CC BY
119
Essence and value reason of labour is explored in the article. Classification theories of motivation is considered, the motivational factors of workers of department of international economic activity and motivational factors are determined.
Keywords: motivation, human resources, international economic activity.
УДК 315(458) Ст. викл. Л.Б. Чайка-Петегирич, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
М1ГРАЦ1ЙНИЙ КАП1ТАЛ В УКРА1Н1
Розглянуто питання щодо ролi мшрацшного кашталу в Укра1ш. Дослщжено рух мшрацшного кашталу в Украшу, встановлено opieHTOBrn розмiри його обсягу. Проведено порiвняльний аналiз доходiв укра!нських трудових мiгрантiв у рiзних кра!нах Свропи та Швшчно! Америки. Встановлено диференцiацiю надходжень мш-рацiйного капiталу в рiзних частинах Укра!ни.
Постановка проблеми. У сучасних умовах глобал1зацп м1жнародно! економжи майже вш кра!ни свпу беруть участь у м1жнародному обмш тру-довими ресурсами як 1мпортер1в, так i експортер1в робочо! сили. За даними М1жнародно! оргашзацп з мирацп, кшьюсть трудових мiгрантiв у свiтi пос-тiйно зростае i офiцiйно наближуегься до 200 млн осiб (майже 3 % населення планети). Мiжнародний перерозподш трудових ресурсiв став невщ'емною частиною сучасно1 системи свiтового господарства, нормою функцюнування бiльшостi кра1н.
В юторп формування i розвитку укра1нського суспiльства мiграцiя та-кож вдаграла важливу роль. Для украшщв характерна масштабна трудова м^ащя населення за кордон. З проголошенням незалежностi Укра1ни проце-си трудово1 мираци украшщв iстотно активiзувалися.
Так, станом на сьогодш близько 4,5 млн трудових м^анпв з Укра1ни перебувають за кордоном, з яких 1,7 млн - у кра1нах Свропейського союзу. При цьому бiльшiсть наших сшввпчизниюв перебувае у статусi нелегальних трудових м^анпв i заповнюють непрестижнi у кра1нах €С вакансп у сферах будiвництва, сiльського господарства, догляду за дпъми або лiтнiми особами, господарських робгт у приватних будинках, ресторанах, готелях.
Сьогодш особливо актуальною е економiчна частина ще! проблеми. Йдеться про обсяги надходження грошових переказiв в Укра!ну. Трансферти грошових переказiв по сутi формують окрему складову мiжнародного ринку капiталу - м^ацшний капiтал. Його обсяги можна охарактеризувати як доходи м^анпв, яю, за вирахуванням витрат на !хне перебування в кра!ш пра-цевлаштування, направляються на батькiвщину й використовуються для шд-вищення рiвня життя рщних, економiчного i соцiального розвитку мюцевих територiй та кра!н загалом. Цi кошти становлять вагому частину внутршньо-го ринку капiталу Укра!ни.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Протягом тривалого часу у свт та в Украш ведуться гос^ дискусп щодо ролi мiграцiйного кашталу в економiцi кра!ни. Дослiдження в цьому напрямку здiйснювали такi науковщ: А. Гайдуцький, П. Глущенко, О. 1ляш, В. Кравцiв, О. Кривульченко, I. Малю-
тш, I. Марков та rnmi. Проте чико цю проблему не висвiтлено й остаточно! крапки не поставлено. Це пояснюеться тим, що на цей час немае точних даних про кшьюстъ мiгрантiв з Укра!ни, про обсяги грошових переказiв. Завдання ускладнюеться й тим, що немае вщповщно! статистики нi в НБУ, ш в держав-них органах, m в дипломатичних представництвах Укра!ни за кордоном.
З огляду на це, мета дослщження - на основi результатiв опитування мiгрантiв, аналiзу шоземних джерел i мiжнародних порiвнянь дослщити рух мiграцiйного капiталу в Укра!ну, його обсяг.
Виклад основного матер1алу. Робота за кордоном, поза сумшвом, дае доходи не лише мирантам та !х родичам, а й кра!ш загалом. Роль мира-цшного капiталу як джерела фiнансування процешв економiчного зростання е доволi вагомою. Крiм цього, характер i мехашзми впливу мiграцiйного ка-пiталу на фшансування економiчноl сфери свiтового господарства дае змогу вважати грошовi трансферти трудових м^анпв своерiдним стабiлiзатором макроекономiчноl ситуацп i генератором поступу кра!н, що розвиваються. Крiм цього, завдяки потокам м^ацшного капiталу деякi кра!ни можуть пом'якшити фiнансовий дефiцит, а також компенсувати додатковий попит на шоземну валюту. Водночас грошовi трансферти мират!в е одним iз найста-бiльнiших джерел надходження iноземного катталу в кра!ни, значно випере-джаючи прямi iноземнi швестицп, портфельнi швестицп та мiжнародну тех-нiчну допомогу, якi досить циклiчно зростали i спадали [4, с. 33-34].
За ощнкою фахiвцiв 1нституту демографи та сощальних дослiджень НАН Укра!ни, м^анти заробляють 4,7-7,5 млрд дол. на рж. За припущення-ми дослщниюв НАН, в Укра!ну надходить близько половини цих кошпв, тобто 2,5-3,5 млрд дол. Представники оргашв державно! влади припускають, що украшсью м^анти переказують на батькiвщину до 8 млрд. дол. [2]. Як видно, статистичш дат, оцшки окремих фахiвцiв рiзняться i базуються на не-повних даних. Розходження в оцшках обсягiв надходження мiграцiйного капиталу в Укра!ну зумовленi вiдсутнiстю державно! полиики у цiй сферi, неп-розорiстю схем переказу коштiв, а також обмеженнями валютного законодав-ства Укра!ни, що забороняе вiдкривати громадянам рахунки за кордоном. Як наслщок, абсолютну бiльшiсть коштiв трудовi м^анти надсилають через не-офiцiйнi канали.
Дослiдження виявили, що доходи укра!нських мiгрантiв iстотно зале-жать вщ кра!ни працевлаштування i сфери зайнятосп. За пiдрахунками О. Левцуна, середнш рiчний дохiд одного мiгранта за кордоном становить 46 тис. дол. США [10]. Дещо вищi оцiнки наводить €. Дикий. На його думку, середнш мюячний заробиок мiгранта становить близько 650 або 7800 дол. США на рж (вщ 3600 дол./рiк на сшьськогосподарських роботах у Польщi до 12000 дол./рж у Португалп) [6, 53]. У. Куйдич та Ю. Чорней зазначають, що у середньому укра!нщ у пiвденних кра!нах €С заробляють близько 1000 дол. США на мюяць. Бшьшими е зарплати на пiвночi €С - вiд 1600 дол. США на мюяць, але там досить важко нелегально влаштуватись, зважаючи на прис-кiпливiсть мюцево! iммiграцiйноl служби [9, 3].
У середньому заробггок укра!нського трудового мiгранта становить 800 дол. США на мюяць (вщ 500 дол. США за мiсяць на сшьськогосподарсь-ких роботах у Польщi до 1,5 тис. дол. США на будiвельних роботах у Порту-гали). Однак, порiвняно з доходами мiсцевих найманих пращвниюв, зароби-ки укра1нських мiгрантiв значно нижчi вiд заробiткiв мiсцевих найманих пращвниюв. На величину заробгтюв ютотно впливае сфера працевлаштування, рiвень освiти i культури мiгранта, вж i тривалiсть робочого дня тощо. Порiв-няння виявили, що м^анти заробляють у середньому вдвiчi-вчетверо менше вiд мiсцевого населення. Здебiльшого в найбшьш розвинених кра1нах свiту (€С - 15, США, Канада) доходи украшщв утричi-вчетверо меншi вiд се-редньомюячних зарплат найманих працiвникiв. У Схщнш Сврот доходи ук-ра1нських м^анпв лише у 1,5-2,0 рази менш^ нiж у мiсцевих найманих пращвниюв.
Водночас дослщження засвiдчили, що доходи укра1нських трудових мiгрантiв у рiзних галузях економiчноl дiяльностi теж рiзнi. Наприклад, у Польщi укра1нщ в середньому заробляють у 1,5-2,5 раза менше, шж мiсцевi пращвники. Найменшi розбiжностi у сферi будiвництва, роздрiбнiй торгiвлi та готельно-ресторанному господарств^ Це зумовлено високою квалiфiка-щею укра1нських мiгрантiв та низькою мотиващею мiського населення пра-цювати в цих галузях за низьку зарплату.
Заробики укра1нських мiгрантiв значною мiрою вiдрiзняються залеж-но вiд кра1ни, регiону та галузi дiяльностi. О. Кривульченко зазначае, що в 1талп серед загально! кiлькостi укра1нських м^анпв 70-80 % становлять жiнки, яю доглядають за пенсiонерами та малими дiтьми, працюють домогос-подарками. На таких роботах заробггаа плата становить 500-800 евро на тв-дш i 800-1200 евро на пiвночi 1тали, зазвичай житло i харчування надаються безкоштовно. У промисловостi (здебшьшого чоловiки) та сферi послуг (пере-важно жiнки) заробiтна плата коливаеться вщ 700 до 1300 евро на мюяць. У сшьському господарст заробiтна плата становить 500-900 евро на мюяць i залежить вщ сезону та регiону [7, с. 3-4].
Подiбна ситуацiя i в 1спанп. За даними, середнiй заробггок укра!нця, який працюе в 1спанп, становить 700 евро на мюяць. Найменше заробляють в iспанських ам'ях - до 500 евро, максимально (до 1200 евро) - на сшьськогос-подарських роботах, у сферi обслуговування i на будiвництвi [1]. А в Порту-галп укра!нщ працюють на тих самих роботах, що i португальцi, однак дохщ мiгрантiв утрое-вчетверо менший. Звичайно, значно бiльшi заробiтки в м^-ранпв у кра!нах Швшчно! Свропи. За тдрахунками О. Кокшарова, середнiй заробггок мiгрантiв у Великобританп становить 7,9-10,5 дол./год, що трохи вище вщ британсько! тшмально! зарплати (7,9 дол./год), тобто за мюяць, працюючи десять годин на добу, можна отримати понад 2000 дол. США [1].
1стотш розбiжностi iснують у заробiтках укра!нських м^анпв i мю-цевих найманих пращвниюв у Росп. На думку Н. Гусмана, шоземним трудо-вим мирантам платять вдвiчi менше, нiж громадянам Росп за таку ж саму роботу. Хоча е багато сфер дiяльностi, де миранти, зокрема укра!нщ, можуть становити значну конкуренщю мiсцевому населенню. Найбiльше отримують
укра1нщ в галузi транспорту та будiвництва, найменше заробляють шахтарi [5]. Зазначимо, що особливою популярнiстю користуються будiвельники. Як зауважуе О. Кузьмш, 1996 р. украшсью мiгранти-будiвельники в росiйських мегаполюах могли заробляти до 6 тис. дол. США за сезон [8, 72]. Крiм цього, як свщчать дослщження i опитування, останнiм часом рiзко збiльшилась кiлькiсть укра1нських м^анпв-тдприемщв, зайнятих у малому та середньо-му бiзнесi.
У сучасному глобатзованому свiтi простежуеться тенденцiя до збшь-шення частки штелектуально! тграцц i зменшення широкопрофшьно!, що сприятиме надал зростанню заробiткiв украшщв. I хоча в структурi мiжнарод-но1 трудово! тграцц досi переважають тгранти, яю працюють на низькоопла-чуванiй робота (^зноробоч^ сезонi сiльськогосподарськi працiвники тощо), од-нак 1хня частка за останш шiсть роюв значно зменшилась i становить 41,3 %.
В Украш багато уваги придiляють негативним аспектам м^ацп (ма-сова м^ащя не сприяе поповненню пенсiйного i соцiальних фондiв через вiдсутнiсть нарахувань iз заробино! плати; трудовi м^анти у продуктивний перiод свого життя не беруть учасп у створенш нацiонального доходу; вiдтiк молодi на роботу за кордон мае негативш демографiчнi наслiдки тощо). Од-нак, дослщження показують, що зростання масштабiв трудово! м^ацп мае й позитивш переваги. Насамперед вони полягають в тому, що обсяги грошових переказiв зростають швидше, нiж масштаби само! м^ацп. Так, за даними Свиового банку, за останнi п'ять роюв обсяги грошових переказiв майже подво!лись, а кiлькiсть трудових мiгрантiв збшьшилась лише на 10 %.
Отже, з Укра!ни за роки незалежносп за рiзними оцiнками ви!хало близько 5 млн ошб, якi працюють за кордоном i заробленими коштами тд-тримують сво!х рiдних i близьких на батькiвщинi. Найбiльшими донорами м^ацшного капiталу в Укра!ну е Iталiя (5,6 млрд дол. США), Рошя (3,2 млрд), Польща (2,9 млрд). У середньому щомiсяця один м^ант перека-зуе або передае на батьювщину 433 дол. США. Найбiльшi обсяги переказiв надходять у захщш регiони Укра!ни - понад 10 млрд дол. США на рж, що майже вдвiчi бшьше, нiж у центрi i на сходi кра!ни, а втричi - на твдш. На формування м^ацшного капiталу та його розмiри ютотно впливае рiвень до-ходiв м^анпв, кра!на працевлаштування, сфера зайнятостi, рiвень легаль-ностi, кiлькiсть членiв у рщному домогосподарствi та рiвень !хньо! сощально! забезпеченостi. На цей час серйозних дослщжень проблеми мiграцiйного кашталу в Украш немае, як немае i достовiрного облiку обсяпв цього капiталу. За оцiнками експерпв, рiчнi масштаби мiграцiйного капiталу в кшька разiв перевищують обсяги шоземних iнвестицiй в Укра!ну. А в окремих репонах обсяги мiграцiйного катталу в кiлька разiв перевищують надходження до мюцевих бюджетiв. З огляду на це, в Украш проблему надходження мкра-цiйного капiталу потрiбно вирiшувати на нацiональному рiвнi i визнати його як важливу складову системи облiку, статистики, фiнансового ринку тощо. Лише в цьому випадку м^ацшний капiтал може стати справжшм генератором розвитку не лише самих заробпчан, а й окремих секторiв економiки, ре-гiонiв нашо! кра!ни. Таким чином, мiжнародна трудова м^ащя може, в юн-
цевому тдсумку, привести до нацюнального розвитку, що створюе реальнi перспективи для зменшення масштабiв бiдностi.
Л1тература
1. Винниченко I. В 1спашю по грош1 та ... доброзичливють / I. Винниченко // День. -2005. - 11 серп. - С. 8-10.
2. Войтюк О. Трудова мпрацш украшщв за кордон i роль мщрацшного кашталу / О. Войтюк // Укра1нське слово.
3. Гайдуцький А. Мiграцiйний капiтал в Укра1ш: прихована реальнiсть / А. Гайдуцький // Дзеркало тижня. - 2007. - 21-27 кшт. - С. 1-8.
4. Гайдуцький А. Роль мщрацшного кашталу у забезпеченш макроекож^чно! стабшь-ностi кра1ни / А. Гайдуцький // Фшанси Украши : журнал. - 2007. - № 7. - С. 20-34.
5. Гусман Н. Миграция через призму денежных переводов / Н. Гусман // Российская миграция. - 2007. - № 4. - С. 18-21.
6. Дикий Е. Жизнь на два мира / Е. Дикий // Эксперт. - 2006. - № 10. - 13-19 марта. - С. 53.
7. Кривульченко О. Украшська трудова мпрацш в Ггалп: умови пращ та сощальне становище / О. Кривульченко // Аналггичш доповщ Центру миру, конверси та зовшшньо! пол> тики Украши. - 2003. - № 19. - С. 6.
8. Кузьмин А. Трудовая миграция с Украины в Россию: потоки, правовая ситуация, последствия / А. Кузьмин // Миграции и рынки труда в Постсоветской России / под ред. Г. Витковской. - М. : Центр Карнеги, 1998. - С. 70-82.
9. Куйдич У. Потом i кров'ю / У. Куйдич, Ю. Чорней // Львiвська газ. - 2004. - 22 ач. -С. 3-4.
10. Левцун О. Зовшшня трудова мщращя в Укра1ш як демографiчна проблема / О. Лев-цун // Електронна газета '^алог". - 2005. - 20 вере. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dialogs.org.ua.
11. Л1банова Е. Кра1ш потрiбнi трудовi iммiгранти / Е. Лiбанова // Дело. - 2006. -5 июня. - С. 6.
12. Малютш I. Трудова мщращя з Украши: тенденцп розвитку / I. Малютш // Зовшшня торпвля: право та економжа. - 2008. - № 2. - С. 97-102.
Чайка-Петегирич Л.Б. Миграционный капитал в Украине
Рассмотрен вопрос относительно роли миграционного капитала в Украине. Исследовано движение миграционного капитала в Украину, установлены ориентировочные размеры его объема. Проведен сравнительный анализ доходов украинских трудовых мигрантов в разных странах Европы и Северной Америки. Установлена дифференциация поступлений миграционного капитала в разных частях Украины.
Tchayka-Petegyrytch L.B. A migratory capital in Ukraine
A question is considered in relation to the role of migratory capital in Ukraine. Investigational migratory capital flow to Ukraine, the reference sizes of his volume are set. The comparative analysis of profits of Ukrainian labour migrant's is conducted in the different countries of Europe and North America. Differentiation of migratory capital receipts is set in different parts of Ukraine.
