CC BY
59
Л. М. Матросова,
доктор економ1чних наук, професор Луганський нацгональний унгверситет гменг Т. Шевченка
ОСОБЛИВОСТ1 Й СТАН ТРУДОВО1 М1ГРАЦ11 В УКРА1Н1 ТА ДОНБАС1
Вступ. Проблема трудово! м!гращ! в Укра!ш за останнi роки набула актуальности, оскiльки вона сут-тево впливае на соцiально-економiчний розвиток як кра!н-донор!в, так i кра!н-рецитенттв. Як складне еко-номiчне явище, трудова м!гращя змiнюе склад трудо-вих ресурав, створюе нову ситуащю на ринках пращ, загострюе демографiчну ситуащю в кра!ш. Це зумо-вило необхиднють дослiдження зазначено! проблеми в межах подано! статт!
Постановка проблеми. Трудова м!гращя е однiею з форм адаптащ! населения, зокрема його працездат-но! частини, до змiиюваних умов життя в суспiльствi. Головна причина трудово! м!гращ! — це пошук робо-ти, а основна мета — тдвищення рiвия життя за раху-нок бiльш привабливих та вилдних умов працевлаш-тування. Осшльки проблема трудово! мiграцi! не ви-рiшена за рахунок створення нових робочих мiсць або покращення умов та тдвищення рiвня зарплатнi в Укра!ш, необхiдно проаналiзувати сучасний стан цих процесiв, а також розробити заходи щодо бiльш ефек-тивного використання трудового потеицiалу кра!ии. Тому важливим напрямом е дослiджения насладив трудово! мираци, як мають негативн i позитивиi риси.
Аналiз остантх дослiджеиь i публiкацiй з проблеми, яка дослщжуеться. Проблеми трудово! м!граци знайшли свое висвiтлеиня у працях укра!нських нау-ковцiв. Дослщжеш так! проблеми, як характериi риси укра!нсько! трудово! мiграцi!, класифiкацiя м!гращй, мiграцiйна полiтика держави, мкрацшний каптал тощо [1; 2; 4; 10; 12; 14; 20].
Формулювання мети статп. У подаиiй статтт ви-значена така мета: розглянути трудову мiграцiю з точки зору !! впливу на соцiально-економiчиий розвиток кра!-ни, проаналiзуваги Г! насладки та запропонувати заходи, що спрямоваш на полiпшения управлiния мкращйни-ми потоками населення, вдосконалення мiграцiйио! политики держави на регiональному i нацiональному р1внях.
Викладення основного матерiалу. У структур! трудово! м!гращ! громадянин Укра!ни за ступенем легальности можна видшити яшсно вщм!нш р!вш:
1) офщйна трудова м!гращя — перемщення ук-ра!нських громадян, яш, ви!жджаючи за кордон, дек-ларують участь у трудовш д!яльностт як мету ви!зду ! е легальними трудовими м!грантами в приймаючих кра!-нах (саме !х ! фшсуе офщйна статистика);
2) неофщшш легальна млращя — по!здки наших стввпчизнишв за кордон з декларованою метою туризму, ввдшдування родич!в тощо, з подальшим працевлаш-гуваниям та реестращею в кра!нi-реципiеигi; учасники таких по!здок не можуть бути вщстежем впчизняною статистикою, але при цьому стають цшком легальними трудовими мкрантами в крашах-рецитентах;
3) успшна нелегальна миращя — по!здки за кордон, пов 'язаи з незареестрованою зайнятютю видами дяль-носп, дозволеними законодавством ввдпов1дних кра!н;
4) м!гращя жертв злочинних угруповань — тор-пвля людьми та !нш! випадки перебування громадян Укра!ни в нелюдських умовах або зайнятють проти-правною д!яльшстю за кордоном не з власно! вол!;
5) до трудово! м!гращ! також потр!бно вщнести ви!зд укра!нських жшок, як! займаються проститущею в кра!нах СС, Близького Сходу та Рос!!. (Зпдно з да-ними мiжиародно! оргашзащ! «Ла Страда», !х юльшсть нараховуе 500 тис. оаб) [3];
6) особливо потр!бно видшити м!гращю укра!н-ських вшськовишв як найманщв за кордон вщпов1дно до свого фаху.
Трудова м!гращя як сощальне явище в бтьшостт випадшв характеризуеться, як уже було зазначено, прагненням до бшьш високого р!вня життя. Але е й шш! фактори. Наприклад, М1жшродна оргашзащя пращ (МОП) видшяе п'ять основних !! титв:
1) особи, як! пере!здять на постшне мюце про-живання;
2) особи, як! працюють за контрактом, у якому чпж> визначений час перебування в кра!ш, що !х приймае;
3) професюнали, яш мають вщповщну освпу й практичний досвщ роботи;
4) нелегальн м!гранти;
5) особи, як! вимушен 1ммкрувати з! сво!х кра!н з причин загрози своему життю (шоземш випускники ВНЗ США та Свропи, яш залишаються на тривалий час, а !нод й назавжди, працювати в кра!м перебування) [4].
Слщ зазначити мотиви, що зумовлюють трудов! по!здки громадян за кордон:
• заробгток задля полшшення житлових умов (кутвл! квартири чи побудови будинку), придбання ма-шини або шших дорогих товар!в тривалого вжитку;
• заробгток задля задоволення поточних житте-вих потреб — харчування, придбання необхщних то-вар!в повсякденного вжитку (одягу тощо);
• накопичення кошпв для оплати навчання дтей у вищих навчальних закладах;
• накопичення стартового катталу для створення власного бiзнесу або розвитку свое! справи;
• мотиви нематерiального характеру (побачити свiт, здобути певнi трудовi навички, полiпшити знання мови тощо).
Наведений перелш щодо систематизащ! мотивiв трудово! м^ащ! не е вичерпним (юнують й iншi вар-iанти), але е найбiльш поширеним.
Вплив трудово! м^ащ! на соцiально-економiч-ний розвиток кра!ни необхiдно розглядати, диферен-щюючи окремо кра!ни, що поставляють трудових мiгрантiв, та т кра!ни, що !х приймають.
Позитивним моментом процесу трудово! емiграцi! для кра!н-донорiв е зокрема ем^ащя неквалiфiкова-них робгтнишв. Вона дозволяе знизити рiвень безро-бiття i скоротити пов'язанi з ним витрати. Окрiм цьо-го, численн емпiричнi данi свiдчать про те, що ем^-рацiя робочо! сили сприяе тдвищенню середнього рiвня заробiтно! плати й доходiв найменш забезпече-них верств населення таких кра!н. Як ще одну вигоду вiд трудово! емiграцi! можна назвати поповнення вiтчизняно! економiки валютними ресурсами за раху-нок грошових переказiв трудових емiгрантiв.
В Укра!нi чисп валютн надходження (доходи, заробiтна плата за мiнусом тiе! частини, яку громадя-ни Укра!ни, працюючи закордоном, витрачають у кра!нi-реципiентi) вiд експорту робочо! сили ощнюють-ся у 7,5—8 млрд дол. на рш. Ця цифра наближаеться до доходiв цiлих експортних галузей Укра!ни. Так, експорт товарiв чорно! металургi!, хiмiчно! промисло-востi, продукпв переробки нафти та цiлого ряду сшьськогосподарських товарiв (м'ясо, пшениця, олiя, цукор) становить близько 7 млрд дол. [5].
Частина ем^анпв отримуе за кордоном освiту, професшну пiдготовку, досвiд роботи, що також е позитивним моментом для кра!ни-донора. Спостерь гаеться зростання рiвня квалiфiкацi! робiтникiв, як ви!жджають в iншi кра!ни з метою працевлаштування, оскшьки за кордоном мiгранти залучаються до пере-дових технологiй, стандартов трудово! дисциплiни i органiзацi! виробництва. У випадку реалiзацi! пращв-никами набутих за кордоном професiйних знань, умшь та навичок це сприяе тдвищенню цiнностi й економь чно! ефективност трудового потенцiалу кра!н-донорiв i в шнцевому результатi впливае на процес !х подаль-шого соцiально-економiчного розвитку. Разом з тим, такий позитив мае мюце далеко не завжди. Так, тру-довi мiгранти з Укра!ни — це, найчастiше, освiченi люди, з вищою освiтою, як виконують за кордоном далеко не престижну, проте бiльш високооплачувану роботу, нж робота за фахом (учителем, лшарем, iнже-
нером) у себе на батьшвщиш. У такому випадку ввдбу-ваеться !х повна дисквалiфiкацiя.
Трудова емiграцiя мае позитивн наслщки для кра!н, до яких спрямован потоки робочо! сили (кра!н-ре-цитентш). Краши-рецитенти використовують шоземну робочу силу як умову ефективного функцiонування на-цiонально! економiки. Зокрема, у трудомютких галузях виробництва, як не користуються попитом серед мюце-вого населення, використовуеться шоземна робоча сила, яка забезпечуе нормальний хвд виробничого процесу. Наприклад, у Францi! питома вага шоземно! робочо! сили становить 33,0% зайнятих в автомобiлебудуваннi, у Бельгл — 50,0% шахтарiв [5]. Укра!нщ в Свроп1 працю-ють прибиральниками примiщень, посудомийками, бу-дують шляхи й будинки та виконують безлч iнших видiв важких, часто небезпечних видiв робiт.
Позитив вщ iмпорту iноземно! робочо! сили для кра!ни-рецитента полягае також у тому, що мiсцевi пiдприемцi певною мiрою стримують темпи зростання заробiтно! плати сво!х працiвникiв. Вiдсутнiсть дешево! робочо! сили в трудомютких i непривабливих галузях виробниитва, навпаки, спонукала б тдприемщв п1дви-щувати р1вень заробпно! плати. Використання «дешево!» працi трудоемкранпв приносить користь для споживачiв продукпв, вироблених цiею працею. Оск1льки заробпна плата знижуеться, а зайнят1сть у цш ситуацi! зростае, то юльюсть товарiв i послуг, створених шоземною робо-чою силою, збiльшуеться, а вартють !х зменшуеться.
Трудовi ем^анти в перiод високих темп1в еко-номiчного зростання дають змогу промислово розви-нутим кра!нам провести перемщення трудових ре-сурсiв з меншими витратами та знизити диспропор-щю у !х розподiлi мiж кра!нами й галузями виробниц-тва. Розвиток трудово! ем^ацп дозволяе кра!нам-ре-цитентам заощаджувати витрати на пiдготовцi кадрiв для власного ринку працi. Учет констатують, що за останню чверть XX столгття економiя для США в га-лузi освiти i науково! дiяльностi становила до 15 млрд дол. Прибутки вiд використання шоземно! робочо! сили в Канадi — у ам разiв, а у Великш Британi! — у три рази перевищують суми, яш видiляються як допомога кра!нам, що розвиваються [6]. Для кра!н, яш значно випереджають за темпами економiчного розвитку менш розвинутi кра!ни, набагато дешевше залучати спецiалiстiв, нiж навчати !х у себе.
Трудовi м^анти у кра!нi перебування самi спо-живають товари та послуги, стимулюючи розвиток !! нацiонально! економiки. Низьш витрати виробництва за рахунок використання дешево! робочо! сили шо-земних працiвникiв сприяють п1двищенню конкурен-тоспроможносп нацiональних товарiв на свiтовому ринку. I, нарешт!, трудова мiграцiя — важливе дже-рело поповнення ринку пращ кра!н з низьким рiвнем
Економiчний вiсник Донбасу
народжуваносп, зааб його пристосування до потреб ринково! економiки. Отже, забезпечуючи сусвдш дер-жави Свропи, Росiйську Федеращю, Туреччину та iншi кра!ни дешевою робочою силою, Укра!на, таким чином, сприяе !х економiчному процвiтанню, виршен-ню багатьох проблем на ринку пращ цих кра!н. Такий стан справ мае розглядатися як тимчасовий («виму-шений») в умовах соцiально-економiчно! кризи пере-хiдного перiоду. Слiд обернути «лихо» на «благо», максимально легалiзувавши трудову мiграцiю. Це дозволить хоча б поповнити бюджет держави за раху-нок валютних надходжень з-за кордону.
Щодо негативних наслiдкiв трудово! етграцц, то вони бiльшою мiрою впливають на сощально-економь чний розвиток кра!ни — експортера робочо! сили. Суть полягае в тому, що в кра!нi, яка експортуе робочу силу, часто погiршуеться ситуацiя на ринку пращ, знижуеть-ся Г! iнтелектуальний потенцiал. У цьому випадку втра-чаються всi капiтальнi витрати, пов'язанi з тдготовкою цих кадрiв. За оцiнками ООН, ттльки фiнансовi втрати кра!н, що розвиваються, ввд «вiдпливу мiзкiв» за ос-танн 30 рошв перевищили 60 млрд дол. [6].
Через нестачу на вгтчизняному ринку працi трудового, iнтелектуального й творчого потенцiалу кра!-на-донор не лише погiршуе свш теперiшнiй стан, а й втрачае перспективи розвитку у майбутньому. «Ввдплив мiзкiв» призводить також до зниження технолопчно-го потенцiалу кра!ни — експортера робочо! сили, па-дiння !! культурного та наукового рiвня.
Водночас нацiональна економiка кра!ни — екс-портера робочо! сили, у нашому випадку — Укра!ни, втрачае наймобiльнiшу i, як правило, найконкурентос-проможнiшу частину працездатного населення. За кордон з метою працевлаштування ви!жджають, в основному, молодi люди з досить високим рiвнем освiти. Унаслiдок цього вiдбуваеться змiна структури трудо-вих ресурсiв. Крiм цього, робота, яка виконуеться тру-довими емiгрантами, як уже зазначалося, в основному е неквалiфiкованою (рiзноробочi на будiвництвi, у важких та шшдливих галузях промисловосп, стьсько-му господарствi тощо), отже, часто-густо ввдбуваеть-ся суттева втрата працiвниками професiйних навичок i знань. До того ж праця емiгрантiв за кордоном у бшьшосп сво!й здiйснюеться без дотримання законо-давчих норм про працю, що часто спричиняе виник-нення низки серйозних i небезпечних проблем (ненор-мований робочий день, неможливiсть отримання ква-лiфiковано! медично! допомоги через вщсутнють стра-хування, сексуальне насильство над жiнками тощо).
До негативних начдив трудово! емiграцi! для кра!н-донорiв також слiд вiднести подальше розшару-вання !х сустльства за матерiальним становищем, ос-к1льки на заробгтки ви!жджають бiльш заможнi грома-
дяни, а т громадяни, як проживають за межею бiдностi, не мають коштiв для ви!зду. Через збшьшення валютних ресурсiв окремих амей вiдбуваеться зростання цiн на товари та послуги на внутрiшньому ринку без вщпо-вiдного збiльшення кутвельно! спроможност основно! маси населення, що теж не найкращим чином впли-вае на соцiально-економiчний розвиток зазначених кра!н.
Трудова емiграцiя мае негативш наслiдки й для кра!н-рецитенпв. Зокрема, наплив робочо! сили iз-за кордону ускладнюе проблему зайнятосп для власних працiвникiв, оск1льки через !! надлишок тдвищуеться тиск на внутршнш ринок працi. Окрiм цього, на ринку пращ виникае конкуренщя не лише серед мюцевих пра-щвниюв, а й серед iммiгрантiв. У випадку притоку тру-доемiгрантiв збшьшуються витрати з державного бюджету кра!ни^мпортера на соцiальне забезпечення та захист iноземно! робочо! сили. Негативним явищем для кра!ни-рецитента також е ввдплив нацiонально! валюти за кордон у вигляда грошових переказiв м1гранпв. По-ряд з економiчними, виникають соцiальнi, правовi та iншi проблеми, пов'язанi з трудовою емiграцiею. У кра!-нах-iмпортерах робочо! сили тдвищуеться напру-женiсть та загострюеться кримшогенна ситуацiя у зв'яз-кку з негативним ставленням мiсцевого населення до iммiгрантiв. Це призводить до проведення кра!нами-реципiентами б1льш жорстко! iммiграцiйно! полiтики.
Таким чином, трудова емкращя в умовах глобалi-зацi! екожмчного розвиткку е складним i масштабним явищем, яке викликае неоднозначнi результата: лшвщу-ючи де фiцит робочо! сили в ряда галузей та репомв, вона загострюе конкуренц1ю на ринку пращ; даючи можливiсть отримання надприбутюв, створюе додатковий тиск на сощальну сферу кра!н-рецип1ент1в. Емiграцiя, з одного бокку, ввдкривае можливост1 для взаемозбагачення культур, а з iншого — створюе проблему збереження нац1о-нально! самобутност1 як iммiгрантiв, так i мiсцевого населення. Для кра!н-донорiв трудова емiграцiя сприяе виршенню проблеми безробiття i, в той же час, повер-таеться втратою як1сно кращо! нац1онально! робочо! сили. Отже, вплив трудово! мкращ! на економiчний розвиток кра!н неоднозначний i в кожному окремому випадку потребуе ретельного досл1дження.
В Укра!ш облiк громадян, як1 тимчасово працю-ють за кордоном, здiйснюеться з 1 липня 1996 року за формою державно! статистично! звiтностi, яка мютить iнформацiю про чисельнiсть та склад трудових м^анпв [7]. За затвердженою Держкомстатом Ук-ра!ни формою звггаосп данi мають подавати:
• посередницьы органiзацi!, якi реалiзують дiяльнiсть пов'язану з працевлаштуванням громадян Укра!ни за кордоном;
• тдприемства, що уклали договори пiдряду iз закордонними п1дприемствами;
• pегioнaльнi (мюьш, paйoннi) центpи зaйнятocтi;
• Деpжaвний центp зaйнятocтi.
Тaкa cтaтиcтичнa зв^н^ть дoзвoляe визнaчити cтpyктypним пiдpoздiлaм Mrnnpaii Укpaïни кiлькicний тa якicний cклaд yкpaïнcькиx пpaцiвникiв, як легольне виïxaли пpaцювaти зо кopдoн yпpoдoвж ocтaннix poкiв.
звожэючи но те, щo деpжaвнa cтaтиcтикa pеecтpye y 70—100 paзiв [8] менше нacелення, щo фaктичнo ripante зо нaймoм зо межaми Укpaïни (недooцiнюe нaвiть легaльнy мiгpaцiю), пpиxoдимo дo виcнoвкy: нии в Ук-païrn вiдcyтня дocтoвipнa aдмiнicтpaтивнa cтaтиcтикa тру-дoвиx мiгpaнтiв. npmoiwy це cтocyeтьcя як cтaтиcтики гpoмaдян Укpaïни, як тимчacoвo пpaцюють зо кopдo-нoм, ток й теземадв, як тимчacoвo пpaцюють в Y^aim.
Щoдo нелегaльнoï тpyдoвoï мiгpaцiï, то ïï pеaльнi oбcяги знaчнo бiльшi нiж легaльнoï i визшчити ïx ще вожче. Haйбiльш дieвим cпocoбoм визночення моот-тaбiв нелегaльнoï тpyдoвoï мiгpaцiï xoчa б y пеpшoмy нaближеннi e пpoведення вибipкoвиx oбcтежень (om-тувонь) нacелення.
У бaгaтьox зacoбax мacoвoï iнфopмaцiï oбcягaм нелегольдах' тpyдoвoï м^рош" дaютьcя дocить piзнi oirn-ки. Ток, зо доними пpедcтaвникa Miнicтеpcтвa зaкop-дoнниx иров Укpaïни, кiлькicть нелегaльниx мiгpaнтiв мойже втpoe пеpевищye кiлькicть легaльниx [3]. to6-тo ocнoвнa мaca гpoмaдян Укpaïни, як пpaцюють зо кopдoнoм, вих^джоють но зapoбiтки нелегaльнo. 4ac-тино з ниx легaлiзye cвoю пpиcyтнicть в кpaïнax iммiгpaцiï чеpез мiгpaцiйнi cлyжби iihx кpaïн.
Miж тим, в Укpaïнi icнyють цшюм pеaльнi й oфiцiйнi шляxи пpaцевлaштyвaння зо кopдoнoм. Ix дво: чеpез деpжaвнi центpи зaйнятocтi то чеpез лiцензoвaнi пocеpедницькi opгaнiзaцiï.
Iнтеpеcи гpoмaдян Укpaïни, як тимчacoвo npa-цюють зо кopдoнoм, зaxищaютьcя пiдпиcaними Укpaï-нoю двocтopoннiми мiждеpжaвними yгoдaми y cфеpi пpaцевлaштyвaння.
Kparn, y якж нaшi тpyдoвi мiгpaнти xoч яю^ зо-xищенi такими угодом^ тки щo небaгaтo: Бiлopycь, Вipменiя, В^ттм, Лaтвiя, Литво, Moлдoвa, Пoльщa, Po^, Cлoвaччинa, Лiвiя, Пopтyгaлiя, Aзеpбaйджaн то Icпaнiя. Легaльнi тpyдoвi мiгpaнти з Укpaïни в ihx ^aï-rnx моють таю caмi coцiaльнi ^ов^ як i мicцевi гpoмa-дяни. npH цьoмy веcь пеpioд легaльнoï poбoти yкpaïнцiв y зaзнaчениx ^arnax зapaxoвyeтьcя дo пенciйнoгo cra-жу. Дo тoгo ж легадьта poбoтa пеpедбaчae неoдмiнне уклодоння тpyдoвoï угоди, щo e дoдaткoвим зaxиcтoм.
ffl^o cтaнy викoнaння пiдпиcaниx Укpaïнoю двo-cтopoннix мiждеpжaвниx yгoд y cфеpi пpaцевлaштy-воння, тo cьoгoднi pеaльнo пpaцюють лише Угoди з Чеxieю i Cлoвaччинoю [9]. Тoбтo вiдпoвiднi opгaни uhx кpaïн пoдaють дo Деpжaвнoгo центpy зaйнятocтi Ук-paf™ вiдoмocтi пpo icнyючi том вaкaнciï. Офiцiйнa че^-
ко квoтa m пpaцевлaштyвaння yкpaïнcькиx гpoмaдян cклaдae 30 toc. ocí6, cлoвaцькa — 2,3 toc. ocí6. Ta-ким чидам, мoжливocтi легaльнoгo пpaцевлaштyвaн-ня гpoмaдян Укpaïни зо кopдoнoм дocить oбмеженi як y кiлькicнoмy oбcязi, ток i в пpoфеciйнoмy poзpiзi.
Пocеpеднидькi opгaнiзaцiï, щo моють лiцензiю но пpaцевлaштyвaння гpoмaдян Укpaïни зо кopдoнoм, npa-цюють зо цим нaпpямoм дiяльнocтi мaлoефективнo. 1з 800 лiцензiйoвaниx opгaнiзaцiй pеaльним пpaцевлaштyвaнням зaймaютьcя в ocнoвнoмy лише клько деcяткiв фipм, щo веpбyють мopякiв для po6oto но iнoземниx cya^ax [9]. HanpH^a^ y Cевacтoпoлi фyнкцioнye 30 такта: фipм.
Не моючи мoжливocтi легольне пpaцевлaштyвa-тиcя зо кopдoнoм, гpoмaдяни Укpaïни шукоють неле-гaльнi шля™ пpaцевлaштyвaння.
Haйпpocтiшим з ниx e тдмд, кoли гpoмaдяни Укpaïни вих^джоють зо кopдoн, легaлiзyють том cвoю пpиcyтнicть чеpез мiгpaцiйнy cлyжбy ^aï™ iммiгpaцп i oтpимyють дoзвiл но легольне пpaцевлaштyвaння. Ток в ocнoвнoмy пpaцевлaштoвyютьcя гpoмaдяни Укpaï-ни в Pociйcькiй Федеpaцiï то Чеcькiй Pеcпyблiцi.
Iншi шляxи нелегaльнoгo пpaцевлaштyвaння ^o-модян V^aû™ зо кopдoнoм тв^ом з фipмaми (o6o oкpемими ocoбaми)—пocеpедникaми, як зо певну плотню гapaнIyють poбoтy зо кopдoнoм. Гpoмaдяни Укpaïни, як кopиcтyютьcя пocлyгaми тaкиx пocеpедникiв, не мо-ють гapaнтiï деpжaви то ^aï™ iммiгpaцiï щoдo cвoгo coцiaльнoгo зaxиcтy i моють пpoблеми як iз poбoтодaв-цями, ток i з opгaнaми oxopo™ пpaвoпopядкy
Tpетiй шляx мoжливocтi нелегaльнoгo ^am-влоштувоння yкpaïнcькиx гpoмaдян зо кopдoнoм — це пpaцевлaштyвaння зо дoпoмoгoю Iнтеpнетy.
Четвеpтий шляx — oтpимaння poбoти зо кopдo-нoм гpoмaдянaми Укpaïни, щo здiйcнюють зoвнiшнi пеpемiщення мiждеpжaвниx кopдoнiв чеpез екcкypciйнi огентетво то бюpo пoдopoжей. Вiдoмo, щo вiзa для вшзду зо кopдoн y ihx випaдкax видaeтьcя но oдин мюяць. Ha cвiй pизик гpoмaдяни Укpaïни пpoтягoм цьoгo чacy шукоють co6í poбoтy й зaлишaютьcя в ^arni в'ïздy Кpiм тoгo, щo вoни пopyшyють зaкoни iieï ^aï-ни, не моючи дoзвoлy но пpoживaння в нiй пicля зо-шнчення теpмiнy вiзи, вoни пpaктичнo тазбовлеш зо-xHdy з бoкy cвoeï деpжaви. Щopiчнo кoнcyльcькi opгaнiзaцiï У^оши oфopмляють дoкyменти но пoвеp-нення iз зapyбiжниx кpaïн бiльш як 12 тиа гpoмaдян Укpaïни, як нелегaльнo вк^оли зо кopдoн [3].
П'ятий шляx — це пpaцевлaштyвaння зо кopдo-нoм гpoмaдян, яш виïxaли зо гocтьoвими вiзaми. no-pядoк ïx пpaцевлaштyвaння та пoдaльшoгo пеpебyвaння в кpaïнi iммiгpaцiï poзвивaeтьcя зо пoпеpедньoю cxе-мoю. Деяким з ниx вдaeтьcя пеpебyвaти в ^aírn iммiгpaцiï дocить зшчний чоа
Hеoбxiднo зозночити, щo фyнкцioнyвaння iнфop-
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy
мащйиого забезпечення мiграцiйних процесiв, насам-перед, пов'язаних з трудовою дiяльнiстю, знаходить-ся в Укра!нi на дуже низькому рiвнi, тому що вона як колишня складова полiтично i економiчно закрито! радянсько! держави не вiдчувала потреби як в юну-ваннi самоспйного шституту регулюваиня тграцш, так i в його шформацшиому забезпеченнi.
Науковцями вже обгрунтовано необх1днють i мож-ливiсть створення системи постойного монiторингу мiграцiйних процесiв (СПММП) на основi сучасно! державно! статистики про територiальний рух населен-ня та соцiально-економiчний i демографiчний розви-ток регiонiв [10]. На !хню думку, основними завдан-нями СПММП мають бути:
• накопичення шформацл про масштаби, напря-ми та характер територiальних перемiщень населения;
• виявлення i вiдстеження тенденцiй зовшшшх i виутрiшнiх стацiонарних i трудових мiграцiй;
• визначення причинно-наслiдкових зв'языв мiграцiй з економiчними, соцiальними i демографОч-ними процесами в кра!ш i свiтi;
• прогнозування мОграцшних ситуацiй i моделю-вання мОгращйио! поведiнки людей в рiзних умовах соцiально-економiчного розвитку Укра!ни;
• тдготовка аналiтично! iнформацi!, необхщно! для розробки i реалiзацi! захода мiграцiйио! полпики щодо територiального збалансування попиту i пропозицi! ро-бочо! сили залежно вiд стану регiональних ринив пращ.
Помпш масштаби й можливi негативн наслiдки мiграцi! працездатного населення вимагають керова-носп, ефективнiсть яко! зумовлюе необхщнють розробки концепдi! державно! мкращйно! полiтики, а та-кож методичного та статистичного забезпечення та оргашзацк постiйио дючого монiторингу мОгращй.
Слiд зазначити, що оцiнка обсяпв трудово! емОг-рацi!, дуже вiдрiзняеться за рiзними джерелами. Так, за даними О. Позняка, мiнiмальна чисельнють грома-дян Укра!ни, як працюють за кордоном, становить при-близно 1 млн оаб [11]. Ще одие джерело подае, що за меж Укра!ни з метою працевлаштування щорiчно ви-!жджае вiд 3 до 7 млн о«б [12]. Дещо бiльшi цифри щодо громадян, як шукають заробiтку за кордоном, мютяться у науково-дослщиицькш робот з питань трудово! мiграцi! ДУ НД1 соцiально-трудових вiдносин Укра!ни. Це 5 — 7 млн громадян Укра!ни, або 20,0 — 25,0 % вод загально! чисельносп трудових ресурив.
Аналiз даних зазначено! статистично! звiтностi, здшснеиий фах1вцями ДУ НД1 сощально-трудових вщно-син Мiнпрацi Укра!ни, показав, що в статево-вiковому розрiзi серед зовиiшнiх трудових мiгрантiв значно пере-важають чоловiки та особи у вщ 28—40 роив, !х частка в загальнш чисельносп украшських трудових емiгрантiв складала близько 90,0 та 50,0% вщповдао [7].
Диспропорцiя за вiком викликана тим, що особи, як бажають отримати роботу за кордоном, намагають-ся ви!здити без членiв сш'1, щоб заощадити бюджет та розширити межi робочого часу Що стосуеться вiко -вих характеристик, то, як видно iз результапв аналiзу, основна маса зовнiшнiх трудових мкраипв ви!'здить на роботу за кордон у працездатному вiцi.
Офщшиа статистика ввдображае тендеицiю остаинiх роив щодо збтьшення чисельносп трудових мiгрантiв з Укра!ни. Так, за перiод з 1998 по 2002 рш чисельнють мОграипв з Укра!ни збiльшилася у 1,8 рази. Причому збтьшеиня числа мкранпв з Укра!ии стосуеться як оаб вшово! групи 18—40 рошв (у 1,6 рази), так О оаб, як вже старшО за 40 рошв (у 2,3 рази) [8, с. 42].
УкраТнщ за кордоном працюють переважно в про-мисловосп, будОвнищи, сшьському господарствО, у сферО транспорту та зв'язку, торпвлО та громадському харчуванщ Останшм часом зростае прошарок трудових м1граипв з Укра!ни, зайнятих на роботах, що по-требують високо! квалОфшацц, — у медицин^ наущ сферО високих технолопй, фшансовому секторО Щодо кате-горш пращвниюв, як тимчасово працювали за кордоном, то бщьше половини з них працювали на робочих мюцях за профеаею, 36,6% працювали на посадах ке-рОвниюв, фах1вщв, службовщв, О тальки 11,5% працю-вало на мюцях, як не потребують наявносп професп або спещальносп Ц даш свОдчать про висок вимоги до профеайного рОвня громадян Укра!ни, що вижджа-ють на роботу за кордон, з боку роботодавщв.
МОждержавш угоди у сферО працевлаштування громадян Укра!ни укладено ттльки з такими кра!нами, як Бшорусь, ВОрмешя, В'етнам, ЛатвОя, Литва, Молдова, Польща, РФ, Словаччина, ЛОвОя, ПортугалОя, Азербайджан та 1спашя [13, с. 38]. МОж тим географОя застосування прац укра!нських трудових мОгранпв дуже широка. В основному це Росшська Федеращя, Чех1я, Словаччина, Польща, Угорщина, кра!ни колиш-ньо! Югославп, Шмеччина, Туреччина, Грещя, 1талОя, Бельпя, ПортугалОя, 1спашя, США, Франщя, Канада тощо [13, с. 34—35].
Щодо внутршньо! трудово! мОгращ! в Укра!иi, то основними центрами тяжшня для економчно активного населення е столичиий регюн, шдустрОальне розвинен Харивська Донецька, Дмпропетровська обласп, АР Крим та Одещина — iивестицiйие привабливО й розвинен регюии. Основними «постачальниками» трудових мкранпв е райони, вщстал в сощально-економ1чному розвитку, — КОровоградська, Чершпвська, Сумська, Хмельницька, Терногпльська, Вшницька. Дуже неспри-ятливО тендеици щодо трудово! мкращ! мають мюце в Луганськш обласп, яка мае значну ктькють депресив-них територш — головним чином колишмх шахтарсь-ких поселень—О продовжуе поставляти велику ктькють
тpyдoвиx мiгpaнтiв дo iншиx pегioнiв V^aí™ та Pociï.
Оцiнюючи тpyдoвy мiгpaцiю в цiлoмy, не мoжнa oднoзнaчнo cкaзaти raprn це чи пoгaнo. Як i будь-яке coцiaльнo-екoнoмiчне явище, вoнa мae cyпеpечливий xapaктеp. З oднoгo бoкy, пpoдoвжyeтьcя вiдтiк мo-бтьда" чоетини нacелення Укpaïни i пocилюeтьcя npo-блемо cкopoчення тpyдoвиx pеcypciв кpaïни. З iншoгo — тpyдoвi мiгpaнти знaxoдять poбoтy зо кopдoнoм i пеpеcилaють в ^amy зшчш cyми гpoшoвиx пеpевoдiв.
Cлiд зозночити, щo в цiлoмy cвiтовi мacштaби гpoшoвиx пеpекaзiв cтpiмкo зpocтaють, пpичoмy ш-бaгaто швидше, нiж чшельнють тpyдoвиx мiгpaнтiв. Ток, зо 1970 — 2005 po^ ильисть м^онпв зpocлa в cвiтi в 2,4 paзи (пoнaд 191 млн ocí6), a oбcяги ^o-шoвиx пеpекaзiв — в 13 paзiв (тшд 230 млpд дoл. CШA y 2005 poii). Оcнoвнa ïx чоетино пpипaдae но кpaïни, щo poзвивaютьcя: y 200б pol пpитoк cклaв близькo 200 млpд дoл. CШA [12].
Aнaлiз дoвiв, щo точнж дaниx npo кшьшсть ук-païнcькиx тpyдoвиx мiгpaнтiв немae. Цi u^pH, як бyлo зaзнaченo вище, тмиго piзнятьcя мiж coбoю. Пpoте, но думку екcпеpтiв, мoвa йде npHfaroTO npo 11—12% не^лення кpaïни, o6o мойже 5 млн. ocí6.
Кiлькicть тpyдoвиx м^онпв ho кpaïнaм cyтIeвo piзнитьcя: ввд 10 тиc. ocí6 y Кaнaдi дo 2 млн ocí6 y Pociï. Дo тpiйки кpaïн—лiдеpiв зо юльктстю мiгpaнтiв з У^оши лiдиpyють Pociя — 2 млн ocí6, Пoльщa — 1 млн. ocí6, Iтaлiя — 500 тиа ocí6. У пеpшy деcяткy кpaïн вxoдять тaкoж Гpецiя, Пopтyгaлiя, Hiмеччинa, CШA, Icпaнiя, Чеxiя, Cлoвaччинa.
Зогольш cyмa пpибyткiв yкpaïнcькиx м^онпв зо piк oцiнюeтьcя екcпеpтами в cyny 35,3 млpд дoл. CШA. Haвiть якщo пpийняти зо бтьш дocтовipнy цифpy poзмip гpoшoвиx пеpекaзiв в cyмi пoнaд 20 млpд дoл., то це cклaдae ^^лизт четвеpтy чостину ВВП Укpaïни й зшчда бтьше пpитокa cyкyпниx iнoземниx iнвеcтидiй в ^amy. Пpи цюму cеpедньoмicячнa cyмa гpoшoвиx пеpекaзiв тpyдoвиx мiгpaнтiв но ботьювщину piзнитьcя y piзниx ^arnax cвiтy Haпpиклaд, пеpше мicце зaймae 1ндая, де ця величит y 200б pol пеpевищилa 1100 дoл. CШA но o№y людину, дpyге — Пaкиcтан (789 дoл.), тpетe—Бонглодеш (5б2 дoл.). Укpaïнa було но п'ятому мicцi — 3б0 дoл.
Уpaxoвyючи великий oбcяг тpaнcфеpтiв y Rpaï-ну, nocrae питання npo ефективне викopиcтaння uhx кoштiв. 3apae вoни в ocнoвнoмy викopиcтовyютьcя для ^mMi товapiв тpивaлoгo викopиcтання й неpyxoмocтi. Hanpиклaд, зо доними Ноцбонку Moлдoви, менше 7% гpoшoвиx пеpевoдiв iнвеcтyютьcя в бiзнеc i лише 5% збеpiгaютьcя но paxyнкax в бaнкax. Aнaлoгiчнa crnya-цiя npocтежyeтьcя й в Укpaïнi.
У зв'язку з цим мoвa йде npo викopиcтання мкро-цiйнoгo кaпiтaлy для poзвиткy mдпpиeмнищ•вa, в^ь
шення npoблем депpеcивниx pегioнiв ^aï™, збтьшен-ня oбcягy внyтpiшнix iнвеcтидiй но бyдiвнидтвo i pе-кoнcтpyкцiю житло, iнфpacтpyктypи, oxopo™ здopo-в'я, зpocтaння cпoживaцькoгo шииту.
Оcкiльки центpaми тяжшня для тpyдoвиx мiгpaнтiв з Укpaïни зaлишaютьcя зapyбiжнi кpaïни з бтьш вито-ким piвнем життя o6o бтьшими мoжливocтями для зо-poбiткiв (кpaïни Зaxiднoï, Центpaльнo-Cxiднoï Gвpoпи, Pociйcькoï Федеpaцiï', Aнглo-Aмеpики тощo), то oбcяги мiгpaцiйниx ттоюв з Укpaïни золежотимуть y зшчнш мipi вiд пoлiтики щoдo iммiгpaнтiв в uhx ^arnax.
Тенденци демoгpaфiчнoгo poзвиткy в Gвpoпейcь-киx ^arnax xapaктеpизyютьcя пocиленням дегопуляци, пocтаpiнням нacелення, збiльшенням дефiцитy тpyдo-виx pеcypciв. Зaдoвoльнити пoтpеби y poбoчiй cилi в yмoвax низькoï нapoджyвaнocтi вoни мoжyть лише зо paxyнoк iммiгpaцiï. Hanpиклaд, y Hiмеччинi вiд'eмний пpиpoдний npHpid нacелення cпocтеpiгaeтьcя вже no-нод 30 poкiв, oднaк ïï нacелення ocтаннi 20 poкiв збiльшyeтьcя зовдяки npитокy iммiгpaнтiв [14, c. 148].
Но пoчaткy веpеcня 2003 p. y м. Фpейзинг ввдбув-cя мiжнapoдний кoнгpеc, пpиcвячений пpoблемaм мiгpaцiï. Як зоявив но юшреа генеpaльний cекpетap Роди €вpoпи В. Швиммеp, мiгpaнтiв cлiд poзглядaти не лише як тягap, a швш^ — Зaxiднa Gвpoпa вiдчy-вae в ниx гocтpy пoтpебy. Зпдда oцiнкaм Вiддiлy Но-poдoнacелення ООН, шведеним y Вcеcвiтньoмy де-мoгpaфiчнoмy пpoгнoзi, y нaйближчi 50 po^ rnœ-лення Gвpoпейcькoгo coюзy cкopoтитьcя но 37 млн — з 37б дo 339 мiльйoнiв ocí6.
У цiлoмy no Gвpoпейcькoмy тоюзу iммiгpaцiй-ний npHpid нacелення зо 1990-i poки дocяг близькo 900 toc ocí6 но piк i cклaв близькo 70 % зaгaльнoгo npHpody нacелення зо цей r^pioA Но нacтyпнi 5 0 po^ мiгpaцiйний npHpid Gвpoпейcькoгo coюзy мae бути близькo 950 toc. ocí6 но prn, щoб збеpегти чшельнють нacелення Gвpoпейcькoгo coюзy но piвнi 2000 poкy.
Для тoгo, щoб кшьшсть зaйнятиx не зменшуво-ло^, ^aï™ Зaxiднoï Gвpoпи пicля 2010 po^ пoвиннi щopiчнo пpиймaти 2,2 млн м^онив.
3a пpoгнoзaми ООН, poзвиненим кpaïнaм Gвpoпи в нaйближчi poки знaдoбитьcя cyттeвий пpитoк iммiгpaнтiв для кoмпенcaцiï негaтивниx де-мoгpaфiчниx тенденцiй. Отже, ocтaннiм чacoм в €вpoпi вcе бiльшoгo пoшиpення нaбyвae тенденцiя poзглядaти iммiгpaнтiв як неoбxiдний pеcypc для poзв'язaння пpoблеми детапуляци. Paзoм з тим в €вpoпейcькoмy coюзi йде бopoтьбa мiж пpибiчни-коми вiдкpитиx i зaкpитиx кopдoнiв для iнoземцiв. Результати iieï 6opo^6h в кiнцевoмy пiдcyмкy виз-ночотимуть мoжливocтi легaльнoгo пpaцевлaштyвaн-ня yкpaïнcькиx тpyдoвиx iммiгpaнтiв, так caмo як ввдтаввдш зaбopoни з бoкy oкpемиx кpaïн cnpHara-
Екoнoмiчний вюник Дoнбacy
муть збшьшенню в них обсяпв нелегально! трудо-во! мОграцл укра!нщв. Передбачаеться навгть, що заь нтересована в трудових ресурсах О стрОмко старда-ча Свропа вОддаватиме перевагу християнам з Ук-ра!ни перед робгтниками, що сповОдують Ослам.
Другим дуже важливим центром тяжшня для трудових мОгранпв з Укра!ни е Росшська Федераця. 1сто-ричне минуле, «зрозумша» мова, тюш родинш зв'яз-ки О, головне, политика ще! держави щодо укра!нсь-ких заробгтчан, — усе це у значнш мОрО сприяе притоку сюди трудових мОграипв з Укра!ни. Як вважають росшсьш фахОвщ, це дозволить розв'язати проблему скорочення чисельност населения, отримати достат-ньо квалОфшоваш О адаптоваш до росшсько! економОки трудовО ресурси [15, с. 40]. Залучення трудових мОграипв, передуем етшчних роаян та Онших слов'-янських народОв, з держав нового зарубОжжя в галузО О репони у вОдповщносп з економОчними О геополпич-ними Онтересами Росп повинне розглядатися, на думку роаян, як важлива стратепчна задача. Це особливо актуально для Росп у зв'язку з масштабним вщто-ком в европейську частину населения зО схвдних О твшчних райошв — СибОру, Далекого Сходу.
Такий Онтерес Росшсько! Федерацп до трудових мОграипв, тдсилений несприятливим внутршшми обставинами в Укра!ш (ними можуть бути, наприк-лад, попршення сощально-економОчно! ситуацл або проведения полпики «насильницько!» укра!мзащ! щодо росшськомовного населения) може призвести до ще бшьшого зростання масштабОв трудово! емОграцл ук-ра!нського населения на схвд.
Устхи регуляторно! полОтики щодо трудово! мОграцл в Украш залежатимуть також у значнш мОрО вщ устхОв реформувания економши та тдвищення рОвня життя громадян. Адже рОвень добробуту, мож-ливють працевлаштування й реалОзаци — це головний фактор «виштовхування» мкраипв.
У зв'язкку з тим, що процес трудово! емОграцл в Украш на сьогодн фактично некерований, необх1дно здшснити комплекс заходОв щодо його регулювання. Шляхи виршення проблем трудово! мОграцл мають бути такими:
— створення мюткого й привабливого внутрш-нього ринку пращ, посилення мотивацл до легально! зайнятосп;
— приеднання Укра!ни до багатостороннОх мОжна-родних договорОв з питань прац та сощального захи-сту трудових мкранпв та забезпечения !х реалОзацл;
— укладання мОждержавних та мОжурядових договорОв працевлаштування мОграипв та забезпечения !х реалОзаци;
— ствробгтництво прикордонних репошв держав, що межують з Укра!ною, у питаниях розвитку прикордонних мОграцш О взаемного врегулювання тру-
дово! дОяльност громадян, як працюють за межами сво!х держав;
—укладання договорОв та досягнення домовленос-тей щодо вОзового режиму, умов перетину кордомв та перебування укра!нських громадян на територц шших краТн;
— розвиток шституту лщензувания господарсь-ко! даяльносп з посереднидтва у працевлаштуванм громадян Укра!ни за кордоном з метою посилення !х сощального захисту та запобОгання торпвлО людьми;
— посилення вимог до лщензувания фОрм, що займаються працевлаштуванням за кордоном О силами мОгращйиих шспекцш проводити перевОрки фОрм на предмет вОдповщносп дОяльносп, яка заявлена, тш, яка здшснюеться;
— створення системи державно! шформащйно! О консультацшно! тдтримки мкраипв О кандидата у тру-довО мкранти в питаниях отримання дозволу на роботу за кордоном та забезпечения !х прав (тдвищення юри-дично! грамотносп зробить мкранпв бтьш освОченими й завадить !х звертаниям до кримшальних структур);
— координащя мОжнародних акцш у захист прав гастрабайтерОв;
— стимулювання створення гастрабайтерских профспшкових осередшв тощо.
Отже, проблема огпимзаци використання трудового потенщалу мае розв'язуватись з урахуванням регю-нально! специфши У захвдних регюнах Укра!ни, як мають аграрно-промислову спещалОзаЛю, ¡з сезонним характером зайиятосп О низькою оплатою прац робиниюв, перспективним е розвиток рекреацшно! сфери та транспортного обслуговування. У регюнах з моногалузевою структурою економши, до яких належать передуам вуг-ледобувн област — Донецька О Луганська, де лОквОду-ються неперспективно вупльш шахти, проблема мае ви-ршуватись шляхом диверсифОкаци структури економь ки, створення альтернативних мОсць прикладання пращ Швденм райони Укра!ни характеризуються регулярним сезонним зростанням попиту на працю, що пов'язано з рекреацОею та стьгоспроботами п1д час збирання вро-жаю овочОв та фрукт1в. Для цих районОв актуально залучення з ¡нших праценадлишкових районОв сезонно! ро-бочо! сили з числа незайнятих О безробОтних.
Складовими загальнодержавного впливу на зай-нят1сть О регулювання ринку пращ повинш бути регю-нальнО програми, що охоплюють як м1жобласнО регОо-ни, так О локальм ринки прац1 на рОвм одного або к1лькох адмшютративних районОв. Зокрема, сформованО комп-лексш програми «Карпати», «ПодОлля», «ПолОсся», «Причорномор'я», «Донбас» та ¡ншО повиннО мати чОтко виражену компоненту ¡з сукупнютю заход1в щодо регулювання ринку пращ, який при всОй загальносп на нацОональному рОвнО мае регюнальш й локальнО особ-ливост1. Чим повнОше врахованО регОональнО особливост1, тим ефектившшою виявиться програма зайиятост1.
Насамюнець зазначимо, що проблеми оптимального використання трудового потенщалу кра!ни та И регюшв будуть розв'язуватись бтьш устшно за умов поеднан-ня зусиль держави, регюшв ! кожного громадянина.
Висновки та пропозицц. За тдсумками проведе-ного досл!дження можна зробити так! висновки:
1. Трудова м1гращя в Укра!ш е об'ективним ! не-вщ'емним чинником ринку пращ Якщо розглядати цей процес у динамщ, то вш мае тенденщю до зростання.
2. Трудовими м!грантами е особи, як характери-зуються мобшьнютю ! прагненням до пошуку роботи, яка !х задовольняе за р!зними ознаками.
3. Оскшьки зупинити трудову м!гращю за короткий термш неможливо, варто використовувати !! по-зитивн! наслщки. Зокрема, легал!зувати м1грацшний каттал та спрямувати його на сощально-економ1чний розвиток регюшв кра!ни.
4. Для бшьш ефективного використання трудо-вих ресурав слщ запровадити систему мониторингу м!грацшних потошв (руху) населення, удосконалити законодавче забезпечення й посилити контроль за пра-цевлаштуванням укра!нських громадян за кордоном.
5. З метою огпмшзаци державно! регуляторно! полпики у сфер! трудово! м!граци варто розробити комплекс захода для сприяння розвитку тдприемництва та самозайнятост населення, шдвищення р!вня оплати пращ робгтниюв, а також регулювати процеси вщтво-рення робочо! сили вщповщно до потреб регюшв кра!-ни, забезпечити поступове зростання р!вня життя ук-ра!нських громадян зпдно до европейських стандарта.
Реал1защя зазначених заход!в буде сприяти по-кращенню ситуащ! у сфер! трудово! м!гращ! та ринку пращ Укра!ни в цшому.
Лiтература
1. Гайдуцький А. П. М!гращйний каттал в Ук-ра!ш / А. П. Гайдуцький // Фшанси Укра!ни. — 2007.
— .№5. — С. 24—37. 2. Гайдуцький А. П. Економ!чш вщносини у процес! !нвестування колективних трансфертов м!грацшного катталу на цш сощального розвитку / А. П. Гайдуцький // Фшанси Укра!ни. — 2007.
— №3. — С. 50—66. 3. Стадильная Я. Девушки иногда обращаются в консульство без ничего. В прямом смысле слова... Работа за рубежом: иллюзии и реальность / Я. Стадильная // Голос Украины. — 4 авг. 2000 г. — № 140. 4. Тарлецкая Л. Международная миграция и социально-экономическое развитие / Л. Тарлецкая // Мировая экономика и международные отношения. — 1998. — №7. — С. 78—84. 5. Ук-ршна. Президент. Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни «Про внутршне ! зовшшне становище Укра!ни у 2001 рощ». — К. : 1нформ.-ви-давн. Центр Держкомстату Укра!ни, 2002. — 412 с.
6. Ушкалов И. Г. «Утечка умов» — масштабы, причины, последствия / И. Г. Ушкалов, И. А. Малаха. — М., 1999. — 176 с. 7. Звгг про науково-дослщну роботу «Трудова мкращя: законодавче та нормативне ви-ршення проблем сощального захисту населення, роль та взаемод!я оргашв державно! влади в урегулюванн трудово! м1граци. Концепщя розвитку м!ждержавно! трудово! м!граци в прикордонних регюнах Укра!ни» // НД1 сощально-трудових вщносин М!нпращ Укра!ни.
— Луганськ, 2000. 8. Стасюк М. Вплив м!гращйних процеав на основш демограф!чн показники в Укра!ш / М. Стасюк, В. Крючковський // Укра!на: аспекти пращ. — 2004. — № 5. — С. 40—45. 9. Безкоровай-на Г. Закордону ми допоможемо. Заробгтки «за бугром» можлив! на цшком реальнш основ! / Г. Безкоро-вайна // Укра!на молода. — 13 вер. 2000 р. 10. Петрова Т. М!грацшна полпика держави !! шформацшне забезпечення / Т. Петрова, В. Васильченко // Укра!на: аспекти пращ. — 1996. — № 6. — С. 46—50. 11. По-зняк О. Трудова м1гращя населення Укра!ни: методо-лопя досл!дження та проблеми регулювання / О. По-зняк // Регюнальш аспекти розвитку ! розмщення про-дуктивних сил Укра!ни. — 2002. — Вип. 7. 12. Гайдуцкий А. Евробатраки / А. Гайдуцкий // Бизнес. — 2007. — № 16. — С. 23—27. 13. Варецька О. Со-щально-економ1чне тдгрунтя трудово! м1гращ! населення Укра!ни / О. Варецька // Укра!на: аспекти пращ.
— 2005. — №5. — С. 34—39. 14. Западнюк С. О. Типи, види ! форми м!грацш населення / С. О. Западнюк // Регюнальш географ!чш досл!дження Укра!ни та сум!жних територш : зб. наук. пр. / ввдп. ред. Ю. О. Кисельов. — Луганськ : Альма-матер, 2006.
— С. 116—117. 15. Рыбаковский Л. Л. Миграционная политика России в контексте ее национальных интересов / Л. Л. Рыбаковский, С. В. Рязанцев // Народонаселение. — 2002. — № 3. — С. 38—52. 16. 100 термов ! понять сощально -трудово! сфери : енцикл. словник / тд заг. ред. С. В. Мельника. — Луганськ : ДУ НД1 сощально-трудових вщносин, 2005. — 220 с.
17. Гайдуцький А. П. Характерш риси укра!нсько! трудово! мкраци за кордоном / А. П. Гайдуцький // Еко-номша та держава. — 2007. — № 9. — С. 88—92.
18. Прибиткова I. М. Основи демограф!! : поаб. для студ. гум. ! сусп. фак. вищ. навч. закл. / I. М. Прибиткова. — К. : АртЕк, 1995. — 256 с., ш. — (Транс-формащя гумаштарно! освгти в Укра!н!). 19. Рома-нюк М. Миграции населения Украин^1: национальные приоритеты и региональная дифференциация механизма регулирования / М. Романюк // Экономика Украины. — 1999. — № 9. — С. 38—44. 20. Судопла-тов П. А. Новые тенденции миграции и миграционной политики в странах Европейского союза / П. А. Судоплатов // Народонаселение. — 2006. — № 4. — С. 145—156.
Економ!чний вюник Донбасу
