CC BY
76
УДК. 339.543 Натал1я В1ктор1вна Осадча,
канд. екон. наук, докторант 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, Донецьк
ПРОЦЕС АДАПТУВАННЯ НАЦ1ОНАЛЬНОГО МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО вимог ее
1нтернац1онал1зац1я господарського життя у другш половит XX ст. стала про-вщною тенденщею розвитку свггового гос-подарства. Вона е результатом розвитку м1ж-народного подшу пращ й м1жнародно! коо-перацп виробництва i таким процесом, при якому виробництво переростае нащональт меж^ Iнтернацiоналiзацiя господарського життя е основою розвитку штеграцп. 1нтег-рацiя виявляеться в утвореннi великих зон впливу чи шшо1 держави або групи най-бiльш розвинутих кра!н. Схематично проце-си, що ведуть до економiчноl штеграцп, мо-жна виразити таким взаемопов'язаним лан-цюгом: розвиток продуктивних сил - мiжна-родний подiл працi (МПП) - штернащональ зацiя виробництва й катталу - економiчна iнтеграцiя.
Протягом останшх десятилiть склалися адекватнi уявлення про вщповщт рiвнi - ло-кальний, нацiональний або глобальний, на яких бажанi тi або iншi колективш ди. Так, якщо вигоди вщ дiй реалiзуються на локальному рiвнi (наприклад, боротьба iз забруд-ненням навколишнього середовища), то щ дп слiд здiйснювати на локальному рiвнi. Якщо ж блага вщ дiй отримують усi громадяни кра!ни, дп слiд робити на нащональному рiвнi. Гло-балiзацiя означае зростаюче визнання того, що е сфери, де потрiбнi колективнi дп кра!н. У сучасному свiтi до таких сфер о^м власне свггово1 економiки й фiнансiв рiзнi спостерпа-чi вщносять такi: регулювання митних питань, змша клiмату; охорона здоров'я - боротьба проти епiдемiй i пандемш; збереження й су-перництво за ресурси прюно1 води; гумаштар-ш катастрофи й локальнi озброенi конфл^и; розповсюдження ядерно1 i iнших видiв збро1 масового знищення; потенцiйнi геополггичт конфлiкти, якi е загрозою мiжнародному миру i стабiльностi (1ран - 1зра1ль - Палестина, Ившчна Корея, Китай - Тайвань); юламський радикалiзм, тероризм, пiратство; «ресурсний
© Н.В. Осадча, 2013
нащонатзм» (з погляду Заходу) таких кра1н, як Китай, Рошя, 1ран, Венесуела, краши ОПЕК.
Для Укра1ни кооперацiя з мiжнарод-ними регiональними органiзацiями, зокрема з тими, що е шструментами зовшшньо1 поль тики GC, позначиться реалiзацiею масштаб-них транспортних та енерготранзитних прое-ктiв i наступним змщненням регюнально1 безпеки, створенням Чорноморсько1 зони вшьно1 торгiвлi, розвитком мiжнацiонально-го дiалогу, унаслiдок чого з'являться рiвно-вага на геополiтичнiй карп Свропи, новi im-цiативи щодо розвитку евроатлантично1 сис-теми безпеки й економiчного базису для зов-нiшньополiтичних крокiв нашо1 держави.
Украша не може претендувати на роль регюнального лiдера, залишаючись залеж-ною вiд росiйських енергоносив. Для цього потрiбно продовження послщовно1 роботи з диверсифшаци джерел i маршрутiв поста-чання енергоносив в Укра1ну. Крiм цього, Укра1на потребуе побудови свое1 власно1 стратеги регюнально1 полiтики, яка б спира-лася на нащональш штереси, принцип рiвноl наближеностi й послщовне взаемовигiдне спiвробiтництво з питань, що е прюритетни-ми для Украши. Тому ефективне його вико-ристання може служити iнструментом не тшьки пiдвищення бюджетних надходжень i формування позитивного iмiджу держави, але й суттевою конкурентною перевагою в сучасному глобалiзованому свiтi. Окремим аспектом глобалiзацil е унiфiкацiя та спро-щення митних процедур, тому дослщження питання адаптацп митного законодавства Укра1ни до вимог €С е актуальним i своечас-ним.
Питаннями дослiдження й удоскона-лення зовнiшньоекономiчного регулювання займалися таю вчеш-економюти: О. Гребе-льник, О. Лук'яненко, Б. Росшський, М. Шес-такова, В. Науменко, G. Додш, I. Смирнов,
В. Васенко [1-8] тощо. Кожний iз даних уче-них зробив вагомий внесок у вдосконалення митного регулювання, але питання вдосконалення митного законодавства Укра!ни вщ-повiдно до вимог ЕС недостатньо вiдпрацьо-вано.
Метою статтi е аналiз норм митного права €С, його складових i визначення проблем та перспектив подальшо! спiвпрацi Укра!ни i ЕС.
Свропейський вибiр вiдкривае новi перспективи для ствробггництва Укра!ни з розвиненими кра!нами континенту, еконо-мiчного розвитку, сощального й штелекту-ального прогресу, змщнення позицiй держа-ви в мiжнароднiй системi координат. Для Укра!ни европейська штегращя - це шлях модершзацп економiки, залучення iноземних iнвестицiй i новiтнiх технологiй, пiдвищення конкурентоспроможностi вггчизняного това-ровиробника, можливiсть виходу на единий внутршнш ринок ЕС. Слщ зазначити, що
iснуе позитивна динамша торгiвлi з кра!нами ЕС (особливо експорту), що зумовлено збшь-шенням обсягiв присутностi Укра!ни на ринку ЕС i зростанням питомо! ваги в загальному торговельному балансi нашо! держави. Ринок ЕС - другий за значенням тсля ринку кра!н СНД (фактично - Роси), але тсля розширення у травнi 2004 р., ЕС-25 став головним експортним ринком Укра!ни. На ЕС-25 припадало 35,8% укра!нського експорту. Зовнiшньоторговельний оборот мiж кра!нами в перiод 2006-2010 рр. мае тенденщю до зростання (рис. 1). Основними торговельними партнерами Укра!ни серед кра!н ЕС у 2006-2010 рр. були Шмеччина, Ггалш, Францiя, Австрiя, Iспанiя, найменшi обсяги торгiвлi зафiксовано з Люксембургом, Бельпею, Швецiею. При цьому характерною рисою експорту Укра!ни у ЕС була його надмiрна концентрацiя до двох кра!н -Нiмеччини та Ггалп [11, 12].
□ ^кгШ^гтИЛ^»'"
■ Е*/по]л ло<яуг D 1г-ПГОрТ ТОВПЦЙЗ П IhirwiiT пцс.тчт
■ эагятп шп( 0í( ят
thcí^liTy Q j'ti'iju'iuni Ляг
ÍMmapiy
saos
Эшплький о(кя1 шп-ерту ')-¡ir¡i-[bip-dft оогяг ^-пн^ту ii.n»l>T гик луг bmopii тоспцц? тгарт шстут Екгпоцт i
LB
пни
PüHtJ
Рис. 1. Динамта експорту й ¡мпорту moeapie i послуг м1ж Украгною та ССу 2006-2010рр., млн дол. США [9]
Темпи приросту зовтшньо! торгiвлi Украши з Свропейським Союзом дещо вищi, нiж балтiйських кра1н, Грецп, Фшляндп. Ii частка зросла в експорт GC на 0,2% i в ÍMnopTÍ на 0,1% на вщмшу вiд названих
кра1н, де частка в торгiвлi GC не змшилася, OKpiM Литви (частка в iMnopTi GC зросла на 0,1%), Естонп та Фшляндп (зниження в ím-портi на 0,1%). Приблизно однакова частка в торгiвлi Gвропейського Союзу засвiдчуe
однакову значущють для сшвдружносп Украши та краш Балтiï у 2006-2010 рр. Краши GC достатньо залежать вщ ринку GC i частка Союзу у структурi торгiвлi нових краш 3i вступом до нього може збшьшитися на 1020%, за умови, що CT^i члени не застосову-ватимуть нiяких додаткових обмежень у торгiвлi з новими крашами [14]. 3i збшьшен-ням кшькосп краïн у Свропейському Союзi можна очiкувати зростання частки €С у структурi зовнiшньоï торгiвлi Украши. При цьому частка iмпорту €С зросте бiльше, нiж частка експорту.
Провiдною крашою в ролi торго-вельного партнера Украши серед краш €С е Нiмеччина (31,22%), потiм Iталiя (27,8%), на Нщерланди припадало трохи бшьше 10,5% i на Великобританiю - 6,8%. На iншi захщно-европейсью краïни (окремо) припадае ще менше, що явно не вiдповiдае потенцшним економiчним можливостям торговельних партнерiв. Загалом ринок €С мае досить лiберальний торговельний режим, який характеризуеться невисоким рiвнем серед-нього iмпортного тарифу (4,4% у 2009 р. i 4,1% у 2010 р.) i чималою часткою (майже 1/4) iмпорту без стягнення мита, що посилю-еться дiею Генеральноï системи преференцш (ГСП), якою може (хоч i обмежено) користу-ватися й Украша [11].
Вступ Украши у €С означатиме долу-чення до спiльноï митно1' политики. Вступ Украши до GC передбачае ушфкащю та вре-гулювання питань здшснення митно1' справи. Слiд зазначити, що Свгтова органiзацiя тор-гiвлi (СОТ), заснована 1 сiчня 1995 р., з на-буттям чинносп Марракесько1' угоди з'явилася як результат трансформацп Гене-рально1' угоди з тарифiв та торгiвлi (далi -ГАТТ). Правила та стандарти, закршлеш в ^CT^i угод СОТ та iмплементованi в зако-нодавство Свропейського Союзу, вiдiграли значну роль у становленш митного права СС. До тексту Угоди про заснування Свггово1' оргашзацп торгiвлi iснують Додатки, як е ïï невiд'емними частинами. Вони являють собою угоди та правовi документи, обов'язковi для вах членiв, наприклад: Угода про засто-сування ст. VII ГАТТ 1994 року (Кодекс про митну вартють), Угода про застосування
ст. VII ГАТТ - правила визначення похо-дження та ш (Антидемтнговий кодекс) [14].
Управлшням питаннями митно1' справи у СС займаеться спещальний орган - Робоча група з митних питань Свропейсько1' Еконо-мiчноï Комiсiï (СЕК), що дiе в Женевi як до-помiжний орган Економiчноï i Сощально1' Ради ООН. Свропейська Економiчна Комь сiя - це одна з п'яти регюнальних економiч-них комюш, до ïï складу входять уш евро-пейськi держави, а також США i Канада. СЕК мае 15 головних оргашв, одним iз них е Комггет з внутршнього транспорту, який займаеться питаннями автомобшьного, залiз-ничного та рiчкового транспорту. Комитетом було пiдготовлено глосарiй мiжнародних митних термiнiв, який ушфшуе митну термiно-логiю й визначення митних операцш евро-пейських держав.
До складу Комитету з внутршнього транспорту СЕК ООН входять робочi групи з рiзних видiв транспорту та Робоча група з митних питань (Група митних експер^в). Ця група е практично специфiчним органом для опрацювання митних питань у рамках СЕК. Вона була оргашзована для створення активного мiжнародного апарату, який мае займа-тися розробкою i втiленням у життя ушфшо-ваних митних систем.
Вироблення единоï зовнiшньоторгове-льноï полiтики СС (далi - ЗТП СС) було обумовлено зростанням конкуренци та поси-ленням експансп на свiтовому ринку з боку США, Японп та краш, що активно розвива-ються останшм часом в економiчному вiд-ношенш (Китай, деякi краïни Латинськоï Америки тощо). За таких умов загострилася проблема нездатносп деяких краïн СС за своïми економiчними масштабами протисто-яти такiй експансiï та брати участь у конку-рентнiй боротьба Пiдсилилось неузгодженiс-тю прийняття заходiв щодо запобiгання зов-нiшнiй економiчнiй експансiï, вироблення единоï полiтики у сферi зовнiшньоï торгiвлi стало одним iз найважливiших прiоритетiв у забезпеченш в межах единого економiчного простору СС умов для захисту внутршшх ринюв вiд iноземноï конкуренцiï.
На сучасному етат митне законодав-ство СС суттево модернiзуеться. Наразi краь нами Спiвтовариства використовуються од-
ночасно два регулюючих документи: «ста-рий» Митний кодекс Спiвтовариства 1992 р. i «новий», модернiзований Митний кодекс ЕС (ММК), який набрав чинност 24 червня 2008 р. [14].
Фiлософiя митно! полiтики та права ЕС полягае у принцип «Стшьки засобiв сприян-ня та спрощення, скiльки можливо, i стiльки засобiв контролю та обмежень, скiльки необ-хiдно». Очiкуваний результат полягае в тому, що стандартизованi та гармошзоваш митнi процедури забезпечать дiевiшi:
1) безпеку зовшшньо! торгiвлi;
2) сприяння торпвлц
3) адмiнiстрування фгскально1 та тор-гово! полiтики [15, с. 108].
В Украш вiдбуваються кардинальш полiтичнi й економiчнi зрушення в суспшьс-твi як складова юторичних змiн у системi мiжнародних вщносин, переходу вiд ери конфронтацп до ери вщкритосп та спiвробi-тництва.
З огляду на свое геополггичне становище, юторичний досвiд, культурнi традицп, багатi природнi ресурси, потужний економь чний, науково-технiчний та iнтелектуальний потенщал Украша може стати впливовою свгговою державою, здатною вiдiгравати значну роль у забезпеченш полггико-еконо-мiчноl стабшьносп у Европi та свiтi. Украша спираеться на сво! фундаментальнi загально-нацiональнi iнтереси, вiдповiдно до яких ви-значаються засади, напрями, прюритети та функцп И зовшшньо! полггики. У цьому кон-текстi важливого значення набувае оптимiза-цiя випд, якi отримуе наша кра1на вщ мiжна-родно1 штеграцп, i загроз, що випливають iз цього процесу.
Важливим кроком на цьому шляху е адаптацiя митного законодавства Украши до Митного кодексу ЕС, яка мае привести до максимально можливого наближення в кшь-кох важливих спшьно узгоджених сферах митного законодавства.
ЕС очшуе, що Укра1на здiйснюватиме поступову адаптащю на основi принципу «найкращого зусилля» або для забезпечення повно! вщповщносп свого законодавства положенням ММК, що е умовою приеднання до кра1н ЕС, але не е гараш!ею такого прие-днання. Усi проблеми, пов'язаш з митним
законодавством i практикою кра!н-учасниць «Схщного партнерства», наведено Директоратом TAXUD (оподаткування та митний союз) Свропейсько! комюп в документ «Ке-рiвництва з митно! справи: шляхи до побудо-ви сучасно! митнищ» (Customs Blueprints: Pathways to modern customs).
Сшвраця Укра!ни з €С передбачае процес постiйного наближення нащонально-го законодавства до европейских шститупв регулювання митно! справи. Держави-члени €С постiйно вдосконалюють acquis як у щ-лому, так i в окремих його частинах, у тому числi в галузi митного регулювання. Заходи, що стосуються оновлення acquis GC, умовно можна подшити на такi, що пов'язаш iз вне-сенням змiн до акпв !! первинного та вто-ринного законодавства, i, як наслщок, до по-ложень нацiональних митних законодавств як держав-члешв GC, а разом iз ними й дер-жав-учасниць Свропейського економiчного простору, так i держав-кандидатiв на вступ. Так, iз набуттям чинностi Лiсабонського договору 2007 р. суттевих змш зазнала вся структура актiв первинного законодавства GC. Для забезпечення ефективно! та результативно! роботи нащональних митних адмь нiстрацiй та !х реагування на будь-якi вимо-ги, що виникають унаслiдок змiн митного середовища, як це робила б едина адмшст-рацiя, 23 травня 2007 р. ршенням Свропей-ського Парламенту та Ради було затверджено програму дш для митнищ у Сшвтоварисга (Митниця 2013) [16]. Виконання !! положень заплановано на перюд з 1 сiчня 2008 р. до 31 грудня 2013 р. i мае координуватися й ор-гашзовуватися Комiсiею та державами-членами в межах спшьно! полггики, розроб-лено! Групою Митно! Полгшки.
Суттевих змш зазнали й цшком конк-ретнi акти вторинного законодавства acquis GC у галузГ митного регулювання, до положень яких, за ст. 51 УПС, органи державно! влади Укра!ни тривалий час адаптували на-щональне митне законодавство. Так, 23 квгт-ня 2008 р. Регламентом Gвропейського Парламенту та Ради GC № 450/2008 затверджено оновлений модершзований Митний кодекс Gвропейського ствтовариства [17, с. 5]. Цей регламент офщшно опублшований 4 червня 2008 р. Згщно зГ ст. 188 модершзованого
Митного кодексу окремi його положення вже частково застосовуються на практищ з 24 червня 2008 р. та 24 червня 2009 р. Засто-сування шших його положень мае розпоча-тися з 1 ачня 2011 р. та 24 червня 2013 р. Як за структурою, так i за змютом вш суттево в^^зняеться вiд попередньо1' його редакцп [18, с. 25].
Митний кодекс СС як основний документ СС, що регламентуе торпвлю з треими крашами, об'еднав положення 75 регламента, прийнятих протягом 1968-1992 рр. Для забезпечення умов застосування Кодексу бу-ло прийнято спещальний регламент Свро-пейсько1' Ради 2454/93 (1993 р.). Головною метою цього Кодексу е усунення перешкод для торгiвлi мiж державами-членами, прове-дення едино1' зовнiшньоï митно1' полiтики щодо треих краш (рис. 2). Кодекс складаеть-ся з трьох частин: основи митного законо-давства (митна територiя Свропейського Союзу, митний тариф, митна вартють, похо-дження товарiв); правила, пов'язаш з митни-ми напрямами дiяльностi, що мають еконо-мiчний ефект (митнi режими, митнi процеду-ри, пiдстави змiни, знищення товарiв); правила, пов'язанi з питаннями митного боргу та скасуванням ршень, пов'язаних iз митними питаннями. Мiжнародне спiвробiтництво в галузi митно1' справи в Украш належить до основних завдань митних оргашв Украши (за законодавством).
Зв'язки сшвробгтництва мiж Украшою та Свросоюзом у галузi митно1' справи для забезпечення ефективного виршення питань спiвробiтництва свiдчать про те, що взаемо-вiдносини здшснюються як безпосередньо мiж Мiнiстерством доходiв i зборiв та Свро-пейською Комюею з питань, що регулюють-ся УПС, так i опосередковано - через Свро-митницю, а також, оскшьки питання бороть-би з порушеннями митних правил усе ще за-лишаються у вiданнi держав-учасниць Свро-союзу, у формi двостороннiх вiдносин на ос-новi положень Протоколу про надання адмь нiстративними органами взаемно1' допомоги у вирiшеннi митних питань i двостороншх угод про сшвробгтництво та взаемодопомогу в митних справах, укладених у розвиток по-ложень зазначеного Протоколу.
При вступi у СС лопчним кроком е приведення митного законодавства у вщпо-
вщнють до вимог СС. Митний кодекс Украь ни (МКУ), який набрав чинносп 1 червня 2012 р., порiвняно з попереднiм Кодексом, який дiяв з 1 сiчня 2004 р., мютить багато суттевих нововведень, яю враховують положення мiжнародних договорiв, пiдписаних Украшою, i конвенщй, ратифiкованих нею. Важливою новацiею стало визначення кшце-вих цiлей митно1' полiтики Украши (ст. 5 МКУ), яку спрямовано на забезпечення нащ-ональних митних штерешв i безпеки Украь ни, регулювання зовнiшньоï торгiвлi й захист внутрiшнього ринку, розвиток нащонально1' економiки та ïï штегращю до свiтовоï еконо-мiки, наповнення Державного бюджету.
МКУ визначив (ст. 6), що митш ште-реси Украши - це ïï нащональш штереси, забезпечення та реалiзацiя яких досягаються шляхом здшснення державноï митноï справи, митна безпека - це стан захищеносп митних iнтересiв Украши.
Забезпечення митних штерешв саме й дозволить сформувати баланс iнтересiв держави та бiзнесу у свт европейського вектору iнтеграцiï Украши. Для цього дощльно використовувати концепщю задоволеного iнтересу, яка мiстить цш митноï полiтики, стратегiï розвитку митноï справи, алгоритми митних процедур, стимули й обмеження суб'ектiв митних штерешв.
Новим Митним кодексом передбачено приведення митного законодавства Украïни до Свропейських стандарта. Одшею з голо-вних новацiй Закону стали змши до порядку визначення та коригування митноï вартостi товарiв i розширення права заявника при ви-ршенш вiдповiдних спiрних питань iз мит-ними органами. Зокрема, встановлюеться чгткий перелiк пiдстав для вщмови в митно-му оформленнi товарiв за заявленою декларантом вартютю товарноï партiï.
Для полiпшення умов сшвпращ з СС доцiльно розглянути досвщ iнших краïн, якi мали певш успiхи на шляху евроштеграцш. Однiею з таких краïн е Польща. Краïни Центральноï та Схiдноï Свропи приеднува-лись до свiтовоï торгiвлi напередоднi або на початку перехщного перiоду, що надало 1'м низку переваг. Це в першу чергу високий рiвень пiдтримки внутрiшнього агропродо-вольчого ринку, оскiльки базовий перiод припадав на роки ще неринковоï економши,
бвропейський суд. Регулюе митш спори. Рпнення суду мають такий самий зшст, що й нормативы акти, регулюють питания в галуз1 мигного законодавства, яю не прописаш в нормативних актах
6 [1111И|'| митний тариф €С, Регламент Ради (ЕС) № 918/83 ввд 28 березня 1983 р.
Формус сдину митно-тарифну по.птику СС
Кшьюсш обмеження. До них належать тарифы квоти (перш за все, на ввезення агропромислових тoвapiв, а також текстильиих вироб1в), квоти, що вста-новлюються в рамках угод про добровшьне обмеження експорту, та експортш квоти
Угода про члумачення ст. 4 ГАТТ, Регламент Ради СС № 384/96 «Про за\нс1 мроти демшнгового ¡миорчу ! кра'ш, якч не с членами СС». Встаноилення антидемшш оиих митних зборш у СС. Угода передбачае ипроиадження \ реа.пзашю ии-поииних мехашзмш. серед яки\ найбпымо! унаги заслугоиують гимчасо!« мигш ¡бори
Лкабонськии догошр розиииае по.птику. спрямоиану на забезпечення кошро.по (кмо I ефектиине спостереження перетину зоиншппх кордонш
V
Конститущя €С. Здшснюеться форму-вання й удосконалення шституцшно! струк-Ж тури; подальше обмеження застосування права вето за ухвалення рпнень;
V
МИТНА СПРАВА А А А
бвропейський парламент та рада.
I Було затверджено програму дш для митнищ у
ШСшвтовариств1 (Митниця 2013). Формування митного законодавства
I_"..........................................•
Мише закчжодавсч во. Члени СС поспйно идосконалю-ють acqшs у 1 алуп ми гного ре1 улюиання. Мише праио грунтуеть-ся на принципах едносп мигно! по.пгики. мигно! територп га мигного законодаистиа. единого тарифного ре1 улюиання у його поеднанш ¡ заходами iianioiia.ii.noi еконохично! по.пгики
I__
Мишин к-одек'с СС. Митний кодекс СС як осноиний документ СС. що регламентус ropriii.no з фепми крашами. об'еднаи положения 75 регламент!, прийнягих прогягом 1968-1992 рр. Го.юиною метою цього Кодекс) е усунення перешкод дмя горгш.п мгж держанами-членами. пронедення едино! зоишшньо! мигно! по.п гики щодо фепх крагн
Рис. 2. 1нституцтне середовшце СС у галузг митно)' справа
^и якому piвeнь захиcтy внyтpiшнього pин-ку 6ув виcокий i пepeважали нeтаpифнi мe-тоди захиcтy. За базовий œp^ у Польщi було взято 1986-1988 pp., у peзyльтатi якого piвeнь захиcтy внyтpiшнього а^о^одоволь-чого pинкy за дeякими ^одуктами пepeви-щував piвeнь GС. Розмip дотацiй на дану га-лузь обмeжyeтьcя, алe пiдтpимкy можна здшотювати за pахyнок так звано1' "зeлeноï cкpиньким, що нe пов'язyeтьcя з пiдтpимкою конкpeтних виpобникiв, а включаe витpати на наyковi доcлiджeння, тдготовку й ^pe-пiдготовкy кадpiв, фшажування вeтepинаp-них i фiтоcанiтаpних заходiв, контpоль за бeзпeкою пpодyктiв хаpчyвання, вдоотона-лeння iнфpаcтpyктypи, полiпшeння зeмлeко-pиcтyвання й iн. 3i ст^они COT найбiльш обмeжyeтьcя й одним iз найважчих питань e фшажування з так звано1' "жовто1' cкpиньки", що бeзпоcepeдньо пов'язанi з пiдтpимкою ciльгоcпвиpобникiв: компeнcацiя облiковоï cтавки за коpиcтyвання кpeдитами, cпиcання дepжавних боpгiв, доплати за здачу пpодyкцiï налeжноï якоcтi тощо.
Щe 10 pокiв тому, 9 квiтня 2003 p., Gв-pопаpламeнт пepeважною бiльшicтю голошв (за - 509 дeпyтатiв, ^оти - 25, yтpималиcя -31) затвepдив пpопозицiю щодо входжeння Польщi до Gвpопeйcького Союзу 1 тpавня 2004 p.
Польщi, на вiдмiнy вiд шших кpаïн pe-гiонy, нe довeлоcя пepeжити eкономiчний cпад, ïï валюта ж cтала пpeдмeтом cпeкyля-тивних атак. УотГх eкономiчноï тpанcфоpмацiï ^eï дepжави пояcнюeтьcя добpe yзгоджeною комбiнацieю pозyмноï фiнанcовоï полiтики й наполeгливих cтpyктypних peфоpм.
Одним iз найважливших питань для бiльшоcтi кpаïн e митна полггика. Загалом митну полггику Польщi можна охаpактepизy-вати як „помipкований пpотeкцiонiзм". Hа початку 90-х pокiв XX cт. Польщeю було вcтановлeно виcокi cтавки мита на ^одукщю пpомиcлового виpобництва та ^ль^кого roc-подаpcтва для забeзпeчeння пiдтpимки вла^ ного товаpовиpобника. Iз 1995 p. Польща e члeном COT i митна полггика кpаïни фоpмy-eтьcя вщповщно до вимог ^eï оpганiзацiï. Так, до 2000 p. ставки на ^омжлову ^одук-щю були знижeнi в cepeдньомy на 40%, а на ciльcькогоcподаpcькy - на 36%. Дeякi кpаïни, у тому чи^ й Польща, лiбepалiзyвали cвоï
pинки щe до вступу, i в бiльшоcтi Гз них pi-вeнь захиcтy внyтpiшнiх pинкiв виявивcя ни-зьким. Значних уотГхГв у пpоцeci пepeговоpiв доcягли Болгаpiя i Румушя, що cпpомоглиcя "зв'язати" cтавки ввГзного мита на доотть ви-cокомy piвнi. Сьогодш Польща e члeном Gв-pопeйcького Союзу i ж можe cамоcтiйно ви-значати митну полгшку та встановлювати ми-тш таpифи. Кpiм того, значна частка зiбpаних митних збоpiв пepepаховyeтьcя до бюджeтy GС. Ц було доcить cильним yдаpом по поль-cькiй лeгкiй та хаpчовiй пpомиcловоcтях, аджe митш cтавки GС на момeнт 1'х встанов-лeння в ПольщГ були в cepeдньомy нижчими на 6%, що i стало фактоpом значного зpоcтан-ня iмпоpтy взуття та тeкcтильноï пpодyкцiï з Китаю, а також пpодyкцiï хаpчовоï ^омисто-воcтi з ^аш колишнього СРСР. У 2010 p. вщ-бyвалоcя поcтyповe вiдтвоpeння зовшшньо-тоpговeльного обГгу ПольщГ пicля piзкого cпадy у 2009 p. У 2010 p. вад^мте cальдо TOp-говeльного баланcy зpоcло до 17,9 млpд дол, у 2011 p. - до 2,7 млpд дол., у 2012 p. частково змeншилоcя до 1,4 млpд дол.
Таким чином, значна лiбepалiзацiя Гм-поpтy та cвiтова кpиза пpизвeла до вщ^много cальдо тоpговeльного баланcy. Слщ зазначи-ти, що оcновними тоpговeльними паpтнepами ПольщГ e кpаïни GС (у 2012 p. - 77,41% в e^-поpтi ПольщГ та 56,43% у ïï iмпоpтi), хоча ï^ чаcтка за пepiод 2008-2012 pp. дeщо знизи-лаcь.
АналГзуючи зовнiшньоeкономiчнy cпiвпpацю Укpаïни i ПольщГ на cyчаcномy eтапi, можна видшити ключовГ напpями pe-фоpмyвання та pозшиpeння eкономiчних кон-тактГв мГж Укpаïною та Польщeю, iнвecти-цшну cпiвпpацю, пiдтpимкy й допомогу Поль-щГ в питаннях iнтeгpацiï У^аши у eвpопeйcь-ку cпiльнотy та cкаcyвання для yкpаïнцiв вГзо-вого peжимy з кpаïнами GС. Двоcтоpоння cпiвпpаця pозвиваeтьcя на piвнi тpанcкоpдон-ного cпiвpобiтництва, peгiональних пpоeктiв тощо.
Щодо ^pOTe^™ eкономiчноï cпiв-пpацi, ваpто зазначити бeзпepeчнi здобутки ПольщГ хоча б тому, що Польща у 2009 p., коли в ycrn Gвpопi cпоcтepiгавcя пpоцec па-дшня eкономiки, пpодeмонcтpyвала зpоcтання cвоeï eкономiки на piвнi 2,4% (цe був ^ащий показник по GС). У^аша та Польща e най-бшьшими тоpговeльним паpтнepами cepeд
кра!н Центрально! та Схщно! Свропи. Слщ зазначити, що суб'екти мiсцевого самовряду-вання обох кра!н мають розвинену мережу контракпв на мiжрегiональному рiвнi, якi за-крiпленi партнерськими угодами про ств-працю. Найбiльшi шоземш швестици Польща мае саме в Укра!ш. Укра!нсью швестици та-кож мають значну частку i становлять 1,2 млрд дол. В Укра!ни зареестровано понад 1 тис. польських фiрм iз польським або змшаним капiталом.
Необхiдно зазначити, що пристосу-вання польського права до вимог €С було ль беральним щодо майже всiх промислових то-варiв, проте агропродовольча сфера не входить до даного перелшу. Це, в першу чергу, пов'язано зi специфiчним характером сшьсь-кого господарства: роздроблешсть власностi, вiдсталiсть у технолопях та iнше. Хоча завдя-ки переговорам iз COT, Польща здобула право на захист сшьськогосподарського ринку шляхом встановлення вщносно високих мит-них ставок у сшьськогосподарському секторi.
Велику роль в адаптаци польсько! митно! полiтики вiдiграла цшеспрямована пiдтримка експорту, що включае так зваш "солiднi" спрощенi митнi процедури для екс-портерiв, часткову компенсащю видаткiв, по-в'язаних з участю середнiх i малих пiдпри-емств у виставках та ярмарках за кордоном, кредити, банювсью гаранти за експортними кредитами, урядовi гаранти на розвиток екс-портного виробництва, страхування кредитiв i експортного ризику, доплати до процентних ставок експортних кредитiв, субсиди експор-терам сшьськогосподарсько! продукци та ш-ше. Кра!ни, що приеднались до COT у 2004 р., для захисту внутршнього ринку активно ви-користовували вс можливi засоби в OT^^i вимог ще! оргашзаци, адже лише процес зв'я-зування тарифiв не завжди забезпечуе доступ до ринку. Тому "у чинному митному тарифi Польщi чiтко визначено преференци, якi за-хищають автомобiлебудування та нафтопере-робку: ставки iмпортних мит на автомобш, низку нафтопродуктiв iз кра!н, яким Польща надала режим найбшьшого сприяння, зали-шаються на високому рiвнi" [21].
З шшого боку, захист нацiональних ринкiв вщ недобросовюно! конкуренцil дося-гаеться завдяки антидемтнговим iнструмен-там. Слiд зазначити, що Мшстерство фiнан-
сiв Польщi внесло змiни до порядку сплати митних зборiв. Водil вантажiвок отримали дозвш перевозити через схiдний кордон Польщi до 600 л пального в баках сво!х ван-тажiвок (ранiше дозволялось перевозити лише 200 л пального). О^м цього, Мшютерство фiнансiв Польщi збiльшило вартiсть звшьне-них вiд сплати мита, так званих "посилок мало! вартосп", з iснуючих 22 до 150 евро. Щ змiни регулюються Розпорядженням Ради Свропейського Союзу. Змiни щодо порядку сплати митних зборiв знайшли свое вiдобра-ження також у двох законах Польщi "Про по-даток на додану вартiсть" (набрав чинносп 1 грудня 2008 р.) та "Про митне право" (ст. 1 п. 14 Закону, чинного з 1 грудня 2008 p., нато-мють весь закон почав дiяти з 1 шчня 2009 p.).
Висновки. Ушфшащя та спрощення митних процедур е передумовою активiзацi! глобалiзацiйних процесiв. Вступ Укра!ни до €С передбачае унiфiкацiю та врегулювання питань здiйснення митно! справи. Стутнь унiфiкацi! залежить вiд мiжнародних домов-леностей Укра!ни. Пiд час домовленостей уряду Укра!ни необхiдно внести корективи в Угоду про зону вшьно! торiвлi з метою зме-ншення загроз вiд унiфiкацi! митно! справи. Для алаптащного перiоду до вимог €С доцi-льно використовувати досвщ iнших кра!н, таких як Польща. Щц час удосконалення ми-тного законодавства Укра!ни необхiдно вра-ховувати сво! нацiональнi iнтереси щодо захисту вггчизняних товаровиробникiв i реаль зовувати !х при забезпеченнi митних ште-ресiв. Першим етапом евроштеграцп е адап-тацiя митно-тарифного регулювання до умов СОТ, далi приведення у вщповщнють Мит-ного кодексу Укра!ни до умов Всесвiтньо! митно! оргашзацп, потiм уже модифiкувати Митний кодекс до вимог €С. Але вимоги Всесвггньо! митно! органiзацi! не вш вра-хованi в митному законодавсга Укра!ни, що перешкоджае подальшш iнтеграцi! до мiжнародно! спiльноти й передбачае подальше вдосконалення митного законодавства Укра!ни.
У подальших дослiдженнях необхiдно проаналiзувати митне законодавство Польщ^ особливо в частинi торговельного захисту, i визначити тi аспекти, яю можна використовувати у процеш формування й удосконалення шституцшного середовища Укра!ни.
Лггература
1. Гребельник О. Митна полггика в умовах трансформацп економiчно! системи / О. Гребельник // Вюник Академп митно! служби Укра!ни. - 1999. - № 4. - С. 74-80.
2. Лукьяненко Е.В. Налоговое регулирование международной торгови товарами / Е.В. Лукьяненко. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - 452 с.
3. Россинский Б.В. Таможенные режи-ми по российскому законодательству. Обзор и определение / Б.В. Россинский // Закон. -2006. - № 6. - С. 5-12.
4. Шестакова М. О таможненных режимах / М. Шестакова // Право и экономика. - 2006. - № 9. - С. 79-88.
5. Науменко В.П. Митне регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi в Укра!ш / В.П. Науменко, П.В. Пашко, В.А. Русаков. -К.: Знання, 2006. - 394 с.
6. Додин Е. Новый вид режима в таможенном деле Украины / Е. Додин // Закон. - 2006.- № 6. - С. 59-62.
7. Смирнов 1.Г. Логютична характеристика митних режимiв в Укра!ш (зовшшньо-торпвельний контекст) / 1.Г. Смирнов // Зов-шшня торпвля: право та економша. - 2007. -№ 2 (31). - С. 6-14.
8. Васенко В.К. Вшьш економiчнi зо-ни - важливi анклави тдвищення конку-рентоспроможносп пщприемств АПК Ук-ра!ни / В.К. Васенко // Науковi пращ Полтав-сько! державно! аграрно! академi!. - 2004. -№ 3. - С. 11-16.
9. Носирев О.О. Зовшшня торпвля Укра!ни з кра!нами €С: проблеми та напря-ми оптимiзацi! [Електронний ресурс] / О.О. Носирев. - Режим доступу: www.nbuv. gov.ua/.../knp212_108-111.pdf.
10. Вiтер Д.В. Правовi засади реалiза-цi! митно! стратегi! €С: у контекстi зовшш-ньоторговельно! полггики [Електронний ресурс] / Д.В. Вггер. - Режим доступу: www.nbuv.gov. иа/роЛа1^ос.../Уйег^£
11. 1нтернет-сайт Держкомстату Укра-!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua
12. 1нтернет сайт Мшютерства еконо-Mi4Horo розвитку i торгiвлi Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua
13. Перепьолкш С.М. Адаптащя мит-ного законодавства Украши в контекстi ев-ропейсько! iнтеграцiï [Електронний ресурс] / С.М. Перепьолкш. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/.. ./soc.../ PD111_15 .pdf.
14. Зшьковський С.В. Перспективи ш-теграцп Украши до Евросоюзу на сучасному еташ розвитку / С.В. Зшьковський // 1нвести-цп: практика та досвщ. - 2010. - № 5. - С. 4043.
15. Гудов Я. Сшвробггництво Украши та Свропейського Союзу в галузi митноï справи /Я. Гудов // Вюник Кшвського нащо-нального ушверситету iм. Тараса Шевчен-ка. - 2010. - № 82. - С. 107-110.
16. Карамбович 1.М. Митна система та ïï роль в регулюванш зовнiшньоï торгiвлi Украши: моногр. / 1.М. Карамбович. - Днш-ропетровськ: АМСУ, 2009. - 281 с.
17. Ченцов В.В. Адмшютративно-пра-вовий мехашзм державного управлшня в митнiй справi Свропейського Союзу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv. gov.ua/e.../Patp/.../12cvvses.pdf.
18. Копистира А.М. Створення поглиб-лено!' зони вшьно1' мiж Украшою та СС: передумови та наслщки / А.М. Копистира, О.1. Шнирков // Вщносини Украïна - СС: у вимiрi року. - 2008. - № 1 (5).
19. Конкурентоспроможнють економь ки Украïни в умовах глобалiзацiï / [Я.А. Жа-лiло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белiнська та ш]; за ред. Я.А. Жалiла. - К.: Н1СД, 2005. - 388 с.
20. Комарнщька О.П. 1сторико-науко-вий аналiз митно-тарифного регулювання у контекст еволюцiï науковоï думки [Електронний ресурс] / О.П. Комарнщька. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ INB/2009-1/09.
21. 1нформащя щодо змш у податковш, митно-тарифнiй полггищ Республiки Польща [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/pravovi_pitannja/pol/ 3 3 0.html.
Надшшла до редакци 10.06.2013 р.
- Економша npoMumoeocmi ^^ Economy of Industry -
296 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
