CC BY
19
KOHOMipHOCTi територ1ально1' концентраци населения i госпо-дарства в певних вузлових елементах, здатних впливати на навколишнi райони i стимулювати ïx розвиток, визнае неми-нучють юнування контpастiв в системi «центр - пеpифеpiя», функцiональну залежнiсть i пщпорядкованкть ïï елементiв.
Висновки
У центр-перифермнм системi центр (ядро, хартленд) являе собою активно-домiнуюче початок, мюце зародження техно-логiчниx i со^альних нововведень, концентратор складностi, специфiки i piзноманiтностi. Вищесказане дае пiдставу кон-статувати, що будь-якi змiни, що проводяться на тепершый час в рамках вщносин центру i перифери, обгрунтовуються прагненням полiпшити, удосконалити систему вщносин мiж центром i репонами прикордонного положення, вивести ïï на новий яюсний piвень, зробити максимально ефективною.
Список використаних джерел
1. Myrdal G. Economic Theory and Underdeveloped Regions. London: Duckworth, 1957.
2. Friedmann J. Regional development policy. Boston: Mass. Inst. Techn., 1966. - 317 p.
3. Hirschman A. The Strategy of Economic Development. New Haven: Yale University Press, 1958.
4. Rokkan S. Citizens, Elections, Parties. Approaches to the Comparative Study of the Processes of Development. Oslo: Universitetsforlaget, 1970.
5. Роккан С. Политика территориальной идентичности. Исследование по европейскому регионализму / Стайн Роккан, Дерек В. Урвин. // Логос. - 2003. - No 6 (40). - С. 117-132.
6. Роккан С. Измерения процессов формирования государства и создания нации: возможная парадигма для исследования вариаций в пределах Европы / С. Роккан // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Выпуск 3. - Харьков: Константа, 2005. - С. 182-217.
7. Furtado C. Les nouvelles sources du pouvoir dans l'ordre économique international. «Revue Tiers Monde», P., Janviermars 1980.
8. Wallerstein I.M. The Modern World-System. Studies in Social Discontinuity. New York: Academic Press, 1974.
9. Wallerstein I.M. The End of the World as We Know It. Social Science for the Twenty-First Century. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1999.
10. Центр и периферия в региональном развитии / О.В. Грицай, Г.В. Иоффе, А.И. Трейвиш. - М.: Наука, 1991. - 168 с.
11. Макиндер Х. Геополитическая ось истории // Классика геополитики XX века М.: Издательство НСТ, 2003. - 731 с.
12. Хаусхофер К. О геополитике: Работы разных лет. - М.: Мысль, 2001. - 428 с.
1 3. Friedmann J. Regional development policy: a case Study of Venezuela. Cambridge, Mass. Inst. Tech. Press, 1966. - 279 p.
14. Perroux F. L'economie du XXe sicle. Grenoble, Presses Universitaires de Grenoble.
15. Важинський Ф.А. Украшсько-молдовський транскор-донний репон: ¡нституфйно-правов1 засади функцюнування та сучасний стан субрепонально)" ствпрац / Ф.А. Важинський, А.В. Колодмчук // Софально-економны проблеми сучасного перюду Укра)"ни.: зб. наук. пр. / ДУ «1РД ¡м. М.1. Долшнього НАН Укра"""ни»; редкол.: В.С. Кравцш (вщп. ред.). - Львв, 2015. - Вип. 6 (116). - С. 55-62.
УДК 339.924
1.Ю. ГУЖВА,
к.е.н.,в.о. директора ДП «Науково-доспдний економ1чний iнститут»
Мехашзми вдосконалення зовшшньоторговельно! полггики Украши
У статт розглянуто теоретико-методолопчн! засади формування сучасних торговельно-економiчниx вщносин в глобальному BèMipi. Проаналiзовано передовi iнструменти регулювання та розвитку м'жнародно'! торгiвлi. Визначено нстру-ментарй аналiзу моделювання та прогнозування м'1жнародно'1 торпвп. Запропоновано стратепчнi напрямки та концеп-туальн засади нтеграцн Украни до свтового господарства.
Ключов'1 слова: зовн0ня торпвля, експорт, iмпоpт, моделювання, нетарифна заходи, спрощення процедур торпвп, експортно-кредитне агентство.
И.Ю. ГУЖВА,
к.э.н., и.о. Директора ГП «Научно-исследовательский экономический институт
Механизмы совершенствования внешнеторговой политики Украины
В статье рассмотрены теоретико-методологические основы формирования современных торгово-экономических отношений в глобальном измерении. Проанализированы передовые инструменты регулирования и развития международной торговли. Определены инструментарий анализа моделирования и прогнозирования международной торговли. Предложены стратегические направления и концептуальные основы интеграции Украины в мировое хозяйство.
Ключевые слова: внешняя торговля, экспорт, импорт, моделирование, нетарифные меры, упрощение процедур торговли, экспортно-кредитное агентство.
I. GUZHVA,
PhD Acting Director of the State Enterprise "Scientific and Research Institute of Economics"
Mechanisms for improvement of foreign trade policy of Ukraine
The article deals with the theoretical and methodological principles of formation of modern trade and economic relations on a global scale. Advanced instruments of regulation and development of international trade are analyzed. Tools for modeling
© 1.Ю. ГУЖВА, 2016
Формування ринкових вщносин в YKparni №8 (183)/2016 87
and forecasting analysis of international trade are revealed. into the world economy are suggested.
Key words: foreign trade, export, import, modeling, non-
Постановка проблемы. CßiTOBi ¡нтеграцмьл процеси характеризуются обмеженими, насамперед ресурсними, можливостями в забезпеченн¡ функцюнування нацюналь-них економнних систем. Нараз¡ практично жодна кра'на не може самост¡йно забезпечити сво'' стр¡мко зростаюч¡ ви-робнич¡ та споживч¡ потреби. А таю сфери, як транспорт, комункацп чи еколопя та пов'язан¡ з нею питання кл^ату, здоров'я людей ¡ стану довк¡лля мають традиц¡йно глобаль-ний характер. Таким чином, м^народна торг¡вля стае ката-л¡затором економнного розвитку кра'н св¡ту, а зовншньое-коном¡чна д¡яльн¡сть - сприяе науково-техннному прогресу через орган¡зац¡ю сп¡льних дослщжень, обм¡ну технолопя-ми та швидкому переобладнанню сучасною техн¡кою вироб-ництв ¡ нав¡ть ц¡лих галузей економки. Проте швидк¡ темпи економ¡чного зростання за рахунок зб¡льшення в¡дкритост¡ економки супроводжуються масштабними дисбалансами, як¡ загрожують стабтьност та ст¡йкост¡ економ¡чних проце-с¡в. А в кра'нах, де полгтичы ризики досить висок¡, таю дис-баланси й «больов¡ точки» нацюнально' економ¡ки значно розширюються й стають уразлившими.
Особливо' ваги ця проблема набувае в умовах розгортан-ня сучасних процес¡в глобал¡зац¡í та ¡нтернацюналвацп ви-робництва, що характеризуються посиленням мжнародно'' конкурентно'' боротьби за доступ до сировинних ресурса та ринюв збуту готово' продукци. Украина все б¡льше стае па-сивним учасником тако'' боротьби. У сучасних ¡нтеграцмних процесах кра'ни нам¡тилися негативш тенденц¡й щодо змен-шення обсяпв зовн¡шньоí торг¡вл¡, втрати багатьох позицм на св¡тових ринках, упов¡льнення надходжень ¡ноземних ¡н-вестиц¡й ¡, як наслщок, скорочення обсяг¡в виробництва та попршення добробуту населення.
Так, упродовж 2011-2015 рр. обсяги укра'нського товарного експорту загалом скоротилися на 44,6%, тод¡ як експорт металобрухту за аналопчний перюд зр¡с у 4 рази, експорт зерна - бтьш ыж у п¡втора разу, експорт уах сировинних товара зр¡с майже на чверть; його частка в загальному товарному експорт пщнялася на 10 вщсоткових пункт¡в [1].
В¡дтак, щоб використати глобалва^ю для власного розвитку, Укра'У необх¡дно сформувати нову контрциклнну зо-вн¡шньоторговельну пол¡тику, яка чгтко вписувалася б у контекст вщповщних пол¡тик як пров¡дних кра'н, так ¡ таких, що стрмко розвиваються. Реальн¡ масштаби сучасно'' економки та, в¡дпов¡дно, зовншньоекономнно'' д¡яльност¡ визначаються не так розм^ом експорту й ¡мпорту, як обсягом додано' вар-тост¡, яку створюе та чи ¡нша кра'на, '' впливом у систем¡ мж народних виробничо-збутових мереж. Вщ того, яке м¡сце по-сяде в них економ¡ка Укра'ни та на яких умовах вона дттиме як учасник таких об'еднань, залежить ¡ усп¡шн¡сть модерыза-ци, ¡ подальш¡ шляхи розвитку. Для Укра'ни, яка стать перед найважлившою проблемою щодо забезпечення стр¡мкого економнного зростання на основ¡ модерызаци, участь у гло-бальних ланцюгах додано' вартост (GVC) означае актив^а-цю залучення ¡ноземних ¡нвестиц¡й, модерн¡зац¡ю виробництва шляхом упровадження нових технолопй, нарощування
Strategic areas and conceptual grounds of Ukraine's integration
tariff measures, trade facilitation, export-credit agency.
експортного потен^алу та забезпечення необхщних темглв економлчного розвитку. Це вимагае переосмислення цтей i механ1зм1в розвитку зовнiшньоекономiчно' та промислово' полiтики кра'ни, що, свое' черги, потребуе створення вщповщних технолопчних та Ыституцмних передумов.
Лнал13 ocraHHix дослщжень та публЫащй. Дослщжен-ню проблем формування та реалiзацi' в Укра'У зовышньо-торговельно' полiтики присвячено низку публкацм провiдних вiтчизняних вчених-економiстiв, зокрема 1.Бураковського [2], А.Гальчинського [3], Д.Лук'яненка [4], Ю.Макогона [5], В.Онищенка [6; 7], С.Пахомова [8] та iн. Однак особливостi сучасних викликiв розвитку нацюнально' економiки Укра'ни та поява новггых можливостей активiзацii' зовншньоторго-вельно' дiяльностi вiтчизняних суб'eктiв ЗЕД, зокрема ево-люцiя феномену формування глобальних ланцюпв додано' вартостi та розвиток глобально' системи мiжнародного тор-говельного права в рамках СОТ, обумовлюють необхщнють здмснення подальших дослiджень у даый сферi.
Мета статп - визначення теоретико-методолопчних засад формування та реалiзацii' зовнiшньоторговельноi' полiтики Укра'ни задля ефективно' iнтеграцii' до свiтового господарства.
Виклад основного мaтеpiaлy. Сучасний розвиток свЬ тово' торгiвлi товарами i послугами характеризуеться роз-гортанням низки глобальних довгострокових трендiв, що змЫюють структуру мiжнародного ринку та позици окремих кра'н у ньому, серед яких:
- стрiмкий економiчний пщйом у кра'нах, що розвиваються. Здмснюючи полiтику вiдкритостi й Ытеграцп до свiтового господарства, цi кра'ни одержують доступ не лише до про-вщних технологiй i ресурав, необхiдних для прискорення Ы-дустрiалiзацi', а й до значного зростання зовншнього попиту на 'х експорт. Вщтак стара модель свiтовоi' торпвл^ в якiй до-мiнують розвинен кра'ни, трансформуеться в модель, в яюй кра'ни, що розвиваються, стають новими полюсами торгового розширення;
- формування глобальних ланцюпв додано' вартост, як до-корiнно змiнюють природу мiжнародноi' торгiвлi й механiзми «пiдключення» кра'н до свггово' економiки. Поеднання свгго-вих тенденцiй до зниження транспортних i логiстичних витрат, полiпшення Ыформацмних технологiй i збiльшення вщкритос-т нацiональних економiк уможливили фрагментацiю виробництва мiж цiлими регiонами. Окреслена тенден^я проявляеться в збiльшеннi свггово' торгiвлi промiжними товарами;
- формування мегарегюнальних iнтеграцiйних угрупо-вань, як вiдрiзняються вiд звичайних угод про втьну тор-гiвлю значною економiчною вагою учасникiв переговорiв на свтовому ринку й широким колом обговорюваних норм регулювання мiжнародноi' торгiвлi, яю виходять далеко за межi юнуючих правил у рамках СОТ. Завдяки цьому мега-регiональнi угоди мають потен^ал значно розширити мiж-народну торговельну систему за допомогою вироблення зобов'язань, як спочатку будуть застосовуватися ттьки до учасникiв вiдповiдних угруповань, однак згодом поширяться на глобальному рiвнi;
- aктивний poзвитoк мiжнapoднoï електpoннoï ^p^-лi. Иин електpoннa тopгiвля e oдним iз ключoвиx двигyнiв екoнoмiчнoгo зpocтaння тa збiльшення oбcягiв мiжнapoднoï тopгiвлi, o^^^ вoнa дoпoмaгae дoлaти тpaдицiйнi бap'epи в нiй, зoкpемa теpитopiaльнy вiддaленicть i неcтaчy iнфopмa-цп i^flo мoжливocтей iнoземниx pинкiв. Зaвдяки poзвиткy електpoнниx кoмyнiкaцiйниx теxнoлoгiй cyб'eкти гocпoдapю-вaння пoзбyвaютьcя неoбxiднocтi пiдтpимyвaти дoдaткoвий пеpcoнaл aбo здiйcнювaти бiльшi кaпiтaлoвклaдення в poз-витoк фaxiвцiв для pеaлiзaцiï пpoектiв y cфеpi ЗEД.
Cеpед виявлениx тенденцiй ocoбливo видiляeтьcя фopмyвaн-ня й пoшиpення глoбaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi. У зв'язку з дocягненням виcoкoгo piвня poзвиткy мiжнapoднoгo пoдiлy пpaцi cyчacнi пpoцеcи фpaгментaцiï тa тpaнcнaцioнaлiзaцiï ви-poбництвa xapaктеpизyютьcя нaд-звичaйнoю кoмплекcнicтю, зa яш кiнцевi виpoби тa пocлyги пщ чac ix вигoтoвлення й pеaлiзa-ци пpoxoдять чеpез низку взaeмoпoв'язaниx cтaдiй: кoнцептyaлi-зaцiю, дизaйн, мapкетинг, влacне виpoбництвo тa диcтpибyцiю, щщэ здiйcнюютьcя фipмaми-виpoбникaми й пocтaчaльникaми з piзниx кpaïн. Глoбaльнi лaнцюги дoдaнoï вapтocтi виникли як cтpaтегiï ведення мiжнapoднoгo бiзнеcy. Boни opгaнiзoвyють те-pитopiaльнo poзocеpедженi виpoбництвa в единий ефективний кoмплекc нa ocнoвi ïx cпецiaлiзaцiï тa кoмплементapнocтi для ви-poбництвa певнoгo кiнцевoгo пpoдyктy чи пocлyги.
У циx лaнцюгax кoжнa кpaïнa виpoбляe не пoвнy вapтicть тoвapy, a лише беpе yчacть y фopмyвaннi дoдaнoï вapтoc-т нa чеpгoвoмy етaпi йoгo poзpoбки, виpoбництвa чи збу-ту. Це дoзвoляe знижyвaти витpaти й нaтoмicть пiдвищyвaти кoнкypентocпpoмoжнicть пpoдyкцiï, poзмiщyючи oкpемi етa-пи виpoбництв y нaйбiльш екoнoмiчнo дoцiльниx кpaïнax тa pегioнax cвiтy. Poзocеpедження виpoбничиx пpoцеciв пo piз-ниx pегioнax пpи cтвopеннi тoвapy, зaвдяки cтpiмкoмy змен-шенню витpaт нa тopгiвлю тa poзвиткy iнфopмaцiйнo-кoмy-нiкaцiйниx теxнoлoгiй, мae знaчний вплив нa пpиcкopення пpoцеciв глoбaлiзaцiï. Aдже це cпpияe включенню y ^товий вiдтвopювaльний пpoцеc нoвиx pинкiв тa цiлиx кpaïн, crao-pенню нoвиx poбoчиx мicць, a тaкoж cтимyлюe дифузГю ^o-вaцiй i нayкoвo-теxнiчний пpoгpеc [9, c. Зб].
Унacлiдoк цьoгo чacткa тoвapiв i пocлyг кiнцевoгo cпoжи-вaння, пpoйшли вci cтaдiï виpoбництвa тa oбpoбки в oднiй кpaïнi ^6o в межax oднoгo cyб'eктa екoнoмiчнoï дiяльнocтi], швидкo cкopoчyeтьcя, тoдi як ycmx виpoбничo-гocпoдap-cькoгo кoмплекcy ^ai^ нa мiжнapoднiй apенi вcе бтьше визнaчaють зaпpoвaдження теxнoлoгiчниx тa yпpaвлiнcькиx iннoвaцiй, лiбеpaлiзaцiя тpaнcкopдoннoгo pyxy тoвapiв, пo-cлyг, кaпiтaлy й iнфopмaцiï. Aнaлiз мiжнapoднoï тopгiвлi кpiзь пpизмy глoбaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi зaбезпечye цЬ лicне уявлення пpo фyнкцioнyвaння глoбaльнoï iндycтpiï тa oкpемиx нaцioнaльниx екoнoмiк y нм.
Koнцепцiя глoбaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi a^ya-лiзyвaлa виpiшення пpoблем, як cтocyютьcя нoвиx pеaлiй cвiтoвoгo виpoбництвa й oбмiнy, зoкpемa poлi екoнoмiк, щo poзвивaютьcя (нacaмпеpед Kитaю тa Iндiï] як нoвиx дpaйве-piв зpocтaння в глoбaльниx лaнцюгax дoдaнoï вapтocтi. A^ цент змicтивcя тaкoж нa вaжливicть cеpтифiкaцiï мiжнa-poднoï пpoдyкцiï тa теxнoлoгiй ïi виpoбництвa, щo зapaз ycе бГльше poзглядaeтьcя як пеpедyмoвa кoнкypентнoгo ycпixy для екcпopтнo-opieнтoвaниx екoнoмiк. Ha чГльнГ мicця ви-йо^ й питaння пГдвищення якocтi poбoчoï cили для зaбез-печення екoнoмiчнoï мoдеpнiзaцiï тa мiжнapoднoгo пoши-pення нaцioнaльниx нopм i cтaндapтiв.
Tpaнcфopмaцiï зaзнae й iнтегpaцiйний пopядoк денний ключoвиx кpaïн i блoкiв ^ггу. Oтpимaння пpефеpенцiй для ic-нyючиx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi cтae ocнoвнoю метoю мГж-нapoднoï екoнoмiчнoï iнтегpaцiï. Для цьoгo в yгoди пpo вГльну тopгiвлю, кpiм тapифниx питaнь, ycе бГльше включaють пи-тaння, cпpямoвaнi нa зниження iншиx витpaт для глoбaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi (лiбеpaлiзaцiю тopгiвлi пocлyгaми, cпpoщення пpoцедyp тopгiвлi, oбмеження вимoг щoдo вига-pиcтaння мicцевиx кoмпoнентiв], a тaкoж зaxoди, cпpямoвa-нГ нa зaxиcт cфopмoвaниx GVC (пpaвилa пoxoдження тoвapiв, зaxиcт пpaв iнтелектyaльнoï влacнocтi, пpaвилa кoнкypенцiï тa Гн.]. Taким чинoм, xapaктеpнoю ocoбливicтю cyчacнocтi cтae фopмyвaння пoглиблениx тa вcеocяжниx зoн вiльнoï тopгiвлi.
Ha цьoмy тлГ cyчacний cтaн зoвнiшньoï тopгiвлi Укpaïни тa динaмiкa нaдxoдження iнoземниx iнвеcтицiй в 2O1O-2O15
Pиcyнoк 1. Динaмiкa зoвнiшньoï тopгiвлi Укpaïни тoвapaми в 2005-2015 pp., Mëpâ. âoë. США
¡Jœepeno: [1]
poкax cвiдчaть пpo icнyвaння cyттeвиx недoлiкiв y фopмyвaннi й pеaлiзaцiï зoвнiшньoтopгoвельнoï пoлiтики ^¿'ни. Opieнтa-цiя вiтчизнянoï екoнoмiки нa пpiopитетне oбcлyгoвyвaння зo-внiшньoгo пoпитy poбить iï ocoбливo зaлежнoю вщ cвiтoвиx екoнoмiчниx кpиз, a в yмoвax iï cиpoвиннoï opieнтaци екcпop-ту тa зaлежнocтi вiд виcoкoтеxнoлoгiчнoгo iмпopтy oбyмoвлюe фopмyвaння негaтивнoгo caльдo тopгoвoгo бaлaнcy (pиc. 1].
Miжнapoднa пpaктикa пoкaзye, щo cвiтoвий пoпит i ^íto-вa цiнa нa тoвapи з низьким piвнем дoдaнoï вapтocтi мaють тенденцiю бути бтьш вoлaтильними, нiж нa тoвapи з вим-ким piвнем дoдaнoï вapтocтi. Toмy кpaïни, якi змyшенi тдфи-мyвaти збaлaнcoвaнicть нaцioнaльниx екoнoмiк нa тaкiй не-нaдiйнiй ocнoвi, pизикyють мaти великi пpoблеми в екoнoмiцi пpи piзкиx змiнax y ^^юню^ cвiтoвoгo pинкy.
Oтже, зaбезпечення cтaбiльнoгo poзвиткy екoнoмiки Укpaïни пoтpебye змЫи cтpyктypи вiтчизнянoгo екcпopтy в нaпpямкy збiльшення чacтки виcoкoтеxнoлoгiчниx, нayкo-мicткиx тoвapiв. A це зyмoвлюe неoбxiднicть pефopмyвaн-ня вcьoгo гocпoдapcькoгo гамплетеу кpaïни нa ocнoвi ^o-вaцiйнo-iнвеcтицiйнoï мoделi poзвиткy екoнoмiки. Уcyнення негaтивниx тенденцiй щoдo зменшення oбcягiв екcпopтy, втpaти бaгaтьox пoзицiй нa cвiтoвиx pинкax, cпoвiльнення нaдxoджень iнoземниx iнвеcтицiй пoтpебye невiдклaдниx зa-xoдiв нacaмпеpед iз бoкy opгaнiв влaди тa, безyмoвнo, пpo-aктивнoï пoзицiï пpедcтaвникiв бiзнеcy.
Дocлiдження пеpевaг i недoлiкiв yчacтi екoнoмiки Укpaï-ни в глoбaльниx лaнцюгax дoдaнoï вapтocтi зyмoвилo a^y-aльнicть визнaчення меxaнiзмiв, як cпpиятимyть ycyненню cтpyктypниx диcпpoпopцiй в зoвнiшнiй тopгiвлi тa виpoбни-чoмy кoмплекci, a тaкoж cпpиятимyть ефективый iнтегpaцiï вiтчизнянoï екoнoмiки в ^тове гocпoдapcтвo шляxoм зaлy-чення в лaнцюги cтвopення вapтocтi нa якicнo нoвoмy piвнi. Ocнoвними тaкими меxaнiзмaми, нa якиx зocеpедженo yвaгy в диcеpтaцiйнiй poбoтi, е тaкi:
- oбмеження екcпopтy cиpoвиннoï пpoдyкцiï з метою зa-безпечення ïi пеpеpoбки в тoвapи з виcoким piвнем дoдaнoï вapтocтi в межax нaцioнaльнoï екoнoмiки;
- cтвopення pегioнaльниx iнтегpaцiйниx yгpyпoвaнь тa yклaдaння yгoд пpo вiльнy тopгiвлю з ocнoвними тopгoвель-ними пapтнеpaми Укpaïни з метою пoлiпшення yмoв дocтyпy вiтчизняниx тoвapiв тa пocлyг нa iнoземнi pинки;
- введення в дiю нoвiтньoï Угoди COT пpo cпpoщення пpo-цедyp тopгiвлi, пiдпиcaнoï нa IX Miнicтеpcькiй кoнфеpенцiï Cвiтoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi;
- aктивiзaцiя дiяльнocтi в paмкax Угoди COT пpo деpжaв-н зaкyпiвлi.
Ocкiльки ефективнa iнтегpaцiя дo глoбaльниx лaнцюгiв дo-дaнoï вapтocтi пеpедбaчae cтвopення мaкcимaльнo cпpиятли-виx yмoв для виxoдy нa зoвнiшнi pинки нaцioнaльниx тoвapiв з виcoкoю дoдaнoю вapтicтю, тo в yмoвax cиpoвин-нo-opieн-тoвaнoï екoнoмiки це oбyмoвлюe неoбxiднicть pегyлювaння екcпopтy cиpoвини. Biдтaк пoдoлaння cиpoвиннoï cпецiaлiзa-ци нa мiжнapoдниx pинкax, y тoмy чи^ зa дoпoмoгoю пocи-лення тopгoвельнoгo пpoтекцioнiзмy, е зacaдничoю метoю. Ha iï дocягнення пoвиннo opieнтyвaтиcя вдocкoнaлення зoвнiш-ньoтopгoвельнoï пoлiтики вcix ^ann cвiтy, щo вiдcтaють в ега-нoмiчнoмy poзвиткy, y тoмy чи^ Укpaïни. Aдже для деpжaви випдшше cтимyлювaти екcпopт гoтoвoï пpoдyкцiï, cтвopюючи
чи пpинaймнi збеpiгaючи poбoчi мюця й дoдaнy вapтicть в нa-цioнaльнiй екoнoмiцi, нiж бути cиpoвиннoю бaзoю для бiльш poзвинениx екoнoмiк. B y^ah^^ пpaктицi oбмеження е^-пopтy cиpoвиннoï пpoдyкцiï вpегyльoвaнo зoбoв'язaннями в paмax COT щoдo мoжливocтi зacтocyвaння екcпopтниx мит нa oкpемi тoвapнi пoзицiï, зoкpемa бpyxт чopниx тa кoльopo-виx метaлi, нaciння coняшникy, шкipcиpoвинa тoщo, a тaкoж тимчacoвим мopaтopieм екcпopтy неoбpoбленoï деpевини, щo зaгaлoм пoзитивнo впливae нa вiдбyдoвy й пoдaльший poз-виток пеpеpoбнoï пpoмиcлoвocтi ^¿'ни, a тaкoж нa ïï пoзицiï в лaнцюгax дoдaнoï вapтocтi.
Шляxoм yклaдaння упэд пpo вiльнy тopгiвлю пеpедбaчa-eтьcя cтвopення cпpиятливиx пеpедyмoв для збтьшення зa-гaльнoгo тoвapooбiгy тa poзшиpення геoгpaфiï й нoменклa-тypи нaцioнaльнoгo екcпopтy, a тaкoж зaлyчення iнoземниx iнвеcтицiй в екoнoмiкy кpaïни, зoкpемa в кoмеpцiйнo-ви-poбничy дiяльнicть мaлoгo тa cеpедньoгo бiзнеcy. З oгля-ду нa oбмеженi мoжливocтi внyтpiшньoï пiдтpимки вггчизня-нoгo тoвapoвиpoбникa тa низький piвень тapифнoгo зaxиcтy Укpaïни (cеpедньoapифметичнa cтaвкa ввiзнoгo митa Укpa-¿'ни cтaнoвить 4,5%, зoкpемa 9,2% нa ciльcькoгocпoдapcькi тoвapи тa 3,7% - нa пpoмиcлoвi], a тaкoж з метoю гампен-ca^ï пoтенцiйниx pизикiв y pезyльтaтi лiбеpaлiзaцiï тopгiвлi з oкpемими кpaïнaми cвiтy, пеpегoвopи щoдo yклaдaння yгoд пpo втьну тopгiвлю cлiд cyпpoвoджyвaти дoдaткoвими Ы-веcтицiйними yгoдaми тa пpoектaми теxнiчнoï дoпoмoги.
Cпpoщення пpoцедyp тopгiвлi являе coбoю cтaндapтизa-цiю, гapмoнiзaцiю й aвтoмaтизaцiю тopгoвиx пpoцедyp i пo-тoкiв iнфopмaцiï, неoбxiдниx для pyxy тoвapiв вiд пpoдaвця дo пoкyпця тa для здiйcнення oплaти зa цей тoвap. Boнo мae нa метi зменшення тpaнзaкцiйниx витpaт y мiжнapoднoмy py-ci тoвapiв i пocлyг. Зaвиcoкi тpaнзaкцiйнi витpaти в мiжнa-poднiй тopгiвлi внacлiдoк неефективнoï poбoти митниx opгa-нiв, нaдмipнoï бюpoкpaтизaцiï пpoцедypи митнoгo oчищення тoвapiв, зaтpимoк y пocтaвкax пpoдyкцiï зaкopдoн чи знaчнoï кopyпцiйнoï cклaдoвoï в po6ot вiдпoвiдниx opгaнiв викoнaв-чoï влaди пpизвoдять дo безпoвopoтниx втpaт для нaцioнaль-ниx екoнoмiк, зменшуючи дoxoди тa мiжнapoднy кoнкypентo-cпpoмoжнicть бiзнеcy й ypештi збiльшyючи витpaти кiнцевиx cпoживaчiв. Haйвaжливiшoгo знaчення cпpoщення пpoцедyp тopгiвлi нaбyвae для cyб'eктiв гocпoдapcькoï дiяльнocтi, зaлy-чениx y глoбaльнi лaнцюги дoдaнoï вapтocтi, o^^^ cпociб ïxньoï opгaнiзaцiï пеpедбaчae мультипл^тивне нaкoпичення тpaнзaкцiйниx витpaт yздoвж лaнцюгa пocтaвoк [1Q].
Ùo cтocyeтьcя У^ди COT пpo деpжaвнi зaкyпiвлi, то вoнa cтвopюe пpaвoвi ocнoви для pегyлювaння деpжaвниx кoнтp-aктiв, i^o, зa екcпеpтними oцiнкaми, cтaнoвить бтьше 15% ВВП y бaгaтьox кpaïнax-членax цieï Угoди. Угoдa нaдae ши-poкi мoжливocтi дocтyпy дo pинкy, зaгaльнa щopiчнa вapтicть якoгo oцiнюeтьcя в 1,7 тpлн. дoл. C0A [11]. Mетa Угoди - зa-безпечити мaкcимaльнy вигoдy вiд лiбеpaлiзaцiï деpжaвниx зaкyпiвель шляxoм нaдaння дoзвoлy iнoземним пocтaчaль-никaм бpaти yчacть y тендеpниx зaкyпiвляx i зaбезпечення зapyбiжним зaявкaм pежимy не менш cпpиятливoгo, нiж тoй, який зacтocoвyeтьcя дo зaявoк з бyдь-якoï ^oio''' кpaïни, y тo-му чи^ влacнoï. Членcтвo в Угoдi COT пpo деpжaвнi зaкyпiв-лi тaкoж cпpияe poзвиткy пpoдyктивнoï кoнкypенцiï тa дoтpи-мaнню нaлежниx нopм opгaнiзaцiï деpжaвниx зaкyпiвель, щo
е надзвичайно актуальним у зв'язку з високим рюнем поши-реност1 корупцмних правопорушень у даый сфер1 навггь серед розвинених краУн свггу.
Проте створюючи потужний ¡мпульс для актив1зац1У еко-номнного зростання шляхом розширення сфери залучення суб'ектв 3ЕД до свггового господарства, зазначен¡ ¡нстру-менти водночас передбачають двостороный характер лЬ бералвацп торговельно-економ¡чних в¡дносини, що спри-чиняе й низку виклик¡в для нацюнально'У економ¡ки УкраУни, пов'язаних з рюнем УУ м¡жнародноí конкурентоспроможнос-т¡, а також роллю, яку виконуе в^чизняний господарський комплекс кра'ни в м^народному под¡л¡ прац¡. Це зумовлюе необхщысть використання регулюючих заход¡в для забез-печення балансування торговельно-економ¡чних в¡дносин, щоб захистити нацюнальы ¡нтереси в процес залучення вЬ тчизняноУ господарськоУ системи до глобального торговель-ного простору. Серед ¡нструментю, як¡ нараз¡ залишаються в розпорядженн¡ держави, найперспективн¡шим з погляду ефективност застосування й вщповщност нормам СОТ за-лишаеться використання групи ¡нструментв торговельного захисту (trade remedies), спрямованих на усунення дискри-мЫаци в торг¡вл¡ й негативних наслщюв значних непередба-чуваних змЫ у динам¡ц¡ зовн¡шньоí торг¡вл¡ (антидемпЫго-вих, компенсац¡йних та спец¡альних заходв).
Анал¡з св¡тового досв¡ду з використання ¡нструментв торговельного захисту та взаемоди краУн ¡з СОТ дозволив уста-новити, що застосування заходв балансування торговельно-економ¡чних в¡дносин й ухвалення ршень про використання тих чи ¡нших ¡нструмент¡в торговоУ пол™ки потребуе в¡д уряду здмснення оц¡нки сукупного впливу таких заходв на характер ц¡eУ полггики й можлив¡ дм у вщповщь за принципом «д¡я-протид¡я» з боку торговельних партнера. Тому практич-не вттення державноУ пол¡тики у сфер¡ зовн¡шньоеконом¡чноУ д¡яльност¡ потребуе зд¡йснення конкретних економко-мате-матичних розрахунк¡в, як¡ дозволяють оцЫити вплив запро-вадження заходв у зовн¡шн¡й торг¡вл¡ на макроекономны по-казники, галуз¡ та види економнноУ д¡яльност¡.
В¡дтак актив¡зац¡я процесс упровадження моделювання в економ¡чн¡й науц та практиц¡ знайшла широке вщображен-ня в механ¡змах розробки торгових полггик р¡зних краУн. Су-часна свтова практика чисельного анал¡зу наслщюв зм¡ни зовн¡шньоторговельноУ пол¡тики передбачае використання передуам моделей загальноУ рюноваги (CGE). Приклад-н¡ модел¡ загальноУ рюноваги дають можлив¡сть спрогнозу-вати вплив економнноУ пол™ки держави на доходи агента певного ринку та на макроекономны показники (ВВП, доходи державного бюджету тощо). Водночас вони надають змогу виокремити вплив конкретного застосованого урядом заходу регулювання серед низки використовуваних рвномаытних ¡нструмент¡в державного управлЫня у сфе-р¡ зовышньоторговельноУ д¡яльност¡. 1ншою перевагою при-кладних моделей загальноУ рвноваги е можливють побудо-ви р¡зних сценарив подм залежно в¡д загальних перспектив розвитку нацюнальноУ економ¡ки, масштаб¡в охоплення зо-вн¡шньоторговельних зв'язк¡в новими заходами державного регулювання, часового двпазону ¡мплементац¡У нових регу-ляторних механ¡зм¡в та ¡н. Модел¡ загальноУ р¡вноваги охо-плюють ус галуз¡ економ¡ки, одночасно розраховують тор-
говельн¡ та соц¡альн¡ наслщки зняття торгових бар'eр¡в на регюнальному та глобальному р¡внях.
1снуе низка мжнародних проект¡в, як¡ використовують й удосконалюють модел¡ загальноУ р¡вноваги та розробляють нов¡ бази даних «витрати-випуск» для зд¡йснення комплексного аналву м¡жнародноí торг¡вл¡. Найб¡льш поширеним у практичному застосуванн в пров¡дних краУнах св¡ту та м^на-родних оргаызацтх, у тому числ¡ СОТ, виступае GTAP (Global Trade Analysis Project) [12]. Метою проекту е створення гло-бальноУ бази даних, яка дозволяе к¡льк¡сно оц¡нювати зм¡ни у свгговм торг¡вл¡. На додаток до бази даних розроблена авто-матизована модель загальноУ рвноваги. Досл¡дження та си-муляц¡йний анал¡з у рамках GTAP дозволяють вщповюти на питання, що буде в результат змЫ режим¡в зовн¡шньоУ тор-г¡вл¡ окремоУ краУни або нав¡ть рег¡ону. Зокрема GTAP дозволяе оц¡нити вплив таких змЫ на макроеконом¡чн¡ показники, галуз¡ економ¡ки та окрем¡ види економнноУ дтльностк Так, з використанням GTAP у 1994 р. було органвовано комп-лексне досл¡дження, метою якого було визначення перспектив та наслщюв для свтовоУ торг^ в результат¡ прийнят-тя угод в рамках Уругвайського раунду. Використовуючись для порвняльних статичних ¡ динамнних обчислюваних моделей загальноУ рвноваги, база даних GTAP лежить в основ¡ сучасного економ¡чного анал¡зу питань глобальноУ пол¡тики, пов'язаних ¡з торпвлею, енергетикою, навколишн¡м серед-овищем. Спвроб^ництво в розробц¡ глобальноУ бази даних дае змогу досл¡дникам зосереджуватися на економщ, по-м¡тно пол¡пшуючи яюсть глобального економ¡чного анал¡зу.
Завдяки використанню GTAP нами було визначено по-тенфйний вплив основних напрям¡в удосконалення зо-вн¡шньоторговельноí пол¡тики УкраУни з метою розширення присутност в^чизняних виробник¡в на рег¡ональному та свгговому ринках товар¡в та послуг. Економко-математич-не моделювання в систем¡ GTAP було спрямоване на визначення наслщюв, обгрунтування необх¡дност¡ й прюритетност застосування в Украíн¡ сучасних ¡нструментв зовншньотор-говельноУ пол¡тики для ¡нтеграци у св¡тове господарство за-галом зокрема репон ОЧЕС. В ход¡ моделювання було роз-глянуто 4 основы сценарп (табл. 1):
1. 1мплементацт УкраУною положень Угоди СОТ про спро-щення процедур торпвлк Потребуе зусиль з боку УкраУни, не вимагае додатковоУ взаeмод¡У з краУнами-торговельними партнерами; п¡длягаe значн¡й формал^^У щодо реал¡зац¡i' техн¡чноУ складовоУ сценарп.
2. Спрощення процедур торг¡вл¡ на регюнальному рвы в рамках краУн ОЧЕС. Вимагае актив^ци м¡жнародноУ спвп-рац¡, формування в¡дпов¡дного ¡нституц¡йного середовища в рамках ОЧЕС, проведення переговорного процесу ¡ укладан-ня вщповщних угод.
3. Гармон¡зац¡я в¡тчизняних державних стандарта якост¡ та безпеки продукцп з м¡жнародними за умови наскрвного впливу на ус¡ сектори економки УкраУни. Вимагае комплек-сних м^ економ¡ко-правового ¡ техн¡ко-технолог¡чного характеру та перехщного пер¡оду.
4. Л^ерал^ацт торг¡вл¡ промисловими товарами в краУ-нах-членах ОЧЕС (скорочення вв¡зних мит до 0%).
За результатами моделювання встановлено, що зняття торговельних тарифних обмежень для промисловоУ продукцУ в
Таблиця 1. Прогнозш показники змш основних макроеконом1чних показнимв Укра'ши в умовах використання сучасних ¡нструмеклв ¡нтеграцп у свггове господарство, %
Змши в зовшшньоторговельнш регуляторнш пол1тиц1 ВВП Експорт 1мпорт Обсяги виробництва Внутр1шт цши
lмплементац¡я в Украíн¡ Угоди СОТ про спрощення процедур торпвлю зокрема скорочення термТну здйснення експортно-¡мпортних операц¡й 1,01 4,281 3,07 2,53 1,85
Спрощення процедур торг^ на рег¡ональному р¡вн¡ в рамках кра'н ОЧЕС 0,39 1,14 0,82 0,68 0,52
Гармонвацт Укра'ною державних стандарта якост¡ та безпеки продукци за вама галузями економ¡ки 1,14 5,47 0,71 2,83 2,36
Скасування вввних мит на промислов¡ товари в рамках ОЧЕС 0,28 1,36 0,65 0,77 0,44
Примтка: моделювання враховуе лише фактор прискорення термину зд!йснення експортно->мпортних операций ¡снуючих суб'еклв ЗЕД. Тем-пи зростання обсяпв торговельного обороту з урахуванням залучення нових суб'еклв господарювання до ЗЕД внаслдок спрощення процедур торг1вл1 сягають 10%. Джерело: власн розрахунки автора.
рамках ОЧЕС дають найменший вплив на зростання загаль-ного добробуту в УкраУ. Частково це зумовлено поступовим свгговим трендом з1 зниження тарифних бар'ерв, зокрема на промислов1 товари, в якому Укра'на бере активну участь (вступ до СОТ, двосторонн угоди про втьну торпвлю, асоцацт з ЕС]. Натомкть найбтьший позитивний ефект очкуеться вщ адап-таци державних стандарта якост та безпеки продукци за умо-ви наскрвного впливу даного заходу на ва сектори економЬ ки Укра'ни, а також вщ ¡мплементаци положень Угоди СОТ про спрощення процедур торпвлю що забезпечить скорочення ви-трати часу на здйснення експортно-¡мпортних операцй
Скорочення строку доставки та розвиток транспортно-лог¡стичноí ¡нфраструктури загалом забезпечать позитив-ну тенденц¡ю розпод¡лу ресурса на користь вггчизняно'' еко-номки за рахунок зростання попиту на фактори виробництва (завдяки змЫам у вантажоперевезеннях в УкраУ]. Особливо значним очкуеться зростання попиту в сектор¡ буд¡вництва, що й актив¡зуe розвиток ¡нфраструктури та зовншньотор-говельну дтльнють ус¡х пов'язаних з нею галузей економки. Наскр¡зна технолог¡чна зм¡на втизняних стандарт¡в якост¡ шляхом 'х адаптаци до м¡жнародних мае потенц¡ал забезпе-чити найб¡льший прир¡ст ВВП кра'ни та загальний позитивний ефект зростання добробуту населення й бвнесу за рахунок пщвищення попиту на фактори виробництва, насамперед на землю, неквалфковану робочу силу та капггал.
Порвняння результата моделювання в систем¡ ЭТАР на основ¡ поточних статистичних даних ¡ даних за 2007 р. дали можливють простежити реальний вплив вщ набуття Укра'-ною членства в СОТ на ефективнють використання тих самих ¡нструментю зовншньоторговельно'' пол¡тики. Порв-няння показали, що з часу вступу до СОТ здатнють тарифних метода регулювання впливати на динамку зовышньо'' тор-г¡вл¡ Укра'ни значно зменшилася, тод¡ як ефективн¡сть ¡ дю-в¡сть таких механ¡зм¡в як спрощення процедур торг^ й пе-рехщ до м¡жнародних стандарт¡в якост¡ - зросли. Можна зробити висновок, що вступ до СОТ актуал^ував в УкраУ використання нетарифних заходв. Регюнальне пор¡вняння результат¡в моделювання за рвы часов¡ пер¡оди дало мож-ливють виявити, що на сучасному етап л¡берал¡зац¡я торг¡вл¡ м¡ж кра'нами Причорномор'я стае бтьш актуальною та ви-г¡дною (з погляду зростання загального економнного добробуту] для партнера Укра'ни по ОЧЕС, ыж для не'' само''. На
цей аргумент слщ зважати при укладанн двостороных угод про в¡льну торг¡влю з кра'нами рег¡ону, насамперед ¡з Туреч-чиною, щоб одержати виг¡дн¡ш¡ умови.
Свое'' черги, використання виявлених завдяки моделю-ванню потенцмних переваг розвитку зовышньо'' торг¡вл¡ Укра'ни потребуе вдосконалення вггчизняного ¡нституцмно-го середовища ЗЕД. Зокрема, формування яюсного еконо-мко-правового середовища як передумови для ефективно'' реал¡зац¡í зовншньоторговельно'' пол¡тики шляхом використання вск наявних механ¡зм¡в, передбачених угодами в рамках СОТ та Угодою про асоцюцю Укра'ни з ЕС, доцтьно зд¡йснювати за такими напрямами:
- удосконалення роботи та системи взаемозв'язку вах в¡дпов¡дальних за реал^а^ю зовн¡шньоторговельно'' полЬ тики органа державно'' влади Укра'ни, передус¡м централь-них орган¡в виконавчо'' влади;
- удосконалення нормативно-правово'' бази як ¡нстру-менту, що визначае мету, цл порядок ¡ механ¡зми прове-дення зовышньоекономнно'' пол¡тики;
- формування концептуальних засад та стратеги розвитку промислового виробництва в УкраУ з акцентом на розвиток зовншньоекономнних зв'язюв реального сектору економки в процес¡ його ¡нтеграцГ' в глобальн ланцюги додано' вартостк
Механ¡зми взаемоди орган¡в державного регулювання зо-вн¡шньо'' торг¡вл¡ мж собою та ¡з суб'ектами зовншньотор-говельно'' д¡яльност¡ недостатньо в¡дпрацьован¡, а це значно послаблюе позици держави в м^народый систем¡ господар-ських зв'язюв. Тому ¡снуе нагальна необхщнють запровадити в УкраУ адм¡н¡стративну реформу, яка передбачатиме вдосконалення дтльност митних органв, особливо в частин регу-люючих аспект¡в щодо здйснення господарюючим суб'ектом зовн¡шньоторговельно'' д¡яльност¡. Це потребуе насамперед створення державою належного ¡нформацмного простору, розрахованого на пщвищення рвня обвнаност б¡знесу про вже ¡снукУ та потенц¡йн¡ можливост¡, як в¡дкриваються завдяки тим чи ¡ншим механ¡змам. Це, свое' черги, передбачае формування системи ефективно'' взаемоди м¡ж представни-ками б¡знесу (В2В), м¡ж б¡знесом та урядом (В2Э], а також м¡ж р¡зними урядовими вщомствами та установами (020).
У визначенн рол¡ держави в зовышньоторговельнм по-л¡тиц¡ пров¡дне м¡сце посщае и взаeмод¡я з б¡знесом. Пщ-приемництво в умовах сучасно'' ринково'' економ¡ки е одним
з основних джерел розвитку економки. Його ефектив-не функцюнування залежить вщ багатьох умов, серед яких найважлившими е форми й методи взаемоди' з державою. Установлення стратепчного альянсу м1ж ними вщкрие нов1 можливост для розвитку в^чизняно'У економки в глобально систем! м1жнародних економнних вщносин. Утм результативна сглвпраця держави та бвнесу можлива лише за умо-ви визначення сптьно'У мети й завдань, способа та метода активно! дтльност ¡з забезпечення високих темпю розвитку виробничо-експортного потенц!алу в!тчизняно! економ!ки.
Належне вттення будь-яких реформаторських ¡н!ц!а-тив та повноц!нне використання всього спектру ¡нструмен-т!в ! механ!зм!в посилення позиц!й УкраУни на м!жнародному ринку товар!в ! послуг можливе лише в раз! виконання ц!еУ вимоги. Взаемодт та ¡снування зворотного зв'язку м!ж державою й б!знесом необхщы також для узгодження й формування довгостроковоУ стратег!! ¡нтеграци' краУни у свгтове господарство, адже процес планування повинен вщповща-ти ¡нтересам та можливостям ус¡х економнних агент¡в. Лише збалансоване узгодження ¡нтересю ус¡х зац¡кавлених стор¡н, що вщповщатиме мет¡ зростання нац¡онального добробуту, може забезпечити реал^а^ю нац¡ональних економ¡чних ¡н-терес¡в УкраУни на м¡жнародн¡й арен [13, с. 24].
Законодавче забезпечення державного регулювання зо-вн¡шньоi' торг^ в УкраУн перебувае на етап активного ста-новлення й потребуе впорядкування вщповщних правових норм. Ц заходи мають проводитися комплексно, з¡ здмснен-ням систематизаци нормативно-правово'У бази. Основна мета вдосконалення та проведення тако'У систематизаци' - зробити законодавство доступншим, зрозум¡л¡шим ¡, що дуже важливо, несуперечливим. А також - забезпечити нацюнальы ¡нтереси УкраУни при реалваци' механ¡зм¡в ¡ норм СОТ. Водночас потр^-но доповнити нормативно-правову базу законом про промис-лову полггику, функцУУ якого полягатимуть у забезпеченн б¡льш системного охоплення державним управлЫням сфери вну-тр¡шньоi' та зовншньо'У економ¡чноi' д¡яльност¡.
1нструменти реал^ацп внутр¡шньоi' промисловоУ та зо-вншньоторговельно'У пол¡тики держави повинн¡ пщпоряд-ковуватися единм концепцУУ та стратегУУ, як визначатимуть
пр¡оритетн¡ галуз¡, механ¡зми розвитку внутршнього ринку й, зв¡дси, полггику сприяння розвитку виробничого потенцвлу його учасниюв за обома напрямами - насичення внутрш-нього та вихщ на св¡товий ринок. При цьому необхщнють ра-дикальних трансформац¡й промислового сектору визнача-тиме також пол™ку щодо ¡мпорту машин ¡ обладнання для модерызацп основних фонд¡в та комплектуючих, ¡ншо'У про-мжноУ продукцп, для ефективного залучення його до гло-бальних ланцюг¡в доданоУ вартостг
У результат¡ проведеного досл¡дження встановлено, що за-пропонован¡ та окреслен концептуальн¡ засади й ¡нструмен-ти вдосконалення зовншньоторговельноУ пол¡тики УкраУни, спрямован на забезпечення ефективно'У ¡нтеграцУУ до гло-бальних ланцюг¡в доданоУ вартоси конче потребують формування належно'У ¡нституц¡йноi' бази. Основними структур-ни-ми елементами такоУ бази повинн слугувати: нотиф¡кац¡йний центр з питань зовншньо'У торг¡вл¡, експортно-кредитне агентство, мережа торгових представництв за кордоном, ко-м¡тет з¡ спрощення процедур торг¡вл¡, GPA-оф¡с, торгов¡ до-ми, стьськогосподарсью обслуговуюч¡ кооперативи (рис. 2).
Удосконалення ¡нформафйно'У пол¡тики з боку уряду УкраУни у сфер¡ зовншньоторговельно'У д¡яльност¡ потребуе оптим^а-ци' роботи в¡дд¡лу обробки запит¡в, нотифкацм та ¡нформацм-ного забезпечення, що перебувае в пщпорядкуваны МЕРТ, зокрема його реоргаызаци' в единий нотифкацмний центр [14]. Створення в УкраУн такого центру дозволить Уй посили-ти дотримання принципу прозорост¡, який полягае в можли-вост¡ залучення вгтчизняних експерт¡в до обговорення питань подальшого розвитку м¡жнародноi' торг¡вл¡, розширення доступу товар¡в на св¡тов¡ ринки, активного застосування меха-ызмв СОТ для реал¡зац¡i' торговельних ¡нтересв нац¡ональних виробник¡в, формування та презентацю позиц¡i' краУни з цих питань. Адже система прозорост СОТ надае змогу зац¡кав-леним виробникам та експортерам ознайомлюватися з най-актуальн¡шою ¡нформац¡eю про змЫи в законодавств¡ ¡нших кра'Ун-членв СОТ, що дозволяе оперативно реагувати на но-в¡ виклики чи можливоси як¡ в¡дкриваються п¡сля таких змЫ.
Особливо важливим для актив^ацп виходу в¡тчизняного б¡знесу на м^народы ринки е створення експортно-кредит-
Рисунок 2. Формування ¡нституцшного середовища розвитку зовтшньо! торпвл1 Укра'ши
Джерело: власна розробка автора.
нoгo aгентcтвa (EKA] [15, c. 99]. Деpжaвний «Укpекciмбaнк», зacнoвaний cпецiaльнo для cтимyлювaння вiтчизнянoгo екcпopтy, нapaзi пpaктичнo не вигануе cвoгo пpямoгo пpи-знaчення. Звaжaючи нa вiдcyтнicть нaлежниx меxaнiзмiв деpжaвнoï пiдтpимки cтpaxyвaння тa фiнaнcyвaння екcпopтy в Укpaïнi, вiтчизнянi пiдпpиeмcтвa-екcпopтеpи пpaцюють в yмoвax неpiвнoпpaвнoï кoнкypентнoï бopoтьби нa мiжнapoд-ниx pинкax тoвapiв i пocлyг. Пpoте aльтеpнaтиви cтвopення EKA не icнye: бyдь-якi дocтyпнi фiнaнcoвi iнcтpyменти (га-paнтiï, дoкyментapнi тa pезеpвнi aкpедитиви тa Ы.] мaють не-дoлiки пopiвнянo з фiнaнcyвaнням, зaбезпеченим EKA, яке cпецiaльнo пpизнaчене для цiлей тopгoвoгo фiнaнcyвaння.
Poзвитoк меpежi тopгoвиx пpедcтaвництв Укpaïни зaкop-дoнoм (TП] мae бути зacнoвaний нacaмпеpед нa пpoфеcioнa-лiзмi кaдpoвoгo cклaдy тa нaявнocтi екoнoмiчнo oбrpyнтoвa-нoï cтpaтегiï дiяльнocтi кoжнoгo oкpемoгo TIT Cвiтoвий дocвiд пеpекoнливo cвiдчить, щo caме чеpез тopгoвi пpедcтaвни-цтвa ефективнo виpiшyeтьcя o^po^ кoлo питaнь двocтopoн-ньoгo тopгoвельнo-екoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa. B Укpaï-нi 2Q14 po^ бyлo зaпoчaткoвaнo якicнo нoвi pефopми щoдo cтвopення TП. Зoкpемa введенo нoвy пocaдy - зacтyпник Mi-нicтpa екoнoмiчнoгo poзвиткy й тopгiвлi Укpaïни - тopгoвий пpедcтaвник. Taкoж бyлo oптимiзoвaнo cтpyктypy пpoфiльниx депapтaментiв Miнекoнoмpoзвиткy. Hapaзi в ypядi дocягнyтo згoди щoдo вiдкpиття певнoï кiлькocтi TП y нaйбiльш вaжливиx кpaïнax cвiтy [16, c. 14В]. Cеpед нoвиx TП ocoбливy yвaгy cлiд пpивеpнyти пpедcтaвництвaм пpи COT (м. Женевa) тa 6вpo-кoмiciï (м. Бpюccель], a тaкoж Baшингтoнi, Пекiнi, Aнкapi тoщo. Ha ^o^^ це мaють бути нaйбiльш змютовы й фaxoвi пpед-cтaвництвa, o^^ra/i caме вiд oпеpaтивнocтi тa ефективнoc-тi взaeмoдiï з ними пеpевaжнo зaлежить ycпix pеaлiзaцiï зo-внiшньoтopгoвельнoï пoлiтики Укpaïни.
Cтвopення Haцioнaльнoгo гамЬтету зi cпpoщення пpoце-дyp тopгiвлi пеpедбaчене Угoдoю COT пpo cпpoщення пpo-цедyp тopгiвлi з метою зaбезпечення iнcтитyцiйнoï ocнoви iï iмплементaцiï нa нaцioнaльнoмy piвнi вiдпoвiднo дo взя-тиx зoбoв'язaнь. Aнaлoгiчним мae бути знaчення GPA-oфicy cтocoвнo У^ди COT пpo деpжaвнi зaкyпiвлi.
Topгoвi дoми (TД] виcтyпaють ще oдним iз нaйбiльш ефек-тивниx iнcтpyментiв нaлaгoдження кoмyнiкaцiï мiж бiзнеcoм тa деpжaвoю. У питaнняx виxoдy нa cвiтoвi pинки, нa нaшy думку, нapaзi пoвиннi вiдiгpaвaти ocнoвнy poль тopгoвi дo-ми. Taкy poль вoни вiдiгpaють y тpaнcкopдoннiй тopгiвлi бa-гaтьox кpaïн cвiтy, aдже ïxнi poзвиненi меpежi poзглядaютьcя як вaжливий елемент пoлiтики дивеpcифiкaцiï нaцioнaльнoгo неcиpoвиннoгo екcпopтy. Baжливicть фyнкцioнyвaння TOpnD-виx дoмiв пoлягae y викoнaннi ними пoдвiйнoï poлi в пpocy-вaннi екcпopтy: з oднoгo 6o^, вoни являють coбoю ^вто-вapиcтвa, якi oб'eднyють пpoфеcioнaлiв y cфеpi мiжнapoднoï тopгiвлi для дoпoмoги бiзнеcy, a з iншoгo - виcтyпaють y po-лi пocеpедникa мiж влaдoю тa бiзнеcoм iз питaнь пiдтpимки зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнocтi [17, c. ЮВ].
Hеoбxiднicть пoшиpення пpaктики фyнкцioнyвaння аль-cькoгocпoдapcькиx oбcлyгoвyючиx кooпеpaтивiв (COK] зу-мoвленa тим, щo без cyттeвoï фiнaнcoвoï тa opгaнiзaцiй-нoï пiдтpимки з бoкy ypядy opгaнiзoвyвaти знaчнi екcпopтнi пocтaвки мoжyть лише aгpoxoлдинги [1В, c. 41]. A oco6zc-тi cелянcькi тa феpмеpcькi гocпoдapcтвa неcпpoмoжнi зa-
безпечyвaти для мбе пocтiйнo дiючi кaнaли pеaлiзaцiï œo-eï пpoдyкцiï нaвiть нa внyтpiшньoмy pинкy, не кaжyчи вже пpo дocтyп дo тopгoвельнoï ^paCTpy^ypz й зaбезпечення cеpтифiкaцiï ^oef пpoдyкцiï для пocтaвoк нa зoвнiшнi pинки. Бiльше тoгo, ocoбиcтi cелянcькi й феpмеpcькi гocпoдapcтвa тa фiзичнi oco6z ciльгocпвиpoбники oб'eктивнo нездaтнi ca-мocтiйнo aдaптyвaтиcя дo пpaвил i нopм COT, кoн'юнктypи cвiтoвoгo aгpapнoгo pинкy y виpoбництвi виcoкoякicнoï xap-чoвoï пpoдyкцiï Iï зaлyчення в мiжнapoднi тoвapнi пoтoки пo-тpебye cтвopення й пoшиpення в Укpaïнi COK. Це yмoжли-вить poзбyдoвy вiдпoвiднoï iнфpacтpyктypи для фopмyвaння кpyпниx пapтiй пpoдoвoльчиx тoвapiв нa екcпopт, зaбезпе-чення кoнтpoлю нaд лaнцюгaми пocтaвки, a тaкoж cеpтифi-кaцiю пpoдyкцiï для пocтaвки зa кopдoн.
Фopмyвaння iнcтитyцiйнoгo пoтенцiaлy aктивiзaцiï зoвнiш-ньoтopгoвельнoï дiяльнocтi в Укpaïнi пoтpебye зд^нення пщ-гoтoвки, пеpепiдгoтoвки тa пщвищення квaлiфiкaцiï вiдпoвiд-ниx пpoфеciйниx кaдpiв. Дo змicтy oкpеcленoï дiяльнocтi ^щ вiднеcти: пiдвищення piвня пoiнфopмoвaнocтi щoдo cyчacниx iнтегpaцiйниx пpoцеciв y cвiтoвoмy гocпoдapcтвi; визнaчення poлi тa мюця деpжaви y фopмyвaннi тa pеaлiзaцiï зoвнiшньo-екoнoмiчнoï пoлiтики; poзвитoк деpжaвнo-пpивaтнoгo пapт-неpcтвa; нaбyття нoвиx знaнь тa вмiнь щoдo зaбезпечення ефективнoï cпiвпpaцi з iнoземними кoнтpaгентaми; oнoвлення й poзвитoк нaвичoк щoдo екoнoмiчнoгo aнaлiзy, мoделювaння тa пpoгнoзyвaння в мiжнapoдниx тopгoвельнo-екoнoмiчниx вiднocинax. Пpиклaдoм тaкиx фaxiвцiв мoжyть cлyгyвaти га-меpцiйнi aтaше в poбoтi тopгoвиx пpедcтaвництв.
Bиcнoвки
Ha cьoгoднiшнi пеpед вггчизняним ypядoм гocтpo пocтae зa-вдaння щoдo зaбезпечення aктивнoï пiдтpимки тa cтвopення мaкcимaльнo cпpиятливиx yмoв для pеaлiзaцiï вiтчизнянoгo екc-пopтнoгo пoтенцiaлy з метoю пoдoлaння кpизoвиx явищ зoвнiш-ньoгo cектopa екoнoмiки Укpaïни. Biдтaк, aктyaльнocтi нaбyвae визнaчення oптимaльнoï poлi деpжaви тa нaйбiльш ефективниx меxaнiзмiв iï pегyлятopнoï пoлiтики y cфеpi зoвнiшньoï тopгiвлi, якi cпpиятимyть aктивнiй iнтегpaцiï вiтчизнянoï екoнoмiки y глoбaль-не екoнoмiчне cеpедoвище нa якicнo нoвoмy piвнi.
У визнaченнi poлi деpжaви в зoвнiшньoтopгoвельнiй пoлi-тицi нa cyчacнoмy етaпi пpoвiдне мicце пociдae iï ефектив-нa взaeмoдiя з бiзнеcoм. Бiзнеc, зoкpемa мaлий тa cеpед-нiй, в yмoвax cyчacнoï pинкoвoï екoнoмiки е oдним з ocнoвниx джеpел poзвиткy екoнoмiки. Йoгo ефективне фyнкцioнyвaн-ня зaлежить вiд бaгaтьox yмoв, cеpед якиx нaйвaжливiши-ми е фopми i метoди взaeмoдiï з деpжaвoю. Bcтaнoвлення cтpaтегiчнoгo aльянcy мiж деpжaвoю i бiзнеcoм вiдкpиe нo-вi мoжливocтi для poзвиткy вiтчизнянoï екoнoмiки в cиcтемi глoбaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi. Bтiм, pезyльтaтивнa cпiвпpaця деpжaви тa бiзнеcy мoжливa лише зa yмoви ви-знaчення cпiльнoï мети i зaвдaнь, cпocoбiв тa метoдiв aктив-нoï дiяльнocтi з зaбезпечення виcoкиx темпiв poзвиткy ви-poбничo-екcпopтнoгo пoтенцiaлy екoнoмiки Укpaïни.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Toвapнa cтpyкт"ypa зoвнiшньoï тopпiвлi Укpaïни (щoмicячнa i4-фopмaцiя) / Oфiцiйний caйт Деpжaвнoï ^ужби cтaтиcтики Укpaïни [Eлектpoнний pеcypc]. - Pежим дocт"yпy: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Бураковський 1.В. Глобальна фЫансова криза: уроки для CBiTy та УкраТни / 1.В.Бураковський, О.В.Плот-лков. - X.: Фолю, 2009. - 302 с.
3. Гальчинський А.С. ЛЮералкзм: уроки для УкраТни: наук.-попул. есе / А.С.Гальчинський. - К.: Либщь, 2011. - 288 с.
4. Лук'яненко Д.Г. Глобальна економнна ¡нтеграцт: монографт / Д.Г.Лук'яненко; ДВН3 «КиТв. нац. екон. ун-т ¡м. В. Гетьмана». - К.: Нацюнальний п¡дручник, 2008. - 219 с.
5. Макогон Ю.В. Трансформацт св¡тового фондового ринку: свг тов¡ тенденцп та виклики для УкраТни: монографт / Ю.В.Макогон, Н.0.Будар¡на, А.О.Прокопенко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк: ДонНУ, 2012. - 271 с.
6. Гужва 1.Ю. Глобальн¡ ланцюги доданоТ вартост¡ та ¡нтеграц¡я до них УкраТни / 1.Ю.Гужва, В.П.Онищенко // 3овн¡шня торг¡вля: еко-номнка, ф¡нанси, право. - 2015. - №3. - С. 10-19.
7. Онищенко В.П. Л^ераляацт та ефективнють торговельноТ по-л¡тики / В. П. Онищенко, О. А. Гащицький // Зовышня торпвля: еко-номка, ф¡нанси, право. - 2014. - № 1. - С. 5-13.
8. Пахомов С.Ю. Еволюци концепцм ¡ моделей конкурентоспро-можност¡ / С. Ю. Пахомов // Формування ринкових вщносин в УкраТн - 2012. - № 11. - С. 3-8.
9. Backer K.D. Mapping Global Value Chains / Koen D. Backer and Sйbastien Miroudot // OECD Trade Policy Papers. - 2013. - №159. - 46 p.
10. Measuring the Impact of Trade Facilitation Reform: World Bank Group Methodologies and Indicators [Electronic Resource] -Mode of access: http://idbdocs.iadb.org/wsdocs/getdocument. aspx?docnum=39534720.
11. Приеднання УкраТни до Угоди СОТ про державы закупи на-дасть можпивють украТнським пщприемцям брати учать у зарубж-них тендерах / бдиний веб-портал органа виконавчоТ влади УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/ control/publish/article?art_id =248215517.
12. Global Trade Analysis Project (GTAP) [Electronic Resource] -Mode of access: https://www.gtap.agecon.purdue.edu/default.asp.
13. Мовчан В. Политика сприяння експорту в УкраТн пюля адмУстра-тивноТ реформи: аналтична допов¡дь / В.Мовчан. - К., 2012. - 43 с.
14. WTO Notifications' Search [Electronic Resource] - Mode of access: https://docs.wto.org/dol2fe/Pages/FE_Search/FE_S_S003.aspx.
15. Шолойко А.С. Страхование экспортных кредитов как инструмент государственной поддержки экспортной деятельности в Украине / А.С.Шолойко // Современная экономика: проблемы, тенденции, перспективы. - 2013. - №8. - С. 96-103.
16. Пюьмаченко Л.М. Досвщ державного регулювання зовышых економнних вщносин у краТнах ¡з розвинутою ринковою економ^ою / Л.М. Пюьмаченко // Теорт ¡ практика державного управляя. -2007. - № 1(16). - С. 138-154.
17. Французов В.В. Торговые дома и специализированные торговые компании в мировой коммерческой практике / В.В. Французов, И.К. Дробница, А.В. Кочкарев и др. // Бюллетень иностранной коммерческой информации. - 2015. - №2. - С. 98-116.
18. КорЫець Р.Я. 1нформацмне забезпечення стьськогосподар-ських обслуговуючих кооператива: посВник для тих, хто хоче розви-вати стьськогосподарсью обслуговук^ кооперативи / Р.Я.КорЫець, М.Й. Малк Я.Я.Рибак та ¡н. - К.: Едельвейс, 2015. - 128 с.
УДК 339.982
П.Г. НЕБОТОВ,
директор Державного науково-досл/дного ¡нституту ¡нформатизацп та моделювання економ/ки
В.1. НОВОДЕРЕЖКН,
заступник директора з науково'1 роботи Державного науково-досл/дного /нституту ¡нформатизацп та моделювання економки
К.В. НОВОДЕРЕЖК1НА,
радник директора Державного науково-досл/дного ¡нституту ¡нформатизацп та моделювання економ/ки
е.1. ¡ВАНОВ,
пров'/дний науковий сп/вроб/тник Державного науково-досл/дного ¡нституту ¡нформатизацп та моделювання економ/ки
Оцшка потенцшного впливу вщ виходу Великобританм з ЕС на розвиток економти Украши
У статт/ розглянуто можлив/ насл/дки виходу ВеликобританИ з Бвропейського Союзу для економ/ки Украши. Проанал/-зовано структуру i динам/ку зовн'/шньоторговельних в/дносин м/ж Великобритан'/ею та £С. На основi використання еко-ном/ко-математичного моделювання в систем/' GTAP розраховано вплив можливих зм/н режиму торг/вл/ м/ж Великобритан'/ею та БС на динам/ку основних макроеконом/чних показник/в Украни. Сформовано рекомендацИ' щодо уникнення негативних насл/дк/в виходу ВеликобританИ з БС для в/тчизняно' економ/ки.
Ключов! слова: зовн'/шня торг/вля, дез/нтеграц/я, економ/чне моделювання, GTAP, Brexit.
П.Г. НЕБОТОВ,
директор Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики.
В.И. НОВОДЕРЕЖКИН,
заместитель директора по научной работе Государственного научно-исследовательского института информатизации и
моделирования экономики. Е.В. НОВОДЕРЕЖКИНА,
советник директора Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики.
Е.И. ИВАНОВ,
ведущий научный сотрудник Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики.
Оценка потенциального влияния от выхода Великобритании из ЕС на развитие экономики Украины
В статье рассмотрены возможные последствия выхода Великобритании из Европейского Союза для экономики Украины. Проанализировано структуру и динамику внешнеторговых отношений между Великобританией и ЕС. На основе
© П.Г. НЕБОТОВ, В.¡. НОВОДЕРЕЖКН КВ. НОВОДЕРЕЖКНА, 2016 Формування ринкових вщносин в УкраУы №8 (183)/2016 95
