CC BY
55
яка повшьно реашзуеться, а також випуск товарiв на граничному рiвнi рентабельность Такi адаптацiйнi заходи повнiстю вщповщають стратеги оборони на основi низьких щн.
Шдприемства третьо! групи використовували такi адаптацiйнi заходи, як перюдичний перегляд цiни в умовах шфляци i стимулювання збуту. Вщ-сутшсть адаптацiйних заходiв свiдчать про незнання та вщсутшсть готовнос-тi до анашзу змiн макросередовища.
Шдприемства, що використовують стратеги, якi зорiентоваш на зов-шшне середовище i споживачiв, бiльш активно i успiшно пристосовуються до змiн ринково! кон'юнктури. Швидка диференцiацiя споживачiв за 1х спо-живчими перевагами i доходами вимагае вiд товаровиробникiв бiльш селективного i диференцiйованого стратегiчного пiдходу. Присутня проблема рин-ково! сегментаци i розробка комплексу стратегiчних заходiв для кожного специфiчного ринкового сегменту. Високою конкурентоспроможнiстю вщ-рiзняються стратеги концентрованого позицiонування за якiстю i щною, ос-кiльки вони зорiентованi на врахування рiзних груп споживачiв.
Стае все менш ефективною орiентацiя на досягнення короткостроко-вих цiлей, яка властива нестабшьному середовищу з тдвищеним ступенем ризику. Стратеги, що зорiентованi на досягнення довгострокових цiлей змщ-нення на ринку i завоювання нових ринкових сегментiв, виявляються бшьш ефективними i конкурентоспроможними.
УДК 314.7 Доц. В.1. Приймак, д-р екон. наук - Львiвський НУ
M. 1вана Франка
ПРОБЛЕМИ, ПОЗИТИВН1 ТА НЕГАТИВН1 СТОРОНИ ЗОВН1ШНЬО1 ТРУДОВО1 М1ГРАЦ11 НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
Висвiтлено проблеми зовшшшх трудових мiграцiйних процесiв населення Ук-раши, 1х позитивнi та негативш сторони. Запропоновано заходи, впровадження яких допоможе удосконалити мiграцiйну пол^ику нашо1 держави, полiпшити становище украшських трудових емiгрантiв за кордоном.
Doc. V.I. Pryimak - Lviv NU named after Ivan Franko
Problems, the positive and negative sides of external labour population
shift of Ukraine
It is opened problems of external labour migratory processes of the population of Ukraine, their positive and negative sides. It is offered actions which introduction will help to improve a migratory politics of our state, to improve a condition of the Ukrainian labour migrants abroad.
Волаемо ми ще раз до ecix, хто може у цт cnpaei щось сказати або порадити. Шукайте головт причини емкрацп i усу-вайте Их!
1ван Франко
У 2006 р. минае 150 роюв вiд дня народження великого ученого-ен-циклопедиста, знаменитого письменника i мислителя планетарного масштабу 1вана Франка. Гешальний наш земляк впродовж усього свого творчого життя глибоко проникав не тшьки в таемнищ художнього вщтворення дiйсностi, але й у спещальш науки, зокрема економiчну. Дослiдник його економiчно! спадщини професор С. Злупко пише: "Каменяр не пройшов мимо жодного помггного економiчного явища, завжди розкривав його з надежною глиби-ною i повнотою. Пiдтвердженням цього можуть бути i процеси ем^аци, якi на рубежi XIX-XX столiть набрали в нашому кра! особливо! масовост та ак-туадьностiм [1].
Близько сто роюв пройшло вщ тих часiв, коли украшсью селяни ем^-рували в iншi кра!ни i коли Великий Каменяр писав про це, але й ниш питан-ня м^рацй, працi 1.Я. Франка та iнших укра!нських вчених з ще! тематики не втратили свое! актуальность "Це визнае кожен, хто хоч трохи обiзнаний iз станом вивчення укра!нського емiграцiйного руху за попередне сторiччя, iз сучасними укра!нськими реалiями, якi так картинно нагадують часи I. Франка, коли украшсью люди шукали кращо! долi по чужих свiтах, замють кувати li у рiдному кра!. Тим бiльше зараз, коли украшщ живуть не пiд гнiтом чужих iмперiй, а у власнiй державГ' [2, с. 257]. У сучасних умовах високого рiвня безробiття, вщносно мало! заробггно! плати i низько! ефективностi державно! полiтики щодо ютотного полiпшення економiки мiжнароднi перемiщення працездатного населення Укра!ни набули прогресуючого нерегульованого характеру. Проблема трудово! емшрацп, яка постала перед Укра!ною, загос-трилася до такого ступеня, що створила загрозу нацюнальнш безпецi держа-ви, зумовлюючи специфiку !! зовнiшньоекономiчно! полггики. Тому питання дослiдження зовшшньо! трудово! мшраци е актуальним.
До проголошення незалежностi Укра!ни, тобто у перюд тотал^арно! доби, про науковi дослщження зовшшньо! м^раци не могло бути й мови, ос-кiльки вона була об'ектом засекреченостi. За умов розбудови Укра!нсько! держави, яка вщкрита усьому свiту, ситуацiя докорiнно змшилася. Спалах мшраци спричинив необхiднiсть !! дослiдження. Протягом останнiх рокiв вивченню проблем мшраци присвятили сво! дослщження такi вiтчизнянi на-уковцi, як М. Долшнш, С. Злупко, Е. Лiбанова, С. Пирожков, М. Романюк, О. Хомра, Н. Шульга та багато ш. Однак складнiсть цього питання, вщсут-нiсть достовiрно! шформацй про трудовi мiграцiйнi процеси, iншi причини потребують продовження цих дослщжень. Метою ще! роботи е дослщження головних проблем зовшшньо! трудово! м^рацй населення нашо! держави, якi потребують пошуку науково обгрунтованого iнструментарiю !х регулювання та !! позитивних i негативних сторiн.
Згiдно з офщшними статистичними даними, починаючи з 1990 р. сальдо (прирют) мiждержавно! м^рацй населення в Укра!ш (рiзниця мiж кiлькiстю прибулих iз-за !! меж i кiлькостi вибулих за !! межi) було додатним i збшьшувалося до 1992 р., а по^м почало зменшуватися. Досягши у 1994 р. свого найменшого значення - мшус 143,2 тис. осiб (перюд найбшьшо! шфля-ци у держав^, воно знову почало збiльшуватися, залишаючись вiд,емним. 1н-
тенсивнiсть м^рацй (валова мiграцiя) була порiвняно високою протягом 1990-95 рр. (у 1993 р. - 663,6 тис. оЫб), а по^м почала зменшуватися. Вщбу-лося це внаслiдок зменшення юлькост переlздiв мiж Украшою i, переважно, крашами СНД [3, с. 257].
Що стосуеться трудово1 м^рацй, то Держкомстат Украши володiе ш-формащею, що вiдображае масштаби перемiщень тшьки тих украшських гро-мадян, яю при виlздi за кордон декларують мету участi в трудовiй дiяльностi. А це робить тiльки незначна частина реального контингенту трудових м^-ранив. Як додаткове джерело офщшно1 шформацй про трудовi м^ацй сшьського населення можна використати данi статистичного облшу сшьсь-ких поселень форми 1-село, хоча i цей шлях не дае повно1 точностi. Адже не про вЫх трудових м^раш!в у селi знають мiсце 1хньо1 працi. Тому тут пот-рiбно покладатися на експертiв та проводити вибiрковi обстеження.
Всебiчне обстеження Ымей зовнiшнiх мiгрантiв у мiстах Киевi та Чер-нiвцях, а також у с. Прилбичi Яворiвського району Львiвськоl областi на по-чатковому еташ державностi Украши показало [4, с. 3], що вони не належать до найменш забезпечених. Може, навпаки, вони за добробутом е середньою верствою або й вищою. За результатами дослщження в м. Киевi мiгранти були виявлеш у складi 27 % шмей, а в Чернiвцях - у складi 38 % сiмей.
Як вщомо, мiждержавнi перемiщення людей тюно пов'язанi з вщмш-ностями у доходах та рiвнi життя населення у рiзних крашах. Головними чинниками, що сприяють формуванню у потенцшних м^ранпв бажання ви-1хати на роботу за кордон, е поширення бщносл та занижена цiна робочо1 си-ли. Зневiрившись у можливост знайти пристойний чи будь-який заробгток на батькiвщинi, людина починае шукати вихiд iз такого становища. У результат вона зупиняеться на варiантi вшхати за кордон i працювати на будь-яюй неп-ривабливiй за професшним профiлем, але добре оплачуванш роботi.
Крiм зовнiшнiх чинникiв, серед спонукальних мотивiв трудово1 ем^ра-цй iстотного значення набувають i внутрiшнi - прагнення до реалiзацй потреб розвитку особистосп. Обгрунтувати це твердження можна на прикладi ринку наукових пращвниюв. Науково-технiчний i освiтянський потенщал, який мала Украша 15 роюв тому за час й незалежносл, зазнав iстотних втрат. Неможли-вють реалiзувати сво! можливостi на батьювщиш спонукало багатьох науков-цiв вшхати за й межi. Причиною цього е рiзке скорочення попиту на результата втизняних науково-технiчних розробок i недостатне фiнансування.
Недолiком трудово1 ем^рацй е й те, що вшжджають за кордон не тшьки науковщ i освiтяни, а й багато квалiфiкованих робiтникiв, пращвниюв культури та мистецтва, молод^ яка е основою тепершньо1 та майбутньо1 еко-номiки нашо1 держави. Вщтж з Украши найбiльш квалiфiкованоl робочо1 си-ли, елiти нацй наносить непоправно1 шкоди економiцi та культурi краши, й трудовому потенцiалу.
Щодо загальних обсягiв зовнiшнiх трудових мирацш в Укршт, то на пiдставi поеднання результатiв обстеження мЖиттевi шляхи населення Украши", проведеного в березш 2001 р., з шформащею шших джерел можна ствер-джувати, що мiнiмальна кiлькiсть громадян, яю працюють за кордоном, стано-
вить приблизно 1 млн. oci6 [5, с. 40]. Однак, Мшютерство пращ та сощально1 полiтики Украши ощнюе трудову мiграцiю за меж краши приблизно у 3-4 млн. oci6 працездатного BiKy, а деякi експерти - у 5-7 млн. oci6 [6, с. 6-7]. Звщси очевидна проблема достовiрностi iнформацiï про мцрацшт процеси. Ïï шдсилюе проблема нелегальноï трyдовоï мiграцiï. Обидвi щ проблеми породжують ще одну - сощального захисту осiб, якi вшхали на тимчасову роботу за кордон.
Украша у свош мiграцiйнiй полчищ виходить iз загальноприйнятих мiжнародних норм прав людини, якi насамперед передбачають право особи на вiльне пересування i вшьний вибiр мiсця проживання. Однак це не супере-чить активному впливу держави на м^ащю населення, передуЫм, з метою послаблення ïï негативних наслщюв. У тепершнш час розвитку шформа-цiйних технологш необхiдна система реестраци мiгрантiв, яка б допомагала вiдповiдним державним органам вести точний облш та аналiз мiграцiйних потокiв. Вона може бути спроектована у виглядi мережi мшраци населення Украïни, в якiй би фжсувалися всi громадяни краïни, як перетяли державний кордон у ту чи шшу сторону.
Якщо з крашою^мпортером робочоï сили не укладено мiжнародноï угоди щодо гарантiй сощального захисту iммiгрантiв, то особи, котрi ïдyть на роботу в цю крашу, а також члени ïхнiх Ымей повиннi були б попередньо зас-трахуватися на батькiвщинi. К^м того, органiзацiя, яка скерувала на роботу за кордон, або оргашзащя-посередник мали б забезпечити медичний огляд емшранта перед його вiд,ïздом за кордон i шсля повернення додому. Якщо за провиною оргашзаци iз найму робочоï сили емiгрантy не буде запропонована робота, про яку йдеться в умовах контракту, ця оргашзащя мала б сплатити йому грошi для повернення додому. Однак, у випадку невщповщност пра-щвника висунутим до нього вимогам, транспортш витрати на повернення вiн мав би сплачувати самостшно. На жаль, у нас таю вербувальш оргашзаци т-якоï вiдповiдальностi за емшранпв не несуть.
Одночасно з достовiрною оцiнкою мiграцiйних потокiв треба прово-дити цiлеспрямованy iнформацiйно-пропагандистськy роботу, формувати для населення краши шформацшну базу, за допомогою я^ потенцiйнi мшранти могли б довiдатись про стан ринку пращ краïн-iмпортерiв робочоï сили, зако-нодавчi акти щодо мшраци своeï краïни i краïни, в яку вони хочуть вшхати на тимчасову роботу, шшу необхщну шформащю.
Украïна уклала мiждержавнi угоди щодо регулювання трyдовоï мшра-цiï з багатьма державами. Однак, ще з багатьма високорозвинутими крашами таких угод не укладено. Поряд з тим, ввiз чи вивiз робочоï сили вщповщно до укладених угод мiж Украïною та iншими краïнами практично не здшсню-еться. Крiм того, багато ем^ранлв переходять кордон нелегально. Тому i цей чинник потрiбно враховувати при формуванш державноï мiграцiйноï пол^и-ки, яка б передбачала створення власного механiзмy, насамперед правову та оргашзацшну базу для регулювання трyдовоï мiграцiï населення.
З якими ж проблемами стикаються трyдовi м^ранти за кордоном? Знову ж таки, щоб дати вiдповiдь на це запитання, треба скористатися результатами опитування украшських заробггчан. Згiдно з обстеженням "Жит-
tcbï шляхи населення Украши", значна частина трудових MÏrpaHTÏB скаржить-ся на неможливють заробити достатньо1 кiлькостi грошей шд час перебуван-ня за кордоном (близько 56 % опитаних), недостатшсть захисту вщ здирниц-тва, шантажування та грабiжництва (близько 56 %), несправедливють оплати працi (близько 45 %), неповнощншсть вiдпочинку через велику тривалють робочого дня (у середньому близько 10 год.) i виснажливу працю (близько 56 %) та незадовшьш умови проживання, харчування i побуту [7, с. 92-93].
Деяю проблеми, яю виникають для трудових м^раипв за кордоном, залежать вщ 1хньо1 статi. Наприклад, пiдвищена уразливють соцiального становища жiнок-трудових м^анток на закордонному ринку працi пов'язана, зокрема, з тим, що жшоча праця порiвняно з чоловiчою е бiльш низькоопла-чувана, ix змушують займатися проституцiею, продають у рабську секс-ш-дустрiю тощо. Згiдно з обстеженням, у Роси, Польщi та Чехи серед украшських заробггчан на 7 чоловтв припадае 3 жшки. На ринку працi Португали серед трудових мiгрантiв з Украши спостер^аеться значна перевага чоловь юв, а в Ггали навпаки - жшок.
Варто зауважити, що вшзд на роботу за кордон украшських жшок пов'язаний з особливо шдвищеним соцiальним ризиком як для самих м^ран-ток, так i !хшх сiмей, що залишаються на батьювщиш, а також вше! нашо! дер-жави. Головнi небезпеки для самих жшок-заробггчан обумовленi, передусiм, характером пращ, видами економiчноï дiяльностi, в яких зазвичай виявляють-ся вони зайнятими. Через низьку конкурентоспроможнiсть трудових м^аипв, нерiдко досить високий рiвень безробггтя у приймаючих краïнаx, мовний бар'ер, часто нелегальнiсть чи неофiцiйнiсть трудових вщносин та iншi причини такими сферами прикладання жiночоï пращ за кордоном е здебшьшого об-слуговування, домашнiй та громадський сервю, iндустрiя розваг та секс-пос-луг. Окреме проживання члешв подружжя не сприяе змщненню шлюбу i шм!" та пiдвищуе ризик розлучення. Д^и залишаються без материнсько" опiки i турботи, а часом взагалi недоглянутими. Переважання у складi трудових ем^-ранток жшок молодого, найактивнiшого шлюбного i репродуктивного вiку е додатковим чинником зниження народжуваност в УкраАт.
Водночас не можна казати, що трудова емiграцiя населення тiльки мае негативш сторони та додае державi проблем. Такий погляд на це питання од-нобiчний. Адже територiальне перемiщення людей, зокрема i "хня трудова мiграцiя, як i будь-який рух населення - це його розвиток. К^м цього, ле-гальний органiзований експорт робочо" сили випдний для краши-експортера. Для пiдтвердження ще" тези можна навести кiлька аргумеипв.
По-перше, експорт робочо" сили дае змогу знизити напружешсть на нащональному i регiональниx ринках працi краши-експортера. Вшжджаючи за кордон, зайнятi вившьняють сво" робочi мiсця для безробггних. Чим бшь-ше безробiтниx також вшде для роботи за кордон чи займе вшьш робочi мю-ця, тим нижчим буде рiвень безробiття у державi.
По-друге, працюючи за кордоном, украïнцi пiдвищують свою квалiфi-кацiю, особливо у випадку комерцшного вiдрядження за кордон спещалю^в, вчених i т.п., оволодiвають новими спещальностями, на конкретному прикла-
дi бачать органiзацiю бiзнесy, особисто беруть участь у сощально-трудових вiдносинах. Тобто, експорт робочоï сили можна розглядати i як чинник пере-шдготовки i пiдвищення квалiфiкацiï працiвникiв.
По-трете, сама можливiсть вшзду за межi краши з метою заробiткy треба розщнювати як елемент демократичних перетворень i як одна з умов надання нашш кра1ш кредитiв передовими свгговими державами. Завдяки мiграцiйним перемщенням, зокрема i працьовитостi yкраïнцiв, свгг бiльше дiзнаеться про нашу крашу. Адже у перюд тоталiтарноï доби таю закордонш перемiщення населення були неможливь
По-четверте, краша-експортер робочоï сили отримуе валютш надход-ження, зароблеш ïï трудовими мiгрантами за кордоном. Сюди належать без-посереднi грошовi перекази емiгрантiв на батькiвщинy для шдтримання ti-мей та рщних, капiтали iз краïн-iмпортерiв робочоï сили, швестицшш вкла-дення емiгрантiв в економжу власноï держави, зокрема, привезення на бать-кiвщинy засобiв виробництва i предме^в тривалого користування, кушвля нерyхомостi, придбання цiнних паперiв тощо. Крiм цього, краïна, яка експор-туе робочу силу, отримуе податок з прибутку фiрм-посередникiв.
Таким чином, трудова мiграцiя населення Украïни мае своï позитивнi сторони, до яких можна вщнести зниження напрyженостi на рину пращ кра-ïни-експортера робочоï сили, пiдвищення квалiфiкацiï емiгрантами, набуття ними нових спещальностей, збагачення держави, яка експортуе робочу силу, за рахунок зароб^юв ïï трудових емшранлв. Однак, сyчаснi мiграцiйнi процеси в Украш мають своï проблеми та негативш сторони, основними з яких е: руйнування втизняного трудового потенщалу; недостатнiй соцiальний за-хист трудових емшранпв, зокрема через поширешсть нелегальноï трyдовоï мiграцiï; зростання соцiальноï напруги в родинах емiгрантiв; недосконалють iнформацiйного забезпечення мiграцiйноï полiтики; вщсутшсть досконалоï правовоï та органiзацiйноï бази для регулювання цих процеЫв. Тому Украша мае створити свш державний мехашзм регулювання трyдовоï мiграцiï населення, який би врахував yd вказаш проблеми, позитивнi та негативш сторони м^рацшних процесiв у нашш державь
Л1тература
1. Злупко С.М. Мгращя i ем1грац1я селянства в оцшщ Великого Каменяра// Шанс, № 11 (194). Червень. 2004 р.
2. Злупко Степан. 1ван Франко i економ1чна думка св1ту. - Льв1в: Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2006. - 413 с.
3. Приймак В.1. Трудовий потенщал i механ1зми його реашзаци в рег1он1: Моногра-ф1я. -Льв1в: Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2002. - 383 с.
4. Пирожков С.1., Малиновська О. А., Марченко Н. Зовн1шня м1гращя в Укра1н1: причини, напрями, стратеги. - К.: Академпрес, 1997. - 128 с.
5. Позняк О. Масштаби зовшшшх трудових м1грацш населення Укра1ни// Укра1на: ас-пекти прац1. - 2002, № 6. - С. 37-40.
6. Пирожков С., Малиновская О., Хомра О. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект. - К.: НИПМБ, 2003. - 134 с.
7. Зовшшш трудов! м1граци населення Украши/ За ред. Е.М. Лбаново", О.В. Позняка. -К.: РВПС Украши НАН Украши, 2002. - 206 с._
