CC BY
38
ВГСНИКМАРГШОЛЬСЬКОШДЕРЖАВНОШУШВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я:ЕКОШОМ1КА, 2015, ВИП.9
5. Hew D. Singapore as a regional financial center / D. Hew // Capital markets in Asia: Changing roles for economic development. - Tokyo Club Foundation For Global Studies, 2005. - 26 p.
6. Johnson Harry G. Panama as a regional financial center: A preliminary analysis of development contribution / Harry G. Johnson // Economic Development and Cultural Change. -1976. - January 24(2). - P. 261-286. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jstor.org/discover/10.2307/1153114?sid=21105952345891&uid=2&uid=4
7. Park Y.S. International Banking and Financial Centers / Yoon S. Park, Musa Essayyad. - Norwell: Kluwer Academic Publishers, 1989. - 157 p.
8. The Global Financial Centres Index. - City of London: Z/Yen Group. - [Electronic source]. - Access mode: http://www.zyen.com/research/gfci.html.
9. Thrift N. The Geography of International Economic Disorder / N. Thrift // A World in Crisis? Geographical Perspectives. - Oxford: Blackwell, 1989. - P. 12-67.
Стаття надшшла до редакцп 30.04.2015 р.
Т.В. Марена
РЕГ1ОНАЛЬН1 Ф1НАНСОВ1 ЦЕНТРИ ТА IX РОЛЬ У СВ1ТОВОМУ
ГОСПОДАРСТВ1
У cmammi досл1джено науков1 тдходи до трактування сутностг регюнальних фтансових центрiв та визначення мiсця, яке вони займають у загальтй cucmeMi фтансових цeнmрiв свту. На omoei порiвняння кнуючих пiдходiв конкретизовано вiдмiнноcmi мiж регюнальним та мiжнароднuм фтансовими центрами. Обгрунтовано ключовi характеристики, що притамант регюнальним фтансовим центрам та вiдрiзняюmь гх вiд тших титв фтансових цeнmрiв. Розглянуто cпeцuфiчнi риси фтансових риншв, що функцюнують у регюнальних центрах. Ощнено конкурентт позицгг окремих регюнальних цeнmрiв у рейтингу фтансових цeнmрiв свту. Визначено характеристики, що тдлягають подальшому розвитку та удосконаленню з метою отриманнярегюнальним фтансовим центром статусу мiжнародного.
Клю^о^^ слова: фiнанcовi центри (глобальт, мiжнароднi, регюнальт), фтансовий ринок, тфраструктура фтансового ринку, мiжнароднi фiнанcовi установи.
УДК 339.92.(477)
О.В. Захарова
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ МЕЖРЕГЮНАЛЬНОГО СПШРОБГГНИЦТВА УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО! РЕГЮНАЛВАЦП
Стаття присвячена до^дженню практичних аcпeкmiв рeалiзацli рiзнuх вeкmорiв мiжрeгiонального ствробтництва Украгни. Проведений комплексний аналiз динамжи, структури та iнmeнcuвноcmi зовншньоторговельного ствробтництва Украгни з крагнами СНД, €С та АТЕС. З використанням р1знш iнcmрумeнmiв моделювання побудовано прогнозт оцтки обcягiв експортно^мпортно'г дiяльноcmi Украгни на найближчу перспективу.
Ключовi слова: ттегращя, рeгiоналiзацiя, мiжрeгiональнe ствробтництво, регюнальне об 'еднання, зовншньоторговельна ствпраця.
Постановка проблеми. Bce6i4Ha штегращя у CBiTOBi структури i мiжнароднi оргашзацп е стратепчною метою зовшшньо'1 пол^ики Украши. Високий економiчний, науково-техшчний, мшерально-сировинний i трудовий потенщал, надзвичайно випдне
економiко-географiчне та геополiтичне положення в центрi Свропи створюють об'eктивнi умови для забезпечення взаемовипдного мiжнародного подiлу пращ, спещалiзащi, кооперування та штеграцп до св^ового економiчного простору. Украша, як i iншi новi держави Схщно'1 Свропи, в умовах зростаючо'1 конкуренцп, нестабшьно'1 динамiки зовнiшнiх ринкiв прагне диверсифшувати систему власних зовнiшньоекономiчних зв'язюв. В контекстi iнтеграцiйних орieнтирiв Украши активна полiтика проводиться в напрямку евроштеграцп, що в майбутньому мае тдвищити мiжнародний авторитет краши, забезпечити пол^ичну, соцiальну й макроекономiчну стабшьшсть. Однак, краши СНД займаються вагому складову в структурi зовшшньоторговельно'1 дiяльностi з одного боку, а краши Азiйсько-Тихоокеанське економiчного спiвробiтництва (АТЕС), що мають величезний економiчний, iнвестицiйний i технологiчний потенцiал, можуть розглядатися як потенцшш торговельнi партнери. У контекст модифшацп стратегiчних прiоритетiв зовнiшньоекономiчноi пол^ики Украши в бiк багатовекторностi, закономiрно постае питання посилення трансрегiонального ствроб^ництва на евразiйському континентi.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Особливостi розвитку процеав глобалiзацii та регюнашзацп е об'ектом дослщження багатьох зарубiжних та украшських вчених, зокрема Б.Баласса, У.Бек, М.Вебера, М.Кастельса, А.Купера, Т.Левiтта, А.Маршала, Дж.Сороса, Б.Хеттне, О.Бiлорус, О.Булатово'1, В.Гееця, В.1ноземцева,
A.Мазаракi, Ю.Макогона, Н.Мiкули, Ю.Пахомова, А.Поручнiка, Т.Орехово'1, 1.Школи,
B.Чужикова та шших. Глобальнi динамiчнi змiни, що вщбуваються в умовах активiзацii процеав глобально'1 реriоналiзащi, актуалiзують дослiдження процеав мiжрегiонального спiвробiтництва краш, зокрема Украши, та пошуку напрямкiв пiдвищення його ефективносп.
Викладення основного матер1алу. Динамша абсолютних показникiв зовшшньо'1 торгiвлi Украши представлена на рис. 1 та свщчить, що за перюд 2004-2013 рр. загальний товарооборот зовшшньо'1 торгiвлi Украши збiльшився у 2,35 рази (з 69029,4 до 162752,8 млн. дол.), при цьому експорт товарiв та послуг зрю у 2,05 рази (з 37974,0 до 78157,0 млн. дол.), iмпорт товарiв та послуг - у 2,72 рази (з 31055,4 до 84595,8 млн. дол.), отже зростання iмпорту на 22% випереджувало зростання експорту.
180000.0 160000.0 140000.0 120000.0 100000.0 80000.0 60000.0 40000.0 20000.0 0.0
173883.2
Вся торпвля I Експорт I Експорт товар1в I Експорт послуг 11мпорт 11мпорт товар1в 11мпорт послуг
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Рис. 1. Динамжа зовшшньоТ торг1вл1 УкраТни у 2044-2013 рр., млн. дол. США
Аналiзуючи торпвлю Украши з основними торговельними партнерами (штеграцшними об'еднаннями), можна зробити висновок, що торгiвля з крашами СШД та СС займае бiльшу частину зовшшньо!' торгiвлi Украши. Так у 2004 рощ краши СШД займали 38,4% торriвлi (26495 млн. дол.), краши СС - 33,4% (23085,4 млн. дол.). У 2013 р. порiвняно з 2004 р. обсяги торговельного обороту з крашами СШД зросли в 2,17 рази до 57560 млн. дол. (частка склала 35,4%), з крашами СС - в 2,27 рази до 52354,8 млн. дол. (частка складала 32,2%). Отже, якщо порiвняти мiж собою обсяги зовшшньо!' торгiвлi Украши з СШД та СС, то видно, що впродовж 10 роюв торпвля з крашами СШД в середньому на 10% перевищувала обсяги торгiвлi з крашами СС.
■ Торпвля з СШД
■ Торпвля з СС
■ Торпвля з АТЕС
■ Торпвля з 1ншими крашами
Рис. 2. Регюнальна структура зовшшньоторговельного обороту УкраТни,
млн. дол. США
Обсяги торгiвлi з крашами АТЕС в 2013 рощ складали 22454,5 млн. дол., що в 3,1 рази бшьше шж у 2004 р. (7251,9 млн. дол.), при цьому частка краш АТЕС в зовшшнш торгiвлi Украши зросла з 10,5% у 2004 р. до 13,8% у 2013 р. В порiвнянi з крашами СШД та СС зовшшньоторговельний оборот з крашами АТЕС в 2,56 разiв менший за оборот з крашами СШД та 2,33 рази з крашами СС. Торпвля з шшими крашами у 2004 р. склала
12197,1 млн. дол. (17,7%) та виросла до 30383,5 млн. дол. (18,7%) у 2013 р.
Аналiз динамши та стввщношення обсяпв торгiвлi Украши з головними партнерами - крашами СШД, СС, АТЕС (рис. 3) дозволяе зробити висновок, що за останш 10 роюв ще переорiентацiя зовшшньо! торгiвлi Украши. 1мпорт з краш СШД знизився з 50% до 35% вщ всього iмпорту краши, експорт навпаки збшьшився з 29% до 36% вщ загального експорту краши. Щодо торгiвлi з крашами СС, то iмпорт зрю з 34 до 37%, проте експорт значно скоротився з 33% до 27%. Експорт Украши до краш АТЕС коливався близько 10% вщ загального експорту протягом 10 роюв та значних змш не мав. В той час як iмпорт значно вирю, з 9% до 18%. В iншi краши св^ Украша стабшьно експортуе близько 28% товарiв, iмпорт зрю з 8% до 10%.
60%
50% 40% 30% 20% 10% 0%
1
Експорт 1мпорт Експорт 1мпорт Експорт 1мпорт Експорт 1мпорт
СНД СС АТЕС 1иш1
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010 2011 2012 2013
Рис. 3. Динамика регюнальноТ структури експорту та 1мпорту УкраТни,%
Щодо ощнки ефективностi мiжрегiонального спiвробiтництва, то одним з показниюв оцiнки е коефщент покриття експортом iмпорту, розрахунок яких за основними iнтеграцiйними об'еднаннями наведений в таблиц 1. Торговельне ствроб^ництво е ефективним за умови що коефiцiент перевищуе одиницю, що свiдчить про переважання доходiв вщ експорту над витратами на iмпорт товарiв та послуг.
У 2004 р. весь експорт Украши був бшьшим за iмпорт у 1,22 рази, тодi як у 2013 р. стввщношення знизилось до 0,92 рази. Отже, починаючи з 2006 р. Украша мае вiд'емне сальдо торпвль В розрiзi iнтеграцiйних угрупувань коефщент покриття найменше значення мае за крашами АТЕС (0,48 у 2013 р.) та крашами €С (0,67).
Щодо торгiвлi товарами, то саме в цьому аспект витрати на iмпорт значно перевищують валютш надходження вiд експорту, а саме у 2013 р. на 18% в торгiвлi в цшому (0,82), на 21% в торгiвлi з крашами СНД (0,79), на 38% - з крашами €С (0,62), на 58% з крашами АТЕС (0,42), навпаки з шшими крашами Украша мае перевищення експорту у 2,49 разiв.
В торгiвлi послугами ситуащя зворотна, а саме експорт послуг перевищуе обсяги iмпорту, завдяки торгiвлi послугами до 2006 р. Украша збершала додатне сальдо, яке змшилося вщ'емним внаслiдок прискореного зростання товарного iмпорту. Так, у 2013 р. витрати на iмпорт послуг покривалися надходженнями вщ експорту на 95%, що е меншим порiвняно з 2004 р. (на 158%). В торгiвлi послугами з крашами СНД стввщношення складало 6,26 у 2004 р. та 4,06 у 2013 р., з крашами СС - 1,74 у 2004 р. та 1,01 у 2013 р., з крашами АТЕС 0,91 у 2004 р. та 1,91 у 2013 р., з шшими крашами - 1,64 у 2004 р. та 2,63 у 2013 р.. Отже, спостершаеться тенденщя до скорочення стввщношення в торгiвлi з
крашами СНД та СС та зростання - з крашами АТЕС та шшими крашами св^у. Таю змши в стввщношеннях е наслщком географiчноi диверсифшацп та штенсифшацп торгiвлi Украши.
Таблиця 1
Коефщ1енти покриття експортом 1мпорту у 2004-2013 рр.
Роки 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
со о я Товари та послуги 1,22 1,03 0,94 0,89 0,86 0,97 0,95 0,93 0,90 0,92
Товари 1,13 0,95 0,85 0,81 0,78 0,87 0,85 0,83 0,81 0,82
Послуги 2,58 2,09 2,02 1,81 1,82 1,86 2,16 2,21 2,02 1,95
СШД Товари та послуги 0,70 0,76 0,76 0,82 0,80 0,84 0,88 0,84 0,88 0,96
Товари 0,55 0,62 0,61 0,71 0,69 0,68 0,70 0,70 0,73 0,79
Послуги 6,26 5,53 4,94 4,58 4,01 4,86 5,97 5,32 4,82 4,06
Товари та послуги 1,21 0,89 0,80 0,68 0,68 0,68 0,73 0,74 0,70 0,67
о ш Товари 1,16 0,84 0,74 0,63 0,63 0,62 0,68 0,70 0,65 0,62
Послуги 1,74 1,36 1,26 1,15 1,07 0,99 1,05 1,06 1,04 1,01
о Товари та послуги 1,74 0,81 0,57 0,42 0,38 0,70 0,52 0,52 0,38 0,48
М н Товари 1,72 0,80 0,53 0,37 0,34 0,62 0,45 0,45 0,32 0,42
< Послуги 0,91 0,91 1,18 1,24 1,56 1,89 1,83 2,13 2,29 1,91
Товари та послуги 4,17 3,45 3,35 3,21 2,63 3,01 2,78 2,79 2,70 2,51
« Товари 5,38 3,93 3,87 3,64 2,65 3,21 2,91 2,85 2,82 2,49
Послуги 1,64 1,67 1,62 1,66 2,52 2,13 2,08 2,48 2,02 2,63
Динамiка зовшшньоторговельно'1 квоти як показника штенсивносп та вiдкритостi торгiвлi Украши в розрiзi взаемодii з iнтеграцiйними об'еднаннями представлена в таблищ о
Динамжа зовшшньоторговельноУ квоти Укра'ни за 2004-2013 рр., Таблиця 2 %
Роки 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
В цшому 53 46 44 43 43 43 47 52 49 46
Кра1'ни СШД 20 18 17 17 17 16 19 22 19 16
Краши СС 18 15 15 15 15 13 14 16 14 15
Кра1'ни АТЕС 6 5 5 5 6 5 6 6 7 6
1иш1 краши 9 8 7 7 9 8 9 9 9 9
Як свщчать розрахованi данi, економiка Украши е вiдкритою щодо штеграцшно'1 взаемодп (показник вщкритост у 2013 р. складав 46%, що на 7% менше нiж у 2004 р.). Щодо основних партнерiв, то очевидним е переважання орiентащi на краши СШД, однак як за крашами СШД, так i крашами СС спостершаеться тенденцiя до зменшення показника вщкритосп на 4% у 2013р. порiвняно з 2004 р. за крашами СШД та на 3% за крашами СС. Зовнiшньоторговельнi квоти з АТЕС та шшими крашами свпу значних змiн не зазнали, так квота АТЕС - 6%, шших краш - 9%.
В табл. 3 наведена динамша iндексiв штенсивносп торгiвлi, що характеризують рiвень орiентацii краши за торгiвлю з певною крашою (групою краш) в порiвняннi з рештою краш свiту. Отже, найбшьш iнтенсивна торгiвля йде мiж Украшою та СШД, оскiльки вщповщш iндекси набагато вище 1. Однак, можна констатувати тенденщю до зменшення рiвня iнтенсивностi. Так, iндекс штенсивносп торгiвлi з крашами СШД зменшився на 24% з 14,59 у 2004 р. до 11,07 у 2013 р. Також вщносно штенсивною е торпвля Украши з шшими крашами свпу (iндекс у 2004 р. дорiвнював 2,05, у 2013 р. -1,49). Торпвля з такими штеграцшними об'еднаннями, як СС та АТЕС, вщшрае менш важливу роль, оскшьки вiдповiднi iндекси нижче 1. Шайменш iнтенсивною е торriвлi Украши з крашами АТЕС, де шдекси коливаеться в межах 0,16-0,27 та також характеризуются тенденцiею до зменшення. Щодо краш СС, то рiвень штенсивносп торгiвлi у 2009-2013 рр. характеризуеться тенденщю до зростання i збшьшився на 32%.
Таблиця 3
1ндекси iнтенсивностi торгiвлi Укра'ни ___
Роки 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Торпвля з СШД 14,59 15,60 14,80 13,85 11,37 12,48 13,88 13,08 11,85 11,07
Торпвля з СС 0,84 0,77 0,82 0,76 0,76 0,65 0,75 0,78 0,81 0,86
Торгiвля з АТЕС 0,27 0,21 0,17 0,16 0,18 0,21 0,18 0,19 0,17 0,20
Торпвля з iишими крашами 2,05 2,01 1,84 1,71 1,79 2,42 1,55 1,43 1,57 1,49
Експорт до СНД 14,43 15,38 14,49 13,47 11,12 12,94 13,49 12,70 11,50 10,70
Експорт до СС 0,83 0,76 0,80 0,74 0,74 0,67 0,73 0,76 0,78 0,83
Експорт до АТЕС 0,26 0,21 0,17 0,15 0,18 0,22 0,18 0,18 0,16 0,19
Експорт до шших краш 2,17 2,16 2,05 1,96 1,96 1,88 1,75 1,62 1,78 1,71
1мпорт з СНД 18,86 14,93 13,09 11,83 9,37 11,39 11,70 10,88 9,65 8,94
1мпорт з СС 0,81 0,88 0,96 0,97 0,94 0,90 0,95 0,95 0,99 1,10
1мпорт з АТЕС 0,20 0,28 0,29 0,33 0,41 0,29 0,33 0,34 0,40 0,39
1мпорт з iиших краш 0,60 0,59 0,53 0,52 0,61 1,01 0,61 0,52 0,58 0,63
Якщо розглядати торпвлю Украши в рамках торпвл1 товар1в та послуг, то очевидно, що торпвля товарами як експорт, так й 1мпорт перевищуе торпвлю послугами в декшька раз1в. Так, частка послуг в експорт Украши складала 14% у 2004р., але за 10 роюв збшьшилась до 19% у 2013 р. Вщповщно 1мпорт послуг за перюд з 2004 по 2013 рш коливалась на р1вн1 8% вщ загального 1мпорту. Стввщношення у торпвл1 м1ж товарами та послугами в середньому збериаеться м1ж Украшою та вама трьома регюнальних партнерами Украши (СНД, СС, АТЕС), 1 з шшими крашами свпу також. Загальний обсяг експортованих послуг перевищуе !мпорт послуг. Анал!зуючи торпвлю послугами, можна зробити висновок, що головним чином Украша експортуе транспорты послуги (57%), послуги з переробки матер!альних ресурав (12%), д1лов1 послуги (11%) та послуги в сфер! телекомушкаци, комп'ютерш та iнформацiйнi послуги (10%). вс1 1нш1 послуги в сукупносп складають 10%. 1мпорт представлений транспортними послугами (23%), дшовими послугами (19%), фшансовими послугами (14%). Також ютотну частину займають послуги приватним особам, культурш та рекреацiйнi послуги (11%). одвдков! частини в 1мпорт1 займають подорож1 та послуги в сферi телекомунiкацii, комп'ютернi та iнформацiйнi послуги (по 9%). На державш i урядов1 послуги припадае 8%. Очевидна монополяршсть експорту та переважання транспортних послуг над уама 1ншими, з шшого боку 1мпорт послуг р1вном1рно подiлений м1ж р1зними видами послуг (рис. 4).
1мпорт Експорт
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
■ Послуги з переробки матерiальних ресурсш
■ Траиспортиi послуги
■ Послуги, пов'язаш з подорожами
■ Послуги з будiвиицтва
■ Послуги зi страхування
■ Послуги, пов'язаиi з фшансовою дiяльиiстю
Роялтi та iишi послуги, пов'язаиi з використанням штелектуальнл власиостi
■ Послуги у сферi телекомушкаци, комп'ютериi та iнформацiйиi послуги
■ Дiловi послуги
■ Послуги приватним особам, культуриi та рекреацiйиi послуги
■ Державиi та урядовi послуги
Рис. 4. Структура зовшшньоТ торг1вл1 послугами УкраТни за 2013 рж, %
130
В тoвapнiй стpyктypi тopгiвлi У^аши (pис. 5) 28 % ^ипадае на недopoгoцiннi метали та виpoби з ниx, 14% - пpoдyкти poслиннoгo пoxoдження, 12% - мiнеpaльнi пpoдyкти та 11% - меxaнiчне oблaднaння, машини, меxaнiзми, електpooблaднaння та ïx частини, npTOxpoï для зaписyвaння aбo вiдтвopення зoбpaження i звуку. 7% експopтy - це пpoдyкцiя xiмiчнoï та пoв'язaниx з нею галузей пpoмислoвoстi, 6 % - гoтoвi пpoдyкти xapчyвaння, no 5% - ж^и та oлiï твapиннoгo aбo poслиннoгo пoxoдження та тpaнспopтнi зaсoби та oблaднaння для дopiг. На експopт pешти пpипaдaе 22%.
Iмпopт пpедстaвлений в пеpшy чеpгy мiнеpaльними пpoдyктaми - 29%, меxaнiчним oблaднaнням, машинами, меxaнiзмaми, електpooблaднaнням та ïx частинами, пpистpoями для записування aбo вiдтвopення зoбpaження i звуку - 16%, пpoдyкцiею xiмiчнoï та пoв'язaниx з нею галузей пpoмислoвoстi - 11%. 8% iмпopтy займають тpaнспopтнi зашби та oблaднaння для дopiг, 7% - недopoгoцiннi метали та виpoби з ниx, 6% iмпopтy пpипaдaе на пoлiмеpнi мaтеpiaли, пластмаси та каучук.
Eкспopт
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
■ Пpoдyкти poслиннoгo пoxoдження
■ Жиpи та oлiï твapиннoгo aбo poслиннoгo пoxoдження
■ Гoтoвi пpoдyкти xapчyвaння
■ Miнеpaльнi пpoдyкти
■ Пpoдyкцiя xiмiчнoï та пoв'язaниx з нею галузей пpoмислoвoстi
■ Пoлiмеpнi мaтеpiaли, пластмаси та каучук
■ Hедopoгoцiннi метали та виpoби з ник
■ Mеxaнiчне oблaднaння, машини, меxaнiзми, електpooблaднaння та ïx частини, пpистpoï для записування aбo вiдтвopення зoбpaження i звуку
■ Tpaнспopтнi зашби та oблaднaння для дopiг
■ Iншi тoвapи
Рис 5. Структура зовшшньоУ торгiвлi товарами Украши за 2013 piK, %
Таким чинoм, пеpевaжнo експopтyються тoвapи тaкиx галузей пpoмислoвoстi, як дoбyвнa, метaлypгiйнa, xiмiчнa, мaшинoбyдiвнa, а тaкoж пpoдyкти альсь^го гoспoдapствa та xapчoвoï пpoмислoвoстi, iмпopтyються - пpoдyкцiя мaшинoбyдiвнoï, дoбyвнoï та xiмiчнoï галузей.
11нш тoвapи тa oпepaцiï
I Р1зн1 пpoмиcлoвi тoвapи
i Mamnnn тa тpaнcпopтнe oблaднaння
I Пpoмиcлoвi тoвapи
i Х1м1чн1 i cyпyтнi тoвapи, яю ne зaзнaчeнi в iнmoмy мicцi.
i Твapини i pocлиннi Haraa, жиpи i вicк
i Mi^panme nanmo, змaщyвaльнi мacлa тa aнaлoгiчнi мaтepiaли i Cnpi мaтepiaли, нeïcтiвнi, RpÍH пaливa
i Harnï тa тютюнoвi виpoби i ïжa тa живi твapини
Рис.6. Структура зовшшньоУ торгiвлi товарами в розрЫ основних партнер1в
Щo cтocyeтьcя cтpyктypa тopгiвлi тoвapaми в poзpiзi ocнoвних peгioнiв cпiвпpaцi, тo динaмiкa ще'1 cтpyктypи зa пepioд 2004-2012 pp. нaвeдeнa нa pиc. 6. Якщo пopiвнювaти cтpyктypи тopгiвлi СНД, ее тa АТЕС виднo знaчнi вiдмiннocтi y чacткaх тoвapiв в тopгiвлi, тaкoж жoднa cтpyктypa пo тopгoвим пapтнepaм нe cхoжa нa зaгaльнy cтpyктypy тopгiвлi тoвapaми У^шни зi cвiтoм.
етpyктypa тopгiвлi еНД зa пepioд 2004-2012 pp. знaчних змш нe зaзнaлa. Бiльшa чacтинa eкcпopт cклaдaють мaшини тa тpaнcпopтнe oблaднaння, пpoмиcлoвi тoвapи, a тaкoж ï^a тa живi твapини. Iмпopт гoлoвним чинoм пpeдcтaвлeний мiнepaльним пaливoм, змaщyвaльними мacлaми тa aнaлoгiчними мaтepiaли, яю зaймaють 2/3 iмпopтy. Тaкoж вaжливe мicцe y iмпopтi пociдaють пpoдyкцiя хiмiчнoï пpoмиcлoвocтi тa мaшини тa oблaднaння.
Зoвciм iншa динaмiкa змш y cтpyктypi хapaктepнa для тopгiвлi У^шни з кpaïнaми ее. тяк, y 2004 p. нaйбiльшy 4acTOy в eкcпopтi зaймaли пpoмиcлoвi тoвapи, мiнepaльнe пaливo, змaщyвaльнi мacлa тa aнaлoгiчнi мaтepiaли зaймaли, якi зaймaли тaкoж знaчнy
чacтинy eкcпopтy. C^i мaтepiaли, пpoдyкцiя хiмiчнoï пpoмиcлoвocтi, piзнi пpoмиcлoвi тoвapи тa мaшини i oблaднaння cклaдaють пpиблизнo 40% eкcпopтy У^шни дo ее. Пpoтe cпiввiднoшeння мiж тoвapними гpyпaми в eкcпopтi y 2012 poцi вжe ^rne, тaк змeншилиcь чacтки тoвapiв, щo пepeвaжaли y 2004 p. тa збiльшилиcь чacтки тaких тoвapiв як, ï^a тa живi твapини; OTpi мaтepiaли; твapинi i pocлинi ж^и тa мacлa, вicк. Бiльшy чacтинy iмпopтy зaймaють хiмiчнi, пpoмиcлoвi тoвapи тa мaшини тa тpaнcпopтнe oблaднaння. Цe лiдepcтвo зaлишилocь i y 2012 po^, пpoтe виpocли чястки тaких кaтeгopiй тoвapiв як, ï^a тa живi твapини i мiнepaльнe пaливo, змaщyвaльнi мacлa тa aнaлoгiчнi мaтepiaли.
етpyктypa тopгiвлi з ^яхтами АТЕС cхoжa нa cтpyктypy тopгiвлi з кpaïнaми СНД. Бiльшa чacтинa тoвapiв eкcпopтy - цe пpoмиcлoвi тoвapи, мяшини тя тpaнcпopтнe oблaднaння, xo4a y 2012 p. 4acTOa пpoмиcлoвих тoвapiв знизитьcя зя paхyнoк зpocтaння
частки продукцп х1м1чно'1 промисловосп та живих тварин та 1ж1. Половина 1мпорту - це мiнеральне паливо, змащувальш масла та аналогiчнi матерiали. 1ншу велику частку займають х1м1чш промислов1 товари та машини й транспортне обладнання. Мiнеральне паливо у 2012 р. займае меншу частку пор1вняно з 2004 р. в 1мпорт1 товарiв з АТЕС, але х1м1чш товари та промислов1 збшьшили свою питому вагу в 1мпорт1.
Узагальнююча оцшка структурних зрушень на основ1 розрахунку вщповщних коефiцiентiв представлена в табл. 4.
Таблиця 4
Оцшка структурних зрушень в торпвл1 товарами УкраТни з головними _партнерами та свггом за перюд 2004-2012рр._
Коефiцiент Гатева
СНД СС АТЕС СВ1Т
експорт 1мпорт експорт 1мпорт експорт 1мпорт експорт 1мпорт
0,11 0,05 0,37 0,17 0,30 0,13 0,26 0,08
Лшшний коефiцiент структурних зрушень
СНД СС АТЕС СВ1Т
експорт 1мпорт експорт 1мпорт експорт 1мпорт експорт 1мпорт
0,02 0,14 0,21 0,05 0,12 0,16 0,06 0,14
Отже, як свiдчать розраховаш показники найбiльш змш зазнала товарна структура експорту до краш СС, яка змшилася на 21 вщсотковий пункт та товарна структура 1мпорту з краш АТЕС, що змшилася на 16 вщсоткових пункпв. Як свщчать коефiцiенти Гатева ютотними можна вважати змши, що вщбулися в товарних структурах експорту в цшому та з краш ЕС та АТЕС. В структур! ж 1мпорту суттевих змш не вщбулося. Отже, ютотш змши в торг1вл1 з крашами СС та АТЕС пов'язанi з штенсифшащею торпвл1 в цих напрямках, що обумовлено у свою чергу евроштеграцшним вектором зовнiшньоекономiчноi пол1тики напрямом Украши, а також диверсифiкацiею торговельних вдпрям1в та розширенням товарно'1 номенклатури торпвль
Показником, що характеризуе посилення торговельно'1 взаемодii, е iндекс внутршньогалузево'х торг1вл1 (iндекс Брулхарта). Внутрiшньогалузевий обмш не вiдображае наявностi конкурентних переваг, його розвиток стимулюеться за допомогою економп в1д масштабу та виробництва диференцшовано'1 продукц1'1. торг1вля розвиваеться в умовах однаково'1 чи под16но'1 забезпеченосп факторами виробництва та веде до зростання доход1в на ус1 фактори виробництва. Вона здшснюеться, як правило, м1ж розвинутими кра'1'нами чи крашами приблизно однакового розм1ру. Розрахованi шдекси Брулхарта у товарнiй торг1вл1 Украши в розр1з1 регiонiв, що аналiзуються, представленi у табл. 5.
Динам1чний шдекс Брулхарта в торг1вл1 товарами УкраТни за 200^ Таблиця 5 [-2012 рр.
КатегорИ' товяр1в за ЮНКТАД СНД СС АТЕС СВ1Т
1жа та жив1 тварини 0,32 0,83 0,74 0,64
Напо1' та тютюнов1 вироби 0,82 0,09 0,02 0,68
Сир1 матерiали, иеiстiвиi, кр1м палива 0,56 0,24 0,39 0,41
Мшеральне паливо, змащувальиi масла та аналопчш матерiали 0,12 0 0,07 0,02
Тварини i рослинн1 масла, жири i в1ск 0,09 0,18 0,67 0,12
Хiмiчиi i супутн1 товари, як1 не зазначеш в 1НШОМУ М1СЦ1. 0,85 0 0,66 0,42
Промислов1 товари 0,56 0,56 0,67 0,94
Машини та транспортне обладнання 0,36 0,40 0,72 0,71
Р1зш промислов1 товари 0,41 0 0,36 0,19
1нш1 товари та операцп 0,82 0,20 0,85 0,40
Наближення шдексу до 1 вказуе на штенсивну внутрiшньогалузеву торг1влю. Отже, з крашами СНД найбiльш т1сно'1 е внутршньогалузева торг1вля такими товарами, як х1м1чш i супутн1 (0,85), напо'1 та тютюнов1 вироби (0,82). Щодо торпвл1 з СС, то переважае внутршньогалузева торг1вля продукцiею с1льського господарства та харчово'1 промисловост1 ('1ж1 та живих тварин - 0,83). Щодо кран АТЕС, то найбшьш вираженою е внутршньогалузева торг1вля 1жею та живими тваринами (0,74) та продукщею машинобудування (0,72).
пор1внюючи м1ж собою торг1влю з головними партнерами в розр1з1 товарiв одше"1 галузi видно, що найбiльша тюна торг1вля 1жею та живими тваринами з СС (0,83), напоями та тютюновими виробами, х1м1чними i супутшми товарами з СНД (0,82 та 0,85 вщповщно), сирими матерiалами також з СНД (0,56). Хоч внутршньогалузева торпвля товарами виробництва мiнерального палива, змащувального масла та аналопчш матерiали слабо розвинута, але найбiльша взаемодiя спостерiгаеться з крашами СНД (0,12). З крашами АТЕС внутршньогалузева торпвля найбшьш виражена в пор1внянш з шшими регiонами в о6м1н1 товарами таких груп, як тварини i рослинн1 масла, жири i вюк (0,67), промислов1 товари (0,94) та машини та транспортне обладнання (0,72).
В умовах невизначеносп прогноз1в свпового розвитку при формуваннi засад економiчноi пол1тики Украши необхiдно враховувати ймов1рш р1зк1 зм1ни траекторп ключових параметрiв свпово' економiки. Нагромадженi диспропорцп свпово' економiки можуть спричинити дисбаланс попиту та пропозицп, як1 1стотно впливатимуть на кон'юнктуру товарних та фшансових ринюв. Неоднозначнi оц1нки перспектив розв'язання боргово'1 кризи Сврозони, можлив1 змши орiентирiв економiчноi пол1тики кран БР1К, невизначенiсть щодо збалансування структурних стввщношень економiки США при загальному охолодженш св1тово'1 економiки та низьк1й схильносп iнвесторiв до ризику можуть радикально змшити зовн1шн1 умови розвитку економши Укра'1'ни.
Для ефективно'1 iнтеграцii економши Укра'1'ни в систему зовнiшньоекономiчних зв'язюв необхiдно врахувати сучаснi тенденцii свпогосподарського розвитку при прогнозуваннi о6сяг1в зовшшньо'1 торг1вл1. Це дае можлив1сть передбачити основш напрямки i параметри розвитку торпвл1 з регiональними об'еднаннями на тривалий перюд.
Для розрахунку прогнозних о6сяг1в торг1вл1 Укра'1'ни з основними регюнальними об'еднаннями були використано р1зш типи прогнозних моделей, зокрема трендов^ адаптивнi та авторегресiйнi. На основ1 пор1вняння основних статистичних характеристик, що визначають статистичну значимють та точшсть моделей в аспектi прогнозування (помилка апроксимацп, коефiцiент детермiнацii, критерiй Фшера, критерiй Дарбiна-Уотсона), було обрано оптимальний тип прогнозно!' моделi для кожного статистичного показника (табл. 6).
Таблиця 6
Прогнозш модел1 оцшки обсяг1в торг1вл1 УкраТни з регюнальними об'еднаннями на 2014-2018 роки
Регюнальне об'еднання Показник Оптимальна модель Формалiзацiя моделi Статистичиi характеристики
Помилка апроксимацИ Критерш Фiшера
СНД Експорт Трендова У = - 18,4х2 + 3830,4х + 6297,8 0,100 17,539
1мпорт ОЛ1МП У = -0,46у^1-0,17У^2-еь-0,83е^1- 0,115 7,843
0,408«
СС Експорт ОЛ1МП Y = -0,37У1_1-0,2 5У1_2-81-0,6181-1-0,5181-2 0,116 4,199
1мпорт Трендова У = 9756,8 + 8826,7*1пх 0,140 17,725
АТЕС Експорт ОЛ1МП У = -0,66у1-1 - 0,04у1-2 -8 + 0,64811 0,113 17,086
1мпорт Трендова У = 985,6 + 2190,5х -73,4х2 0,191 7,798
прогнозн1 обсяги експорту та 1мпорту товарiв та послуг Украни з кранами СНД, СС та АТЕС, розрахованi на основ1 обраних прогнозних моделей наведеш в таблицi 7.
Таблиця 7
Прогнозш обсяги зовн1шньоТ торг1вл1 УкраТни з рег1ональними об'еднаннями _на 2015-2018 рр., млн. дол. США_
Роки Експорт в СНД 1мпорт з СНД
Прогноз Нижнш порю Верхнш порю Прогноз Нижнш порю Верхнш порю
2015 34109,6 13920,2 54299,1 31396,7 23704,1 39089,2
2016 35217,6 14947,6 55487,7 31701,2 24008,6 39393,8
2017 36088,9 15738,6 56439,2 31961 24268,4 36653,6
2018 36723,4 16293,2 57153,7 32133,2 24440,7 39825,8
Роки Експорт в СС 1мпорт з СС
Прогноз Нижнш порю Верхнш порю Прогноз Нижнш порю Верхнш порю
2015 21393,8 16533,7 26253,9 31690,2 5708,6 57671,8
2016 21755,9 17195,8 26616,1 32396,7 6339,1 58454,4
2017 21684,7 16824,5 26544,9 33050,9 6917,3 59184,4
2018 21755,9 17195,8 26616,1 33659,8 7450,6 59869
Роки Експорт в АТЕС 1мпорт з АТЕ ЕС
Прогноз Нижнш порю Верхнш порю Прогноз Нижнш порю Верхнш порю
2015 6444,7 5187,4 7701,9 16701,7 409,5 33813,1
2016 6498,8 5241,6 7756,1 17057,2 104,2 34218,7
2017 6523,5 5266,3 7780,7 17265,9 54,5 34477,4
2018 6542,3 5285,1 7799,5 17327,8 66,6 34589,1
Таким чином, на основ1 вище наведеного, можна зробити висновок, якщо тенденци у торпвл1 з головними партнерами, як1 склались за перюд 2004-2013 рр., збережуться i в майбутньому, то на перюд 201-2018 рр. можна очюувати загальне несуттеве збшьшення обсяпв торпвл1 з головними партнерами. Верхнш порю прогноз1в показую оптимютичний результат торг1вл1 в разi вдало"1 кон'юнктури св1тового ринку для Украни. Нижн1й пор1г показуе песимютичш результати торг1вл1 Украни з головними партнерами у разi несприятливих умов зовшшньо1 торг1вл1.
Найбшьшими темпами зростання у прогнозованому торюд! 2015-2018 рр. характеризуватиметься зовшшньоторговельна д1яльн1сть з кранами СНД, так, експорт до цих кран щор1чно зростатиме на 3,9% (2015 р), 3,2% (2016 р.), 2,5% (2017 р.) та 1,8% (2018 р.), 1мпорт з кран СНД - 1,7% (2015 р), 1% (2016 р.), 0,8% (2017 р.) та 0,5% (2018 р.). Отже, спостерюаеться уповшьнене незначне зростання обсяпв як експорту, так i 1мпорту, причому динамiка зростання експорту випереджае зростання 1мпорту.
Для кран СС, навпаки 1мпорт з кран СС зростатиме бшьш швидкими темпами, а саме 2,9% (2015 р), 2,5% (2016 р.), 2% (2017 р.) та 1,8% (2018 р.), пор1вняно з обсягами експорту до кран СС 2,1% (2015 р), 1,7% (2016 р.), 2,5% (2017 р.) та 1,8% (2018 р.), однак також очевидним е уповшьненням i без того не високих темтв зростання.
1мпорт з краш АТЕС зростатиме бшьш прискореними темпами порiвняно з експорту до краш АТЕС, а саме 2,8% та 1,1% у 2015 р., 2,1% та 0,8% у 2016 р., 1,2% та 0,4% у 2017 р., 0,4% та 0,3% у 2018 р. вщповщно для iмпорту та експорту.
Для збереження наявних обсяпв зовшшньо'1 торгiвлi Украши та ix збшьшення, необхщно розробити стратегш розвитку експортного потенщалу Украши, що сприятиме, серед шшого, забезпеченню стабiльного зростання обсягiв виробництва та ВВП краши, збiльшення податкових та валютних надходжень, створення додаткових робочих мiсць, пiдвищення конкурентоспроможностi в^чизняно'' економiки, поглиблення ii штеграцп до св^ового економiчного простору та покращення поточного стану платiжного балансу держави.
Реалiзацiя головних напрями стратеги розвитку експортного потенщалу нащонально'1' економiки, зокрема, сприятимуть: розширенню та закрiпленню присутностi втизняних експортерiв на традицiйниx та нових зовнiшнix ринках; створенню умов для сталого розвитку Украши на основi тдвищення конкурентоспроможностi ^^о^льно'' економiки та ефективно1 участi у свiтовому подш працi; поглибленню штеграцп Украши до св^ового господарства, економiчну систему;
Стратепчною метою розвитку експорту е посилення позицш Украши на свiтовиx ринках високотеxнологiчноi продукцп, диверсифiкацiя поставок та забезпечення конкурентоспроможност в^чизняно'' продукцп на зовшшшх ринках шляхом ефективного використання економiчниx, правових та полiтичниx важелiв впливу.
Таким чином, в умовах активiзащi процесiв регiональноi штеграцп розвиток мiжрегiонального спiвробiтництва Украши обумовлюватиметься напрямками зовнiшньоекономiчноi полiтики держави, специфiкою структурних змiн в економiцi та полчищ. украшсью товари та послуги. Ключовими аспектами активiзащi спiвробiтництва мають стати поглиблення ствпращ в найбiльш перспективних секторах св^ово'' економiки (нано- та бютехнологл, передовi технологи агросектору, розвиток мiжнародниx транспортних коридорiв); диверсифiкацiя структури зовшшньо' торгiвлi в напрямi мiнiмiзащi критично1 залежностi вiд окремих держав, товарних ринюв з метою укршлення економiчноi безпеки краши.
Список використано1 л1тератури
1. Бiлорус О.Г. Глобальнi трансформаци та стратеги розвитку: монографiя / Бiлорус О. Г. [та ш]. - К.: В1ПОЛ, 1998. - 415 с.
2. Булатова О.В. Регюнальна складова глобальних штеграцшних процесiв:[Монографiя]/ О.В.Булатова. - Донецьк:ДонНУ,2012. - 386 с.
3. Геець В. Конфшуращя гсопол^ично'' карти свiту та ii проблемшсть / В. Геець //Економка Украши. - 2011. - №1. - С.4-15
4. Державний ком^ет статистики Украши: [офiцiйний сайт]. - www.ukrstat.gov.ua.
5. Лук'яненко Д.Г. Економiчна штегращя i глобальнi проблеми сучасносп/ Д.Г. Лук'яненко. - К.:КНЕУ,2005. - 204с.
6. Мiкула Н. Мiжтериторiальне та транскордонне спiвробiтництво / Н.Мшула. -Львiв: 1РД НАН Украши, 2004. - 395с.
7. Управлшня мiжнародною конкурентоспроможнiстю в умовах глобалiзацii економiчного розвитку: Монографiя: У 2т./ Д.Лук'яненко, А.Поручник, Л.Антонюк та ш. -К.:КНЕУ, 2006. - Т.2. - 592с.
8. Чужиков В. Глобальна регюналютика: iсторiя та сучасна методология: мо-нографiя / В. Чижиков. - К.: КНЕУ, 2008. - 272с.
9. Шишков Ю. Регионализация и глобализация мировой экономики: альтернатива или взаимодополнение? / Ю.Шишков // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - №8. - С.3-20.
10. UNCTADSTAT: [official resources]. - URL:
http://unctad.org/en/Pages/Statistics.aspx
Стаття нaдiйшлa до редакцп 21.03.2015 р.
O. Zakharova
FEATURES OF UKRAINE'S INTERREGIONAL COOPERATION DEVELOPMENT IN
TERMS OF GLOBAL REGIONALIZATION
The article investigates the practical aspects of the implementation of different Ukraine's interregional cooperation vectors. The complex analysis of the dynamics, structure and intensity of Ukraine's foreign trade cooperation with the CIS, EU and APEC countries is made.
Evaluation of the effectiveness and intensity of Ukraine's foreign trade relations with the major regional integration groupings is conducted by calculating such indices as foreign trade coverage ratio, trade openness index and trade intensity indices. Assessment of the level and intensity of Ukraine's intra-industry trade with the various regional groupings is based on calculation and analysis of Brulhart dynamic index.
The features of the Ukrainian export and import commodity structure in context of major trading partners are identified, and the level of Ukraine's export specialization and import dependence is determined. Based on structural changes indexes calculation it has been estimated the value and significance of changes that occurred in the commodity structure of Ukrainian foreign trade over the past decade.
The different modeling tools that include testing of the following types of predictive models as trends, adaptive and autoregressive have provided the predictive assessment of volumes of the Ukraine's export and import activities with major trading partners in the near future.
It is concluded that key aspects of Ukraine's cooperation development should be the intensification of cooperation in the most perspective sectors of the world economy (nano- and biotechnology, advanced technology in agricultural sector, the development of international transport corridors); diversification of foreign trade towards minimizing the critical dependence of the individual countries, commodity markets in order to strengthen national economy security.
Key words: integration, regionalization, interregional cooperation, regional grouping, foreign trade cooperation.
УДК 339.923 O.I. Заяць
ЕВОЛЮЦ1Я РЕГУЛЮВАННЯ РЕГ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 1НТЕГРАЦП В МЕЖАХ ГЛОБАЛЬНО! ШСТИТУЩЙНО! АРХ1ТЕКТУРИ
У cmammi npoaHani3oeaHo вплив npo^cy глoбaлiзaцiг' ceimoeo 'i mopsieni Ha po3eumoK pezionanbnoi eKoHoMiHHoi e3aeModii KpaiH Ha ocHoei ernopucmaHHH meopemuHHUx нaпpaцювaнь ma фaкmичнoгo nepe6isy peгyлювaння pesioHanbHoi eKoHoMiHHo'i wmezpa^'i. Po3znndaemhcH cmвopeння ma po3eumoK единих для ycix KpaiH ceimy iHcmumy^UHUx MexaHi3Mie KoopduHa^i ma yпpaвлiння мiжнapoдними mopsoeenbHo-eKoHoMi4HUMU eidHocuHaMU. Poзкpuвaюmьcя 6a3oei npинципи, як знaчнoю мipoю cпpuяюmь npospecueHoMy po3eumKoei ceimoeoi eKoHoMirn npomягoм ocmaHHix poKie icнyвaння cucmeмu ГАТТ/СОТ, a maкoж npo^c глoбaльнo'i eKoHoMi4Hoi wmespa^'i ma uoso вплив Ha np^ody мiжнapoднoгo p^Ky. Пiднiмaеmьcя numaння npo me, чи мoжymь peгioнaльнi mopгoвeльнi yгoдu зaгpoжyвamu бaгamocmopoннiй mopгoвeльнiй cmmeMi. Oбtpyнmoвaнo, щo cьoгoднi y вcix peгioнax cвimy npeвaлюе mopгoвeльнa iнmeгpaцiя.
