CC BY
10
УДК 330.1:339.9-047.52
МОНОЦЕНТРИЧН1СТЬ I П0Л1ЦЕНТРИЧН1СТЬ як СУЧАСН1 ВИЯВИ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ 1НСТИТУЦ10НАЛЬН0Г0 ОПОСЕРЕДКУВАННЯ РОЗВИТКУ СВ1Т0В01 ЕК0Н0М1КИ
© 2016 ДЕЙНЕКА Т. А.
УДК 330.1:339.9-047.52
Дейнека Т. А. Моноцентричнкть i полщентричнкть як cy4acHi вияви суперечностей шституцюнального опосередкування розвитку свiтовоi' економiки
Метою публ'шаци е дослдження моделей ушверсуму та полверсуму в сучасному вияв'> явищ MOHOLieHmpu4Hicmi та полцентричностi шституць онал'ваци м'жнародних економ'мних в'дносин. Описано теоретичний nidxid до пояснення процеав, ям в'дбуваються ниш в 'шституцюнальному cередовuщiм'жнародних економiчнuх в'дносин. З'ясовано, що вн полягаеу визначенн онтологп сучасного свтового порядку, моделей його нсти-туцiоналiзацi¡ та спо^в встановлення. Показано, що сучасний перюд '1нституцюнал'ваци мiжнароднuх економ'мних в'дносин е суперечливим через в'дсутн'кть балансу сил, сформованого на основi певного вар'шнта усталено!' свтовоi iнституцональноi практики. Виявлено, що у в'дноси-нахмiж економiчно розвиненими крашами та кранами, економ'ша яких швидко зростае, чтко простежуеться боротьбаза збереження статусу приналежностi до ядра свтовоi економiчно'i системи /отримання статусу центрiв нового свтового устрою. Ключов'! слова:моноцентризм, полщентризм, суперечшсть, iнcтuтуцiоналiзацiя мжнародних економ'нних в'дносин. Рис.: 2. Вбл.: 15.
Дейнека Тетяна АнатолИвна - кандидат економiчнuх наук, доцент, доцент кафедри м'жнародноi економки, Полтавський утверситет економi-ки i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: me.puet@yandex.ua
УДК 330.1:339.9-047.52 Дейнека Т. А. Моноцентричность и полицентричность как современные проявления противоречий институционального опосредования развития мировой экономики
Целью публикации является исследование моделей универсума и поли-версума в современном выражении явлений моноцентричности и поли-центричности институционализации международных экономических отношений. Описан теоретический подход к объяснению процессов, которые происходят в настоящее время в институциональной среде международных экономических отношений. Выяснено, что он состоит в определении онтологии современного мирового порядка, моделей его институционализации и способов установления. Показано, что современный период институционализации международных экономических отношений является противоречивым вследствие отсутствия баланса сил, сформированного на основе определенного варианта устойчивой мировой институциональной практики. Определено, что в отношениях между экономически развитыми странами и странами с быстро растущей экономикой четко прослеживается борьба за сохранение статуса принадлежности к ядру мировой экономической системы / приобретение статуса центров нового мироустройства. Ключевые слова: моноцентризм, полицентризм, противоречие, ин-ституционализация международных экономических отношений. Рис.: 2. Библ.: 15.
Дейнека Татьяна Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: me.puet@yandex.ua
UDC 330.1:339.9-047.52 Deyneka T. A. Monocentricity and Polycentricity as the Contemporary Manifestations of Contradictions of the Institutional Mediation in the Development of Global Economy
The article is aimed at investigating the models of universum andpolyversum as the contemporary manifestations of phenomena of monocentricity and polycentricity in terms of institutionalization of the international economic relations. A theoretical approach to explaining the processes that occur in the present in the institutional environment of the international economic relations has been described. Is has been found that it consists of defining the ontology of the contemporary world order, models of its institutionalization, and ways of establishing. It has been shown that the modern period of insti-tutionalization of the international economic relations appears controversial due to the lack of balance of powers, formed on the basis of a certain version of the sustainable world institutional practice. It has been determined that in the relations between the economically developed countries and those with rapidly growing economies one can clearly observe the struggle for preservation of the status of belonging to the core of the world economic system / acquisition of the status of one of the centers of the new world order. Keywords: monocentrism, polycentrism, contradiction, institutionalization of the international economic relations. Fig.: 2. Bibl.: 15.
Deyneka Tetyana A. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: me.puet@yandex.ua
Сучасний перюд розвитку економжи та свпу е надзвичайно нестабкьним. Це пов'язано з тим, що шсля розпаду свито! сощалютично! системи, коли перестав юнувати двополярний порядок, не сформувалась шша шституцюнально стшка система. Ниншнш етап розвитку свитого суспкьства - це перюд двох рiзноспрямованих тенденцш: моноцентрично! та полщентрично!. Сутшсть кожно! з них суперечлива, а отже, i реалiзацiя кожного з трендiв може бути для глобалiзованого суспкьства як корисною (такою, що за-безпечуе прогрес розвитку сощуму), так i загрозливою (такою, що спричиняе застш або регрес).
Процеси, яю вцбуваються в планетарному сощуш та, зокрема, в його економiчнiй систем^ сучасна наука дотджуе дуже активно. У роботах впчизняних науков-щв окреслено широке коло проблем стосовно едност та суперечност процейв, що виникають у суспкьств^ державi та економщ (Геець В. [1]), тенденцш, асиметрш та регулювання в умовах глобального економiчного розвитку (Колот А., Лук'яненко Д., Поручник А., Оденко В., Столярчук Я., Фшпенко А. [2]), еволюци свгг-системи глобалiзму (О. Бкорус, Гаврилюк О., Чернецька О. [3]), нового св^вого економiчного порядку та глобальних виклиюв для Укра!ни (Булатова О., Козак Ю., Козюк В.,
Крисоватий А., Савельев 6. [4]), принцишв становлення, функцюнування, регулювання та розвитку глобально! економжи (Куцик П., Ковтун О., Башнянин Г. [5]) та ш.
Разом з цим проблематика шституцюнального опосередкування мiжнародних економiчних в^носин ще довго залишатиметься серед найбкьш актуальних, зважаючи на вiдсутнiсть !х регуляторно! визначеностi, що, своею чергою, тiсно пов'язано iз суперечностями розвитку свггово! системи та викликами суспкьству. Iнституцiональнi новащ! е необхiдними та закономiр-ними, осккьки змiстовно змшюеться система мiжна-родних вiдносин, геополггичний i геоекономiчний статус окремих держав та iнших глобальних акторiв. Отже, процеси та явища, яю почали виникати пiд впливом гло-балiзацГi, та особливо активно розвиватися, починаючи з 80-х рокiв ХХ ст., вимагають перегляду пiдходiв до !х iнституцiонального опосередкування.
Мета стати - дослцити моделi унiверсуму та по-лiверсуму в сучасному виявi явищ моноцентричностi та полiцентричностi шститущоналiзащ! мiжнародних еко-номiчних вiдносин.
Iнститущоналiзацiя мiжнародних економiчних вц-носин передбачае кнування свiтового економiчно-го порядку в його певнш формi. У теорГ! шститу-цiоналiзму напрацьовано та узагальнено три основнi пiдходи до пояснення можливост його встановлення: за допомогою сформованих суспкьством органiзацiй (структурний шдхц), на основi взаемоди рацюнальних iндивiдiв (економiчний пiдхiд) i в результата сощаль-них iнтеракцiй, унаслцок яких порядок виступае як продукт сощального конструювання (сощально-кон-структивiстський шдхц) (рис. 1).
Теоретичнi модел^ якi описують специфiку шсти-тущоналiзащ! порядку в рамках сучасних мiжнародних вiдносин, - полярнi. Розбiжнiсть трактування светового порядку за ними здшснюеться на основi уявлення про названий порядок або як про едине цке («ипшпиш»), або як про його множиншсть («рЫтшпит»).
Теорiя свшовоИ полти (World Polity Theory) е од-нieю з теорiй глобалгзащ!, яка найбкьш наочно демон-струе принцип унгверсуму. Свiтова полiтiя - це створен-ня унгверсально! цшностг на основi правил, «фреймiв» («рамок») i моделей спкьного життя планетарного соцг-уму. Визначальною iдеею свгтово! полт! е iдеологiя нео-лiбералiзму, яка в глобальному суспiльствi вткюеться як парадигма органгзащ! життя в цкому - економгчно-го, полiтичного, iдеологiчного тощо. Основою свгтово-го устрою на базi неолгберально! конструкцг! е концепт «глобального суспкьства». Основним гнструментом для досягнення вiдмови вгд звичайно'1 «картини свiту» \ яку утворюе система взаемодiючих суверенних держав, та органгзащ! натомiсть транснацiонального суспкьства, е неурядовi органгзащ!. Вони за нейтралитету нацгональ-них держав розробляють глобальнi (однаковi для всгх) правила та процедури. На завершальному етапг (коли iдеологiя «глобального суспкьства» стае домгнуючою) зникають нацiональнi кордони та вгдбуваеться перехiд до едино! свгтово! держави [8].
Теорiя багатополярноcmi, яка протисто!ть теорг-ям глобалiзацi! та, зокрема, теорГ! свiтово! полт!, нинi лише формуеться. Засновуючись на поргвняннг потен-цгалгв США та бвропи, з одного боку, та зростаючих центргв ново! сили (Китай, 1ндгя, кра!ни Латинсько! Америки тощо), з гншого, теоргя багатополярностг об-Грунтовуе гмовгрнгсть змгни логгки подальших процесгв, якг визначають глобальну архгтектуру сил у планетарному масштабг - в полгтицг, економгцг, енергетицг, де-мографг!, культург та гн. Багатополярний свгт становить радикальну альтернативу однополярному свгту в тому, що наполягае на наявностг декглькох незалежних i суверенних центргв прийняття глобальних стратеггчних ргшень на планетарному ргвнг [7, с. 15; 31].
Моноцентричнгсть, яка заснована на принцип монополг! управлгння, надглена перевагою стгйкостг
1 Тут у ceHci: всеохоплююча характеристика глобалiзованого CBiTy та колективного уявлення про нього.
Вщтворення / трансформащя св1тового порядку
Способы встановлення ¡нституцюлвованого свтового порядку
1) як eKBmi6piyM, досягнутий за вза€модп та взавмно! згоди CTopiH;
2) як результат боротьби за владу, встановлений стороною, яка здобула перемогу
Основн1 моделi ¡нституцюналваци свтового порядку
1) свтова полтя (ушверсум);
2) побудова багатополярного св1ту (полтерсум)
Tеоретичнi основы iнституцiоналiзацi^ свтового порядку
1) social realist ontology:
- порядок € продуктом дтльносп сусптьства, що реалвувться за допомогою створених об'€ктивно д1ючих структур;
- порядок € продуктом вза€модп рацюнальних ¡ндив1д1в;
2) social constructionist ontology:
- порядок € продуктом практики софально! вза€модп
Рис. 1. Теоретико-методолопчш засади трактування iнституцiоналiзацii CBiTOBoro порядку Джерело: складено за [6; 7].
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
о
ш
шститутав за рахунок !х жорсткостi. Безперечно, вста-новлення моноцентричного порядку переслГдуе переду-сiм можливiсть отримання правлячою елiтою ренти вiд iнституцiоналiзацГi вГдносин у фiнансовiй, економiчнiй, технологiчнiй сферах дшльносй глобалiзованого соцу-му. При цьому координацiя соцiальних взаемодiй - те, чого прагнуть за встановлення шститутав народи, вини-кае як вторинний ефект реалГзацГ! влади. Дуже наочний опис цим процесам надав М. Олсон [9]2, порiвнявши моноцентричний порядок iз «стацiонарним бандитом», який, здобуваючи вигоду вiд контролю над певною те-риторiею за допомогою встановленого ним порядку (ш-ститутiв), одночасно продукуе суспiльнi блага.
Реалiзацiя моноцентрично! тенденцГ! як способу встановлення свГтового порядку е результатом бороть-би за владу на противагу еквшбрГуму, що досягаеться за полщентрично! тенденцГ!. ПолГцентричнГсть передба-чае взаемодш вГльних сил у процесГ шституцюналГзаци мГжнародних вГдносин.
У наш час у багатьох документах мГжнародних орга-шзацш г наукових публжацшх наголошуеться на особливш мюи, яку в процесах шституцюналГзаци мГжнародних економГчних вГдносин здобувають кра!ни, що розвиваються. Основою для цього е швидке еконо-мГчне зростання в багатьох кра!нах з ринковою економГ-кою, а також штенсивш процеси об'еднання таких кра!н. Дж. АйкенберрГ зазначае, що вже ниш формуеться мГж-народне ствтовариство взаемодопомоги - свого роду клуб держав нових економГчних лГдерГв, який надае сво-!м членам Гнструменти економГчного та полГтичного роз-витку. Ним створюються сприятливГ умови для торгГвлГ, впроваджуються механГзми врегулювання конфлГктГв, визначаються рамки колективних дГй, надаються гаран-тГ! безпеки союзникГв, ресурси в перюд кризи тощо [10].
ДГйсно, роль кра!н, що розвиваються, у сучасному свт суттево зростае. Проте емшрика доводить, що по-лГцентричнГсть не означае рГвних можливостей для всГх суверенних держав щодо участГ у визначеннГ свГтового економГчного порядку. У свГтГ майже двГ сотнГ кра!н, але !х розбГжнГсть за полГтичним статусом, економГчною мо-гутнГстю, рГвнем технологГчного розвитку, ГдеологГчною впливовГстю надзвичайно велика. НайбГднГшГ кра!ни (такГ як Шгерш, ЗГмбабве, Конго, ЛГберш та ГншГ) навряд чи можуть вважатись ефективними агентами процесу ГнституцГоналГзацГ! мГжнародних економГчних вГдно-син вГдповГдно до ново! Где! побудови свГтового порядку. Реальними претендентами на це можуть бути лише великГ кра!ни, що розвиваються: Китай, вплив якого у свт постшно зростае, а також Бразилш, 1ндш та деякГ ГншГ. Уже нинГ !х бачення свГтового економГчного порядку утворюе суттеву альтернативну моделГ, яку прагнуть зберГгати США та розвинеш кра!ни Заходу.
2 За М. Олсоном, iснyють «мандроваш бандити» (roving bandit) i «стацюнарш» (stationary bandits). Для народу переваги вщ встановлення моноцентрично! влади полягають у такому: а) мандро-ваних банди™ багато, а стацюнарний - один, який, узаконюючи свою грабiжницькy поведшку, одночасно захищае населення вщ iнших бандитiв; б) стацiонарномy бандиту невипдно забирати весь статок людей. Вш, навпаки, зацiкавлений у добробуп пiдданих.
Полгцентричний порядок об'ективуеться як бага-тополярна модель розвитку свгтового суспгльства. Вгн виявляе себе як формування провгдних свгтогосподар-ських центргв (якщо говорити про економгку) та центргв сили, або полюсгв свгтоустрою (якщо узагальнювати всг аспекти функцгонування глобального соцгуму). Пере-думову побудови багатополярного свгту створюе наяв-нгсть конкуренцг! мгж кра!нами у варгантах гнституцго-налгзацг! свгтового порядку.
Внаслгдок суперництва за право встановлення порядку розвиток суспгльства за моделлю полгверсуму е менш стгйким г менш передбачуваним. Науковцг за-значають, що в умовах сучасного етапу еволюцг! мгж-народних вгдносин цг властивостг системи можуть гс-тотно зростати разом гз формуванням багатополярно! полгцентрично! системи глобального свгту [11, с. 26]. Багатополярнгсть сама по собг не гарантуе стабгльностг. Викликом суспгльству е те, що пгдтримувати баланс сил г стратеггчну стабгльнгсть у ХХ1 столгттг буде ще важче. В умовах, коли ООН та гншг мгжнароднг гнститути мало-ефективнг, гстотною е перспектива виникнення багатополярного хаосу [12, с. 204].
Взаемодгя кра!н, а також !х груп, для встановлен-ня свгтового порядку е одним з визначальних процесгв. Однак форми, в яких вгдбуваються цг причинно обумовленг дг! мгжнародних акторгв, можуть кардинально вгдргзнятися. Взаемодгя кра!н може бути забезпечена як на основг взаемно! згоди сторгн, так г «за правом сильного», коли порядок та гнститути, якг його пгдтримують, встановлюе одна гз взаемодгючих сторгн -та, що здобула успгх у протистояннг. Це важливо для розумгння особливостг сучасного пергоду розвитку мгжнародних вгдносин. Його змгст, як зазначалося вище, визначають змгни балансу сил у свт, що вгдбуваеться в результата посилення економгчних, полгтичних г багатьох гнших позицгй ряду кра!н, що розвиваються. Зважа-ючи на це, сучасний пергод можна вважати перехгдним до встановлення гншого порядку, який (як г пергод будь-яко! системно! трансформацг!) несуперечливим та без-конфлгктним бути не може.
За прогнозом PwC («Pricewaterhouse Coopers»), частка Китаю у свгтовому ВВП до 2050 р. стабгльно буде утримуватися на ргвнг 20,0%, частка 1ндг! може подво!-тися - з 7,0% до 14,0% (2014-2050 рр.). Водночас частка США зменшиться з 17,0% до 14,0%, а сукупна частка кра!н 6С - з 17,5% до 12,0% (рис. 2). Отже, за прогнозни-ми розрахунками, ВВП США та Китаю стануть ргвними ще до 2030 р., а 1ндгя майже наздожене США до 2050 р.
Змгна економгчного балансу сил у свт, яка потен-цгйно може створити пгдгрунтя для шституцюналгзащ! гншого свгтового порядку, була спричинена дегндустрга-лгзацгею розвинутих кра!н Заходу. В умовах глобалгзацг! для розвитку найновгших технологгй у кра!нах-лгдерах необхгдним було здешевлення технологгй попереднього поколгння. Перенесення виробництва на перифергю та передача технологгй пгдвищили загальний економгчний ргвень приймаючих кра!н, розвинувши такг сфери, як: гнфраструктура, фгнансовий сектор, пгдготовка кадргв та гн. Усе це привело до дг! потужний механгзм еконо-
-США — — Китай —1ндт ......ЕС
г а с
0 -I-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-,-1
2014 2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030 2032 2034 2036 2038 2040 2042 2044 2046 2048 2050
Рис. 2. Змши розстановки сил у свгговш економiцi (2014-2050 рр.): частки краж у св^овому ВВП за паритетом кушвельноТ спроможност [13, с. 11]
мiчного зростання в крашах, що розвиваються. Зре-штою чинники модершзаци виробництва в цих крашах у поeднаннi з чинником дешево'1 робочо! сили та з ураху-ванням того, що назван краши прийняли на себе тягар еколопчних витрат, забезпечили масове виробництво дешевих товарiв. Розвинутi краши опинилися в тенетах низьких темшв зростання - виникло явище, описане в сучаснш науковiй лiтературi як «парадокс розвитку» [14, с. 68-70].
Отже, для кра'1н, економiка яких швидко зрос-тае, з'являеться потенцшна можливiсть посiсти чкьне мiсце в планетарнш господарськiй систе-мi та стати впливовими агентами трансформаци кную-чого свiтового порядку. Проте вартий урахування також iнший тренд. Дослцження, проведенi в США (2013 р.), показали, що бкьше половини великих компанш або вже розпочали повернення в Америку виробничих лiнiй, або планують це зробити в найближчому майбутньому, або вже принаймш прийняли таке ршення [15, с. 56]. Науковщ передбачають новий етап технолопчного шд-йому найбкьш розвинутих краш свiту, який пов'язаний з вцкриттями в медицинi та бюлоги. Вш очiкуеться у 2030-2040 рр., а широкий вплив на структуру еконо-мжи цi технолог^ виявлять на швтора-два десятилiття пiзнiше. Тодi у захцних кра'1н i США, якщо вони до цьо-го часу не втратять технолопчного лидерства, з'явиться шанс знову збкьшити вiдрив в1д кра'1н перифери.
Крiм того, важливо також враховувати, що PwC, УвпШтаИ& та iншi оргашзаци, якi роблять довгостро-ковi прогнози, будують сво'1 моделi, елiмiнуючи поль тичний чинник: ризик виникнення великих вшськово-полпичних конфлiктiв, можливiсть утворення та ре-конфиураци впливових союзiв i блоюв тощо. Виклю-чаеться також чинник идеологи, що iстотно послаблюе достовiрнiсть прогнозу, зважаючи на особливостi до-слiджуваного об'екта, яким е створена сусшльством свiтова господарська система. Тобто бкьшкть про-гнозiв, якi передржають швидку втрату кра'1нами трiа-ди (США - кра'1ни 6С - Японш) свiтового панування,
е здебкьшого екстраполяцiею з урахуванням ткьки економiчних чинникiв.
Китай навряд чи може повшстю замiнити США та вщгравати таку саму роль у сучасних мiжнародних в1д-носинах. США у наш час зосереджують у собi полiтичне, вiйськове, фiнансове, валютне, економiчне, технолопч-не, iдеологiчне та навпъ культурне лiдерство. Нинi не-мае, та й бути не може одше! краши або навпъ групи кра'1н, якi б змогли поеднати в собi деккька аспектiв лидерства [14, с. 73]. Тобто, те, що ниш позици Заходу слабнуть i будуть слабшати ще певний час, не означае, що розвинут краМ зовсiм нiчого не можуть зробити для утримання сво'1х свпових позицiй. Зокрема, крiм зу-силь з розвитку технологiй, вони мають великий пози-тивний ефект в1д шститущоналiзащí влади, осккьки е i залишатимуться учасниками встх впливових формаль-них i неформальних мiжнародних оргашзацш, а також впевнено використовують ресурс лидерства, який надае консолiдацiя !х спкьних дiй.
Провiднi в економiчному та полiтичному вцно-шеннi краши дотепер продовжують домшувати в гео-економiчному управлiннi; участь нових iндустрiальних краш не е регулярною; бкьшкть iнших краш взагалi не беруть участь безпосередньо в цьому процей та, зде-бкьшого, виступають його об'ектами; глобальш еко-номiчнi структури (СОТ, МВФ, ОЕСР) знаходяться ви-ключно шд впливом великих i економiчно розвинутих краш [2, с. 393-394].
ВИСНОВКИ
Теоретичний шдхц до пояснення процейв, що вiдбуваються ниш в шституцюнальному середовищi свiтових економiчних вiдносин, полягае у визначеннi онтологи сучасного свiтового порядку, моделей його ш-ституцiоналiзацil та способiв встановлення. Вiн дозво-ляе показати, що за наявност багатьох варiантiв i форм, в яких може бути встановлено свповий економiчний порядок, в основi цього знаходиться або об'ективктське бачення процесу, або конструктивiстське. Визначальни-ми теоретичними моделями шститущоналiзащí мiжна-
родних економ1чних в1дносин е ун1версум i помверсум, як1 в умовах сучасного розвитку св1тово! економ1ки та суспкьства реал1зуються у вигляд1 моноцентричного або полщентричного св1тового порядку.
Сучасний перюд шститущонал1зацГ! м1жнарод-них економ1чних в1дносин е надзвичайно суперечливим через те, що до тепер1шнього часу не сформувався баланс сил на основ1 певного вар1анта усталено! свито! 1нституц1онально! практики. Незважаючи на те, що по-л1центризм, як сучасне явище, досить виразно постае на поверхш м1жнародних економ1чних в1дносин, ситуац1я може зм1нитися докор1нно. Основна причина полягае в тому, що державам, яю виступають найбкьш активни-ми творцями майбутнього св1тового економ1чного порядку, властивий штерес до гегемон!. У в1дносинах м1ж економ1чно розвиненими кра!нами та кра!нами, еконо-мжа яких швидко зростае, ч1тко простежуеться бороть-ба за збереження статусу приналежност до ядра св1то-во! економ1чно! системи / отримання статусу центр1в нового св1тового устрою. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Геец В. М. Общество, государство и экономика: единство и противоречия. М.: Институт экономики РАН, 2012. 66 с.
2. Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование/Лукьяненко Д., Колесов В., Колот А. и др. Киев: КНЕУ имени Вадима Гетьмана, 2013. 466 с.
3. Еволю^я свгг-системи глобалiзму (Стратепчш iмпера-тиви шврозвитку): кол. монографiя/Бiлорус О. Г., Гаврилюк О. В., Чернецька О. В. та ш. КиТв: КНЕУ, 2014. 429 с.
4. Новий свгговий економiчний порядок та глобальнi ви-клики для УкраТни: монографiя/В. Козюк, А. Крисоватий, £. Савельев та ш. Тернопiль: ТНЕУ, 2014. 504 с.
5. Куцик П. О., Ковтун О. I., Башнянин Г. I. Глобальна еко-номка: принципи становлення, функцiонування, регулювання та розвитку: монографiя. Львiв: Видавництво ЛКА, 2015. 594 с.
6. Панов П. В. Институты, идентичности, практики: теоретическая модель политического порядка. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2011. 230 с.
7. Дугин А. Г. Теория многополярного мира. М.: Евразийское движение, 2013. 532 с.
8. Дугин А. Г. Мировая полития // KATEHON. 2016. URL: http://katehon.com/ru/article/mirovaya-politiya
9. Olson M. Dictatorship, Democracy, and Development. The American Political Science Review. 1993. Vol. 87. No. 3. P. 567-576. URL: http://www.svt.ntnu.no/iss/Indra.de.Soysa /P0L3503H05/ol-son.pdf
10. Айкенберри Дж. Будущее либерального мирового порядка // РСМД: Многополярный мир; Аналитика, 2016. URL: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=8007#top-content
11. Ильин И. В., Леонова О. Г. Тенденции развития гло-бализационных политических процессов. Век глобализации. 2015. № 1. С. 21-35.
12. Шляпников В. В. Новая полицентричность и стабильность мировой системы // Материалы II Международного научного конгресса «Глобалистика - 2011: пути к стратегической стабильности и проблема глобального управления»/под ред. И. И. Абылгазиева, И. В. Ильина: в 2 т. М.: МАКС Пресс, 2011. Т. 1. С. 203-204.
13. The World in 2050. Will the shift in global economic power continue? // Pricewaterhouse Coopers LLP, 2015. 44 р. URL: http://www.pwc.com/gx/en/issues/the-economy/assets/world-in-2050-february-2015.pdf
14. Гринин Л. Е. Глобализация тасует мировую колоду (Куда сдвигается глобальный экономико-политический баланс. Век глобализации. 2013. № 2. С. 63-78.
15. Павленко В. Б. Глобальная олигархия. Кланы в мировой политике: история и современность. М.: ОГИ, 2015. 720 с.
REFERENCES
Aykenberri, Dzh. "Budushcheye liberalnogo mirovogo pory-adka" [The future of liberal world order]. RSMD: Mnogopoliarnyy mir; Analitika. http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=8007#top-content
Bilorus, O. H. et al. Evoliutsiiasvit-systemy hlobalizmu (Strate-hichniimperatyvyspivrozvytku) [The evolution of the world-system of globalism (Strategic imperatives for co-development)]. Kyiv: KNEU, 2014.
Dugin, A. G. Teoriya mnogopolyarnogo mira [The theory of a multipolar world]. Moscow: Evraziyskoye dvizheniye, 2013.
Dugin, A. G. "Mirovaya politiya" [World polity]. KATEHON. http://katehon.com/ru/article/mirovaya-politiya
Geyets, V. M. Obshchestvo, gosudarstvo i ekonomika: yed-instvo i protivorechiya [Society, state and economy: the unity and contradiction]. Moscow: Institut ekonomiki RAN, 2012.
Grinin, L. E. "Globalizatsiya tasuyet mirovuyu kolodu (Kuda sdvigayetsya globalnyy ekonomiko-politicheskiy balans" [Globalization of the world shuffles the deck (Which is shifting the global economic and political balance]. Vekglobalizatsii, no. 2 (2013): 63-78.
Ilin, I. V., and Leonova, O. G. "Tendentsii razvitiya globaliza-tsionnykh politicheskikh protsessov" [Development trends of globalization of political processes]. Vek globalizatsii, no. 1 (2015): 21-35.
Koziuk, V. et al. Novyi svitovyi ekonomichnyi poriadok ta hlobalni vyklyky dlia Ukrainy [The new world economic order and global challenges for Ukraine]. Ternopil: TNEU, 2014.
Kutsyk, P. O., Kovtun, O. I., and Bashnianyn, H. I. Hlobalna ekonomika: pryntsypy stanovlennia, funktsionuvannia, rehuliuvan-nia ta rozvytku [The global economy: principles of formation, operation, management and development]. Lviv: Vyd-vo LKA, 2015.
Lukyanenko, D. et al. Globalnoye ekonomicheskoye razvitiye: tendentsii, asimmetrii, regulirovaniye [Global economic development: trends, asymmetries, regulation]. Kyiv: KNEU imeni Vadima Getmana, 2013.
Olson, M. "Dictatorship, Democracy, and Development". The American Political Science Review. http://www.svt.ntnu.no/iss/In-dra.de.Soysa/POL3503H05/olson.pdf
Panov, P. V. Instituty, identichnosti, praktiki: teoreticheskaya model politicheskogo poryadka [Institutions, identities, practices: theoretical model of political order]. Moscow: Rossiyskaya polit-icheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 2011.
Pavlenko, V. B. Globalnaya oligarkhiya. Klany v mirovoy poli-tike: istoriya i sovremennost [Global oligarchy. Clans in world politics: history and modernity]. Moscow: OGI, 2015.
Shlyapnikov, V. V. "Novaya politsentrichnost i stabilnost mirovoy sistemy" [A new polycentric and stability of the world system]. Globalistika - 2011: puti k strategicheskoy stabilnosti i problema globalnogo upravleniya. Vol. 1. Moscow: MAKS Press, 2011. 203-204.
"The World in 2050. Will the shift in global economic power continue?" Pricewaterhouse Coopers LLP. http://www.pwc.com/gx/ en/issues/the-economy/assets/world-in-2050-february-2015.pdf
