CC BY
53
УДК 339.924 : 338.45 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-65-74
МОЖЛИВОСТ1 1НТЕГРАЦ1Т УКРАТНСЬКОТ ПРОМИСЛОВОСТ1 ДО ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГ1В ДОДАНОТ ВАРТОСТ1
Кушнiренко О. М., Зарудна О. С.
Актуальнсть теми досл'дження пояснюеться впливом глобал'зацУУ в результатi якоУ все бльше i бльше продукт'т проходять через глобальн ланцюги додано)' вартост¡, щоб досягти к/'нцевого споживача, що призводить до появи нових форм оргашзацУУсуспльного виробництва, включення до яких надае нов можливост'! для украУнських виробник'т.
Постановка проблеми. Використання сприятливих можливостей та ммтзац/я загрозливих чинниюв л'берал'зацУУ зовшшньо'У торгiвлi у все бльш в/'дкритому та конкурентному середовищ! ставить нов вимоги для виробничих п/'дприемств. Розвиток глобальних виробничих систем надае можливост! для включення в глобальн ланцюжки доданоУ вартост/ промисловост/ УкраУни та потребуе подальших наукових досл'джень.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. Р/'зн/' аспекти розвитку глобальних ланцюг'в доданоУ вартост/ промисловост!' знайшли в'дображення у багатьох наукових працях зару&жних та втчизняних учених: П.Марша, Р. Каплнського, К.Шваба, Р.Райха, Д. Родрка, Е.Райнерта, С.Вебера, Г.Джерефф'1, Гейця В.М., Вишневського О.С., Дейнеко Л.В., Кизима М.О., Кваша Т.К., Ляшенко В.1., МусноУ Л.А., Пятницького В.Т., С'денко В.Р. та нших.
Видтення недосл'1джених частин загально/ проблеми. В умовах посилення впливу нтегра^йних процес'в на розвиток мiжнародно'y' торгiвлi та виробництва залишаеться недостатньо дошдженою проблема вибору найбльш ефективних способ'в ¡.нтеграцУ до глобальних ланцюг'в доданоУ вартост'! для переробноУпромисловост/ УкраУни як надйного постачальника продукцУз бльш високим ступенем переробки.
Постановка завдання, мети досл'1дження. Завданням досл'дження е аналiз особливостей формування ланцюг'1в створення доданоУ вартост'! та способи '¡нтеграц'УУ до них для переробноУ промисловост/ УкраУни як надшного постачальника продукци з бльш високим ступенем переробки. Метою досл'дження е розробка пропози^й щодо можливих напрямiв сприяння '¡нтеграц'УУ переробноУ промисловост/ УкраУни до глобальних ланцюг'в створення доданоУ вартост '!.
Метод або методолог'т проведення досл'дження. У робот'! використанi загальнонауков методи: абстрактно-лог'чний, '¡ндукцп та дедукци, системного пдходу; анал'зу i синтезу, а також спецiальнi методи досл'дження: структурно-функцюнального анал'зу, експертних оцнок.
Викладення основного матер'алу (результати роботи). Розкрито юнуюч'! пдходи до визначення поняття ланцюг'в створення доданоУ вартост'! та здтснено Ух групування за сутнсними ознаками; досл'джено особливост'! та сучасн тренди розвитку глобальних ланцюг'в вартост'! в переробнiй промисловостi; виокремлено можливост'! та юнуюч'! ризики при вбудовуванн в ланцюги створення доданоУ вартост'! для краУн, що розвиваються; та обфунтовано практичнi рекомендацУУ щодо вибору найбльш ефективних способ'т '¡нтеграц'УУ до глобальних ланцюг'1в доданоУ вартост'! для переробноУ промисловост/ УкраУни як надйного постачальника продукци з бльш високим ступенем переробки.
Галузь застосування результат¡в. Результати цього досл'дження можуть бути застосован в процес формування державноУ промисловоУ полiтики щодо основних аспект'т розвитку промисловост/ в контекст'! iнтеграцiйних процес'т.
Висновки в'дпов'дно до статт'1 За результатами проведеного досл'дження було здтснено оцнку !нтеграц'УУ украУнських виробничих компанiй в мiжнароднi ланцюги доданоУ вартост'!. Враховуючи змну географ'чних та товарних вектор'т втчизняного експорту, подальш'! перспективи участ'! УкраУни в глобальному торг'тельному просторi залежатимуть в'д того, чи буде досягнуто зростання конкурентоспроможностi внутрiшньо)' частини ланцюга доданоУ вартост'!. Впровадження ефективних '¡нструмент'т стимулювання входження переробноУ промисловост/ УкраУни до глобальних ланцюг'в доданоУ вартост'! передбачае створення ефективноУ полiтики та 1нституц'1й, нацлених на усунення обмежень при/нтеграц'УУ украУнського виробника до мiжнародних виробничих мереж.
Ключов'1 слова: м'жнародна торг'вля, торгiвельна полтика, промисловсть, глобальн ланцюги доданоУ вартост '!, експортний потен^ал, торгiвельна '¡нтегра^я.
ВОЗМОЖНОСТИ ИНТЕГРАЦИИ УКРАИНСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ В ГЛОБАЛЬНЫЕ ЦЕПОЧКИ ДОБАВЛЕННОЙ СТОИМОСТИ
Кушниренко О. Н., Зарудная О. С.
Актуальность темы исследования объясняется влиянием глобализации в результате которой все больше и больше продуктов проходят через глобальные цепи добавленной стоимости при поступлении к конечному потребителю, что приводит к появлению новых форм организации общественного производства, включение в которые предоставляет новые возможности для украинских производителей.
© Кушшренко О. М., Зарудна О. С., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 39
65
Постановка проблемы. Использование благоприятных возможностей и минимизация угрожающих факторов либерализации внешней торговли во все более открытой и конкурентной среде ставит новые требования для производственных предприятий. Развитие глобальных производственных систем предоставляет возможности для включения в глобальные цепочки добавленной стоимости для промышленности Украины и требует дальнейших научных исследований.
Анализ последних исследований и публикаций. Различные аспекты развития глобальных цепочек добавленной стоимости промышленности нашли отражение во многих научных трудах зарубежных и отечественных ученых: П.Марша, Р. Каплински, К.Шваба, Р.Райха, Д. Родрика, Е.Райнерта, С.Вебера, Г.Джереффи, Гейца В.М., Вишневского А.С., Дейнеко Л.В., Кизима Н.А., Кваши Т.К., Ляшенко В.И., Мусиной Л.А., Пятницкого В.Т., Сиденко В.Р. и других.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. В условиях усиления влияния интеграционных процессов на развитие международной торговли и производства проблема выбора наиболее эффективных способов интеграции в глобальные цепочки добавленной стоимости для перерабатывающей промышленности Украины как надежного поставщика продукции с более высокой степенью переработки остается недостаточно исследованной.
Постановка задачи, цели исследования. Задачей исследования является анализ особенностей формирования цепей создания добавленной стоимости и способы интеграции в них для перерабатывающей промышленности Украины как надежного поставщика продукции с более высокой степенью переработки. Целью исследования является разработка предложений относительно возможных направлений содействия интеграции перерабатывающей промышленности Украины в глобальные цепочки добавленной стоимости.
Метод или методология проведения исследования. В работе использованы общенаучные методы: абстрактно-логический, индукции и дедукции, системного подхода; анализа и синтеза, а также специальные методы исследования: структурно-функционального анализа, экспертных оценок.
Изложение основного материала (результаты работы). Раскрыты существующие подходы к определению понятия цепочек добавленной стоимости и осуществлена их группировка по существенным признакам; исследованы особенности и современные тренды их развития в перерабатывающей промышленности; выделены возможности и существующие риски при встраивании в цепочки добавленной стоимости для развивающихся стран и обоснованы практические рекомендации по выбору наиболее эффективных способов интеграции в глобальные цепочки добавленной стоимости для перерабатывающей промышленности Украины.
Область применения результатов Результаты этого исследования могут быть применены в процессе формирования государственной промышленной политики по основным аспектам развития промышленности в контексте интеграционных процессов.
Выводы в соответствии со статьей. По результатам проведенного исследования была проведена оценка интеграции украинских производственных компаний в международные цепи добавленной стоимости. Учитывая изменение географических и товарных векторов отечественного экспорта, дальнейшие перспективы участия Украины в глобальном торговом пространстве зависеть от того, будет ли достигнут рост конкурентоспособности внутренней части цепочки добавленной стоимости. Внедрение эффективных инструментов стимулирования вхождения перерабатывающей промышленности Украины в глобальные цепочки добавленной стоимости предусматривает создание эффективной политики и институтов, нацеленных на устранение ограничений при интеграции украинского производителя с международными производственных сетей.
Ключевые слова: международная торговля, торговая политика, промышленность, глобальные цепочки добавленной стоимости, экспортный потенциал, торговая интеграция.
OPPORTUNITIES FOR THE INTEGRATION OF THE UKRAINIAN INDUSTRY INTO GLOBAL VALUE CHAINS
Kushnirenko О. М., Zarudna О. S.
Relevance of the research topic is due to the impact of globalization which had brought an increasing number of more and more products pass through global value-added chains to reach the end users. That has led to new forms of transnational production, that gives new opportunities for Ukrainian producers.
Formulation of the problem. The utilizing the opportunities and mitigating the negative impact of the liberalization of foreign trade makes new requirements for production oriented businesses in a more open and competitive international environment. The development of global production systems provides opportunities for participating in global value chains, that opens up new opportunities for the industry of Ukraine and requires further scientific researches.
Analysis of recent research and publications. There are various dimensions to the development of global value chains of industry that need to be taken into account. The most important of these are P.Marsh, R.Kaplinski and Morris, K.Schwab, R.Rajk, D.Rodrik, E.Rajnert, S.Veber, P Labasta, G. Dzerffi, Geets VM, Vishnevsky AS, Deineko LV, Kizim NA, Kvasha TK, Lyashenko VI, Musina LA, Pyatnitsky VT, Sidenko V.R. and others.
Selection of unexplored parts of the general problem. In the context of increasing influence of integration processes on the development of international trade and production, the problem of choosing the most effective ways of integration into global value chains for the processing industry of Ukraine as a reliable supplier of products with a higher degree of processing remains insufficiently studied.
Setting the task, the purpose of the study. The objective of the article is to analyze the features of the formation of value added chains and ways of integrating them into the processing industry of Ukraine as a reliable supplier of products with a higher degree of processing. The purpose of the study is developing the proposals for possible constructive ways of promoting the integration of Ukrainian processing industry into global value-added chains.
Method or methodology for conducting research. This paper used of general scientific: abstract-logical, induction and deduction, systemic approach; analysis, and synthesis and special scientific research methods: statistical comparisons, grouping, sampling; structure-functional analysis, expert judgments.
Presentation of the main material (results of work).The existing approaches to the definition of the notion of value added chains are disclosed and their grouping is carried out on significant grounds; The features and modern trends in the development of global value chains in the processing industry are explored; The opportunities and the existing risks have been identified in the chain of value added for the developing countries; and substantiated practical recommendations for choosing the most effective ways of integration into global value chains for the processing industry of Ukraine as a reliable supplier of products with a higher degree of processing.
The field of application of results.. The results of this research can be applied in the process of formation and implementation of Ukraine's integration industrial policy.
Conclusions according to the article. In the article authors was made in assessment of the integration of Ukrainian manufacturing companies into global value chains. The adoption of effective tools and instruments for encouraging the entry of Ukraine's processing industry into global value chains provides for the creation of effective policies and institutions, aimed at eliminating restrictions in the the Ukrainian producers integration into international production networks.
Key words: international trade, trade policy, industry, global value chains, export potential, trade integration.
JEL Classification E 23, F01, F13, F15, F62
Актуальшсть теми дослщження. CBiT змшюеться: поява нових технологш та 'ix crpiMKe поширення, зростання обсяпв свтово' торгiвлi та швестицшних потомв призводить до поглиблення економ!чно'' глобалiзацN та розвитку пбридного виробництва. Глобальне перемщення виробничих мереж транснацюнальними компаыями та включення в ланцюги створення додано'' вартосп виробниш кра'н з рiзним рiвнем розвитку посилюють важливють дослщжень можливостей штеграцп промисловосп Укра'ни до глобальних виробничих мереж. Вбудовуючись в ланцюги додано'' вартосп, промисловi виробники Укра'ни вимушен пристосовуватись до вимог св^ового попиту. Це призводить до змш у структурi промисловосп: в тих секторах, як орieнтованi на експорт, зростання числа виробниш вщбуваеться бтьш високими темпами, ыж в шших секторах. З шшого боку, подальша лiбералiзацiя зовышньо' торгiвлi призводить до посилення конкуренци на внутрiшньому ринку у зв'язку зi зростаючим iмпортом, що е джерелом додаткових ризиш. У цих умовах змiна стратепчно' поведiнки виробникiв i, як наслщок, структури промислового виробництва кра'ни та окремих секторiв, е одним з напрямш адаптацп нацiонального виробництва до нових виклиш i можливостей, обумовлених мiжнародною торгiвлею.
Актуальнiсть особливостей формування ланцюпв створення додано' вартостi в переробнш промисловостi з точки зору виробництва та торпвл^ можливостей залучення окремих сфер переробно' промисловостi Укра'ни до вищих ланок глобальних ланцюпв додано' вартосп е надзвичайно гострою в сучасних умовах посилення мiжнародно' конкуренци.
Стушнь дослiдження дано! проблеми вченими. Рiзнi аспекти розвитку глобальних ланцюпв додано' вартосп промисловостi знайшли вiдображення у багатьох наукових працях зарубiжниx та вiтчизняниx учених. Концептуальн засади дослiджуваного поняття сформували зарубiжнi науковцi рiзниx напрямiв i шкт сучасно' економiчно' думки. До 'х числа можна вiднести працi П.Марша, Р. Каплiнського та Моррiса, К.Шваба, Р.Райха, Д. Родрiка, Е.Райнерта, С.Вебера, П.Лабаста, Г.Джереффi та iншиx. Р.Райх наголошуе на тому, що в сучаснш глобальнiй економiцi iнтернацiоналiзацiя економки перетворюе стади виробництва продукци на послщовш ланки мiжнародного кооперованого виробництва. К.Шваб в сво'х дослiдженняx зазначае, що характер глобальних змш е наспльки фундаментальним, що сусптьству необхщно пiдготуватись до викликiв часу як великих можливостей, так i потенцшних небезпек. В Украlнi рiзним аспектам штегрованого промислового розвитку та особливостям формування ланцюпв додано' вартосп присвячують сво' роботи такi науковцi, як: Геець В.М., Вишневський О.С., Дейнеко Л.В., Кизим М.О., Кваша Т.К., Ляшенко В.1., Мусiна Л.А., Пятницький В.Т., Сщенко В.Р. та ш. Разом з тим, в умовах посилення впливу штеграцшних процесiв на розвиток мiжнародноi торгiвлi та виробництва залишаеться недостатньо дослiдженою проблема вибору найбтьш ефективних способiв iнтеграцi' до глобальних ланцюпв додано' вартосп для переробно' промисловосп Укра'ни як надшного постачальника продукцi' з бiльш високим ступенем переробки.
Предметом дослщження е теоретичш та методичш пiдxоди щодо розвитку ланцюпв додано' вартосп в контексл промислового розвитку.
Об'ектом дослщження е особливосп формування ланцюгiв створення додано' вартосп та способи штеграци до них для переробно' промисловосп Укра'ни як надшного постачальника продукци з бтьш високим ступенем переробки.
Метою дослiдження е розробка пропозицiй щодо можливих напрямiв сприяння iнтеграцiï переробноТ промисловостi УкраТни до глобальних ланцюгiв створення доданоТ вартостi, що призведе до диверсифкаци' промисловостi та створення нових виробництв з бтьш глибоким ступенем переробки, що забезпечить мiжгалузевi структуры змши i перехщ економiки на новий технолопчний рiвень.
Досягнення поставленоТ мети передбачае виконання наступних завдань:
- розкрити iснуючi пщходи до визначення поняття формування ланцюпв створення доданоТ вартосп та здiйснити Тх групування за сутнюними ознаками, а саме за масштабом i територiальним охопленням, структурою управлшня i способам вимiрювання доданоТ вартостi;
- на основi аналiзу зрушень в розмiщеннi та управлшш глобальними ланцюгами вартостi на рiвнi галузей i регiонiв св^у сформулювати особливостi та сучаснi тренди розвитку глобальних ланцюпв вартосп в переробнш промисловосп;
- дослщити можливосп та iснуючi ризики при вбудовуванш в ланцюги створення доданоТ вартосп для краТн, що розвиваються;
- розробити практичш рекомендаци' щодо вибору найбтьш ефективних способiв iнтеграцiï до глобальних ланцюпв додано!' вартосп для переробно!' промисловосп УкраТни як надшного постачальника продукци' з бтьш високим ступенем переробки.
Методи дослщження. У робот використаш загальнонауковi методи: абстрактно-лопчний, шдукци та дедукци', системного пщходу; аналiзу i синтезу, а також спе^альш методи дослiдження: аналiз можливостей i обмежень, як постають при вбудовуванш окремого виробника в ланцюги доданоТ вартосп; статистичних порiвнянь, групування, вибiрки; структурно-функцiонального аналiзу, експертних оцшок при розробцi рекомендацiй щодо можливих напрямiв сприяння iнтеграцiï переробноТ промисловосп УкраТни до глобальних ланцюгiв доданоТ вартостi.
Постановка проблеми. Використання сприятливих можливостей та мiнiмiзацiя загрозливих чиннимв лiбералiзацiï зовнiшньоï торгiвлi у все бтьш вщкритому та конкурентному середовищi ставить новi вимоги для виробничих пщприемств. Розвиток сучасних технологiй, в тому чи^ iнформацiйних, iнiцiюе розвиток глобальних виробничих систем та надае можливосп для включення в глобальш ланцюжки доданоТ вартостi значноТ ктькосп краТн, в яких е вщповщш професiйнi компетенцiï, наявний кадровий потен^ал та доступнi ресурси за конкурентною цшою. Це i е конкурентними перевагами нашоТ краТни, що дозволяе украТнським виробниками стати надiйними учасниками глобальних ланцюпв доданоТ вартостi.
Результати дослщження. Сьогодн в свiтовiй науковш думцi не iснуе единого пщходу щодо визначення поняття ланцюпв доданоТ вартосп, осктьки концепцiя Тх формування використовуеться для рiзноманiтних цiлей в залежносп вiд результатiв економiчноï та со^ально'|' органiзацiï. В контекстi посилення впливу глобалiзацiï, що спричинила трансформацш традицiйних форм пiдприемництва до бтьш гнучких, мережевих форм ствроб^ництва, с^мкого розвитку набувають такi iнтегрованi структури, що характеризуемся складними структурними та процесними зв'язками мiж всiма учасниками на принципах стратепчного партнерства як ланцюги або мереж1 створення доданоТ вартостi [1].
Характеризуючи механiзм формування ланцюпв створення доданоТ вартостi, рiзнi дослiдники акцентують увагу на Тх рiзних особливостях. Вiдомий фахiвець в обласп «мережевоТ економки» -М. Кастельс, шсля проведення дослiджень у США, Япони, Тайванi, Пiвденнiй КореТ, Гонконгу, КитаТ, Захiднiй eвропi (Англи, Францй), Росiï, зазначае, що в умовах ключовоТ ролi технологiï генерування знань, обробки шформаци та символiчноï комунiкацiï досягнення певного рiвня продуктивносп та iснування конкуренцiï можливе лише всередиш глобальноТ взаемозалежноТ мережi [2, с. 81], а новi економiчнi форми будуються навколо глобальних мережевих структур кашталу, управлiння та шформаци, тобто компани, фiрми i, у все бтьшш мiрi, iншi оргашзаци та iнституцiï об'еднуються в мережi рiзноï конфiгурацiï, структура яких характеризуе вiдхiд вiд традицiйних вiдмiнностей мiж великими корпорацiями i малим бiзнесом, охоплюючи сектори та економiчнi групи, оргашзоваш за географiчним принципом [3].
Вщомий економiст П.Марш пояснюе неминучють iнтеграцiï пiдприемств в мережевi структури та необхщнють формування ефективних ланцюпв поставок в глобалiзованiй економiцi [4, с. 11].
Лауреат Нобелiвськоï преми' з економiки Пол Кругман вщзначае, що якщо на початку xX ст. той чи iнший споживчий товар м^ бути експортований ттьки один раз, то сьогоднi його можна вивезти багато разiв. Товар, виготовлений в однш краïнi, може бути зiбраний з компонентiв, зроблених в шших краТнах, а вони в свою чергу можуть бути укомплектовав з субкомпонентiв, виготовлених в шших краТнах. В результатi штегрована в глобальне виробництво кiнцевого продукту торпвля може включати в себе ктька вартостей, доданих на вах стадiях виробництва [5, с. 334].
Р. Каплшський та М. Морю зазначають, що глобальы ланцюги доданоТ вартостi (ГЛДВ) охоплюють всi сектори економки, мають широкий географiчний розподт та визначають спецiалiзацiю окремих фiрм та краТн в цiлому на окремих стадiях виробничого процесу. Враховуючи це, ГЛДВ включають в себе сукупнють заходiв для розробки продукти або послуги, починаючи вщ його концепци через послiдовнi етапи виробництва (включаючи комбшацш фiзичних змiн сировинних компонент та внеску супутнiх виробничих послуг), завершуючи доставкою кшцевому споживачу та пiсля продажнi послуги [6, с. 4].
Патрк Лоу видтяе сервiсну дiяльнiсть (послуги) як невщ'емний компонент iснування ланцюгiв доданоТ вартосп (ЛДВ) та виокремлюе поняття «сервiсноï науки», що пояснюе значення послуг в процеа отримання
цiнностi в ланцюгах поставок. Послуги в даному контекст поеднують виробництво, технологи, пiдприeмництво та споживачiв в iнновацiйному циклi конструктивно! дiяльностi. Тобто, при формуваннi ЛДВ найбтьш вигiднi Тх компоненти (в основному послуги: дослщження та розробки, маркетинг, центр прибутку) знаходяться всередиш об'еднання, а менш вигiднi (виробництво та збiрка) - поза об'еднанням [7, с. 76].
Таю пщходи обумовлюють можливiсть використання термiну «ланцюг» для позначення системи взаемовiдносин в контекст управлiння створення додано! вартост продукту, оскiльки вартiсть продукту збтьшуеться за рахунок рiзниx видiв дiяльностi, включаючи переробку, складання, пакування, транспортування, брендшг, роздрiбну торгiвлю.
Бiльшiсть дослщниюв ГЛДВ пiдкреслюють можливостi, якi виникають при вбудовуваннi до них для краТн, що розвиваються. З чаав появи ГЛДВ (середина 1980-х роюв) вiдбулись значнi змiни в формах взаемодГТ ланок ланцюгiв, а саме перерозподт теxнологiчниx стадiй виробництва товарiв та послуг мiж виробниками, що знаходяться в рiзниx краТнах. Сьогодн це масштабнi сiтьовi структури мiжнародного виробничого та науково-теxнiчного кооперування, як охоплюють значну кiлькiсть ланок в географiчно розрiзнениx краТнах.
Можна виокремити таю чинники, що вплинули на трансформацГТ глобальних ланцюпв доданоТ вартостк
• глобальний етап розвитку мiжнародного подiлу працi;
• зростання обсяпв мГжнародноТ торгiвлi, зокрема товарами промiжного споживання;
• посилення впливу ТНК та фшансових ринкiв;
• розвиток Ытеграцшних утворень та пiдписання нових мiжнародниx торгiвельниx угод;
• розвиток Ыформацшних теxнологiй та поширення доступу до шформацшного простору;
• рют концентраци ринкiв.
Як зазначаеться в доповГд ЮНКТАД «Доповiдь про торпвлю та розвиток за 2016 рк», пiдключення до ГЛДВ е першим щаблем вгору по вертикалi шдустрГалГзаци та бiльш збалансованоТ участi в глобальному торпвельному просторi. Вбудовування в ГЛДВ дозволяе мiнiмiзувати ключовi ризики:
1. При створенн повного циклу виробництва певного товару всередиш краТни, що вимагае значноТ кiлькостi ресурав: iнвестицiй, теxнологiй, квалiфiкованиx працiвникiв, компетенцш;
2. При самостiйному виxодi на ринки з жорсткою конкуренцiею, особливо для краТн, що розвиваються.
Саме це наразi е надзвичайно актуальним для УкраТни, де переробна промисловють не мае достатнього
рiвня готовност до майбутнix викликiв, що несе певн загрози в умовах посилення глобально!' конкуренци та не дозволить украТнським виробникам конкурувати зi свГтовими лiдерами вже в середньостроковiй перспективк Перед УкраТною сьогоднi постали числены виклики, пов'язан з деiндустрiалiзацiею промисловост та необxiднiстю географiчноТ й товарноТ диверсифкаци експорту. Сучаснi трансформацГТ в зовшшньоторговельнш дiяльностi промисловостi УкраТни обумовлен впливом групи зовнiшнix i внутрГшшх чинникiв. Так, можна видiлити зовнiшнi чинники, обумовлен викликами глобального ринку, а саме:
• уповтьнення динамки розвитку свГтовоТ економiки, у т.ч. краТн GC28 i Китаю, падшня свiтовиx цiн на традицiйнi види товарiв украТнського експорту;
• активiзацiя торпвельноТ економiчного спiвробiтництва УкраТни та ТТ включення до глобальних торгiвельниx потокiв, що обумовлено iмплементацiею Угоди про асо^ацш мiж УкраТною та GC, пiдписання Угод про створення зони вшьноТ торгiвлi (ЗВТ) з шшими краТнами (Канадою та ш.);
• впровадження високотехнолопчноТ стратеги пщвищення конкурентоспроможностi промисловостi в рамках четвертоТ промисловоТ революци, вщомоТ як «1ндустрГя 4.0»;
• загострення боротьби за сировинн ресурси та ринки збуту продукци;
• ескалацiя торговельного протекцюшзму розвинених краТн у виглядГ застосування торговельних iнструментiв: введення високих мит на експорт сировини та Гмпорт переробленоТ продукцГТ, застосування теxнiчниx бар'ерГв, використання санГтарних i фГто-санГтарних норм, правил визначення краТни походження товарГв та шших нетарифних заходГв.
До групи внутр'шшх чинник'в, пов'язаних з внутрГшньо-полГтичною ситуацГею можна вГднести:
• руйнування промислового виробництва на територГях ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей, зокрема металурпйного та хГмГчного, продукцГя яких була чи не найвагомшою складовою експортних поставок з УкраТни;
• блокада поставок ресурав з територш АТО та припинення зовшшньоторговельних вщносин з РосГйською ФедерацГею (РФ), яка тривалий час була домшуючим торговим партнером УкраТни.
• загальне попршення фшансово-економГчного стану вГтчизняних пГдприемств i скорочення платоспроможност населення у 2016-2017 рр.
При цьому пщ впливом вище зазначених зовшшшх i внутрГшшх факторГв останнГм часом вже вщбулися певнГ зрушення в товарнГй структурГ експорту. На жаль, продовжуе зростати частка сировини i продукцГТ з низьким рГвнем переробки. Якщо у 2012 р. традицшш для УкраТни аграрна сировина i чорш метали становили 48,9% експорту, то в 2016 р. Тх частка зросла до 57,6 %, що пщтверджуе зберГгання тенденци сировинноТ орГентаци украТнського експорту та вимагае рГшучих дш для реструктуризацГТ експорту шляхом його переорГентаци на продукцГю з доданою вартютю.
Саме тут i можна реалГзувати позитивнГ можливостГ штеграци в ГЛДВ. Цей процес уже розпочався в УкраТж. Таю галузГ як машинобудування (виробництво комплектуючих для автомобтьноТ промисловостГ), легка, меблева (виробництво сандвГч панелей для будГвництва) та шшГ вже залученГ в свГтовГ виробничГ мережГ.
Загальноприйнятим показником участ у ГЛДВ е торгiвля промiжними товарами, яка починаючи з 2011 року мае постшну тенденцiю до зростання. Так, за даними ЮН1ДО [8], и частка в структурi свгговоТ торгiвлi досягла половини та продовжуе щорiчно зростати. В структурi експорту кра'н «Велико' двадцятки», насамперед Китаю, 1ндп, Япони та Коре', 30-60% становить промiжна продукцiя, яка по™ проходить додаткову переробку в кра'нах-партнерах, торгiвля яко' проходить в межах ГЛВД.
Тенденци експорту промислових промiжниx товарiв, якi використовуються для подальшо' переробки свiдчать про значний потен^ал штеграци укра'нсько' промисловостi до штеграци в ланцюги додано' вартосп. Так, за даними Свiтового банку (порталу WITS) [9], частка експорту промiжно' продукци Укра'ни становить 44,2% у 2015 рощ що повнютю вiдповiдае показникам активних учасникiв ГЛВД. Водночас, вщбуваеться скорочення питомо' ваги експорту промiжноi продукцi' в загальнш структурi промислового експорту з 49,3% у 2010 до 44,2% у 2015 роцк Ще одним чинником, що пщтверджуе важливiсть невiдкладниx дш зi стимулювання iнтеграцi' в ГлВд укра'нсько' переробно' промисловостi, е змши товарно' складово' мiжнародно' торгiвлi, а саме суттеве зростання експорту сировини (з 16,2% у 2010 роц до 31,1% у 2015 роц^, що показано на рис.1.
2010
2015
1нвестицшш товари...
Споживчi товари 20,0%
Сировина 16,2%
1нвестицшш товари.
\Промiжнi товари 49,3%
Споживчi товари 16,0%
Сировина 31,1%
Рисунок 1. Структура експорту промислово! продукци Укра!ни у 2010 та 2015 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними Свтового банку [9].
Промiжнi товари 44,2%
Регюнальний характер ГЛВД також посилюе додатковi переваги, пов'язан з географiчною диверсифiкацiею.
Вiдбуваеться географiчна переорiентацiя iнтеграцi' укра'нсько' промисловостi до ГЛДВ: скорочення сшвпрац з РФ майже вдвiчi та нарощення обсягiв реалiзацi' промислово' продукцi' промiжного споживання до кра'н африкансько-азшського вектору (lндiя, бгипет, Китай) та европейських кра'н (Польща, Болгарiя), що показано на рис. 2.
Рисунок 2. Експорт промiжних товарiв Укра'ни з 2010-2015 рр.
Джерело: побудовано авторами за даними Свтового банку [9].
Аналiз даних свщчить про те, що складний перюд падiння обсягiв украТнського промислового експорту (скорочення бтьш нiж вдвiчi порiвняно з 2012 р. - з 57,3 млрд дол. США до 27,5 млрд дол. США в 2016 р.) змшюеться на позитивну динамку 2017 року.
Сьогодн вщбуваеться покращення ситуаци: у 2017 р. спостер^аемо зростання промислового експорту на 5,5 млрд дол. США, що становить 120,1% до 2016 р (рис. 3).
% 140 120 100 _90,6 о-». — 85,0 -104,4 93,6 -127,2 120,1
80 60 -90,3 -- -71,7 -66,5 -69,9
40
20
0
2013 2014 2015 Експорт — о 2016 - 1мпорт 2017
Рисунок 3. Динамка експорту та iмпорту промислово! продукцп за 2013-2017 рр., у % до попереднього року
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраУни [10].
Незважаючи на це, рiвень вщкритосл украТнськоТ економки залишаеться високим, що зумовлюе ТТ вразливiсть до зовшшшх шокiв, що передбачае штегрованють внутрiшнього виробництва до свiтового, а отже, зовншньоторговельну вiдкритiсть нацюнальноТ' промисловосп. Ступiнь вiдкритостi можна визначити за показником експортноТ та iмпортноТ квоти, яка для УкраТни за 2017 рк е в межах 30% та пщтверджуе посилення штеграцп УкраТни в свгговий торгiвельно-економiчний простiр (рис. 4).
Це означае, що в коротко- i середньостроковш перспективi УкраТна зможе отримати бiльше доходiв за рахунок збтьшення виробництва у вщносно вузькому дiапазонi традицiйних товарiв, що експортуються. В довгостроковiй перспективi товарна й географiчна диверсифiкацiя експорту могла б змщнити економiчну стiйкiсть украТнськоТ промисловостi та прискорити процес передачi нових технологiй виробництва.
% 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0 38,9 38,8 39,5 40,0 42,3
-28,3 33,5 32,4 29,4 -29,4
2013 2014 • Експортна квота 2015 — ш— 1мпортна квота 2016 2017
Рисунок 4. Графк вiдкритостi економiки за квотами
Джерело: побудовано авторами за даними Держстату УкраУни [10].
У той же час м^ сприйняття украТнськоТ економки як вщкритою дещо знижуеться, оскiльки це сприйняття в основному фунтуеться на функцюнальноТ' вiдкритостi (фактично залучення краТни до рiзних форм мiжнародного економiчного спiвробiтництва). Вона не враховуе так звану «шституцшну вщкритють», а саме обмеження торгiвлi та мобшьносп капiталу (iмпортнi бар'ери, тарифы ставки, мито тощо). Участь украТнських компанш в глобальних ланцюгах доданоТ вартостi залишаеться не дуже активною. Це пов'язано, в першу чергу, з низькою конкурентоспроможнютю вiтчизняних компанш. 1ншою причиною е тривала адапта^я
нацiональних стандартiв в галузi сертифкаци' якостi. lноземнi компани не купують товари вiд виробниш, якi не можуть гарантувати високий рiвень якостi продукту та походження сировини.
Перспективами бтьш активноТ учасп УкраТни в глобальних ланцюгах доданоТ вартостi, зокрема в сферi лггакобудування, пов'язанi з реалiзацiею конкурентних переваг у вантажних перевезеннях та розширенн регюнальних та мiсцевих рейсiв. Обидва нш все ще слабо розвинен в порiвняннi з зовнiшнiми ринками, хоча вони поступово розширюються.
Особливютю ГЛДВ е зниження бар'ерiв на входi в нижнi щаблi ланцюжка створення доданоТ вартостi, що спрощуе УкраТн iнтеграцiю в глобальний експорт готового продукту. Проте, ц умови спрощення доступу на першi ланки також можуть виступати як гальмуючий чинник для модершзаци, осктьки обмежений шституцшний розвиток, недостатне технологiчне забезпечення виробництва, слабкий взаемозв'язок з внутршньою економкою призводить до спецiалiзацiï на первиннш переробцi сировинi. До того ж, слабка торпвельна полiтика разом з несприятливим зовнiшньоекономiчним iмiджем краТни можуть призвести до неглибокоТ штеграци на низьких ланках ГЛДВ.
В цьому сена виршальну роль в^грае характер учасп в ГЛДВ. КраТни, що можуть розвивати виробничi потужносп вiдповiдно до потреб мiжнародних виробничих мереж та можуть зайняти потенцшно високе мюце в свiтовому розпод^ виробничих задач, повиннi мати потужн можливостi для економiчного зростання, а саме активнють iноземного iнвестування, доступ до ресурав. Натомiсть в УкраТн цi можливостi iстотно обмеженi.
Проте, юнують й певнi ризики. Так, участь в ГЛДВ в умовах низькоТ динамiки експорту готовоТ продукци, може призвести до гальмування структурноТ трансформаци' промисловостi в частинi зростання поставок товарiв первинноТ переробки. Як це вщбулось в краТнах ЛатинськоТ Америки.
Крiм того ГЛДВ можуть призвести до нерiвностi в доходах розвинутих краТн та краТн, що розвиваються. Факторний аналiз створення вартосп показуе, що зростання питомоТ ваги капггалу й оплати працi висококвалiфiкованих робiтникiв знаходить вiддзеркалення у зменшенн доходiв робiтникiв середньоТ та низькоТ квалiфiкацiï. Так, згiдно даних Всесв^ньоТ бази «Витрати-випуск» в 1995 р. на оплату висококвалiфiкованих працiвникiв припадало 55% вартосп готових виробiв, а в 2008 р. вже 63%.
Це вимагае розробки i впровадження ефективних заходiв державного менеджменту з пщтримки украТнськоТ промисловостi в умовах дм сучасних торговельних угод, що посилюе актуальнють формування та реалiзацiï ефективноТ торговельноТ полiтики Украши. До того ж враховуючи експортозалежнють економки Украши (в структурi ВВП частка експортночмпортних операцiй коливаеться у межах 45-60%), вщсутнють довгостроковоТ стратеги' зовнiшньоекономiчноï полiтики в УкраМ призводить до неможливосп захисту нацiонального виробництва, використовуючи повною мiрою тi механiзми, як успiшно застосовують iншi краТни св^у.
Враховуючи змiну географiчних та товарних векторiв вiтчизняного експорту, подальшi перспективи учасп УкраТни в глобальному торпвельному просторi залежатимуть вiд того, чи буде досягнуто зростання конкурентоспроможностi внутр^ньоТ частини ланцюга доданоТ вартостi. Впровадження ефективних шструментв стимулювання входження переробноТ промисловостi УкраТни до глобальних ланцюпв доданоТ вартостi передбачае створення ефективноТ полiтики та iнституцiй, нацiлених на усунення обмежень при штеграци украшського виробника до мiжнародних виробничих мереж.
З огляду на змши державноТ пщтримки i вщхщ вiд прямого субсидування окремих галузей, що унеможливлюе використання методiв прямоТ державноТ пщтримки (експортне субсидювання), першочерговим завданням е створення ефективного конкурентного середовища та позитивного бiзнес-клiмату, що включатиме наступи напрями, яю стимулюють виробництво i торпвлю на окремих ланках ланцюпв доданоТ вартостi:
1. Виробництво сировини та первинних продуклв:
• гармонiзацiï вiтчизняних норм в сферi стандартизацп та сертифiкацiï сировини та матерiалiв, що передбачатиме вдосконалення адмiнiстративно-правового регулювання в галузi стандартизацiï, якостi продукци', метрологи i сертифкаци, яке здшснюеться в державi, що нацiлене на скорочення випуску неякюноТ, а в окремих випадках i небезпечноТ продукци, що виготовляеться з порушенням правил, норм i стандартв, прийнятих в УкраМ та свт; оновлення системи технiчного регулювання; усунення дублювання у сферi державного нагляду за вщповщнютю продукцiï; спрощення процедур походження украшських матерiалiв; розширення участi iнституцiй техшчного регулювання у бвропейських та мiжнародних форумах та заходах, забезпечуючи координацш та ефективну системи обмiну шформа^ею.
2. Виробничий сегмент ланцюга додано! вартост (обробка, збирання та виготовлення продуктiв iз меншим ступенем додавання вартосл):
• адаптацiя промислових виробникiв до екологiчних вимог задля штеграци в глобальн ланцюги доданоТ вартостi: застосування технологiй збереження води та енерги', зменшення використання ресурсiв, скорочення викидiв парникових газiв та забруднення навколишнього середовища, використання еколопчно чистих матерiалiв та сировини; дотримання вимог еколопчного маркування, стимулювання вiтчизняних пщприемств для зменшення енергоемностi виробництва та освоення технологш нового виробництва, зокрема, для розвитку альтернативноТ енергетики, збереження бiорiзноманiття тощо.
3. Маркетинговий сегмент ланцюга додано! вартост (кiнцевi ринки та торгiвля):
• зростання кушвельно! спроможностi покупцiв на кiнцевих споживчих ринках, що передбачае стимулювання розвитку внутршнього ринку, а саме страхування пщприемницьких ризимв у виробничiй i торговельнiй дiяльностi, державнi закупiвлi тощо;
• розвиток системи лопстичного обслуговування мiжнародних товаропотокiв, що передбачае ушфкацш нацiональниx законодавств, гармошзацш транспортно-логiстично' iнфраструктури з тим, щоб вона мала един теxнiчнi параметри i забезпечувала застосування едино' технологи доставки товарiв у мiжнародному сполученш. Окремим стратегiчним напрямом iнтеграцi' Укра'ни в европейську логiстичну систему е приведення транспортних засобiв вiтчизняниx перевiзникiв у вiдповiднiсть до екологiчниx i теxнiчниx стандартiв GC;
• посилення спроможност ланцюга реагувати на кiнцевi потреби споживачiв та забезпечення вщкритосп iнформацi' про якiсть продукцi';
• брендшг нацiонального виробництва, посилення iмiджу i репутацi' укра'нського виробництва певних продуклв шляхом маркетингово' та дипломатично' дiяльностi зi стратегiчного просування кра'ни в глобальнiй економiчнiй системi, формування та використання конкурентних переваг на глобальному ринку з метою створення iмiджу та управлшня репута^ею, щоб якнайповшше реалiзувати iнтереси держави.
Висновки. За результатами проведеного дослщження було здшснено оцiнку iнтеграцi' укра'нських виробничих компанш в мiжнароднi ланцюги додано' вартосп. Зокрема, було визначено, що обсяги експорту промислових промiжниx товарiв, якi використовуються для подальшо' переробки, свщчать про значний потенцiал штеграци укра'нсько' промисловостi до мiжнародниx ланцюпв додано' вартостi - експорт промiжниx товарiв, якi використовуються для виготовлення кшцевого продукту за межами Укра'ни, е найбтьшим (близько 44%) в структурi експорту Укра'ни у 2016 роцк До того ж, вщбуваеться географiчна переорiентацiя iнтеграцi' укра'нсько' промисловосп до глобальних виробничих мереж: скорочення сшвпрац з РФ майже вдвiчi та нарощення обсягiв експорту промислово' продукци промiжного споживання до европейських кра'н (близько 66%), що робить укра'нських експортерiв частиною европейських виробничих ланцюжкв. При цьому важливим е включення укра'нських виробничих компанш, як можуть розвивати виробничi потужностi вщповщно до потреб мiжнародниx виробничих мереж та можуть зайняти потенцшно високе мюце в свiтовому розподiлi виробничих передав, що дасть змогу досягти таких важливих цiлей як зростання продуктивносп працi, розвиток нових технологш, диверсифiкацiя експорту, збiльшення можливостей для працевлаштування, забезпечення бiльш високого рiвня життя населення. Це вимагае бтьш стратегiчно' спiвпрацi мiж урядом та приватним сектором, змщнення iнституцiйно' спроможносп та використання iнструментiв торгiвельно' полггики для максимального збiльшення додано' вартосп на нацiональному та глобальному рiвняx.
Список використаних джерел
1. Steve New. McDonald's and the Challenges of a Modern Supply Chain. Harvard Business Review, 2015. URL: https://hbr.org/2015/02/mcdonalds-and-the-challenges-of-a-modern-supply-chain
2. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Монография. Пер. с англ. О. И. Шкаратана. Москва: Высш. шк. Экономики, 2000. 606 с. URL: http://www. lavkamirov.com/cyberpunk/books/nonfiction_books.html
3. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. /Под редакцией В. Л. Иноземцева. Москва: Academia, 1999. 640 стр.
4. Марш П. Новая промышленная революция. Потребители, глобализация и конец массового производства / пер. с англ. А. Шоломицкой. Москва: Изд-во Института Гайдара, 2015. 420 с.
5. Krugman P. Growing World Trade: Causes and Consequences. Washington: DC: Brookings Papers on Economic Activity, 1995. Vol. 1. P. 327-377.
6. Kaplinsky R., Morris M. A handbook for Value Chain Research / The International Development Research Centre, 2001. 109 p. URL: http://www.prism.uct.ac.za/Papers/VchNov01.pdf
7. Global value chains in a changing world Edited by Deborah K. Elms and Patrick Low. URL: https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/aid4tradeglobalvalue13_e.pdf
8. Глобальн ланцюги додано/' вартостi та розвиток. Пiдтримка всеохоплюючого та сталого промислового розвитку з боку ЮН1ДО. Ки/в: ЮН1ДО, 2015. 68 с.
9. World Integrated Trade Solution. URL: http://wits.worldbank.org/
10.Державна служба статистики Укра/ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
References
1. Steve New. (2015). McDonald's and the Challenges of a Modern Supply Chain. Harvard Business Review. URL: https://hbr.org/2015/02/mcdonalds-and-the-challenges-of-a-modern-supply-chain. [in English].
2. Castells, Manuel (2000). Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul'tura: Monografiya. [Information Age: Economy, Society and Culture] Per. s angl. O. I. Shkaratana. Moskva: Vyssh. shk. Ekonomiki, URL: http://www.lavkamirov.com/cyberpunk/books/nonfiction_books.html [in Russian]
3. Novaya postindustrial'naya volna na Zapade. Antologiya. [The new post-industrial wave in the West. Anthology.]. Pod redaktsiey V. L. Inozemtseva. Moskva : Academia, 1999. 640 str [in Russian]
4. Marsh, Peter. (2015). Novaya promyshlennaya revolyutsiya. Potrebiteli, globalizatsiya i konets massovogo proizvodstva [The New Industrial Revolution: Consumers, Globalization and the End of Mass Production]. Per. s angl. A. Sholomitskoy. Moskva : Izd-vo Instituta Gaydara, 420 s. [in Russian]
5. Krugman, P. (1995) Growing World Trade: Causes and Consequences. Washington: DC: Brookings Papers on Economic Activity. Vol. 1. P. 327-377. [in English].
6. Kaplinsky, R. & Morris, M. (2001). A handbook for Value Chain Research / The International Development Research Centre. 109 p. URL: http://www.prism.uct.ac.za/Papers/VchNov01.pdf [in English].
7. Global value chains in a changing world Edited by Deborah K. Elms and Patrick Low. URL: https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/aid4tradeglobalvalue13_e.pdf[in English].
8. Hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti ta rozvytok. Pidtrymka vseokhopliuiuchoho ta staloho promyslovoho rozvytku z boku YuNIDO. [Global Value Chains and development. UNIDO's support towards inclusive and sustainable industrial development]. Kyiv: YuNIDO, 2015. 68 s [in Ukrainian].
9. World Integrated Trade Solution. URL: http://wits.worldbank.org/[in English].
10.Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Кушшренко Оксана Миколавна, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент, старший науковий сшвробггник вщдту промисловоТ пол^ики
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТни» e-mail: kyshnoksana@gmail.com orcid.org/0000-0002-3853-584X Researcher ID: T-1063-2017
Зарудна Ольга CraHi^aBiBHa, молодший науковий сшвроб^ник вщдту промисловоТ пол^ики
ДУ «1нститут економки та прогнозування НАН УкраТни»
e-mail: olgaszua@gmail.com
orcid.org/0000-0002-7253-8091
Researcher ID: S-5188-2017
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Кушниренко Оксана Николаевна, кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник отдела промышленной политики
e-mail: kyshnoksana@gmail.com
Зарудная Ольга Станиславовна, младший научный сотрудник отдела промышленной политики e-mail: olgaszua@gmail.com
ГУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» DATA ABOUT THE AUTHORS
Kushnirenko Окэапа, Candidate of Economic Sciences (Ph.D.), Associate Professor, Senior Research Officer of Department of Industrial Policy e-mail: kyshnoksana@gmail.com
Zarudna Olga, Junior Research Officer of Department of Industrial Policy e-mail: olgaszua@gmail.com
Institute for economics and forecasting NAS of Ukraine
УДК 658.155 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-74-82
МЕХАН1ЗМ УПРАВЛ1ННЯ ПРИБУТКОМ НА ПЩПРИСМСТВАХ В УМОВАХ Ф1НАНСОВО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦИ
Халатур С. М., Пл^ко I. Г.
Предмет досл'дження - концептуальнi, теоретико-методологiчнi й науково-практичн засади управл'1ння прибутком на nidnpucMcmeax.
Мета досл'1дження - дослдити та описати меxaнiзм, чинники, резерви та шляхи пдвищення piвня прибутковостi п1'дприсмств на^ональноУ економки УкраУни в умовах ф'тансовоУ глобал'зацп.
Методи досл'1дження. У статтi застосовано сукупнсть метод'т наукового досл'дження: статистичний, сторичний, нормативний, аналтичний. З меmодологiчноУ точки зору, в'дзначимо, що даний aнaлiз посиласться на перод 2010-2017 роюв.
Результати роботи. Пpовiвшu дослдження шля^в пдвищення прибутковостi п1'дприсмств в умовах ринку, можна зробити висновок, що через в'дсутн'ють у б'тьшостi пдприсмств нацюнально'У економки УкраУни ефективноУ б'знес-моделi пдвищення прибутковот пiдпpucмcmвa, снус загроза недоотримання прибутюв або взaгaлi отримання збитюв. Стверджусться, що пдприсмствам необхдно сформувати оптимальну Шнес-модель пдвищення прибутковостi перед виконанням фнансово-господрськоУ д'яльност'! для того, щоб досягти бажаних результат'¡в. Проблема полягас в тому, що багато п1'дприсмств використовують концепцию &знес-модел'1 та бiзнеc-cmpamег¡Уяк взасмозамМ, що не с правильним.
74
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 39
© Халатур С. М., Плюко I. Г., 2018
