CC BY
20
УДК 331.91 Доц. Т.М. Степура, канд. екон. наук - Rbeiecbm фтш
Свропейського умверситету
М1ГРАЦШН1 ПРОЦЕСИ У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛ1ЗАЦП ТА ÏX ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Стаття присвячена питаниям мirрацiй та ïx державному регулюванню. Питання е актуальним, оскiльки кордони Украши стають дедалi бiльш вiдкритими. Також ба-гато проблем виникае при регудюванш трудових мirрацiй украшщв за кордоном. Не-обxiдиою е розробка заxодiв щодо державного регулювання мirрацiй.
Ключов1 слова: мirрацiя, державне регулювання м1грацш.
Assoc. prof. T.M. Stepura - European University Migration and State Regulations of it in globalization world
The paper is dedicated to the job and state regulation questions. That's urgent question. The reason is in Ukrainian borders, that today are more opened than early. Also there are many problems with (work) regulation of the Ukrainians across a border. this are not effectively today.
Keywords: migration, state regulations of migration.
За умов формування м1жнародного ринку пращ мкращя стае усе бу-деншшим явищем у житп кожного переЫчного громадянина. Глобашзащя впливае на сощально-економ1чне середовище кожноï краши бшьшою чи мен-шою м1рою через фшансов1 ринки, посилення траисиацiоиальииx корпорацш. Поступово втрачаеться контроль над рухом катташв, держави гублять своï можливостi у здатност оподатковувати весь обсяг кашташв. Таким чином страждають певиi сощальш стандарти. Однак iиакше здiйсиюеться рух ре-сурсiв працi. Його легше вщстежити, зрегулювати з боку урядiв.
Питання мirрацiï е достатньо вивченим у теоретико-методологiчиому розтииi. Поряд, змшюються детермiиаити розвитку мirрацiйииx процесiв, причини та наслщки руху працiвиикiв. На потребу дня е вивчення питань регулювання мirрацiï, соцiальиого захисту громадян, впливу ринкових умов на рух ресуршв працi, иаслiдки входження у свiтовий соцiальио-екоиомiчиий, iиформацiйиий прос^р.
Метою цiеï статтi е дослщження стану мirрацiй та розробка пропози-цiй щодо удосконалення ïx державного регулювання.
Ниш м^ацшш процеси набули широкого резонансу. Питання щодо них вже кшька рокiв поспiль розглядають закоиодавчi органи, иауковi заклади. Не втратила актуальиостi доповiдь Уповноваженого Верxовноï' Ради Украши з прав людини "Стан дотримання та захисту прав громадян Украши за кордоном", що зазначена у Постаиовi ВРУ вщ 3 квiтия 2003 року №714-IV, також Постанова НАН Украши "М1гращя населення Украши: стан, намiри, причини" вiд 10 квiтия 2002 року №87. За результатами парламентських слухань прийнято Постанову ВРУ щодо стану та проблем правового i сощального статусу сучасно1 украшсько1 трудово1 мiграцiï вiд 25 червня 2005 року №2682-IV. У кв^ш 2005 р. пiдписаио Угоду про сшвроб^ництво мiж Адмiиiстрацiею Державно1 прикордонно1 служби Украши i Мiжиародиою оргашзащею з м^-рацiï. Усе зазначене ще раз пiдтверджуе актуальиiсть проблем м^аци.
М11ращя робочо1 сили вщбуваеться цiлком лопчно. Людина прагне радше отримувати за свою працю бiльшу оплату. Тому трудовi потоки пря-мують у т краши, де вищий економiчний рiст, середнiй або високий рiвень доходiв. Вибiр детермшуеться у кшцевому результатi рiзницею мiж рiвнями доходiв краши-постачальника та краши-рецишента. Стiйке зростання у поеднанш з пiдвищенням попиту на робочу силу спостер^аеться у крашах, якi вiднайшли оптимальне сшввщношення мiж вiдкритiстю та замкненiстю внутршшх ринкiв. Уряди, орiентованi на центрашзоване планування, замкне-нiсть економiки, не змогли досягти стшкого рiвня винагороди пращвниюв.
Долучення до глобалiзацiйних процеЫв, безперечно, позитивне яви-ще. Водночас, при входженш у свiтовий прослр краши опиняються у разюче нерiвних умовах. Держави набувають швидших темтв економiчного розвит-ку, однак втрачають у рiвнях соцiальних показникiв. Так, для Польшд, що вступила до Свропейського Союзу у 2004 р., прогнозувалося зростання рiвня безробiття, однак прогноз не виправдався. Поряд з тим, не вщбулось i покра-щення ситуацй, яке могло б бути спричинене ростом швестицш i розвитком економiки, - рiвень безробггтя так i залишився близько 19 % [5].
У будь-якому випадку, кожне домогосподарство приймае ршення що-до можливо! трудово! мйрацй самостшно. Вирiшальним чинником е еконо-мiчний зиск. Разом з тим, напрямок мпрацй, як постшно1, так i тимчасово!, визначаеться не в останню чергу й рiвнем сощально1 захищеност особи чи ЫмЧ у кршт-рецишенл. Таким чином формуються найбiльш типовi чи масо-вi потоки мпрацй. За експертними оцiнками, за кордоном зараз працюе близько 3 -3,5 млн. громадян Украши. Бiльшiсть украшських громадян пра-цюють у крашах СНД, зокрема Росшськш Федерацй та крашах Схщно1 та За-хщно1 Свропи. Таким чином, основними крашами-рецишентами украшських працiвникiв останнiм часом е РоЫя, Польща, Чехiя, Iталiя, Португалiя, Шмеч-чина, Словаччина, Грецiя, 1спашя.
За даними Мiнпрацi Украши, здебшьшого трудовi м^анти Украши -високоосвiченi та висококвалiфiкованi фахiвцi (80 % мають повну вищу або базову вищу освггу). Вони працюють переважно в таких галузях, як транспорт, будiвництво, торгiвля, переробна промисловiсть. Щодо вiку, то це найбiльш працездатна частина трудового потенщалу Украши: 60 % працюючих-мпран-тiв вiком вщ 20 до 44 рокiв; 70 % трудових мiгрантiв -чоловiки [5].
Рух трудових ресурЫв можна оцшювати з багатьох поглядiв.
Зазвичай, м^ащя е результатом дй ринкових механiзмiв, що прагнуть до переливу ресурЫв на користь ринково1 рiвноваги. З такого погляду мйра-цiя е випдною для обох сторiн, хоча вадграе не таку важливу роль у взаемо-дй мiж бщними i багатими крашами, як торпвля та рух капiталiв. Вплив мйрацшних рухiв значною мiрою дiе на розвиток кра1н у частинi змши пере-бiгу демографiчних процесiв. Висококвалiфiкованi працiвники, мйруючи, сприяють поширенню високих технологш, долучаються до створення свгго-вого ринку професiйних знань та навичок.
М1грацй специфiчним чином впливають на формування ринку пращ. Необхщшсть управлшня ринком працi, особливо у територiальному розтинi,
вимагае постшного пошуку теоретичних, методичних i оргашзацшних шдхо-дiв щодо вирiшення проблем мпрацшних рухiв.
Рух мпрацшних потоюв як реакцiя на рiзницю у доходах та рiвнi жит-тя краш дiе подiбно до ринкових важелiв. У регюнах з надлишковою пропо-зицiею м^ащя покликана зменшувати напругу шляхом обмеження обсягiв пропозицп робочо1 сили на ринку пращ. Вщповщно у працедефiцитних регюнах вщбуваеться приплив робочо1 сили з шших територiй. Разом з тим, такий перебп процесiв чiтко простежуеться при аналiзi ринку працi у межах одте1 краши, де умови найму, правове поле, соцiально-економiчнi стандарти приблизно однаковь
За умов змiни краши, яка виступае у ролi наймача, вплив на ринки пращ може бути рiзноманiтним. Зважаючи на певну вiдмiннiсть ринюв працi зарубiж-них краш вiд украшського (незначнi обсяги або вщсутшсть прихованого безро-б^я, iншi трудовi норми, бiльша гнучюсть ринку працi), емпрацдя зменшуе тиск на ринок пращ Украши, однак дещо тдвищуе напружешсть на ринку правд краши-рецишента. Зменшуеться рiвень оплати працi мешканцiв краши, ще бшьше пiдвишуеться гнучюсть ринку пращ, оскшьки iммiгранти готовi працю-вати за меншу оплату i неповний робочий час, поеднуючи кiлька мюць працi.
Разом з тим, специфiчним чином проявляеться дiя мпрацп у розтиш сегментiв ринку працi. Характерною рисою украшсько1 ем^ацп (зворотно1 та незворотно1) е ви1зд або неквалiфiкованоl робочо1 сили, або висококвалiфi-ковано1 на гранi з елiтарними прошарками науковцiв, культурних дiячiв то-що. Перший контингент найбшьш явно впливае на гнучюсть ринку пращ. Другий - створюе ринкову конкуренщю, дещо знижуе ринкову щну робочо1 сили у даному сегменп.
Ви1зд за кордон з метою зароб^юв спричиняе надходження кош^в у краlну-батькiвшину заробтанина. Так, за експертними оцiнками [8], за 2006 р. украшщ надюлали сво1м родинам з-за кордону 56 547,32 тис. дол., а заробляють щомюяця близько 400 млн. дол.
Таким чином, певний рiвень м^ацш е випдним для обох кра1н з ба-гатьох поглядiв. Однак необмежена трудова мiграцiя, особливо неквалiфiко-вано1 робочо1 сили, е непродуктивною. Бшьшють мiгрантiв прагне домогтися у багатшш краlнi не тiльки певного рiвня заробiтку, а й вищих стандарт со-цiального забезпечення. Ця обставина за умов значних обсяпв iммiграцil у державу спричиняе певш соцiальнi зсуви. У таких випадках значно1 ваги на-бувае регулювання мпрацш, оскiльки мiгранти, що використовують сощаль-не забезпечення у крашьрецишенл, зазвичай не вiдраховують податкiв у бюджет. Наслщки такого становища вiдчутнi за умови масово1 нелегально: мiграцil. Для утримання розмiрiв сощальних стандартiв на стабiльному рiвнi необхщний масовий перерозподiл соцiальних благ, що потребуе додаткових коштiв. В шшому випадку страждатимуть автентичнi громадяни краши. За-побiжним заходом може слугувати обмеження обсяпв мпрацп до масштабiв дефiциту трудових ресурсiв краlни-реципiента.
Багато кра1н унаслiдок свого розташування витримують значний тиск на кордони. Для прикладу, США мае велику протяжшсть кордошв з Мекси-
кою, яка значно вiдрiзняеться за рiвнем життя. Укра!на стала нинi транзит-ною державою мiж Азiею i Схiдною та Центральною ввропою.
Зазначена вище можлива економiчна неефективнiсть для масових нек-валiфiкованих трудових м^ацш та певна культурна неспiвставнiсть соцiумiв свiдчить на користь необхiдностi регулювання мкрацш як на рiвнi держави, так здебiльшого, на рiвнi конструктивно! мiждержавно! спiвпрацi. в кiлька напрямiв державного регулювання мираци:
1. Захист нацюнальних штерес1в та национально! безпеки вщ нелегально! !мм!грацп.
2. Сощальний захист громадян кра!ни за кордоном.
3. Регулювання м1граци у контекст! оптим!зацп внутр!шнього та зов-н!шнього ринк!в.
У провадженнi державно! полгтики у сферi iмirращй необхщно вщ-найти баланс мiж захистом нащонально! безпеки Укра!ни та повною реалiза-щею права громадян на свободу пересування. Грань мiж наведеним дуже тонка. Переважна бшьшють кра!н справедливо вщдае перевагу нацiональним штересам. Практично неможливо встановити такi правила перетину кордону, як б вщфшьтровували небажаних м^анлв. Важливим е i питання вщкри-тостi кордонiв в ввропу. У випадку недостатньо! "прозоростГ Укра!на опи-няеться перед загрозою нагромадження бiженцiв та нелегальних мпранпв. 1з введенням Польщею, яка, як i Укра!на, е транзитною державою на шляху до Захщно! ввропи, вiзового режиму в'!зду, виникла загроза рiзкого зростання нелегальних мпрацш. Польща, обираючи за прiоритет нацiональну безпеку, утруднюе вирiшення питання нелегально! м^аци для Укра!ни.
За даними ООН [10], за кшьюстю iммiгрантiв Укра!на нинi перебувае на четвертому мющ у свiтi пiсля США, Роси i Нiмеччини: !х чисельнiсть ста-новить 6,7 млн., що становить 3,6 % загального потоку м^анлв у свiтi. На думку експер^в, у найближчому майбутньому приплив трудових мкранпв, у тому числi - нелегальних, в Укра!ну може ютотно зрости. Цьому, зокрема, сприятиме запровадження бшьш жорсткого регулювання мкраци на теренах СНД (насамперед, посилення боротьби з незаконною мкращею в Роси, запровадження в цш кра!ш квот на працю м^аш!в у роздрiбнiй торгiвлi).
Згiдно зi статистикою нелегально! мкраци, оприлюднено! Держпри-кордонслужбою Укра!ни, загальна чисельнiсть виявлених укра!нськими при-кордонниками iз сiчня по жовтень 2006 р. нелегальних мкранпв на 40 % пе-ревищуе показник аналогiчного перiоду за 2005 р. За той самий перюд за не-законне перетинання держкордону прикордонники затримали 3647 нелегальних мпрант1в. За неофiцiйними даними, через територш Укра!ни щорiчно проходить до 500 тис. нелегальних мпранпв. Бшьше всього нелегальних м^-рантiв затримано у Кшвськш i Закарпатськiй областях, а також у м. Киевь
В Укра!ш нагромаджуються iммiгранти з кра!н Пiвденно-Схiдно! Азi!, Ближнього й Середнього Сходу, Африки, а також громадяни кра!н СНД, якi використовують територш кра!ни для транзиту у кра!ни вС - !х загальна чи-сельнiсть становить вiд 100 до 150 тис. Разом з тим, в останш два роки серед нелегалiв рiзко зросла частка уродженщв кра!н СНД - найбшьше Молдови й
Грузи, а також росшських громадян Ï3 Чечш. У 2006 р. серед нелегашв наль чувалось 9745 громадян Молдови (2005 р. - 3427), 2604 - Узбекистану (1958), 2346 - Вiрменiï (2179), 2130 - Азербайджану (2057), 1255 - Таджикистану (608), 1235 - Грузи (1123), 1118 - Росн (1452). Чимало серед нелега-лiв громадян швденно-схщних азшських краш: 741 громадянин 1ндп (685), 726 - Китаю (1191), 712 - Туреччини (552), 522 - Пакистану (399), 262 - Бангладеш (225), 195 - В'етнаму (448), 186 - Палестини (118). Останшм часом з'являються нелегальш м^анти нaвiть i3 репону Карибського басейну.
З огляду на загострення проблеми бiженцiв в Укрaïну Верховна Рада прийняла низку нормативно-правових аклв, спрямованих на вдосконалення законодавства у сферi мiгрaцiï (Закон Укрaïни "Про iммiгрaцiю" №2491-111 вiд 7 червня 2001 року, Закон Украши "Про бiженцiв" вщ 21 червня 2001 року, Закон Украши "Про приеднання Украши до конвенцп ООН про статус бь женцiв та Протоколу щодо статусу бiженцiв" вщ 10 сiчня 2002 року, Указ Президента Украши "Про державний комггет Украши у справах нащональ-ностей та мпрацп" вiд 3 вересня 2001 року, Постанова КМУ "Про затвер-дження Програми регулювання мпрацшних процешв на 2003-2005 роки" №1296 вщ 20 серпня 2003 року та ш.). Тому легальна миращя нинi е дос-татньо врегульованою в Укрaïнi. Однак проблеми виникають у площинi нелегального потрапляння бiженцiв у державу. Для найбщшших краш Африки та Азп, що потерпають вiд злиднiв, голоду та безроб^я, а також репошв-тери-торш военних дiй, Украша е достатньо благополучною крашою. Разом з тим, останшм часом рiзко зросла юльюсть спроб використання транскордонних кaнaлiв нелегально:' мпрацп для торгiвлi людьми, контрабанди нaркотикiв та збро". На сьогодш функцп щодо регулювання м^ацп розпорошеш мiж рiз-ними вiдомствaми, тому немае чггкос^ та едностi у провадженш держaвноï полiтики. Вiдповiдно неращонально розподiляються та витрачаються кошти на фшансування зaходiв мiгрaцiйноï полiтики.
1ншим болючим питанням сьогодення Украши (навт бiльше, нiж проблема бiженцiв та нелегальних iммiгрaнтiв) е ем^ащя (постшна чи тим-часова). За позитивного ефекту вщ м^ацп у частит додаткового надходжен-ня коштiв у крашу, значимими е сощальна незахищешсть украшських громадян за кордоном. Сощального забезпечення домагаються тiльки ri, хто пот-рапляе у найбшьш блaгополучнi краши.
Дослiдження зовнiшнiх м^ацшних процесiв в Укрaïнi ще не мае ко-ординованого i системного характеру.
Зпдно з висновками науковщв, зазначеними у постaновi НАН Украши вiд 10.04.2002 року №87 [6], мпрацшш процеси кiнця ХХ ст. мали хвилепо-дiбний характер: рiзке кiлькiсне зростання мiгрaцiйного потоку наприюнщ 80-х - на початку 90-х роюв i дaлi поступове його зниження. На початку 90-х роюв iммiгрaцiя в Украшу перевищувала емiгрaцiю. З 1990 по 1993 роки за рахунок зовнiшньоï м^ацп населення краши збiльшилось на 565,4 тис. ошб. Але з 1994 по 2005 роки мпрацшш втрати населення становлять 669,4 тис. оЫб. Загалом, за рахунок природного та мпрацшного скорочення протягом 1994-2004 роюв Украша втратила 3 млн. 227 тис. оЫб.
На загал емiграцiю можна класифiкувати на стащонарну емiграцiю, ле-гальну трудову та нелегальну трудову.
Стацiонарнi ем^аци - вшзд на постiйне мюце проживання. Мае нега-тивнi наслщки у частинi втрати найбiльш активних та освiчених осiб, цiлих родин. Украша втрачае у деморозвитку, народжуваност^ порушуеться опти-мальне вiкове сшввщношення, вiдповiдно зростае демографiчне та економiч-не навантаження на осiб працездатного вжу. Нищиться iнтелектуальний по-тенщал наци. Запобiгти втратам, зрегулювати стащонарш емiрацiï можливо тiльки створенням належних умов та рiвня життя, забезпеченням вщповщно-го благополуччя, тобто засобами непрямого регулювання у сощально-еконо-мiчнiй площинi. Потрiбно продовжувати розвивати систему освгги iз обов'яз-ковою штегращею ïï у мiжнародну освiту; сприяти розвитковi мiждержавних економiчних вiдносин.
Офщшним джерелом iнформацiï щодо легальноï трудовоï мiграцiï е форми статистичного облжу 1-ТМ мЗвiт про чисельнiсть та склад шоземщв, якi тимчасово працюють за кордоном", затвердженi наказом Мшстату (нинi Держкомстат) Украши вiд 30.05.1996 року №163.
Вщомосп про громадян Украши, котрi працюють за кордоном, пода-ють комерцiйнi бюро, агенцн та iншi органiзацiï, що провадять дiяльнiсть, пов'язану з працевлаштуванням громадян Украши за кордоном, i тдприемства Украши, як уклали договори шдряду iз закордонними пiдприемствами, до ор-ганiв служби зайнятостi. Вiдповiднi дат акумулюються у Державному центрi зайнятост^ пiсля чого передаються до Мшстерства працi та соцiальноï полгги-ки Украши i Головного обчислювального центру Держкомстату.
Управлшня курортiв та туризму кожно!" облдержадмiнiстрацiï володiе iнформацiею про кшьюсть туристичних по1'здок громадян область Однак даш щодо повернення громадян iз цих по1'здок вiдсутнi. Облж громадян, що вшж-джають, прикордонними службами також утруднений з огляду на вщсутшсть реестраци громадянства та постшного мiсця проживання особи, що перети-нае кордон, i тому, що громадянин може повернутись в Украшу через митни-цю шшо1' областi.
Регулювання мiграцiï у контекст оптимiзацiï внутрiшнього ринку найбiльшою мiрою зазнае впливу ринкових важелiв. Однак тут роль держави полягае у запровадженш ч^кого контролю за рухом трудових ресурЫв шляхом статистичного облжу. Для запровадження ефективно1' системи облжу мiграцiйних потокiв необхiдно:
• здшснити реоргатзащю управлшських структур i м1гращйних служб, коор-динащю дш всiх зацiкавлених вiдомств та оргатзацш щодо вдосконалення управлiння внутрiшнiми й зовтштми трудовими мiграцiйними потоками, запоб1гання прихованому вербуванню робочо1 сили, нелегальнш мiграцiï;
• вжити заходiв щодо запоб1гання нелегального вшзду на роботу за кордон через туристичт агенцп;
• запровадити обов'язкове страхування громадян Украши перед ïхнiм вшздом у трудовi по1здки за кордон.
Разом з тим, регулювання внутршшх мкрацш потрiбно здiйснювати з урахуванням специфiки стану регiональних ринкiв пращ непрямими методами:
стимулюванням попиту на робочу силу, швестицшною, житлово-кредитною политикою.
У будь-якому випадку питання мпрацш повиннi вирiшувaтись комплексно. Вщокремлено проблему нелегальних бiженцiв або захисту украшських громадян виршити неможливо. М11рацшна полiтикa обiймaе ус напрями в,ïзду-виïзду. Разом з тим, мпрацшна полiтикa держави, як i будь-яка iншa, повинна бути узгодженою з шшими заходами соцiaльно-економiчноï политики. Адже власне негаразди соцiaльно-економiчного буття спонукають громадян шукати крaщоï долi у зaробiтчaнствi.
Держави свпу напрацювали певний досвiд регулювання м^ацшних потокiв, однак не завжди достатньо ефективний. Так, рекомендацп та конвенцп МОП, достатньо складш i заплуташ, iнколи входять у протирiччя iз нормами Всесвiтньоï Торговоï Оргaнiзaцiï. Остання, зрозумiло, мае бшьшу вагу у питаннях впливiв на свiтову громaдськiсть та уряди краш. Тому нав^ь за умови повноï рaтифiкaцiï Украшою усiх конвенцш МОП у площинi регулювання м^ацш це буде позитивним моментом, але недостaтнiм.
Регулювання м^ацп на державному рiвнi вимагае, зокрема, ратифжа-цп усiх угод мiж урядами Украши i вщповщних держав щодо взаемного пра-цевлаштування громадян i про сшвробгтництво у гaлузi трудовоï м^ацп та соцiaльного захисту трудящих-мпранлв. Також, згiдно iз статтею 6 Закону Украши "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випа-док безробгття", право на мaтерiaльне забезпечення на випадок безроб^я та сощальт послуги мають зaстрaховaнi особи. У п. 3 цiеï ж статт зазначено, що "громадяни Украши, як працюють за межами Украши та не застраховав у системi сощального страхування на випадок безробiття краши, в якш вони перебувають, мають право на забезпечення... за умови сплати страховику страхових внесюв, якщо шше не передбачено мiжнaродним договором Украши, згода на обов'язковють якого надана Верховною Радою Украши" [1, с. 174]. Якщо особа мала певний трудовий стаж в Укра1ш, а згодом легально працювала за кордоном, вона мае право на мaтерiaльне забезпечення за умови однорaзовоï сплати страхових внесюв за весь перюд пращ за межами Украши. Однак у випадку нелегального працевлаштування за кордоном, особа виявляеться, у рaзi настання безробгття, сощально незахищеною та позбавле-ною права на мaтерiaльне забезпечення.
Отже, для вирiшення проблем мпрацш потрг6но:
• привести законодавчу базу у в1дпов1дн1сть до мшнародних стандартов шляхом прийняття необх1дних актов, ратифшаци мiждержaвних угод задля легал1заци трудових мпрацш, посилення социального захисту украшських громадян;
• розробити нову систему збору та узагальнення шформаци щодо обсяпв, тер-мшв, иапрям1в трудово1 мпраци;
• удосконалити процедуру надання лщеизш на провадження д1яльност1 щодо надання туристичних послуг у частит посилення жорсткост та контролю за юридичними особами, що претендують на туристичний б1знес;
• запровадити практику участ представиишв консульств Украши у вс1х справах, що стосуються дотримання прав та свобод украшщв за кордоном (у су-дових засвдаииях у випадках притягнення до кримiиaльиоï вiдиовiдaльиостi, оформлення документов за иеобхiдиостi тощо);
• посилити РЯ-компатю щодо висв1тлення та роз'яснення становища шозем-них громадян за кордоном, щодо д1яльност1 туристичних ф1рм, специфжи за-конодавства 1нших кра!н та м1ждержавного законодавства.
I, насамкшець, основний захiд, який виршить проблему вiдпливу на-селення з Укра!ни - це зростання економжи, й вiдповiдно покращання рiвня життя, пiдвищення добробуту, соцiально! захищеностi громадян, впевненост у завтрашньому днi.
Л^ература
1. Закон Укра!ни "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безробтя"// Вщомосп Верховно! Ради. - 2000, № 22. - С. 171-197 с.
2. Петрова Т. М1граци населення як фактор пропозицп робочо! сили на ринках пращ Укра!ни// Укра!на: аспекти пращ. - 1997, № 6. - С. 42-44.
3. Сорос, Джордж. Джордж Сорос про глобал1защю. - К.: Вид-во Соломп Павличко "Основи", 2002. - 173 с.
4. Трудова м1гращя населення Тернопшьсько! обласп: кшьюсний та географ1чний аспекти. - Тернопшь: Лвдер, 2002. - 52 с.
5. www.dialog.org.ua
6. www.ir.org.ua
7. www.kiev.rada.ua
8. www.ombudsman.kiev.ua
9. www.scnm.gov.ua
10. www.niss.gov.ua _
УДК 336.22 Acnip. С.Г. Шевченко1 - НЛТУ Украши, м. Rbeie
ПОПИТ НА ГРОШ1 В СТРУКТУРАХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщжено i проаналiзовано pi3Hi eKOHOMi4Hi теорп стосовно питання попиту на грошi. Висвiтлено i зроблено порiвняльну характеристику властивих кожнiй еко-номiчнiй течп поглядiв на проблему грошового об^.
Post-graduate S. G. Shevchenko - NUFWT of Ukraine, L 'viv Demand on a money in the structures of the economic systems
Economic theories are probed and analyzed in relation to the question of demand on a money. Comparative description of characteristic is reflected and done for each economic flows of looks to the problem of money circulation.
Питання попиту на грош1 тривалий час лишалося на перифери досль джень украшських учених пор1вняно з проблемами ринкових реформ та ста-бшзаци економжи. Проте, подальший розвиток вимагае шдпорядкування процесу формування попиту на грош1 в Укра!ш до стандарт, властивих су-часним ринковим економжам.
У переважнш бшьшост економ1чних концепцш попит на грош1 роз-глядаеться в контекст особливостей економ1чних систем, яю:
1) вважаються апрюрно стойкими i стан макроеконом1чно! р1вноваги яких досягаеться автоматично. Будь-яке порушення стану макроеконом1чно! р1вноваги е тимчасовим, а державне втручання - шкщливим i тальки по-пршуе економ1чну ситуащю (кшьшсна теор1я, неокласична теор1я, монетаризм та л1беральт концепци);
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
