CC BY
13
УДК 342.951: 27- 64](477)
Оксана Дзявроник
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка". асистент кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
odzavronik@gmail. com
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАН1ЗМ М1ГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У СФЕР1 КОНФЕС1ЙНИХ В1ДНОСИН
© Дзявроник О., 2017
Розглянуто особливосп адмiнiстративно-правового MexaHi3My м^рацшних процес1в у сферi конфесiйних вщносин. Процес мiграцií у сучасних умовах потребуе законодавчого регулювання у рiзних сферах суспiльства. Особливе мiсце у м^рацшних процесах посщае конфесiйна мирацт, адже кожна людина мае право на свободу совкт та вiросповiдання у рiзних краУнах. Саме тому правове регулювання, зокрема адмiнiстративно-правове регулювання конфесшних в1дносин, потребуе не лише вдосконалено'1 нормативно-правово'1 бази та впровадження механiзмiв, але й проведення мгжнародних дiалогiв за участю не лише представникiв державних органiв, але й учасниюв конфесшних вщносин.
Ключовi слова: м^ращя; конфесшна м1грац1я; механiзми адмшктративно-правового регулювання; свобода совiстi та вiросповiдання.
Оксана Дзявроник
АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЙ МЕХАНИЗМ МИГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В СФЕРЕ КОНФЕССИОНАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ
В статье рассматриваются особенности административно-правового механизма миграционных процессов в сфере конфессиональных отношений. Процесс миграции в современных условиях требует законодательного регулирования в различных сферах общества. Особое место в миграционных процесах занимает конфессиональная миграция, ведь каждый человек имеет право на свободу вероисповедания и совести в разных странах. Именно поэтому правовое регулирование, в том числе административно-правовое регулирование конфессиональных отношений, требует усовершенствованной нормативно-правовой базы и совершенствования механизмов этой миграции в связи с евроинтеграцией.
Ключевые слова: миграция; конфессиональная миграция; механизмы административно-правового регулирования; свобода совести и вероисповедания.
Oksana Dziavronyk
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Informational Law
ADMINISTRATIVE AND LEGAL MECHANISM OF MIGRATION PROCESSES IN THE FIELD OF CONFESSIONAL RELATIONS
The article deals with the peculiarities of the administrative-legal mechanism of migration processes in the sphere of confessional relations. The migration process in modern conditions requires legislative regulation in various spheres of society. Confessional migration occupies a
special place in migration processes, since every person has the right to religious beliefs and freedom of conscience in different countries. That is why legal regulation, including the administrative-legal regulation of confessional relations, requires not only an improved legal framework and implementation of mechanisms but also an international dialogue involving not only representatives of state bodies, but also representatives of confessional relations.
Key words: migration; confessional migration; mechanisms of administrative and legal regulation; freedom of conscience and religion.
Постановка проблеми. Серед проблем, яю е актуальними у сучасних умовах, мпрацш стала важливим елементом перемщення людей у багатьох кра1нах свггу. Ц процеси потребують постшного контролю з боку оргашв державно! влади, вивчення причин та подальшого вдосконалення нацюнально! полiтики, прийняття законодавчих акпв.
Отже, проблема розроблення адмшютративно-правового механiзму регулювання мiграцiйних процесiв у сферi конфесiйних вiдносин потребуе детального дослщження, оскiльки свобода совiстi та вiросповiдання е одним з конституцшно закрiплених прав людини i громадянина.
AHani3 дослiдження проблеми. Сьогоднi питання дослщження механiзмiв регулювання мiграцiйних процешв постiйно аналiзують вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi, вивчають й розглядають як самостшний науковий напрям. У зв'язку з цим виникла велика кшьюсть наукових теорш та пiдходiв до вивчення цього суспiльно-економiчного явища. Однак у цих дослщженнях недостатньо уваги придшено саме конфесiйнiй мпраци, зокрема мехашзму регулювання мiграцiйних процесiв у цш сферi.
Мета дослiдження. Комплексне та всебiчне вивчення адмiнiстративно-правового мехашзму конфесшно! мпраци передбачене 11 складним характером, що потребуе аналiзу сучасних мiжнародно-правових вiдносин та механiзмiв, яю дiють у сферi спiвпрацi з питань мпраци, а також в оцiнцi можливостей використання мiжнародного досвщу для удосконалення внутрiшнього законодавства Украши.
Виклад основного матерiалу. Термiн "мпрацш" походить вiд латинського слова migratio, що означае переселення, тобто просторове пересування. Здебшьшого в науковш лiтературi мiграцiя визначаеться як винятково територiальнi перемiщення людей. Наприклад, Н. Ноздрша розумiе 11 як "будь-яку форму територiальноl мобiльностi населення: щоденнi пересування до мюця роботи i назад, по1'здки в торговельнi, видовищнi та iншi заклади, сезоннi мпраци, пов'язаш зi змiною працi або вщпочинком населення" [1]. С. Мiнка вважае, що пiд "мiграцiею доцiльно розумгги будь-яке територiальне перемiщення, що здшснюеться мiж рiзними населеними пунктами одше! або декiлькох адмiнiстративно-територiальних одиниць, незалежно вщ тривалостi, регулярностi i цшьово! спрямованостi" [2, с. 17]. Iнодi мiграцiею вважають навiть рух у межах одного й того самого населеного пункту. Проте найчастше дослщники розглядають 11 лише як географiчне переселення людей, що вiдбуваеться з перетином певних кордошв: адмiнiстративних чи державних.
На основi цих визначень тд поняттям "конфесiйна мiграцiя" слщ розумiти перемiщення людей рiзних конфесш у зв'язку з розширенням 1хнього релiгiйного свiтогляду, мiсiонерство, перемiщення у зв'язку з неможливютю свого вiровираження на певних територiях, здобуття духовно! освгги чи навiть трудову дiяльнiсть.
Варто звернутися до iсторичних подш, а саме до бiблiйного перюду, вiдображеного у так званому Старому Завт: Авраам, а пiзнiше i Мойсей були вимушенi через переслщування та знущання над народом 1зра1ля покинути землю египетську та шукати нового "...краю доброго й широкого..." (Друга книга Мойсеева: Вихщ, 3.8) [3].
З цього випливае, що релтйну м^ращю необхiдно розглядати як один з перших видiв м^рацп.
Закони про притулок для бiженцiв поважали i стародавнi ацтеки, ассиршщ, греки, евре!, мусульмани та iншi народи. Грецький фiлософ Платон писав: "Люди та боги повинш виявляти бшьшу любов iноземцевi, вiддаленому од сво1х спiввiтчизникiв та Батькiвщини. Тому потрiбно
вжити ушх застережень, щоб iноземцям не чинили лиха". Майже через два тисячолггтя у XV ст. маври та евре! через шкызицш змушеш були залишити Iспанiю. У середньовiччя в Gвропi практично повсюдно визнавалося право притулку в церквах.
У XVII ст. пуритани, шукаючи релтйно! свободи, знайшли притулок у мiсцi, що тепер називаеться Сполученими Штатами Америки. У XVIII ст. у Францп через французьку револющю знать була змушена полишити сво! домiвки. А правовий шститут притулку зародився як звичаеве право i передбачав надання притулку бiженцям, яю зазнавали переслiдувань i у сво!й крш'ш, й з боку шших держав. Стосунки з цього приводу держави регулювали укладанням двостороншх договорiв про видавання бiженцiв i втiкачiв. У ХVIII-XIX ст. питання про бiженцiв i надання притулку також входили до складу договорiв про екстрадищю[2, с. 202].
Понад швстолггтя тому, пiсля прийняття Загально! декларацп людини, право на свободу пересування отримало мiжнародне визнання. Стаття 13 ще! Декларацп проголошуе: "Кожна людина мае право вшьно пересуватись та обирати собi мюце проживання в межах кожно1 держави, ... Кожна людина мае право залишити та повернутись в будь-яку крашу, включаючи свою власну". З того часу мiжнародна мпрацш набрала величезних оберив, а кiнець ХХ i початок ХХ1 ст., на думку багатьох дослщниюв, можна назвати "ерою мпрацп". Нинi мiжнародна мпрацш стала глобальним процесом i, охопивши практично всi континенти й краши, а також усi соцiальнi верстви, перетворилася на суттевий економiчний, сощальний i гуманiтарний чинник розвитку [2, 9].
Однак варто зазначити, що i в сучасних умовах конфесшна мпращя займае одне з визначних мiсць серед мiграцiйних процесiв сучасносп. Необхiдно розробити правовий механiзм регулювання, осюльки цей вид мпрацй мютить безлiч рiзновидiв та потребуе створення умов для й здiйснення. Конфесшну мiграцiю можна розглядати як легальну i нелегальну, тимчасову i постшну, яю, своею чергою, подiляються на вимушену, мiсiонерську, освiтню чи трудову. Необхiдний механiзм адмшютративно-правового регулювання кожного з цих видiв конфесшно! мпрацй, х1ба що не враховуючи нелегальну мiграцiю, осюльки тут цей мехашзм слщ застосовувати щодо й виявлення.
Основнi причини мпрацй - бажання потрапити в краще середовище, з достойними умовами проживання, продовжувати свш розвиток, здобути кращу освпу, познайомитися з новими осередками, з одного боку, або ж уникнути переслщування через вiросповiдання чи приниження гiдностi - з iншого. Якщо розглядати конфесiйну мiграцiю серед шших й рiзновидiв, то, як вже зазначалося, у цю сферу можуть входити й iншi. Проте серед фактс^в, яю спричиняють мiграцiю, не завжди втеча з власно! краши, але й бажання людей мпрувати у пошуках нових можливостей. Отже, можна припустити, що мiграцiю можна розглядати як право на розвиток i кожно! людини, i сусшльства загалом.
Однiею з актуальних проблем сучасно! системи адмiнiстративно-правового регулювання м^рацшних процесiв е консолiдацiя iнтересiв держави, И громадян та мпранпв. Рiзноманiтнiсть пiдходiв щодо вибору прiоритетних напрямiв подальшого розвитку демографiчноl, економiчноl та сощально! полiтики в Украш певною мiрою ускладнюе цей процес. Сьогодш характер мiграцiйних процесiв в Украш зумовлений, насамперед, тенденцiею щодо побудови вщкритого суспiльства. Але, поряд iз позитивними тенденцiями, е негативнi - марантами стають особи, що вимушеш покидати сво! краши через переслщування та збройш конфлiкти. 1з м^ращею вихiдцiв з кра!н ближнього зарубiжжя збiгаеться мiграцiя iноземних громадян, ошб без громадянства, що шукають притулку. До !х складу входять i тi, хто вже тривалий час проживае на територи Укра!ни, i транзитнi мiгранти. Сьогоднi рiвень правового статусу м^ранпв в Украlнi далеко не повною мiрою вiдповiдае мiжнародному досвiду i сучасному змiсту м^рацшних правовiдносин, а його недостатня урегульованють iнодi сприяе появi та поширенню такого явища, як незаконна м^ращя, що справляе деструктивний вплив на полггичне, сощальне, культурне життя, негативно впливае на стан безпеки у краш. Нелегальна чи безконтрольна м^ращя в Украш, як i в будь-якш iншiй державi, являе собою загрозу нацюнальнш безпецi. Все часпше питання нелегально! мiграцil стае предметом засщань Ради нацiональноl безпеки та оборони та привертае до себе увагу украшського ютеблшменту. Але, незважаючи на негаразди, вихщ е, i полягае вiн у створеннi чггких мiграцiйних правил у системi законодавства Украши, а також формуваннi ращонального та одночасно ефективного механiзму державного управлшня мiграцiйними процесами. Це положення стосуеться оргашзацп системи уповноважених державних оргашв, правового врегулювання !хнього статусу та дiяльностi, реалiзацil принципу законносп [2, 6].
В Укра!ш права мпранпв чи громадян кра!ни у сферi мпраци регулюються низкою нормативних акпв, зокрема основне мюце у державно-правовому регулюваннi мпрацшних процесiв належить Конституцп Укра1ни, яка закршлюе демократичнi принципи побудови Укра!нсько! держави, гарантуе свободу пересування, вшьний вибiр мiсця проживання, вiльний в'!зд i ви!зд з кра1ни та положення про рiвнi права iноземцiв, можливiсть набуття притулку в Укра!ш тощо. Вона проголосила захист громадян, як перебувають за кордоном. Стаття 3 Закону Укра!ни "Про бгженщв та осiб, як потребують додаткового або тимчасового захисту" зазначае, що бгженцем може бути визнана особа, яка потребуе додаткового захисту через свое вiросповiдання [4]; у частит 1 статп 2 Закону Укра!ни "Про свободу пересування та вшьний вибiр мiсця проживання в Укра!ш вказано, що громадянам Укра!ни, iноземцям чи особам без громадянства, яю на законних шдставах перебувають в Укра!ш, гарантуються свобода пересування та вшьний вибiр мiсця проживання на И територп, за винятком обмежень, яю встановленi законом [5]; у статп 17 Закону Укра!ни "Про правовий статус iноземцiв та оаб без громадянства" згадуеться проблема гарантування прав i свобод людей у сферi свободи совiстi. Зокрема, iноземцям та особам без громадянства гарантуеться право на свободу совiстi нарiвнi з громадянами Укра!ни i забороняеться розпалювання релпшно! ворожнечi та ненависп, а також образа почуттiв громадян Украши та iноземцiв й оаб без громадянства у зв'язку з !хшми релiгiйними переконаннями [6]. У Закош Укра!ни "Про свободу совюп та релiгiйнi оргашзацй" не йдеться про права i свободи бгженщв чи iммiгрантiв, проте у статп 24 "Мшнародш зв'язки та контакти релiгiйних органiзацiй i вiруючих" визначено мехашзм мгжнародного обмiну студентами духовних навчальних закладiв, при!зду в Украшу паломниюв, учасниюв релiгiйних заходiв, проповщниюв тощо [7].
На думку Н. П. Бортник, основними складовими адмшютративно-правового мехашзму мпраци е: правовщносини у сферi мпраци як рiзновид суспшьних вщносин, що регламентуються правовими нормами i забезпечують взаемодiю останнiх iз вщповщними суб'ектами мпраци; норми права, що визначають права та обов'язки суб'ектiв мiграцiйних правовщносин; нормативно-правовi акти, як регламентують рiзнi аспекти мпрацшних процесiв i формують комплексне та ушверсальне мiграцiйне законодавство; державнi органи, що покликанi регулювати мiграцiйнi потоки, яю виникають у державi, у сво!й повсякденнiй дiяльностi, створюючи належш умови для реалiзацi! мiграцiйного права; адмшютративна вiдповiдальнiсть як складова адмшютративного примусу, що застосовуеться до суб'екпв мiграцiйних процесiв за умови порушення ними чинного законодавства Укра!ни та покладае на них новi додатковi обов'язки. Зважаючи на об'ективнi обставини, що характеризують розвиток суспiльних процеав, мiграцiя мае оцiнюватися з погляду "керованостi" i "пiдконтрольностi" [2, с. 33].
Останшм часом проблемi розроблення мехашзму регулювання конфесшних вiдносин в Украш зокрема та й у всьому свт придiляють багато уваги. Через сучасш проблеми людства й надалi вiдбуваеться переслiдування людей через вiросповiдання, через свободу совiстi, перемщення людей, яю прагнуть полiпшити умови перебування, отримати кращу освiту, звертаються до релшйних осередкiв для трудово! дiяльностi.
Розглядаючи механiзми мiграцiйних процешв, варто згадати i такий факт, як порушення нацюнально! безпеки та прав i свобод людини i громадянина. В таких випадках важливють мехашзму протидп нелегальнш мiграцi! в Украш визначено в Програмi штеграцп Укра!ни до Свропейського Союзу. Програмою штеграцп Украши до Свропейського Союзу окреслено основш напрями евроiнтеграцi! Украши, серед них у п. 15.1.3 - боротьбу з нелегальною мчащею. Одним iз заходiв обмеження нелегально! iммiграцi! може стати реалiзацiя угод про так званий зворотний допуск ошб (реадмюда). Реадмiсiя (вiд англ. to readmit - приймати назад) - це взаемш зобов'язання держав, яю закршлюються у мiжнародних угодах, прийняти назад власних громадян, а також громадян тре^х кра!н та ошб без громадянства, якi незаконно прибули на територда однiе! iз договiрних сторiн або, прибувши законно, втратили пiдстави для легального перебування. Зворотний допуск ошб у сучаснш системi мiждержавних вiдносин е невщ'емним елементом регулювання мiграцiйних потокiв та ефективним шструментом протидп' незаконно! м^ацп"' [2, с. 249].
Важливе мюце у дослщженш мiграцiйних процесiв у цш сферi посiдае висвiтлення м^рацшного феномену з позиц^' Церкви чи шших релiгiйних об'еднань, якi активно долучаються до вирiшення питань та внесення пропозицш щодо сучасних м^рацшних процесiв.
Найвищим церковним органом католицтва, який ошкуеться мiгрантами, е Папська Рада душпастирства м^ранпв i подорожшх (Pontificio Consiglio della Pastoraleper Imigrantiegli Itineranti),
яку утворив у 1988 р. Папа 1ван Павло II Апостольською Конститущею для забезпечення духовно! отки для категорш осiб, якi через надзвичайш ситуацп не можуть належати до парохiяльних спiльнот. 1ншим компетентним церковним органом душпастирства мiгрантiв-католикiв е Конгрегащя Схiдних Церков (Congregazioneperle Chiese Orientale), завдання яко! - забезпечення належних умов для католиюв схiдного обряду щодо розвитку духовних потреб.
Срм. Юстин Бойко зазначае, що у сучаснш католицькiй еклезiологiï можна видшити чотири основнi напрями служiння Церкви стосовно м^рацшного руху, зокрема служшня емiгрантам через гостиннiсть та отку над ними; служiння емiгрантам через сповнення мюи "адвоката"; служiння ем^рантам через пасторальну i мiсiйну дiяльнiсть; емiгранти й екуменiчний та мiжрелiгiйний дiалог [8, с. 501].
У 2010 р. питання мпрацп було головною темою Синоду епискотв УГКЦ, зокрема Бл. Любомир з цього приводу зазначав: "Ми бачимо в ютори нашоï Церкви за останш сто двадцять роюв, що мпращя вiдiграла дуже важливу роль i сьогодш ми стоïмо перед фактом дуже чисельноï емiграцiï. Ми хочемо поглянути на м^ращю, беручи тд увагу конкретнi обставини життя, конкретш потреби тих людей, якi вийшли поза межi рiдного краю. Розходиться, щоб ми побачили це як богословський факт. Дуже багато наших сшввггчизниюв упродовж останшх десятилiть вийшли поза межi Украши i створили релтйш, а також i культурш спiльноти у рiзних крашах, залишаючись собою... Синод, запропонувавши цю тему для свого вивчення у 2010 рощ, хоче передуем збагнути релшйний аспект мпрацп, подивитись на цю дшсшсть очима вiри".
Свш внесок у шдтримку мiгрантiв роблять i православш церкви - вщ заснування парафiй у мiсцях найбiльшого скупчення украïнцiв до органiзацiï релiгiйно-мистецьких заходiв (органiзацiя виставок, конференцiй, форумiв тощо), розробляють навчальнi курси для священиюв i церковних соцiальних працiвникiв iз профiлактики незаконно!' мiграцiï, координацiя допомоги постраждалим, яка вщбува-тиметься за традицшною iерархiчною (в епариях будуть призначенi вiдповiдальнi за роботу з мкрантами) та мережевою (за образом церковка антиСШД-мереж1, що дiе з 2002 р. на теренах Украши) схемами [9].
Для вирiшення проблем з питань конфесiйноï мiграцiï проводяться i мiжрелiгiйнi дiалоги за участю представникiв рiзних конфесiй i представниюв громадських об'еднань та органiв мюцевого самоврядування. Одним з таких дiалогiв був Мiжрелiгiйний симпозiум "М^ращя ^зь призму мiжрелiгiйного дiалогу: погляд юда1зму, християнства та iсламу", на якому обговорено релтйш аспекти мiграцiï, а також висловлено пропозицп щодо удосконалення мехашзму допомоги переселенцям з Криму, зокрема мусульманам, яю зазнають там переслщування за своï релiгiйнi переконання [10].
Висновки. Щцводячи пiдсумки ^eï статтi, варто зазначити, що право на м^ращю е в кожноï людини. Саме тому розроблення i впровадження мехашзму регулювання конфесшних вщносин у м^рацшних процесах потребуе не лише законодавчого впорядкування в Украш та в шших крашах внутршньо, але й на рiвнi мiжнародних дiалогiв не лише мiж державними шститущями, а й мiж громадянськими шститутами, зокрема представниками рiзних християнських конфесш, що е запорукою гармонiйноï спiвпрацi. Адже не лише ем^рант повинен дотримуватися законiв, нацiональних особливостей краш, в якi вiн пере1хав проживати чи перебувати на деякий термш, але i держави мають право контролювати потоки м^ранпв i захищати власнi кордони, гарантуючи дотримання права i пдносп всiх без винятку. Важливо дотримуватися толерантносп щодо шших, а особливо щодо ошб, яю потребують захисту, забезпечуючи умови для мирного життя як для громадян держави, так i для ем^ранпв.
Як зазначено у збiрному документ "Dottrinasociale della Chiesa" Пажь^ Ради "Справедливють i Мир" '^мм^ращя може бути радше джерелом, шж перешкодою для розвитку", а "регулювання iммiграцiйних процесiв за критерiями справедливости та рiвноваги е однieю з необхщних умов для забезпечення такоï iнтеграцiï iммiгрантiв у суспiльство, яка вщповщае вимогам людськоï гiдностi"[8, с. 503].
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Старинська Т. Проблеми операц1онал1зацИ' понять у контекстi досл1дження м1грацИ' населення / Т. Старинська // Освта регiону: полтологiя, психологiя, комуткацп. - 2010. - № 3. -
Режим доступу: http://social-science.com.ua/article/293 2. AdMinicmpamneno-npaeoee регулювання мiграцiйних процеав: навч. noci6. / кол. авт. ; Днтропетровськ: Днтроп. держ. ун-т внутр. справ, 2012. - 326 с. 3. Книга Святого Письма Старого й Нового Заповту. Друга книга Мойсеева: Buxid, 3.8. 4. Про бiжeнцiв та оаб, яю потребують додаткового або тимчасового захисту: Закон Украгни вiд 08.07.2011 р. № 3671-VI // Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 2012. - № 16. - Ст. 146. 5. Про свободу пересування та вшьний вuбiр мЩя проживання в Украгш: Закон Украгни вiд 11.12.2003 р. № 1382-IV// Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 2004. - № 15. - Ст. 232. 6. Про правовий статус тоземщв та оаб без громадянства: Закон Украгни вiд 22.09.2011 р. № 3773-VI // Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 2012. - № 19-20. - Ст. 179. 7. Про свободу совiстi та рeлiгiйнi оргамзацп: Закон Украгни вiд 23.04.1991 р. № 987-Х11 // Вiдомостi Верховног Ради Украгни. - 1991. -№ 25. - Ст. 283. 8. Кушмрецька О. В. Мiграцiйнi процеси та ттегральний розвиток людини у свiтi дискурсу iнстuтутiв громадянського сустльства / О. В. Кушмрецька // Соцiально-eкономiчнi проблеми сучасного пeрiоду Украгни. - 2013. - Вип. 3 (101). - С. 498-507. 9. Саган О. Церкви, мiгрантu, eмiгрантu... [Електронний ресурс] // Рeлiгiя в Украгм: вiд 15.02.2011. - Режим доступу: http://www.religion.in.ua/main/analitica/8297-cerkvi-migranti-immigranti.html 10. Скубко Л. Мiграцiя ^iзь призму мiжрeлiгiйного дiалогу: погляд юдагзму, християнства та iсламу [Електронний ресурс] // 1слам в Украгм : 23.12.2016. - Режим доступу: http://islam.in.ua/ua/analiz/migraciya-cherez-pryzmu-mizhreligiynogo-dialogu-predstavnyky-riznyh-religiy-shukaly-shlyahy
REFERENCES
1. Staryns'kaT. Problemy operatsionalizatsiyi ponyat' u konteksti doslidzhennya mihratsiyi naselennya [Problems of operationalization of concepts in the context of the study of population migration]. Osvita rehionu: politolohiya, psykholohiya, komunikatsiyi.2010. No 3. Available at : http://social-science.com.ua/article/293 2. Administratyvno-pravove rehulyuvannya mihratsiynykh protsesiv: Navch. posibnyk [Administrative and Legal Regulation of Migration Processes: Teaching. manual]. Kol. avt.; Dnipropetrovs'k: Dniprop. derzh. un-t vnutr. Sprav Publ., 2012. 326 p. 3. Knyha Svyatoho Pys'ma Staroho y Novoho Zapovitu [The Book of Scripture of the Old and New Testament]. Druha knyha Moyseyeva: Vykhid, 3 .8. 4. "Pro bizhentsiv ta osib, yaki potrebuyut' dodatkovoho abo tymchasovoho zakhystu". Zakon Ukrayiny vid 08.07.2011 No3671-VI. ["On refugees and persons in need of additional or temporary protection". Law of Ukraine dated 07.08.2011 № 3671-VI // Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2012. No. 16. St. 146. 5. "Pro svobodu peresuvannya ta vil'nyy vybir mistsya prozhyvannya v Ukrayini". Zakon Ukrayiny vid 11.12.2003 No 1382-IV ["On freedom of movement and free choice of place of residence in Ukraine". Law of Ukraine dated December 11, 2003 No. 1382-IV]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2004. No. 15. St. 232. 6. "Pro pravovyy status inozemtsiv ta osib bez hromadyanstva". Zakon Ukrayiny vid 22.09.2011 No 3773-VI ["On the Legal Status of Foreigners and Stateless Persons". Law of Ukraine dated September 22, 2011 No. 3773-VI] Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2012. No. 19-20. St.179. 7. "Pro svobodu sovisti ta relihiyni orhanizatsiyi". Zakon Ukrayiny vid 23.04.1991 No 987-KhII ["On freedom of conscience and religious organizations". The Law of Ukraine dated April 23, 1991 No. 987-XII]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 1991. No 25. St. 283. 8. Kushnirets'ka O. V. Mihratsiyniprotsesy ta intehral'nyy rozvytok lyudyny u sviti dyskursu instytutiv hromadyans'koho suspil'stva [Migration processes and integral human development in the world of discourse of civil society institutions]. Sotsial'no-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrayiny. 2013. Vol. 3 (101). pp. 498-507. 9. Sahan O. Tserkvy, mihranty, emihranty... [Churches, Migrants, Emigrants ...]. Relihiya v Ukrayini vid 15.02.2011. Available at : http://www.religion.in.ua/main/analitica/8297-cerkvi-migranti-immigranti.html 10. Skubko L. Mihratsiya kriz' pryzmu mizhrelihiynoho dialohu: pohlyadyudayizmu, khrystyyanstva ta Islamu [Migration through the prism of interreligious dialogue: the view of Judaism, Christianity and Islam]. Islam v Ukrayini. 23.12.2016. Available at : http://islam.in.ua/ua/analiz/migraciya-cherez-pryzmu
Дата надходження: 04.06.2017 р.
