CC BY
35
3. Гишв Б.В. Аналiз TOBapooôiry пiдприeмств роздрiбноï торгiвлi: Навч. пос. - Львiв: ЛКА, 2005. - 148 с.
4. Економпка пщприемства. Навч. пос., для студенпв вищих навчальних закладiв/ За ред. А. А. Фастовець - К.: НМЦ мУкоопосвiтам, - 2000. - 572 с.
5. Економ1чна енциклопед1я: У трьох томах, т.2/ За ред. С.В. Мочерний та ïh. - К.: Вид. центр "Академiям, 2002. - 952 с.
6. Мазарак1 А.А. та ш. Економiка торговельного пiдприeмства: Пщручник для By3iB. (Пщ ред. проф. Н.М. Ушаково'О - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
7. Статистичний щор1чник Украïни за 2006 рiк. - К.: Консультант, 2007. - 576 с.
УДК 331.556.4 Доц. Г. А. Лех, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
acnip. 1.В. Ангелко - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ТРУДОВА М1ГРАЦ1Я ЗА КОРДОН ЯК СПОС1Б ДОДАТКОВОГО
ОТРИМАННЯ ДОХОД1В
Розглянуто основы способи отримання додаткових доходiв учасниками трудо-во'1 мграцл за кордон. Подано головш сфери зайнятосп працiвникiв-мiгрантiв та наведено кшька категорiй громадян Украши трудова дiяльнiсть яких пов'язана i3 пере-тином державного кордону. Проаналiзовано результати трудово'1 м1грацл за кордон з рiзних точок зору.
Assist. prof. G.A. Leh - NUFWT of Ukraine, L'viv; post-graduate I.V. Angelko - L'viv NU after Ivan Franko
Labour migration as method of additional receipt of profits
The basic methods of receipt of additional profits are considered by the participants of labour migration for a border. The main spheres of employment of workers are given and a few categories of citizens of Ukraine are resulted labour activity of which is related to crossing of state boundary. The results of labour migration are analysed for a border from the different points of view.
Протягом останшх роюв в Украш1 спостер^аеться тенденщя: доходи бшьшосп верств населения не е достатшми для елементарного задоволення першочергових потреб, i це тому, що р1вень мiнiмальноi заробiтноi плати i реальноi оплати пращ перебувають на рiвнi нижче прожиткового мшмуму. Ця тенденщя вказуе на наявшсть в Укра1'ш значного прошарку бщного насе-лення. Так, за даними Мiжнародноi оргашзацн пращ, близько 27-29 % укра-шщв живуть за межею бiдностi [1]. Головною причиною бщносл е вимуше-на, через нестачу кош^в, споживча невибагливiсть населення.
До основних ознак бщносп традицiйно вщносять коротке життя, низь-ку професшно-освгтню пiдготовку, вiдсутнiсть матерiальних основ життедь яльностi (чисто!" питно1' води, ращонального харчування, медичного i побуто-вого обслуговування), вилучення з суспшьного життя. Враховуючи зазначену ситуацiю, немае шчого дивного, що украiнцi не хочуть миритися iз бiднiстю, а вдаються до найрiзноманiтнiших способiв отримання необхщних додаткових доходiв.
Сьогоднi найбшьш поширенi способи заробiтку пов,язанi iз перетином державного кордону. Це зумовлено безпосередньо можливютю швидко i легко тдзаробити. Тому досить популярними залишаються трудовi мiграцii,
причини яких мають виключно економiчний характер. Ви!здити за кордон примушуе ситуацiя, коли роботу знайти можна, проте прожити на запропоно-ваний заробггок неможливо, а тим бiльше вирiшити життево важливi матерь альнi проблеми.
За даними державно! статистики, обсяги офщшно зареестровано! трудово! м^аци постшно зростають: у 1996 р. вони становили 12 тис., у 1998 р. - 24 тис., у 2002 р. - 41 тис., а у 2007 р. - 70 тис. оЫб [2, 3]. Однак, щ дат навггь приблизно не вщображають дшст масштаби трудово! м^раци за кордон, оскiльки реальна кшьюсть працiвникiв-мiгрантiв у десятки, а той у сотш разiв бшьша за офiцiйну.
Люди шукають кращого життя. Найнеприемнiше те, що з кра!ни ви!ж-джають молодi, перспективы люди, з чималим iнтелектуальним потенщалом, через неможливiсть реалiзащ! в нашш державi. Молодих людей "спокуша-ють" великi заробiтки та вiдносно "легка" робота за кордоном.
Найбшьш поширеними е по!здки термiном вiд 1 до 6 мюящв. На такий термш ви!жджають здебiльшого до Росп, Польщi, Нiмеччини. Термiном у се-редньому 1,5-2,0 роки - до Ггали, 1спани, Португали. З кожним роком геогра-фiя розширюеться. Присутшсть укра!нських заробiтчан зростае у "старш" Gвропi, деяких азiйських та латиноамериканських кра!нах. Основними сферами зайнятост працiвникiв-мiгрантiв е: будiвництво, сiльське господарство (збирання врожаю), домашне господарство (прибирання домiвки, готування !ж1, доглядання дiтей та немiчних людей похилого вжу), сфера торгiвлi та сервiсу (у т.ч. готельний бiзнес).
Роботи у сферi будiвництва виконують практично тшьки чоловiки, у сiльському господарствi серед пращвниюв-м^ранлв iснуе приблизно гендер-ний паритет, а праця у домашньому господарствi та сферi сервiсу е прерогативою жшок. За даними загальнонащонального соцiологiчного монiторингу нинi в потоках тимчасово! трудово! м^раци за кордон найбшьш широко представлено населення малих мют (33 % виявлених домогосподарств м^-рантiв) та сшьсько! мiсцевостi (28 %) [4].
У бшьшост випадкiв основними мотивами по!здок за кордон е:
• заробггок для тдвищення добробуту, полшшення житлових умов (кутвля квартири чи побудова будинку), придбання машини або шших дорогих то-вар1в тривалого вжитку;
• заробггок для задоволення поточних життевих потреб - харчування, придбання необхвдних товар1в повсякденного вжитку (одягу тощо);
• нагромадження кошт1в для оплати навчання д1тей у вищих навчальних закладах;
• нагромадження стартового катталу для створення власного б1знесу або розвитку свое! справи;
• мотиви нематер1ального характеру (побачити свщ здобути певт трудов1 навички, полшшити знання мови тощо).
Вщповщно до вищезазначених мотивiв, основною ж метою будь-яко-го заробiтчанського м^анта е бажання заробити як можна бшьше коштiв для себе та свое! родини, яка залишилася на батьювщиш.
Бiльша частина зароблених за кордоном грошей рiзними шляхами пе-реправляеться в Укра!ну, причому як офщшними - через банкiвськi перекази
й перекази за допомогою спещальних програм, таких як Western Union, Contact i Money Gram, так i неофщшними - безпосередшм ввезенням валюти в Украшу. Як свщчить свiтова практика, частка кош^в, що офiцiйно переправ-ляеться в кра!ну походження маранта, практично дорiвнюе тiй, що ввозиться ним самим [2].
Зпдно з доповщдю Мiжнародного фонду сшьськогосподарського роз-витку (МФСР), украшсью заробггчани щорiчно переказують на батькiвщину 8-9 мiльярдiв доларiв [5]. Так, лише у 2006 р. украшсью трудовi мiгранти на-дiслали на батьювщину 8,4 млрд. доларiв, що склало 8,4 % ВВП. Проте, ек-сперти Нацбанку вважають данi МФСР заниженими, називаючи втричi бшь-шу суму, оскiльки МФСР враховував лише офщшш данi - банкiвськi перекази i перекази за допомогою спещальних програм. Тому реальш обсяги гро-шових коштiв, якi украшсью м^ранти перевозять на батькiвщину набагато бшьшь За деякими оцiнками, вони перевищують 21 млрд. доларiв [6].
У загальному, явище трудово! м^ращ! можна розглядати двояко, як з позитивно!, так i негативно! точки зору. До найважливших результатiв трудово! м^ращ! треба вiднести зменшення напруги на ринку працi. Зовшшня трудова мiграцiя е також джерелом досвщу, знань, мiжособистiсних контакта, школою бiзнесу та ринково! поведшки. Крiм цього, значнi кошти, яю надходять вiд заробiтчан, пiдвищують платоспроможний попит i таким чином стимулюють виробництво. Вони сприяють розвитку малому бiзнесу, прискоренню формування середнього класу.
Разом з тим, наслщки трудово! м^раци далеко не однозначш. Збшь-шення грошово! маси призводить до зростання щн на товари та послуги на внутршньому ринку без вщповщного збiльшення кушвельно! спроможностi основно! маси населення.
У зв'язку iз закордонною трудовою м^ращею виникають i таю проб-леми, як: вiдплив високвалiфiкованих спецiалiстiв; розпад сiмей; позбавлення неповнолггшх дiтей на тривалий час батьювсько! опiки; зменшення народжу-ваностi. Наприклад, у Чершвецькш областi, охопленiй значною трудовою м^ращею, кiлькiсть укладених шлюбiв на тисячу населення порiвняно з 1990 р. скоротилася в 1,3 раза. Водночас, абсолютна юльюсть розлучень збшь-шилася майже у швтора рази [4].
Говорячи про зазначеш проблеми, слiд окреслити ряд аспекпв. Перший - сощальний - руйнування тисяч сiмей. Як наслщок, пере!зд в iншу крашу призвiв до того, що чоловжи, жiнки яких залишилися за кордоном, почали випивати, так i не знайшовши роботи. Трудова м^ращя призвела до ви-никнення i такого поняття, як сощальш сироти. Дiти заробiтчан, переважно у випадках, коли за кордон ви!хала ма^р чи подружжя, залишилися без належ-но! опiки. Маючи на руках кошти, яю висилали родич^ !х нащадки шддава-лися впливу вулищ.
На жаль, трудова м^ращя також стимулюе розвиток кримiнальних та злочинних угруповань загалом iнтернацiонального походження, яю функщ-онують у бшьшост кра!н Захiдно!, Центрально! та Схщно! Свропи. Оргашзо-вана злочиннiсть контролюе в першу чергу рекет та торпвлю людьми з метою трудово! та сексуально! експлуатаци.
Щороку сотш тисяч чоловiкiв, жiнок i дггей проходять через кримь нальнi мережi дедалi органiзованiшi й потужнiшi. За ощнками Сврополу, вiд 200 до 500 тисяч оЫб щорiчно стають жертвами торгiвлi людьми, близько 120 тисяч з них - iз балканських кра!н i 50 тисяч - з колишнього СРСР [7]. Велик масштаби цього соцiального лиха зумовлеш переважно використан-ням мiжнародними злочинними мережами ншвносп та непошформованост значно! категори молодих громадян, насамперед у селах, щодо намiрiв тих, хто здшснюе регулярнi набори "танцюристок" чи мофiцiантокм для роботи за кордоном.
Тому, загостреною для Укра!ни залишаеться проблема торгiвлi живим товаром, особливо жшками, сотнi тисяч яких опинилося у рабствi за кордоном. Укра!нських жiнок купують за 50-200 доларiв i перепродають до будин-кiв розпусти Захщно! Свропи вдесятеро дорожче [8]. Прикладом цьому може бути випадок, який стався у Сумськш область Шахра!, котрi спецiалiзувалися на постачаннi живого товару легковiрних клiенток знаходили просто на вули-цi. Укра!нським дiвчатам общяли вiдносно "легкий" заробiток; i коли т пого-джувались - через кшька дшв потрапляли у справжшсшьке рабство. "Сшв-чутливi" роботодавцi доправляли заробiтчанок на турецьку частину Кшру, у руки власникiв розважальних закладiв. Селили секс-рабинь за 120 кiлометрiв вiд найближчого мiста в таю собi колони. Бранкам доводилось обслуговувати по 20-25 кшенпв на день. На сон часу практично не залишалось. Коли ж киенти, котрi заплатили за iнтим, заставали секс-рабиню сплячою, то вщразу ж скаржились господарям. Дiвчат били та залишали без 1ж1 [9].
Сучаснi рабовласники i котрабандисти свiту щороку заробляють на торгiвлi людьми близько 9,2 мшьярда евро, роблячи цей вид оргашзовано! злочинностi одним з найприбутковших [7].
Але не сама тшьки мафiя вiдповiдальна за збшьшення випадкiв торпв-лi людьми i розвиток "сексуального туризму". Батьки й матерi вiддають сво!х дiтей за общянку регулярного одержання грошей чи самi експлуатують сво!х нащадкiв. Частшають також випадки торгiвлi дiтьми. Молодi дiвчата прода-ють сво!х немовлят за кшька тисяч евро родинам, як не мають д^ей.
На превеликий жаль, заробггчансью ви!зди за кордон школи закшчу-ються й трапчно. Проте що основною категорiею загиблих громадян Укра!ни за кордоном е трудовi мiгранти, свiдчить аналiз причин 1хньо! смертi. На пер-шому мiсцi нещаснi випадки на виробнищш. За ними слiдуе смерть внасль док дорожньо-транспортно! пригоди. Далi стоять вбивства, нещаснi випадки в побут^ самогубства та природна смерть.
Ще один iз способiв одержання додаткових тшьових доходiв - "шшГ переходи через кордон. Даний спошб заробiтку притаманний переважно регь онам Захщно! Укра!ни, оскiльки головною кра!ною-споживачем товарiв "т-шого" переходу е Польща.
Зазвичай учасниками "пiшого" заробггку е населення малих мiст та сшьсько! мiсцевостi. Отримуючи вiзи, заробггчани вирушають до кордону. Черги на кордош становлять кiлька тисяч оЫб. Так, лише через пiшохiдний перехщ мiжнародного автомобiльного пункту пропуску "Шегиш" щодня про-
ходить близько 3,5 тисячi людей. У свята ж кшьюсть шших туристiв тут ся-гае семи тисяч [10].
Вистоюючи величезш черги митно! перевiрки, люди намагаються перевезти та перепродати "шш^' товари (лiкеро-горiлчанi та тютюновi вироби, горiхи, шоколад, бобовi культури та ш.), цiни на яю в 3-4 рази вищi, шж в Укра!ш. Як правило, "тшГ' товари користуються високим попитом у мюце-вого населення кра!ни-споживача, яке використовуе дану продукщю у влас-них iнтересах (особисте споживання чи подальший перепродаж). Тому "пiшi" переходи е також досить поширеними i серед польського населення.
Шсля приеднання Польшд до Свросоюзу список закутв в Укра!т значно розширився, осюльки пiдвишилися цiни у цiй державь Крiм завжди актуальних дешевих цигарок й алкоголю, з'явився попит на бензин, стали по-пулярними цукор, кондитерсью, макароннi i круп,янi вироби, масло, м'ясо, закрутки, лiкарськi рослини, ягоди та школи навiть хлiб, тобто тi товари, якi подорожчали в Польшi. Змiнилася i валюта, якою найчастше користуються в "^знеЫ" прикордонно! торгiвлi. Найчастiше поляки везуть в Укра!ну нащ-ональнi грошi i тут обмiнюють !х на гривш.
На таку активiзацiю попиту прикордонно! торгiвлi найшвидше реагу-ють проел люди, мiсцевi прикордоннi мешканщ, для яких цей бiзнес уже давно перетворився на основне джерело прибутку. За словами митниюв, i ук-ра!нщ, i поляки найчастше возять до Польшi гречку, цукор, круп'яш та кон-дитерськi вироби. Кшьюсть таких перевезень, окремими учасниками "шшо-го" заробiтку, збiльшуеться залежно вiд того, наскiльки лiберальна змша чер-гуе на польськiй дшянщ кордону. Серед тих, хто часто перетинае кордон за-ради саме заробггку на рiзницi в щнах, приблизно 30 % укра!нщв, решта -поляки [11].
Украшсью заробггчани використовують "чесно" зароблеш кошти на власний розсуд. Одш перевозять !х в Укра!ну, намагаючись таким чином пок-ращити добробут свое! шм'! на батькiвшинi. Iншi витрачають !х у крашьспо-живачi "пiших" товарiв, купуючи дешевшi товари (предмети вжитку). При цьому закушвля товарiв здшснюеться як на продаж, так i для внутрiшнього використання.
Придбавши за кордоном предмети широкого вжитку, укра!нщ зароб-ляють, продаючи привезене вдома. Такий спошб заробiтку отримав назву "човникового" бiзнесу. Його об'ектами е передушм товари легко! промисло-востг одяг, взуття, продукти харчування, в тому чи^ фрукти та овочь Зазна-ченi товари перевозяться як з використанням автомобильного транспорту, так i автобусними та залiзничними маршрутами. Найбiльшого розвитку "човни-ковий" бiзнес в Укра!нi набув у 1992-1993 рр., коли в його структурах налiчу-валося 1,2-1,5 млн. оЫб [12].
Однак, з кожним роком кшьюсть зайнятих у "човниковому" бiзнесi скорочуеться, оскiльки важко пристосуватися до постшних змiн ринково! кон'юнктури, митного законодавства i конкурентного тиску великого бiзнесу. Так, сьогоднi, на думку експерта, у цьому бiзнесi не бшьше 400-450 тис. ук-ра!нських громадян. Разом з тим в останш роки значно побiльшало "човни-
юв" - громадян шших краш. Пропонуючи не надто яюсний, але й не надто дорогий товар (його цша на 25-40 % нижча, шж украшщв), вони конкурують з нашими шдприемливими спiввiтчизниками.
Основними крашами-джерелами товарiв для мчовникiвм, крiм Польщi, е Туреччина, Грецiя, Китай, ОАЕ, меншою мiрою - Iталiя, 1ран, Румушя i краши Захiдноï Свропи. Майже не трапляються мчовниковiм поставки i3 скан-динавських краïн, Пiвнiчноï Африки i Америки.
Аналiз результатiв опитувань "човниюв" свiдчить, що лише третина з них заздалепдь плануе дiяльнiсть, знае, куди ïхати, в якому мющ, коли i за яку щну купувати товар, тобто мае налагоджеш постiйнi зв'язки з контрагентами за кордоном. Приблизно половина "човниюв" планують куди i коли 1ха-ти, а ось що купувати, остаточно виршують на мющ. При цьому основш мо-тиви вибору товару: цша (76 % вщповщей опитуваних), проблеми з розмит-ненням та розмiр митного збору (69 %), габарити товару та його вага (57 %), очжувана лiквiднiсть (54 %) i лише в останню чергу - яюсш характеристики (17 % вiдповiдей). Отже, не випадково, що у структурi товарiв "човникового" iмпорту переважають вироби середньоï та нижче середньоï якост (за оцш-кою експертiв, вщповщно 35 % та 60 %) [12].
Каналами реалiзацiï товарiв "човникового" бiзнесу в Украïнi е приват-нi крамницi роздрiбноï торгiвлi та ринки, на яких реалiзовуеться абсолютна бшьшють продукцiï. "Човниковi" мiграцiï допомагають багатьом украшцям вижити, дають змогу набути досвщу господарювання в ринкових умовах, уможливлюють перетворення частини з них на шдприемщв.
Проте, човниковий бiзнес, як i прикордонний, часто пов'язаний iз значним ризиком, у тому чи^ для життя та здоров'я. Даний ризик прояв-ляеться у широкомасштабному розвитку рекету. Людей вщстежують на авто-бусних та залiзничних маршрутах, вокзалах, автостанцiях, базарах, а також у малолюдних мюцях, вимагають заробленi грошi, грабують, вдаються до на-сильства, часто iз смертельними наслiдками.
Вiдповiдно до викладеного вище, умовно можна видiлити кшька кате-горiй громадян Украши, трудова дiяльнiсть яких пов'язана iз перетином кордону. ПередуЫм це:
• "довготермшовГ' трудов1 м1гранти;
• "короткотермшовГ' трудов1 м1гранти (зайнят1 у сезонних роботах, у сшьсь-кому господарств1, зокрема на збирант врожаю або на буд1вництв1);
• особи, що здшснюють прикордонний "б1знес", переважно продаж тдакциз-них товар1в (алкоголю та цигарок);
• тдприемщ, як займаються так званим човниковим б1знесом без постшного працевлаштування.
Загалом, по1'здки на заробгтки за кордон набули широкого розповсю-дження, стали типовими для зазначених категорш громадян Украши i мають завдяки цьому велике суспшьно-полгтичне та соцiальне значення.
Оцiнюючи результати трудово!' мiграцiï, важливо враховувати пер-спективи ïï розвитку. Як доводять соцiологiчнi дослiдження, орiентацiя на ви-1зд за кордон для постшного проживання бшьше притаманна особам, як ма-
ють досвiд трудово! м^раци, нiж тим, хто такого досвщу не мае, а з числа за-робггчан - тим марантам, котрi частiше i довше перебували за кордоном. Таким чином, трудова м^ращя виступае чинником, що тдвищуе ризик ем^ра-ци. Тобто, нинiшнi тимчасовi по!здки на зароб^ки у майбутньому можуть пе-ретворитися у незворотнi втрати населення. При чому ця перспектива стае бшьш реальною iз збiльшенням строюв заробiтчанських по!здок, кращою адаптацiею м^ранлв за кордоном, покращанням внаслiдок цього !х заробгг-кiв та умов проживання.
Суперечливють явища трудово! м^аци пiдводить до висновкiв про те, що основний змют полiтики держави у вщповщнш сферi мае полягати у мiнiмiзацi! !! негативних наслщюв, максимальному використаннi позитивних для громадян (у тому чи^ - пращвниюв-м^ранпв) та суспiльства результа-тiв. Полггика регулювання трудово! мiграцi! мае виходити з того постулату, що право громадянина ви!жджати за кордон е невщ'емним вщ його права на пдний рiвень життя вдома, тобто права мати роботу або власну справу, яка б давала змогу реалiзувати себе, забезпечити добробут Ым'!, шляхом отриман-ня необхщного i достатнього доходу в Укра!нi.
Лггература
1. Роман Ваграит. Внутрiшнiй космос проблем// Народне слово. - 10 березня 2005. - С. 3.
2. Мирослав Левицький. Украшсью трудовi м^анти// Наше слово. - 11 травня 2002, № 19.
3. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.rynok.biz Трудова шгращя з Укра!ни стано-вить 3,5 млн. // .
4. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.dialogs.org.ua/ Левцуи О. Масштаби трудово! мграцл.
5. NEWSru. ua. Заробiтчани зробили Укра!ну багатшою на 9 мiльярдiв.
6. "Заробггчани" забезпечують до 25 % укра!нського ВВП.
7. Урядовий кур'ер. Торгiвля людьми поширюеться в Сврот/ - 16 лютого 2007, № 30. - С. 12.
8. Ангелко 1.В. Тiньова зайнятiсть: порушення законодавства, експлуатацiя чи спосiб виживання?// Наук. вiсник НЛТУ Укра!ни: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Укра!ни. -2007, вип. 17.1. - С. 179-185.
9. Аидрш Ткач. Спiвчутливi вiрмени виявилися работорпвцями// Газета по-львiвськи. -7 лютого 2008, № 6(10). - С. 35.
10. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// postup.brama.com Пункпв пропуску по-бшьшае.
11. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// postup.brama.com Оксана Бойко. №®i го-ризонти прикордонного бiзнесу// Поступ. - 26 липня 2004.
12. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/1998/ 35-98/35rink2htm.
УДК336.14:332.1:352/354(477) Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд.
екон. наук; мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РДНАНУ;
студ. А. В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
РЕФОРМУВАННЯ РЕГИОНАЛЬНО! БЮДЖЕТНО1 ПОЛ1ТИКИ В УКРА1Н1
Розглянуто теоретичнi аспекти реформування регюнально! бюджетно! полiтики в Укра!ш. Забезпечення сталого розвитку Укра!ни та !! регюшв можливе за умов
