CC BY
6
7. Економнчы проблеми ХХ1 столiття: мнжнародний та украТнський вимiри/за ред. С. I. Юрiя, £. В. Савельева. КиТв: Знан-ня, 2007. 595 с.
8. Лист Ф. Национальная система политической экономии. Москва: Европа, 2005. 341 с.
9. Сото Э. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире. URL: http://www.litmir.me/br/?b=139790
10. Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ibd/vozed/vozed_u.htm
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2011/ibd/vozed/vozed_u.htm
Ekonomichni problemy XXI stolittia: mizhnarodnyi ta ukrain-skyi vymiry [Economic problems of the XXI century: international and Ukrainian measurements]. Kyiv: Znannia, 2007.
Filipenko, A. S. Hlobalni formy ekonomichnoho rozvytku is-toriia i suchasnist [Global forms of economic development history and modernity]. Kyiv: Znannia, 2007.
Ghemawat, P. Redefining Global Strategy: Crossing Borders in a World Where Differences Still Matter: Harvard Business School Press, 2007.
List, F. Natsionalnaya sistema politicheskoy ekonomii [The national system of political economy]. Moscow: Yevropa, 2005.
Poruchnyk, A. M. Natsionalnyi interes Ukrainy [Ukraine's national interests]. Kyiv: KNEU, 2008.
Reinert, E. How rich countries got rich and why poor countries stay poor. London: Constable, 2008.
Stiglitz, J. Globalization and its discontents. London: Penguin Books, 2002.
Soto, E. "Inoy put. Nevidimaya revoliutsiya v tretem mire" [Another way. The invisible revolution in the third world]. http:// www.litmir.me/br/?b=139790
Walter, A., and Sen, G. Analyzing the Global Political Economy: Princeton University Press, 2008.
УДК 330.341.2:339.92
СУПЕРЕЧЛИВИЙ ВПЛИВ ПРОЦЕС1В ЕКОНОМ1ЧНО11НТЕГРАЦ11 НА 1НСТИТУЦ1ЙНИЙ СТАТУС ДЕРЖАВИ
© 2016
ЖУКОВА Л. М.
УДК 330.341.2:339.92
Жукова Л. М. Суперечливий вплив процеав економiчноi штеграцп на шституцшний статус держави
У статт'1 розглянуто проблеми економ/чно/ ¡нтеграцИяк складово/ державно/ политики та як феномена суспльних трансформацй. Проанал'во-вано законом/рну та суперечливу можливсть входження Укра/ни у свтове господарство за умови вироблення мехашзму зовшшньоеконом'нних зв'язшв на макрор:вн: (загальнодержавному), нам:крор:внI (тдприемств) I на р'вш домогосподарств Iгромадськихстльнот. Визначено, що Укра/на мае розробити та впровадити нацональну модель входження в ттеграцшш об'еднання шляхом самостйного визначення оптимальних вектор/в I прюритет/в м/жнародно: IнтеграцИ. Об(рунтовано, що вплив процеав економ/чно/1нтеграцИ на нституц/йний статус держави в/дбуваеться здеб/льшого складно I суперечливо, а /х результати /стотно залежать в/д вих/дного стану кра/ни, ступеня розвиненостI // шститут'ю I виразност: полтичноI волI до змш. Перспективою подальших досл/джень у даному напрям/ е визначення здатност/ держави /мплементувати европейськ норми, збергаючи при цьому виключно нацональн повноваження у сферI стратегчних ршень соц/ально-економ/чного розвитку кра/ни. Кпючов'1 слова: економ'нна штеграц'я, ¡нституц/йний статус держави, глобал/зац/я, зовн/шньоеконом/чн/ зв'язки, соц/ально-економ/чний розви-ток держави. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 13.
Жукова Лариса Микола'Вна - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри ф'танс'ю та кредиту, Хармвський нацональний ушверситет iM. i раз'ша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: [email protected]
Н. Ка-
УДК 330.341.2:339.92 Жукова Л. Н. Противоречивое влияние процессов экономической интеграции на институциональный статус государства
В статье рассмотрены проблемы экономической интеграции как составляющей государственной политики и как феномена общественных трансформаций. Проанализирована закономерная и противоречивая возможность вхождения Украины в мировое хозяйство при условии разработки механизма внешнеэкономических связей на макроуровне (общегосударственном), на микроуровне (предприятий) и на уровне домохозяйств и общественных организаций. Определено, что Украина должна разработать и внедрить национальную модель вхождения в интеграционные объединения путем самостоятельного определения оптимальных векторов и приоритетов международной интеграции. Обосновано, что влияние процессов экономической интеграции на институциональный статус государства происходит по большей части сложно и противоречиво, а их результаты существенно зависят от исходного состояния страны, степени развития её институтов и выраженности политической воли к изменениям. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является определение способности государства имплементировать европейские нормы, учитывая при этом исключительно национальные полномочия в сфере стратегических решений социально-экономического развития страны. Ключевые слова: экономическая интеграция, институциональный статусгосу-дарства, глобализация, внешнеэкономические связи, социально-экономическое развитие государства. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 13.
Жукова Лариса Николаевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Карази-на (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.341.2:339.92
Zhukova L. M. The Contradictory Impact of Processes of Economic Integration on the Institutional Status of the State
The article considers issues of economic integration as a component of the State policy and as a phenomenon of social transformations. The article analyzes the logical and controversial possibility of inclusion of Ukraine into the world economy under the condition of developing a mechanism for external economic relations at the macro level (national), at the micro level (enterprises), and at the level of households and public organizations. It has been determined that Ukraine should develop and implement a national model of inclusion in terms of integration groupings through self-determination of optimal vectors and priorities of the international integration. It is substantiated that the impact of processes of economic integration on the institutional status of the State occurs, for the most part, difficult and contradictory, and their results essentially depend on the initial condition of country, the degree of development of its institutions, and manifestation of the political will to change. Prospect for further research in this direction will be to determine capacity of the State to implement the European standards, taking into consideration the exclusively national responsibilities in the sphere of the strategic solutions to the socio-economic development of country. Keywords: economic integration, institutional status of the State, globalization, foreign economic relations, socio-economic development of the State. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 13.
Zhukova Larysa M. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance and Credit, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
За сучасних умов шституцшний статус держави в системi мiжнародних економiчних вцносин е одним з ключових чинникiв, що визначае умови и стаб1льного розвитку. Одним iз найголовнших завдань сучасного розвитку нацюнально! економ^ е форму-вання позици Украши в системi свiтогосподарських координат. Сучасному етапу глобал1зацГ1 та економiчноí штеграци притаманнi невизначенiсть та альтернатив-шсть, отже, Укра'на мае розробити та впровадити нацю-нальну модель входження в штеграцшш об'еднання за умови самостшного визначення оптимальних векторiв i прiоритетiв мiжнародноí 1нтеградГ1.
Однiею з найважливших властивостей полiтики европейсько'1 штеграци будь-яко'1 кра'ни е те, що вона не обмежуеться виключно зовшшньополгшчними цкями й механiзмами мiжнародноí взаемоди; останнi навiть не становлять 11 основного змiсту. 1нтеграц1я - це переваж-но внутрiшньополiтичний процес, що охоплюе значний обсяг завдань ш трансформаци багатьох базових структур суспкьства, 11 економiки, сощально! та гумаштарно! сфер, державно-правово'1 системи. I хоча штеграцш е ша-нентно полпичним процесом, скеровуваним державами, вона може бути усшшною виключно в разi розгортання взаемоди на рiзних ршнях суспкьно'1 оргашзаци: на осно-вi принципу багаторiвневого управлiння й навть бкьше -на основi мережево'1 взаемоди рiзних соцiальних груп.
Це означае, що, на в1дмшу вгд класичних полиоло-гiчних пiдходiв, якi Грунтуються на прiоритетi мГжуря-дово'1 взаемоди в мiжнародних вцносинах, складний за своею структурою евроштеграцшний процес залучае до активно! участ багатьох недержавних акторiв. Вiн може бути ефективним лише за умови достатньо'1 шституцш-но'1 сумiсностi краш-учасниць. Отже, полiтика адаптаци суспкьних шститупв е головною передумовою прогре-су штеграцшного процесу [1, с. 37].
Дослцження питань економiчноl штеграци Укра'1-ни представляе великий iнтерес, осккьки очевидна не-обхiднiсть подальшого розвитку i розширення штегра-цiйних процейв. На сучасному етапi економiчна ситуацш в УкраМ ускладнена рядом проблем, сприяти виршен-ню яких може ткьки поглиблення 11 штеграци в систему свиогосподарських зв'язкiв. Ступiнь дослцження дано'1 проблеми досить багатогранний. Ця тематика знайшла вцображення в трудах зарубiжних вчених: Р. Арона, Б. Балаши, Н. Крамера, Р. Купера, А. Нарбаль, Ф. Перру, В. Сандхольц та ш. Вивченню процейв i проблем еконо-мГчно'" штеграци як складово'1 державно'1 полiтики при-свячено багато праць вiтчизняних вчених. Видатними представниками цього напрямку е I. Лукшов (особли-востi еволюци рiзних економiчних систем пiд впливом сучасних глобалiзацiйних процесiв), 6. Бершеда (аналiз геополiтичних зрушень в бврош та свiтi), Ю. Пахомов (теорiя глобальних макроекономiчних регуляторiв у мiжнародних економiчних вiдносинах i в конкурентному мiжцивiлiзацiйному середовищi), О. Бкорус (теорш глобалiзму), В. Савчук (концепцш глобально: полпично! економи; Грунтовний аналiз проблем свиогосподар-ських зв'язкiв, мiжнародного подку працi, свiтового руху кашталш i товарiв, умов торгiвлi та нее^валент-ного обмiну), О. Бакаев (суперечливий вплив шозем-
ного кашталу на розвиток краlн з перехцною економь кою), В. Геець (концепцш штеграци економжи Украши у свгтову економiку на основi структурно-технологiчного оновлення), В. Новицький (шституцшш та шформацшш компоненти мiжнародноl та европейсько'1 економiчноl штеграци), Б. Буркинський (iнтеграцiйнi прюритети вц-крито'" економiки), О. Власюк (передумови ефективно-стi iнтеграцiйних процейв Украши на пострадянському просторi), В. Оденко (дослiдження проблем штеграци Украши у свгтову економiку) та ш. Але, незважаючи на значну ккьюсть публiкацiй з означено'1 проблематики, процеси економiчноl штеграци вимагають продовження дотдження '"хнього суперечливого впливу на шституцшний статус держави.
Актуальшсть даного дослцження зумовлена су-перечливим характером розвитку шституцшного статусу держави в умовах глобальних виклиюв. Метою стати е дослцження суперечливого впливу процейв еконо-мГчно'" штеграци на шституцшний статус держави.
Включення Украши в штегрований европейський
простiр е для нашо'1 держави велiнням часу й усвР
домлюеться як загальна стратегiчна мета входження у свиту полiтичну й економiчну системи у рол^ вгд-повiднiй и потенцiалу та можливостям. Важливо зрозуш-ти, що реалiзацiя цiе" мети не перешкоджатиме розвитку рiвноправних i динамiчних в1дносин з iншими крашами. Слiд також розумiти, що евроштеграцшний процес - це не ткьки шституцшне входження Украши до 6С, але це й процес, який охоплюе весь спектр присутносй нашо'1 держави у европейськiй пiдсистемi мiжнародних вгдно-син, у т. ч. соцiально-економiчну iнтеграцiю.
Стратегiчний курс Украши на европейську штеграцш на сьогодш е iмперативом 11 зовшшньо! та вну-тршньо! полiтики. Сформовано суспкьно-полиичний консенсус щодо евроштеграцшно! стратеги держави, хоча рiзнi полiтичнi сили висловлюють вiдмiннi думки стосовно характеру й темшв, конкретних крокiв i захо-дiв нашого просування цим шляхом. Одш з цих сил не завжди чико розумiють реальш умови iнтеграцiйного процесу, його конкретний практичний складник, iншi -обтяжують цей процес умовами, за яких вш може затяг-тися на невизначений час. 1снують також суперечност мiж прiоритетами довгостроково'1 стратеги евроштегра-цГ1 кра'1ни та вузько прагматичними штересами окремих полiтико-бiзнесових структур.
Таю внутрiшнi суперечностi е несприятливими гальмiвними чинниками, особливо тепер, коли перед крашою сто'1ть надзвичайно важливе завдання подолати упередженiсть представникш бвропейського Союзу щодо включення Украши до процесу розширення 6С [2, с. 6].
Одна iз закономiрностей полiтико-економiчного розвитку свиово! економiки i мiжнародних зв'язюв у щ-лому за останнш перiод аксiоматично характеризуеться як поступальне зростання взаемозалежностi держав. Цей процес визначаеться як економiчна iнтеграцiя.
Економiчна iнтеграцiя Укра'1ни - це складова час-тина штеграци Укра'1ни у свиовий економiчний простiр, яка передбачае 11 чiтко визначену проевропейську пози-ц1ю. Цей напрям 1нтеградГ1 забезпечуе демократизацш
сусп1льства через швидке проведення ринкових еко-номГчних реформ, економiчну iнтеграцiю та розвиток торговельних в1дносин м1ж Украшою та 6С, адаптацiю укра'1нського законодавства до законодавства 6С, адап-тацш економ1чно'1 пол1тики Укра'1ни до стандарйв 6С, запровадження форм цившзовано'1 поведшки в мГжна-родних вiдносинах тощо.
Економiчна iнтеграцiя - це об'ективний процес розвитку глибоких взаемозв'язкiв та подГлу працi м1ж на-цюнальними господарствами, створення мiжнародних господарських комплекйв в межах держави. Економiчна штеграцш характеризуеться планомiрною трансформа-цiею структури окремих кра'1н, спГльним використанням науково-дослГдного потенцiалу, створенням г вдоскона-ленням м1жнародно'1 сп1впрац1, актив1зац1ею рол1 вну-трГшньо'" економ1чно'1 пол1тики для поглиблення ефек-тивност1 господарських зв'язк1в з шшими кра'1нами.
Глобал1зац1я св1тового господарства, ушфжацГя нац1ональних економ1к на засадах ГАТТ/СОТ, еконо-м1чн1 тенденцГ" в державах - членах 6С щодо консолР дованого единою грошовою одиницею бвропейського Союзу, потенц1йна взаемовиг1дн1сть вГльно'" торг1вл1 е важливими факторами економ1чно'1 ГнтеграцГ" та розвитку торг1вл1 м1ж Укра'1ною та 6С [3, с. 285].
Отже, економ1чна штеграцш - це л1берал1зац1я Г синхронГзоване в1дкриття ринк1в 6С та Укра'1-ни, взаемне збалансування торг1вл1, сприяння ГнвестицГям з 6С, запровадження спГльного правового поля Г единих стандарт1в у сфер1 конкуренцГ" та державно'" шдтримки виробник1в, що базуеться на координацГ", сп1вставленн1 та в1дпов1дност1 прийняття р1шень у сфер1 економжи.
Досл1джуючи економ1чну Гнтеграц1ю як феномен суспГльних трансформац1й, необх1дно вказати на концепцш ринково-шституцюнально! школи, яка про-понуе розподГл форм ГнтеграцГ" на шституцюнальш та не1нституц1ональн1 групи. Перша група передбачае здшснення економ1чно'1 ГнтеграцГ" на основ1 створення спГльних орган1в, тобто на основ1 практично'" реалГзаци принципу взаемодоповнення ринкового Г державного регулятивного мехашзм1в. 1нша група включае в себе т1 види економ1чно'1 ГнтеграцГ", як1 виникають як на основ1 реал1зацГ1 принципу взаемодоповнення, так Г на осно-в1 виключного пр1оритету ринкового механ1зму, коли участь держави в цих процесах або зведена до мшшуму, або ж повшстю в1дсутня.
З погляду шституцюнального п1дходу економ1чна ГнтеграцГя водночас е процесом Г певним станом еконо-м1ки, що визначаеться економ1чною пол1тикою держави. На думку представниюв ринково-шституцюнально! школи (М. Б1йе, К. Армстронг, Б. Балаши, Ж. Вейлер, Г. Кремер, М. Портер), процес економ1чно'1 ГнтеграцГ" передбачае проведення системи заход1в, спрямованих на усунення дискримшацГ" у взаемному сп1вроб1тництв1 та в1дновлення в переважних правах ринкового механГзму регулювання економ1чних процес1в. При цьому залиша-еться мшмальне державне втручання у процеси мГжна-родно'1 економ1чно'1 ГнтеграцГ" [4, с. 378].
Значення цього теоретичного принципу надзвичай-но посилилося в результата переходу учасник1в ев-ропейсько'1 ГнтеграцГ" з 1990-х рр. в1д заход1в, пере-важно ор1ентованих на лжвГдацш бар'ер1в для руху то-вар1в, послуг, кап1тал1в та робочо'1 сили, до бГльш комплексно'" сощально-економГчно! взаемодГ" та узгодження д1й в рамках побудови економ1чного та валютного союзу, а також пол1тичного союзу держав - члешв 6С. Це зумовлюе дедал1 зростаючу роль в штеграцшному процес1 р1зномаштних економ1чних та нееконом1чних чинник1в. Вони стають визначальними в процес1 усклад-нення структури регулювання вГдносин, коли традицш-н1 м1ждержавн1 стосунки доповнюються розгалуженою мережею в1дносин недержавних суб'ект1в - громадян, '1х профес1йних Г громадських спГльнот [5, с. 27].
За цих умов процеси економ1чно'1 ГнтеграцГ" та адаптацГ" до норм 6С вГдбуваються здеб1льшого складно Г суперечливо, причому найбГльшою проблемою, яка впливае на шституцшний статус держави, е розрив м1ж формально проголошеними правилами та реально Гсну-ючою практикою вГдносин, здатн1стю Гмплементувати европейсью норми.
Тому стратег1чн1 ор1ентири нацюнального розвитку повинн1 враховувати реалГ" сучасного Гнтеграц1йного процесу, неможлив1сть само1золяцГ1 в1д масштабно'" та динам1чно'1 штернацюнал1зацй. Але для цього необх1дно проаналГзувати сьогодн1шню ситуац1ю навколо кра'1ни, 'й положення у св1т1, перспективи отримання Гноземних Гнвестиц1й в економ1ку.
Об'ективною можлив1стю ГнтеграцГ" Укра'1ни у св1-тове господарство е вироблення механГзму зовшшньо-економ1чних зв'язк1в, по-перше, на макрор1вш загально-державному; по-друге, на мжрорГвш п1дприемств; потрете, на р1вш домогосподарств та громадських спГльнот. Поеднання об'ективно'1 необх1дност1 та об'ективних можливостей входження Укра'1ни у свГтове господарство робить цей процес законом1рним та суперечливим.
Реал1зац1я евроштеграцшних прагнень Укра'1ни на загальнодержавному р1вш е нев1д'емними реалГями по-лГтичного сьогодення, оскГльки европейськ1 ор1ентири набули практичного втГлення у низц1 ршень та д1й як украшсько'" держави, так Г офщшних орган1в бвросою-зу. Процес виконання формальних процедур, як1 мають бути виконан1, робить стратегш европейсько'1 ГнтеграцГ" негнучкою та фрагментарною, призводить до втрати посл1довност1 та ефективносп, що мае суперечливий вплив на шституцшний статус держави. Своею чергою, поширення полГтичних спекуляцш, в основ1 яких зна-ходяться необгрунтован1 практичн1 розрахунки та упе-реджене ставлення до окремих вектор1в зовн1шнього розвитку, дезор1ентуе ключових партнер1в Укра'1ни та стримуе розвиток взаемовипдно! сп1впрац1.
Економ1чна ГнтеграцГя Укра'ни на загальнодержавному р1вн1 мае сприйматися як шструмент реал1зацГ1 стратепчних цГлей Г завдань нац1онального сощально-економ1чного розвитку, оскГльки найбГльш складш про-блеми знаходяться саме в економ1чнш сфер1.
Розгортання соц1ально-економ1чних перетворень в УкраМ, стр1мке зростання в1дкритост1 'й економ1ки та посилення конкурентно'" боротьби на нацюнальному
о о =п
Е?
СО
та м1жнародних ринках створили суперечлив1 умови, за яких намагання досягти випереджального зближення з евростандартами у громадсько-полпичнш та правов1й сферах досить часто зустр1чае значн1 труднощ1 щодо !х повноц1нного впровадження, як1 постають 1з незаверше-ност1 економ1чних реформ в УкраМ та несформованост1 в1дпов1дного економ1ко-правового середовища, значно-го в1дставання в р1вш економ1чного розвитку. Саме це е фундаментальною причиною недостатньо! посл1дов-ност1 та результативност1 д1й, яю зд1йснюються Укра!-ною у сфер1 европейсько! штеграцн [6, с. 130].
Для сучасних м1жнародних економ1чних в1дносин, насамперед торговельних, характерн1 стр1мк1 змши, як1 потребують не ткьки анал1зу !х насл1дк1в, але й адекватного реагування. бвроштеграцшний вектор розвитку економжи Укра!ни потребуе значних зусиль, спрямова-них на забезпечення конкурентоспроможност товар1в 1 послуг на европейських ринках.
Актуальн1сть проблеми випливае з1 значного р1в-ня залежност1 нацюнально! економ1ки в1д зо-вшшньо! торпвл1, в1д кон'юнктури св1тового ринку. Саме структура експорту та 1мпорту можуть за-безпечити як швидкий прорив на свггов1 ринки, забезпе-чивши оптимшацда торговельного балансу, так 1 значне скорочення валового внутршнього продукту, особливо в перюди св1тових економ1чних криз [7, с. 12]. Тому Укра!на мае знайти т переваги в оргашзацн торговельних зв'язк1в, як1 дадуть можлив1сть зайняти в1дпов1дну н1шу на св1товому ринку, використовуючи виробництво оригинально! продукцГ!.
У зв'язку з цим нагальною потребою е проведення анал1зу економ1чних проблем европейсько! штеграцн
Укра!ни через призму сучасного сшвв1дношення р1вн1в розвитку та конкурентних переваг економ1к Укра!ни та кра!н 6С, яке досить наочно демонструеться динамкою взаемно! торг1вл1 та !! товарною структурою.
6С е одним з основних торговельних партнер1в Укра!ни та найбГльшим споживачем укра!нських това-р1в (32,7% в1д загального експорту). У пер1од 2005-2015 рр. його питома вага в зовшшнш торг1вл1 товарами та послугами зросла з 32,1% до 37,3% загального обсягу торг1вл1 Укра!ни. Значне скорочення загальних обсяг1в торг1вл1 до кра!н св1ту у 2014-2015 рр. було зумовлено пол1тичною та соц1ально-економ1чною нестабГльшстю в кра!н1. Сл1д зауважити, що, зважаючи на загальне змен-шення обсяпв торг1вл1 в грошовому вим1р1, питома вага 6С в обсяз1 експорту та 1мпорту зросла на 1% 1 2,4% в1д-пов1дно (табл. 1). Отже, протягом 2005-2015 рр. Укра!-на збер1гае з 6С в1д'емне сальдо зовн1шньо! торг1вл1, що зумовлено значно бГльшим обсягом 1мпорту з 6С, н1ж експорту до нього.
Експорт товар1в з Укра!ни у 2015 р. в пор1внянш з 2014 р. знизився на 29,4%. У кГльюсному вираз1 експорт товар1в теж знизився на 8,1%, або на 14,1 млн тонн (рис. 1). Зменшилася й усереднена варткть експорту одше! умовно! тонни на 23%. Це пояснюеться як падшням щн на товари, що е основою укра!нського експорту, так 1 подальшою деградац1ею товарно! структури експорту, тобто збГльшенням продажу сировини 1 зменшенням експорту обсягу товар1в з доданою вартктю.
О бсяги експорту в 2015 р. у пор1внянш з попередшм роком знизилися в уси без виключення галузях (табл. 2). Одже, якщо експорт продукцГ! паливно-енергетичного комплексу знизився в 4 рази, то експорт продовольчих товар1в 1 с1льськогосподарсько! продукцГ! скоротився
Таблиця 1
Зовнiшня торгiвля товарами та послугами УкраТни з €С та iншими краТнами у 2005-2015 рр., млрд дол. США
Показник Рiк
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Зовншныэ-торговельний обiг, усього 79,4 94,6 123,9 170,5 99,9 129,4 171,0 173,7 160,7 124,8 89,2
У тому числi
з ее 25,5 32,3 41,7 54,9 30,9 38,3 50,7 50,7 51,5 44,9 33,2
Питома вага ее, % 32,1 34,2 33,7 32,2 31,0 29,7 29,7 29,2 32,1 35,7 37,3
Експорт, усього 40,3 45,8 58,3 78,7 49,3 63,2 82,2 82,3 76,1 64,1 46,6
У тому чиот
з ее 11,9 14,3 16,9 22,2 12,5 16,2 21,6 20,8 20,3 20,4 15,3
Питома вага ее, % 29,7 31,3 29,0 28,2 25,4 25,7 26,3 25,4 26,7 31,8 32,8
1мпорт, усього 39,0 78,7 65,6 92,0 50,6 66,8 88,8 91,3 84,6 60,7 42,6
У тому чиот
з ее 13,49 17,9 24,8 32,7 18,4 22,1 29,1 29,8 31,2 24,2 17,9
Питома вага ее, % 34,5 36,9 37,8 35,5 36,4 33,4 32,8 32,6 36,9 39,8 42,2
еальдо, всыого 1,29 -2,8 -7,2 -13,2 -1,3 -2,9 -6,6 -9,0 -8,4 3,3 4,06
У тому чиот
з ее -1,4 -3,6 -7,9 -10,5 -5,9 -5,8 -7,5 -8,9 -10,8 -3,8 -2,6
О
О о_
<с
<
2 ш
Джерело: складено автором за даними [
<
3
и
с о
4
5
г
S Р
а
о
1QQ 9Q SQ 7Q -6Q -SQ -4Q -3Q 2Q 1Q Q
63,312
S4,Q32
3S,171
2Q13
2Q14
2Q1S
PiK
Рис. 1. Динамка експоpту товаpiв з Укpаïни у 2013-2015 pp.
Джеpело: cклaдено 3a [9].
Таблиця 2
Обсяги та стpуктуpа експоpту товаpiв з У^аши у pозpiзi товаpних фуп у 2013-2015 pp.
Tоваpнi гpупи (УКТ ЗЕД) 2013 p. 2014 p. 2015 p.
Ваpтiсть, млpд дол. США частка в загальному обсязi експоpта % Ваpтiсть, млpд дол. США частка в загальному обсязi експоpта % Ваpтiсть, млpд дол. США частка в загальному обсязi експоpта %
ycboro б3,312 100,0 54,032 100,0 38,171 100,0
Продовольчi товaри Ta ciльcькогоcподaрcькa продyкцiя (1-24) 17,024 2б,9 1б,б9б 30,9 14,580 38,2
Miнерaльнi продукти (25-2б) 4, б29 7,3 4,102 7,б 2,б14 б,8
Пaливно-енергетичнi TOBa-ри (27) 2,8б5 4,5 2,014 3,7 0,489 1,3
Продущя xiMi4HOÏ промио ловоcтi, Kay4yK (28-40) 5,115 8,1 3,б73 б,8 2,543 б,7
Вироби i3 шкiри, xyTpa (41-43) 0,149 0,2 0,157 0,3 0,115 0,3
Деревинa i целюлозно-nanepoBi вироби (44-49) 2,391 3,8 2,251 4,2 1,733 4,5
Тeкcтиль, тeкcтильнi вироби, взуття (50-б7) 1,010 1,б 0,991 1,8 0,788 2,1
Вироби з ^мшня, cклa, кepaмiкa (б8-71) 0,703 1,1 0,480 0,9 0,332 0,9
Meтaли Ta вироби з них (72-83) 17,571 27,7 15,2б4 28,2 9,477 24,8
Maшини, oблaднaння i тpaнcпopт (84-90) 10,б12 1б,8 7,384 13,7 4,784 12,5
^i тoвapи (91-99) 1,243 2,0 1,020 1,9 0,71б 1,9
Джеpело: cклaдено 3a [9].
всього на 13%. Падшня по шших галyзях склало вiд 2Q% до 38%. У порiвняннi з 2Q13 р. зниження обсягiв експортy виглядаe бкьш критичним (за винятком продовольчих товарiв i скьськогосподарсько! продукци).
Вiдповiдно очiкyвано змшилася стрyктyра екс-порту по товарних грyпах. У 2Q14 р. продажi продо-
вольчих товарiв i тьськогосподарсько: продукци ви-йшли на перше мкце, зайнявши частку 3Q,9% у загаль-нiй стрyктyрi експорту. У 2Q15 р. ця частка вже склала 38,2%. Причому в продовольчому сегмента переважають продажi саме скьськогосподарсько! продукци, частка яко'1 в загальному обсязi експорту складаe 23%. Уа iншi
види промисловост1 експортували товар1в лише у 1,5 разу бкьше. Таким чином, галузев1 показники експорту в цкому наочно св1дчать про стр1мку дешдустр1ал1защю економ1ки Укра!ни та розпад промисловостЬ
Продовжуючи економ1чний анал1з зм1н, яю в1дбу-ваються в Укра!н1, окрему увагу сл1д придкити вивченню наслдкш запровадження зони вкьно! торг1вл1 з бвропейським Союзом. З 1 с1чня 2016 р. роз-почалася нова сторшка торговельних в1дносин Укра!-ни та 6С. Це початок виконання Укра!ною зобов'язань в ч1тк1 строки, яю передбачен1 Угодою про асощащю, у рамках яких Укра!на повинна запроваджувати необ-х1дн1 законодавч1 та шститущйш зм1ни.
До 31 грудня 2015 р. до товар1в походженням з Укра!ни застосовувався Автономний преференщйний торговий режим. За основу введення преференщй взято домовленост1 щодо л1берал1защ! доступу до ринку 6С в рамках Угоди про асоц1ац1ю. Зокрема, вв1зш мита для експорту товар1в на ринок 6С скасовано на р1вш, що передбачений для першого року шсля запровадження зони вкьно! торг1вл1 м1ж Укра!ною та 6С.
На даному етап1 бвросоюз скасував вв1зш мита на 94,7% укра!нських промислових 1 83,4% скьськогос-подарських товар1в. Ще 36 позиц1й агропродукщ! може експортуватися до 6С без сплати вв1зних мит у рамках тарифно! квоти. 1мпорт товар1в понад встановлену та-рифну квоту обкладаеться митом у звичайному порядку (за базовою ставкою). Так, на сьогодш повшстю скасо-ван1 квоти щодо тако! продукц!!, як м'ясо птищ, вино-градний 1 яблучний ск, оброблен1 томати, мед, а також кукурудза 1 кукурудзяне борошно, пшениця 1 пшеничне борошно, ячмшна крупа та борошно. Також практично скасоваш квоти на експорт цукру, ячменю та ячмшного борошна, в1вса, солоду та пшенично! клейковини.
З 1 с1чня 2016 р. ставки вв1зних мит для укра!н-ських товар1в залишилися на тому ж р1вш, що нараз1 д1ють у рамках Автономного преференщйного торгового режиму, тобто на р1вш, що передбачений для першого року ди Угоди про асоц1ац1ю. Стосовно експорту европейських товар1в до Укра!ни, Угода про асощащю передбачае «асиметричне» скасування вв1зних мит на користь Укра!ни. Така «асиметр1я» дозволить укра!н-ським шдприемствам пом1рно адаптуватися до нових конкурентних умов.
Незважаючи на автономш торговельн1 преферен-цГ!, експорт укра!нських товар1в до кра'!н 6С впав на тре-тину, до позначки близько 35% в1д загального експорту. У даному контекст1 насамперед необх1дно звернути увагу на той факт, що протягом останнього перюду загальний обсяг укра!нського експорту також впав на третину [10]. Перешкодою для виходу укра!нських товар1в на ринок 6С залишаються саме нетарифн1 бар'ери (р1зниця у тех-н1чних регламентах, стандартах, системах ощнки в1дпо-в1дност1, системах контролю якост1 та безпеки продукц!!, а також у тдходах до функщонування ринку тощо).
Ще одним нетарифним бар'ером для укра!нських виробниюв на шляху експорту продукц!! до 6С е ад-м1н1стрування тарифних квот. Особливо актуально це для тих товар1в, яю потребують отримання лщензи для
зд1иснення експортних операщи, яку повинен мати не укра!нський експортер, а европеИськиИ 1мпортер.
Таким чином, в УкраМ не в1дбуваеться спод!вано-го збкьшення обсяг1в експорту до 6С та зростання на цьому фош обсяг1в економ!ки И добробуту укра!нських громадян. Можлив1сть застосовувати економ1чну модель постачальника сировинно! продукц!! обмежена консерва-тивн1стю ринк1в бвропейського Союзу, що тдтверджу-еться спадом торпвл1 в багатьох сферах сшвпращ з 6С.
Одн1ею з найбкьших загроз залишаеться низький р1вень технолоичносп експорту. За оц1нками 1нституту економки та прогнозування НАН Укра!ни, лише чверть продукц!!, яка надходить до 6С з Укра!ни, належить до високотехнолопчних галузей. Майже дв1 третини поста-чання - це сировинш товари. Зв1дси випливае й неста-бкьшсть експорту, адже сировинн1 ринки нестабкьш й за ц1нами, i внасл1док потенц1йно легшо! зам1ни !х на продукц1ю трет!х кра!н. Своею чергою, спад конкурен-тоспроможностi укра!нських товарiв на iнших ринках вказуе на гостру необхкшсть змiни полггики вбудову-вання укра!нсько! економiки до 6С на правах постачальника сировини [11].
Стосовно реалiзацi! евроштегращйних прагнень Укра!ни на мiкрорiвнi, тобто на рiвнi пiдприемств, слiд зазначити, що в короткостроковш перспективi укра!н-ськi пiдприемства, якi орiентувались на ринки СНД, бу-дуть вимушеш шукати новi ринки збуту.
Основною проблемою функщонування украшських шдприемств на даному еташ е тривання торговельних воен, яю призводять до закриття пiдприемств i зростання сощального напруження. Зокрема, торговельнi вшни - це економiчниИ конфлiкт держав, що вама доступними !м методами борються за сво! нацiональнi штереси. Така вiИна починаеться тодi, коли одна держава оцшюе економiчну полижу iншо! держави як несприятливу для себе i вживае вiдповiдних заходiв (торговельна блокада з увiмкненням мехашзмш ембарго, заборони на ввезення певних вид!в продукц!! на територiю держав). I! розгортання не залежить вк цивiлiзацiИного р!вня розвитку економiчно! системи та обрано! соцiально-економiчно! моделi розвитку i навiть !нколи - вк спкьних геополiтичних iнтересiв [12, с. 40].
кр!м того, зона вкьно! торпвл! та усунення ряду митних обмежень дозволяе укра!нським пiдприемствам спробувати завоювати ринки кра!н - члешв ЕС. Динамi-ка останн1х двох роюв показуе, що навiть в умовах еко-ном!чно! кризи i пол!тично! нестабiльностi у укра!нських шдприемщв е потенцiал для виходу на нов! ринки збуту. Однак багато в!тчизняних шдприемств, маючи значний потенщал для торг!вл! з 6С, так i не змогли скористати-ся можливостями наданих торговельних преференц!И. Причиною цього е недотримання европейських стан-дарйв безпечност!, звол!кання !з сертифкащею, брак !нформац!! з особливостей виходу на ринок 6С (маркетинг, конкурентна И ефективна система збуту).
Так, щоб допомогти шдприемцям запровадити необхкш стандарти для реал!зац!! свое! продукц!! на територ!! 6С, уряду та об'еднанням б!знесу, зг!дно з ан-тикризовою програмою сп!льних дш влади та б!знесу
на 2015-2016 рр., необхГдно розробити Г забезпечити послГдовну реал1зац1ю Нац1онально'1 програми адапта-цГ1 украшськоГ економ1ки до умов вГльно'" торг1вл1 з 6С (стандарти, техн1чн1 регламенти, модерн1зац1я), а також спГльно розробити подальш1 заходи ГмплементацГ" Угоди про асощацш м1ж Укра'1ною та 6С.
Головною метою нацюнальноГ програми адаптацГ"
мае стати налагодження конструктивного д1алогу
влади та б1знесу за рахунок: розробки стимулю-ючих заход1в (податкових, швестицшних) модерн1зацГ1 в1тчизняного виробничого комплексу; забезпечення конкурентоспроможност1 в1тчизняних виробник1в; забезпечення поступово'1 л1бералГзацГ1 ринку шляхом пе-редбачення для укра'1нського виробника можливост1 застосовувати перех1дний пер1од та захисш механ1зми, що не будуть суперечити умовам створення зони вГльно'" торг1вл1 м1ж Укра'1ною та 6С тощо.
Водночас сл1д взяти до уваги й питання впливу процес1в економ1чно'1 ГнтеграцГ" на р1вень домогоспо-дарств Г громадських спГльнот, як1 спричиняють фор-мування багатор1вневих систем участ1 в Гнтеграц1йному процес1, ведуть до утворення европейських мережевих структур як важливого механГзму, що сприяе розвитко-в1 ГнтеграцГ".
За цих умов процес ГнтеграцГ" в рамках 6С перестае бути виключно регюнальним економ1чним проце-сом: в1н дедал1 бГльше виступае як процес европеГзаци усГх аспект1в життя й поведшки в сусп1льств1. При цьо-му необхГдною стае система розгалужених неформальных механ1зм1в, як1 спираються на норми морал1 та ети-ки взаемних стосунк1в, на традицГ" та звича'1, стереотипи суспГльно'" думки, поширеш форми добровГльно'" вза-емодГ". Тобто переб1г процес1в европейсько'1 ГнтеграцГ" та розвитку окремих '1х учасник1в починае Гстотно за-лежати в1д еволюцГ" Гнститут1в, зумовлено'1 культурни-ми засадами сусшльства, його пан1вними ментально-цшшсними символами та ор1ентирами [5, с. 27].
Процес европейсько'1 ГнтеграцГ" для домогоспо-дарств Г громадських спГльнот виступае як спос1б колек-тивно'1 реал1зацГ1 Гдеальних уявлень про свое майбутне в1дпов1дно до панГвних в бврош соц1альних стандарт1в.
У сучасних умовах в кра'1нах бвросоюзу сощаль-ш стандарти е досить високими, а низка кра'1н реалР зуе модель держави загального добробуту. Основною складовою европейсько'1 сощальноГ модел1 е сощальна полГтика, спрямована на розвиток людини, яка е основною продуктивною силою суспГльства, нос1ем знань, вмшь, квалГфжаци, Гнтелектуального кашталу, цшно-стей, як1 вГдирають першочергову роль у сощально-економ1чному розвитку кра'1ни. Практичними механГз-мами реалГзаци концепцГ" держави загального добробу-ту е полГтика на ринку пращ, доступ до системи освГти Г охорони здоров'я, пол1тика доход1в. Отже, у комплекс! складних проблем, як1 постають перед Украшою Г мають бути виршеш, - послГдовне впровадження принцишв сощальноГ ринково'1 економжи, яка характеризуеться розвиненими ринковими вГдносинами, високим р1внем економ1чного розвитку, полГтичною демократ1ею, неза-лежними в1д уряду профспГлками Г об'еднаннями шд-
приемцгв, гарантованим доступом до системи освгти та охорони здоров'я, розвиненою системою сощально-го захисту. Тобто УкраМ доведеться пройти тривалий шлях створення ринкових шститутав, як1 забезпечать розвиток потенщалу громадянського суспГльства, свободу вибору, в1дпов1дний р1вень життевих стандарт1в, сощально1 та шдив1дуально1 в1дпов1дальностГ всГх гро-мадян за майбутне кра'ни [13, с. 5]. У цьому напрямку необхГдно подолати розрив за багатьма параметрами.
Першочерговим завданням е запровадження реформ у сощальнш сферГ що забезпечить економ1чне зростання Г м1жнародну конкурентоспроможшсть. Саме стан людського кашталу буде визначальним для забезпечення економ1чного розвитку Г конкурентоспромож-ностГ Потребуе невГдкладного реформування пол1тика оплати пращ, яка е важливим чинником забезпечення добробуту громадян. При цьому важливо, щоб зростання заробиноГ плати вГдбувалося в контекст макроеко-ном1чних реформ, внасл1док створення нових робочих м1сць у високотехнолопчних галузях та економ1чного зростання. Не менш важливими завданнями е забезпе-чення добробуту громадян похилого в1ку через систему пенсшного забезпечення, скорочення б1дност1, поси-лення сощальноГ едност та Гн.
Таким чином, при визначенш суперечливого впливу процес1в економГчно'1 ГнтеграцГ" на р1вень домо-господарств Г громадських спГльнот зазначимо, що цш-шсний Г культурно-смисловий виб1р будуеться навколо визнання первинно'1 рол1 людини в суспГльному розвитку - у всьому складному комплекс! 11 природних та формалГзованих прав, устремлшь, почутт1в Г сощально1 в1дпов1дальностГ за сво'1 дГ1. Саме процес формування громадянських прав Г цшностей, свободи, сол1дарност1 та безпеки визначае основний вектор суспГльно'1 модер-шзацГ" кра'1ни у процес1 европейсько'1 ГнтеграцГ".
ВИСНОВКИ
Вплив процес1в економГчно'1 ГнтеграцГ" на шститу-цшний статус держави вГдбуваеться здебГльшого складно Г суперечливо, а '1х результати Гстотно залежать в1д вих1дного стану кра'ни, ступеня розвиненост 'й шсти-тут1в Г виразност пол1тично1 вол1 до змш. НайбГльшою проблемою при цьому е розрив мГж формально прого-лошеними правилами та реально Гснуючою практикою вГдносин, здатшстю Гмплементувати европейсью норми, збериаючи при цьому виключно нацюнальш повно-важення у сфер1 стратепчних ршень.
Ефектившсть вГдтворення шституив державного суверештету залежить в1д того, на скГльки шдпорядку-вання вимогам зовшшнього шституцшно-технолопч-ного простору може бути спряжено з внутршшми щ-лями та критерГями нацюнального сощально-еконо-м1чного розвитку. Адекватному шституцшному збага-ченню устрою кра'1ни сприятиме сощальна в1дпов1даль-шсть держави перед населенням. Це забезпечуватиме виршальну роль критерГ'в внутр1шньо1 гармонГ" та справедливост у формулюванш нацГонально'" стратеги економГчно'1 ГнтеграцГ" в умовах невизначеностГ
Перед Укра'1ною постають завдання набуття ново'1 якост економ1чного зростання та здшснення структур-
них економ!чних реформ з метою оволодшня сучасни-ми чинниками конкурентоспроможност! на загально-европейському ринку. Вир!шуючи щ проблеми, Укра!на прямуе до створення економжи европейського р!вня, створюе реальне п!дгрунтя власно! штеграц!! з 6С.
Для того, щоб реформи були функцюнально жит-тездатними, держав! необх!дно сконцентрувати зусил-ля на критично важливих векторах сощально-еконо-м!чного розвитку кра!ни шляхом реалгзац!! таких трьох напрям!в трансформац!!:
f вироблення мехашзму зовн!шньоеконом!чних зв'язк!в на загальнодержавному р!вш шляхом трансформац!! !нституц!Иних засад функцюну-вання сусп!льства та Иого економжи для створення цившзованих норм i правил зд!Иснення сусп!льно-економ!чно! д!яльностц f трансформац!я !нтеграц!Иних процес!в на р!вш п!дприемств для максимального полегшення взаемод!! п!дприемницьких структур на р!зних р!внях i в р!зних регюнах, створення нового формату сусп!льно! штеграц!!; f трансформац!я системи формування И розвитку людини не лише в розр!з! поняття «людський каштал» (осв!та, охорона здоров'я), але И на-самперед !! культурно-ц!нн!сного вим!ру, який будуеться навколо визнання первинно! рол! людини в сусп!льному розвитку, тобто в усьому складному комплекс! !! природних i формал!-зованих прав, устремл!нь, почутт!в i сощально! в!дпов!дальност! за сво! д!!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Сiденко В. Р. 1мплемента^я угоди про асоцiацiю УкраТ-ни з ЕС Kpi3b призму розвитку неформальних суспiльних шсти-TyTiB. Стратег'чна панорама. 2016. № 1. С. 37-39.
2. Европейський проект та Украина: монографiя/А. В. Ермолаев, Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська, О. О. Резнкова та iH. КиТв: Н1СД, 2012. 192 с.
3. Мiжнароднi стратеги економiчного розвитку: навч. посiб./Ю. Г. Козак, В. В. Ковалевський, Н. С. Логанова та ш. КиТв: Центр навчальноТ лiтератyри, 2009. 356 с.
4. Фiлософiя iнтеграцiТ: монографiя/за заг. ред. В. Д. Бон-даренка, Ф. Г. Ващука. Ужгород: ЗакДУ, 2011. 544 с.
5. Оденко В. Р. Неекономiчнi фактори розвитку евро-пейськоТ iнтеграцiТ: досвщ краТн Центрально! та СхiдноТ Европи. Укранський соцум. 2014. № 4 (51). С. 27-42.
6. Жалшо Я. А. Евроштеграцшш перспективи УкраТни: вiд декларацiй - до дш. Стратег'чш прюритети. 2009. № 3 (12). С. 129-135.
7. Макуха С. М. Передумови створення конкурентних переваг УкраТни на товарних ринках Европейського Союзу. Економ'ша теор'я та право. 2015. № 4 (23). С. 11-27.
8. Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/
9. Статистична база ДержавноТ фккальноТ служби. URL: http://www.minrd.gov.ua/
10. Акуленко Л., Бровко О., Микуляк В. Початок режиму втьноТ TC^^i з ЕС. Як змши чекають на украТнський бiз-нес. Европейська правда. 2015. 26 листопада. URL: http://www. eurointegration.com.ua/articles/2015/11/26/7041241/
11. Кравчук О. В. Евроасо^а^я: два роки потому. Журнал сощально\ критики «Спльне». 2016. 24 серпня. URL: http:// commons.com.ua/ru/yevroasotsiatsiya-dva-roki-potomu/
12. Татаренко Н. О. Реалiзацiя угоди про асо^ацю мнж Украиною та £С у контексп торговельних воен. Стратег'чна панорама. 2016. № 1. С. 40-50.
13. Сщенко С. В. ёвроштеграцшна стратепя УкраТни: со-^альний вимф. Стратег'я розвитку Украни (економ'ка, соц'ю-логя, право). 2015. № 2. С. 3-9.
REFERENCES
Akulenko, L., Brovko, O., and Mykuliak, V. "Pochatok rezhymu vilnoi torhivli z YeS. Yaki zminy chekaiut na ukrainskyi biznes" [The beginning of the free trade regime with the EU. What changes are waiting for Ukrainian business]. Yevropeiska pravda. http://www. eurointegration.com.ua/articles/2015/11/26/7041241/
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
Filosofiia intehratsii [The philosophy of integration]. Uzh-horod: ZakDU, 2011.
Kozak, Yu. H. et al. Mizhnarodni stratehii ekonomichnoho roz-vytku [International economic development strategy]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2009.
Kravchuk, O. V."Yevroasotsiatsiia: dva roky potomu" [European Association: two years later]. Zhurnal sotsialnoi krytyky «Spilne». http://commons.com.ua/ru/yevroasotsiatsiya-dva-roki-potomu/
Makukha, S. M. "Peredumovy stvorennia konkurentnykh perevah Ukrainy na tovarnykh rynkakh Yevropeiskoho Soiuzu" [Preconditions of creation of competitive advantages of Ukraine on the commodity markets of the European Union]. Ekonomichna teoriia ta pravo, no. 4 (23) (2015): 11-27.
"Statystychna baza Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby" [The statistical base of the State fiscal service]. http://www.minrd.gov.ua/
Sidenko, V. R. "Implementatsiia uhody pro asotsiatsiiu Ukrainy z YeS kriz pryzmu rozvytku neformalnykh suspilnykh in-stytutiv" [The implementation of the agreement on Association of Ukraine with the EU through the development of informal social institutions]. Stratehichnapanorama, no. 1 (2016): 37-39.
Sidenko, V. R. "Neekonomichni faktory rozvytku ievropeiskoi intehratsii: dosvid krain Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy" [Non-economic factors in the development of European integration: the experience of Central and Eastern Europe]. Ukrainskyi sotsium, no. 4 (51) (2014): 27-42.
Sidenko, S. V. "Yevrointehratsiina stratehiia Ukrainy: sotsial-nyi vymir" [The European integration strategy of Ukraine: the social dimension]. Stratehiia rozvytku Ukrainy (ekonomika, sotsiolohiia, pravo), no. 2 (2015): 3-9.
Tatarenko, N. O. "Realizatsiia uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta YeS u konteksti torhovelnykh voien" [The implementation of the Association agreement between Ukraine and the EU in the context of trade wars]. Stratehichna panorama, no. 1 (2016): 40-50.
Yermolaiev, A. V. et al. Yevropeiskyiproekt ta Ukraina [The European project and Ukraine]. Kyiv: NISD, 2012.
Zhalilo, Ya. A. "Yevrointehratsiini perspektyvy Ukrainy: vid deklaratsii - do dii" [European integration prospects for Ukraine: from declarations to action]. Stratehichni priorytety, no. 3 (12) (2009): 129-135.
