CC BY
16
УДК 343.326
Володимир Канщр
доктор юридичних наук, професор кафедри кримшального права i процесу, Навчально-наукового iнституту права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка"
ВЗАеМООБУМОВЛЕН1СТЬ НЕЛЕГАЛЬНИХ М1ГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В ТА М1ЖНАРОДНО1 ТЕРОРИСТИЧНО1 АКТИВНОСТ1
© Канщр В., 2017
Стаття присвячена розкриттю явища нелегально'1 м^рацн, яка, своею чергою, е надзвичайно сприятливим середовищем для мiжнародноТ терористичноТ дiяльностi. Саме у середовищi нелегальних м^ран^в, терористичнi оргашзацн пiдшуковують безпосереднiх виконавщв терористичних актiв, розповсюджують злочиннi щеТ помсти, ненавистi до "благополучних" держав та Тх громадян.
Ключовi слова: нелегальна м^ращя, тероризм, терористичний акт, насильство, щеолопчно мотивоване насильство, свггове спiвтовариство, мiжнароднi в1дносини.
Владимир Канцир
ВЗАИМООБУСЛОВЛЕННОСТЬ НЕЛЕГАЛЬНЫХ МИГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ И МЕЖДУНАРОДНОЙ ТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ
Статья посвящена раскрытию явления нелегальной миграции, которая, в свою очередь, является чрезвычайно благоприятной средой для международной террористической деятельности. Именно в среде нелегальных мигрантов, террористические организации подыскивают непосредственных исполнителей террористических актов, распространяют преступные идеи мести, ненависти к "благополучным" странам и их гражданам.
Ключевые слова: нелегальная миграция, терроризм, террористический акт, насилие, идеологически мотивированное насилие, мировое сообщество, международные отношения.
Volodymyr Kantsir
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law Sc.D., Prof
RELEVANCE OF ILLEGAL MIGRATION PROCESSES AND INTERNATIONAL TERRORISTIC ACTIVITY
The article is devoted to the disclosure of the phenomenon of illegal migration, which, in its turn, is an extremely favorable environment for international terroristic activities. It is in
the environment of illegal migrants that terrorist organizations look for direct perpetrators of terrorist acts, spread criminal ideas of revenge, hatred of "prosperous" countries and their citizens.
Key words: illegal migration, terrorism, terrorist act, violence, ideologically motivated violence, the international community, international relations.
Постановка проблеми. Мiжнародний тероризм e багатогранним, багатоаспектним i полшаузальним явищем 3i складною структурою та широкими мотивацшними компонентами. Сучасний тероризм (тероризм першо! половини XXI сторiччя) e наслщком деконструктивних елеменпв глобалiзацi!. З тероризмом межують процеси та явища, що характеризуються використанням мiжнародними терористичними органiзацiями фактично неконтрольованого перемщення людей ^жнародно! мобiльностi населення) для вчинення терористичних акпв, передуем у Захiднiй Gвропi. Слушним вбачаеться зазначити те, що "левову частку" нелегальних мiграцiйних процесiв складае такий вид злочинно! (iнодi терористично!) дiяльностi, як контрабанда людей. Такi нелегальш мiграцiйнi процеси належать до чимало! гiлки мiжнародного тероризму, що, на превеликий жаль, стають щоразу актившшими, а боротьба з ними - дедалi складнiшою. Дослiдженню саме неконтрольованого перемщення людей i присвячена наша стаття.
Метою статп е вивчення тенденцш (зокрема i мiграцiйних процешв), що впливають на активнiсть мiжнародного тероризму як негативного соцiально-полiтичного явища.
Виклад основного матерiалу. Мiжнародний тероризм е оргашчним породженням сучасного свггопорядку та iнструментом боротьби рiзних геополггичних сил, породженням процесу глобалiзацi!, його "зворотний компонент".
На основi комплексного аналiзу теоретико-методологiчних пiдходiв до розумшня мiжнародного тероризму, можна запропонувати визначення останнього як "еманацп Зла в буття людства", спроби перетворення деструктивно! шюзп на дiйснiсть завдяки суспшьно небезпечнiй дiяльностi, яка супроводжуеться максимальним резонансом та полягае у свщомому, цшеспрямованому застосуваннi або загрозi застосування насильства i спрямована на привернення уваги до певних поглядiв, одержання, утримання влади у суспшьств або тиск на владш структури з метою прийняття (неприйняття) ними бажаних для терориспв рiшень.
Вивчення багатьох чинниюв, тенденцiй, якi впливають на активiзацiю сучасного мiжнародного тероризму, як негативного, сощально-полггичного явища показуе, що сьогодш вони [чинники тероризму], так чи шакше, е похiдною платформою вщ основно! - глобалiзацiйних процеав.
Глобалiзацiя для сучасного мiжнародного ствтовариства - процес об'ективний та надзвичайно суперечливий. З одного боку, на rai досягнень науково-техшчного прогресу, рiзко загострилися екологiчнi й демографiчнi проблеми, а вщставання i без того "слабких" держав -стало майже незворотним. При цьому вщбуваегься лавиноподiбний розвиток шформацшно-комунiкацiйнi технологи, з'являються новi портативнi види збро! - з величезною руйшвною силою. Могутш процеси легально! й нелегально! iммiграцi! в розвиненi держави, що тшьки посилюються через диспропорцi! в демографiчнiй ситуацi!, яка, загалом, погiршуeться, неминуче роблять Захщну цивiлiзацiю усе бшьш вразливою, залежною вiд тих негативних процешв, що вiдбуваються у своерщнш "свiтовiй резервацi!". Доволi часто, тд видом загальнолюдських цiнностей, переслiдуються не стшьки нацiональнi, скiльки клановi геоекономiчнi та геополiтичнi iнтереси. З шшого боку, кожна держава, яка здатна проводити самостшну зовнiшню i внутршню полiтику, мае можливiсть домогтися рiвноправних вiдносин з розвинутими державами i отримати значну вигоду вiд максимально! економiчно! iнтеграцi! й активно! учасп в мiжнародному спiвробiтництвi.
Рiзко зросли прояви нацiоналiзму, особливо на хвилi формування нових держав. До того ж суттево посилилися процеси урбашзацп, а багато мiст, особливо в регюнах "третього" свiту, виявилися не готовими до надзвичайно штенсивно! м^рацп населення.
Фiнансовi джерела тероризму найрiзномаштшшi, як i саме це явище. Значна матерiальна допомога терористичним органiзацiям надходить вщ тiньового бiзнесу, зокрема контрабанди, незаконно! мпраци, пiратства, неправомiрного використання державних субсидiй i дотацiй, фальшивомонетництва, наркобiзнесу, проституцп тощо. Велику частину фшанив отримують також вiд легального бiзнесу: торгових пiдприeмств, iгрових шоу, клубiв, розповсюдження пропагандистських матерiалiв.
Незаконна мпрацш i терористичнi загрози. Розглядаючи потенцшш небезпеки вчинення терористичного акту, слщ звернути увагу на неврегульованiсть питання нелегально! мпраци. Послаблення контролю у цш сферi може помiтно впливати на становлення та дiяльнiсть на територи нашо! держави терористичних оргашзацш. Нелегальна мiграцiя, як негативне мiжнародне явище, мае каталiзуючий вплив на тероризм.
Спробуемо оцiнити масштаби офщшнот мпраци (видшено автором) до держав Свропейського Союзу. У 2016 рощ було бшьш нiж 350 тисяч заявок шукачiв притулку iз Сирп, 170 тисяч з Афганiстану, 120 з 1раку, 70 з Косово, 60 з Албанп. з Укра!ни близько 20 тисяч. З цих заявок було пiдтверджено майже 300 000 заявок. Найбшьше прийняла Шмеччина - 140 910. Хоча, у перерахунку на 100 000 населення, найбшьше прийняли Угорщина та Швещя (1800-1700). Рiзнi нацiональностi !дуть до Свропи з рiзних причин [1]. Цей потш людей заповнюеться далеко не завжди лише законослухняними. Бшьше того, терористичнi органiзацi! використовують його у цшях транспортування свого "готового" чи "нашвфабрикатного" продукту - вже тдготованих злочинцiв морально - психолопчно, технiчно, озброенням.
Що ж до кшькосп iммiгрантiв в Укра!ну (тобто шоземщв, якi проживають за посвщками на постiйне проживання), вона становить 250 тис. ошб або трохи бшьше шввщсотка населення. В результат военних подiй на територi! держави, чисельшсть iммiгрантiв зменшилася. Найбiльша кшьюсть iммiгрантiв е громадянами пострадянських держав (понад 80 %). Бшьш шж половина з них отримали дозволи на постшне проживання в державi на пiдставi близьких родинних зв'язюв iз громадянами Укра!ни [2].
Проте, фактична кшьюсть нелегальних мпранпв перевищуе цей показник у кшька разiв. Нелегальна мiграцiя набувае оргашзованих форм. Тiльки за попереднiй перюд було затримано 129 органiзованих груп, що займались незаконним переправленням ошб через державний кордон Укра!ни. На жаль, динамша нелегально! мiграцi! в Укра!ш викликае занепокоення. Кiлькiсть нелегальних мпранпв в Укра!нi зросла майже на 11 % порiвняно з попередшми роками. Це вiдбулося незважаючи на значне посилення роботи правоохоронних оргашв у цьому напрямку: кшьюсть видворених за межi Укра!ни iноземцiв зросла на 15 %; кшьюсть тих, кого довелось видворяти у примусовому порядку, зросла на 3 %, що свщчить про зростання серед шоземщв тенденци до прямого нетдкорення вимогам пращвниюв правоохоронних оргашв. За порушення режиму перебування в Укра!ш притягнуто до вiдповiдальностi 52,3 тис. шоземщв та ошб без громадянства [3].
Останшми роками спостерiгаеться с^мке зростання кiлькостi затриманих незаконних м^ранпв, якi використовують територiю Укра!ни, щоб потрапити до Захiдно! Свропи. У середньому спостертаеться щорiчне зростання цього показника майже на 30 % [4, с. 144-145].
Безпосередне наближення шенгенського простору до кордошв Укра!ни, робить !! територiю привабливою для незаконних мкранлв з держав Ивденно-Схщно! Азi! та Близького Сходу. Анашз процесу незаконно! мiграцi! свiдчить про зростання масштабiв незаконно! мiграцi! громадян з пострадянських держав до держав Свросоюзу. Цьому сприяе безвiзовий порядок в'!зду цих категорiй в Укра!ну, в тому числi за внутршшми паспортами. Загостренню мiграцiйно! ситуацi! сприяе також необхщнють виконання угод про приймання-передавання затриманих порушникiв законодавства з прикордонних питань з Свросоюзом та вщсутнють угод про реадмiсiю з Росшською Федерацiею, Бiлоруссю, а також рядом шших "держав-постачальник1в" незаконних мкранта.
Варто зауважити, що за попередш роки, укра!нськi прикордонники, без перебшьшення, стримали хвилю незаконно! мiграцi! до Захщно! Свропи, затримавши близько 20 тисяч м^ранпв. Це реальний внесок Укра!ни до системи загальноевропейсько! безпеки.
Особливо! уваги правоохоронних оргашв, у тому чи^ на мiжнародному рiвнi, потребуе боротьба з торпвлею людьми, яка безпосередньо пов'язана з незаконною мпращею. Прикордонники Укра!ни в пунктах пропуску виявляють громадян, яю незаконно вивозяться за межi Укра!ни, передусiм жшок, пiд виглядом працевлаштування з метою подальшо! сексуально! експлуатацi!, дiтей, яю вивозяться за кордон з порушенням чинного законодавства.
Незважаючи на широку спiвпрацю Укра!ни з Свропейським Союзом, усе ще тривае активний пошук виршення основного протирiччя у OT^^i забезпечення прикордонно! безпеки, а саме - мiж потребою у вщкритосп кордонiв для мiжнародного руху та необхщнютю !х закриття для злочинносп, у тому числi - терористично! спрямованосп.
З аналiзу оперативно! шформаци у сферi протидi! нелегальнiй мпраци та проявам мiжнародного тероризму видно, що значна частина нелегальних мпранпв продовжуе прибувати в Укра!ну з регюшв, де активно дiють терористичш та релiгiйно-екстремiстськi органiзацi!. Транснацiональнi канали нелегально! мпраци через територiю нашо! держави з iсламських держав Ивденно-Схщно! Азi! (Шрi-Ланка, Бангладеш, Пакистан, Афганютан), Африки (Сомалi, Нiгерiя) до Центрально! та Захщно! Свропи, за ощнками фахiвцiв, вважаються сприятливими для перемщення (вивезення iз зон бойових дш) членiв терористичних та екстремiстських оргашзацш, а також засобiв терору.
Завдяки використанню каналiв нелегально! мiграцi! на державному кордош Укра!ни, iснуe реальна можливють проникнення та створення на територи нашо! держави терористичних груп чи терористичних оргашзацш iз громадян тих держав, уряди яких тдтримують вчинення терористичних акпв як спошб задоволення сво!х iнтересiв, порушуючи при цьому сощальш цiнностi, що склалися на теренах нашо! держави, та завдаючи шкоди световому iмiджу нашо! держави. О^м того, такими каналами також може надходити матерiально-технiчна та шша допомога терористичним групам i органiзацiям, якi можуть виникати на територи Укра!ни, а також окремим терористам. Йдеться про можливiсть контрабанди рiзноманiтного устаткування, збро!, вибухових речовин через державний кордон Укра!ни. Найбшьш характерними сферами дiяльностi злочинних угрупувань е: оргашзащя та перемiщення незаконних мпранпв; торгiвля людьми; контрабандна дiяльнiсть; перемiщення через державний кордон збро!, боеприпашв, наркотичних та iнших небезпечних матерiалiв i речовин.
Прикладом можливого виршення такого протирiччя може слугувати досвщ США з облаштування кордону (у буквальному розумшш - огорож^ iз Мексиканськими Сполученими Штатами. Ще у 2005 рощ у США прийнят вщповщш законодавчi акти, затверджений додатковий бюджет, розробляються новi охоронш технологi!. На кордонi запроваджуються бшьш ефективнi засоби спостереження, засоби вщображення й аналiзу оперативно! ситуацi!, збшьшуеться кiлькiсть особового складу Митно-прикордонно! служби США - органу Мшютерства нащонально! безпеки США, на який покладена вщповщальнють за питання, що пов'язаш з охороною державного кордону, регулюванням i спрощенням мiжнародно! торгiвлi, збором митних платежiв та врегулюванням положень, яю стосуються виконання законiв щодо торпвл^ наркотичних речовин та iммiграцi! [5, 27-28].
У 2013 рощ Сенат США затвердив змши до законодавства США про iммiграцiю, так звану iммiграцiйну реформу, яку продовжуе сьогодшшнш президент Дональд Трамп. Сутнють нововведень полягае у можливостi протягом 13 роюв легалiзацi! нелегальних м^ранпв, якi проживають на територi! США й не мають проблем iз законом. О^м того, передбачено посилити контроль за м^ращею на кордонах. Особливо це стосуеться кордону iз Мексикою, через який проходить до США найбшьша кшьюсть нелегальних м^ранпв. Передбачено подовжити огорожу, яка юнуе на цьому кордонi, та збшьшити штат Митно-прикордонно! служби США на 20 тис. ошб для !! патрулювання. Охорона кордонiв у США коштуватиме майже 50 млрд. дол. [6, с. 30].
Ще одним прикладом може слугувати той факт, що у жовтш 2001 року, тсля вщомих трапчних подш, в США прийнято "Патрютичний акт" (Uniting and Strengthening America by Providing Appropriate Tools Required to Intercept and Obstruct Terrorism Act of 2001 (USA PATRIOT Act)), як тдтвердження права полщи i ФБР використовувати методи стеження не
тшьки за злочинцями загалом, а й для виявлення потенцшних терориспв та ïx посiбникiв. Зазвичай, це зводиться до агентурноï роботи, прослуховування телефонних neperoBopiB, монiторингу електронних й шших листiв, iншоï оперативноï роботи. ФБР надана можливють перевiряти, наприклад, яю сайти вiдвiдуe пiдозрюваний у зв'язках з терористами з комп'ютерiв, встановлених в громадських мюцях, а також отримувати будь-яку додаткову шформащю про тдозрюваного вiд державних, недержавних i комерцшних установ та органiзацiй, окремих громадян [7].
Невдовзi було прийнято документ, вщповщно до якого узаконювалася видача американських iммiграцiйниx вiз особам, яю надали США "критично важливу шформащю" про терористiв i терористичш структури.
Попередження тероризму здiйснюeться також у процес спiвпрацi правоохоронних оргашв Украïни i закордонних держав, що включае правову взаемодопомогу, проведення узгоджених заxодiв проти терористiв i терористичних груп, контролю над тероризмом.
Досягнул результати багато в чому визначаються органiзацiйними заходами - створенням спецiалiзованиx пiдроздiлiв боротьби з тероризмом.
Подiбнi пiдроздiли i служби достатньо давно функщонують в iншиx державах. У США боротьбу з тероризмом очолюе Мшстерство внутрiшнix справ, яке розробляе загальну стратепю i здiйснюе методичне керiвництво всiма правоохоронними органами. Основним шдроздшом, на який безпосередньо покладено боротьбу з тероризмом - Федеральне бюро розслщувань (ФБР). Разом iз ним в Мшстерств внутрiшнix справ дiе Служба мiграцiï i натуралiзацiï. Значну роль в боротьбi з тероризмом виконуе мшстерство фiнансiв США, зокрема таю його структурш шдроздши, як секретна служба; служба внутршшх доxодiв; бюро з алкоголю, тютюну i вогнепально1' зброг Питаннями боротьби з тероризмом певною мiрою займаеться митна i поштова служби, мшстерство працi, комiсiя з цiнниx паперiв i бiрж. На мiсцяx боротьба з тероризмом здшснюеться безпосередньо федеральними полщейськими пiдроздiлами, територiальна юрисдикцiя яких розподшена так, щоб в сукупносп охопити контролем всю державу. Ц пiдроздiли дiють у тiсному контакт з iншими правоохоронними органами. Важливе значення мае i створення в мюьких полщейських управлiнняx спецiалiзованиx шдроздшв.
Однак, цiлком iмовiрним е те, що Украша може стати державою, на територи яко1' здiйснюватимуться терористичш акти проти представниюв iншиx держав або з метою демонстрацп сили перед треими державами.
Терористичнi угруповання намагаються використовувати Украшу як транзитну територда. За таких умов, держава не може з об'ективних причин забезпечити належну протидда таким намаганням та може бути вщнесена до прибiчникiв або пособниюв тероризму, наслщки чого важко передбачити.
У сучасних умовах, з метою забезпечення нащональних штереив держави, органи державно1' влади, правоохоронш органи та Збройнi Сили Украши, повиннi зосередити увагу на таких напрямах:
- протиди проведенню терористичних акпв на територiï Укра1'ни щодо техногенно небезпечних об'ектiв Збройних Сил, об'екпв державно1' власностi, що мають стратепчне значення для економiки i безпеки держави (склади зi зброею та боеприпасами, бронетанковi заводи). Це повинно здшснюватися шляхом спрямування наявних сил i засобiв на охорону цих об'екпв, своечасне виявлення та припинення спроб терористичних акпв, а також лшвщацп ïx наслщюв;
- багатоступеневого контролю за потоком нелегально!' мпраци, ïï нейтралiзацiï;
- боротьби з оргашзованою злочиннiстю, тих злочинних структур, що ддать у сферi наркобiзнесу, торгiвлi людьми;
- протистояння спробам насильницького повалення конституцшного ладу;
- силового протистояння дiяльностi осередюв мiсцевиx та iноземниx органiзацiй екстремютського, ультрарадикального та терористичного спрямування.
На нашу думку, коли йдеться про процеси забезпечення нацюнально! безпеки (зокрема вщ проявiв терористично! дiяльностi i державного терору з боку шших, у першу чергу, сусiднiх держав), варто пам'ятати про ïx перманентшсть, постiйну незавершенiсть. Процес сучасного суспшьного розвитку настiльки динамiчний, що на мюце одних суперечностей, навiть тсля ïx усунення, приходять iншi, що мають iнодi принципово вiдмiннi форми i змют. Звiдси виникае необхщшсть у безперервному прогнозуваннi, створеннi системи мониторингу за виникненням i розвитком нових небезпек та загроз.
У рамках Свропейського Союзу i Ради Свропи можуть ефективно розв'язуватися багато питань, а саме: вдосконалення правооxоронноï системи, правосуддя, мiграцiйноï политики i практики, створення единоï прикордонноï служби, захисту прав людини, загалом впливу на характер боротьби з тероризмом, зокрема, на нормотворчу дiяльнiсть, ушфшацш законодавства. Актившших дiй на антитерористичному полi xотiлося б очiкувати вщ ОБСС, особливо в рамках Форуму зi спiвпрацi у сферi безпеки.
На переконання украшських полiтикiв, урядовщв та науковцiв, е чiткi об'ективш передумови для подальшого розповсюдження терористичного руху в Украïнi. Ознаками сучасного життя стали бойовi дп на тимчасово окупованш територiï Украши, знищення iнфраструктури та цiлиx населених пунктов, вибухи та пiдпали з метою залякування, вбивства на замовлення, захоплення заручниюв задля викупу та iншi прояви терористичного характеру.
З шшого боку, поширення мiжнародного тероризму, активна участь нашоï держави в антитерористичнш коалiцiï та миротворчих операцiяx на всш планетi, посилення мiграцiйниx потоюв, насамперед, з регiонiв пiдвищеноï терористичноï активностi, спонукае визначення нових концептуальних пiдxодiв до проведення державноï политики у сферi безпеки.
Поява виклиюв та загроз нацiональнiй безпецi держави в умовах глобалiзацiï потребуе формування новоï парадигми нацiональноï безпеки Украши. Проф. С. Телешун пропонуе розглянути окремi доповнення до концепцiï нацiональноï безпеки, якi додатково акцентують увагу на потенцшних загрозах, як-от:
- диверсшш вiйни як засiб дестабшзацп ситуацiï на територiï Украши з боку окремих держав i антиукрашських закордонних центрiв;
- екологiчний тероризм як вщображення незадовiльного стану еколопчного середовища на територiï Украши;
- шформацшний тероризм як результат незахищеност iнформацiйного простору Украши вiд негативного зовшшнього та внутрiшнього впливу;
- ядерний тероризм як наслщок стратепчного розташування Украши на шляху транзиту нелегальних поставок радюактивних компонентiв, матерiалiв та iзотопiв, а також наявносп АЕС на територiï держави;
- xiмiко-бактерiологiчний тероризм як результат низького рiвня санiтарного та епiдемiологiчного контролю, системи сертифшацп товарiв, що перевозяться через кордон держави, а також вщсутносп матерiально-теxнiчноï бази для лшвщаци наслiдкiв можливих епiдемiй;
- державний тероризм, що сприймаеться не як втручання iноземноï держави у внутршш справи Украши, а як зашб вирiшення внутрiшньополiтичниx конфлiктiв;
- збройна боротьба з метою реалiзацiï полгтичних прав i свобод (етнiчниx, конфесшних тощо), до якоï належить терористична дiяльнiсть повстанцiв проти вiйськовиx, полщейських об'ектiв та органiв влади [8, с. 101].
Висновки. Усе очевидшшою е загроза того, що при продовженш тенденцп неконтрольованих державою, нелегальних, суспшьно небезпечних мiграцiйниx процесiв, вони i надалi залишаються "живильним джерелом" для мiжнародниx терористичних органiзацiй. Нелегальш мiгранти - це та категорiя осiб (у сво1й бiльшостi), яю проiгнорували вiдчуття батькiвщини i за символiчну
винагороду вливаються в терористичш оргашзацп з ультраутотчною, злочинною щеолопею. Лише чггко окреслена, принципова мiграцiйна полiтика держави в сташ зупинити цей вкрай негативний процес. Перспективними напрямками е подальше вдосконалення такоï мiграцiйноï политики на основi мiжнародно-правовиx норм i украшського законодавства; активiзацiя спiвробiтництва з крашами-партнерами в мiграцiйнiй сферi на двох багатостороншх засадах; загальна стабшзащя полiтичноï й економiчноï ситуацiï в держава
1. М1грац1я - виклик чи можлив1стъ? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sylalyudey.org/publikatsiyi/migratsiya-vyklyk-chy-mozhlyvist 2. Мiграцiя в Украгм: факти i цифри 2016. Представництво Мiжнародноï оргатзацИ' з мiграцiï (МОМ) в УкраЫ [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf 3. Див. також: Василенко I. К. Протидiя незаконтй мiграцiï населення з крагн АзИ' до Свропи територieю Украгни (оргатзацтно-правовий аспект): монографiя / 1гор Костянтинович Василенко. - Донецък: ВОНР ДЮ1 ЛДУВС, 2008. - 172 с. ; Правовi мехатзми регулювання мiграцiйних процеав: монографiя / за заг. ред. проф. Н.П. Бортник. - Лъвiв: Видавництво Лъвiвсъког полтехтки, 2016. - 892 с.; Статистичш дат Державног мiграцiйног служби Украгни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dmsu.gov.ua 4. Литвин М. М. Сучасш загрози нащоналътй безпец Украгни на державному кордош / М. М. Литвин // Стратегiчнi прiоритети. - 2014. - № 1 (30) - С. 144-145.
5. Звежинский С. С. Охрана сухопутных границ США / С. С. Звежинский, В. А. Иванов, А. Б. Барсуков, М. В. Бабешко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bnti.ru
6. Сенат США затвердив iммiграцiйну реформу: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://1tv.com.ua. 7. Патрiотичний акт (USA PATRIOT Act, 2001) [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.americanlaw.com/patriotact.html 8. Телешун С. Окремi аспекти полiтичног характеристики тероризму / С. Телешун // Актуалъш проблеми внутршнъог полтики. - 2004. -№ 4. - С. 101.
REFERENCES
1. Mihratsiya - vyklyk chy mozhlyvist'? [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://sylalyudey.org/publikatsiyi/migratsiya-vyklyk-chy-mozhlyvist. 2. Mihratsiya v Ukrayini: fakty i tsyfry 2016. Predstavnytstvo Mizhnarodnoyi orhanizatsiyi z mihratsiyi (MOM) v Ukrayini [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf. 3. Vasylenko I. K. Protydiya nezakonniy mihratsiyi naselennya z krayin Aziyi do Yevropy terytoriyeyu Ukrayiny (orhanizatsiyno-pravovyy aspekt): monohrafiya / Ihor Kostyantynovych Vasylenko. - Donets 'k: VONR DYul LDUVS, 2008. - 172 p.; Pravovi mekhanizmy rehulyuvannya mihratsiynykh protsesiv: monohrafiya / za zah. red. prof. N. P. Bortnyk. - L 'viv: NU "L 'vivs 'ka politekhnika ", 2016. - 892 p. ; Statystychni dani Derzhavnoyi mihratsiynoyi sluzhby Ukrayiny [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: https://dmsu.gov.ua. 4. Lytvyn M. M. Suchasni zahrozy natsional'niy bezpetsi Ukrayiny na derzhavnomu kordoni // Stratehichni priorytety. - 2014. - No. 1 (30) - pp. 144-145. 5. Zvezhynskyy S. S. Okhrana sukhoputnukh hranyts SShA / S. S. Zvezhynskyy, V. A. Yvanov, A. B. Barsukov, M. V. Babeshko [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.bnti.ru. 6. Senat SShA zatverdyv immihratsiynu reformu: [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://1tv.com.ua. 7. Patriotychnyy akt (USA PATRIOT Act, 2001): [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu http://www.americanlaw.com/ patriotact.html. 8. Teleshun S. Okremi aspekty politychnoyi kharakterystyky teroryzmu / S. Teleshun // Aktual'ni problemy vnutrishn'oyi polityky. - 2004. - No. 4. - p. 101.
Дата надходження: 25.10.2017р.
