CC BY
36
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8
It is stated that the greatest economic competitiveness is achieved in regions where all branches of government, educational institutions, industry and civil society work in synergy with each other. The results of the analysis show that the regional innovation policy is aimed at creating a favorable economic climate for innovation processes in the region and is the link between the sphere of academic science and production tasks. It is designed to ensure social, economic, organizational and legal conditions for the formation and effective use of scientific and technological potential to provide entrance to the global market for goods and services.
The analysis allowed to define a number of conditions that must be met in order to achieve success in the formation of the regional innovation strategy of Ukraine; it is stated that the transition to an innovative type of development and strengthening of the knowledge economy in the context of reforms implementation directed on gradualcrisisovercoming is logical. This course will promote consolidation of national intellectual capacity at anappropriate level and obtaining starting points for a brandnew development of Ukrainianregions in the social and economic aspects.
To determine theprobabilityscenarios of regional innovation and investment process macroeconomic efficiency achievement the systemic and dynamic model of innovation processes is proposed, as far as it is impossible to create a universal model that takes into account all peculiarities. On the basis of modeling, it was determined that the main perspectives that the region can expect as a result of innovative activity can be summarized as such basic factors as increased employment in the region, income growth in the region, reducing the border of poverty, increasing the additional revenues to local budgets and social funds.
As a result of this research, it was determined that the greatest effect of innovation implementation in the region is achieved only in terms ofcomprehensive approach that consists in combining and simultaneous implementation of all directions of region's innovative development;principles underlying the strategy of regional innovation development are highlighted.
УДК 339.922
Н. В. Балабанова
ОЦ1НКА Р1ВНЯ РЕГЮНАЛЬНО1 ТОРГОВЕЛЬНО1 ШТЕГРАЦП
Стаття присвячена до^дженню особливостей розвитку ттеграцтних процеав на регюнальному piern та оц1нц1 рiвня торговельног взаемоди крат в межах окремих ттеграцтних об 'еднань свту.
Клю^о^^ слова: торговельна ттегращя, НАФТА, АСЕАН, €С, експорт, iмпоpт, ВВП, внутршньо регюнальна тоpгiвля, тдекс симетричног торговельног ттроверси, тдекс диверсифтаци експорту.
Основними тенденщями, що характеризують розвиток св^ово'1 економши, е глобалiзацiя та регiоналiзацiя, що охоплюють Bci ii сфери: мiжнародну торпвлю, рух катталу, робочо'1 сили, знань та шформацп. Об'ективним змютом зазначених тенденцш виступае економiчна штегращя, що передбачаезростання цiлiсностiсвiтовоi економши. На региональному рiвнi штегращя здшснюетьсяу формi господарсько-пол^ичного об'еднання економш краш-учасниюв штеграцшних угод, на глобальному - за допомогоюстворення систем багатостороннього регулювання, спрямованого на лiбералiзацiю мiжнародних економiчних вщносин.
Розвиток реriональноi економiчноi штеграцп, що набув значноi активiзацii в сучасних умовах, виступае одним з факторiв, що визначають характер торговельно-економiчноi ствпращ в свт.
Дослiдженню рiзних аспектiв розвитку мiжнародноi економiчноi штеграцп присвяченi працi вiтчизняних та зарубiжних авторiв, серед яких Бойченко А., Бшорус О., Булатова О., Лук'яненко Д., Макогон Ю., Новицький В., Поручник А., Пахомов Ю., Савельев С. та ш. Проте незважаючи на досить широкий спектр дослщжень у зазначенiй сферi, на додаткову увагу заслуговують питання щодо оцiнки рiвня торговельно'1 штеграцп окремих об'еднань св^у з урахуванням рiзностi у етапах 1'х iнтеграцiйного розвитку.
Iнтернацiоналiзацiя економiчних вiдносин зумовила розвиток регионально!' економiчноi штеграцп як складного процесу, до якого залучено краши з рiзним рiвнем економiчного розвитку. Сьогодш в свiтi ЮНКТАД видшяе для макроекономiчного аналiзу 26 основних регюнальних iнтеграцiйних об'еднань, у тому чист: в Африцi - 9, в Америщ - 8, в Азп - 5, в Свропi - 3 i одне в Океанп [2]. При цьому кожне з цих штеграцшних об'еднань знаходяться на рiзному рiвнi iнтеграцiйного розвитку, що в свою чергу обумовлюе характер, форми та напрями ствроб^ництва краш об'еднання, зокрема в торговельнш сферi.
Домiнуючою ознакою е стале зростання ВВП та торгiвлi мiж регiональними об'еднаннями. При цьому, найбшьш високi темпи розвитку зазначених показниюв е характерними для краш, яю розвиваються, що в свою чергу призводить до поступового зменшення внеску розвинених краш у свiтове виробництво та св^ову торгiвлю (табл. 1).
Питома вага НАФТА у св^овому ВВП поступово скорочуеться i складае 26,1%, при цьому у 2002 рощ у структурi свггового виробництва на краши штеграцшного об'еднання приходилась майже третина (36,14%). Аналогична ситуащя спостерiгаеться у виробництвi ВВП Свропейським Союзом, доля якого у св^овому ВВП становить фактично чверть всього обсягу. При зростанш ВВП краш СС в абсолютному вимiрi протягом 2002-2012 рр. майже у 2 рази (з 9,4 у 2002 р. до 16,6 трлн.дол. США у 2012 р.), зниження питомо'1 ваги у обсягах св^ового виробництва складае майже 5% (з 27,9% у 2002 р. до 23,2% у 2012 р.).
Таблиця 1
Змша питомоТ ваги штеграцшних об'еднань у свгговому виробництв1 та ____ торпвл^ %_____
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
ВВП, %
ее 27,92 30,3 31,09 30,04 29,55 30,33 29,77 28,07 25,6 25,07 23,20
НАФТА 36,14 33,82 32,17 31,91 31,45 29,49 27,55 27,86 26,94 25,62 26,10
АСЕАН 1,98 1,98 1,97 2,03 2,24 2,37 2,51 2,63 2,99 3,14 3,26
експорт товар1в, %
ее 39,16 40,2 39,51 37,45 36,84 36,97 35,5 35,5 32,83 32,14 30,72
НАФТА 17,55 15,8 14,76 14,44 14,09 13,46 12,91 13,09 13,08 12,74 13,16
АСЕАН 6,54 6,34 6,25 6,33 6,42 6,24 6,22 6,73 7,08 6,9 7
експорт послуг, %
ее 45,49 47,69 47,58 46,63 46,22 46,83 46,12 44,14 41,79 41,61 41,69
НАФТА 20,73 18,57 17,69 17,44 17,14 16,49 15,94 16,44 16,34 15,95 16,62
АСЕАН 4,64 4,26 4,62 4,63 4,76 5,05 5,05 4,72 5,2 5,48 5,77
1мпорт товар1в, %
ее 38,05 39,32 38,99 37,77 43,69 38,41 37,19 36,5 34,04 33,38 31,21
НАФТА 24,59 22,72 21,67 21,62 24,07 19,36 18,09 17,52 17,76 17,13 17,49
АСЕАН 5,55 5,23 5,34 5,52 6,28 5,35 5,62 5,62 6,09 6,08 6,41
1мпорт послуг, %
еС 43,1 45,33 44,41 43,64 42,76 43,8 43 41,41 38,6 37,61 35,82
НАФТА 17,92 16,95 16,26 15,8 15,71 14,51 13,83 14,22 13,93 13,43 13,51
АСЕАН 5,82 5,61 5,63 5,6 5,67 5,58 5,63 5,55 6,04 6,35 6,51
Навпаки обсяги виробництва товарiв та послуг кранами АСЕАН характеризуются позитивною динамшою як у абсолютному вимiрi, так i у вщносному. Так, протягом
аналiзованого пеpiодy обcяги ВВП краш AGEAH зpоcли з 664,4 млpд.дол.GШA y 2002 р. до 2,3 трлн^ол^ШЛ y 2012 р., або y 3,5 рази. Вщповщно питома вага AGEAH y cвiтовомy виpобництвi збшьшилаот з 1,98% до 3,26%.
Попршення загальноекономiчноï кон'юнктури на cвiтовиx ринках негативно вплинуло на динамiкy розвитку iнтегpацiйниx об'еднань, що в першу чергу вiдобpазилоcь на щоpiчниx темпах зростання ВВП: y 2009 р. його piвень знизивcя поpiвняно з 2008 р. на 4,7 % y GG, на 2,6 % y ^ФТ^ на 1,57 % y AGEAH. Проте оторочення ВВП y AGEAH мало незнание вщ'емне значения (-0,7%) на вщмшу вщ НАФТА та GC, скорочення виробництва яких виявилося babíhí бшыпим, шж загальносв1тове [2]. □
Розширення екоторту краш, що pозвиваютьcя поcтyпово призводить до зниження питомо'1 ваги y загальноcвiтовомy екcпоpтy розвинених краш i вщповщно штеграцшних об'еднань, якi створеш на оcновi цих краш. Поpiвняно з 2002 роком питома вага краш GG y загальноcвiтовомy екоторт cкоpотилаcя (незважаючи на значне геогpафiчне розширення) з 39,16% y 2002 р. до 30,72% y 2012 р., HAФTA - з 17,55% до 13,16% за аналопчний перюд. Водночаc cпоcтеpiгаeтьcя зpоcтання обcягiв екоторту товаpiв y ваpтicномy (абcолютномy) та вщноотому значеннi краш AGEAH, питома вага екоторту товаpiв яких зроола з 6,54% y 2002 р. до 7% y 2012 р.
Розширення внутршнього виробництва та екоторту краш, що pозвиваютьcя також призводить до збшьшення ïx питомо'1 ваги y загальноcвiтовомy iмпоpтy товаpiв. Поpiвняно з 2002 роком питома вага краш AGEAH y загальноcвiтовомy iмпоpтi збiльшилаcя з 5,55% y 2002 р. до 6,41% y 2012 р. Розвинеш краши, що входять до штеграцшних об'еднань GG та HAФTA е найбшьш значними iмпоpтеpами y cвiтi. Tак, на краши GG припадае 31,21% вщ cвiтового iмпоpтy товаpiв (поpiвняно з 2002 р. питома вага зменшилаот на 6,84%), HAФTA - y 2012 р. 17,49% (поpiвняно з 2002 р. питома вага зменшилаот на 7,1%).
Одним з ютотних фактоpiв cyчаcного етапу розвитку мiжнаpодноï економiчноï штеграцп cлyжить динамiка взаемного екоторту та пщвищення його чаcтки в cyкyпномy екcпоpтi iнтегpацiйного об'еднання. Разом з тим, питома вага взаемного екоторту в cyкyпномy екоторт значно pозpiзняeтьcя в piзниx об'еднаннях, що пов'язано зi cфоpмованим piвнем економiчноï взаeмозалежноcтi i взаeмодоповнюваноcтi мiж крашами-членами.
Залишаючиcь оcновним екcпоpтеpом cвiтy, CШA забезпечуе виcокий обcяг внyтpiшньоpегiонального товарооб^у в межах iнтегpацiйного об'еднання HAФTA. Aналогiчною е cитyацiя з крашами GG, що залишаютьcя пpовiдними екотортерами cвiтовоï економiки, забезпечуючи виcокий piвень внутршньорегюнально! тоpгiвлi в рамках об'еднання[2] (pиc.1).
4500000 4000000 3500000 3000000 2500000 2000000 1500000 1000000 500000 0
67.13
70.45
В0.00 70.00 60.00 50.00 ■ 40.00 30.00 20.00 10.00 0.00
2002
2003
2004
2005
2006
200В
2009
2010
2011
2012
■ внутршньорегюнальний екcпоpтGG, тиc.дол.GШA
■ внiтpiшньоpегiональний екcпоpт AGEAH, тиc.дол.CШA ■внутршньорегюнальний екcпоpт HAФTA, %
I внутршньорегюнальний екcпоpт HAФTA, тиc.дол.CШA ■внутршньорегюнальний екcпоpт GG, % ■внутршньорегюнальний екcпоpт AGEAH,%
2007
Рис. 1. Динамжа внутрiшньо регiонального експорту GC, НАФТА та АСЕАН,
2002-2013 рр. (тис.дол.США/%)
Збiльшення вартiсних показникiв внутрiшньо регiонального експорту спостерiгаeться за всiма iнтеграцiйними об'еднаннями. Для краш СС збiльшення складае 2,1 рази у порiвняннi 2012 р. з 2002 р. (в цшому збшьшення експорту товарiв та послуг склало 2,3 р.), для НАФТА 1,9 рази проти збшьшення у 2,2 р. загальних обсяпв експорту. На вщмшу вщ СС та НАФТА для краш АСЕАН е характерним не тшьки зростання абсолютного показника внутршньо регюнального експорту, а й у порiвняннi зi збiльшенням загальних обсяпв експорту товарiв та послуг до краш свпу. Так, якщо збiльшення внутрiшньо регiонального експорту у 2012 р. порiвняно з 2002 р. склало 3,5 рази, то загальний експорт до краш свпу збшьшився у 3,1 рази.
Експорт краш Свропейського Союзу характеризуеться високою внутршньою орiентацiею (бiльше 67% в середньому протягом 2002-2012 рр.), що в свою чергу свiдчить про устшний розвиток економiчноi штеграцп в регюш. Проте проведений аналiз свщчить про наявнiсть досить протилежних тенденцш, що характеризують розвиток внутрiшнього ринку СС. До 2006 року саме мiж старими учасниками Свропейського Союзу встановились найбшьш стшки взаемнi торговельш зв'язки з приблизно рiвним рiвнем iнтенсивностi товаропотокiв.Проте приеднання до СС у 2004 та 2007 роках краш за рiвнем соцiально-економiчного розвитку нижчим, шж е середнiм по об'еднанню та iз структурою зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, досить тривалий час зорiентованих на кра'ни СНДзворотнiм чином позначилось на рiвномiрностi товаропотокiв та внутршньо регiональному експортi цiлого об'еднання. Отримаш вiдноснi значення внутрiшньо регiонального експорту свщчать про зменшення його питомо'' ваги по об'еднанню з 67,13% у 2002 до 62,9% у 2012 рощ. Таким чином, збшьшення складу об'еднання з 15 до 27 краш стало iмпульсом до появи на територп Союзу зон з бшьш високою взаемною штенсившстю товаропотоюв. Стосовно НАФТА також е характернимзменшення 'х питомо'1' ваги: 53,4% проти 48,8 та 56,1% проти 48,6% вщповщно (у порiвняннi 2012 р. з 2002 р.).
Для краш АСЕАН навпаки доля внутршньо регюнального експорту товарiв та послуг збшьшилась з 22,7% (2002 р.) до 25,9% (2012 р.). Проте зазначене збшьшення також не е значним, пояснениям чого е розвиток двостороншх зовшшньоторговельних зв'язюв поза асощащею та нижчим економiчним потенцiалом нових учасниюв АСЕАН.
Майже аналогiчнi тенденцп спостерiгаються за результатами розрахунку питомо'1 ваги внутршньо регiонального iмпорту в структурi загального iмпорту iнтеграцiйних об'еднань. Для СС та НАФТА е характерним зниження частки внутршнього iмпорту в межах штеграцшних об'еднань: з 63,3% у 2002 р. до 56,32% та з 38,43% до 33,66% у 2012 р. вщповщно. Дещо посилення торговельно'' (в сферi iмпорту) ствпращ спостерiгаеться в АСЕАН, адже у 2012 рр. на внутршнш iмпорт iнтеграцiйного об'еднання приходилось 23,5% проти 22,2% у 2002 р. (рис.2).
70.00 60.00 50.00 40.00 30.00 20.00 10.00 0.00
63.30 64.27 63.61 61.50 60.22 61.51 60.27
«— » —Ф- ~ I -Ф- ♦ 59.63 - ♦ —♦- 58.52 58.02 56.32
38.43 36.98 35.48 34.48 33.88 33.74 33.06 32.80 33.39 33.32 33.66
-■- -■- -■- -■- -■- -■- -■- -■- -■
-*- -*- -*- -*- -*- -*- -*- -*-
--- 22.17 25.28 25.07 25.59 25.92 25.82 24.89 24.89 24.81 23.87 23.50
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
•питома вага внутршньорегшнального iмпорту £С, % ■питома вага внутрiшньорегiонального iмпорту НАФТА, % ■питома вага внутршньорегшнального iмпорту АСЕАН, %
Рис. 2. Динамика питомоТ ваги внутр1шньо регюнального 1мпорту СС, НАФТА
та АСЕАН, 2002-2012 рр. (%)
Твердженням зазначених тенденцш е розрахунок вщносних показникiв змiн зовнiшнього та внутршньо регiонального iмпорту iнтеграцiйних об'еднань (таблиця 2).
Таблиця 2
Динамика темшв приросту зовн1шнього та внутрiшньо регюнального iмпорту ЕС, НАФТА та АСЕАН, 2003-2012 рр. (%)
показник 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 середнш прирют
темп приросту внутршньорепонального ¡мпорту СС, % 22,03 19,62 7,04 13,24 18,26 8,93 -24,36 10,21 15,78 -7,90 8,29
темп приросту зовшшнього ¡мпорту СС, % 17,02 23,13 17,12 19,50 12,02 17,84 -26,35 18,53 18,16 -1,27 11,57
темп приросту внутршньорепонального 1мпорту НАФТА, % 3,64 11,60 10,44 9,41 5,67 5,37 -25,72 25,49 14,96 4,41 6,53
темп приросту зовшшнього ¡мпорту НАФТА, % 10,23 19,08 15,43 12,32 6,34 8,67 -24,86 22,22 15,30 2,83 8,76
темп приросту внутршньорепонального 1мпорту АСЕАН, % 28,18 23,99 19,79 15,63 12,72 16,24 -22,27 30,11 16,53 4,14 14,51
темп приросту зовшшнього ¡мпорту АСЕАН, % 7,92 25,35 16,52 13,67 13,34 22,11 -22,30 30,71 22,62 6,30 13,62
Для НАФТА та €С значення щорiчного приросту зовшшнього iмпорту е бiльш значним, шж регiонального, на вiдмiну вщ АСЕАН. Так в середньому за десять роюв прирiст внутрiшньорегiонального iмпорту СС склав 8,29%, зовнiшнього - 11,57%. Для НАФТА значення показниюв складають 6,52 та 8,76% вщповщно. Для АСЕАН навпаки бiльш штенсивним е прирiст обсягiв внутрiшньо регюнального iмпорту - 16,51% проти 13,62% зовшшнього iмпорту.
Проте торгiвля в межах Свропейського Союзу (по мiрi його географiчного розширення) розвивалась з рiзною iнтенсивнiстю для окремих кра!н. Так, наприклад, мiнiмальна залежнiсть в iмпортi та експортi вiд внутршнього ринку СС е характерною для Нмеччини таВеликобритани. Володiючи високорозвиненою шдус^ею кра!ни досить значну частину свое! продукцн експортують на зовнiшнi ринки. 1ншими словами, питома вага внутршньо блоково! торгiвлi для кра!н, яю складають економiчну основу Свропейського Союзу не е такою високою як в шших кра!нах об'еднання. При цьому, розрахунки довели, що бшьш висока залежнiсть вiд внутрiшньо европейського ринку проявляеться саме в iмпортi.
Розрахований шдекс iнтенсивностi внутрiшньо регюнально! торгiвлi дозволяе оцiнити значимiсть внутршньо! торгiвлi об'еднання порiвняно iз зовшшньоторговельними зв'язками, високi значення якого (бшьше одиницi) вказують на бiльшу роль взаемно! торгiвлi та високий рiвень торговельно! штеграцн. До того ж, з урахуванням специфши розрахунку, шдекс показуе, як штенсившсть торгiвлi мiж кра!нами об'еднання кореспондуеться з тим становищем, яке воно займае у св^овш торпвль Отриманi значення шдексу iнтенсивностi внутрiшньо регионально! торгiвлi шдтверджують, що кра!ни АСЕАН бiльшою мiрою (та по вiдношенню до НАФТА та СС) орiентованi на внутршнш блок (середнiй iндекс яких складае 4,25 та за результатами 2012 року 3,84), штенсившсть яко! значно вища шж торгiвля з кра!нами свiту. Порiвняно з АСЕАН шдекс для кра!н НАФТА складае 2,7 у 2012 р. (середнiй протягом 2002-2012 рр. 2,55), СС - 1,87 (1,72 за аналопчний перюд). Проте тенденщя показника свiдчить про зростання штенсивносп спiвробiтництва в межах останшх (рис 3). Таким чином, найвищий рiвень iнтенсивностi внутрiшньо регионально! торгiвлi демонструють не розвиненi штеграцшш об'еднання, а тi, що було сформовано на основi кра!н, що розвиваються.
Рис. 3. Динамика i^eroy iнтeнсивнoстi внyтpiшньo peгioнальнoï тopгiвлi,
2002-2012 pp.
Для оцшки iнтенсивностi торговельних зв'язкiв краш в межах регюнальних об'eднань порiвняно iз ïx зовнiшньою торгiвлею, розраховано шдекс симетрично'1 торговельно'1 штеграцп, високе значення якого (вщ «0» до «1») e свiдченням бiльш iнтенсивного розвитку саме внyтрiшньо регiональноï торгiвлi об^днання. Iндекси торговельно'1 штроверсп, розраxованi для Свропейського союзу, HAФТA та ACEAH (рис.4) пiдтверджyють високий рiвень торговельно! штеграци об'eднань. При цьому слщ звернyти увагу на те, що кшькюш показники iнтенсивностi торговельноï iнтеграцiïHAФТA дещо поступаються показникам СС та ACEAH.
0.8 0.79 0.79 0.79
0.66 -
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
ЕС НАФТА АСЕАН
Рис. 4. Динамика i^eroy симeтpичнoï тopгoвeльнoï iнтpoвepсiï (STG),
2002-2012 pp.
Aналiз iндексiв концентрацп дозволяe визначити стyпiнь вyзькостi експортного асортименту штеграцшного об'eднання порiвняно зi свiтовою структурою експортy.Hаближення значення шдексу до 1 свiдчить про вищий рiвень концентрацiй i, вiдповiдно, меншу кiлькiсть найменувань товарiв, якi експортye те чи iнше iнтеграцiйне об^днання.
Hайбiльш високi показники iндексy концентрацп наявш в ACEAH, яке утворено на основi краш з невисоким рiвнем розвитку: значення iндексy складаe у 2012 роцi 0,116. Протягом 10 роюв показник iндексy концентрацп для об^днаннязнизився на майже 31%, що свщчить про розширення асортименту або товарну диверсифшащю експорту краш AŒAH (рис.5).
Рис. 5. Показники ¡ндекав концентрацн експорту СС, НАФТА та АСЕАН,
2002-2012 рр.
Значно нижчий рiвень показнику зазначеного шдексу i, вiдповiдно, бiльш широку структуру експорту мае СС, для якого шдекс концентрацп становить 0,067 (коливання протягом 10 роюв в дiапазонi вiд 0,062 до 0,076). В НАФТА цей шдекс становить 0,085.
Порiвняльний аналiз структур торгiвлi регiональних iнтеграцiйних об'еднань iз загальносвгговою структурою зроблено за допомогою шдексу диверсифшацп, який виявляе вiдмiннiсть мiж структурою торгiвлi того чи шшого об'еднання i свiту. Наближення шдексу до 1 вказуе бшьшу вщмшшсть вiд середньосвггово'' величини, що е характерним для кра'н АСЕАН, значення якого складае за результатами 2012 року 0,312 (рис.6). Проте динамша змши значень шдексу диверсифшацп в АСЕАН свщчить про поступове наближення його структури торгiвлi до загальносв^ово".
0.45 0.4 0.35 0.3
°-382 0.371 0.366
0.345 0.339 0.343 0.336 0.337
0.15 0.1 0.05
0.326 0.324 0.312
025 0.186 0 182 0 182 0.195 0.194 °.199 О.197 0.193 0195 °.у>9 0.2°4
02......Ш Ш I ё пМ ¿Дя
0.177 0.182 0.188 0.192 0.199
0.213 0.217 0.22
0.165
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
СС НАФТА АСЕАН
0
Рис. 6. Показники шдекив диверсифнкацп експорту СС, НАФТА та АСЕАН,
2002-2012 рр.
Для найбшьш розвинутих iнтеграцiйних об'еднань свiту - СС та НАФТА, структура експорту майже ствпадае iз загальносвiтовою, оскшьки саме потужнi розвинутi кра'ни, яю формують iнтеграцiйну основу таких об'еднань, безпосередньо впливають на формування структури свпового експорту. Для НАФТА показник шдексу диверсифшацп становить 0,204 та для СС 0,228. При цьому слщ зазначити, що для Свропейського Союзу значення шдексу дещо попршилось, що стало наслщком розширення процеав европейсько'' штеграцп i залучення до об'еднання нових члешв, рiвень соцiально-економiчного розвитку яких значно поступав кра'нам-засновницям, якi е провiдними кра'ни-експортери в свт.
В результатi аналiзу тенденцiй розвитку торговельно'1 штеграцп за окремими iнтеграцiйними об'еднаннями CBiTy, для яких е характерним рiзний piBeHb штеграцшно'1 взаемодп, що в свою чергу впливае на глибину та характер торговельного ствроб^ництва краш об'еднання, можна зробити наступш висновки: по -перше бiльш висою темпи розвитку ВВП та торгiвлi е характерними для краш, яю розвиваються, що в свою чергу призводить до поступового зменшення внеску розвинених краш у свiтове виробництво та св^ову торгiвлю; по-друге, збшьшення вартiсних показникiв внyтрiшньо регiонального експорту та iмпортy спостерiгаеться за вама iнтеграцiйними об'еднаннями, проте на вщмшу вiд GC та НАФТА для краш АСЕАН е характерним не тшьки зростання абсолютних показникiв, а й у порiвняннi зi збiльшенням загальних обсяпв торгiвлi з крашами свiтyбiльш високий; по-трете, у найбшьш розвинутих штеграцшних об'еднань структура експорту майже ствпадае iз загальносвiтовою; по-четверте, розраховаш iндекси торговельно'1 штроверсп для €С, НАФТА та АСЕАН пiдтверджyють високий рiвень торговельно'1 штеграцп об'еднань, при цьому кшькюш показники iнтенсивностi торговельно'1 штеграцп НАФТА дещо поступаються показникам €С та АСЕАН.
Список використано1 л1тератури
1. Белорус О.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография / О.Г.Белорус, Д.Г.Лукьяненко. - К.: Орияне, 2000. - 424 с.
2. Булатова О.В. Регюнальна складова глобальних штеграцшних процеав: [монографiя] / О.В. Булатова. - Донецьк: ДонНУ, 2012. - 386 с.
3. Конференщя Оргашзацш Об'еднаних Нацiй з торгiвлi та розвитку: [Електронний ресурс] - Режим доступу до зв^у: http:// http://unctadstat.unctad.org/
4. Лук'яненко Д.Г. Економiчна iнтеграцiя i глобальнi проблеми сучасносп/ Д.Г. Лук'яненко. - К.:КНЕУ, 2005. - 204с.
5. Офщшний сайт свгтово! Оргашзацп Торгiвлi: [Електронний ресурс] - Режим доступу до звггу: http:// www.wto.org/
6. Офщшний сайт €С: [Електронний ресурс] - Режим доступу до зв^у: http://europa.eu/
7. Офщшний сайт €вропейсько'1 комiсii статистики: [Електронний ресурс] - Режим доступу до звггу: http:// http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/
8. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция / В.Шемятенков. - М.: Международные отношения, 2003. - 400с.
Стаття надшшла до редакцп 27.10.2014.
N. V. Balabanova
ASSESSMENT OF THE LEVEL OF REGIONAL TRADE INTEGRATION
The article investigates the features of integration processes at regional level and assessing the level of trade interaction within individual integration associations in the world.
The analysis of changes in the proportion of integrated economic world in world production and trade figures are analyzed mutual exports and imports of NAFTA, EU and ASEAN in the total volume of trade unions. The estimation of trade integration on individual integration associations in the world, which are characterized by different levels of integration interaction based on the calculation of indicators such as the index of the intensity of intraregional trade, trade introversion index symmetric. To compare the structure of exports of goods studied integration associations and determining the degree narrow range of export NAFTA, EU and ASEAN compared to world export structure used indices of concentration and diversification of exports.
The results of the analysis of trends in trade integration on individual integration associations in the world, which are characterized by different levels of integration interaction showed that the high growth rates of GDP and trade are specific to developing countries, which
in turn leads to a gradual decrease in the contribution of developed countries in world production and world trade; increase in intra-regional price indices of exports and imports for the integration of all associations; for the most advanced integrated economic structure of exports almost coincides with the worldwide, because it is the developed countries that form the basis for integration of such associations directly impact on the structure of world exports; The highest concentration of index available in ASEAN, lower and, consequently, a broader structure of exports is the EU; calculated indices trade introversion EU, NAFTA and ASEAN have confirmed the high level of trade integration association.
Key words: trade integration, NAFTA, ASEAN, EU, exports, imports, GDP, intraregional trade index symmetric trade introversion index of concentration, an index of diversification.
УДК 33(479.22)
М. Джибути
ГРУЗИЯ В ГЛОБАЛИЗИРУЮЩЕМСЯ МИРЕ
Глобальный бизнес процесс начал развивать новые направления. Теперь он включает в себя науку и технику, и это привело к созданию нового видения будущего -экономика знаний. Она является самой быстрорастущей и наиболее прочной тенденцией и стала ключом к развитию любого государства в глобализирующемся мире.
Ключевые слова: глобализация, инновации, экспорт, малый бизнес, средний бизнес, инновационная инфраструктура
Развитие современного бизнеса невозможно представить без науки. Он генерирует новые технологии, производство новых товаров, новые, передовые материалы и технологическую основу, инновационный менеджмент. Инновационный менеджмент предполагает формирование системы управления, в результате которой было бы снижение затрат, улучшение оперативности и гибкости, существенная оптимизация и рост рентабельности. Инновации представляют новинку, улучшение качественных производственных процессов и качество товаров востребованных на рынке. Инновационная экономика основана на постоянных технологических усовершенствованиях, экспорте высокотехнологической продукции и даже технологий. В отличие от промышленного производства и концентрации капитала, в текущих условиях большая часть доходов генерируются с помощью интеллекта ученых.
Опыт передовых стран Европы и Азии показывает, что они достигли значительных успехов в развитии науки и образовании на основе инновационной экономики. Японская экономика полностью полагается на умственные ресурсы. Американские университеты получили около $ 2,3 миллиардов за запатентованные изобретения.В Грузии, университеты не имеют каких-либо обязательных патентов, и при этом 98% патентных заявок были поданы индивидуально. Следует отметить, что в Грузии,в Советский период, количествоновых изобретений было примерно в 5 раз больше, по сравнению с 90-ми годами XX века. В последние годы эта низкая цифра становится еще меньше. В 2007 году количество зарегистрированных изобретений было ниже 250, а в 2013 году оно уменьшилось до 140. По оперативным данным, в Грузии выдается около 500 патентов в год. За период существования "Сакпатенти" (Национальный центр интеллектуальной собственности Грузии),в совокупности было зарегистрировано более 7000 изобретений.
В развитых странах малые фирмы внедряют инновации гораздо более высокими темпами, чем крупные компании. В 2010 году только 3% из 4000 тысяч малых предприятий занимались инновационной деятельностью. Тем не менее, Грузия по-прежнему сохраняет научно-технический потенциал, имеются высококвалифицированные
