CC BY
29
шшш т шнммшш
УДК 339.5 : 338.45 htlps://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-90-102
ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛ1ТИКА ЯК 1НСТРУМЕНТ СТИМУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Кушнiренко О. М., Зарудна О. С.
Актуальнсть теми досл'1дження пояснюеться стрiмким зростанням обсягiв с&товоУmоргiвлi, що призводить до нових виклиюв для промисловост/ УкраУни в умовах поглиблення економЫноТглобал'зацУУ та посилення м'жнародно'У конкуренцп. У цих умовах розробка та застосування ефективних '¡нструмент'т промисловоУ полтики, спрямованих на пдтримку перспективних галузей переробноУ промисловост!' в процес '¡нтеграц'УУ у св/'тових ринок е надзвичайно актуальними.
Постановка проблеми. Нов/ можливост'¡, пов'язан'! з подальшою л'берал'за^ею зовншньоУ торгiвлi у все бльш в'дкритому та конкурентному середовищi, вимагають створення сприятливого середовища для просування експортноУ д'яльност'! украУнських виробниюв промисловоУ продукцИ в умовах обмежень мiжнародних торг'тельних угод.
Видшення недосл'джених частин загальноУ проблеми. В умовах посилення впливу iнтеграцiйних процесв на розвиток виробництва залишаеться недостатньо досл'дженою проблема вибору найбльш ефективних '¡нструмент'т державного регулювання, як б найбльше сприяли активному сп'вроб'тництву з iноземними партнерами для експортоор'ентованих промислових виробниюв УкраУни, зокрема для продукцУУ з бiльш високим ступенем переробки.
Постановка завдання, мети дослдження. Завданням дослдження е розробка пропози^й щодо ефективних '¡нструмент'т торг'тельно'У полтики, спрямованих на пдтримку експорту промисловоУ продукцУУ з бльш високою доданою вартстю в рамках д'УУ снуючих обмежень мiжнародних угод.
Метод або методолог'т проведення досл'дження. У робот/ використано загально-науков/ методи: абстрактно-лог'чний, системний; анал'зу i синтезу, статистичних пор!внянь, групування, вибiрки; експертних оцнок.
Галузь застосування результат¡в. Результати цього дослдження можуть бути застосован в процес формування державноУ полiтики щодо основних аспект'т експортного розвитку промисловост!' в контекст'! iнтеграцiйних процес'т.
Висновки. На основ! анал'зу кльюсних та яксних показниюв м'жнародно'У торгiвлi, географ'чних вектор'т УУ проведення розкрито тенденцУУ експорту й iмпорту промислових товар/'в украУнського виробництва й запропонован д/'ев/' нструменти торг/'вельно'У пол/тики: а саме нетарифних метод'т регулювання, що мають на мет'! створення ефективноУ полiтики та 1нституц'1й, нацлених на усунення обмежень при '¡нтеграц'УУ украУнського виробника до мiжнародних ринюв.
Ключов'1 слова: м'жнародна торг'тля, торгiвельна полтика, промислова полтика, експортоор'ентований розвиток, промисловий розвиток, iнтеграцiя.
90
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 42
© Кушшренко О. М., Зарудна О. С., 2019
ТОРГОВАЯ ПОЛИТИКА КАК ИНСТРУМЕНТ СТИМУЛИРОВАНИЯ ПРОМЫШЛЕННОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ
Кушниренко О. Н., Зарудная О. С.
Актуальность темы исследования объясняется стремительным ростом объемов мировой торговли, что приводит к новым вызовам для промышленности Украины в условиях углубления экономической глобализации и усиления международной конкуренции. В этих условиях разработка и применение эффективных инструментов промышленной политики, направленных на поддержку перспективных отраслей перерабатывающей промышленности в процессе интеграции в мировой рынок является чрезвычайно актуальными.
Постановка проблемы. Новые возможности, связанные с дальнейшей либерализацией внешней торговли во все более открытую и конкурентную среду, требуют создания благоприятной среды для продвижения экспортной деятельности украинских производителей промышленной продукции в условиях ограничений международных торговых соглашений.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. В условиях усиления влияния интеграционных процессов на развитие производства остается недостаточно исследованной проблема выбора наиболее эффективных инструментов государственного регулирования, которые больше всего способствовали активному сотрудничеству с иностранными партнерами для экспортоориентированных промышленных производителей Украины, в частности для продукции с более высокой степенью переработки.
Постановка задачи, цели исследования. Задачей исследования является разработка предложений по эффективным инструментам торговой политики, направленных на поддержку экспорта промышленной продукции с более высокой добавленной стоимостью в рамках действия существующих ограничений международных соглашений.
Метод или методология проведения исследования. В работе использованы общенаучные методы: абстрактно-логический, системный; анализа и синтеза, статистических сравнений, группировки, выборки; экспертных оценок.
Область применения результатов. Результаты этого исследования могут быть применены в процессе формирования государственной политики по основным аспектам экспортного развития промышленности в контексте интеграционных процессов.
Выводы. На основе анализа количественных и качественных показателей международной торговли, географических векторов ее проведения раскрыты тенденции экспорта и импорта промышленных товаров украинского производства, и предложены действенные инструменты торговой политики: а именно нетарифных методов регулирования, имеющие целью создание эффективной политики и институтов, нацеленных на устранение ограничений при интеграции украинского производителя к международным рынкам.
Ключевые слова: международная торговля, торговая политика, промышленная политика, экспортоориентированное развитие, промышленное развитие, интеграция.
ТRADE POLICY AS AN INSTRUMENT TO PROMOTE INDUSTRIAL DEVELOPMENT IN UKRAINE
Kushnirenko О. М., Zarudna О. S.
Relevance of the research topic is due to the rapid growth in world trade, which leads to new challenges for Ukraine's industry in the context of deepening economic globalization and increasing international competition. Under these conditions, the development and application of effective industrial policy instruments aimed at supporting promising sectors of the processing industry in the process of integration into the world market is very important.
Formulation of the problem. New opportunities associated with the further liberalization of foreign trade in an increasingly open and competitive environment require the creation of a favorable environment for promoting the export activities of Ukrainian industrial producers under the constraints of international trade agreements.
Selection of unexplored parts of the general problem. In the context of increasing the influence of integration processes on the development of production, the problem of choosing the most effective instruments of state regulation, which most of all contributed to active cooperation with foreign partners for export-oriented industrial producers of Ukraine, in particular for products with a higher degree of processing, remains insufficiently studied.
Setting the task, the purpose of the study. The objective of the study is to develop proposals for effective trade policy instruments aimed at supporting the export of industrial products with higher added value within the framework of the existing restrictions of international agreements.
Method or methodology for conducting research. General scientific methods are used in the work: abstract-logical, systemic; analysis and synthesis, statistical comparisons, grouping, sampling; expert assessments.
The field of application of results. The results of this study can be applied in the process of government policy formation on the main aspects of the export development of industry in the context of integration processes.
Conclusions. Based on the analysis of quantitative and qualitative indicators of international trade, its geographical vectors, trends in exports and imports of Ukrainian-made industrial goods are disclosed, and effective trade policy instruments are proposed: namely, non-tariff regulatory methods aimed at creating effective policies and institutions and can be used for the eliminating restrictions upon integration of the Ukrainian manufacturer to the international markets.
Key words: international trade, trade policy, industry policy, export oriented development, industrial development, integration.
JEL Classification E 23, F01, F13, F15
Актуальшсть теми дослщження. За умов посилення глобалiзацiйних процеав eKOHOMi4He зростання кражи все бтьше залежить вщ зовшшшх чинниш: кон'юнктури свГтових ринмв, доступу до глобальних технолопчних, шформацшних, штелектуальних ресурав. CTpiMKe поширення iнформацiйних технологiй та цифровiзацiя призвели до трансформацiï мiжнародноï торгiвлi, а саме вiдкриття нових можливостей для успiшного спiвробiтництва в рамках мiжнародноï торгiвлi не ттьки розвинутих краж, а й краж, що розвиваються, що i обумовлюе актуальнiсть дослiджень в цьому напрямк
Постановка проблеми. Завданням дослiдження е розробка пропозицш щодо ефективних шструменлв торгiвельноï полiтики, спрямованих на пщтримку експорту промисловоТ продукцiï з бтьш високою частиною доданою вартiстю в рамках дм iснуючих обмежень мiжнародних Угод.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публшацш. Бiльшiсть торговельних теорiй в економiчнiй лiтературi зосереджуються на джерелах порiвняльних переваг. Цi теорiï наголошують, що всi кражи можуть отримати вигоду вщ торгiвлi, якщо кожна з них спецiалiзуеться на виробництвi того, що е вiдносно бтьш ефективним у виробництвi, виходячи з сво'1'х сильних сторiн. Емпiричнi докази показують, що порiвняльнi переваги дшсно актуальнi; але це не едина сила, що стимулюе спецiалiзацiю i торпвлю. Традицiйнi теорiï мiжнародноï торпвл^ зокрема теорiя порiвняльних переваг А.СмГта та Д.Рiкардо, теорiя Хекшера - Олша - Самюельсона, доповнюються теорiями, що враховують й iншi чинники (парадокс Леонтьева, теорiя життевого циклу Р. Вернона, феномен Б. Лшдера, теорiя конкурентних переваг М. Портера), що впливають на бурхливий розвиток мiжнародноï торгiвлi та вихiд на мiжнародну арену нових гравцiв.
Метою дослщження е розробка пропозицш щодо ефективних шструмен^в торпвельноТ полiтики, спрямованих на пщтримку експорту промисловоТ продукци' з бiльш високою частиною доданою вартютю в рамках дм' юнуючих обмежень мiжнародних Угод.
Методи дослщження. У робот використанi загальнонауковi: абстрактно-лопчний, ГндукцГТ та дедукцiï, системного пщходу; аналiзу i синтезу, а також спе^альш методи дослiдження: статистичних порГвнянь, групування, ви6Грки (для аналiзу шдикаторГв мiжнародноï торгГвлГ); структурно-функцiонального аналiзу, експертних оцшок при розро6цГ рекомендацiй щодо ефективних шструментв для сприяння розвитку мiжнародного спiвробiтництва для украТнських виробниш промисловоТ продукци'.
Виклад основного матерiалу. Розвиток мiжнародноï торгГвлГ товарами все бтьше впливае на соцiально-економiчне становище краш, зокрема визначае вектор промислових трансформацш, що зумовлюе необхГднГсть врахування у складГ нацГональних економГчних штереав зовшшньоекономГчноТ компоненти та дослГдження впливу мГжнародноТ торгГвлГ на ГндустрГальний розвиток кра'ши. Це пГдтверджуеться тим, що темпи зростання обсяпв мГжнародноТ торгГвлГ перевищують темпи зростання товарного виробництва. За даними INTERNATIONAL YEARBOOK OF INDUSTRIAL STATISTICS 2018, пщготовленому ЮН1ДО, у 2017 р. вщбулось зростання свГтового виробництва, змшивши негативну тенденцш, яка спостерГгалася протягом 2011 - 2016 рр. Водночас, шдекс зростання масштабГв св^овоТ торгГвлГ товарами зростае значно швидше, нГж Гндекс свГтового виробництва. У 2017 р. обсяги св^овоТ торгГвлГ товарами збтьшилися на 11% порГвняно з 2016 р., а зростання додано!' вартост промисловост у свГтовому виробництвГ становило лише 3,5% у 2017 р., що е найвищим рГвнем за останнГ шють рокГв (рис. 1).
6 — 5,02
5 — 4 —
-2,9 -2,85 3,61 3,38 2,88 3,5
3 — 2 — 1 — 2,34 2,64 3,44 2,9 2,78
0 — 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Темпи росту свГтового промислового виробництва,%
Темпи росту свГтового промислового експорту, %
Рисунок 1. Сшввщношення щорiчниx темпiв росту светового виробництва та експорту промислових товарiв
Джерело: складено авторами за даними Свтового банку [1].
Подiбна тенденцiя вщбуваеться i в нашiй кран шдекс промисловоТ продукци, виробленоТ в Укра'Тш за 2017 р. становить 100,4%, а динамка промислового експорту значно його випереджуе - 120,1%, що пщтверджуе важливють подальшого експортоорiентованого розвитку.
Для нашоТ краТни питання штеграци у свiтовий торгiвельний простiр сьогодн е ключовим фактором змiцнення економки, що мае значнi синергетичнi ефекти: економiчне зростання, створення високоплачуваних робочих мюць та сприяння довгостроковому сталому розвитку (рис. 2).
Джерело: розроблено авторами.
Результати наукових дослщжень зарубiжних вчених доводять стшкий взаемозв'язок мiж розвитком мiжнародноТ торгiвлi та основними показниками промислового розвитку. Так, згщно дослщжень Оклахомського ушверситету, iснують довгостроковi та короткостроковi ефекти впливу вщ зростання експорту трудомiстких продуктiв, таких як виробництво одягу, текстилю та продук^в харчування: збтьшення експорту призводить до збтьшення реальноТ заробiтноТ плати у виробниц^ одягу, текстилю, продук^в харчування та загального виробництва в довгостроковш перспективi [2].
Дiйсно, мiжнародна торгiвля промисловими товарами вiдiграе значну роль в економiцi УкраТни: валюты надходження вщ промислового експорту, що сприяли стаб^заци ситуацiТ на фшансовому ринку краТни становили 32,9 млрд дол. США у 2017 р., а частка експорту промислових товарiв становить майже третину ВВП УкраТни у 2017 р. Обсяги експорту промислових товарiв склали бтьше жж три чверт загального експорту товарiв УкраТни. З 2017 р. саме промисловий експорт допом^ вивести економку УкраТни з руйжвноТ' рецеси, яка сталася мiж 2012 та 2016 рр. Складний перюд падiння обсяпв украТнського промислового експорту (скорочення бтьш нiж вдвiчi порiвняно з 2012 р. - з 57,3 млрд дол. США до 27,5 млрд дол. США в 2016 р.) у 2017 р. змшюеться позитивною динамкою. У 2017 р. спостер^аемо зростання промислового експорту на 5,5 млрд дол. США, що становить 120,1% до 2016 р. (рис. 3).
Рисунок 3. Динамка зовшшньо'Т торгiвлi промисловими товарами УкраТни у 2010 - 2017 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраТни [3].
Поряд iз коливанням зниження та зростання вартюних обсяпв експорту та iмпорту промислових товарiв, Тх вiдношення до ВВП знаходиться на високому рiвнi, що свщчить, що УкраТна е краТною з вiдкритою економiкою (рис. 4).
В той же час, високий стушнь вщкритосп економiки вказуе на ТТ вразливiсть вiд зовшшньоТ' кон'юнктури, адже сукупний дохiд i задоволення внутршшх потреб украТнськоТ економiки в значнш мiрi залежать вiд зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, а саме: експорту та iмпорту товарiв i сировини на св^ових ринках. Найважливiшим наслiдком сильно вираженоТ залежностi економiки УкраТни вщ кон'юнктури свiтових ринкiв е ТТ чутливють до впливу негативних процеав на нацiональному та регiональному рiвнi.
%
60
50 40 42,3 ¿Г """ 47,9 45,0 —' ~ """""" А- ... 38,9 38,3 39,3 40,0 42,3 _ Ы
30 20 33,7 -37,3 32,6 28,3 33,1 32,2 29,4 29,4
10
0
2010 2011 2012 2013 •Експорт 2014 — Л^ 1мпорт 2015 2016 2017
Рисунок 4. Експорт та iмпорт промислових товарiв у 2010-2017 рр., % до ВВП
Джерело: побудовано авторами за даними Свтового банку [2] та Держстату Украни [3].
Св^ова економiчна криза подтвердила, що сила впливу зовншых факторiв на украТнську промисловiсть настiльки значна, що негативна динамка св^ових експортних ринш (зокрема - обвал цiн) призводить до стагнаци вггчизняноТ' економiки i економiки бiльшостi регiонiв. Ще одним важливим наслiдком такоТ вiдкритостi е те, що нав^ь при сприятливих зовншшх умовах економiчне зростання не буде значним, адже експорт сировини та продукцп з низькою доданою вартiстю (що притаманно нашiй краМ) призводить до недоотримання можливих прибушв. До того ж, низький рiвень диверсифкацп зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi призводить до iмпортозалежностi, зокрема в сучасних засобах виробництва, що збтьшуе критичний iмпорт. Так, у 2012 - 2015 рр. значно скорочувалися iмпортнi поставки промислових товарiв в УкраТну, проте вже починаючи з 2016 р. спостер^аемо нарощення iмпорту бiльш високими темпами ыж експорту, що негативно впливае на стан торпвельного балансу та свщчить про iмпортозалежнiсть УкраТни в промислових товарах.
З iншого боку, в коротко- i середньостроковiй перспективГ у вiдносно вузькому дiапазонi традицшних TOBapiB, що експортуються, УкраТна зможе отримати бтьше доходiв за рахунок збтьшення виробництва продукцГТ з бтьш високою часткою доданою вартiстю. В довгостроковш перспективi товарна й географiчна диверсифiкацiя експорту могла б змщнити економiчну стГйкГсть украТнськоТ промисловостГ та прискорити процес передачГ нових технологш виробництва.
Наступною осо6ливГстю розвитку свГтовоТ мГжнародноТ торгГвлГ е динамiчне зростання в краТнах, що розвиваються (рис. 5). Даш UNCTAD Handbook of Statistics 2018 свщчать про те, що у 2017 р. обсяги експорту у вартюному виразi з краТн, що розвиваються, зросли на 12% порГвняно з минулим роком, досягнувши майже половини обсягу ваеТ' свГтовоТ торгГвлГ - 44% у структурГ свГтового промислового експорту. В той же час, можна вщмггити, що цГ краТни також нарощують обсяги мГжнародного трансферу технологш та обмшу Гнтелектуальними послугами.
Результати дослщжень зарубГжних та вгтчизняних вчених свГдчать, що для вщновлення економГки критично важливим е активний розвиток зовжшньоекономГчноТ дГяльностГ промислового виробництва, що передбачае не ттьки проведення експортночмпортних операцГй, а й штеграцш в глобальнГ ланцюги доданоТ вартосл, а саме створення кГнцевого продукту в рГзних формах i на рГзних стадГях за участю виробниш багатьох краТн свГту шляхом фрагментацГТ виробництва з розташуванням окремих його фаз у рГзних краТнах, що, в свою чергу, веде до виникнення виробничих ланцюжш
1,28
1,25
1,15
1,05
0,95
0,85
0,75
1,23
1,22
,23
1,2
1,0.
1,17
1,15
1,19
,17 1,17
1,12
1,08
1,03
,04
0,98
1,029
1,004
1,08
51
,874 0,883
1 996 2 000 2 005 2 006 2 007 2 008 2W9 2 010 2 011 2 012 2 013 2 014 2 015 2 016 2 017
Розвинуп краТни И КраТни з економкою, що розвиваеться Св1т
Рисунок 5. Темпи зростання експорту краш, що розвиваються, розвинутих краш та свггового експорту, % до попереднього року
Джерело: побудовано за даними: ЮНКТАД [4].
Грунтуючись на дослщженнях П. Марша, К. Шваба та шших можна зазначити, що масова iндивiдуалiзацiя виробництва, зростаючi потреби споживачiв, посилення тиску конкуренци призвели до бурхливого розвитку взаемозв'язаних виробництв, штегрованих в глобальш ланцюги створення доданоТ вартост [5]. Така форма iнтернацiоналiзацiТ виробництва передбачае послщовнють продуктивних (створюючих вартють) дш: вщ концепци майбутнього виробу до його виробництва та маркетингу, що здшснюеться шляхом розподту мiж компанiями в рiзних географiчних регiонах. На кожному рiвнi виробник додае вартiсть до вихщних матерiалiв i технологiй, як вiн отримуе вiд iнших виробниш. Промiжнi товари i напiвфабрикати займають все бiльшу частку в св^овш торгiвлi i мiжкорпоративних трансфертах.
1нтернацюнальна дiяльнiсть в промисловостi сьогоднi формуе глобальш ланцюжки доданоТ вартостi, штегра^я до яких е прiоритетом для УкраТни. До того ж розширення iнтернацiоналiзацГТ дозволить побудувати надiйну економiчну базу, пiдкрiплену за рахунок розширення диверсифкованого виробництва з високою якютю. Це, в свою чергу, сприятиме здшсненню безпосереднього внеску УкраТни в процес досягнення Глобальних цтей розвитку тисячол^тя, особливо скорочення масштабiв бщносп, розширення можливостей ж1нок i стшкого зростання [б].
Протягом 2010 - 2017 рр. вщбулися суттевi зрушення в структурi експорту товарiв УкраТни за етапами обробки. За ам рокiв частка експорту сировини у загальному експорту товарiв зросла майже вдвiчi (з 16,1% у 2010 р. до 31,2% у 2017 р.) та разом з промiжними товарами (43,5% у 2017 р.) стали основними товарами, що експортувала УкраТна (рис. 6). Зростання частки сировини вказуе на посилення сировинноТ орiентацiТ украТнського експорту та вимагае ршучих дм для реструктуризацп експорту шляхом його переорiентацiТ на продукцш з доданою вартiстю, та необхщносп диверсифкацп виробництва у бiк глибинноТ переробки сировини.
Розглядаючи товарну структуру промислового експорту у 2017 р. зазначимо, що ТТ вагому частку склала продук^я з низькою доданою вартютю - 30,7% це продук^я металурпчного комплексу (рис. 6). В той же час на продовольчi товари припадае 23,1% промислового експорту, продукцш машинобудування - всього 15,3%, а на деревину, паперову масу та вироби з неТ - 12,0%.
млн дол. США 70000
60000
50000
40000
30000
20000
10000
0
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Рисунок 6. Динамка експорту промислових товарiв з Укра'ши та його структура у 2017 р.
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраУни [3].
Вщзначимо, що у 2010-2017 рр. вщбулося скорочення питомоТ ваги таких товарних груп, як продук^я хiмiчноТ промисловосп, машин, устаткування i транспортних засобiв, мшеральних продуклв внаслщок скорочення обсяпв експорту товарiв вiдповiдних галузей (табл. 1). Тим часом, частка продукци легкоТ промисловостi, деревини та виробiв з деревини, недорогоцiнних металiв та виробiв з них зросла за рахунок нарощення обсяпв експорту цих видiв продукци.
Таблиця 1. Динамка експорту промислових товарiв у 2010-2017 рр., млн. дол. США
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Промисловi товари 45784,6 60903,8 57347,7 51951,7 44162,1 29350,9 27459,4 32981,8
Продукцiя харчовоТ промисловост 5219,6 6407,6 7776,8 7145,6 7057,3 5896,7 6565,8 7628,7
Мiнеральнi продукти 6716,2 10175,5 7487,8 7190,1 6103,5 3099,5 2728,8 3947,7
Продукцiя хiмiчноТ промисловостi 3889,9 5963,6 5708,9 4793,7 3640,5 2543,4 1967,4 2221,8
Продукцiя легкоТ промисловостi 1083,2 1239,4 1090,7 1157,0 1145,3 899,7 963,2 1092,0
Деревина, паперова маса та вироби з неТ 1767,5 2181,9 2189,7 2388,8 2248,2 1724,3 1668,5 1724,0
Продук^я металур-гшного комплексу 17272,6 22032,4 18825,7 17525,2 15229,0 9470,7 8338,9 10124,2
Продук^я машинобудування 8948,6 11700,2 12939,0 10391,8 7361,3 4778,7 4339,3 5054,7
Рiзнi промисловi товари 887,1 1203,2 1329,3 1359,5 1377,0 937,9 887,6 1188,7
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраУни [3].
У 2017 р. прирют промислового експорту на 20,1% сформувався в першу чергу за рахунок просування на зовшшш ринки чорних металiв, руди, шлак i золи (рис. 7). Експортуючи сировинну та низькотехнолопчну продукцш, УкраТна не використовуе можпивосп формування доданоТ вартосл на своТй територи, не створюе новi робочi мiсця в переробц^ отримуе значно менше, жж могла б, доходiв для державного i мiсцевих бюджетiв.
15,3% 30,7%
12,0% 23,1%
Ркзы промислов1 товари
Продукц1я машинобудування
Продукц1я металург1йного комплексу
Деревина, паперова маса та вироби з неТ
Продукц1я легкоТ промисловост1 Продукц1я х1м1чноТ промисловост1 М1неральн1 продукти Продукц1я харчовоТ промисловост1
о
с; го
а. о IT
4605,7
о
;= Ю
0
1 I
С S
S Ü. о
о к
1- X
0 I
1 Ф
1 * о X о
.
2735,7
го с; о
го с; Э
CL
2548,8
Э
го
I
т s
.
ф
с; ш
1728,2
с ф
ч к s с
о £
го ф
CL
1204,3
ю о
.
.— m
го S
m
ф
.
ф d
1051,
Ч
о
X
.3 о m m
— о ^ 7
с; го со
ü. S
ГО s
X о
.
а
896,6
I
.
о 93 =>"
со ГО
¿5 !
О Ä .
m
790,2
л s
ägi
£ о
■ï с
S 1=
ГО ~
g £
го го
d ^
780,6
s* M
d .z
О I
ü. го с: cL
0 ф
1
Рисунок 7. Т0П-10 товарних груп промисловостi, обсяги експорту яких з УкраТни у 2017 р. збшьшилися
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраТни [3].
Наведет показники свщчать про необхщнють стимулювання експортноТ активностi пщприемств галузей з бiльш глибоким ступенем переробки сировини (зокрема машинобудування, деревообробних та хiмiчних виробництв). В свою чергу, це можливо лише за рахунок Тх модершзаци, яка суттево залежить вiд промiжного споживання iмпортного обладнання та устаткування, трансферу технологш з метою виробництва товарiв, що будуть конкурентоспроможними на свiтовому ринку.
Найбтьш експортно орiентованою е металурпя (крiм виробництва готових металевих виробiв), де експортуеться 63,2% вiд загального випуску галуз^ машинобудування (60,8%), виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноТ продукци (46,2%), легкоТ промисловостi (46,2%), а найменш орiентованими е виробництво коксу та продуктв нафтоперероблення (11,8%). Добувна промисловють реалiзуе на зовнiшнiх ринках близько 23,8% випуску, найвищим цей показник е для добування металевих руд (47,7%).
млн дол. США 90000
31,3%
20,6%
26,3%
0
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
5,1°% 2017
Pi3Hi npoMM^OBi товари
Продук^я машинобудування
Пpодукцiя металурпйного комплексу
■ Деревина, паперова маса та вироби з нет
Пpодукцiя легко!' пpомисловостi Пpодукцiя хiмiчноï пpомисловостi МЫеральш продукти Пpодукцiя харчовоТ пpомисловостi
Рисунок 8. Динамiка iMnopTy промислових TOBapiB в УкраТну та його структура у 2017 р.
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраТни [3].
Саме сировинна спрямованють експорту стала причиною випереджання 1мпорту в УкраТну над ТТ експортом. Характеризуючи показники 1мпорту промислових товар1в, можна в1дзначити його зростання у 2017 р. на 27,2% пор1вняно з 2016 р. (з 37342,2 млн дол. США у 2016 р. до 47484,2 млн дол. США у 2017 р.) та переважання над експортом у вартюних обсягах у 1,4 рази. У структур! 1мпорту промислових товар1в майже третину склала продукц1я машинобудування, а обсяги приросту засоб1в транспорту, машин, обладнання, механ1зм1в та прилад1в (+30,0%) вказують на глибинний занепад у вггчизняному машинобудуванн (рис. 8). Бтьше 26% загального промислового 1мпорту складають мшеральш продукти та майже 21% продукц1я х1м1чноТ промисловост1.
Збiльшення обсягiв iмпортованих мiнеральних продуктiв (на 47,2%), засобiв транспорту (на 41,2%), продукцГТ металургшного комплексу (на 30,6%), деревини та виробiв з неТ (на 27,3%), машин та обладнання (на 25,2%), продукци хiмiчноТ промисловост (на 15,4%) та шших позицiй (табл. 2) свщчить про значний потенцiал iмпортозамiщення та необхiднiсть стимулювання локалiзацiТ виробництва в УкраТ'ш тих видiв продукцГТ, де УкраТна мае додатковi переваги.
Таблиця 2. Динамка iмпорту промислових товарiв у 2010-2017 рр., млн дол. США
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Промисловi товари 57572,3 78181,6 79016,9 71358,2 51191,8 35770,6 37342,2 47484,5
Продукцiя харчовоТ промисловостi 3198,4 3823,9 3690,0 3940,3 3188,5 1989,8 2189,8 2426,2
МЫеральш продукти 21088,1 29954,6 27520,7 22268,0 16095,4 11690,0 8495,0 12504,6
Продукцiя хiмiчноï промисловостi 10081,7 12470,7 12993,9 12973,1 10420,3 7655,4 8486,4 9792,0
Продук^я легкоТ промисловостi 2640,3 2538,3 3584,1 3449,2 2536,7 1830,3 2024,0 2256,6
Деревина, паперова маса та вироби з неТ 1991,1 2212,0 2164,3 2296,2 1584,2 1026,3 1112,0 1205,3
Продук^я металур-гшного комплексу 4090,0 5588,7 5179,8 4953,2 3324,4 2004,2 2306,5 3012,0
Продукцiя машинобудування 12616,0 18858,2 21289,8 18777,8 12041,9 8480,8 11429,0 14862,1
Рiзнi промисловi товари 1866,8 2735,2 2594,4 2700,4 2000,4 1093,8 1299,4 1425,6
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраУни [3].
У 2017 р. найбтьше поставляли на Украшу енергоресурси паливо, нафту та продукти ï перегонки, частини ядерних реакторiв, котли, електричш машини та засоби наземного транспорту (рис 9).
11699,5
<
3 о
с о
4
х Ц
s
5776,9
4124,8
3964,0
2460,"
1767,5
1255,0 I I
1134,6 I-1
1126,9 I-1
813,7
-û s
го S
CP CT
£ о
■ Ï Ср
S i=
<0
g £
го го
С ^
ï Ср
ф ч к
s Ср
О
Э го
о. £
ф
с; ш
о
i_ >
0 1 о
s о
Ф I
СО 1— Т
ГО P s
I о I
с со
ю с;
о о го со го P 1— го со
с; го
ï P
ф
S ^
ц ?»
о го 1= S
го
I
Не
m ^ ф
го о
s г Ср !=
ГО ©
.Е
го J
ï о
ГО Ü.
S 1=
О го
.i 5
CL ==
с; го
P
о IT
го ш
s P
ю о d
P го
го IZ
Рисунок 9. ТОП-10 товарних груп промисловосл, обсяги iMnopTy яких в Украшу у 2017 р. збшьшилися
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраУни [3].
Особливост та тенденци' географiчних векторiв мiжнародноï торгiвлi промисловими товарами обумовлеш значними трансформацiями. Так, якщо у 2012 р. значна частина промислового експорту спрямовувалась до краТн СНД (42%), зокрема переважна частина до Роси (29,4%), то у 2017 р. експорт до краТн СНД становив лише 20% (рис. 10). Просування промислових товарiв украТнського виробництва на ринки краТн СНД скорочувалось у 2014-2016 рр. через збройну агресш та торговельно-транзитш обмеження з боку РосшськоТ Федераци та характеризувалось поступовим зменшенням орieнтованостi експортерiв УкраТни на ринки краТн СНД, внаслщок чого вiдбулось скорочення експортних поставок промислових товарiв з УкраТни в окремi краТни СНД, зокрема у Росшську Федерацiю та Казахстан. Одночасно украТнськ експортери переорieнтовувались на ринки краТн бвропи, АзГТ, Африки. Внаслщок чого, частка промислового експорту до краТн 6С зросла з 23% у 2012 р. до 43% у 2017 р. (зокрема завдяки пщписанню та iмплементацi'Т Угоди про Асо^ацш мiж УкраТною та 6С), до краТн Азiï з 25% у 2012 р. до 26% у 2017р., Африки з 5% до 6% вщповщно.
Майже 55% вщ загального обсягу експорту промислових товарiв забезпечували десять основних краТн-партнерiв (рис. 11.) У 2017 р. УкраТна найбтьше експортувала свою продукцш до Польщi (чорнi метали, електричш машини та руди), Туреччини (чорш метали, залишки i вщходи харчовоТ промисловостi, деревину i вироби з деревини), 1тали (чорнi метали, жири та оли' тваринного або рослинного походження), 1нди (жири та оли), Нiмеччини (електромашини, текстильний одяг, руди), бгипту (чорнi метали, жири та оли).
Потенцшно привабливими мiжнародними ринками для бiльшостi галузей украТнськоТ промисловостi та бути орieнтиром для подальшого розвитку експортноТ дiяльностi можуть бути ринки краТн 6С, Китаю, Туреччини, 1нди, бгипту, СауфвськоТ Арави, 1зраТлю, Сполучених Штатiв Америки, Канади. Водночас серед краТни СНД привабливими та перспективними ринками для просування украТнських промислових товарiв можуть бути ринки Бторуа, Молдови, Узбекистану та Вiрменiï.
Рисунок 10. Географiчна структура експорту промислових товарiв УкраТни за основними регiонами свiту у 2012 та 2017 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраТни [3].
Широк можливосл, ям вщкриваються перед украТнськими виробниками в зв'язку з подальшою лiбералiзацieю мiжнародноТ торгiвлi, а саме нарощення торпвельних потокiв, заохочення трансферу технологiй i знань, розширення джерел фiнансування iнвестицiй, водночас пов'язанi зi значними ризиками. Процес штеграци УкраТни у глобальний економiчний простiр мае суперечливий характер. Адже в умовах низькоТ динамки експорту готових виробiв, участь в глобальних торпвельних потоках може нав^ь спотворити структурну трансформацш промисловостi та створити умови для ци^чно-кризовоТ економiчноТ динамiки., так як це вщбулось в краТнах ЛатинськоТ Америки та в рядi краТн Африки.
Рисунок 11. ТОП-10 Kpa'iH-napTHepiB в експорт промислових TOBapiB у 2012-2017 рр.
Джерело: побудовано за даними Trade Map [7].
Для того, щоб уникнути подiбного сценарiю Hapa3i вкрай важливим е формування такоТ торговельноТ полiтики, яка б вiдповiдала цтям нацiонального промислового вiдродження та реалiзовувалась як цiлiсна система iнструментiв та заходiв, що проявляються в рiзних площинах (табл. 3).
Стратегiчним орiентиром торговельноТ полiтики, спрямованоТ на формування сприятливого середовища для експортноТ дiяльностi всерединi краТни е зростання конкурентоспроможносл вiтчизняних товаровиробникiв не тiльки за рахунок технологш, а й шляхом проведення шституцшних змiн: створення транспортноТ та лопстичноТ' iнфраструктури, забезпечення доступу до фшанав, зростання гнучкостi ринку пращ захисту прав власностi.
Зростання кшькосп мiжнародних торгiвельних угод, зокрема пщписання Угоди про асоцiацiю мiж УкраТною та GC, торгiвельних угод з Канадою, 1зраТлем, вимагае формування нового формату торпвельних моделей та шструментв державного регулювання. Якщо дiя тарифних iнструментiв в значнiй мiрi обмежена пiдписанням мiжнародних угод та правилами мiжнародних економiчних органiзацiй (умови СОТ), то застосування нетарифних шструментв мае широкий спектр можливостей застосування.
Таблиця 3. 1нструменти торговельноТ полiтики для стимулювання промислового експорту
Нетарифн1 ¡нструменти
Митно-тарифн1 ¡нструменти Кшькюы обмеження експорту Антидемпшгов1, компенсац1йн1, спец1альн1 захисн1 заходи Валютне регулювання Експортний контроль Техн1чне регулювання Ф1нансов1 Торгов! угоди
Мито -податки на Гмпорт Квотування Лщензування ТарифнГ квоти ДобровГльне самообмеження експорту ЕкспортнГ субсидГТ, антидемпГнговГ заходи: спецГалы-ii фрахтовГ ставки, податковГ пГльги, прямл дотацГТ Валютна ГнтервенцГя через манГпуляцГТ державними банками валютними ресурсами та процентними ставкам; валютна девальвацт i ревальвацГя; обмеження термГну повернення валютноТ виручки МеханГзми, що забезпечують мГжнароднГ режими нерозповсюдження визначеноТ групи товарГв шляхом лГцензування ТехнГчнГ регламенти, стандарти 1мпортнГ податки та збори, Гмпортний депозит, кредитнГ обмеження, консульсью, дискримГнацГйнГ, статистичнГ, адмГнГстративнГ, благодГйнГ збори Угоди мГж двома або бтьше урядГв, якГ передбачають взаемнГ скорочення в конкретних митних зборах
Враховуючи досвiд розвинутих краТн, можемо констатувати, що стимулювання зовшшньоекономГчноТ' дiяльностi промислових виробникiв включае будь-як заходи, спрямованi на забезпечення стабтьного розвитку та реалiзацiю експортного потенцГалу краТни. Ця полiтика може реалiзовуватись як через заходи, спрямованi на покращення доступу нацюнальних виробникiв на зовшшш ринки - представництво та захист нацюнальних iнтересiв на св^овш аренi (зовнiшня сфера), так i на змiцнення конкурентоспроможностi виробникiв всередиш краТни (внутрiшне середовище).
Наразi державна полгтики у сферi пiдтримки експорту в Польщi здiйснюеться у п'яти сферах:
1) просування бренду «POLSKA» - Гдея впровадження нацiонального бренду е важливою, адже на багатьох зовшшшх ринках польськi продукти були мало вщомк Просуваючи бренд POLSKA, чиновники вважають, що не ттьки Польща, але i польськi фiрми стануть бiльш впiзнаваними, як надшш партнери. Вона охоплюе багато напрямш промоцiТ, включаючи культурнi заходи та фестивале бГзнес-конференцГТ, виставки, участь в ярмарках, публкаци в iноземних ЗМ1. Особлива увага придiляеться висвiтленню урочистих подш в ютори Польщi: 15 рош в GC, 20 рош в НАТО, 30 рокiв полГтичноТ та економiчноТ трансформаций Просування бренду координуеться ктькома мiнiстерствами та шшими агентствами (включаючи МЗС, Мiнiстерство спорту та туризму, Мшютерство культури та нацюнальноТ спадщини, Мiнiстерство фiнансiв, а провщну роль у цьому процес вiдiграе мiжвiдомчий орган, який отримав назву Рада (Poland's Promotion Counci).
2) економiчна мiсiя - супровщ торгових мiсiй полiтичними вiзитами польськими високопосадовцями. Зпдно з дослiдженнями, проведеними, наприклад PISM, цей вид пщтримки е досить ефективним, особливо щодо неевропейських ринш. Нацiональнi експортери вщкривають новi ринки разом з високо подовими особи, участь яких у мiжнародному сшвробГтництвГ сприймаеться як додатковий стушнь надiйностi й престижу. ПГд час таких полiтичних вiзитiв мiсцевi покупцi (або, як правило, партнери) прагнуть розпочати спiвпрацю. Такi дГТ були прийнятi в минулому порiвняно рiдко, а з 2010 року - спостеркаеться активiзацiя цього виду дiяльностi, з перспективою подальшого ТТ розвитку. Ця сфера просування польського експорту координуеться Мiнiстерством економiки.
3) пщтримка з боку економiчних тдрозд^в посольств ПольщГ (Мiнiстерство закордонних справ ПольщГ); секци сприяння торгГвлГ та швести^ям (Мiнiстерство економiки ПольщГ). В усьому свт працюе близько 90 посольств, якГ надають пГдтримку польському бГзнесу. Сферою дГяльностГ таких шституцш е пГдтримка, тобто сприяння контактам з мюцевими пГдприемствами, сприяння економГчним мГсГям, допомога в роботГ перевезення польських фГрм пГд час проведення ярмарш.
4) ГнформацГйна система щодо експортних можливостей, що дозволяе отримувати шформацш про зовнГшнГ ринки - Уряд пропонуе повну шформацш про зовшшш ринки, включаючи ведення бГзнесу та функцюнування конкретного ринку. 1снуе декГлька установ (МГнГстерство економГки, Польське Агентство шоземних ГнвестицГй (PAIilZ) або Центр обслуговування швесторГв та експортерГв (COIE), якГ надають таку шформацш, а також декГлька веб-сторГнок (наприклад www.polska.trade.gov.pl,www.eksporter.gov.pl). Особливо практична шформацГя щодо мюцевого бГзнес-середовища, бар'ерГв тощо, якГ фГрми можуть знайти в секцГях сприяння торгГвлГ та швестицГям. Урядом також активовано двГ програми - Go China i Go Africa - якГ спрямован на розширення цих напрямГв експорту, надаючи необхщну ГнформацГю про цГ ринки.
5) фГнансовГ Гнструменти для збтьшення експорту - Уряд пропонуе фГнансову пГдтримку для розширення експорту. МГнГстерство фЫанав надае кошти пГдприемцям-експортерам для учасп в мГжнародних ярмарках. Також все бтьшою популярнГстю серед пщприемств користуеться страхування експортних кредитГв, наданих Акцюнерним товариством «Експортно-кредитна страхова корпорацГя» (KUKE). Це сприяе проведенню мГжнародних операцГй з вГдстроченими датами платежу. 1ншим джерелом пГдтримки експорту е Державний банк
розвитку Польщi (BGK), який пропонуе кредити покупцю (надаш банком-iMnopTepoM), а також пост-фiнансування документарних акредитивiв або дисконтування деб^орськоТ заборгованосл з документарних акредитивiв.
Значну увагу пропонуеться звернути на зовнiшнi мiжнароднi чинники: формування сприятливого мiжнародного iмiджу УкраТни як надiйного торговельно-економiчного партнера; розширення участi у свiтових штеграцшних процесах та пiдписання регiональних торговельних угод з врахуванням нацюнальних Ытереав; представлення iнтересiв УкраТни в мiжнародних торгових iнституцiях, зокрема СОТ, подготовка вiдповiдних позовiв про дискримiнацiю украТнських виробниш при перешкоджаннi вiльного доступу на европейськ та iншi ринки тощо. Це вимагае проведення значноТ шформацшноТ роботи з пiдготовки вщповщних кадрiв та поширення iнформацiТ щодо можливосл УкраТни в свiтi.
Висновки. Для УкраТни формування ефективноТ торговельноТ полiтики з використанням комплексу нетарифних (антидемшнгових, компенсацiйних та спецiальних захисних) торпвельних iнструментiв з метою запоб^ання негативних наслiдкiв недобросовiсноТ конкуренцiТ в промисловост потребуе додаткових заходiв:
• удосконалити нормативно-правовi та законодавчi акти, що регулюють процедури митного оформлення товарiв, функцiонування iнституту уповноважених митних операторiв;
• удосконалити механiзми практичноТ реалiзацiТ системи «единого вкна» на митницях, у тому чи^ за рахунок врахування штереав суб'ектiв зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi;
• забезпечити подальшу законодавчу та оргашзацшну пiдтримку в питаннях створення та реалiзацiТ проектiв державно-приватного партнерства, поширювати кращi практики на л регiони УкраТни, де концесшш угоди ще не набули широкого застосування;
• здшснювати монiторинг за дiяльнiстю iндустрiальних паркiв, надавати оргашзацшну та консультацшну пiдтримку з метою забезпечення Тх довгострокового ефективного функцюнування;
• забезпечити подальше сприяння створенню iнтеграцiйних структур та iнновацiйних оргашзацшних форм: iндустрiальних паркiв, регiональних i виробничих кластерiв, технологiчних платформ транскордонних об'еднань як ефективних форм державно-приватного партнерства;
• запропонувати стимулювання диверсифкаци виробництва i пiдвищення конкурентоспроможностi в^чизняноТ продукци шляхом iнтеграцiТ УкраТни до внутршнього ринку еС, подолання техшчних бар'ерiв у торгiвлi мiж УкраТною та еС; заходи з пщвищення рiвня гармошзаци технiчних регламентiв та нацюнальних стандарлв з мiжнародними та европейськими;
• забезпечити повноцшне функцюнування Експортно-кредитного агентства, розробити гнучк шструменти спiвпрацi з експортерами з метою забезпечення економiчних переваг на св^ових ринках;
• забезпечити повноцiнну реалiзацiю ЕкспортноТ стратеги УкраТни та досягнення значень основних показниш ефективностi ТТ реалiзацiТ;
• завершити адаптацiю законодавства УкраТни до вимог еС, що дозволить розширити спектр продукци, яка постачаеться у европейськ краТни;
• врахувати нацюнальш iнтереси в умовах мiжнародних угод про вiльну торпвлю, зокрема Угоди мiж УкраТною та Туреччиною;
• розширити спектр держав, з якими можна пщписати угоди про втьну торпвлю, що дозволить включитися украТнським виробникам до нових ланцюпв створення доданоТ вартостi.
Перспективами подальших дослiджень у цьому напрямку е обфунтування ефективних напрямiв спiвпрацi держави, науки i бiзнесу з метою створення потужноТ iнфраструктури, що спрощуватиме вихiд украТнських виробнимв на мiжнароднi ринки та сприятиме Тх штеграци в глобальш ланцюги доданоТ вартостi.
Список використаних джерел
1. World Bank Open Data. URL: https://data.worldbank.org/
2. Sanders L., Woods М. Local impacts of international trade. AgEcon Search: Research in Agricultural and Applied Economics. URL: https://ageconsearch.umn.edu/bitstream/17490/1/ar940135.pdf
3. Державна служба статистики УкраУни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. UNCTADSTAT. URL: https://unctadstat.unctad.org
5. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution
6. Глобальн u'rni сталого розвитку 2016-2030. URL: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
7. Trade Map: Trade statistics for international business development. URL: https://www.trademap.org
References
1. World Bank Open Data. URL: https://data.worldbank.org/[in English]
2. Sanders, L. & Woods, М. Local impacts of international trade. AgEcon Search: Research in Agricultural and Applied Economics. URL: https://ageconsearch.umn.edu/bitstream/17490/1/ar940135.pdf [in Eng.]
3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny. [State Statistics Service of Ukraine]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/[in Ukr.].
4. UNCTADSTAT. URL: https://unctadstat.unctad.org [in Eng.]
5. Schwab, K. (2015) The Fourth Industrial Revolution. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution [in Eng.]
6. Hlobal'ni tsili staloho rozvytku 2016-2030. [Sustainable Development Goals 2016-2030]. URL: http://www. un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku [in Ukr.].
7. Trade Map: Trade statistics for international business development. URL: https://www.trademap.org [in Eng.]
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Кушшренко Оксана Микола'вна, кандидат економГчних наук, доцент, старший науковий сшвробггник вщдту промисловоТ полГтики
ДУ «1нститут економГки та прогнозування НАН УкраТни» вул. Панаса Мирного, 26, м. КиТв, 01011, УкраТна e-mail: [email protected] orcid.org/0000-0002-3853-584X Researcher ID: T-1063-2017
Зарудна Ольга Стaнiслaвiвнa, молодший науковий спГвробГтник вГддГлу промисловоТ полГтики
ДУ «1нститут економГки та прогнозування НАН УкраТни»
вул. Панаса Мирного, 26, м. КиТв, 01011, УкраТна
e-mail: [email protected]
orcid.org/0000-0002-7253-8091
Researcher ID: S-5188-2017
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Кушниренко Оксана Николаевна, кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник отдела промышленной политики
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, м. Киев, 01011, Украина e-mail: [email protected]
Зарудная Ольга Станиславовна, младший научный сотрудник отдела промышленной политики ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» ул. Панаса Мирного, 26, м. Киев, 01011, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Kushnirenko Окэапа Mykolaivna, Candidate of Economic Sciences (Ph.D.), Associate Professor, Senior Research Officer of Department of Industrial Policy
Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine e-mail: [email protected]
Zarudna Olga Stanislavivna, Junior Research Officer of Department of Industrial Policy Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine e-mail: [email protected]
Рецензент: Дейнеко Людмила Вiкторiвнa, д.е.н., проф., завщувач вщдту промисловоТ полГтики ДУ «1нститут економГки та прогнозування НАН УкраТни»
Подано до редакци 27.03.2019 Прийнято до друку 19.04.2019
УДК: 339.138 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-102-110
РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ ТА РЕКЛАМИ З УРАХУВАННЯМ КУЛЬТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ В СВ1Т1
Лисиця К. С., Павловська С. В.
Предмет досл'дження: взаемозв'язок глобального маркетингу / реклами з культурними особливостями краТн у с&товш економiцi.
Мета досл'дження: на основ анал'зу пЮходв транснацональних корпора^й до формування глобальних маркетингових стратегш визначити основн елементи з урахуванням культурних в'дм'тностей приймають ринюв / видлити рушiйнi / стримуючi фактори, що впливають на глобальну iнтеграцiю / маркетинг.
Методи: загальнонауков методи аналзу i синтезу, методи угруповань, узагальнення та систематизацИ даних, а також економко-математичн модел¡.
102
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 42
© Лисиця К. С., Павловська С. В., 2019
