CC BY
47
УДК 342.951:331.556.46
Н. В. Бльок
Навчально-науковий шституту права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", аспiрант кафедри адмтстративного та iнформацiйного права
ПРО ДЕЯК1 ПИТАННЯ ТРУДОВО1 М1ГРАЦ11 В УКРА1Н1
© Бльок Н. В., 2016
Дослщжено сутн1сть трудово!' м1граци в Укра'шь Проаналвовано ситуац1ю на ринку пращ та вщтворення робочо!' сили в Укрш'ш та св1т1, динамики р1вня безроб1ття та розм1ру заробггно!' плати. Проанал1зовано динам1ку грошових переказ1в з-за кордону.
Ключов1 слова: трудова миращя, ринок пращ, м1грац1я населення, фактори впливу на м1гращю.
Н. В. Блёк
О НЕКОТОРЫХ ВОПРОСАХ ТРУДОВОЙ МИГРАЦИИ В УКРАИНЕ
Исследована сущность трудовой миграции в Украине. Проанализирована ситуация на рынке труда и воспроизводства рабочей силы в Украине и мире, динамики уровня безработицы и размера заработной платы. Проанализирована динамика денежных переводов из-за границы.
Ключевые слова: трудовая миграция, рынок труда, миграция населения, факторы влияния на миграцию.
N. V. Blok
ABOUT SOME QUESTIONS OF LABOR MIGRATION IN UKRAINE
The article considers the essence of labor migration in Ukraine. The article analysed the current situation on the labor market and the reproduction of the labor force in Ukraine and abroad, the dynamics of unemployment and wage rates. The article analysed dynamics of remittances from abroad.
Key words: labor migration, labor market, migration of population, factors of migration.
Постановка проблеми. Укра'на вважаеться одтею з найбшьших краш-донорiв робочо!' сили в Сврот, де зовшшня трудова мкрацм стала об'ективною реальшстю сьогодення. Велию потоки заробггчанства сформувалися в умовах низько!' заробггно1 плати в секторi економши, високого рiвня безробггтя та вимушено!' неповно! зайнятосп, поширення бiдностi та розшарування населення на багатих i бiдних, значного розриву у рiвнях оплати пращ в Укра'ш порiвняно з шшими кра'нами. Спроба розвинути економiку в Укра'ш так i не призвела до виршення проблеми реального покращення умов життя населення та зростання попиту на робочу силу. Бшьшкть показниюв соцiально-економiчного розвитку свiдчать про все бшьше зубожiння укра'нського народу. Можливосп працевлаштування на офiцiйному ринку пращ Укра'ни е незначними, до того ж зайнятють в секторi економiки держави не гарантуе добробуту та не забезпечуе потреб вщтворення робочо! сили працюючого.
Мета дослщження - з'ясувати закономiрностi розвитку зовншньо'' трудово' мiграцii в Украшу
Стан дослщження. Значний внесок у дослщження трудово'' мйрацй, удосконалення оргашзацшних, економiчних та правових важелiв и регулювання зробили провiднi вченi, серед котрих можна вид1лити: С. Малиновську, А. Хомра, Ю. Римаренка, В. Свтуха, М. Шульгу, А. Шлепакова, О. Шиманську, Г. Старченкова, Н. Бортник, Е. Плетньова, Л. Солонську, М. Чугуевську, I. Гнибiденко, В. Воронина, О. Журбу, О. Пуригшу, Л. Рибаковського, С. Чеховича, М. Романюка, О. Позняка та ш.
Виклад основних положень. Вiдповiдно до Закону Укра'ни "Про зовнiшню трудову мкращю", трудова мiграцiя - це перемщення громадян Укра'ни, пов'язане з перетинанням державного кордону, з метою здшснення оплачувано' дiяльностi в державi перебування [1].
При дослiдженнi трудово'' мйрацй слiд вважати, що трудова мкращя - це насамперед перемщення у простора що здiйснюють шдиввди з метою пiдвищення рiвня життя на основi вигiднiшого використання власно' робочо' сили без змiни постшного мiсця проживання. Пiд трудовою мкращею треба розумiти "перемщення людей всередиш кра'ни або мiж кра'нами заради заповнення незайнятих робочих мюць". Наявшсть незайнятих робочих мiсць у регюнах (кра'нах) прибуття мiгрантiв е тдгрунтям, макроекономiчним базисом для трудових перемщень, однак люди здiйснюють мiграцii не заради заповнення юнуючих вакансiй, мотиващею е власнi iнтереси особи, потреби, що можна задовольнити внаслвдок працевлаштування у регiонi, вiдмiнному вiд постшного мюця проживання особи [2, с. 124].
Трудова мкращя може бути початковим етапом постiйного переселення; щ процеси треба розглядати як два рiзновиди единого ц1лого - мкращйно' мобiльностi населення. На вiдмiну вщ стацiонарноi мiграцii, для цього виду мкрацй властиве збереження постiйного зв'язку мкранта зi своею родиною як у шформацшно-особислсних формах, так i у економiчних. Говорячи про мкращю, слiд перш за все розрiзняти двi й основнi форми: стащонарну мiграцiю, що пов'язана зi змшою мiсця проживання i рееструеться державною статистикою, та трудову мкращю - тимчасовi по'здки на роботу за межi свого населеного пункту без змши мiсця проживання. Стацiонарнi мкрацй, залучаючи здеб1льшого молодь, змiнюють вшову структуру регiонiв виходу та вселення i виступають чинником формування життевого та трудового потенцiалу населення; трудова мкращя е напрямом реалiзацii останнього. Для позначення явища трудово'' мкрацй широко використовують поняття "зовшшня зайнятють". Однак можна розрiзняти цi поняття, вказуючи, що рiзниця мiж термшами е суттевою. Поняття "трудова мкращя" краще застосовувати для характеристики стихшних, нелегальних трудових виiздiв, тодi як термш "зовшшня зайнятiсть" пiдкреслюе роль держави в керуванш мiграцiйними потоками [3, с. 96].
Ршення про здшснення мкрацй приймають у два етапи. На першому етапi особа на основi наявно' iнформацii формуе свое уявлення про крашу потенцшного пере'зду, а на другому - ощнюе переваги та витрати, що пов'язаш з мiграцiйним перемiщенням. Потенцшний мiгрант розраховуе вигоди вiд мкрацй шляхом множення заробiтноi плати, що ввдповщае спецiальностi та професiйнiй квалiфiкацii особи у краiнi призначення, на ймовiрнiсть отримати роботу. У такий самий спошб розраховують очiкуванi заробггки у крат походження, пiсля чого очшуват заробiтки у мiсцi призначення та походження порiвнюють.
Набагато складшшим е процес прийняття рiшення про мкращю у разi сiмейного перемщення, яке мае бути вигвдним для вшх працюючих членiв сiм'i. Тому тдвищена частка зайнятостi жiнок ускладнюе механiзм прийняття рiшення про мкращю. Однак найчастiше у такiй ситуацй оцiнюють сукупну вигiднiсть перемiщення для шм'' загалом. Не всi особи приймають ршення про мiграцiю цшком свiдомо, детально аналiзуючи всi "за" i "проти", деякi люди дтоть iмпульсивно або пiд впливом шших осiб, у такому разi вигоди ввд пере'зду потенцiйним мiгрантом не ощнюються [4, с. 15].
Щоб реалiзувати мiграцiйнi намiри, потрiбно не лише бажання шдиввда, а й рiзноманiтнi ресурси. Саме тому дослвдники говорять про вибiрковiсть мiграцiй, оскшьки перемiщення зазвичай
здшснюють не найбшьш бiднi та знедолеш верстви населення, а Ti, хто володiе необхiдним набором ресуршв. Це не стосуеться бiженцiв та шших oci6, якi перемiщувалися на недобровшьнш основi. Одним з таких pecypciв е людський капiтал, що передбачае як вроджет здiбноcтi i таланти, так i накопичет знання, вмшня, навички, доcвiд, оcвiтy, квалiфiкацiю, шформащю, фiзичнe i пcихологiчнe здоров'я тощо. Доcлiдники мiгpацiï вважають, що мшранти мають бшьший людський капiтал поpiвняно з тими, хто не наважуеться на пере1зд [5, с. 118].
Окремим напрямом дослвджень у рамках теори людського капiталy стало питання про гpошовi перекази мiгpантiв як заciб перерозподшу доходiв. Ця тема е дуже актуальною для краш-доноpiв pобочоï сили, зокрема i для Украши [6, с. 81].
Соцiально-eкономiчний вплив мшрантських пepeказiв на розвиток держави е подвшним. З одного боку, вони збшьшують кyпiвeльнy cпpоможнicть населення, швестуються в оcвiтy, придбання житла, чим покращують розвиток вiдповiдних галузей. Частина грошових пepeказiв мiгpантiв використовуеться як стартовий каптал для заснування власного бiзнecy. Однак, cлiд зазначити, що частка ошб, якi використовують кошти в такий cпоciб, е незначною. Серед негативних наcлiдкiв грошових надходжень з-за кордону слвд згадати зростання щн та створення сощального напруження мiж прошарками населення, яю отримують гpошовi надходження з-за кордону, та особами, яю таких джерел доходу не мають.
На сучасному етат оcобливоï актyальноcтi набувае дослвдження трудових мiгpацiйних поïздок з Украши до шших краш. Постае необхвдшсть формування дepжавноï полiтики щодо регулювання трудових мiгpацiй, причому eфeктивноcтi ввдповвдних заходiв буде досягнуто лише за умови, якщо 1'х розробка та впровадження спиратиметься на потужну аналггичну базу доcлiджeнь у цiй cфepi [7, с. 57].
Основними закономipноcтями розвитку зовн1шньо!' трудово!' мцраци в УкраМ на сучасному eтапi е:
• формування в crpy^ypi pобочоï сили Украши численного контингенту оciб, для яких трудова мiгpацiя е основним видом зайнятосп;
• диференщацм piвня мiгpацiйноï мобiльноcтi залежно ввд якicних характеристик iндивiдiв -пвдвищений cтyпiнь yчаcтi в зовнiшнiх трудових мшрацмх притаманний чоловiкам (а серед жшок -тим, якi мають дггей), особливо молодим, одруженим або розлученим, iз cepeднiм оcвiтнiм piвнeм;
• трудова мiгpацiя, як правило, е альтернативою можливому постшному втзду, а не пiдготовкою до нього, але зi збшьшенням тpивалоcтi та частоти по1здок вipогiднicть повернення мшранта знижуеться;
• зайняття украшськими трудовими мшрантами нiш на менш привабливих ринках пращ краш пepeхiдноï економши i Пiвдeнноï Свропи;
• залежшсть обcягiв трудових мiгpацiй вiд ввддал^ емноcтi pинкiв пpацi кpаïн-peципiентiв та ментальних особливостей 1х населення: основна частина трудових мшранпв ви1жджае до сусщтх слов'янських кра1н, якi досягли бшьших ycпiхiв у cпpавi переходу до ринкових ввдносин. Причому при здшсненш тpyдовоï мiгpацiï житeлi прикордонних регютв Укра1ни переважно оpiентyютьcя на сусщт з 1х областю краши [8, с. 26].
Поpiвняно з учасниками cтацiонаpноï мiгpацiï заpобiтчани переважно перемщуються на мeншi вiддалi, внаслвдок чого оcновнi кpаïни-пpиймачi оciб, яю ви1здять з Укра1ни на постшне або тривале проживання, е 1зрашь, Нiмeччина, США [9, с. 105].
У вггчизнянш наyковiй лiтepатypi з проблем демографи, eкономiки, cоцiологiï, державного управлшня зовнiшнiм трудовим мiгpацiям придшяють больше уваги, нiж iншим складовим мiгpацiйного руху населення. Разом з тим окремим аспектам зовнiшньоï тpyдовоï мiгpацiï, зокрема проблемам ïï сегментаци, майже не прид1ляли уваги. Першу спробу згрупувати мiгpантiв зробив у свош доповiдi Уповноважений Вepховноï Ради Украши з прав людини, видшивши чотири категори громадян Укра1ни, яю перебувають на тepитоpiï iнших краш з метою працевлаштування залежно ввд 1хнього правового статусу:
• особи, яю мають дозв1л на постшне проживання на територи iнозeмноï держави, що одночасно дае право i на безстрокове працевлаштування (щ особи ввдповвдно не входять до складу постшного населення Украши);
• особи, як мають тимчасовий дозвш на перебування i працевлаштування;
• особи, яю на законних пвдставах тимчасово перебувають на територи шоземно!' держави (на лiкуваннi, навчаннi, з туристичними або приватними цшями) i нелегально працюють;
• особи, як перебувають на територи iноземноï держави нелегально i нелегально працюють.
У складi останнього контингенту слвд розрiзняти осiб, якi потрапили до краши-рецитента
легальним шляхом, але термiн 1'хнього дозволу на перебування закiнчився, та ошб, якi потрапили на територто певно!' краши нелегально. Належнiсть особи до те!' або iншоï категори е основним чинником, який визначае юридичт та соцiальнi права шдиввда в крат перебування [10, с. 115].
Таке групування акцентуе увагу на юридичному статусi трудових мкранпв, що ускладнюе його використання в соцiально-економiчних дослiдженнях: умови працi та наслвдки мiграцiï' можуть бути схожими у ошб з рiзним юридичним статусом i, навпаки, становище на ринку пращ краши-рецитента рiвних за юридичним статусом ошб може бути принципово рiзним.
Трудова мiграцiя громадян Украши здiйснюеться за запрошенням безпосередньо з боку шоземних роботодавцiв, за допомогою органiзацiй, якi займаються посередництвом у працевлаштувант громадян за кордоном (зокрема туристичних агенцiй), внаслiдок самостшного пошуку громадянами Украïни роботи за кордоном (через ошб, якi ратше виïхали на заробiтки, за сприяння родичiв i знайомих в крат-рецитенп, за допомогою 1нтернету тощо).
Трудова мкращя е складним, багатогранним процесом, що неоднозначно впливае на соцiально-демографiчний та економiчний розвиток.
Найпомiтнiшими негативними наслвдками зовнiшньоï трудовоï мкрацй е:
• змша чисельностi та трансформацм структури населення внаслiдок перетворення трудовоï мiграцiï на постiйну;
• послаблення шмейних зв'язкiв, несталiсть шлюбiв, поширення соцiального сирiтства, що негативно впливае на народжуватсть та розвиток сiм'ï;
• погiршення стану здоров'я трудових мкранпв внаслiдок виснажливо!' працi та некомфортних умов перебування за кордоном;
• зниження квалiфiкацiï працiвникiв внаслвдок зайняття за кордоном низькоквалiфiкованою роботою;
• загроза швелювання соцiальноï значимостi зайнятосп в Украïнi через формування у молодi окремих регiонiв стiйкого стереотипу, згвдно з яким досягти пристойного рiвня життя можна лише завдяки трудовим по1здкам за кордон;
• переважно нелегальний статус мкранпв, що ускладнюе сощальний захист цих ошб.
До позитивних аспектiв трудовоï мкрацй слiд вiднести:
• покращення можливостей утримувати дiтей, розширення доступу до яюсного медичного обслуговування i ввдпочинку внаслiдок "мкрацшних" заробiткiв;
• зниження напруження на ринку пращ через втзд частини трудово-активних контингентiв та перехвд до розряду економiчно пасивного населення частини ошб, якi нагромадили необхвдт для життедiяльностi кошти внаслвдок трудовоï мiграцiï;
• розвиток пвдприемництва та покращення можливостей зайнятостi внаслвдок створення нових робочих мюць колиштми трудовими мiгрантами, що заробили достатш для вiдкриття власноï справи суми грошей;
• засвоення учасниками трудових мкрацш ринковоï свiдомостi, цiнностей та норм цившзованого суспшьства;
• важливють "мкрацшних" грошей не лише як засобу добробуту окремих прошаркiв населення, а й як джерела економiчного розвитку [11, с. 540].
Важливий вплив трудова мкрацш справляе на розвиток регюнальних ринюв пращ i формування пропозици робочоï сили. Наслiдком засвоення учасниками трудовоï мiграцiï ринковоï свiдомостi, щнностей та норм цивiлiзованого суспшьства стае поширення ввдповвдних настанов серед осiб, якi не мають досвiду зовнiшньоï трудовоï мiграцiï.
Мкрацм населення належить до складних системних об'екпв доcлiджeння. Ïï cкладнicть, багатоаспектшсть i cоцiологiчний характер передбачають необхвдшсть комплексного, вceбiчного вивчення. Доcлiдницька стратепя, покладена в основу комплексного пвдходу, грунтуеться на таких мeтодологiчних принципах: формулювання загальноï тeоpeтичноï концепци; розроблення нас^зних понять i катeгоpiй, що забезпечують едтсть пiдходy до об'екта дослвдження. На 1х оcновi вивчають окpeмi аспекти i зв'язки мкрацшних пpоцeciв. Теоретичну концeпцiю cлiд поеднати з емпричними розробками.
У cтpyктypi тpyдовоï eмiгpацiï громадян Украши за ступенем лeгальноcтi та можливостями статистичного облксу можна видшити 4 яюсно оcобливi piвнi:
I. Офiцiйна трудова мкрацм - пepeмiщeння украшських громадян, яю, втжджаючи за кордон, декларують мету yчаcтi в тpyдовiй дмльносл i е легальними трудовими мкрантами в кpаïнах-peципiентах.
II. Нeофiцiйна легальна мкрацм - по1здки наших стввггчизниюв за кордон з декларованою цшлю туризму, вiдвiдyвання pодичiв тощо з подальшим працевлаштуванням та peеcтpацiею в крат-рецитеип; учасники таких по1здок не можуть бути вiдcтeжeннi вiтчизняною статистикою, але при цьому стають цшком легальними трудовими мкрантами в крашах-рецитентах.
III. Уcпiшна нелегальна мiгpацiя - по1здки за кордон, пов'язанi з незареестрованою зайнятютю видами дiяльноcтi, дозволеними законодавством ввдповвдних краш.
IV. Мкрацм жертв злочинних угруповань - торпвля людьми та iншi випадки перебування громадян Украши в нелюдських умовах або зайнятicть протиправною дiяльнicтю за кордоном не з влаcноï вол1
Представники першого елементу мають таю cамi права, як i громадяни краши перебування. У них практично не виникае проблем щодо гарантш зайнятоcтi, умов пpацi, cоцiального та медичного захисту, налeжноï винагороди за працю. Мкранти, якi формують другий елемент, мають мiнiмyм cоцiальних та трудових гарантш. Хоча становище легальних i нелегальних пращвниюв суттево вiдpiзняетьcя, yкpаïнцi нepiдко стикаються з порушенням гхшх прав навiть за умови легального працевлаштування. Щодо жертв злочинних угруповань, то вони по cyri перебувають на cтановищi pабiв.
Аналгтичш доcлiджeння тpyдовоï мiгpацiï переважно спираються на пвдхвд, за якого як трудових мкраипв розглядають оciб, що брали участь у трудових мкрацмх протягом визначеного перюду спостереження, як правило, року (тобто хоча б один день протягом року, що розглядаеться, пропрацювали за кордоном, за умови, що 1х дмльшсть не була пов'язана з торпвлею або виконанням робгт для впчизняного роботодавця) [12, с. 92].
При дослвдженш окремих аспекпв процесу дощльною е опора на шший мeтодологiчний пвдхвд, за якого кшьюст параметри трудових мшрацш фiкcyють станом на певну дату. В цьому випадку кшьюсть працюючих за кордоном варто розглядати як сегмент зайнятого населення. Для pозpiзнeння категорш мкруючого населення при проведенш cпeцифiчних доcлiджeнь доц1льно yciх оciб, якi здiйcнили по1здки протягом року, називати активними трудовими мкрантами, а ошб, якi в певний момент працюють за кордоном, - актуальними трудовими мкрантами. Ошб, яю припинили участь у трудовш мкраци понад piк до моменту спостереження i не збираються в найближчому майбутньому втздити працювати за мeжi Укра1ни, cлiд розглядати як зворотних трудових мкранпв [13, с. 244].
Висновки. Узагальнюючи, слвд зазначити, що пвд трудовою мкращею cлiд pозyмiти перемщення у пpоcтоpi, що здiйcнюють шдиввди з метою пiдвищeння piвня життя завдяки вигiднiшомy використанню влаcноï pобочоï сили без змiни поcтiйного мюця проживання. Причини зовнiшньоï тpyдовоï мкраци мають майже виключно eкономiчний характер. Зовшшшми причинами здiйcнeння тpyдовоï мкраци громадянами Украши за кордон е певною мipою
незумовлений ринок пращ шших краш та матерiальне стимулювання результатiв працi. Серед внутршшх причин трудовоï мiграцiй громадян Украши за кордон е: безробггтя, низький рiвень оплати працi, ввдсутшсть перспективи кар'ерного зростання працiвника та iншi соцiально-полiтичнi та економiчнi складовi елементи, якi гальмують розвиток суспшьства та держави.
1. Про зовншню трудову м1грац1ю: Закон Украти eid 05 листопада 2015 року // Вгдом. Верх. Ради Украти. - 2016. - № 49-50. - Ст. 463. 2. Воронин В. Особливостi процеыв трудово'г мкрацй та розвиток iммiграцiйноï полтики в кратах Захiдноï Свропи в перюд 60-80 ротв. Зарубiжний досвiд соцiально-економiчноï полтики i проблеми зовнiшньоекономiчних зв'язюв. - К., 1993. -260 с. 3. Малиновська О. Мкранти, мкращя та Укралнська держава: аналiз управлтня зовтштми мкращями: Монографiя. - К., 2004. - 236 с. 4. Чугуевська М. Проблемт аспекти правового регулювання працевлаштування громадян Украти за кордоном: навч. поыб. - К.: Вiче, 2012. -№ 24. - 30 с. 5. Рыбалковский Л. Миграция населения (вопросы теории). - М., 2003. - 240 с. 6. Населення Украти. Трудова емкращя в УкраШ. - К. : 1н-т демографи та сощальних до^джень iм. М. В. Птухи НАН Украти, 2019. - 233 с. 7. Журба О. Поняття та суттсть пращ за кордоном та сучасно'г укралнськог трудово'г мкрацп: Форум права. - 2008. - № 1. - 153 с. 8. Позняк О. Мкрацшт процеси в УкраШ: сучасний стан та перспективи. - Умань: СПД Сочтський, 2007. -276 с. 9. Малиновська О. Регулювання проблеми бiженцiв у кратах Захiдноï Свропи. Науковий вюник Нащонально'г академи внутрштх справ Украти. - К., 2003. - № 1. - 128 с. 10. Чехович С. Мкрацшне право Украти: Шдруч. - К.: Школа, 2003. - 260 с. 11. Римаренко Ю. Мкрацшт процеси в сучасному свrni: свтовий, регюнальний та нащональний вимiри. - К., 1998. - 912 с. 12. Романюк М. Мкрацп населення Украти за умов перехiдноï економжи: Методологiя i практика регулювання. - Львiв: Свт, 1999. - 292 с. 13. Пуригта О., Сардак С. Мiжнародна мкраця: навч. поЫб. - К.: ВЦ "Академiя", 2007. - 312 с.
