CC BY
19
мехаызм, процес прийняття р1шень та процедури, правила застосування ¡нструментв монетарноУ полггики [6].
Загалом, в¡д проведення узгодженоУ та виваженоУ монетарноУ пол¡тики залежить проведення в краУы ринкових реформ та структурних зрушень. Хоча тенденц¡í украУнськоУ економ¡ки останн¡м часом мають негативну динам¡ку, вод-ночас вщновлення економ¡чного зростання можливе ттьки в умовах макроеконом¡чноí стаб¡льност¡ та вщповщних по-казник¡в монетарноУ сфери. У цьому зв'язку зростае роль проведення грамотноУ монетарноУ пол¡тики у збережены по-зитивних тенденц¡й та створення передумов для подальшо-го економнного розвитку, напрямами якоУ мають бути таю:
- з боку кредитування реального сектору економки -зниження процентних ставок, впровадження птьгового кредитування ¡нвестицмних проекта через довгострокове рефЫансування Нац¡онального банку УкраУни та держав-них гарант¡й, встановлення вщповщного в¡дсоткового рю-ня для кредита у пр¡оритетн¡ напрями економ¡чноí дтль-ност¡, пр¡оритетне ф¡нансування ¡нвестиц¡йних проекта у пров¡дн¡ галуз¡ економ¡ки, пщтримка ¡нвестиц¡йного кредитування, функц¡онування системи фшансових ¡нститут¡в розвитку, кредитна пщтримка реального сектора економН ки ¡з залученням ф¡нансових ресурс¡в м¡жнародних фЫан-сових орган¡зац¡й;
- з боку формування макроекономнноУ стаб¡льност¡ -здмснення виваженоУ тарифноУ пол¡тики, стимулювання ви-д¡в економнноУ д¡яльност¡, пов'язаних з ¡мпортозамщенням, запоб¡гання р¡зк¡й девальваци гривы, оприлюднення серед-ньострокового плану дм у сфер¡ валютноУ пол¡тики, стимулювання конкуренци, зниження доларизацп грошового об^ ¡з зб¡льшенням частки безготюкових розрахунк¡в, посилення пруденц¡йного нагляду за розвитком фЫансового сектора;
- з боку банювського сектору - зниження частки простро-чених актив¡в, пщвищення катталЬацп банк¡вськоí системи, зб¡льшення частки державних фЫансових установ ¡ оргаы-зац¡й у ф¡нансуванн¡ пр¡оритетних цтей економ¡чного розвитку, зниження рюня дисбаланс¡в банк¡вських актив¡в ¡ па-сив¡в, вдосконалення системи гарантування вкладв.
Висновки
Стратег¡я монетарноУ пол¡тики визначаеться поточною стад¡eю розвитку в¡тчизняноí економки та загальноеко-
ном¡чними ц¡лями, яю необх¡дно досягти у перспектив¡. Для досягнення реального зростання, зниження ¡нфляцп та в результат в¡дновлювального економнного розвитку необхщно, вибираючи стратег¡ю монетарноУ пол^ики, ви-ходити ¡з ГУ Ясного зв'язку ¡з загальноеконом¡чною стратегию та промисловою ¡ ¡нвестицмною пол¡тикою. Важли-вим фактором результативной монетарноУ стратег¡í мае стати реформа банювськоУ системи, нац¡лена на створення ефективного фЫансового посередництва. Водно-час банки необх¡дно стимулювати кредитувати прюритет-н¡ галуз¡ промисловост¡, нав^ь якщо вони демонструють у поточний момент низьку рентабельысть. Для цього за-вдання необх¡дно буде не ттьки знизити ставку рефЫан-сування, а й забезпечити проценты стввщношення для реальноУ складовоУ економ¡ки.
Основы кроки у створены стратегнного документу монетарноУ пол^ики вже зроблено. Водночас необхщно при-йняти ршення щодо розширення повноважень у контрол¡ за монетарними ризиками у процес регулювання, переда-ти функц¡í прогнозування цЫових ор¡eнтир¡в банку та роз-робити окремий документ монетарноУ стратеги, що стало би позитивним сигналом для ринку та пщвищило д^вють монетарноУ пол™ки.
Список використаних джерел
1. Гриценко А.А., Кричевська Т.О. Середньострокова монетарна стратега: зарубшний досвщ та основы засади формування в УкраТн1 / 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2006. - 144 с.
2. Лагу™ В., Кричевська Т. Монетарна политика в трансформацией економщ: дов1ра, стратега, мехаызми реал1зацГУ: Монограф1я. -К.: КиУв. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 269 с.
3. Моисеев С. Денежно-кредитна политика: теория и практика. Учебное пособие. - М., Московская финансово-промышленная академия, 2011. - 784 с.
4. Monetary policy strategy: lessons from the crisis / Frederic S. Mishkin / NBER working paper. - 2011. - №16755. February. - P. 62.
5. Савченко А. Макроекономка: Пщручник. - К.: КНЕУ, 2005. -441 с.
6. Сомик А., Мщенко В., Шумило I. Базов1 транспарентн докумен-ти грошово-кредитноУ политики: европейський досвщ i перспективи впровадження в УкраМ - Вюник Нацюнального банку УкраУни, №2 (168) лютий 2010. - С. 3-9.
УДК 339.544
ел. IBAHOB,
Укранський державний университет фманав i м1жнародно'1 торпвп
Основы напрями адаптацм зовшшньоторговельно! полггики Украши до сучасних умов функцюнування глобального торговельного середовища
Стаття присвячена aHani3y заходв i3 вдосконапення втчизняноi зовншньоторговепьно! поптики держави за кпючо-вими напрямами реформування, серед яких структурний, фiнaнсoвий, ннова^йний, нститу^йний, iнтеrpaцiйний та н-вестии/йний. Встановпено попчну посл1довн'ють та механ'!зми взаемодИ' нструменлв зовн'имньоторговепьноi поптики за визначеними напрямами. За кожним напрямом диферен^йовано експортну та iмпopтнy скпадову вдосконапення зовн'имньоторговепьно'! поптики.
Кпючов! слова: реформування, iннoвaцií, модерн '1за^я, тбера^за^я, Свiтoвa opraнiзaцiя торпвп [СОТ].
52 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (175)/2015
© ел. IBAHOB, 2015
Е.И. ИВАНОВ,
Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Основные направления адаптации внешнеторговой политики Украины к современным условиям функционирования глобальной
торговой среды
Статья посвящена анализу средств по совершенствованию отечественной внешнеторговой политики государства по ключевым направлениям реформирования, среди которых структурное, финансовое, инновационное, институциональное, интеграционное и инвестиционное. Установлена логическая последовательность и механизмы взаимодействия инструментов внешнеторговой политики по определенным направлениям. По каждому направлению дифференцирована экспортная и импортная составляющая совершенствования внешнеторговой политики.
Ключевые слова: реформирование, инновации, модернизация, либерализация, Всемирная торговая организация [ВТО].
Ye. IVANOV,
Ukrainian State University of Finance and International Trade
Main areas of Ukrainian foreign trade policy adaptation to modern conditions of global trade environment
The paper analyzes measures of national foreign policy improvement by key areas of reformation, including structural, financial, innovational, institutional, integration and investment areas. A logical sequence and mechanisms of the foreign trade policy tools interaction are identified. Each area is differentiated by export and import component of foreign trade policy improvement.
Keywords: reforming, innovation, modernization, liberalization, the World Trade Organization [WTO].
Постановка проблеми. За роки членства в С0Т Укра'У не вдалося сформувати виважену зовншньоторговельну полЬ тику, здатну ефективно забезпечувати нацюнальы економн-н ¡нтереси та вщповщати стратепчним контурам поступаль-ного розвитку вггчизняноУ економки. Лишившись значно'' частини ¡нструментар^ торговельного захисту вггчизняних виробниюв та не маючи змоги застосовувати ефективн про-текцюнютсью методи через низький рвень розвитку економЬ ки та ¡нституцмного середовища, Укра'на здмснюе низку не-достатньо системно узгоджених кроюв у формуванн режиму зовншньо' торпвл^ що спричиняе здебтьшого втрату кон-курентоспроможност нацюнальноУ економки та попршен-ня и мжнародного ¡м¡джу. У зв'язку з цим виникае нагальна необх¡дн¡сть визначення прюритетв зовн¡шньоторговельноí пол¡тики щодо базисних напрямв застосування мжнародно-визнаних норм ¡ механ¡зм¡в реалваци нац¡ональних ¡нтерес¡в Укра'ни на св¡товому ринку товар¡в та послуг.
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблеми. ДослЬ дженню мехаызмв вдосконалення зовн¡шньоторговельноí пол¡тики Укра'ни присвячено низку наукових праць провщ-них вггчизняних вчених-економютв, зокрема А.А. Мазарак [1], Т.М. Мельник [2], В.Г. Андр¡йчука [3], Н.М. Грущинсько' [4] та ¡н. Публ¡кац¡í зазначених науковцю м¡стять низку по-ложень щодо визначення ключових причин ¡ наслщюв низь-ко'' ефективност¡ сучасно' регуляторно' пол¡тики Укра'ни у сфер¡ зовншньо'' торг¡вл¡, а також визначають базов¡ прин-ципи дотримання яких сприятиме збтьшенню ефективнос-т¡ в^чизняно'' зовышньоторговельно' пол¡тики. 0днак сучас-н¡ виклики розвитку глобального торговельного середовища обумовлюють необхщнють формування системного тдходу до аналву шлях¡в ¡ напрям¡в вдосконалення зовншньотор-говельно'' пол¡тики Укра'ни.
Мета статт полягае у визначенн¡ основних напрямю та в¡дпов¡дних 'м заходю з¡ зб¡льшення ефективност¡ зовн0-ньоторговельно'' пол¡тики Укра'ни шляхом належно'' и адап-таци до сучасних умов функцюнування глобального торговельного середовища.
Виклад основного материалу. З метою ефективного функцюнування в умовах глобал^ованого св^у Укра'на повинна сформувати таку пол™ку у сфер¡ зовншньо'' торг¡вл¡, яка максимально ефективно реагуватиме на нов¡ динам¡чн¡ виклики домЫуючих у св¡тов¡й практиц¡ принцип¡в ¡ п¡дход¡в до регулювання мжнародно'' торг^ та нейтрал¡зуватиме |'х несприятлив¡ впливи. Реформи у сфер¡ торговельних вщ-носин мають бути спрямован¡ на перетворення зовышньо-го сектору з дестаб^зуючого фактора на ¡нструмент макро-економ¡чноí стаб¡л¡зац¡í. Задля цього необхщно оптимально збалансувати коротко-, середньо- ¡ довгостроков¡ ¡нтереси держави, пов'язавши ''х ¡з динам¡кою економ¡чних реформ ¡ докор¡нних перетворень у господарському комплексг 0сно-вними напрямами досягнення ц° мети, на нашу думку, мають стати структурний, фЫансовий, ¡нновацмний, ¡нститу-ц¡йний, ¡нтеграц¡йний та ¡нвестицмний.
Що стосуеться структурного напряму зовншньоторго-вельно' пол¡тики, то в¡н полягае в удосконаленн структу-ри зовшшньо' торг¡вл¡ Укра'ни шляхом, з одного боку, роз-ширення номенклатури експорту товара за рахунок готово' продукци та товар¡в з високою часткою додано' вартосл, а з ¡ншого - диверсифкацп географнно'' структури вивозу вЬ тчизняних товар¡в за кордон через сприяння виходу експор-терв на нов¡ ринки збуту ¡ розвитку íхн¡х зв'язк¡в з тими тор-говельними партнерами, щодо яких ¡снуючий експортний потенц¡ал нараз¡ використовуеться неповною м¡рою.
При цьому слщ враховувати, що використання низки захо-д¡в торговельного захисту на сучасному етап практично при-звело до «закриття» багатьох св¡тових ринк¡в товарв, на яких спец¡ал¡зуeться Укра'на. Тому очевидно, що ефективна адап-тацт вгтчизняно'' зовншньоторговельно'' пол¡тики до наяв-них реал¡й регулювання глобального торговельного середовища потребуе зм¡щення прюритетв розвитку ¡з традиц¡йних для Укра'ни сировинних товарних груп ¡ галузей на принципо-во ¡нш¡, зокрема у сфер¡ переробно'' промисловост¡. 0сюльки в розвинутих кра'нах св¡ту надзвичайно поширеними е ¡нсти-туц¡йн¡ торговельн бар'ери (техн¡чн¡ бар'ери у торг^ та санЬ
тapнi i фiтo-caнiтapнi зaxoди), щo пеpешкoджaють пoявi нa ïx внyтpiшнix pинкax неякicнoí', пoтенцiйнo небезпечнoí', фaльcи-фiкoвaнoí' тa кoнтpaфaктнoí' пpoдyкцií', тo в Укpaí'нi немoжли-вo виpiшити пpoблемy якicнoí' pеcтpyктypизaцií' екcпopтy без нaближення вiтчизнянoí' cиcтеми теxнiчнoгo pегyлювaння дo вiдпoвiдниx мiжнapoдниx тa pегioнaльниx (зoкpемa, eвpoпей-cиcтем, для чoгo неoбxiдним вбaчaeтьcя:
- пpиcкopити poбoтy з пеpеxoдy дo викopиcтaння мiжнa-poдниx тa pегioнaльниx cтaндapтiв як ocнoви для poзpoблен-ня нaцioнaльниx теxнiчниx pеглaментiв;
- pегyляpнo yтoчнювaти з викopиcтaнням ocтaннix нay-кoвиx poзpoбoк мaкcимaльнo дoпycтимi piвнi зaлишкiв зa-бpyднюючиx pечoвин, ветеpинapниx пpепapaтiв, пестици-дiв, iнcектицидiв, мiнеpaльниx дoбpив y xapчoвиx пpoдyктax i cвoeчacнo пoвiдoмляти пpo цi змiни iншi ^ai^, якi е пocтa-чaльникaми вiдпoвiднoï пpoдyкцií' нa yкpaïнcький pинoк;
- aктyaлiзyвaти пеpелiк iмпopтнoí' пpoдyкцií', яга пiдлягae oбoв'язкoвiй cеpтифiкaцií' в Укpaí'нi вiдпoвiднo дo нaцioнaль-ниx теxнiчниx pеглaментiв aбo oбoв'язкoвa cеpтифiкaцiя якиx пеpедбaченa дiючим зaкoнoдaвcтвoм.
У чacтинi ввезення тoвapiв з-зaкopдoнy cтpyктypнa пoлi-тикa Укpaí'ни пoвиннa зocеpеджyвaтиcь нacaмпеpед нa ди-веpcифiкaцií' джеpел кpитичнoгo iмпopтy, щo ocoбливo CTocy-eтьcя вyглевoднiв, i зменшеннi iмпopтoзaлежнocтi вiтчизнянoí' екoнoмiки шляxoм poзвиткy iмпopтoзaмiннoгo виpoбництвa в piзниx гaлyзяx пpoмиcлoвocтi. Дивеpcифiкaцiï джеpел iмпopтy мae 6ути пеpшoчеpгoвo cпpямoвaнa нa зaпpoвaдження енеp-гoзбеpiгaючиx теxнoлoгiй, cпpияння poзвиткy вiтчизнянoï нa-фтoгaзoвидoбyвнoí' пpoмиcлoвocтi тa нaлaгoдження cпiвпpaцi зi cвiтoвими екcпopтеpaми нaфти i газу.
Зpocтaння ефективнocтi iмпopтy вимaгae вжиття низки зaxoдiв щoдo cпpияння iннoвaцiйнoмy poзвиткy пpiopитетниx гaлyзей. Ocoбливa yвaгa з бoкy деpжaви мae пpидiлятиcя iм-пopтoзaмiнним гaлyзям, i^o виpoбляють виcoкoтеxнoлo-гiчнy пpoдyкцiю. Пpи цьoмy oчевидним е, щo в yмoвax тpи-вaлoí' pецеciï вiтчизнянoí' екoнoмiки, вичеpпaння внyтpiшнix зaoщaджень тa пoвcюднoгo викopиcтaння y cвiтoвiй пpaк-тицi пеpевaг мiжнapoднoí' cпецiaлiзaцiï, ефективнa пoлiтикa iмпopтoзaмiщення пoвиннa пoлягaти не сттьки y cтвopеннi цiлicниx виpoбничиx гaлyзевиx кoмплекciв вcеpединi кpaí'ни, в iнтегpaцií' дo глoбaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтocтi як виpoбникa гoтoвoí' пpoдyкцiï, a в пеpcпективi - як oпеpaтo-pa тaкиx лaнцюгiв. Дocягнення дaнoí' мети вимaгae cтвopен-ня cпpиятливиx yмoв для зaлyчення iнoземниx iнвеcтицiй, a тaкoж нaдaння мoжливocтей щoдo пiдвищення квaлiфiкaцiï дocлiдницькoгo, виpoбничoгo, yпpaвлiнcькoгo пеpcoнaлy нa пiдпpиeмcтвax ^afa - ключoвиx iннoвaтopiв.
Taw^ чинoм, iннoвaцiйний нaпpям зoвнiшньoтopгoвельнoí' пoлiтики е лoгiчним пpoдoвженням cтpyктypнoгo i визнaчae йoгo якicть. Дocягнення вггчизняними екcпopтеpaми вим-кoгo piвня кoнкypентocпpoмoжнocтi нa cвiтoвиx pинкax y cy-чacниx yмoвax е немoжливим без нaлежнoгo cпpияння з бoкy деpжaви, cпpямoвaнoгo нa cтвopення нoвиx видiв теxнoлoгiч-ниx пpoцеciв тa пpoдyкцiï з ниx. Ддже тiльки iннoвaцiï мaють знaчний пoтенцiaл cтpiмкoгo пpoникнення нa глoбaльний pи-нoк, зaбезпечyють oдеpжaння виcoкoí' чacтки дoдaнoí' вapтocтi тa cпpияють здiйcненню ефективнoí' зoвнiшньoí' тopгiвлi, пpи-звoдячи дo cтpyктypнo-теxнoлoгiчниx зpyшень y виpoбництвi.
Для poзвиткy iннoвaцiйнoí' кoмпoненти екcпopтy неoбxiдним з 6o^ деpжaви видaютьcя зaxoди, cпpямoвaнi нa зменшення енеpгo- тa pеcypcoeмнocтi вiтчизнянoгo виpoбництвa i зpoc-тaння piвня йoгo теxнoлoгiчнocтi шляxoм зacтocyвaння нoвiтнix теxнoлoгiй y cфеpi енеpгooщaднocтi тa пiдвищення piвня ефек-тивнocтi викopиcтaння cиpoвини, нaпiвфaбpикaтiв i гамплек-тyючиx (ocoбливo iмпopтoвaниx) y внyтpiшньoмy виpoбництвi пpoдyкцií' кiнцевoгo викopиcтaння. Oднaк мoдеpнiзaцiя вггчиз-нянoгo виpoбництвa i зpocтaння piвня йoгo теxнoлoгiчнocтi е немoжливими тaкoж без нaлежнoí' iмпopтнoí' тa внyтpiшньoí' пo-лiтики деpжaви щoдo aктивнoгo зaoxoчення i пифимки тaкoí' дiяльнocтi. Пpaктичними кpoкaми y цм cфеpi мaють бути:
- зниження aбo пoвне cкacyвaння iмпopтниx мит нa пеpедoвi теxнoлoгiï, виcoкoтеxнoлoгiчне oблaднaння, щo не мaють вггчиз-няниx aнaлoгiв тa е неoбxiдними для виpoбництвa кoнкypентo-cпpoмoжнoí' нa cвiтoвиx тoвapниx pинкax пpoдyкцií' [5, с. 9];
- зaпpoвaдження пoдaткoвиx пiльг для вiтчизняниx cyб'eктiв гocпoдapювaння, якi зacтocoвyють виcoкi теxнoлoгiï y виpoбництвi екcпopтнoï aбo iмпopтoзaмiннoï пpoдyкцií', a тa-кoж для iнoземниx iнвеcтopiв, якi вклaдaють кaпiтaл y пoдiбнy пiдпpиeмницькy дiяльнicть;
- визнaчення кoнкpетнoгo кoлa пpiopитетниx гaлyзей вЬ тчизнянoí' екoнoмiки тa зниження piвня oпoдaткyвaння для пiдпpиeмcтв, якi дo ниx нaлежaть, нa пеpioд oнoвлення ocнo-вниx фoндiв i мoдеpнiзaцií' виpoбництвa, зoкpемa шляxoм пpиcкopенoí' aмopтизaцiï oблaднaння;
- впpoвaдження iнcтpyментiв зaoxoчення iнвеcтицiйнo-гo iмпopтy, зoкpемa впpoвaдження нyльoвoï cтaвки ПДВ для теxнoлoгiчнoгo oблaднaння тa теxнoлoгiй, якi внocять y cтa-тyтниx кaпiтaл екcпopтниx тa iмпopтoзaмiнниx пiдпpиeмcтв з ^земними iнвеcтицiями;
- cпpoщення пpoцедypи зaлyчення iнoземнoгo кaпiтaлy y вiльнi екoнoмiчнi зoни з метoю cтвopення cпiльниx пiдпpи-eмcтв, щo виpoбляють iннoвaцiйнy виcoкoтеxнoлoгiчнy пpoдyк-цiю. Boднoчac дoцiльним е зpocтaння poлi деpжaви y здмтены кoнтpoлю зa якicтю тa piвнем iннoвaцiйнoí' cклaдoвoí' теxнoлoгiй, !o зaлyчaютьcя тaким чинoм. Haвiть яющ! деpжaвa не мaтиме пpи цьoмy oбмежyвaльниx фyнкцiй, нaявнa y вiдкpитиx джеpе-лax iнфopмaцiя щoдo теxнoлoгiчнoгo piвня тa ефективнocтi пo-дiбниx iнoземниx iнвеcтицiй cпpиятиме бiльш paцioнaльнoмy викopиcтaнню нaцioнaльниx pеcypciв [6, с. 489].
Зacoбaми дocягнення oкpеcлениx cтpyктypнo-теxнoлoгiч-ниx зpyшень мaють cтaти змЫи y xapaктеpi фiнaнcoвoгo зa-безпечення вiтчизнянoгo виpoбництвa тa зoвнiшньoтopгo-вельниx oпеpaцiй. Bapтo зaзнaчити, щo вимoги i пpaвилa COT cyттeвo oбмежyють зacтocyвaння фiнaнcoвиx меxaнiзмiв для пiдтpимки внyтpiшньoгo виpoбникa, пpoте зaлишaють низку дoзвoлениx меxaнiзмiв cyбcидyвaння, дo якиx нaлежaть: фi-нaнcyвaння нayкoвo-дocлiдниx poзpoбoк iз деpжaвниx цiльo-виx фoндiв зa нopмaтивaми COT; нaдaння ypядoвиx гapaнтiй для пpoведення oпеpaцiй зa cxемaми тoлiнгy тa лiзингy o6-лaднaння; зaлyчення деpжaвниx кoштiв дo cтaтyтниx кaпiтa-лiв aкцioнеpниx пiдпpиeмcтв; cyбcидyвaння зaxoдiв з oxopo-ни дoвкiлля; poзшиpення пеpелiкy пpoгpaм для фiнaнcyвaння в межax «зеленoí' cкpиньки» ciльcькoгocпoдapcькиx cyбcидiй.
Щoдo екcпopтниx oпеpaцiй y cфеpi фiнaнcoвoгo зaбезпе-чення для Укpaí'ни нapaзi неoбxiдним видaeтьcя вжиття нa-cтyпниx зaxoдiв:
- податкове заохочення експортерiв через скасування на експортну продукцю непрямих податк¡в, реалiзацiю податко-вого режиму draw-back (полягае у поверненн¡ виробникам експортних товарiв мита, сплаченого ними при ¡мпорт сиро-вини та матер¡ал¡в, використаних для виробництва продукци, що була спрямована на експорт) та встановлення птьгових ставок податку на прибуток, отриманий вщ експорту;
- створення спецiалiзованого експортно-кредитного агентства (ЕКА) з метою надання державних гаранта банкам i страховим компан¡ям щодо фЫансово-кредитного за-безпечення експортноУ дiяльностi, а також щодо виконання украУнськими експортерами своУх зобов'язань п¡д час участ в м¡жнародних тендерах [7];
- фЫансове сприяння розвитку ¡нновацмного та висо-котехнолог¡чного експорту, зокрема податкове заохочення шляхом надання «податкових канкул», податкового кредиту, скорочення ставок основних податюв для пщприемствНнно-ваторiв, виключення витрат на НДДКР з бази оподаткуван-ня, створення сприятливого клмату для ¡нвестування на уах етапах ¡нновац¡йного ланцюжка «зд¡йснення наукових дослЬ джень - технолог¡чне впровадження результата досл¡джень - використання технологи у виробництвi - збут ¡нновацмноУ продукци», розвиток венчурного ф¡нансування та залучення коштв «б¡знес-янгол¡в», надання державою гаран™ захис-ту прав власност ¡нвестор¡в i прав ¡нтелектуальноУ власностк
У сфер¡ ¡мпорту ф¡нансовий напрям адаптацм вггчизняноУ зовншньоторговельноУ пол¡тики до глобальних виклиюв сьо-годення повинен бути зосереджений на зменшенн ¡мпортноУ залежност¡ украУнськоУ економ¡ки, що вимагае належного за-безпечення, достатн¡й рiвень якого може бути досягнутий за умов використання наступних форм державного впливу:
- запровадження державних замовлень i державних за-кутвель на товари-замЫники ¡мпорту, зокрема, у галузях приладобудування, обладнання для харчовоУ промисловос-т¡, деревообробноУ промисловост¡, виробництва будiвельних матер¡ал¡в, фармацевтичноУ промисловост¡, машинобуду-вання для потреб стьського господарства тощо;
- фЫансова та ¡нвестиц¡йна пщтримка ¡мпортозамЫних виробництв шляхом залучення IIII до тих галузей, як спецЬ ал¡зуються на виробництв¡ товарiв-замiнникiв ¡мпорту, що дозволить ¡ноземним компантм зберегти свою присутн¡сть на украУнському ринку шляхом субституцп експорту i водно-час послабить негативний вплив на сальдо торгового балансу УкраУни. Водночас це потребуе належного ¡нформу-вання ¡ноземних ¡нвестор¡в про можливост¡ ¡нвестувати в галузi вггчизняноУ економ¡ки, визначен¡ як прюритетт для впровадження пол¡тики ¡мпортозамщення;
З наведеного лог¡чно висновуеться необхщнють обгрун-тування та посилення ¡нвестицмноУ складовоУ зовншньое-кономнноУ пол¡тики держави, основними зрушеннями в як¡й повинн стати реформування структури власност¡ на основi приватизаци та забезпечення технолопчного переоснащен-ня в¡тчизняного виробництва за рахунок кошт¡в ¡ноземних ¡нвестор¡в. Такий пщхщ забезпечить зростання ¡нвестицм-них потоюв, безпосередньо пов'язаних з активiзацieю зо-вншньоторговельноУ д¡яльност¡, при дотриманн державою низки економ¡чних передумов проведення ¡нвестицмноУ по-л¡тики [8, c. 89-90]:
- залучення ¡ноземних ¡нвестицм повинне в¡дбуватися з ура-хуванням мети та завдань структурноУ трансформаци в¡тчизня-ного промислового комплексу i його м¡жгалузевого розвитку;
- ¡нвестицмы ресурси повинн¡ бути спрямован¡ на формування виробничого потен^алу економки на нов¡тн¡й науко-во-техн¡чн¡й баз^
- основний обсяг залучених ¡нвестицм повинен спрямо-вуватись в ^ галуз¡ в¡тчизняноí економ¡ки, як¡ визначають УУ конкурентн¡ позицУУ на свтових ринках та виб¡р яких е науко-во-обгрунтованим;
- ¡ноземн¡ ¡нвестицм повины сприяти створенню динам¡ч-ного виробничо-експортного потенц¡алу нац¡ональноí еко-номки з високим ступенем адаптивност¡ до зовншньоеко-ном¡чноí кон'юнктури.
0тже, ефективна реалiзацiя б¡льшост¡ шлях¡в вбудову-вання нацюнальноУ економ¡ки УкраУни та УУ зовншньотор-говельних в¡дносин у свггову структуру неможлив¡ без на кардинальноУ зм¡ни ¡нвестиц¡йного кл¡мату. Адже радикально змЫити роль УкраУни в МПП можливо лише за допомо-гою масштабних нац¡ональних проект¡в, реалiзацiя яких до-вол¡ складним завданням в частит знаходження джерел Ух фЫансування. Вир¡шити його за рахунок державного за-мовлення i коотв державного бюджету неможливо через масштабнють проект¡в. Започаткувати ж Ух за допомогою приватних внутршых та зовншых ¡нвестиц¡й нараз¡ також складно через несприятливий ¡нвестицмний кл¡мат, основна його вада якого - занадто висою ризики економiчноí д¡яль-ност¡ з виробництва товарiв i послуг [9, с. 41]. Це означав, що перюду активного включення в мiжнародний трансфер кап¡талу мають передувати ¡нституцмы реформи, спрямо-ван¡ на полтшення ¡нвестиц¡йного кл¡мату в Украíн¡.
Зовышньоторговельний аспект таких ¡нституц¡йних реформ повинен включати низку заходiв ¡з п¡двищення якос-т¡ ¡нституц¡йного забезпечення експортноНмпортноУ д¡яль-ност¡, основними з яких у частит експорту е:
- удосконалення нормативно-правового забезпечення експортноУ дiяльностi щодо правового регулювання мiж-народного л¡зингу, франчайзингу, компенсафйноУ торг¡вл¡, транскордонного економ¡чного сп¡вроб¡тництва тощо, гар-мон¡зац¡я з нормами мiжнародного права у сфер¡ техноло-пчного регулювання експортноУ д¡яльност¡, захисту прав ¡н-телектуальноУ та промисловоУ власнос^ тощо;
- розбудова ¡нфраструктури збуту та обслуговування екс-портноУ продукцУУ в краУнах продажу, створення закордонноУ мереж¡ центрiв з продажу та центр¡в сервюного обслугову-вання експортноУ продукц¡í з метою покращення ¡мщжу в¡-тчизняноУ продукц¡í у закордонних споживач¡в;
- ¡нформацмне забезпечення розвитку експорту шляхом активiзацií д¡яльност¡ торговельно-економ¡чних м¡с¡й УкраУни з просування украУнського експорту закордоном, формування його позитивного ¡мщжу, захист ¡нтереав вггчизняних товаровиробниюв, сприяння налагодженню прямих зв'язк¡в мiж украУнськими експортерами та закордонними спожи-вачами; створення спец¡ал¡зованих баз даних з метою забезпечення суб'ек^в ЗЕД економiчною, правовою, науково-практичною ¡нформа^ею у сфер¡ експортного виробництва.
Водночас сутнкними елементами д¡яльност¡ з пщвищення ефективносп ¡нституц¡йного забезпечення ¡мпорту мають стати:
- полтшення захисту внутршнього ринку вщ недобросо-BicHoro та надм1рного ¡мпорту шляхом гармоызаци застосу-вання дозволених в рамках СОТ вид!в cубcидiювання (с/г виробникам, у природоохороный cферi, на вирiвнювання ре-гioнальнoгo розвитку); захoдiв з обмеження ¡мпорту з метою вирiвнювання платiжнoгo балансу; а також активiзацiï д!яль-нocтi Мiжвiдoмчoï кoмiciï з мiжнарoднoï тoргiвлi щодо про-ведення антидемпiнгoвих та антиcубcидiйних розслщувань i застосування вiдпoвiдних захoдiв;
- лiбералiзацiя тoргiвлi технoлoгiчними товарами та по-слугами шляхом формування державно'1' пoлiтики учаcтi у мiжнарoднoму транcферi технoлoгiй; встановлення префе-ренцiйних торговельних режимiв в рамках програм науко-вo-технiчнoï та технoлoгiчнoï cпiвпрацi з кра'нами cвiту, якi е лщерами у викoриcтаннi iннoвацiй; пiльгoве оподаткування ¡мпорту прoмiжних виcoкoтехнoлoгiчних тoварiв, зокрема, у частин стандартизаци та сертифкацп.
Наcамкiнець неoбхiднo виокремити iнтеграцiйний напрям адаптацп зoвнiшньoтoргoвельнoï пoлiтики до сучасних ви-кликiв мiжнарoднoгo регулювання cвiтoвoï тoргiвлi, який полягае в активiзацiï укладання Украïнoю двocтoрoннiх угод про втьну тoргiвлю. 0cкiльки переважна бiльшicть кра1н свЬ ту на сучасному етап вiддаe набагато бтьшу перевагу ство-ренню зон вiльнoï тoргiвлi та ¡нших iнтеграцiйних угруповань, ыж проведенню багатocтoрoннiх перегoвoрiв в рамках СОТ, то ефективне використання даного мехаызму сприятиме значнм лiбералiзацiï умов доступу для вiтчизняних експор-терiв до ринкiв тoварiв та послуг окремих кра1н чи регюыв cвiту. Таким чином, iнтенcифiкацiя укладання угод про втьну торпвлю вщповщно до геoекoнoмiчних прioритетiв розвитку Укради може стати дieвим iнcтрументoм послаблення впли-ву загальнocвiтoвoï ескалацп протекцюызму за найбiльш перспективними векторами зoвнiшньoтoргoвельнoï ствп-рацi вiтчизняних cуб'eктiв ЗЕД.
Шляхом укладання угод про втьну торпвлю передбача-еться створення сприятливих передумов для збтьшення загального товарообгу та розширення географп i номен-клатури нацioнальнoгo експорту, а також залучення прямих Ыоземних iнвеcтицiй в економку Украïни. Адже з огляду на обмежеы мoжливocтi внутрiшньoï пщтримки вiтчизнянoгo товаровиробника та з метою компенсацп пoтенцiйних ри-зикiв у результат лiбералiзацiï тoргiвлi з окремими крахами cвiту, зазвичай переговори щодо укладання угод про втьну торпвлю супроводжуються додатковими Ывестифйними угодами та проектами техычно! допомоги для кра^н з пере-хiднoю економкою та краН що розвиваються.
Однак продумана двостороння лiбералiзацiя зoвнiшньoï тoргiвлi вимагае дотримання таких умов ^eï лiбералiзацiï, за яких зберiгатимутьcя вщповщы компенсатори для нацЬ oнальнoï економки [10, с. 28]. Без таких кoмпенcатoрiв зо-внiшньoтoргoвельна пoлiтика не вщповщатиме внутрiшнiм реалiям та гноруватиме cвiтoвий дocвiд здiйcнення взаемо-вигiднoï екoнoмiчнoï iнтеграцiï. Для реалiзацiï такого тдходу неoбхiднo активiзувати наявнi та розробити принципово но-вi засади побудови ефективнoï системи загальнодержавно-
го моыторингу, яка б вiдпoвiдала поточним вимогам та не-oбхiднocтi вивчення i спостереження за процесами розвитку зoвнiшньoтoргoвельнoï cпiвпрацi вiтчизняних cуб'eктiв ЗЕД з Ыоземними партнерами за прюритетними галузево-тери-тoрiальними векторами, а також за загальними процесами iнтернацioналiзацiï господарського життя Укра1ни.
Висновки
Основними напрямами зд^снення вiтчизнянoï зoвнiшньo-тoргoвельнoï пoлiтики пoвиннi стати структурний, iннoвацiй-ний, фЫансовий, iнcтитуцiйний, iнтеграцiйний та Ывести^йний. 0cкiльки тiльки iннoвацiï мають значний потен^ал cтрiмкo-го проникнення на глобальний ринок, визначальними пови-ннi стати Ыновац^ний та структурний напрями здiйcнення зoвнiшньoтoргoвельнoï пoлiтики Укра1ни. Водночас заходи фЬ нансового, iнтеграцiйнoгo, iнcтитуцiйнoгo та похщного вiд нього iнвеcтицiйнoгo напрямiв, у силу свое1' cпецифiки, пoвиннi слу-гувати iнcтрументами для досягнення визначених структурно-технoлoгiчних зрушень у зовншнм тoргiвлi Укра1ни.
Список використаних джерел
1. Структурна переор1ентац1я зовн1шньо"[ торпвл1 у систем! факто-р1в економлчного зростання: мoнorраф!Я / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А.А. Мазараю. - К.: КНТЕУ, 2011. - 651 с.
2. Мельник Т.М. М!Жнарoдна торпвля товарами в умовах глобально)" конкуренцп: мoнorраф!Я / Т.М. Мельник. - К.: КНТЕУ, 2007. - 395 с.
3. Андрмчук В.Г. Трансформа^я митного тарифу УкраТни у кон-текcт! членства в СОТ та спричинеы нею зрушення у в!тчизнян!й зoвн!ШHьoекoнoм!ЧH!й пол!тиц! за умов глобальних кризово-ре-цеc!йних явищ / В.Г. Андрмчук, 6.В. Хрупов // Зовышня торг!вля: екoнoм!ка, ф!нанcи, право. - 2011. - №2. - С. 12-21.
4. Грущинська Н.М. Розвиток експортного потен^алу УкраУни в сучасних свггогосподарських процесах / Н.М. Грущинська, М.П. Музичен-ко // Актуаль^ проблеми екoнoм!Kи. - 2010. - №7(109). - С. 19-25.
5. Мельник Т.М. Тарифне регулювання у кoнтекcт! членства Украг ни у СОТ / Т.М. Мельник // Вюник Ки]вського нацюнального торго-вельнo-екoнoм!ЧHoro ун!верcитету. - 2009. - №2. - С. 5-12.
6. Структуры зм!ни та екoнoм!ЧHий розвиток Укра1ни: мoнorраф!Я / В.М.Геець та !н.; за ред. д-ра екон. наук Л.В. Шинкарук. - К.: НАН Укра1ни, 1н-т економки та прогнозування, 2011. - 696 с.
7. 1ванова 1.М. Прюритеты напрями державно1 ф!нанcoвoï п!д-тримки експорту: Анал!тична записка / 1.М. 1ванова; Нац!Oнальний ¡нститут cтратеr!чних д0cл!джень [Електрон. ресурс]. - 2015. - Режиму доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1794
8. Башун Д.В. Стратепя розвитку зoвн!ШHьoекoнoм!ЧHих зв'язк!в Укра1ни в питаннях !Hвеcтиц!йH0-!HH0вац!йH0ï пол!тики: мoнorраф!Я / Д.В. Башун; Укр. акад. наук, Вщ-ня економ^и i упр. - К.: Феыкс, 2012. - 126 с.
9. Пустовойт О.В. Системна нестаюсть i альтернативи розвитку укра]нсько1 економ^и / О.В. Пустовойт // Економка Укра1ни. -2012. - №8. - С. 32-43.
10. Хорольський 0.1. Зoвнiшньoекoнoмiчнi прюритети Укра1ни: за-вдання та механiзми державно1 пол!тики щодо ]х oптимiзацiï / 0.1. Хорольський // Стратепчы прioритети. - 2013. - №3(28). - С. 23-29.
