CC BY
250
ВОПРОСЫ МАКРОЭКОНОМИКИ И СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
УДК: 331.5
DOI: 10.15587/2312-8372.2015.41671
Мойсей В. I. ЗОВН1ШН1 ЕФЕКТИ М1ЖНАРОДНО1
М1ГРАЦН ТРУДОВИХ РЕСУРС1В
В статтг розкрито аналгз пгдходгв втчизняних г зарубгжних дослгдникгв до впливу мгжна-родног трудовог мирацп на економгки крат - донор1в I рецитентгв трудовихресурсов, I помтно, що такий вплив на ргвнг свтового господарства позитивный, бо вт сприяе тдвищенню ВВП. У статтг обгрунтовано, що на ргвнг окремих нацюнальних економгк цей вплив е ргзновекторним I неоднозначним.
Клпчов1 слова: мгжнародна мгграцгя, крагни-донори, крагни-рецитенти, трудовг ресурси, зов-ншнг ефекти, позитивы та негативнг ефекти.
1. Вступ
Трудова мкращя надзвичайно впливае на економжу краiн-донорiв i рецитенпв. Наявшсть такого впливу, який за своею суттю е сукупшстю позитивних та не-гативних зовшшшх ефекпв Позицп дослщниюв, якi займаються цiею проблематикою, е майже однаковими в плат наявност позитивних та негативних зовшшшх ефекпв для приймаючих краiн та краiн вибуття. Однак щодо каналiв та iнтенсивностi такого впливу кнують великi розбiжностi. Це зумовлено множиншстю тракту-вань самого поняття мiжнародноi трудовоi мiграцii та великою кшьюстю конкуруючих теорiй, за допомогою яких намагаються пояснити сутшсть та основнi чинники мiжнародноi трудовоi мiграцii.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Як слушно зазначають Ю. Гуменюк i Г. Гоголь, мож-ливостi конкуруючих пiдходiв щодо пояснення сутi мiж-народноi робочоi мiграцii е досить обмеженими, а '¿х кiлькiсть ще не набула «критично' маси», i «ми не маемо тдстав вважати на цьому етат можливим розроблення теорп, яка могла б об'ективно пояснити вплив мкра-цiйних чинникiв на розвиток нацюнальних економж i встановити реальт причини '¿х успiху чи невдач» [1]. Однак це не означае, що не потрiбнi дослщження щодо встановлення основних каналiв та ефекпв впливу мiжна-родно' трудово' мiграцii на окремi нацiональнi економжи та свiтову економiчну систему загалом.
У 1940-х роках Дж. Хжс вщзначив двi основнi фор-ми впливу мiжнародноi мiграцii на свггову економiку в цiлому [2]:
1) прямий вплив, який проявляеться у вирiвнюваннi попиту/пропозицп у свiтовiй економщ за рахунок пе-ремiщення трудових ресурав з регiонiв, де утворився '¿х надлишок, до регiонiв, де шнуе незадоволений попит на робочу силу;
2) опосередкований вплив через грошовi перекази трудових мкранпв на батьювщину.
Однак у сучасних умовах зазначений Дж. Хжсом вплив мiжнародноi трудово' мiграцii на вирiвнювання
попиту/пропозицп на робочу силу в рiзних крашах у низцi випадкiв не спостер^аеться. Понад те, можна констатувати, що цша низка мiжнародних м^рацшних потокiв, навпаки, здiйснюе протилежний вплив - тд-вищуе iснуючий надлишок пропозицп робочо' сили в деяких розвинутих крашах.
3. 06'ект, мета та завдання дослщження
Об'ект дослiдження - е мiжнароднi потоки трудових ресурав.
Мета дослiдження - комплексне наукове обгрунту-вання теоретичних i практичних засад зовнiшнiх ефекпв мiжнародноi трудово' мiграцii.
Для досягнення поставлено' мети необхщно вико-нати таю задачк
- проаналiзувати тдходи вiтчизняних i зарубiжних дослiдникiв;
- дослщити вплив мiжнародноi трудово' мкрацп на економiки краiн-донорiв i рецишенпв трудових ресурсiв;
- систематизувати основш зовнiшнi ефекти мiжна-родно' мирацп трудових ресурсiв у крашах вибуття та прибуття;
- розробити графiчну модель впливу перемщення трудових ресурсiв мiж кра'нами на '¿х економiки.
4. Матер1али та методи дослщження м1жнародно'! трудово! м1граци
Зовнiшнi ефекти мiжнародноi трудово' мiграцii на економiки краiн-донорiв i краiн-реципiентiв трудових мiгрантiв у спрощеному виглядi прийнято описувати в межах просто' графiчноi моделi перемiщення трудових ресурав мiж кра'нами (рис. 1). Подана модель припускае, що попит на робочу силу в другш кра'ш е вищим, тому за однакових пропозицш на мкцевому ринку працi заробiтнi плати набагато бiльшi WR0 WD0.
Зовшшш ефекти перемiщення трудових ресурсiв в економщ кра'ни-донора згiдно з рис. 1 проявляються у наступному:
1) неотримання доходiв м^ранпв -с;
2) пiдвищення доходiв мiсцевого населення +а;
3) зменшення доходiв роботодавцiв -(b + a);
4) зменшення сукупного випуску (сума ефеклв (1)+ +(2)+(3))-(b + с).
Wn
wn
wn
V
■*-
С
-А
w.
w,
w.
б
Рис. 1. Проста графiчна модель перемщення трудових ресурав мiж крашами та вплив на 1'х економiки: а - краша-донор трудових ресурсiв;
б - краша-рецитЕнт трудових ресурав* (побудовано на основi [3]) Примгтка: * а, Ь, с, ё, е, I - площi заштрихованих фiгур, iндекс «0» - значення величин до перемщення трудових ресурав, iндекс «1» - значення величин тсля перемiщення трудових ресурав
У крaiш-донорi внаслiдок трудовоГ мiграцii ввдбу-ваеться скорочення випуску продукцп, зменшуються доходи роботодавцiв, однак заробиш плати працiвникiв, що залишилися, збiльшуються.
Ефективним е вплив мiжнародноi трудово! мiграцii на економiку краГни - реципiента трудових ресурсiв (рис. 1):
1) отримання доходiв мкранпв +£
2) зменшення доходiв мкцевих працiвникiв -d;
3) збiльшення доходiв роботодавцiв +(d+e);
4) збiльшення сукупного випуску +(е+Г).
У краiнi - рецишенп трудових ресурсiв збiльшуеться випуск продукцп, зростають доходи роботодавцiв, але зменшуються заробиш плати на ринку пращ.
Прямий зв'язок мiжнародноi трудово'! мiграцii з продуктивнiстю нацiональноi економжи за логiкою мае проявлятися у впливi Г! на обсяг одного з базо-вих факторiв виробництва - людського капiталy що й ураховано в моделi (рис. 1). Проте реальш конкретнi оцiнки ефекту впливу динамжи мiжнародних мкращй-них процеав трудових ресурсiв на нащональт економiки е досить ускладненими. Якщо переважае нелегальна мiграцiя, то таю ефекти, як правило, залишаються за
межами офщшноГ статистики, а отже, недоступш для дослiдження. Так, у фаховш лiтературi на пiдставi ко-реляцiйно-регресiйного аналiзу доводиться, що приплив трудових мкранпв позитивно впливае на динамжу ВВП у Чехп та Польшд. Натомiсть в Угорщинi та Румунп приплив трудових мiгрантiв попршуе динамiку ВВП. Таку рiзновекторнiсть дп припливу iноземних мiгрантiв на динамжу ВВП пояснюють активною полiтикою уря-дiв перших двох iз зазначених краГн щодо залучення в економжу легальних мiжнародних трудових мiгрантiв зi Схiдноi бвропи, що й стае чинником економiчного зростання, тодi як в Угорщиш та Румунп велика юль-кiсть трудових мiгрантiв - нелегали, дiяльнiсть яких перебувае поза межами офщшноГ статистики.
Загальний ефект трудовоГ мiграцii на суспiльне ви-робництво е додатним, оскiльки сума випуску в обох краГнах тсля мкрацп е вищою, нiж до - ^ + е) - (Ь + с) > 0 . Висновок, який можна зробити з просто' графiчноi моделi впливу перемiщення трудових ресурав мiж краГнами на Гх економжи, полягае в тому, що перерозподш трудових ресурсiв мiж краГнами зумовлюе Гх ефективнiше використання в наднащональному масштабi.
Однак графiчна модель впливу мiжнародноi трудовоГ мiграцiГ на економжу краГн - донорiв i реципiентiв робочоГ сили, подана на рис. 1, не враховуе сощальний захист у краГш-рецитенп, який зазвичай е досить високим порiвняно з краГною-донором. 1снування системи сощ-ального захисту призводить до ситуацп, коли в економщ краiни-реципiента iснують своерщш незайнятi нiшi на ринку пращ. Мкцеве населення не проявляе защкавле-ностi у працевлаштуваннi в таю шш1 i надае перевагу отриманню допомоги по безробiттю. Тому тдвищення рiвня безробiття i зменшення заробиних плат в економiцi краiни-реципiента навиь у випадку масовоГ мiграцiГ не спостеркаеться. Зарубiжнi науковцi, якi дослщжували вплив iммiграцiГ на економiку США, вказують на те, що великий притж трудових мiгрантiв в економжу США не викликав нi суттевого зростання безробитя, нi зниження заробиноГ плати мiсцевих трудових ресурсiв [4, 5]. Це зумовлено тим, що мкранти виконують неквалiфiковану роботу, i квалiфiкованi робiтники не вiдчувають на собi конкуренцп з боку трудових iммiгрантiв з iнших краГн [4]. Понад те, деяю галузi в низщ краГн побудовано на використанш iноземноi робочоГ сили. Так, посилаючись на Дж. Гелбрейта, М. Колоснщина та I. Суворова наводять дат, що на автомобшьних заводах Шмеччини питома вага мiгрантiв з Туреччини становить 80 %, у будiвництвi та готельному господарствi Швейцарп майже 100 % персоналу - шоземщ (з 1талп, Югославп та шших краГн), молодший медичний персонал у клшках ШвейцарГГ та США - переважно вихщщ з Швденно-СхщноГ Азп [3].
Наступний ефект позитивного впливу мiжнародноi трудовоГ мiграцiГ на економжу краГни-донора проявляеть-ся в тому, що, проживаючи в новш краГш й отримуючи доходи (незважаючи на Гх розмiр), мiгранти споживають певну частину продукцп та послуг, вироблених мкце-вими трудiвниками, сприяючи зростанню внутршнього ринку краГни-донора та ГГ нацiонального виробництва.
Ще один ефект впливу трудовоГ м^ращГ на еконо-мiку краiни-реципiента проявляеться в тому, що трудовi мiгранти допомагають утримувати стабшьний рiвень безробiття. Суть цього ефекту проявляеться в тому, що офщшна статистика визнае безробиними громадян кра-Гни, а тд час криз без роботи залишаються переважно
а
iммiгранти, яю подеколи повертаються в рщну крашу, а якщо цього не роблять, то не враховуються як безробiтнi. Тому в разi негативних тенденцiй в економщ загальна кiлькiсть працiвникiв може скорочуватися (за рахунок звшьнення iммiгрантiв), але рiвень безробiття в краiнi лишатиметься без змiн [4]. Таким чином, iммiгранти е своeрiдним амортизатором щодо мiсцевих робiтникiв, згладжуючи вплив негативних тенденцш в економiцi на рiвень iх зайнятостi та приховуючи зростання без-робiття в такi перюди.
У випадку iммiграцii висококвалiфiкованих фахiвцiв вони приносять в економiку ушкальш знання та на-вики, збшьшуючи загальний об'ем знань i вмшь, який перебувае в розпорядженнi економжи, у тому числi сектор науково-дослщних робiт, пов'язаний з економiкою краши-рецитента. Окрiм того, краiна-донор економить на тдготовщ кадрiв високоi квалiфiкацii у разi iх iм-мiграцii з шших краiн.
Слiд зауважити, що, залучаючи iноземних пращвни-кiв до виробництва, краша-рецитент трудових ресурсiв заощаджуе i на пенсiях, оскiльки у випадку тимчасовоi мiграцii здебiльшого м^ранти повертаються до своеi краiни, де й отримують пенсiйне забезпечення чи шшу соцiальну допомогу, передбачену законодавством. Таким чином, економжа краiни-донора формуе пенсшний фонд для меншоi кшькосп працiвникiв, нiж та, яка дшсно в нiй зайнята.
Врештi-решт, варто зауважити, що хоча мiжнароднi трудовi мiгранти не знижують рiвень оплати мшцевих працiвникiв, ''хня власна заробина плата е вiдчутно нижчою, переважно це стосуеться нелегальних м^ран-пв. Так, Р. Емерсон, дослiджуючи рiзнi аспекти працi iммiгрантiв, зайнятих у сшьському господарствi США, показуе наявшсть великоi вiдмiнностi в оплатi пращ мiж працiвниками - громадянами США, легальними марантами (переважно з Мексики) та нелегальними мкрантами [6]. На думку автора статп, такi вщмшносп iснують в усiх краiнах - рецитентах трудових ресурсiв. Диспропорцii в оплат працi вигiднi економiцi прийма-ючоi краiни, оскiльки за рахунок зменшення витрат на оплату пращ зменшують собiвартiсть виробленоi продукцii, що дозволяе з пею ж нормою прибутку зменшити ii цiну. Це прямо впливае на конкурентоз-датшсть як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках.
Отже, мiжнародна м^ращя трудових ресурсiв зумов-люе чимало позитивних ефекпв в економiцi приймаю-чоi краiни. Проте iснують i негативнi ефекти впливу мiжнародноi мкрацп трудових ресурсiв на економiку краши-рецитента.
Ввдзначимо, що мiжнародна мiграцiя трудових ре-сурсiв здiйснюе великий вплив на шституцшну структуру економжи. Як зазначалося, в сучасних умовах нелегальна мiжнародна трудова мiграцiя набувае дедалi бiльших масштабiв. Зазвичай нелегальт трудовi мiгранти потрапляють у тшьовий сектор економiки, збшьшу-ючи його питому вагу [7]. Цей ефект е негативним i деструктивно впливае у довгостроковш перспективi на будь-яку нащональну економiку краши-рецитен-та мiжнародних трудових мiгрантiв. У цьому аспект досить перспективним виглядае дослiдження зв'язку мiж припливом трудових мiгрантiв i питомою вагою тiньового сектору в економщ краiни-донора, проте такi дослщження нам невiдомi.
Негативний вплив мiжнародноi трудово' мiграцii на економжу здiйснюeться i через соцiально-культурнi фактори. Якщо в середиш ХХ столитя люди iммiгрува-ли переважно ам'ями, купували чи винаймали житло, маючи намiр залишитися в новiй кра'ш, народжували там дiтей, то в ХХ1 столiттi вони прибувають поодин-цi, розглядаючи нову крашу лише як тимчасове мкце проживання [3]. Тому з iммiграцieю, насамперед нелегальною, цшком справедливо пов'язують тдвищення кримiналiзацii суспiльства [8]. В такому разi економiка краiни-реципieнта несе додатковi витрати на боротьбу з посиленням кримiналiзацii суспiльства.
Негативний вплив мiжнародноi трудово! мiграцii на економiку краши-рецитента проявляеться й у тому, що iммiгранти претендують на певну частку суспшьних благ, якi надае держава для сво'х громадян. Але iммiгранти не вносили ранiше свого вкладу в створення суспшьних фондiв, а тому в разi доступностi для них такого роду суспшьних благ створюеться додаткове навантаження на бюджет кра'ни. Насамперед цей ефект посилюеться, коли мкрують сiмri з батьками, яким у кра'ш-рецитенп виплачуватиметься пения [3].
Якщо мiграцiя здiйснюеться з менш розвинуто' кра'ни у бшьш розвинуту, то у разi легальноi мiграцii особа може сподiватися на тдтримку системи соцiальноi до-помоги, зокрема по безробитю. Враховуючи, що отри-мання роботи мiгрантом, як i допомоги по безробiттю, мае ймовiрнiсний характер, дохiд Bit у краш i в перiод t можна записати у виглядi [3]:
Blt = PiiWt+pl2I1t, (i)
де pii - ймовiрнiсть отримати роботу iз заробiтною платою Wit в краш i в перiодi t; pi2 - ймовiрнiсть отримати допомогу по безробитю Ii2 в краш i в перiодi t.
Урахування iснування ненульовоi ймовiрностi отримати допомогу в умовах прийняття ршення про мiж-народну м^ращю пояснюе виникнення ефекту «сильно' пастки безробитя», суть якого полягае в тому, що в низщ випадюв мiгрант може прийняти рiшення мкрувати в iншу крашу, щоб отримувати допомогу по безробитю, оскiльки ii рiвень вище, нiж заробiтна плата в рщнш краiнi [3]. Зрозумшо, що така ситуацiя е негативною для краши-рецитента трудових ресурав, оскшьки створюе навантаження на бюджет.
Наявнiсть системи соцiального захисту в розви-нутих кра'нах зумовлюе ефект «локально' пастки безробитя». Його виникнення було б неможливим без мiжнародноi м^рацп трудових ресурсiв. Високий рiвень соцiального захисту зумовлюе наявшсть попиту на робочу силу, яка буде зайнята на непрестижних i низькооплачуваних роботах, i водночас - велико' кiлькостi безробиних. Мiсцеве населення вiддае перевагу отримання сощально' допомоги зайнятостi на таких роботах. Паралельно формуються споживацьк настро' окремих груп мiсцевого населення, знижу-еться 'х соцiально-економiчна актившсть. У такому разi, окрiм прямих економiчних витрат, на утримання надлишку безробiтних (зумовлених комбiнацiею висо-кого рiвня соцiального захисту та мiжнародною м^ра-цiю трудових ресурсiв) економжа краiни-реципiента втрачае й людський каттал, оскiльки в зазначених групах мшцевого населення формуеться установка «не працювати все життя».
Ефекти впливу мiжнародноi м^рацп трудових ре-сурав на економжу краiни - донора трудових ресурав подано в табл. 1.
Таблиця 1
□сновш з□внiшнi ефекти мiжнаp□дн□' м1грацй' трудових ресурав в економщ краши-рецитЕнта
Позитивш Нeгативнi
- збшьшення трудових ресурпв - збшьшення бюджетного
в ек□н□мiцi, зростання обсяпв навантаження за рахунок
виробництва, внутр1шнього ринку (за додаткових сощальних
рахунок збiльшення д□х□дiв); витрат (переважно у
- додаткове надходження випадках постшно'
iнтелектуальн□г□ капiталу та знань в мiгpацii, мiгpацii с1мей i
ек□н□мiку; наявн□стi «сильно'' пастки
- згладжування структурних безробитя»);
диспропорщй на ринку працi; - збшьшення бюджетного
- амортизац1я цикл1чного процесу навантаження за рахунок
безр□бiття; «сильно''» та «локально''»
- покращання вшовт структури пасток безробггтя;
трудових ресурав у к□р□тк□стр□к□вiй - зростання тшьового
i д□вг□стр□к□вiй (щодо м1грацц сiмей) сектору економши;
перспективах; - д□датк□вi витрати на
- зростання конкурентоздaтностi нeйтpалiзацiю посилення
продукци за рахунок нижчо'' вартосп сощально' напруги та
прaцi мiгрaнтiв пор1вняно з м1сцевими кpимiналiзацii (переважно
виробниками; у випадку нелегально''
- ек□н□мiя на пенаях та 1нших мн-рацй)
с□цiaльних виплатах (у випадку
тимчасово'' мiгрaцii);
- економ1я на нaвчaннi (у рaзi
залучення квал1ф1кованих ро61тник1в)
Примгтка: складено автором
Щодо впливу трудовоi мiграцii на економшу кра'-ни-донора спектр зовнiшнiх ефекпв, якi виникають у даному раз^ дослiджений значно менше.
Одним з найбшьш розглядуваних ефектiв впливу мiжнародноi мiграцii трудових ресурсiв на економжу краiни-донора е перекази працiвникiв-мiгрантiв на бать-кiвщинy для своiх имей. Зпдно з оцiнками Свiтового банку (СБ), як представляють М. Колоснщина та М. Суворова, тшьки офiцiйнi перекази трудових мiгрантiв у 2002 рощ становили близько $ 80 млрд. Крiм офщшних, великий обсяг мають i неофiцiйнi перекази. Хоча точних оцшок не кнуе, проте зазначаеться, що за розмiром вони спiвставнi з офiцiйними [3]. В лiтературi е даш про те, що на початку третього тисячолггтя обсяги грошових переказiв трудових мiгрантiв до краiн, що розвиваються, перевищуе розмiр мiжнародноi технiчноi допомоги цим краiнам з боку мiжнародних фiнансових органiзацiй, обсяги портфельних швестицш, i майже дорiвнюе масштабам прямих швестицш [9]. Це вказуе на те, що фшансовий потж, створюваний грошовими переказами трудових мкранпв, один з найбiльших, вiн пов'язуе кра'ни, що розвиваються, зi свиовою еконо-мiчною системою. Виходячи з високо' динамiки цього потоку (за 1970-2005 рр. обсяги грошових переказiв трудових м^ранпв з бiльш розвинених краш у менш розвиненi зросли у 13 разiв [9]), лопчно очiкувати, що його вплив на економжи краiн-донорiв трудових ресурсiв ще бiльше зростатиме у майбутньому.
Однак попри досить велику кшьюсть наукових на-працювань вiтчизняних [10] i зарубiжних [11] фахiв-цiв стосовно впливу грошових переказiв на економжу краiни - донора трудових ресурав слiд погодитися з Р. Стакановим щодо того, що теоретичш й емтричш
аспекти економiчного впливу грошових переказiв трудових мiгрантiв е не до юнця зрозумiлими [10].
Загальновизнано, що грошовi перекази мкранпв ство-рюють позитивний зовнiшнiй ефект, оскшьки збшьшу-ють валовий нащональний дохiд. В економiках багатьох краш, не лише бщних, а й середньорозвинутих (Грещя, Туреччина, Португалiя), грошовi перекази мiгрантiв е вагомим доповненням до нащонального доходу [3], до-датковим засобом боротьби з бвдшстю в кра'нах-доно-рах трудових ресурив. Але грошовi перекази мiгрантiв здшснюються зазвичай в iноземнiй валютi, що покра-щуе стан платiжного балансу. Таким чином, щ перекази пращвниюв-м^ранпв на батькiвщину створюють два позитивних економiчних ефекти.
Додатковий позитивний ефект ввд грошових пере-казiв мкранпв для економiки краiни-донора робочоi сили пов'язаний з наявшстю в деяких випадках муль-типлiкативного ефекту ввд таких додаткових валютних надходжень. Однак кнування такого мультиплiкативного ефекту та його величина залежить ввд спрямування отриманих на батьювщиш мiгрантiв кошпв. Так, у до-слiдженнi мультиплжацп грошових переказiв мексикан-ських робиниюв-мкранпв зi США Дж. Тейлор отримав його значення, рiвне 2. Це означае, що кожен долар, надкланий мексиканськими робиниками зi США на батьювщину, збiльшуе нацiональний дохiд Мексики на два долари [12]. Слвд зауважити, що грошовi перекази не лише знижують рiвень бвдносп сiмей мiгрантiв, збiльшуючи '¿х доходи, а й у випадку мультиплжацп здшснюють позитивний вплив на всю економжу краiни, а отже, i на населення краши-донора.
До негативного ефекту мiжнародноi трудово' мiграцii на економжу краши-донора потрiбно вiднести те, що через переважання нелегально' компоненти мкранти не беруть участ у формуванш соцiальних фондiв, що посилюе фшансову напругу в соцiальному забезпеченнi населення краши-донора, а в разi повернення в пен-сiйному вiцi до рвдно' кра'ни постае проблема '¿х пен-сiйного забезпечення, що може посилювати сощальну напругу в суспшьств!
5. Результаты дослщження особливостей м1жнарожно*1 м1грац11
Запропонуемо таку формулу для визначення впли-ву мiжнародноi мiграцii на продуктившсть економiки кра'ни - донора трудових ресурив:
А^ = М ■ Я + (Т - L)■ Nm, (2)
де AYe - величина змiни ВВП у краim-експортерi трудових ресурсiв унаслiдок мiжнародноi мiграцii (у нацiональних грошових одиницях); М - мультиплiкатор грошових пе-реказiв трудових мiгрантiв (у безрозмiрних одиницях); Я - величина грошових переказiв трудових мiгрантiв сво'м ам'ям (виражена в нацiональних грошових одиницях); Т - середня величина сощальних витрат на одного пращвника (у нацiональних грошових одиницях на одну особу)^ - величина ВВП, продукована в середньому одним пращвником (у нащональних грошових одиницях на одну особу); ^ - кшьюсть трудових мкранпв, осiб.
Формула (2) справедлива лише у разi повно' за-йнятостi, коли вибулi робиники-мкранти не можуть бути замiненi з числа безробиних.
Якщо нащональний ринок пращ краши - донора трудових ресурав характеризуемся певною кiлькiстю безробiтних, яю можуть замiнити мiгрантiв, то формула, яка описуе вплив мiжнародноi трудово! мiграцii на макропоказники краши-експортера трудових ресурсiв, ускладнюеться таким чином.
Якщо число мкранпв Nm менше, нiж кiлькiсть без-робiтних то вiдбуватиметься замiщення трудових мiгрантiв безробiтними працiвниками, але при цьому нащональна економiка нестиме додатковi витрати на переквалiфiкацiю одного безробiтного V. Введення таких витрат е лопчним, адже серед безробиних у вах крашах, як правило, переважають менш квалiфiкованi працiвники, нiж п, що мiгрують за кордон у пошуках роботи.
Отже, за умови ^ < Nц вплив мiжнародноi м^рацп на ВВП краши-експортера трудових ресурав може бути описаний такою формулою:
Д^ =(М-г + ДТ- V))- ^ , (3)
де г - величина мiжнародних переказiв мiгрантiв у перерахунку на одну особу (в нащональних одиницях); ДТ - рiзниця мiж соцiальним забезпеченням безробiтних i працюючих громадян (нацiональних грошових одиниць на одну особу). Соцiальнi витрати на безробиного, як правило, е вищими, нiж на працюючого, тому перехщ громадян з категорп безробггних до працюючих ство-рюе позитивний вплив на ВВП за рахунок зменшення соцiальних витрат.
Якщо ж мкрацшний потiк досить штенсивний, так що кiлькiсть пращвниюв, що вшжджають за кордон, перевищуе кiлькiсть безробiтних - Nm > N , то замiсть виразу (3) потрiбно записати:
Д^ = М-г - N + (ДТ - V)-N +(Т - L)-(Nm - N). (4)
Хоча в формулах (2)-(4) вважалося, що грошовi перекази мiжнародних трудових м^ранпв позитивно впливають на ВВП, однак iснують i негативнi ефекти впливу таких грошових переказiв на економiку кра!-ни - донора трудових ресурав. Найпоширетшим е ефект стимулювання зростання цш на товари та послуги, у випадку, якщо пропозищя останнiх на нащональному (регiональному, локальному) ринках е фжсованою, або обмеженою. Це стосуеться, наприклад, таких товарiв, як земля, нерухомкть тощо. Зокрема, в низщ краш цiни на землю зазвичай е вищими в мшцевостях, де велика кшьюсть робiтникiв працюе за кордоном [10].
Менш поширеним негативним ефектом впливу грошових переказiв мкранпв на економiку краши-донора е сприяння бшьшш залежностi економiки краши - донора трудових ресурав вщ емiграцii робочо! сили, зменшенню iмовiрних урядових iнвестицiй або ж притоку шоземних iнвестицiй [10].
Зовнiшнi ефекти мiжнародноi трудово! мiграцii в економщ краiни-реципiента подано в табл. 2.
Крiм проаналiзованих ефектiв, якi е проявами прямого впливу процесу мiжнародноi трудово! мiграцii на економжи краш - донорiв i рецишенпв трудових ре-сурсiв, iснуе i непрямий вплив. Ефекти прямого впливу можна проаналiзувати бiльш-менш коректно шляхом прямого порiвняння вiдповiдних економiчних показни-
кiв, змiна яких пов'язуеться з мiжнародною мiграцiею робочо! сили, - рiвня доходiв, витрат, заробiтноi плати, зайнятост серед мiгрантiв i мкцевого населення.
Таблиця 2
Основш ефекти впливу мiжнар□дн□ï трудово'1 мц-рацй' на економшу краши - донора трудових ресурав
Позитивн ефекти Нeгативнi ефекти
- зменшення напруги на мшцевому ринку пращ; - швестицй' п□тeнцiйних мiгрантiв у освиу; - зниження рiвня безробитя (i/або збiльшeння зар^тнт плати); - зниження бюджетного навантаження за рахунок виплат по безробитю та шших бюджетних витрат (освиа, охорона здоров'я); - зростання доходiв населення за рахунок трансферов мц-ранпв; - попит на внутршньому ринку т□варiв i послуг за рахунок трансфeртiв; - швестицй' сiмeй мiгрантiв за рахунок трансферов; - м□жливiсть повернення квалiфiк□ваних р□бiтникiв, ят здобули д□свiд та освиу за кордоном («безплатно»); - зниження рiвня бiдн□стi - «вщтш мiзкiв», квалiфiк□ваних ка^в, унаслiд□к чого -технолопчне вiдставання; - зменшення ВВП; - можливе зростання iнфляцïí у випадку велико переваги з□внiшнiх трансфертш; - скорочення трудових рeсурсiв у довгостроковш пeрспeктивi
Примгтка: розроблено автором
Щодо непрямого впливу ситуацiя складнiша, його ефекти дослвдити досить складно. Так, Р. Стаканов вщ-носить до загального непрямого економiчного впливу iммiграцii на ринок приймаючо! краши змшу ринко-во! поведiнки окремих його суб'екпв унаслiдок появи на ринку додатково! робочо! сили з-за кордону. Автор наводить приклад, що iммiграцiя висококвалiфiкованих робiтникiв часто е доповнюючим фактором зростання виробництва для неквалiфiкованих мкцевих робiтникiв, пiдвищуючи загальний професшний рiвень мiсцевого ринку та покращуючи перспективи його розвитку [10]. З цим можна погодитися, проте з шнуючим в економь цi iнструментарiем дослiдження економiчних процесiв кiлькiсно виразити цей ефект неможливо.
Слщ ураховувати i динамiчнi аспекти мiграцii трудових ресурав, передусiм високо! квалiфiкацii. Деякi зарубiжнi дослiдники зазначають, що у разi навiть по-тенцiйноi можливостi емкрувати в майбутньому з'яв-ляються стимули до швестицш у освiту в молодих людей з краши-експортера трудових ресурав [13]. У такому випадку мiжнародна мкращя висококвалiфiкова-них трудових ресурав зумовлюе позитивний вплив на економжу краши-експортера через вплив таких швестицш на сферу освии та внутршнш ринок працi краши. Вважаемо, що доцшьно ввести ефект передмкрацшного iнвестування в освiту. На думку автора статп, iснуе навиь певне порогове значення таких швестицш, за якого збшьшення висококвалiфiкованих робггаиюв на внутрiшньому ринку за рахунок вдосконалення сис-теми освiти та тдготовки кадрiв перевищить втрати вщ мiграцii частини висококвалiфiкованих трудових ресурав за кордон. Адже розвиток системи освии спри-яе пiдвищенню квалiфiкацii та майбутнiх працiвникiв, якi не планують емкрувати на роботу за кордон. Це е позитивним ефектом мiжнародноi трудово! мiграцii на економжу краши-донора навiть у разi «вщтоку умiв»,
як називають мжнародну М1грац1ю високоосвшених 1 висококвал1ф1кованих трудових ресурав.
Ут1м не вс1 потенцшш мкранти, як здобули додат-кову осв1ту з метою працевлаштування за кордоном, дшсно емкрують з кра!ни. Частина з них залишаеться з тих чи шших причин у рвднш в кра!ш та створюе за рахунок вищо! квал1ф1кацп додаткову додану варпсть, вищу за ту, яку б вони утворили, якщо б не мали б1льш високого р1вня квал1ф1кацп [10].
За наявносп надлишково! пропозицп висококвал1ф1-кованих робиниюв на внутршньому ринку м1жнародна м1гращя частини з них взагал1 не здшснюе негативного впливу на економжу кра!ни-донора висококвал1ф1кованих трудових ресурав. У такому раз1 «втеча штелекту» зви-чайно зумовлюе втрату певно! частки робиниюв високо! квал1ф1кацп, однак у випадку високо! !х пропозицп на нащональному ринку пращ зазначений негативний ефект компенсуеться додатковою тдготовкою нащональною системою освии нових поколшь висококвал1ф1кованих трудових ресурав за рахунок грошових переказ1в мь гранпв [12]. На думку автора стати, це можна вважати ще одним з прояв1в ефекпв мультиплжащ! в непрямш д1! грошових переказ1в мкранпв на економжу кра!-ни - донора трудових ресурав.
Тривае наукова полемжа 1 щодо безповоротност втрати висококвал1ф1кованих трудових ресурав еконо-мжою кра!ни-донора внаслщок м1жнародно! мкрацп. 6 емтричш дат щодо наявност так звано! реемкрацп. При цьому, повертаючись до батьювщини, реемкранти мають додатков1 навики та знання, зокрема вони зна-йом1 ¿з сучасшшими технолопями, в деяких випадках з ноу-хау в р1зних сферах, як використовуються за кордоном, новими сучасними формами оргашзацп б1знесу. З поверненням до кра!ни походження таю реемкранти мають нам1ри розпочати власну справу, повною м1рою використовуючи додатково отримаш за кордоном знання та зароблеш кошти [6]. Однак цей позитивний ефект проявляеться не в уах кра!нах, а лише в тих, де е сприятлив1 умови для венчурних швестицш 1 високий потенщал для розвитку внутршшх ринюв.
6. Обговорення результат1в дослщження
м1жнародно*1 трудово! м1грац1
М1жнародна трудова мкращя впливае на економжу кра!н - донор1в 1 рецитенпв 1 через майбутш стани трудових ресурав. Адже в низщ випадюв у м1жнароднш трудовш мкращ! беруть участь жшки, причому переваж-но фертильного вжу. Як слушно тдм1чае П. Шушпанов, перебуваючи на заробиках, жшки здеб1льшого дией не народжують. Якщо ж це вщбуваеться, то, як правило, означае, що новонароджена дитина не е громадянином кра!ни, звщки мкрувала мати дитини [14]. I хоча такий ефект часто розглядаеться в демограф1чному аспекту проте не можна заперечувати його економ1чний влив. Адже це зменшуе трудовий потенщал кра!ни - донора трудових ресурав у майбутньому. Зокрема, автор пропо-нуе формулу для визначення абсолютних демограф1чних втрат вщ ненародження д1тей через зовшшню трудову мкращю жшок фертильного вжу [14]:
де В_]_- юльюсть народжень у жшок ¿-о! вжово! гру-пи;^ - середньор1чна чисельшсть жшок ¿-о! вжово! групи;WLi - середньор1чна наявна чисельшсть жшок ¿-о! вжово! групи, враховуючи тимчасово вщсутшх через зовшшню трудову мкращю.
До формули (5) зробимо зауваження: насправд1 вона визначае втрати вщ ненародження д1тей через зовшшню трудову м1гращю жшок фертильного вжу ¿-о! вжово! групи. Для з'ясування повних демограф1ч-них втрат потр1бно пщсумувати вс в1ков1 групи жшок фертильного вжу. На думку автора ста™, формулу (1) можна модифжувати 1 для визначення абсолютних економ1чних втрат. Введемо середню юльюсть роюв,
протягом яких громадяни працюють у певнш кра'!ш до
*
досягнення пенсшного в1ку t , а також середню величину ВВП, продуковану одним пращвником V*. Тод1 абсолютш економ1чш втрати вщ ненародження д1тей через зовшшню трудову мкращю жшок фертильного вжу VL визначатимуться як:
VL = y*l • V*. t*,
(6)
де Y* - загальш демографiчнi втрати вiд ненародження дией через зовнiшню трудову мiграцiю жшок фертильного BiKy Bcix вiкових груп, яю визначаються за формулою:
Y* = 1
B, х W, WT
- в.
(7)
Yl =
B х W
—-B,,
(5)
Формула (3) вказуе, що мiжнародна трудова мкращя негативно впливае на економжу кра!ни-донора, а вплив на економжу краiн-реципiентiв через стан трудових ре-сyрсiв, навпаки, позитивний. Оскiльки м^ранти - люди молодого або середнього вжу, то, як слушно зазначають М. Колоснiцина та I. Суворова [3], мiжнародна мiгра-цiя трудових ресурав частково чи повнiстю компен-суе природне зменшення населення «старшчих» краiн Центральноi бвропи [3]. Це ввдбуваеться за рахунок того, що мкранти в середньому мають бшьш молодий вiк, нiж корiнне населення краши - донора трудових ресурав, i за рахунок бiльш висо^ народжyваностi в iхнiх сiм'ях. Отже, полшшуеться стан трудових ресyрсiв у довгостроковш перспективi.
7. Висновки
В результат проведених дослiджень:
- Аналiз пiдходiв вiтчизняних i зарyбiжних дослвдни-кiв до впливу мiжнародноi трyдовоi мiграцii на економiки краiн - донорiв i реципiентiв трудових ресурав дозво-ляе дiйти висновку, що такий вплив на рiвнi свиового господарства позитивний (сприяе пiдвищенню ВВП). У статп обгрунтовано, що на рiвнi окремих нацiональних економiк цей вплив е рiзновекторним i неоднозначним.
- Мiжнародна трудова мiграцiя зумовлюе позитивний зовшшнш ефект для свггового виробництва, оскiльки в переважнш бiльшостi випадкiв ii наслiдком е перерозподш трудових ресyрсiв вiд краш з низьким значенням гранично'! продуктивносп працi до кра'!н з високим рiвнем зазначеного показника. Тому мiжнародна трудова мiграцiя позитивно впливае на свиовий ВВП. Хоча мiжнародна трудова мкращя може бути структу-рована за багатьма ознаками, проте з позицп ii впливу
на економжи краш - донорiв i реципieнтiв трудових ресурав важливими ознаками подiлу е правовий статус мкранпв, ix кiлькiсть та рiвень штелектуально-куль-турного кaпiтaлу
- Мiжнapоднa мiгpaцiя трудових pесуpсiв здшснюе неоднозначний вплив на економiки краш - доноpiв i pеципiентiв трудових ресурав, внaслiдок чого виникае низка позитивних i негативних ефектiв. З дослвдження можна побачити що вплив мiжнapодноi тpудовоi Mi-грацп на економжи кpaiн-pеципiентiв складним чином поеднуе позитивш зовнiшнi ефекти.
- Розроблено та показано гpaфiчну модель впливу перемщення трудових pесуpсiв мiж крашами на ix еко-номiки, з яко' можна побачити, що перерозподш трудових pесуpсiв мiж крашами зумовлюе 'х ефективнiше використання в наднациональному мaсштaбi.
Л1тература
1. Гуменюк, Ю. П. Теоретичш аспекти дослщження впливу м1жнародно' м1грацп робочо' сили на розвиток економ1чно' системи [Текст] / Ю. П. Гуменюк, Г. П. Гоголь // Вюник нацюнального ушверситету «Льв1вська пол1техшка». -2009. - Вип. 657. - С. 484-497.
2. Hein de Haas. International Pendulum Migration to Morocco: Multi-Local Residential Strategies of Ageing Migrants in the Todra Valley [Text]: ASEF Workshop on "Pensioners on the Move": Social Security and Trans-border Retirement Migration in Asia and Europe (5-7 January 2006, Singapore) / Hein de Haas. - International Migration Institute, Oxford University, UK, 2006. - 20 p.
3. Колосницына, М. Г. Международная трудовая миграция: теоретические основы и политика регулирования [Текст] / М. Г. Колосницына, И. К. Суворова // Экономический журнал ВШЭ. - 2005. - № 4. - С. 543-565.
4. Borjas, G. J. HansonImmigration and the Economic Status of African-American Men [Text] / G. J. Borjas, J. Grogger, G. H. Hanson // Economica. - 2010. - Vol. 77. - P. 255-282.
5. Dustmann, C. Return Migration: The European Experience [Text] / C. Dustmann, S. Bentolila, R. Faini // Economic Policy. - 1996. - Vol. 11, № 22. - P. 213-250. doi:10.2307/1344525
6. Friedberg, R. M. The Impact of Immigrants on Host Country Wages, Employment and Growth [Text] / R. M. Friedberg, J. Hunt // Journal of Economic Perspectives. - 1995. - Vol. 9, № 2. - P. 23-44. doi:10.1257/jep.9.2.23
7. Communication from the Commission - Policy Plan on Legal Migration (COM(2005) 669 final) [Electronic resource]. -Available at: \www/URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52005DC0669
8. Simpson, N. B. The Short- and Long-Run Determinants of Less-Educated Immigrant Flows into U.S. States [Text] / N. B. Simpson,
C. Sparber // Southern Economic Journal. - 2013. - Vol. 80, № 2. - P. 414-438. doi:10.4284/0038-4038-2011.377
9. Лабшська, Г. М. Укра'нська трудова мшращя в контекст м1жнародно' мшрацп робочо' сили [Текст] / Г. М. Лабшська, О. М. Прокопюк // Економ1чний прост1р. - 2010. - № 34. -С. 66-80.
10. Шумилов, О. В. Международное трудовое и миграционное право СНГ [Текст]: дисс. ... канд. юр. наук / О. В. Шумилов; Всероссийская академия внешней торговли. - М.: Книжный мир, 2007. - 96 с.
11. Hicks, J. The Theory of Wages [Text] / J. Hicks. - L.: Macmillan, 1932. - 247 р.
12. Tapinos, G. Irregular Migration: Economic and Political Issues Combating the Illegal Employment of Foreign Workers [Text] / G. Tapinos. - Paris: OECD Publishing, 2000. - 182 p.
13. Borjas, G. J. The Labor Demand Curve is Downward Sloping: Reexamining the Impact of Immigration on the Labor Market [Text] / G. J. Borjas // The Quarterly Journal of Economics. - 2003. - Vol. 118, № 4. - P. 1335-1374. doi:10.1162/003355303322552810
14. Beine, M. Measuring International Skilled Migration: A New Database Controlling for Age of Entry [Text] / M. Beine, F. Doc-quier, H. Rapoport // The World Bank Economic Review. -2007. - Vol. 21, № 2. - P. 249-254. doi:10.1093/wber/lhm007
ВНЕШНИЕ ЭФФЕКТЫ МЕЖДУНАРОДНОЙ МИГРАЦИИ ТРУДОВЫХ РЕСУРСОВ
В статье раскрыт анализ подходов отечественных и зарубежных исследователей к влиянию международной трудовой миграции на экономики стран - доноров и реципиентов трудовых ресурсов, и заметно, что такое влияние на уровне мирового хозяйства позитивное, потому что он способствует повышению ВВП. В статье обоснованно, что на уровне отдельных национальных экономик это влияние является раз-новекторным и неоднозначным.
Ключевые слова: международная миграция, страны-доноры, страны-реципиенты, трудовые ресурсы, внешние эффекты, позитивные и негативные эффекты.
Мойсей Валентина 1ватвна, астрант, кафедра мiжнародноi економжи, Чертвецький торговельно-економiчний iHcmumym Ки-iecbKozo нацюнального торговельно-економiчного утверситету, Украта, e-mail: valentynamoisei@gmail.com.
Моисей Валентина Ивановна, аспирант, кафедра международной экономики, Черновицкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, Украина.
Moisei Valentyna, Chernivtsi Trade and Economics Institute, Kyiv National University of Trade and Economics, Chernivtsi, Ukraine, e-mail: valentynamoisei@gmail.com
