CC BY
49
ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ
УДК 327.7
ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ПОЛ1ТИЧНОГО ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО КУРСУ УКРА1НИ. ПОЗИТИВН1 ТА НЕГАТИВН1 НАСЛ1ДКИ ВСТУПУ УКРА1НИ ДО
МИТНОГО СОЮЗУ
В.С. Карпов, к. е. н., доц., 1.Ю. Копайгородська, студ.
Ключовi слова:Митний союз, ттегращя, модернизация, нормативно-правова база, економ1чна вигода, газова проблема.
Постановка проблеми. Характерною рисою сучасного св^ового розвитку кра!н е aKrnBi3a^H штеграцшних процешв у свт та Gвропi зокрема. При цьому, навт, т кра!ни, яю не входять до складу штеграцшних об'еднань, неминуче вщчувають на ra6i !х вiдчутний вплив. Пiсля останнього розширення GC Укра!на стала безпосередшм сусiдом Евросоюзу. Тому сьогоднi, як школи, постала проблема европейсько! штеграцп , але в сучасних умовах европейську штегращю не можна вщривати вiд штеграци з iншими кра!нами, насамперед, з найбiльш iсторично пов'язаними Рошею, Бiлоруссю, Казахстаном та шшими. Необxiдно шукати таке вирiшення питання штеграци, яке принесе нашiй краш якомога бшьше користi.
Аналiз публжацш. Розгляд ряду лiтературниx джерел з питань дослщження економiчниx наслiдкiв штеграци Укра!ни до Митного Союзу дав змогу зробити висновок про вщсутшсть чггко! оцiнки перспектив економiчного розвитку нащонального господарства в умовах входження до Митного Союзу. Розглядом питань дано! тематики наступних займалися: Ф. Верба, С. Глазьев, Ю. Максимов, I. Фомш, В. Мунтiян I. та ш.
Мета стать Дослщження можливих наслiдкiв вступу Укра!ни до Митного союзу, ix аналiз та обгрунтування.
Виклад матерiалу. Бiльшiсть пол^июв вважае сво!м прiоритетом iнтеграцiю з Евросоюзом, але на сьогодшшнш день швидко вступити в GC ми не зможемо. Безумовно потрiбно приводити укра!нську нормативну базу до европейських стандарт, але це нi в якому разi не можна робити посшшно. Меxанiзм реалiзацil тих, чи шших законiв може завдати колосально! шкоди нашiй економiцi. Тому на даний момент нашш кра!ш економiчно бiльш вигiдно якнайширше розвивати вщносини з Митним союзом.
ВАТ "Газпром " наприкiнцi сiчня 2013р. виставив НАК "Нафтогаз Укра!ни " рахунок на суму в $ 7,09 млрд. за недобiр природного газу в 2012 рощ. Штраф нарахований , виходячи з передбачено! контрактами вимоги «take or pay». У Киевi ж офщшно вщмовилися платити за так званим штрафним санкщям, оскiльки для цього нiбито немае ш найменших пiдстав . У зв'язку з новим витком газового напруги експерти висловлюють абсолютно рiзнi припущення щодо подальшого розвитку вщносин Укра!ни з Митним союзом.
В останнш час з'явилася думка, що найближчим часом Укра!на все ж таки вступить до Митного союзу. Головною причиною вважаеться не найкращий стан украшсько! економiки. До того ж Св^овий валютний фонд призупинив програму, з якою в Укра!ни були пов'язанi надп на вщновлення економiки . Вiдносини з Европейським Союзом також не е стабшьними. Не можна iгнорувати i той факт , що Укра!на юторично пов'язана з кра!нами МС. Слов'янсью народи завжди перебували в тюних вiдносинаx. Розрив цих вiдносин завдасть не тшьки економiчного, але i величезного соцiального удару по слов'янським народам.
Зрештою, причина не так вже й важлива: поступка наполегливим запрошеннями Кремля або демарш у вщповщь на чергову критику з боку ЕС. У будь-якому разi в найближчий час це питання буде виршене.
Якщо вибiр кра!ш (точнiше i'l керiвництву, так як референдуму з цього питання не проводилося) належить зробити найближчим часом , незайвим буде знову замислитися над головним питанням: а якими будуть вигоди чи втрати Укра!ни у разi i'l приеднання до Митного союзу ?Почнемо з плюшв.
1. Виршення питання про природний газ. Рiчна потреба Укра!ни в газi складае в середньому 71 - 73 млрд. куб. метрiв, при тому, що самостшно наша кра!на видобувае лише 18 36
- 21 млрд. куб. метрiв. Забезпечешсть недостатня , тому Укра!ш необхщно шукати альтернативнi джерела енергоноспв. Основну частину вщсутнього обсягу газу Укра!на на даний момент купуе у Роси за цiною , яка на сьогодшшнш день складае $406 за 1 тис. куб. м. З першого шчня вступить в дда доповнення до контрактiв на кушвлю-продаж росiйського газу, пiдписане у Мос^ 17- го грудня мiж Укра!ною i Росiею, згiдно з яким цша на газ для Укра!ни становитиме $268,5 за 1 тис. куб. м. Доповнення, як i самi контракти дiятиме до 2019 року. Слщ, зазначити, що ш дане доповнення, нi iншi договори, шдписаш 17 грудня, нiяк не стосуються Митного союзу i, тим бшьше, приеднання до нього Украши.. Прокачування росiйського газу забезпечуе i потреби европейських кра!н . Рошя здiйснюе транзит газу до Свропи через Укра!ну за ставкою $ 3,1 за тис. куб. м. Щорiчно здшснюеться формування запасу в 4-5 млрд. куб. м. газу для шдстрахування споживачiв газу з €С на випадок дуже холодно! зими НАК « Нафтогаз Укра!на ». Ведуться переговори про можливе збшьшення цих запасiв до 17-19 млрд. куб. м. щорiчно. Газпром i Нафтогаз 19 сiчня 2009 тдписали два контракти : купiвлi - продажу на перiод з 2009 по 2019 роки; про обсяги та умови транзиту газу через Украшу на 2009-2019 роки. Украша веде з РФ тривалi переговори про зниження цши на газ, яку Ки!в вважае несправедливою, а самi контракти, шдписаш урядом екс-прем'ера Юли Тимошенко - кабальними. Якщо Украша вступить до МС , вона зможе щорiчно економити на оплат росшського газу близько $ 3 млрд. на рш. Так , як щна для Украши буде знижена до внутршньо-росшського рiвня. У рамках Митного союзу скасоваш експортш мита . Вщповщно, цiна на газ з нюансами на нафтопродукти для кра!н Митного союзу набагато нижче. Це не буде якоюсь спецiальною знижкою для Украши , це об'ективний факт членства в Митному союзь Що стосуеться транзиту росшського газу по украшськш ГТС. Пропускна здатшсть укра!нсько! ГТС становить 150 млрд. кубоме^в на рш , однак вона експлуатуеться лише на 60 % потужносп. Росiя вносить сво! пропозици про спiльну модернiзацiю ГТС Украши. Але, на мш погляд, модершзащя газотранспортних шляхiв повинна проводитися спшьно не тiльки з Росiею, але i з европейськими кра!нами.
2. Вступивши до зони вшьно! торгiвлi з ЕС , Укра!на , ^м усього iншого , втратить найбшьший товарообiг. Росiя завжди була основним ринком для укра!нського експорту i продовжуе ним бути, не дивлячись на санкци, що вводяться. Товарообiг Укра!ни з кра!нами Свропейського союзу в минулому роцi склав $ 44 млрд. , тодi як з одшею тiльки Рошею - $ 56 млрд . На!вно припускати , що вступивши в зону вшьно! торгiвлi з €С , наша кра!на почне експортувати до Свропи бшьше товарiв . У Свропи криза перевиробництва, !м нiкуди дiвати сво! ! Тому !м i потрiбна Укра!на - як сировинний придаток i ринок збуту дешевих , низькояюсних товарiв , якi швидко наповнять укра!нський ринок i знищать втизняного виробника. Крiм цього , якщо Укра!на потрапить в ЗВТ з СС, вона втратить найбшьший ринок збуту - росшський . Адже в цьому випадку введуть митш санкци щодо нашо! кра!ни , щоб захистити росiйський ринок вщ европейського низькосортного продукту , який нашi заповзятливi олiгархи захочуть перепродувати в РФ. А за умови вступу Укра!ни до Митного союзу Укра!на зможе збiльшити експорт власних товарiв приблизно на $ 7-9 млрд. на рш. Так, як на територи МС проживае 170 млн. чоловш. Конкурентоспроможнiсть укра!нських товарiв на ринку МС , на вщмшу вiд европейського , сумнiвiв не викликае.
3. Незалежнiсть вщ МВФ. У разi приеднання до МС Укра!ш не доведеться погоджуватися на новi вимоги МВФ, шдшмаючи цiни на газ для населення та ЖКГ при заморожених пеншях i соцiальних виплатах. Кожен укра!нець зможе вiдчути вигоду на собь
4. Загальне зростання бюджетних доходiв . Виходячи з названих вище показникiв , можна зробити висновок , що загальна вигода Укра!ни вщ приеднання до Митного союзу та участ в Сдиному економiчному просторi в рамках Свразiйського економiчного спiвтовариства (СврАзЕС) може скласти $ 6-10 млрд. Вступ до МС прискорить щорiчнi темпи зростання ВВП Укра!ни на 0,95-1,01 процентного пункту , а також дозволить кра!ш протягом десятирiчного перюду пiдняти рiвень власно! економiчно! активностi на 17% ВВП.
5. Розвиток промисловосп. Найбшьш залежнi вiд цiн на енергоноси галузi укра!нсько! промисловостi - металургшна, машинобудiвна, хiмiчна - при пшьгових цiнах отримають новий iмпульс розвитку. Крiм того, розширення контактiв з партнерами на пострадянському просторi (де, як вщомо, при СРСР свщомо створювався замкнутий виробничий цикл ) вщкрие перед укра!нськими пiдприемствами новi можливостi. Як наслiдок - зростання робочих мюць.
6. Слiдування св^овим тенденцiям. Створення мегасоюзiв - на сьогодшшнш день звичайна св^ова практика . Досить згадати той же Центральноамериканський спiльний ринок,
Пiвденноафриканський митний союз, Органiзацiю схвдно-карибських держав i той же Свросоюз, в кiнцi кiнцiв. Тому говорити про загрозу втрати суверештету на тлi загальносвiтового тренду, щонайменше, передчасно.
Жодне явище, процес чи подда не можна розглядати виключно з позитивно! точки зори. Тому слщ вказати й на деяю негативнi наслiдки членства Укра!ни у Митному союзь
1. Проблеми з СОТ. Цiновi пiльги на енергоноси можуть призвести до появи у Укра!ни проблем у торгiвлi з кра!нами - членами СОТ. Ця знижка може бути розцiнена як прихована пiдтримка, що здатне привести до антисубсидiарних розслiдувань щодо укра!нсько! продукцi!.
2. Удар по вггчизняному виробнику. Укра!нi, як члену Митного союзу, довелося б тдняти мита на т товари, якi !й було б вигiдно ввозити за низькими щнами, тому що в кра!ш ця продукцiя не вироблясться, i навпаки, знизити мита на т товари, якi можливо було б замшити товарами вiтчизняного виробництва.
3. Наростання внутрiшньополiтичних конфлiктiв, яю можливi як мiж олiгархiчними угрупованнями (одним вигiдна висока цiна на газ, шшим, навпаки, низька), так i мiж полiтичними силами (блокування роботи парламенту , заклики до перевиборiв , вуличш акцi! тощо). У суспiльствi також може пом^но поглибиться розкол.
Висновок. Укра!нi на сучасному етат потрiбно продовжувати вдосконалювати нормативно-правову базу, модернiзацiю вiтчизняно! економши, i тим самим пiдвищувати рiвень конкурентоспроможностi на ринках як Свропейського, так i Митного союзiв. Кра!ш необидно шукати шляхи покращення стану економши. На даному етапi вступ до Евросоюзу може лише попршити економiчну ситуацiю в кра!нi. Натомють членство у Митний союзi може шдвищити рiвень економiчного зростання, дати iмпульс розвитку певних галузей та виршити основну енергетичну проблему нашо! кра!ни.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Верба Ф. Щодо потенцшно! можливостi формування Единого економiчного простору Укра!ною , Росieю, Бiлорусieю та Казахстаном / Ф. Верба / / Економша Укра!ни. - 2003 . - № 11 . - С.80 - 83 .
2. Глазьев С. Ю. Митний союз Бшорусп , Казахстану та Роси: запуск механiзмiв / С.Ю. Глазьев / / Росшський економiчний журнал . - 2009 . - № 11-12. - С.46 - 59 .
3. Максимов Ю. Перспективи та реали формування единого митного законодавства в Митному союзi / Максимов Ю. / / Господарство та право. - 2010 . № 6 . - С. 115 - 119 .
4. Мунлян В. I. Стратепя розвитку взаемоди Укра!ни з Митним союзом Республши Бшоруси, Республши Казахстан та Росшсько! Федераци / / Проблеми розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв i залучення iноземних iнвестицiй: регiональний аспект: збiрник наукових праць - Донецьк : ДонНУ , 2011 . - С. 397-404 .
SUMMARY
Formulation of the problem. A characteristic feature of the modern world is to promote the development of integration processes in the world and Europe in particular. However, even those countries that are not part of the integration associations inevitably felt by their significant impact. Following the enlargement of the EU Ukraine became a direct neighbor of the EU. So now more than ever, faced the problem of European integration, but in the present conditions of European integration can not be torn away from integration with other countries, especially the most historically linked Russia, Belarus, Kazakhstan and others. You must look for a solution to the question of integration that will bring our country as much good.
Analysis publications. Consideration of a number of literature on the economic implications of the integration of Ukraine into the Customs Union has made it possible to conclude that the lack of a clear assessment of the prospects of economic development of the national economy in terms of joining the Customs Union. Consideration of these issues the subject involved: Willow F., S. Glazyev, Y. Maksimov, I. Fomin, V. Muntiyan I. et al.
The purpose of the article. Investigation of the possible consequences of Ukraine's accession to the Customs Union, their analysis and justification.
Conclusion. Modern Ukraine should continue to improve the regulatory framework, modernization of the national economy, and thereby raise the level of competitiveness in European
markets as well as the customs union. The country needs to look for ways to improve the economy. At this stage of accession to the EU can only worsen the economic situation in the country. Instead, membership in a customs union can raise economic growth, to give impetus to the development of certain industries and solve major energy problems of our country.
REFERENCES
1. Verba F. Shchodo potentsiynoyi mozhlyvosti formuvannya Yedynoho ekonomichnoho prostoru Ukrayinoyu , Rosiyeyu, Bilorusiyeyu ta Kazakhstanom / F. Verba / / Ekonomika Ukrayiny. -2003 . - № 11 . - S.80 - 83 .
2. Hlaz'yev S. Yu. Mytnyy soyuz Bilorusiyi , Kazakhstanu ta Rosiyi: zapusk mekhanizmiv / S.Yu. Hlaz'yev / / Rosiys'kyy ekonomichnyy zhurnal . - 2009 . - № 11-12. - S.46 - 59 .
3. Maksymov Yu. Perspektyvy ta realiyi formuvannya yedynoho mytnoho zakonodavstva v Mytnomu soyuzi / Maksymov Yu. / / Hospodarstvo ta pravo. - 2010 . № 6 . - S. 115 - 119 .
4. Muntiyan V. I. Stratehiya rozvytku vzayemodiyi Ukrayiny z Mytnym soyuzom Respubliky Bilorusiyi, Respubliky Kazakhstan ta Rosiys'koyi Federatsiyi / / Problemy rozvytku zovnishn'oekonomichnykh zv"yazkiv i zaluchennya inozemnykh investytsiy: rehional'nyy aspekt: zbirnyk naukovykh prats' - Donets'k : DonNU , 2011 . - S. 397-404 .
УДК 658.8:004.738.5
ИНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГ, КАК ИНСТРУМЕНТ РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННОГО
ПРЕДПРИЯТИЯ
Н. Н. Шапа, ст. препод., А. А. Лобань, студ.
Ключевые слова: интернет-маркетинг, исследования рынка, корпоративный сайт, социальные сети, вирусный маркетинг.
Актуальность проблемы. Предприятия все шире используют современные технологии в своей управленческой деятельности. К таким технологиям в значительной степени относится интернет. Интернет развивается, и с каждым годом появляется все больше пользователей, их активность увеличивается. Интернет стал частью жизни общества в целом, а потому в умелых руках превращается в эффективный инструмент маркетинговой деятельности. Этим инструментом необходимо управлять, и при помощи него расширять границы деятельности предприятия. Кроме того, учитывая факт глобального использования интернета в современном мире и бизнесе, вопрос использования интернет-маркетинга (ИМ) является уже не просто фактором конкурентного преимущества, но и выживаемости предприятия в целом.
Анализ публикаций. Вопросам использования интернет-маркетинга в деятельности современных предприятий посвящены научные труды таких учених как: И. Ашманов, А. Басов, Ф. Вирин, А. Иванов, Алан Купер, Джерри Ледфорд, Мэри Тайлер, В. Холмогоров и др. Однако часть вопросов, связанных с влиянием конкретных инструментов ИМ на развитие деятельности предприятий изучена не достаточно и требует более глубокого рассмотрения.
Цель статьи - охарактеризовать и классифицировать составляющие элементы маркетинговой деятельности, выполняемой при помощи интернет-технологий и их возможности для развития современных украинских предприятий.
Изложение материала. Интернет-маркетинг (англ. internet marketing) представляет собой практическое использования всех аспектов традиционного маркетинга в Интернете, затрагивающих основные элементы маркетинг-микса: цена, продукт, место продаж и продвижение [1]. Основная цель — получение максимального эффекта от потенциальной аудитории сайта. Проанализировав различные взгляды на тему ИМ, предлагаем для удобства восприятия разделить материал на 3 составные части:
1. Исследования рынка (спроса, потребителей, конкурентов, тестирование продукта).
2. Действия, связанные с использованием корпоративного сайта предприятия.
3. Социальные сети, и вирусный маркетинг.
Рассмотрим первую часть - возможность исследования рынка при помощи Интернета по мнению авторов [1,4,5,6,7] состоят из следующих этапов:
1. Исследование конкурентов;
