, а також системний метод. використано системний метод.
Постановка проблеми. Протягом останшх десятирiчь у свт спостер^аеться стiйке збiльшення мiжнародного товарообороту, поеднане з ч^кою тенденцieю до поступового зниження торпвельних бар'eрiв бтьшютю кра!'н. Вказане зниження е результатом цтого ряду двостороннiх та багатостороншх мiжнародних переговорiв та договорiв, що стали !'х результатами (наприклад, Уругвайський раунд переговорiв у рамках Свггово!' Органiзацiï Торгiвлi та Угода про втьну торгiвлю мiж УкраТною та Канадою вщ 14.03.2017). Посилення штеграцшних процеав як у багатосторонньому, так i у двосторонньому вимiрах, негативно впливае на широту впливу та перелк шструменлв державного регулювання економки, зокрема митних iнструментiв, що займають провщне мiсце у державному регулюванш зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. Зважаючи на ризики соцiально-економiчного та екологiчного характеру, як виникають при вiдсутностi або недостатност державного регулювання економiчних процесiв, вкрай важливим е забезпечення ефективностi тих митних шструменлв, використання яких можливе за умовами iнтеграцiйних угод. У межах даного дослщження термш
«митнi iнструменти» вживаеться у широкому значеннi i охоплюе як тарифнi, так i нетарифн iнструменти регулювання, за винятком митних формальностей, через значну нацюнальну специфку останнього iнституту.
Результати дослiдження. Посилення штеграцшних процесiв вiдбуваеться за трьома взаемопов'язаними, але у той же час доволi самостшними напрямками: розширення членства та зарегулюваностi мiжнародних оргашзацш свiтового рiвня (Свiтова Органiзацiя Торпвл^, розширення регiональних iнтеграцiйних утворень, зокрема - за рахунок асоцшованого членства (наприклад, европейський Союз, евразiйський економiчний союз, Тихоокеанське партнерство), двостороннiх штеграцшних договорiв (наприклад, Угода про створення зони вшьноТ торгiвлi мiж УкраТною та 1зраТлем).
У першу чергу, розглянемо Свiтову Органiзацiю Торгiвлi. Вона е найбтьшим економiчним iнтеграцiйним утворенням та налiчуе 164 краш-члеыв, що формують бiльшу частину мiжнародного товарообороту. Основною метою даного утворення вказуеться поступове зниження рiвня митних та нетарифних бар'ерiв у торгiвельних вщносинах мiж ТТ краТнами-членами, аби краТни, ринки та економiки яких доа розвиваються, могли б отримати таку частку у мiжнароднiй торгiвлi, яка б вщповщала насущним потребам Тхнього економiчного розвитку [3].
Тим не менш, не зважаючи на задекларовану мету лiбералiзацil' торгiвлi, механiзми СОТ передбачають можливiсть використання певних захисних шструмен^в, що передбаченi, зокрема, у наступних нормативно-правових актах: Генеральнш угодi з тарифiв та торгiвлi (1947 та 1994 рокiв), Угодi про субсиди та компенсацiйнi заходи, Угодi про технiчнi бар'ери у торпвл^ Угодi про захиснi заходи, а також у низц галузевих угод, на кшталт Угоди про стьське господарство [4]. У рамках ^еТ статтi для нас найбiльший iнтерес представляють iмпортнi митнi ставки, техжчж регламенти та нормативи, сажтарж та фiтосанiтарнi заходи, а також антидемпшгов^ компенсацiйнi, спецiальнi та захисж заходи.
Найбiльш поширеним та класичним шструментом е манiпуляцiя iмпортними митними ставками. У той час як, зазвичай, при вступ до СОТ майбутж краТни-учасники беруть на себе зобов'язання знизити своТ тарифнi бар'ери, правила СОТ передбачають можливост змши зобов'язань, взятих краТною при вступ до цiеТ органiзацiТ, особливо якщо таке право при вступ було зарезервоване, як у випадку УкраТни; Про вплив розмiру тарифно'' ставки як такоТ на торговельний оборот у доктринальних джерелах написано достатньо, тому зосередимось на ждкресленж недолку такого жструменту - у той час як рiвень фактично дшчих митних ставок може бути нижчим за той, який зобов'язалася взяти на себе кража при встуж до СОТ, ждвищення тарифних ставок необхщно узгоджувати з основними зажтересованими краТнами-торгiвельними контрагентами задля визначення достатжх компенсацiйних поступок. За вiдсутностi такоТ згоди та/або вiдповiдних поступок за жшими тарифними лiнiями, не лише iншi держави можуть застосувати спе^альж заходи по вiдношенню до iмпорту з дано'' краТни, що передбачено мехажзмами СОТ, але й додатковi компенсаций передбаченi Домовленiстю про правила i процедури врегулювання суперечок вщ 15.04.1994. Окремо варто вiдзначити, що для розвинених краж характерний бтьший рiвень спiвпадiння граничних (максимальних у рамках СОТ) митних ставок та фактично дшчих митних ставок, у той час як у краж, що розвиваються, граничж митж ставки грають роль «стелЬ, а фактичж е вщчутно нижчими за них [5].
Хоча загалом з моменту свого створення у 1995 рощ СОТ була достатньо ефективна у справi досягнення своТ мети, демонструючи стабшьну низхщну динамiку рiвня дючих митних ставок за режимом найбшьшого сприяння у краТнах-членах, станом на 2017 рк зменшивши його бшьш нiж на 46% у середньому арифметичному виразi та майже на 41% у середньому зваженому арифметичному вираз^ як це вщображено на рис.1, при проведены компаративного аналiзу можна чiтко спостерегти манiпулювання митними ставками у рамках механiзмiв СОТ при реалiзацiТ державами-членами свое' безпековоТ полiтики, а саме - продовольчоТ.
16
4 -
2 -
0 -
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Середый арифметичний рiвень д^чих митних ставок — — Середый зважений рiвень дiючих митних ставок
Рисунок 1. Загальний середнiй свгговий piBeHb дiючих митних ставок за режимом найбшьшого сприяння СОТ, %
Джерело: розраховано автором на основ ¡нформацн з бази даних WITS [6]
Так, варто звернути увагу на рис. 2 та рис. 3, де вщображено середнш св^овий piBeHb дiючих ефективних митних ставок на продукцш рослинництва. У той час як з Рисунку 1 видно, що загалом по товарним групам середнш зважений рiвень ефективних митних ставок е нижчим за середн номшальш показники, у агропродовольчому сектора продукцiя якого у структурi експорту УкраТни за 2018 рк вже складала 39,4% [7], складаеться ситуа^я зворотна. Не лише рiвень фактичних та номiнальних бар'ерiв значно вищий за загальний, але вш непропорцiйно i атипово високий за товарними групами, що мають бтьше значення для мiжнародноТ торпвлк
25
10
5
0 -
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Середый арифметичний piBeHb д^чих митних ставок — — Середнiй зважений piBeHb дiючих митних ставок
Рисунок 2. Середнш свгтовий piBeHb дiючих ефективних митних ставок на продукцгю рослинництва за режимом найбiльшого сприяння СОТ, %
Джерело: розраховано автором на основ ¡нформацн з бази даних WITS [6]
На рис. 2 вщображено середнш св^овий рiвень дшчих ефективних митних ставок на продукцш рослинництва (що становило у 2018 роц вже 20,9% вщ украТнського експорту) шсля створення СОТ. Як видно, зважений середнш рiвень не лише аномально перевищуе звичайний середнш показник, але й темпам Тхнього зниження хараткерна нижча динамка та менша стабтьнють. Так, у середньому арифметичному виразi митн ставки зменшилися на трохи бiльше 47% у той час як у середньому зваженому - лише на 35%.
35
10
5
0 -
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Середый арифметичний piвeнь дiючих митних ставок — — Середый зважений piвeнь дiючих митних ставок
Рисунок 3. Середнш свгговий piвeнь дiючих ефективних митних ставок на продукцгю тваринництва за режимом найбгльшого сприяння СОТ, %
Джерело: розраховано автором на основ ¡нформацн з бази даних WITS [6]
З продукцieю тваринництва ситуа^я ще бiльш показова. У той час як у середньому арифметичному виразi митш ставки зменшилися на 30,8%, за основними товарними групами вони збтьшилися на 0,18%.
Як видно з вищенаведеного, нав^ь за умови членства у такому масштабному штеграцшному об'еднанш, у держав залишаються легiтимнi митнi iнструменти реалiзацN державно! полiтики. Так, для захисту ринку вщ продукцп краТн-члешв СОТ, що не пов'язаш з окремо взятою кратною додатковими iнтеграцiйними угодами, доцтьним е наслiдування загальноприйнятого у розвинених краТнах iнструменту - максимального наближення ефективних дшчих митних ставок у режимi найбiльшого сприяння до зв'язаних митних ставок СОТ.
1ншим шструментом е технiчнi регламенти та нормативи, а також саштарш та фггосаштарш заходи формально покликанi захищати нацюнальш ринки та Т'хшх споживачiв вiд небезпечно!' продукцп, проте на практик використовуються i у суто протекцюнютських або полiтичних цiлях. Яскравим прикладом е санкцп Росшсько!' Федерацп проти в^чизняно!' молочно!' продукцп кiлькарiчноТ давнини, а також обмеження на iмпорт окремими виробниками кондитерсько! продукцп до ^е!' держави [8]. Однак, до використання цього шструменту необхщно ставитися з обережнiстю - правилами СОТ передбачеш процедури оскарження таких обмежень, до яких, зокрема, вдавалася й УкраТна, хоча й процес розгляду таких скарг е значно ростягнутим у час i не зупиняе дш таких обмежень.
Антидемпiнговi мита, що через свш особливий статус видтяються у окрему категорю, е найпоширенiшим у СОТ мехашзмом надзвичайного захисту внутрiшнього ринку у кризовi перiоди: у перiод з 1995 по 2016 рк кражами-членами СОТ було шщшовано 5286 антидемпшгових розслiдувань, 3405 з яких завершилися прийняттям рiшення про введення антидемпшгового мита. Наслiдки застосування таких мит по суп своТй е аналопчними запровадженню або пiдвищенню тарифно!' ставки на iмпорт продукцп - цшова конкурентоспроможнiсть нацiонального виробника на внутршньому ринку пiдвищуеться, проте цшою збiльшення вартостi iмпорту для вп"чизняних споживачiв. Перевагою антидемпiнгового мита, при значнш ситуацiйностi його застосування, е те, що воно застосовуеться не до вах джерел iмпорту, а до конкретно!' кра!'ни, що дозволяе уникнути суттевого зменшення iмпортноl продукцп на внутршньому ринку, якщо таке е необхщним.
1ншим особливим видом мита виступае компенсацшне, що впроваджуеться у вiдповiдь на субсидування у краТнi-експортерi певно!' продукцп. Так, у перюд з 1995 по 2016 рк державами-членами СОТ було шщшовано 445 компенсацшних розслiдувань, 240 з яких вилилися у прийняття ршення про застосування компенсацшних мит [9]. Як i у випадку з антидемпiнговим митом, даний iнструмент може використовуватися у полггичних цiлях i сприймаеться партнерами негативно, тому при прийняттi вiдповiдних рiшень необхiдно готувати адекватну та вичерпну доказову базу.
Режим найбтьшого сприяння е ключовим у всьому iнститутi СОТ. По сул, вiн означае, що митш ставки, як пропонуються одним членом шшому, як це згадувалося рашше, мають надаватися й уам iншим. Тим не менш, мехашзми СОТ передбачають можливiсть для держав-члешв укладення договорiв про вiльну торпвлю та митних союзiв, у рамках яких члени таких поглиблених штеграцшних утворень отримують, все ж, позитивно-дискримшацшш умови. Тому, наряду з членством у СОТ, рiзнi держави укладають мiж собою також регюнальш торгiвельнi угоди (табл.1), кiлькiсть яких з 1990 року ктькють регюнальних торгiвельних угод зросла з 50 до 294 у 2019 роц^рис.4). Станом на 2019 рк майже половина свггово! торгiвлi вiдбувалася мiж краТнами-учасниками таких торгiвельних угод.
Таблиця 1. Типи регiональних торпвельних^ угод
Зона вшьно! торгiвлi Митний союз Спiльний ринок Економiчний союз
Передбачае значне зменшення або усунення внутршшх тарифiв та самостiйне визначення краТнами-учасниками режимiв торгiвлi з трелми сторонами. Передбачае усунення внутршшх тарифiв та спiльне визначення краТнами-учасниками режимiв торгiвлi з трелми сторонами. Передбачае усунення внутршшх тарифiв та сптьне визначення краТнами-учасниками режимiв торгiвлi з трелми сторонами, а також втьне перемiщення товарiв, робiт i послуг, а також факторiв виробництва — каштал^ трудових ресурсiв — через кордони учасниш. Сптьний ринок, поеднаний з гармонiзацiею економiчно! полiтики, зокрема у регуляторнiй та макроекономiчнiй сферi.
Джерело: розроблено автором на основ! положень ГенеральноУ угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року [ 10].
Обмежуючи ктькють учасниш та концентруючись на стратепчних iнтересах, регiональнi торгiвельнi угоди забезпечують виникнення бтьш глибоких регулювань у сферi торгово! та економiчноТ штеграцп, нiж багатостороннi норми СОТ. Так, на початку регюнальш торпвельш угоди фокусувалися на зменшенш митних тарифiв та iнших формальних бар'ерiв. На даний момент, регюнальш торпвельш угоди зачшають питання що виходять за сферу питань перетину кордошв, зокрема таю як права штелектуально! власносл, швестицп, перемiщення капiталу та людей, конкуренцп, працi, екологiчних стандартiв та державних закутвель.
Масштаб та глибина регулювання можуть значно вiдрiзнятися вщ договору до договору, але можна ч^ко простежити загальнi тренди, властивi усiм таким угодам.
45
600
■х
л =Г
с о
30
15
| m
400
200
11
fflOOJ4(DfflOtNiHiDOOJ7tßCCOHi!DfflO[NTT(ßffi
CM^j-tomooj^rtoco
СНСЭООСЭт— T— ^^^
oooooooooo
СМСМСМГМГМСМСМСМГМСМ
Ш
aj
X
ь
О"
Пов1домлення СОТ про 3mîhm у викорясташ-ii митних ¡нструмектв по в1дношённю до TOBapiE краТн-членш
ПовЦомлення СОТ про 3mîhh у використанн! митних шструментш по в1дношенню до поолуг кра'|'н-член1в
ПриЕднання кра|'н-член1в СОТ до репональних та двостороных ¡нтеграцшних договор1в
Загальна юльшсть дшсних репональних та двостороных угод
Загальна «¡льккть повЦомлень СОТ про Д|йсн1 репоналы-ii та двостороы угоди (дублю ються, я к що одночасно зачтають товари та послуги)
Рисунок 4. Динамка зростання кiлькостi регiональних та двостороннiх торгiвельних/iнтеграцiйних угод у перюд з 1948 по 2019 р1к.
Джерело: складено на основ/ нформаци з даних RTA-IS СОТ[11]
Центральним елементом будь яких регюнальних торгiвельних угод зазвичай е зниження рiвня мит або повна Тх лiквiдацiя у торгiвлi мiж сторонами. Через зниження рiвня мит чи обмежень по тарифним квотам, учасники угоди отримують преференцшний доступ до ринш шших учасникiв для окремих агропродовольчих продуклв. За загальним правилом, у регюнальних торпвельних угодах нечутливi сектору зазнають бiльшого зниження бар'ерiв, а чутливi - вилучаються з перелку тих, що пщпадають пiд зниження мит, регулюючись, взамш, тарифними квотами.
14 12 10 8 6 4 2 0
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Середнш арифметичний piBeHb д^чих митних ставок — — — Середнш арифметичний зважений piBeHb д^чих митних ставок
Рисунок 5. Загальний середнiй свгговий piBeHb д^чих митних ставок, %
Джерело: розраховано автором на основ ¡нформаци з бази даних WITS [6]
Як видно з рис. 5, регюнальш та двосторонн штеграцшш угоди значно збтьшили динамiку зниження тарифних 6ap'epiB. Так, з ïx у урахуванням митнi ставки з 1995 року зменшилися на 55% у середньому арифметичному виразi та майже на 5б% у середньому зваженому арифметичному виразк Утiм, нав^ь з Тхым
урахуванням, реалiзацiя державноТ полiтики з продовольчоТ безпеки за допомогою iнструменту митноТ ставки продовжуе спостерiгатися.
На рис. 6 вщображено середнiй свiтовий рiвень дiючих ефективних митних ставок на продукцш рослинництва, з урахуванням регюнальних та двостороншх iнтеграцiйних угод. Ситуацiя аналогiчна СОТ, хоча i у дещо пом'якшенш формi: у середньому арифметичному виразi митнi ставки зменшилися на трохи бтьше 50,5% у той час як у середньому зваженому - менш шж на 40%.
30
5 0
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Середнш арифметичний piвeнь дiючих митних ставок Середнш арифметичний зважений piвeнь дiючих митних ставок
Рисунок 6. Середнгй свгтовий ргвень дгючих ефективних митних ставок на продукцгю рослинництва, %
Джерело: розраховано автором на основi ¡нформаци з бази даних WITS [6]
Що характерно, у той час як у режимi найбтьшого сприяння СОТ вщбулося зростання середьоТ зваженоТ арифметичноТ митноТ ставки на продукцш тваринництва, мiжрегiональнi та двостороннi iнтеграцiйнi угоди стимулювали значне зменшення цього показника у торпвельних вiдносинах мiж собою - преферен^я, яку вони утримують вщ широкого загалу СОТ: у середньому арифметичному виразi митнi ставки зменшилися на 52,5%, за основними товарними групами вони впали на 28,5% (рис. 7).
Згаданий вище мехашзм тарифного квотування дае можливють залучити на ринок бажан товары групи, при цьому захистивши нацюнального виробника. Окрiм того, його можна використовувати в ролi шструменту поличного впливу, а також для реалiзацiТ безпековоТ пол^ики. Показовий приклад ЯпонiТ, яка застосовуе експортн квоти на власну продукцш як iнструмент додаткового впливу на торпвельних переговорах [12]; у питаны безпековоТ пол^ики тюстративним е приклад 6С, який таким чином захищае нацюнального аграрного виробника вщ напливу дешевшоТ, але не менш якюноТ продукцiТ з УкраТни
30
5
0 -
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Сepeднiй арифметичний piвeнь дiючих митних ставок — — Середнш арифметичний зважений piвeнь д^чих митних ставок
Рисунок 7. Середнгй свгтовий ргвень дгючих ефективних митних ставок на продукцгю тваринництва, %
Джерело: розраховано автором на основ ¡нформаци з бази даних WITS [6]
Важливе мiсце у таких угодах займають i нетарифш митнi iнструменти. OcTaHHi регiональнi торпвельш угоди, на кшталт Всеохоплюючо!' економiчноï i торгiвельноï угоди мiж Канадою та европейським Союзом, встановлюють правила щодо застосування нетарифних заходiв регулювання експортно-iмпортноï дiяльностi, в основному - шляхом посилення комушкаци' та координаци' мiж учасниками. Зазвичай, положення регюнальних торпвельних угод щодо застосування саштарних та ф^осаштарних заходiв та техшчних бар'eрiв у торгiвлi кореспондують з релевантними багатостороншми мiжнародними договорами. Таким чином, 77% регюнальних торпвельних угод, що були пщписаш з 2001 року, закршлюють принципи, встановлеш багатостороншм договорами щодо фiтосанiтарних заходiв; 74% - договорами щодо техшчних бар'eрiв у торпвлк Бiльш того, бтьше 60% угод виходять за межi положень багатостороннiх угод [11].
Варто також вщзначити, що регiональнi торпвельш угоди зазвичай визнають права i обов'язки, встановлеш СОТ по вщношенню до заборони та обмеження експорту i дозволять учасникам тимчасово використовувати там заходи задля недопущення або лквщацп критично!' нестачi продовольчо!' продукцп (наприклад, Угода про зону втьно!' торгiвлi мiж Асоцiацieю держав ^вденно-Схщно!' Ази', Австралieю та Новою Зеландieю). Однак, у деяких регiональних торпвельних угодах (наприклад, мiж Мексикою та Болiвieю i Мексикою та Колумбieю) цi правила виходять за меж^ встановленi СОТ, зi спецiальними критерiями, що застосовуються для використання експортних обмежень (таких як типи продукци', що може пщпадати пiд обмеження) та строки, у ям iншi учасники угоди мають повiдомлятися про заходи, що плануеться застосувати. Окрiм того, iншi регiональнi торгiвельнi угоди (напр., Торпвельна асоцiацiя мiж Чилi та европою, а також торпвельна угода мiж Мексикою та Япошею) йдуть навiть далi, забороняючи обмеження експорту, без встановлення будь-яких винятмв.
Багато регюнальних торпвельних угод, особливо у Азшсько-Тихоокеанському регюш, мiстять положення, що забороняють використання експортних субсидш у агропродовольчому секторк Однак, деклара^я Мiнiстерськоï конференцiï СОТ у Найробi передбачае вiдмову вiд експортних субсидш у рiзнi строки для розвинених кра!'н та кра!'н, що розвиваються. Цим ршенням також були погоджеш винятки щодо окремих видiв продукци та кра!'н. Таким чином, пюля завершення перехiдних перiодiв, встановлених Ршенням Найробi, регулювання експортних субсидiй втратить свою актуальнють для регiональних торпвельних угод.
Зазвичай, регюнальш торпвельш угоди не включають положень щодо внутршньо!' пщтримки агропродовольчого сектору, осктьки обмеження внутршшх субсидiй у бiльшiй мiрi, нiж вже передбачено багатостороннiми угодами, принесло б користь уам торпвельним партнерам, а не лише учасникам вщповщно!' регiональноï торгiвельноï угоди. Через це, учасники регюнальних торпвельних угод невмотивоваш посилювати обмеження щодо субсидування агропродовольчого сектору i з цього виходить, що багатосторонш торпвельш угоди бтьш пристосоваш для регулювання питань внутршньо!' пщтримки.
Узагальнюючи наведену вище шформацш, доцтьно ствердити, що хоч у деяких випадках регюнальш торпвельш угоди i використовуються учасниками у якосл просто!' альтернативи багатостороншм торпвельним перемовинам, ц угоди демонструють потен^ал стати шструментом просування торгiвлi на глобальному рiвнi. Регiональнi торгiвельнi угоди уможливили держави визначати взаемнi правила та обов'язки швидше та за межi рiвня, який можливо було б досягнути шляхом багатостороншх перемовин, i деям з цих правил дозволили дшти згоди щодо окремих питань у рамках СОТ. Наприклад, проблеми послуг, штелектуально!' власносл, еколопчних стандартiв, iнвестицiйноï полiтики та пол^ики у сферi конкуренцп були спочатку пщнял у рамках регiональних перемовин i вже полм розвинулися до обговорення i перемовини на рiвнi СОТ.
Тим не менш вкрай важливо враховувати, що поступове розповсюдження регюнальних торпвельних угод, якими держави розширяють преференци' на рiзноманiтних умовах i встановлюють техшчш вимоги, також несе у собi ризик створення ефекту «заплутаного клубка», коли рiзноманiтнi правила, тарифи та iнституцiйнi домовленосл застосовуються одночасно, а об'ем адмшютративно!' роботи, необхiдний для здiйснення зовнiшньоекономiчноï операци', стае непiдйомним для бтьшосл суб'ектiв господарювання.
Окремо слiд видтити мiжнароднi двостороннi договори, яким властивий ряд особливостей, викликаний млькютю контрагенлв i якi ми зараз розглянемо, аби пояснити !'х превалентнiсть. Диферен^ацш краТн за кiлькiстю укладених угод представлено на рис.8.
По-перше, !'м притаманна неприпустимiсть внесення в них застережень, осктьки в такому випадку втрачаеться сам сенс укладення двостороннього договору, спрямованого на максимальне погодження позицш двох держав, !'х штереав та воль [14].
По-друге, там договори укладаються, змшюються i припиняються набагато прослше нiж вiдбуваеться приеднання до св^ових або регiональних торпвельних угод. Це дозволяе державам регулювати свою зовшшньоторговельну пол^ику за допомогою ще бтьш гнучкого мехашзму, шж регiональнi договори сприяючи, разом з тим, прогресивному розвитку сучасного мiжнародного права. Саме таким шляхом вщдзеркалюеться у реальностi одна з основних рис сучасного мiжнародного права - його динамiзм
По-трете, вони не потребують тлумачення, осктьки укладаються двома державами, що попередньо з'ясували уа можливi неоднозначш аспекти у врегулюванш тiе!' чи iншо!' сфери мiждержавних вiдносин. Через це вони зазвичай мютять як нормативнi приписи, так i правозастосовч^ що спрощуе процес мiжнародно-правового регулювання двостороннiх мiждержавних вiдносин та робить його бтьш ефективним з самого початку !'хньо!' дй'.
Рисунок 8. Участь держав у репональних та двостороншх торгiвельних угодах.
Джерело: складено на основi ¡нформацУУ з даних Бази статистичних даних СОТ[13]
Такий вид угод не лише дозволяе розширити преференци для учасниш, якi вже пов'язанi участю у штеграцшних утвореннях, тим самим збтьшуючи товарооборот за узгодженими лiнiями, але й освоювати OKpeMi нетрадицiйнi ринки, що стало особливо актуальним для УкраУни в умовах вимушеного зменшення експорту до Росшсько''' Федераци та кра'н 6АЕС.
Висновки. Результати дослщження демонструють, що в умовах посилення свпювих iнтеграцiйних процесiв, митнi Ыструменти залишаються ефективним важелем у реалiзацi''' державно'' економiчноl полiтики, зокрема - у сферi продовольчо' безпеки. Так, у рамках СОТ ефективним шляхом реалiзацi''' шструменту митно'' ставки, який успшно використовуеться кражами з розвиненими ринковими економками, е максимальне 'хне наближення до обсягу, передбаченого Ыститутом зв'язаних ставок. У репональних та двостороных угодах, ям через бшьшу закритiсть, регiональнi та двостороннi договори демонструють бтьшу за СОТ ефективнють у справi зменшення торгiвельних бар'ерiв, особливо у сферi агропродовольчо''' продукци (у той час як, зокрема, за продук^ею тваринництва фактичнi тарифы бар'ери за основними товарними групами у СОТ збшьшилися, на рiвнi репональних та двостороншх угод на 28,5% за 22 роки), на перший план виходить Ыститут тарифного квотування, який, зокрема, широко застосовуеться у рамках Угоди про асо^ацш мiж Украшою, з одыеТ сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським ствтовариством з атомно'' енерги i Ухыми державами-членами, з iншоТ сторони. Збшьшення участi кражи у регiональних та двостороншх торгiвельних договорах хоч i несе у собi ризик створення заплутаного регулятивного «клубка» i торпвельно''' iнтервенцiТ, залишае достатню кiлькiсть митних шструметчв для ефективно'' реалiзацiТ державного регулювання економiки.
Список використаних джерел
1. Олеф/'р В. Розвиток агропродовольчих сектор'т Болгари, Польщ1 та Румун'УУ в умовах поглиблення евро'нтеграцн// Економст. 2014. №12. 2014. C.65-68.
2. Дейнеко О. Т. Ризики зниження експортного мита на насння соняшника, у контекстi угоди про асоц1ацю мж УкраУною та €С//Економ1чний вюникунверситету. 2016. № 29/2. C.521-526.
3. Угода про заснування Св'товоУ орган'/зац'УУ торгвл'! вд 15.04.1994. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ la ws/show/995_ 342
4. Дейнеко О. Т. Актуальн митн ¡нструменти захисту вн'утр'шнього агропромислового ринку в умовах СОТ// Розвиток сп'вро&тництва УкраУни ¡з СОТ: матер1али м1жнародного круглого столу / НАН УкраУни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраУни». КиУв, 2018. C.64-67. URL: http://ief.org.ua/docs/scc/5.pdf
5. International Trade and Market Access Data. URL: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/statis_ bis_e.htm?solution=WTO&path=/Dashboards/MAPS&file=Map.wcdf&bookmarkState=%7b%22impl%22:%22client %22, %22params%22:% 7b%22langParam%22:%22en%22% 7d% 7d
6. World Integrated Trade Solution. URL: https://wits.worldbank.org/
7. Державна служба статистики УкраУни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Осташко Т. О. Перспективи та ризики у торгiвлi сльськогосподарськими товарами з кранами единого економ'чного простору // Економка i прогнозування. 2012. № 1. C.132-142.
9. Subsidies and countervailing measure. URL: https://www.wto.org/english/tratop_e/scm_e/scm_e.htm
10.Генеральна угода з тариф'в i торг'вл'! 1994 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003.
11.Regional Trade Agreements Information System. URL: http://rtais.wto.org/UI/PublicMaintain RTAHome.aspx
12.Середа В.1., Козарь М.В. Особливостi використання ктьюсних iнструмент'т регулювання м'жнародно'У торгiвлi в сучасних умовах // Економка i суспльство. 2017. № 13. C.124-134.
13.WTO Statistics Database. URL:http://stat.wto.org.
14. Смирнова Г. Двостороннi м'ждержавнi договори - найефективнший меха^зм м'жнародноправового регулювання двостороннх м'ждержавних в'дносин //Актуальн проблеми мiжнародних в'дносин. 2010. № 88 (1). C.101-102.
References
1. Olefir, V. (2014). Rozvytok ahroprodovolchykh sektoriv Bolharii, Polshchi ta Rumunii v umovakh pohlyblennia yevrointehratsii [Development of the agri-food sectors of Bulgaria, Poland and Romania in the context of the developing euroinegration]. Ekonomist, 12, 65-68.
2. Deineko, O. (2016). Ryzyky znyzhennia eksportnoho myta na nasinnia soniashnyka, u konteksti uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta YeS [Risks of lowering the export tariff on sunflower seeds in the context of the Ukraine-EU Association Agreement]. Ekonomichnyi Visnyk Universytetu, 29/2. 521-526.
3. Uhoda pro zasnuvannia Svitovoi orhanizatsii torhivli vid 15.04.1994 [Agreement establishing the World Trade Organisation, 1994]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_342
4. Deineko, O. (2018). Aktualni mytni instrumenty zakhystu vniutrishnoho ahropromyslovoho rynku v umovakh SOT [Relevant tariff instruments for protecting the internal agri-food market in the context of WTO]. Rozvytok Spivrobitnytstva Ukrainy Iz SOT: Materialy Mizhnarodnoho Kruhloho Stolu, 64-67.
5. International Trade and Market Access Data. URL: https://www.wto.org/english/ res_e/statis_e/statis_bis_e.htm?solution=WTO&path=/Dashboards/MAPS&file=Map.wcdf&bookmarkState=%7b%2 2impl%22:%22client%22, %22params%22:%7b%22langParam%22:%22en%22% 7d% 7d
6. World Integrated Trade Solution. URL: https://wits.worldbank.org/
7. State Statistics Service of Ukraine. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Ostashko, T. (2012). Potential and risks of agrarian trade with the states of the single economic space. Ekonomika I Prohnozuvannia, 1. 132-142.
9. Subsidies and countervailing measure. URL : https://www.wto.org/english/tratop_e/scm_e/scm_e.htm
10.Heneralna uhoda z taryfiv i torhivli 1994 roku [General Agreement on Tariffs and Trade of 1994]. URL : https://zakon.rada.gov. ua/
la ws/show/981_003.
11.Regional Trade Agreements Information System. URL : http://rtais.wto.org/UI/PublicMaintainRTAHome.aspx 12.Sereda, V., & Kozar, M. (2017). Osoblyvosti vykorystannia kilkisnykh instrumentiv rehuliuvannia
mizhnarodnoi torhivli v suchasnykh umovakh [Peculiarities of using quantitative instruments for international trade regulation in the modern context]. Ekonomika I Suspilstvo, 13. 124-134.
13. WTO Statistics Database. URL: http://stat.wto.org.
14. Smyrnova, H. (2010). Dvostoronni mizhderzhavni dohovory - naiefektyvnishyi mekhanizm mizhnarodnopravovoho rehuliuvannia dvostoronnikh mizhderzhavnykh vidnosyn [Bilateral agreements - the most effective mechanism for regulating international relations]. Aktualni Problemy Mizhnarodnykh Vidnosyn, 1(88). 101-102.
ДАНI ПРО АВТОРА
Дейнеко Олександр Турсунбайович, старший викладач ПВНЗ «Укра'нсько-американський ушверситет Конкордiя» вул. Тургеневська, 8-14, к. 1-4, м. Ки'''в, 01601, Украша e-mail: [email protected] http://orcid.org/0000-0002-5314-242X Researcher ID: S-7770-2018
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Дейнеко Александр Турсунбаевич, старший преподаватель ЧВУЗ «Украинско-американский университет Конкордия» ул. Тургеневская, 8-14, к. 1-4, г. Киев, 01601, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR Deineko Oleksandr, seniour lecturer
Ukrainian-American University Concordia
8-14, Turhenevska street, cab. 1-4, Kyiv, 01601, Ukraine
e-mail: [email protected]
Подано до редакцп 10.04.2019 Прийнято до друку 07.05.2019
УДК 339.727.6 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-43-55-58
ПРОГНОЗУВАННЯ 1НДЕКСУ ЦИФРОВО1 ЕКОНОМ1КИ ТА СУСП1ЛЬСТВА ДЛЯ РЕСПУБЛ1КИ Б1ЛОРУСЬ
Герасенко В. П.,
Левкович В. Ю.
Ключов'1 слова: цифрова економка, '¡ндекси розвитку цифровой економки; економко-математичне моделювання; рiвняння регресп.
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ИНДЕКСА ЦИФРОВОЙ ЭКОНОМИКИ И ОБЩЕСТВА ДЛЯ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ
Герасенко В. П.,
Левкович В. Ю.
В статье проведен экономико-математический анализ и построены уравнения линейной и нелинейной регрессии с целью прогнозирования индекса цифровой экономики и общества (DESI) для Беларуси. Это позволит позиционировать страну в важнейшем индикаторе оценки перспектив современного развития цифровой экономики.
Предметом исследования являются организационно-экономические, управленческие отношения, возникающие в процессе развития цифровой экономики.
Целью исследования является составление экономико-математической модели на основе статистических данных для расчета прогнозного значения таргетируемого индекса для Республики Беларусь.
Методы исследования. В ходе исследования применены общенаучные и формализованные методы исследования: анализ и синтез, систематизация и классификация, статистический сбор информации, SWOT-анализ и ABC-анализ, корреляция и регрессия, экономико-математическое моделирование и другие.
Результаты работы. На основании полученного полиномиального уравнения регрессии составлен прогноз индекса цифровой экономики и общества (DESI) для Беларуси. Данный индекс на сегодняшний день в Республике Беларусь не рассчитывается.
Область применения результатов работы. Научно-исследовательские организации, органы государственного управления, учреждения образования.
Ключевые слова: цифровая экономика, индексы развития цифровой экономики; экономико-математическое моделирование; уравнение регрессии.
THE FORECAST OF DIGITAL ECONOMY AND SOCIETY INDEX FOR BELARUS
Gerasenko V. P., Levkovich V. Y.
Economic and mathematical analysis was carried out and linear and non-linear regression equations were built in this article in order to forecast the Digital Economy and Society Index (DESI) for Belarus. This will position the country in the most important indicator for assessing the prospects of the digital economy modern development.
The subject of the research is organizational, economic and managerial relations in the process of development of the digital economy.
The aim of the research is compilation of an economic and mathematical model based on statistical data to calculate the predicted value of the targeted index for the Republic of Belarus.
Research methods. During the study the general scientific and formalized research methods were used: analysis and synthesis, systematization and classification, statistical collection of information, SWOT analysis and ABC analysis, correlation and regression, economic and mathematical modeling, and others.
Results of work. Based on the polynomial regression equation obtained, a forecast for the Digital Economy and Society Index (DESI) for Belarus is made. This index is currently not calculated in the Republic of Belarus.
The scope of the results. Research organizations, government bodies, educational institutions.
Key words: digital economy; indexes of digital economy development; economic and mathematical modeling; regression equation.
JEL Classification: С53, O11, F63
© Герасенко В. П., Левкович В. Ю., 2019
Ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 43
55
