CC BY
76
As a result of a comprehensive evaluation of the European Union countries' interregional cooperation in innovation and investment area it is revealed that Eurozone economy growth is provided mainly by three leading economies - Germany, Great Britain and France. It is noted that in addition to innovations another area of interregional cooperation in the EU countries is investment. The analysis shows that the dynamics of European investment is uneven and alongside it there is slow growth of FDI in the European Union. This is due to the instability of the global financial market.
Based on the analysis it is grounded that EU countries increased investment in research and development. Along with the leading EU countries high growth rates of investment in research and development are demonstrated by Finland, Greece and Hungary. It is determined that the structure of R & D funding the growing share belongs to business sector. Concerning R & D funding by TNCs, it is noted that along with US corporations, leaders are also corporations from EU countries, namely Germany, Great Britain, France and Switzerland.
The article states that at present expanding the boundaries of international exchange of high technology is observed. While analyzing the structure of high-tech industries it is noted that there is a rapid increase in production of office and computer equipment and communication equipment. Over the same period the aerospace industry, pharmaceutics, production of medical, precision and optical instruments showed significantly lowerrates of outputgrowth.
The analysis shows that over the past decade there have been significant changes in the EU in the sphere of innovations, innovation policy and mechanisms to stimulate innovation. Currently, the EU moves to a new strategy of innovation stimulation, which implies increased spending for research and development, creating a common European research and innovation area and strengthening regional innovation policy. It is determined that the member states of the European Union have embarked on further deepening of interregional cooperation in the field of research and development and improving the efficiency of innovation that will strengthen their competitive position in the global market of modern technologies.
Key words: interregional cooperation, European Union, innovation, investment, research, development, rates of investment, high technology
УДК 339.54(4-6€С)
1.Ю. Чентуков
ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛ1ТИКА СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
У cmammi доведено, що процеси европейськог ттеграци досягли найбыьшого рiвня розвитку у порiвняннi i3 iншими регюнальними ттеграцтними процесами, що розвиваються у свтовому господарствi, а сучасна економта €С вiдноситься до найбыьш вiдкритиху свтовому господарствi.
Обтрунтовано, що торговельна полтика Свропейського Союзу е невiд'eмною складовою Стратеги розвитку €С i спрямована на тдвищент рiвня мiжнародно'i конкурентоспроможностi об'еднання. Поширення мехатзму вшьноi торгiвлi е особливо актуальним з точки зору забезпечення економiчного зростання та створення робочих м^ць.
Визначено, що поглиблення единого ринку, поширення ¡нвестицт у таких важливих сферах, як науков1 досл1дження, освта та енергетика, розвиток вшьног торг\вля стають ключовими стимуляторами европейськог економти. Нова стратег1я, яка спрямована на тдвищення ефективност1 торговельних угод та формування ще бшьших можливостей для ус1х суб'ект1в ринку, фактично сприяе створенню робочих м1сць у европейських крагнах.
На тдстав1 анал1зу основних ятснихознак, якими характеризуеться сучасна торговельна полтика €С, обтрунтовано основт напрями оновлення торговельног полтики, як стосуються: глобальних ланцюггв створення вартост1, цифровог та креативног економти; тдтримки моб1льност1 фах1вц1в, топ-менеджергв I постачальникгв послуг; розширення партнерських вгдносин з усгма зацгкавленими крагнами щодо реал1зацгг торговельних та гнвестицгйних стосунк1в; створення в1дпов1дних умов длярозвитку малого та середнього б1знесу.
Клю^о^^ слова: регюнальна ¡нтегращя, процеси европейськог ¡нтеграцгг, торговельна полтика Свропейського Союзу , стратег1я розвитку €С, мехатзм вшьно'г торг1вл1
Процеси европейсько'1 штеграцп досягли найбшьшого рiвня розвитку у порiвняннi iз шшими репональними штеграцшними процесами, що розвиваються у св^овому господарста. I саме с^мкий та достатньо результативний розвиток штеграцшно'1 взаемодп европейських краш значною мiрою вплинув на прискорення глобалiзащi [17, 183-197], одночасно саме досягнення европейською штегращею високого рiвня та глибини стало вщповщною реакщею на поширення глобалiзацiйних процеав [3, с.352]. З огляду на це, питання розвитку торговельноi полггики €С -одного з найбшьш потужних акторiв сучасних мiжнародних вщносин - залишаються у центрi уваги науковщв, пол^июв, пщприемщв тощо.
Дослщженню европейськоi моделi реriональноi штеграцп, яка у своему розвитку поступово еволющонувала й пройшла декiлька стадш iнтеграцiйного зближення, присвячено достатню кшькють наукових розробок. Одним з перших, хто дослщив наслiдки поступово'1' торговельно'1' лiбералiзацii в умовах iнтеграцiйного зближення краш €С, став Б.Баласса, наукова робота якого «Теорiя економiчноi штеграцп» [1] й до сьогодення залишаеться базовою у дослiдженнi змiн торговельно'1 полiтики в умовах розвитку штеграцшного об'еднання.
Наявнi практичнi результати штеграцшного зближення краш €С, якi пов'язаш iз змiною парадигми регiонального розвитку: вщ старого до нового реriоналiзму, комплексно дослiджував Б.Хеттне («Глобалiзм та новий реriоналiзм» [9]), який запропонував дослщження ефектiв торгiвлi та економiчних наслiдкiв, що вiдбуваються у процес мiжнародного обмiну товарами в умовах поглиблення репонально! штеграцп.
Сучаснi дослщження торговельнох полiтики СС представлено у наукових розробках М.Фаррела [5], К.Джиллшгхема [8], Р.Ломбардi [12], У.Молле [14], С.Моффета [13], Дж.Пелкманса [15], Б.Розамонд [16], Ф.Седербаума [18], С.Хоффмана [10], Р.Хадсона [11]. Розвитку вщносин Украши з СС у контексп поглиблення европейськоi моделi европейськоi штеграцп присвячено науковi дослiдження О.Булатовоi [20], В.Копшки [21], Д. Лук'яненка [22],В.Чужикова [23], О.Шниркова [24] та iн.
Метою статп е визначення мiсця сучасноi торговельноi полiтики СС у стратеги розвитку Свропейського Союзу у контексп поширення та поглиблення процеав реriональноi штеграцп.
Сучасна економiка СС вщноситься до найбiльш вiдкритих у св^овому господарствi. За показником експорту торговельна вщкрипсть СС за останнi десять
роюв зросла до 43,3%, для nopiB^Hra вiдкритiсть св^ового господарства в щлому становить 30,6% (табл.1).
Таблиця 1
Вщкриткть економпки GC, %
Роки Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Свггове господарство Експорт по ввдношенню до ВВП 27,1 28,8 29,9 31,3 26,4 28,8 30,9 30,8 30,8 30,6
ЗТО по вщношенню до ВВП 53,9 57,1 59,0 62,0 52,1 56,8 60,9 60,7 60,7 60,2
ЕС (28) Експорт по ввдношенню до ВВП 35,6 37,8 38,4 39,4 35,2 38,8 41,7 42,9 43,1 43,3
ЗТО по ввдношенню до ВВП 70,3 75,0 76,2 78,6 69,1 76,6 82,2 83,6 83,2 83,3
Торговельна пол^ика Свропейського Союзу е невiд'eмною складовою Стратеги розвитку €С i спрямована на пiдвищеннi рiвня мiжнародноi конкурентоспроможностi об'еднання. Поширення мехашзму вшьно'1" торгiвлi е особливо актуальним з точки зору забезпечення економiчного зростання та створення робочих мюць. За даними Свропейсько'1' комюп, збшьшення вiдкритостi економiки СС на 1% у поточному рощ призводить до зростання продуктивносп пращ на 0,6% у наступному [7,с.5]. Завершення усiх переговорiв про утворення зон вшьно'1' торпвл^ якi зараз проводить Свропейська комiсiя, дозволить додатковi економiчнi вигоди, а саме: збшьшення ВВП СС бшьш шж на 2% (що е е^валентом економiк Австрiя або Дани), створення понад 2 млн. нових робочих мюць, що е вкрай важливим, оскшьки близько 10% робочо'1' сили краш СС залежатиме вщ обсягiв европейського експорту. Слiд зазначити, що динамша европейського експорту залишаеться позитивною, хоча останнiми роками спостер^аеться зниження темпiв його зростання (рис.1).
20000000 18000000 16000000 14000000 ^ 12000000
§ 10000000
S
н 8000000
6000000 4000000 +2000000 0
1995
2000
2005
2010
2011
2012
2013
2014
□ свггове господарство □ GC
Рис. 1. Динам1ка експорту свггового господарства та краУн СС, тис.дол.
Поглиблення единого ринку, поширення швестицш у таких важливих сферах, як науковi дослщження, освiта та енергетика, розвиток вшьно'1' торгiвля стають ключовими стимуляторами европейсько'1' економiка [7,с.5].
Сьогоднi потреби виробникiв СС на двi третини забезпечуе iмпорт сировинних матерiалiв, товарiв тощо. Вiдповiдно, юнуе об'ективна потреба збереження цих
постачань та закутвель на лiберальних умовах, а обмеження '1х потоку призведе до тдвищення вартостi iмпорту i негативно впливатиме на конкурентоспроможтсть европейських компанiй як на внутршньому ринку, так i за кордоном.
Нова стратепя, яка спрямована на тдвищення ефективносп торговельних угод та формування ще бiльших можливостей для уах суб'ектiв ринку, фактично сприяе створенню робочих мiсць у европейських кранах. Лiбералiзацiя торгiвлi створюе додатковi можливостi розвитку iнновацiйноi дiяльностi та зростання продуктивносп працi, а вщ так виникають новi можливостi зростання конкурентоспроможносп товарiв та послуг: бшьш низькi цiни та висока якють товарiв е привабливою для споживачiв.
Сучасна торговельна полiтика охоплюе не лише умови торгiвлi товарами у 1'хньому традицiйному розумiннi. Важливою частиною угод про утворення зон вшьно!' торriвлi е права iнтелектуальноi власносп, прямi iноземнi, державнi закупiвлi, податки, стандарти, еколопчш питання, мiграцiя тощо.
Основна частина економiчного зростання вже сьогодш (у майбутньому цей показник тшьки збiльшиться) генеруеться за межами краш СС. Фундаментальнi змiни у формування глобальних виробничих мереж та ланцюгах постачань призводять до того, що створення лiберальних умов там, де безпосередньо формуеться додана вартють, е не менш, а навггь iнколи i бiльш важливим, шж там, де безпосередньо рееструеться експорт. Вщ так, торговельна полiтика СС спрямована на пщтримку конкурентоспроможностi европейських виробниюв на кожному ланцюзi виробництва та постачання. СС як глобальний лщер на ринку високояюсних продукпв е найбiльшим у свiтi експортером промислових товарiв i одночасно характеризуеться найнижчим рiвнем iмпортних тарифiв на промисловi товари (3,9% станом на 2014 рш)
[4].
Експортно-iмпортнi можливосп, iншi умови економiчних вiдносин регламентуються двох- та багатостороншми угодами, яю укладено СС iз торговельними партнерами. Важливого значення набувае розширення заходiв на пiдтримку сталого розвитку, забезпечення справедливоi та етичноi торгiвлi, дотримання прав людини. Невипадковим е визначення правил по боротьбi з корупщею в майбутшх торговельних угодах.
Репональш торговельнi угоди з ключовими крашами-партнерами е ключовим прiоритетом для СС, яю вiдкривають бiльше можливостей на ринку задля забезпечення економiчного зростання i створення робочих мiсць. О^м традицiйних регiональних iнтеграцiйних угод щодо створення зон вшьно!' торгiвлi СС активно використовують й iншi мехашзми спiвпрацi через укладання та розвиток вщповщних угод. Станом на кшець 2014 року, СС нотифiкував у СОТ 37 д^чих регiональних торговельних угод, серед яких 23 угоди охоплюють товари та 14 товари та послуг.
Основними яюсними ознаками, якими характеризуеться сучасна торговельна пол^ика СС, е - ефектившсть та прозорють полiтики. Новi економiчнi реалii вимагають постшного оновлення торговельноi полiтики, в першу чергу це стосуеться:
- глобальних ланцюпв створення вартостi, циФрово! та креативноi економiки;
- пщтримки мобiльностi фахiвцiв, топ-менеджерiв i постачальниюв послуг;
- розширення партнерських вщносин з усiма зацiкавленими краiнами щодо реалiзацii торговельних та iнвестицiйних стосунюв;
- створення вiдповiдних умов для розвитку малого та середнього бiзнесу.
Виграш вiд оновленоi торговельноi пол^ики СС фактично отримають багато
учасниюв ринку. Завдяки поширенню та поглибленню вщкритосп торговельноi полiтики споживачi отримують бшьш широкий вибiр товарiв за бшьш низькими цшами. Крiм того, бшьш розвинуп заходи безпеки споживачiв сприяють пiдвищенню
1'хньо'1 довiри до cпоживчих товарiв та поcлyг, оcкiльки товари виробляютьcя iз дотриманням прав людини, ^вдально!' та eкологiчноï захиcтy. Tорговeльнi угоди створюють новi eкономiчнi можливоcтi, яю пов'язанi iз закрiплeнням на зовшшшх ринках, а з yрахyванням того, що домiнyюча чаcтка глобального зростання бyдe формyватиcя за мeжами eвропeйcьких краш, то можна дiйти виотовку, що оновлeння торговeльноï полiтики e кориcним й для працюючих, ожшьки фактично вона cпрямована на конкрeтнy пiдтримкy робочих мicць, поширeння та рeалiзацiю оcновних трудових cтандартiв, нeдиcкримiнацiï працi, захиcтy працюючих у цшому.
GC активно поширюe практику укладання рeгiональних торговeльних угод, залучаючи до цього процecy нe тiльки втооко розвинyтi крайни. GC рeалiзye пол^ику рeгiоналiзмy доcтатньо агрecивно, розглядаючи ïï як заciб заохочeння iнвecтицiй та отрияння конкyрeнцiï, а також маючи за мeтy змiцнeння багатоcтороннього мeханiзмy рeгyлювання торговeльних вiдноcин на глобальному рiвнi [2, c.2-3].
Важливого значeння у поглиблeннi iнтeграцiйних процeciв у майбутньому (за умови уот^ного розвитку пeрeговорного процecy) можe cтати розвиток Tранcатлантичного торговeльного та iнвecтицiйного парт^ре^а мiж Gвропeйcьким Cоюзом та CŒA. Вiд практично1 рeалiзацiï цього партнeрcтва залeжатимe нe тiльки торговeльно-eкономiчнi вщноотни мiж найбiльшими cвiтовими лiдeрами, а й прогрec у розвитку багатостороннього мeханiзмy рeгyлювання, якe вiдбyваeтьcя тд eгiдою Cвiтовоï оргашзацп торгiвлi, о^льки cамe GC та CШA виступають оcновним джeрeлом торговeльних прeфeрeнцiй для мeнш розвинутих краш. Оcновна мeта розвитку Tранcатлантичного торговeльного та iнвecтицiйного партнeрcтва - зняти торговeльнi бар^ри, як icнyють мiж двома найпотужшшими гравцями cвiтового ринку, що cприятимe поглиблeнню торговeльно-eкономiчних вiдноcин мiж ними.
За eкcпeртними оцiнками Цeнтрy доcлiджeнь eкономiчноï полiтики [6] рeалiзацiя угоди забeзпeчить Gвропeйcькомy Cоюзy 119 млрдхвро на рiк, у цiломy, загальний обcяг eкcпортy збiльшитьcя на 6%. ^ючовою чаcтиною транcатлантичного лiбeралiзацiï визначeно знижeння нeтарифних бар'eрiв, оcкiльки 80% вщ загального обcягy потeнцiйних вигод формyютьcя за рахунок cкорочeння витрат, що пов'язаш iз бюрократичними про^дурами. У цiломy, рeалiзацiя Tранcатлантичного торговeльного та iнвecтицiйного партнeрcтва cприятимe пiдвищeнню рiвня eкономiчноï активноcтi та зростанню продyктивноcтi працi, що, у cвою чeргy, вплинe на розмiр додаткового наявного доходу ceрeдньоcтатиcтичноï eвропeйcькоï родини. Розвиток взаeмовiдноcин мiж GC та CŒA як транcатлантичного партнeрcтва задля формування вщкритих та iнтeгрованих eкономiк та забeзпeчeння cталого розвитку фактично визначатимe пiдrрyнтя бeзпeки i cтабiльноcтi в eвроатлантичномy рeгiонi. Загалом, поширeння торгiвлi мiж GC та CŒA матимe позитивний вплив на розвиток cвiтовоï торгiвлi та зроcтання глобального доходу майжe на 100 млрдхвро.
Peгiональнi торговeльнi угоди cтали оотовним iнcтрyмeнтом торговeльноï полiтики, альтeрнативним багатосторонньому мeханiзмy рeгyлювання мiжнародноï торгiвлi. Пiдтвeрджeнням цього e той факт, що обcяг торгiвлi, що вiдбyваeтьcя вщповщно до умов рeгiональних торговeльних угод e бшьшим, нiж обcяг торпвл^ що рeалiзyeтьcя за рeжимом найбшьшого cприяння.
Фактично cамe для забeзпeчeння ви^ко! мiжнародноï конкyрeнтоcпроможноcтi GC поширюe iнтeграцiйнy взаeмодiю з кранами, що бeзпоceрeдньо мeжyють з GC ^вро^^ька полiтика cyciдcтва), а також з шшими кранами cвiтy (транcконтинeнтальна iнтeграцiя)[ 19,с.250-251]. Розвиток iнтeграцiйноï взаeмодiï GC та Украши вiдбyваeтьcя в рамках одного з напрямiв полiтики cyciдcтва - програмi cхiдного партнeрcтва. Розвиток iнcтитyцiйноï оcнови cпiвробiтництва бeрe початок фактично з визнанням GC нeзалeжноcтi Украши. У cвою чeргy, укра^н^кий парламeнт
закршив на законодавчому piBHi членство Украши у Свропейських Спiвтовариствах як перспективну мету зовшшньо'' полiтики (Постанова Верховно! Ради Украши вщ 2 липня 1993 року «Про основш напрями зовшшньо'1 полiтики Украши»).
Пщгрунтям розвитку торговельно-економiчних вiдносин мiж Украшою та Свропейським Союзом служить Закон Украши вщ 1 липня 2010 року «Про засади внутршньо'' i зовшшньо'' пол^ики», згiдно з яким «забезпечення штеграцп Украши в европейський полiтичний, економiчний, правовий простiр з метою набуття членства в €С» визначено прiоритетним напрямком розвитку зовшшньо'' полiтики Украши (ст.11). Незворотнiсть евроштеграцшного курсу розвитку кра'ни було закршлено Постановою Верховно'' ради «Про пщтвердження курсу Украши на iнтеграцiю до Свропейського Союзу та першочерговi заходи у цьому напрямЬ» вiд 13.03.2014р., що визначила новий формат розвитку вщносин мiж Украшою та €С. Результатом чого стало пiдписання та ратифшащя (синхронно з Свропейським Парламентом) Угоди про асощащю мiж Украшою та Свропейським Союзом, якою визначено основш завдання реформування економши та пол^ично'' системи у цiлому вщповщно до европейських норм та стандарпв [26].
Поглиблена та всеохоплююча угода про вшьну торгiвлю, яку СС уклав iз Украшою виходить за рамки суто торговельних угод, оскшьки охоплюе такi напрями полiтики, як державш закупiвлi, конкуренцiя, iнтелектуальна власшсть. Вiдповiдно, Укра'на у сво'х зобов'язаннях i наближаеться до законодавства СС у частиш санiтарних та ф^осаштарних заходiв, технiчних вимог i стандарпв, митних процедур та спрощення процедур торгiвлi тощо.
Розвиток зони вшьно'' торгiвлi мiж Украшою та Свропейським союзом вимагае негайно'' адаптацп нацюнального законодавства европейським нормам. Розширений формат «зона вшьно'' торгiвлi плюс» передбачае, що лшвщащя торговельних обмежень стосуеться не тшьки торгiвлi товарами, а й послугами, державних закутвель, шоземних iнвестицiй, нетарифних бар'ерiв тощо. Вщ так, умовами забезпечення укра'нських практик европейським стандартам мають стати: тарифна лiбералiзацiя; гармошзашя укра'нського законодавства, у т.ч. техшчного регулювання, фiтосанiтарних норм тощо; розробка шструменпв та порядку застосування спешальних захисних механiзмiв; адмшютрування тарифних квот та iн. Важливо пщкреслити, що актуальною умовою забезпечення практично'' реалiзацii' евроiнтеграцiйного курсу розвитку Украши досить залишаеться стабiльнiсть пол^ично'' системи в кра'ш, без чого реалiзувати структурнi реформи в кра'ш вкрай важко.
Список використано1 лггератури
1. Balassa B. The theory of Economic Integration / B. Balassa. - Homewood, Illinois: Richard D. Irvin, 1961. - 304 p.
2. Burfisher M. E. Regionalism : Old and New, Theory and Practice / M. E. Burfisher, S. Robinson, K. Thierfelder // Agricultural policy reform and the WTO: where are we heading?, Capri (Italy), June 23-26, 2003. - Capri , 2003. - 28p.
3. Castells M. End of Millennium / М. Castells - 2nd ed. - Oxford : Wiley-Blackwell, 2010. - 343-353р.
4. European Union: Tariffs and imports: Summary and duty ranges [Electronic resource]. - Mode of access : http://stat.wto.org/TariffProfiles/E28_E.htm
5. Global politicsof regionalism. Theory and Practice / Edited by M. Farrell, B. Hettne, L. Langenhove. - London: Pluto Press, 2005. - 336 p.
6. Reducing Transatlantic Barriers to Trade and Investment: An Economic Assessment: Final Project Report (Contract TRADE10/A2/A16). / J. Francois, M. Manchin, H. Norberg,
O. Pindyuk, P. Tomberger. - London : Centre for Economic Policy Research, 2013. - 116 р.
7. Free trade is a source of economic growth [Electronic resource] // The European Union explained. - Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. — Mode of access : http://europa.eu/pol/index_en.htm
8. Gillingham J. European Integration, 1950-2003: Superstate or New Market Economy? / J. Gillingham. - Cambridge : Cambridge University Press, 2003. - 588p.
9. Hettne B. Globalism and New Regionalism/ B. Hettne. - Macmillan, 1999. - 308p.
10. Hoffman S. The European Sisyphus: essays on Europe, 1964-1994 / S. Hoffman. -Westview Press, 1995 - 326p.
11. Hudson R. Divided Europe: society and territory / R. Hudson, A. M. Williams. -London : SAGE, 1999. - 315p.
12. Lombaerde P. Governing Regional Integration for Development. Monitoring Experiences, Methods and Prospects/ P. Lombaerde, A. Estevadeordal, K. Suominen. -Ashgate Publishing, Ltd., 2008. - 290p.
13. Moffett S. EU and U.S. inch toward talks on free trade area [Electronic resource] / S. Moffett. - BRUSSELS, Reuters, 2012. - Mode of access: http://in.reuters.com/article/2012/06/20/eu-us-trade-idINL5E8HKJIS20120620
14. Molle W. The Economics of European Integration: Theory, Practice, Policy / W. Molle. - Aldershot : Ashgate Publishing, 2001. - 548 p.
15. Pelkmans J. European integration: methods and economic analysis / J. Pelkmans. -Harlow : Pearson, 2006. - 480 p.
16. Rosamond B. Theories of European Integration / B. Rosamond. - N.-Y.: Macmillan, 2000. - 256 p.
17. Rumford C. European Cohesion? Globalization, Autonomization, and the Dynamics of EU Integration / C. Rumford // Innovation : The European Journal of Social Sciences. -2000. - № 13.2. - Р. 183-197.
18. Söderbaum F. Theories of New Regionalism. A Palgrave Reader / F. Söderbaum, T. M. Shaw. - New York : Palgrave Macmillan Gordonsville, 2004. - 256 p.
19. Булатова О. Потенщал розвитку трансконтинентально!' штеграцп / О. Булатова // Журнал европейсько'' економши. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 248-272. Bulatova O. Potentsial rozvytku transkontynentalnoi intehratsii / O. Bulatova // Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky. - 2014. - T. 13, № 3. - S. 248-272.;
20. Булатова О. В. Розвиток европейсько'1' штегращйно' моделi в контекст формування шноващйно'1 конкурентоспроможност кран / О.В. Булатова // Економiчний проспр : зб. наук. пр. — 2014. - № 84. - С. 5-14 ; Bulatova O. V. Rozvytok yevropeiskoi intehratsiinoi modeli v konteksti formuvannia innovatsiinoi konkurentospromozhnosti krain / O.V. Bulatova // Ekonomichnyi prostir : zb. nauk. pr. -2014.- № 84. - S. 5-14
21. Копшка В. В. Свропейський Союз: досвщ розширення i Укра'на / В. В.Копшка. - Ки'в : Юридична думка, 2005. - 448 с. ; Kopiika V. V. Yevropeiskyi Soiuz: dosvid rozshyrennia i Ukraina / V. V.Kopiika. - Kyiv : Yurydychna dumka, 2005. -448 s.
22. Лук'яненко Д. Г. Економiчна штегращя i глобальш проблеми сучасносп / Д. Г. Лук'яненко. - Ки'в : КНЕУ, 2005. - 204 с. ; Lukianenko D. H. Ekonomichna intehratsiia i hlobalni problemy suchasnosti / D. H. Lukianenko. - Kyiv : KNEU, 2005. - 204 s.
23. Чужиков В. Глобальна репоналютика: iсторiя та сучасна методология: монографiя / В. Чужиков. - Ки'в : КНЕУ, 2008. - 272 с. ; Chuzhykov V. Hlobalna rehionalistyka: istoriia ta suchasna metodolohiia: monohrafiia / V. Chuzhykov. - Kyiv : KNEU, 2008. - 272 s.
24. Шнирков О. I. Свропейський Союз у глобальному шновацшному просторi / О. I. Шнирков. - Ки'в : Ки'вський ушверситет, 2008. - 144 с. ; Shnyrkov O. I.
Yevropeiskyi Soiuz u hlobalnomu innovatsiinomu prostori / O. I. Shnyrkov. - Kyiv : Kyivskyi universytet, 2008. - 144 s.
25. Regional Trade Agreements Information System. WTO [Official website]. -[Electronic resource]. - Mode of access : http://rtais.wto.org/UI/PublicMaintainRTAHome.aspx
26. Представництво Укра'ни при Свропейському Союзi [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/relations; Predstavnytstvo Ukrainy pry Yevropeiskomu Soiuzi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/relations;
27. United Nations Conference on Trade and Development [Electronic resource]. - Mode of access: http://unctad.org
Стаття надшшла до редакцп 08.10. 2015.
I. Chentukov
EU TRADE POLICY UNDER CURRENT CONDITIONS
The present paper argues that the processes of European integration have reached the highest level of the development compared to other evolving regional integration processes in the world economy, and the current EU economy is one of the most open in the world. The article shows that EU trade policy is an integral part of the EU Sustainable Development Strategy and is aimed at raising international competitiveness of the association. The expansion of a free trade mechanism is of a great importance especially in terms of economic growth and job creation.
The article determines that the single market deepening, spread of investments in important areas such as research, education and energetics as well as the development of free trade are the key inciters of European economy. The new strategy aimed at improving the efficiency of trade agreements and providing more opportunities for all market actors, practically helps in creating jobs in European countries.
Trade liberalization creates additional opportunities for the development of innovative activities and labor productivity growth, thus there are new opportunities for the growth of the competitiveness of goods and services; lower prices and high-quality goods attract consumers.
Current EU trade policy covers not only conditions of commodity trade in a traditional sense. Intellectual property rights, direct purchases abroad, public purchases, taxes, standards, environmental issues, migration etc. are the important parts of the agreements on the establishment of free trade zones.
The EU as a global leader in a high-quality goods market is the world's biggest exporter of manufactured goods with the lowest level of import tariffs on industrial goods. Export and import capabilities and other conditions of economic relations are regulated by bilateral and multilateral agreements made with EU trading partners.
The expansion of the measures designed to support sustainable development, ensure fair trade and human rights observance are gaining in importance. The determination of the rules of corruption control in future trade agreements is deliberate.
Based on the main qualitative characteristics, commonly found in the current EU trade policy, the author gives grounds for the main ways of a trade policy review concerning the global chain of value creation, digital and creative economy; the support of the professionals', senior managers' and service providers' mobility; the expansion of the partnerships with all countries concerned, on the implementation of trading and investment relations; the establishment of appropriate conditions for SME (Small and Medium Enterprise) development.
The EU is actively spreading the practice of making regional trade agreements involving in this process not only highly developed countries. The EU carries out pretty
severe policy of regionalism, considering it as the way of attracting investment and promoting competition, aiming at strengthening multilateral mechanism for regulating trade relations globally.
Key words: regional integration, process of European integration, EU trade policy, development strategy of the EU, free trade mechanism
УДК 339.922(100)(045)
О.В.Захарова
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НКИ Р1ВНЯ ШТЕГРАЦШНО1 ВЗАСМОДП КРА1Н ТА
РЕГЮНГВ СВ1ТУ
Стаття присвячена до^дженню niöxoöie до ощнки рiвня розвитку ттегращйних процеЫв. До^джено iснуючi системи wöuKamopie розвитку регюнальног економiчно'i ттеграци. Видтено напрямки застосування iнсmруменmiв економжо-математичного моделювання для ощнки впливу ттегращйних процеЫв на динамту економiчного розвитку. Запропонований методичний пiдxiд до ощнки рiвня ттеграцтног взаемоди кран (групи кран), регштв в конmексmi ii впливу на рiвень економiчного зростання на основi застосування системи статистичних моделей. Розроблено алгоритм ощнки впливу рiзнux форм мiжнaродно'i економiчно'i дiяльносmi крат на змту рiвня соцiaльно-економiчного розвитку, зокрема на зростання ВВП на душу населення. Запропонований алгоритм апробовано на прuклaдi ощнки ефекmuвносmi взаемоди Украти з ключовими регюнальними ттегращйними об 'еднаннями.
Клю^о^^ слова: ттегращя, ттегращйний процес, ттегращйна взaемодiя, ттегращйне об 'еднання, економто-математичне моделювання, тдикатори регiонaльноi економiчно'i ттеграци, гравтащйт моделi, ттегращйт ефекти, ефективтсть iнmегрaцiйноi взаемоди.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку св^ового господарства характеризуеться штенсифшащею розвитку штеграцшних процеав, що протшають як у региональному масштабi та пов'язаш з функщонування репональних штеграцшних об'еднань, так i у глобальному аспект^ що обумовлюють появу нових мiжконтинентальних штегративних структур та визначають закономiрностi розвитку сучасного св^у. Це обумовлюе зростання наукового штересу до дослщження особливостей процеав регионально! штеграцп та ефективносп функщонування сучасних штеграцшних об'еднань. В рамках таких дослщжень вагомим аспектом виступають питання розробки методики кшьюсного та яюсного аналiзу ощнки показниюв розвитку штеграцшних процеав, ощнки економiчних ефекпв вщ учасп кра'н в штеграцшних об'еднаннях з визначенням позитивних та негативних наслщюв для економши кра'ни та региону в щлому, що й обумовлюе об'ективну необхщнють подальших дослiджень в цьому аспекта
Анал1з останн1х дослщжень та публжацш. Питанням аналiзу та ощнки особливостей реалiзащ1' iнтеграцiйних процеав в рамках рiзних регiонiв св^у та в аспектi рiзних шститущональних форм присвяченi науковi працi таких укра'нських та зарубiжних дослiдникiв, як О. Бшорус, О. Булатова, Е.Винокуров, К.Григорян, А.Либман, Д. Лук'яненко, А. Мазараю, Ю. Макагон, А.Фiлiпенко, В.Чужиков, та шших. Однак, недостатньо опрацьованим залишаеться питання оцiнки впливу
