CC BY
46
The major emphasis is directed on the development and operation of production systems under the influence of globalization processes. At work, we have studied the nature of production systems and determined their place in the overall structure of economic relations. In the article formulated the position and characteristics of production systems with specific characteristics in the overall classification system; the main factors of formation, functioning and development of production systems.
In the article the author were considered new forms of production systems operating at the international, national and regional levels, such as networks, alliances, clusters defined by their essence and specificity. The study of the essence of new production systems in the current market conditions and highlights the trends in the evolution of global production. Is also established the role of transnational corporations in shaping global production systems in the world.
Is determined that new system of global production are formed based on a combination of strategic alliances and partnerships and temporary cooperation between transnational corporations. Conclusions are done regarding the impact of cluster formations on economic development and competitiveness in the global production system. The author also focuses on the necessity of formation and functioning of production systems in Ukraine, which will eventually lead to structural shifts in the economy as a whole.
Key words: globalization, internationalization, production systems, the global economy, clusters, networks.
УДК 339.922(7)
О. А. Беззубченко
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 РЕГIОНАЛЬНОÏ ШТЕГРАЦП В KPAÏHAX
НАФТА
У cmammi досл1джено особливост1 регюнальних ттеграцтних процес1в характерних для Швтчноамериканського регюну, що знаходяться в певнт Mipi nid впливом процеЫв глобалiзацiï' та iнтернацiоналiзацïï ceimoeoï економiчно'ï системи. Ощнено ефективтсть регiонально'ï штеграцп в Швтчнт Америц в умовах глобалiзацiï' свтового господарства з використанням широкого кола статистичних методiв .
Клю^о^^ слова: регюнальна економiчна ттегращя, НАФТА, внутршньорегюнальна торгiвля, зовтшньорегюнальна торгiвля, тдекс iнтенсивностi внутрiшньорегiонально'ï торгiвлi, конкурентоспроможтсть, П11, ПЗ1, коефщент nорiвняльних переваг.
Сучасний розвиток системи св^ових господарських зв'язюв значною мiрою визначасться штеграцшними процесами, яю штенсивно розвиваються у вах регюнах й обумовлеш тим, що проблеми економiчноï взаемодп, яю не вдасться врегулювати на глобальному рiвнi, все часпше виршуються в рамках реriональноï штеграцп. Розвиток економiчних зв'язюв на основi реriональноï штеграцп е характерним для Швшчноамериканського регюну, в результат чого США, Канадою та Мексикою було утворено Швшчноамериканську зону вiльноï торriвлi (НАФТА).
Хоча перелш джерел в питаннях регюнальних штеграцшних процеав у втизнянш лiтературi досить великий[1-14], все ж таки юнуе необхщшсть в бшьш детальному аналiзi особливостей реriональноï штеграцп краш Швшчноамериканського регюну з огляду на те, що сучасна економiчна система знаходиться тд впливом процеав глобалiзацiï та iнтернацiоналiзацiï. Саме тому, вивчення ^eï теми е дуже актуальним та мае науково-практичне значення.
Метою роботи е оцiнка ефективностi регионально! штеграцп в Пiвнiчнiй Америцi в умовах глобалiзащi свiтового господарства.
Домшування об'ективних складових у розвитку процеав репонально1 штеграцп демонструе пiвнiчноамериканська модель мiжнародноi репонально1 економiчноi штеграцп, оскшьки посилення репонально1 спiвпрацi пов'язане безпосередньо iз впливом ТНК, якi й стали основними рушiями поглиблення штеграцп в Пiвнiчнiй Америцi. В результат цього було створено найбiльшу за територiальними масштабами в свiтовому господарста зону вшьно1 торгiвлi - НАФТА, яка об'еднуе 466,1 млн. чол.(6,7% вщ загальносвггово1 чисельностi), що виробляють товарiв та послуг на загальну суму понад 18645,0 млрд. дол., що становить 26,1% вщ рiвня свггового ВВП.
Краши НАФТА волод^ть могутнiм економiчним потенцiалом. I в першу чергу це зумовлено тим, що провщна роль у розвитку штеграцп на твшчноамериканському простор^ безумовно, належить США, на долю якого припадае 84,2% регионального ВВП, тодi як частки Канади та Мексики складають лише 9,5% та 6,3% вщповщно. При цьому ВВП Мексики зростае швидшими темпами (середнш темп приросту за аналiзований перiод становив 8,07%) i з 1995 р. збшьшився в 3,7 разiв; ВВП Канади збшьшився в 3 рази, ВВП США - в 2 рази (середш темпи приросту за аналiзований перюд склали 6,7 i 4,5% вiдповiдно)[15].
Хоча частка НАФТА в сукупному обсязi свiтового ВВП зменшилася, економiка краш-члешв даного угруповання характеризуеться сталою тенденцiею росту, що пщтверджують данi, наведенi на рисунку 1.
т. р. ВВП НАФТА, % т.р. ВВП СВ1ТУ, %
Рис.1. Динам1ка росту ВВП НАФТА та свггового ВВП за перюд 2003-2013 рр., %
Отже, протягом вказаного перюду спостерiгалася тенденщя до зростання ВВП (за винятком 2009 р). Незважаючи на сталу тенденщю росту обсягiв регiонального ВВП, з 2006 р. спостер^аеться уповшьнення росту цього показника, що спричинено економiчною кризою, що розгорнулася в США. У 2009 р. спостер^аеться падшня темпiв росту ВВП порiвняно з 2008 р. В 2010 р. вщбуваеться зростання ВВП угрупування, проте темпи зростання ВВП региону вщстають вiд свiтових.
Якщо розглядати структуру створення суспшьного продукту в крашах-членах НАФТА за секторами економши, то найбiльша питома вага як в структурi регiонального ВВП, так i за кранами окремо, припадае на сферу послуг (близько 76,5%) та на сферу матерiального виробництва (22,3%). Найменший вплив на створення ВВП мае галузь сшьського господарства, на яку припадае незначна частка суспшьного продукту (1,3 %). Подiбнi пропорцп мае структура зайнятосп репону, яка характеризуеться концентрацiею робочо1 сили в сферi обслуговування та промисловосп.
Якщо ВВП е основним макроекономiчним показником, який вiдображае спад чи економiчне зростання за певний перюд, то ВВП на душу населення надае приблизну ощнку середньому життевому рiвню у кршш або репош.
НАФТА е безумовним лiдером за обсягами ВВП на душу населення (39,6 тис. дол. США) в порiвняннi з шшими репональними угрупованнями, що зумовлене членством
США - кра'ною одним з найбшьшим розмiром даного показника в свт (в 2012 р.- 49,1 тис. дол.). Проте, починаючи з 2010 р., ВВП на душу населення Канади перевищуе значення показника США та в 2012 р. становило 51,1 тис. дол., що пщтверджують даш, наведеш на рисунку 2, але у 2013 р. [15]. СЩА вщновили втраченi позицп. ВВП на душу населення Мексики майже в 5 разiв менше, шж у його партнерiв по НАФТА. Ушкальним аспектом угрупування е саме те, що НАФТА стала першою угодою, яка об'еднала в один штеграцшний блок на рiвноправнiй основi двi високорозвиненi держави i крашу, що розвиваеться.
60,000 50,000 40,000 30,000 20,000 10,000 0
39,061
41 290 43 646 45,759 47,374 47,720 46,331
44,197 46,226 40,614
47,297
51,573 л 52,283.52,220 49 055 50,880 "51,719
6,601 7,042 7,824
9,191 9,579 7,687 8,916 9,800 9,795 10,313
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Канада
Мексика
США
Рис. 2. Динамика ВВП на душу населення кратн-члешв НАФТА за перюд 2003-2013
рр., дол. США
Отже, спостер^аеться неоднозначне варiювання показника ВВП на душу населення НАФТА як за даним штеграцшним угрупованням в цшому, так i по кожнш iз краш-члешв зокрема. Тенденцiя до зростання ВВП на душу населення протягом майже всього перюду спостер^аеться за вама членами угруповання, хоча абсолютш змiни рiзняться. Середнiй темп росту даного показника за перюд функцюнування НАФТА склав 3,7%. ВВП на душу населення Канади та Мексики в середньому зростали на 5,6% та 6,6% вщповщно, темп росту цього показника в США склав лише 3,5%. Хоча темпи зростання ВВП США е досить незначними в порiвняннi з аналопчним показником шших краш-члешв НАФТА, однак, слщ зазначити, що абсолютне значення 1% приросту ВВП для США значно бшьше, шж цей показник для Мексики та Канади. За перюд 2008-2009 рр. ВВП на душу населення краш НАФТА зменшився в середньому на 3,7%. Якщо розглядати ситуащю окремо по кра'нам-учасницям угруповання, слщ вщм^ити незначне падшня показника в США (-2,1%) в порiвняннi з Канадою, ВВП яко' зменшилося на 8%. Мексика, економша яко' значно поступаеться в розвитку шшим кра'нам НАФТА, зазнала найбшьших втрат внаслщок кризових явищ. Ё показник зменшився на 17%.
Торговельно-економiчнi вщносини залишаються основоположними у розвитку твшчноамериканського региону, адже Швшчноамериканська зона вiльноi торгiвлi е другим свгговим експортером та iмпортером пiсля СС. Так у 2012 р. на долю НАФТА припадало 12,95% св^ового експорту та 17,3% iмпорту свггу. Створення зони вшьно' торгiвлi в Пiвнiчноамериканському регiонi сприяло розвитку не тшьки зовнiшньоi, але й внутршньорегюнально' торгiвлi [16].
Рис. 3. Динамика частки регюнальнот торпвл1 НАФТА в св1тов1й торг1вл1 за перюд
1995-2011 рр., %
Зокрема частка внутршньорегюнального експорту НАФТА в 2011 р. склала 6,09% вщ св^ового експорту, що пщтверджують даш, наведеш на рис. 3, а експортна ринкова
120
частка НАФТА склала 6,52%.
При цьому як частка регионально! торгiвлi в св^овш торгiвлi, так i експортна ринкова частка мае негативну тенденщю до зростання, щорiчно скорочуючись на 1,43 i 2% вiдповiдно. Слщ зазначити, що за перiод 1995-2002 рр.. спостерiгаеться позитивна динамiка показника частки регюнально! торгiвлi в св^овш торгiвлi (середнiй темп приросту за вказаний перюд склав 3,45%), що свщчить про процес формування штеграцшного блоку. Спад в 2002-2003 рр.. можна пояснити економiчними потрясiннями, яю сталися в США пiсля 11 вересня 2001 р., а також кризою доткомiв («пузир доткомiв» 2000-2002 рр.), через яю всi макроекономiчнi показники американсько! економiки зазнали низхщно! тенденцп, що й спричинило зменшення обсягу торгiвлi регiону. А з 2004 р. починаеться скорочення показника i в 2006-2011р. спостерiгаеться стабшзащя частки внутршньорегюнально! торгiвлi в свгговш торгiвлi на рiвнi 6,32%, що свщчить про завершення процесу формування торгового штеграцшного блоку [16].
Частка внутршньорегюнально! торгiвлi складае 48,3% вiд загально! торгiвлi об'еднання, яка зросла на 5,2 % порiвняно з 1995 р., але зменшилась на 14,3% порiвняно з 2004 р., що пщтверджують данi, наведенi на рис. 4. В цшому ж НАФТА показуе баланс мiж зовнiшньо-та внутршньорегюнальною торгiвлею, на долю останньо! в середньому за зазначений перюд припадае 51,8%. 60 55 50 45 40
< СР.67» 55.1 • 56|111 5596 55 88
48.69 48.3
48.54
-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Рис.4. Динамжа частки внутрiрегiонального експорту в сукупному експорт регюну за перюд 2000-2013 рр., %
Темпи зростання внутршнього експорту регюну перевищують темпи зростання зовшшнього експорту регюну на 10% (коефщент випередження дорiвнюе 1,099). В 2012 р. внутршнш експорт регюну становив 1,15 трлн. дол., збшьшившись на 0,05% порiвняноз 2011 р. (5). Щорiчно за перюд 1995-2012 рр. обсяг внутршньорегюнального експорту збшьшувався на 6,65%.
Внутршнш експорт регюну (тис. дол.) Зовшшня регюнальна торгiвля (тис. дол.)
Темп приросту внутршнього експорту регiону Темп приросту зовшшньоТ регюнальноТторгiвлi
Рис. 5. Динам1ка внутрiшнього та зовнiшнього експорту кра1'н НАФТА за
перюд 1995-2011 рр.
Проте зовшшньоторговельний оборот кра!н в межах регюну росте бшьш повiльними темпами в порiвняннi з сукупним зовшшньоторговельним оборотом (коефiцiент вiдставання дорiвнюе 0,95), тому показник частки внутршньорегюнального товарооб^у в сукупному зовнiшньоторговельному оборотi за аналiзований перiод щорiчно
скорочуеться на 0,28%.
Але за перiод 1995-2002 рр. спостерiгаеться зростання показника (середнш темп приросту дорiвнюе 1,37%), а з 2003 р. починаеться скорочення показника (середнш темп приросту складае -1,46%), т.ч., зростання показника змшилося падшням з прискоренням (коефщент уповшьнення дорiвнюе 0,97 ). При цьому за 1995-2002 рр. показник середньо!' частки внутршньо!' торгiвлi перевищуе показник сукупно!' частки внутршньо!' торriвлi (у 2011 р. середня частка регюнально!' торгiвлi НАФТА в зовшшньоторговельному оборотi склала 53%, в той час як сукупна частка - 40%), що вказуе на неоднорщшсть торгового блоку НАФТА, пов'язану з присутшстю великого учасника. Так у 2012 р. найбшьшу питому вагу в загальному обсязi торгiвлi даного об'еднання мали США - 69,79%, на Мексику i Канаду припадало 13,37 i 16,84% вiдповiдно.
Для бшьш детального аналiзу впливу процеав регiоналiзацii на торгiвельнi вiдносини в Швшчнш Америцi слiд використати шдексш показники системи ООН, такi як шдекс iнтенсивностi внутршньорегюнально!' торгiвлi та шдекс симетрично'1' торгово'1 штроверсп, що характеризують iнтенсивнiсть взаемодп краш-члешв угруповання[15].
Отже, протягом 1995-2011 рр. в кранах НАФТА спостерiгаеться iстотне зростання показника шдексу iнтенсивностi регюнально!' торгiвлi на 17,5% з 2,28 у 1995 р. до 2,68 в 2011 р., що тдтверджують даш, наведет на рис. 6. Значення шдексу бшьше 1 (в середньому 2,35), що вказуе на наявшсть «географiчного крену», тобто регiональних уподобань, яю пояснюються географiчною близькiстю, бшьш низькими транзакцшними витратами, iсторичними та культурними зв'язками.
2.90 2.70 2.50 2.30 2.10 1.90
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Рис. 6. Динамика шдексу штенсивносп внутршньорегюнальнот торгiвлi НАФТА за перюд 1995-2011 рр.
Важливють внутршньо!' торгiвлi регюну та п превалювання над зовшшшми зв'язками також пiдтверджуеться шдексом симетрично'1 торгово'1 штроверсп, адже значення показника наближаеться до одиниц (в 2011 р. показник симетрично'1' торгово'1 штроверсп дорiвнював 0,73), що тдтверджують даш, наведеш на рис. 7.
0.74 0.72 0.70 0.68
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Рис. 7. Динамжа шдексу симетричнот торговот штроверсп за перюд 1995-2011 рр.
Щодо розвитку зовшшньо!' торгiвлi краш-члешв НАФТА з шшими кранами свiту, то тут спостер^аеться тенденцiя до сталого росту як обсяпв експорту, так й iмпорту товарiв, що тдтверджують даш, наведет на рис. 8. Обсяги експорту та iмпорту краш-члешв НАФТА збшьшилися в середньому за зазначений перюд на 6,05% та 7,66% вщповщно.
Протягом всього перюду, що аналiзуеться спостер^аеться тенденшя росту,
виключенням е 2001- 2002 роки, коли обсяги експорту зменшилися на 6%, що було зумовлене кризовими явищами, що мали мiсце в перюд з 2000 по 2003 роки, та мали значний негативний вплив на сферу торгiвлi краш НАФТА, зокрема США, як найбшьшого iмпортера свiту, а також 2009 р., коли обсяг експорту зменшився на 19,4% через вплив св^ово'1 економiчноi кризи, епiцентром яко'1 стали саме США.
В цей перюд спостер^алося тдвищення курсу нацюнально'1 валюти Канади, що зробило деяю галузi економши менш конкурентоспроможними на свiтовому ринку. При цьому конкурентною перевагою американських виробниюв стало значне зниження курсу долара США. Протягом всього зазначеного перюду спостер^аеться негативне сальдо зовшшньо! торгiвлi краш-члешв НАФТА. Це зумовлено в першу чергу структурою зовшшньо! торгiвлi США, особливiстю яко'1 е домшуюча роль iмпорту. Чимала доля iмпорту пов'язана з внутрiфiрмовими постачаннями зарубiжних фiлiй i дочiрнiх компанш американських корпорацiй, що використовують переваги мiжнародноi спецiалiзацii. Але слiд зазначити покращення стану торгiвельного балансу НАФТА, з 2006 року спостер^аеться зменшення негативного сальдо в середньому на 1%.
19.89
Н 1000.00
о
«
500.00
0.00 -500.00 -1000.00 -1500500
22.22
19.08
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 200
зовшшньорепональнии експорт, млрд.дол сальдо, млрд.дол.
зовшlшшьорегlошальшии 1мпорт, млрд.дол ■темп зростання експорту, % -30
30
20
10
-10
-20
■темп зростання 1мпорту, %
0
Рис.8. Динамика розвитку торгових вщносин кратн НАФТА з третiми кратнами за перiод 1995-2011 рр., млрд. дол. та %
Для аналiзу iнтенсивностi мiжнародноi торпвл^ слiд проаналiзувати показники експортно'1 та iмпортноi квоти. Вiдносна стабiльнiсть експортно'1 та iмпортноi квот НАФТА е наслщком стабiльностi процесiв вiдтворення протягом 2000-2008 рр., що тдтверджують даш, наведенi на рисунку 9, а також подiбними тенденцiями росту як обсяпв ВВП, так i зовшшньоторговельних потокiв. Але в результатi впливу кризи суттево зменшились обсяги зовшшньо'1 торгiвлi краш НАФТА, а вщтак зменшились i показники вiдкритостi: експортна квота - з 14,4% у 2008 р. до 9,88 у 2009 р., iмпортна квота - з 17,19% до 13,43%, порiвняно з 2008 р.
8.00 Н-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-г
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 ^^^ експортна квота,% ^^^ iмпортна квота, %
Рис. 9. Динамика експортнот та iмпортноT квоти НАФТА за перюд 1995-2012 рр., %
Отже, можна зробити висновок про середню вщкритють економш краш-члешв НАФТА, оскшьки цей показник по угрупованню складае в середньому 10,6%. Це можна пояснити превалюванням частки внутршньорепонально'1 торгiвлi в порiвняннi з
123
зовнiшньою торгiвлею НАФТА.
1мпортна квота НАФТА варiюeться в межах 12-17%, що свiдчить про незначну залежнiсть краш-члешв НАФТА вiд iмпорту товарiв з краш, що не е членами даного угруповання.
Аналiзуючи географiчну структуру зовшшньо! торгiвлi краш-члешв НАФТА, слiд зазначити, що основним торговельним партнером е краши €С, питома вага яких в загальному обсязi зовшшньо'' торriвлi НАФТА складае 27,86%, та АСЕАН, на долю якого припадае 7,2 iмпорту та 7,02% експорту угрупування, що пщтверджують даш, наведенi на рис. 10.
Слщ окремо вщмтити розвиток торгiвельних вiдносин НАФТА з Китаем, на долю якого припадае 10,75% вщ загального обсягу експорту угруповання. Китай е одним з найголовшших iмпортерiв товарiв та послуг до зони НАФТА, займаючи одну четверту в структурi загального iмпорту краш даного об'еднання. Зростання ролi Китаю в зовнiшньоекономiчних зв'язках НАФТА е одшею з провiдних тенденцш розвитку ЗЕД даного угруповання.
експорт
Китай, 10.75
1мпорт
1нш1 краши. 27.85
краши Латинсько! , Америки та Карибськог о басейну, 15.54
АСЕАН, 7.02
Япошя, 72
Великобрит ашя, 6.54
Шмеччина, 4.83
Корея, 4.26 Нщерланди ФранцЪ22 шш1 кра?!77 ЕС, 9.50
Китай 25.36
' К
нсько1 Я
97краши _/ ^^^
АСЕАН . .. х
1нш1 краiни \ Кор
7 2 £, \ Францш £
ЬС 243 3.8
11.03
краши Латинсько! Америки та Карибськог о басейну 8.97краши
Япон1я 7.94
Великобрит ашя
Шмеччина
Корея б.18 3.86
Рис. 10. Географ1чна структура експорту та 1мпорту краУн НАФТА в 2012 р., %
Аналiзуючи зовшшню торгiвлю краши або угруповання слщ розглянути товарну структуру експорту та iмпорту на свiтовi ринки. Найбшьш питому вагу в зовнiшнiй торгiвлi краш-члешв НАФТА мае промислова продукщя, на долю яко'' припадае 71% загального обсягу експорту та 72,7% iмпорту товарiв, що пiдтверджують даш, наведеш на рисунку 11. На товари сшьськогосподарського сектору та мшеральне паливо припадае 11% та 17,9% загального обсягу експорту та 6,6% та 20,7% iмпорту вщповщно. Значну роль в експорт НАФТА ввдграють транспортнi засоби, машинне та електричне обладнання, продукцiя хiмiчноi промисловостi, мшеральне паливо, зокрема нафта.
експорт
одяг, текстил] 0.79
1мпорт
с1льського сподарськ
одяг, 3.28
ашзо та аль, 1.46
тексти 1.1
продукц1я Х1м1чно1' омислов ост1, 11.42
ашзо та аль, 2.07
ромислов осп, 9.38
Рис.11. Товарна структура торг1вл1 НАФТА в 2012 р., %
Вищезазначештоварш групиможуть формуватиконкурентш перевагиугрупованняна свiтовому ринку, щоможнавизначитиза допомогоюкоефш1ентапор1вняльнихпереваг(.КСЛ), розробленимБ.Баласса[17]. (НАФТАрозглядаеться якедине утворенняi, виходячи з цього, у розрахункахвикористовуетьсязовшшньорегюнальнийекспортНАФТА). Коефiцiентпорiвняльнихперевагбудемати наступнийвид (1):
j^extra j^extra
RCAtj = (-Ы—) (-f
7 extra
)
(1)
де E¿y - зовнiшньоpегiональний експоpт товаpy i pегiонy j; Ew¿ - свiтовий експоpт товаpy i (за винятком експоpтy pегiонy j); Ej*tra - зовнiшньоpегiональний експоpт ycix товаpiв, виpоблених в per^rn j; Ewe - свiтовий експоpт ycix товаpiв (за винятком експоpтy peгiонy j).
Hа оcновi Unctaddatabase 6ули визначeнi коeфiцieнти R CA ¿yдля eкcпоpтy пpодyкцiï yгpyповання HAФTA за пepiод 1995-2011 pp. За такими товаpними позицiям, як с^овина (за винятком палива), пpодyкцiя xiмiчноï пpомиcловоcтi, машини i тpанcпоpтнe ycтаткyвання i пpодовольчi товаpи коeфiцieнти мають значення бшьше 1, що пiдтвepджyють данi, навeдeнi на pиcyнкy 12, отже вони вщносяться до ^упи конкypeнтоcпpоможноï пpодyкцiï на cвiтовиx pинкаx.
3.00 2.50 2.00 1
1.00 0.50 0
1995 1996 1997 199В 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 200В 2009 2010 2011
■ Ыапо!' та тютюновi виpоби M^ep^^^ паливо
• Хiмiчнi peчовини й супутш товаpи
• Машини i тpанcпоpтнe устаткування
Cиpовина, за винятком палива Tваpиннi i pоcлиннi масла, жиpи i воски ^ Пpомиcловi товаpи
Хаpчовi пpодyкти та живi тваpини
Рис. 11. Динамжа коефiцieнта поpiвняльних переваг НАФТА за основними товарними групами за перюд 1995-2011 рр.
^йб^ьш конкypeнтним е eкcпоpт пpодyкцiï ^упи cиpовина (за винятком палива), питома вага в тоpгiвлi якою складае 14,4% в загальному обcязi сватово! тоpгiвлi товаpноï гpyпи. Дана група складаеться з 9 товаpниx позицш, i по 8 з них ^аши HAФTA мають конкypeнтнi пepeваги на pинкаx Китаю, Hiмeччини, Тндонезп, ^али, Японп, ^pef, Hiдepландiв, Hоpвeгiï, Typeччини, Вeликобpитанiï.
Конкypeнтним е eкcпоpт yгpyпованням пpодовольчиx товаpiв, якi займають 8,5% св^ового pинкy, зокpeма, м'яса та м'ясо^одуктсв, коpми для тваpин, а також зepновиx та ^одукпв ix пepepобки за весь аналiзований пepiод, i eкcпоpт фpyктiв i овочiв в пepiод 2004-2006 та 2008-2011pp. Пpодовольчi товаpи поставляються на pинки таких ^^rn, як Китай, Сгипет, Iндонeзiя, Япошя, Коpeя, Hiдepланди, Фiлiппiни, Pоciя, Вeликобpитанiя, Венесуела.
Eкcпоpт xiмiчноï пpодyкцiï пiвнiчноамepиканcьким peгiоном мае стабшьний piвeнь конкypeнтоcпpоможноcтi на зовшшшх pинкаx, пpо що cвiдчать значення коефщента поpiвняльниx пepeваг. Hайбiльш конкypeнтним е eкcпоpт оpганiчноï та нeоpганiчноï xiмiï (пpотягом всього аналiзованого rep^y), лiкiв i фаpмацeвтичноï пpодyкцiï (1999-2011 pp.), eфipниx олiй для паpфyмepноï пpодyкцiï (2000-2011 pp.), пластмаси (1995-1997, 2000-2011 pp. ). Частка xiмiчноï пpодyкцiï на cвiтовомy pинкy становить 8,98%; на pинкаx Бельгп, Бpазилiï, Китаю, Фpанцiï, Hiмeччини, ^дп, Япони, ^pef, Hiдepландiв, Вeликобpитанiï вона коpиcтyeтьcя попитом.
Конкypeнтнi пepeваги на зовшшшх pинкаx мае eкcпоpт машин i тpанcпоpтного устаткування, питома вага яких у св^овш тоpгiвлi становить 6,45%. Зо^ема, це eкcпоpт машин, що гeнepyють eнepгiю, i устаткування, cпeцiалiзованоï тexнiки (на пpотязi всього аналiзованого пepiодy), мeталообpобного устаткування (1995-1997, 1999-2006 pp.), шшого
пpoмиcлoвoгo ycтаткyвання i запчаcтин (1997, 2000-2011 pp.), oфicнoï тeхнiки та машин автоматичто! oбpoбки даних (1995-2006 pp.), eлeктpичних машин, апаpатiв, oбладнання (1995-2008 pp.), iншoгo тpанcпopтнoгo oбладнання (залiзничний тpанcпopт, лiтаки, чoвни, кopаблi) (1995-2008 pp.) на pинки Aвcтpалiï, Бpазилiï, Китаю, Hiмeччини, Япoнiï, Kopeï, Hiдepландiв, Саyдiвcькoï Apавiï, Сiнгапypy, Вeликoбpитанiï. Однак пocтавки ща тoваpнoï гpyпи в 2009-2011 pp. пepecтали нocити кoнкypeнтний хаpактep.
Oтжe, ocнoвними кoнкypeнтocпpoмoжними тoваpами, виpoблeними в HAФTA, на cвiтoвoмy pинкy e eкcпopт cиpoвини (за винятаюм палива), пpoдoвoльчoï пpoдyкцiï, хiмiчнoï пpoдyкцiï, машин i тpанcпopтнoгo ycтаткyвання. Peшта пpoдyкцiï, для яш! значeння кoeфiцieнта Б. Балаccа мeншe 1, мeнш кoнкypeнтна, алe вce ж кopиcтyeтьcя пoпитoм на cвiтoвoмy pинкy.
Важливим аcпeктoм eкoнoмiчних вiднocин в pамках HAФTA e тopгiвля пocлyгами. Сфepа пocлyг займаe пpiopитeтнe пoлoжeння в cтвopeннi cycпiльнoгo пpoдyктy ^^rn-члeнiв пiвнiчнoамepиканcькoгo oб'eднання, аджe бiльш нiж 70% вiд ВВП yгpyпoвання пpипадаe на cфepy nocnyr.
Питoма вага HAФTA на cвiтoвoмy pинкy пocлyг y 2012 p. жлала 16,5%. Хoча зoвнiшня тopгiвля пocлyгами HAФTA хаpактepизyeтьcя мeншими oбcягами за тopгiвлю тoваpами, вoни пpoдoвжyють зpocтати з кoжним poкoм, щo пiдтвepджye ïx ключoвe значeння для тopгiвлi та poзвиткy. Ваpтo зазначити, щo за cтаттeю пocлyг HAФTA маe пoзитивнe cальдo, щo зyмoвлeнe тим, щo кpаïни-члeни yгpyпoвання, зoкpeма СШA, e oдними iз найбшьших cвiтoвиx eкcпopтepiв пocлyг.
В цiлoмy пpoтягoм 1995 - 2012 pp. cпocтepiгаeтьcя тeндeнцiя дo зpocтання oбcягiв тopгiвлi пocлyгами ^^rn HAФTA. Слщ такoж зазначити, щo oбcяги eкcпopтy та iмпopтy збiльшyвалиcя майжe oднакoвими тeмпами, в cepeдньoмy на 6,4 % щopoкy, щo пiдтвepджyють даш, навeдeнi на pиcyнкy 13.
Ocнoвнe падiння oбcягiв тopгiвлi пocлyгами пpипадаe на 2000-2001 pp., щo пoв'язанo з кpизoвими явищами в eкoнoмiцi. Hайбiльшe пocтpаждав eкcпopт пocлyг, який y 2001 p. дopiвнював 329,3 млpд. дoл., змeншившиcь на 4% в пopiвняннi з 2000 p. Iмпopт пocлyг в 2001 p. жлав 272,2 млpд. дoл., щo лишe на 1% e мeншим за пoпepeднiй пepioд. Свiтoва ^иза 2007-2009 pp. такoж мала нeгативнi наcлiдки на тopгiвлю пocлyгами peгioнy Пiвнiчнoï Aмepики. Tак oбcяги eкcпopтy ^шн HAФTA cкopoтилиcя на 5,1%, а iмпopтy -на 5,6% пopiвнянo з 2008 p.
800 20.0
л
o
д
700 600 500 400 300 200 100 0
15.0 10.0 5.0 % 0.0 -5.0 -10.0
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 i i excnop^ млpд.дoл. i i iмпopт, млpд.дoл. Tnp. excnopry, % Tnp. iмпopтy, %
Рис. 13. Динамика тоpгiвлi послугами краУн НАФТА за пеpiод 1995-2012 pp.,
млрд. дол. США та %
Ocнoвним паpтнepoм ^^rn Пiвнiчнoамepиканcькoгo yгpyпoвання в cфepi пocлyг e ^аши GC, чаcтка яких cкладаe майжe 40% як в eкcпopтi, так i в iмпopтi пocлyг. Aлe значнo збiльшилаcь poль ^áta Aзiï в якocтi тopгiвeльниx паpтнepiв HAФTA в cфepi пocлyг, зoкpeма Япoнiï, Kopeï та Китаю. Щo cтocyeтьcя Латин^^' Aмepики, тo на pинки цих ^^rn пpипадаe майжe 20 % oбcягiв тopгiвлi пocлyгами ^^rn HAФTA.
експорт
Афржа, 2.76
кра!ни Латинсько! Америки та
Карибсько^'' го басейну, 16.54
Сшгапур, 1.60 Республiка Корея, 2.94
„ ■ Францiя, япошя, з.82Великобри 8 83 — \ танiя,
кра!ни, 19.94 11.28 Нц
Ггаг
, 3.00 ш, 1.8
шеччина, 5.51
V Китай, 3.^2 iншi
_ кра!ни ЕС, Австрия, 13 29
2.79 .
1мпорт Австралiя, Сшгапур,1-6.1 1.16 \\ Iндiя, 3.39 краши Латинсько! Америки та iншi кра!ни,
Карибського басейну, 20.03 23.06 Францiя, 4.45
Республiка Корея, 2.37 Шк Великобри
Китай, 2.48
Японiя, 6.40 _Нщерланд . и, 2.36
\ iншi ^"--_Шмеччина, \ кра!ни еС,^^1™^ 228 8.60 10.33
Рис. 14. Географ1чна структура торг1вл1 послугами краУн НАФТА в 2012 р., %
Найбшьш розвиненою галуззю в сфер1 послуг кра'!н-члешв НАФТА е туризм, частка якого в загальному об'ем1 1мпорту та експорту складае 22,6% та 25,3% вщповщно [18], що тдтверджують даш, наведеш на рисунку 15. Кра!ни НАФТА представляють величезний внутр1шнш туристичний ринок з високорозвиненою шфраструктурою, з розгалуженою готельною мережею 1 транспортною шдустр1ею, що робить щ кра!ни популярними серед туриспв. Зокрема в 2012 р. кшькють туриспв, що прибули до кра!н НАФТА, становила 265,5 млн. ос1б [19].
експорт
iншi дlловi послуги, 20.44
рояли та лщензшш платежi, 17.61
особисл, культурнi та рекреацiйнi послуги,
державш послуги,
2 95 транспортнi . 13.31
комп'ютерш
iнформацiй ш, 3.20
фшансов^ 11.07
страхування , 2.81
послуги зв' язку, 2.32 . будiвництво , 0.50
1мпорт
iншi дiловi послуги, 17.40
роялтi та лщензшш платеж^ 8.33
рекреацiйнi послуги, 0.54
державш послуги, 7.08
комп'ютер
нi та iнформацiй ш, 4.92
фiнансовi, страхуванн 3 74 я, 11.60
послуги зв' язку, 1.87 будiвництв о, 0.51
Рис. 15. Структура торпвл1 послугами НАФТА в 2012 р., %
Торпвля послугами краш-члешв НАФТА зосереджена також в сфер1 транспортних та фшансових послуг. Транспорты послуги е також основною статтею експорту НАФТА, !х питома вага в загальному обсяз1 експорту складае 13,3%, а в 1мпорт1 - 21,4%. Стр1мкий розвиток торпвл1 даного сегменту послуг в рамках НАФТА в першу чергу завдячуе саме поглибленню штеграцшних процеав м1ж Канадою, США та Мексикою. Угода про вшьну торпвлю лшвщувала майже вс квоти в банювському сектор1 по вщношенню кра!н-партнер1в та дозволила американським та канадським швесторам приймати участь в мексиканському банювському б1знес1 через проведения злитпв та поглинань юнуючих банюв.
Зпдно з теор1ею ДжекобаВайнера внасшдок створення зони вшьно! торпвл1 в економщ виникають два види ефекпв: статичш та динам1чш. Статичш ефекти - це економ1чш насшдки, як1 проявляються негайно тсля створення торгового союзу як його безпосереднш результат, а динам1чш ефекти проявляються на бшьш тзшх стад1ях функщонування митного союзу.
Серед статичних ефект1в найбшьше значення мають ефекти створення торпвл1 та вщхилення торпвл1. Створення торпвл1 - переор1ентащя мюцевих споживач1в з менш ефективного внутр1шнього джерела постачання товару на бшьш ефективне зовшшне джерело Импорт), яка стала можливою в результат усунення 1мпортних мит у рамках торгового союзу. Ефект вщхилення торпвл1 е протилежним ефекту створення торпвл1 [20, с. 370-374]. Для вим1рювання ефект1в, згщно з теор1ею Бела Баласса, використовуеться показник фактично! еластичносп попиту на 1мпорт за доходами [20, с.377].
ВГСИИК MAPIУПOЛЬСЬKOГO ДEPЖAВHOГO УHIВEPСИTETУ
СEPIЯ: EKOHOMIKA, 2014, ВИП. 8_
Вiдпoвiднo дo oтpиманиx peзyльтатiв фopмyвання HAФTA малo eфeкт cтвopeння тopгiвлi, щo пiдтвepджyють данi, навeдeнi в табл. 1.
Таблиця 1
1984-1987 1988-1993 1994-1997 2004-2007 2008-2011
eлаcтичнicть 0,45 1,55 2,26 1,27 1,10
внyтpiшньopeпoнальна
eлаcтичнicть 1,47 0,81 1,50 1,68 0,84
зoвнiшньopeпoнальна
eлаcтичнicть cyкyпна 1,15 1,06 1,79 1,54 0,92
Якщo дo cтвopeння HAФTA кoжний 1% зpocтання ВHП пpизвoдив дo збiльшeння тopгiвлi мiж ранами на 0,45%, то толя cтвopeння HAФTA - вжe на 2,26%, тoбтo в 5 pазiв бiльшe, пpи цьoмy на xаpчoвi пpoдyкти та паливo - y 1,6 pазiв, пpoмиcлoвi тoваpи - 2,5 pазiв, на машина i тpанcпopтнe ycтаткyвання, напoï, тютюн, cиpoвинy - в 3,7 pазiв, щo пiдтвepджyють данi, навeдeнi в табл. 2.
Таблиця 2
Коеф^ент еластичност внутpiшньоpегiонального попиту на iмпоpт за
1984-1987 1994-1997 2008-2011
Хаpчoвi пpoдyкти 0,86 1,40 2,84
^noi' та тютюнoвi виpoби 0,66 2,31 1,94
Сиpoвина (за виняткoм палива) 0,39 1,46 -0,13
Miнepальнe паливo, змащyвальнi маcла -1,92 3,25 0,47
Tваpиннi i pocлиннi маcла, жиpи i вocки -1,11 2,48 3,34
Хiмiчнi peчoвини i cyпyтнi тoваpи 0,07 2,76 1,80
Пpoмиcлoвi тoваpи 1,06 2,69 3,74
Mашиннe та тpанcпopтнe устаткування 0,82 2,69 1,50
Eфeкт вiдxилeння тopгiвлi в ц^му 6ув вiдcyтнiй - eлаcтичнicть пoпитy на iмпopт з ^^rn, щo нe вxoдять дo HAФTA, дo i пicля cтвopeння залишилаcя на piвнi 1,5%. Hаpeштi, eфeкт cтвopeння тopгiвлi в бyквальнoмy ce^i (зpocтання eлаcтичнocтi пoпитy на iмпopт з ycix ^^rn) cклав близьш 56%.
У чиcлi динамiчниx eфeктiв iнтeгpацiï, якi пpoявляютьcя, кoли iнтeгpацiя набиpаe cилy, нeoбxiднo вiдзначити зpocтаючий пpиплив iнoзeмниx iнвecтицiй, ocкiльки кopпopацiï з ^^rn, щo нe увшшли дo oб'eднання, пpагнyть збepeгти за coбoю пeвний ceгмeнт закpитoгo митним баp'epoм pинкy за pаxyнoк cтвopeння пiдпpиeмcтв вcepeдинi ^^rn, щo iнтeгpyютьcя.
Hа ^ани HAФTA пpипадаe 18,9% cyкyпнoгo пoтoкy ПН. Пpи чoмy, 87,1% ПЗI та 78,9% ПН ^oro peгioнy пpиxoдятьcя на СШ^ вiдпoвiднo, 10,9 та 14,2% - на Канаду й тшьки 2 та 6,8% - на Meкcикy.
В 2009 p. oбcяг ПН cкopoтивcя вдвiчi пopiвнянo з 2007 p., а oбcяг ПЗI cкopoтивcя на 31,3%.(pиc 16). Пpичинoю ^oro cтали кpизoвi явища в cвiтoвiй eкoнoмiцi, щo oxoпили вci ïï cфepи. Змeншeння oбcягiв пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй в члeнаx HAФTA cпocтepiгаeтьcя за вciма йoгo кoмпoнeнтами - peiнвecтoваними пpибyтками, цiнними папepами та мiжфipмoвими кpeдитами.
л
o .д
д.
500.00 450.00 400.00 350.00 300.00 250.00 200.00 150.00 100.00 50.00 0.00
500.00 400.00 300.00 200.00 100.00 0.00 -100.00 -200.00
1995 1996 1997 199В 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 200В 2009 2010 2011 I-1 ПН, млpд.дoл. I-1 ПИ, млpд.дoл. Tnp. ПН, % Tnp. ПИ, %
Рис.16. Динам1ка обсяг1в швестування краУн НАФТА за пеpiод 1995-2011 pp., млрд.
дол. та %
Oснoвними кpаïнами, яю iнвестyють дo HAФTA, e ^шни GC (47%), на ^шни Латин^^ Aмеpики пpипадаe 8,1% залyчених ПП, частка Япoнiï станoвить 8,2%, Aвстpалiï - 7,7% вiд сукупних ПП. В свoю 4epry ^шни HAФTA вкладають кoшти дo ^árn GC (51%), Латин^^ Aмеpики (21%), Aвстpалiï (3,4%), Япoнiï (1,3) [1В].
Гoлoвними сфеpами iнвестyвання в екoнoмiкy ^árn HAФTA e дoбyвна пpoмислoвiсть (17,5%), виpoбництвo хiмiчнoï пpoмислoвoстi (17%), orn^rn та poздpiбна тopгiвля (10,8%), фiнансoвi пoслyги (10,6%) та пpoдyкти хаpчyвання (4,8%). Kpäi™ HAФTA iнвестyють пеpеважнo в сфеpy фiнансoвих пoслyг (11,85%), в дoбyвнy пpoмислoвiсть (7,2%), ornmy та poздpiбнy тopгiвлю (6,4%) та в хiмiчнy пpoмислoвiсть
(3,6%).
Poзвитoк вiднoсин кpаïн-членiв HAФTA в сфеpi мiжнаpoднoгo pyxy капiталy xаpактеpизyeться неpiвнoмipнiстю. Oснoвнoю кpаïнoю-членoм, щo саме i визначаe тенденцiю poзвиткy iнвестицiйнoï дiяльнoстi всьoгo yгpyпoвання e CШA.Hезважаючи на нестабшьну екoнoмiчнy ситyацiю, щo склалася в наслiдoк poзгopтання фiнансoвoï ^изи, CШA yтpимye лiдиpyючi пoзицiï в сфеpi мiжнаpoднoгo pyxy капiталy як oснoвний iнвестop та pеципieнт швестицш.
Отже, oсoбливiстю данoгo iнтегpацiйнoгo угрупування e те, щo HAФTA стала пеpшoю yгoдoю, яка oб'eднала в oдин iнтегpацiйний блoк на piвнoпpавнiй oснoвi двi висoкopoзвиненi деpжави i ^ату, щo poзвиваeться, а ташж те, щo пpoвiдна poль в poзвиткy штеграцп в pегioнi належить саме CŒA. Пpoте ^шни HAФTA вoлoдiють мoгyтнiм екoнoмiчним пoтенцiалoм. Eкoнoмiка кpаïн-членiв данoгo yгpyпyвання xаpактеpизyeться сталoю тенденцieю poстy (oкpiм 2001, 2009 pp.). Oснoвoпoлoжними в poзвиткy пiвнiчнoамеpиканськoгo pегioнy e тopгoвo-екoнoмiчнi вiднoсини. Cтвopення ЗВT спpиялo не тiльки зoвнiшнiй, але й внyтpiшньopегioнальнiй тopгiвлi. В цiлoмy ж HAФTA пoказye баланс мiж зoвнiшньo- та внyтpiшньopегioнальнoю тopгiвлею. Oснoвними паpтнеpами як в експopтi, так i iмпopтi тoваpiв та noonyr e ^шни GC, Китай, Япoнiя, Kopея, ^à™ ACEAH, Aвстpалiя, ^аши Латин^^ Aмеpики та Kаpибськoгo басейну. Hайбiльшy питoмy вагу в зoвнiшнiй тopгiвлi кpаïн-членiв HAФTA маe пpoмислoва пpoдyкцiя, тoваpи сiльськoгoспoдаpськoгo œ^opy, паливo, тpанспopтнi засoби, машинне та елек^ичне oбладнання, пpoдyкцiя xiмiчнoï пpoмислoвoстi. Oснoвними кoнкypентoспpoмoжними тoваpами, виpoбленими в HAФTA, на свiтoвoмy pинкy e пpoдyкцiя xiмiчнoï пpoмислoвoстi, машини i тpанспopте oбладнання, пpoдoвoльчi тoваpи, сиpoвина. Oснoвними статтями експopтy та iмпopтy пoслyг e тypизм, тpанспopтi no^yra, фiнансoвi пoслyги, poялтi та лщензшш платежi. Загалoм фopмyвання HAФTA малo ефект ствopення тopгiвлi (тoбтo пеpеopieнтацiя мiсцевиx спoживачiв з менш ефективнoгo внyтpiшньoгo джеpела пoстачання тoваpy на бшьш ефективне зoвнiшнe джеpелo ^nop^, яка стала мoжливoю в pезyльтатi усунення iмпopтниx мит y pамкаx тopгoвoгo сoюзy -статичний ефект). !нвестицшна дiяльнiсть в pамкаx HAФTA такoж xаpактеpизyeться iнтенсивним poзвиткoм, щo пiдтвеpджye наявнiсть динамiчнoгo ефекту вщ штеграцп.
CnncoK BiiKopiiCTaHOi ^rrepaTypn
1. Ey.aToBa O.B. PerioHa.bHacK.nagoBar.no6a.nbHHxiHTerpamMHHxnpo^tiB: [MoHorpa^ia] /O.eHaBa.epiiBHa Ey.aToBa. - ,3,oHe^K: ^ohhy, 2012. - 386 c.
2. ra.iy.mHa AH. CyraicTb Ta пpннцнпн пpoцеciв Mi^HapogHoi eKOHOMiHHoi rao6a.ni3ami Ta iHTerpa^i: [E.eKTpoHHHM pecypc]/ AH. ra.iy.mHa. - Pe^HM gocTyny go CTaTTi: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2012_2/082.pdf
3. TygHMa P.P. HoBiTHi nigxogu go BH3HaneHHa noHana «perioH» Ta oKpeMHx KoH^n^M Moro po3BHTKy»: [E.eKTpoHHHM pecypc]/ P.P. rygHMa. - Pe^HM gocTyny go CTaTTi: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nvbdfa/2011_1/hudyma.pdf
4. rypoBa H.n. H3MepeHHe rao6a.bHoM h peruoHa.bHoM ToproBoM ннтeгpaцнн/ H.n.rypoBa// EBpa3HMCKaa экoнoмннecкaa ннтeгpaцнa. - 2009. - №3(4). - C.60-73.
5. ^epKan T.B. Oco6^HBocTieKoHoMiHHoiiHTerpamiKpam-H.nemB HAOTA: [E.eKTpoHHHM pecypc]/ T. B. ^epKan. - Pe^HM gocTyny go crani: http://mer.fem.sumdu.edu.ua/content/2010_4/4_5.pdf
6. Ko3aK ro.r. Mi^HapogHa eKoHoMiKa: [HaBna.bHuM noci6HHK]/ MX. Ko3aK, ^X. HyK'aHeHKo, MB. MaKoroH Ta iH. - Khi'b: ^mp HaBna.bHoi .iTepaTypu, 2004, - 672 c.
7. Ko3hk B.B. Mi^HapogHi eKoHoMinm BigHocuHH: [HaBH.noci6.]/ B.B. Ko3hk, H.A. naHKoBa, H.E. ^aHH.eHKo.- K.: 3HaHHa-npec, 2002. - 406 c.
8. HyK'aHeHKo ^X. EKoHoMiHHaiHTerpama i r.o6a.bHinpo6.eMHcynacHocTi: [E.eKTpoHHHM pecypc] / ^X. HyK'aHeHKo. - K.: KHEY, 2005. - 204 c. - Pe^HM gocTyny goMaTepia.y: http://library.if.ua/books/121.html
9. Mica^ T. IнтeгpaцiMнiпpoцecн b yMoBaxcBiToBoro r.o6a.bHoro po3BHTKy: [E.eKTpoHHHM pecypc]/ T. Mica^. - Pe^HM gocTyny go crani: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/ptmbo/2009 3/21.pdf
10. MoxaMeg A.E. IHTerpamMHacyTHicTbcBiToBoieKoHoMiKH: [E.eKTpoHHHM pecypc]/ A.E. MoxaMeg. - Pe^HM gocTyny go crani: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2010_2_2/Mochamed.pdf
11. Pyмaнцeв A.n. Mi^HapogHaeKoHoMiKa: nigpynHHK / A.n. PyMaH^B, r.H. K.HMeHKo, B.B. PoKona; nig peg. A.n. PyMaH^Ba. - K.: 3HaHHa - npec, 2003. - 449 c.
12. CTapocriHa A.O. EKoHoMiKa 3apy6i:®HHx KpaiH/ A.O.CTapocTiHa, A.O.^.iran, H.B.EoroMa3. - K.: 3HaHHa, 2009. - 456c.
13. TepexoB G.M. PerioHa.ni3ama Ta r.o6a.m3ama eKoHoMinHHx cBiTorocnogapcbKHx BigHocHH: [E.eKTpoHHHM pecypc]/ G.M.TepexoB. - Pe^HM gocTyny go cTaTTi: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vlca_Ekon/2011_34/51.pdf
14. OmineHKo A.C. CBiToBae KoHoMiKa: nigpynHHK /A.C. OmineHKo, B.C. EygKiH, O.I. Poran. - K.: Hu6igb, 2007. - 640 c.
15. UnctadStat - Statisticaldatabase: [E.eKTpoHHHM pecypc]. - Pe^HM gocTyny go MaTepia.y:
http://unctadstat.unctad.org/ReportFolders/reportFolders.aspx?sCS_referer=&sCS_Chosen Lang=en
16. North American Free Trade Agreement (NAFTA)_Office of the United States trade Representative: Executive office of the president: [E.eKTpoHHHMpecypc]. - Pe^HMgocTynygoBe6 - caMTy: http://www.ustr.gov/trade-agreements/free-trade-agreements/north-american-free-trade-agreement-nafta
17. XycaHHoB E.^. CTpaHoBbie npegnonTeHHa h KoHKypeHTocnoco6HocTb экcпopтa Ee.apycu, Ka3axcTaHa h Pocchh: [E.eKTpoHHHM pecypc]/ E.^.XycaHHoB. - Pe^HM gocTyny go cTaTTi: http://www.eabr.org/general/upload/docs/publication/magazine/no2_2011/n2_2011_6.pdf
18. U. S. BureauofEconomicAnalysis: [E.eKTpoHHHM pecypc]. - Pe^HM gocTyny go Be6 -caMTy: http://www.bea.gov/index.htm
19. World Tourism Organization (2012), Compendium of Tourism Statistics, Data 2006 -2010: [E.eKTpoHHHMpecypc]. - Pe^HM gocTyny go MaTepia.y:
http://marketingdb.tat.or.th:81/tourismstatistics/UNWTO/Compendium%20of%20Tourism%20S tatistics%20Data0/o202006-2010%20(20120/o20edition).pdf
20. Киреев А.П. Международная экономика: [Учеб.пособ. для вузов]/ А.П.Киреев. -М.: «Международные отношения», 1997. - 416 с.
21. International Trade Centre_Trade Statistics: [Електроннийресурс]. - Режим доступу до веб-сайту: http://www.intracen.org/trade-support/trade-statistics/
Стаття надшшла до редакцп 02.09.2014.
О. A. Bezzubchenko
EVALUATION OF REGIONAL INTEGRATION IN THE NAFTA
The dominance of the objective component in the development processes of regional integration demonstrates the North American model of international regional economic integration as enhanced regional cooperation directly related to the influence of multinational corporations, which became the main driving force for deepening integration in North America. As a result, most were created by regional scale in the world economy free trade - NAFTA, which combines 466.1 million. pers. (6.7% of the total number) that produce goods and services totaling more than 18,645, 0 billion.US., representing 26.1% of the global GDP.
NAFTA countries have powerful economic potential. First and foremost, this is because the leading role in the integration of the North American space, of course, by the United States, accounting for 84.2% of regional GDP, while the share of Canada and Mexico account for only 9.5% and 6.3 % respectively.
Although the share of NAFTA in total world GDP declined, the economy of member countries of the group is characterized by a constant growth trend.
Trade and economic relations are fundamental in the development of the North American region, as the North American Free Trade Agreement is the second world exporter and importer after the EU.
The share of intra-regional trade is 48.3% of the total trade union. Growth in domestic exports of the region exceeds the rate of external export growth by 10%. Thus, during the 19952011 NAFTA countries have seen a significant growth rate of regional trade intensity index. Dynamics and key trends of the contemporary world integration processes development were analyzed, effectiveness of regional trade integration in NAFTA were assessed, features of the development of other components of integration interaction in the North American region were studied.
Fundamental to the development of the North American region is the commercial and economic relations. NAFTA would contribute not only external but also intra-regional trade. In general, the NAFTAdevelopment shows the balance between external and intra-regional trade. Key partners in both exports and imports of goods and services are the EU, China, Japan, Korea, ASEAN countries, Australia, Latin America and the Caribbean. The largest share in the foreign trade of member countries of NAFTA has industrial goods, agricultural sector, fuel, vehicles, machinery and electrical equipment, chemical products. The main competitive products made in NAFTA, the world market are chemical products, machinery and transport equipment, foodstuffs, raw materials. The main items of exports and imports of services is tourism, transport services, financial services, royalties and license fees.
Thus, the feature of the integration grouping is that NAFTA was the first agreement, which brings together in one unit integration on an equal basis, two highly developed countries and developing country and that the leading role in the development of integration in the region belongs to the USA . However, the NAFTA countries have powerful economic potential.
Key words: regional economic integration, NAFTA, intra-regional trade, external trade, intra-regional trade intensity index, competitiveness, FDI, the indexof comparative advantage.
