CC BY
20
REFERENCES
"Geograficheskaia struktura vneshney torgovli tovarami i uslugami" [The geographical structure of foreign trade in goods and services]. Gosudarstvennaia sluzhba statistiki Ukrainy. http:// ukrstat.gov.ua
Karron, de lia Karrer G. Ekonomicheskaia diplomatiia. Diplomat irynok [Economic diplomacy. Diplomat and the market]. Moscow: Rossiyskaia politicheskaia entsiklopediia, 2003.
Mavlanov, I. Ekonomicheskaia diplomatiia [Economic diplomacy]. Tashkent: UMED, 2007.
Ryeznikov, V. "Theoretical aspects of diplomacy, its role in international economic relations". Visnyk Mizhnarodnoho Slov'ianskoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», vol. XVI, no. 1-2 (2013): 48-53.
"Torgovo-ekonomicheskoe sotrudnichestvo Ukrainy i Nor-vegii" [Trade and economic cooperation between Ukraine and Norway]. Ofitsialnyy sayt Posolstva Ukrainy v Korolevstve Norvegi-ia. http://norway.mfa.gov.ua/ua
"Torgovo-ekonomicheskoe sotrudnichestvo Ukrainy i Fin-liandii" [Trade and economic cooperation between Ukraine and Finland]. Ofitsialnyy sayt Posolstva Ukrainy v Respublike Finliandiia i Islandiia. http://finland.mfa.gov.ua/ua
"Torgovo-ekonomicheskoe sotrudnichestvo Ukrainy i Sh-vetsiey" [Trade and economic cooperation between Ukraine and Sweden]. Ofitsialnyy sayt Posolstva Ukrainy v Korolevstve Shvetsiia. http://sweden.mfa.gov.ua/ua/ukraine-sweden/diplomacy
"Torgovo-ekonomicheskoe sotrudnichestvo Ukrainy i Danii" [Trade and economic cooperation between Ukraine and Denmark]. Ofitsialnyy sayt Posolstva Ukrainy v Danii. http://denmark.mfa.gov. ua/ua/ukraine-dk/trade
УДК [339.923(439):061.1£С]:339.56(477:439]
УГОРЩИНА: ВСТУП ДО СО ЯК ШЛЯХ ДО СТАБ1ЛЬНОСТ1 (У КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ УКРА1НСЬКО-УГОРСЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ В1ДНОСИН)
© 2015
шляховд я. В.
УДК [339.923(439):061.1ЕС]:339.56(477:439)
Шляхова Я. В. Угорщина: вступ до €С як шлях до стабшьносп (у контекст розвитку украшсько-угорських торговельних вщносин)
Метою cmammi е анал'в шляху приеднання Угорщини до бвропейського Союзу, и досв'дуз утримання стаб'шьно!економки за часи членства в цй органзацИ та визначення можливостей подальшого розвитку торговельно-економiчних вiдносин Mim нашими двома крашами. У результатi до-слдження проанал'вовано основн завдання, як! були поставленi перед урядом Угорщини до моменту вступу до бвропейського Союзу, i вид'шено дв'> «хвил» становлення економши крани в зазначений пер'юд. Розглянут'> основт показники економiчного розвитку Угорщини в перод з 1991 по 2013 рр. Доведено, що ствробтництво Украни та Угорщини потр'бно розглядати з точки зору нтегра^йного вектора обох крат та досвiду останньо! - як повноправного члена цього об'еднання. Перспективою подальших дослджень е вдосконалення стратегчних напрямiв розвитку двосторонн'>х в'дносин Украни та Угорщини, якi повинн (рунтуватися на результатах комплексноi оцнки сучасного стану та тенденцй розвитку торговельного обжну м!ж кранами завдяки реал'ваци комплексних програм по в'дновленню укра!нсько! економши. Ключов'! слова: нтеграц'я, торговельний обмш, експорт, iмпорт, iнвестиц!i, каптал, Европейський Союз. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 8.
Шляхова Яна Вячеславiвна - астрантка, кафедра м'жнародних економiчних в'дносин, Хармвський нацональний утверситет !м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: shyv@ukr.net
УДК [339.923(439):061.1ЕС]:339.56(477:439) Шляховая Я. В. Венгрия: вступление в ЕС как путь к стабильности (в контексте развития украинского-венгерских торговых отношений)
Целью статьи является анализ пути присоединения Венгрии к Европейскому Союзу, её опыта по удержанию стабильной экономики во время членства в этой организации и определение возможностей дальнейшего развития торгово-экономических отношений между нашими двумя странами. В результате исследования были проанализированы основные задачи, поставленные перед правительством Венгрии до момента вступления в Европейский Союз, и выделены две «волны» становления экономики страны в указанный период. Рассмотрены основные показатели экономического развития Венгрии в период с 1991 по 2013 гг. Обосновано, что сотрудничество Украины и Венгрии нужно рассматривать с точки зрения интеграционного вектора обеих стран и опыта последней - как полноправного члена этого объединения. Перспективой дальнейших исследований является совершенствование стратегических направлений развития двусторонних отношений Украины и Венгрии, которые должны основываться на результатах комплексной оценки современного состояния и тенденций развития торгового обмена между странами благодаря реализации комплексных программ по восстановлению украинской экономики. Ключевые слова: интеграция, торговый обмен, экспорт, импорт, инвестиции, капитал, Европейский Союз. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 8.
Шляховая Яна Вячеславовна - аспирантка, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: shyv@ukr.net
UDC [339.923(439):061.ieC]:339.56(477:439) Shliakhova Ia. V. Hungary: Accession to the EU as a Path to Stability (in the Context of Development of the Ukrainian-Hungarian Trade Relations)
The article is aimed to analyze the way of Hungary's accession to the European Union, the country's experience to maintain stable economy during the membership in this organization and identify opportunities for further development of the trade and economic relations between Hungary and Ukraine. The study analyzed major tasks assigned to the Government of Hungary prior to accession to the European Union, and identified two «waves» of establishing the country's economy in this period. The main indicators of economic development of Hungary in the time span from 1991 to 2013 have been considered. It has been substantiated that the cooperation between Ukraine and Hungary should be considered from the view of the integration vector of the two countries as well as the experience of the latter as a full member of the Union. Prospect of further research is improvement of the strategic directions for development of mutual relations between Ukraine and Hungary, which should be based on the results of a comprehensive assessment of the current status and development trends of the commercial exchanges between the countries as result of implementation of comprehensive programs for recovering the Ukrainian economy. Key words: integration, trade exchange, exports, imports, investments, capital, the European Union. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Shliakhova lana V. - Postgraduate Student, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: shyv@ukr.net
На сьогодш, за умов членства сусГднк держав Украши, якi е 11 традицiйними торговельними партнерами, в бвропейському Союзi, постае питання побудови мiж ними двосторонни зовшшньо-економiчних вГдносин на новiй основi. У цьому сенсГ до-слiдження шляхiв стабкьного економiчного розвитку найближчого сусiда Украши - Угорщини - та розвиток мiж ними двосторонни торговельно-економiчних вГд-носин, враховуючи евроiнтеграцiйний вектор зовшш-ньо'1 економГчно'1 стратеги нашо'1 держави, е актуальним з науково'1 i практично! точки зору.
Метою стати е аналiз шляху приеднання Угорщини до бвропейського Союзу та 11 досвiду в утриманнi стабiльностi в економiцi за часiв членства в цш оргаш-зацГ1 як досвГду для Украши, а також визначення можли-востей подальшого зростання торговельно-економГчних вГдносин мГж двома крашами.
Питаннями проблематики двостороннГх вГдносин Угорщини та Укра1ни, а також питаннями становлення економши Угорщини на шляху до евроштеграци займали-ся такГ науковцГ, як I. Артьомов, С. Якубовський, С. Людвиг, I. Девич, П. Майорош, О. Шнирков, Л. ЧГдер, П. Ви-цаи, А. Мазараю, А. Крижан, Ч. ФедГнець.
Щоб оцГнити наслГдки вступу Угорщини в бвро-пейський Союз, необхГдно проаналГзувати передумови приеднання кра'1ни до цього об'еднання, розглянувши, якГ ж кторичш подГ1 вплинули на цей процес.
СлГд зазначити, що пГсля розпаду Радянського Союзу створення бС та подальше його розширення, вклю-чаючи вступ Угорщини, було единим шляхом, яким могли пГти кра'1ни до свого економГчного розвитку. РанГше соцГалГстичнГ краши були включенГ до ГнтеграцГйного утворення - Ради економГчно'1 взаемодопомоги (РЕВ). Вони виробляли продукцш переважно для власного споживання, технологи виробництва значно вГдставали вГд розвинених захГдних кра'ш. РеспублГки стали непла-тоспроможними, зокрема можливГсть Угорщини екс-портувати свою сГльськогосподарську (фрукти), фарма-цевтичну продукцш (лжарсью препарати), продукцГю машинобудування (1каруси) обмежувалася неспромож-нГстю колишнГх сощалктичних республГк оплатити поставки. Тому вони змушеш були переорГентувати свое виробництво на захГдний ринок [8].
бвропейський Союз - це мГжнародне економГчне ГнтеграцГйне об'еднання, що поеднуе в собГ ознаки мГж-народно'1 оргашзаци та держави, однак, по сутГ, не е нГ тим, ш Гншим, а представляе собою рух капГталу, Г головною метою кра'1н - претендентГв на членство в бС завжди була можливГсть бути включеними в цей рух. Природа капГталу, який вивГльняв собГ шлях у рамках бвропейського Союзу, створювала передумови для ви-никнення природних умов для його розвитку. Рушшною силою розвитку бС було дотримання полГтики цього капГталу, адже ця оргашзацш працюе з метою нарощуван-ня капГталу. Припинення розширення об'еднання веде до його стагнацГ1, приеднання нових членГв дае новий Гмпульс об'еднанню - новГ ринки для функцГонування руху капГталу. На момент вступу Угорщини Г ще дев'яти кра'1н у 2004 р. бвропейський Союз якраз перебував на стадГ1 зниження сво1х економГчних показникГв, тому
розширення об'еднання забезпечувало новий виток пе-ремщення капГталу [3].
Отже, завданням Угорщини на шляху вступу до бвропейського Союзу було залучення дшчого капГталу в крашу, що, у свою чергу, означало:
+ швидку можливГсть отримання захищеностГ то-варГв Г капГталу, оскГльки Гнвестор орГентувався, перш за все, на впевненГсть у збереженнГ права на свою власшсть Г неможливГсть 11 передачГ в державну;
+ забезпечення зайнятост населення завдяки розширенню ринку, перенесення виробництв в Угорщину через дешеву робочу силу та змен-шення собГвартостГ виробництва; + приведення законодавчо'1 бази Угорщини у вгд-повГднГсть з европейською системою, а також дозвГл розмГщення вГйськових баз НАТО на свош територГ1 для захисту цього капГталу.
Становлення дрГбного, середнього та великого капГталу в Угорщиш пройшло поетапний розвиток, спрямований на досягнення конкретних резуль-татГв, якГ мали на метГ ГнтеграцГю кра'1ни в систему евро-пейського руху капГталу.
ПроаналГзуемо рух дрГбного, середнього та великого капГталу в Угорщиш до моменту вступу в бС.
Середнш Г дрГбний капГтал уже заходив до Угорщини пГсля розпаду Радянського Союзу. Стагнацшна економГка соцГалГстичних республГк не могла стати на-дшним Грунтом для ризикового великого капГталу, тому йому передував дрГбний Г середнГй бГзнес, у разГ невдачГ якого витрати могли бути не дуже суттевими.
Негативними моментами становлення капГталу на шляху вступу були двГ «хвилЬ наближення Угорщини до бвропейського Союзу:
I «хвиля» (1992 - 1997 рр.) представляла собою приватизацш державно'1 власносй, яка передбачала збереження виробництва, забезпечення зайнятостГ, сплату податкГв Г, вГдповГдно, поповнення державного бюджету, технолопчний розвиток за захГдним зразком. Переважала тенденцш передачГ заводГв у власшсть «за общянку», тобто в рахунок майбутньо'1 виплати вартостГ заводу Г погашення боргу, з урахуванням продовження 1х безперервно'1 роботи. 1ноземнГ ГнвестицГ1 в дрГбний Г середнш капГтал передбачали пункти в договорГ щодо збереження виробництва, зайнятостГ, придбання необ-хГдно! сировини, вдосконалення технологГй. Однак вГд-сутнГсть повноцГнного контролю з боку держави при-звела до таких наслГдкГв:
+ заводи були або розпроданГ або залишилися не-дГючими;
+ незначна 1х частина все ж таки продовжувала працювати;
+ бкьша частина пГдприемств припинила роботу через неможливГсть конкурувати з Гншими ви-робництвами Г через виткнення одними товарами Гнших;
+ з багатьох заводГв зробили бГзнес-нерухомГсть, наприклад будГвельнГ майданчики пГд торго-вельне будГвництво.
80 % всге! приватизацг! пройшло в першу «хвилю» за першi 2-3 роки.
II «хвиля» (1998 - 2004 рр.). У зв'язку з прива-тизацieю i вiдсутнiстю опозицгйного уряду в Угорщинi стався сильний розвиток корупцг!, що знайшло незнач-не висвiтлення в засобах масово'1 шформацг!. У резуль-татi в кра!нг йшла ломка старо! системи, представляючи собою негативний руйнгвний процес, але з розрахунком на майбутне вгдродження економгки.
У будгвництвг та харчовгй промисловостг зросло переважання великих торгових точок за рахунок лгквг-дацг! дргбних, що вело до зниження зайнятостг.
До того ж, в Акт про приеднання Угорщини до 6в-ропейського Союзу вгд 16 квгтня 2003 р. мгстився пункт, зггдно з яким Угорщина не мала можливостг органгзову-вати власне виробництво в сгльськогосподарськгй галу-зг, оскгльки ця квота була вгдведена вже Францг!, 1талг! та Нгмеччини. Сгльськогосподарськг землг Угорщини отри-мували дотацг! за умов припинення вирощування на них продукцг!. Сгм цукрових заводгв Угорщини припинили функцгонування, що означало зниження ргвня зайнятостг в кра!нг, але держава отримувала 20 % компенсацг! зггдно з Актом про приеднання до бвропейського Союзу. У Польщг, яка у 2004 р. так само мала приеднатися до 6С, була можливгсть обговорювати компенсацгю в 50 %, оскгльки кра!на була аграрною на 80 %. Значнг втра-ти, яких зазнало виробництво Угорщини, тим не менш, на той момент було невгд'емною гарантгею приеднання до об'еднання [4].
Тгльки наступний етап, починаючи з 2004 р., став давати позитивний економгчний результат, коли застарг-лг заводи стали перепродаватися гнвесторам з реальною програмою переоснащення та розвитку. Це спгвпало з приходом на ринок великого капгталу - таких транс-нацгональних компангй, як Samsung, Audi, Suzuki, Opel, Philips, Mercedes-Benz. Характерним прикладом притоку гнвестицгй у 800 млн евро в Угорщину г зниження со-бгвартостг виробництва автомобгльного транспорту на 30 % за рахунок вартостг робочо! сили - е запуск нового автоскладального заводу в Угорщинг в мгстг Кечкермет нгмецького автоконцерну Daimler [4].
Першг роки перебування Угорщини в 6С не дали очгкуваних результатгв. У життг пересгчних гро-мадян кра!ни шсля вступу Угорщини в 6С не сталося значних позитивних змгн. Деякг вгдчули переваги, а деякг - недолгки членства в 6С.
Негативний вплив гнтеграцг! в 6С виявився у: + надмгрному впливг гноземного капгталу на еко-номгчну автономгю г структуру економгки Угорщини;
+ можливостг виникнення несподгваних г некон-трольованих процесгв (зростання безробгття та гнфляцг!) через гнтеграцгю г змгни в оргентацг! та структург економгки; •f взаемне вгдкриття ринкгв кра!н-членгв, що при-зводить до зростання заборгованостг слабкгшо-го партнера.
Позитивним ефектом членства Угорщини в 6С е: f можливостг розширення ринкгв збуту;
^ збГльшення бюджету Г зростання ВВП завдяки зростанню експорту Г створенню нових робо-чих мГсць;
^ прискорення техшчного прогресу Г можливГсть
отримати прогресившшГ технологГ1; ^ залучення нових швестицш у зв'язку з розши-
ренням ринкових можливостей; + створення конкурентоздатно'1 ринково'1 еконо-мГки.
У цГлому вГдбулося збГльшення ефективностГ народного господарства, розширення зовнГшньоеконо-мГчних можливостей, стабГлГзацГя основних показникГв економГчного розвитку (табл. 1).
ПроаналГзувавши данГ основних показникГв еко-номГки Угорщини до та пГсля вступу в бС, мож-на зробити висновки, що в результат зниження чисельностГ населення та стабкьного зростання ВВП Угорщини (винятком е лише кризовГ 2008 та 2009 роки, в яю зростання змшювалось тимчасовим спадом на фош свГтово'1 фГнансово1 кризи) вГдбувалося зростання ВВП на душу населення з 8,1 тис. дол. США у 1991 р. -рощ розпаду Радянського Союзу, до 23,1 тис. дол. США у 2013 р. У динамщ Гмпорту та експорту товарГв та послуг Угорщини можна спостерГгати такГ тенденцГ1. Негативне сальдо в торпвлГ товарами з 1991 р. по 2008 р. змшилося позитивним, Г у 2013 р. становило +9,3 млрд дол. США (Гмпорт - 99,0 млрд дол. США, експорт - 108,3 млрд дол. США). У свою чергу, в торпвлГ послугами Угорщи-ни протягом 22 рокГв спостерГгаеться позитивне сальдо, що у 2013 р. становило +4,6 млрд дол. США (Гмпорт -16,9 млрд дол. США, експорт - 21,5 млрд дол. США). Надходження прямих Гноземних ГнвестицГй в економГку Угорщини вГдбувалося з коливаннями притоку та вГдто-ку капгталу, шсля приеднання Угорщини до бС у 2004 р. надходження ГнвестицГй становило 4,5 млрд дол. США Г вже до 2008 р. збкьшилося до 6,3 млрд дол. США. Од-нак кризовГ явища скоротили цей показник у зв'язку з погГршенням економГчного положення кра1ни в рамках бС. Саме тодГ, у 2012 р. уряду Угорщини було надано кредит вГд МВФ, що збкьшив статистичний показник швестицш в економжу до 13,7 млрд дол. США Г дозволив стабшзувати ситуацш в економщ краши. Щодо рГвня безробГття, то його зростання вГдбулося у 2004 р. у зв'язку зГ вступом краши до бС, неконкурентоспромож-шстю окремих роботодавщв на европейському ринку пращ. Однак, шсля кризового 2008 р., завдяки розши-ренню товарних ринкГв, приходом Гноземного кашталу великих транснацГональних корпорацГй, створенню но-вих робочих мксць, рГвень безробГття поступово змен-шуеться, та у 2013 р. вш становив 10,2 %. РГвень шфляци дорГвнюе 1,7%, що лише на 0,2% бкьше зазначеного по-казника Маастрихтських критерГ1в. Отже, приеднання Угорщини до бвропейського Союзу дало поштовх для розвитку, що надалГ перетворило крашу в достатньо стабкьну державу зГ стабкьними показниками, що вГ-дображено в табл. 1, адже з'явилися реальна кушвельна спроможнГсть Г попит [6].
У зв'язку зГ вступом Угорщини до бвропейського Союзу вГдбувся перегляд договГрно-правово'1 бази, що
о о =п Е5
CQ
о
о
Q_
<С
<
О ш
л
б а
р р
со о
(N
щ р
о г
>
и
'Ü
о н о к е
СО
'5
Liaa % 'АхэжНид
ojOHaexcdetf ±иЬ;феЦ
uaa %
'jdog иинавж0ей
o/0 'ijtiBi/фн! qHeajd
XMhCHOftiedu jijoxqi/jx lOHqi/BJBE tfrn o/0 'unjgodEeg чнэау
o/0 'ехаехэ eaoxodjoojaotf
VfnD нии 'ÄxjiAioHoxe a nu
VfnD tfdi/и 'jÁi/эои idoimg
VfnD tfdi/и
'JÁIÍ30U ldOUIAI|
VfnD tfdi/и 'ajdeaoi idornHg
VfnD tfdi/и 'ajdeaoi idouiAij
% 'uaa BHHB!DOd£
VÍTID '"otí 'вннеиеэвн XmXtf ей uaa
vmD '"otf "im 'uaa
(o/0) вннеиеэвн ijjdHdu
(дро) вннеиеэвн qismqi/esMh
CL
нараховувала 70 документГв, укладених Гз сусГдньою Украшою, бкьшкть з яких мали бути денонсоваш у зв'язку з неможливГстю 1х виконання з огляду на членство в бС. Статус члена бС вимагав вГд Угорщини здш-снення двох кроив у вГдносинах з Укра'1ною: денонсацш угод про безвГзове перетинання укра1нсько-угорського кордону, осккьки Укра'1на не е членом Шенгенсько'1 Угоди, а також членство Угорщини в бС не передбачае дГю двостороннк, мГжурядових угод про торгГвлю. Торго-вельнГ вГдносини Укра1ни та Угорщини розглядаються з точки зору членства останньо'1 в бвропейському СоюзГ, а отже, зовнГшня полГтика Угорщини з кра'1нами, якГ не е членами бС, продиктована законодавчою базою бС Г шдпорядкована його прюритетам [1].
Попри прогнози деяких укра1нських аналГтикГв щодо негативних наслГдкГв розширення бС, насамперед стосовно торговельно-економГчних зв'язкГв Укра1ни та краш Центрально! бвропи, укра1нсько-угорський това-рообГг в цкому динамГчно зростае (рис. 1).
За даними Республжанського статистичного управ-лшня, у 2013 р. експорт товарГв до Угорщини склав 1704,6 млн дол. США, а Гмпорт з Угорщини - 1230,4 млн дол. США. Державна статистика свГдчить про те, що у 2013 р. Укра1на мала позитивне сальдо (+474,2 млн дол. США) у торпвлГ товарами з Угорщиною. Експорт послуг в Угорщину у 2013 р. склав 80,1 млрд дол. США, Гмпорт - 110,3 млрд дол. США. У торпвлГ послугами з Угорщиною у 2013 р. Укра1на мала негативне сальдо (-30,2 млрд дол. США) [5].
В умовах складно1 економГчно1 та полГтично1 ситуа-цГ1 в Укра1нГ спГвробГтництво Угорщини з нашою кра1ною тимчасово залишаеться в стагнацшному сташ, багато контрактш «заморожено», розглядаються ткьки коротко-строковГ поставки товарГв по принципу «грошГ - товар».
ВИСНОВКИ
Проведене нами дослГдження дае можливГсть зро-бити такГ висновки.
1. Розвиток торговельних вГдносин Укра1ни та Угор-щини можливий за умов:
+ вГдновлення стабкьносп на територГ1 Укра1ни Г
подальше вГдновлення економГки кра1ни; + розвитку торговельних вГдносин Укра1ни та Угорщини на рГвноправних умовах.
2. У випадку можливого дефолту в УкраМ тор-говельнГ вГдносини з Угорщиною можуть розглядатися з точки зору форс-мажору. Поки в краМ не нормалЬ-зуеться ситуацш, Угорщина розглядатиме Укра1ну як торгового партнера на короткострокову перспективу, забезпечуючи одноразовГ поставки в режимГ «оплата товару - поставка».
3. УкраМ зараз доцкьно працювати з Угорщиною за всГма видами зовнГшньоекономГчних вГдносин:
I) короткостроковi (в умовах форс-мажору дшть одноразовГ поставки), а саме:
+ гуманГтарна допомога у виглядГ скьськогоспо-
дарських товарГв; + надання експортного кредиту (угорський Eximbant, за умови нормгшзаци ситуацГ1 в Укра1-нГ, готовий фГнансувати угорський експорт то-варГв, тобто проводити оплату в розстрочку); + допомога в освГтнГй та культурнГй сферах угор-сько1 дГаспори в ЗакарпатськГй областГ в рамках програм бврорегюну «Карпати». Спкьний кордон дозволяе активГзувати тГсне спГвробГт-ництво прикордонних регГонГв Угорщини та За-карпатсько1 областГ Укра1ни [2]; + передача технологГй у сферГ ЖКГ (енергоефек-тивнГ реконструкцГ1 та будГвельш панельнГ про-грами в УгорщинГ дозволили зменшити енер-госпоживання кра1ни Г знизити викиди газГв, що впливають на тепличний ефект. Макроеко-номГчний вплив програм мае на метГ зменшити енергозалежнГсть кра1ни, збГльшити ккьюсть робочих мГсць, знизити енерговитрати, пГдви-щити ринкову вартГсть нерухомостГ за рахунок полГпшення комфортностГ та якостГ квартир. Угорська сторона мае можливксть передавання досвГду укра1нським колегам з менеджменту програм з енергозбереження) [3];
Експорт, млн дол. США
2500
2000
1500
1000
500
□ Експорт Угорщини в Украшу (млн дол. США)
□ Експорт Укра'|'ни в Угорщину (млн дол. США)
гП гП гП П
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Р1к
Рис. 1. Украшсько-угорський товарообк, 1999 - 2013 рр. [5]
О О =П
Е? со
о
о <с
<
о
ш
0
+ повернення до простого товарообмГну (взаемш поставки: Укра1ною - електроенергГ1, Угорщи-ною - оплата асортиментом продукцГ1, напри-клад, медикаментами); + участь в укра1нських проектах щодо полГпшен-ня Гнфраструктури (оновлення лГнГй електропе-редач (ЛЕП), реконструкцГя заводГв з виробни-цтва продукцГ1 чорно1 металургГ1, змГна '1х мкця дислокацГ1: ЗАТ «1СД Дунаферр» е найбкьшою групою металургГйних пГдприемств Угорщини, а також найзначнГшим активом укра1нсько1 економГки в УгорщинГ, так само як Г в регГонГ Центрально1 бвропи. ПГдприемство розташо-ване в м. Дунауйварош, а отже, е ймовГршсть вивезення з постраждалих регГонГв Донбасу виробничих потужностей в Угорщину [2]; + полГпшення технГчно1 складово1 товарГв, якГ експортуються в Угорщину, що дозволить при-стосуватися до стандартГв якостГ товарГв бвро-пейського Союзу, що, у свою чергу, знижуе ви-трати на облГк стандартизацГ1 укра1нсько1 про-дукцГ1. Товари, призначенГ безпосередньо для ринку бвропейського Союзу, якГ на 100% не за-лежать вГд укра1нсько1 сировини, можуть бути переведенГ на угорську сировинну базу пГдпри-емств Угорщини, що зменшить транспортнГ та митнГ витрати.
СлГд зазначити, що на европейському рГвш Гснуе готова транспортна та логГстична мережа, що проходить по територГ1 Угорщини, вГдбуваеться функцГонування логГстичного центру в пунктГ Захонь по сортуванню, складуванню, зберГганню Г вГдправки на станцГ1 призначення вантажГв, якГ надходять з-за меж бвропейського Союзу. Наявна технологГя забезпечуе стикування колГй европейського та укра1нського зраз-кГв, що прискорюе вантажо- та товарообГг, а також мит-нГ процедури [7].
ФункцГонування цих пунктГв можливо на рГвнГ великих пГдприемств, тобто за умови безпосередньо1 участГ держави.
II) Середньостроковими (експорт, Гмпорт угор-ського капГталу), а саме: Гнвестування Угорщини в укра-1нську економГку буде розглядатися з точки зору лопс-тично1 доцГльностГ, тобто з урахуванням мГнГмальних витрат з проходження митних процедур.
Саме цей варГант передбачае вГдновлення економГ-ки без турбулентност за угорським зразком. ■
4. Szalkai I. Integrated Supervision in Hungary, in European Union Accassion / Istvan Szalkai. - Washington, DC : World Bank, 2012.
5. Державний комитет статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
6. Статистична служба ёвропейського Союзу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hdr.undp.org/en/content/ human-development-report-2014
7. Торговельно-промислова палата Республки Угорщи-на [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mkik.hu
8. Human Development Report 2014 - «Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building Resilience» [Electronic resource]. - Mode of access : http://hdr.undp.org/en/con-tent/human-development-report-2014
Науковий керiвник - Голшов А. П., доктор географтних наук, професор, професор кафедри мiжнародних економiчних вщносин Харкiвського нацiонального унiверситету 1мен1 В. Н. Каразша
REFERENCES
Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
"Human Development Report 2014 «Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building Resilience»". http:// hdr.undp.org/en/content/human-development-report-2014
Kudriachenko, A. I. Ukraina v Yevropi: poshuk spilnoho mai-butnyoho [Ukraine in Europe Search for a common future]. Kyiv: Feniks, 2009.
Laslo, Ch. "Rezultaty, dosvid uhorskykh tenderiv, enerhoe-fektyvnykh rekonstruktsii zhytlovykh budynkiv" [The results of the Hungarian experience tenders, energy efficient reconstruction of residential buildings]. In UhorskyiSoiuz, 2010.
Statystychna sluzhba Ievropeiskoho Soiuzu. http://hdr. undp.org/en/content/human-development-report-2014
Szalkai, I. Integrated Supervision in Hungary, in European Union Accassion. Washington, DC: World Bank, 2012.
Torhovelno-promyslova palata Respubliky Uhorshchyna. http://www.mkik.hu
Yermolaiev, A. V. et al. Yevropeiskyi proekt ta Ukraina [European design and Ukraine]. Kyiv: NISD, 2012.
Л1ТЕРАТУРА
1. Срмолаев А. В. Европейський проект та Укра'ша : мо-нографiя / А. В. Ермолаев, Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська, О. О. Резшкова [та ш.]. - К. : Н1СД, 2012. - 192 с.
2. Кудряченко А. I. Укра'ша в ёвропп пошук сптьного майбутнього / За ред. д-ра iстор. наук, проф. А. I. Кудряченка. -К. : Фенкс, 2009. - 544 с.
3. Ласло Ч. Результати, досвщ угорських тендерiв, енер-гоефективних реконструкцш житлових будинш / Чщер Ласло // Угорський Союз. - 2010. - 60 с.
