CC BY
38
УДК 339.924(7) О.В.Булатова, 1.Ю.Чентуков
РОЗВИТОК ШВН1ЧНОАМЕРИКАНСЬКО1 МОДЕЛ1 1НТЕГРАЦП: КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ТА ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬНИЙ НАПРЯМИ
У cmammi розглянуто розвиток регюнальног економ1чно1 ттеграцп в сучасних умовах. Обхрунтовано, що структура сучасного свтового господарства визначаеться певними просторовими сегментами (регюнами), як виступають у якостi тдсистем свтового господарства. Найбшьш важливими е регюни трiади, що формуе основу для розвитку основних моделей регюнальног ЫтеграцИ
До^джено оcoбливocтi iнтвграцтних процвыв м1ж кранами NAFTA в сучасному свтовому господарствi. Запропоновано концептуальн напрями розвитку та поглиблення ттеграцтних процеЫв. До^джено напрями формування континентальних та трансконтинентальних моделей ттеграцИ Проаналiзовано новий напрям розвитку ттеграцтних процеЫв у сучасному свтовому господарствi - трансконтинентальна ттегращя, до^джено потенщал ii розвитку на прикладi твычноамерикансько! моделi регюнальног ттеграцИ
Клю^о^^ слова: регюнальна ттегращя, регiоналiзацiя, регюнальш торговельш угоди, Швтчноамериканська зона вшьноi торгiвлi
Сучасною ознакою св^огосподарського розвитку е поширення та поглиблення процеав регионально! штеграцп, про що свщчить поява значно'1' кшькост рiзноманiтних штеграцшних утворень, що виступають важливою компонентою глобально! штеграцп. З шшого боку, сам процес регiоналiзащi набув глобальних ознак, як доводить региональна спрямованють та збшьшення обсяпв внутршньорегюнальних потоюв товарiв, послуг, факторiв виробництва. Як наслщок, у свгговш економщ вщбуваеться формування щлюних регюшв, що виступають особливими акторами в OTer^i мiжнародних вщносин.
У результат дiалектики регюнального розвитку у контекстi свiтогосподарських трансформацшних процесiв вiдбуваеться формування регiону як тдсистеми свiтового господарства - простору, що утворюе сукупнiсть кра!н певного регюну/континенту свiту з високим ступенем штенсивносп економiчних зв'язкiв, в тому чист у форматi iнтеграцiйного об'еднання з вщповщною iдентичнiстю та шститущональною визначенiстю [1, с.81]. У сучаснш структурi свiтового господарства сформовано певш просторовi сегменти - регiони-трiади - яю виступають як пiдсистеми свтового господарства i критерiями видiлення яких визнано схильнють до внутр^ньорепональнох' взаемодп, ii комплекснiсть, масштаби та тривалють економiчних стосункiв: европейський, пiвнiчноамериканський та азшсько-тихоокеанський. У рамках цих регюшв-^ади розвиваються найбiльш потужнi iнтеграцiйнi об'еднання.
Науковi розробки твшчноамерикансько'1' моделi регионально! штеграцп охоплюють значне коло наукових штереав: асиметричнiсть кра'ш-штеграшйв (С. Бланк, Дж. Хаар), пошуки розвитку до формально! штеграцп (Е. Моравчик), неореалiзму(К. Уолтц, Х. Монгентхау), теорп режимiв (М. Левi, О. Янг, С. Краснер, Р. Кеохейн), мiжнародноi пол^ики символiв (iдей, iдеологiй, поглядiв) тощо. Сучаснi концепцп та теорп, у рамках яких розглядалися особливосп твшчноамерикансько'1' моделi, мають бiльш практичну спрямованють, а прогрес на шляху до штеграцп на твшчноамериканському регiонi йшов через визначення точних i зрозумших цiлей, нiж через проголошення загальних принципiв. Розширення напрямiв iнтеграцiйного розвитку краш та регiонiв свiту вимагають вщповщних наукових дослiджень континентального та трансконтинентального напрямiв розвитку твшчноамериканськог' модель
У розвитку твшчноамерикансько'1 моделi реriональноï штеграци домiнують MÎKpoeKOHOMÎ4Hi детермiнанти (об'eктивнi фактори), що стимулювали iнтеграцiйнi процеси на американському континента Фактично, розвиток iнтеграцiйноï взаeмодГï мiж кранами регiону став вщповщдю на потреби ринкових структур, в першу чергу транснащонального бiзнесу компанiй. Таким чином, iнтеграцiйнi процеси розвивались пщ впливом прагнення до ствпращ на мiкрорiвнi до ствпращ на макрорiвнi i тривалий час не була пов'язана з державним i мiждержавним регулюванням.
Порiвняно з Свропейським Союзом, як iнтеграцiйне об'еднання, Пiвнiчноамериканська зона вiльноï торгiвлi (NAFTA) не мае вiдповiдноï системи наднащональних органiв регулювання, хоча iнституцiйний мехатзм, що забезпечуе функцiонування зони вшьно'1' торгiвлi в рамках об'еднання таки створено (комiсiя з вiльноï торпвл^ мiжурядовi консультаци тощо). Основним шституцшним органом, що забезпечуе нагляд за виконанням угоди, розвиваючи дiалог мiж кранами, е комiсiя (Free Trade Commission), що складаеться з вщповщних представникiв урядових виконавчих установ з мiжнародноï торгiвлi.
Фактичний механiзм створення та розвитку Швшчноамерикансько'1' зони вшьно'1' торгiвлi, що охоплюе окрiм торгiвлi товарами та послугами, обмiн швестищями та робочою силою, захисту прав штелектуально! власностi, спiльне вирiшення еколопчних проблем, розвиток спiльноï iнфраструктури та шше, по сутi характеризуе створення вперше в свiтовому господарствi прецедент дп зони вiльноï торгiвлi у новому розширеному форматi, «зона вiльноï торгiвлi плюс», яка дозволяе перейти до бшьш глибоких форм штеграцп, без створення складноï системи наднащональних шститупв.
Укладення Угоди про вшьну торгiвлю сприяло утворенню одного з найбшьших i багатих ринкiв не лише в Швшчнш Америцi, але i в свт. Специфiчнiсть цього ринку характеризуеться перш за все тим, що це об'еднання лише трьох, але великих як за територiею, населенням, так i за економiчним потенщалом кран. При цьому, економiчна iнтеграцiя мiж такими асиметричними партнерами в твшчноамериканському регiонi не мала прецеденту в св^овому господарст ранiше. Основою ринку е економша свiтового лiдера з конкурентоспроможностi США. Велика частка зовтшньоторговельного обiгу Канади i Мексики припадае саме на торпвлю з США. З економшою США пов'язаш також й основш iнвестицiйнi потоки NAFTA. Шезважаючи на кризовi потрясiння, американська економiка i досить залишаеться найпотужнiшою у свт, а геопол^ичний вплив США не зменшуеться.
Таблиця 1
piK Канада Мексика NAFT ГА
експорт iMnOpT торговельний баланс експорт iмпоpт торговельний баланс експорт iмпоpт торговельний баланс
торг1вля товарами
1993 100,2 110,9 -10,7 41,6 39,9 1,7 141,8 150,8 -9,0
2013 300,2 332,1 -31,9 226,2 280,5 -54,3 526,4 612,5 -86,1
торпвля послугами
1993 17,0 9,1 7,9 10,4 7,4 3,0 27,4 16,5 10,9
2012 61,2 29,8 31,4 27,4 15,1 12,3 88,6 44,9 43,7
ffwepern: U.S. International Trade Commission's Interactive Tariff and Trade Data http://dataweb.usitc.gov
За двадцять pokíb розвитку за шщативи США Швшчноамерикансько'1 зони вшьно'1 торгiвлi (NAFTA) сформовано потужне регюнальне iнтеграцiйне об'еднання, ринок якого становить понад 19 трлн.дол. i налiчуе близько 470 млн. споживачiв. За ощнками Торговельно'1 палати США близько шiсть мшьйошв робочих мiсць у краi'нi залежатиме вщ торгiвлi iз Мексикою, ще вiсiм мiльйонiв - вiд торгiвлi iз Канадою. NAFTA стала першим
у свт об'еднанням, що поеднала розвинутi кра'ни i3 кра'ною, що розвиваеться. Торгiвля товарами мiж крашами об'еднання зросла майже в чотири рази (до 1,1 трлн.дол.в 2013 рощ), у тричi зросли потоки транскордонного швестування, торпвля послугами мiж крашами партнерами також збiльшилась в три рази.
О^м лiбералiзащi торговельних вщносин, що грунтуються на зняттi бар'ерiв торгiвлi, Угода про створення NAFTA, яку було введено у д^ з 1994 року, включала так положення, яю вперше було вщображено в угодах, якi спрямованi на формування зони вшьно!' торгiвлi, а саме: захист прав штелектуально!' власносп; транспортнi послуги та швестицп; торговельш режими; управлiння сiльськогосподарськими поставками; звшьнення сфер культури тощо [6, с.3].
Для Сполучених Штатiв створення NAFTA сприяло не тшьки зняттю напруженост у двостороннiх вiдносинах iз Мексикою, а й розширенню експорту у твшчноамериканському напрямку з крашами Латинсько' Америки, Карибського басейну. Iнтеграцiйнi шщативи США у цьому напрямку були задеклароваш ще у 1989 рощ, коли було представлено план американсько' Ыщативи (Enterprise for the Americas Initiative, EAI) щодо розвитку зони вшьно!' торгiвлi у захiднiй кулi до 2000 року, яка б передбачала лiбералiзацiю торговельно' та швестищйно!' дiяльностi та закрiплення ролi США на континента У зв'язку iз укладанням Угоди про створення NAFTA проект було вщкладено, хоча й залишаеться актуальний про що свщчать аналiтичнi матерiали Нащонально!' розвiдки США щодо аналiзу глобальних трендiв на перюд до 2025 року[4, с.15], у яких визначено, що без формування постшно!' основи для присутност США на ринках кра'н Латинсько'1' Америки, забезпечити ix полiтичний вплив буде неможливо. У свою чергу, макроекономiчну стабiльнiсть на континентi можливо забезпечити через вщкриття доступу на ринки США виробниюв з латиноамериканських кран, якi реалiзуватимуть активну експортоорiентовнi стратеги розвитку.
Кра'1ни NAFTA розвивають iнтеграцiйнi зв'язки з кранами не тшьки американського континенту, а й шшими кра'1нами свiту, що належать до шших континентiв, що е свщчить про розвиток процесiв регюнально! штеграцп континентального та трансконтинентального характеру [7]. З 14 д^чих регюнальних торговельних угод, якi сьогоднi укладено на за шщативи США, безпосередньо у регюш укладено 6 угод (з Домшшанською Республiкою, Чилi, Колумбiею, Панамою, Перу та Канадою та Мексикою у рамках NAFTA). Вщповщно, ус iншi угоди (з Республшою Кореею, Австралiею, Бахрейном, 1зрашем, Йордашею, Марокко, Оманом, Сiнгапуром) мають транскордонний характер. Канадою укладено 11 регюнальних торговельних угод, серед яких 4 транскордонного характеру (з 1зрашем, Йордашею, Республшою Корея та EFTA). Крiм того, серед 6 регюнальних торговельних угод, яю вже анонсовано, половина також мае транскордонний характер, оскшьки вони укладеш мiж Канадою та Сшгапуром, Укра'ною та Свропейським Союзом. Активну участь у розвитку штегращйних шщатив бере також й Мексика, якою укладено та вже анонсовано 14 угод континентального та трансконтинентального характеру.
Розвиток участ США у процесах континентально'1 та трансконтинентально'' штеграцп передбачае два напрями:
по-перше, поглиблення штеграцшного ствроб^ництва в рамках, безпосередньо, NAFTA,
по-друге, розширення штеграцшно!' взаемодп з шшими крашами св^, у тому чист й трансконтинентального характеру.
Окрiм традицiйниx регiональниx штегращйних угод щодо створення зон вшьно! торгiвлi США активно використовують й iншi меxанiзми спiвпрацi через укладання та розвиток торговельних та швестищйних рамкових угод (Trade and Investment Framework Agreements,TIFAs), двостороншх iнвестицiйниx угод (bilateral investment treaty, BIT) тощо.
Принципово новим напрямом поширення трансконтинентально! штеграцп, який активно тдтримують США, е розвиток Транстихоокеанського стратепчного економiчного партнерства, розвиваеться на багатостороннш основi iз залученням кра!н азшсько-тихоокеанського регюну.
Започаткували розвиток Транстихоокеанського стратегiчного економiчного партнерства Бруней, Нова Зеландiя, Сшгапур, Чилi, до яких пiзнiше залучились США, Австралiя, Перу, В'етнам, Малайзiя. G вiрогiднiсть залучення до цього формату ствпращ приеднаються також Канада, Швденна Корея, Та!ланд. Кiнцевою метою розвитку Транстихоокеанського стратепчного економiчного партнерства е формування до 2020 року зони вшьно! торпвл^ що охоплювала б ус кра!ни азiйсько-тихоокеанського регюну. Сукупний ВВП таких кра!н становитиме 40 % вщ ВВП усього свггу, при цьому iз залученням до партнерства Япони, на частку США та Японп припадатиме 90 % ВВП краш партнерства [2, с.28-29].
Важливого значення у поглибленш штеграцшних процеав у майбутньому (за умови устшного розвитку переговорного процесу) може стати розвиток Трансатлантичного торговельного та швестицшного партнерства мiж США та Свропейським Союзом. Вiд практично! реалiзацii цього партнерства залежатиме не тшьки торговельно-економiчнi вiдносини мiж найбшьшими свiтовими лiдерами, а й прогрес у розвитку багатостороннього механiзму регулювання, яке вщбуваеться тд егiдою Свггово! оргашзацп торгiвлi, оскiльки саме США та €С виступають основним джерелом торговельних преференцш для менш розвинутих кра!н. Основна мета розвитку Трансатлантичного торговельного та швестицшного партнерства - зняти торговельш бар'ери, як юнують мiж двома найпотужнiшими гравцями свтового ринку, що сприятиме поглибленню торговельно-економiчних вiдносин мiж ними.
За експертними оцшками Центру дослiджень економiчноi пол^ики (Великобританiя)[3] реалiзацiя угоди забезпечить Свропейському Союзу 119 мiльярдiв евро на рш i 95 мiльярдiв евро - для США. У цшому, загальний обсяг експорту збшьшиться на 6% в €С i 8% у США. Ключовою частиною трансатлантичного лiбералiзацii визначено зниження нетарифних бар'ерiв, оскшьки 80% вiд загального обсягу потенцшних вигод формуються за рахунок скорочення витрат, що пов'язанi iз бюрократичними процедурами. Реалiзацiя угоди сприятиме також тдвищенню рiвня економiчноi активносп та зростанню продуктивностi працi на ринках пращ €С i США, через створення нових можливостей роботи як для високо-, так i для низькоквашфшованих робiтникiв. У свою чергу, лiбералiзацiя вплине на розмiр додаткового наявного доходу середньостатистичних европейсько! та американсько! родини, вiдповiдно, 545 та 655 евро. Поширення торгiвлi мiж СС та США матиме позитивний вплив на розвиток св^ово! торгiвлi та зростання глобального доходу майже на 100 млрд.евро.
Розвиток взаемовщносин мiж СС та США як трансатлантичного партнерства, заснований на загальних базових цшностях (таких як демокра^я, права людини, верховенство закону, мирне виршення конфлiктiв i багатостороншсть), i спiльна мета , що полягае у формуванш вiдкритих та штегрованих економiк та забезпеченнi сталого розвитку. Спшьшсть базових цiнностей та мети фактично визначають тдгрунтя безпеки i стабшьносп в Свро-Атлантичному регюш.
Подальший розвиток пiвнiчноамериканськоi iнтеграцii нерозривно пов'язаний iз необхiднiстю вирiшення регюнальних проблем, дiя яких посилюеться, i розв'язання яких потребуе спiльних дш з боку всiх кра!н NAFTA, а саме: забезпечення розвитку та зростання по вах сферах взаемодп, розвиток конкурентоспроможносп регюну, протидiя загальним загрозам безпеки регюну. Шезважаючи на значне збшьшення економiчноi активностi мiж кра!нами NAFTA (в першу чергу в сферi торгiвлi та швестицш), залишаеться значний розрив у рiвнях доходiв в кра!нах, що негативно впливае на посилення проблем, яю стосуються нелегально! м^ацп, злочинностi, i потребують
виключно спiльних цiлеспрямованих дiй. Iснуючi повноваження NAFTA е занадто незначними, щоб вирiшувати проблеми, якi виникають в розвитку твшчноамериканського регiону. Для виршення спiльних континентальних проблем (розвитку шфраструктури, мграцп, безпеки та iн..) за для бшьш комплексного та динамiчного розвитку Квшчно'1 Америки iснуе об'ективна потреба поглиблення взаемозалежносп для вах краш iнтеграцiйного об'еднання [5].
Створення NAFTA сприяло пщвищенню рiвня конкурентоспроможносп регiону, однак повнiстю не виршило всi проблемнi питання в сферi визначення правил походження товарiв, наявносп вiдмiнностей в нормах та правилах, яю iснують в крашах об'еднання. Торпвля природними ресурсами, в тому чи^ енергетичними, сшьськогосподарськими та продовольчими продуктами залишаеться далеко не безкоштовною, що впливае на рiвень конкурентоспроможносп регiону в свiтовому господарствi. I хоча Швшчна Америка залишаеться економiчним центром свiту, посилення глобально'1 конкуренцп, поява нових гравцiв на свгговому ринку може послабити ïï мщь, якщо не прийняти вiдповiдних дш. Крiм того, тривалий спад американсько'1 економiки суттево зменшуе привабливiсть подальшо'1 лiбералiзащï торгiвлi.
На пiдставi проведеного дослщження можна зробити наступнi висновки. NAFTA стала першою угодою, яка об'еднала в один штеграцшний блок на рiвноправнiй основi двi високорозвинеш держави i крашу, що розвиваеться. Розвиток твшчноамерикансько!' моделi регюнально!' штеграцп грунтуеться на домiнуваннi об'ективних факторiв, пов'язаних з iнiцiативою бiзнес-сектору кра'ш, пiд впливом якого посилилась мiждержавна взаемодiя кра'ш, що характеризуються значною асиметричнiстю розвитку, i яка не передбачае досягнення високого рiвня оргашзацп наднацiональних установ.
Основними завданнями, яю було визначено крашами NAFTA, стали: усунення митних обмежень у взаемнш торпвлц досягнення високого рiвня штеграцп ринюв товарiв, капiталу, технологiй i трудових ресурав; досягнення повно'1 незалежносп вiд зовнiшнiх постачань енергоресурсiв; посилення конкурентоспроможносп пiвнiчноамериканського економiчного центру порiвняно iз захiдноевропейським i азiатсько-тихоокеанським центрами.
Подальший розвиток твшчноамерикансько'1 моделi визначатиметься розширеним форматом «зона вшьно'1 торгiвлi плюс», яка дозволяе перейти до наступних форм штеграцп (без створення системи наднащональних шститупв), розвиток яких стримуеться поступовим вщходом вщ трилатеризму до посилення взаемодп за напрямами США-Канада, США-Мексика.
США активно розвивають трансконтинентальну штегращю, що охоплюе азiйсько-тихоокеанський регюн (Транстихоокеанське стратегiчне економiчне партнерств) та европейський регюн (Трансатлантичне торговельне та швестицшне партнерство), що розвиваеться на багатостороннш основi i впливатиме на подальший розвиток св^ового господарства.
Список використано!' л1тератури
1.Булатова О.В. Регiональна складова глобальних iнтеграцiйних процесiв: [Монографiя]/ О.В.Булатова. - Донецьк:ДонНУ,2012. - 386 с.
2.Украша в iнтеграцiйних процессах на пострадянському просторi: моделювання альтернатив : аналт доп. / I. В. Кли- менко, Ю. М. Харазшвш, О. М. Шаров, I. В. Ус. - К. : Н1СД, 2013. - 104 с.
3.Francois J. Reducing Transatlantic Barriers to Trade and Investment An Economic Assessment/Joseph Francois. - Final Project Report (Contract TRADE10/A2/A16). - London: Centre for Economic Policy Research, 2013. - 116р.
4.Global Trends 2025: A Transformed World [Electronic resource]. - Washington US Government Printing Office, 2008. - 99р.
5.Pastor R.A. The North American Idea: A Vision of a Continental Future / Robert A.Pastor. - Oxford University Press, 2011. - 264p.
6.Villarreal M.A. NAFTA at 20: Overview and Trade Effects//M. Angeles Villarreal, Ian F. Fergusson. - Congressional Research Service. - April 28, 2014. - 32p. https://fas.org/sgp/crs/row/R42965.pdf
7.http://rtais.wto.org/ - Regional Trade Agreements Information System. WTO [Official website]
OraTTA Hagmm.na go pegaK^i 08.05.2015 p.
O. Bulatova, I. Chentukov
THE NORTH AMERICAN MODEL OF INTEGRATION DEVELOPMENT: CONTINENTAL AND TRANSCONTINENTAL DIRECTIONS
The article dwells on development of the regional economic integration in the modern world. Previous studies have substantiated that the structure of the modern world economy consists of certain space segments (regions) serving as subsystems of the world economy. The most important regions are those of the triad which forms the framework for development of the following prominent models of regional integration.
The article is devoted to research of features of integration processes between NAFTA countries of in the modern world economy. Conceptual development directions are proposed. The thesis analyzes the peculiarities of continental and transcontinental integration models formation. The article analyzes transcontinental integration as a new trend in the development of integration processes in the modern world economy. It examines the potential for its development in the context of North American models of regional integration.
Formation of continental and transcontinental vectors of regional integration in the NAFTA countries implies two aspects: development of regional integration within the association, and establishment of the American continental market as well as development of transcontinental integration .
Continental vector in the development of the North American model of regional integration depends on the development of integration relation between the NAFTA countries and the countries of Latin America which is of strategic importance primarily for the USA whose policy is aimed at maintaining its world leadership. Establishment of the free trade regime within the whole continent will mean that the USA will enjoy more beneficial conditions than other participants of the continental market. Countries of this region have concluded a significant number of integration agreements with the countries of other world regions.
In future, the Free Trade Area between the USA and the EU can become transcontinental in its sense and multilateral in the number of its participants. Those two parties are considered to be the most prominent partners in the world. They have gradually started to develop a dialogue on comprehensive cooperation which should go beyond mere liberalization of trade in goods. It is assumed that free trade regime will also apply to trade in services and investment activities. It is supposed to be aimed at ensuring open markets, harmonization and recognition of relevant technical regulations, norms, rules, and standards. Harmonization of policies towards third countries can also gain increasing importance. Thus, development of integration relations in the North American, Latin American and Caribbean countries set grounds for the development of the American continental and transcontinental model of regional integration. This fully complies with the goal of creating a common American market. The USA is the main actor in achieving this goal.
Key words: regional integration, regionalization, regional trade agreements, NAFTA
