CC BY
18
УДК336.[56+743] Астр. Ю.1. Дем'янчук1 -Льв1вська КА
ЗАСОБИ ЗАОХОЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ВПЛИВУ ПРИВАТНИХ ТРАНСФЕРТ1В
Проаналiзовано шляхи заохочення швестицшного впливу приватних трансферов, розглянуто можливостi залучення iнвестицiй м^ранпв в економiку Укра1ни.
Неефективне використання потенщалу грошових переказiв мiгрантiв зумовле-не не так недостатнiстю шдприемницьких здiбностей мiгрантiв, а передусiм струк-турними та iнституцiйними перешкодами на мюцевому, нацiональному та мiжнарод-ному рiвнях. Радикальне збiльшення можливостей залучення грошових доходiв мш-рантiв в економжу Укра1ни мае потенцiал появи у майбутньому життездатно! моделi економiчного розвитку на основi високо! швестищйно! активностi та европейського рiвня оплати пращ.
Ключовг слова: нацюнальний банк, грошовi перекази, нацюнальний дохщ, об-сяги мiжнародноl трудово! м^раци, м^рацшний капiтал, споживчий попит, сощаль-на шфраструктура, державна пiдтримка.
Постановка проблеми. Сучасна тенденщя до збшьшення взаемоза-лежност нащональних економж 1 прогресуюча транснащонал1защя потоюв робочо! сили зумовили ютотне зростання масштаб1в м1жнародно! м1грацп на-селення. За даними Департаменту з економ1чних 1 сощальних питань ООН, у свт станом на 2010 р. нал1чувалося 214 млн м1граш!в проти 191 млн у 2005 р. Не залишаеться осторонь цих процешв й Укра!на, де за кордоном пра-цюе понад 14 % працездатного населення. З шшого боку, грошов1 перекази вщ працюючих за кордоном (приватш трансферти) можна розглядати як до-даткове джерело збшьшення швестицш, а на вщдалешшу перспективу - за-безпечення макроеконом1чно! стабильность Надходження приватних трансферов у 2010 р. приблизно дор1внювали обсягу прямих шоземних швестицш 1 у в1с1м раз1в перевищували обсяг зовшшньо! допомоги розвитку. Ощ-нюеться, що укра!нська економжа втрачае приблизно 7 % свого потенщалу без стимуляцшного впливу грошових переказ1в миранлв [2]. Загалом доцшь-но розглядати грошов1 перекази миранлв як зручний зашб збшьшення швестицшного потенщалу економ1ку Укра!ни [3].
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Питання м1грацшного ка-тталу активно вивчав Дж. Борхас, а з в1тчизняних вчених - С. Пирожков, О. Малиновська, Н. Марченко, В. Шевчук, А.П. Гайдуцький та шшь Вггчиз-няш та заруб1жш дослщники зосереджують свою увагу, в основному, на трьох проблемах: 1) природа м1грацп: причини 1 наслщки, вигоди 1 втрати для кра!ни, 2) масштаби укра!нсько! трудово! м1грацп, 11 динамжа та прогно-зи на майбутне, 3) можливост залучення м1грацшного кашталу в економ1ку держави.
Гайдуцький А. стверджуе, що надходження до бюджету внаслщок надходження кошпв вщ укра!нських трудових м1грант1в значною м1рою шве-люють втрати вщ м1жнародного м1грацшного процесу [6], а !хня зростаюча роль з-пом1ж шших потоюв кашталу передбачае шдвищений вплив економ1ч-
1 Наук. кер1вник: проф. В.О. Шевчук, д-р екон. наук - Льв1вська КА
ний розвиток, що загалом вiдповiдаe тенденцiям для кра!н, що розвиваються
[7]. За умови, коли прямi iноземнi швестицп нестабшьш, а офiцiйна допомога мiжнародних органiзацiй украй помiрна, зростае значення мiжнародних гро-шових переказiв як джерела швестицшних ресурсiв.
Пирожков С., О. Малиновська, Н. Марченко показали вагомий вплив м^аци на економжу Укра1ни [6, с. 52]. А. Киреев, Г. Овчшшков, О. Позняк, А. Поручник довели реальш економiчнi ефекти мiграцiйних вщносин, вияви-ли особливост формування основних потокiв мирацп [11]. Водночас В. Шевчук вказуе на формування спекулятивно! "бульбашки" на ринку нерухомосп, посилення шфляцшних процешв, зниження якостi людського катталу як не-гативних наслiдкiв надходження значних кошпв вiд працюючих за кордоном [10, с. 28-30]. С. Писаренко наголошуе на проблемi виникнення "чорного" ринку посередницьких послуг у системi переказу надходжень вiд м^анпв, що знижуе !хнш потенцiйно сприятливий вплив [11].
Мета цього дослщження: 1) визначити переваги використання приват -них трансферов для збiльшення швестицш; 2) проаналiзувати свiтовий дос-вщ заохочення iнвестицiйного впливу приватних трансферов; 3) запропону-вати актуальнi пропозицп для практичного впровадження в Укра!ш.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Залучення мiжнародного мiграцiйного капiталу та супутш проблеми привертають дедалi бiльше уваги. Як стверджуе А. Гайдуцький, для кра!н з низьким рiвнем розвитку трудова мiграцiя вiдкривае нову економiчну культуру, а для розвинених кра!н вiльна трудова мiграцiя - це можливють перерозподiлу дешевих трудових ресуршв
[8]. За даними Мiжнародноl оргашзацп з м^ацп, кiлькiсть трудових м^ан-тiв у свiтi постiйно зростае i наближаеться до 200 млн ошб. У кра!нах, що розвиваються, м^ацшний капiтал значно перевищуе обсяги мiжнародноl техтчно! допомоги i е бшьш ефективним iнструментом боротьби з бщтстю шляхом прямого досягання тих, хто потребуе матерiальноl допомоги. Кошти мiгрантiв використовуються для оплати витрат на охорону здоров'я, освiту та шших комунальних послуг тощо [12].
Грошовi перекази здiйснюють iстотний вплив на соцiально-економiч-ний i фшансовий розвиток кра!ни, допомагають покращити матерiальне становище значним прошаркам населення в перюди економiчних негараздiв. За даними Нащонального iнституту проблем мiжнародноl безпеки, внаслiдок по!здки на заробОки за кордон значно покращилося матерiальне становище майже у 40 % домогосподарств, а у 35 % воно покращилося лише певною мь рою [6, с. 89-93]. На кожний долар переказiв припадае прирют вiтчизняного виробництва вартiстю 2 дол. Виникають пiдстави для так звано! формули "п'яти Т" - трансферти, транспорт, туризм, телекомушкацп, торгiвля, що ха-рактеризують галузi, якi стимулюються мiгрантами, що, зi свого боку, сприяе розвитку вше! економжи [14].
У багатьох кра!нах iснують асощацп трудових мiгрантiв, якi реалiзу-ють проекти спшьного використання мiграцiйного катталу на розвиток сфе-ри охорони здоров'я, освгги, сощально! iнфраструктури. Найбшьша кiлькiсть
гaких оpгaнiзaцiй e в США, Кaнaдi, Фpaнцiï i Великiй Бpигaнiï. Тaкi aœ^a^ï сгaюгь кaнaлом своepiдних колекгивних швестицш в економiкy окpемого Miera чи селищa i сгвоpююгь сисгемy для pеaлiзaцiï пpоекгiв i пpогpaм, яю повнiсгю aбо чaсгково фiнaнсyюгься 3a paхyнок кошгiв вiд пpaцюючих 3a коpдоном. Мiгpaцiйний кaпiгaл erae джеpелом фiнaнсyвaння економiчного зpосгaння, aдже гpошовi пеpекaзи фоpмyюгь iнвесгицiйнy 6a3y для мaлого i сеpеднього бiзнесy. Водночaс зpосгaння споживчого попигу нaселення enp^e збiльшенню бюджегних нaдходжень.
Зaвдяки пpивaтним гpaнсфеpгaм окpемi кpaïни можугь компенсyвaти попит нa iноземнy вaлюгy, нaпpиклaд y зв'язку з iмпоpгом сyчaсного облaд-нaння i гехнологiй. np^arai гpaнсфеpги - це одне з тайбшьш сгaбiльних джеpел нaдходження шоземного кaпiгaлy, яке до того ж Mae aнгициклiчний вплив, що пеpедyсiм вaжливо зa умов свiговоï фiнaнсовоï кpизи. Як доведено досвiдом 2009-2011 pp., ^rnarai гpaнсфеpи зaлишaюгься вщносно стaбiль-ними нaвiгь в yмовaх економiчного спaдy. Зaвдяки мaсшгaбним пото^м Mir-paцiйного кaпiгaлy вiдбyвaюгься G^y^yp^ i гехнологiчнi пеpегвоpення y бaнкiвськомy секгоpi кpaïн, що pозвивaюгься.
Ha сьогодш дедaлi aкгyaльнiше посгae пигання не лише щодо обсягiв грошових пеpекaзiв, aле й викоpисгaння цього величезного фантового pе-сypсy для pозвиткy домaшнiх господapсгв мiгpaнгiв тa окpемих геpигоpiй. Можнa погодитися, що щюблему нaдходження мiгpaцiйного кaпiгaлy потpiб-но пiдняги нa нaцiонaльний piвень i визнaги вaжливою склaдовою системи обл^, фоpмyвaння гpошовоï, кpедигноï тa бaнкiвськоï полiгики, a гaкож фь нaнсового pинкy [12].
Ефективним мехaнiзмом опеpaгивного зшучення кошгiв нa бюджетш погpеби може бути випуск спецiaльних деpжaвних облiгaцiй гa ïх пош^ення сеpед мiгpaнгiв i дiaспоpи. Цим мехaнiзмом скоpисгaлись ypяди бiльш як 20 ^arn свiгy нa суму потад 50 млpд дол. США (bparnb, Iндiя, Бaнглaдеш, Кигaй, Ефюшя, Еpигpея, Лiвaн, Пaкисгaн, Непш, Мapокко, Ямaйкa, Зiмбaб-ве, Кенiя тощо) [12]. Haйбiльшого досвiдy нaбyли bparnb гa Iндiя, якi зa 60 pокiв зaлyчили мaйже 40 млpд дол. (гaбл. 1).
Деякi кpaïни пpодaюгь облiгaцiï для мiгpaнгiв y paмкaх пpогpaм фь нaнсyвaння iнфpaстpyктypних пpоекгiв (Iзpaïль, Бaнглaдеш, Фiлiппiни). Але бшьшють кpaïн викоpисговyюгь гaкий мехaнiзм одноpaзово, для вpегyлювaн-ня плaтiжного бaлaнсy, фiнaнсyвaння деpжaвного боpгy, pеaлiзaцiï нaцiонaль-них пpогpaм бyдiвницгвa соцiaльноï iнфpaсгpyкгypи. Haйбiльш aкгивно зa тaкою пpогpaмою пpaцювaлa Iндiя, де та боpогьбy з нaслiдкaми Азiйськоï ^изи (1997-1998 pp.) було зaлyчено 5,5 млpд дол. В Iндiï pi4rn обсяги пpодa-жу облiгaцiй сягають 30-50 % вiд сум офщшних гpошових пеpекaзiв, a в bpa-ïлi - пpaкгично 100 %.
Оцiнюeгься, що Укpaïнa може pозpaховyвaти вiд пpодaжy облiгaцiй нa отpимaння пpиблизно 3-6 млpд дол. щоpiчно, a це сгaновигь лише 5 % вщ yсiх aкгивiв yкpaïнських мiгpaнгiв i дiaспоpи. Гpошовi пеpекaзи, нa вiдмiнy вiд iнших швестицшних pесypсiв, не зaлежaгь вiд ^изових пpоцесiв i мaюгь
234
Збipник нaуково-тexнiчниx пpaць
антицикшчну природу. Такий проект можна оргашзувати тд патронатом Мь нiстерства фiнансiв чи Нацюнального банку (як це вщбуваеться в 1ндп, Непалу), державних банюв (ШрьЛанка, Китай), спецiалiзованих державних компа-нiй (1зра1ль, Ефiопiя). Викуп облiгацiй та виплата процентного доходу гаран-туються урядом [9].
Табл. Мiжнародний досвiд розповсюдження спещальних державних облкацш
серед мираипив [9]
Краша - Показник 1зра1ль 1нд1я Ефютя Непал
Перюд емки Щороку з 1951 1991, 1998, 2000 2008 2008
Мета емки На шфрас-труктурш проекти На врегулюван-ня платажного балансу На буд1вниц-тво об'ектш енергетики На шфрас-труктурш проекти
Ыдсоткова ставка % Фшансова (4) Плаваюча (3-9) Фжсована 6,2 (тм, марки) 7,7( дол, США) 8,0 (англ, фунти) Фжсована 4,0 (5 роюв) 4,5 (7 роюв) 5,0 (10 роюв) Фжсована 7,5
Термн залучення, роюв В1д 1 до 20 5 5, 7, 10 3, 5, 10
Оргашзащя розповсюдження Корпоращя розвитку Резервний банк 1ндп та м1жна-родт банки Державний акцюнерний банк Посольства [ консульства
Категори швесторш Мггранти та д1аспора Мггранти Мггранти М1гранти та д1аспора
Обсяги з1браних коштш на рж, млн дол. США 800-1500 1991-1600, 1998-4200, 2000-5500, 100 100
Номшальна вартгсть одше! облггацп У дол. США: Ввд 100 до 25000 В англ. фунтах-1000, у дол. США - 2000, у тм. марках - 3000 У дол. США: 100 (мшмум 5 обл1гацш) У дол. США: 100, 500, 1000
Валюта придбання Дол. США 1ндшсью рупи, дол. США, англ. фунти, тм. марки Дол. США Дол. США
Реестращя в органах Федеральна резервна система Не рееструвалися Не рееструвалися Не рееструвалися
Краши розповсюдження облкацш США, краши СС Великобриташя, США, кра! ни СС Краши ОЕСР, ОАЕ, Са-удшська Ара-в1я, Бруней Пвденна Корея, Катар, ОАЕ, Саудвсь ка Араия,
Юльюсть мирантш за кордоном, млн чол. 1 (д1аспо-ра=14) 20-25 2 1
Обсяги грошових переказ1в у рш емки 0,5-1,4 1991 - 3,3, 1998 - 9,5, 2000 - 12,9 0,3 2,7
На першому етат облшацп доцiльно розповсюджувати у кра1нах найбшьшо! концентрацп украшщв (кра1ни СС, Росiя, США, Канада, 1зра1ль). Продаж облiгацiй можна здшснювати через консульства (як це вщбуваеться у Непалi), мiжнароднi банкiвськi холдинги (Iндiя), вiддiлення нацiональних банкiв за кордоном (Фшшпши), спецiалiзованi компанп (1зра1ль).
У багатьох кра1нах свiту влада i суспiльство давно усвiдомили еконо-мiчну важливiсть переказiв, якi здатш збiльшити ВВП у державах - отриму-
вачах грошових трансфертiв. У Албани понад 17 % дрiбного бiзнесу заснова-но на кошти мiгрантiв, у Мексищ i Сальвадорi - 20-30 %. Основними сферами вкладення катталу е будiвництво i придбання нерухомосп, транспортних засобiв комерцiйного призначення, розширення фермерського господарства та ш. Важливо, що перекази мират1в набагато стабшьн^ порiвняно з пря-мими i портфельними iнвестицiями, а також збшьшуються в перiоди криз, вiйськових конфлжпв i напередоднi великих свят [9].
З огляду на досвщ залучення iноземного капiталу в шших кра!нах, можна визначити так! перешкоди у здшсненш цього процесу: вщсуттсть вщ-повiдного iнвестицiйного клiмату; недосконалють ринкового механiзму; нес-табiльнiсть политично! ситуаци; низький рiвень дшово! та професшно! кваль фжацп пiдприемцiв; вщсутшсть зацiкавлених партнерiв; нестача привабливих швестицшних проекпв; руйнiвна податкова система; вщсуттсть дiево! систе-ми страхування швестицш; надмiрний монополiзм в економiцi; надвисокий рiвень шфляцп; невирiшенiсть питання щодо приватно! власносп на землю.
Дослщження проблеми трудово! м^ацп свiдчить, що найбшьш ло-яльне ставлення до укра!нських мiгрантiв спостерiгаеться в 1спанп, Португа-лil, 1талп та 1рландп, а найбiльш жорстке - у Имеччиш, Францп та Великiй Британп. Лише 35 % вiд загально! кiлькостi трудових мiгрантiв мають ле-гальний статус [15]. Доцiльно розробити та прийняти Мирацшний кодекс Укра!ни, а також створити Державну м^ацшну службу Укра!ни, яка коорди-нувала б дiяльнiсть усiх структур, що мають регулювати мiграцiйнi процеси.
Ринкову перспективу потенцшш трудовi мiгранти усвщомлюють кра-ще за iнших громадян. Вони в 1,5 раза часпше, порiвняно з iншими особами, схвалюють створення сприятливих умов для тдприемництва в Укра!ш. Але ознайомившись за кордоном з практикою ведення бiзнесу, нашi стввОчизни-ки переконуються, що займатися щею справою в нашш кра!ш - це справа за-надто ризикована, а тому зароблеш за кордоном грошi витрачаються на бу-дiвництво житла, на освОу дiтей, предмети широкого вжитку, але не на вiд-криття власно! справи.
Задля тдвищення ефективностi та рiвня безпеки грошових переказiв мiгрантiв необхiдно пiдсилити державне регулювання мiграцiйних процесiв у таких аспектах:
• створення пдного правового i сощального захисту працшниюв-емлранпв;
• прийняття прогресивного законодавства у сфер1 надходжень грошових пере-каз1в;
• розроблення i впровадження спещально! програми адаптацп трудових м1г-рантш до укра!нського суспшьства;
• стимулювання самозайнятост та розвиток тдприемництва;
• пшьгов1 умови оподаткування для малого i середнього б1знесу;
• надання дозволу на безмитне ввезення засоб1в виробництва з-за кордону;
• сприяння тдвищенню квал1ф1кац1! та переквал1фжаци працюючих за кордоном;
• надання юридично! та консультацшно! допомоги;
• створення нових робочих мгсць;
• полшшення шфраструктури платажно! системи;
MayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2012. - BHn. 22.12
• BgocKoHaneHHfl npaKTHKH ynpaB^iHHfl pH3HKaMH, aKi noB'fl3am 3 rpomoBHMH ne-peKa3aMH.
no3HTHBHHH BnnHB Ha 3pocTaHH« o6c«riB ipomoBHX nepeKa3iB 3-3a Kop-goHy MaTHMyTB TaKi 3axogu, «k HagaHH« nimr no BanroTHHx BKnagax y Haui-ohmbhhx 6aHKax (bh^hh BigcoToK no geno3HTax nopiBH«Ho i3 BHyTpimHiMH BKnagaMH, 3BinBHeHH« geno3HTiB Big onogaTKyBaHH«, nmBroBi nomToBi Ta Tener-pa^Hi Tapn^n Ha nepeKa3H b iHo3eMHiH BanroTi To^o); npogax npauiBHHKaM-Mir-paHTaM gepxaBHHx цiннпх nanepiB, «Ki He onogaTKoByroTBc«; cTBopeHH« cnpu-«raHBoro KniMaTy gn« BHKopucTaHH« BanroTHHx KomTiB Ha npug6aHH« ToBapiB, 3eMni nig rnguBigyanBHy 3a6ygoBy, 6ygiвнпцтвo npoMHcnoBHx o6'eKTiB i o6'eKTiB iH^pacTpyKTypn, KyniBnro Bupo6HHHoro ycTaTKyBaHH«; cTBopeHH« cne-uiam3oBaHHx gepxaBHHx 3aKnagiB, «Ki 3giftcHroroTB KoHcynBTaTHBHi ^yHKuii.
Bhchobkh. TpomoBi nepeKa3H MirpaHTiB goumBHo po3ra«gaTH «K Knrono-Be gxepeno HagxogxeHB KaniTany Ta po3BHTKy nrogcBKHx pecypciB, «Ki Bonogi-roTB BaroMHM noTeHuiatfoM ctocobho ix BHKopucTaHH« «K reHepaTopa eKoHoMin-Horo po3BHTKy. Hee^eKTKBHe BHKopucTaHH« noTeH^any rpomoBHx nepeKa3iB MirpaHTiB 3yMoBneHe He TaK HegocTaTHicTro nignpпeмнпцвкпх 3gi6HocTeH MirpaHTiB, a nepegyciM cTpyKTypHHMH Ta iHcTHTyuiHHHMH nepemKogaMH Ha Micue-BoMy, HauioHanBHoMy Ta MixHapogHoMy piBH«x. PagHKanBHe 36inBmeHH« mo®-nnBocTen 3anyneHH« rpomoBHx goxogiB MirpaHTiB b eKoHoMiKy YKpaiHH Mae no-TeHuiatf no«BH y Man6yTHBoMy xHTTragaTHoi Mogeni eKoHoMiHHoro po3BHTKy Ha ocHoBi bhcokoi iHBecTHuiHHoi aKTHBHocri Ta eBponencBKoro piBH« onnaTH npaui.
.iTepaTypa
1. CBiToBa Mirpauia y 2010 poui. / Mafi6yTHe Mirpauii: Po36ygoBa gieBocTi 3apagH 3MiH // 3b1t MOM. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - ^ocrynHHH 3 http://www.iom.org.ua.
2. ^mp couia^BHo-eKoHoMi^HHX gocmgxeHB CASE. [E^erapoHHufi pecypc]. - ^ocrynHHH 3 http://www.case-ukraine.com.ua.
3. noni^yK O.A. nepeKa3H MirpaHTiB aK gxepe^o iHBecrauifi b eKoHoMiKy YKpaiHu / O.A. no^i^yK, B.n Ta6yrnHK. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - ^ocrynHHH 3 http://www.rusna-uka.com/3_ANR_2012/Economics/4_95873.doc.htm.
4. Borjas G.J. Self-Selection and the Earnings of Immigrants // Journal of Economic Literature. - 1990. - March, vol. 8.0, no 1. - P. 306-316.
5. Barry R. Chiswick. Is the New Immigration Less Skilled than the old? // Journal of Labour Economics. - 1986. - Vol. 4. - P. 68-79.
6. nupoxKoB C. 3oBHimHa Mirpauia b YKpaiHi: npu^HHH, HacrngKH, crparerii / C. nupo®-kob, O. Ma^HHoBcBKa, H. Map^eHKo. - K. : Bug-Bo "AKageMnpec", 1997. - 128 c.
7. FafigyuBKMH A.n. MirpauiHHHH KaniTag b YKpaiHi / A.n. TaHgyuBKHH // ©rnaHcu YKpai'HH : xypHaa. - 2007. - № 5. - C. 24-37.
8. TaHgyuBKHH A.n. MirpauiHHHH KaniTag aK hobhh HanpaM npu^HBy iHo3eMHHX iHBecrauifi / A.n. rafigyuBKHH // EKoHoMiKa AnK : Mi®Hap. HayK.-BHpo6H. xypHaa. - 2006. - № 3. -C. 125-137.
9. TaHgyuBKHH A. MirpauiHHHH KaniTag b YKpaiHi: npuxoBaHa pea^BHicTB / A.n. TafigyuB-khh // ^3epKaro th®hs, 21-27 KBiTHa. - 2007. - № 15 (644). - C. 11.
10. O^iuifiHHH caHT HauioHa^BHoro 6aHKy YKpai'HH. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - ^ocrynHHH 3 http://www.bank.gov.ua).
11. TpygoBa Mirpauia i couia^BHHH KaniTaa 3axigHoro perioHy YKpaiHu: npo6^eMH i nigxo-gu go ix po3B'a3aHHa // MaTepia^H 3acigaHHa "Kpyr^oro cTo^y". PerioHa^BHHH ^i^iaa HauioHa^B-Horo iH-Ty cTpaTeri^HHx goc^igxeHB y m. HBBoBi. - HBBiB : HBBiBcBKa KA, 2005. - 88 c.
12. BoHTroK O. TpygoBa Mirpauia yKpaiHuiB 3a KopgoH i po^B MirpauiHHoro KaniTa^y / O. BoHTroK. [E^eKTpoHHHH pecypc]. - ^ocrynHHH 3 http://www.ukrslovo.org.ua/ukrayina / sus-pilstvo/trudova-migratsiya-ukrayintsiv-za-kordon-i-rol-migratsijnogo-kapitalu.
4. EKOHOMiKa, n^aHyBaHHn Ta ynpaB-iiHHH b ra^yinx
237
13. Costs and Benefits of International Migration // World Migration Report 2005. - IOM, 2005. - 494 p.
14. Nyberg Sorensen. The development dimension of Migrants // Danish Institute for international Studies. - Copenhagen, 2005. - P. 6.
15. EKOHOMi4Ha криза не стимулюе украшських гастарбат^в повертатись на Батьюв-щину // Перший дшовий. - 8 травня, 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fbc.net.ua/news/economics.
Демьянчук Ю.И. Средства поощрения инвестиционного влияния частных трансфертов
Проанализированы пути поощрения инвестиционного влияния частных трансфертов, рассмотрены возможности привлечения инвестиций мигрантов в экономику Украины.
Неэффективное использование потенциала денежных переводов мигрантов обусловлено не так недостаточностью предпринимательских способностей мигрантов, а прежде структурными и институциональными препятствиями на местном, национальном и международном уровнях. Радикальное увеличение возможностей привлечения денежных доходов мигрантов в экономику Украины имеет потенциал появления в будущем жизнеспособной модели экономического развития на основе высокой инвестиционной активности и европейского уровня оплаты труда.
Ключевые слова: национальный банк, денежные переводы, национальный доход, объемы международной трудовой миграции, миграционный капитал, потребительский спрос, социальная инфраструктура, государственная поддержка.
Demyanchuk Yu.I. Private remittances facilities of investment encouragement
The ways of encourage investment impact of private remittances are analyzed; the possibilities of attraction migrants investment in Ukraine are examined. Inefficient use of migrants private remittances potential caused insufficiency entrepreneurial abilities of migrants, and especially the structural and institutional barriers at local, national and international levels.
Radical increase of migrant's income possibilities attracting in the economy of Ukraine has the potential occurrence model of economic development in a viable future based on a high investment activity and European wages level.
Keywords: National Bank, remittances, national income, the volume of international migration, migration capital, consumer demand, social infrastructure, government support.
УДК 658.155 Доц. Н.1. Дуляба, канд. екон. наук;
студ. С.О. Корнилов -Львгвська КА
ЗНАЧЕННЯ ПРИБУТКУ ШДПРИЕМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Дослщжено сутшсть прибутку шдприемства в сучасних умовах господарюван-ня стосовно його ролi в сучасшй економщг Визначено роль та значения прибутку для дiяльностi та забезпечення розвитку шдприемства зокрема та держави загалом. Зазначено, що прибуток е основним мотивом дiяльностi шдприемства, мiрилом його ефективносО, захисним мехашзмом вщ банкрутства та джерелом зростання вартост шдприемства; джерелом наповнення бюджету i звщти - забезпечення сощальних потреб та розвитку сустльства. Розглянуто як позитивш, так i негативш аспекти формування прибутку в сучасних умовах. Дослщження ролi прибутку е теоретичним шдГрунтям формування дiевого мехашзму управлшня ним на шдприемствг
Ключовг слова: прибуток, прибуток шдприемства, роль прибутку, управлшня прибутком.
