CC BY
24
вивати i впроваджувати в макроеконом1чний ме-хаызм перcпективнi, а не вiджилi технологи 1КТ, не повторювати помилок Ыших держав, що вже пройшли вщповщы етапи цифрового поступу.
Список використаних джерел
1. Важинський Ф.А. Маркетинговi дослiдження в системi управлЫня конкурентоспроможнiстю пщпри-емств / Ф.А. Важинський, А.В. Колодмчук // Нау-ковий вiсник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.1 - С. 129-130.
2. Веретюк С.М. Застосування методу головних компонент для порiвняльного аналiзу розвитку Ы-формацмного суспiльства в Украíнi / С.М. Веретюк, В.В. Понський, 1.М. Панченко // Науковi записки УкраТнського науково-дослщного iнституту зв'язку. -2016. - №1(41). - С. 35-43
3. Офщйна веб-сторЫка сервiсу пошуку програ-мiстiв top$dev [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://topsdev.org
4. O^iqii/iHi/ii/i cai/iT flepxaBHoi cnyx6i/i CTaTHCTi/i-km YKpaiHi [EneKTpoHHii pecypc]. - Pexi/iM flocTyny: http://www.ukrstat.gov.ua
5. ripoflaxi/i cMapT^0H0B b YKpaiHe pacTyT Ha 30% exe-roflHo, - i/iH$orpa$i/iKa [EneKTpoHHii pecypc]. - Pexi/iM flocTyny: http://tehnot.com/prodazhi-smartfonov-v-ukraine-rastut-na-30-ezhegodno-infografika/
6. PeiTiHroBi oqiHKi YKpaiHi 3a iHfleKcoM Mepexe-boi roToBHocTi 2016 [EneKTpoHHii pecypc]. - Pexi/iM flocTyny: http://edclub.com.ua/analityka/reytyngovi-ocinky-ukrayiny-za-indeksom-merezhevoyi-gotovnosti-2016
7. The 2017 Global Outsourcing 100 [EneKTpoHHi/ii/i pecypc]. - Pexi M flocTyny: https://www.iaop.org/ Content/19/165/4701
8. UN E-Government Survey 2016: E-Government in Support of Sustainable Development [EneKTpoHHi/ii/i pecypc]. - PexiM flocTyny: https://publicadministration. un.org/egovkb/en-us/reports/un-e-governme nt-survey-2016
УДК 339.5.012.23
1.Ю. ГУЖВА,
к. е. н., Державний науково-досл'щний ¡нститут ¡нформатизацн та моделювання економ¡ки
Перспективи розвитку зовшшньоторговельно! сфери нацюнально! економши Украши
У статт'1 розкрито роль регулювання зовшшньо! торг¡вл¡ в систем'1 економ¡чноl полтики держа-ви. Проанал'зовано особливост'1 впливу державного регулювання зовшшньоI торг¡вл¡ на динамку розвитку нацюнальноI економки в УкраЫ. ОбГрунтовано визначальну роль регуляторного впливу держави у сфер¡ зовшшньоI торг¡вл¡ товарами ¡ послугами на перспективи економ¡чного зрос-тання в УкраЫ. 3 використанням мето^в економко-математичного моделювання розраховано оптимальн'1 показники обсягу та структури зовшшньоI торг¡вл¡ Украни товарами у середньостро-ковй перспектив'1. Запропоновано ряд передових ¡нструментв ¡ систему ¡нституц'1йних механзмв досягнення оптимальних обсяпв та структури зовшшньоI торг¡вл¡ Украни.
КлючовI слова: державне регулювання, зовышня торпвля, експортна квота, св'1тов'1 ц'1ни, ви-робничо-експортний потенцал, угоди про вльну торпвлю, спрощення процедур торг¡вл¡, експорт-но-кредитне агентство, торгове представництво, вТАР.
И.Ю. ГУЖВА,
к. э. н., Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики
Перспективы развития внешнеторговой сферы национальной экономики Украины
В статье раскрыта роль регулирования внешней торговли в системе экономической политики государства. Проанализированы особенности влияния государственного регулирования внешней торговли на динамику развития национальной экономики в Украине. Обоснованно определяющую роль регуляторного влияния государства в сфере внешней торговли товарами и услугами
на перспективы экономического роста в Украине. С использованием методов экономико-математического моделирования рассчитаны оптимальные показатели объема и структуры внешней торговли Украины товарами в среднесрочной перспективе. Предложен ряд передовых инструментов и систему институциональных механизмов достижения оптимальных объемов и структуры внешней торговли Украины.
Ключевые слова: государственное регулирование, внешняя торговля, экспортная квота, мировые цены, производственно-экспортный потенциал, соглашения о свободной торговле, упрощения процедур торговли, экспортно-кредитное агентство, торговое представительство, GTAP.
I. GUZHVA,
PhD, State Research Institute for Information and Modeling of Economy
Prospects for development of the foreign trade sphere of the national economy of Ukraine
The article deals with the role of foreign trade regulation in the system of state economic policy. Features of the influence of foreign trade regulation on the dynamics of national economy development in Ukraine are analyzed. Determining role of the regulatory influence of the state in the field of foreign trade in goods and services on the prospects for economic growth in Ukraine is proved. Using methods of economical and mathematical modeling, optimal volume and structure indicators of foreign trade in goods in the medium-term perspective are calculated. A number of advanced tools and a system of institutional mechanisms for achieving optimal volumes and structure of Ukraine's foreign trade are suggested.
Keywords: government regulation, foreign trade, export quota, world prices, production and export potential, free trade agreement, trade facilitation, export-credit agency, trade representative, GTAP.
Постановка проблеми. В умовах глобал1за-цм свпювого господарства для нацюнально! еко-номки Укра!ни (як i для економк бтьшост кра!н свпу) характерним стае високий рiвень вщкри-TOCTi - тобто велика частка усередненого iмпор-ту й експорту у ВВП. Тому динамка и розвитку дуже залежить вщ ефективност зовышньотор-говельних вщносин. 3 ча^в здобуття незалеж-ност УкраТна все бтьш Ытенсивно нарощуе свою присутнють на свпювому ринку товарiв i послуг, що пщтверджуе прихильнють уряду до полiтики експортно-орieнтованого шляху розвитку нацюнально! економки. Свое!' черги, вщкритють економки призводить до виникнення значних макро-економiчних ризиюв, пов'язаних зi зростаючою залежнютю вщ кон'юнктури Ыоземних ринюв, то-варiв та послуг. У таюй ситуацм об'ективною необ-хщнютю постае виважене та ефективне державне регулювання зовышньо! торпвлк
3овн0ньоторговельна полiтика держави та Т! органiв припускае цтеспрямоваы дм при визна-ченнi режиму регулювання зовышньо! торгiвлi i оптимiзацi'í участi кра!ни в мiжнародному подо працк Полiтика регулювання зовышньо! торгiвлi покликана вирiшувати важливi завдання з еко-номiчноí' та фiнансово! збалансованос^ зовнiш-ньоторговельних операцiй з окремими держава-
ми i регiонами в цтях забезпечення стабiльного економiчного розвитку та зростання рiвня добро-буту, при цьому забезпечуючи реалiзацiю осно-вних принципiв економiчноí' безпеки кра!ни. Най-важливiшою передумовою досягнення ^е! мети е розвиток i вдосконалення мехаызму державного регулювання зовышньо! торгiвлi у напрямi оптимального поеднання вiдкритостi нацiональ-но! економiки з ризиками зовышых впливiв.
Анал13 досл1джень i публжацт. До-слiдженню проблем ефективного здiйснен-ня в Укра!ни державного регулювання зо-внiшньоí' торгiвлi присвячено низку публка^й провiдних вiтчизняних вчених-економю^в, зо-крема 1.Бураковського [1], А.Гальчинського [2], Д.Лук'яненка [3], Ю.Макогона [4], В.Онищенка [5], А.Мазараю [6] та багатьох Ыших. В роботах зазначених науков^в розкрито проблеми лiбе-ралiзацií' вiтчизняного зовнiшньоторговельного режиму, впливу свтово! фiнансово-економiчно! кризи на нацiональну економку, особливостi iн-теграцГ! укра!нських виробниюв до мiжнародного ринку товарiв i послуг, взаемозв'язок мiж фiнан-совим i реальним сектором економiки в проце^ нарощення присутностi на зовышых ринках, ха-рактернi особливостi розвитку зовышньоторго-вельних вiдносин Укра!ни з кра!нами 6С, 6АЕС,
ОЧЕС, Близького Сходу i n¡BH¡4H0í Африки, США, Китаем, 1ндюю та ¡ншими кра'нами-партнерами.
B¡ддaючи належне зазначеним напрацюван-ням, необх¡дно п¡дкреcлити, що недостатню ува-гу у наукових джерелах придтено визначен-ню оптимальних обсяг¡в, структури та географм зовышньо''' торг¡вл¡ Укра'ни як ор¡8Hтир¡в фор-мування та реал^ацм урядом стратепчно''' зо-вышньоторговельно!' пол¡тики, спрямовано!' на подолання дисбаланса в^чизняно''' економн-но! системи. Разом з цим, неповною м^ою за-лишаються визначеними й передов¡ ¡нструмен-ти та ¡нституц¡йн¡ мехaн¡зми розвитку зовышньо'!' торг¡вл¡ Укра'ни на засадах подолання сировин-но! орюнтацм експорту ¡ проблем з плaт¡жним балансом. Це обумовлюе необх¡дн¡сть проведення подальших досл¡джень у даному напрямку.
Мета статт! - дослщити взаемозв'язок м¡ж динaм¡кою зовышньо''' торг¡вл¡ ¡ ВВП Укра'ни, визначити оптимaльн¡ обсяги, структуру ¡ гео-грaф¡ю в^чизняно'!' зовышньо''' торг¡вл¡ у серед-ньостроковому пер^ та запропонувати ¡нстру-менти державного регулювання, спрямован на досягнення цих оптимальних величин.
Виклад основного матералу. Зовышня тор-г¡вля товарами ¡ послугами в¡д¡грa8 особливо важливу роль у розвитку нацюнально''' економг ки Укра'ни. В умовах глобал^ацм св¡тового гос-подарства для нацюнально'!' економки Укра'ни (як ¡ для економ¡к б¡льшост¡ кра'н св^у) характер-ним стае високий р^ень в¡дкритост¡ - тобто велика частка усередненого ¡мпорту й експорту у ВВП
(рис. 1). Так, частка експорту товара ¡ послуг у вг тчизняному ВВП протягом 2005-2016 рр. коли-валась в межах 44,6 - 51,1%, а частка ¡мпорту сягнула 57,5% ВВП у 2011 р. При цьому, попри загальносвтовий характер тенденцм до зростан-ня вщкритост економки, Укра'на ор¡8Hтовaнa на зовн¡шн¡ ринки набагато бтьше н¡ж св¡т в цто-му. Частка св¡тового експорту у глобальному ВВП склала всього 29,5% за пщсумками 2015 р., екс-портна квота Туреччини становить 28,0% Японм - 17,6%, США - 12,6% [7]. Таким чином, динамг ка розвитку базових макроекономнних показни-к¡в Укра'ни значно залежить вщ ефективност¡ зо-вн¡шньоторговельних в¡дносин.
Отже, економка Укра'ни розвиваеться за раху-нок можливостей не так внутршнього, як свто-вого ринку. Яскравим свщченням цього виступае той факт, що, згщно з даними Зв^у про глобаль-ну конкурентоспроможн¡сть Всесв^нього еконо-м¡чного форуму, за розм^ом внутр¡шнього ринку Укра'на пос¡дa8 37 мюце ¡з 142 досл¡джувaних кра'н, а за ефективн¡стю сво'гх товарних рин-к¡в - лише 129 мюце [10, с. 356-357]. Тому при зменшенн зовышнього попиту спад нацюнально''' економки стае надм^у р¡зким. 0рюнта-ц¡я в^чизняно' економки на прюритетне обслу-говування зовышнього попиту робить íí особливо залежною вщ перманентних св¡тових економн-них криз, а в умовах сировинно'' орюнтацм експорту та залежност в¡д високотехнолопчно-го ¡мпорту зумовлюе хрон¡чне негативне сальдо торгового балансу (рис. 2).
ta ta о сс
60
56
52
48
44
57,5 57;4
56,9
44,8
44,6
40
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
^^«Експортна квота 1мпортна квота
Рисунок 1. Динамша вщкритосп нацюнально! економши Укра!ни у 2005-2016 рр.
Укладено автором на ochobí даних джерел: [8]; [9]
У перюди 2005-2008 та 2009-2013 рр. в Укран фксуеться пос^йне зростання дефщиту торгового балансу (з 1,6 млрд. дол. США у 2005 р. до 14,7 млрд. у 2008 р. та з 6,4 млрд. дол. у 2010 р. до 13,6 млрд. у 2013 р.). Додатне сальдо торгового балансу останым часом спостер^ало-ся лише у кризов1 2014-2015 рр. (вщповщно 1,5 ¡ 1,6 млрд. дол. США), коли значна девальвацт нацюнально! грошовоТ одиниц стимулювала екс-порт та створювала менш сприятлив1 умови для ¡мпорту продукцм на внутр0ый ринок. Але в пост-кризовий перюд негативна динам¡ка в¡дновилася негативне сальдо у 2016 р. склало 2,5 млрд. дол. США, вщдзеркалюючи наявнють системних проблем надм^но вщкритоТ економ¡ки УкраТни. Таким чином, зовышы ринки для украТнського експорту поступово звужуються, тод¡ як внутр0ый ринок розширюеться для ¡ноземно! продукцм.
Серед базисних причин окресленого стану речей необхщно вид¡лити неефективну структуру в^чизняного експорту й ¡мпорту. Як свщчить св¡това практика, головною передумовою фор-мування конкурентоспроможно! експортно-орг ентовано! нацюнально'Т економ¡ки е ТТ як¡сна екс-портна диверсифкацт як за товарним, так ¡
за географ¡чним напрямом. Натом¡сть УкраТна успадкувала в¡д колишнього СРСР здеформо-вану структуру економ¡ки, основними елемента-ми яко! були енергоемний ¡ ресурсном¡сткий в^-ськово-промисловий комплекс та сумжы з ним галуз¡ (металурпйна, х¡м¡чна, важке машинобу-дування), а також АПК, який також потребував масштабних структурних змЫ. Унасл¡док недо-статнього реформування економ¡ки в перехщ-ний пер¡од зараз спостер¡га8ться концентрацт украТнського експорту на товарах з низьким р^-нем доданоТ вартостк УкраТнський експорт стае все менш диверсифкованим, а частка продукцм чорноТ металургм, м¡неральних продукт¡в, продукцм х^чноТ промисловост¡ ¡ продукт¡в рослинного походження визначае динам¡ку обсяг¡в загаль-ного експорту (табл. 1; рис. 3).
3 наведених у табл. 1 даних видно, що останым часом простежуеться тенденц¡я до скорочення у структ^ експорту частки недорогоцЫних метал¡в (з 41% у 2005 р. до 22,9% у 2016 р.), продукцм хг мнноТ галуз¡ (з 8,7 до 4,3% вщповщно) ¡ транспортних засоб¡в (з 4,8 до 1,5%). 0днак це компенсуеться зростанням частки продукцм рослинного похо-дження (з 4,9% до 22,3%), насамперед за рахунок
Рисунок 2. Динамша зовшшньо! торпвл1 УкраКни товарами у 1993-2016 рр.
Джерело: [11]
зернових, а також жир!в ! олм (з 1,7 до 10,9%). Тому зм!ни в структур! в!тчизняного експорту не при-звели до принципових зм!н в м!жнародн!й спец!ал!-зацм УкраТни, яка дос! носить сировинний характер. А великий обсяг експорту продукцм по зазначених товарних групах закроив у науков!й л!тератур! за галузями, що Тх виробляють, визначення «локомотива» украТ'нськоТ економ!ки - очевидно, при цьому маючи на уваз! отримання ними необхщних краТн! валютних ресурс!в [12, с. 6].
До основних причин, як! призводять до активного розвитку виробництва й експорту матер!а-лом!стких товар!в з низьким р!внем обробки та сировинноТ продукцм, належать:
- значна схильнють сектор!в, як! експлуатують природы ресурси для експортних ц!лей, до гене-
рування «негайних» прибутк!в за вщсутност! потреби в створены високотехнологнного виробництва й промислових цикл!в;
- зручн!сть у зд!йсненн! монопол!зацп зазначених сектор!в в умовах соц!альноТ нестаб!льнос-т! та ¡нституцюнально! слабкост! пол!тичного се-редовища;
- ресурсно-ор!ентований характер частки промислового ланцюга, залишеного УкраТн! з час!в СРСР, що позбавило його нових власни-к!в мотивацм до ¡нвестування в ¡нфраструктуру та автоматично визначило подальший вектор розвитку в!тчизняно! економки [13, с. 20].
М!жнародна практика показуе, що св!товий попит ! св!това ц!на на товари з низьким р!внем додано! вартост! мають тенденц!ю бути бтьш вола-
Таблиця 1. Динамша структури товарного експорту Украши у 2005-2015 рр., %
Товары групи 2005 2008 2011 2014 2015 2016
Жив1 тварини; продукти тваринного походження 2,1 1,2 1,4 1,9 2,2 2,1
Продукти рослинного походження 4,9 8,3 8,1 16,2 20,9 22,3
Жири та оли 1,7 2,9 5,0 7,1 8,7 10,9
Готов! харчов! продукти 3,8 3,8 4,3 5,7 6,5 6,7
МЫеральы продукти 13,7 10,5 15,0 11,3 8,1 7,5
Продукцт х1мнноТ та пов'язаних з нею галузей промисловост! 8,7 7,5 7,9 5,7 5,6 4,3
НедорогоцЫы метали та вироби з них 41,0 41,2 32,3 28,3 24,8 22,9
Машини й механнне обладнання 8,3 9,5 9,9 10,5 10,3 10,0
Транспорты засоби та шляхове обладнання 4,8 6,5 5,6 2,7 1,8 1,5
1нше 11,0 8,6 10,5 10,6 11,1 11,8
Джерело: [11]
2005
2016
□ 1нше
□ Транспорты засоби та шляхове обладнання
□ Жив1 тварини; продукти тваринного походження
□ Продукцт х1м1чноТ галуз1
□ Готов 1 харчов1 продукти
■ Мшеральы продукти
■ Жири та оли
■ Машини й механнне обладнання
■ Продукти рослинного походження
■ Недорогоц1нн1 метали та вироби з них
Рисунок 3. Пор1вняння структури украшського товарного експорту в 2005 та 2016 рр.
Джерело: [11]
тильними, н1ж нa тoвapи з виcoким plвнeм дoдaнoï вapтocтI. Toмy ^aí^, як1 змyшeнl пlдтpимyвaти збaлaнcoвaнIcть нaцIoнaльниx eкoнoмiк нa тaкlй нeнaдlйнlй ocнoвI, pизикyють мaти вeликl пpo-блeми в eкoнoмiцi пpи plзкиx змlнax y кoн'юнктypi cвIтoвoгo pинкy. Знaчний вплив кoн'юнктypи cвl-тoвoгo pинкy нa в1тчизняний eкcпopт пpoявля-8тьcя в тому, щo тeмпи йoгo пpиpocтy чи пaдlння зaзвичaй зaбeзпeчyютьcя нe cтlльки змlнaми в oбcягax фiзичниx пocтaвoк (тoбтo poзшиpeнням нaцIoнaльнoгo виpoбництвa, збlльшeнням пpo-дyктивнocтI пpaцl чи дивepcифiкaцieю eкcпopт-ниx пocтaвoк), ^льки цIнoвими Iндикaтopaми. Taк, в 2011 p. пocткpизoвий xapaктep eкoнoмIч-нoгo зpocтaння в Укpaïнl зacвlдчив змiцнeння пo-зиц1й вlтчизняниx виpoбникIв нa зoвнIшнIx pин-кax нa ocнoвi нacaмпepeд цIнoвoï кoнкypeнцií, a нe кoнкypeнтнoï бopoтьби тexнoлoгIй тa iннoвaцiй: зa цeй пepIoд цIнoвий чинник cфopмyвaв мaйжe 80% зaгaльнoгo oбcягy пpиpocтy eкcпopтy [14, с. 51]. 0чeвиднo, щo зa тaкиx yмoв здoбyтI Укpaï-нoю кoнкypeнтнI пepeвaги нa cвIтoвиx pинкax зa-лишaютьcя нecтlйкими й м1нливими, I цe cильнo зaгpoжy8 cтaбIльнocтI фyнкцIoнyвaння в1тчизня-нoï eкoнoмIки (тaбл. 2).
Як виднo з дaниx тaблицl 2, aмплiтyдa кoливaн-ня ц1н нa cиpoвиннI pecypcи е нaбaгaтo вищoю н1ж нa пpoдyкцIю пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi. У кpизo-вий пepIoд 2009 p. cepeдньocвiтoвi ц1ни нa куку-pyдзy yпaли нa 24,4%, пшeницю - нa 31,4%, cиpy нaфтy - нa 36,3%, зaлlзнy pyдy - нa 48,7%. В той œe чac cepeднl ц1ни пpoдyкцií пepepoбнoï пpoмиc-лoвocтI cкopoтилиcь лишe нa 5,6%. Taкa тeндeн-ц1я cпocтepIгaлacь I в 2014-2015 pp., a в 2013
p. ц1ни нa пepepoбнy пpoдyкцIю зpocтaли (3,6%) пpи пaдlннl ц1н нa пepeвaжнy бlльшlcть cиpoвин-ниx мaтeplaлlв (^м ц1н нa зaлlзнy pyдy, як1 виpoc-ли нa 5,3%). Зaлeжнicть в1д нacтlльки Icтoтниx ц1-нoвиx кoливaнь в yмoвax дocкoнaлoï кoнкypeнцíí нa cвIтoвиx pинкax cиpoвини oбyмoвлюe знaчний cтyпlнь нeкepoвaнocтI poзвиткoм нaцIoнaльнoï eкoнoмIки пpи пepeвaжaннl в eкcпopтi тага'!' ^po-виннoï пpoдyкцií, як чopнi мeтaли, зepнoвI культу-p^ мlнepaльнl пpoдyкти, жиpи тa oлií тoщo.
Для oбrpyнтyвaння зaзнaчeниx виcнoвкiв зд1й-cнимo пopIвняння динaмlки cepeднix ц1н нa o^o-вну пpoдyкцiю y^a^^ra^ eкcпopтy - чopнI мe-тaли - I динaмlки ВВП Укpaïни (pиc. 4).
Haвlть гpaфiчнoгo вIдoбpaжeння peзyльтaтlв дocить, щoб з yпeвнeнicтю cвlдчити пpo cтlйкий взaeмoзв'язoк м1ж кoливaнням в Укpaïнl ц1н нa ocнoвнy тoвapнy гpyпy в eкcпopтi I динaмIкoю в1-тчизнянoгo ВВП. Пpoтягoм 2006-2016 pp. вo-ни пoвнIcтю cпlвпaдaли зa винятгам 2012-2013 pp., кoли y cтpyктypi eкcпopтy пoчaлa pIзкo зpocтa-ти чacткa зepнoвиx пpoдyктIв. Вт1м, для peтeльнl-шoгo oбrpyнтyвaння, виклaдeниx нaми твepджeнь, вcтaнoвимo кopeляцIйний зв'язoк м1ж двoмa вe-личинaми, викopиcтoвyючи мeтoд ПIpcoнa:
Y,f=l{xi-x)(yi-y) _cov(x,y)
rxy =
№=l(xi-x)2 №=1Ы-у)2 ß
2s2 Sy
(1)
дe: X I у - вибipкoвi cepeднl xm i ym; s2x i s2 - вибipкoвi диcпepcií; r "e [-У1; 1].
xy
Poзpaxyнки зa фopмyлoю oдин дaли змoгy вcтaнoвити, щo кoeфIцl8нт кopeляцií м1ж динaмl-гаю eкcпopтниx ц1н нa чopнI мeтaли I динaмIкoю
Taблиця 2. Динaмiкa cвiтoвиx цiн нa cиpoвиннi мaтepiaли i гoтoву пpoдукцiю у 20082016 pp., %
Toвapнi групи 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Пpoдyкти xapчyвaння: 39,2 -8,5 7,4 17,8 -1,4 -7,4 -4,1 -14,8 -0,7
Kyкypyдзa 34,0 -24,4 13,2 50,1 2,6 -12,1 -22,2 -14,7 -2,7
П^^ниця 27,5 -31,4 3,3 35,1 -0,1 -1,9 -6,1 -23,1 -12,8
Цyкop 26,9 41,8 17,3 22,2 -17,1 -17,9 -3,9 -21,0 17,2
Pocлиннi жиpи тa oлiï 31,9 -28,4 22,7 27,2 -7,6 -12,6 -5,8 -19,8 6,8
Miнepaльнi pecypcи: 6,2 -30,3 41,3 14,7 -14,1 -5,1 -8,5 -22,0 -11,4
Зaлiзнa pyдa 26,8 -48,7 82,4 15,0 -23,4 5,3 -28,4 -42,4 -6,6
M№ -2,3 -26,3 47,0 17,1 -9,9 -7,8 -6,4 -19,8 -14,6
Aлюмiнiй -2,5 -35,3 30,5 10,4 -15,8 -8,6 1,1 -10,9 -7,2
Cиpa нaфтa 36,4 -36,3 28,0 31,4 1,0 -0,9 -7,5 -47,2 -23,6
Пpoдyкцiя пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi 4,9 -5,6 3,0 8,9 -1,7 3,6 -1,3 -9,8 -
Укладено автором на ochobí даних джерел: [15]; [16]
СС ф
а
ш
800 700 600
е-
а.
0 с и х
щ н
«о
X <
'5" 3
п и 500
1 §
§■ 5 400
А
300
200
100
180,0
107
347,5
40 20
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 ^^«Середньортна цша експорту чорних ллеталт ^^"ВВП Укра'ши
<
3 и
о с!
■X о.
4 Е
ш о.
X >
с т ш
Рисунок 4. Сшвв1дношення динамши середньор1чних цш вггчизняного експорту чорних метал1в та ВВП Украши
Укладено автором на основ1 даних джерел: [9]; [17]
ВВП УкраТни становить 0,881, що засвщчуе над-звичайно потужний зв'язок м1ж двома явищами. Однак сама по соб1 кореляцт ще не дае можли-вють стверджувати про наявнють причинно-на-слщкового зв'язку. Для того, щоб його встанови-ти розрахуемо на основ1 одержаного результату коефщюнт детермЫацп за формулою:
Я = г^у= (0,881)2 = 0,777 , (2)
Вщтак можна стверджувати, що протягом 2006-2016 рр. середньорны св1тов1 цЫи на експорт в^чизняних чорних металл на 77,7% визначали динамку ВВП УкраТни. Ус ¡нш1 фак-тори впливу (цЫи на ¡ншу експортну продукц¡ю, державна економнна пол¡тика, розвиток вну-тр0нього ринку та ¡нш¡ р¡зноман¡тн¡ екстерналм) визначали динам¡ку в¡тчизняного ВВП лише на 22,3%. Звщси можна зробити висновок про ви-значальну актуальнють державного регулюван-ня зовышньо'Т торг^ на формування подаль-ших перспектив розвитку економки УкраТни. Пр¡оритезац¡я зовышньоторговельноТ детермг нанти розвитку нацюнально'Т економки в УкраТн е нев¡д'8мною складовою подолання системних дисбаланс¡в у в^чизняый економ¡чн¡й систем¡ та виходу на сталу траекторш зростання. Ключо-вим напрямом пол^ики регулювання зовышньо'Т торг^ в УкраТн мае стати реструктуризацт ви-робничо-експортного потенц¡алу на засадах переходу вщ сировинноТ орюнтацм експорту до ¡н-
теграцм у мжнароды ринки продукцм з високим ступенем обробки та доданоТ вартостк
Для визначення стратеги реформування вг тчизняноТ системи державного регулювання зовышньо'Т торг¡вл¡ спершу встановимо орюн-тир розвитку украТнського зовышньоторговель-ного сектора, використавши модель ЭТАР. На сьогодн модель ЭТАР стала одним ¡з пров¡дних ¡нструмент¡в м¡жнародного анал¡зу в уск розви-нутих краТнах св^у. Використання ЭТАР дозво-ляе оцЫити насл¡дки зм¡н в умовах мжнародно'Т торг¡вл¡, беручи до уваги взаемопов'язанють ус¡х ринк¡в глобальноТ економ¡ки. Зокрема йдеться про вплив на ВВП, промислове виробництво, об-сяги торпвл^ ц¡ни, зайнятють, ¡нвестицп ¡ заоща-дження, державы закуывл^ перерозпод¡л ресур-с¡в мж секторами економ¡ки тощо.
ЭТАР широко використовують для чисельного анал^у наслщмв зм¡н у зовн¡шньоторговельн¡й пол¡тиц¡ багатьох краТн. Ця програма стала одним з¡ стандартних ¡нструмент¡в анал¡зу мжнародно'Т економнно'Т д¡яльност¡. Зокрема, ЭТАР дозволяе проводити оц¡нку насл¡дк¡в багатосторонн¡х (лг берал¡зац¡я в рамках СОТ) та двостороннк (укла-дання угод про втьну торг¡влю) зовышньоторго-вельних переговоры. Отже, використовуючись для пор¡вняльних статичних ¡ динам¡чних обчис-люваних моделей загальноТ р¡вноваги, база даних ЭТАР лежить в основ¡ сучасного економнно-
гo aнaлiзy питaнь глoбaльнoï пoлIтики, пoв'язaниx 1з тopгIвлeю, eнepгeтикoю, нaвкoлишнIм cepeд-oвищeм. CпIвpoбIтництвo в poзpoбцI глoбaльнoï бaзи дaниx дoзвoля8 дocлIдникaм зocepeджy-вaтиcя нa eкoнoмIцI, пoмIтнo пoлIпшyючи якють глoбaльнoгo eкoнoмIчнoгo aнaлlзy.
EкoнoмIкo-мaтeмaтичнe мoдeлювaння з ви-кopиcтaнням GTAP дaлo змoгy вcтaнoвити oпти-мaльнo мoжливy cтpyктypy y^a^^^re тoвapнo-гo eкcпopтy y cepeдньocтpoкoвoмy пepIoдI (pиc. 5).
Peзyльтaти мoдeлювaння зacвlдчyють, щo rap-динaльнa змlнa пIдxoдIв дo дepжaвнoгo peгyлю-вaння зoвнIшньoï тopгIвлI в Укpaïни мoжe пe-peлoмити нeгaтивнy cтpyктypy нaцIoнaльнoгo eкcпopтy yжe пpoтягoм нacтyпниx 5 poкIв. To-д1 ocнoвнoю пoзицl8ю eкcпopтy будуть мaши-ни й мexaнlчнe oблaднaння hac^a y 18,3%), щo дoзвoлить зaбeзпeчити дo пeвнoï мlpи cтaбlль-н1 нaдxoджeння eкcпopтнoï виpyчки y вiльнoкoн-вepтoвaнIй вaлютl. Зa пecимlcтичним cцeнapl-ем (пpoдoвжeння lcнyючиx тeндeнцlй poзвиткy зoвнIшньoï тopгIвлI тoвapaми I пocлyгaми) зa-гaльний oбcяг eкcпopтy з Укpaïни crapo™^-cя дo близью 32,5 млpд. дoл. C0A нa plк. Пpи
peaлIcтичнoмy cцeнapií (чacткoвe зaпpoвaджeн-ня lнcтpyмeнтlв poзвиткy зoвнIшньoï тopгIвлI, як1 будуть oпиcaнI нижчe) opl8нтиpoм нapoщeння в1-тчизняниx eкcпopтниx пocтaвoк y cepeдньocтpo-кoвoмy пepioдi мoжe cтaти oбcяг y 53,1 млpд. дoл. C0A, a пpи oптимIcтичнoмy cцeнapií в1н cяг-нe 72,0 млpд. дoл. C0A.
Teпep poзглянeмo пepeдoвI peгyлятopнI й 1н-cтитyцlйнl мexaнlзми дocягнeння пocтaвлeниx ц1-лeй, як1 фopмyвaли cцeнapнl yмoви мoдeлювaння в GTAP. 0cнoвними тaкими мexaнlзмaми, нa якиx зocepeджeнo yвaгy, е нacтyпнl:
• oбмeжeння eкcпopтy cиpoвиннoï пpoдyкцií з мeтoю зaбeзпeчeння ïï пepepoбки в тoвapи з ви-coким plвнeм дoдaнoï вapтocтi в мeжax нaцIo-нaльнoï eкoнoмiки;
• cтвopeння peгIoнaльниx lнтeгpaцlйниx уфу-пoвaнь тa yклaдaння yгoд пpo в1льну тopгIвлю з ocнoвними тopгoвeльними пapтнepaми Укpaïни з мeтoю пoлiпшeння yмoв дocтyпy вlтчизняниx тo-вapiв тa пocлyг нa IнoзeмнI pинки;
• yвeдeння в д1ю нoвIтньoï Угoди COT пpo cпpo-щeння пpoцeдyp тopгIвлI, пIдпиcaнoï нa IX M^ic-тepcькlй кoнфepeнцií CвIтoвoï opгaнiзaцií тopгIвлI;
Жив1 тварини; продукти тварииного походження; 2,0%
1нше; 8,4%
Мшеалы-ii продукти; 4,2%
TpaHcnopTHi засоби та шляхове обладнання; 6,5%
Жири та оли; 6,9%
продукц|я xímí4hoi
галузп 9,1%
Totobí xap40B¡ продукти; 9,7%
Машини й механнне обладнання; 18,3%
HefloporoqiHHi метали та вироби з них; 17,8%
Продукти рослинного походження; 17,1%
Pиcунoк 5. npomoç oптимaльнoï cтpуктуpи eкcпopту Укpaïни у cepeдньocтpoкoвoму пepioдi ça peзультaтaми мoдeлювaння
Джерело: розраховано автором.
• aктивiзaцiя дiяльнocтi в paмкax Угoди COT пpo дepжaвнi зaкyпiвлi.
Ocкiльки eфeктивнa iнтeгpaцiя дo зoвнiш-нix pинкiв тoвapiв i пocлyг пepeдбaчa8 cтвopeн-ня мaкcимaльнo cпpиятливиx yмoв для виxoдy нa зoвнiшнi pинки нaцioнaльниx тoвapiв з виcoкoю дoдaнoю вapтicтю, тo в yмoвax cиpoвиннo-opi-eнтoвaнoï eкoнoмiки цe oбyмoвлю8 нeoбxiднicть peгyлювaння eкcпopтy cиpoвини. Biдтaк пoдo-лaння cиpoвиннoï cпeцiaлiзaцiï нa мiжнapoд-ниx pинкax, y тoмy чиcлi зa дoпoмoгoю пocилeн-ня тopгoвeльнoгo пpoтeкцioнiзмy, е зacaдничoю мeтoю. Ha ïï дocягнeння пoвиннo opi8нтyвaтиcя вдocкoнaлeння зoвнiшньoтopгoвeльнoï пoлiти-ки вcix ^afc св^у, щo вiдcтaють в eкoнoмiчнoмy poзвиткy, y тoмy чиcлi Укpaïни. A^e для дepжaви вигiднiшe cтимyлювaти eкcпopт гoтoвoï пpoдyк-ц1Т, cтвopюючи чи пpинaймнi збepiгaючи poбoчi мicця й дoдaнy вapтicть в нaцioнaльнiй eкoнoмi-цi, нiж бути cиpoвиннoю бaзoю для бiльш poзви-нeниx eкoнoмiк. В y^a'^^^ пpaктицi oбмeжeн-ня eкcпopтy cиpoвиннoï пpoдyкцiï вpeгyльoвaнo зoбoв'язaннями в paмax COT щoдo мoжливocтi зacтocyвaння eкcпopтниx мит нa oкpeмi тoвapнi пoзицiï, зoкpeмa бpyxт чopниx тa кoльopoвиx мe-тaлi, нaciння coняшникy, шкipcиpoвинa тoщo, a тaкoж тимчacoвим мopaтopi8м eкcпopтy нeoбpo-блeнoï дepeвини, щo зaгaлoм пoзитивнo впливae нa вiдбyдoвy й пoдaльший poзвитoк пepepoбнoï пpoмиcлoвocтi ^a'^, a тaкoж нa ïf пoзицiï в лaн-цюгax дoдaнoï вapтocтi.
Шляxoм yклaдaння yгoд пpo вiльнy тopгiвлю пepeдбaчaeтьcя cтвopeння cпpиятливиx пepe-дyмoв для збiльшeння зaгaльнoгo тoвapooбiгy тa poзшиpeння гeoгpaфiï й нoмeнклaтypи нaцio-нaльнoгo eкcпopтy, a тaкoж зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй в eкoнoмiкy ^a'^, зoкpeмa в кoмep-цiйнo-виpoбничy дiяльнicть мaлoгo тa cepeд-ньoгo бiзнecy. З oглядy нa oбмeжeнi мoжливocтi внyтpiшньoï пiдтpимки вiтчизнянoгo тoвapoви-poбникa тa низький piвeнь тapифнoгo зaxиcтy Укpaïни (cepeдньoapифмeтичнa cтaвкa ввiзнoгo митa Укpaïни cтaнoвить 4,5%, зoкpeмa 9,2% нa ciльcькoгocпoдapcькi тoвapи тa 3,7% - нa пpo-миcлoвi), a тaкoж з мeтoю кoмпeнcaцiï пoтeн-цiйниx pизикiв y peзyльтaтi лiбepaлiзaцiï TOp^-лi з oкpeмими кpaïнaми св^у, пepeгoвopи щoдo yклaдaння yгoд пpo вiльнy тopгiвлю cлiд cyпpoвo-джyвaти дoдaткoвими iнвecтицiйними yгoдaми тa пpoeктaми тexнiчнoï дoпoмoги.
Cпpoщeння пpoцeдyp тopгiвлi являе coбoю cтaндapтизaцiю, гapмoнiзaцiю й aвтoмaтизaцiю тopгoвиx пpoцeдyp i пoтoкiв iнфopмaцiï, нeoбxiд-ниx для pyxy тoвapiв вiд пpoдaвця дo пoкyпця тa для здiйcнeння oплaти зa цeй тoвap. Boнo мa8 нa мeтi змeншeння тpaнзaкцiйниx витpaт y м^ нapoднoмy pyci тoвapiв i пocлyг. Зaвиcoкi тpaн-зaкцiйнi витpaти в мiжнapoднiй тopгiвлi внacлiдoк нeeфeктивнoï poбoти митниx opгaнiв, нaдмip-нoï бюpoкpaтизaцiï пpoцeдypи митнoгo oчищeн-ня тoвapiв, зaтpимoк y пocтaвкax пpoдyкцiï зa-кopдoн чи знaчнoï кopyпцiйнoï cклaдoвoï в poбoтi вiдпoвiдниx opгaнiв викoнaвчoï влaди пpизвoдять дo бeзпoвopoтниx втpaт для нaцioнaльниx eкo-нoмiк, змeншyючи дoxoди тa мiжнapoднy ганку-peнтocпpoмoжнicть бiзнecy й ypeштi збтьшуючи витpaти кiнцeвиx cпoживaчiв. Haйвaжливiшoгo знaчeння cпpoщeння пpoцeдyp тopгiвлi нaбyвa8 для суб'ек^в гocпoдapcькoï дiяльнocтi, зaлyчe-ниx y глoбaльнi лaнцюги дoдaнoï вapтocтi, ocкiль-ки cпociб ïxньoï opгaнiзaцiï пepeдбaчa8 мульти-плiкaтивнe нaкoпичeння тpaнзaкцiйниx витpaт yздoвж лaнцюгa пocтaвoк [18].
Ùo cтocy8тьcя Угoди COT пpo дepжaвнi зaкy-пiвлi, тo вoнa cтвopюe пpaвoвi ocнoви для pe^-лювaння дepжaвниx кoнтpaктiв, щo, зa eкcпepт-ними oцiнкaми, cтaнoвить бiльшe 15% ВВП y бaгaтьox кpaïнax-члeнax цieï Угoди. Угoдa нa-дa8 шиpoкi мoжливocтi дocтyпy дo pинкy, зaгaль-нa щopiчнa вapтicть якoгo oцiнюeтьcя в 1,7 тpлн. дoл. C0A [19]. Meтa У^ди - зaбeзпeчити мaк-cимaльнy ви^ду вiд лiбepaлiзaцiï дepжaвниx зa-кyпiвeль шляxoм нaдaння дoзвoлy iнoзeмним пocтaчaльникaм бpaти yчacть y тeндepниx зaкy-пiвляx i зaбeзпeчeння зapyбiжним зaявкaм peжи-му нe мeнш cпpиятливoгo, нiж тoй, який зacтoco-вуеться дo зaявoк з бyдь-якoï ^mol кpaïни, y тoмy чиcлi влacнoï. Члeнcтвo в Угoдi COT пpo дepжaв-нi зaкyпiвлi тaкoж cпpияe poзвиткy пpoдyктивнoï кoнкypeнцiï тa дoтpимaнню нaлeжниx нopм opгa-нiзaцiï дepжaвниx зaкyпiвeль, щo е нaдзвичaйнo aктyaльним y зв'язку з виcoким piвнeм пoшиpe-нocтi кopyпцiйниx пpaвoпopyшeнь y дaнiй cфepi нaвiть cepeд poзвинeниx кpaïн cвiтy.
Пpoтe cтвopюючи пoтyжний iмпyльc для aк-тивiзaцiï eкoнoмiчнoгo зpocтaння шляxoм poз-шиpeння cфepи зaлyчeння cyб'8ктiв ЗEД дo свг тoвoгo гocпoдapcтвa, зaзнaчeнi iнcтpyмeнти вoднoчac пepeдбaчaють двocтopoннiй xapaктep лiбepaлiзaцiï тopгoвeльнo-eкoнoмiчниx вiднo-
сини, що спричиняе й низку виклиюв для нацю-нальноТ економки УкраТни, пов'язаних з р^нем IT м1жнародноТ конкурентоспроможноси а також роллю, яку виконуе в^чизняний господарський комплекс краТни в м1жнародному подЫ працк Це зумовлюе необхщнють використання регу-люючих захода для забезпечення балансування торговельно-економнних вщносин, щоб захис-тити нацюнальы ¡нтереси в процес залучення вг тчизняноТ господарськоТ системи до глобального торговельного простору. Серед ¡нструментю, як нараз¡ залишаються в розпорядженн¡ держа-ви, найперспективн¡шим з погляду ефективност застосування й в¡дпов¡дност¡ нормам СОТ зали-шаеться використання групи ¡нструментю торговельного захисту (trade remedies), спрямованих на усунення дискримЫацм в торг^ й негатив-них наслщмв значних непередбачуваних зм¡н у динамц зовышньоТ торг¡вл¡ (антидемп¡нгових, компенсац¡йних та спец^льних заход¡в).
Основними структур-ними елементами такоТ бази повинн¡ слугувати: нотифка^йний центр з питань зовышньоТ торпвл^ експортно-кредитне агентство, мережа торгових представництв за кордоном, комтет з¡ спрощення процедур торпв-л¡, GPA-оф¡с, торгов¡ доми, с¡льськогосподарськ¡ обслуговуюч¡ кооперативи (рис. 6).
Удосконалення ¡нформа^йноТ пол¡тики з боку уряду УкраТни у сфер¡ зовышньоторговельноТ дг яльност¡ потребуе оптим^ацм роботи в¡дд¡лу об-робки запита, нотиф¡кац¡й та ¡нформац¡йного
забезпечення, що перебувае в п¡дпорядкуванн¡ МЕРТ, зокрема його реоргаызацм в единий но-тиф¡кац¡йний центр [20]. Створення в УкраТн такого центру дозволить Тй посилити дотримання принципу прозороси який полягае в можпивост¡ залучення в^чизняних експерт¡в до обговорення питань подальшого розвитку мжнародноТ тор-пвл^ розширення доступу товар¡в на св¡тов¡ ринки, активного застосування мехаызмю СОТ для реал^ацп торговельних ¡нтереси нац¡ональних виробник¡в, формування та презентацш пози-цм краТни з цих питань. Адже система прозорос-т СОТ надае змогу зац¡кавленим виробникам та експортерам ознайомлюватися з найактуальнг шою ¡нформац¡eю про зм¡ни в законодавств¡ ¡н-ших краТн-члеыв СОТ, що дозволяе оперативно реагувати на нов¡ виклики чи можпивост¡, як вщ-криваються п¡сля таких змЫ.
Особливо важливим для актив^ацм виходу вг тчизняного б¡знесу на мжнароды ринки е створення експортно-кредитного агентства (ЕКА) [21, с. 99]. Державний «Укрекс¡мбанк», засно-ваний спец^льно для стимулювання в^чизняно-го експорту, нараз¡ практично не виконуе свого прямого призначення. Зважаючи на вщсутнють належних механ¡зм¡в державноТ п¡дтримки стра-хування та ф¡нансування експорту в УкраТ'ы, вг тчизнян¡ п¡дприeмства-експортери працюють в умовах нер^ноправноТ конкурентно'!' бороть-би на м¡жнародних ринках товара ¡ послуг. Проте альтернативи створення ЕКА не ¡снуе: будь-як¡
Рисунок Б. Формування ¡нституцшного середовища розвитку зовшшньо'| Toprieni УкраКни
Джерело: впасна розробка автора.
доступы ф1нансов1 ¡нструменти (гарантм, доку-ментары та резервы акредитиви та ¡н.) мають недол¡ки пор¡вняно з ф¡нанcуванням, забезпе-ченим ЕКА, яке cпец¡ально призначене для ц¡лей торгового ф¡нанcування.
Розвиток мереж^ торгових представництв УкраТни закордоном (ТП) мае бути заснований насамперед на профес¡онал¡зм¡ кадрового складу та наявност економ¡чно обГрунтованоТ стратеги дтльност кожного окремого ТП. Свтовий до-св¡д переконливо свщчить, що саме через торгов¡ представництва ефективно вир0уеться широке коло питань двостороннього торговельно-еко-ном¡чного сп¡вроб¡тництва. В УкраТы 2014 року було започатковано якюно нов¡ реформи що-до створення ТП. Зокрема введено нову посаду - заступник МУстра економнного розвитку й торг¡вл¡ УкраТни - торговий представник. Також було оптимыовано структуру профтьних департаменты М¡некономрозвитку. Нараз¡ в уряд¡ до-сягнуто згоди щодо в¡дкриття певноТ к¡лькост¡ ТП у найб¡льш важливих краТнах св¡ту [22, с. 148]. Серед нових ТП особливу увагу слщ привернути представництвам при СОТ (м. Женева) та бвро-комюп (м. Брюссель), а також Вашингтону Пек¡н¡, Анкар¡ тощо. На сьогоды це мають бути найб¡льш змютовы й фахов¡ представництва, оск¡льки саме вщ оперативност¡ та ефективност взаемодм з ними переважно залежить успк реал^ацм зо-вышньоторговельноТ пол^ики УкраТни.
Створення Нац¡онального ком¡тету з¡ спрощен-ня процедур торг¡вл¡ передбачене Угодою СОТ про спрощення процедур торг^ з метою забезпе-чення ¡нституц^ноТ основи ТТ ¡мплементацм на нацг ональному р¡вн¡ в¡дпов¡дно до взятих зобов'язань. Аналопчним мае бути значення GPA-офюу сто-совно Угоди СОТ про державы закупылк
Торгов¡ доми (ТД) виступають ще одним ¡з най-б¡льш ефективних ¡нструменты налагодження ко-мункацм м¡ж б^несом та державою. У питаннях виходу на свп^ ринки, на нашу думку, нараз¡ по-винн¡ вргравати основну роль торгов¡ доми. Таку роль вони врграють у транскордоный торг¡вл¡ ба-гатьох краТн св^у, адже Тхы розвинен¡ мереж¡ роз-глядаються як важливий елемент пол^ики дивер-сифкацм нац¡онального несировинного експорту. Важпивють функц¡онування торгових дом¡в поля-гае у виконанн¡ ними подв^ноТ рол¡ в просуванн¡ експорту: з одного боку, вони являють собою спы-товариства, як об'еднують професюналы у сфер¡
мжнародноТ торг¡вл¡ для допомоги бынесу, а з ¡н-шого - виступають у рол¡ посередника м¡ж вла-дою та б^несом ¡з питань п¡дтримки зовышньое-кономнноТ д¡яльност¡ [23, с. 108].
Необхщысть поширення практики функцюну-вання стьськогосподарських обслуговуючих ко-оператив¡в (СОК) зумовлена тим, що без сутте-воТ фыансовоТ та оргаызац^ноТ пщтримки з боку уряду орган¡зовувати значы експортн¡ поставки можуть лише агрохолдинги [24, с. 41]. А особист селянськ¡ та фермерськ господарства не-спроможн¡ забезпечувати для себе пос^йно д¡юч¡ канали реал^ацм своеТ продукцм нав¡ть на внутр0ньому ринку, не кажучи вже про доступ до торговельноТ ¡нфраструктури й забезпечення сертифкацп своеТ продукцм для поставок на зо-вн¡шн¡ ринки. Бтьше того, особист¡ селянськ¡ й фермерськ господарства та ф¡зичн¡ особи сть-госпвиробники об'ективно нездатн¡ самос^йно адаптуватися до правил ¡ норм СОТ, кон'юнктури свтового аграрного ринку у виробниф^ високоя-кюноТ харчовоТ продукцм. 1Т залучення в мжнароды товарн¡ потоки потребуе створення й поширення в УкраТы СОК. Це уможливить розбудову вщповщноТ ¡нфраструктури для формування крупних партй продовольчих товары на експорт, забезпечення контролю над ланцюгами поставки, а також сер-тифкацш продукцм для поставки за кордон.
Формування ¡нституц^ного потенц¡алу активг зацм зовышньоторговельноТ д¡яльност¡ в УкраТы потребуе зд¡йснення п¡дготовки, переп¡дготовки та пщвищення квал^кацм в¡дпов¡дних профе-Зйних кадр¡в. До зм¡сту окресленоТ дтльнос-т¡ сл¡д в¡днести: п¡двищення рыня поЫформо-ваност¡ щодо сучасних ¡нтеграц^них процес¡в у св¡товому господарств¡; визначення рол¡ та мю-ця держави у формуваны та реал^ацм зовыш-ньоекономнноТ пол¡тики; розвиток державно-приватного партнерства; набуття нових знань та вмыь щодо забезпечення ефективноТ спыпрац з ¡ноземними контрагентами; оновлення й розвиток навичок щодо економнного аналыу, моде-лювання та прогнозування в м^народних тор-говельно-економ¡чних вщносинах. Прикладом таких фах¡вц¡в можуть слугувати комерфйы ата-ше в робот торгових представництв.
Висновки
На сьогодышы перед в¡тчизняним урядом го-стро постае завдання щодо забезпечення ак-
тивноТ пщтримки та створення максимально сприятливих умов для реал^ацм в^чизняного експортного потенфалу з метою подолання кри-зових явищ зовышнього сектора економки УкраТни. Вщтак, актуальност набувае визначен-ня оптимально'!' рол1 держави та найбтьш ефек-тивних мехаызм^ и регуляторно! пол^ики у сфер1 зовышньо''' торпвл^ як сприятимуть активый ¡н-теграцм в^чизняно''' економ¡ки у глобальне еко-ном¡чне середовище на як¡сно новому рщнг
У визначенн¡ рол¡ держави в зовышньоторго-вельн¡й пол¡тиц¡ на сучасному етап пров¡дне мю-це посщае ТТ ефективна взаeмод¡я з б^несом. Б^-нес, зокрема малий та середый, в умовах сучасно!' ринково!' економ¡ки е одним з основних джерел розвитку економ¡ки. Його ефективне функцю-нування залежить вщ багатьох умов, серед яких найважлив0ими е форми ¡ методи взаемодм з державою. Встановлення стратег¡чного альянсу мж державою ¡ б¡знесом вщкрие нов¡ можпивост¡ для розвитку в^чизняно''' економ¡ки в систем¡ гло-бальних ланцюпв додано''' вартост¡. Вт¡м, результативна ствпраця держави та б^несу можлива лише за умови визначення сптьно'[ мети ¡ за-вдань, способа та метод¡в активно''' дтльност з забезпечення високих темп¡в розвитку виробни-чо-експортного потенц¡алу економ¡ки Укра'ни.
Список використаних джерел
1. Бураковський 1.В. Глобальна ф¡нансова криза: уроки для свггу та УкраТни / I.В.Бураковський, O.В.Плотн¡ков. - X.: Фолю, 2009. - 302 с.
2. Гальчинський A.C. ГЛбералЬм: уроки для УкраУ-ни: наук.-попул. есе / А.С.Гальчинський. - К.: Гибщь, 2011. - 288 с.
3. Гук'яненко Д.Г. Глобальна економ¡чна ¡нтеграцт: монограф¡я / Д.Г.Гук'яненко; ДВНЗ «Ки'в. нац. екон. ун-т ¡м. В. Гетьмана». - К.: Нац¡ональний пщручник, 2008. - 219 с.
4. Макогон Ю.В. Tрансформац¡я св¡тового фондового ринку: св¡тов¡ тенденцп та виклики для УкраТни: моно-графт / Ю.В.Макогон, Н.O.Будар¡на, А.О.Прокопенко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк: ДонНУ, 2012. - 271 с.
5. Онищенко В.П. ПбералЬацт та ефективнють торговельно' пол¡тики / В. П. Онищенко, О. А. Гащиць-кий // Зовышня торг¡вля: економ¡ка, фЫанси, право. - 2014. - № 1. - С. 5-13.
6. Мазарак A.A. Регуляторна пол¡тика у сфе-р¡ зовн¡шньоТ торг¡вл¡: монографт / A.A.Мазарак¡, Т.М.Мельник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 469 с.
7. Exports of goods and services (% of GDP) / World Bank [Electronic resource] - Mode of access: http://data.worldbank.org/indicator/NE.EXP.GNFS. ZS?view=chart.
8. Динамка платяного балансу УкраТни: аналггич-на форма представлення (вщповщно до КПБ6) / НацЬ ональний банк УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?showHidden=1&art_id=65613&cat_ id=44446.
9. Валовий внутршнм продукт УкраТни / ФЫансо-вий портал «МЫфЫ» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/index/gdp.
10. Global Competitiveness Report 2011-2012 / World Economic Forum. - Geneva: WEF, 2011. - 527 p.
11. Товарна структура зовышньоТ торпвл1 УкраТни / Офщйний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua.
12. Бардзтовський В.П. УкраТна на свгговому ринку: проблеми та перспективи в контекст свтовоТ кри-зи / В.П. Бардзтовський // Держава та репони. Серт: Економка та пщприемництво. - 2011. - №4. - С. 5-8.
13. Тньова економка: макроекономмна тео-р1я та фюкалы-ii наслщки для УкраТни: монографт / А.М.Вдовиченко, А.1.3убрицький, О.М.Рубцов; за заг. ред. Д.М. Серебрянського. - К.: Алерта, 2014. - 202 с.
14. Про внутршне та зовышне становище УкраТни у 2012 роц щормне послання Президента УкраТни до Верховно!' Ради УкраТни. - К.: Н1СД, 2012. - 256 с.
15. Trade and Development Report 2014: Global governance and policy space for development / UNCTAD [Electronic resource] - Mode of access: http://unctad. org/en/PublicationsLibrary/tdr2014_en.pdf.
16. Trade and Development Report 2016: Structural transformation for inclusive and sustained growth / UNCTAD [Electronic resource] - Mode of access: http:// unctad.org/en/PublicationsLibrary/tdr2016_en.pdf.
17. ЕкспортЧмпорт окремих видю товара за кра-Тнами св1ту / Офщйний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
18. Measuring the Impact of Trade Facilitation Reform: World Bank Group Methodologies and Indicators [Electronic Resource] - Mode of access: http://idbdocs.iadb.org/wsdocs/getdocument. aspx?docnum=39534720.
19. Приеднання УкраТни до Угоди СОТ про держав-н закупи надасть можливють украТнським пщпри-емцям брати учать у заруб1жних тендерах / Сдиний веб-портал органа виконавчоТ влади УкраТни [Елек-
TpoHHMM pecypc], - PexiiM flociyny: http://www.kmu. gov.ua/control/publish/articie9art_id =248215517.
20. WTO Notifications' Search [Electronic Resource] - Mode of access: https://docs.wto.org/dol2fe/ Pages/FE_Search/FE_S_S003.aspx.
21. 0onoi/iKo A.C. CipaxoBaHi/ie 3KcnopTHbix Kpe-fli/iTOB KaK iHCTpyMeHT rocyflapcTBeHHo! noflflepxKii 3KcnopTHoi flemenbHoc™ b YKpaiHe / a.c.0ohomko // CoBpeMeHHan 3KoHoMiKa: npo6neMbi, TeHfleHöi/in, nepcneKTMBH. - 2013. - №8. - C. 96-103.
22. nicbManeHKo fl.M. flocBifl flepxaBHoro perynro-BaHHn 3oBHirnHix eKoHoMiHHix BiflHociiH y Kpa'iHax i3 po3-BiHyToro p/HKoBoro eKoHoMiKoro / l.M. flicbManeHKo
// Teopin i npaKT/Ka flepxaBHoro ynpaBniHHn. - 2007. - № 1(16). - C. 138-154.
23. OpaHöy3oB B.B. ToproBbie floMa i cneöianM3ipoBaHHue ToproBbie KoMnaHii b Mipo-boii KoMMepnecKo! npaKT/Ke / B.B. OpaHöy3oB, M.K. flpo6Hi/ma, A.B. KoHKapeB i flp. // BronneTeHb i/iho-cTpaHHo! KoMMepnecKo! iH^opMaöii. - 2015. -№2. - C. 98-116.
24. KopiHeöb P.ß. iH^opMaqiiHe 3a6e3neneHHn cinb-cbKorocnoflapcbKi/ix o6cnyroByronix KoonepaTiBiB: no-ci6H/K flnn Tix, xto xone po3BMBan cinbcbKorocnoflapcbKi o6cnyroByroni KoonepaTiBi / P.ß.KopiHeqb, M.ii.ManiK, ß.ß.Pi6aK Ta iH. - K.: EflenbBeic, 2015. - 128 c.
