CC BY
22
Биль М.М., Рисна Р.Р. Государственная политика адаптации трудовых мигрантов, которые вернулись в Украину
Сформулирована суть государственной политики относительно адаптации трудовых мигрантов, которые вернулись на родину и определена ее стратегическая ниша в государственной миграционной политике. Выделены основные группы потенциальных трудовых реемигрантив для Украины с соблюдением принципов селективного подхода. Обоснована необходимость внедрения программ ведения бизнеса для реемигрантив, в частности за некоторыми видами экономической деятельности.
Ключевые слова: государственная политика адаптации, трудовые мигранты, реэмиграция, реадаптация.
Bil M.M., Risna R.R. Public policy adaptation of migrant workers, returning to Ukraine
The essence of policy adaptation of migrant workers who returned home and determine its strategic niche in the state migration policy. The main group of potential labour repatriates for Ukraine in compliance with the principles of selectivity. The necessity of business applications for repatriates, including certain types of economic activity.
Keywords: public policy adaptation, migrant workers, reemigration, readaptation.
УДК 314.748 Здобувач О. Ф. Дубовой - Львiвська КА
ФЕНОМЕН СУЧАСНО1 УКРА1НСЬКО1 ТРУДОВО1 М1ГРАЦ11 ТА ЙОГО СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧШ НАСЛ1ДКИ
Здшснено шституцшний аналiз наслщюв трудово! м1грацл для сощально-еко-номiчного розвитку Укра!ни. Особливий акцент у робот зроблено на проблемi м^-рацшного катталу як важливого чинника нацюнально! економши.
Ключов1 слова: укра!нська трудова м^ращя, соцiально-економiчнi наслщки, м1грацщний каттал.
Вступ. Посилення процеЫв глобал1заци свггово! економжи супрово-джуеться безпрецедентним збшьшенням обсяпв та зростанням темтв м1гра-цп людських ресурс1в. М1грацшш потоки у свт почали нараховувати мшьйони людей, що поставило тд загрозу сощально-економ1чний розвиток цших регюшв планети. За оцшками фах1вщв, ця тенденщя збережеться про-тягом майбутшх десятир1ч. 1стотне зростання масштаб1в м1жнародно! трудо-во! м1граци в УкраАт актуашзуе 11 дослщження як явища, що мае ютотний вплив на розвиток економши, сощально! сфери, демографи та шших сторш суспшьного життя. Процес м1жнародно! трудово! м1граци, як яюсно нове для нас явище, е мало дослщженим 1 потребуе особливо! уваги з боку вчених 1 держави. У св1товш практищ вже юнують достатньо змютовш модел1 системного втручання у процес м1ждержавно! трудово! м1граци населення. Насампе-ред, це пращ Дж. Борхаса, А. Роя, К. Макконела, Я. Мшсера, Маноло I. Абел-ли та ш. Вагомий внесок у процес дослщження теорп 1 практики м1жнародно! трудово! м1граци, удосконалення оргашзацшних, економ1чних та правових важел1в И регулювання зробили провщш в1тчизняш вчеш: О. Власюк, В. Геець, С. Злупко, А. Кравченко, Е. Л1банова, Ю. Макогон, О. Малиновсь-ка, Н. Марченко, А. Мокш, С. Пирожков, С. Писаренко, О. Позняк, М. Рома-нюк, А. Румянцева, в. Савельев, Л. Сим1в, А. Фшпенко.
Незважаючи на те, що низка важливих аспект1в м1жнародно! м1граци робочо! сили знайшла вщображення у працях цих та шших в1тчизняних дос-
лщниюв, OKpeMi важливi проблеми, зокрема наслiдкiв трудово1 м^раци для демографiчного та c0^anbH0-eK0H0Mi4H0ro розвитку Украши, мiграцiйного кашталу ще певною мiрою залишаються поза увагою вчених i практикiв.
Постановка завдання. Метою дослщження е iнститyцiйний aнaлiз нас-лiдкiв трудово! мираци для соцiaльно-економiчного розвитку Украши та проблеми м^ацшного кaпiтaлy як важливого чинника нащонально1 економiки.
Результати. Украша е важливим сегментом свiтових м^ацшних процесiв. Трудова емiгрaцiя стае для громадян дiевим засобом працевлашту-вання, гарантованого доходу, сaмореaлiзaщl, що загалом сприяе включенню краши до свгтового ринку прaцi, формуванню середнього класу та е кaтaлiзa-тором штеграци до свгтово1 спiльноти.
Трудова м^ащя е джерелом значних валютних надходжень в Украшу. Рiзнi експерти та мiжнaроднi фiнaнсовi оргашзаци називають рiзнi циф-ри, тому що за основу шд час шдрахунку беруться рiзнi критерп. На основi aнaлiзy плaтiжного балансу краши у 2004 р. Св^овий банк ощнив вaлютнi надходження у 400 млн дол. США. Порiвняно з 2003 р., 1'х обсяги збшьшили-ся на третину, а з 2000 р. - зросли у 20,5 раза. 50 % цих кош^в надшшли зi "старих" краш СС, 5 % - з краш, що приедналися до Свросоюзу нещодавно, 37 % - з Росшсько1 Федерацп, Казахстану та Бiлорyсi [1]. Грошовi перекази украшських трудових м^ранлв, за даними Мiжнaродного фонду сшьськогос-подарського розвитку (МФСР), вивели нашу крашу на шосте мiсце у свт за цим показником. Ними в 2006 р. на батьювщину було переказано 8,4 млрд дол., що становить 8 % ВВП i вдвiчi перевищуе прямi швестици в украшську економiкy з-за кордону (4,8 млрд дол. у 2006 р.). Як зазначено у доповщ МФСР, за сумою грошових перекaзiв украшсью мiгрaнти з краш СНД посту-паються лише колегам з Роси, якi переказали 13,8 млрд дол. Нaшi "заробгтча-ни" об^нали нaвiть тyркiв, якi працюють у бyдiвельних проектах по всьому свiтовi та переказали до свое1 батьювщини менше нiж 7,4 млрд дол. При цьому, як зазначае МФСР, брав до уваги лише офщшш дат - банювсью пе-рерахування i перекази за допомогою спещальних програм, таких як Western Union, Contact. Реальш ж обсяги кош^в, якi украшсью мiгрaнти переказують в Украшу, значно бшьшь
Розбiжностi в ощнках обсягiв надходження мiгрaцiйного кашталу зу-мовленi, зокрема, непрозорiстю схем переказування кош^в, а також обме-женнями валютного законодавства Украши, що забороняе громадянам вщ-кривати рахунки за кордоном. У середньому, заробгток украшського трудового мiгрaнтa становить 800 дол. на мюяць (вщ 500 дол. на мiсяць на сшьгос-проботах у Польщi до 1,5 тис. дол. на бyдiвельних роботах у Португали).
За даними Нащонального банку, у 2008 р. до краши переказали 2,9 млрд дол., а вщправили - 0,5 млрд дол. Сума грошових вщправлень до Украши значно збiльшилaся за останш роки. Так, у 2005 р. вона зросла на 25 %, у 2007 р. - на 35 %, у 2008 р. - на 23 %. Середнш обсяг грошовое' по-силки збшьшився до 618 дол. За рiзними оцiнкaми, на зaробiткaх перебува-ють 4-5 млн украшщв. Мiжнaроднi перекази зaробiтчaн в Украшу формують близько 20 % ВВП краши [2].
Щкавим е aнaлiз територiaльного розподiлy отриманих коштiв в Укра-lm, що здiйснив А. Гайдуцький. Зпдно з ним, нaйбiльшi фiнaнсовi потоки
щуть до Киева та Кшвсько! область Шсля них лщируе Льв1вська, Терно-пшьська, 1вано-Франювська та Донецька область Переважну частину вЫх грошей отримують захщт регюни кра!ни, де на одного мешканця припадае до тисяч1 дол. Це втрич1 бшьше за аналопчний показник схщних регюшв. Узагальнивши результати проведених дослщжень { пор1внюючи отримаш дат з показниками шших кра!н, дослщник доходить висновку, що надходження переказ1в вщ укра!нських м1грант1в становлять 21,3 млрд дол. Це значно пере-вищуе сумарш надходження в Украшу уЫх форм шоземних швестицш [3].
Так значш грошов1 надходження передовЫм е важливим засобом бо-ротьби з бщтстю, тдвищення р1вня життя с1мей заробггчан. Нов1тш досль дження, виконаш на основ! даних щодо 74 кра!н, що розвиваються, показали, що збшьшення кшькост м1грант1в на 10 % призводить до зменшення людей, як знаходяться за межею бщност1, на 1,6 %, тод1 як збшьшення ВВП на 10 % дае змогу скоротити бщтсть лише на 1,2 % [4].
За даними обстеження домогосподарств м1грант1в, проведеним 2003 р. Нацюнальним шститутом 1з проблем м1жнародно! безпеки, внаслщок по!здок на заробггки за кордон значно покращилося матер1альне становище -майже 40 % з них, у 35 % воно полшшилося певною м1рою (лише 10 % вва-жали, що воно не змшилося, 15 % не визначилися 1з вщповщдю). Понад 60 % домогосподарств м1грант1в вклали зароблеш за кордоном грош1 в придбання або ремонт житла. Завдяки цьому 80 % домогосподарств м1грант1в вважали сво! житлов1 умови добрими або нормальними. Значш кошти спрямовувалися на освггу члешв родин. Саме на цей прюритет витрат було вказано у кожному п'ятому з дослщжених домогосподарств [5].
Важливе значення мають не лише грошов1, але й так зваш сощальт трансфери, тобто знання, досвщ, зв'язки, набут тд час роботи за кордоном. Завдяки набутим навичкам та заробленим коштам м1гранти частше, шж шше населення, вдаються до вщкриття власного б1знесу. Результати обстеження Держкомстату свщчать, що питома вага самозайнятих серед оЫб з досвщом трудових м1грацш була в 1,5 раза бшьша, а частка роботодавщв - на третину бшьша, шж серед зайнятого населення Украши загалом [6].
Таким чином, м1гранти сприяли розвитков1 шдприемництва, а отже, створювали робоч1 мюця не лише для себе, але й для шших громадян. За тд-рахунками фах1вщв 1нституту демографи { сощальних дослщжень НАНУ, розвиток трудових м1грацш шдвищуе чисельшсть зайнятих загалом по Укра-!ш на 0,7 млн ос1б [6].
Проте наслщки грошових надходжень вщ м1гранпв з-за кордону не е однозначними. Спрямоваш переважно на споживання, перекази призводять до збшьшення 1мпорту { зростання цш та шфляци. Окр1м цього, коли вони стають додатковим мотивом для збшьшення ем1граци, розвиток економжи може галь-муватися внаслщок дефщиту робочо! сили, передовым квал1ф1ковано1.
Перетворення значного сегмента тимчасово! трудово! м1граци на ста-цюнарну е найбшьш загрозливим наслщком трудово! м1грацп для демогра-ф1чного розвитку. Як свщчать опитування, якщо вшжджаючи вперше пращв-ники-м1гранти, зазвичай, налаштоваш заробити найбшьше за можливо корот-ший термш { повернутися на батьювщину, то з набуттям м1грацшного досвь
ду орiентащя на переселення для постiйного проживання зростае. Цiлком вь рогiдно, що бiльшiсть украшщв, якi працюють в кра!нах iз значно вищими, шж в Укра1ш, заробiтками легально, можуть розраховувати на професшне та сощальне просування, набуття статусу постiйних мешканщв, навряд чи повернуться на батьювщину. Навiть у разi повернення вЫх пращвниюв-м^ран-тiв на батьювщину, демографiчнi втрати неминучi внаслiдок порушення сь мейних стосункiв внаслiдок тривало! вiдсутностi одного з подружжя, вщкла-дених народжень або вiдмови вщ народження дiтей, погiршення стану здо-ров'я внаслiдок працi за кордоном.
К^м кiлькiсних втрат, з м^ращею пов,язанi якiснi втрати населення, оскшьки в нiй беруть участь здебшьшого особи найбiльш продуктивного вiку, порiвняно високого рiвня освiти, вiдсутнiсть яких в Укра1ш негативно позна-чаеться на характеристиках И трудового потенщалу. О^м зменшення вщсот-ка працездатного населення, спостер^аеться зменшення народжуваностi, зни-жуеться ймовiрнiсть створення нових молодих шмей. Основна маса трудових м^ранлв i потенцiйних мiгрантiв - це особи, як мають високi яюсш характеристики трудового потенцiалу ^зюлопчш, демографiчнi, освiтнi тощо), тоб-то Укра!на внаслiдок мiграцiйних процесiв втрачае найпродуктившшу части-ну економiчно активного населення, що мае негативш вщдалеш наслiдки та зумовлюе несприятливi перспективи розвитку трудового потенщалу.
Рис. Розподт за вком зайнятих в УкраНш та пращвнитв-м1грант1в (джерело: Звт про науково-до^дну роботу "М^рацп населення та Их вплив на сощально-де-мографiчнийрозвиток"/ 1н-т демографп та сощальних дослiджень НАНУ)
Невщ'емним атрибутом трудово! м^рацп е сощальне сирггство або проблема ще одного втраченого поколшня. Дедалi бшьший вщсоток дггей трудових мiгрантiв стають так званими "дггьми вулицiм. Окрiм того, утво-рюеться своерiдна i доволi чисельна каста утриманщв - молодих працездат-них людей, якi, однак, вважають за краще для себе жити за надюлат !м батьками кошти. Для сво!х ровесникiв вони стають вагомим доказом того, що за-робляти грошi можна тшьки за кордоном. Опитування, проведене серед стар-шокласникiв одте! з кшвських СШ, дало вражаючi результати: 86 % респондента не бачить свого майбутнього в УкраА'ш, а 65 % випускниюв нацiленi на негайний ви!зд за кордон, причому будь-яким способом. 1ншими словами -
формуеться наступне поколшня трудових м1грант1в. Результати багатьох со-щолопчних дослщжень впливу м1граци батьюв на формування молодого поколшня в умовах неповно! родини чи И вщсутност однозначно вказують на стратепчну загрозу нащональнш безпещ. Опитування укра!нських жшок, як працюють в Ггали, показало, що лише 7 % з них не мали дгтей, тод1 як трети-на мали одну дитину, а майже половина - двое дггей [7]. Зпдно з матер1алами опитування школяр1в, проведеного 2005 р. в Тернопол1, у 25,5 % з них батьки перебували за кордоном, зокрема в 4,2 % - батько й мати [8].
Нав1ть якщо д1ти залишеш шд ошкою близьких родич1в, то вщсут-шсть материнсько! турботи все одно мае негативш наслщки. У молод! формуеться стереотип, що пдний заробггок можна отримати лише за кордоном. Разом з тим, не можна не враховувати, що заробггки м1грант1в дають змогу забезпечувати д1тям крашд умови життя, медичного обслуговування, осв1ти, тому наслщки трудово! м!граци для Ым'! { дгтей неоднозначно
Найнесприятлив1ш1 насл1дки трудово! м1грацИ пов'язан1 з тим, що пра-цевлаштування украшщв за кордоном е переважно нелегальним. Це обумов-люе непоодинок1 випадки порушення !хшх людських та трудових прав, аж до шдневшьно! пращ, сексуально! експлуатаци. Якщо 1998 р. в Укра!ш було ви-явлено лише два злочини, пов'язаш з торпвлею людьми, то 2000 р. - 42,
2003 р. - 289, а 2005 р. - 415 (протягом 1998-2005 рр., за шформащею Мшю-терства внутршшх справ, виявлено 1279 таких злочини) [9]. Лише впродовж
2004 р. в Украшу було повернуто 255 жертв торговщв живим товаром (з них 15 неповнолпта), а 2005 р. - 390 (з них 41 неповнолгтш). Варто зазначати, що серед потерпших вщ торпвл1 людьми, яким МОМ в Укра!ш надала допомогу, зростае частка чоловтв: у 2005 р. вона становила 15 %. Дедал1 часлше йдеться не про сексуальну експлуатащю, а про примусову працю: 34 % потерпших впродовж 2004-2005 рр. [10].
Висновки. Формування стратепчно! в1зи проблеми зовшшньо! трудо-во! м1грац1! повинно забезпечити прийняття Концепци державно! м1грац1йно! пол1тики Укра!ни. Така Концепц1я повинна стати результатом глибокого на-укового анал1зу демограф1чних тенденц1й, перспектив економ1чного розвитку та м1грацшно! ситуацИ в кра!ш, а також м1жнародного досв1ду.
В умовах несприятливих тенденцш демограф1чного розвитку Укра!ни, як1 можуть в майбутньому спричинити дефщит робочо! сили, а також, врахо-вуючи зростання конкуренцп за трудов! ресурси на европейському та св!то-вому ринку пращ, полггака в галуз! трудово! м!граци мае розвиватися за такими основними напрямами:
• захист прав громадян, як! працюють за кордоном, забезпечення бшьш спри-ятливих можливостей !хнього легального працевлаштування в зарубшних кра!нах шляхом п!дписання в!дпов!дних м!ждержавних угод, удосконалення механ!зм!в !х реал!зацп, спрощення в!зового режиму, поступово! його ввдмь ни для певних категорш громадян, зокрема мешканц!в прикордоння;
• створення умов для скорочення ви!зду на зароб!тки за кордон ! повернення м!грант!в на батьк!вщину шляхом максимального використання результат!в трудово! мкраци в !нтересах розвитку, зокрема спрямування зароблених за кордоном кошт!в на вщкриття власно! справи, створення нових робочих м!сць, зд!йснення програм благоустрою та розвитку регютв виходу мкранпв.
Лггература
1. Migration and Remittances: Eastern Europe and the Former Soviet Unuion / Ed/by A. Mansoor and B. Quillin // The World Bank, 2006. - P. 61, 125.
2. Бшоусова Наталiя. Економ^ Батьювщини пщгодовують трудовi м^анти / Бшо-усова Наталiя // День. - 23 травня, 2009. - № 85.
3. Гайдуцький Андрш. Мгграцшний капiтал в Укра^н: прихована реальнiсть / Гайдуцький Андрш // День. - 27 квггня, 2007. - № 15.
4. Nyberg Sorensen N. The development dimension of Migrants Transfers / Danish Institute for International Studies / Nyberg Sorensen N. // Copenhagen, 2005. - P. 6.
5. Пирожков С. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект / С. Пирожков, Е. Малиновская, А. Хомра. - К. : Вид-во НИПМБ, 2003. - С. 89-93.
6. Зовшшш трудовi мпграцп населения Укра'ши / за наук. ред. Е. Лiбaновоi, О. Позня-ка. - К. : РВПС Украши, 2002. - С. 104.
7. Сощальне обличчя украТнськоТ трудово'1 мираци: результата масового соцюлопч-ного опитування украшських заробтан в Ггалп. - Львiв, 2003. - С. 11.
8. Довжик Б. Про досвщ роботи та пропозицп обласного центру зайнятосп щодо подо-лання негативного впливу трудово'1' мграцл на стан ринку пpaцi. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.dcz.gov.ua/ter/control/uk/publish/article? art_id=5223990
9. Трудова мiграцiя та протидiя торгiвлi людьми: зaконодaвчi та нормативы акти. -К. : Вид-во "Юристконсульт", 2006. - С. 10.
10. Розбудова спроможност украшських профспшок у протидп тоpгiвлi людьми i лш-вщацл нaйгipших форм пращ д^ей: Звiт за результатами нащонального семiнapу. - К. : [б.в.]. - 17-18 жовтня. - 2005. - С. 15.
Дубовой О.Ф. Феномен современной украинской трудовой миграции и его социально-экономические последствия
Осуществлен институционный анализ последствий трудовой миграции для социально-экономического развития Украины. Особенный акцент в работе сделан на проблеме миграционного капитала как важного фактора национальной экономики.
Ключевые слова: украинская трудовая миграция, социально-экономические последствия, миграционный капитал.
Dubovoy O.F. The phenomenon of the modern Ukrainian labour migration and it social-economical consequences
The article contains the institutional analysis of consequences labour migration for social-economical development of Ukraine. The special accent is in-process done on the problem of migratory capital as an important factor of the national economics.
Keywords: Ukrainian labour migration, social-economical consequences, migratory capital. _
УДК 811.111 Асист. В.М. Ридаш - НЛТУ Украти, м. Лье1е
ПРИНЦИПИ УТВОРЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМ1НА
ЯК ОСНОВНОГО КОМПОНЕНТА ФАХОВО1 МОВИ Л1СОТЕХН1ЧНО1 ГАЛУЗ1
Викладено основш принципи утворення термша, розглянуто швар1антне зна-чення термша-синошму та описано структурно-смисловий анал1з термш1в. Подано деяю способи перекладу, штерпретацп тексту та подолання труднощ1в у практищ перекладу.
1ермш як основний компонент фахово1 мови л^отехшчно1 галузг
Велику кшьюсть у текстах ще! галузi спещальних термшв, особливо нових -неологiзмiв, якi, можливо, ще не зареестроваш в словниках, - створюе деякi труднощi в практицi перекладу. Тому при перекладi - спещалюту ще! галузi,
