CC BY
36
severe policy of regionalism, considering it as the way of attracting investment and promoting competition, aiming at strengthening multilateral mechanism for regulating trade relations globally.
Key words: regional integration, process of European integration, EU trade policy, development strategy of the EU, free trade mechanism
УДК 339.922(100)(045)
О.В.Захарова
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НКИ Р1ВНЯ ШТЕГРАЦШНО1 ВЗАСМОДП КРА1Н ТА
РЕГЮНГВ СВ1ТУ
Стаття присвячена досл1дженню niöxoöie до ощнки р1вня розвитку ттегращйних процеЫв. До^джено iснуючi системи wdurnmopie розвитку регюнальног економiчно'i ттеграци. Видтено напрямки застосування iнструментiв економжо-математичного моделювання для ощнки впливу ттегращйних процеЫв на динамту економiчного розвитку. Запропонований методичний пiдхiд до ощнки рiвня iнтеграцiйноi взаемоди кран (групи крат), регштв в контекстi ii впливу на рiвень економiчного зростання на основi застосування системи статистичних моделей. Розроблено алгоритм ощнки впливу рiзнuх форм мiжнародно'i економiчно'i дiяльностi крат на змту рiвня соцiально-економiчного розвитку, зокрема на зростання ВВП на душу населення. Запропонований алгоритм апробовано на прuкладi ощнки ефектuвностi взаемоди Украти з ключовими регюнальними ттегращйними об 'еднаннями.
Клю^о^^ слова: ттегращя, ттегращйний процес, ттегращйна взаемодiя, ттегращйне об 'еднання, економто-математичне моделювання, тдикатори регiональноi економiчно'i ттеграци, гравтащйт моделi, ттегращйт ефекти, ефективтсть iнтеграцiйноi взаемоди.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку св^ового господарства характеризусться штенсифшащею розвитку штеграцшних процеав, що протшають як у региональному масштабi та пов'язаш з функцюнування регюнальних штеграцшних об'еднань, так i у глобальному аспект^ що обумовлюють появу нових мiжконтинентальних штегративних структур та визначають закономiрностi розвитку сучасного св^у. Це обумовлюе зростання наукового штересу до дослщження особливостей процеав регионально! штеграцп та ефективносп функцюнування сучасних штеграцшних об'еднань. В рамках таких дослщжень вагомим аспектом виступають питання розробки методики кшьюсного та яюсного аналiзу ощнки показниюв розвитку штеграцшних процеав, ощнки економiчних ефекпв вщ учасп краш в штеграцшних об'еднаннях з визначенням позитивних та негативних наслщюв для економши краши та региону в щлому, що й обумовлюе об'ективну необхщнють подальших дослiджень в цьому аспекта
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Питанням аналiзу та ощнки особливостей реалiзащi iнтеграцiйних процесiв в рамках рiзних регiонiв свiту та в аспекп рiзних iнституцiональних форм присвячеш науковi працi таких украшських та зарубiжних дослiдникiв, як О. Бшорус, О. Булатова, Е.Винокуров, К.Григорян, А.Либман, Д. Лук'яненко, А. Мазараю, Ю. Макагон, А.Фiлiпенко, В.Чужиков, та шших. Однак, недостатньо опрацьованим залишаеться питання оцiнки впливу
штеграцшних процесiв на pi3Hi соцiально-економiчнi аспекти розвитку краш, груп краш, репошв та свпового господарства в цшому з використанням шструменпв саме економшо-математичного моделювання.
Викладення основного матер1алу. В наyкoвiй лiтepатypi аналiз розвитку штеграцшних процеав переважно opieнтoваний на оцшку eфeктивнoстi фyнкцioнyвання певних штеграцшних об'еднань на oснoвi iнстpyмeнтiв змютовного (якiснoгo) аналiзy, що доповнюеться певною сyкyпнiстю статистичних пoказникiв, що вщображають piзнi аспекти розвитку пpoцeсiв штеграцп.
В бiльшoстi дoслiджeнь аналiз розвитку штеграцшних процеав проводиться на oснoвi розгляду iстopичних передумов виникнення та розвитку штеграцшного об'еднання, особливостей його структури та дoroвipнoi бази, оцшки загальних сoцiальнo-eкoнoмiчних пoказникiв по об'еднанню та за окремими кранами-членами. Однак, такий пщхщ до дoслiджeння не дозволяе отримати комплексного бачення розвитку штеграцшних процеав, особливо в аспект отримання узагальнюючих oцiнoк позитивних та негативных eфeктiв штеграцп, визначення об'ективних кшьюсних критерпв (iндикатopiв) вiднeсeння piзних iнтeгpацiйних об'еднань до ефективно функцюнуючих та мало дiючих утворень, визначення загальних ефектв eфeктивнoстi участ краш в даних об'еднаннях.
З шшого боку можна видшити ряд наукових робп, в яких в якост iнстpyмeнтiв вимipy пpoцeсiв репонально1 eкoнoмiчнoi штеграцп використовуеться система iндикатopiв, яю поеднують piзнi статистичнi величини та утворюють iнтeгpальнi показники piзних piвнiв складнoстi.
Одним з пpикладiв таких пiдхoдiв е проект «Система iндикатopiв евразшсько1 штеграцп Gвpазiйськoгo банку розвитку» (С1Е1), що спрямований на сприяння кiлькiснoмy аналiзy коротко-, середньо- та довгострокових тpeндiв репонально1 штеграцп [6]. Головною особливютю проекту е простота iндикатopiв, що використовуються, oскiльки розрахунок узагальнюючих шдекав штеграцп оснований на даних нащональних та мiжнаpoдних статистичних служб. Кpiм того, аналiз штеграцп охоплюе piзнi аспекти взаемодп краш, починаючи вщ макpoeкoнoмiчнoi пoлiтики, закшчуючи акадeмiчнoю мoбiльнiстю.
Система iндикатopiв включае двi блоки iндeксiв, що вщображають piзнi аспекти репонально1 взаемодп:
Перший - штегращя pинкiв, що оцшюеться за напрямками взаемна тopгiвля, мгращя, взаемнi швестицп; фyнкцioнальнe спiвpoбiтництвo на ключових ринках (енергетика, сшьське господарство, осв^а).
Другий - кoнвepгeнцiя eкoнoмiчних систем (включаються показники за напрямками макроекономша, монетарна пoлiтика, фiнансoва пол^ика, фiскальна пoлiтика).
На oснoвi поеднання цих шдекав розраховуеться узагальнюючий шдекс штеграцп, що дозволяе oцiнити в цшому картину репональних eкoнoмiчних процеав на piвнi краша-краша, краша-репон, репон.
Удосконалення та розширення системи показниюв oцiнки розвитку пpoцeсiв штеграцп на постшнш oснoвi обумовило появу баз даних щодо розвитку штеграцшно1 взаемодп. Прикладами таких баз даних е:
- бази даних репональних торговельний угод СОТ (WTO 2014), що охоплюе широкий спектр як безпосередньо торговельних угод, так й угоди, що стосуеться краш, розташованих в piзних репонах [14];
- база APTIAD (UNESCAP, 2014), що охоплюе угоди, тдписаш кранами Азiатськo-тихooкeанськoгo репону, та база INTRADE (IADB, 2014), що мютить угоди стосовно Захщно! пiвкyлi; цi бази концентруються на торговельних угодах та мютять
ряд додаткових змшних i включають набор показниюв репонашзаци в рамках штеграцшних об'еднань [7];
- база Correlates of War (CoW), що мютить широкий спектр piзних показниюв i баз даних, що охоплюють piзнi аспекти мiжнаpoдних вiднoсин. База характеризуеться найширшим охопленням piзних угод (як репональних, так i глобальних) i мiстить данi з початку XIX стшття. На вiдмiнy вщ бази СОТ, CoW являе собою науковий проект, заснований на чпко' методологи, i не залежить вщ полпично' вoлi й акypатнoстi краш, якi надають iнфopмацiю. У базу входять: вс угоди, на oснoвi яких створюеться формальна opганiзацiя; угоди, яю включають в себе не менше трьох краш (багатoстopoннi угоди); угоди, яю мають пoстiйний сeкpeтаpiат або iнший аналoгiчний орган [8];
- база Yearbook of International Organizations (Union of International Associations 2014) - закрита база даних у платному достут, що публшуеться Союзом мiжнаpoдних асощацш, центром облшу та документаци мiжнаpoдних opганiзацiй, що створено в 1907р., та мютить шформащю щодо 66 тис. мiжнаpoдних opганiзацiй що пoстiйнo поновляеться [12];
- база даних RIKS - Regional Integration Knowledge System (UNU-CRIS, 2014), що формуеться 1нститутом пopiвняльних дoслiджeнь регионально' штеграци Унiвepситeтy ООН та включае широкий набip кшьюсних пoказникiв, що характеризують масштаби peгioналiзацii (масштаби взаемно' тopгiвлi в рамках штеграцшних об'еднань) [11];
- проект БДР1 (База даних регионально' штеграци Центра iнтeгpацiйних дoслiджeнь Gвpазiйськoгo банку розвитку), що мютить ключову шформащю по 92 репональним eкoнoмiчним об'еднанням i двoстopoннiм торговельним угодам, а також 'х пopiвняльний аналiз за бiльш нiж 130 показниками, серед яких показники, що характеризують торговельш потоки, швестици, бюджет, валютнi питания, шституцшне бyдiвництвo тощо [1].
Особливе мюце в аналiзi розвитку штеграцшних процеав займають iнстpyмeнти eкoнoмiкo-матeматичнoгo моделювання, яю переважно багатьма дoслiдниками застосовуються в аспект оцшки можливих eкoнoмiчних eфeктiв вiд пiдписання peгioнальних торговельних угод як для кра'н-учасниць, так i для решти краш свпу до (ex-ante) та пiсля (ex-post) приеднання до вщповщно' угоди.
Пщходи до oцiнки, що пропонуються, розглядають питання впливу репонально' штеграци на торговельш потоки i eкoнoмiчнe зростання, наявнoстi конвергенци eкoнoмiчних пoказникiв мiж кра'нами-членами, визначення того, хто е найбшьш бажаним партнером i яка форма даних угод найбшьш ефективна i краща. Оскшьки в останш роки намiтилася тeндeнцiя поступового поглиблення eкoнoмiчнoi iнтeгpацii, тобто переходу вщ бiльш простих форм, що припускають просту лшвщащю торговельних баp'еpiв, до репональних торговельних угод, яю передбачають усунення нетарифних баp'еpiв, а також зняття обмежень у тopгiвлi послугами, pyd капiталy i робочо' сили, гармошзащю нормативно-правового регулювання та законодавства в галyзi охорони навколишнього середовища, то з'явилися теоретичш та емтричш дoслiджeння аналiзy та oцiнки ефектв вiд поглиблених форм iнтeгpацiйнoi взаемодп
[2,4].
Бiльшiсть eмпipичних дoслiджeнь впливу статичних eфeктiв на добробут кра'н-члeнiв грунтуються на моделях загально' та частково' piвнoваги, а також на оцшках економетричних моделей. При цьому перевищення ефекту створення над ефектом вщхилення тopгiвлi розглядаеться, як правило, в якосп iндикатopа виграшу для кра'ни. В той же час ефекти вщ створення репональних торговельних угод не обмежуються оцшкою впливу тшьки на тopгoвeльнi потоки i структуру виробництва; вони можуть бути пов'язаш iз зростанням швестицшних можливостей, посиленням кoнкypeнцii,
поглибленням спещалiзащi i кооперацп, кращим використанням економп вiд масштабу, передачею знань тощо.
Серед економетричних методiв оцiнки ефектiв вiд вже юнуючих угод про вiльну торгiвлю, та ефекпв вiд угод, що плануеться укласти, популярними е гравiтацiйнi модел^ якi у прикладних дослiдженнях використовуються для вирiшення широкого спектра завдань в економщ торгiвлi, серед яких важливе мiсце займають питання економiчноi полiтики, що стосуються створення рiзних iнтеграцiйних об'еднань. Гравiтацiйна модель мае багато рiзних модифiкацiй, якi використовуються для аналiзу процесiв розвитку торговельно'1' штеграцп та рiвня розвитку двостороншх зовнiшньоекономiчних зв'язкiв. Однак, головним припущенням, на якому грунтуеться модель, е те, що двостороння взаемодiя нащональних економiк е величиною, пропорцiйною добутку показниюв значущостi об'ектiв (величина валового внутршнього продукту) i обернено пропорцшною вiдстанi мiж ними. Отже, штенсившсть (обсяги) торгiвлi мiж крашами прямо пропорцшна розмiру економiк та зворотно пропорцшна витратам на перевезення товарiв, що моделюються за допомогою вщсташ мiж крашами [5].
Однак iснуючi методи оцiнки мають певнi переваги та недолши з одного боку, та з шшого - самi iнтеграцiйнi процеси характеризуються постiйним поглибленням форм взаемодп та появою нових шструменпв спiвпрацi, що обумовлюе необхщшсть вдосконалення та розвитку iнструментарiю ощнки iнтеграцiйних процесiв, особливо в аспект застосування iнструментiв економiко-математичного моделювання.
В рамках даного дослщження запропоновано алгоритм оцшки ефекпв вiд поглиблення мiжнародноi економiчноi спiвпрацi краш свiту. Розроблений пщхщ базуеться на наступних припущеннях:
- По-перше, рiвень соцiально-економiчного розвитку краш у значному ступенi залежить вщ характеру та масштабiв мiжнародноi економiчноi спiвпрацi. Одним з основних iндикаторiв рiвня розвитку краши е показник валового внутршнього продукту на душу населення (GDPpc), на змшу величини якого також впливае зовнiшньоекономiчна складова дiяльностi краши.
- По-друге, в умовах штеграцп краш вщбуваеться поеднання 1'х спiльних зусиль, у тому чист рiзних видiв ресурав, для досягнення бiльшого ефекту вщ зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, що в свою чергу впливае на зростання рiвня 1'х спiльного благополуччя.
- По-трете, основними формами мiжнародноi економiчноi дiяльностi, що характеризуються найбiльшими масштаби розвитку та визначають темпи економiчного зростання краш, е мiжнародна торгiвельна дiяльнiсть (обсяги мiжнародноi торгiвлi товарами (МТ) та послугами (Г8), мiжнародна швестицшна дiяльнiсть (обсяги прямих iноземних швестицш FDI) та мiжнародна мiграцiя (обсяги грошових надходжень до кра!ни вщ мiжнародних мiгрантiв (MR).
З урахуванням наведених припущень, ощнку впливу штеграцшно! спiвпрацi кра!^ на рiвень 1'х соцiально-економiчного розвитку можна провести за таким алгоритмом (рис.).
Запропонований пщхщ було апробовано на прикладi оцiнки ствпращ Укра1ни з й головними партнерами €С, СНД та АТЕС. Розраховаш моделi залежностi рiвня соцiально-економiчного розвитку Украши та П партнерiв вщ рiзних форм мiжнародноi економiчноi дiяльностi на основi даних щодо динамши ВВП, обсягiв торгiвлi, обсягiв П11 (накопиченому притоку) та обсягiв надходжень до краши вiд мiгрантiв за перюд 2004-2013 рр. [13] по наведеному вище алгоритму представлены в табл. 1.
Оцшка впливу на рiвень соцiально-економiчного розвитку краУни (регiону) i рiзних форм
мiжнародноi сконом1ЧНО! дiяльностi
Побудова модел1 залежносп ВВП на душу населения в1д обсяпв торпвт товарами та послугами, П11 та надходжень вщ млрантш у виглядг GDPpci = / (МТц TSi; FDIi; ЫЩ та оцшка И параметр1в
так
Статистична оцшка побудовано! модел на значишсть, адекватнють та точшсть вщображення взаемозв'язк1в на основ1 критерпв Стьюдента, Фшера, помилки апроксимацп та коефщенту детермшаци
н1
Модель значима, адекватна
Модель незначима, неадекватна
Оцшка впливу на рiвень соцiально-економiчного розвитку краУни (регiону) у рiзних форм мiжнародноi сконом1чно! дiяльностi
Побудова модел1 виду GDPpcJ = / МТ'; TSj; FDIj; МЩ) та оцшка И параметр1в
так
Статистична оцшка побудовано! модел1 на значимють, адекватшсть та точшсть вщображення взаемозв'язк1в на основ1 критерив Стьюдента, Фгшера, помилки апроксимацп та коефщенту детермшаци
н1
Модель значима, адекватна
Модель незначима, неадекватна
Оцiнка впливу на рiвень соцiально-економiчного розвитку об'еднання краУн (регiонiв) i та у рiзних форм 1х стльно1 спiвпрацi (взаемодп)
так
Побудова модел1 виду GDPpci+j = /(МТ^; TSi+j; FDIi+j; МЯ+) та оцшка И
параметр1в
Статистична оцшка побудовано! модел на значишсть, адекватшсть та точшсть вщображення взаемозв'язшв на основ1 критерпв Стьюдента, Фшера, помилки апроксимацп та кое фщенту детермiнацi!
Модель значима, адекватна
Модель незначима, неадекватна
Hi
Оцiнка економiчного ефекту вщ iнтеграцiйноi взаeмодii краш (регюшв)
Спiвпраця ефективна, спiвробiтництво взаeмовигiдне
Сшвпраця неефективна, спiвробiтництво недоцiльне
AGDP= GDPpCi+j - ( GDPpCi+ GDPpc)
AGDP>0 AGDP<0
Рис. Алгоритм оцшки ефективностi штеграцшноТ сп1впрац1 краУн [розроблено автором]
Таблиця 1
Модел1 залежност1 р1вня соц1ально-економ1чного розвитку краУн (об'еднання краУн) в1д р1зни\ форм м1жнародноУ економ1чноУ д1яльност1_
КраУни Формал1защя модел1 Я2 Е
Украша GDPpc=0,01*MT0•157*TS1•085*FDI0•016*MR"0•046 0,97 59,72
еС GDPpc=76,7*MT0•143*TS0•226*FDI0•049*MR0•687 0,96 30,57
СНД GDPpc=0,01*MT0•566*TS0•314*FDI0•090*MR0•067 0,99 884,41
АТЕС GDPpc=0,17*MT"0•043*TS0•971*FDI0•061*MR"0•294 0,99 155,02
еС+Украiна GDPpc=162,5*MT0'189*TS"0'359*FDI"0'049*MR0'721 0,96 39,29
СНД+Украша GDPpc=0,01*MT0•567*TS0•298*FDI0•088*MR0•073 0,99 848,96
АТЕС+Украiна GDPpc=0,16*MT"0•052* TS 0•970*FDI0'049*MR"0'264 0,99 197,34
Примiтка. Розрахунки автора на основi даних [13]
Як свщчать розрахованi параметри статистичних моделей змша ВВП на душу населення знаходиться в прямому зв'язку вщ динамiки обсягiв торгiвлi (окрiм об'еднання краш АТЕС та АТЕС+Украша), динамша торгiвлi послугами також напряму визначае зростання ВВП на душу населення (о^м об'еднання еС+Украша), зростання обсяпв притоку П11 в економiку краш викликае також зростання ВВП (о^м об'еднання еС+Украша), надходження вiд мшранпв мають зворотнiй характер впливу на рiвень благополуччя в таких крашах та об'еднаннях, як Украша, краши АТЕС, АТЕС+Украша.
На основi цих моделей був розрахований показник соцiально-економiчного розвитку (ВВП на душу населення) для Украши, й партнерiв та для об'еднань краш, яю припускаються (як напрям поглиблення спiвпрацi) на перюд 2015-2016рр. (табл. 2)
Таблиця 2
Прогнозний ВВП на душу населення краУн на 2015-2016 рр, дол. США
КраУна 2015 2016 Змша 21 )16/2015
Дол. США %
Украша 4443 4642 199 4,48
еС 35191 35417 226 0,64
СНД 9810 10361 551 5,62
АТЕС 17536 18312 776 4,43
еС+Украша 33250 33555 305 0,92
СНД+Украша 10905 11485 580 5,32
АТЕС+Украша 17973 18298 325 1,81
Примака. Розрахунки автора
У прогнозованому перiодi найбiльшi темпи зростання ВВП тд впливом розвитку мiжнародноi економiчноi дiяльностi у рiзних формах спостерiгаються в Укрш'ш (4,48%), крашах СНД (5,62%) та крашах АТЕС (4,43%).
В результат розрахунку середньозважених обсяпв ВВП на душу населення Украши з €С, СНД та АТЕС та порiвняння цих величин з прогнозними обсягами ВВП краш за умови 1'х об'еднання було розраховано вщповщш показники ефекту та ефективносп ствпращ (табл. 3).
Враховуючи зроблеш вище припущення стосовно штерпретацй показникiв, зокрема абсолютна величина ефекту та вщносний показник ефективносп штеграцшно'1 спiвпрацi вказують, на скшьки доларiв та вiдсоткiв збiльшиться ВВП на душу населення, за умови посилення ствпращ (теоретичного об'еднання) з Украшою. Як
свщчать po3paxoBaHÍ оцiнки, очевидним е наявнiсть бiльшого eK0H0MÍ4H0r0 ефекту ввд подальшо'1 штегpашйноi спiвпрацi з крашами СНД, яка на перспективу з урахуванням полпичних протирiч мiж ключовими державами не матиме можливих напрямюв суттевого зростання.
Таблиця 3
Краши Змша ВВП на душу населення 2015 2016
€С+Украша Дол. США 517,4 579,6
% 1,58 1,76
СНД+Украша Дол. США 1837,3 1909,9
% 20,26 19,95
АТЕС+Украша Дол. США 144,7 192,5
% 0,81 1,06
Примака. Розрахунки автора
Поглиблення ствпраш з крашами €С теоретично зумовлюватимете зростання ВВП на душу населення в розм1р1 579,6 дол. у 2016 р., що дор1внюе 1,76%. Об'еднання в розр1з1 поглиблення ствпращ з крашами АТЕС характеризуемся меншим ефектом щодо потенишного зростання ВВП (192,5 дол. або 1,06% у 2016 р.), однак все ж таки додатним значенням показника, що сввдчить про доцшьшсть подальшого розвитку економ1чних ввдносин у цьому напрямку.
Таким чином, запропонований алгоритм оцшки ефективносп штеграишнох' ствпращ можна розглядати в якост шструменту моделювання економ1чних ефекпв взаемоди на р1вш краша-краша, краша-об'еднання, краша-регюн, регюн-регюн, об'еднання-об'еднання. Щодо оцшок отриманих для Украши, то найбшьш доцшьним напрямком подальшого розвитку м'жнароднох' економ'чнох' д1яльносп е географ1чна диференщащя торговельно-економ1чних та виробничо-швестицшних зв'язюв з1 вс1ма партнерами, що дозволить знизити залежшсть вщ одного з ключових ринюв та дасть бшьш р1вном1рний та довгостроковий ефект впливу на сощально-економ1чну динамшу розвитку краши.
Список використано1 л1тератури
1. База данных региональной интеграции Евразийского банка развития [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.eabr.org/r/research/centre/projectsCII/proiects_cii/?id_4=41398; Baza dannykh regionalnoy integratsii Yevraziyskogo banka razvitiya [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.eabr.org/r/research/centre/proiectsClI/proiects cii/?id 4=41398
2. База данных региональной интеграции: состав и показатели: методический отчет [Электронный ресурс] / под ред. В. С. Перебоева. - Санкт-Петербург : Центр интеграционных исследований Евразийского банка развития, 2014. - 34 с.- Режим доступа: http://www.eabr.org/r/research/centre/projectsCII/; Baza dannykh regionalnoy integratsii: sostav i pokazateli: metodicheskiy otchet [Elektronnyy resurs] / pod red. V. S. Pereboeva. - Sankt-Peterburg : Tsentr integratsionnykh issledovaniy Yevraziyskogo banka razvitiya, 2014. - 34 s.- Rezhim dostupa: http://www.eabr.org/r/research/centre/projectsCII/
3. Булатова О. В. Региональна складова глобальних штеграцшних процеав: моногр. / О. В. Булатова. - Донецьк : ДонНУ, 2012. - 386 с.; Bulatova O. V. Rehionalna skladova hlobalnykh intehratsiinykh protsesiv: monohr. / O. V. Bulatova. - Donetsk: DonNU, 2012. - 386 s.
4. Винокуров Е. Количественный анализ экономической интеграции Европейского союза и Евразийского экономического союза: методологические подходы / Е. Винокуров, И. Пелипась, И. Точицкая. - Санкт-Петербург: Центр
интеграционных исследований Евразийского банка развития, 2014. - 62 с. ; Vinokurov Ye. Kolichestvennyy analiz ekonomicheskoy integratsii Yevropeyskogo soyuza i Yevraziyskogo ekonomicheskogo soyuza: metodologicheskie podkhody / Ye. Vinokurov, I. Pelipas, I. Tochitskaya. - Sankt-Peterburg: Tsentr integratsionnykh issledovaniy Yevraziyskogo banka razvitiya, 2014. - 62 s.
5. Захарова О. В. Особливосп застосування гравпацшних моделей в аналiзi мiжнародного торговельного ствробпництва / О. В. Захарова // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Сер. : Економiка. - 2014. - Вип. 8. - С. 145152 ; Zakharova O. V. Osoblyvosti zastosuvannia hravitatsiinykh modelei v analizi mizhnarodnoho torhovelnoho spivrobitnytstva / O. V. Zakharova // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Ser. : Ekonomika. - 2014. - Vyp. 8. - S. 145-152
6. Система индикаторов евразийской интеграции II. Доклад №22 / под ред. Е. Ю. Винокурова.- Санкт-Петербург : Центр интеграционных исследований Евразийского банка развития, 2014. — 110 с. ; Sistema indikatorov evraziyskoy integratsii II. Doklad №22 / pod red. Ye. Yu. Vinokurova.- Sankt-Peterburg: Tsentr integratsionnykh issledovaniy Yevraziyskogo banka razvitiya, 2014. — 110 s.
7. Asia-Pacific Research and Training Network on Trade [Electronic resource]. - Mode of access : http://artnet.unescap.org/databases.html
8. Correlates of war Project [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.correlatesofwar.org/
9. Deardorff A. V. Determinants of bilateral trade: Does gravity work in a neoclassical world? [Electronic resource] / A. V. Deardorff. - Mode of access: http://www.nber.org/chapters/c7818.pdf
10. Egger P. An econometric view on the estimation of gravity models and the calculation of trade potentials/ P. Egger // The World Economy. - 2002. - No 25. - P. 297312
11. Regional Integration Knowledge System [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.cris.unu.edu/riks/web/
12. The Yearbook of International Organizations [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.uia.org/yearbook
13. UNCTAD Statistics [Electronic resource]. - Mode of access: http://unctad.org/en/Pages/Statistics. aspx
14. WTO Regional Trade Agreements Information System (RTA-IS) [Electronic resource]. - Mode of access: http://rtais.wto.org/UI/PublicMaintainRTAHome.aspx
Стаття надшшла до редакцп 25.08. 2015.
O. Zakharova
ASSESSMENT OF COUNTRIES AND REGIONS INTEGRATION INTERACTION
FEATURES
The article investigates approaches to assessing the integration processes development level. The actual systems of regional economic integration indicators are characterized. Among these systems the most important is Eurasian integration indicators system of Eurasian Development Bank, which covers various aspects of cooperation from macroeconomic policy to academic mobility.
Improvement and expansion of the integration processes development indicators has determined the appearance of integration processes development databases, which now include WTO base, APTIAD (UNESCAP), INTRADE (IADB), the Correlates of War (CoW), Yearbook of International Organizations (Union of International Associations), RIKS -Regional Integration Knowledge System (UNU-CRIS), the BDRI (Regional Integration Database of Eurasian Development Bank).
The approaches to using the instruments of economic and mathematical modeling to assess the impact of integration processes on the economic development dynamics are identified. One of the main areas is the assessment of the possible economic effects of the regional trade agreements signing for participating countries and for the rest of the world before (ex-ante) and after (ex-post) accession to the agreement. The most of empirical research investigated the integration processes impact on the member countries welfare based on general and partial equilibrium models and statistic characteristics of the econometric models.
Gravity models, which are focused on the research of wide spectrum of problems in economy of trade, are widely used. These models application fields concern the economic policy relating to the various integration groups creation.
The methodical approach to assessing the countries/groups of countries integration interaction level in the context of its impact on economic growth based on the application of statistical models is suggested. The algorithm for assessing the impact of various forms of international economic activity on changes in socio-economic development, particularly on GDP per capita is constructed. The proposed algorithm is tested on the example of evaluating the Ukraine's cooperation effectiveness with the key regional integration group.
Key words: integration, integration process, integration interaction, integration group, economic modeling, regional economic integration indicators, gravity models, integration effects, the effectiveness of integration interaction.
УДК 339.94(4-6€С)(045)
Н.В.Балабанова
М1ЖРЕГ1ОНАЛЬНЕ СП1ВРОБ1ТНИЦТВО В СИСТЕМ1 РЕГЮНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У cmammi досл1джено особливост1 оргатзаци та форми реал1заци м1жрегюнального ствробтництва у Свропейському Союзi. Вiдокремлено внутршнт та зовншшй напрями регюнальног полтики €С, що, зокрема, реалiзуються через призму мiжнародного, мiжрегiонального та трансграничного ствробтництва.
Ключовi слова: регюнальна полтика, регюн, Свропейський Союз, мiжрегiональне ствробтництво, транскордонне ствробтництво.
Поглиблення та штенсифшащя евроштеграцшних процеав в Укрш'ш, що зокрема, пов'язано з пщписанням розширено'1 зони вшьно! торгiвлi з Свропейським Союзом обумовлюе необхщтсть активiзащi ствпращ мiж нашими регионами та регионами краш-члетв об'еднання.
В «Стратеги штеграцп Украши до Свропейського Союзу» наголошуеться, що здшснення штеграцшного процесу можливе лише за умови доповнення загальноевропейського вимiру ствпращ регюнальною штегратею та поглибленням галузевого ствробтництва Украши i €С [1].
Розширення ствробтництва Украши з Свропейським Союзом е можливим за рахунок залучення до ствпращ нових регютв краш-члетв СС, з якими Украша вже мае тют давт зв'язки, зокрема, з Польщею, Румутею, Словаччиною, Угорщиною. До того ж iз наближенням кордотв СС до Украши особливоi ваги набувае розвиток нових форм транскордонного ствробггництва iз сусщтми державами - членами об'еднання.
Теоретичними та практичними аспектами дослщження мiжрегiонального та транскордонного ствробтництва в Укрш'ш займаються багато вггчизняних науковщв:
