CC BY
61
Н.В. Осадча
ВПЛИВ МИТНОГО СОЮЗУ РОС11, Б1ЛОРУС1 ТА КАЗАХСТАНУ НА ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНУ Д1ЯЛЬН1СТЬ УКРА1НИ
Одним iз напрямiв розвитку методiв митно-тарифного регулювання зовшшньо-економiчноl дiяльностi держави на св^овому торговельному просторi е створення митних союзiв мiж державами. Дане штеграцшне об'еднання вирiшуе не лише проблему без-митно! торгiвлi мiж кра!нами-учасницями, але й надае змогу встановити единий митний тариф для вирiшення проблеми транскордонного перемщення товарiв.
Для Укра!ни, яка поступово виходить з економiчноl кризи, мiжнародний товарний ринок - це можливють взаемовигiдного сшв-роб^ництва з економiчними та стратепч-ними партнерами, пошуку нових споживачiв продукци, розширення каналiв збуту, укла-дання договорiв про мiжнародне ствроб№ ництво та розвиток. Так, за статистичними даними, обсяг експортних операцiй за шчень-жовтень 2010 р. порiвняно з аналогiчним перiодом 2009 р. збшьшився на 29,9% та ста-новить 41 000 214,5 тис. дол США. У 2009 р. вщбувалася тенденщя зменшення експортно-iмпортних операцiй (табл. 1).
Важливо пам'ятати, що головним моментом у сшвроб^ницта е не поглинання Укра!ни И партнерами, а активне взаемо-випдне прагматичне спiвробiтництво з усiма партнерами. У даному випадку iнтеграцiя мае розглядатися як можливють захисту нацюнальних штерешв в економiчнiй, пол> тичнш, соцiальнiй, культурнiй та iнших сферах дiяльностi держави. Ця сфера пол^ичного життя Укра!ни повинна мати набiр iдей щодо мiжнародноl штеграци.
Отже, у рамках мiжнародного сшв-роб^ництва варто наголосити про такий прюритетний напрям укра1нсько1 полiтики, як стосунки з Рошею. Вiд цих вщносин зале-жить економiчна, полiтична, сощальна ста-бiльнiсть держави. Про стабшьнють у цих стосунках робити висновки досить складно, але кожна iз кра!н, зi свого боку, намагаеться врегулювати дане питання. На сучасному етапi стосунки стали бiльш прагматичними,
жорсткими та менш зосередженими на спшь-нiй ютори, традицiях. Рошя постiйно посилюе тиск на Украшу з метою розширення економiчноl та пол^ично! сфери впливу. Тому сучасний етап мае стати базисом сшвробггництва мiж державами та визначенням перспектив штеграци.
Найбiльшим торговельним партнером залишаеться Росiйська Федерацiя, частка iмпорту з яко! становить 27% (13 016 млн. дол. США), а частка експорту - 21% (8 477 млн. дол. США) загальних обсяпв iмпорту й експорту товарiв. Значним торговельним партнером також е Шмеччина (частка iм-порту - 8%, або 3 883 млн. дол. США, частка експорту - 3%, або 1 246 млн. дол. США).
Порiвняно з 2008 р. обсяги iмпорту з Росшсько! Федерацп зменшилися на 6 282 млн. дол. США (на 33%), а експорту до ще! кра!ни - на 7 227 млн. дол. США (на 46%).
Певш змши вщбулись у зовшшнш торгiвлi з iншими кра!нами.
Порiвняно з попереднiм роком збшь-шились обсяги iмпорту з Узбекистану (у 2 рази, на 1 135 млн. дол. США), Казахстану (на 20%, на 481 млн. дол. США), Азербайджану (у 5 разiв, на 289 млн. грн.); експорту - до Китаю (у 2,6 раза, на 887 млн. дол. США), 1нди (на 15%, на 147 млн. дол. США), Лiвану (у 2 рази, на 354 млн. дол. США).
Зменшилися обсяги iмпорту - з Бшору-ti (на 40%, на 1 118 млн. дол. США), Кмеч-чини (на 45%, на 3 241 млн. дол.), Китаю (на 51%, на 2 866 млн. дол.), Польщi (на 48%, на 2 083 млн. дол.), США (на 55%, на 1 526 млн. дол.); експорту - до Бшоруси (на 40%, на 847 млн. дол.), Шмеччини (на 32%, на 589 млн. дол.), Туреччини (на 54%, на 1 116 млн. дол.), Ггали (на 64%, на 1 453 млн. дол.), Польщi (на 56%, на 1 028 млн. дол.), Угорщини (на 47%, на 636 млн. дол.), Болгарп (на 64%, на 710 млн. дол. США). Товарна структура експортночмпортних операцш у 2009 р. подана на рисунку.
© Осадча Натал1я В1ктор1вна - кандидат економ1чних наук. Академ1я митно! служби Укра!ни, Дшпропетровськ.
ISSN 1562-109X
Таблиця 1
Основм показники активност1 ЗЕД за 2009 р. [7]_
Показники 2008 р. 2009 р. Змши
+ о/ %
Товарообщ млн. дол. США 148 668 88 613 - 60 055 зменшено у 1,7 раза
У тому числк експорт 66 967 39 655 -27 312 зменшено у 1,7 раза
1мпорт 81 701 48 958 - 32 743 зменшено у 1,7 раза
У тому числк оподаткований:
митом 28 644 11 763 - 16 881 зменшено у 2,4 раза
акцизним збором 11 965 3 134 - 8 831 зменшено у 3,8 раза
ПДВ у грошовш форм1 73 606 43 614 - 29 992 зменшено у 1,7 раза
Кшьюсть суб'екпв,
що здшснювали ЗЕД 36 421 34 172 -2 249 94
Оформлено ванташв, млн. т 427,6 419,7 -7,9 98
1з них:
експорт 149,8 137,5 - 12,3 92
1мпорт 101,1 90,7 - 10,5 90
транзит 176,7 191,6 + 14,9 108
Оформлено вантажних митних
декларац1й, тис. шт. 3 492,1 2 491,5 - 1 000,6 зменшено у 1,4 раза
1з них:
експорт 687,3 633,9 -53,3 98
1мпорт 1 263,8 808,8 -455,0 зменшено у 1,6 раза
транзит 502,9 337,0 - 165,9 зменшено у 1,5 раза
Надано свщоцтв на реестращю
автотранспорту, номерних вузл1в та агрегапв, тис. шт. 53,6 20,6 -33,0 зменшено у 2,6 раза
Прослщувало громадян через кордон, млн. ошб 87,6 76,2 -11,4 87
1з них:
з декларуванням 11,4 6,5 -4,9 зменшено у 1,8 раза
Пропущено транспортних засоб1в, млн. шт. 23,3 20,7 -2,6 89
Експорт
1мпорт
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
90%
100%
□Паливно-енергетичш товари □Метали та вироби з них
□Продовольчi товари та продукция сшьського господарства ■Продукцш хмчно! промисловоста □Машини, устаткування та транспорт □1нШ товари
Рисунок. Товарна структура експортних та ¡мпортних операций у 2009 р.
Основу зовшшньоторговельного o6iry становлять паливно-енергетичнi товари; машини, устаткування та транспорт; продукщя XÎMÎ4HOÏ промисловостi; продовольчi товари; сшьськогосподарська продyкцiя; метали та вироби з них, сумарна питома частка яких становить до 88% загальноï вартостi товарiв.
Отже, як видно 3i статистичноï шфор-мацiï, Росiя, Бiлорyсь та Казахстан е значними торговими партнерами Украши, i тому необхiдно проводити з ними обмiркованy митну та зовнiшньоекономiчнy полiтикy. Саме тому в рамках створення Митного союзу Росп, Бшоруси та Казахстану (РБК) постае актуальне питання про можливость вступу або впливу його на економшу Украïни.
Хоча питаннями активiзацiï зовшш-ньоекономiчноï дiяльностi займалися такi вчеш: О. Гребельник, I. Бураковський, А. Гальчинський, В. Грановський, А. Румянцев, С. Ншолаев [1-7], але жоден iз них не аналiзyвав впливу Митного союзу РБК на економшу Украши. Тому метою даноï статп е визначення перспектив спiвробiтництва та впливу Митного союзу Роси, Бшорус та Казахстану на зовнiшньоекономiчнi вщносини з Украïною. У свiтi налiчyеться понад 30 великих iнтеграцiйних об'еднань, у яких важливу роль вщшрае митно-тарифне регулювання, i близько 10 iз них належать до митних союзiв.
Одним iз напрямiв митно-тарифного регулювання зовнiшньоекономiчноï
дiяльностi е створення Митного союзу мiж краïнами-торговельними партнерами.
Митний союз сприяе вiльнiй торгiвлi мiж краïнами-yчасницями й установленню единого митного тарифу. Даш угоди не мають створювати жодних перешкод для торгiвлi з шшими краïнами. Тому шсля створення Митного союзу митш бар'ери мають залишатися на тому ж рiвнi, що й до його створення.
У випадку створення Митного союзу виникае необхвдшсть в оргашзаци наддер-жавного iнститyтy (спещально створеноï Комiсiï), що взяв би на себе функци розробки закошв ведення торгiвлi як yсерединi союзу, так i з тре^ми крашами.
Пiд Митним союзом розyмiють
полiтично-економiчне об'еднання, яке створюеться з метою координаци зовнiшньоекономiчноï полiтики держав, регламентацп обсягiв, структури й умов здшснення експорту, iмпортy та транзиту товарiв чи iнших предметiв [9].
Митний союз мае единий митний кордон. На територп союзу ддать единi митнi закони i правила щодо ввезення всiх видiв товарiв до бyдь-якоï iз краïн-yчасниць. В iдеалi мае iснyвати спiльне митне право i единий набiр митних правил для вшх краш-учасниць.
До товарiв, якi перетинають кордон Митного союзу, можуть застосовувати антидемпiнговi та компенсацiйнi заходи, певш квоти. Здiйснюеться оплата збору та зазначаються умови його оплати, визначаються правила митного оцшювання та правила визначення походження товарiв тощо.
Митний союз мае включати:
загальний зовнiшнiй митний тариф, що використовуеться всiма крашами-учасниця-ми при торгiвлi iз зовнiшнiми краïнами, що не е членами даного Митного союзу;
створення единого шституту з нагляду за використанням тарифу i прийняттям ршень про його змiни.
Кожна краша-учасниця повинна мати право одержувати свою частку митних надходжень незалежно вiд того, у яку iз краïн iмпортyються товари i де вщбуваеться одержання податку.
Необхiдно проводити едину торговельну пол^ику в рамках Митного союзу. Таку торговельну пол^ику мають формувати всi краïни-yчасницi. Виникае також необхщшсть створення единого iнститyтy, який на основi голосування приймав рiшення з питань ведення загальноï торговельноï полггики [8].
У випадку приеднання краïн-членiв створеного Митного союзу до ГАТТ/СОТ -ршення приймаються одноголосно вшма краïнами-yчасницями. Часткова участь краш-членiв виключена. У випадку виявлення розходження в поглядах мiж учасниками на певнi спiрнi питання або мiж учасниками та вищим органом Митного союзу створюеться спецiальна Комюя, яка мае забезпечувати
рiвноправнiсть у виконанш укладеного договору про Митний союз, дотриманш основних правил та положень такого договору. Ця Комiсiя повинна мати у своему склащ спецiальний правовий iнститут, який би займався виршенням конфлiктних ситуацш та видавав нормативнi акти, обов'язковi для виконання всiма учасниками союзу.
Отже, Митний союз потрiбно розгляда-ти у двох основних аспектах: зовшшньому i внутрiшньому.
Зовнiшнiй - це прийняття загального митного тарифу й узгодження митного за-конодавства з метою застосування даного митного тарифу [12]. Тобто до товарiв iз вшх кра!н застосовуватимуться единi ставки мита, що значно полегшуватиме проведення зовшшньоторговельних операцiй.
Внутрiшнiй - це усунення
обмежувальних регламентуючих заходiв вiдносно товарообмiну в самому Митному союзi [12]. У результат краши-учаснищ союзу матимуть змогу вшьного доступу на ринки союзниюв без сплати iмпортних та експортних мит, що зменшить вартють продукцп для споживачiв.
Всебiчне дослщження митних союзiв як форми штеграцшних об'еднань почалося з роботи Дж. Вайнера "Проблеми митного союзу", видано1 у 1950 р. У нш вiн стверджуе, що регюнальне угрупування, створене для ведення вшьно1 торгiвлi, мае два протилежнi наслщки - позитивний, оскiльки воно сприяе розширенню торгiвлi мiж членами угрупування, i негативний, оскiльки вщвертае торгiвлю вiд ефективнiших зовнiшнiх джерел. На думку Вайнера, оцшка даних процесiв залежить вiд того, чи сприяють, врештi-решт, митнi союзи розширенню торгiвлi в межах регiону, чи служать переорiентацiею на зовнiшнi ринки [12].
У результат створення Митного союзу виникае два ефекти - статичний та динамiч-ний.
Статичний ефект виявляеться вiдразу пiсля входження краши до союзу та становить певш економiчнi наслiдки для кра1ни. Вш може бути позитивним для одше1 кра1ни, а негативним для шшо1. Це може бути розширення торговельних вiдносин,
зростання грошових надходжень до бюджету кра1ни або ж, навпаки, зменшення прибутковостi експортно-iмпортних
операцiй.
Статичний ефект мае два економiчнi наслщки: 1) розширення торгiвлi, коли споживач, який проживае в данiй кра1ш, починае активно споживати не лише товари та послуги власного виробника, а й iмпортнi; 2) згортання торгiвлi, коли iмпортованi товари та послуги не виправдовують сподiвань споживачiв i як результат мають негативний попит i несуть збитки.
Даш наслщки стосуються не лише кра-!н, якi е членами союзу, а впливають на добробут третх кра1н, якi постачають власнi товари на ринки Митного союзу.
Статичний ефект залежить перш за все вщ того, яким е економiчний потенщал кра-!н, законодавча база, наявнють трудових, грошових, матерiальних, мiнеральних ресур-сiв, якими забезпечуеться виробнича галузь, iнвестицiйний клiмат тощо. Статичний ефект, як правило, спрощуе процедуру пере-мщення товарiв та транспортних засобiв через митний кордон, зменшуе витрати держа-ви на процедури митного контролю й оформ-лення, що, у свою чергу, призводить до ско-рочення пращвниюв митних оргашв.
Динамiчний ефект, який становить еко-номiчнi наслiдки, виявляеться вже на остан-нiх етапах становлення митних союзiв. Вiн е показником ефективност функцiонування та доцiльностi створення даного союзу. Адже якщо на початковому еташ iснування союзу кра1ни мали позитивний ефект, то через де-який час розбiжностi поглядiв можуть спри-чинити значний розлад в економiчному ста-новищi кра1н-учасниць.
Динамiчний ефект вiдображае змiну виробничого потенщалу кра1ни. Тобто вже на останшх етапах становлення можна про-аналiзувати, як змiнюються цiни на товари та послуги, визначаються основш конкурента нацюнальних виробниюв тощо.
За умови велико1 кiлькостi iноземних конкурентiв на нацюнальному ринку виробники, щоб утримати власш конкурентнi позицil, пiдвищують якють товару, упроваджують у виробництво сучасш технологil, акцентують увагу на галузях, якi
приносять прибутки, i збшьшують асортимент продукцн. Саме на останнiх етапах становлення спостерпаються стабiльнi надходження iноземних швестицш у прибyтковi галyзi промисловостi, укладаються мiжнароднi торговельнi договори.
Слiд зауважити, що вiд yчастi в Мит-ному союзi краïна може отримати не лише економiчнi, але й пол^ичш привiлеï. Митний союз може проводити активну полiтикy з ш-шими iнтеграцiйними об'еднаннями, розроб-ляти й упроваджувати спiльнi проекти, по-лiпшyвати стосунки iз сyсiднiми крашами, проводити спшьш заходи щодо розвитку стосунюв з iншими краïнами тощо.
Отже, про наслiдки yчастi краш у митних союзах однозначш висновки робити не можна. Усе залежить вiд того, яку кшьюсть переваг може отримати краïна в результат пiдписання угоди про Митний союз.
Митний союз е похщною вщ чисель-них форм сшвроб^ництва на пострадянсь-кому просторi, одним iз перших повноцiнних економiчних об'еднань на ньому. Митний союз можна вважати свого роду "полегшеною вершею" СЕП, що е проектом економiчноï штеграцп чотирьох держав (Росiï, Украши, Бiлорyсi та Казахстану), який так i залишився нереалiзованим.
Формування Митного союзу бере початок iз середини 90-х роюв, коли Росiя, Бшорусь i Казахстан пiдписали угоду про створення Митного союзу, до якого в березш 1996 р. приедналася Киргизiя, а в лютому 1999 р. - Таджикистан. Вщповщно до договору про поглиблення iнтеграцiï в економiч-нiй та гyманiтарнiй сферах вщ 1996 р. вищим органом Митного союзу була створена Мiж-державна рада у складi глав держав, yрядiв, мiнiстерств закордонних справ. Формування союзу планувалося завершити у два етапи. На першому з них передбачалося повнiстю скасувати тарифнi та нетарифш обмеження у взаемнiй торпвл^ установити единий торговельний режим, загальш митнi тарифи i заходи нетарифного регулювання щодо тре^х краïн, а на другому - об'еднати територп держав-учасниць у едину митну територда i перенести митний контроль на зовшшш кордони союзу.
У жовтш 2000 р. Митний союз було перетворено на Свроазшське економiчне сшв-товариство (СврАзЕС) у складi тих же п'яти краïн - Росп, Бшорус^ Казахстану, Киргизiï та Таджикистану. Вiрменiя, Украïна i Молдова отримали в СврАзЕС статус спостерiгачiв. Крiм створення зони вiльноï торгiвлi, введен-ня единого митного тарифу i системи нетарифного регулювання учасники СврАзЕС декларували прагнення до побудови загального фшансового, енергетичного i транспортного ринку, вiльного руху капiталy i товарiв, рiвних умов доступу до швестицш, спiльноï реалiзацiï мiждержавних цiльових програм, зближення нацiональних законодавств та можливостей уведення единоï валюти.
Питання про введення единоï валюти пов'язано з необхщнютю створення единого наднацiонального регулюючого органу та де-легування йому повноважень нацiональними центробанками, до чого держави-учаснищ СврАзЕС були не готовь
Водночас штеграцшш процеси мають власш логiкy й етапностi розвитку - вщ зони вiльноï торгiвлi до единого валютного союзу.
Базовим плацдармом для створення нового економiчного об'еднання став оновлений СврАзЕС. Разом iз основними краïнами-засновницями Митного союзу також визначаються перспективи поповнення новими членами - Киргизiею, Таджикистаном i Узбекистаном. Якщо розглядати участь у Митному союзi через призму подальшого членства у СОТ, не можна не побачити певш ризики для кожноï з краш-учасниць.
По-перше, основним протирiччям е черговють вступу, iндивiдyальна або колек-тивна подача заявки для вступу до СОТ. Якщо колективна заявка надае певш дивщенди Бiлорyсi та Казахстану, то вона ставить Росда в умови частковоï залежностi вiд колег по СНД.
1нтегращя у СОТ у "зв'язщ" Митного союзу суттево загальмуе строки вступу вшх краïн-yчасниць цiеï органiзацiï.
У червнi 2009 р. глава уряду РФ В. Пу-тш заявив, що Росiя, Бшорусь i Казахстан мають намiр вступати у СОТ единим блоком,
шсля чого вш iндивiдуально-сепаратнi переговори про вступ до оргашзацп були припинеш [12].
Проте подальший вступ до СОТ единим блоком е досить проблематичним оскшьки за нормативами СОТ новоутворена оргашзащя мае бути суверенним утворенням iз самостiйним управлiнням торговельною пол^икою. Тому краши-учаснищ Митного союзу виршили вступати до СОТ неформальним блоком на основi попереднiх домовленостей, але за iндивiдуальним графiком.
На думку багатьох експертв, участь у Митному союзi надае кра1нам-учасницям централiзований, але самостiйний шлях всту-пу до СОТ, а для Росп означае фактичну вiдмову вiд попередшх домовленостей. Поетапнiсть i обrрунтованiсть подачi заявок для членства у СОТ, можливо, матиме
Отже, як видно з табл. 2, на кожному еташ формування iнтеграцiйних об'еднань пострадянськi краши прагнули до створення едино! зони вшьно! торгiвлi, що полегшило б обмш товарами та послугами мiж державами, та ведення едино! економiчноï полiтики, яка б вiдповiдала вимогам ушх держав-учасниць. Участь пострадянських краш у даних полiтичних об'еднаннях повинна була спростити вщносини краïн у пол^ичнш, економiчнiй
та соцiальнiй сфер^ а також надати змогу швидко вирiшувати конфлiктнi ситуацiï.
Створення кожного з штеграцшних об'еднань мало на мет формування единого
певний промiжний етап тшьки пiсля остаточного формування Митного союзу, запланованого на середину 2011 р. Якщо розглядати перспективи шших претендентiв на членство
Митного союзу, то для багатьох потенцш-них учасниюв органiзацiï членство е певним трамплшом для вступу до СОТ [12].
У липш 2010 р. Роая, Бiлорусь та Казахстан пiдписали договiр про створення Митного союзу. Новостворений союз повинен спростити порядок перемщення товарiв мiж краïнами. Запровадження единого Митного кодексу надасть можливють визначити порядок
транспортування нафти й автомобшв через кордон та зменшити конфлштш ситуацiï. Етапи економiчноï штеграци Митного союзу РБК подаш в табл. 2.
Таблиця 2
торговельного простору. Краши-учаснищ мали б змогу без сплати iмпортних та експорт-них митних зборiв надавати продукщю на ринки iнших краш.
Пщписання договору про створення Митного союзу Росп, Бшорус та Казахстану повинно було виршити основнi пол^ичш, економiчнi та соцiальнi проблеми, як виникали мiж державами пiсля розпаду Радянського Союзу. Проте вже на початкових етапах його формування виникло достатньо розбiжностей у поглядах щодо едино! митно! полiтики, пiдписання единого Митного кодексу та скасування деяких експортних та iмпортних митних зборiв мiж
Етапи eKonoMinnoï ^гнтеграцИ'Митного союзу Pociï, Бшоруа та Казахстану [7]
Напрями —— Сдина економiч- Сдина зона Сдиний Сдиний
_____—■—■ ' Етапи на полггика вшьно1 торгiвлi митний тариф Митний кодекс
СНД, грудень 1991 р. + + + -
Економiчний союз,
вересень 1993 р. + + - -
Митний союз, ичень
1995 р. + + + -
СврАзЕС, жовтень 2000 р. + + + -
СЕП, вересень 2003 р. + + - -
Митний союз Росп,
Бшоруси, Казахстану,
липень 2010 р. + + + +
крашами формування Митного союзу ^ж пострадянськими крашами), що мало виршити основш зовнiшньоекономiчнi та полiтичнi проблеми.
Першими кроками Митного союзу е аналiз переваг та недолiкiв, якi отримае кожна держава-учасниця.
Досить негативна думка викладена в жyрналi Мiжнародного центру
перспективних дослщжень. У ньому говориться про те, що домовленост про умови функцюнування нового
iнтеграцiйного утворення мiстять велику кшьюсть виняткiв i неврегульованих питань. Зпдно з пiдписаними документами юнуе бiльш як 400 виняткiв до домовленосп про вiльний рух товарiв. Крiм того, буде збережено митний контроль на кордонах мiж крашами-учасницями, а також нетарифнi торговельнi обмеження, тобто квоти та субсидп. Зокрема, Росiя зберегла мито на експорт нафти та нафтопродукпв до Бшоруа, а Бiлорyсь - мито на транспортування росiйськоï нафти своею терш^ею [4, 7].
Переважна бшьшють учених вважае, що таким чином Рошя намагаеться захопити домiнyючi позицп, розширити сферу свого впливу та потюнити Свропейський Союз.
На даному еташ фyнкцiонyвання Митний союз Росп, Бшорус та Казахстану не вимагае дотримання единоï митноï пол^ики вiд краïн-yчасниць. Як правило, питання щодо використання iнстрyментiв торговельного захисту мають належати до повноважень единого наднацюнального iнститyтy, який власне i створюеться для того, щоб координувати спiльнy митну полiтикy. Утiм, у випадку з Росiею, Бiлорyссю та Казахстаном останне слово лишаеться за ïx урядами.
Основними проблемними питаннями, якi постають перед Митним союзом., е такi:
збiльшення конкурентоспроможност та продyктивностi працi для центральноазiатськиx краïн, якi
неконкyрентоспроможнi iз провщними краïнами-yчасницями Митного союзу;
формування та використання единого митного тарифу на територп союзу;
формування спещального органу, який
би виршував конфлштш ситyацiï;
наявнiсть певних виключень iз загальних правил.
На територiï трьох держав-учасниць Митного союзу виробляеться понад 85% валового внyтрiшнього продукту СНД i проживае близько 60% населення краïн СНД загальною чисельшстю майже 167 млн. чол., що вщводить йому роль одного iз провiдниx iнтеграцiйниx об'еднань [4, 5]. Усшшна реалiзацiя цього iнтеграцiйного об'еднання сприятиме подальшому стабiльномy економiчномy та полггичному розвитку краïн-yчасниць, розширенню сфери впливу, шдвищенню ролi у св^овш економiцi.
У даному випадку, за оцшками деяких експертiв, Митний союз дозволить крашам-учасницям до 2015 р. збшьшити ВВП на 15%. За умов ефективного функцюнування Росiя отримае понад 400 млрд. дол. прибутку, Казахстан та Бшорусь - понад 16 млрд. дол. кожна [5,10].
Краши-учаснищ домовилися про деяю поступки для "особливо чyтливоï групи то-варiв", якi пiдпадають шд установлений пом'якшений переxiдний перiод.
В енергодипломати Росiï та Бiлорyсi, можливо, змшиться система взаемних розра-хунюв: стягуватиметься не вивiзне мито на нафту, а вивiзне мито на нафтопродукти, вироблеш на бiлорyськиx нафтопереробних заводах iз використанням росiйськоï нафти. Формування Митного союзу Росп, Бiлорyсi та Казахстану стало певним кроком до сшвроб^ництва за економiчними штересами, однак не усунуло фундаментальних протирiч мiж краïнами-yчасницями.
Основними протирiччями мiж Росiею та Бiлорyссю е вщмова вiд компромiсy з постачання ключових товарiв - нафти, газу, продукпв харчування, автомобiлiв та сiльгосптеxнiки (конфлшт у постачаннi росiйського газу до Бшоруа традицiйно припадае на перший календарний мiсяць року), а також ïx транзит через територда краши [10].
Слiд зазначити, що залишилися неви-рiшеними такi проблеми: бшоруська влада розраховуе на повне зняття торговельних бар'ерiв, що дозволить вщновити експорт у Росiю, що скоротився в 2009-2010 рр. бшьш
шж на 40%. Багато економiчниx експертв висловлюють серйознi сyмнiви щодо реалiзацiï iдеï створення Митного союзу. Як головний аргумент вони називають невдалий колишнш iнтеграцiйний досвiд. Iнтеграцiя в рамкаx СHД, СврАзСС i навт такого вузького об'eднання, як Союзна держава, не продемонстрyвала здатностi сторш домовлятися та йти на серйозш поступки. Також провалилася й щея Единого економiч-ного простору (СЕП). Росiя, як i ранiше, незадоволена наявнiстю iнститyтy спецiмпортерiв при ввезенш риби, тютюновиx виробiв i алкогольно!' продукци.
Бiлорyсь не збираeться вщмовлятися вiд вимоги скасування мита в торгiвлi мiж крашами, включаючи енергоноси. Зокрема, вона наполягаe на тому, щоб з 1 липня 2010 р. росшська нафта, що надxодить у кра1ну, не обкладалася жодним митом.
№ думку бшоруськж експертiв iз пи-тань економiки, причому як державнж, так i бiльшостi незалежнж, причина
недieздатностi полягаe в небажанш Росiï дiлитися енергетичними ресурсами. Бшорусью експерти вважають, що основою зовнiшньоï полiтики Росiï e енергоресурси, яю вони постачають до краш Заxiдноï Свропи. Таким чином, росiйська влада завдяки укладанню угоди про
Митний союз сподiваeться зменшити витрати на транспортування нафти та газу до Свропейського Союзу та збшьшити своï прибутки.
Отже, Митний союз Роси, Бiлорyсi та Казаxстанy не вiдповiдаe основнiй метi створення такиx штеграцшнж об'eднань. Цей союз не можна вважати навт зоною вiльноï торпвл^ оскiльки не вiдбyлося скасування митниx зборiв на iмпортнi товари, а також не було введено в дда eдиного митного тарифу.
Категори "зона вiльноï торпвт", "митний союз" '^диний економiчний проспр" за подiбниx обставин втрачають свiй економiч-ний змiст. У даному випадку лише Росiя отримye виграшнi позици.
Спiрнi питання мають розглядатися на рiвнi вищиx органiв Митного союзу - мiж-державниx рад голiв yрядiв i голiв держав, де ршення приймаються консенсусом.
Розподiл митниx зборiв у межаx союзу, яю становлять сyттeвy частину надxоджень
до державниx бюджетiв yсix трьоx краш, такий: Росiя - 86,5%, Казаxстан - 8,5, Бiлорyсь - 5% [4, 7].
Ще однieю особливiстю Митного союзу e надзвичайна гнyчкiсть у застосуванш його принципiв. Hаприклад, краши-учаснищ зберiгають торговельнi бар'eри для найбшьш значyщиx товарiв, зокрема енергоносiïв.
До основнж переваг yчастi у Митному союзi можна вiднести такi:
значний трудовий потенцiал даного регiонy надасть можливють реорганiзyвати виробництво та полшшити виробничий потенцiал краш;
можливiсть урегулювання питаня щодо транзиту через краши-учаснищ нафти та газу до Свропи;
можливють виршення сшрнж питань щодо процедури пропуску товарiв через митнi кордони;
можливють виршення полiтичниx кон-флiктiв;
eдиний митний тариф, який надасть змогу зменшити вартють товарiв для краш;
спшьний митний кодекс, який надасть змогу однаково тлумачити норми, щодо якиx рашше виникало багато запитань;
збшьшення iнвестицiй до кра1н та фор-мування сприятливого iнвестицiйного ктма-ту;
можливiсть отримання прибyткiв yсiма державами;
сприяння пiдвищенню конкуренто-спроможностi продукци;
використання новж теxнологiй у виробництвц
отримання значниx грошовиx коштiв до державниx бюджетiв.
Hедолiками впливу Митного союзу на краши-учаснищ e таю:
зайняття Ро^ю лiдирyючого становища на мiжнародноy ринку;
виникнення конфлiктiв щодо eдиного митного кодексу;
вiдсyтнiсть тсля укладення Союзу eдиниx норм щодо експорту нафти та газу мiж Росieю та Бiлорyссю до Свропейського Сюзу;
негативне ставлення з боку Свропейського Союзу;
вщсутнють пiдтримки з боку населення та його незадоволенють ситyацieю;
нecкаcyвання e^ropraoro мита мiж кpаïнами;
зpocтання цiн на iмпopтнi тoваpи.
Слщ зазначити, щo cтвopeний Mитний тоюз маe забeзпeчyвати piвнoпpавнicть вcix кpаïн-yчаcниць, виpiшeння пpoблeм, вiдcyтнicть нeгативнoгo впливу на гол^ичш вiднocини з шшими дepжавами. У випадкy якщo Po^ бyдe пpoвoдити жopcткy пoлiтикy щoдo cвoïx coюзникiв, данe iнтeгpацiйнe oб'eднання нe змoжe випpавдати oчiкyвань та пpизвeдe дo занeпадy та poзладy нацioнальниx eкoнoмiк.
Учаcть Укpаïни в ^oercrax на гост-pадянcькoмy ^ocropi фopмyeтьcя за пpинципoм багатoвeктopнocтi - iнтeгpацiï в eвpoпeйcькi cтpyктypи (GQ НАТО) i oднoчаcнoмy збepeжeннi pинкiв з6уту в кpаïнаx СНД. Ствopeнe iнтeгpацiйнe oб'eднання poзглядаerьcя нe лишe з бoкy eкoнoмiки, а й 1з гeoпoлiтичнoгo бoкy як мoжливicть oб'eднання дepжав - кoлишнix yчаcниць СРСР. ^му yчаcть у ньoмy Укpаïни мoжe вiдiгpати значну poль.
Pociя e найбiльшим iнтeгpацiйним ^ot-poм на Gвpoазiйcькoмy пpocтopi. Вoна вт> люe цю ocoбливy мiciю вжe багато cтoлiть.
Виxiд iз внyтpiшньoï eкoнoмiчнoï ^и-зи й пoдoлання наалщюв cвiтoвoï кpизи ш-peдбачають гошуки найpiзнoманiтнiшиx ш-cтpyмeнтiв i мexанiзмiв. Сepeд цих rnCTpy-мeнтiв i мexанiзмiв знаxoдитьcя активiзацiя зoвнiшнix eкoнoмiчниx вiднocин iз Pocieю.
Poки пoпepeдньoï влади пpизвeли дo cтвopeння штучш1' cитyацiï згopтання eкoнoмiчниx вiднocин iз кoлишнiми coюзними pecпyблiками, i наcампepeд iз Pocieю. Штyчнe пpoтиcтoяння eкoнoмiчним вiднocинам iз кoлишнiми coюзними pecпyблiками, вiднocини iз кpаïнами Заxoдy пpизвeли дo вiдвepтoгo кoнфлiктy. Фактичнo вiдбyлocя згopтання oдниx зoвнiшнix пoлiтичниx в^ш^н та нepoзгopтання iншиx cтocyнкiв.
З ypаxyванням наявних тopгoвeльниx пpeфepeнцiй мiж Укpаïнoю i Pocieю, Бiлopyccю i Kазаxcтанoм i вyзькoï зocepeджeнocтi Mm^oro coюзy на питаннях тopгiвлi тoваpами пoтeнцiйнi вигoди вiд члeнcтва в Mитнoмy coюзi для Укpаïни e oбмeжeними.
Сepeд ocнoвниx пepeваг учаеп Укpаïни в Mитнoмy coюзi мoгли б бути такi:
якщo пiльгoвi цiни на газ poзглядають-cя в пакeтi iз члeнcтвoм у Mитнoмy coюзi, Укpаïна мoгла б укласти yгoдy, щo пepeдбачала би знижeння цiн на iмпopт газу;
якщo ycyнeння pociйcькoгo eкcпopтнoгo мита на нафту poзглядаeтьcя в патет iз члeнcтвoм у Mитнoмy тоюз^ Укpаïна мoжe oтpимати дeшeвшy crnpy нафту. Однак дocвiд Бiлopyci, для я^ знижeння абo ycyнeння ^oro мита бyлo oдним з ocнoвниx eкoнoмiчниx iнтepeciв, пoказав, щo eкcпopтнi збopи навpяд чи будуть включeнi дo yгoд пpo Mитний тоюз;
знижeння coбiваpтocтi виpoбництва за pаxyнoк знижeння цiн на cиpoвинy [3, 21].
З oглядy на мoжливi пepeваги, якi oтpимаe Укpаïна вщ Mитнoгo coюзy з Po-cieю, Бiлopyccю та Kазаxcтанoм, мoжна зpoбити виcнoвoк, щo пoзитивний eфeкт тpиватимe кopoткий пpoмiжoк, а надалi cпocтepiгатимeтьcя eкoнoмiчна залeжнicть вiд Pociï. Так, якщo Укpаïна oтpимаe дeшeвшi eнepгeтичнi pecypcи, тo в peзyльтатi дepжава маe шанc пoтpапити у дoвгocтpoкoвy eнepгeтичнy залeжнicть, щo зашкoдить peфopмам у cфepi eнepгoпocтачання та eнepгoзбepiгання. Oкpiм тoгo, icнye вeликий prom пoгipшeння eкoнoмiчнoï та пoлiтичнoï cитyацiï вcepeдинi кpаïни.
Oцiнка пepeваг i втpат Укpаïни вiд вcтyпy дo Mитнoгo coюзy e piзнoю. Так, po-ciйcькi eкcпepти пiдpаxyвали, щo пpиeднання дo Mитнoгo coюзy oзначатимe для Укpаïни 3-5% дoдаткoвoгo зpocтання ВВП на piк. Пpoтe В. Пинзeник гoвopить пpo щopiчнi втpати в 1 млpд. дoл. США з дepжавнoгo бюджeтy внаcлiдoк нeдooтpимання митних збopiв [13].
Ocнoвна частка pинкy, на який eкcпopтyютьcя тoваpи та з якoгo вoни iмпopтyютьcя, налeжить пocтpадянcьким кpаïнам. Toбтo ocнoвним джepeлoм надxoджeнь кoштiв дo дepжавнoгo бюджeтy e iмпopтнe митo, яте cтягyerьcя з тoваpiв, щo були ввeзeнi з пocтpадянcькиx кpаïн.
Ситуащя, яка cклалаcя, пoлягаe в нeмoжливocтi oднoчаcнoгo вcтyпy дo Mитнoгo шюзу з Pocieю, Бiлopyccю та ^захотатам i cтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi з Gвpoпeйcьким Сoюзoм. Пoзицiю Gвpocoюзy чiткo oзвyчив пpeдcтавник Gвpoкoмiciï Гью Miнгаpeллi: "Якщo Укpаïна
вступить до цього Митного союзу, стане надзвичайно важко для ще! кра!ни сформувати зону вшьно! торгiвлi з Евросоюзом" [10].
Навт якщо вщбудеться вступ Укра!ни до Митного союзу, то це суперечить 11 зобов'язанням як члена СОТ. Правила ще! торговельно! оргашзаци вимагають, щоб рiвень захисту ринкiв у Митному союзi не перевищував рiвня захисту ринюв кра!н до його створення. Тобто единий тариф Митного союзу не може бути вищим за т умови, на яких Укра!на вступила до СОТ. Така ситуащя малоймовiрна, зважаючи на те, що наразi митний тариф Митного союзу на 92% складаеться з митних зборiв Роси, якi бiльшi за вимоги СОТ.
Домшантною парадигмою укра!нсько! зовшшньо! полiтики е неминучiсть вибору мiж Европейським Союзом i Росiею. Але можливим варiантом виходу iз ситуаци е формування грунтовно! дипломатично! пол^ики Укра!ни в напрямi узгодження штерешв як з ЕС, так i з Митним союзом Росi!, Бiлорусi та Казахстану.
Для того щоб Укра!на стала членом Митного союзу, можливi два варiанти розвитку подш:
1) вихiд Укра!ни iз СОТ;
2) вступ до СОТ члешв Митного союзу.
Водночас, якщо Укра!на приеднаеться
до Митного союзу, вона понесе додатковi витрати. Як член СОТ Укра!на зобов'язалась зв'язати iмпортнi тарифи, i перегляд цих зобов'язань е теоретично можливим, але витратним, осюльки iншi кра!ни-члени СОТ мають право вимагати компенсаци втрат, понесених через змши у зобов'язаннях.
Таким чином, для того щоб ощнити витрати, яю понесе Укра!на вщ приеднання до Митного союзу, необхщно зробити припущення щодо рiвня iмпортних тарифiв, якi застосовуватимуться у Митному союзi з Укра!ною. Якщо буде використовуватися зв'язаний тариф Укра!ни, тодi вона не порушить сво!х тарифних зобов'язань. У той же час, якщо за основу буде взятий ддачий перелш тарифiв Митного союзу, Укра!т доведеться погоджувати щ змiни з усiма защ-кавленими членами СОТ i виплачувати компенсаций оскiльки iмпортнi тарифи Митного
союзу часто перевищують вiдповiднi ставки зв'язаного тарифу в Укра!ш.
Крiм того, на сьогоднi у Митному союзi встановленi вищi iмпортнi тарифи порiвняно зi зв'язаними тарифами Укра!ни.
Отже, основними недолiками вступу Укра!ни до Митного союзу Росi!, Бiлорусi та Казахстану можна вважати таю:
росшський контроль над укра!нським паливно-енергетичним комплексом;
обмеження аж до «втрати» нацiонального суверештету Укра!ни;
жорстка, несиметрична конкуренцiя на внутршньому ринку единого економiчного простору;
закршлення напiвсировинно! орiентацi!; зменшення грошових надходжень до державного бюджету.
Для визначення можливостей участ Укра!ни в Митному союзi Росi!, Бiлорусi та Казахстану дощльно провести SWOT-аналiз, який надасть змогу системно розглянути вс аспекти, яю можуть так чи iнакше вплинути на економшу Укра!ни (табл. 3).
Таблиця 3
SWOT-аналiз впливу Митного союзу на економ1ку Украгни_
Зовтшт фактори Можливостi Загрози
Розвиток зовшшньоторговельних вiдносин Вирiшення проблеми транзиту товарiв та послуг через Укра!ну з боку членiв Митного союзу Скасування митних зборiв на iмпортованi товари iз членiв Митного союзу Зменшення надходжень до державного бюджету внаслщок незастосування iмпортного мита до товарiв iз кра!н-члешв союзу Енергетична залежнiсть вiд Роси Розширення полiтично! сфери впливу Роси Використання Укра!ни як сировинно! бази
И ^ Сильш сторони Слабю сторони
Великий ресурсний потенщал Низька конкурентоспроможшсть та яюсть
Наявшсть великого ринку збуту товарiв продyкцiï
Застарiлi теxнологiï
Великий рiвень безробiття
Висока енергоемнiсть виробництва у крашах
Митного союзу
На даному етат Украша поступово виходить з економiчноï кризи та намагаеться розширити можливостi виходу на мiжнарод-нi ринки. Зробити це самостшно надзвичайно складно, тому для Украши важливим моментом е штегращя до певного економiчного чи пол^ичного об'еднання.
Оскiльки основним ринком збуту то-варноï продyкцiï для краши е ринки пострадянських краïн, то виникае питання про
доцшьшсть yчастi в Митному союзi трьох пострадянських краш. Але водночас Украïна бажае вийти зi своею продyкцiею на европейсью ринки.
Як видно з табл. 3, вщ впливу Митного союзу Росп, Бшорус та Казахстану Украша може отримати значш збитки, яю негативно вплинуть на економiчний потенщал.
Отже, можна зробити такi висновки:
1. Украша протягом тривалого часу прагне iнтегрyватися до Свропейського Союзу i створити зону вiльноï торпвл^ але участь держави у двох об'еднаннях одночасно неможлива. Беручи участь у Митному союзi, Украша не зможе самостшно виршувати, яку саме проводити торговельну пол^ику, а якщо буде створено зону вiльноï торгiвлi з Свросоюзом, то вс питання будуть вирiшyватися спiльно, на основi спецiально створеноï Комiсiï.
2. У разi довготривалоï спiвпрацi з Свропейським Союзом Украша отримае можливють реалiзацiï власного виробничого потенцiалy та довготривалi доходи вiд реалiзацiï власноï продyкцiï на мiжнародномy ринку.
У випадку створення зони вiльноï торгiвлi з Свросоюзом Украïна отримае доступ до нових ринкiв збуту, що надасть змогу прогнозувати можливi економiчнi наслiдки такоï дiяльностi. Водночас держава зможе залучити вигiдниx бiзнес-партнерiв та шоземш iнвестицiï, якi зможуть полшшити
теxнiчнy та теxнологiчнy базу промисловосп Украïни. Фактор ризику в тому, що украшсью товари виявляться
неконкурентоспроможними через низьку яюсть.
3. Украïна мае бути послщовною у свош полiтицi регiональноï штеграцп задля пiдтримки довiри iнвесторiв, осюльки невизначенiсть мае своï альтернативнi витрати для краши, яю можна вимiряти у втрачених iнвестицiяx.
4. Стратепчний iнтерес Украïни поля-гае у поглибленш економiчниx вiдносин iз Росiею, Бiлорyссю та Казахстаном у рамках створення зони вiльноï торгiвлi.
5. Основними етапами формування Митного союзу Росп, Бшорус та Казахстану е: шдписання договору про створення Митного союзу мiж краïнами; розроблення та затвердження единого Митного кодексу; виршення конфлiктниx ситyацiй мiж учасниками союзу; аналiз можливостi yчастi Украши в Митному союзi та можливих наслщюв для Украïни; активне функцюнування Митного союзу Росп, Бшорус та Казахстану.
6. Аналiзyючи можливу участь Украши в Митному союзi Росп, Бiлорyсi та Казахстану, можна видшити переваги та недолiки такоï сшвпращ.
До переваг можна вiднести таю: вир> шення проблеми транзиту нафти та газу через митну територiю Украши, зниження собiвартостi продyкцiï внаслiдок
здешевлення енергетичних ресyрсiв, скасування iмпортниx митних зборiв, що сприятиме зменшенню щн на iмпортованi товари, можливiсть шдвищення
конкyрентоспроможностi та якостi продyкцiï украшського виробника, установлення се-редньоï цши на товари тощо. Головними недолшами впливу Митного союзу Росiï, Бшоруш та Казахстану на економiкy Украши можна вважати таю: скасування
iмпортного мита з товарiв кра!н-учасниць союзу призведе до вщсутносп грошових надходжень до бюджету; енергетична залежнiсть вщ Росi!, розширення геополiтично! влади Роси, вщсутшсть нових каналiв збуту товарiв, використання кра!ни лише як сировинно! та матерiально! бази й шш.
7. Велика кiлькiсть продукцi!, яка надходить на укра!нський ринок, виробляеться пострадянськими кра!нами. У разi приеднання держави до Митного союзу кшьюсть iмпортно! продукцi! на ринках зросте в декшька разiв. Укра!на також ефективно реалiзуе власний експортний потенщал на ринках пострадянських кра!н. У той же час вона активно прагне вийти на ринки кра!н Захщно! Европи. Оскiльки держава е членом СОТ, то в не! немае можливостi вступу до Митного союзу Роси, Бшорус та Казахстану. Тому важливе значення на сучасному етапi розвитку вiдiграе формування тако! зовшшньо-економiчно! полiтики, яка б включала вщ-носини як iз Европейським Союзом, так i Митним союзом Росi!, Бiлорусi та Казахстану.
Л^ература
1. Гребельник О.П. Основи зовшшньо-економiчно! дiяльностi. - 3-те вид., перероб. та доп.: тдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр учбово! лiтератури, 2008. - 432 с.
2. Бураковський I. Зона вшьно! торгiвлi з ЕС та Митний Союз з Росiею, Бшоруссю та Казахстаном: чи можлива штегращя Укра!ни в обидва об'еднання одночасно / I. Бураковський, В. Мовчан // Вщносини Укра!на - ЕС: в умовах сучасних викликiв. - 2010. -№2 (14)-С. 17-31.
3. Гальчинський А.С. Стратепя економiчного i соцiального розвитку Укра!ни на 2004-2015 рр. "Шляхом европейсько! штегращ!" / А.С. Гальчинський, В.М. Геець та ш. - К.: 1ВЦ Держкомстату Укра!ни, 2004. -416с.
4. Грановський В. Митний союз по-росшськи / В. Грановський, В. Нашвська // В Укра!т. - 2010. - № 10. - С. 7-10.
5. Грановський В. Фальшивий вибiр Укра!нi не по^бен / В. Грановський, В. На-
швська // В Укра!т. - 2010. - № 10. - С. 1012.
6. Румянцев А.П. Мiжнародна економ> ка / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ш. - К.: Знання-прес, 2006. - 479 с.
7. Ншолаев Е. ЕЕП для Укра!ни: зона вшьно! торгiвлi чи митний союз / Е. Ншолаев // Пол^ичний менеджмент - 2004. - № 6 (9). -С. 115-128.
8. Офщшний веб-сайт Верховно! Ради Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www .zakon. rada.gov .ua.
9. Офщшний веб-сайт Державного комтету статистики [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
10. Офщшний сайт новин каналу "1+1» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tsn.ua.
11. Електронна бiблiотека [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.grin-chuk.lviv.ua.
12. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. pidruchniki.com.ua.
13.1нтерв'ю В. Пинзеника
"Укра!нськш правдГ' [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http: //www.pravda. com .ua/ articles.
