CC BY
24
УДК 331.5; 331.31
ОСОБЛИВОСТ! ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СВ1ТОВОГО РИНКУ ПРАЦ1
© 2015 ПЕТРЕНКО К. В., П1ГУЛЬ В. В.
УДК 331.5; 331.31
Петренко К. В., Пкуль В. В. Особливост формування та розвитку свггового ринку працi
Метою cmammi е комплексне досл'дження процеав формування свтового ринку прац/. Розглянуто теоретичн аспекти формування свтового ринку працi, вивчено теорПрозвитку ринку працi в контекстi мграцп робочо!' сили та з точки зору рвних економ'мних шкш, наведено сегменти сучасногоринкупрацта фактори впливуна нього. Також проанал'вовано стан сучасногоринкупрацсвту, а саме-дотджено основн тенденцИ щодо р'вня зайнятостi та безробiття за остант роки. Встановлено, що кнуеряд проблем, якi негативно впливають на функцонування свтового ринку прац1 включаючи зростання рвня безробiття та зменшення зайнятост1 Дотджено тенденцИ до зб'шьшення зайнятостi населення у сферi послуг та «в'дпливу ум/в». Виявлено, що задля кращого функцюнування ринку праЦ потр'бно створювати нов'> робоч мсця та стимулю-вати д'тльшсть економiчно активного населення, що сприятиме економiчному розвитку кра!н свту. Ключов'! слова: свтовий ринок працi, зайнят'сть, безробiття, м^раЦя. Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 8.
Петренко Катерина ВалерИвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародноi економки, Нацональний техн'мний утвер-ситет Украни «Швський полтехн'тий 'нститут» (пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) E-mail: pkatya@bigmir.net
П'гуль ВЫто^я Володимирiвна - студентка кафедри м'жнародноi економки, Нацональний техн'мний ушверситет Украни «Кшвський полтехн'тий 'нститут» (пр. Перемоги, 37, Ки!'в, 03056, Украна) E-mail: victoria.19779@gmail.com
УДК 331.5; 331.31
Петренко Е. В., Пигуль В. В. Особенности формирования и развития мирового рынка труда
Целью статьи является комплексное исследование процессов формирования мирового рынка труда. Рассмотрены теоретические аспекты формирования мирового рынка труда, изучены теории развития рынка труда в контексте миграции рабочей силы и с точки зрения различных экономических школ, приведены сегменты современного рынка труда и факторы, влияющие на него. Также проанализировано состояние современного рынка труда мира, а именно - исследованы основные тенденции уровня занятости и безработицы за последние годы. Установлено, что существует ряд проблем, которые негативно влияют на функционирование мирового рынка труда, включая рост уровня безработицы и уменьшение занятости. Исследованы тенденции к увеличению занятости населения в сфере услуг и «утечки умов». Выявлено, что для лучшего функционирования рынка труда нужно создавать новые рабочие места и стимулировать деятельность экономически активного населения, что будет содействовать экономическому развитию стран мира.
Ключевые слова: мировой рынок труда, занятость, безработица, миграция.
Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 8.
Петренко Екатерина Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: pkatya@bigmir.net
Пигуль Виктория Владимировна - студентка кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина)
E-mail: victoria.19779@gmail.com
УДК 331.5; 331.31 Petrenko K. V., Pigul V. V. Peculiarities of Formation and Development of the Global Labor Market
The article is aimed at comprehensive studying of the processes in the formation of global labor market. Theoretical aspects of formation of the global labor market have been considered, theories of development of the labor market in the context of labor force migration and in terms of various economic schools have been explored, segments of the modern labor market and the factors influencing it have been provided. The article also analyses the current status of the labor market of the world, namely, by researching the major trends in both employment and unemployment in the recent years. It has been determined that there are a number of problems which negatively affect the functioning of the global labor market, including the rising unemployment and the reducing employment. Trends to increase employment in the service sector as well as «brain drain» have been researched. It has been found that for a better functioning of the labor market, creation of new jobs together with stimulating activities of the economically active population is necessary, thus the economic development of the world countries will be forwarded. Keywords: global labor market, employment, unemployment, migration. Fig.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Petrenko Kateryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economy, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: pkatya@bigmir.net
Pigul Viktoria V. - Student, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: victoria.19779@gmail.com
Вумовах глобалiзащí мiжнародний ринок пращ стрiмко розвиваеться, як i ринок робочо'1 сили, що, своею чергою, впливае на посилення сшв-пращ мiж кра'1нами свпу. Наразi нащональш ринки вщграють значну роль у формуванш свитого ринку пращ. Мiжнародний подк пращ сприяе розвитку стш-ких мiждержавних зв'язюв, що е причиною створення системи, яка формуе попит та задовольняе пропозищю робочо'1 сили на ринку пращ. Тому актуальним е питан-
ня дослцження тенденцш, що складаються на свгговому ринку пращ, динамiчних та структурних змш, осккьки важливо володiти ситуащею на нащональних ринках задля посилення '1х конкурентоспроможносп, визначення потреб та ресурйв.
На сучасному еташ економiчного розвитку в1д-буваються глибою змши мiжнародного ринку пращ. Дана проблематика була основою для дослцжень таких науковщв: Д. Богиш, I. Бондара, А. Вуда, В. Денисюка,
Г. Дмитренка, С. Калшшо!, П. Кругмана, В. Липова, Р. Лоу-ренса, Ю. Макогона, В. Петюха та ш. Сво! науковi працi вони присвячують дослiдженню збГльшення зайнятостi населення, зниження рiвня безробiття та державного регулювання усГх процесiв, що вГдбуваються на ринку працi в умовах глобалГзацГ!.
Метою статтi е дослiдження основних напрямiв формування свiтового ринку пращ, виявлення основних рис сучасного ринку пращ, аналГз тенденцiй, що склали-ся на ринку пращ в наш час.
Miжнародний ринок пращ - це певна система вГдносин, що виникають у процей збалансова-ностi попиту та пропозицГ! на свiтовi трудовi ресурси, умов формування робочо! сили, оплати працi та соцiального захисту. Данi вГдносини сформувалися через нерiвномiрнiсть якiсного та кГльюсного розмь щення робочо! сили в кра!нах свiту та кнуючих розбГж-ностей в пiдходi кожно! кра!ни до вiдтворення робочо! сили. У процей глобалiзацГ! видГляють два головш шляхи формування ринку пращ:
1) об'еднання ринюв пращ окремих кра!н, коли лiквiдуються будь-яи перешкоди на ринку - сощальш, культурнi, адмiнiстративнi. Наприклад, Шенгенська угода единого ринку пращ;
2) м^рацш трудових ресурсiв кра!ни. У даному аспект розглядають як фiзичне перемiщення, так i пе-ремщення вiртуальне, за допомогою нових методiв ко-мунiкацiй.
Взагалi свiтовий ринок пращ стрiмко розвивався в результат активного зростання мобiльностi двох визна-чальних факторiв виробництва - пращ та катталу. Формування мiжнародного ринку працi в контекстi м^раци робочо! сили розглядав професор Ю. Макогон, який ви-значив таю етапи та !х особливостi [1]:
1) Домонополктичний капiталiзм. Масова м^ра-ц1я з бвропи за океан, що i стало початком створення мiжнародного ринку працi. Головнi отримувачi робочо! сили в 19 ст. - кра!ни Пiвнiчно'! Америки, Австрал1я та Нова Зеланд1я.
2) Епоха монополистичного капталу. З 1880 р. по-чалося стрiмке зростання ем^ращ! в Америку, яку пГз-шше назвали «новою емiграцiею». НайбГльша кГльюсть трудових ресурсiв ви!жджала з кра!н Схiдно! бвропи: РосГ!, БолгарГ!, АвстрГ!, 1спанГ!, ПортугалГ!. Також у цей перюд активно розвивалась емiграцiя з 1ндГ!, Китаю, СхГдно! Африки. Досить високий показник ем1граци спостерГгався також Гз кра!н Латинсько! Америки.
3) Перюд мiж свтовими вшнами. ЗрозумГло, що особливкстю даного перюду було стрГмке зниження мЬ-грацГ! трудових ресурйв мГж кра!нами.
4) Шслявоенний перюд. Характеризуеться поси-ленням внутршньоконтинентально! мГграцГ! (найбГль-ше спостерГгалося в Африщ та бврош).
5) Перюд, що розпочався у 80-90т рр.. 20 ст. i тривае до нашого часу. Характерна глобалшацш, розви-ток ТНК, регюнальна економГчна штеграц1я, лГбералГза-ц1я кордошв, швидкий розвиток комушкацшних систем, розвиток нових центрГв залучення робочо! сили, збГль-шення масштабГв Г темшв мГжнародно! м^раци.
Також ршш економкти видГляли сво! теорГ! щодо формування свГтового ринку пращ в напрямку шкГл, в яких працювали [2]:
+ теорiя людського капталу (Дж. Беккер, Л. С'я-стад, Г. Кларк). У рамках ще! теорГ! вчеш вивча-ли мГгращю робочо! сили на мжрор1вш. Бажан-ня громадян мГгрувати, а також отримати освГту представники ще! науково! школи вважають за-собом швестицш в «людський каштал», проте, варто зазначити, що це справедливо за умови отримання високо! вигоди вГд мГграцГ!; + нова економiчна теорiя мгграци (О. Старк, Е. Тейлор, П. Арнольд). Ця теор1я пояснювала те, що не окремГ особистоси приймають ршення мГгрувати, а уа члени домогосподарств. ШдЬ-ймаючись на макрорГвень, представники ще! теорГ! показували, що деякою мГрою трудова мГграц1я та економГчний розвиток кра!ни -взаемопов'язаш: високий рГвень економжи може приваблювати велику кГльюсть громадян з менш економГчно розвинених кра!н; + сегментування ринку пращ на первинний та вторинний сектори (М. Пьюе, А. Портес, Л. Бах). Якщо робочГ мкця в первинному секторГ забез-печують стабГльну роботу та високу оплату пращ для нащонально! робочо! сили, то вторинний сектор пропонуе низьку оплату, вГдсутшсть га-рантш збереження зайнятостГ досить невелик можливост професшного зростання, що вГд-штовхуе нащональну робочу силу та породжуе структурний попит на трудящих-м1гранпв; + деяи вчеш (Е. Плетньов, Дж. Джонсон) пояс-нюють шнування мГжнародно! трудово! мГгра-цГ! через формування свтового ринку пращ. Вш мае лише умовш географГчш межГ а працюе за рахунок експорту та импорту трудових ресур-ав. При цьому мирацш робочо! сили вГдбува-еться за рахунок динамжи полГшчних Г демогра-фГчних процейв, а також рГзнищ в економГчному розвитку та, здебГльшого, заробГтних плат; + теорiя глобальних систем, чи свтового госпо-дарства (С. Сассен, I. М. Петрас). Автори до-водять, що мГграц1я спостерГгаеться мГж мину-лими метропол1ями, чому сприяють кторичш, культурш, мовш, адмшстративш, економГчш зв'язки мГж ними. Прихильники ще! теорГ! стверджують, що мГграц1я набувае швидкого розвитку в результата розвитку свГгово! тран-спортно! мережГ засобГв зв'язку.
АналГзуючи наведен теорГ! щодо формування свГтового ринку пращ, можна дшти висновку, що основним елементом функщонування даного ринку на макрор1вш виступае мГжнародна трудова мГграц1я, пГд якою розушеться перемГщення трудових ресурсГв ¡з кра!н з метою працевлаштування. Не менш важливу роль у розвитку мГжнародного ринку пращ вь д1грають транснащональш корпорацГ!, оскГльки вони працюють на основГ науково-технГчно!, комерцГйно! ко-операцГ! пГдприемств будь-яко! органГзацГйно-правово!
форми та незалежно вГд виду дшльноста, дшть на ринках двох Г бкьше кра!н та, вГдповГдно, проводять едину политику через деккька центрГв прийняття ршень.
Варто також в1дмГгати, що коли свиовий ринок пращ стрГмко розвивався, паралельно почався розподк мГжнародного ринку на ккька окремих сегментав, яи видкяються власними закономГрностями руху трудових ресурйв. Сегментащя мГжнародного ринку прац вказуе на особливост попиту на трудовГ ресур-си, '!х квалГфжащю та мГжнародний подк пращ. Це озна-чае, що робоча сила на ринку пращ р1зномаштна та мае в1дмшносп вГд тае!, яка виступае лише на нацюнальних ринках. Вона характеризуеться високим рГвнем мобкь-ност та здатшстю пристосовуватися до вимог робото-давщв. Детальнше структура св^ового ринку прац на сучасному еташ наведена в табл. 1.
Звичайно, е ряд факторГв, яи мають прямий вплив на свиовий ринок пращ, осккьки вш сам мае суттевий вплив на економГчне зростання кра!ни та Г! макроеко-номГчне середовище. З шшого боку, треба враховувати, що ринок пращ знаходиться шд впливом динамики розвитку свиового господарства та певних сощально-економГчних показниюв. На рис. 1 наведено основш економГчт фактори, яи мають безпосереднш вплив на розвиток свиового ринку пращ. Розглянемо детальнше дат фактори.
1. У даний час активно! глобалГзацГ! особливого розвитку набувае мiжнародний поды пращ (МПП), що полягае у спещалГзащ! кожно! кра!ни на виробнищга випдних для не! товарГв чи послуг Г в подальшому об-мш такими продуктами мГж кра!нами, яи зазначет у МПП. Активний розвиток МПП розпочався наприкшщ 20 ст. Г активно продовжуеться по тепершнш час. Екс-перти вГдзначають, що з 2006 по 2013 рр. свиовий торго-вельний оборот збкьшився у 18 разГв.
Важливий внесок у розвиток торговельних вГд-носин мГж кра!нами внесли багатосторонт переговори, що регулювалися Генеральною угодою тарифГв Г торпвлГ (ГАТТ), наслГдком яких стало зниження митних тарифГв у 10 разГв.
Визначальт фактори зростання ролГ свито! тор-
пвлк
+ зростання ролГ мГжнародного подку пращ; + суттеве збкьшення частки послуг; + шдвищення ролГ транснацюнальних корпора-
цш на ринку свпу; + подолання бар'ерГв мГж кра!нами, об'еднання кра!н у спкьш ринки чи зони вкьно! торпвлЬ
Завдяки зростанню ролГ мГжнародно! торпвлГ збкьшуються обсяги виробництва та заробина плата. Кра!нам наразГ варто значну увагу придкяти виробни-цтву продукцГ! з високою доданою вартктю, тобто това-
Таблиця 1
Сегменти сучасного свггового ринку працi
ТНК Середнi та малi пщприемства розвинених краУн
Привтейоваы пра^вники 1нформацшы працiвники, программе™ Фахiвцi середньо' квалiфiкацií Висококвалiфiкованi групи робггниюв Сiнгапуру, Гонконгу, Тайваню Жшоча робоча сила (молодi неодруженi жшки) Робоча сила, що поставляемся районами з низьким рiвнем розвитку Робочi мiгранти Ученi та науковцi Фахiвцi середньо''' квалiфiкацГ'' Жiноча робоча сила (молодi неодруженi жiнки) Робоча сила, що поставляться районами з низьким рiвнем розвитку Робочi мiгранти Учет та науковц
Пщприсмщ кра'н, що розвиваються Мiжнароднi органiзацii'
Привiлейованi пра^вники lнформацiйнi працiвники, програмiсти Фахiвцi середньо' квалiфiкацií Висококвалiфiкованi групи робiтникiв Снгапуру, Гонконгу, Тайваню Жiноча робоча сила (молодi неодруженi жiнки) Робоча сила, що поставляться районами з низьким рiвнем розвитку «Експортнi робiтники» кра'н Азп Нелегальнi робiтники 1нформацшы працiвники, програмiсти Фахiвцi середньо''' квалiфiкацN Ученi, науковцi
Фактори, що мають визначальний вплив на развиток св1тового ринку пращ
с ^ Ммнародний подт прац та спещалвацт
НТП, ¡нформатизацт та зв'язок С М¡жнародна ^ конкуренц¡я
^Розвиток мжнародно! транспортно! ^ ¡нфраструктури г М¡жнародна л моб¡льн¡сть ^ катталу ;
Структуры зрушення в економ1ц1
Л^ералвацт Ц1н
Ммнародна м^рацт
Рис. 1. Фактори, що мають визначальний вплив на розвиток свггового ринку пращ
рiв, як потребують великих iнтелектуальних та шнова-цiйних технологiчних затрат. Це сприятиме пiдвищенню ролi кра'1ни на св^вому ринку працi
2. Вплив науково-техтчного прогресу, шформа-тизаци та зв'язку розглядають у двох аспекйв. У пер-шому вони сприяють зростанню попиту на науковцiв та висококвалiфiкованi кадри, попит в яких не був за-доволений на нащональному ринку. Це, в результат^ спричинило широковiдоме явище «вiдплив умiв», суть якого полягае в тому, що висококвалiфiкованi кадри не знайшли пропозици роботи у сво'1й краМ та були зму-шенi м^рувати до iнших кра'1н та працювати на '1х благо. З шшого боку, данi фактори спричинили безробiття, осккьки з широким розвитком технологш потреба в до-датковш робочiй силi автоматично вiдпадае.
3. Мiжнародна конкуренцiя набула свого розвитку здебкьшого через подолання нащонально1 iзоляцii. Це привело до боротьби на ринку мiж крашами за вплив над шформащйним простором, який зараз мае надзви-чайну силу, та над використанням i перерозподком ре-сурсiв. Кра'1ни зараз мають активно спрямовувати свою економiчну полiтику в напрямку розвитку високотех-нологiчних галузей, технологiй задля пiдтримання свое'1 конкурентоспроможност на високому рiвнi, осккьки в1д цього залежить благополуччя, рiвень життя та заро-бiтних плат усього населення.
4. Важливим фактором е розвиток мiжнародноi транспортног шфраструктури. Останш десятирiччя особливо розвивався авiацiйний, залiзничний, водний та автомобкьний транспорт. Цими видами транспорту здшснюються колосальнi обсяги перевезень щодня. Не менш популярною е мережа трубопроводiв, якими в1д-буваеться поставка нафти та природного газу.
5. Вiдкритiсть для руху капталу означае, що вш формуе попит не лише на трудовi ресурси свое'1 кра'1ни, але i на закордонну робочу силу, яка часто мае певш переваги в порiвняннi з нащональною. У наш час ТНК та швестори мають за мету швидкий процес отримання прибутку, тому '1м вигiдно перемщувати виробництво в регiони, де заробина плата низька, тобто е велика мож-ливiсть використовувати дешеву робочу силу, але рiвень 'й квалiфiкащl дае можливостi для освоення нових техно-логiй. За рахунок такого перемщення робоча сила кра'-ни, в яку перенесено виробництво, отримуе висок доходи. У 2012 р. загальна юльюсть ТНК становила 260 тис., кiлькiсть '1хнк зарубiжних фiлiй - близько 900 тис., за-лученi iноземнi iнвестицii становили понад 8,8 трлн дол., а !хш глобальнi активи - 27,7 трлн дол. [3]. Зростання мобкьносп капiталу призводить до того, що i розвиненi кра'ни, i кра'ни, що розвиваються, отримують вигоду в1д тако' спiвпрацi.
6. Структурт зрушення економки кожно' кра'ни мали сво' особливостi, складнощi та проходили з рiзним ступенем важкостi, але сшвв1дношення заходiв макро-економiчноi стабiлiзацii економжи, лiбералiзацii цiн i зо-вшшньо! торгiвлi, iнституцiональних змiн було нацкено на розширення приватно' власностi. Щ структурнi змiни спричинили безробiття та неповна зайняткть. Такi змь ни спричинили недовиробництво ВВП i недоотримання податюв у державi. Не обшшлося й без соцiальних на-
слцюв для працюючого населення та рiвня стабiльностi держави загалом [4].
7. Найбкьш важливим i складним фактором, що впливае на розвиток светового ринку капiталу, е мiж-народна трудова мкращя, осккьки на м^ращйш про-цеси впливають усi фактори, наведеш вище. А також не менш важливу роль вщграе те, що в цьому процей беруть участь люди. У цкому, на динамiчнiсть ринку працi впливае гнучюсть робочо' сили, що веде за собою м^ращйш процеси, а також гнучюсть кашталу, результатом якого е аутсорсинг. Сучасш мiграцiйнi потоки складаються з двох напрямюв, це означае, що одна кра'-на може приймати м^ранпв з шших кра'н, а громадяни цiеi кра'ни вiд'iжджають до iнших кра'н.
Серед факторiв, що вливають на свиовий ринок працi, варто вiдмiтити таю: економiчний розвиток кра'ни; економiчний цикл; формування ма-кроекономiчноi пол^ики i полiтики на ринку пращ. Не варто також забувати про природш фактори, яю мають суттевий вплив на розвиток ринку пращ. Як приклад, в1д Азiатського цунамi 26 грудня 2004 р. у ШрьЛанка та 1ндонези постраждало 1,5 млн ойб. Мiжнародна орга-шзацш працi оцiнила втрати у 1 мкьйон робочих мiсць. Землетруси, яю вiдбулися в Пакистанi та Швденнш Ази 8 жовтня 2005 р., забрали 1,1 млн робочих мкць, що становило 50 % усього економiчно-активного населення цих кра'н [5]. Ураган Катрина призвiв до катастрофiчно-го затоплення пiвдня Сполучених Штайв, що вплинуло на пiвмiльйона людей, заподшло шкоду майну i спричинило збитки в1д недоотримання прибутку [6]. Еколо-гiчнi та ешдемюлопчш катастрофи маютьдуже великий вплив на свиовий ринок працi, тому що робоча сила вцразу реагуе м^ращйними коливаннями в найбкьш небезпечнi райони свпу. Також вони дуже негативно впливають на економку кра'ни i зайнятiсть: по-перше, подолання наслiдкiв вимагае значних фшансових ресур-сiв для вцтворення; по-друге, руйнування транспортно' та шформащйно! iнфраструктури впливае на економку iнших кра'н; по-трете, багато робиниюв змушенi мшя-ти свою квалiфiкацiю. МОП допомагае кра'нам, що по-страждали, не ткьки у в^творенш втрачених фшансо-вих та шформащйних ресурсiв, а й у забезпеченш швид-ко'1 перепiдготовки робiтникiв.
Наразi ситуацш, що склалася на св^вому ринку прац, е досить складною, економiчнi кризи, що мали мкце у всьому свiтi, спричинили зростання безробитя. За даними МОП, 90 % економiчно активного населення розвинених кра'н зайнятi в суспкьному виробнищга, а в скьському господарствi - близько 5-10 %, причо-му цей показник мае тенденщю до спаду. Також дане дотдження констатуе, що у свт лише 25 % пращвни-кiв мають постшну роботу. У iнших трьох четвертих е можливiсть працювати по короткострокових контрактах, тимчасово або неофщшно. Причому, як виявилося, частина людей, яю мають повноцiнну зайнятiсть, - не мають пенсшних льгот i гарантiй. На рис. 2 наведено динамку рiвня зайнятостi у свт у % до попереднього перюду минулого року [7].
1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. 1кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. 1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв. 1 кв. 2012 2012 2012 2012 2013 2013 2013 2013 2014 2014 2014 2014 2015
Ртень зайнятост населения св1ту, у % до попереднього перюду
Рис. 2. Динамка рiвня зайнятост населення свiту [7]
З даного графша видно, що найбiльшi показники зростання зайнятостi спостерiгаються у 2013 р., коли свгт повшстю вийшов iз кризи 2009 р., що привело до позитивно! стабкьност в розвитку кра!н з вцпов^дним розвитком промисловостi, виробництва, що, своею чертою, сприяло створенню робочих мшць та пiдвищенню рiвня зайнятость Помiтний спад вiдбувся наприкiнцi
2013 р. з подальшим рiзким стрибком вже на початку
2014 р. У четвертому квартал! 2014 р. i першому кварталi
2015 р. спостеркаеться невелике пiдвищення зайнятост^ що показуе вiдносно позитивну тенденцю.
Щ
солютнш в
е один важливий показник, який характеризуе стан светового ринку працi, - рiвень безробет-■ тя. У 2014 р. вш досяг вiдмiтки 6,1 %, що в абсолютам величиш становить 205 млн чоловк. На рис. 3
наведено динамку рiвня безробеття у свiтi [7]. З рис. 3 видно, що рiвень безробггтя почав стрiмко зростати шсля кризи 2008-2009 рокiв, i з того часу не знижував-ся нижче вiдмiтки 5,8 %. Серед краш iз найвищими по-казниками безробiття слiд вiдзначити Кеню (40 %), Гаi'тi (41 %), едину европейську крашу - Босню i Герцоговину (44,3 %), Непал (46%), Туркмешстан (60 %), Буркша-Фасо (77 %), Зiмбабве (90 %). Ус цi кра!ни переважно займа-ються сiльським господарством, у них слабо розвинена шфраструктура, в африканських кра'шах причинами е незабезпеченiсть ресурсами, ешдеми та засухи.
Серед краш, яю стрiмко розвиваються, мають ви-сокий розвиток економiки та показують найнижчi показники безробiття, видглимо Австралiю (5,8 %), Росiю (5,4 %), Нiмеччину (5,1 %), Бразилю (4,3 %), Китай (4 %), Iндiю (3,8 %), Японiю (3,6 %), Швейцарш (3,5 %).
6,2
5,8
ь
ю о
£ 5,6
<и
ю
5,4 5,2 5
н Ртень безроб1ття
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Р1к
Рис. 3. Динамка рiвня безробiття у свт [7]
О
ш
со ^
о
о
<
со <
ш о
<
О ш
6
Даш процеси змушують людей м^рувати у кра'ши з бкьш високим piBHeM розвитку. За останне десяти-piччя масштаби мираци стабкьно збкьшуються. Най-вищi показники спостepiгаються в Ази (29 %) та бврош (32,5 %). Щодо тeндeнцiй мiгpацiйних потоюв, то слiд вiдмiтити такi:
1) стабкьне зростання мирацп та розширення ii масштабiв;
2) збкьшення питомо'1 ваги мiгpантiв у чисельно-ст працездатного населення;
3) формування нових цeнтpiв концентраци робо-чо! сили;
4) зростання нелегальних мiгpантiв;
5) вцтк висококвалiфiкованих трудових peсуpсiв.
Розглядаючи свiтовe господарство в цкому, можна
видкити такi основнi потоки трудово'1 м^рацш iз
кра'1н, що розвиваються, до розвинених; мiж роз-виненими крашами; мiж кра'1нами, що розвиваються; з постсощалктичних кра'1н до розвинених кра'ш. Загаль-новизнаними центрами тяжшня пpофeсiоналiв е США i Захцна бвропа. Вони мають потребу в программах, банкiвських пpацiвниках, аpхiтeктоpах, лкарях, викла-дачах вищо'1 школи та шших. Спeцiалiсти в галузi ра-кетобудування, iнжeнepи-нафтовики, квалiфiкованi будiвeльники мають попит у крашах Близького Сходу. На низькоквалiфiкованих пpацiвникiв е попит у таких крашах, як 1талш, 1спанш, Поpтугалiя, Кiпp тощо. Кронами з високим загальним piвнeм висококвалiфiкованоl робочо'1 сили е Великобританш, Данiя i Фiнляндiя - по 27,2 % населення працездатного вку мають високу ква-лiфiкацiю, 55,9 % - середню; Бeльгiя - 24,6 % i 34,8 % в1д-повiдно; Швeцiя - 23,9 % i 53,9 %; Шдерланди - 21,4 % i 42,6 % вцповкно. Поpiвняно високим у цих крашах е pi-вень зайнятостк найбкьший у Дани - 75,1 %, Нидерландах - 73,5 %, Швеци - 72,9 %, Великш Британи - 71,8 % працездатного населення [8].
ВИСНОВКИ
Аналiзуючи наведеш тенденци, що склалися на свiтовому ринку пpацi, можна в^дмтити такi основнi тенденци:
f зростання бeзpобiття у свiтi, спричинене кри-
зою та розвитком нових технологш; f переважне збкьшення ккькост зайнятих у сфе-pi послуг i зниження у пpомисловостi та скь-ському господаpствi; f зростання показниюв мираци та «в1дплив умш».
Отже, на свiтовому ринку пращ кнують пробле-ми, якi потребують виршення задля покращення piвня життя та добробуту населення. Важливими пунктами для шдвищення eкономiчноl активностi е створення нових робочих мiсць, змши в полiтицi зайнятостi та за-провадження нових, нестандартних форм зайнятост для трудових peсуpсiв. ■
ред. Ю. Г. Козака, Д. Г. Лук'яненко, Ю. В. Макогон. - 3-т£ вид. - К. : Центр учбовоТ лггератури, 2009. - 560 с.
2. Одоров В. I. Формування та розвиток свггового ринку прац в умовах глобалiзацiТ / В. I. Сидоров, А. В. Медова // Вкник ОНУ iM. I. I. Мечникова. - 2014. - Т. 19. Вип. 1/1. - С. 61-65.
3. World Investment Report 2012:Towards a New Generation of Investment Policies. - New York and Geneva: United Nations. -2012. - 239 p. [Electronic resource]. - Mode of access : http:// unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2012_embargoed_en.pdf
4. Свггова економка : пщручник / А. С. Фштенко, О. I. Рогач, О. I. Шнирков та Ы. - 2-ге вид., стереотип. - К. : Либщь, 2001. -582 с.
5. Global Employment Trends Brief, October 2005: Employment Impact in Pakistan of South Asia Earthquake : report / ILO (Geneva) [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ilo. org/empelm/pubs/WCMS_114284/lang--en/index.htm
6. EM-DAT: The International Disaster Database [Electronic resource]. - Mode of access : www.em-dat.net
7. Central Intelligence Agency [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.cia.gov/library/publications/the-world-fact-book/
8. Середа Г. В. Регулювання i розвиток ринюв прац £в-рорегюыв / Г. В. Середа // Матерiали МiжнародноТ науково-практичноТ конференцп студенев i молодих вчених «Регюналь-н соцiально-економiчнi проблеми та шляхи Тх виршення». -Херсон : ХНТУ, 2008. - C. 170-173.
REFERENCES
Central Intelligence Agency. https://www.cia.gov/library/ publications/the-world-factbook/
"EM-DAT: The International Disaster Database". www.em-dat.net
Filipenko, A. S. et al. Svitova ekonomika [World economy]. Kyiv: Lybid, 2001.
"Global Employment Trends Brief, October 2005: Employment Impact in Pakistan of South Asia Earthquake : report" http://www. ilo.org/empelm/pubs/WCMS_114284/lang--en/index.htm
Kozak, Yu. H. et al. Mizhnarodna ekonomika [International Economics]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2009.
Sydorov, V. I., and Medova, A. V. "Formuvannia ta rozvytok svitovoho rynku pratsi v umovakh hlobalizatsii" [Formation and development of world labor market globalization]. Visnyk ONU im. 1.1. Mechnykova, vol. 19, no. 1/1 (2014): 61-65.
Sereda, H. V. "Rehuliuvannia i rozvytok rynkiv pratsi Yevro-rehioniv" [The regulation of labor markets and the development of Euro-regions]. Rehionalni sotsialno-ekonomichni problemy ta shliakhy yikh vyrishennia. Kherson: KhNTU, 2008.170-173.
"World Investment Report 2012:Towards a New Generation of Investment Policies". http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/ wir2012_embargoed_en.pdf
Л1ТЕРАТУРА
1. Мiжнародна економка : пщруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Козак Ю. Г., Лук'яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ш.] ; за
